Федорченко В.К. “Уніфіковані технології готельних послуг”, Київ, “Вища школа”, 2001.

Байлик С.И. “Гостиничное хозяйство”, Киев, Вира - Р, 2001.

Джон Уокер “Введение в гостеприимство”, Москва, 1999.

Актуальність концепції розробки уніфікованих технологій готельних послуг визначається потребою формування нового ринку сфери послуг, детермінантом якої є гостинність.

Концепція технології гостинності означає орієнтацію на клієнта, врахування розвитку його потреб, визначення динаміки цін та створення комфортних умов розміщення.

Концепція розробки уніфікованих технологій готельних послуг передбачає створення спеціальних технологічних стандартів, що спрямовані на розробку єдиної “готельної марки”.

Концепція передбачає розробку стратегічних напрямів підвищення ефективності готельних послуг за допомогою технологічних прогнозів:

технологічних розривів;

технологічних зрушень;

провадження технологічних інновацій;

трансферту технологій.

Аналізуючи готельні технології, виявили наявність технологічних розривів, потребу в технологічних зрушеннях у комплексній автоматизації та впровадження технологічних інновацій через розробку технологічного стандарту для різних засобів розміщення. Трансферт технологій визначається наявністю матеріальної , правової і людської складових. Найбільший вплив на впровадження технологій справляє людський чинник: психологія сприйняття і рівень кваліфікації персоналу. Правова складова визначає можливість створення соціальних і технологічних нормативів у провадження сучасних готельних технологій. Матеріальна складова визначається технічним оснащенням, типологією і рівнем комфорту засобів розміщення.

Структура ринку засобів розміщення за останні 30-40 рр. значно змінилася. Крім підприємств готельного типу, з'явились нетрадиційні, або підприємства неготельного типу (non hotel type).

Світові статистичні дані дають можливість говорити про розвиток сектора неготельних засобів розміщення лише з середини 60-х рр. Так, якщо 1963 р. готельні підприємства займали 41% місць від загального числа місць у всіх засобах розміщення, то в 1990 р. цей відсоток становив 24,3 щодо всіх засобів розміщення. В Україні використання нетрадиційних засобів розміщення розпочалась у 90-х рр., і тепер їхній відсоток щодо всіх засобів розміщення становить 28,8.

Технологія (грец. teche - мистецтво; logos - вчення) - наука про способи впливу на сировину, матеріали і напівфабрикати відповідними засобами виробництва. Розробка технології здійснюється за галузями виробництва.

Галузь - певна сфера діяльності, науки виробництва. За офіційною класифікацією галузей усе господарство країни поділяється на матеріальне виробництво і нематеріальну сферу.

Технологія галузі - сукупність знань про методи, засоби і раціональні прийоми у певній сфері діяльності, науки або виробництва, що забезпечує одержання кінцевого продукту.

Продукт - сукупність матеріальних і нематеріальних об'єктів продажу, яким властива споживча вартість.

Нерозривність виробництва і споживання продукту є основною характеристикою послуги.

Послуга - цілеспрямована виробнича діяльність, головною рисою якої є збігання процесів виробництва, реалізації та споживання.

Послуги бувають матеріальними і нематеріальними. Матеріальні послуги реалізуються в сфері обертання продукту, виступають як послуги виробничого призначення (комунальні послуги).

Нематеріальні послуги визначаються суспільно корисною діяльністю, що задовольняє особисті або суспільні потреби і не набуває предметної форми (діяльність викладача, артиста).

Сукупність різноманітних галузей діяльності, що створюють матеріальні і нематеріальні послуги, є сферою послуг.

Сфера послуг - одна з найперспективніших галузей економіки, що швидко розвивається. Сферу послуг можна диференціювати по галузях відповідно до завдань розвитку. Так, розвиток галузі торговельних послуг визначається збільшенням обсягу роздрібного товарообігу відповідно до зростання купівельної спроможності суспільства.

Розвиток галузі послуг харчування визначається створенням системного, швидкого й дешевого харчування на різноманітних підприємствах харчування.

Розвиток галузі побутових послуг визначається наближенням їх до споживача і найбільш повним задоволенням потреб населення.

Розвиток галузі послуг пасажирського транспорту визначається створенням міжосельних комунікацій, поліпшення умов для масового туризму.

Розвиток послуг охорони здоров'я визначається задоволенням потреби населення в медичному обслуговування.

Постійно зростають вимоги до розвитку освіти, культури і мистецтва, що зумовлює їхнє вдосконалення.

У сучасній економіці з'явились тенденції до швидкого розвитку туристських послуг порівняно з іншими галузями сфери послуг. Новий статус одержали готельні послуги, критерієм якості яких став принцип гостинності.

Сучасного спрямування набувають банківські послуги - розрахунки за кредитними картками, обмін валют.

За функціональними вимогами послуги поділяють на матеріальні і соціально-культурні.

Матеріальна послуга спрямована на задоволення матеріально-побутових потреб споживача послуг. Вона забезпечує відновлення споживчих властивостей виробу або виготовлення нових виробів за замовленнями громадян, переміщення вантажів і людей, створення умов для споживання. До таких послуг відносять: житлові та комунальні, харчування, торговельні, транспортні.

Соціально-культурна послуга спрямована на задоволення духовних, інтелектуальних потреб і підтримання та відновлення здоров'я, духовний і фізичний розвиток особистості, підвищення фахової майстерності.

Розвиток сфери послуг є важливим чинником задоволення матеріальних і духовних потреб суспільства, тому головною закономірністю розвитку сфери послуг є розширення обсягу наданих послуг, як у цілому, так і в окремих галузях.

Розвиток сфери послуг залежить також від продуктивності праці у виробничій сфері та від зростання загальних обсягів і структури платних послуг.

Разом з тим на розвиток сфери послуг істотно впливають природні, демографічні й економічні особливості окремих територій країни (Крим, Карпати, Донецька обл.). аналіз рівня розвитку галузей сфери послуг зводиться до таких вимог:

Слід розрізняти поняття “потреба в послузі”, “обсяг надання послуг” і “рівень даного виду послуг”. Потреба відображає обсяг послуг, що може придбати населення даної економічної території; обсяг наданих послуг відображає фактичне споживання послуг населення, а рівень розвитку - відношення обсягу наданих послуг до потреби в них. Чим більше відношення, тим вищий рівень розвитку послуг.

Потреби в кожній послузі визначаються вільним впливом місцевих природних, демографічних і економічних особливостей території.

Якість послуг визначається їхньою структурою, тривалістю виконання послуги, місцем розташування стосовно споживача.

Вартість платної послуги має визначатися розміром реальних прибутків населення.

В економічно розвинутих країнах частка послуг у валовому внутрішньому продукті коливається в межах 30 - 55%: у Швейцарії - 55,6%, Данії - 53,5%, Канаді - 53,5%, США - 50,9%, Великій Британії - 50,8%, Росії - 29,9%. При цьому з'являються нові види галузей сфери послуг і збільшення числа зайнятих у ній.

За статистичними даними 1998 р. частка сфери послуг у валовому внутрішньому продукті України становила 9,5% (табл. 1.1).

Структура сфери послуг в Україні включає такі послуги: пасажирського транспорту і зв'язку, житлово-комунальні, з виховання й освіти, культури, туристсько-екскурсійні, фізичної культури і спорту, з охорони здоров'я, санаторно-курортні й оздоровчі, правового характеру і послуги банків України. При цьому готельні послуги включені до складу житлово-комунальних послуг і становлять 5,07% прибутків цих послуг і 2,23% від усієї сфери послуг (табл.1.2).

Аналізуючи статистичні дані з надання послуг засобами розміщення в Україні, можна виділити самостійну галузь “готельна індустрія”. У статистичному довіднику України за 1998 р. виявлено неузгодженість видів галузей (25 видів), спрямованих на надання послуг, і структури платних послуг (12 видів). Так, галузі “торгівля” і “громадське харчування” не включені в структуру платних послуг, а прибутки від туристсько-екскурсійних послуг “неіснуючої” галузі туризму становлять 0,6 % від усієї сфери послуг. При цьому послуги від нової галузі “фізична культура і спорт” становлять 0,1 % від усієї сфери послуг (табл. 1.3).

Таблиця 1.1

Таблиця 1.2

Таблиця 1.3

Контрольні питання:

Що передбачає концепція розробки уніфікованих технологій ?

У чому виявили потребу, аналізуючи готельні технології ?

Чим визначається трансферт технологій ?

Що це за наука “технологія” ?

Дайте визначення галузі та її поділ ?

Які бувають послуги ?

На які галузі можна диференціювати сферу послуг ?

На що спрямована матеріальна послуга ?

Що забезпечує соціально-культурна послуга ?

Від чого залежить розвиток сфери послуг ?

Які є вимоги до рівня розвитку сфери послуг ?

Які послуги входять в структуру сфери послуг в Україні ?

Сучасна політика гостинності.

План

1. Екологізація та спеціалізація готельних підприємств

2. Диверсифікація та гедонізація послуг гостинності

3. Концептуалізація і технологізація пропозицій

Ключові слова і поняття

Диверсифікація, гедонізація,екологізація.

Література

Байлик С.И. “Гостиничное хозяйство”, Киев, Вира - Р, 2001.

Федорченко В.К. “Уніфіковані технології готельних послуг”, Київ, “Вища школа”, 2001.

Потреба виживання малих і середніх підприємств готельного типу визначила нову тенденцію в спеціалізації, диверсифікації, концептуалізації та екологізації готельних послуг.

"Готель майбутнього - це спеціалізований готель", - стверджують дослідники перспектив розвитку швейцарського туризму.

Так, у готелі "Grand Hotel Excelsior" у Монтре (Швейцарія), що складається з 22 номерів, до набору послуг входить клінічне обслуговування: курси реабілітації після інфарктів, лікування депресії, профілактика стресів, послуги спортивної медицини, лікувальне голодування, курси вітамінного лікування, лікування морською водою і водоростями.

Готель "Siminar-hotel" у Давосі спеціалізується на організації обслуговування конгресів, конференцій, семінарів.

Готель "Davos face" має просторі зали для відпочинку, відеоапаратуру в холі, бари і призначений для молоді.

Готель "Lasurus Hof" (Німеччина) спеціалізується на обслуговуванні інвалідів із фізичними або розумовими відхиленнями й обладнаний спеціальними ліфтами і туалетами, широкими проходами для колясок, гаражем для електроколясок. Персонал має спеціальну підготовку для роботи з такими клієнтами. Готель розрахований на 16 номерів і 29 місць.

Диверсифікація (лат. diversio - відволікання, відхилення готельного підприємства визначається розширенням послуг (розважальні, спортивно-оздоровчі, торговельні, спеціалізовані).

Наприклад: у розкішному готелі "Frankfurter Hof" (Німеччина) відмовилися від будь-яких форм самообслуговування: замість автоматів для чищення взуття - нічні чистильники; у ліфтах - хлопчики-ліфтери; номерні міні-бари замінені на "кімнатний сервіс" - доставку в номер на бажання клієнта напоїв, сніданку; сервірування вечері, послуги офіціантів.

У німецьких "Ренесанс-готелях" привітання гостя починається з коктейлю "Ласкаво просимо"; кожний гість має свого куратора серед співробітників, що вирішує всі проблеми клієнта; свіжа газета подається в номер пропрасованою, щоб клієнт не забруднив руки, і т. д.

У швейцарському місті Кульмі власник одного з готелів створив центр здоров'я і краси, діяльність якого активізується в несезонний період, коли необхідні додаткові стимули для залучення клієнтів.

Спеціалізація і диверсифікація підприємства знаходить вираження в концептуалізації діяльності у формі цілісної концепції, що пронизує усі види діяльності - від стратегічних завдань до кольорової гами помешкань і форми меблів.

Так, концепція готелю "Frankfurter Hof" - "Ми повертаємося до стратегії "стародавнього Гранд-готелю»; сучасний комфорт має поєднуватися з принципом "служба сервісу виконає будь-які бажання клієнта".

Інтер'єри молодіжного готелю "Davos face" вирішені в модерністській манері, стиль обслуговування довірливий і невимушений.

"Siminar-hotel" має елегантне оформлення, досконале технічне обладнання; організація обслуговування розрахована по хвилинах, обслуговуючий персонал підтримує дистанцію ввічливості.

Єдина концепція вимагає від готельного підприємства послідовності, оскільки "політика зигзагу" не зробить підприємство прибутковим.

Формування філософії підприємства, його іміджу, підпорядкування всіх сторін життєдіяльності прийнятій концепції визначило нову тенденцію біоготелю "Alpenrose" (Німеччина): "Alpenrose" - готель для тих, хто не палить. Готель має всього 120 місць, коефіцієнт завантаження становить 80 %.

Екологічна філософія готелю побудована не тільки на використанні екологічно чистих предметів: у готелі не продаються "хімічні напої", а тільки молоко, соки, натуральні напої, але і на економії ресурсів через регулювання подачі тепла, світла, електроенергії.

Програма "екологія в готелі" не завжди потребує прийняття радикальних рішень - важливі будь-які дрібниці: автоматична сантехніка на інфрачервоних променях, електричні мильниці. При цьому "екологічна програма" не досягне своєї мети, якщо не буде організовано письмове "виховання" гостей. Наприклад, заклик до клієнтів "не кидати на підлогу рушник, якщо він ще використовуватиметься" допомагає заощаджувати не тільки воду й електроенергію, а й третину рушників, які перуться щодня, подовжуючи термін їхнього "життя".

Програма скорочення витрат готельним ланцюгом Sheraton дає змогу робити інвестиції в розвиток нових технологій і захист навколишнього середовища.

Нова технологічна концепція "інтелектуального готелю" розроблена фірмою Computer Mechanics. Головною ознакою "інтелектуальності" готелю є інтегрована система управління для всіх служб, що дає можливість стежити за їхньою роботою з одного центру. "Інтелект" готелю залежить від того, наскільки всі служби будівлі інформатизовані і наскільки високий ступінь їхньої інтеграції.

Нині готельна індустрія США активно вивчає варіанти обслуговування гостей, виходячи з вимог, продиктованих змінами в навколишньому світі. Телевізор стане своєрідним командним пунктом гостя, виконуючи багато функцій персоналу: розбудить уранці, викличе таксі, замовить квиток, розшукає потрібну адресу. Ставка робиться на максимальну розмаїтість обслуговування, виходячи зі смаків і потреб гостей: (ліжко з надувними кишенями, підігнане під необхідну пругкість з урахуванням маси і зросту гостя; м'які меблі на роликах, які за бажанням можна пересунути в будь-яке місце, та ін.).

Американський технічний прогрес вирішує проблему сторіччя - крадіжок у готелях: крихітні комп'ютерні чіпи вбудовують у всі предмети в номері.

У сучасних готелях технічний комфорт підлягає коригуванню. Складові технічного комфорту - тепловий і екологічний комфорт, якість повітря і технічний контроль - мають взаємопов'язуватися і змінюватися централізовано та індивідуально.

Екологізація і спеціалізація готельних підприємств, диверсифікація і "гедонізація" (гедонізм - філософія насолоди) готельних послуг, концептуалізація і технологізація пропозицій - такою є сучасна готельна політика як засіб виживання, пошуку нових "ніш ринку" і розширення асортименту готельних послуг.

Резюме

1. На виготовлення продукту впливає багато чинників, одним із яких є технології. Розвиток технологій визначає технологічні прогнози як приблизну оцінку майбутнього стану (технологічне співробітництво, технологічний розрив, технологічні інновації, технологічне зрушення).

Сучасні дослідження в галузі технологій дають змогу розробити шкалу вимірів складності у вигляді технологічних категорій. Технологічна складність виробництва збільшує технологічну складність рівнів управління.

Технології розвивалися з розвитком науки і техніки, визначаючи якісно новий стан цивілізації.

2. Сучасний ринок готельних послуг потребує їх частішого оновлення та зміни асортименту й, отже, періодичної перебудови технологічного процесу. Забезпечення високого рівня обслуговування в готелі у сучасних умовах неможливо досягти без застосування нових технологій. На основі нових технологій відбувається автоматизація багатьох готельних процесів, електронне резервування, введення технологій, що сприяють поліпшенню якості обслуговування при одночасному скороченні персоналу.

3. У сучасних готелях технічний комфорт, складовими якого є: тепловий і екологічний комфорт, якість повітря і технічний контроль, що мають взаємопов'язуватися і змінюватися централізовано й індивідуально, підлягає коригуванню.

4. Екологізація та спеціалізація готельних підприємств, диверсифікація й "гедонізація" готельних послуг, концептуалізація і технологізація пропозицій - такою є сучасна готельна політика як засіб виживання, пошуку нових "ніш ринку" і розширення асортименту готельних послуг.

Контрольні запитання

1. Розкрийте поняття "технологічний прогноз".

2. Визначте види технологічних категорій.

3. Визначте поняття "стандарт якості" й "технологія якості".

4. Розкрийте поняття "технологічні стратегії" й "технологічні

Зарубіжний досвід в сфері надання послуг гостинності. Готельні ланцюги і спілки

План

Зарубіжний досвід в сфері надання послуг гостинності

Засоби оцінки відомих готелів світу

Диверсифікація (розширення) готельних послуг

Характеристика готельних ланцюгів світу

Ключові слова і поняття:

Диверсифікація, гедонізація, готельний ланцюг, франчайзинг.

Лірература

Байлик С.И. “Гостиничное хозяйство”, Киев, Вира - Р, 2001.

Федорченко В.К. “Уніфіковані технології готельних послуг”, Київ, “Вища школа”, 2001.

Зарубіжний досвід в сфері надання послуг гостинності

Сучасний ринок готельних послуг потребує їх частішого оновлення і зміни асортименту, а отже, періодичної перебудови технологічного процесу. Забезпечення високого рівня обслуговування в готелі у сучасних умовах неможливо досягти без застосування нових технологій. Нова технологія передбачає автоматизацію багатьох готельних процесів, електронне резервування, введення технологій, що сприяють поліпшенню якості обслуговування при одночасному скороченні персоналу.

Якість обслуговування є основною умовою високої конкурентної спроможності

Запропонованих послуг на світовому готельному ринку. Критерії оцінки

якості - складна проблема. На сьогодні існує багато засобів оцінки готелів в основі яких лежить набір балів (зірки, корони, розетки…). Критерії оцінки якості включають як об'єктивну оцінку (чого і скільки) так і суб'єктивну (як і який). Така система критеріїв діє у Великобританії для готельного ланцюга “AA - HOTEL” ( Automobile Association Development Limited). Усі засоби розміщення в системі АА одержують чорно-жовтий знак АА і поділяються на два класи: - власне готелі і приватні готелі і пансіонати.

Готельна система АА класифікується по зірках від 1 до 5. Визначальним моментом тут є кількість і якість надання послуг. Кращі готелі одного класу системи відзначаються червоними зірками, тоді як звичайні - зірками жовтого кольору на чорному фоні. При оцінці готельної системи АA red береться до уваги рівень гостинності та сервісу, охайність і стан громадських зон, якість харчування і номерів. Готельна система АА Lodge (сторожна, притулок) і Country House (заміський готель), забезпечуючи високий рівень розміщення (не нижче 2 ), не пропонують послуг харчування, тому зірковій класифікації не підлягають. Готельна система Private Hotels, Cuesthouse, Farmhouse та інші зв'язок надають нічліг і сніданок і за обсягом послуг знаходяться на рівні

1-єї . За якістю послуги класифікують від 1 до 5 Q (анг. quality - якість). З ініціативи зв'язок асоціації АА введено спеціальну класифікацію для ресторанів, що відрізняються особливою кухнею і винним погребом 5 - видатна кухня, 4 - чудова кухня, 3 - дуже гарна кухня, 2 - високий рівень харчування,

- турботливе харчування. За системою АА щорічно проводиться підтвердження категорії. Найпрестижнішою з нагород є визнання готелю “готелем року”. Готелі, що отримують 4-5 red і не менше 1-єї розетки за харчування, нагороджується спеціальним призом.

У США немає офіціальної класифікації готелів. Вищий статус присвоюється на організації ААА (American Automobile Assouation) називає свій приз “п'ять діамантів”, а МТБ (Mobil Trevel Guide) - “п'ять зірок”. З понад 21 тис. готелів вищого статусу “5-ма зірками” відзначено 35 готелів, а “5-ма діамантами” 45 готелів. Зв'язок Для визначеного статусу готелів оголошують 7 номінацій і 4 премії. Готельними номінаціями “Готель року” є: бізнес-готель, готель, розташований у культурно-історичному центрі, санаторій-готель, конгрес-центр, будинки відпочинку, готель без меж , туристський комплекс. Чотири спеціальні премії: готель, у який приємно повернутись, краще прийняття року, краще меню, кращий сніданок.

“Готель майбутнього - це спеціалізований готель” - стверджують дослідники перспективного розвитку швейцарського туру. Так у готелі “Grant Hotel Excelsio” зв'язок у Монтре, що складається з 22 номінацій, до набору послуг входять клінічне обслуговування: курси реабілітованих після інфарктів, лікування депресії, профілактичних стресів, послуги спортивної медицини, лікування голодуванням, курси лікування морською водою і водоростями. Готель “Simihar - hotel” у Давосі спеціалізований на організації обслуговування конгресів, конференцій, семінарів. Готель “Davos face” зв'язок має просторі зали для відпочинку, відеоапаратура в холі, бари.

Готель Lasurus Hof (Німеччина) спеціалізований на обслуговуванні інвалідів з фізичними і розумовими відхиленнями і обладнаний спеціальними ліфтами і туалетами, широкими проходами для колясок, гаражем для електроколясок. Персонал - підготовляється до роботи з такими клієнтами. Готель має 16 номерів і 25 місць.

Диверсифікація (лат. diversio - відволікання, відхилення) готельного підприємства визначається розширенням послуг (розважання, спортивно-оздоровчі, торгівельні, спеціалізовані).

Наприклад, у готелі “Frankfurter Hof” відмовляються від будь-яких форм самообслуговування: замість автоматів для чистки взуття - нічні чистильники; у ліфтах - ліфтери; номерні міні-бари замінені кімнатний сервіс - доставка в номер. У “Ренесанс-готелі” привітання гостя починається з коктейлю “Ласкаво просимо”. Кожен гість має свого куратора серед робітників, який вирішує всі проблеми клієнта; свіжа газета подається в номер пропрасованою, щоб клієнт не забруднив руки та ін.

У швейцарському місті Кульмі власник одного з готелів створив центр здоров'я і краси, діяльність якого активізувалась, коли необхідні стимули для залучення клієнтів. Спеціалізація і диверсифікація підприємства знаходить вираження в концентуалізації діяльності у формі цілісної концепції, що пропонує усі види діяльності. Так, концепція готелю “Frankfurter Hof” - “Ми повертаємося до стратегії стародавнього гранд-готелю”. Сучасний комфорт має поєднуватись з принципом “служба сервісу виконає будь-які бажання клієнта”.

Формування філософії підприємства, його іміджу, підпорядкування всіх сторін життєдіяльності прийняття концепції визначило нову тенденцію біоготелю “ Afpenrose “ - це готель для тих, хто не палить. Має 120 місць, завантаженість 80%. В готелі не продаються хімічні напої, а тільки молоко, соки, натуральні напої. Програма “екологія в готелі” не завжди потребує прийняття радикальних рішень, тут важливі будь-які дрібниці: автомати сантехніка на інфрачервоних променях, електричні мильниці.

При цьому “екологічна програма” не досягне своєї мети, якщо не буде організоване “письмове виховання” гостей. Наприклад, заклик “не кидати на підлогу рушник, якщо він не використовуватиметься” заощадить не тільки воду і електроенергію, а й продовжить термін його використання. Програма скорочених витрат готельним ланцюгом Sheraton дає змогу робити інвестиції в розвиток нових технологій і захист навколишнього середовища.

Нова технологічна концепція “інтелектуального готелю” розробляється фірмою Computer Mechanics. Головною ознакою цього готелю є інтегрована система управління для всіх служб, що дає можливість стежити за їх роботою з першого центру і залежить від того наскільки всі служби будівлі інформатизовані і наскільки високий ступінь їх інтеграції. Нині готельна індустрія США активно вивчає варіанти обслуговування гостей, виходячи з вимог, продиктованих змінами в навколишньому світі. Ставка робиться на максимальну розмаїтість обслуговування, виходячи з смаків і потреб гостей. Американських технічний прогрес вирішує проблему сторіччя - крадіжок у готелі: крихітні комп'ютерні чіпи вбудовані у всі предмети в номері. У сучасному готелі технічний комфорт підлягає коригуванню.

Екологізація і спеціалізація готельних підприємств, диверсифікація і “гедонізація” (гедонізм - філософія насолоди) готельних послуг, концептуалізація і технологізація пропозицій - такою є сучасна готельна політика, як засіб виживання, пошуку нових “ніш ринку” і розширення асортименту готельних послуг.

Готельні ланцюги

Говорячи про ланцюг, розуміють групу підприємств, що здійснюють колективний бізнес і перебувають під контролем керівництва ланцюга. Ланцюг може мати власні будинки або орендувати їх. Керівництво ланцюга має переваги при розподілі прибутку, але разом з тим відповідає за всі втрати, можливі при будь-яких операціях.

До середини 90-х років під контролем найбільших готельних об'єднань і ланцюгів перебувало понад 30% усього світового готельного фонду. Як і багато інших тенденцій, створення готельних ланцюгів було започатковано у США. Особливо інтенсивно це впроваджувалося в економіку гостинності в 60-х роках. До початку 90-х років вплив американських готельних ланцюгів став домінуючим у світі.

Міжнародна готельна асоціація (МГА) поділяє готельні ланцюги на три категорії:

перша - корпоративні ланцюги - готельні корпорації, що володіють численними підприємствами;

друга - ланцюги незалежних підприємств, що об'єднуються для використання загальної системи бронювання, концепції маркетингу, реклами й інших дорогих для окремого підприємства послуг;

третя - ланцюги, що надають управлінські послуги.

Таблиця 1. Характеристика найбільших готельних ланцюгів

Існує багато точок зору стосовно того, що послужило причиною успіху ланцюгів. Проте явними причинами є сталість якості продукту, ідентичність послуг на різних підприємствах, а також доступність цін.

Кожний тип готелю, що входить у готельний ланцюг, має свою марку. Перевагою компаній, що суворо дотримуються своїх фірмових найменувань, є те, що користувачі послуг одного готельного ланцюга досить чітко уявляють якість обслуговування і розміщення на підприємстві, що належить до цього ланцюга, незалежно від його місця розташування. Це дає можливість задовго до відкриття нового готелю проводити його рекламу і бронювання, будучи впевненими, що постійні клієнти нададуть перевагу новому готелю відомої марки випадковому вибору, зробленому під час поїздки. Практика свідчить, що готельний ланцюг ще задовго до відкриття готелю починає проводити бронювання місць. З цього часу назва готелю й усі його реквізити включаються в національний перелік готелів, а також у всілякі спеціальні довідники.

Вже майже 30 років журнал Hotels публікує готельні рейтинги. У 1971 р. було покладено початок цій традиції. Тоді список включав 100 найбільших ланцюгів, у 2000 р. він збільшився втричі.

Процес централізації управління в готельному бізнесі в 90-х роках ставав більш інтенсивним.

Зі 100 головних готельних ланцюгів 1970 р. нині зберегли свої позиції лише 11.

Що стосується нашої країни, то національних готельних ланцюгів в Україні немає, а готелі об'єднані в асоціації. Проте світова практика і ситуація на вітчизняному ринку індустрії гостинності свідчать про те, що прийшов час відродити готельні ланцюги. При цьому вони мають об'єднувати готелі не тільки одного міста або регіону, а стати загальноукраїнськими або навіть міжнародними.

Визначальною тенденцією розвитку світового готельного господарства в

90-х рр. залишалася централізація управління. Практично всі готельні ланцюги світу, незалежно від їхнього рейтингу, зазнаючи жорсткої конкуренції, шукали будь-які можливості для збільшення свого потенціалу. У 1992-1996 рр. лідером рейтингу був Hospitality Franchise System (HFS). У цей період вдалося поглинути такі великі компанії, як Ramada Inns i Howard Johnson. Але у 1997 р. настала черга HFS: його поглинув ланцюг, що динамічно розвивається.

Централізація управління в дрібних готельних ланцюгах відбувається інтенсивніше, ніж у великих. До централізації менш схильні так звані управлінські компанії. Тут лідером донедавна була Utell International, що у

1992 р. контролювала 1360 тис. номерів, у 1997-1998 рр. її змінила REZ Solutions Inc. (1560 тис. номерів), а у 1999 р. - Pegasus Solution (1803 тис. номерів).

Процес укруплення готельних ланцюгів грунтується насамперед на розвитку системи франчайзингу (нині приблизно 80% готелів входять у ланцюги на правах франчайзингу). У 1999 р. із 6315 готелів, керованих Cendart Corp., 6258 входили в цю компанію на умовах франчайзингу. Bass Hohels & Resorts (2-ге місце в рейтингу) керує усіма своїми 2886 готелями тільки на таких умовах. З 1880 готелів більш відомої компанії Marriott Int. (3-тє місце в рейтингу) 998 також мають франчайзингові угоди. А з 716 готелів Starwood Hotels (8-ме місце в рейтингу) за даною системою працюють 299. З 10 готельних ланцюгів, що займали перші місця в рейтингу 1970 р., 9 зміцнили своє становище в 1999 р.

Звичайно, найбільш відомі ті готельні ланцюги, що оперують у багатьох державах, а не обмежуються контролем готелів однієї країни. На початку 90-х років лідерами з міжнародної діяльності були Accor, представлені у 66 країнах; ITT Sheraton - у 61 країні; Holiday Inns - у 55 країнах; Hilton Int., Inter-Continental, Best Western Hotels - у 47 країнах. У лідерів 1999 р. міжнародна операційна діяльність значно розширилася. Bass Hotels має готелі в 98 країнах, Best Western Int. - у 56 країнах, Accor - у 81 країні, Starwood Hotels - у 80 країнах, Carlson Hospitality Worldwide - у 57 країнах, Marriott Int. - у 56 країнах, Hilton Int. - у 53 країнах, Forte Hotel Group - у 51 країні. Багато готельних ланцюгів прагнуть територіально розширити свою діяльність.

Процес зростання значення готельних ланцюгів в управлінні світовим готельним господарством характеризується істотним протиріччям: з одного боку, укрупнюються головні готельні ланцюги, що оперують у багатьох країнах, з іншого - все більше країн створюють власні готельні ланцюги, що успішно конкурують з інтернаціональними монополіями. Штаб-квартири 325 готельних ланцюгів, що потрапили в рейтинг журналу Hotels за 1999 р., розташовані в 39 країнах. Причому понад 60% із них припадає на США, 17 штаб-квартир - у Великій Британії, 14 - у Японії, 11 - у Німеччині, 8 - у Гонконгу, по 6 - у Франції і Сінгапурі.

Таким чином, готельні ланцюги мають в управлінні готелі місткістю 5698,7 тис. номерів. Лідируюче положення зберігають США, на частку яких припадає 62,5% від усіх номерів, а на частку головних європейських країн - усього 27,1%. Роль готельних ланцюгів в управлінні постійно зростає. Нині готельні ланцюги об'єднують приблизно половину всіх існуючих і світі готелів.

Крім готельних ланцюгів, на світовому туристському ринку активно функціонують специфічні об'єднання, основна мета яких - виявляти кращих представників готельного бізнесу. Наприклад, з 1928 р. проводить роботу з визначення найкращих готелів світу міжнародна корпорація “Ведучі готелі світу”. Вона щорічно поміщає дані про кращі підприємства у своєму спеціальному каталозі. Міжнародна організація “Привілейовані готелі і курорти світу” проводить таку роботу близько 30 років. З 1968 р. функціонує міжнародна готельна асоціація “Найтихіші готелі світу”, штаб-квартира якої знаходиться в Парижі. При вступі в цю асоціацію оцінюються три критерії: природне і приємне середовище; затишна будівля та інтер'єр готелю з характерним виглядом; гостинність, що відповідає всім сучасним вимогам, у тому числі і чудовій кухні.

Питаннями координації функціонування готельних ланцюгів і асоціацій незалежних готелів і ресторанів у Європі займається Конфедерація національних асоціацій готелів і ресторанів Європейського економічного співтовариства (ХОТРЕК).

Таблиця 2.

Кількість готельних номерів у ланцюгах в різних країнах світу за 1999р.

Контрольні запитання:

Класифікація готелів

Що таке диверсифікація ?

Які послуги пропонує “біоготель” ?

В чому полягає суть програми “екологія в готелях ” ?

Що таке готельний ланцюг ?

Які найбільш відомі ланцюги ви знаєте ?

Тема 1.2 Класифікація засобів розміщення

Основи готельно туристичного бізнесу, вимоги до нього, види, нормативні документи.

План

Історія виникнення готелів