Методика організації домашньої навчальної роботи із загальнотехнічних і спеціальних дисциплін учнів професійно-технічних навчальних закладів

68

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

РІВНЕНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КАФЕДРА ПРОФЕСІЙНОЇ ПЕДАГОГІКИ І ТРУДОВОЇ ПІДГОТОВКИ

КУРСОВА РОБОТА

з методики викладання загальнотехнічних і спеціальних дисциплін у ПТНЗ на тему:

„Методика організації домашньої навчальної роботи із загальнотехнічних і спеціальних дисциплін учнів професійно-технічних навчальних закладів”

Виконала :

студентка V курсу

фізико-технологічного факультету

групи ТОПІ - 51

Поліщук Ю.І.

Науковий керівник :

проф. Янцур М.С.

Рівне - 2009

ЗМІСТ

Вступ

Розділ I. Теоретичні основи організації домашньої навчальної роботи учнів професійно-технічних навчальних закладів

1.1 Стан організації домашньої навчальної роботи учнів ПТНЗ

1.2 Суть та класифікація видів домашньої навчальної роботи учнів ПТНЗ

1.3 Зміст і методичне забезпечення домашньої навчальної роботи учнів ПТНЗ з дисципліни «Охорона праці» та виробничого навчання професії «Кондитер»

Розділ II. Методичні основи організації домашньої навчальної роботи учнів професійно-технічних закладів при вивченні дисципліни «Охорона праці» та виробничого навчання професії «Кондитер»

2.1 Методика організації домашньої навчальної роботи учнів професійно-технічних закладів при вивченні дисципліни «Охорона праці» та виробничого навчання професії «Кондитер»

2.2 Планування занять з дисципліни «Охорона праці» та виробничого Навчання

2.3. Експериментальна перевірка ефективності розробленої методики

організації домашньої навчальної роботи учнів ПТНЗ при вивченні дисципліни «Охорона праці» та виробничого навчання професії «Кондитер»

Висновки

Список використаних літературних джерел

Додатки

ВСТУП

Глобальні зміни, які відбуваються в умовах науково-технічного прогресу, економічних і політичних зрушень, приводять до необоротних змін в освіті, до усвідомлення її особливої соціальної ролі, важливого значення як для суспільства в цілому, так і для кожної людини. На межі тисячоліть людство відчуло пріоритетну роль освіти у розв'язанні економічних, соціальних і екологічних проблем. Це зумовлює найважливішу соціальну функцію навчання, яка полягає у формуванні всебічно розвиненої особистості, що є об'єктивною необхідністю в демократичному суспільстві [4, 21].

В умовах сьогодення найголовнішим постає завдання сприяти відродженню національної та всесвітньої освіти. Це завдання відображено і в Законі України «Про освіту», де визначено мету освіти як «всебічний розвиток особистісних якостей людини, її інтелектуальних і фізичних здібностей, виховання моральності, формування громадян, здатних зробити свідомий суспільний вибір, примноження на цій основі інтелектуального і культурного потенціалу народу» [14, 42].

Тому на початку третього тисячоліття найбільш актуальною проблемою практичного оновлення вітчизняної освіти є зміна цілей освітньої системи, перехід до гуманістичної особистісної концепції навчання, яка визначає його основними цілями і результатами не лише набування знань, умінь і навичок, а розвиток і самореалізацію особистісних здібностей і якостей людини, її соціальну і професійну спрямованість, прагнення буди корисною для суспільства і держави.

Однією з таких проблем, яка потребує негайного вирішення є проблема формування в процесі навчання активного, самостійного, творчого мислення школярів. Учням потрібно допомогти позбутися шаблонного, стереотипного мислення, стандартних установок, які вбивалися в їхні голови ще з дитинства. Сучасна школа повинна виховувати у школярів здатність до самостійної навчальної діяльності, самостійного здобуття знань. Проявляти такі якості мислення як самостійність, активність, гнучкість, швидкість і інші. Щоб виявити, на скільки учні володіють цими якостями, як у них розвинута здатність до аналізу, уміння виділяти істотне, здійснювати порівняння [20, 8].

Сьогодні ми маємо готувати особистість, а не індивід, (найчастіше всупереч суспільному впливу), особистість, що здатна організувати, планувати свою діяльність у мінливих умовах. Тільки зацікавленість дитини у самовдосконаленні й саморозвитку сприяє її становленню як особистості.

Однією зі структурних підсистем процесу навчання є домашня робота учнів, яка теж має будуватися системно та цілеспрямовано. Для сучасного початкового професійного навчання проблема організації домашньої роботи учнів на засадах принципу систематичності є надзвичайно актуальною. Значна частина вчителів профілів зазнають великих труднощів системно й послідовно реалізувати багатоаспектні функції домашньої роботи.

Навчити учнів самостійно працювати - одна з важливих проблем школи. Але за фронтальною роботою з класом учителю важко організувати індивідуальне навчання. Під час виконання домашніх завдань створюються для цього сприятливі умови. Тому важливо пов'язати у єдиний навчальний процес роботу дітей у класі і вдома, систематично контролюючи виконання домашніх завдань, вміло підбирати матеріал і види домашніх завдань.

Ці та інші аспекти зумовили вибір нами теми курсової роботи: “Методика організації домашньої навчальної роботи з загальнотехнічних і спеціальних дисциплін учнів професійно-технічних закладів”.

Мета дослідження - розробити та експериментально перевірити методику організації домашньої навчальної роботи учнів професійно-технічних закладів при вивченні професії «Кондитер».

Об'єктом дослідження виступає процес вивчення учнями професії «Кондитер».

Предметом дослідження є методика організації домашньої навчальної роботи учнів професійно-технічних закладів при вивченні професії «Кондитер».

Перед нашою курсовою роботою згідно мети і предмету поставлено такі завдання:

1. З'ясувати сучасний стан організації домашньої навчальної роботи учнів ПТНЗ.

2. Розкрити суть та класифікація видів домашньої навчальної роботи із загально технічних і спеціальних дисциплін учнів ПТНЗ.

3. Розробити зміст домашньої навчальної роботи із загально технічних і спеціальних дисциплін учнів ПТНЗ (на прикладі професії «Кондитер»).

4. Розробити методику організації домашньої навчальної роботи із загально технічних і спеціальних дисциплін учнів ПТНЗ (на прикладі професії «Кондитер»).

5. Провести планування занять з спеціальної технології професії «Кондитер».

6. Експериментально перевірити ефективність розробленої методики організації домашньої навчальної роботи у учнів ПТНЗ.

7. Розробити та виготовити методичні поради з організації домашньої навчальної роботи із загальноосвітніх і спеціальних дисциплін учнів ПТНЗ.

У процесі роботи над курсовою роботою нами будуть використані такі методи:

· вивчення педагогічної і методичної літератури;

· спостереження за процесом навчання учнів ПТНЗ;

· аналіз та узагальнення досвіду роботи вчителів загальнотехнічних і спеціальних дисциплін;

· педагогічний експеримент.

База експериментальної роботи: НВК м. Рівного.

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДОМАШНЬОЇ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ УЧНІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

1.1 Стан організації домашньої навчальної роботи учнів ПТНЗ

Аналізуючи дослідження, ми дійшли висновку, що загальнодидактичні аспекти домашніх завдань знайшли відображення лише в окремих дослідженнях. Зокрема, у працях В.Ф. Паламарчук висловлене принципове теоретичне положення про те, що домашню роботу слід розглядати в межах цілісної системи форм навчання й будувати на основі провідних видів діяльності на кожному віковому етапі розвитку учнів. Ученим обґрунтована класифікація домашніх завдань за способом виконання, характером навчальних дій, за етапами засвоєння матеріалу.

У визначенні сутності і методики домашніх завдань ми спиралися насамперед на ті праці, у яких ця проблема була об'єктом спеціального дослідження (В.Ф.Паламарчук, З.С.Попова, М.М.Поспелов). До аналізу залучені публікації, у яких тією чи іншою мірою висвітлені умови ефективної організації самостійної діяльності учня як методу навчання (Х. Древелов, М. Ржецький, З. Шабалина ).

Відповідно до вимог листа Міністерства освіти і науки України від 29.10.2007 №1/9-651 «Про обсяг і характер домашніх завдань учнів загальноосвітніх навчальних закладів», листа управління освіти і науки Миколаївської облдержадміністрації від 15.11.2007 №5162-02/05 «Про обсяг і характер домашніх завдань учнів загальноосвітніх навчальних закладів», визначення змісту, характеру та обсягу домашніх завдань, виявлення стану, рівня їх дозування; технологій задавання домашнього завдання вчителями, дотримання ними певних вимог до організації цієї роботи працівниками управління освіти було проведено дослідження у загальноосвітніх навчальних закладах [13].

Системний підхід до питання обсягу й характеру домашніх завдань спостерігається в роботі оскільки адміністраціями закладів відстежується подана проблема на різних рівнях: винесено на розгляд педагогічних рад, нарад при директорі; висвітлюється у Книгах внутрішньошкільного контролю; адміністраціями також здійснюється перевірка зошитів, щоденників, журналів; методичною радою гімназії розроблено рекомендації щодо організації домашньої і самостійної роботи (хоча не всіма кафедрами розглянуто зазначене питання на засіданнях предметних кафедр); приймаються відповідні управлінські рішення [25, 43].

Продумано й здійснено ряд заходів із зазначеного питання (проведено наради при директорі, розглянуто на батьківських зборах, видано накази) в ПТНЗ.

У ході співбесіди з учителями ЗНЗ з'ясовано, що більшість педагогів знає, скільки часу учні мають витрачати на виконання домашніх завдань, коли не рекомендується задавати домашнє завдання та що треба враховувати при визначенні його обсягів.

Під час відвідування експертною комісією міського методичного кабінету Первомайської міської ради уроків у ПТНЗ навчальних закладах з'ясовано наступні питання:

· чи відповідає домашнє завдання темі та меті уроку;

· наскільки реалізовано триєдину мету;

· кількість учнів, які активно працювали на уроці;

· чи відповідає зміст домашнього завдання змісту уроку;

· чи відповідає обсяг і складність домашніх завдань рівню навченості та можливостей учнів.

Відповідно до зауважень по питаннях обсягу і характеру домашніх завдань безпосередньо не узагальнювалося, хоча видано накази («Про ведення класних журналів», «Про вивчення стану викладання предметів», «Про вимоги щодо ведення шкільної документації» тощо), в яких розглядалися питання, що стосувалися даної проблеми.

Такі рекомендації мають практичний характер та свідчать про розуміння адміністраціями важливості дотримання педагогами вимог щодо оптимальності обсягу та рівня складності домашніх завдань, урахування індивідуальних особливостей школярів, надання їм можливості вільного вибору відповідно до їхніх запитів та інтересів, урізноманітнення форм перевірки домашнього завдання [7, 119].

Дослідження, проведені з учнями засвідчили, що витрати часу на виконання домашніх завдань в цілому відповідають оптимальному рівню. За нормою витрачають час 44,7% учнів, менше норми - 45%, лише 10%, учнів витрачає часу більше від норми. 56,4 % учнів розпочинають виконання домашніх завдань без бажання, але із почуттям обов'язку, 40,6% - з великим бажанням і зацікавленістю,3% - без інтересу і бажання.

Такі відсотки свідчать про необхідність індивідуалізації домашньої самостійної роботи учнів.

Через дві години після закінчення занять в ПТНЗ виконують домашні завдання 67,4% учнів, через 3-4 години - 21,6%, увечері - 11%. Більшість учнів дотримується режиму дня, що сприяє ефективному засвоєнню навчального матеріалу. Лише 6,8% школярів отримують індивідуальні домашні завдання, переважна кількість (69,3%) такі завдання отримує лише інколи, 23,9 % - ніколи. Зазначені показники свідчать про недостатню роботу з обдарованими учнями, а також учнями, що потребують індивідуального підходу.

Під час виконання домашніх завдань інколи втомлюють 66,5% учнів, 17,2% - втомлюються завжди, а 16,3% - не втомлюються.

Останні два показники свідчать, що при визначенні видів самостійної домашньої роботи вчителі не завжди дотримуються диференційованого підходу, частково враховують індивідуальні особливості кожного учня.

Усе зазначене вище дало підстави зробити такі висновки:

- викладачі ПТНЗ міста ознайомлені з листом Міністерства освіти і науки України від 29.10.2007 №1/9-651 «Про обсяг і характер домашніх завдань учнів загальноосвітніх навчальних закладів», в основному продумують форми і методи задавання домашнього завдання, приділяють певну увагу організації самостійної домашньої роботи учнів, розуміють, що виконання домашніх завдань - це невід'ємна частина процесу навчання;

- не в усіх загальноосвітніх навчальних закладах чітко окреслено комплекс заходів, спрямованих на регулювання та корекцію обсягу, характеру, змісту домашніх завдань;

- переважно питання обсягу й характеру домашніх завдань не розглядалося на засіданнях предметних кафедр навчальних закладів;

- у планах-конспектах більшості вчителів місце перевірки виконання учнями домашніх завдань визначається, але, як правило, це фронтальні форми роботи;

- лише незначна частина педагогів організовує самостійну домашню роботу учнів за допомогою групових та індивідуальних, творчих завдань; місце подачі домашнього завдання викладачами переважно зазначається в кінці конспекту, що обмежує можливість учнів ставити запитання вчителю, а вчителя - пояснити суть завдання в повній мірі;

- не завжди викладачі користуються нагодою надати рекомендації для самостійної домашньої роботи на будь-якому етапі уроку;

- як правило, викладачі в системі здійснюють перевірку домашньої роботи, але трапляються випадки, коли педагогами не завжди перевіряється та оцінюється виконання домашніх завдань, а це призводить до небажання учнів у подальшому виконувати їх.

Таким чином, аналіз масового педагогічного досвіду роботи викладачів загальнотехнічних і спеціальних дисциплін показав, що організація домашньої роботи учнів ПТНЗ потребує вдосконалення, оскільки не надається належна увага питанням її організації.

1.2 Суть та класифікація видів домашньої навчальної роботи учнів ПТНЗ

Процесуальний компонент навчальної діяльності учнів спрямовується на формування в учнів різноманітних способів навчальної діяльності. Система домашніх завдань має передбачати засвоєння цих способів, а для цього вчитель має орієнтуватись на алгоритми, правила виконання навчальних завдань тощо.

Домашня робота - це самостійна робота учня. У самостійній роботі учень має навчитись виконувати всі операції, які він спочатку виконував під керівництвом учителя, а тепер має повторити їх стосовно себе (ставити мету, планувати, контролювати, оцінювати) [9, 76].

Отже, самостійна робота учнів - багатогранна педагогічна категорія, яка підлягає відповідній класифікації. Назвемо основні підходи до класифікації самостійної роботи учнів, які одночасно мають стосуватись і домашніх робіт [16, 82].

Принцип систематичності навчання виявляється багатогранно, оскільки в навчальному процесі взаємодіють системи різної структури. Однією зі структурних підсистем процесу навчання є домашня робота учнів, яка теж має будуватися системно та цілеспрямовано. Для сучасного початкового професійного навчання проблема організації домашньої роботи учнів на засадах принципу систематичності є надзвичайно актуальною. Значна частина вчителів профілів зазнають великих труднощів системно й послідовно реалізувати багатоаспектні функції домашньої роботи [2, 136].

Вид домашньої навчальної роботи, виконуваної учнем, значною мірою залежить від характеру завдання. Виходячи з певних ознак, можна виділити багато видів домашніх завдань. Розглянемо деякі з них. За способами виконання, які використовуються, розрізняють усні, письмові й предметно-практичні завдання. Так, багато дій можна виконати і усно, і письмово, і показати практично [1, 145].

Виходячи з характеру навчальних дій, які може виконувати учень, завдання поділяються на виконавські (повторення, відтворення матеріалу, вправи) і творчі (виконання проектів, проведення експериментів та ін.). Обидва види завдань відіграють надзвичайно важливу роль в успішному засвоєнні знань учнями [27, 29].

Завдання можуть бути обов'язковими для всіх учнів чи обиратися ними за бажанням (з використанням додаткової літератури або інших джерел інформації).

За ступенем індивідуалізації завдання можуть поділятися на загальні, диференційовані (індивідуалізовані), індивідуальні. Основне призначення диференційованих завдань - забезпечити для кожного учня оптимальний характер пізнавальної діяльності у процесі навчальної роботи, а організація роботи на уроці дає можливість учителю одночасно працювати з усіма учнями. Сильніші учні поглиблюють свої знання, допомагають слабшим, а слабші міцно засвоюють програмний матеріал. Завдання добираються такі, щоб і слабші відчували, що вони можуть самостійно добувати знання [15, 28].

За змістом і основною функцією, яку виконують завдання у процесі навчання, виділимо такі їх види:

Ті, що підготовлюють учнів до роботи, яка проводитиметься на наступному уроці. Це може бути і осмислення повідомлених нових знань учителем, і розв'язання задач, і проведення практичних робіт тощо. Такі завдання забезпечують зв'язок навчання з життям, викликають в учнів пізнавальний інтерес, а головне -- готують їх не тільки до свідомого й активного сприйняття нового матеріалу на уроці, а й до його обговорення, формують вміння давати відповіді на питання, які виникають, і ставити їх самостійно.

Домашні завдання, які сприяють систематизації й узагальненню набутих знань, їх поглибленому осмисленню. Такі завдання даються після вивчення матеріалу уроку чи після закінчення розгляду теми. Дуже корисне зведення вивченого учнями матеріалу в схеми, таблиці, складання переліків і т.ін. Це допомагає наочно уявити вивчений матеріал у системі, яка складається з компонентів, певним чином пов'язаних один з одним. Вивчене постає перед учнями під іншим кутом зору, виявляються нові зв'язки.

Цей вид завдань передбачає складання планів, підготовку відповідей на поставлені вчителем запитання, самостійну постановку запитань, придумування задач [22, 24].

Домашні завдання, що сприяють закріпленню знань і практичному оволодінню методами навчальної роботи. Це пропозиція вивчити напам'ять визначення, формули, необхідні при розв'язанні задач тощо. Однак основний їх вид -- вправи, виконуючи які учень одночасно і закріплює знання, і оволодіває методами навчальної роботи.

Під час виконання цього виду завдань школяр використовує різні прийоми запам'ятовування: багаторазові повторення, встановлення асоціативних зв'язків, поділ навчального матеріалу, що засвоюється, на частини, виділення яких-небудь ознак і т.ін.

Домашнє завдання на застосування одержаних знань на практиці. Завдання даються після вивчення навчального матеріалу на уроках. Це нескладні досліди, пов'язані з використанням одержаних знань у домашньому господарстві, у навчально-виробничих майстернях, під час роботи учня у народному господарстві. Такі завдання пов'язують навчання з життям, підвищують пізнавальні інтереси учнів, формують практичну спрямованість їх мислення [19, 83].

Виділяють також репродуктивні, конструктивні та творчі домашні завдання [6, 74].

За формою: вільний вибір домашнього завдання; індивідуальні завдання; фронтальні завдання, групові. За тривалістю: короткочасні, довгочасні, періодичне звільнення від домашніх завдань. За змістом: за рівнем самостійності учнів (репродуктивні та творчі), за рівнем труднощів (збільшення чи зменшення обсягу, ускладнення або спрощення способів діяльності). За джерелами: підручник, дидактичний матеріал, довідникова література, життєвий досвід [11, 18].

Особливо актуальною проблемою в системі організації домашньої роботи учнів є індивідуалізація та диференціація домашніх завдань. Принцип систематичності під час організації диференційованого підходу до домашніх робіт має реалізуватись на всебічному уявленні педагогів про способи диференціювання домашніх робіт [3, 34].

Однією з важливих функцій домашньої роботи учнів є сприяння формуванню в учнів умінь самоконтролю й самооцінки, а також для здійснення контрольно-оцінної діяльності вчителя. Ланцюжком, який пов'язує класну й домашню роботу учнів, є перевірка виконання домашніх завдань на уроці. Перевірка виконання домашніх завдань є не лише контролюючою, а й навчаючою [28, 31].

Визначаючи обсяг домашньої навчальної роботи з кожного предмета, вчителі повинні виходити з того, що вона має вкладатися в загальні часові межі домашньої навчальної роботи учнів: у 9-- 12 класах -- до 4 год. Цей обсяг не повинен перевищувати половини зробленого на уроці.Перевірка домашньої роботи може здійснюватися вчителем різними шляхами: усним опитуванням чи побіжним ознайомленням з письмовими роботами на уроці або перевіркою методів та прийомів роботи [13].

Перевірка завдань в основному проводиться на початку уроку, однак може здійснюватися і в кінці, і протягом його у поєднанні з роботою над новим матеріалом. Деякі вчителі замість перевірки домашнього завдання дають учням вправи, аналогічні завданню, і на основі їх виконання роблять висновок про якість домашньої роботи [17, 18].

Найбільш поширена фронтальна перевірка виконання завдання на уроці. Учитель перевіряє, чи всі виконали завдання, ставить всьому класу запитання щодо його змісту, учні дають стислі відповіді, відзначають труднощі, з якими зустрілися. Педагог виявляє й усуває помилки, робить узагальнення. Більш глибока індивідуальна перевірка передбачає опитування одного-трьох учнів, протягом якого інші учні стежать за відповідями, доповнюють, виправляють помилки [30, 39].

Якщо школяр не виконав завдання, то вчитель повинен з'ясувати причини цього. Вони бувають найрізноманітнішими -- від несприятливих умов для занять удома до небажання систематично працювати. У випадках, коли виявиться, що завдання складне для учня, слід з'ясувати, в чому полягає утруднення і допомогти його подолати. Якщо школяр учень, то потрібно посилити контроль за його роботою, вимагаючи виконання учнівських обов'язків, привчати доводити почату справу до кінця. Якщо учень не встигає виконувати домашні завдання -- допомогти йому оволодіти прийомами раціональної організації праці [5, 67].

Важливою формою контролю є взаємна перевірка виконаних робіт учнями з виявленням помилок, їх усунення і виставлянням оцінки, а потім у окремих випадках обгрунтуванням оцінки перед усім класом. Залучення всіх учнів класу до перевірки домашніх завдань, до обговорення помилок, шляхів їх подолання дуже доцільне, бо дає кожному школяреві додаткові уявлення про процес засвоєння й можливі труднощі. Залучити учнів до участі в перевірці можна ще таким чином: учитель викликає одного з учнів, який демонструє виконане завдання (записуючи на дошці, читаючи і т.ін.), а інші звіряють його з своєю роботою. Якщо вчитель виявляє у викликаного учня помилку, то запитує, у кого зроблено інакше і з допомогою класу з'ясовує, як повинно бути правильно [12, 16].

Випереджаючі завдання учні виконують добровільно, за їх невиконання поганої оцінки не виставляють. Вибір та виконання таких завдань враховує інтереси та навчальні можливості учня, зону його найближчого розвитку. Воно може бути пов'язане з читанням додаткової художньої літератури, спостереженнями за явищами природи та суспільного життя, практичною та дослідницькою роботою, зі складанням власних завдань, пошуком навчального матеріалу.

Під час виконання випереджаючих завдань учні отримують допомогу від учителя через інструктаж, складання планів, пам'яток, карток-підказок тощо.

Завершенням роботи над випереджаючими завданнями можуть бути відповіді на запитання, повідомлення, виконання вправ, творів, малюнків, доповіді, реферати, виготовлені наочні посібники, плани дослідів, експериментів тощо [8, 76].

Визначаючи домашнє завдання, необхідно не тільки вказати на відповідні параграфи підручника, номери вправ і задач, але й звернути увагу на порядок і прийоми домашньої роботи учнів, а також на ті особливості, якими відрізняються домашні вправи і задачі від виконаних в класі.

Учитель повинен діагностувати, прогнозувати і планувати домашнє навантаження учнів, дотримуватися нормативів максимального навантаження школярів.

1.3 Зміст і методичне забезпечення домашньої навчальної роботи учнів ПТНЗ з дисципліни «Охорона праці» та виробничого навчання професії «Кондитер»

Державний стандарт професійно-технічної освіти для підготовки (підвищення кваліфікації) робітників з професії „Кондитер” 3 розряду розроблено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 р. №1135 та ст. 32 Закону України „Про професійно-технічну освіту” (103/98 - ВР) і є обов'язковим для виконання усіма професійно-технічними навчальними закладами, підприємствами, установами та організаціями, що здійснюють підготовку (підвищення кваліфікації) кваліфікованих робітників, незалежно від їх підпорядкування та форми власності.

Державний стандарт професійно-технічної освіти містить:

освітньо-кваліфікаційну характеристику випускника професійно-технічного навчального закладу;

типовий навчальний план підготовки кваліфікованих робітників;

типові навчальні програми з навчальних предметів, виробничого навчання і виробничої практики, передбачених типовим навчальним планом;

критерії кваліфікаційної атестації випускників;

перелік основних обов'язкових засобів навчання;

список рекомендованої літератури.

У професійно-технічних навчальних закладах першого атестаційного рівня тривалість професійної підготовки складає 914 годин.

У професійно-технічних навчальних закладах третього атестаційного рівня тривалість первинної професійної підготовки встановлюється відповідно до рівня кваліфікації, яку набуває учень, що визначається робочим навчальним планом.

Нормативні терміни навчання на другому ступені професійно-технічної освіти не повинні перевищувати:

для осіб, які мають повну загальну середню освіту, - 1,5 року;

для осіб, які мають базову загальну середню освіту і здобувають повну загальну середню освіту, - 4 роки;

для осіб, які мають базову загальну середню освіту або, як виняток, не мають її і поки не здобувають повної загальної середньої освіти, - 2 роки.

Освітньо-кваліфікаційні характеристики випускника складені на основі кваліфікаційної характеристики Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (ДКХП „Торгівля та громадське харчування”, випуск 65, 2001 р.), досягнень науки і техніки, впровадження сучасних технологічних процесів, передових методів праці, врахування регіональних особливостей галузі, потреб роботодавців і містять вимоги до рівня знань, умінь та навичок кондитера. Крім основних вимог до рівня знань, умінь та навичок до освітньо-кваліфікаційних характеристик випускника включено вимоги, передбачені Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників, „Загальні положення”, роз.2, Краматорськ, 2005 р.

Професійно-практична підготовка здійснюється у лабораторіях, навчально-виробничих дільницях та безпосередньо на робочих місцях закладів ресторанного господарства.

Професійно-технічний навчальний заклад, підприємство, установа, організація мають право відповідно до змін у техніці, технологіях, організації праці тощо самостійно визначати варіативний компонент змісту професійно-технічної освіти у робочих навчальних планах (до 20 відсотків у межах загального часу) та робочих навчальних програмах (до 20 відсотків навчального предмета і виробничого навчання). Зміни затверджуються згідно діючої нормативної бази.

Навчальний час учня, слухача визначається обліковими одиницями часу, передбаченого для виконання навчальних програм професійно-технічної освіти.

Обліковими одиницями навчального часу є:

академічна година тривалістю 45 хвилин;

урок виробничого навчання, тривалість якого не перевищує 6 академічних годин;

навчальний день, тривалість якого не перевищує 8 академічних годин;

навчальний тиждень, тривалість якого не перевищує 36 академічних годин;

навчальний рік, тривалість якого не перевищує 40 навчальних тижнів.

Навчальний (робочий) час учня, слухача в період проходження виробничої та передвипускної (переддипломної) практики встановлюється залежно від режиму роботи підприємства, установи, організації згідно з законодавством.

Після завершення навчання кожний учень/слухач повинен уміти самостійно виконувати всі роботи, передбачені освітньо-кваліфікаційною характеристикою, технологічними умовами і нормами, встановленими у відповідній галузі.

До самостійного виконання робіт учні/слухачі допускаються лише після навчання і перевірки знань з охорони праці.

Кваліфікаційна пробна робота проводиться за рахунок часу, відведеного на виробничу практику. Перелік кваліфікаційних пробних робіт розробляється професійно-технічними навчальними закладами, підприємствами, установами та організаціями відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційних характеристик.

Критерії кваліфікаційної атестації випускників визначаються 12-ти бальною системою оцінювання навчальних досягнень учнів/слухачів. Присвоєння освітньо-кваліфікаційного рівня „кваліфікований робітник” відповідного розряду можливе за умови отримання учнем/слухачем не менше чотирьох балів за критеріями кваліфікаційної атестації.

Особі, яка опанувала курс професійно-технічного навчання і успішно пройшла кваліфікаційну атестацію, присвоюється освітньо-кваліфікаційний рівень „кваліфікований робітник” з набутої професії відповідного розряду та видається свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України.

Випускнику професійно-технічного навчального закладу другого та третього атестаційних рівнів, якому присвоєно освітньо-кваліфікаційний рівень „кваліфікований робітник”, видається диплом, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України.

Особам, які достроково випускаються з професійно-технічного навчального закладу та за результатами проміжної кваліфікаційної атестації їм присвоєна відповідна робітнича кваліфікація, видається свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації державного зразка [10].

Для розробки методики ми обрали лекційне заняття з дисципліни «Охорона праці» та практичне заняття з виробничого навчання. Зміст типових навчальних програм з даних предметів висвітлено в таблицях 1.1. та 1.2.



Таблиця 1.1.

Типова навчальна програма з предмета “Охорона праці”

№ з/п	Тема	Кількість годин (теоретичне навчання)
1	Правові та організаційні основи охорони праці	4
2	Основи безпеки праці у галузі. Загальні відомості про потенціал небезпек. Психологія безпеки праці. Організація роботи з охорони праці	10
3	Основи пожежної безпеки. Вибухонебезпека виробництва і вибухозахист	3
4	Основи електробезпеки	3
5	Основи гігієни праці та виробничої санітарії. Медичні огляди	4
6	Надання першої допомоги потерпілим при нещасних випадках	6
	Всього годин:	30

Таблиця 1.2.

Типова навчальна програма з виробничого навчання

№ з/п	Тема	Кількість годин (практичне навчання)
І. Виробниче навчання
	Ознайомлення із закладом ресторанного господарства. Інструктажі з безпеки праці та пожежної безпеки на виробництві (в кухні-лабораторії)	10
	Робота в цеху для миття посуду	10
	Організація робочого місця кондитера. Інструктаж із правил безпеки праці	5
	Приготування напівфабрикатів для борошняних кондитерських та булочних виробів	20
	Приготування дріжджового безопарного тіста і виробів з нього	15
	Приготування дріжджового опарного тіста і виробів з нього	20
	Приготування дріжджового листкового тіста і виробів із нього	20
	Приготування бездріжджового тіста для млинчиків	15
	Приготування здобного прісного тіста й напівфабрикатів з нього	15
	Приготування тіста для пряників і виробів з нього	10
	Приготування пісочного тіста і напівфабрикатів з нього	15
	Приготування тіста для заварних пряників	10
	Приготування духового тіста і напівфабрикатів з нього	15
	Приготування бісквітного тіста і напівфабрикатів з нього	10
	Приготування заварного напівфабрикату	5
	Приготування листкового напівфабрикату	10
	Приготування оздоблювальних напівфабрикатів для тістечок і тортів	10
Всього годин:	205
ІІ. Виробнича практика
1.	Ознайомлення із закладом ресторанного господарства. Організація охорони праці на підприємстві	7
2.	Самостійна робота кондитера 3 розряду	336
	Кваліфікаційна пробна робота
Всього годин:	343
Разом:	548

Розроблена нами методика організації домашньої навчальної роботи з тем «Основи електробезпеки» та «Приготування дріжджового опарного тіста і виробів з нього» буде спрямована на вдосконалення вивчення дисципліни «Охорона праці» та виробничого навчання (календарне планування даних дисциплін та плани-конспекти розміщені в додатках 1.1., 1.2. та 2).

Надалі розглянемо методику її використання в навчальному процесі.

РОЗДІЛ II. МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДОМАШНЬОЇ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ УЧНІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ ЗАКЛАДІВ ПРИ ВИВЧЕННІ ДИСЦИПЛІНИ «ОХОРОНА ПРАЦІ» ТА ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ ПРОФЕСІЇ «КОНДИТЕР»

2.1 Методика організації домашньої навчальної роботи учнів професійно-технічних закладів при вивченні дисципліни «Охорона праці» та виробничого навчання професії «Кондитер»

Головним завданням початкового професійного навчання є забезпечення умов для інтелектуального, соціального, морального, фізичного розвитку і саморозвитку кожного учня, що реалізуються через оновлення змісту навчальних програм, методики проведення занять з загально технічних та спеціальних дисциплін, форм організації навчально-виховного процесу, в тому числі й організації домашньої самостійної роботи.

Основною метою домашніх завдань є: закріплення, поглиблення і розширення знань, набутих учнями на занятті; підготовка до засвоєння нового матеріалу; формування в учнів уміння самостійно працювати; розвиток їх пізнавальних інтересів, творчих здібностей тощо.

Ефективність домашніх завдань визначається дотриманням певних

вимог до їх організації:

- розуміння учнями поставлених перед ними навчальних завдань;

- врахування індивідуальних особливостей школярів, їх пізнавальних можливостей, специфіки кожної навчальної дисципліни, складності матеріалу, характеру завдань та ін.;

- формування загальнонавчальних умінь і навичок (уміння правильно розподіляти час, встановлювати послідовність виконання завдань, виділяти головне, використовувати попередньо вивчений матеріал, застосовувати наявні знання тощо).

При визначені форм, характеру, змісту, обсягу домашніх завдань, методів їх організації необхідно враховувати специфіку навчальної дисципліни професії «Кондитер», пізнавальні можливості учнів, їх вольові якості та уподобання тощо.

Домашні завдання можна диференціювати в залежності від підготовки учнів, їх індивідуальних особливостей сприйняття, пам'яті, мислення, урізноманітнюючи при цьому зміст домашніх робіт та їх характер. Доцільно надавати право учням вибирати серед

різних запропонованих варіантів (тем рефератів, доповідей тощо) завдання як для індивідуального виконання, так і для роботи в парах чи невеликих групах.

При визначенні обсягів домашніх завдань необхідним є врахування темпу і ритму роботи учнів, навантаження їх навчальною роботою цього та наступного днів, стану їхнього здоров'я.

Не допускається подача домашнього завдання під час чи після дзвінка на перерву, після заняття, оскільки воно в повній мірі не фіксується учнями, учні позбавлені можливості ставити запитання, учитель не встигає пояснити суть завдання.

Форми перевірки домашнього завдання можуть бути різними:

фронтальна;

індивідуальна;

колективна;

самоперевірка;

взаємоперевірка, тощо.

Вибір форми контролю залежить від змісту, виду і мети домашнього завдання.

Для того, щоб домашня навчальна робота була ефективною важливо дотримуватись взаємозв'язку різних видів роботи учнів на занятті та урізноманітнювати їх, повинен існувати взаємозв'язок аудиторної і домашньої роботи.

Ми організували аудиторну роботу так, щоб домашня навчальна робота була її органічним продовженням. Великою мірою робота учнів, хід заняття тісно зв'язані і залежать від якості самостійної роботи учнів удома. Мета домашньої роботи - міцне закріплення вивченого на аудиторному занятті матеріалу, глибше його осмислення, дальший розвиток набутих учнями умінь і навичок самостійної роботи з текстом підручника, ілюстраціями, схемами, технологічними картками послідовності.

Учні, виконуючи домашнє завдання, привчалися писати прості й розгорнуті плани з окремих питань і тем, складати інструкційні картки, працювати з матеріалами періодичної преси та довідковою літературою, готувати невеликі повідомлення, реферати.

Часто учень не засвоює той чи інший матеріал через невміння самостійно виконувати навчальні завдання, зокрема домашні. Дуже важливо навчити учня працювати з підручником, читати схеми, виділяти головне. Спочатку вчитель навчав учнів на занятті. Тут важливо організувати колективну роботу, з обговоренням важливих моментів, з відповідями на запитання. Можна працювати над текстом, розбивши його на окремі частини і аналізувати кожну з них. Важливо, щоб вчитель надалі дав вказівки щодо самостійного складання плану доповіді, технологічних карток послідовності, системи читання схем.

Ми контролювали роботу учнів через фронтальне опитування. Важливо й надалі окремим учням роздавати теми рефератів та доповідей, скласти план прочитаного тексту, давати відповіді на запитання при самостійній роботі з підручником; потім збирати і перевіряли зошити окремих учнів. Таким чином було зрозуміло, на скільки учні вміють виділяти головне, над чим ще треба попрацювати і вияснити, чи вміють учні лаконічно і суттєво виражати свої думки.

Для розробки методики організації домашньої навчальної роботи учнів ПТНЗ при вивченні дисципліни «Охорона праці» ми обрали тему «Основи електробезпеки». На етапі підведення підсумків заняття вчитель дає домашнє завдання: вивчити записаний на занятті теоретичний матеріал; опрацювати дану тему за підручником; підготувати повідомлення на тему «Шкідливі виробничі фактори» (викладач обирає учня який буде готувати повідомлення).

При вивченні тем: «Основи електробезпеки» та «Основи гігієни праці. Медичні огляди» ми передбачили написанні рефератів на такі теми:

«Занулення та захисне заземлення, їх призначення»;

«Правила роботи на електронно-обчислювальних машинах і персональних комп'ютерах»;

«Віруси. Інфекції»;

«Лікувально-профілактичне харчування»;

«Основні гігієнічні особливості праці за даною професією»;

«Фізіологія праці»;

«Основні принципи надання першої допомоги»;

«Способи реанімації».

Також при вивченні даних тем учні готують короткі повідомлення на такі теми:

«Електричний потенціал Землі»;

«Шкідливі виробничі фактори»;

«Освітлення на виробництві».

Для розробки методики організації домашньої навчальної роботи учнів ПТНЗ в умовах виробничого навчання ми обрали тему «Приготування дріжджового опарного тіста і виробів з нього».

Головними видами домашніх завдань при вивченні даної теми було: вивчити законспектований матеріал, опрацювати дану тему в підручнику, законспектувати рецептуру та технологію приготування страв які учні будуть готувати на практичному занятті, вивчити рецептуру та технологію приготування; після виконання циклу практичних робіт учням пропонувалось повторити та узагальнити вивчений матеріал з теми.

Розроблена нами методика організації домашньої навчальної роботи учнів професійно-технічних закладів при вивченні дисциплін професії «Кондитер» сприяє формуванню в учнів пізнавальної активності, розвитку навичок самоосвіти, сприяє формуванню в учнів стійких знань з дисципліни.

2.2 Планування занять з дисципліни «Охорона праці» та виробничого навчання

Якість кожного уроку і досягнення поставленої мети залежить від підготовки викладача: продумування його структури, змісту, методики проведення, підбору наочності тощо. Підготовка до занять з дисципліни «Охорона праці» та виробничого навчання професії «Кондитер» складається з попередньої підготовки (перспективного планування), що завершується складанням календарно-тематичного плану та безпосередньої підготовки (поточного планування) до конкретного заняття.

Перспективне планування дає можливість намітити раціональну систему роботи викладача та учнів, яка забезпечувала б доцільне ефективне використання навчального часу, відведеного програмою на ту чи іншу тему, для засвоєння учнями знань, умінь і навичок, розвитку їх нахилів і здібностей, виховання позитивних якостей особистості.

Перспективне планування (попередня підготовка) до занять викладач розпочинає задовго до безпосереднього проведення занять. Іноді ця робота розпочинається в кінці попереднього навчального року або під час літніх канікул. Умовно цю підготовку можна розділити на декілька етапів:

1. Планування навчальної роботи починається з вивчення програми професії «Кондитер» і пояснювальної записки. У пояснювальній записці розкриваються завдання занять, а також деякі вказівки методичного характеру щодо організації навчального процесу, використання наочних посібників, перевірки й оцінювання діяльності учнів та ін. У програмі визначено обсяг знань, умінь і навичок, яких повинні набути учні на заняттях. У кожному класі навчальний матеріал згруповано в теми і визначено кількість годин на кожну тему.

2. Вивчення навчальної літератури та нових методичних матеріалів, статей в журналах і збірниках, які висвітлюють досвід і теоретичні питання змісту, організації і методики проведення занять з предмету в цілому і окремих розділів та питань програми. Вивчення навчальної літератури необхідне для того, щоб врахувати цей матеріал при викладанні нових відомостей. Велике значення для підготовки викладача до занять загальнотехнічних та спеціальних предметів має ознайомлення з методичною літературою, в якій узагальнено кращий досвід ПТНЗ. У методичній літературі дають рекомендації щодо побудови навчального процесу та вибору відповідних методик, відповідно до типу заняття та його мети. Не менш важливим є вивчення досвіду інших викладачів. Цілком зрозуміло, що знання викладача повинні бути значно ширші і глибші, ніж ті, яких повинні набути учні. Тому джерелами для підготовки викладача повинні бути посібники з значно більшим об'ємом навчального матеріалу. Викладач повинен бути готовим до відповіді на запитання учнів, які виходять за межі навчальної програми, а для цього треба добре знати теоретичні основи предмету. Треба також добре володіти відповідними професійними навичками.

Велике значення має ознайомлення викладача з методичною літературою, в якій узагальнено досвід кращих ПТНЗ. У методичній літературі є рекомендації, як будувати навчальний процес, а також з інших питань, зв'язаних з виконанням навчальних завдань на заняттях у майстернях. Передові викладачі систематично стежать за новою методичною літературою, вивчають висвітлений у ній передовий досвід і застосовують його в своїй роботі.

3. Завершальним етапом попередньої підготовки до занять з дисципліни «Охорона праці» та виробничого навчання є продумування системи занять з кожної теми і складання календарно-тематичного плану. Календарний план складається до навчального року на півріччя і затверджується заступником директора ПТНЗ по навчальній роботі.

Безпосередня підготовка викладача до заняття включає в себе визначення конкретного змісту, форми організації і методи проведення кожного заняття, підготовка роздаткового матеріалу, наочних посібників.

Початком цієї підготовки є аналіз попереднього заняття. Викладач визначає, як була досягнута мета і виконаний план, що проведено вдало і які залишились прогалини в знаннях та уміннях учнів. На основі цього уточнюється тема та мета заняття.

У формуванні мети заняття необхідно дати відповідь на питання, чому передбачається навчити учнів на даному занятті, які нові знання та вміння вони повинні засвоїти. Далі викладач визначає, який новий матеріал необхідно повідомити на занятті, визначає нові поняття, які необхідно роз'яснити учням, виділяє нові операції і прийоми.

Наступним етапом є визначення структури заняття і продумування методики його проведення. Структура заняття залежить від змісту і дидактичної мети заняття. Крім того, викладач повинен визначити зміст, послідовність і методи викладення нового матеріалу, підготувати наочні посібники і демонстрації, які будуть проводитись на занятті. Складається план-конспект заняття. У темі зазначається, який матеріал вивчається, чому присвячується заняття, а в меті уроку розкривають навчальні завдання.

Отже, ми розглянули зміст підготовки вчителя до занять з тем «Основи електробезпеки» та «Приготування дріжджового опарного тіста і виробів з нього» з дисципліни «Охорона праці» та виробничого навчання. Календарне планування даних дисциплін та плани-конспекти розміщені в додатках 1.1., 1.2. та 2.



2.3 Експериментальна перевірка ефективності розробленої методики організації домашньої навчальної роботи учнів ПТНЗ при вивченні дисципліни «Охорона праці» та виробничого навчання професії «Кондитер»

Основною метою експериментальної роботи була перевірка ефективності розробленої нами методики організації домашньої навчальної роботи із загально технічних і спеціальних дисциплін учнів професійно-технічних навчальних закладів.

У процесі експерименту вирішувались такі завдання: з'ясувати рівень засвоєння учнями основних знань, вмінь та навичок з дисципліни «Охорона праці» та виробничого навчання та довести ефективність розробленої нами методики організації домашньої навчальної роботи з даних дисциплін.

Експериментальна робота проводилася з учнями двох груп НВК м. Рівне. З метою визначення рівня знань та вмінь учнів з двох дисциплін та вибору експериментальних і контрольних груп ми розглянули результати тематичного контролю з попередніх тем та зафіксували їх, як вхідні результати.

Таким чином було визначено експериментальну та контрольну групи. Вхідні дані обох груп представлено в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Зведені вхідні дані обох груп

Клас	К-сть учнів	Бали
		11	10	9	8	7	6	5	4	3	Середній бал
Контрольна група	16	1	0	2	0	4	1	2	1	4	5,56
Експериментальна група	16	0	1	0	1	5	1	1	3	3	5,36



На другому - формуючому - етапі учні експериментальної групи навчалися за розробленою нами методикою організації домашньої навчальної роботи, що описана в пункті 2.1.

Заняття проводилися частково викладачами дисципліни «Охорона праці» та виробничого навчання, а частково експериментатором. Експериментатор також відвідував і ті заняття, які проводи вили викладачі. В той же час учні контрольної групи навчалися за традиційною методикою.

На третьому етапі педагогічного експерименту після заключного заняття дисциплін, що вивчалися, були проведені перевіряюча контрольна робота з дисципліни «Охорона праці» та перевіряючи практична робота з виробничого навчання (як в експериментальному, так і в контрольному класах). Контрольна робота складалась з тестів І та ІІ рівнів засвоєння знань. Практична робота передбачала приготування страви з дріжджового тіста. Вона передбачала виявлення рівня успішності засвоєння нових знань, та, що саме головне - вмінь, учнів експериментальної групи, яка навчалась за розробленою нами методикою, та учнів контрольної групи - яка навчалася за традиційною методикою. Завдання були побудовані таким чином, щоб їх могли виконати учні обох груп. Аналіз результатів контрольних робіт показав, що рівень знань та вмінь учнів контрольної групи залишилися практично незмінними, а ось, експериментальної - засвоєні учнями на високому рівні, про що свідчать дані з таблиці 2.2.

Таблиця 2.2.

Результати (зведені) виконання перевіряючих контрольної та практичної робіт обох груп

Клас	К-сть учнів	Бали
		11	10	9	8	7	6	5	4	Середній бал
Контрольний	16	1	3	7	2	2	0	0	0	8,375
Експериментальний	16	0	1	0	4	3	4	2	1	6,375



Зміст перевіряючи контрольної та практичної робіт з критеріями оцінювання розміщено в додатку 2.

Аналіз результатів показав, що знання вивченого матеріалу в учнів експериментальної групи значно вищий ніж в контрольній, про що свідчать середні бали учнів. Крім того, слід відмітити, що учні експериментальної групи більш свідомо виконували практичні роботи на заняттях виробничого навчання, з зацікавленістю ставилися до занять, якісніше виготовляли вироби, правильно підбирали необхідні матеріали та інструменти для виробів.

Таким чином можна зробити висновок, що вивчення загальнотехнічних та спеціальних дисциплін з використанням методики організації домашньої навчальної роботи покращує рівень трудової підготовки учнів і сприятливо впливає на засвоєння ними знань, вмінь та навичок.

ВИСНОВКИ

Розвиток сучасної освіти позначений переходом від суб'єкт-об'єктної до суб'єкт-суб'єктної системи навчання і виховання. Цей шлях складний, тривалий, сповнений перешкод. Гальмує процес переходу на новий етап перенасиченість освіти елементами старої системи.

Різною мірою до вивчення цього підходу у своїх працях зверталися вчені: В.О. Сухомлинський, Я.Ф. Чепіга, І.Д. Бех, С.І. Подмазін, О.Я. Савченко, В.Г. Кремень та ін.

Підводячи підсумки проведеного нами дослідження, треба згадати, що нашою метою було експериментально перевірити методику вивчення загальнотехнічних та спеціальних дисциплін у професійно-технічних навчальних закладах з методикою організації домашньої навчальної роботи.

В процесі написання курсової роботи ми з'ясували стан використання методики організації домашньої роботи учнів при вивченні загально технічних і спеціальних дисциплін у професійно-технічних навчальних закладах, розкрили зміст домашньої навчальної роботи, її види та методику реалізації при вивченні загальнотехнічних і спеціальних предметів у ПТНЗ, розробили систему домашніх завдань з дисципліни «Охорона праці» та виробничого навчання та методику її реалізації в процесі вивчення обраних дисциплін.