Анализ возможной вербализации концепта "радость" в предложениях нового типа. Особенности репрезентации концепта глаголами, задействованные при этом механизмы метафоризации. Антропоморфные характеристики и черты живой и неживой природы концепта "радость".

Определение национально-культурной специфики и аксиологического статуса концепта "труд" в британском обществе. Концепт как общенаучная и лингвистическая проблема. Исследование определений концепта с когнитивной и лингвокультурологической точек зрения.

Исследование способов вербализации уникального безжвивстентного концепта англоязычной концептосферы QUALITY TIME. Выделение основных ядерных и периферийных концептуальных признаков, а также проблем перевода английского имени концепта на русский язык.

Характеристика современных положений когнитивной фразеологической парадигмы, ее терминологического инструментария. Изучение теоретических предпосылок исследования концепта "путешествие", вербализованного фразеологическими единицами английского языка.

Исследование значения китайских иероглифов "мужской" и "женский" в рамках смыслов концепции "инь-ян", а также идей, которые они воплощают в своей форме в разные периоды развития. Выражение концепта в каллиграфии и отражение ее на социальном статусе.

Исследование жанровых характеристик Интернет-отзыва туриста, рассмотрение термина "трэвел-комментарий" для обозначения данного типа текста. Особенности языкового восприятия Русского Севера в трэвел-комментариях на русском, английском и французском языках.

Проект "Языковая репрезентация образа России в публицистическом дискурсе стран Запада и Востока". Исследование лингвистических способов формирования на современном этапе образа России ведущими странами. Главные особенности топикализации образа России.

Рассмотрение способов вербализации образа человека на материале якутского языка. Выявление характеристик человека на основе анализа лексического значения, производных форм и сочетаемости слова кики. Гендерная маркированность и национальная идентичность.

Представление признаков концептов head (голова), mind (ум), heart (сердце) и soul (душа) во фразеологизмах. Структурно-семантические особенности фразеологических единиц, их национально-культурное своеобразие. Антропоцентричность изучаемых концептов.

Представление внутреннего мира человека в концептах голова, ум, сердце, душа. Изучение семантики фразеологизмов. Соответствие между семами фразеологических значений и концептами. Представление интеллектуальной и эмоциональной деятельности человека.

Изучение в рамках корпуса нематериальных терминов терминов-процессов, вербализующих понятия о действиях и функциях, соотносимых с объектами знания, и терминов-ситуаций, вербализующих понятия, отражающие временную и пространственную соотнесенность.

Изучается вербализация Дж. Джойса и Белого в лингвосинергетическом аспекте. Выявляется ко-эволюция пространственной одновременности, установкой на культурную целостность эпохи, субъективным индивидуально-авторским началом, последовательной пунктуацией.

Описание и анализ вербальных средств объективизации фрейма-сценария die Einstimmung в современном немецком языке. Выявление языковых средств, используемых в конкретной функции, включая периферию, для описания уступительных отношений в немецком языке.

Исследование вербализации ценностных доминант двух поколений современных отечественных журналистов. Анализ феноменов их базисных интенций с позиции концепции семиосоциопсихологии. Канонические и факультативные ценностные основания журналистской профессии.

Феномен концепта как формы фиксации знаний о мире, который характеризуется взаимодействием языкового, коммуникативного, прагматического и культурного аспектов. Межъязыковая лакунарность и вербализация чужеродных концептов на примере концептосферы "пища".

Роль эмоционального аспекта языка в интеллектуальном освоении и осмыслении мира и в общении людей. Возможность участия эмоций в познавательном процессе. Использование различных лексем немецкого языка в тексте для поддержания интереса к товарам, идеям.

З’ясування специфіки вербалізації австрійського міту в тетралогії С. Вінценза "На високій полонині". Мітокритична інтерпретація творчості видатного польського письменника-гуманіста сприятиме сучасному аналізу задуму тетралогії на ідейному рівні.

Аналіз застосування авторитарних стратегій у форматі спілкування "дитина–дорослий". Авторитарний дискурс як різновид спілкування, учасники якого розділені "дистанцією влади". Характеризація особливостей авторитарної комунікативної поведінки мовців.

Визначення засобів омовлення авторського світовідчування в поетичних творах І. Низового на матеріалі збірки "Українься, Вкраїно". З'ясування векторів оприявнення світовідчуття митця, виявлення маркерів їх ідентифікації і лінгвальних одиниць реалізації.

Визначення шляхів вербалізації аксіологічного концепту kader (доля) у турецькій мовній картині світу. Тлумачення концепту як оперативної одиниці пам’яті, ментального лексикону, концептуальної системи й мови мозку, всієї картини світу, кванта знання.

Визначення шляхів вербалізації аксіологічного концепту kader (доля), який може бути інтерпретований як один із важливих аксіологічних концептів, у турецькій мовній картині світу. Вивчення лексем, ідіом, паремій, що вербалізують розуміння мовної спільноти.

Аналіз специфіки мовного вираження концептів чоловік та жінка у народних соціально-побутових казках України та Великобританії. Особливості гендерних номінацій героїв. Стереотипні лінгвокультурні асоціації, пов’язані з маскулінністю та фемінністю.

Лінгвістичні особливості мовлення реципієнтів англомовного онлайн-інтерв'ю в залежності від їх ґендерної приналежності. Етапи та причини розвитку ґендерної та феміністської лінгвістики. Фактори, що мають вплив на схему жіночої вербальної ідентифікації.

Дослідження засобів вербалізації екзистенційного феномену простір в англомовних ірландських поетичних текстах ХХ ст. за авторством В.Б Єйтса, П. Каванаха, Ш. Хіні. Розподіл системи просторових координат С. Левінсона, сутність езистенційного феномену.

Комплексний аналіз особливостей вербалізації економічної кризи як медіаподії в англомовних текстах Інтернет-новин. Номінативно-референційні одиниці, утворені за ситуативною моделлю, як засоби актуалізації досліджуваного явища в новинних статтях.

Результати дослідження гендерного аспекту експресивного компоненту емоції, що репрезентується невербальними засобами комунікації, омовленими фразеологічними одиницями та іншими мовними елементами, функціонуючими в тексті. Формування апостеріорних смислів.

Декодування художнього тексту на предмет виявлення у ньому індивідуального психологічного змісту. Відображення емотивної і афектино-екзальтованої акцентуації творів Шевченка у високій частотності емотивів сльози, плач та повторюваності словесних формул.

Використання одиниць лексичного й синтаксичного рівнів мови для створення емоційного впливу на читача та виклику в нього емоційних переживань. Комплексний аналіз особливостей вербалізації емоції "збентеження" в тексті роману К. Вудінга "Отрута".

Окреслено емоцію страху у біблійному дискурсі у профанному вияві на основі методу словникової дефініції, етимологічного, контекстуального та концептуального аналізів, комплексного підходу, а також із урахуванням психологічних характеристик емоції страху.

Аналіз конфліктних ситуацій представників різних поколінь. Два напрями відображення емоційного світу людини мовними способами та засобами мовлення. Аналіз конфліктних ситуацій спілкування. Засоби вербалізації емоцій у дискурсі поколінь; базові емоції.