Визначено актуальність церковної біографістики для дослідження духовної культури краю. Оглянуто підставові, статистично-описові джерела, які залучено для реконструкції біографічних відомостей про парафіяльне духовенство. Вивчення єпархіальних шематизмів.

Устное народное творчество. Адыгский нартский эпос как выдающийся памятник духовной культуры народа. Мифология адыгов, развитие языка и письменности у них в XVII–XIX вв. История становления адыгейского языка, развитие письменности, адыгской словесности.

Обычаи и менталитет готов. Основное содержание устной и песенной культуры готов. Единственной наукой, которую признавали готы, была военная. Художественная культура готов. Архаические религиозные воззрения. Принятие готами христианства, последствия.

Становление и эволюция сибирской культуры, происходившая на основе складывавшихся в огромном регионе феодальных социально-экономических отношений. Характерные черты народной педагогики. Особенности воспитания детей у коренных народов Западной Сибири.

Исследование народных традиций народов, проживающих на территории Сибири. Особенности духовной культуры населения Сибири. Становление высшего образования. Отличительные черты народной педагогики и традиций воспитания детей коренными народами Сибири.

Дымковская глиняная игрушка как один из самых ярких и самобытных народных промыслов Вятского края. Использование пластичной красной гончарной глины в процессе изготовления игровых фигурок. Рассмотрение современных работ промысла "Дымковская игрушка".

Характеристика евреев как народа, географии их расселения и языковых особенностей. Изучение основных занятий евреев. Описание элементов традиционного женского и мужского костюмов. Характеристика традиционных еврейских праздников, ритуалов и обычаев.

Иcтория рaзвития мaлыx городов Pоccии нa примeрe городa Eлeц. Cторожевая служба, борьбa c нaтиcком кочeвников, нaшecтвим тaтaро-монголов, ордынских полчищ. Bоeнноe знaчeниe крeпоcти Eлeц и Ливны. Строитeльcтво Ельца в годы цaрcтвовaния Б. Годyновa.

Обозначение роли ели в карельской мифологии и обрядности. Рассмотрение ели в ипостаси мирового древа, жертвенного дерева семьи и рода и главного дерева потустороннего мира у карел. Осуществление поиска доказательств тезиса "ель - дерево духа леса".

Структурна організація магічних обрядів які можна назвати "емблемами дії", бо вони відтворюють традиційні, "відредаговані" часом консервативні обряди, що мають стале значення. Аналіз лімінальної стадії переходу від понять-образів до понять-знаків.

Дослідження поведінкових стереотипів і табу для забезпечення вдалого випіку хліба. Аналіз повір’їв щодо проявів негараздів у господарській діяльності, які можуть бути спричинені дефектами. Розгляд поведінки та певних дій для їх недопущення та ліквідації.

Характеристика процесу формування колекції рослин парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Дендрарію Держсортомережі". Побудова декоративної альтанки, причини скорочення видового складу парку, акліматизації рослин степової зони.

Обґрунтування проблем етнічної самоідентифікації та соціалізації молодої людини для сучасної української етнології. Механізми усвідомлення належності до певної спільноти у мовній, культурній й політичній сферах. Поняття етнопсихологічної дистанції.

Аналіз глобалізаційних проблем сучасного світового співтовариства щодо поліетнічності та міжкультурної взаємодії. Вивчення процесів поглиблення поліетнічності людства. Дослідження питання ідентичності в історичному зрізі його становлення та розвитку.

Кількість населення Донецької області. Проблеми заселення, формування етнічного складу Донеччини, історичного розвитку окремих етносів. Міграційні потоки часів незалежної України. Коливання чисельності українців та росіян. Використання терміну "біетнори".

Дослідження формування етносу під впливом належності людського угруповання до певних кліматичних умов, ландшафту, рослинного і тваринного світу. Характеристика націоналізму, прагнення нації до самовизначення в ролі суверенних суб'єктів політичного життя.

Змістове наповнення українського архетипу доброї Землі та Матері. Народні виховні традиції як соціальний орієнтир. Можливість та необхідність використання створених народом архетипів в освітньому процесі навчальних закладів, від дошкільних до вищих шкіл.

Поняття про національний склад населення України, його особливості та територіальне розміщення. Населення або народонаселення - сукупність людей, що проживають у межах відповідних територій (материки, країни, міста, села). Національні меншини України.

З'ясування традиційних гетеростереотипів українців про сусідні народи і представників етнічних меншин, з якими вони мали історичний досвід міжетнічного контактування. Класифікація їх за походженням, встановлення ареалу поширення, часу й причин виникнення.

Етнічна історія українців та її ключові ознаки: етнонім, етнічна самосвідомість, культура та ментальність. Антропологічні основи етносу, національно-культурне відродження як етап націогенетичного процесу. Генеза терміну Україна як географічного поняття.

Історія назви села Ворохта. Розвиток санаторно-курортної справи у поселку. Зacнувaння xpиcтиянcтвa у Воpоxті. Зародження освіти та xліборобcький вишкіл молоді, розвиток лижного cпортy, перші промислові об’єкти селища. Особливості гуцульського весілля.

Розгляд сучасного стану етнографічної частки караїмської колекції у фондах Бахчисарайського історико-культурного заповідника в контексті реконструкції минулого корінних народів Криму. Збереження їх історико-культурної спадщини; новітні публікації.

Дослідження народознавчих матеріалів у поетичних і мистецьких творах Шевченка. Розгляд маршруту перебування Кобзаря на території Полтавської губернії. Описання кріпосницького побуту та весільної обрядовості українців: обряду сватання, церковного вінчання.

Метою дослідження є вивчення творчого надбання Гуцульщини, а саме складових гуцульського мистецтва, гуцульського обрядового та повсякденного вбрання та його декору на основі доробку музейних експонатів, зокрема музею прикладного мистецтва Закарпаття.

Порядок та критерії визначення історико-етнографічних районів розселення народу і його етнографічних груп. Культурно-побутові особливості населення таких районів. Особливості поділу території сучасної України за даними ознаками, характеристика районів.

Аналіз українських досліджень історичних аспектів розвитку етнографічної науки у другій половині ХХ ст.. Визначення стану історіографічної розробки теми, напрямів досліджень етнічної історії, культури, побуту, народного мистецтва українського народу.

Висвітлення основних форм і напрямів діяльності в галузі етнографічних знань Кабінету вивчення Поділля, який всіляко сприяв збереженню етнографічних експонатів, фольклорно-етнографічних пам’яток. Особливість збирання і популяризації регіональних знань.

Особливості культури й побуту українського народу. Аналіз природничо-географічних умов історичного розвитку окремих районів країни, їх взаємозв'язку з іншими народами. Дослідження традиційно-побутової культури населення на прикладі етнографії Сіверщини.

Індоєвропейська культура, індоєвропейська етномовна сім'я як генеза праукраїнського етносу. Наукові гипотези щодо спорідненості усіх народів Європи. Етнічна трансформація житла, культури, етнічна підоснова східнослов'янської єдності на території України.

Становлення етнографії як науки, її розвиток в Німеччині, Франції, Англії, Австрії, США, в Україні. Об’єкт та предмет дослідження етнографії, її методи. Зв’язок етнографії з соціогуманітарними науками: з археологією, географією, статистикой, лінгвістикою.