Сучасні підходи до вивчення творчості Шевченка в початковій школі

Размещено на http://www.allbest.ru

ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ І. Сутність, мета і завдання літературної освіти молодших школярів

Розділ ІІ. Нові підходи до вивчення творчості Т. Шевченка на уроках літературного читання в початкових класах

2.1 Методика ознайомлення учнів із життям та поезіями Кобзаря

2.2 Проектна діяльність і методика її організації під час вивчення даної теми

2.3 Нестандартні форми проведення уроків та позакласних занять за творами Т. Шевченка

2.4 Створення проблемних ситуацій під час вивчення творчої спадщини письменника

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИРОКИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ



ВСТУП

«Свою Україну любіть,

Любіть ії … во время люте,\В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.»

Життя Великого Кобзаря Тараса Григоровича Шевченка - це справжній подвиг, перед яким повинні схилити голову усі наші співвітчизники, усі представники нашого народу. Давно доведено, що твори геніальних митців частіш усього ніколи не бувають вивчені до кінця. Так і з великим українським поетом - чим більше пізнаєш його життя, тим більше знаходиш незвіданого, тим більше його феномен становиться незвіданим. А чари його поетичного слова, здається мені, залишаться назавжди нерозгаданими. Не менш загадковим залишиться для нас і життя великого українського поета, його геній, сила духу і стійкість характеру.

Сьогодні досить часто люди, пригнічені своєю тяжкою буденщиною повсякденного життя відступаються від своїх принципів і ідеалів, байдужіють, черствіють і думають лише про власний прибуток. І в цьому світлі життя Т. Г.Шевченка є по-справжньому подвижницьким, бо він завжди турбувався про свій народ, про долю своєї рідної країни. Для нього власна доля - ніщо з порівнянням долі своєї Вітчизни:

літературний освіта кобзар нестандартний урок

«Мені однаково, чи буду

Я жить в Україні, чи ні…

Та не однаково мені,

Як Україну злії люде

Присплять, лукаві, і в огні

Її, окраденую, збудять…

Ох, не однаково мені!»



Життя Тараса Григоровича Шевченка - це не тільки життя видатного митця, це справжній подвиг, з якого наші сучасники черпають сили для свої досягнень, для того,Ю щоб жити, як справжній патріот свої батьківщини і справжній громадянин своєї країни.

Тарас Григорович Шевченко - видатний український письменник і поет, чия творчість зробило його ні багато ні мало, а символом українського народу і однією з головних колон, на якій тримається вся наша українська культура. Так, всі ми з вами ще зі шкільної лави добре знаємо Шевченка саме як письменника, поета, і ось трошки призабули про те, що Тарас Григорович був не тільки геніальним письменником, але й не менш геніальним художником.

Отже темою нашої курсової роботи є «Сучасні підходи до вивчення творчості Шевченка в початковій школі».

Об'єктом дослідження : творчість Т. Шевченка у початковій школі

Предмет дослідження : сучасні підходи до уроків вивчення творчої спадщини Кобзаря.

Мета: теоретично обгрунтувати та практично продемонструвати найсучасніші підходи до вивчення творчості Т. Шевченка у початковій школі

Завдання дослідження:

--розкрити питання про важливість літературної освіти молодших школярів на уроках читання ;

— ознайомити з особливостями методики під час опрацювання творчості Т. Шевченка у початкових класах;

— дослідити сучасні підходи до вивчення творчості Шевченка в початковій школі;

— визначити та розкрити суть найсучасніших методів та прийомів такої роботи

Методи дослідження: в роботі використано такі методи науково - педагогічних досліджень як:

- узагальнення ;

- порівняння;

- спостереження;

- вивчення передового педагогічного досвіду джерел.

Творчість Тараса Шевченка у різні часи була предметом дослідження. Зокрема, український і російський літературознавець Ієремія Айзеншток (1900 - 1980) вивчав біографію, творчу лабораторію й фольклоризм письменника, уклав перше коментоване видання „Щоденника" Шевченка та його творів у 1920-1930 рр.

За його редакцією у 1939 р. вийшлии книги „Т. Шевченко. Кобзар", „Т. Шевченко. Стихотворения".

Творчість Кобзаря досліджував Григорій Вервес. Це прослідковується у низці його праць, зокрема в книзі „Тарас Шевченко і Польща".

Уродженець Долинського району, доктор славістичих наук, професор української мови і літератури в Альбертському університеті Яр Славутич у 1960-х роках видавав книги „Велич Шевченка", „Шевченкова поетика".

Досліджував творчість Кобзаря доктор наук Дмитро Чижевський (1894- 1977), який працював у вузах Праги, Гейдельберга, Фрайбурга, Галле, Марбурга.

Терень Масенко також звернувся до шевченківської тематики. Він є автором трьох творів, присвячених великому Кобзарю: „Благословення на подвиг", „Батальйон імені Тараса Шевченка", „Всесвітня слава Кобзаря".



РОЗДІЛ І. СУТНІСТЬ, МЕТА І ЗАВДАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ ОСВІТИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Літературна освіта школярів ,яку вони здобувають на уроках читання у початковій школі, відіграє надзвичайну роль у формуванні особистості дітей. Головна мета шкільної літературної освіти - навчити учнів самостійно поціновувати твори, визначати в літературному потоці ті з них, що є вартісними в естетичному плані.

Вагома роль у розвитку і вихованні особистості молодшого школяра належить навчальному предмету "Читання, який є складовою освітньої галузі "Мови і літератури. Сутність початкової літературної освіти полягає в розвитку повноцінних навичок читання, ознайомленні школярів із дитячою літературою в поєднанні жанрових форм, авторської та тематичної різноманітності, у художньо-естетичному освоєнні тексту і дитячої книжки, у формуванні творчих здібностей, що передбачає формування у молодших школярів літературознавчої компетенції як основи літературного розвитку

Навчальні дисципліни, що забезпечують літературну освіту в школі, покликані на кращих зразках красного письменства сформувати особистість творчу, вільну, духовно багату, самостійно мислячу, із широким світоглядом, зі стійкими моральними принципами.

Основне завдання сучасної літературної освіти - це формування уважного читача з розвинутими творчими, розумовими, пізнавальними здібностями, який у процесі роботи над твором, максимально наближаючись до авторського задуму, готовий до критичної, виваженої оцінки, обстоювання власної думки, при цьому врівноваживши у своїй свідомості інші точки зору на предмет обговорення.

Сутність початкової літературної освіти полягає в розвитку повноцінної навички читання, ознайомленні школярів з дитячою літературою в поєднанні жанрових форм, авторської і тематичної різноманітності, у художньо-естетичному освоєнні тексту і дитячої книжки, у формуванні творчих здібностей.

Метою літературної освіти є залучення школярів до мистецтва читання, ознайомлення з видатними творами національної і світової літератури, формування літературознавчих та естетичних знань, а також певних умінь, завдяки яким учні засвоюють художні цінності, готуються до самостійного опанування мистецтва слова в школі та поза нею.

Першооснови літературної освіти переважно закладаються в початкових класах, бо не усі дошкільники відвідують дитячі заклади.

Основною формою опанування змісту літературної освіти в початковій школі є урок, допоміжними - екскурсії у музеї, бібліотеки, зустрічі з місцевими письменниками, композиторами тощо .

Читання в початкових класах є своєрідним інтегрованим курсом (мова, література класична, сучасна, зарубіжна, елементи історії, народознавства, образотворчого мистецтва, природознавства, музики, театрального мистецтва). Разом з тим, у його оновленому змісті питома вага належить мистецтву слова, що дозволяє розкривати перед учнем багаті художньо-пізнавальні можливості літератури, показати, як людина може впізнавати через літературний твір навколишній світ, одержувати від читання глибоку естетичну насолоду. Наявні підручники з читання зорієнтовані в основному на реалізацію змісту, мети і завдань першооснов літературної освіти.

У початковій ланці зміст літературної освіти буде результативнішим, коли базуватиметься на таких принципах: а) художньо-естетичному, що має забезпечити цілісне уявлення про художній твір, допомогти дитині усвідомити через спеціальну роботу над його змістом і формою, що текст твориться письменником, який розкриває перед читачем багатства власної душі і світогляду; довкілля і людських стосунків, викликаючи почуття гармонії, краси; вчить бачити прекрасне в житті людини і природи; б) літературознавчому, що передбачає чітке усвідомлення таких понять як тема, ідея, композиція, персонаж, мова, автор, жанр тощо, при цьому в центрі уваги роботи над твором є слово, що осмислюється учнем як засіб творення словесно-художнього образу, через який автор висловлює думки, почуття, ідеї .

Оскільки література - найскладніший інтелектуальний вид мистецтва, а процес читання художньої літератури - найскладніший вид естетичного сприймання, то для того, щоб учень правильно зрозумів твір, йому необхідно розібратися у його зовнішній та внутрішній структурі - володіти до певної міри прийомами аналізухудожнього твору, звичайно, адаптованого до вікових можливостей молодших школярів.

Аналізувати зміст художнього твору - означає усвідомити тему та ідею, художні засоби, жанрові особливості, його композиційну структуру, спосіб викладу, зображувальні засоби поетичної мови твору. Отже, процес аналізу художнього твору передбачає реалізацію на уроці читаннялітературознавчого принципу.

Підготовка кваліфікованого літературно освіченого читача, формування його ідейно-естетичних смаків передбачає оволодіння певним колом теоретико-літературних знань. Для забезпечення ефективного засвоєння молодшими школярами початкових елементів літературознавства учитель повинен враховувати трирівневий процес сприймання художнього твору.

Перший рівень - сюжетно-логічний (фабульний), ним легко оволодівають учні початкових класів. На цьому рівні сприймання під час переказу учні користуються в основному дієсловами. Знання теми, сюжету є надзвичайно важливими для розуміння твору, тому пропонується засвоєння учнями понять - тема, головна думка, сюжет, дійова особа.

Для кращого засвоєння цих понять дітям рекомендуємо схему, за якою можна провести безліч варіантів літературних ігор:

За першим рівнем читацького сприймання йде другий, складніший - смисловий (порівняльний), пов'язаний з умінням читача ототожнювати себе з персонажем, порівнювати його долю з власною. Переповідаючи зміст книги, учень передає не тільки дію (пішов, зробив, став), але й стан героя (любить, хвилюється, турбується).

У процесі подальшої роботи з художніми творами учні поступово накопичують матеріал для поглиблення знань про героїв художнього твору.

Згідно з навчальною програмою з читання учні початкових класів називають персонажів виучуваних творів, відзначають, хто з них сподобався, хто ні і чим саме. Учням варто запропонувати алгоритм:

Герой (ім'я), зовнішність, вчинки (поведінка), характер , стосунки з іншими персонажами,авторське ставлення до персонажа , власні судження та оцінка або таку схему:

У початковій школі аналіз образних засобів мови проводиться лише в тому обсязі, в якому він допомагає дітям відчути цілісність художнього образу, зрозуміти зміст художнього твору.

У другому класі дітям доступне опрацювання поняття «літературний пейзаж», яке вводиться для того, щоб учні: а) зрозуміли, де відбувається подія, зображена у творі; б) уявили яскравіше переживання героїв, які можуть бути співзвучними пейзажу або, навпаки, контрастно - протилежними.

Використовуючи узагальнену схему «Способи викладу художнього твору», учні легко засвоюють, яким чином письменник може створити звукові та живописні картини навколишньої дійсності, образно втілені ним у творі:

Завданням учителя початкових класів є вироблення в дітей умінь прочитувати специфічну мову мистецтва, що дозволяє бачити здійснювану художником підміну реальної дійсності естетичною насолодою.

І нарешті третій, найскладніший рівень читацького сприймання - художній або поетичний, що можливий за наявності образно - просторового мислення читача. Він полягає в умінні знаходити і встановлювати асоціативні зв'язки між самим життям і твором мистецтва, авторським і читацьким світоглядом. Третій рівень сприймання твору передбачає засвоєння понять та уявлень про автора, художній образ, ідею твору. Ці знання є необхідними для осмислення ідейного задуму твору, визначення власної позиції школяра до зображуваного. Пропедевтична робота літературознавчого спрямування свідчить, що ефективність сприймання твору значно зростає, коли літературні знання подаються у процесі засвоєння ідейно-тематичного змісту художніх творів, під час їх аналізу.

Достатній рівень літературної освіченості молодших школярів засвідчує: високу техніку читання, сформованість читацького кругозору, літературознавчих уявлень та умінь, які дають можливість переходити до систематичного вивчення літератури, до самостійного читання дитячих книг .



РОЗДІЛ ІІ. НОВІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ТВОРЧОСТІ Т. ШЕВЧЕНКА НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ

Важко переоцінити значення багатогранної творчості Т. Шевченка для розвитку вітчизняної дитячої літератури. Власне, до Кобзаря ця галузь мистецтва слова ще перебувала в Важко переоцінити значення багатогранної творчості Т. Шевченка для розвитку вітчизняної дитячої літератури. Власне,до Кобзаря ця галузь мистецтва слова ще перебувала в стадії зародження й формування, і саме унікальна спадщина поета сприяла утвердженню красного письменства для найменших.

Тараса Григоровича справедливо вважають «основоположником не тільки „дорослої” нової української літератури, а й літератури для дітей. Його творчість (поезії про дітей, Тараса Григоровича справедливо вважають «основоположником не тільки „дорослої” нової української літератури, а й літератури для дітей. Його творчість (поезії про дітей, матерів, пейзажна лірика) збагатила літературу для дітей ідеями народності й демократизму, досконалими художніми формами». Немає жодних сумнівів у тому, що вивчення геніального Шевченкового доробку може стати серйозним засобом формування світогляду учнів сучасної початкової школи, їх патріотичного, естетичного, нарешті, морального становлення. Таким чином, малята з юних літ долучаються до безсмертного поетичного слова.

Незважаючи на те, що художні твори автора «Заповіту» ввійшли до золотого фонду дитячої літератури, вони нечасто стають предметом аналізу науковців. Як правило, виявляється інтерес до Кобзаревих текстів, котрі вивчаються в середніх і старших класах, а от публікації, зорієнтовані на потреби початкової школи, з'являються спорадично. Так, окремі поезії Т. Шевченка для дітей досліджували П. Волинський, Л. Кіліченко, А. Мовчун, В. Кизилова, В. Сироженко та ін. Метою нашої статті є аналіз віршів письменника, вивчення яких передбачено сучасною програмою з читання в початкових класах.

Шевченківські твори широко представлені в чинних підручниках для читання в 2 - 4-му класах. Зокрема, в авторських читанках О. Савченко пропонуються для ознайомлення й вивчення такі поезії:

· у другому класі - «Тече вода з-під явора…», «Сонце заходить, гори чорніють…», «Тихесенько вітер віє, степи, лани мріють…», «Зоре моя вечірняя…», «Он гай зелений похиливсь…»;

· у третьому класі - «Село! І серце одпочине…», «Тече вода із-за гаю…», «І досі сниться: під горою…»;

· у четвертому класі - «Вітер з гаєм розмовляє…», «Садок вишневий коло хати…», «Реве та стогне Дніпр широкий…».

Переважна частина програмних творів подається на відокремлено, а тематично, у відповідних розділах: «Тарас Григорович Шевченко - великий народний поет і художник» (ІІ

клас), «Шевченкове слово» (ІІІ клас), «Поетична світлиця. Тарас Шевченко» (ІV клас). Крім того, проведення відповідних уроків планується на другий семестр, у традиційні Шевченківські свята.

Вивчення Кобзаревої спадщини починається у другому класі фрагментом поезії «Тече вода з-під явора…» (1860) (де навпроти пропонується наступний уривок «Тече вода із-за гаю…»). Наскрізним образом твору стала вода, що уособлює як продовження життя, так і саме це життя. Емоційно-забарвлена лексика (калинонька, качаточка, качечка, дітки, дівча) створює особливо ніжну, лагідну атмосферу.

Окрасою вітчизняної дитячої літератури є фрагменти з Кобзаревої поеми «Княжна» (1847) - «Зоре моя вечірняя…» та «Село! І серце одпочине…». Уривок «Зоре моя вечірняя…» давно став популярною піснею і сприймається, як самостійний твір. Тут виразно відчутні мотиви туги за далекою материзною, адже поема писалася на засланні. Поневолений ліричний герой звертається до вечірньої зорі з проханням розказати про батьківщину. Перед читачами постає ніжна пейзажна картина: «…за горою / Сонечко сідає», над Дніпром сяє «веселочка», «широка сокорина» розпустила віти… Створенню ностальгічно-лагідного настрою допомагають «українські» образи й майстерно застосована зменшено-пестлива лексика (тихесенько, сонечко, веселочка).

Інший фрагмент поеми «Село! І серце одпочине…» -своєрідний гімн селу, яке в Т. Шевченка є втіленням найвищої досконалості: «неначе писанка, село»13, здійсненням Господньої волі: «Сам Бог витає над селом». Анепіфоричний повтор лексеми село, замикаючи строфу в яскраве кільце, підкреслює авторське захоплення батьківщиною, до складу якої входять тисячі й тисячі таких мальовничих сіл. Самобутньою прикметою твору стали елементи словесного живопису, зокрема контрастна колористика: білі хати, зелений гай, сині гори тощо. Отже, у цих пейзажних ескізах («Зоре моя вечірняя…», «Село! І серце одпочине…») Т. Шевченко щонайвиразніше реалізував свій потужний талант літератора й художника.

Уривок із балади «Причинна» (1837) - «Защебетав жайворонок, угору летючи…» (четверокласники згодом вивчатимуть початок твору - «Реве та стогне Дніпр широкий…») поза трагічним контекстом є зворушливою пейзажною замальовкою ранку.

Доречно застосовані засоби паралелізму

Защебетав жайворонок,

Угору летючи;

Закувала зозуленька,

На дубу сидячи;

Защебетав соловейко…

підкреслюють багатоголосся й різнобарвність світу. У майстерно відтворений звукопис вливається спів плугатаря, і все це відбувається на тлі сходу сонця. Отже, перед учнями початкової школи постає яскрава ранкова картина, а от старшокласники згодом дізнаються про те, що цей оптимістичний пейзаж є контрастом до трагічного безталання закоханих, яким не судилося бути разом.

Програмою з читання для четвертого класу передбачено вивчення ще одного фрагменту балади «Причинна» (власне, її початку, який часто сприймається за цілком самостійний твір) - «Реве та стогне Дніпр широкий…». Тут автор відтворює зовсім іншу, надзвичайно драматичну картину, що викликає й почуття жаху від грізної стихії, й захоплення її величчю. Непереборна, руйнівна сила персоніфікованих явищ природи (могутнього Дніпра й сердитого вітру) передається за допомогою промовистих дієслів- присудків реве, стогне, завива, підійма. Читач немовби опиняється в епіцентрі жахливої катастрофи. На цьому тлі особливо виразним є зворушливий образ блідого місяця (ледь помітного у шквалі води), що «де-де виглядав». На нашу думку, порівняння місяця із самотнім човном, який то поринав, то потопав, підкреслює недовговічність, нетривалість, швидкоплинність життя. У баладі цей фрагмент є своєрідним емоційно-настроєвим ключем, який налаштовує читача на драматичний плин наступних подій.

Окрім уже згаданих вище уривків учні третього класу вивчають поезію «І досі сниться: під горою…» (1850). У творі виразно простежуються автобіографічні мотиви, пов'язані з важливими для Т. Шевченка образами матері, діда, «біленької хаточки», верби. У важкі дні поет згадує зворушливі, радісні моменти свого минулого життя, яких, на жаль, було так мало. Недаремно це нетривале відчуття щастя постійно повторюється й підкреслюється. Так, сивий дід бавить«хорошеє та кучеряве / Своє маленькеє внуча», «веселая,сміючись, мати, / Цілує діда і дитя / Аж тричі весело цілує».

Анафоричний повтор «І досі сниться…» наголошує назначимості цих спогадів, що приходять уві снах. Якщо згадати Фройдове тлумачення сновидіння як утілення бажання, то можна зробити висновок про підсвідоме прагнення ліричного героя не тільки повернутися на ріднизну (що зрозуміло в умовах заслання), а й у далеке дитинство. Такий своєрідний часопростір твору вводить читача в неповторний авторський художній світ, де в гармонії та радості співіснують найдорожчі серцю люди, де привітно зустрічає затишна хатиночка, де «крізь верби сонечко сіяє», і все осяяне світлом дідусевої молитви. У цьому безжурному світі заповітних мрій риторично звучить запитаннязворушеного діда: «- Де ж те лихо? / Печалі тії, вороги?»

Учні четвертого класу вивчають поезії «Садок вишневий коло хати…», «Реве та стогне Дніпр широкий…» (цей фрагмент проаналізовано вище), «Вітер з гаєм розмовляє…».

Рання поезія «Вітер з гаєм розмовляє…» (1841) пронизана трагічним пафосом. В основі композиції твору - драматичне зіставлення двох невеселих доль: одинокого човна, що втратив «рибалоньку», і безпритульного, нікому не потрібного «сиротини» (суфікс одиничності -ин- є додатковим засобом підкреслення самотності безталанного героя). Звичайно, четвероклассникам пропонується початок поезії, який сприймається в елегійному, а не в трагічному плані.

У зворушливому вірші «Садок вишневий коло хати…» (1847) зображено життя українського села на тлі чарівної природи. П. Волинський наголошував на ідилічності представленої в поезії картинки, котра «подана в традиціях родинно-побутової ідилії, що орієнтується на реальне життя селянина-хлібороба, але зображає його однобоко, лише в буденних побутових виявах, більшою чи меншою мірою ідеалізовано».

На нашу думку, тут реалізовані авторські мрії про тихе родине щастя, які так ніколи й не здійснилися. Напевне, саме тому значна увага в поезії приділяється постатям матері та дівчат - героїням,важливим для всієї спадщини письменника. В образі дбайливої жінки - матері, господині, берегині, котра піклується про свою сім'ю, відбилася безмежна Шевченкова любов до найріднішої людини та вірність її світлій пам'яті. Узагальнений образ дзвінкоголосих молодих селянок («Співають, ідучи, дівчата…»,«Затихло все, тілько дівчата / Та соловейко не затих»), з одного боку, символізує вічну життєдайну силу, з іншого, - акумулює авторські сподівання й на власну сім'ю. Крім того, аналізований твір насичений значущими образами не тільки для самого поета, а й для будь-якого українця, адже Батьківщину неможливо уявити без вишневих садків, співу соловейків, сяйва чарівної зорі й, нарешті, без національної хати - осередку духовності нашого народу.

Як бачимо, тема української природи посідає важливе місце в Кобзаревому творчому доробку, що ввійшов у дитяче читання. Письменник не тільки захоплювався неперевершеною красою рідного краю, а й послідовно проголошував важливу ідею: люди, які живуть серед такої краси, заслуговують на гарне життя.

Проведений аналіз показав, що в початкових класах надається перевага пейзажним текстам Т. Шевченка, оскільки поезії такого спрямування якнайкраще сприймаються молодшими школярами.Однак, на нашу думку, учні 2 - 4-го класу можуть сприйняти й інші твори Кобзаря, передусім вірші про дітей. Автор «Заповіту» виявив інтерес до неповторного внутрішнього світу дитини, із психологічною достовірністю відтворивши її особливі думки, сподівання, емоції, вболівання. Поет послідовно звертався до теми знедоленого дитинства, у реалізації якої виразно простежуються автобіографічні мотиви.

Т. Шевченко із сумом констатував:

І золотої й дорогої

Мені, щоб знали ви, не жаль

Моєї долі молодої…

Мабуть, автор не шкодував про свої юні роки через те, що їх важко назвати золотими чи дорогими: народився в рабстві, рано залишився без батьків, зазнав усіх найстрашніших образ і знущань - тож знедолене сирітське дитинство назавжди залишило в Шевченковому серці невигойну рану.

Поезія «І золотої й дорогої…» (1849) пронизана трагічним пафосом. Зустріч із хлопчиком-сиротою викликає в оповідача гіркі спомини про власне злощастя: «Мені здається, що се я, / Що це ж та молодість моя». Для автора найстрашнішим є рабська доля сироти:

Мені здається, що ніколи

Воно не бачитиме волі,

Святої воленьки.

Епітет свята підкреслює значимість свободи для кожної людини й особливо для самого Кобзаря, котрому цієї свободи завжди бракувало. З болем у серці поет усвідомлює, що знедолена дитина «не знатиме, де дітись / На сім широкім вольнім світі». Гнівною іронією просякнуті Шевченкові рядки про перспективи, які чекають на сироту в прийдешньому: гіркий хліб наймитування, а то й сувора двадцятип'ятирічна солдатчина:

…І піде в найми, і колись,

Щоб він не плакав, не журивсь,

Щоб він де-небудь прихиливсь,

То оддадуть у москалі.

Застосовуючи засоби сарказму, автор викриває жорстокість тогочасного ладу в ставленні до обездолених, безправних дітей.

В автобіографічному вірші «N. N.» («Мені тринадцятий минало…») (1847) Т. Шевченко відтворює епізод із далекого минулого. Багатий внутрішній світ ліричного героя цієї поезії суголосний із переживаннями юного Тараса. Композиція аналізованого твору своєрідно відбиває зміну настроїв головного персонажа; звідси виразний поділ вірша на чотири частини.

Початок поезії пронизаний оптимістичним пафосом. Яскравий сонячний день викликає в юного героя стан емоційного піднесення:

Мені так любо, любо стало,

Неначе в Бога…

Проте щастя було недовгим, і криваві промені західного сонця повернули замріяного оповідача до сумної дійсності:

Мов прокинувся, дивлюся:

Село почорніло,

Боже небо голубеє

І те помарніло.

Ліричний герой гостро переживає своє безталання:

Не дав мені Бог нічого!..

І хлинули сльози,

Тяжкі сльози!...

Найзворушливішою є третя частина твору, в якій хлопчикт ненадовго повертається до втраченого раю. Малого пастушка привітала дівчина, й:

Неначе сонце засіяло,

Неначе все на світі стало

Моє… лани, гаї, сади!..

А втім, як це й не прикро, вірш не закінчується на оптимістичній ноті. Дитячі спогади навіюють авторові невідрадні роздуми про власне життя. Т. Шевченко ніби досадує на Бога за те,що Господь не забрав його в недовгий момент щастя:

Умер би, орючи на ниві,

Нічого б на світі не знав.

Не був би в світі юродивим.

Людей і [Бога] не прокляв!

У поезії «На Великдень, на соломі…» (1849) тема безталанного дитинства відтворена під іншим кутом зору. Головними героями твору стали селянські діти, що вихваляються отриманими на Пасхальне свято подарунками. Сам предмет хвастощів є елементом соціальної характеристики персонажів, адже жоден із них не може показати друзям іграшку, книжку тощо. Тільки на честь Великодня малята отримали предмети щоденної необхідності: свитку, сорочечку, чобітки, шапочку, стрічку. І навіть такі буденні гостинці викликають неабияку радість, бо, скоріше за все, згаданого одягу в дітей просто не було, інакше цим би ніхто не вихвалявся. Й ось серед гурту Кобзар виокремлює сирітку, для котрої й такі скромні радощі є недосяжною мрією. Поет показує, як згадки про батьківську турботу боляче ранять серце безпритульної дитини.

Застосування слів зі зменшено-пестливими суфіксами сирітка, сиріточка, рученята свідчить про авторське співчуття до героїні.

Як бачимо, у Шевченкових віршах про знедолених дітей послідовно простежується важлива думка: кожна дитина заслуговує на родинне тепло й щасливу долю. В. Погребенник

справедливо вважає поезію Т. Шевченка «об'єднуюче- національною цінністю, арсеналом непроминальних моральних вартостей, Новим Заповітом українському й усякому іншому народові, що прагне гідного життя на засадах Божої правди».

Отже, у своїх геніальних віршах, які ввійшли в коло дитячого читання, Т. Шевченко висловив гнівний протест проти жорстокого кріпосницького світу; розкрив багатий внутрішній світ дитини; утілив одвічні мрії своїх співвітчизників про вільне, справедливее життя. І дуже добре, що маленькі українці ще з наймолодшого віку можуть долучитися до неповторного Шевченкового слова.

Звичайно, потужний Кобзарів набуток не можна обмежувати завузькими рамками дитячої літератури. Проте й ті кілька поезій, які вивчаються на уроках читання в початковій школі, можуть вельми багато дати для становлення громадян незалежної України.

2.1 Методика ознайомлення учнів із життям та поезіями Кобзаря

Кобзарство - унікальне явище не лише української, а і світової культури. Його носії - кобзарі, впродовж століть зберігали духовний генофонд народу, будили в ньому національну свідомість, передавали тисячолітню мудрість, розкривали правду життя, закликали до активності, згуртованості, боротьби зі злом. Їх просвітницька діяльність заборонялася, їх сотнями нищили, приречували на вимирання. Разом зі знищенням кобзарів, нищився і неоціненний духовний спадок України - думи, історичні пісні, звичаї, мова, знання древності та історії. Не можливо уявити творчі здобутки Тараса Шевченка, Миколи Гоголя, Миколи Лисенка без Кобзарської тематики.

На сучасних урока читання діти вперше ознайомлюються з творчістю Тараса Шевченка у 1 класі .

Тема: Удосконалення навичок читання тексту. Ознайомлення з творчістю українського поета Т. Г. Шевченка

Мета: ознайомити учнів з творчістю українського поета Т. Г. Шевченка; удосконалювати навички читання зв'язних текстів; віршів, працювати над виразністю читання віршованих текстів; розвивати пізнавальну активність школяра, усне мовлення; збагачувати словниковий запас; виховувати любов до рідної природи, інтерес до творчості поета.

II. Мотивація навчальної діяльності учнів

- Завітала до нас незвичайна хмаринка. З собою принесла літери.

На дошці - малюнок хмаринки з літерами е, я, з, ф, н, щ, ш, а, ч, ю, к, о, в.

- Дітки, назвіть і покажіть ці літери на хмаринках.( діти по черзі підходять і показують літеру , яку вони побачили).

- А тепер я буду швидко показувати літери, ви повинні уважно стежити за ними, щоб прочитати слово.(Ш, е, в, ч, е, н, к, о)

- Яке слово ви прочитали?( ми прочитали слово «Шевченко»)

- Хто такий Шевченко?(Шевченко - це український поет і письменник)

- Пригадайте як його звали?( Його звали Тарас)

- А що вам відомо про поета?(Діти висловлюють свої думки по черзі)

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

- Сьогодні на уроці ви поглибите свої знання про життєвий і творчий шлях Т. Г. Шевченка. Разом попрацюємо над інтонаційним читанням віршів поета і будемо вчитися сприймати красу рідної природи.

1. Вступне слово вчителя

- Діти, майже два сторіччя тому народився в селі Моринцях, що на Черкащині, хлопчик Тарас. (На дошці - портрет Т. Г. Шевченка.) Рано померли його батьки, і на долю сироти випали тяжкі поневіряння.Однак ніякі біди не зламали світлу душу Тараса.Хлопчик рано навчився читати, усім серцем тягнувся до знань, до науки, до правди. Понад усе він любив рідне село, народну пісню, красу Батьківщини-України.Саме з цієї любові народився наш найулюбленіший, най-величніший поет - Тарас Шевченко.

Тарас Григорович Шевченко написав багато чудових творів, які увійшли до відомої в усьому світі книжки.

2 Гра "Розшифруйте слово"

- У рядку закресліть однакові літери - і ви прочитаєте назву книжки Т. Г. Шевченка.

лукмоебузеалрм

- Так як називається книга Т. Г. Шевченка?( ми прочитали таку назву книжки - «Кобзар»)

- Яке з поданих слів є родичем до слова кобзар?

коза коса кобра кобза

3 "Словничок-сундучок"

Кобза - струнний щипковий музичний інструмент.( намагаємося вивчити напам'ять)

4 Продовження розповіді вчителя

- Коли Тарас був малий, він любив слухати пісні про народ, його життя. Ці пісні співали дідусі і грали на кобзі. їх називали кобзарями. А Шевченко писав вірші про народ, і тому назвав свою книгу "Кобзар".

Вітер віє-повіває, по полю гуляє.

На могилі кобзар сидить та на кобзі грає.

V. Робота за Букварем

1 Бесіда за ілюстрацією

- Кого ви бачите на малюнку?(малого Тараса Шевченка)

- Що робить малий Тарас?(малює)

- Які часи змальовані? Чому ви так вважаєте?(часи коли не давали писати і малювати , бо малий Тарас на малюнку заховався у бур'янах)

2 Робота над текстом

1) Читання тексту вчителем.(Текст розміщений на дошці )

- Коли почав писати і малювати Тарас Шевченко?

2) Читання тексту учнями..

3) Відтворення змісту прочитаного.

- Що оспівував поет у своїх віршах?

- До чого він закликав?

3 Розвиток читацьких навичок

1) Гра "Відшукай речення за початком".

Учитель читає речення зупиняється, учні знаходять і дочитують його.

2) Гра "Небо, земля".

За командою "Небо!" припинити читати і помітити очима те місце, де застала команда, а очі підняти догори і відірвати від тексту. За командою "Земля" продовжувати читати від поміченого місця.

3) Гра "Відшукай".

Учитель називає слово, а учні знаходять і зачитують з ним речення.

4 Опрацювання вірша "Тече вода із-за гаю"

1) Читання вірша вчителем.

Тече вода із-за гаю

Та попід горою,

Хлюпощуться качаточка

Поміж осокою.

А качечка випливає

З качуром за ними,

Ловить ряску, розмовляє

З дітками своїми

-Про кого цей вірш?(про качура , качечку та їхніх діточок)

2) Словникова робота.

хлюпочуться качуром

качаточка осокою

- Значення якого слова вам незрозуміле?

3) Самостійне читання вірша учнями.

4) Відтворення змісту прочитаного.

- Де тече вода?( Тече вода із-за гаю , Та попід горою)

- Що роблять качаточка?( Хлюпощуться качаточка, Поміж осокою)

- Хто за ними випливає?( А качечка випливає, З качуром за ними)

- Що робить качечка?( Ловить ряску, розмовляє,З дітками своїми)

- Як одним словом можна назвати качечку, качура, качаточок?(качками)

5) Гра "Знайди помилку".

Учитель читає вірш, припускаючись помилок, учні уважно слухають і виправляють.

Тече вода із-за гаю

Та Поміж осокою,

Хлюпощуться качуром

Поміж осокою.

А качаточка випливає

З качуром за ними,

Розмовляє ряску, ловить

З дітками своїми.

2.2 Проектна діяльність і методика її організації під час вивчення даної теми

Школа сьогодення вимагає від педагогів, творчого підходу до роботи з учнями. Мабуть тому метод проектів займає все більш значиме місце в педагогічній практиці.

Перш за все, потрібно виділити основні етапи роботи над проектом:

^ Постановка проблеми.

Проблема може іти від самої дитини (провівши анкетування можна дізнатися, які проблеми важливі для дітей), а може ставитися вчителем, тобто вчитель створює таку ситуацію, яка покаже зацікавленість школярів даною проблемою.

^ Тема проекту.

Тема проекту повинна відображати його основну мету. Важливо, що при розробці проекту повинна спочатку виникнути проблема, а потім визначають тему проекту. Наприклад, перед тим як ми з учнями 4 класу почали працювати над проектом «Моє село», виникла проблема «Куди ж воно все поділося?» (Село вимирає, немає дитячого садка, продовольчого магазину, тваринницької ферми, тракторної бригади і т.д. Хто ж винен в цьому?)

Мета проекту.

Визначивши тему проекту, вчитель ставить мету: навчальну, розвиваючу і виховну.

Задачі проекту.

В ході роботи над проектом вчитель ставить задачі, пов'язані із теорією;

· дослідження;

· презентація проекту.

Ці задачі обов'язково потрібно обговорювати із дітьми.

Дуже добре залучати і батьків до проектної діяльності.

План роботи.

Перш ніж почати роботу над проектом, потрібно познайомити дітей з методами дослідження:

· поміркувати самостійно;

· переглянути книжки;

· запитати у дорослих;

· звернутися до комп'ютера;

· поспостерігати;

· проконсультуватися із спеціалістами;

· провести експерименти;

· інші.

Продукт проекту.

· Продукт проекту - це висновок всієї проробленої роботи, яка підтверджує значимість проекту в сучасному житті.

· Наприклад, продуктом проекту «Найважливіша пора року» стала книжка - саморобка, яку четвертокласники подарували молодшим друзям у дитячий садок, продуктом проекту «Моє село» стала стаття до районної газети «Злагода». Можна виготовляти стенди, аплікації, робити різні виставки.

· Висновки.

Після презентації будь - якого проекту вчитель ставить питання учням:

Чи досягли ми поставленої мети?

· Чи задоволені ви своєю роботою? та інші.

· Отже, робота над проектами є довготривалою, від декількох тижнів до 2 -3 місяців.

· Працюючи над проектами, діти розвивають природні задатки, збагачують себе, наближають до розуміння єдності всього живого на Землі.

· Основна задача, яку вчитель ставить перед собою, це сформувати творчу особистість. Адже кожна особа, що мислить і працює творчо, безперечно одержує насолоду від такої праці і частіше нас радує щедрими здобутками. Школярі ростуть спостережливими, уважними, розкривають свої серця і розум назустріч безмежності пізнання, відчувають красу довкілля. Також потрібно розкрити дитячий талант на користь самої дитини та інших. Виконання такої роботи приносить велику користь дітям. Вона розвиває творчі здібності, виробляє зосередженість, старанність, виховує художній смак, вміння працювати в групах, оцінювати роботу своїх товаришів.

· Робота над проектом об'єднує дітей, виховує толерантне відношення один до одного. Разом з тим це не тільки творчий і пізнавальний процес, а й відчуття радості і свята. Захист проектів проходить у піднесеному настрої, з запрошенням гостей, батьків.

Великий син великого народу

(Творчий проект учнів 4 класу, присвячений 200 - річчю з дня народження Т.Г.Шевченка)

Навчальна мета та очікувані результати:

-- поглибити знання дітей про життя та творчість Т.Г.Шевченка -- поета і художника;

-- сприяти національному вихованню учнів, формуванню у дітей уміння працювати команді, розвивати здатність до взаємодії;

-- формувати громадянську і загальнокультурну компетентність, вміння вільно висловлювати свої думки, бажання читати твори Т.Г.Шевченка;

-- вчити виступати перед аудиторією; досліджувати краєзнавчий матеріал;

-- формувати в молодших школярів життєві компетентності: уміння працювати з довідковою літературою, вибирати головне, використовувати засоби Інтернету;

-- розвивати навички роботи в групі;

-- виховувати любов і повагу до спадщини, яку залишив нам поет.

Тип проекту: груповий, розрахований на місяць напередодні Шевченківських днів і закінчується 9 березня.

Навчальні предмети: позакласне читання, "Я і Україна".

Склад учасників проекту: учні, бібліотекар, класовод, батьки, учителі музики, образотворчого мистецтва.

Етапи роботи над проектом

І. Підготовчий етап.

Визначення та обговорення з учнями теми та завдань проекту.

Проводячи заочну екскурсію до Шевченківського національного заповідника у м. Каневі, діти зацікавились, чому біля підніжжя пам'ятника, завжди багато квітів та багатолюдно.

Чому ця постать викликає в людей таке шанобливе ставлення і любов?

У чому полягає задум?	Для чого це потрібно?
Дізнатися якомога більше про життєвий і творчий шлях відомого українського поета, художника Т.Г.Шевченка	Виховувати любов до рідного краю, до поезії Тараса Шевченка, гордість за духовну спадщину українського народу, гордості за Україну, за її національного героя

II. Планування діяльності.

1. Ознайомлення з "Кобзарем" Т.Г.Шевченка.

2. Заочна екскурсія до Шевченківського національного заповідника у м. Каневі.

3. Проведення уроку позакласного читання.

4. Обговорення та визначення ключових питань.

5. Визначення складу учасників.

6. Об'єднання учнів у творчі групи. Розподіл обов'язків між учасниками.

7. Визначення джерела потрібної інформації (бібліотека, краєзнавчий музей, Інтернет, консультації з фахівцями).

8. Висловлення пропозицій щодо форми представлення результату (виставка малюнків, усний журнал).

9. Індивідуальні та групові консультації дітям.

10. Звіт учасників про проведену роботу.

Завдання для груп

Групи	Завдання
І група	Збір інформації про життя Т.Г.Шевченка
ІІ група	Вірші Т.Шевченка для дітей, пісні на вірші поета
ІІІ група	Збір інформації про Шевченка-художника
IV група	Інсценізація уривка з книги С.Васильченка «Широкий шлях»
V група	Твори про славетного земляка. Як шанують Кобзаря в Україні та у світі

2.3 Нестандартні форми проведення уроків та позакласних занять за творами Т.Шевченка

Стародавня мудрість говорить: «Учень - це не посудина, яку треба заповнити, учень - це смолоскип, який треба запалити.»

Говорячи словами стародавньої приказки,

«Я слухаю -і я забуваю,

Я бачу -і я запам 'ятовую,

Я роблю -і я розумію»

Можна сказати, що сучасний урок повинен бути насичений і наочністю, і практичною діяльністю над виучуваним.

Швидкий розвиток науки, зростання обсягу нової інформації потребують від сучасної школи підготовки активних, самостійних людей, які мали б високі творчі здібності та володіли б певними якостями, уміли б самостійно критично та творчо мислити, знаходити шляхи вирішення проблеми, грамотно опрацьовувати інформацію; удосконалювали розвиток особистості, інтелекту, культурного рівня.

Як же зробити так, щоб дитина засвоювала нові поняття з різних навчальних дисциплін, опановувала нову інформацію, спробувала застосовувати її під час вироблення нових умінь та навичок і разом з тим почувала себе впевненою, бажала вчитися. Основне завдання сучасного вчителя - залучити учнів до активної та самостійної діяльності.

У зв'язку з цим все більше ми відчуваємо гостру потребу в удосконаленні традиційних форм навчання. Не слід забувати, що вчитель є головною рушійною силою в забезпеченні процесу формування учня, як особистості. Він повинен знаходитися в постійному пошуку таких форм і методів навчання, які б забезпечували не тільки інтенсивне оволодіння базових знань, умінь і навичок, що вимагає чинна програма, але й викликає в учнів інтерес до знань, прагнення до навчання.

Впровадження нестандартних уроків сприяє раціональному використанню навчального часу, підвищує продуктивність роботи учнів на уроці, а також розширює функції вчителя.

Вони урізноманітнюють форми роботи з учнями: сприяють вихованню творчої особистості школярів; дозволяють повніше враховувати особливості навчального матеріалу; вимагають розробки технології застосування нових освітніх форм.

Для ефективної організації навчально - пізнавальної діяльності учнів необхідно враховувати способи взаємодії суб'єктів навчального процесу, що дозволяє виділити такі моделі «нетрадиційних» форм навчання:

Інтегрований урок, урок - лекція, урок - мандрівка, урок - екскурсія, урок - новела, урок -- семінар, урок -- залік, урок -- суд, які застосовуються тоді, коли необхідно подати інформацію, якої немає в навчальних посібниках, для її наступної поглибленої переробки.

Урок - лото, урок - композиція, урок - огляд знань, урок - аукціон, урок - казка. Крок - диспут, урок - діалог, урок - круглий стіл, урок - турнір. Урок - КВК, урок - Брейн - ринг, урок - Що?, Де?, Коли?, урок - форум, урок - телеміст - забезпечують взаємодію в процесі спілкування суб'єктів навчання в умовах парної роботи, роботи малих груп, між групової роботи між учителем і школярем виникає співтворчість.

Організовуючи взаємодію, учитель керує пізнавальною діяльністю, творчим пошуком дітей.

Беручи до уваги вищесказане, можна зробити сказати, що вид нестандартного уроку залежить від дидактичних цілей уроку, способу його проведення, особливостей процесу навчання, його складових частин.

Таким чином, молена зробити висновки, а саме:

1. На сучасному етапі роботи школи в основу педагогічної практики кожного вчителя слід покласти, насамперед, творчий підхід.

2. Слід пам 'ятати, що новації - це не самоціль: вони мусять бути педагогічно виправданими та відповідати основним вимогам навчання і виховання.

3. На уроці слід досягти органічного поєднання ігрової і навчальної фом діяльності.

4. Нетрадиційні заняття дозволяють урізноманітнювати форми і методи роботи на уроці, позбавлятися шаблонів, виховувати творчу особистість учня, розширюють функції вчителя, дають можливість враховувати специфіку певного матеріалу та індивідуальність кожного учня.

5. Використання нетрадиційних форм навчання сприяє формуванню пізнавальних інтересів учнів, діти безпосередньо беруть участь у педагогічному процесі, результатом якого є оволодіння знаннями, вміннями та навичками.

6. Уміле поєднання традиційних і нетрадиційних форм роботи, використання вчителем таких занять у певній системі та досконале володіння методикою їх проведення забезпечують високу ефективність сучасних уроків. Керуючись закликом відомого педагога Шалва Амонашвілі «Учителю, будь сонцем, яке випромінює людське тепло, будь грунтом, збагаченим ферментами людських почуттів і сій знання не тільки в пам 'яті та свідомості своїх учнів, а йу душах і серцях»,у своїй педагогічній діяльності, використовую такі форми і методи навчання:

. різноманітні форми уроків: урок -- гра, урок -- змагання, урок -- казка, урок -- екскурсія, урок - вікторина, урок - огляд знань, урок - залік, урок - свято, театралізований урок та інші види нестандартних форм занять.

. прийоми складання казок, загадок, віршів.

. прийоми какографїі (навмисно помилкове письмо, читання, обчислення, що використовую з метою пошуку і виправлення помилок.

. використання різноманітного ігрового матеріалу, казкових сюжетів, героїв казок;

. пошукові завдання, проблемні запитання, самостійні роботи обов'язково містять елементи творчості;

. диференційоване навчання, робота в парах, робота у групах, індивідуальний добір завдань.

Враховуючи вимоги до сучасного уроку, будую хід занять так, щоб жоден урок не обходився без вправ творчого характеру, без завдань для розвитку логічного мислення, розвитку зв 'язного мовлення, розвитку вміння користуватися довідковою літературою, для розвитку фантазії, уяви, спонукаю до мрій .Планую навчальний процес таким чином, щоб учні могли висловлювати власні думки про прочитане, побачене, почуте, зроблене.

Вважаємо, що одним із шляхів активізації пізнавальної діяльності є використання елементів гри в процесі навчання.

Переконана, що в ігровій діяльності навчальна, розвивальна й виховна функції діють у тісному взаємозв'язку. Гра як метод навчання організовує. Розвиває учнів, розширює їхні пізнавальні особливості, виховує особистість. Підтвердженням цього є слова В. О. Сухомлинського: «Дуже велике значення має ігровий елемент у процесі навчання».

Фрагмент нестандартного уроку у 3 класі

Тема. Тарас Шевченко - України син.

Мета. Розширити знання учнів про життя Т.Г. Шевченка, ознайомити з деякими відомостями про раннє дитинство поета. Розвивати навички виразного читання, збагачувати словниковий запас учнів, вчити давати характеристику дійовим особам, робити висновки з прочитаного. Виховувати почуття любові і поваги до світлого образу поета - мислителя Т.Г.Шевченка.

III. Підготовка до сприймання нового матеріалу

1.Повідомлення вчителя (презентація)

С Т О Р І Н К А П Е Р Ш А . Дитячі роки Т.Г.Шевченка.

Вчитель: -Народився Т.Шевченко 9 березня 1814 року в селі Моринці, на Київщині в бідній, старенькій хаті у родині кріпака. Що означає слово «кріпак»? Це людина закріплена за паном, яка працює на нього. Пан міг кріпака продати, купити, виміняти, як річ.

В малого Тараса було багато своїх справ. У ставку треба викупатись, з хлопцями в траві вивалятись треба, а потім знову викупатись. їсти хочеться, та вдома все рівно нічого немає. Може, щось в садочку знайде? Д коваля треба в кузню збігати, подивитись, як працює коваль. А потім утекти треба від свого товариства в кущі й помріяти.

Малим Тарас думав, що небо над головою, ніби високий дах, а там удалині, цей дах опускається до землі, там його стовпи залізні підтримують. Навіть ішов далеко, щоб побачити ці стовпи, але так і не побачив, а сонце все заходило.

Дитяча радість Тараса потьмарилася горем ще в дев'ять років, коли померла мама. А через два роки помер і батько. І почалося страшне сирітське життя.

Там матір добрую мою

Ще молодую у могилу

Нужда та праця положила.

Там, батько, плачучи з дітьми,

А ми малі буди і голі,

Не витерпів лихої долі,

Умер на панщині,

А ми-розлізлися межи людьми,

Мов мишенята…

Вчитель: Тарас оселяється у дяка в школі - як школяр і дяків помічник. Небагато пройшло часу, але багато змінилося в житті хлопця. Він відчував потяг до поезії, малярства. В 14років його забирають працювати до поміщика - пана Енгельгарда. Важкими були його дитячі роки.

С Т О Р І Н К А Д Р У Г А: Шевченко -поет.

Тихо на дворі. Ні вітру, ні хмар.

Ані шелесне верба височенька

Наша Оленка відкрила «Кобзар»

Вголос читає…(Т. Шевченко)

- Почав писати вірші Тарас ще в дитинстві. Перша його збірка вийшла під назвою «Кобзар». Всьому світові відома ця збірка. Вірші Шевченка перекладені різними мовами

- Діти, чому ця книга називається «Кобзар» ? (Відповіді дітей )

Коли Тарас був малий, він любив слухати пісні про народ, його життя. Ці пісні співали дідусі і грали на кобзі. Їх називали кобзарями. А Шевченко писав вірші про народ і тому назвав свою книгу «Кобзар».

- Діти, а які вірші Т.Г. Шевченко ви знаєте? (Відповідь дітей)

- А про що писав в своїх творах Т.Г. Шевченко?

(про природу та красу рідного краю, про минуле тяжке життя, про свою сім'ю, про любов до матері, жінки)

В самі тяжкі хвилини життя, коли в нього випадала можливість побути на самоті він звертався до рідної природи, розмовляв з деревами (тополі, верба, калина) В Кобзареві слово калина вжив 385 разів, а всього в своїх творах - 965.

С Т О Р І Н К А Т Р Е Т Я: Музична

- Багато віршів написані Шевченком покладені на музику. Це пісні «Заповіт», «Зацвіла в долині», «Реве та стогне Дніпр широкий»,«Стоїть гора високая», «Думи мої думи», «Садок вишневий коло хати», «Ой, у полі калина» та інших.

Музична пауза (звучить пісня «Ой, у полі калина»)

- Вслухайтеся в музику. Як вона звучить? Яка за характером ?

- А зараз давайте завітаємо до нашої картинної галереї.

С Т О Р І Н К А Ч Е Т В Е Р Т А: Т.Г.Шевченко - художник

Декламування вірша «Доля»

Ти не лукавила зо мною,

Ти другом, братом і сестрою

Сіромі стала.

Ти взяла Мене,

маленького, за руку

І в школу хлопця одвела

До п'яного дяка в науку.

«Учися, серденько, колись

З нас будуть люде»-, -- ти сказала.

А я й послухав, і учивсь,

І вивчився.

А ти збрехала.

Які з нас люде?

Та дарма!

Ми не лукавили з тобою,

Ми просто йшли; у нас нема

Зерна неправди за собою.

Ходімо ж, доленько моя!

Мій друже вбогий, нелукавий!

Ходімо дальше, дальше слава,

А слава -- заповідь моя.

Він був і пастухом,

і ким тільки не був,

чого тільки не робив!

-Але все ж йому хотілося бути малярем (тобто художником). Все, що бачив, хотілося малювати і тому він був іще талановитим художником. Його роботи різноманітні за жанром: автопортрети, портрети, пейзажі.