Інтерпретація концептів "zivot/життя" та "smrt/смерть" у чеських пареміях

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 2-236.5:26-246.3(437)

Інтерпретація концептів «zivot/життя» та «smrt/смерть» у чеських пареміях

Ю.Б. Собора

Анотація

буття концепт смерть фразеологічний

У статті на основі чеських паремій досліджено найважливіші для людського буття концепти - «життя» та «смерть». Використано польову модель, де окреслено ядро й периферію концептів, а також виявлено паремійне та фразеологічне поля. Крім того, акцентовано емоційне забарвлення досліджуваних концептів та їх моральне осмислення в чеських пареміях.

Ключові слова: концепт, концептосфера, паремія, чеська пареміографія, фольклор.

Аннотация

В статье на основе чешских паремий исследованы наиболее важные для человеческого бытия концепты -«жизнь» и «смерть». Использована полевая модель, где обозначены ядро и периферия концептов, а также выявлено паремиологическое и фразеологическое поля. Кроме того, акцент сделан на эмоциональную окраску исследуемых концептов и их моральное осмысление в чешских паремиях.

Ключевые слова: концепт, концептосфера, паремия, чешская паремиография, фольклор.

Annotation

This paperis about most important for human existence concepts life and death. This study is based on Czech proverbs and uses field model, that identifies the core and the periphery of concepts and reveals paroemiological and phraseological field. The main emphasis in Czech proverbs is placed on emotional and moral reflection.

Keywords: concept, sphere of concept, proverbs, Czech paremio- graphy, folklore.

Фольклор, з одного боку, - це науково обґрунтована галузь знань, а з другого, - культурна цінність, спадщина, яку необхідно захищати і зберігати.

Слово «фольклор», що походить з англійської мови, в українській використовується в значенні художньої колективної літературної та музичної творчої діяльності народу, яка засобами мови зберегла знання про життя й природу, давні культи і вірування, а також відбиток світу думок, уявлень, почуттів і переживань, народнопоетичної фантазії [7, с. 602].

Прислів'я і приказки несуть крізь віки елементи давніх уявлень, віяння епохи, набувають нового сенсу Це дає змогу припустити, що вони є давнім жанром народної творчості.

Змістом паремій є абстрактна мудрість, що незмінна в часі, - від філософських «Кожен коваль свого щастя» до буденних «Сам п'ю, сам гуляю, сам стелюся, сам лягаю».

Пареміографія - «це частина фольклору, яка об'єднує найкоротші жанри, що в образній формі відтворюють найістотніші явища і реалії дійсності: прислів'я, приказки (приповідки) та їх жанрові різновиди - вітання, побажання, прокльони, порівняння, прикмети, каламбури, тости. Це - словесні мініатюри, що в процесі формування закріпились як своєрідні усталені формули, образні кліше. Побутуючи, частина з них втратила своє первісне значення або набула нового, більш сучасного сенсу» [4, с. 536].

З метою дослідження ментального лексикону чехів було обрано найважливі для людського буття концепти - «життя» та «смерть». Для встановлення обсягу змісту концептів «zivot / життя» та «smrt / смерть» у чеськомовній картині світу використаємо польову модель, де необхідно окреслити ядро та периферію, а також виявити паремійне і фразеологічне поле.

Словникове значення лексем «zivot / життя» та «smrt / смерть» слугує ядром концептів, оскільки матеріали тлумачних словників надають значні можливості в розкритті змісту цих концептів, у виявленні специфіки їхнього мовного вираження та формують наукову картину світу.

У словниковому складі чеської мови концепт «zivot» розглядається в різних аспектах:

<s> Zivot - (doba lidske existence) життя, буття - означає проміжок часу від народження людини або тварини до самої смерті. Іноді його початком уважається запліднення (зачаття):

ро cely zivot - на все життя.

<s> (Zive bytosti vubec) життя - загальне поняття, що характеризує всі живі організми на планеті Земля або за її межами за всю історію, еволюцію:

mimozemsky zivot - позаземне життя.

<s> (Biologicka existence) біологічне існування - життя розуміється як набір процесів в організмі, тілі, що проявляється в таких функціях, як обмін речовин, ріст, розмноження та ін.: nejevil znamky zivota - не виявляв ознак життя.

<s> У прямому значенні слово «zivot» може означати будь-що, що живе:

zivy clovek - жива людина; v zivote - у житті.

<s>3 екологічної точки зору йдеться про природу:

ziva priroda - жива природа.

<s> У соціальному сенсі це може бути будь-яка структура, що проводить суспільно важливу діяльність: spolecensky zivot - суспільне життя; bohemsky zivot - життя богеми.

<s> Осмислення концепту «zivot» у переносному значенні виражене емоційними характеристиками:

otazka zivota a smrti - питання життя та смерті;

dusevni zivot - психіка;

kazdodenni zivot - побут;

posmrtny zivot - потойбічне життя;

па sklonku zivota - на схилі життя;

obeti па zivotech - людські жертви.

Тобто осмислення концепту «zivot» у переносному значенні надає поняттю духовного, психоемоційного забарвлення.

Синонімічний ряд на позначення концепту «zivot» допомагає глибше зрозуміти його значення, з якими це поняття додатково асоціюється: clovek - людина; vitalita - життєдіяльність; aktivita - активність, самодіяльність, ініціатива; ruch - рух, шум; ziti - життя-буття; zivotnost - натхненність, термін використання; byti - буття, життя; energie - енергія, сила; existence - становище, умови життя, спосіб існування; neklid - неспокій, хвилювання, тривога, шум; trvanlivost - стійкість, довговічність, термін зберігання.

Можна дійти висновку, що концепт «життя» в чеськомов- ній картині світу має емоційне забарвлення й асоціюється переважно з людиною, динамікою, рухом, силою, темпом.

Фразеологічні та пареміологічні одиниці є надзвичайно інформативними для виявлення інтерпретаційного поля концепту. Вони приписують об'єктам ознаки, які мають певні асоціації в картині світу.

Значення фразеологічних одиниць тісно пов'язане з культурно-історичними традиціями народу.

Фразеологічний матеріал створює широкі можливості завдяки специфічності фразеологічного значення - «укладеного у фразеологізмі змісту, пов'язаного з поняттям або умовиводом як емотивним (експресивно-емоційно-оцінним) відбитком предметів, явищ, ситуацій реальної дійсності» [1, с. 117].

Найчастіше вживані фразеологізми чеської мови з компонентом «zivot» можна систематизувати різними способами: за темою, яку вони висвітлюють, значенням та структурою. Проте найцікавішими виявилися дослідження, пов'язані з емоційним сприйняттям концепту «zivot» у чеському фольклорі:

1. Позитивне значення:

zivot jako v bavlnce - (дослівно - життя, як у конюшині) солодке життя;

darovat zivot / dat zivot - (дослівно - дарувати / дати життя) народити, помилувати;

та zivot pred sebou - (дослівно - життя перед собою) усе життя попереду;

mit hedvabny zivot - (дослівно - мати шовкове життя) як сир у маслі купається; плаває, як вареник у маслі; жити, як у Христа за пазухою;

rajsky zivot - райське життя, гарне життя;

vyvolat v zivot - (дослівно - покликати до життя) оживити;

elixir zivota - еліксир життя;

je piny zivota - (дослівно - повен життя) повен сил; uvest / uvadet do zivota / v zivot - (дослівно - привести в життя) реалізувати;

vratit se k zivotu - повернутися до життя; bezstarostny zivot - безтурботне життя; vdechnout zivot komu - вдихнути життя в когось; zivot se vraci do spravnych koleji - (дослівно - життя повертається на свої кола) життя налагоджується;

jsou pratele па zivot а па smrt - (дослівно - друзі не на життя, а на смерть) друзі нерозлийвода;

to пепі zivot, ale raj - (дослівно - не життя, а рай) не життя, а масляна.

2. Негативне значення:

to je zivot bez rukavu - (дослівно - це життя без рукавів) не життя, а каторга;

zivot je па kahanku - (дослівно - життя залежить від ліхтаря) життя на останньому подиху, на ладан дихає;

zivot па cizim chlebe - (дослівно - життя на іноземному хлібі) праця на чужині, життя на чужому хлібі;

zivot visi па vlasku - (дослівно - життя висить на волосині) на волосину від смерті;

brat si / vzit si zivot - (дослівно - брати / узяти життя) укоротити собі віку, закінчити життя самогубством;

cikansky zivot - (дослівно - циганське життя) неспокійне життя;

та zivot za sebou - (дослівно - життя за собою) усе життя позаду;

polozit zivot - (дослівно - покласти життя) віддати життя; psi zivot - собаче життя, погане життя; boj па zivot а па smrt - боротьба не на життя, а на смерть; bojovat / rvat se па zivot а па smrt - боротися не на життя, а на смерть;

sahat si / sahnout si па zivot - робити замах на життя, накласти на себе руки;

ukladat о zivot - посягати на чиєсь життя, влаштовувати змову (з умислом убивства);

zhasla mu svicka zivota - (дослівно - свіча його життя догоріла) заснути вічним сном;

je jako bez zivota - (дослівно - як ніби без життя) він як неживий;

loucit se / rozloucit se zivotem - попрощатися з життям; uctovat se zivotem - (дослівно - розраховуватися з життям) підводити підсумок жииття;

jepici zivot - ефемерне, недовговічне життя, існування; to neni zivot, ale utrpeni - не життя, а мука.

3. Нейтральне значення:

polozit zivot - (дослівно - положити життя) віддати життя, пожертвувати;

та tuhy zivot jako kocka / та kocici zivot - (дослівно - має важке життя, як у кішки) живучий, як кішка;

nasadit / nasazovat zivot - (дослівно - положити життя) ризикувати життям;

Takovy je zivot! - Таке життя!;

zachranit holy zivot - (дослівно - зберегти голе / саме життя) ледь урятуватися;

laska па zivot а па smrt - безмежне, нероздільне кохання;

па lacny zivot - натощак, на порожній шлунок; to jde / je о zivot - справа стосується життя (та смерті); brana zivota - (дослівно - ворота життя) поріг життя; to je otazka zivota a smrti - це питання життя та смерті; skola zivota - школа життя, виживання; neni to ani k zivotu ani k smrti - померти не помреш, але й життя не буде;

bezet jako о zivot - бігти наввипередки; partnerske souziti, (zivot) na psi knizku - (дослівно - життя на собачій книжці) громадянський шлюб.

Цікаво, що найбільша група фразеологізмів презентує негативне сприйняття концепту «життя». На нашу думку, це невід'ємно пов'язано з історичним розвитком слов'ян загалом і чехів зокрема. Чим тяжча історична доля народу, тим більше скарг звучить у фольклорі. Звичайно, це відображається не лише у фразеології, але й у національній символіці.

Щодо інтерпретації та виокремлення понятійного ядра концепту «smrt», то в розмовній мові він уживається стосовно майже всіх живих організмів, але в природничих науках і медицині його можна знайти, наприклад, у словосполученні «bunecna smrt / загибель клітин», де це слово відображає загибель частини організму. Зупинка життєдіяльності важливих функцій організму, що може навіть призвести до відповідного втручання, називається «klinicka smrt / клінічною смертю».

Концепт «smrt / смерть» також використовується в переносному значенні для відображення «точки падіння», розпаду, закінчення чогось: smrt / zanik - kultury, politickeho systemu, zivocisneho druhu apod, (культури, політичної системи тощо).

У слов'янській міфології смерть уособлює богиня Морана. Вона дуже красива, крім того, є втіленням зими. У деяких селах ще й досі зберігається звичай «вигнання смерті», коли навесні люди роблять із соломи і старих ганчірок ляльку (відому як Морана, Марена, Маланка, Smrtholka / Смертолка), яку потім кидають у прірву, з мосту або спалюють у вогні. Це пов'язано зі святкуванням приходу весни.

У реалізації концепту «smrt» спостерігається уособлення, уподібнення живому, людині:

bledy jako smrt - блідий, як смерть;

smrt mu kouka z осі - (дослівно - смерть дивиться з його очей) присмерті, уже на ладан дихає;

sahla па neho smrt - (дослівно - до нього доторкнулася смерть) здригнувся, мороз пішов спиною;

psi smrt - (дослівно - собача смерть) негарна смерть; zapomel па to jako па smrt - (дослівно - забув про це, як про смерть) абсолютно вилетіло з голови, він забув про щось; tebe tak pro smrt poslat - тебе лише за смертю посилати; spise bych se byl sve smrti nadal - (дослівно - швидше чекав би своєї смерті) ніяк не очікував, навіть не думав;

unikl objeti smrti - (дослівно - уник обіймів смерті) повернувся з того світу;

tvari v tvar smrti - (дослівно - лицем до лиця зі смертю) обличчям до загибелі.

Смерть тут виступає як жива істота, бліда, холодна, недосяжна.

Спостерігається й позитивне сприйняття цього явища: k smrti rad - неймовірно радий щось робити, до смерті радий;

do smrti dobri - (дослівно - до смерті добрі) друзі назавжди; mezi ctyricitkou a smrti - (дослівно - (жінка) між сорока та смертю) жінка бальзаківського віку;

heka jako tyden pred smrti - (дослівно - крегче, ніби за тиждень до смерті) стогне, ніби вмирати зібрався;

mluvi jako koza pred smrti - (дослівно - говорить, як коза перед смертю) говорить нісенітницю;

Хоча зазвичай більшість фразеологічних одиниць та ідіом мають негативний відтінок:

je k smrti unaven - до смерті втомлений;

je k smrti urazen - до смерті ображений;

pracuje k smrti - (дослівно - іде до смерті) присмерті, уже не на цьому світі;

bojovat se smrti- (дослівно - боротися зі смертю) бути присмерті, в агонії, хворіти.

Отже, концептосфера понять «zivot / життя» та «smrt / смерть» у чеській фразеології має різне емоційне забарвлення. Концепт «zivot» переважно позначає емоцію швидкоплинності, болю, страждань, жертви. Поняття «smrt» має відтінок вічного, стійкого. Водночас смерть уособлює істоту, у чому можна простежити стійкість цього поняття, а точніше - його розуміння та відчуття, що, імовірно, прийшло з міфології.

Проникаючи в зміст кожної паремії, можна побачити, що всі вони належать до різних періодів національної культури, відтворюють еволюцію світогляду народу, фіксуючи не лише історичні, але й етнічні, релігійні, світоглядні риси різних епох.

1. Перша група паремій висвітлює моральне осмислення концептів «zivot / життя» та «smrt / смерть» через повчання, настанови:

а)старочеські прислів'я та приказки:

Ucit se musis cely zivot. - Вік живи - вік учись.

Jaky zivot, takova smrt. - Яке життя, така і смерть.

Za zdraveho zivota dobre ciniti, po smrti casu nebude. - 3a життя робіть добро, після смерті часу не буде;

б)сучасні чеські прислів'я та приказки:

Prozivejte kazdy den tak, jako by byl posledni a neoddavejte se nadeji, ze zitra bude vsechno lepsi. - Проживайте кожен день так, ніби він останній та продовжуйте сподіватися, що завтра буде краще.

Zivot neni tak kratky, aby nemel krasnych veci, ale nenl zas tak dlouhy, abychom si mohli dovolit je prehlizet. - Життя не таке коротке, щоб у ньому не було гарних речей, але й не таке довге, аби їх не помічати.

Je lepsi ztratit v zivote vterinu, nez ve vterine zivot. - Краще загубити в житті секунду, ніж у секунді - життя.

2. Друга група паремій - жартівливі, афористичні вислови, які сатирично осмислюють життя та смерть:

а)старочеські прислів'я та приказки:

Nevis-li urozeni a zachvani sveho, rozhnevej souseda nejblizsiho, povit' povahu zivota tveho. - He знаєш свого походження - розгнівай сусіда, дізнаєшся, чого вартий.

Zivot, со па masne kramy vydava. - Життя, як у м'ясній лавці (дослівно).

Ziv se ve sve chaloupce. - Жилося, ніби у своїй хатинці.

Апі vul dvema smrtmi neumira. - Навіть віл не вмирає двічі.

Boji se smrti jako obrazu па stene. - Боїться смерті, як образа на стіні.

Kde піс пепі, tu апі smrt nebere / Smrt nebere, kdyz neni со. - Смерть не бере, коли нема чого.

Mluvi, jako liska pred smrti. - Говорить, як лис перед смертю.

Proti smrti rade neroste koreni v zahrade / Contra vim mortis non est medicamen in hortis. - На зло смерті в саду не ростуть і трави з пряним запахом / Проти смерті в садах не ростуть лікарські трави (травами від смерті не вилікуватися);

б)сучасні чеські прислів'я та приказки:

Zivot muze cloveka zmenit tak, ze se nakonec zacne podobat sam sobe. - Життя може змінити людину так, що вона сама собі подобатиметься.

Pro smrt neni leku, byt' clovek snedl apateku. - Від смерті немає ліків, навіть якщо з'їсти купу ліків.

Pfilis mnoho psu - zajicova smrt. - Багато собак - зайцю смерть.

Отже, паремії на позначення концептів «zivot / життя» і «smrt / смерть» представлені переважно з погляду морального осмислення цих понять і виражені через повчання та філософські настанови або подані в жартівливому, сатиричному вигляді.

Література

1. Арутюнова Н. Д. Истина: фон и коннотации // Логический анализ языка. Культурные концепты. - М. : Наука. 1991. - 204 с.

2. Белова А. Д. Вербальне відображення концептосфери етносу: сучасний етап вивчення проблеми // Мовні і концептуальні картини світу. - К.,

2001. -№ 5.-С. 15-22.

3. Краснобаєва-Чорна Ж. Сучасна концептологія: концепт життя в українській фраземіці. - Донецьк : ДНУ. 2009. - 201 с.

4. Пайовик М. Б., Пайовик 3. Б. Українська усна народна творчість : навч. посіб. - К. : Знання-Прес. 2006. - 591 с.

5. Прислів'я та приказки шістьма мовами : близько 2200 одиниць / Г. І. Бігун. - 2-ге вид., випр. і допов. - К. : ВК ТОВ «Тандем». 2003. -318 с.

6. Словарь пословиц на восьми языках / Д. Сверчинская. А. Сверчин- ский (сост.). - М. : ACT ; С.Пб. : Астрель, 2008. - 410 с.

7. Словник іншомовних слів / С. М. Морозов. Л. М. Шкарапута. - К. : Наукова думка. 2000. - 680 с.

8. Словник української мови : в 11 т. /1. К. Білодід. - К. : Наукова думка. 1970-1980.

9. Bobrovsky J. Spisy a projevy. Sv. 17 : Ceskychpfislovi sbirka / к vydani pripravil M. Herman. - Praha. 1963. - 225 s.

10. Martinkova M. Rusko-cesky slovnik frazeologicky. - Praha. 1953. - 492 s.

11. Mokienko V, WurmA. Cesko-rusky frazeologicky slovnik. - Olomouc.

2002. -659 s.

Размещено на Allbest.ru