Вегетативні дисфункції у дітей

Перша допомога при непритомності

При непритомності, яку можна розглядати як еквівалент парасимпатичного кризу, насамперед, необхідно:

1. Надати хворому зручного горизонтального положення так, щоб голова була нижче тулуба або можна було підняти нижні кінцівки під кутом 30-45 є (у такому положенні кров краще надходить до голови).

2. Забезпечити вільне дихання - розстебнути комір, пасок й ослабити все, що стискує дихання. Не потрібно смикати постраждалого і намагатися підняти його. Потрібно відкрити вікно, кватирку, за необхідності - винести на повітря.

3. Дати вдихнути рідину, що подразнює верхні дихальні шляхи (аміаковий спирт, ефір, оцет), обличчя потрібно окропити холодною водою, поплескати його по щоках рукою або змоченим у холодній воді рушником, а ноги - зігріти, наприклад, якщо є така можливість, прикласти грілку до ніг. Не можна після непритомності швидко вставати, тому що можна знову втратити свідомість.

4. Ввести під шкіру 0,1-0,5 мл кордіаміну або 0,25-1 мл 10 % розчину ефедрину гідрохлориду.

5. У разі тривалої непритомності розтерти верхні й нижні кінцівки, обкласти хворого грілками.

Після відновлення свідомості корисно дати міцний солодкий чай або каву, краплі настоянки валеріани. У період між нападами призначають амізил, беллоїд і белласпон, препарати беладони, кальцію, вітамін В6, аскорбінову кислоту, психостимулятори, за показаннями - антидепресанти.

Отже, враховуючи полісистемність клінічних проявів ВД у дітей та підлітків, потрібно підкреслити необхідність активної участі та узгоджених зусиль лікарів різних спеціальностей та інших фахівців у обстеженні та лікуванні цих пацієнтів, послідовність у рекомендаціях і терапевтичних призначеннях, а також достатню тривалість лікування з обов'язковим динамічним контролем за станом дітей і підлітків.

САНАТОРНО-КУРОРТНЕ ЛІКУВАННЯ

Важливе значення як фактор реабілітації хворих на ВД має санаторно-курортне лікування. Цей метод лікування не має негативних ефектів медикаментозної терапії та спрямований на стимуляцію компенсаторно-пристосувальних механізмів шляхом поліпшення гемодинаміки, фізичної працездатності, активізації обміну речовин, поліпшення функції терморегуляції, сприятливої дії на серцево-судинну систему та органи дихання, нормалізації вегетативних, метаболічних, ендокринних та імунологічних порушень. Основні курортні фактори, що використовуються в терапії ВД: кліматотерапія, мінеральні води, морські купання, лікувальна фізкультура, теренкур, бальнеолікування, основою дії яких є вплив на нервово-регуляторні механізми.

ПРОГНОЗ

Прогноз ВД, як правило, сприятливий, нерідко її прояви в дитинстві назавжди залишаються в минулому. Проте без профілактики і лікування ВД може призводити до стійкого підвищення АТ, унаслідок чого змінюються структура та функції різних внутрішніх органів, порушуються процеси травлення тощо.

ПРОФІЛАКТИКА

ВД легше попередити, ніж лікувати. Профілактичні заходи щодо попередження ВД повинні проводитися до народження дитини як самою вагітною жінкою (нормалізація режиму дня, виключення перевтоми, контроль ваги з корекцією харчування за необхідності, оптимізація психоемоційного оточення), так і медичним персоналом, що здійснює патронаж вагітних та ведення пологів.

У дітей та підлітків важливими умовами профілактики ВД є адекватне віку виховання і забезпечення гармонійного психічного й фізичного розвитку. В їх основі є загартовування дитини з урахуванням індивідуальних адаптивних можливостей, виключення хронічних емоційно-стресових впливів, санація хронічної вогнищевої інфекції, раціональне дозування шкільних і спортивних навантажень.

Неприпустимі як перенавантаження дитини, особливо малорухливими заняттями, наприклад музикою, так і гіперопіка із заохоченням бездіяльності. Для дітей будь-якого віку одним із найбільш значущих способів профілактики ВД є фізкультура на відміну від занять спортом, до яких потрібно допускати не всіх дітей, навіть тих, які досягли 14 років. У всіх вікових групах заняття спортом повинні забезпечуватися якісним і неформальним лікарським контролем. Важлива пропаганда здорового способу життя, що виключає, зокрема, паління та інші шкідливі звички.

У цілому проблема профілактики ВД виходить за рамки лише медичних заходів, її вирішення пов'язане з можливістю великих соціальних й екологічних перетворень, підвищенням добробуту та поліпшенням умов життя населення.

Питання для самоконтролю

1. Етіологія вегетативних дисфункцій.

2. Патогенез вегетативних дисфункцій.

3. Сучасні теорії регуляції судинного тонусу.

4. Нормативи артеріального тиску (АТ).

5. Класифікація вегетативних дисфункцій.

6. Критерії діагностики ВД.

7. Клінічні прояви та патофізіологічна сутність нейроциркуляторної дисфункції у дітей.

8. Клініка вегетативно-судинної дисфункції у дітей, особливості етіопатогенезу.

9. Вегетативно-вісцеральна дисфункція, найчастіші її прояви.

10. Пароксизмальна вегетативна недостатність, диференціальна діагностика.

11. Невідкладні стани, що виникають у дітей із вегетативною дисфункцією.

12. Диференціальна діагностика вегетативної дисфункції з іншими захворюваннями.

13. Методи визначення вихідного вегетативного тонусу, вегетативної реактивності та вегетативного забезпечення у дітей.

14. Інструментальні методи оцінки стану вегетативної нервової системи.

15. Основні принципи терапії вегетативних дисфункцій у дітей та підлітків.

16. Невідкладна допомога при вегетативному кризі.

17. Невідкладна медична допомога в разі непритомності.

18. Організація диспансерного спостереження.

19. Реабілітація зазначених хворих.

20. Прогноз і профілактика вегетативних розладів у дітей.

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ

1. Симптомокомплекс вегетативних порушень у дітей має назву:

A. Вегетативна дисфункція.

Б. Вегетосудинна дистонія.

B. Нейроциркуляторна дистонія.

Г. Вегетативно-вісцеральні порушення.

Д. Вегетативна дизрегуляція.

2. Симпатичний відділ вегетативної нервової системи:

А. Знижує тонус серцевого м'яза та автоматизм синусового вузла.

Б. Зменшує швидкість атріовентрикулярної провідності.

В. Прискорює та посилює серцеві скорочення.

3. Парасимпатичний відділ вегетативної нервової системи:

А. Знижує тонус серцевого м'яза та автоматизм синусового вузла.

Б. Зменшує швидкість атріовентрикулярної провідності.

В. Прискорює та посилює серцеві скорочення.

4. Які симптоми характерні для ваготонії (зазначте всі правильні відповіді)?

A. Підвищена сальність шкіри, часто вугровий висип.

Б. Знижене потовиділення, схильність до підвищеного систолічного артеріального тиску, часто сухість у роті.

B. Дихальна аритмія, скарги на задишку, «зітхання».

Г. Серцебиття у стані спокою.

Д. Діти швидко мерзнуть, схильні до субфебрилітету.

5. Які симптоми характерні для симпатикотонії (зазначте всі правильні відповіді)?

A. Мармуровість шкіри, акроціаноз, гіпергідроз.

Б. Серцебиття, емоційна лабільність, вестибулярні порушення.

B. Схильність до брадикардії.

Г. Підвищення апетиту, спрага.

Д. Білий дермографізм.

6. Що характерно для вегетативних кризів на відміну від епілепсії?

A. Раптовість.

Б. Приголомшеність при виході зі стану непритомності.

B. Дельта-хвилі на ЕЕГ.

Г. Короткочасність нападу.

Д. Наявність полісистемних вегетативних симптомів.

7. Типові клінічні прояви нейроциркуляторної дисфункції із синдромом дизадаптації (зазначте всі правильні відповіді):

A. Порушення терморегуляції, ожиріння, порушення сну.

Б. Млявість, підвищена втомлюваність, зниження працездатності, неадекватність до фізичних навантажень, метеочутливість, підвищена чутливість до гіпоксії.

B. Набряклість обличчя, кінцівок, поліартралгії.

Г. Неприємні відчуття в ділянці серця, задишка при фізичному навантаженні, артеріальна гіпотензія.

Д. Припинення серцевої діяльності.

8. Клінічні форми гострої судинної недостатності:

A. Непритомність (зомління), колапс, шок.

Б. Судоми.

B. Припинення дихання.

Г. Тахікардія, тахіпное, судоми.

Д. Припинення серцевої діяльності.

9. Головні ознаки непритомності (зомління):

A. Сонливість, бліді, холодні на дотик шкірні покриви, акроціаноз, прискорений пульс малого наповнення, різке зниження артеріального тиску.

Б. Раптова короткочасна втрата свідомості, різка блідість, значне послаблення серцевих тонів.

B. Сильний головний біль, втрата свідомості, ретроградна амнезія.

Г. Раптова втрата свідомості, тахікардія, тахіпное, судоми.

Д. Припинення серцевої діяльності.

10. Найчастіші варіанти непритомності (зомління) (зазначте всі правильні відповіді):

A. За типом ортостатичної гіпотензії.

Б. Вазопресорний (вазовагальний).

B. Кардіальний.

Г. За типом синдрому гіперчутливості каротидного синусу.

11. Під час проведення кліноортостатичної проби нормальна реакція проявляється:

A. Зменшенням в ортостазі ЧСС на 20-40 %, зменшенням АТ на 5-20 %.

Б. Збільшенням в ортостазі ЧСС на 20-40 %, збільшенням АТ на 5-20 %.

B. Зменшенням в ортостазі ЧСС на 20 %, зменшенням АТ на 5-20 %.

Г. Зменшенням в ортостазі ЧСС на 10-20 %, збільшенням АТ на 5-20 %.

Д. Збільшенням в ортостазі ЧСС на 5-20 %, зменшенням АТ на 20-40 %.

12. Який препарат призначають при гіпертензивному типі вегетативно-судинної дисфункції?

A. Резерпін і його аналоги.

Б. Кофеїн-бензоат натрію.

B. Активанад.

Г. Пантокрин.

Д. Ранітидин.

13. Препаратом вибору при терапії гострої недостатності кровообігу на фоні гіпотензії є:

A. Бета-адреноблокатори.

Б. Серцеві глікозиди.

B. Допамін.

14. Який препарат рекомендовано при гіпотензивному варіанті вегетативно-судинної дисфункції?

A. Пантокрин.

Б. Раунатин, резерпін.

B. Тіазидові діуретини.

Г. Бета-адреноблокатори.

Д. Альфа-адреноблокатори.

15. Які лікарські засоби найбільш доцільно використовувати при нейроциркуляторній дисфункції?

A. Танакан, цинаризин.

Б. Мезатон, кофеїн-бензоат натрію.

B. Резерпін, раунатин.

Г. Амітриптилін, триптизол.

Д. Дихальну гімнастику.

16. Під час лікування вегетативно-судинної дисфункції за кардіальним типом використовують:

A. Кардіометаболічні препарати.

Б. Препарати кальцію.

B. Серцеві глікозиди.

Г. Коронаророзширювальні засоби.

Д. Сечогінні препарати.

17. Перші заходи при непритомності (зомлінні):

A. Дати можливість дихати зволоженим киснем.

Б. Забезпечити достатній доступ свіжого повітря, покласти хворого та злегка опустити головний кінець ліжка.

B. Покласти хворого та дещо підняти головний кінець ліжка, забезпечити вільне дихання.

Г. Надати хворому напівсидячого положення.

18. Який препарат і в якій дозі потрібно ввести для стимуляції серцево-судинної, дихальної діяльності та збільшення артеріального тиску при вагоінсулярному кризі?

A. Тазепам - 10-20 мг на добу.

Б. Седуксен - 0,4 мл на 1 кг маси тіла всередину.

B. Кордіамін - 0,1 мл на 1 рік життя.

Г. Корвалол - по 1 краплі на 1 рік життя.

Д. Настоянку валеріани - по 1 краплі на 1 рік життя.

19. Введення якого препарату і в якій дозі показане при симпатоадреналовому кризі з вираженим збудженням?

A. Седуксену - по 0,1 мл на 1 рік життя внутрішньом'язово, але не більше 2 мл.

Б. Кордіаміну - 0,1 мл на 1 рік життя.

B. Кофеїну-бензоату натрію 10 % розчин - 0,1 мл на 1 рік життя підшкірно.

Г. Мезатону 1 % розчин - 0,1 мл на 1 рік життя підшкірно.

Д. Настоянки елеутерококу - по 1 краплі на 1 рік життя.

20. Під час лікування симпатоадреналової кризи у хворих на вегетосудинну дисфункцію із синдромом скоротливої дисфункції міокарда на фоні тахікардії показано (зазначте усі правильні відповіді):

A. Настоянку валеріани.

Б. Седуксен, еленіум.

B. Серцеві глікозиди.

Г. Обзидан (анаприлін).

Д. Сечогінні препарати.

ВІДПОВІДІ:

1 - А;

2 - В;

3 - А;

4 - А, В, Д;

5 - Г, Д,

6 - Д;

7 - Б, Г;

8 - А;

9 - Б;

10 - А, Б, Г;

11 - Б;

12 - А;

13 - В;

14 - А;

15 -А;

16 - А;

17 - Б;

18 - В;

19 - А;

20 - А, Б, Г.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ДОСЯГНЕННЯ КОНКРЕТНИХ ЦІЛЕЙ НАВЧАННЯ

Завдання 1

Хлопчик, 7 років, скаржиться на частий головний біль, особливо вранці. Із анамнезу відомо, що впродовж 1 року і нього відмічалися неодноразові напади запаморочення. Головний біль посилюється зі зміною погодних умов. Мама скаржиться на дратівливість, примхливість хлопчика, часто поганий сон. Артеріальний тиск у межах вікової норми. Відзначено, що в батька дитини часто бувають мігрені, безсоння. Який найбільш імовірний діагноз?

A. Нейроциркуляторна дисфункція.

Б. Вегетативно-судинна дисфункція.

B. Пароксизмальна вегетативна недостатність.

Г. Епілепсія.

Д. Пухлина головного мозку.

Завдання 2

У дівчинки 13 років часті кардіалгії. Дані ЕКГ: на фоні синусової аритмії виявляються прискорення атріовентрикулярної провідності, помірні метаболічні зміни у міокарді. На ФКГ реєструються III тон і функціональний систолічний шум. Межі відносної серцевої тупості відповідають віковим нормам. Який найбільш імовірний діагноз?

А. Нейроциркуляторна дисфункція.

Б. Вегетативно-судинна дисфункція.

В. Ендоміокардит.

Г. Недостатність мітрального клапана.

Д. Міокардіодистрофія.

Завдання 3

У хлопчика 3,5 року з обтяженим перинатальним анамнезом (токсикоз першої половини вагітності, загроза переривання на 17-18-му тижні, слабість пологової діяльності) раптово виник напад, що супроводжувався страхом, різкою блідістю, ознобом, вираженою тахікардією, колючим болем у ділянці серця. Артеріальний тиск 115/70 мм рт. ст. Що необхідно зробити в таких випадках?

A. Укласти, заспокоїти дитину, ввести корвалол (0,1 мл на 1 рік життя) або дати випити настоянку валеріани (по 1 краплі на 1 рік життя).

Б. Укласти, заспокоїти дитину, ввести 10 % розчин кофеїну-бензоату натрію (0,1 мл на 1 рік життя), кордіаміну (0,1 мл на 1 рік життя).

B. Укласти, ввести внутрішньовенно 2 % розчин лідокаїну.

Г. Постільний режим, свіже повітря, ввести 1% розчин мезатону (0,1 мл на 1 рік життя підшкірно).

Завдання 4

Мама 3-річної дівчинки, госпіталізованої до клініки, скаржиться на те, що дитині періодично буває важко дихати, часто бувають «позіхання», «гикавка». Останнім часом декілька разів уранці були напади ядухи (останній перед госпіталізацією). При цьому дівчинка лякається, дихання шумне, гучне, дуже часте. Дані обстеження: фізикальні дані - без змін, функція зовнішнього дихання не порушена, на рентгенограмі - серце і легені без змін; у загальному аналізі крові - незначний лімфоцитоз. Про який вид вегетативної дисфункції йде мова?

A. Нейроциркуляторну.

Б. Вегетативно-судинну за кардіальним типом.

B. Вегетативно-судинну за судинним типом.

Г. Вегетативно-вісцеральну.

Д. Пароксизмальну вегетативну недостатність.

Завдання 5

Дитина М., 12 років, скаржиться на головний біль, запаморочення, емоційну лабільність, метеочутливість. Об'єктивно: правильної статури, рівень розвитку вище середнього. Шкірні покриви бліді, стійкий білий дермографізм. Тони серця приглушені, ЧСС - 92 уд./хв, АТ - 130/80 мм рт. ст. Які симптоми свідчать про підвищення тонусу симпатичного відділу нервової системи?

А. Білий дермографізм, бліда шкіра, тахікардія, підвищення артеріального тиску.

Б. Запаморочення, тахікардія, емоційна лабільність, підвищення артеріального тиску.

В. Приглушеність серцевих тонів, головний біль, бліда шкіра, тахікардія.

Г. Блідість шкірних покривів, тахікардія, білий дермографізм, емоційна лабільність.

Д. Тахікардія, головний біль, запаморочення, підвищення артеріального тиску.

Завдання 6

У дівчинки 14 років із підозрою на вегетативну дисфункцію за гіпотензивним типом на ЕКГ виявлено високий вольтаж зубців Т у грудних відведеннях; при УЗД брахіоцефальних судин визначається дистонічний тип кровопостачання; у загальному аналізі крові - лімфоцитоз; АТ - 90/60 мм рт. ст. Як ви оціните лабораторно-інструментальні дані?

А. Характерні для вегетативної дисфункції, за винятком лімфоцитозу.

Б. Відповідають вегетативній дисфункції.

В. Характерні для вегетативної дисфункції, за винятком високого вольтажу зубців Т у грудних відведеннях.

Г. Не характерні для вегетативної дисфункції.

Д. Характерні для вегетативної дисфункції, за винятком артеріальної гіпотензії.

Завдання 7

Дівчина Д., 14 років, перебуває у клініці з приводу вегетативної дисфункції. Диференціальну діагностику вегетативної дисфункції ви будете проводити з низкою захворювань, окрім?

А. Пієлонефриту.

Б. Хронічного тонзиліту.

В. Неревматичного кардиту.

Г. Коарктації аорти.

Д. Пухлини надниркової залози.

Завдання 8

Хлопець Н., 15 років, скаржиться на періодичний головний біль, запаморочення, відчуття неповноти вдиху. Батьки відзначають зміни в характері хлопця: замкнутість, часто поганий настрій. Об'єктивно: шкірні покриви звичайного кольору. ЧД - 20 уд./хв. Тони серця приглушені, ЧСС - 92 уд./хв, АТ - 130/90 мм рт. ст. на обох руках. Живіт м'який, безболісний. Установіть правильний діагноз.

А. Вегетативна дисфункція за гіпертензивним типом.

Б. Вегетативна дисфункція за гіпотензивним типом.

В. Вегетативна дисфункція за кардіальним типом.

Г. Нейроциркуляторна вегетативна дисфункція.

Д. Коарктація аорти.

Завдання 9

Дівчина В., 13 років, перебуває на стаціонарному лікуванні з приводу вегетативної дисфункції за гіпотензивним типом. Препарати якої групи не застосовують під час лікування цього захворювання?

А. в-Адреноблокатори.

Б. Антиоксиданти.

В. Седативні засоби.

Г. Транквілізатори.

Д. Ноотропи.

Еталон відповідей:

Завдання 1 - А;

Завдання 2 - Б;

Завдання 3 - А;

Завдання 4 - Г;

Завдання 5 - А;

Завдання 6 - Б;

Завдання 7 - А;

Завдання 8 - Г;

Завдання 9 - А.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Анализ причин артериальной гипертензии у подростков : пособие для студентов и врачей / Т. Н. Ёлкина, Л. А. Воропай, О. А. Грибанова, Н. Г. Воропай. - Новосибирск, 2007. - 34 с.

2. Акарачкова Е. С. Оценка эффективности применения Магне В6 у пациентов с клиническими проявлениями стресса / Е. С. Акарачкова // Трудный пациент. - 2008. - № 6 (2-3). - С. 43-46.

3. б-Липоевая кислота: фармакологические свойства и клиническое применение. Обзор литературы / сост.: Л. В. Стаховская, О. И. Гусева // Российский государственный медицинский университет. - М., 2003. - 63 с.

4. Баевский Р. М. Анализ вариабельности сердечного ритма: история и философия, теория и практика // Клиническая информатика и телемедицина / Р. М. Баевский. - 2004. - № 1. - С. 54-64.

5. Белоконь Н. А. Болезни сердца и сосудов у детей / Н. А. Белоконь, М. Б. Кубергер. - М. : Медицина, 1987. - С. 303-338.

6. Барнаулов О. Д. Фитотерапия в неврологии / О. Д. Барнаулов, М. Л. Поспелова. - СПб. : Изд-во Н-Л, 2009. - С. 320.

7. Бережний В. В. Досвід застосування препарату тонгінал у комплексному лікуванні дітей з вегето-судинною дисфункцією та гіпотензією / В. В. Бережний, В. Г. Козачук // ПАГ. - 2002. - № 2. - С. 30.

8. Бережний В. В. Пароксизмальна вегетативна недостатність у дітей : методичні рекомендації / В. В. Бе-режний, В. В. Корнєва, В. Г. Козачук. - К., 2004. - 32 с.

9. Бурлай В. Г. Основні принципи лікування вегетативних дисфункцій у дітей В. Г. Бурлай // Педіатрія, акушерство і гінекологія. - 2000. - № 6. - С. 38-40.

10. Вейн А. М. Вегетативные расстройства: клиника, диагностика, лечение / А. М. Вейн. - М. : МИА, 2003. - С. 752.

11. Вейн А. М. Заболевания вегетативной нервной системы / А. М. Вейн. - Москва : Медицина, 1991. - 622 с.

12. Вейн А. М. Неврология для врачей общей практики / А. М. Вейн. - М. : Эйдос Медиа, 2001. - 501 с.

13. Горюнова А. В. Методические подходы к изучению вегетативных дисфункций у детей раннего возраста / А. В. Горюнова, Г. Н. Шимонова // Журн. невр. и психиатрии им. С. С. Корсакова. - 2002. - № 102 (3). - С. 47-50.

14. Данилюк О. А. Фитотерапия вегетативной дисфункции у подростков / О. А. Данилюк // Материалы I Съезда натуротерапевтов России : сборник научных трудов. - М., 2009. - С. 46-48.

15. Динамика концентрации магния в крови после приема различных магнесодержащих препаратов // Фарматека. - 2009. - № 10. - С. 63-68.

16. Заваденко Н. Н. Головные боли у детей и подростков: клинические особенности и профилактика / Н. Н. Заваденко, Ю. Е. Нестеровский // Вопр. совр. пед. - 2011. - № 10 (2). - С. 169.

17. Заваденко Н. Н. Клинические проявления и лечение синдрома вегетативной дисфункции у детей и подростков / Н. Н. Заваденко, Ю. Е. Нестеровский // Педиатрия. - 2012. - Т. 91, № 2. - С. 92-102.

18. Коровина Н. А. Применение препаратов магния при сердечно-сосудистых заболеваниях у детей / Н. А. Коровина, Т. М. Творогова, Л. П. Гаврюшова // Леч. врач. - 2006. - № 3. - С. 10-13.

19. Кудрин А. В. Микроэлементы в неврологии / А. В. Кудрин, О. А. Громова. М. : ГэотарМед, 2006. - 274 с.

20. Копилова Е. Б. Вегетативные дисфункции у грудных детей с гастроинтестинальными нарушениями на фоне перинатального поражения ЦНС / Е. Б. Копилова, О. А. Петрова, Р. Р. Шиляев и др. // Педиатрия. - 2004. № 2. - С. 19-22.

21. Корнева В. В. Современное течение пароксизмаль-ной вегетативной недостаточности у детей и подростков (клиника, диагностика) / В. В. Корнева, И. Б. Орлюк, В. Г. Козачук // Современная педиатрия. - 2003. - № 1. С. 53-59.

22. Кабалава Ж. Д. Современные проблемы артериальной гипертонии / Ж. Д. Кабалава. - М., 2004. - Вып. 7. - С. 52.

23. Лебедєва О. В. Застосування танакану в комплексній терапії перинатальних уражень нервової системи у недоношених дітей з малою масою тіла / О. В. Лебедєва // Перинатологія та педіатрія. - 2001. - № 3. - С. 68-71.

24. Леонтьева И. В. Артериальная гипотония у детей и подростков : лекция для врачей / И. В. Леонтьева. - М., 2002. - 62 с.

25. Майданник В. Г. Вегетативні дисфункції у дітей (патогенетичні механізми та клінічні форми) // Педіатрія, акушерство та гінекологія / В. Г. Майданник. 1998. - № 4. - С. 5-12.

26. Майданник В. Г. Оцінка вегетативного гомеостазу при гастроезофагеальному рефлексі у дітей за даними варіабельності ритму серця В. Г. Майданник, Н. Ю. Кішко // Педіатрія, акушерство та гінекологія, 2003. № 3. - С. 9-13.

27. Вегетативні дисфункції у дітей : нові погляди на термінологію, патогенез та класифікацію / В. Г. Майданник, В. Д. Чеботарева, В. Г. Бурлай, Н. М. Кухта // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2000. - № 1. - С. 10-12.

28. Міжнародна статистична класифікація хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я : 10-й перегляд. - Український інститут громадського здоров'я : переклад з англ., 1998. - Т. 2. - 184 с.

29. Нагорна Н. В. Оригінальна програма психоемоційного тренінгу у профілактиці нейроциркуляторної дистонії у дітей на індивідуальному та популярному рівнях / Н. В. Нагорна // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1999. - № 4. - С. 85.

30. Нестеровский Ю. Е. Дифференциальная диагнос-тика и лечение головных болей детского возраста с учетом состояния церебральной гемодинамики / Ю. Е. Несте-ровский, А. С. Петрухин, А. В. Горюнова // Журн. неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. - 2007. - № 107 (1). - С. 11-15.

31. Неудахин Е. В. Основные представления о синдроме вегетативной дистонии у детей и принципах лечения / Е. В. Неудахин // Практика педиатра. - 2008. - № 3. - С. 5-10.

32. Ноздрачев А. Д. Физиология вегетативной нервной системы / А. Д. Ноздрачев. - Ленинград : Медицина, 1983. - 296 с.

33. Панков Д. Д. Вегетативно-сосудистая дисфункция у подростков как проявление дисморфогенеза / Д. Д. Панков, А. Г. Румянцев, Н. В. Медведева и др. // Рос. пед. журнал. - 2001. - № 1. - С. 39-41.

34. Поздняков В. И. Новое в диагностике и лечении артериальной гипертензии: по материалам последних рекомендаций ESH/ESC / В. И. Поздняков // Фарматека. - 2007. - № 19 (153). - С. 28-37.

35. Сафронова А. И. Особенности функционального состояния вегетативной нервной системы у школьников и гимназистов / А. И. Сафронова, В. Н. Никулин // Вестник Оренбургского государственного университета. - 2008. - № 2. - С. 116-117.

36. Талицкая О. Е. Цефалгический синдром при вегетативной дисфункции у детей / О. Е. Талицкая, С. Б. Шварков // Неврология и психиатрия. - 1999. - № 1. -С. 11-14.

37. Торшин И. Ю. Механизмы антистрессового и антидепрессивного действия магния и пиридоксина / И. Ю. Торшин, О. А. Громова, Е. И. Гусев // Журн. неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. - 2009. - № 109 (11). - С. 107-111.

38. Хавкин А. И. Функциональные заболевания кишечника у детей / А. И. Хавкин, Н. С. Жихарева // РМЖ. - 2002. - № 10 (2). - С. 78-81.

39. Оксидантний стрес у дітей з вегетативними дисфункціями / М. В. Хайтович, Г. Б. Афоніна, Н. М. Юрженко та ін. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2001. - № 3. - С. 35-39.

40. Хайтович М. В. Ефективність застосування психотерапії та релаксаційної гімнастики в комплексному лікуванні вегетативних дисфункцій у дітей / М. В. Хай-тович, В. Г. Майданник // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1994. - № 6. - С. 5-35.

41. Шадрін О. Г. Особливості вегетативного статусу у дітей з синдромом подразненого кишечнику / О. Г. Шадрін // Перинатологія та педіатрія. - 2004. № 1. - С. 48-50.

42. Царегородцева Л. В. Лечение синдрома вегетативной дистонии / Л. В. Царегородцева // Педиатрия, 2003. - № 2. - С. 52-55.

43. Allgrove J. Familial glucocorticoid deficiency with achalasia of the cardia and deficient tear production / J. Allgrove, G. S. Clayden, D. B. Grant, J. C. Macaulay Lancet, 1978. - № 1 (8077). - Р. 1284-1286.

44. Axelrod F. B. Pediatric Autonomic Disorders / F. B. Axelrod, G. G. Chelimsky, D. E. Weese-Mayer // Pediatrics. - 2006. - № 118 (1). - Р. 309-321.

45. Manegold C. Aromatic L-amino acid decarboxylase deficiency: clinical features, drug therapy and follow up / C. Manegold, G. F. Hoffmann, I. Degan et al. // J. Inherit. Metab. Dis. - 2009. - № 32. - Р. 371-380.

46. Dickinson P. J. Neurovascular disease, antioxidants and glycation in diabetes / P. J. Dickinson, A. L. Carrington, G. S. Frost // Diabetes Metab. Res. Rev. - 2002. Vol. 18, № 4. - P. 260-272.

47. Singh J. Genetic factors contribute to the variance in frequency domain measures of heart rate variability / J. Singh, M. Larson, С. O'Donnell, D. Levy D. Auto Neurosis. - 2001. - № 20 (1-2). - Р. 122-126.

48. Stickler G. B. Relationship between cyclic vomiting syndrome and migraine / G. B. Stickler // Clin. Pediatr. (Phila). - 2005. - № 44. - Р. 505-508.

49. Wang Q. Mitochondrial DNA control region sequence variation in migraine headache and cyclic vomiting syndrome / Q. Wang, M. Ito, K. Adams et al. // Am. J. Med. Genet. A. - 2004. - № 131. - Р. 50-58.

Додаток А

Клінічні прояви вегетативної дисфункції у дітей

Нейроциркуляторна дисфункція

· Нейроциркуляторний синдром - постійний головний біль, запаморочення.

· Психоемоційні розлади - психоемоційна лабільність, недовірливість, схильність до нав'язливих станів, тривоги тощо.

· Синдром дизадаптації - млявість, підвищена стомлюваність, зниження працездатності, неадекватність до фізичних навантажень, метеочутливість, підвищена чутливість до гіпоксії.

· Гіпоталамічний синдром - порушення терморегуляції, ожиріння, порушення сну тощо.

· Синдром порушення транскапілярного обміну - набряклість обличчя, кінцівок, поліартралгії.

Вегетативно-судинна дисфункція

· Синдром порушення функції збудливості, провідності міокарда - тахі- й брадикардія, екстрасистолія, прискорення атріовентрикулярної провідності, уповільнення внутрішньошлуночкової провідності.

· Гіпертензивний синдром - артеріальна гіпертензія (АГ), підвищення ударного об'єму крові.

· Синдром скоротливої дисфункції міокарда - неприємні відчуття в ділянці серця, задишка при фізичному навантаженні, артеріальна гіпотензія.

· Синдром тонічної дисфункції міокарда - пролапси клапанів серця, порушення тонічності папілярних і хордальних м'язів серця.

· Міокардіальний (міокардіодистрофічний синдром) - постійні кардіалгії, що посилюються при фізичному навантаженні, ознаки порушень реполяризації.

Вегетативно-вісцеральна дисфункція

· Порушення функції травного каналу (дискінезії жовчовивідних шляхів і кишечнику, психогенне блювання, біль у животі нападоподібного характеру).

· Порушення функції сечового міхура (нейрогенний сечовий міхур, нічне й денне нетримання сечі тощо).

· Порушення дихання (ваготонічна бронхіальна астма, напади пароксизмального невротичного кашлю, відчуття ядухи, напади психогенної задишки).

Додаток Б

Терапевтичні комплекси для лікування дітей із вегетативною дисфункцією

Перший терапевтичний комплекс для лікування дітей із симпатикотонією: седативні засоби: настої (трави собачої кропиви, кореня валеріани), настоянки (глід, валеріана, півонія, м'ята), чергуючи до 3-6 місяців; засоби антиоксидантної дії: аскорбінова кислота, ксантинолу нікотинат: до 1-2 місяців; ноотропні засоби: пірацетам (ноотропіл) від 1-2 місяців до 6 місяців; кардіотропні засоби: А) препарати калію (аспаркам, розчин калію хлориду, розчин тіаміну хлориду) до 1 міс.; Б) внутрішньовенні інфузії (10 % розчин глюкози і кокарбоксилази дозою 50-100 мг на добу в кількості 15 ін'єкцій на курс); С) АТФ (1 % розчин 1,0 мл в/м № 20 або фосфаден 2 % в/м № 20, рибоксин по Ѕ - 1 т. тричі на день 1 міс.)	Другий терапевтичний комплекс для лікування дітей із ваготонією: психостимулю-вальні засоби: настоянка плодів лимоннику, кореня женьшеню, аралії маньчжурської, екстракту елеутерококу - по 1 краплі на 1 рік життя, чергуючи до 3-6 міс.; засоби антиоксидантної дії: 2 % розчин аскорбінової кислоти 1,0-2,0 мл, 10 % розчин глюкози внутрішньовенно у кількості 15 ін'єкцій на курс, потім аскорбінова кислота в таблетках до 1 міс.; ноотропні засоби: пірацетам (ноотропіл) від 1-2 місяців до 6 місяців;
	кардіотропні засоби: А) препарати калію (аспаркам, розчин калію хлориду, розчин тіаміну хлориду) до 1 міс.; Б) препарати кальцію (гліцерофосфат, глюко-нат), розчин піридоксину гідрохлориду; С) внутрішньовенні інфузії 10 % розчину глюкози і кокарбоксила-зи дозою 50-100 мг на добу в кількості 15 ін'єк-цій на курс; Д) АТФ (1 % розчин 1,0 мл в/м № 20 або фосфаден 2 % в/м № 20, рибоксин по Ѕ - 1 т. тричі на день 1 міс.)

Додаток В

Клінічний протокол санаторно-курортного лікування вегетативних дисфункцій у дітей

Додаток до Наказу МОЗ № 364 від 28.05.2009 р.

1. Шифр за МКХ-10: G 90.9.

2. Назва захворювання: вегетативна дисфункція.

Класифікація за В. Г. Майданником і співавт., 1999 р.:

- нейроциркуляторна дисфункція;

- вегетосудинна дисфункція;

- вегетовісцеральна дисфункція.

3. Діагностика на санаторному етапі:

Обов'язкові лабораторні дослідження:

· загальний аналіз крові та сечі.

Додаткові:

· глюкоза у крові;

· АЛТ, АСТ;

· імунограма.

Обов'язкові інструментальні дослідження:

· електрокардіографія.

Додаткові:

· кардіоінтервалографія;

· реоенцефалографія;

· холтерівське добове моніторування артеріального тиску;

· велоергометрія або степ-тест (проба Майстра).

Консультації спеціалістів: за показаннями невролога, офтальмолога, кардіолога.

4. Санаторно-курортне лікування призначають залежно від форми нейровегетативних порушень.

Санаторний режим: I-II.

Продовження додатка В

Дієта: 15 та за додатковими показаннями (залежно від загального клінічного стану).

Кліматотерапія: аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Руховий режим:

ранкова гігієнічна гімнастика;

лікувальна гімнастика (групова);

лікувальна дозована ходьба.

Водолікування: загальні хлоридні натрієві ванни або морські, або вуглекислі, або перлисті, або кисневі, або ароматичні, або лікувальні душі, або плавання.

Хлоридні натрієві ванни з мінералізацією солей 20 г/дм3 призначають із метою поліпшення процесів вегетативної регуляції серцевої діяльності, стабілізації терморегуляторних механізмів, психоемоційного статусу. Методика лікування передбачає відпускання 8- 10 процедур через 1 день або два дні поспіль із відпочинком на третій день. Температура води у ванні повинна відповідати 36-37 °С, тривалість процедур - від 7-10 до 12-15 хв залежно від віку хворого.

Вуглекислі ванни застосовують із метою активного впливу на тканинний обмін, процеси мікроциркуляції, поліпшення стану центральної і периферичної гемодинаміки. Методика лікування: штучні ванни готуються шляхом насичення води вуглекислим газом (не менше ніж 1,0-1,4 г/дм3) зі спеціального апарата через шланг або ґратки у ванні. Відпускають процедури при температурі води 36-37 °С із поступовим її зниженням до третьої і п'ятої процедур до 34-35 °С. Тривалість процедур становить від 6-8 хв до 10-12 хв залежно від вікової реактивності та наявності клапанних уражень у серці. Курс пердбачає до 8 ванн дітям молодшого шкільного віку, до 10 ванн - старшим школярам і підліткам.

Перлисті ванни показані для поліпшення процесів вегетативної регуляції серцевої діяльності, тонізуючого впливу на стан нервової і серцево-судинної систем, при психоемоційній лабільності, для поліпшення тканинного метаболізму й імунної реактивності. Методика лікування: відпускання процедур на хлоридній, натрієвій, морській чи прісній воді при температурі 36-37 °С, тривалість - від 10 до 15 хв. Розстановка процедур - через 1 день або два дні поспіль із відпочинком на третій день. Курс становить до 8 процедур дітям молодшого шкільного віку, до 10- 12 процедур - старшим школярам і підліткам.

Кисневі ванни застосовують при порушеннях у стані нервової системи (вегетативна лабільність, порушення терморегуляції, психоемоційні зрушення), серцево-судинної системи (зміни в стані центральної і периферичної гемодинаміки), при підвищеній стомлюваності, для поліпшення тканинного метаболізму й імунної реактивності. Методика лікування передбачає відпускання ванн на хлоридній, натрієвій, морській чи прісній воді при температурі 36-37 °С тривалістю від 5- 7 до 12-15 хв. Розстановка процедур - через 1 день або два дні поспіль із відпочинком на третій день. Курсове призначення: до 8 ванн дітям молодшого шкільного віку і до 10-12 - старшим школярам і підліткам.

Йодобромні ванни призначають із метою поліпшення стану нервової системи, кардіогемодинаміки, імунної реактивності, процесів обміну речовин. Методика лікування передбачає вміст йоду у воді не менше ніж 10 мг/дм3, брому - 25 мг/дм3, солі - 10 мг/дм3. Установлюється температура води у ванні до 36-37 °С, тривалість процедури - 10-15 хв, відпускають через 1 день або два дні поспіль із перервою на третій день. На курс - 8-10-12 процедур (залежно від віку дитини).

Хвойні ванни призначають для формування сприятливого лікувального ефекту в стані вегетативної нервової системи, при напруженні психоемоційного стану, для поліпшення обмінних процесів, підвищення резистентності організму. Методика лікування: відпускання процедур на хлоридній, натрієвій, морській чи прісній воді при температурі 36-37 °С, тривалість процедур - від 7-10 до 12 хв молодшим школярам, від 7-10 до 15 хв - старшим школярам. Курсовий вплив передбачає до 8 процедур дітям молодшого шкільного віку, до 10-12 процедур - у старшому шкільному і підлітковому віці.

Лікувальні душі. Дощовий душ застосовують із метою регуляції процесів центральної і вегетативної нервової системи, поліпшення стану гемодинаміки, підвищення резистентності організму. Методика лікування: температура води - 37 °С, тиск - 1,0-1,5 атм, тривалість процедур - від 3-5 до 10 хв, призначають щодня, через 1 день або два дні поспіль із відпочинком на третій день. Курс передбачає від 8 до 10 процедур. Процедури добре переносяться і можуть застосовуватися в комплексному лікуванні з фізіотерапевтичними методами.

Лікувальне плавання в басейні призначають із метою поліпшення стану серцево-судинної системи, дихання, стійкості психоемоційного тонусу, поліпшення процесів тканинного метаболізму, загальної резистентності організму. Методика лікування в басейні: температура води - 23-28-29 °С, тривалість плавання - від 10 до 20- 25 хв (старшим школярам і підліткам), проводять щодня. Курс лікування передбачає від 8 до 10 процедур.

Апаратна фізіотерапія

При вегетативній дисфункції із симпатикотонією обґрунтованим є застосування процедур, що мають седативну, гіпотензивну, спазмолітичну дії:

- гальванізація або діатермія синокаротидної зони або

- електрофорез на комірцеву зону 5 % розчину броміду натрію або 4 % розчину сульфату магнію, або 2 % розчину еуфіліну, або 1 % розчину папаверину.

При вегетативній дисфункції з переважанням ваготонії призначають:

- електрофорез на комірцеву зону 5 % розчину хлориду кальцію або 1 % розчину нікотинової кислоти, або ефедрину, або 3-5 % розчину хлориду кальцію, або 5 % розчину мезатону;

- дециметрохвильову терапію ділянки надниркових залоз (ThX-LIV) для активізації функції кори надниркових залоз.

Додатково:

- змінне магнітне поле на комірцеву ділянку надає гальмівного впливу на нервову систему, а також значної гіпотензивної й антиаритмічної дії;

- електросон використовують при підвищеній нервовій збудливості, емоційній нестійкості для поліпшення стану нервової системи дітям молодшого і старшого шкільного віку при адекватній переносимості електричного струму. При вегетативній дисфункції із симпатикотонією призначають за очноямково-потиличною методикою частотою 5-10-15 Гц, тривалістю від 15 до 20-30 хв, через 1 день або щодня, курс - 8-10-12 процедур (залежно від віку), при переважанні ваготонії - частотою 100 Гц, тривалістю до 20-30-40 хв;

- масаж комірцевої зони або сегментарний, масаж голови або нижніх кінцівок;

- локальний вакуумний масаж застосовують для поліпшення вегетативної регуляції серцевої діяльності та підвищення функціональної здатності серцево-судинної і нервової систем, резистентності організму. Методика добре сприймається хворими дітьми в молодшому, старшому шкільному і підлітковому віці. Ефективне її використання в комплексі з призначенням мінеральних ванн. Методика лікування: вплив на комірцеву ділянку за лабільною методикою. З № 1 по № 3 процедуру частота надлишкового тиску - 3 кПа, час впливу - до 3 хв, а на № 4-6 процедури максимальний і мінімальний рівні негативного тиску становлять 4 кПа при частоті пневмоімпульсів 6 імп./хв, тривалість - до 3 хв. Після процедури № 6 при доброму загальному самопочутті частоту пульсацій збільшують до 12 імп./хв, максимальний і мінімальний рівні негативного надлишкового тиску - до 5 кПа, час впливу - до 5 хв. Відпускання процедур щоденне, курс лікування передбачає до 8-10 процедур дітям 7-10 років, до 10-12 процедур - від 11- до 16-річного віку;

- психокорекцію призначають дітям із переважанням астеноневротичних скарг, неврозоподібним станом, утрудненням соціальної адаптації;

- ароматерапія;

- медикаментозна терапія: настоянки аралії або женьшеню, або лимоннику китайського, або інше за показаннями.

Термін санаторно-курортного лікування - 18-21-24 дні.

Критерії якості лікування: поліпшення загального самопочуття, підвищення толерантності до фізичних навантажень, поліпшення даних функціональних досліджень, якості життя.

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносимості фізичного фактора.

Размещено на Allbest.ru