Понятие этничности как атрибута этноса, ее сущность и свойства. Этнос, его характеристика, генезис, принципы и формы. Взаимосвязь развития социума и способа производства. Этика как база развития экономики. Институциализация развития социума и этноса.

Тенгрианство как одно из древнейших верований номадов. Зороастрийские памятники Тараза. Манихейские и христианские религиозные следы в Таразе. Атлахская битва – борьба за верховенство мировых религий. Победа ислама и его проникновение в Тараз.

Этнография как наука, объектом изучения которой являются народы мира. Зарождение русской этнографии, история ее развития и становления. Метод пространственного определения расселения народов и особенностей их культуры. Состояние современной этнографии.

Детальное рассмотрение истории усадьбы села Петровского. Названное село на реке Москве известно, по крайней мере, с 1521 года. Тогда оно находилось в дворцовом ведомстве и числилось приселком дворцового же села Остров Московского уезда Ратуева стана.

Город Ростов-на-Дону и создание его герба. В 1996 году городская Дума утвердила положение "О символах города Ростова-на-Дону". Главным символом города признан был герб. Его изображение было разработано Андреем Башкатовым и повторяло образец 1904 года.

История Перемышля Московского, строительство крепости. Археологические раскопки на месте древнего Перемышля. Династия булочников Филипповых и строительство усадьбы Дмитрия Филиппова. Современный посёлок Спортбазы – "кузница" спортивных достижений.

Ознакомление с ходом заселения территорий донецких степей в XVIII-начале XIX столетия и формирования нового города. Описание особенностей развития сельскохозяйственного производства Стаханова. История образования каменноугольной промышленности края.

Изучение истории мусульманской общины Петрограда в советское время на основе широкого круга источников - от устных воспоминаний до дневниковых выписок. Жизнь имам-хатибов Ленинградской соборной мечети: Я. Халекова и Х. Махмутова на основе фотоматериалов.

Тюмень – русский город в Сибири: история развития в ХVI-ХХ в. Выделка кож, производство обуви, мыла, костяных гребней, кузнечное ремесло как основные промышленная специализация города. Влияние открытия речного пароходства на экономическое значение Тюмени.

Национальный узбекский костюм. Форма и фактура узбекских тюбетеек. Широкое распространение ремесла золотого шитья. Сочетание в орнаменте геометрических, растительных и предметных мотивов. Народное и массовое производство хлопчатобумажных тканей.

История Фурмановой улицы в Алматы, до 1921 г. – Лепсинской, далее - улицы 8 июня в честь образования Республиканского союза "Кошчи" 8 июня 1921 г. Современный облик улицы, названной в честь красного комиссара Гражданской войны, писателя Д.А. Фурманова.

Рассмотрение Франции как достаточно однородной страны в этническом отношении. Особенности народного костюма французов и французской кухни. Кельтские племена как древнейшая этническая основа эльзасцев. Традиционные занятия фламандцев и корсиканцев.

Дагестанский народный этикет, народная мудрость в пословицах и поговорках, семейные традиции и отношение к матери, отцу и к старшим, традиции гостеприимства, традиции тухума (рода). Джамаат как форма сближения людей в ауле, взаимопомощь и взаимовыручка.

Истоки появления и культура татар: литература и поговорки, речевой этикет, национальный костюм, кулинарные и бытовые традиции, топонимические особенности, музыкальные и свадебные традиции, религиозные праздники (сабантуй). Выдающиеся деятели Татарии.

Изучение истории развития города Хойники (Хвойничек), который впервые упоминается в 1512 году как местечко Брагинского графства Великого княжества Литовского. Символика и гимн города. Описание жизни и деятельности некоторых известных жителей Хойников.

Рассмотрение социальных, экономических и демографических изменений на территориях традиционного проживания коренных малочисленных народов Севера в 1960-1970-е годы. Индустриализация якутской Арктики, формирование нового этнокультурного ландшафта региона.

Энцы как один из малочисленных народов Севера, их тайны – полезные и поучительные, не потерявшие своей актуальности до сих пор. Основное традиционное занятие энцев — охота на северного оленя. Традиционная одежда у тундровых и лесных энцев, быт и традиции.

Дослідження співпраці Івана Франка з відомим польським славістом Александром Брюкнером у період створення та діяльності Народознавчого товариства у Львові та виданням "Lud". Висвітлення ролі А. Брюкнера в розвитку наукових славістичних студій у Львові.

Святкування Івана Купала: традиції та звичаї, головні атрибути свята, існуючі прикмети, чудодійна сила сонця, води та роси, купальські вогні, здобування квітки папороті. Гадання на Івана Купала: стрибання через вогнище, умови ворожіння, пускання вінка.

Амбівалентний вплив релігії на процес українського етнотворення. Збереження біполярної міфологічної моделі світу з притаманним їй різким протиставленням "Своїх" і "Чужих", яке вибудовувалося на основі відмінностей мови та звичаєвої і обрядової практики.

Обґрунтування та філософське переосмислення значення основних настанов етнічної ментальності українців з акцентуванням уваги на індивідуалізмі. Його витоки та значення як важливого ментального та суспільного феномену культурної ідентичності українців.

Вивчення весняних і весільних мотивів в межах фольклорного сюжету "звідництво дівчини". Аналіз основних обрядових подій весняного періоду, які могли стати основою сюжету. Співвіднесення основних подій свята Івана Купала з особливостями означеного сюжету.

Проблема розробки Інтерактивного інтернаціонального покажчика вишитих вербально-візуальних творів. Комплексне дослідження питання потрапляння в базу іноземних зразків. Основні моменти, які є першорядними для з’ясування питання інтернаціональності.

Дослідження постаті повитухи в історії та традиційній культурі українців. Аналіз історичних умов інституційного становлення та оформлення наукової родопомочі в країнах Західної та Східної Європи. Напрямки протидій народному акушерству в особі повитухи.

Дослідження найважливіших для людського буття концептів – "життя" та "смерть". Використання польової моделі, де окреслено ядро й периферію концептів. Паремійне та фразеологічне поля. Емоційне забарвлення досліджуваних концептів, їх моральне осмислення.

Гіпотези щодо значення символу тризуба у світовому вимірі, в українській культурі та свідомості українців. Походження національного символу та його значимість для ініціації українців як самобутнього народу через аналіз збірки "Легенди старокиївські".

Дослідження причин виникнення, умов функціонування та перспектив розвитку середовища закордонних українців. Розробка типології країн за схожістю формування середовищ зарубіжних українців і періодами міграцій. Структура західної та східної діаспор.

Дослідження книги "Етнографія Закарпаття. Історико-етнографічний нарис" відомого ученого, етнографа М. Тиводара. Обґрунтування значущості та важливості такого видання, де визначені основні етапи етнічної історії, етногенез, традиції українців Закарпаття.

Причини створення та напрямки діяльності громадського історико-краєзнавчого осередку на Чернігівщині у 80-x - початку 90-х років XX століття. Аналіз внеску Чернігівського обласного історичного товариства в справу розбудови краєзнавчих студій регіону.

Визначення основних напрямів краєзнавчої дослідницької роботи на Сумщині та висвітлення цілісної картини розвитку історико-краєзнавчого руху в регіоні з кінця XVIII -до початку ХХ століття. Історія місцевого гончарства та гутного виробництва скла.