Рассмотрение цикла из 8 пьес "Крейслерианы", объединённых общей идеей. Характеристика натуры Шумана, особенностей его фортепианного творчества и источников вдохновения. Изучение черт фантазийности, порожденных необычным мироощущением композитора.
Особая организация художественного времени, приводящая к композиционным приемам, типичным для музыкальных произведений - аспект проявления музыкальности в прозе Виктора Астафьева. Место музыкальной интонации в творческом процессе данного писателя.
Характеристика понятия и сущности жанра. Изучение принципов классификации фольклорного материала. Анализ основных факторов, влияющих на приуроченность или неприуроченность материала и зависимость определения элементов, составляющих жанровые признаки.
Сущность творческой работы над музыкальным произведением. Специфика прочтения нотного текста. Оценка необходимости применения теоретических и исторических знаний для создания адекватной интерпретации произведения в вокально-исполнительском искусстве.
Рассмотрение актуальной проблемы развития музыкальных способностей в дошкольном детстве в русле проблемы формирования основ культуры дошкольников. Проведение комплексного анализа понятий "музыкальные способности", "эмоциональная отзывчивость на музыку".
Изучение проблемы интертекстуальности в симфоническом творчестве основоположника японской композиторской школы Ямады Косаку. Изучение проблемы взаимодействия текстов в русле исследований композиторского фольклоризма. Формирование композиторского стиля.
Анализ одного из наиболее актуальных вопросов музыкальной педагогики - проблемы психологической подготовки исполнителя к концертному выступлению. Причины сценического волнения. Анализ степени эмоционального возбуждения, ее влияние на выступление артиста.
Анализ причин разрушительного "волнения-паники" у выходящих на сцену музыкантов, актеров и предлагаются пути преодоления его. Формулирование соответствующих рекомендаций, использование аутотренинга, мышечной релаксации, налаживание спокойного дыхания.
В статье представлен обзор истории формирования и развития аккордеонного искусства во Вьетнаме с первой половины XX в. до наших дней, его учебный репертуар в процессе профессиональной подготовки аккордеонистов во Вьетнамской национальной академии музыки.
Розчленовування музичного твору, момент цензури. Період, речення, восьмитактовий та простий період єдиної будови. Середні та заключні каденції (каданси) в періоді та основні їх види (автентичні, плагальні, повні, половинні, досконалі і недосконалі).
Період - найпростіший зразок закінченої музичної побудови, що висловлює одну музичну думку. Каденції - гармонічні обороти, що укладають окрему музичну побудову і завершальні виклад музичної думки (або самостійної її частини). Види каденцій, застосування.
Сутність зв'язку каденції з жанром сольного концерту, її роль в зберіганні первісного злиття композиторської та виконавської творчості. Авторські зразки В.А. Моцарта названі класичним рішенням проблеми. Підходи композиторів-романтиків до каденції у ХІХ ст
Развитие казахской музыкальной культуры в ХХ веке. Основоположники профессиональной композиторской школы Казахстана. Взаимосвязь народной и профессиональной музыки в развитии казахской музыкальной культуры. Произведения казахской музыкальной классики.
Этапы развития казахской музыки и архаичные образцы инструментальной музыки народа (кюи-легенды "Акку", "Аксак кыз", "Зарлау"). Появление оркестровых и хоровых интерпретаций казахской монодической музыки (фольклорно-этнографический оркестр "Отрар сазы").
Аналіз напрямів еволюції ансамблевих жанрів, періодизації цього процесу, соціально-історичної семантики ансамблевих жанрів у системі мистецтва різних епох. Сутність концепції ансамблевості музичного виконавства та комунікативно-психологічної специфіки.
Огляд великого пласта камерно-вокальних композицій на тексти Шевченка в доробку кількох генерацій композиторів Львова як культурного осередку Галичини. Актуальність шевченківської тематики, жанрова, стильова різноманітність, еволюціонування творчих засад.
Жанрова еволюція репрезентації особистості французького модернізму XX ст. в камерно-вокальних жанрах. Аналіз творів вокального циклу "Metamorphoses" (1943) і melodie "Rosemonde". Виявлення прагнення Пуленка до взаємодії з візуальними мистецтвами.
Исследование периода формирования камерно-вокального творчества Р. Штрауса в контексте особенностей песенного жанра конца XIX века. Определение степени опоры немецкого композитора в камерно-вокальном творчестве на народно-песенные интонационные обороты.
Краткий очерк жизни, а также личностного и творческого становления великого русского композитора Шостаковича. Анализ и оценка некоторых камерно-вокальных произведений автора, их специфика, особенности структуры и содержания. Признаки еврейской музыки.
Выявление доминирующих жанров в репертуаре для виолончели и фортепиано первой половины ХХ века и их характеристика в контексте стилевых направлений неоклассицизма и позднего романтизма. Корпус музыкальных жанров, распространенных в творческой практике.
Рассмотрение кантаты С В. Рахманинова с точки зрения жанрового анализа и жанрового синтеза. Последовательное прослеживание черт кантатного, оперного, симфонического жанров. Влияние поэтики на раскрытие содержания, характер взаимодействия в творчестве.
Отличительные черты жанра кантаты, особенности ее становления в западноевропейской музыке. Анализ развития вокальных и инструментальных стилей. Влияние культового хорового искусства на творчество русских композиторов. Возникновение романсовой лирики.
Особенность своеобразия и неповторимости жанрового мышления Джироламо Фрескобальди относительно использования жанра каприччио в его творчестве. Исследование воплощения жанра каприччио для клавира. Совмещение строгого и свободного полифонических стилей.
Написание инструментальной музыки Карлхайнцом Эсслом. Исследование его работ в области электронной музыки, интерактивных композиций в реальном времени и звуковых инсталляций. Разработка различных программных сред для композиции в реальном времени.
Композиційні особливості вокальних творів Густава Малера, характер і специфіка його музичної поетики. Філософсько-естетичні основи світогляду композитора. Творчість Г. Малера, його життя, особливості психіки та сприйняття образотворчого мистецтва.
Виявлення семантики прецедентів європейської фортепіанної традиції. Залучення принципів музикознавчої компаративистики та історичного методу для визначення національних передумов формування китайської художньо-естетичної свідомості, культури та музики.
Історія створення квартету імені Миколи Лисенка на українських теренах класичної камерної музики. Розширення репертуарних рамок концертної діяльності колективу. Гастролі колективу у Білорусії, Литві, Казахстані, Туркменістані, Сибірі, Уралі, Сахаліні.
Комплементарная теория гармонических функций (в тональной музыке), главной характеристикой которых является количество квинтовых шагов, отделяющих основной тон аккорда от тоники. Предлагается новая система условных обозначений "квинтовых функций".
Вузлові моменти еволюції функцій і різновидів труби від давнини до наших днів. Передумови формування професійних виконавських і педагогічних традицій Київської школи виконавства на трубі. Методичні засади лідера Київської школи трубачів Яблонського.
Основні предмети чоловічого гардеробу міщан у ХІХ столітті, їх порівняня з відомостями про одяг хористів. ВИди комплектів одягу у Архієрейського хору. Сюртуки та шинель ХІХ століття. Образи урочистого вбрання півчих Київського митрополичого хору.
