Особливості профорієнтаційної діяльності шкільного психолога із старшокласниками

2. Економічне значення професії. В дослідженні за цим напрямом розкриваються роль і місце професії в системі народного господарства, її взаємозв'язок з іншими професіями, економічна результативність даної професійної діяльності для народного господарства в цілому і для людини, яка нею зай-мається, зокрема заробітна плата, економічні пільги тощо.

3. Соціальна і соціально-психологічна характеристика професії. Цьому напряму дослідження професій притаманне розкриття спеціальної інформації про престиж професії, особисті перспективи фахівця, взаємодію працівників у межах безпосеред-нього виробничого оточення (колектив бригади,

лабораторії, бюро та.ін.); особливості стосунків членів колективу, їх взаємо-дії та взаємодії керівників і підлеглих.

4. Навчально-виробнича характеристика професії. Розкриваються питання про обсяг, діапазон, глибину спеціальних знань, умінь і навичок, необхідних для оптимальної професійної діяльності. Тут також вказуються можливості здобуття не-обхідних знань та вмінь, умови навчання, навчальні заклади, які готують спеціалістів з даної професії, термін навчання, навчальні предмети.

5. Гігієнічна характеристика професії. Вивчається навколишнє середовище. Визначаються кліматичні умови професійної діяльності, освітленість, звуки, шуми, тощо. Особлива увага приділяється хімічному складу середовища, зокрема, повітря, таким чинникам, як запах, смак, подразники шкіри. В гігієнічній характеристиці виділяються фактори, що за певних умов можуть справляти негативний вплив на організм люди-ни, погіршуючи стан її здоров'я.

6. Фізіологічна характеристика вимог професії до людини. В цьому напрямі дослідження виявляються фізичні і нервові навантаження, що виникають при виконанні виробничих операцій у професійній діяльності людини, у тому числі фізичні навантаження на окремі аналізатори. Визначаються типова виробнича робоча поза людини і можливості її зміни протягом робочого дня; нервове навантаження протягом робочого часу і в окремі періоди праці. Щодо фізичного і нервового навантаження маємо на увазі виявлення не тільки їх інтенсивності, а й тривалості. Поряд з цим досліджуються типові особливості темпу і ритму праці: чи є вони заданими, примусовими, незмінними протягом усього робочого часу, чи динамічними, варіативними, вільними тощо. Вказуються медичні протипоказання для роботи за даною професією.

7. Психологічна характеристика професійної діяльності. Передбачає визначення вимог професії до психологічної сфери особистості, у тому числі до окремих психічних функцій: жорстко пов'язані з технологією професійної діяльності і детерміновані нею; бажані для оптимальної професійної діяльності. Виявляються спеціальні і загальні здібності, від наявності яких залежить успіх діяльності в даному виді професійної праці. Окреслюються професійно значущі властивості особистості, її особливості: інтереси, вольові, емоційні та мотиваційні характеристики, комунікативні і організаторські, спеціальні ділові якості (наприклад, оперативність або пунктуальність у розв'язанні певних істотних для даної професійної діяльності питань). Визначаються також суттєві для даної професії характерологічні особливості особистості. Розкриваються професійно значущі особливості прояву окремих психічних функцій: мислення, пам'яті, сприймання, уяви, а також сенсомоторики і уваги. Зазначаються можливості компенсації тих чи інших властивостей або особливостей прояву особистості у процесі професійної діяльності. При цьому проблема компенсації трансформується у проблему формування індивідуального стилю роботи, що забезпечує оптимальну професійну діяльність.

Такими є основні питання, що характеризують комплексний цілеспрямований підхід у професіографії.

Професіографія фахів використовує різноманітні методи, такі як вивчення вимог до праці, інструкцій та документів, які характе-ризують особливості діяльності. Для аналізу професійної діяльності застосовуються методи бесіди і опитування, самоспостереження і самозвіту, моделювання і тестування, експертні оцінки. У професіографії використовуються різноманітні засоби реєстрації процесу соціальної діяльності (фотографування, кіно, відео, хронометраж тощо), які доповнюються аналізом помил-кових дій, допущених фахівцем. У загальному вигляді професіог-рама може мати такі розділи (Подоляк Я.В., 1989):

Загальна характеристика професії керівної ланки

Політичне, соціальне, професійне і моральне значення про-фесії, зв'язок її з іншими професіями.

Основні вимоги до управлінської, спеціальної, організатор-ської, методичної, педагогічної, психологічної та соціальної підго-товки; перспективи в посаді.

Взаємодія з вищою управлінською ланкою та іншими функ-ціональними підрозділами.

Основні завдання і умови їх виконання.

Обов'язки керівника і зміст найбільш важливих учбових, виховних, господарчих та інших завдань, які вирішує керівник.

Характеристика умов, в яких здійснюється управлінська діяльність; ергономічна оцінка робочого місця керівника.

Розподіл часу; режим праці та відпочинку.

Характеристика типових помилок в управлінні людьми (в мо-тивації, в інформації; внаслідок стомлення, стресу).

Головною частиною професіограми є психограма, що включає повний опис власне психологічних характеристик та професійно важливих особистісних якостей спеціаліста.

Психограма

Психофізіологічні функції й аналізаторні системи, які мають найбільшу важливість для управлінської діяльності.

Вимоги до пам'яті керівника, особливості збереження інфор-мації.

Вимоги до швидкості і широти розуму, точності мислення.

Особливості формування умінь і навичок, важливість наста-нови (на швидкість, точність, надійність, безпеку).

Емоційно-вольова стійкість в різноманітних умовах і обстави-нах; наявність і частота ситуацій, які викликають стрес і потребу-ють великих вольових зусиль, рішучості, наполегливості, володіння собою, сміливості, мужності.

Особливості соціально-моральних вимог до керівника колек-тиву, ступінь сумісності.

Тип нервової діяльності, вид темпераменту.

Ступінь фізичного та психічного здоров'я, наявність спортив-них розрядів.

Протипоказання до професії (соціальні, моральні, психо-логічні, фізичні, медичні).

Така професіограма являє собою схему, яку можна покласти за основу вивчення психологічних особливостей командної діяльності різного рівня складності. Вона допоможе виробити вимоги до кон-кретної керівної посади.

Давно відомо, що різні види професійної діяльності потребу-ють від людини різних якостей та властивостей, котрими не всі володіють однаково. Тим більше важливість професійного відбору зростає в період нестабільності та все більшої вибагливості до працівників, коли змінюється законодавство, пріоритети у молоді, комплекту-вання фірм спеціалістами все більше набуває професійного рівня.

Аналіз особливостей діяльності спеціалістів в нових умовах; системний аналіз вимог діяльності, які ставляться до людини;

розробка і практична перевірка нових інформативних кри-теріїв прогнозу професійної діяльності;

оснащення технічними засобами дослідження професійно важ-ливих якостей та здоров'я людини.

Основою комплектування профвідбору повинні стати відпо-відальні і спеціально підготовлені кадри (психофізіологи, психоло-ги, педагоги) з відповідним матеріально-технічним забезпеченням.

У перспективі можна представити створення “Професійно-особистісного паспорту”, який вміщує в себе комплекс наявних характеристик психофізіологічних та особистісних якостей окремої людини і ряд найбільш підходящих видів професійної діяльності.

Отже, одна з найбільш важливих областей діяльності промислових психологів - це добір людей для виконання різних робочих ролей в організації і розміщення прийнятих на роботу співробітників таким чином, щоб люди відповідали зайнятим посадам. Чи згідно Кронбаху і Голдину Глезеру профдобір має місце тоді, коли претендентів більше, ніж вакантних посад; тому в числі інших рішень необхідно прийняти рішення про те, кого з претендентів не слід приймати на роботу; розміщення, або підбор, має місце в тих випадках, коли кількість людей дорівнює кількості посад, на які їх збираються призначити.

РОЗДІЛ ІІ ОСОБЛИВОСТІ ДІАГНОСТИЧНОЇ РОБОТИ ШКІЛЬНОГО ПСИХОЛОГА У КОНТЕКСТІ ПРОФОРІЄНТАЦІЇ

2.1. Організація та методика проведення емпіричного дослідження

Опитувальник карти інтересів А. Е. Голомштока.

Дана методика дозволяє визначити провідні інтереси учня до вивчення базових шкільних предметів.

Обробка результатів: По кожному напрямку у відповідність із ключем підраховується кількість плюсів і мінусів:

Фізико-математичний напрямок - 1, 14, 27, 40, 53, 66 питання;

Хімія- 2, 15, 28, 41, 54, 67;

Електротехніка - 3, 16, 29, 42, 55, 68;

Техніка - 4, 17, 30, 43, 56, 69;

Геологія і географія - 5, 18, 31, 44, 57, 70;

Біологія і сільське господарство - 6, 19, 32, 45, 58, 71;

Філологія і журналістика - 7, 20, 33, 46, 59, 72;

Історія і суспільна діяльність - 8, 21, 34,47, 60, 73;

Педагогіка і виховна робота - 9, 22, 35, 48, 61, 74;

Медицина - 10, 23, 36, 49, 62, 75;

Сфера обслуговування і домашнє- господарство -11, 24, 37, 50, 63, 76;

Мистецтво - 12, 25, 38, 51, 64, 77; 43;

Військова справа, фізична культура - 13, 26, 39, 52, 65, 78.

Інтерпретація. Число плюсів і мінусів по кожнім напрямку дає досить ясне уявлення про інтереси учнів. Після підрахунку кількості "+" і "-" по напрямках виділяються ті з них, що мають найбільшу кількість плюсів. Якщо серед них виявиться сфери з однаковою кількістю плюсів, то переважним інтересом варто вважати той, у якому утримується менше число мінусів. Якщо кількість плюсів і мінусів однаково по декількох напрямках, можна судити про приблизно однаковий розвиток інтересів і схильностей школяра до відповідних областей знань і діяльності.

Диференційно-діагностичний опитувальник (ДДО)

Методика розроблена Є.А. Клімовим і призначена для виявлення схильності до того чи іншого типу професії відповідно розробленої ним класифікації типів.

Назви типів професії за стовбцями:

“Людина - природа” - всі професії, пов'язані з рослинництвом, тваринництвом і лісним господарством.

“Людина - техніка” - всі технічні професії.

“Людина - людина” - всі професії, пов'язані з обслужуванням людей, спілкуванням.

“Людина - знак” - всі професії, пов'язані з розрахунками, цифровими і буквеними знаками, в тому числі і музичні спеціальності.

“Людина - художній образ” - всі творчі спеціальності.

Обробка результатів: За кожен знак “+”ставиться 1 бал. По кожному стовбцю листа для відповідей бали сумуються.

Висновки: Кількість набраних балів по стовбцях визначає схильність до того чи іншого типу професії.

Анкета професійних здібностей та якостей.

Перед початком дослідження учням роз'яснюється зміст анкети і дається наступна інструкція "Прочитайте перераховані якості й особливості й оцініть, якою мірою кожний з вас володіє ними. Наприклад, вам потрібно оцінити свою акуратність. Якщо в кого-небудь з вас ця якість яскраво виражена і виявляється дуже часто в різних видах діяльності, то поставте "+" під цифрою "5"; якщо ви акуратні в більшості випадків, але не завжди, то поставте "+" під цифрою "4"; якщо акуратність виявляється в такому ж ступені, як і неакуратність, то поставте "+" під цифрою "3"; якщо акуратність виявляється рідше, ніж неакуратність, поставте "+" під цифрою "2"; якщо ж акуратність, на вашу думку, цілком відсутній, те поставте цю же позначку під цифрою "1". У такий же спосіб оцініть всі інші якості, названі в анкеті. Крім цього, кожному з вас пропонується оцінити розвиток своїх здібностей до навчальних предметів. Наприклад, якщо хто-небудь з вас без особливих зусиль учиться успішно, легко й оригінально виконує завдання підвищених труднощів по визначеному навчальному предметі, це значить, що в нього яскраво виражені здібності до засвоєння цього предмета. У такому випадку поставте проти зазначеної здатності знак "+" під цифрою "5". Якщо хто-небудь добре засвоює програмний матеріал по предмету, то поставте "+" під цифрою "4". Якщо при систематичних наполегливих заняттях ви самостійно справляєтеся з навчальним завданням лише легкої і середньої складності, то поставте позначку "+" під цифрою "3". І, нарешті, якщо при систематичних заняттях ви не справляєтеся самостійно з основною навчальною роботою по предметі, то поставте цю позначку під цифрою "2". Оцінивши таким способом самого себе, ліворуч на полях анкети поставте позначки біля тих якостей і здібностей, що вважаєте важливими для своєї майбутньої професії".

Виявлення структури темпераменту за допомогою опитувальника Русалов

Опитувальник структури темпераменту (ОСТ) використовується для діагностики властивостей "предметно-діяльнісних" і "комунікативного" аспектів темпераменту.

ОСТ має 105 питань. Кожний відноситься до однієї з 9 шкал. 8 шкал містять по 12 питань, а 9-я шкала (соціальної бажаності відповідей) - 9 питань.

ОСТ містить наступні шкали:

1. Предметна эргичність - містить у собі питання про рівень потреби в освоєнні предметного світу, прагненні до розумової і фізичної праці.

Високі значення (ВЗ) (9-12 балів) по цій шкалі означають високу потребу в освоєнні предметного світу, спрагу діяльності, прагнення до напруженої розумової і фізичної праці, легкість розумового пробудження.

Низькі значення (НЗ) (3-4 бала) означають пасивність, низький рівень тонусу й активації, небажання розумової напруги низьку включеність у процес діяльності.

2. Соціальна ергичність - містить питання про рівень потреби в соціальних контактах, про прагнення до лідерства.

ВЗ - комунікативна ергичність, потреба в соціальному контакті, спрага освоєння соціальних форм діяльності, прагнення до лідерства, товариськість, прагнення до заняття високого рангу, освоєння світу через комунікацію.

НЗ - незначна потреба в соціальних контактах, відхід від соціально-активних форм поводження, замкнутість, соціальна пасивність.

3. Пластичність - містить питання про ступінь чи легкості труднощі переключення з одного предмета на іншій.

ВЗ - легкість переключення з одного виду діяльності на інший, швидкий перехід з одних форм мислення на інші в процесі взаємодії з предметним середовищем, прагнення до розмаїтості форм предметної діяльності.

НЗ - схильність до монотонної роботи, острах і уникнення різноманітних форм поводження, в'язкість, консервативні форми діяльності.

4. Соціальна пластичність- містить питання, спрямовані на з'ясування ступеня чи легкості труднощі переключення в процесі спілкування від однієї людини до іншої, схильності до розмаїтості комунікативних програм.

ВЗ - широкий набір комунікативних програм, автоматичне включення в соціальні зв'язки, легкість вступу в соціальні контакти, легкість переключення в процесі спілкування, наявність великої кількості комунікативних заготівель, комунікативна імпульсивність.

НЗ - труднощі в підборі форм соціальної взаємодії, низький рівень готовності до вступу в соціальні контакти, прагнення до підтримки монотонних контактів.

5. Темп чи швидкість - включає питання про швидкість моторно-рухових актів при виконанні предметної діяльності.

ВЗ - високий темп поводження, висока швидкість виконання операцій при здійсненні предметної діяльності, моторно-рухова швидкість, висока психічна швидкість при виконанні конкретних завдань.

НЗ - сповільненість дій, низька швидкість моторно-рухових операцій.

6. Соціальний темп - включає питання, спрямовані

на виявлення швидкісних характеристик мовнорухових актів у процесі спілкування.

ВЗ - мовнорухова швидкість, швидкість говоріння, високі швидкості і можливості мовнорухового апарата.

НЗ - слабко розвита мовнорухова система, мовна повільність, повільна вербалізація.

7. Емоційність - містить у собі питання, що оцінюють емоційність, чутливість, чутливість до невдач у роботі.

ВЗ - висока чутливість до розбіжності між задуманими й очікуваними, планованим і результатами реальної дії, відчуття непевності, тривоги, неповноцінності, високе занепокоєння з приводу роботи, чутливість до невдач.

НЗ - незначне емоційне реагування при невдачах, нечутливість до неуспіху справи, спокій, впевненість у собі.

8. Соціальна емоційність - включає питання, що стосуються емоційної чутливості в комунікативній сфері.

ВЗ - висока емоційність у комунікативній сфері, висока чутливість до невдач у спілкуванні.

НЗ - низька емоційність у комунікативній сфері, нечутливість до оцінок товаришів, відсутність чутливості до невдач у спілкуванні, впевненість у собі і ситуаціях спілкування.

9. "КШ" - контрольна шкала (шкала соціальної бажаності відповідей) включає питання на відвертість і щирість висловлень.

ВЗ - неадекватна оцінка свого поводження, бажання виглядати краще, ніж є насправді .

НЗ - адекватне сприйняття свого поводження.

Кожному респонденту пропонується текст опитувальника і бланк для відповідей. Досліджуваний повинний читати питання один по одному, намагаючись нічого не пропускати і не повертатися до вже пройденого. Свої відповіді він позначає знаком "+" у відповідних графах "так" чи "ні" на бланку відповідей.

Методика "Визначення спрямованості особистості" (Б. Баса) являє собою анкету, що складається з двадцяти семи пунктів-суджень, по кожному з яких можливі три варіанти відповідей, які відповідають трьом видам направленості особистості.

За допомогою методики виявляються наступні направленості:

спрямованість на себе (Я);

спрямованість на спілкування (С);

спрямованість на діяльність (Д).

Інструкція: З відповідей на кожний з пунктів виберіть той, котрий найкраще виражає Вашу точку зору на дане питання (відзначте пункт знаком «+») і пункт, який най далі від Вашої точки зору, найменш для Вас ціні (відзначте пункт знаком «-»).

Приклад:

а+,в-

б +, а -

2.2 Проведення дослідження та аналіз результатів

Після проведеного опитування старшокласників названої вибірки за опитувальником карти інтересів А. Е. Голомштока проведений статистичний аналіз показав наступні результати:

Сфера обслуговування і домашнє господарство - 6,56;

Військова справа, фізична культура - 5,02;

Мистецтво - 3,97;

Педагогіка і виховна робота - 3,90.

Що видно в таблиці, де N - кількість осіб, minimum - мінімальний бал maximum - максимальний бал, mean - середнє значення, Std. Deviation - стандартне відхилення.

Таблиця 2.1

Середні значення карти інтересів

Далі перевіряємо наявність зв'язку між отриманими даними за анкетою професійних здібностей та якостей і картою інтересів А.Е. Голомштока. За допомогою статистичного пакету SPSS, було перевірено наявність кореляції Пірсона (Pearson Correlation), вона показує існуючий зв'язок професійних здібностей та карти інтересів: вона повинна дорівнювати Sig. (2-tailed) = 0,05 тобто зв'язок називається значимий, Sig. (2-tailed) = 0,01 - дуже значимий зв'язок, Sig. (2-tailed) = 0,001) - максимально значимий зв'язок.

Таблиця 2.2

Залежність рівня професійного самовизначення та структури професійних інтересів.

Розглядаючи вищеперечислені складові професійного самовизначення та структуру професійних інтересів, можна сказати, що складові професійного самовизначення співпадає з структурою професійних інтересів.

Також, ми провели аналіз і встановили зв'язки між темпераментом та спрямованістю особистості.

Таким чином згідно кореляційного аналізу Спірмена ми отримали такі результати:

спрямованості особистості на діяльність з предметною ергичністю, та з темпом і швидкістю;

зв'язок між спрямованістю особистості на спілкування і соціальною ергичністю, пластичністю, соціальним темпом, соціальною емоційністю;

спрямованості на себе та соціальної пластичності, емоційності.

Отже існує зв'язок між проявами типу темпераменту та спрямованістю особистості під час діяльності особистості.

Отже, аналізуючи вищеописане, шкільний психолог, при допомозі у виборі професії має враховувати не тільки інтереси та схильності старшокласників, а і їхні психофізіологічні властивості.

Таким чином, провівши емпіричне дослідження, ми з'ясували особливості профорієнтаційної діяльності шкільного психолога.

РОЗДІЛ ІІІ СИСТЕМА ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ ШКІЛЬНОГО ПСИХОЛОГА ЗІ СТАРШОКЛАСНИКАМИ

3.1 Програма семінару-тренінгу "Самопрезентація особистих і професійних якостей"

Після проведення констатування експерименту ми побудували формувальний у формі семінару тренінгу.

Ціль програми. Навчання знанням, умінням і навичкам самопрезентації.

Задачі програми.

1. Навчання умінням і навичкам установлення контактів.

2. Навчання етиці ділової взаємодії.

3. Допомога в знаходженні власного мовного стилю.

4. Навчання мові рухів тіла.

1. Змістовні аспекти роботи в програмі "Самопрезентація особистих і професійних якостей".

Саме головне в ефективній самопрезентації - домогтися того, щоб в об'єкта самопрезентації в момент розставання із суб'єктом виникло відчуття, що без подальшого співробітництва ніяк не обійтися, виникла свого роду залежність. Щоб володіти ситуацією спілкування повною мірою - суб'єкт повинен володіти широким спектром знань, умінь і навичок. Практично ніколи не досить при зав'язуванні співробітництва мати лише спеціальні, професійні здібності, досвід, але і необхідно мати визначений набір особистих якостей. Виходячи з контексту нашої програми, можна запропонувати наступний набір даних якостей:

- уміння швидко і точно розпізнавати властивості і стан конкретної людини; - уміння розташовувати до себе мімікою, пантомімікою, інтонаціями і риторичними оборотами; - уміння зв'язно пояснити, ненав'язливо показати конкретній людині ті нові можливості, що вона одержить після початку співробітництва; - уміння показати навички ділової взаємодії для того, щоб продемонструвати свою здатність цінувати свій і чужий час, оптимальним образом організовувати ділову діяльність.

На розвиток цих умінь, а також на одержання відповідних знань, що покликані, з одного боку, сприяти розвиткові визначених умінь і навичок у подальшій самостійній діяльності клієнта, а, з іншого боку, покликані допомагати клієнтові в аналізі конкретних ситуацій і складанні програми власних дій.

2. Особливості форм і методів проведення занять по програмі "Самопрезентація особистих і професійних якостей".

Усі заняття по програмі "Самопрезентація особистих і професійних якостей" відбуваються у виді традиційного семінару-тренінгу, тобто відбувається чергування:

а) викладу проблемного матеріалу, обговорення його і

б) закріплення цього матеріалу у виді різноманітних тренінгових заходів.

До особливостей (тобто тому, що не є неспецифічним при проведенні семінарів і тренінгів) занять по даній програмі можна віднести наступне:

- використання відеоапаратури для запису епізодів тренінгу; - використання навчальних відеоматеріалів; - видача допоміжних друкованих матеріалів (зразки листків самопрезентації, переліки необхідних вправ і ін.) і матеріалів, репрезентуючих ситуацію семінару-тренінгу.

3. Структурні компоненти занять.

Уся програма складається з чотирьох етапів, причому кожний з них має високий ступінь самостійності, спрямований на рішення незалежних від змісту інших етапів проблем, тобто парціальний.

На один етап приділяється 5 годин часу з одною перервою.

Кожне заняття (етап) складається з чотирьох-п'яти кроків. Тривалість одного кроку складає біля однієї години. Кожен крок складається з двох складових: що просвіщає і реалізаційного - приблизно по 30 хвилин кожен. У першій частині, видається визначена інформація, закріплення якої відбувається в реалізаційній частині.

Перший етап присвячений вивченню мови рухів тіла: змісту окремих жестів, змісту комбінацій жестів, контекстного змісту, а також того, як щонайкраще розташовувати до себе людей. Другий етап спрямований на удосконалювання вербальних можливостей людини: розвиток акустичних характеристик мови, володіння інтонаціями і риторичними оборотами. Третій етап спрямований на зміну стереотипу спілкування і встановлення соціальних контактів, а саме на розвиток уміння і навичок самовіддачі в спілкуванні і взагалі у взаємодії з іншими людьми, тобто на перехід від своїх проблем і потреб до інтересів партнера. Четвертий етап цілком присвячений етиці діяльності професійного й організаційного плану: тому, як щонайкраще презентувати себе заочно, навичкам ділової етики, аксесуарам ділової людини й ін.

4. Програма занять.

Перший семінар-тренінг. Мова тіла: розуміння жестів інших людей, розташування до себе своїми.

1) Знайомство, вступне слово (10 хв.). 2) Перший крок: вивчення жестів рук. а) Захисні жести: розповідається про види захисних жестів (перехрещення рук, ніг і ін.), виробляється закріплення матеріалу у виді аналізу поз присутніх, вправи "Закритися різними способами" і аналізу гри, що ведеться. б) Жести домінування: розповідається про види жестів домінування (поворот кисті при рукостисканні, виставляння пальців і ін.), закріплення (аналогічне попередній). в) Жести доторкань: розповідається про види і значення жестів доторкань (потирання носа, ока, збирання й ін.), закріплення. г) Інші жести рук: те ж.

3) Другий крок: вивчення різних положень голови, корпуса і ніг. а) Захисні жести: розповідається про види захисних жестів (відвернення й ін.), закріплення. б) Жести голови: розповідається про види жестів головою (нахилення, поворачування), закріплення. в) Зональне розташування, напрямок і нахили корпуса: розповідається про змісти рухів корпусу, закріплення. г) Інші положення корпуса.

4) Третій крок: інші жести, рухи і сигнали. а) Маніпулювання різними предметами: розповідається про зміст маніпулювання тими або іншими предметами (окулярами, сигаретами і т.д.), закріплення. б) Рух очей: розповідається про зміст направленостей погляду, відкритості-закритості очей і ін., закріплення. в) Рух, зв'язаний з процесом залицяння: розповідається про користь знання й уміння використовувати рух залицяння в деяких випадках самопрезентації, закріплення.

5) Четвертий крок: віддзеркалення й інші способи розташування до себе. а) Демонстрація відкритих поз: повторення видів захисних жестів, навчання відкритим жестам і позам, закріплення. б) Вираження зацікавленості: повторення жестів, що відбивають незацікавленість і зацікавленість, розповідається про комбінації жестів зацікавленості, закріплення. в) Віддзеркалення: розповідається про віддзеркалення жестів партнера як найбільш успішному способі розташування до себе, закріплення (усі розбиваються на пари і грають в віддзеркалення).

6) П'ятий крок (займає весь час від кінця четвертого кроку до кінця тренінгу): розігрування ситуацій реального тренінгу.

Використовується система жетонів. Ведучий є замовником визначеної послуги (приміром, за якийсь час вирішити арифметичну задачку) і вибирає з присутніх "менеджера" (тобто того, хто буде вибирати конкретного виконавця/виконавців).

"Менеджер" повинен, виходячи з роду задачі (ведучий описує задачу тільки загалом) і здібностей присутніх вибрати виконавця/виконавців. З кожним присутньої "менеджер" проводить співбесіду протягом однієї хвилини. У випадку вдалого виконання задачі ведучий дає "менеджерові" якусь кількість жетонів, що він сам, виходячи з домовленості з виконавцями і розподіляє.

За 10-15 хвилин до кінця семінару-тренінгу всі присутні на ньому висловлюють свою думка про нього і про свої успіхи і невдачі в процесі розігрування ситуацій.

3.2 Практичні рекомендації щодо професійного відбору на основі інтересів і здібностей

Профвідбір проводиться передусім на професії, які ставлять підвищені чи специфічні вимоги до психіки людини. До такої професійної діяльності не можна допускати першого ліпшого працівника, не враховуючи його відповідних індивідуальних якостей. Так, професії машиніста, водія, диспетчера, оператора доступні не кожному. Особливі психологічні характеристики вимагаються також для посад керівників усіх рівнів управління.

У психологічному аналізі діяльності з метою профвідбору увага акцентується на стрижневих, професійно необхідних якостях і кількісних показниках рівня їх розвитку,що дає змогу диференціювати людей на професійно придатних і непридатних. Наприклад, професійно необхідними для професії водія транспортних засобів є такі якості: високо розвинута сенсомоторика, динамічний окомір, широкий розподіл і швидке переключення уваги, оперативне мислення, здібність до прогнозування, емоційна стійкість, нахил до виправданого ризику, відповідальність, організованість тощо.

У ході вивчення професій з метою профвідбору особливу значущість набуває визначення та всесторонній аналіз професійно важливих якостей, які

диференціюють людей за ефективністю праці і протягом всієї діяльності залишаються відносно стійкими, стабільними, погано піддаються тренажу і вправлянню. Недостатній розвиток таких якостей не вдається повною мірою компенсувати іншими якостями. Визначення міри тренованості професійно важливих якостей і можливості їх компенсації за рахунок вироблення індивідуального стилю діяльності має велике значення для практики. Знання цих показників дає змогу прийняти рішення про не-обхідність професійного відбору і визначити критерії професійної придатності людини.

РОЗДІЛ ІV ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Надзвичайні ситуації, що можуть виникнути у загально освітній школі.

ВИСНОВОК

1. Таким чином, набування знань про моральні якості особистості стає в юнацькому віці свідомим, цілеспрямованим процесом. Юнаки і дівчата стар-шого шкільного віку розуміють, що моральні якості особистості, наприклад сміливість, наполегливість, рішучість та інші, є дій-овими тоді, коли сама особистість відзначається «високим гар-том». З цим тісно пов'язане свідоме прагнення багатьох старшокласників виробляти в собі потрібні моральні якості й викоріню-вати небажані. Тому особливого значення в ці роки набуває мо-ральна освіта молодих людей, спрямована на оволодіння системою чітких моральних понять. Невизначеність, аморфність або помил-ковість моральних понять веде до неправильної оцінки ними від-повідних якостей людей і негативно позначається на моральному розвитку особистості. Конфлікти вдома, неприємності в школі, відсутність справжніх друзів, невпевненість у своїх можливо-стях, невиразність дальших перспектив, сумнівні знайомства -- усе це може сприяти утворенню в старшокласників негативних моральних рис характеру. В окремих випадках, коли немає пра-вильного ідейного керівництва, у юнаків і дівчат можуть вини-кати чужі нашому суспільству моральні установки, які спрямо-вують їх соціальну негативну поведінку. Бравуючи нею, такі мо-лоді люди висміюють чуйність, ввічливість, скромність та" інші позитивні якості особистості, допускають неетичні вчинки.

Кожний дійовий мотив поведінки -- це майбутня риса характе-ру особистості в її генезисі. Сумлінне виконання окремих доручень, спонукуючись усвідомленими мотивами і закріплюючись у процесі діяльності, веде до утворення таких якостей особистості, як відповідальність за доручену справу, почуття обов'язку.

Від темпераменту залежить, яким способом людина реалізує свої дії, але при цьому не залежить їхня змістовна сторона. Темперамент виявляється в особливостях протікання психічних процесів. Впливаючи на швидкість згадування і міцність запам'ятовування, швидкість розумових операцій, стійкість і переключення уваги.

Отже, відповідно до стилю діяльності, в залежності від її темпераменту можна підбирати професію для людини.

Інтереси в юнацькому віці вже оформляються в певну систему. Більш-менш чітко виділяються основні інтереси, біля яких групуються другорядні. Реалізація другорядних зале-жить від того, якою мірою вони не перешкоджають реалізації основних, провідних інтересів. Становлення стійких переконань, ідеалів, інтересів у період ранньої юності знаменує собою певну стабілізацію всього духовного життя особистості, її діяльності.

2. Дослідження було проведено на трьох групах старшокласників 11-А, 11-Б, 11-В класів. Загальна вибірка становила 59 старшокласників.

В нашому дослідженні, ми використали наступні методики:

Опитувальник карти інтересів А. Е. Голомштока.

Диференційно-діагностичний опитувальник (ДДО)

Анкета професійних здібностей та якостей.

Виявлення структури темпераменту за допомогою опитувальника Русалов

Методика "Визначення спрямованості особистості" (Б. Баса).

3.Після проведеного опитування старшокласників названої вибірки за опитувальником карти інтересів А. Е. Голомштока проведений статистичний аналіз показав наступні результати:

Сфера обслуговування і домашнє господарство - 6,56;

Військова справа, фізична культура - 5,02;

Мистецтво - 3,97;

Педагогіка і виховна робота - 3,90.

Розглядаючи вищеперечислені складові професійного самовизначення та структуру професійних інтересів, можна сказати, що складові професійного самовизначення співпадає з структурою професійних інтересів.

Також, ми провели аналіз і встановили зв'язки між темпераментом та спрямованістю особистості.

Таким чином згідно кореляційного аналізу Спірмена ми отримали такі результати:

спрямованості особистості на діяльність з предметною ергичністю, та з темпом і швидкістю;

зв'язок між спрямованістю особистості на спілкування і соціальною ергичністю, пластичністю, соціальним темпом, соціальною емоційністю;

спрямованості на себе та соціальної пластичності, емоційності.

Отже існує зв'язок між проявами типу темпераменту та спрямованістю особистості під час діяльності особистості.

Отже, аналізуючи вищеописане, шкільний психолог, при допомозі у виборі професії має враховувати не тільки інтереси та схильності старшокласників, а і їхні психофізіологічні властивості.

Таким чином, провівши емпіричне дослідження, ми з'ясували особливості профорієнтаційної діяльності шкільного психолога.

4. Профвідбір проводиться передусім на професії, які ставлять підвищені чи специфічні вимоги до психіки людини. До такої професійної діяльності не можна допускати першого ліпшого працівника, не враховуючи його відповідних індивідуальних якостей. Так, професії машиніста, водія, диспетчера, оператора доступні не кожному. Особливі психологічні характеристики вимагаються також для посад керівників усіх рівнів управління.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Атутов П. Р. Политехническое образование школьников. М., 1986.

2. Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания. Л., 1968.

3. Ананьев Б. Г. К постановке проблемы развития детского самосознания.- Изв. АПН РСФСР, вып. 18.18, М., 1948.

4. Бажин Е.Ф., Голынкина Е.А., Эткинд А.М. Опросник уровня субъективного контроля. М.: Смысл, 1993.Бернс Р. Развитие Я-концепции ивоспитание. М., 1986.

5. Божович Л. И. Личность и ее формирование в детском возрасте. М., 1968.

6. Божович Л. И. Этапы формирования личности в онтогенезе // Вопросы психологии. 1979. №4. С. 23 - 24.

7. Басів М.Я. Воля, як предмет функціональної психології. - Пг., 1922.

8. Буянов М. И. Беседы о детской психиатрии. М., 1986.

9. Гегель Г.В.Ф. Твори. т. III. М., 1956 / Феноменологія духу. - Спб.: Наука, 1992.

10. Гіппократ. Обрані книги. - М., 1936.

11. Гозман Л.Я., Кроз М.В. Измерение уровня самоактуализации личности // Социально-психологические методы исследования супружеских отношений / Под ред. Ю.Е. Алешиной, Л.Я. Гозмана, Е.С. Дубовской. М.: Изд-во МГУ, 1987. С. 91-114.

12. Головаха Е.И., Кроник А.А. Психологическое время личности. Киев: Наукова думка, 1984.

13. Дубровина И. В. Школьная психологическая служба. М., 1991.

14. Захаров А. И. Психотерапия неврозов у детей и подростков. Л., 1982.

15. Камю А. Миф о Сизифе. Эссе об абсурде // Сумерки богов / Сост. и общ. ред. А.А. Яковлева. М., 1989.

16. Кон И.С. Психология юношеского возраста. М.: Просвещение, 1979.

17. Кроник А.А., Пажитнов А.Л., Левин Б.М. LifeLine -- биографические тесты и медитации за персональным компьютером // LifeLine и другие новые методы психологии жизненного пути / Под ред. А.А Кроника. М.: «Прогресс» - «Культура», 1993. С. 15-42.

18. Круглов Б. С. Роль ценностных ориентаций в формировании личности школьника // психологические особенности формирования личности школьника. М.,1983.

19. Карус К.Г. Порівняльна психологія. - Спб., 1867.

20. Кречмер Э. Будівля тіла і характер. - 2 изд., М.-Л., 1930.

21. Кречмер Э. Медична психологія. - М.-Л., 1927.

22. Конопкин О. А. Психологические механизмы регуляции деятельности. М., 1980.

23. Кудрявцев Т. В., Фарапонова Э. А. Психоло-гические основы подготовки учащихся к труду и выбору профессии // Школа и труд / Под ред. П.Р. Атутова, В.А. Кальней. М., 1987.

24. Личко А. Е. Психопатии и акцентуации характера у подростков. Л., 1983.

25. Лазурский А.Ф. Нарис науки про характери. - Спб., 1908.

26. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. М., 1975.

27. Леонтьев Д.А. Тест смысложизненных ориентаций. М.: Смысл, 1992.

28. Леонтьев Д.А. Очерк психологии личности. М.: Смысл, 1993.

29. Леонтьев Д.А. Психология смысла. М.: Смысл, 1999.

30. Леонтьев Д.А. Психология свободы: к постановке проблемы самодетерминации личности // Психол. журн. 2000. №1. Т. 21. С. 15-25.

31. Леонтьев Д.А., Пилипко Н.В. Выбор как деятельность: личностные детерминанты и возможности формирования.

32. Ломов Б.Ф. Методологические й теоретические проблеми психологии. М., 1984.

33. Маноха І.П. Психологія потаємного «Я» -- К.: Поліграфкнига, 2001 -- 448 с.

34. Мерлин В.С. Нарис інтегрального дослідження індивідуальності. - М.: Педагогіка, 1986.

35. Осницкий А. К. Саморегуляция деятельности школьника и формирование активной личности. М., 1986.

36. Осницкий А. К.., Сипачев Н. О., Жуйков Ю. С. Связь профессионального самоопределения уча-щихся ПТУ с особенностями самооценки // Ре-зультаты психологических исследований -- в практику обучения и воспитания / Отв. ред. И.В. Дубровина, Б.С. Круглов. М., 1985.

37. Осницкий А. К. Определение характеристик социальной адаптации // Журнал практического психолога, 1998, №1.

38. Роменець В.А. Історія психології XVII століття: Навч. посібник. К., 1990.

39. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. В 2-х т. М., 1989.

40. Стреляу Я. Роль темпераменту в психічному розвитку. - М.: Прогрес, 1982.

41. Спиркин А. Г. Сознание и самосознание. М. 1972.

42. Столин В. В. Самосознание личности. М., 1983.

43. Ткаченко О.М. Принципи та категорії психології. К., 1979.

44. Юнг К.Г. Мислення в экстравертів і інтровертів / Хрестоматія по загальній психології. Психологія мислення / Під ред. Ю.Б. Гиппенрейтер, В.В. Пєтухова. - М.: Изд-во МГУ, 1981. - С. 391-398.

45. Формирование личности в переходный период от подросткового к юношескому возрасту / Под ред. И. В.Дубровиной. М., 1983.

46. Фром Э. Бегство от свободы. М., І993.

47. Фарапонова Э. А., Ушнев С. В. Развитие интеллектуальной активности младших школь-ников на уроках труда в процессе организован-ной совместной деятельности // Общение и мыш-ление в производственной деятельности. Яро-славль, 1981.

48. Коллективная учебно-познавательная дея-тельность школьников / Под ред. И. Б. Первина. М., 1985.

49. Цукерман Г. А. Зачем детям учиться вместе? М., 1985.

50. Чеснокова И. И. Проблема самосознания в психологии. М., 1977.

51. Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис / Под ред. Толстых А. В. М., 1996.

52. Эткинд А.М. Цветовой тест отношений // Общая психодиагностика / Под ред. А.А. Бодалева, В.В. Столина. М.: Изд-во МГУ, 1987. С. 221-227.

53. Leontiev D.A. The phenomenon of choice: Preliminary considerations // Kagan V. (ed.). Sharing tools for personal/global harmony: First annual conference on conflict resolution St. Petersburg, 1994. P. 52-64.

54. Nurmi J.-E. How do adolescents see their future? A review of the development of future orientation and planning // Devel. Rev. 1991. N 11. P. 1-59.

ДОДАТКИ

Додаток А

Тест (спрямованість особистості)

З відповідей на кожний з пунктів виберіть той, котрий найкраще виражає Вашу точку зору на дане питання (відзначте пункт знаком «+») і пункт, який най далі від Вашої точки зору, найменш для Вас ціні (відзначте пункт знаком «-»).

Приклад:

а+,в-

б +, а -

1.Найбільше задоволення я отримую від:

а) схвалення моєї роботи

б) розуміння того, що робота зроблена добре

в) розуміння того, що мене оточують друзі
2. Якби я грав у футбол, то я хотів би бути:

а) тренером, що розробляє тактику гри

б) відомим гравцем

в) обраним капітаном команди

З. На мою думку, кращим педагогом є той, хто

а) виявляє цікавість до учнів і до кожного має індивідуальний підхід

б) викликає інтерес до предмета

в) створює атмосферу, при якій ніхто не боїться висловити свою думку
4. Мені подобається, коли люди:

а) радують виконаній роботі

б) із задоволенням працюють у колективі

в) прагнуть виконати свою роботу краще інших
5. Я хотів би, щоб мої друзі:

а) були чуйні і допомагали людям, коли для цього трапляються можливості

б) були вірні і віддані мені

в) були розумні і цікаві люди
6. Кращими друзями я вважаю тих:

а) з ким складаються гарні взаємини

б) на кого завжди можна покластися

в) хто може багато досягти в житті
7. Більше всього я не люблю:

а) коли в мене щось не виходить

б) коли псуються відносини з товаришами

в) коли мене критикують

8. На мою думку, гірше всього, коли педагог:

а) не приховує, що деякі учні йому несимпатичні, жартує над ними

б) викликає дух суперництва в колективі

в) недостатньо добре знає свій предмет

9.У дитинстві мені більше всього подобалося:

а) проводити час із друзями

б) відчуття виконаних справ

в) коли мене за що-небудь хвалили
10.Я хотів би бути схожим на тих, хто:

а) домігся успіху в житті

б) по-справжньому захоплений своєю справою

в) відрізняється дружелюбністю і доброзичливістю
11 .У першу чергу школа повинна:

а) навчити вирішувати задачі, що ставить життя

б) розвивати, насамперед, індивідуальні здібності учня

в) виховувати якості, що допомагають співпрацювати з людьми

12.Якби в мене було більше вільного часу, краще за все я використовував би його:

а) для спілкування з друзями

б) для відпочинку і розваг

в) для своїх улюблених справ і самоосвіти
13. Найбільших успіхів я домагаюся, коли:

а) працюю з людьми, що мені симпатичні

б) у мене цікава робота

в) мої зусилля добре винагороджуються
14. Я люблю, коли:

а) інші люди мене цінують

б) відчувати задоволення від виконаної роботи

в) приємно проводжу час із друзями

15. Якби про мене вирішили написати в газеті, мені б хотілося, щоб:

а) розповіли про яку-небудь цікаву справу, зв'язаною з навчанням, роботою,
спортом і т. ін., у якому мені довелось брати участь

б) написали про мою діяльність

в) обов'язково розповіли про колектив, у якому я працюю

16. Найкраще я навчаюся, якщо викладач:

а) має до мене індивідуальний підхід

б) зуміє викликати в мене інтерес до предмета

в) влаштовує колективні обговорення досліджуваних проблем
17. Для мене немає нічого гірше, ніж:

а) образа особистої самоповаги

б) невдача при виконанні важливої справи

в) втрата друзів

18. Більше всього я ціную:

а) успіх

б) можливості гарної спільної роботи

в) здоровий практичний розум і кмітливість
19. Я не люблю людей, що:

а) вважають себе гірше інших

б) часто сваряться і конфліктують

в) заперечують проти всього нового
20. Приємно, коли:

а) працюєш над важливим для всіх справою

б) маєш багато друзів

в) викликаєш захоплення й усім подобаєшся

21. На мою думку, в першу чергу керівник повинний бути:

а) доступним

б) авторитетним

в) вимогливим

22. У вільний час я охоче прочитав би книги:

а) про те, як заводити друзів і підтримувати гарні відносини з людьми

б) про життя відомих і цікавих людей

в) про останні досягнення науки і техніки

23. Якби в мене були здатності до музики, я зволів би бути:

а) диригентом

б) композитором

в) солістом

24. Мені б хотілося:

а) придумати цікавий конкурс

б) перемогти в конкурсі

в) організувати конкурс і керувати їм
25. Для мене важливіше всього знати:

а) що я хочу зробити

б) як досягти мети

в) як організувати людей для досягнення мети
26. Людина повинна прагнути до того, щоб:

а) інші були нею задоволені

б) насамперед виконати свою задачу

в) її не потрібно було дорікати за виконану роботу
27. Найкраще я відпочиваю у вільний час:

а) у спілкуванні з друзями

б) переглядаючи розважальні фільми

в) займаючись своєю улюбленою справою.

Додаток Б

Опросник Русалова В. М. (ОСТ)

1. Подвижный ли Вы человек?

2. Всегда ли Вы готовы сходу, не раздумывая, включиться в разговор?

3. Предпочитаете ли Вы уединение большой компании?

4. Испытываете ли Вы постоянную жажду деятельности?

5. Ваша речь обычно медленна и нетороплива?

6. Ранимый ли Вы человек?

7. Часто ли Вам не спится из-за того, что Вы поспорили с друзьями?

8. В свободное время Вам всегда хочется заняться чем-либо?

9. В разговоре с другими людьми Ваша речь часто опережает Вашу мысль?

10. Раздражает ли Вас быстрая речь собеседника?

11. Чувствовали бы Вы себя несчастным человеком, если бы на длительное время были лишены возможности общения с людьми?

12. Вы когда-нибудь опаздывали на свидание или на работу?

13. Нравится ли Вам быстро бегать?

14. Сильно ли Вы переживаете неполадки в своей работе?

15. Легко ли Вам выполнять работу, требующую длительного внимания?

16. Трудно ли Вам говорить очень быстро?

17. Часто ли вы испытываете тревогу, что выполнили работу не так, как нужно?

18. Часто ли Ваши мысли перескакивают с одной на другую во время разговора?

19. Нравятся ли Вам игры, требующие быстроты и ловкости?

20. Легко ли Вы можете найти другие варианты решения известной задачи?

21. Испытываете ли Вы чувство беспокойства, что Вас неправильно поняли в разговоре?

22. Охотно ли Вы выполняете сложную ответственную работу?

23. Бывает ли, что Вы говорите о вещах, в которых не разбираетесь?

24. Легко ли Вы воспринимаете быструю речь?

25. Легко ли Вам делать одновременно очень много дел?

26. Возникают ли у Вас конфликты с вашими друзьями из-за того, что Вы сказали им что-то, не подумав заранее?

27. Вы обычно предпочитаете делать несложные дела, не требующие от Вас большой энергии?

28. Легко ли Вы расстраиваетесь, когда обнаруживаете незначительные недостатки в своей работе?

29. Любите ли Вы сидячую работу?

30. Легко ли Вам общаться с разными людьми?

31. Вы обычно предпочитаете подумать, взвесить и лишь потом высказаться?

32. Все ли Ваши привычки хороши, желательны?

33. Быстры ли у Вас движения рук?

34. Вы обычно молчите и не вступаете в контакты, когда находитесь в обществе малознакомых людей?

35. Легко ли Вам переключаться от одного варианта решения задачи на другой?

36. Склонны ли Вы преувеличивать в своём воображении негативное отношение близких людей?

37. Разговорчивый ли Вы человек?

38. Вам обычно легко выполнять дело, требующее мгновенной реакции?

39. Вы обычно говорите свободно без запинок?

40. Беспокоят ли Вас страхи, что Вы не справитесь с работой?

41. Легко ли Вы обижаетесь, когда близкие Вам люди указывают на Ваши недостатки?

42. Испытываете ли Вы тягу к напряжённой ответственной деятельности?

43. Считаете ли Вы свои движения медленными и неторопливыми?

44. Бывают ли у Вас мысли, которые Вы хотели бы скрыть от других?

45. Можете ли Вы без долгих раздумий задать щекотливый вопрос другому человеку?

46. Доставляют ли Вам удовольствие быстрые движения?

47. Легко ли Вы "генерируете" новые идеи, связанные с работой?

48. Сосёт ли у Вас под ложечкой перед ответственным разговором?

49. Можно ли сказать, что Вы быстро выполняете порученное Вам дело?

50. Любите ли Вы браться за большие дела самостоятельно?

51. Богатая ли у Вас мимика в разговоре?

52. Если Вы обещали что-то сделать, всегда ли Вы выполняете своё обещание независимо от того, удобно это вам или нет.

53. Испытываете ли Вы чувство обиды от того, что окружающие вас люди обходятся с Вами хуже, чем следовало бы?

54. Вы предпочитаете выполнять одновременно только одну операцию?

55. Любите ли Вы игры в быстром темпе?

56. Много ли в Вашей речи длительных пауз?

57. Легко ли Вам внести оживление в компанию?

58. Вы обычно чувствуете в себе избыток сил и Вам хочется заняться каким-нибудь делом?

59. Обычно Вам трудно переключить внимание с одного дела на другое?

60. Бывает ли у Вас, что надолго портится настроение от того, что сорвалось запланированное дело?

61. Часто ли Вам не спится из-за того, что не ладятся дела, связанные непосредственно с работой? 62. Любите ли Вы бывать в большой компании?

63. Волнуетесь ли Вы выясняя отношения с друзьями?

64. Испытываете ли Вы потребность в работе, требующей полной отдачи сил?

65. Выходите ли Вы иногда из себя, злитесь?

66. Склонны ли Вы решать много задач одновременно?

67. Держитесь ли Вы свободно в большой компании?

68. Часто ли Вы высказываете своё первое впечатление, не подумав?

69. Беспокоит ли Вас чувство неуверенности в процессе выполнения работы?

70. Медленны ли Ваши движения, когда Вы что-то мастерите?

71. Легко ли Вы переключаетесь с одной работы на другую?

72. Быстро ли Вы читаете вслух?

73. Вы иногда сплетничаете?

74. Молчаливы ли Вы, находясь в кругу друзей?

75. Нуждаетесь ли Вы в людях, которые бы Вас ободрили и утешили?

76. Охотно ли Вы выполняете множество различных поручений одновременно?

77. Охотно ли Вы выполняете работу в быстром темпе?

78. В свободное время Вас обычно тянет пообщаться с людьми?

79. Часто ли у Вас бывает бессонница при неудачах на работе?

80. Дрожат ли у Вас иногда руки во время ссоры?

81. Долго ли Вы мысленно готовитесь перед тем, как высказать своё мнение?

82. Есть ли среди Ваших знакомых люди, которые Вам явно не нравятся?

83. Обычно вы предпочитаете лёгкую работу?

84. Легко ли Вас обидеть в разговоре по пустякам?

85. Обычно Вы первым в компании решаетесь начать разговор?

86. Испытываете ли Вы тягу к людям?

87. Склонны ли Вы вначале поразмыслить, а потом говорить?

88. Часто ли Вы волнуетесь по поводу своей работы?

89. Всегда ли Вы платили бы за провоз багажа на транспорте, если бы не опасались проверки?

90. Держитесь Вы обычно обособленно на вечеринках или в компаниях?

91. Склонны ли вы преувеличивать в своём воображении неудачи связанные с работой?

92. Нравится ли Вам быстро говорить?

93. Легко ли Вам удержаться от высказывания неожиданно возникшей идеи?

94. Предпочитаете ли Вы работать медленно?

95. Переживаете ли Вы из-за малейших неполадок на работе?

96. Вы предпочитаете медленный спокойный разговор?

97. Часто ли Вы волнуетесь из-за ошибок в работе, которые были Вами допущены?

98. Способны ли Вы успешно выполнять длительную трудоёмкую работу?

99. Можете ли Вы, не долго думая, обратиться с просьбой к другому человеку?

100. Часто ли Вас беспокоит чувство неуверенности в себе при общении с людьми?

101. Легко ли Вы берётесь за выполнение новых заданий?

102. Устаёте ли Вы, когда Вам приходится говорить долго?

103. Вы предпочитаете работать с прохладцей, без особого напряжения?

104. Нравится ли Вам разнообразная работа, требующая переключения внимания?

105. Любите ли Вы подолгу бывать наедине с собой?

Додаток В

Інструкція: Припустимо, що після відповідного навчання ви зможете виконувати любу роботу. Але якщо вам би прийшлося вибирати тільки з двох можливих, чому б ви надали перевагу? В кожній з 20 пар видів діяльності, що пропонуються, оберіть тільки один вид (а чи б), знайдіть строку на листі відповідей з відповідним номером (наприклад: 6а, 10б) і рядом поставте знак “+”. В листі для відповідей є 5 стовбців. Кожен стовбець відповідає визначеному типу професії, і в ньому проставлені номери за опитувальником, що відносяться до даного типу.