Вдосконалення управління ризиками підприємств на засадах реалізації превентивних заходів

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вдосконалення управління ризиками підприємств на засадах реалізації превентивних заходів

Анотація

управління ризик превентивний засіб

Висвітлено і узагальнено питання щодо особливостей управління ризиками підприємств на засадах реалізації превентивних заходів, рекомендовано етапи управління ризиками, надано рекомендації стосовно управління ризиками в сучасних умовах господарювання.

Reflected and generalized question for particularities of risk management enterprise on base of the realization preventive action, recommended stages of risk management, is given recommendations for risk management in modern condition of the management.

Ключові слова: ризик, управління ризиками підприємств, превентивні заходи, методи, принципи управління ризиками, програма управління ризиками.

Вступ

Управлінська діяльність - це передусім вибір, це сукупність рішень, які приймаються на підставі неповноти інформації, під впливом ситуативних і суб'єктивних чинників, тобто ризику. Особливістю ризику за сучасних умов є його тотальність, всеосяжність. Власне тому ризик належить до фундаментальних понять сучасної економічної теорії та менеджменту. Така ситуація вимагає від економіста, фінансиста, менеджера вмінь працювати за умов невизначеності, здійснювати раціональний вибір з множини можливих альтернативних варіантів, брати на себе ризик у допустимих межах. Тобто, фахівцям необхідно безпосередньо займатися дослідженням ризиків, вміти ідентифікувати загрози, оцінювати конкретні ризики, аналізувати результати, моделювати та прогнозувати розвиток небезпечних ситуацій і на основі цього розробляти ефективні заходи управління.

Функціонуючи у нестабільному середовищі, сучасні підприємства зіштовхуються у своїй діяльності з різними видами ризиків, які можна класифікувати за певними ознаками. Багатогранність поняття «ризик» обумовлена безліччю ризикоутворюючих чинників, що залежать від особливостей конкретного виду діяльності, організаційно-правової форми та розміру підприємства, а також від невизначеності, в умовах якої відбувається діяльність. Ігнорування ризику чи його неврахування можуть привести навіть стабільне підприємство до краху.

Тому раціональна поведінка керівництва і фахівців повинна передбачати управління ризиком. Враховуючи, що за сучасних умов господарювання існує висока ймовірність настання несприятливих подій, менеджери повинні оволодіти знаннями про те, як попередити ризиковану ситуацію, які методи й інструменти впливу на ризик доцільно застосувати. У зв'язку з цим особливої актуальності набувають питання вдосконалення управління ризиками на засадах реалізації превентивних заходів.

Теорія управління ризиками налічує численні праці вітчизняних та зарубіжних учених. Питанням аналізу, оцінки та управління різними видами ризиків присвячено роботи: А.П. Альгіна, І.Т. Балабанова, І.А. Бланка, І.Г. Брітченка, Г.І. Великоіваненка, П.І. Верченка, В.В. Вітлінського, Н.В. Демчук, П. Друкера, Т.С. Клебанової, Ф. Котлера, І.М. Кривцун, О.Є. Кузьміна, В.В. Лук'янової, М. Мескона, О. Моргенштейна, С.І. Наконечного, В.С. Романова, О.Л. Устенка, Є.А. Уткіна, М.В. Хохлова, В.В. Черкесова, Г.В. Чернової, О.І. Ястремського. Завдяки їхнім працям було вирішено низку проблем з аналізу, моделювання та управління ризиками. Проте і зараз відсутня систематизована класифікація та методика оцінки економічної ефективності програми управління ризиками, не розроблено способи вибору найефективніших заходів. Однією з основних причин неефективного управління ризиками є відсутність визначених методологічних основ цього процесу.

Аналіз принципів, методів, інструментів, способів, що наведено в літературі, свідчить про їхнє різноманіття, а окремим спробам систематизації властива безліч дискусійних моментів. Тому в Україні існує проблема вивчення й ефективного впровадження механізмів управління ризиками на основі реалізації превентивних заходів. Саме ці проблемні питання і визначили вибір теми дослідження.

Метою статті є вивчення особливостей управління ризиками, обґрунтування впровадження етапів управління ризиками підприємств на засадах реалізації превентивних (попереджуючих) заходів та надання рекомендацій стосовно управління ризиками в сучасних умовах господарювання.

Основний розділ

Сьогодні всі розуміють: для того, щоб розвиватись чи, навіть, забезпечити стабільну діяльність, одержати прибуток і зберегти конкурентоспроможність, керівництво підприємств повинно оптимізувати віддачу від усіх ресурсів: матеріальних, фінансових, інформаційних і людських. Тому необхідно здійснювати управління ризиками, мінімізуючи вплив, а краще - попереджуючи або не допускаючи їхнього прояву.

Управління ризиком у широкому сенсі - це процес виявлення й оцінювання ризиків, а також вибір методів та інструментів управління для оптимізації ризику. Це необхідність використовувати в управлінській діяльності різноманітні підходи, процеси, заходи, які дають змогу певною мірою (наскільки це можливо) прогнозувати можливість настання ризикованих подій і домагатися зниження ступеня ризику до допустимих меж [1, с. 42].

Виділяють наступні групи причин виникнення невизначеності і спричиненого нею ризику:

- індетермінованість багатьох процесів і явищ, які впливають на економіку;

- неповнота, неточність, суперечливість і суб'єктивність інформації;

- нерівний ступінь поінформованості (асиметрія інформації);

- багатокритеріальність і конфліктність в оцінці рішень [2].

Проте дослідники неоднаково трактують і оцінюють об'єктивність чи суб'єктивність ризиків. Деякі фахівці вважають, що об'єктивність ризику виявляється в тому, що він позначає реально існуючу невизначеність і конфліктність у господарській діяльності, незалежно від того, чи усвідомлюють це особи, чи ні. Прибічники суб'єктивної концепції наполягають, що ризик завжди суб'єктивний, оскільки виявляється в оцінці людиною ситуації, вчинків, дій, свідомому виборі з урахуванням можливих альтернатив, наслідків. Послідовники об'єктивно-суб'єктивної концепції запевнюють, що оцінка ризику є багатовимірною величиною, що характеризує можливі відхилення від бажаного (очікуваного) результату завдяки впливу керованих і некерованих чинників, прямих і зворотних зв'язків. Тобто, за сучасних умов ризик доцільно розглядати як об'єктивно-суб'єктивну категорію, пов'язану з подоланням невизначеності в ситуації неминучого вибору для досягнення суб'єктом очікуваного результату [3, с. 20-22].

Усе зазначене підтверджує, що виникла необхідність вдосконалення механізму управління ризиками підприємств, адаптації існуючих теоретичних розробок до практичної діяльності в умовах соціальної, політичної й економічної нестабільності.

Головною метою системи управління ризиками є забезпечення успішного функціонування підприємства в умовах невизначеності. Це означає, що, навіть у випадку виникнення несподіванки, реалізація заходів щодо управління ризиками повинна забезпечити можливість продовження діяльності, стабільність, стійкість, а також досягнення інших цілей.

Система управління ризиком має певну специфіку, зумовлену особливостями об'єкта, цілями і методами, що знаходить своє відображення в основних принципах управління ризиками [4, с. 47]:

- рішення, пов'язані з ризиком, повинні бути економічно обґрунтованими і не чинити негативного впливу на результати фінансово-господарської діяльності підприємства;

- система управління ризиками є частиною процедур загального менеджменту, що вимагає її відповідності стратегії підприємства [4, с.47];

- прийняті рішення мають базуватись на необхідному обсязі достовірної інформації;

- усі рішення повинні враховувати об'єктивні характеристики внутрішнього та зовнішнього середовища, що означає узгодження відповідних заходів з можливостями й умовами функціонування підприємства [4, с. 48];

- управління ризиками має носити системний, а не разовий характер;

- управління ризиками зобов'язане враховувати поточний аналіз ефективності прийнятих рішень і передбачати оперативне коригування методів й інструментів впливу на ризики;

- для кожного виду ризику існують власні методи аналізу і конкретні особливості їхньої реалізації [5], оскільки кожен вид діяльності характеризується специфічним, притаманним йому набором видів і чинників ризику, що справляють найсуттєвіший вплив;

- необхідною умовою формування механізму управління ризиком є створення служби ризик-менеджменту (при цьому необхідно визначити місце служби в організаційній структурі підприємства, визначити права й обов'язки її персоналу, інформувати працівників про функції служби і характер її діяльності) [6];

- успішна реалізація процесу управління ризиками вимагає висококваліфікованої підготовки управлінського персоналу, знання ним закономірностей управлінської діяльності, нових напрямів удосконалення системи управління підприємством, їх особливостей [7].

Управління ризиками в сучасній парадигмі управління доцільно здійснювати за наступними етапами (рис. 1).

Рис. 1. Етапи процесу управління ризиками підприємства

На першому етапі формулюється мета управління ризиками.

Далі проводиться аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища, на основі якого виявляються потенційні ризики, ідентифікуються джерела та ризикоутворюючі чинники, здійснюється їхня класифікація. У загальному вигляді всі ризикоутворюючі чинники також можна розділити на зовнішні та внутрішні. Під зовнішніми чинниками розуміють ті, які менеджери не можуть змінити, але мають їх прогнозувати і враховувати. Внутрішні чинники ризику підприємство може и повинно контролювати (наприклад, це обмеженість ресурсів, некомпетентність фахівців, неефективна організація праці, можливість розголошення конфіденційної інформації тощо).

Потім відбувається кількісна та якісна оцінка можливих ризиків (вимірювання, розподіл у часі, за значущістю, частотою прояву, ймовірністю настання, силою, ранжирування, моделювання можливих позитивних і негативних наслідків прояву ризиків, вибір найбільш загрозливих, оцінка з фінансово-економічної позиції). Кожен вид ризику доцільно розкласти на елементи, проаналізувати, змоделювати, врахувати, що дасть змогу певною мірою зменшити ступінь невизначеності та її руйнівні дії.

Наступним етапом є співставлення та вибір найбільш прийнятних методів впливу на ризик з альтернативних варіантів: уникнення, запобігання, відмова, прийняття, зниження, передача частини чи усього ризику. Вибір тих чи інших методів залежить від цілей діяльності, характеру проблеми, особистого ставлення менеджера до ризику [8, с. 292]. Після цього здійснюється розробка, затвердження і доведення до виконавців програми управління ризиками (з зазначенням комплексу заходів, термінів реалізації, джерел фінансування, відповідальних осіб).

Наприкінці проводять контроль, оцінку ефективності програмних заходів з урахуванням поточної ситуації, аналіз відповідності отриманих результатів меті, коригування цілей та засобів мінімізації ризиків. При цьому необхідно обов'язково враховувати інформацію про помилки і недоліки розробленої програми, які виявились у ході реалізації.

Таким чином, результати кожного попереднього етапу стають вихідними для наступного, утворюючи систему управління ризиками зі зворотним зв'язком. Така система забезпечує максимально ефективне досягнення цілей, оскільки знання, отримані на кожному етапі, дозволяють коригувати не лише методи впливу на ризик, а й самі цілі управління ризиком. Такий підхід дозволяє здійснювати розробку подальших програм на більш якісному рівні з недопущенням отриманих раніше недоліків і помилок.

Висновки

Усі підприємства, що функціонують в умовах ринкової економіки, відчувають вплив різного роду ризиків. Тенденція до ускладнення соціально-економічних процесів породжує дедалі нові види ризику. Отже, в умовах динамічного середовища діяльність підприємств відбувається під впливом факторів невизначеності і спричиненого нею ризику, внаслідок чого фактичні результати конкретного рішення чи виду діяльності можуть відхилятися від запланованих. За таких умов виникає питання про можливість застосування механізмів зниження або запобігання ризику. Тому пошук шляхів мінімізації ризиків і ризикоутворюючих чинників є вирішальною умовою збереження конкурентоспроможності та підтримки стабільного функціонування будь-якого підприємства. Управління ризиком на рівні підприємства містить розробку і реалізацію економічно доцільних рекомендацій і заходів, спрямованих на зменшення чи запобігання втрат. Механізм управління ризиками підприємств в сучасних умовах господарювання повинний мати чітку ієрархічну структуру з можливістю її коректування за підсумками реалізації програми заходів зі зниження ризиків і з урахуванням мінливих факторів. Все це обумовлює необхідність проведення подальших досліджень з даного напряму.

Перспективами подальших досліджень з цього питання є вдосконалення методичного інструментарію до вибору оптимальних методів мінімізації ризиків та розробка комплексу рекомендованих стратегій управління.

Література

1. Верченко, П.І. Ризикологія [Текст]: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц./ П.І. Верченко, Г.І. Великоіваненко, Н.В. Демчик. - К.: КНЕУ, 2006. - 176 с.

2. Вітлінський В.В. Аналіз, моделювання та управління економічним ризиком [Текст]: навч.-метод. посібник / В.В. Вітлінський, П.І. Верченко. - К.: КНЕУ, 2000. - 292 с.

3. Лук'янова, В.В. Економічний ризик [Текст]: навч. посібник / В.В. Лук'янова, Т.В. Головач. - К.: Академвидав, 2007. - 464 с.

4. Чернова Г.В. Практика управления рисками на уровне предприятия [Текст] / Г.В. Чернова. - СПб: Питер, 2000. - 176 с.

5. Романов В.С. Риск-менеджмент как условие развития предприятия [Текст] / В.С. Романов // Теория и практика реструктуризации предприятий: Сб. материалов Всерос. науч.-практ. конф. - Пенза, 2001. - С. 144-146.

6. Романов В.С. Управление рисками: этапы и методы [Текст] / В.С. Романов // Факты и проблемы практики менеджмента: Материалы науч.-практ. конф. - Киров: Изд-во Вятского ГЛУ, 2001. - С. 71-77.

7. Черкасов В.В. Проблемы риска в управленческой деятельности [Текст]: монография / В.В. Черкасов. - К.: Ваклер, 1999. - 288 с.

8. Андрійчук В. Менеджмент: прийняття рішень і ризик [Текст]: навч. посібник / В. Андрійчук, Л. Багер. - К.: КНЕУ, 1998. - 316 с.

Размещено на Allbest.ru