Впровадження концепції ТQM на туристичному підприємстві, для підвищення його конкурентоспроможності (на прикладі туристичного агенства ТОВ "Деліс")

Створення підприємств туристської індустрії у віддалених малонаселених і індустріально слаборозвинених регіонах, але становлять інтерес для туристів (з-за гарного ландшафту, багатих мисливських угідь, місць, зручних для занять спортом, і т.п.) сприяє розвитку таких регіонів.

Економічні показники розвитку туризму

Становлення і розвиток туризму як галузі характеризуються системою певних економічних показників, які відображають кількісний обсяг реалізації туристських послуг та їх якісний бік, а також економічні показники виробничо-обслуговуючої діяльності туристських господарюючих суб'єктів.

Система показників розвитку туризму включає:

· обсяг туристського потоку;

· стан та розвиток матеріально-технічної бази;

· показники фінансово-економічної діяльності туристської фірми;

· показники розвитку міжнародного туризму.

Туристський потік - це постійне прибуття туристів в країну (регіон). До показників, що характеризує обсяг туристського потоку, відносяться: загальна кількість туристів, у тому числі організованих і самодіяльних; кількість туроднів (кількість діб, ліжко-днів); середня тривалість (середній час) перебування туристів у країні, регіоні.

Кількість туроднів визначається шляхом множення загальної кількості туристів на середню тривалість (в днях) перебування одного туриста в країні (регіоні).

Туристський потік - явище нерівномірне. Для характеристики нерівномірності туристського потоку застосовують коефіцієнт нерівномірності. Залежно від мети і завдання аналізу динаміки туристського потоку використовують три способи розрахунку коефіцієнта нерівномірності.

Показники, що характеризують стан і розвиток матеріально-технічної бази туризму, визначають її потужність в даній країні (регіоні).

До них відносяться: ліжковий фонд будинків відпочинку, пансіонатів, турбаз, готелів, санаторіїв і т.п., а також число ліжок, наданих місцевими жителями; число місць в торгових залах підприємств харчування для туристів; числи місць у театрах, відведених для туристів; число ванн у водолікарні відведених для туристів, і т.д.

Потужність ліжкового фонду визначається за формулою

Показники фінансово-економічної діяльності туристської фірми включають: обсяг реалізації туристських послуг або виручку від реалізації послуг туризму, показники використання робочої сили (продуктивність праці, рівень витрат на оплату праці тощо), показники використання виробничих фондів (фондовіддача, оборотність оборотних коштів та ін .), собівартість послуг туризму, прибуток, рентабельність, показники фінансового стану туристської фірми (платоспроможність, ліквідність, фінансова стійкість, валютна самоокупність та ін.)

Окремо виділяються показники, що характеризують стан і розвиток міжнародного туризму. До них відносяться:

· кількість туристів, що відвідали зарубіжні країни (визначається за кількістю перетинів державного кордону);

· кількість туроднів по іноземним туристам;

· сумарні грошові витрати, зроблені туристами за час закордонних поїздок.

Розвиток туризму і збільшення обсягу послуг туризму потребують зваженого підходу, тому що дуже високі соціальні наслідки прийнятих рішень.

Розвиток туризму для кожної країни (регіону) має як переваги, так і недоліки.

Переваги виявляються в наступному:

· збільшується грошовий потік у регіон, у тому числі приплив іноземної валюти;

· зростає валовий національний продукт;

· створюють нові робочі місця;

· реформується структура відпочинку, яка може бути використана як туристами, так і місцевим населенням;

· залучається капітал, в тому числі іноземна. Недоліки розвитку туризму проявляються атом, що туризм:

· впливає на зростання цін на місцеві товари і послуги, на земельні та інші природні ресурси, на нерухомість і т.д.;

· сприяє відтоку грошей за кордон при туристському імпорті;

· викликає екологічні і соціальні проблеми. Безконтрольне розвиток туризму може негативно вплинути на екологічну обстановку в країні, змінити стиль життя корінного населення.

3.3 Система управління охороною праці в туристичній фірмі «Деліс»

Охорона праці на підприємстві «Деліс» починається з організації управління охороною праці.

На підприємстві в кожному структурному підрозділі і на робочому місці створено умови праці відповідно до нормативно - правових актів, а також забезпечено додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою підприємство забезпечує функціонування системи управління охороною праці, для чого:

· керівник затверджує інструкції про обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх дотримання;

· розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

· впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

· вживає за їх підсумками заходів щодо усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;

· розробляє і затверджує положення, інструкції, інші нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства, та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до державних міжгалузевих і галузевих нормативно-правових актів про охорону праці, забезпечує безплатно працівників нормативно-правовими актами про охорону праці;

· здійснює постійний контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;

· організує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;

Згідно з Законом України "Про охорону праці" на підприємстві «Деліс» створена служба охорони праці.

Агенство «Деліс» організовує проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників. За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець забезпечує проведення відповідних оздоровчих заходів.

Медичні огляди проводяться відповідними закладами охорони здоров'я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров'я працівника.

Проведення медичних оглядів визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.

Керівник агенства має право в установленому законом порядку притягнути працівника, що ухиляється від обов'язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов'язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати.

Навчання з питань охорони праці. Питанням охорони праці працівники повинні навчатися постійно.

Усі працівники при прийнятті на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця на підприємстві інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки при виникненні аварії.

Керівник періодично один раз на три роки, проходить навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці за участю профспілок.

Працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці, не допускаються до роботи

Коли у працівників, у тому числі посадових осіб, виявлені незадовільні знання з питань охорони праці, вони повинні у місячний строк пройти повторне навчання і перевірку знань.

Для підтримання пожежної безпеки підприємство здійснює комплекс обов'язкових організаційних заходів, перелічених у "Правилах пожежної безпеки в Україні”, а саме:

Ш визначено обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки;

Ш призначено відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту;

Ш запроваджено відповідний протипожежний режим;

Ш підготовлено й затверджено загальнооб'єктову інструкцію про заходи пожежної безпеки й відповідні інструкції для всіх вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень, а також ознайомлено з тими інструкціями всіх працівників;

Ш складено плани (схеми) евакуації людей у разі пожежі;

Ш затверджено порядок (систему) сповіщення людей про пожежу, ознайомлено з ним усіх працівників;

Ш встановлено на території, у будівлях та приміщеннях відповідні знаки пожежної безпеки, таблички з вказівкою номеру телефону та порядку виклику пожежної охорони.

Окрему увагу присвячено спеціальним заходам, що запобігають пожежам від теплового прояву електричного струму.

ВИСНОВОК ДО III РОЗДІЛУ

Для удосконалення надання туристичних послуг велике значення має інформація про навколишнє середовище, яке включає демографічні, науково-технічні, політико - правові, соціально - культурні, природні та економічні фактори. Важливим напрямком удосконалення планування в агентстві «Деліс» є перехід до територіального планування. Переважання у плануванні та управлінні територіального принципу найбільше відповідає оптимізації експлуатації туристичних ресурсів.

При покращенні системи управління якістю туристичне агентство «Деліс» має визначити цілі та політику з якості, поставити відповідні завдання із забезпечення стабільного, довгострокового характеру. Досягнення єдиних цілей підвищення якості має враховувати всі елементи та операції процесу комплексного обслуговування клієнтів, якості роботи всього трудового колективу. Крім того, система управління якістю передбачає об'єднання цілого ряду взаємозалежних заходів щодо підтримки необхідного рівня якості реалізації програм туристичних маршрутів, турів, екскурсій на всіх стадіях “життєвого циклу” туристичного продукту. Тобто включати заходи з проектування, планування, організації роботи туристичного підприємства з обслуговування туристів та заходи з поліпшення їх задоволеності. Всі заходи з управління якістю - організаційні, технічні, фінансово-економічні, правові, соціально-психологічні, виховні і т. д. - мають бути об'єднані в єдиний, планово реалізований комплекс.

З огляду на необхідність поширення системних підходів в управлінні якістю туристичного обслуговування та оптимізації управлінських рішень з питань управління якістю туристичного продукту доцільним вбачається формування нормативно-методичної бази у туристичному агентстві «Деліс» для планування, контролю, аналізу, обліку та стимулювання якості праці й обслуговування у клієнтів. Сукупність усієї нормативно-методичної бази, нормативно-технічної документації має планомірно перерости в систему стандартизації агенства.

Ефективність реалізації завдань управління якістю туристичного обслуговування має виступати критерієм науковості управління туристичного агентства «Деліс», що дасть можливість визначити ступінь знання й використання законів і закономірностей управління якістю обслуговування на практиці.

Розвиток системи методів управління якістю туристичного обслуговування туристичного агентства «Деліс» має передбачати посилення координаційної діяльності відповідних підрозділів підприємства при вирішенні завдань із досягнення мети управління.

Система управління якістю обслуговування складається з безлічі вхідних у неї блоків, що відрізняються входами, виходами і процесами, що інтегруються у загальний системний процес. У кожному блоці здійснюється управління приватним процесом за допомогою зворотного зв'язку. У цілому завдання системи зводиться до інтеграції конкретних завдань кожного блоку.

Система управління якістю туристичного агентства «Деліс» являє собою погоджену робочу структуру, що функціонує на підприємстві, та має включати ефективні технічні й управлінські методи, що забезпечують найкращі і найбільш практичні способи взаємодії персоналу та споживачів туристичних послуг.

Таким чином, здатність туристичного агентства «Деліс» досягати своїх цілей, забезпечуючи конкурентоспроможність послуг, визначається діючою системою організації й управління - системою управління якістю.



ВИСНОВКИ

За результатами проведеної роботи можна зробити теоретичні та практичні висновки.

Якість туристичних послуг -- категорія, яка характеризує відносини, що складаються між виробниками послуг і споживачами з приводу формування суспільно необхідного рівня корисних властивостей туристичних послуг. Поліпшення якості туристичних послуг має велике соціально-економічне значення. Висока якість є показником науково-технічного прогресу, джерелом економії суспільної праці, природних, трудових і матеріальних ресурсів, значним резервом підвищення ефективності виробництва. Соціальне значення поліпшення якості полягає в тому, що воно формує сприятливі умови для відтворення і розвитку фізичних і духовних здібностей людей як головної продуктивної сили суспільства.

Методи визначення показників якості туристичних послуг бувають: вимірювальні, розрахункові, органолептичні та реєстраційні. За джерелами інформації їх можна поділити на традиційні, експертні та соціологічні.

Якість туристичної послуги є основною складовою її конкурентоздатності. При визначенні якості турпродукту варто намагатися виділити найбільш кращі його властивості для споживача. Варто мати на увазі, що додати всі бажані якості турпродукту практично неможливо, та й не має сенсу з погляду вимог конкретних сегментів ринку, а також з погляду забезпечення ефективності підприємницької діяльності фірми в цілому.

Нагальною потребою є розробка й використання різноманітних форм і методів дійового соціально-економічного впливу на всю низку процесів формування й забезпечення виробництва високоякісних та конкурентоспроможних послуг. Формами та методами економічного впливу на ці процеси є передовсім узгоджена система прогнозування й планування якості послуг, установлення прийнятних для продуцентів і споживачів цін на окремі види послуг, достатньо потужна мотивація праці всіх категорій працівників підприємства, а формами соціального впливу -- усебічна активізація людського чинника, проведення ефективної кадрової політики, створення належних умов праці та життєдіяльності.

Прибуток від основної діяльності тур фірми збільшився на 223,4 тис. грн. (тобто з 426 тис. грн.. до 649,4 тис. грн.) або на 52,44%;

Балансовий прибуток збільшився на 156,3 тис. грн. (з 296,2 до 452,5 тис. грн.) або на 52,8%;

Чистий прибуток, в свою чергу, також збільшився на 772,8 тис. грн. (з 2921,6 тис. грн. у 2013 році до 3694,4 тис. грн. у 2014 році) або на 26,5%;

Перерахована зміна усіх трьох видів прибутків сталася за рахунок впливу наступних факторів:

1. Збільшення виручки від реалізації товарів та послуг на 858.6 тис. грн. (з 3246,2 тис. грн. у 2013 р. до 4104,8 тис. грн. у 2014 р.) призвело до збільшення прибутку на 37,9 тис. грн.

858.6*4.42/100=37.9

2. Збільшення рівня собівартості (поточних витрат) на 4,1% (з 56,7% до 60,8 %) призвело до збільшення суми рівня поточних витрат на 168.3 тис. грн.

4,1*4104.8 / 100 = 168.3

3. Рівень єдиного податку був однаковий як в 2013, так і в 2014 роках.

Зростання розмірів одержаного прибутку пов'язане також із збільшенням рівня цін на надані товари та послуги.

Показники прибутковості туристичної фірми «Деліс», говорять нам про досить складну ситуацію на ринку зокрема появу нових і потужних конкурентів.

Розглянувши дані таблиці 2.5, можна зробити висновки, що в 2014 році найбільше зросли інші операційні витрати на 597,3 тис. грн. (з 7,2 тис. грн. до 586,5 тис. грн.). Також майже на 100% зросли витрати на оплату праці (з 48,0 до 94,6 тис. грн.) та відрахування на соціальні потреби (з 18,2 до 34,6 тис. грн.). А матеріальні витрати знизились до 0.

За цей же час зросла кількість туристів, що обслуговувалися агентства «Деліс» та кількість проведених ними на відпочинку туро-днів. Так кількість туристів зросла в 2014 році на 64,1%, а кількість туро-днів зросла на 28,8%.

В 2014 році середня ціна за тур в Словаччину збільшилася на 14,8%.

На ринку туристичних послуг України працює багато різних фірм, що створюють конкуренцію агентству «Деліс». У агентстві «Деліс» проводиться аналіз конкурентного середовища підприємства. Основними конкурентами агентства «Деліс» є туристичні агенції “Світлана Тур”, ООО “Тревел Агент”. Конкуренти приблизно однакової величини з агентством «Деліс».

Ринкова частка агентства «Деліс» досить мала порівняно з загальним обсягом реалізації туристичних послуг в Україні. Вона склала відповідно в 2013, 2014 роках 0,35%, 1,22%. Це значить що є можливість для подальшого освоєння ринку реалізації туристичних послуг.

Загальна ринкова частка агентства «Деліс» та конкурентів також не дуже велика і складає відповідно в 2013, 2014 роках 2,26%, 3,24% відносно загального обсягу реалізації туристичних послуг в Україні. Як бачимо загальна ринкова частка агентства «Деліс» та конкурентів росте по відношенню до загального обсягу реалізації туристичних послуг в Україні.

Порівняно з конкурентами агентства «Деліс» займає частку ринку, що зростає. Вона складає відповідно в 2013, 2014 роках 2,32% , 4,83%.

Агентство «Деліс» відповідно до матриці формування конкурентної картки підприємств має слабку конкурентну позицію, яка швидко покращується.

Управління якістю у агентстві «Деліс» має являти собою методи і діяльність стратегічного і оперативного характеру. До них слід віднести: управління процесами, виявлення різного роду невідповідностей у послугах, виробництві чи в системі якості й усунення цих невідповідностей, а також їх причин. З-поміж існуючих і широковживаних методів забезпечення виробництва послуг високої якості агентства «Деліс» чільне місце належить внутрішньовиробничому. Головне завдання контролю агентства «Деліс» -- постійно забезпечувати необхідний рівень якості, зафіксований у нормативних документах фірми, через безпосередню перевірку кожної послуги й цілеспрямований вплив на умови й чинники, що забезпечують таку якість. Успішно розв'язати це завдання можна за допомогою правильного вибору об'єктів і методів контролю. Об'єктами контролю мають бути всі компоненти виробничої системи та взаємозв'язаних з нею елементів, тобто вхід (ресурси), сам виробничий процес, вихід (послуги).

За рахунок підвищення якості послуг в 2015 році підприємство планує отримати виручку від реалізації приблизно 400 тис. грн.., чистого прибутку приблизно 90 тис. грн., при цьому рентабельність реалізації послуг планується відповідно 18,19%. В 2015 році агентства «Деліс» планує збільшити дохід від реалізації послуг на 10%, та збільшити собівартість послуг на 15%.

Об'єктом процесу поліпшення якості може стати будь-як елементвиробництва чи системи якості. Даний напрямок діяльності пов'язаний з рішенням задачі одержання результатів, кращих стосовно спочатку встановлених норм.

Постійне поліпшення якості туристичних послуг агентства «Деліс» повинно стати загальною частиною політики підприємства в області якості.

Підвищення якості послуг може здійснюватися за наступними напрямками:

-- залучення фахівців в області готельного бізнесу;

-- навчання і підвищення кваліфікації працівників;

-- мотивація праці співробітників;

-- поліпшення організації роботи персоналу.

Розвиток співробітництва може бути забезпечене шляхом:

-- укладення договорів з партнерами;

-- маркетингових досліджень ринку.



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Конституція України, затверджена Постановою Верховної Ради України від 28.06.96 р.

2. Закон України “Про власність”. Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 20, С. 249.

3. Закон України “Про підприємництво”, затверджений Постановою ВРУ №785-12 від 26.06.90 р. (із змінами №2788-ІІІ від 15.11.2001 р.).

4. Закон України “Про господарські товариства”, затверджений Постановою ВРУ №1577-12 від 19.09.91 р. (із змінами №2409-ІІІ від 17.05.2001 р.) // ВВР. - 2001. -- №31. - Ст. 146.

5. Закон України “Про підприємства в Україні”, затверджений Постановою ВРУ №888-12 від 27.03.91 р. (із змінами №2470-ІІІ від 29.05.2001 р.) // ВВР. - 2001. -- №32. - Ст. 172.

6. ДСТУ ISO 9001: 2000 - «Системи менеджменту якості». - 2000.

7. ДСТУ ISO 9004: 2000 - «Управління якістю і забезпечення якості». - 2000.

8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99р. №87// Бухгалтерський облік і аудит -- 1999. -- №6.- С.17-20.

9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затверджений наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.99р.// Бухгалтерський облік і аудит -- 1999. -- №6. -- С.21-26.

10. Аміров Ю.Д., Печенкин А.Н. Оцінка якості продукції і ринкова економіка/ Ю.Д.Аміров, А.Н. Печенкин / Стандарти і якість. 1992 №10. с. 53-55.

11. Балабанов И.Т. Экономика туризма: Учебное пособие для вузов по экономической специальности./ И.Т.Балабанов, А.И. Балабанов -- М.: Финансы и статистика, 1999. --274с.

12. Бікташева Д.Л. Менеджмент в туризмі: Навчальний посібник. / Д.Л. Бікташева, Л.П. Гіевая, Т.С. Жданова - М.: Альфа - М, 2007. - 272с.

13. Богатин Ю.В. Экономическая оценка качества и эффективности работы предприятия./ Ю.В. Богатин. - М.: Изд. Стандартов, 1991. - 150с.

14. Богатырев А.А. Стандартизация статистических методов управления качеством./ А.А.Богатырев, Ю.Д. Филиппов. - М.: Изд. Стандартов, 1989. - 121с.

15. Версан В.Г. Системы управления качеством продукции./ В.Г. Версан, И.И. Чайка - М.: Изд.стандартов, 1988. - 150с.

16. Гиссин В.И. Управление качеством продукции./ В.И. Гиссин - Р.-на-Дону: Изд. «Феникс», 2000. - 255с.

17. Глазунов А.В. Документы системы QS-9000/1 / А.В. Глазунов // Стандарты и качество №6, 1997. - С. 56-60.

18. Гличев А.В. Основы управления качеством продукции./ А.В. Гличев - М.: Изд. Стандартов,1988. - 80с.

19. Гуляев В. Г. Организация туристской деятельности: Учебное пособие, Московская академия экономики и права./ В. Г. Гуляев-- М.: Нолидж, 1996.312с.

20. Данюк В.М. Менеджмент персоналу: навч. посіб. / за заг. ред. В.М. Данюка, В.М. Петюха, С.О. Цимбалюка- К.: КНЕУ, 2004. - 398с.

21. Жиделева В. Экономика предприятия. Учебное пособие./ В. Жиделева М.: Инфра-М, 2000 - 133с.

22. Жмалев В.Г. Основи менеджменту і управлінської діяльності./ В.Г.Жмалев, Л.М. Шимановська-- К.: Україна, 2000.-- 454с.

23. Жукова М.А. Менеджмент в туристичному бізнесі./ М.А.Жукова - М.: КНОРУС, 2006. - 192 с.

24. Исикава К. Японские методы управления качеством./ К. Исикава - М.: экономика, 1988. - 168с.

25. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. носіб./ К.В. Ізмайлова - К.: МАУП, 2001. - С. 40-42.

26. Карпов В.Н. Управление маркетингом / В.Н. Карпов //Маркетинг. №2, 1993. - С. 29-42.

27. Карпова Г. А. Экономика современного туризма: рыночное регулирование. Основы управления и маркетинга. Бухгалтерский учет и налогообложение./ Г. А. Карпова -- М.; СПб.: Герда, 1998 -- С. 412.

28. Карпова Т. П. Управленческий учет: Учебник для вузов./ Т. П. Карпова М.: ЮНИТИ, 2002. - 350с.

29. Ковалёв В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности./ В.В.Ковалёв - М.: Финансы и статистика, 1999. - 590с.

30. Колот А.М. Мотивація персоналу : підручник./ А.М. Колот - К.: КНЕУ, 2002. - 33 с.

31. Крылова Г.Д. Зарубежный опыт управления качеством./ Г.Д.Крылова. - М.: Изд. Стандартов, 1992. - 140с.

32. Лахтіонова Л. А. Фінансовий аналіз суб'єктів господарювання: Монографія./ Л. А.Лахтіонова - К.: КНЕУ, 2001. - 387с.

33. Леонов И.Г. Управление качеством продукции./ И.Г.Леонов, О.В.Аристов. - М.: Изд. Стандартов, 1990. - 200с.

34. Магура М.І. Оцінка работи персоналу, підготовка и проведення атестації./ М.І.Магура, М.Б.Курбатова - Вид. 2-е, перероб. и доп. - М.: ЗАТ «Бізнес-школа» Інтел-Синтез», 2005. - 224с.

35. Молодов М. Cтаття: Місце соціальних факторів в концепції TQM./ М. Молодов // Бібліофонд. - 2009. - С.2

36. Михайловська О.В. Операційний менеджмент./ Михайловська О.В. - К.: Кондор, 2006. - 427с.

37. Мотиваційні основи ефективної праці в умовах ринкової трансформації економіки: 36. наук. пр. -- К., 1996. - 178с.

38. Мюллер К. Некоторые аспекты внедрения системы качества в промышленности / К.Мюллер // Стандарты и качество №3. - 1998. - С. 58-64.

39. Николаева Э.К. Семь инструментов качества в японской экономике./ Николаева Э.К. - М.: Изд. Стандартов, 1990. - 39с.

40. Носова С. С. Экономический контроль: сущность и формы проявления./ Носова С. С. - М.: Экономика, 1991. - 293с.

41. Окрепилов В.В. Управление качеством./ В.В.Окрепилов. - М.: Экономика, 1998. - 640с.

42. Ополченова Є.В. Управління конкурентоспроможністю туристичної організації на основі підвищення якості її виробничої системи: Автореф. дис. на здобуття наук. ступенів к. е. н. / Є.В. Ополченова // Ін-т между нар. права та екон. - М., 2006. - 29с.

43. Орлов А.І. Менеджмент: Підручник/ А.І. Орлов. - М: изд-во "Смарагд", 2003 - 298с.

44. Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств./ А.М.Поддєрьогін. - К.: КНЕУ, 2000. - 312с.

45. Покропивний С. Ф. Економіка підприємства. Підручник./ С. Ф.Покропивний - К.:КНЕУ, 2001 - 456с.

46. Попович П. Я. Економічний аналіз та аудит на підприємстві: Підручник./ П. Я.Попович - Тернопіль, 1998. - 409с.

47. Примак Т. Економіка підприємств. Навч.пос./ Т.Примак. - К.:3нання,2001 - 178с.

48. Пузакова Е. П. Международный туристический бизнес./ Е. П.Пузакова, В. А. Честникова - М.: Экспертное бюро,1997. -- 176с.

49. Пуцентейло П.Р. Економіка і органнізація туристично-готельного підприємництва :навч. посібник./ П.Р.Пуцентейло - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 344с.

50. Саак А.Є., Пшеничних Ю.А. Менеджмент в соціально - культурному сервісі і туризмі: Навчальний посібник./ А.Є.Саак, Ю.А.Пшеничних. - СПб.: Пітер, 2007. - 542с.

51. Савицкая Г.П. Анализ хозяйственной деятельности предприятия./ Г.П. Савицкая-- Минск: ООО «Новое знание», 2001. - 668с.

52. Сакато Сиро. Практическое руководство по управлению качеством./ Сакато Сиро. - М.: Машиностроение. 1980. -- 214с.

53. Свиткин М.З. От семейства стандартов ИСО 9000 к всеобщему менеджменту качества./ М.З. Свиткин // Стандарты и качество №9. - 1997. - С . 43-47.

54. Сенин В. В. Организация международного туризма: Учебник для вузов по специальности «Менеджмент»./ Сенин В. В. -- М.: Финансы и статистика, 1999. - 400с.

55. Система сертификации ГОСТ. Основные положения и порядок сертификации услуг. - К.: Госстандарт Украины,2004. - 82с.

56. Системы качества. Сборник нормативно-технических документов. - М.,1989. - 461с.

57. Ткаченко Н.М. Економіко-правовий характер власного капіталу: функції і формування/ Н.М.Ткаченко // Підприємство, господарство, право. Науково-практичний журнал, №5. - 2001. - С.109-111.

58. Тян Р. Б. Планування діяльності підприємства./ Р. Б.Тян - К.: МАУП, 1998. - С.124-126.

59. Фейгенбаум А. Контроль качества продукции: сокр. пер .с англ. / А. М.Фейгенбаум. - М:Экономика, 1986. - 471с.

60. Феонова М.Р. Управління персоналом: Методологія аналізу якості робочої сили./ М.Р.Феонова - М. :Наука, 2001. - 214с.

61. Чайка И.И. Конкурентная борьба предприятий - это соревнование систем управления качеством./ И.И.Чайка // Стандарты и качество, №12. - 1996. - С.55-59.

62. Чечетов М. Корпоративне управління в умовах економічної трансформації / М.Чечетов, О.Мендрул // Економіка України, №4 - 2001. - С. 10-12.

63. Чудновский А.Д. Гостиничный и туристический бизнес: Учебник / Ассоциация авторов и издательства «Тандем» / Под ред. А. Д. Чудновского М.: Экмос, 1998. -- С. 351.

64. Швец В.Е. «Менеджмент качества» в системе современного менеджмента./ В.Е. Швец // Стандарты и качество, №6. - 1997. - с.48-50.

65. Шеремет А.Д. Методика финансового анализа./ А.Д.Шеремет, Е.В.Негашев - М.: Инфра-М, 2000. - 318с.

66. Шеремет А.Д. Методика финансового анализа./ А.Д.Шеремет, Е.В.Негашев - М.: Инфра-М, 2000. - 318с.

67. Шишкин И.Ф. Метрология, стандартизация и управление качеством./ И.Ф.Шишкин - М.: Изд. Стандартов,1990. - 325с.

68. Шеремет А.Д. Экономический анализ хозяйственной деятельности: Учебник для экон. вузов / Под ред. А. Д. Шеремета. - М.: Экономика, 1979. - 376 с.

Размещено на Allbest.ur