Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ЗИМОВИЙ ВІДПОЧИНОК В УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТАХ

1.1 Місце і роль зимового відпочинку в Українських Карпатах в туристичній діяльності

1.2 Природні ресурси

1.3 Історико-культурні ресурси Карпатського регіону

1.4 Соціально-економічні умови розвитку зимового відпочинку

2. ХАРАКТЕРИСТИКА ТА СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ ЗИМОВОГО ВІДПОЧИНКУ В ТУРИСТИЧНОМУ КОМПЛЕКСІ «БУКОВЕЛЬ»

2.1 Загальна характеристика ТК «Буковель»

2.2 Інфраструктура ТК «Буковель»

2.3 Маркетингова політика ТзОВ «Скорзонера»

2.4 Характеристика економічної діяльності ТзОВ «Скорзонера»

3. ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

3.1 Проблеми туристичного комплексу «Буковель»

3.2 Перспективи розвитку туристичного комплексу «Буковель»..

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

У багатьох державах світу туризм розвивається як система, що дає всі можливості для ознайомлення з історією, культурою, звичаями, духовними і релігійними цінностями даної країни і її народу, і дає прибуток у скарбницю. Туристична діяльність у розвинутих країнах є важливим джерелом підвищення добробуту держави, не говорячи вже про те, що ця система “годує” дуже багато фізичних і юридичних осіб, так чи інакше зв'язаних із наданням туристичних послуг. «Щорічно число подорожуючих збільшується на 5-7% і вже досягло 700 млн. чоловік в рік» [28, с.5].

Туристична галузь - це індустрія з високим рівнем конкуренції. Більше 100 країн конкурують на світовому туристичному ринку, який постійно змінюється. Сьогоднішній турист надає перевагу відпочинку у місцях з незабрудненим навколишнім середовищем, а також шукає можливостей для активного відпочинку, культурного збагачення та самоосвіти.

Становлення конкурентних відносин відбувається нині і в туристичній галузі України, як і в усіх інших сферах національної економіки. З огляду на це важливим є пошук методів підвищення конкурентоспроможності підприємств туристичної галузі. На протязі останніх років туристичні підприємства України привертають до себе посилену увагу, що пов'язано з тим, що з розвитком туризму в Україні зростає ВВП та зменшується рівень безробіття, зростає рівень податкових надходжень. Конкурентоспроможність туристичних підприємств визначається здатністю швидко реагувати на динамічні умови ринку туристичних послуг; наявністю конкурентних переваг; рівнем привабливості підприємства для існуючих та потенційних споживачів; політикою збуту тощо. Розвиток сфери туризму залежить від багатьох факторів, серед яких найважливішу роль відіграють територіальні умови. До них слід віднести загальний економічний рівень розвитку; стан туристичної інфраструктури; екологічний стан регіону; наявність ресурсів тощо. [62, с.23].

Під туристичною індустрією розуміється міжгалузевий господарський комплекс, який спеціалізується на створенні продукту, здатного задовольняти специфічні потреби споживачів у проведенні дозвілля в подорожі шляхом виробництва та реалізації товарів і послуг туристичного призначення [55, с.65]. До підприємств туристичної галузі слід віднести ті підприємства, які у процесі свого функціонування задовольняють потреби туристів. До них належать готельні господарства, транспортні компанії, що здійснюють туристичні перевезення, туристичні підприємства, екскурсійні бюро, оздоровчі та санітарно-курортні установи тощо.

Значення туризму в економіці України останнім часом істотно зросло. Збільшуються потоки туристів, і, як наслідок, зростають доходи бюджетів різних рівнів управління, вирішуються проблеми зайнятості, підвищується інвестиційна привабливість багатих на рекреаційні ресурси регіонів. Однак існують фактори, які знижують ефект від розвитку туристичного сектору. Один із них -- невідповідність системи національного туристичного менеджменту сучасним вимогам ринку, що призводить до економічних втрат і визначає необхідність вдосконалення механізму управління туристичними організаціями в Україні.

Слід зауважити, що в Україні з її багатою історичною спадщиною і безцінними рекреаційними ресурсами туристичний бізнес розвивається з переважною орієнтацією на виїзд. Багато діючих у нас туристичних фірм віддають перевагу перевезенням українців за кордон у новомодні курорти Туреччини й Болгарії та до старовинних пам'яток історії Франції, Греції та ін., і лише невелика їх частина працює на запрошення гостей в Україну. Надходження грошей із сфери туризму могло б стати для України стабільним джерелом прибутку. Тому тема цієї дипломної роботи в сучасних економічних умовах виглядає актуальною. Актуальність дослідження туристичної інфраструктури Карпатського регіону обумовлена низькою конкурентоспроможністю туристичної галузі при наявності значної кількості лікувально-оздоровчих ресурсів та умов для занять зимовими видами спорту.

Крім того, слід додати, що в умовах загострення політичної ситуації у світовому масштабі збільшуються потоки іноземних туристів у країни Європи. З огляду на це, значної уваги потребує розгляд проблем та перспектив розвитку малого підприємництва у сфері туристичної індустрії Карпат. Значення дослідження, проведеного при написанні цієї дипломної роботи, полягає в тому, що воно покликано виявити реальні можливості та конкретні напрямки розвитку зимового відпочинку в Українських Карпатах.

Вічнозелені Карпати - царство неповторних краєвидів, край, який називають перлиною української землі. Над дорогами, що ведуть мандрівників Карпатськими горами, шумлять праліси. Мальовничі краєвиди змінюються, як у калейдоскопі. Неповторна природа, унікальні пам'ятки історії та культури, самобутні риси в народному мистецтві і побуті горян завжди приваблюють у Карпати туристів. Ці оповиті легендами гори величні та красиві як літом, так і зимою.

Зимовий відпочинок має важливе значення для розвитку сучасного рекреаційного комплексу. За визначенням П. Горішевського, В. Васильєва, Ю. Зінька, “рекреація - розширене відтворення сил людини (фізичних, інтелектуальних та емоційних). Деякі дослідники вважають рекреацію масивом часу, за який відбувається відновлення продуктивних сил людини, або діяльністю, спрямованою на їхнє відновлення” [5, с.131],

Термін "рекреація" е сукупністю етимологічних значень: гесгеаtіо (лат.) -- відновлення; гесгеаtіоn (франц.) -- розвага, відпочинок, зміна дій, яка виключає трудову діяльність і характеризує простір, пов'язаний з цими діями. Отже, «поняття "рекреація" характеризує не тільки процес і заходи щодо відновлення сил людини, але і той простір, в якому це відбувається. Це той випадок, коли сукупність етимологічних значень терміна досить повно визначає суть явища і процесу» [62,с.8].

Таким чином, рекреація - це процес відновлення фізичних, духовних і нервово-психічних сил людини, який забезпечується системою заходів і здійснюється у вільний від роботи час на спеціалізованих територіях. Таке визначення підкреслює відновлювальну функцію рекреації.

Для сучасного етапу суспільного розвитку характерне зростання ролі рекреації в процесі відновлення сил людини. В сучасних країнах з розвинутою ринковою економікою існують компанії, що займаються рекреаційним бізнесом, тобто спеціалізуються на наданні послуг в сфері рекреації. Як пишуть американські автори, “коли американці відвідують свій місцевий спортивний комплекс, проводять день в улюбленому парку чи грають у гольф у клубі, вони користуються послугами компаній, що займаються рекреацією. Сутність цього бізнесу полягає в наданні споживачу різноманітних видів відпочинку через підприємства, що спеціалізуються винятково на цьому виді обслуговування” [4,с.23].

Підвищення ролі рекреації в значній мірі визначається зростанням урбанізації, яка нерозривно пов'язана з концентрацією виробництва і розвитком виробничих сил. Складні умови проживання в сучасному місті з високою концентрацією підприємств, забрудненою атмосферою, шумом, інтенсивним пересуванням транспортних засобів підвищують фактор ризику захворюваності і сповільнюють процес відновлення сил людини. Серед різних видів рекреації зимовий відпочинок являє собою важливий напрямок як з соціальної, так і з економічної точки зору.

Теоретична значимість цієї дипломної роботи полягає в тому, що в ній зроблено спробу проаналізувати сучасний стан та перспективи розвитку такого виду рекреації як зимовий відпочинок в Українських Карпатах з застосуванням сучасних методів економічних досліджень, а також систематизувати висловлені в літературі думки з цього питання. Практична значимість дипломної роботи пояснюється тим, що висловлені в ній висновки та пропозиції покликані знайти реальне втілення у практичній діяльності туристичних підприємств Карпат, зокрема зимового курорту Буковель.

Об'єктом дослідження в дипломній роботі є туристичний комплекс "Буковель", розташований в мальовничому гірському селі Поляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області. Облаштуванням цього комплексу та його експлуатацією в курортному бізнесі займається ТзОВ «Скорзонера», зареєстроване на території села Поляниця Яремчанської міськради у 2000 році.

Географічні межі дослідження, проведеного при написанні дипломної роботи, охоплюють Карпатський регіон, в який входять Львівська, Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька області, які займають загальну площу 56,6 тис. км, де проживає близько 6,5 млн. чол.

Хронологічні межі дослідження охоплюють 2000-2005 роки, тобто час функціонування ТзОВ «Скорзонера».

До джерельної бази дослідження належать наукові праці, автори яких подають оцінку рекреаційно-туристичних ресурсів Карпатського регіону, розглядають питання, пов'язані з якісною і кількісною характеристикою його рекреаційно-туристичних ресурсів. До джерел інформації, що стали основою для дослідження даної теми, належать зокрема наукові статті, опубліковані у періодичному виданні "Туристично-краєзнавчі дослідження". Так, автори статті "Стан і перспективи туризму в Україні" [53, с.26] у другому випуску "Туристично-краєзнавчих досліджень" висвітлюють загальні та регіональні проблеми туризму, економічні питання функціонування туристичної галузі тощо. Цим проблемам присвячено також статтю "Проблеми розвитку туризму в Україні: інтегрований підхід" [29, с.16], опубліковану в тому самому випуску "Туристично-краєзнавчих досліджень". Питання економіки й управління в туристичній галузі розглядаються у статті "Проблеми формування адміністративно-правового механізму управління розвитком туристичної галузі в незалежній Україні" [50, с.19], опублікованій у четвертому випуску "Туристично-краєзнавчих досліджень".

В публікації «Концепція сталого розвитку туризму: сутність та принципи реалізації» [51, с.31] у п'ятому випуску "Туристично-краєзнавчих досліджень" запропоновано низку заходів, які доцільно здійснити в Карпатському регіоні з метою більш ефективного функціонування туристичної галузі. Особливу цінність має публікація «Проблеми та перспективи розвитку туризму на Прикарпатті», автор якої, звертаючи увагу на ряд істотних переваг Карпатського регіону порівняно з Кримом, аналізує перешкоди на шляху розвитку туризму в регіоні та розглядає можливі шляхи їх подолання [35, с.6].

Крім авторів згаданих вище робіт проблемами становлення та розвитку туристичної галузі України займається ряд інших учених. В їх працях у загальному пропонуються теоретичні положення щодо регулювання розвитку туристичної галузі, а у сучасних умовах виникає гостра необхідність у практичних дослідженнях проблем та перспектив галузі. Вивчення наукової літератури з теми даної дипломної роботи дозволяє зробити висновок про те, що вона недостатньо досліджена й потребує подальшого дослідження. Спробу такого дослідження зроблено в цій дипломній роботі.

Мета дипломної роботи виявлення перспектив розвитку зимового відпочинку в Українських Карпатах. Для реалізації поставленої мети під час написання дипломної роботи виконуються такі завдання:

· проаналізувати природні та історико-культурні умови зимового відпочинку в Українських Карпатах на прикладі об'єктів, розташованих в Івано-Франківській області;

· охарактеризувати сучасний стан розвитку зони відпочинку на Буковелі;

· Виявити проблеми і перспективи розвитку зимового відпочинку на Буковелі.

Структура дипломної роботи визначається її темою. Робота складається зі змісту, вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Перший розділ дипломної роботи має теоретичний характер. В ньому розглядаються теоретичні та методологічні аспекти зимового відпочинку в Українських Карпатах. У другому розділі аналізується сучасний стан розвитку зимового відпочинку на Буковелі. Цей розділ виконано на основі конкретного цифрового матеріалу, зібраного під час проходження дипломної практики. У третьому розділі викладено результати проведених досліджень проблем і перспектив розвитку рекреаційного комплексу «Буковель».

1. ЗИМОВИЙ ВІДПОЧИНОК В УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТАХ

1.1 Місце і роль зимового відпочинку в Українських Карпатах в туристичній діяльності

«Сьогодні туризм є найбільш розвинутою та однією з найдинамічніших галузей світової економіки, в якій зайнято близько 10% світових трудових ресурсів і яка виробляє близько 10% світового валового продукту» [25, с.5]. За прогнозами експертів, протягом наступних п'яти років рівень щорічного зростання цієї галузі становитиме 5%, що створюватиме додатково ще два мільйони робочих місць.

«Річні надходження від світової туристичної галузі становлять 500 мільярдів доларів США і очікується, що цей показник до 2010 року зросте до одного трильйону доларів» [25, с.4].

Україна повинна використати ці можливості для зростання. Туризм - це саме той сектор економіки, котрий в Україні заслуговує більшої уваги. Ця галузь може забезпечити значний внесок в економіку країни у вигляді нових робочих місць, збільшення надходжень від зовнішньоекономічної діяльності та поповнення державного бюджету через сплату податків.

Дослідження впливу туризму на економіку держави, проведені у багатьох країнах, показали вражаючі результати. Через низький рівень імпорту та інтенсивне використання місцевих сировинних ресурсів вплив туризму на національну економіку в окремих країнах перевищує вплив промисловості.

Відвідуючи ту чи іншу країну, туристи витрачають в ній певні кошти, і, так само як і місцеві споживачі, сплачують усі відповідні податки, такі як податок на додану вартість та акцизний збір. Такі туристи та витрачені ними кошти тягнуть за собою сплату інших податків, а саме: прибуткового податку, що сплачується працівниками туристичної галузі, податків, які сплачуються постачальниками туристичних підприємств і, звичайно, податку на прибуток, який сплачується самими туристичними підприємствами. Надходження до державного бюджету у вигляді прямих та непрямих податків можуть становити до 55% від загального обсягу надходжень від туризму.

Туризм, у першу чергу, це спосіб активного відпочинку й оздоровлення тисяч людей, не байдужих до романтики захоплюючих мандрів. Туризм - це задоволення споживачів, причому, як правило, із значною купівельною здатністю. Крім того, за сучасних умов туризм є одним із видів економічної діяльності, що стрімко і динамічно розвивається, випереджаючи за темпами зростання доходів нафтовидобуток і автомобілебудування. Однак туризм - це не лише сфера здобування прибутку фірмами, що реалізують туристичні продукти. Це ще й залучення додаткових платників податків до державного бюджету.

Туризм - індустрія експорту, яка, однак, відрізняється від інших експортних галузей одним важливим аспектом. У більшості експортних галузей товари вивозяться з країни до споживача. В туристичній галузі споживач прибуває в країну для того, щоб придбати та спожити вироблені продукти та послуги.

Україна в цілому та Карпатський регіон зокрема можуть пропонувати саме такі види відпочинку. Карпатський регіон має незабруднене навколишнє середовище, прекрасне повітря, чисті ріки, гори, сільські місцевості, де збережені національні традиції, музеї, церкви та інші прекрасні архітектурні пам'ятки. Регіон також може пишатись багатим фольклором та традиціями. Такі риси притаманні не багатьом іншим регіонам світу.

Як зазначають активісти Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму, «найпопулярнішими агротуристичними продуктами в Карпатському регіоні виступають такі, що пов'язані з національною кухнею, проведенням фестон (вечорниці, народні обряди). Значного поширення набули зимові розваги (катання на санях). У всіх карпатських областях поширений збір ягід і грибів та активний туризм (піші, кінні прогулянки). Усе більшої популярності набувають форми пізнавального туризму (відвідування народних умільців, домашніх музеїв).» [26, с.5].

Органи державного управління ведуть роботу в напрямку переорієнтації фінансових і матеріальних ресурсів на створення й розвиток рекреаційно-бальнеологічних зон в Українських Карпатах: зокрема, в Івано-Франківській області розроблено програму розвитку туризму на 2002-2010 рр., проекти "точкової" спеціальної економічної зони "Яремче", створення рекреаційної зони "Вигода-Мізунь", проект "Прикарпатський трамвай", що передбачає відродження й використання вузькоколійних залізниць.

Природно-кліматичний потенціал, мальовничі краєвиди, чисте повітря гірських лісів, цілющі мінеральні джерела, туристичні маршрути, гірськолижні й спортивні траси, туристичні бази, пансіонати, санаторії, спеціалізовані лікувальні заклади (понад 800) можуть набути вирішального значення для майбутнього економічного розвитку регіону. Найбільш розвинуті на Прикарпатті рекреаційний, діловий (проведення конференцій, семінарів) та екскурсійний туризм. Українські Карпати мають значну туристично-оздоровчу базу. Понад сто об'єктів (готелі, турбази, санаторії, пансіонати) можуть одночасно прийняти 14 тис. відпочиваючих. Так, в Закарпатській області в 2003/2004 роках діяло 68 санаторно-курортних і оздоровчих закладів, що становило 2,1% від загальної кількості таких закладів в Україні. В Івано-Франківській області діяло, відповідно, 43 заклади (1,3%), у Львівській - 133 (4,1%), в Чернівецькій - 15 (0,5%) [48,с.30].

Туристичні послуги в 2004 році надавали в Закарпатській області 45 суб'єктів туристичної діяльності, в Івано-Франківській - 56, у Львівській - 160, в Чернівецькій - 74 [48,с.40]. Так, в Івано-Франківській області найзначнішими серед них є "Івано-Франківськтурист", Генеральне агентство по туризму в Івано-Франківській області, Центр туризму і краєзнавства учнівської молоді. Гостей із-за кордону приймають спільне підприємство "Аускопрут" та фірма «Надія». Кількість туристичних підприємств області постійно зростає. Сервіс на рівні класу ''три зірки" забезпечують готель "Аускопрут" в м. Івано-Франківську, санаторій "Карпати" в м. Яремче, пансіонат "Гута" в Богородчанському районі.

Про значні обсяги наданих туристичних послуг в Українських Карпатах свідчать наступні дані.

В 2004 році в Закарпатській області було обслуговано 66,8 тис. туристів, що становить 2,3% від загальної кількості туристів в Україні.

Кількість туристів в Івано-Франківській області зросла з 30,1 у 2003 році до 56,3 тис. осіб в 2004 році, а за перше півріччя 2005 року досягла 86,3 тис. З них 82,7% відвідали область для відпочинку та проведення дозвілля, 14,2% - в службових, ділових цілях, з метою бізнесу та навчання [29, с.3]. Частка регіону в загальній кількості обслуговуваних в Україні в 2004 р. туристів склала 2,1% [48, с.40].

У Львівській області в 2004 р. було обслуговано майже 128,6 тис. туристів (4,5% від за нагальної кількості туристів в Україні) [48,с.40].

В Чернівецькій області ці показники становили, відповідно, 61,9 тис. осіб (2,2%) [48,с.40].

Серед туристів, які відвідують Карпати, дедалі більшу частину становлять закордонні - в Закарпатській області кількість в'їзних (іноземних) туристів склала в 2004 році майже 12,6 тис. осіб, що становило 2% від загальної кількості таких туристів в Україні в цілому [48,с.40].

В Івано-Франківській області у 2004 році було обслуговано майже 2,6 тис. в'їзних (іноземних) туристів (0,4% від загальної кількості таких туристів в Україні) [48, с.40], а в першому півріччя 2005 р. таких було 2,1 тис. осіб - на 43,7% більше проти відповідного періоду 2004 року. У 2003 р. «до обласного бюджету надійшло 10 млн. грн. від туристичної галузі, щороку спостерігається зростаючий інтерес до цього перспективного напрямку народного господарства з боку вітчизняних та іноземних інвесторів» [32, с.3].

У Львівській та Чернівецькій областях число в'їзних (іноземних) туристів становило, відповідно, 32,0 та 4,2 тис. осіб (5,1% і 0,7%) [48,с.40].

Зазначаючи, що наразі Карпатський регіон поступається за числом туристів і розвитком відповідної інфраструктури Криму, слід звернути увагу на істотні переваги, які мають Карпати. Головною з них є те, що, на відміну від Кримського морського узбережжя, де туризм носить чітко виражений сезонний характер, Карпати однаково цікаві туристам у будь-яку пору року. У першу чергу, Карпати приваблюють відпочиваючих своїми унікальними природними, мінеральними та рекреаційними ресурсами, лікувальними можливостями. Тут у будь-яку пору року можна знайти зайняття за власними інтересами: катання на лижах, сплав по гірських річках, походи в гори, полювання, рибальство тощо [35, с.192].

Важливу роль у розвитку туризму в Україні відіграє саме зимовий туризм. Взимку Карпати зустрічають шанувальників гірськолижного спорту. Для них побудовані канатні дороги й траси спусків різної складності. Навчанням гірськолижній техніці займаються інструктори туристських баз і готелів.

Стрімкий розвиток туризму, організація масового відпочинку гірськолижників, забезпечення необхідного при цьому комфорту призвели до створення в ряді розвинутих країн цілої індустрії зимового відпочинку, що посіла провідні позиції в національній економіці. Сучасний гірськолижний центр включає готельні комплекси, систему маятникових канатно-крісельних і буксирувальних доріг - підйомників, траси спусків різної протяжності й складності, навчальні схили, службу трас і контрольно-рятувальну службу, спортивні організації й споруди, магазини, пункти прокату спортінвентарю, гірськолижні школи» [10, с.22].

Отже, Українські Карпати сприятливі для розвитку гірськолижного катання. «Тут різноманітний гірський рельєф, великий вибір трас і схилів, м'яка снігова зима. На лижах катаються на схилах, розташованих на висотах від 500 до 1 800 м. » [42, с.55]. Незважаючи на достаток місць для спусків із гір, можливості Карпат далеко не вичерпано. Гірськолижники, що приїздять на відпочинок, зупиняються в готелях, на турбазах, у притулках, на спорт базах і у приватному секторі. «У Карпатах розміщено 53 туристські бази, готелі, кемпінги, а також кілька десятків гірськолижних підйомників. Потужність туристських закладів на день максимального розгортання становить понад 10 тис. місць. Дві третини туристських об'єктів і майже половина туристських місць (45%) припадає на Закарпаття» [45, с.44].

1.2 Природні ресурси

Гірські масиви Українських Карпат розташовані на заході нашої країни між річкою Дністер і державним кордоном. Це центральна частина великої дуги Карпатських гір, відомої під назвою Східні Карпати.

На території України «довжина опуклої на північний схід гірської дуги складає близько 280 км. Площа Українських Карпат разом із Передкарпатською височиною й Закарпатською низовиною досягає 37 тис. кв. км» [11, с.5].

Розташування Українських Карпат на порівняно невеликій відстані від центральних районів держави сприяє залученню туристів з її інших регіонів, а їх наближеність до Центральної Європи - відвідуванню краю гостями з-за кордону.

«Українські Карпати - це оригінальний природно-територіальний комплекс, який займає широке пасмо середньовисоких гір. Долинами рік воно розділене на окремі гірські масиви - Бескиди, Верховинський, або Вододільний хребет, Боржаву, Красну, Ґорґани, Свидовець, Чорногору, Чивчини, Мармароські гори та ін.» [22, с.56].

Особливою популярністю при організації зимового відпочинку користуються схили Свидовицького масиву, Чорногори, Гринявських полонин, Боржави, Стрийсько-Санської Верховини, Покутсько-Буковинських гір. Для більш досвідчених туристів-гірськолижників чималу цікавість являє багатоденна подорож по Головному вододільному хребту.

Таким чином, рельєф Українських Карпат сприяє розвитку гірськолижного туризму й зимового відпочинку в цілому.

Українські Карпати укриті густою мережею мальовничих долин і ущелин, по яких несуть свої води гірські води. «На території гір нараховується близько 500 річок, кілька тисяч періодично діючих водотоків (під час сніготанення й проливних дощів) і більше 1200 водойм» [11, с.7]. Більшість із них належать до басейнів річок Дністра, Прута й Серету у Прикарпатті й Тиси - в Закарпатті. Озер на території Карпат небагато. В центральній частині Українських Карпат - на Свидовці, Горганах і Чорногорі - находиться близько 20 гірських озер льодовикового походження.

Достаток водойм, їх краса слугують ще одним об'єктом Карпат, що приваблюють туристів. Для водотоків Карпат характерні повені і підйоми води. «Долини гірських річок неширокі, з крутими схилами, глибоко врізані (від 150-250 м до 600-800 м). Падіння становить 60-80 м/км у верхів'ях і 5-10 м/км у низов'ях. Швидкість течії значна - від 1-2 м/с до 3-5 м/с, що обумовлює розвиток водної ерозії й виникнення селевих потоків» [32, с.45]. Для річок Карпат характерні дощові паводки. Гірські річки Карпати пересихають рідко. Взимку на них бувають затори; малі річки іноді перемерзають.

В Українських Карпатах клімат помірно континентальний, з теплим вологим літом і помірно-холодною зимою. Початок і кінець зими припадає на різний час залежно від географічного й висотного положення району. В цілому зима нехолодна, з відлигами. В січні середня температура коливається від -- 3° до -- 8°, в горах до -- 9°. Тільки іноді в горах буває --35 -- 37°. Тривалість зими різна -- в Закарпатській низовини вона 2--2,5 місяці, а в горах досягає 4--5 місяців.

В Прикарпатті -- частині території Львівської, Івано-Франківської й Чернівецької областей, що прилягає до Українських Карпат з півночі, -- зима починається наприкінці листопада, а в Закарпатській низовині -- в першій декаді грудня і закінчується відповідно в першій декаді березня і наприкінці лютого. В горах сніг випадає в окремих районах в першій декаді листопада і тримається до кінця травня. Тому тривалість зими різна: якщо на рівнинах Закарпаття вона триває 70--75 днів, то в горах на висоті 900 м і вище -- приблизно 120--160 днів. Стійкий сніговий покрив спостерігається в гірських районах з кінця листопаду і до кінця травня. В окремі роки глибина снігового покриву місцями досягає 2,5--3,5 м.

Весна в Прикарпатті триває 70--85 днів, а в Закарпатті -- 70--80 днів. В горах через кожні 100 м висоти початок весни затримується на 2 дні, а кінець -- на 8 днів. Весною погода нестійка, з частими похолоданнями.

Літо порівняно стійке, тепле, часом спекотне. В Закарпатті -- на рівнині -- воно починається в другій половині травня і триває до кінця вересня, в горах -- до початку вересня. В Прикарпатті літо настає наприкінці травня -- на початку червня і закінчується в другій декаді вересня. В горах через кожні 100 м висоти літо спізнюється на 8--9 днів і на 5--6 днів закінчується раніше.

Осінній період охоплює три місяці -- вересень, жовтень і листопад. В горах осінь настає раніше на 5--6 днів і продовжується на 2--3 дні менше, ніж у низовині.

Високу диференціацію мають і опади, що випадають в Карпатах: чим вище місцевість, тим більше опадів. Але збільшення кількості опадів відбувається нерівномірно.

На південно-західних схилах із збільшенням висоти кількість опадів зростає швидше, ніж на північних і східних схилах. Найбільша кількість опадів, понад 1500 мм, випадає на висоті понад 1200 м над рівнем моря. Основна їх кількість припадає на червень--початок липня і кінець жовтня--листопад. Взимку (грудень--березень) випадає 150--450 мм опадів, під час як у квітні--листопаді -- 400--1100 мм.

Сніжний покрив стійкий тільки в горах. Випадаючи наприкінці листопада, сніг наприкінці місяця стає постійним і тримається до кінця березня--початку квітня, а на висоті понад 1500 м подекуди зберігається до другої декади травня.

У передгір'ях сніжний сезон коротше -- з грудня до лютого, причому в східних районах Прикарпаття він встановлюється на 6--7 днів раніше, ніж в Закарпатті. Сніжний покрив досягає наприкінці січня - в лютому 7-14 см, у середньогір'і -- 13--33 см, а місцями в горах 3,5 м.

У горах сніговий покрив з'являється в першій частині листопада, а з грудня стає стійким, але цього, 2005, року вже в жовтні на Буковелі було 40 см снігу [13,с.1]. Танення снігу в горах розпочинається наприкінці березня.

За словами одного з авторів, «кожна сотня метрів підйому умовно переносить нас на 130 км у зону високих широт, майже впритул наближаючи до районів Арктики, де сніг лежить цілий рік (градієнт температури змінюється що сто метрів на 1-1,3 градуса влітку і 0,5-1 градус узимку)» [9, с.35].

Лижні траси проходять на спеціально підготовлених схилах із трав'яною основою. Всі траси обладнані сніговими гарматами та захищені від прямого сонячного проміння, завдяки чому сніг утримується значно довше, ніж в інших місцях. Траси готуються для катання спеціальною снігонапилюючою та сніготрамбувальною технікою. Освітлення схилів дозволяє кататися у вечірній період.

Карпати характеризуються багатою рослинністю. В українських Карпатах налічується більше 2000 видів судинних і квіткових рослин, тобто майже 60% всієї флори України, близько 500 видів листяних мохів і 860 видів лишайників. Схили гір укриті густими лісами: внизу - буковими й дубовими, а вище - ялиновими й ялицевими. Ростуть також ясень, явір, береза, граб, осина та інші породи. Карпати - найбільш лісиста територія України, тут «зосереджено 20 % площі її лісів» [18, с.62].

Територія Українських Карпат, особливо Передкарпаття і Закарпаття, давно заселена людиною (за часів палеоліту), широко використовуються її природні ресурси. Крім надмірного використання на окремих територіях природних ресурсів, в Українських Карпатах людина доклала багато зусиль до збереження цінних природних об'єктів, територій та унікальних ландшафтів. На їх основі тут створені і функціонують біосферні і природні заповідники, національні природні парки, рекреаційно-лікувальні парки, заказники, дендропарки тощо. Найбільш відомими є Карпатський біосферний заповідник, Карпатський національний природний парк, Джурджинецький, Свидовецький, Брадульський, Кузинський ландшафтні державні заказники, НПП Синевірське озеро, Стужиця та ін. Природно-заповідна зона на площі близько 10 тис. га призначена для збереження природних ландшафтів та їхнього відновлення в умовах інтенсивного рекреаційного використання; рекреаційно-господарська зона - для створення баз відпочинку і господарської діяльності, які б не порушували природні ландшафти.

Всі ландшафтні області Українських Карпат тою чи іншою мірою забезпечені значними туристсько-рекреаційними ресурсами. Про регіональні особливості привабливих ландшафтів унікальної краси свідчать висока розчленованість рельєфу річковою мережею, різноманітність і зміна рослинного покриву (ліси, криволісся, луки, полонини тощо).

Великі потенційні можливості для розширення масового туризму і рекреації має Вододільно-Верховинська область Карпат. Багато туристів відвідує мальовниче озеро Синевір, розташоване біля верхів'я річки Тереблі на висоті 987 м, площею 7 га і глибиною до 21 м.

В області Вулканічних Карпат (Закарпаття) численні мінеральні джерела, особливо в районі м. Сваляви, смт. Поляни та ін., і добрі ландшафтно-географічні умови сприяли розвитку туристсько-оздоровчих підприємств. Загалом Закарпатське передгір'я має сприятливі природні умови для розвитку туристсько-рекреаційної галузі.

Захоплює велика біорізноманітність рослинних і тваринних видів; відносно допустиме антропогенне навантаження гірсько-лісових басейнових екосистем головних рік Українських Карпат; достатня природна лісистість території гірських басейнів рік тощо. Таким чином, «Українські Карпати володіють великими можливостями для розвитку їх у рекреаційно-туристській індустрії. Достатність та реальна освоєність людиною території екосистеми і біогеоценозів Українських Карпат дають підстави для можливого додаткового антропогенного навантаження на окремі природні ландшафти у вигляді рекреаційно-туристського використання» [19, с.57].

Проте важливою умовою при інтенсивному розвиткові туризму і рекреації є максимальне збереження природних ландшафтів та їх структурно-функціональних особливостей з дотриманням основної ідеї - туристична галузь повинна бути прибутковою, але не руйнівною для природи.

Великі перспективи для організації масового відпочинку й лікування мають Яремче, Ворохта, Гута, Шешори, Мізунь, Косів, Верховина, Болехів. Відкриті нещодавно мінеральні джерела привертають до себе тисячі гостей з усієї України та з-за кордону.

Вуглекислі води типу «Нарзан» поширені у верхів'ї Чорного Черемоша (с. Буркут), у районі Верховини. Вуглекислі води відомі в районі р. Цибни. У с. Мізунь виявлено мінеральну воду типу «Нафтусі». Сірководневі води видобуваються в районі курорту «Черче». Біля с. Коршів виявлені води мацестинського типу.

Підсумовуючи викладене, доходимо висновку, що в Карпатах є великі природно-ресурсні можливості для організації і розвитку зимових видів відпочинку, зокрема гірськолижного. На сьогодні в регіоні освоєно до 30 гірськолижних полів, хоча їх кількість можна б збільшити вдвічі й обслужити за сезон понад чверть мільйона любителів зимового відпочинку при двотижневій тривалості відпочинку. Отже, Українські Карпати характеризуються значним рекреаційним потенціалом, тому розвиток туристично-рекреаційного комплексу цього регіону є джерелом його реального економічного зростання.

1.3 Історико-культурні ресурси Карпатського регіону

Одним з важливих чинників забезпечення туристичної діяльності, і в зимовий період зокрема, є наявність історико-культурних ресурсів. Однією із складових цих ресурсів є архітектурні пам'ятки. Тільки на території Івано-Франківської області під охороною держави знаходиться 1423 пам'ятки архітектури, з них 513 культових споруд: 482 церкви (335 дерев'яних і 127 мурованих), 24 костьоли та 7 синагог.

Після Другої світової війни було зроблено вдалу спробу відродження й розвитку гуцульського стилю, пошуки якого велися з кінця XIX століття. Яскравий приклад нової хвилі будівництва в гуцульському стилі - ресторан "Гуцульщина" в Яремче й турбаза під цією ж назвою.

У Карпатах можна помилуватися не тільки мальовничими гірськими ландшафтами, але й красивими старовинними будівлями, створеними у гармонії із самою природою. Традиційні будівлі у Карпатах мають стіни зрубного типу, складені із горизонтально покладених один на одного брусів або півкругляків, найчастіше смерекових. Також використовували бук, і тільки для зведення церков - дуб.

Найбільш довершеними спорудами гуцульського будівництва, що дійшли до нас із далекої минувшини, є дерев'яні церкви. У старій гуцульській коляді співається, що там, де краплини крові Христової впали на землю, виросла церква. Свою власну церкву має кожне, навіть найменше село. І до наших днів у Карпатах збереглися сотні дерев'яних храмів, споруджених від XVI до початку XX століття.

Велику історико-культурну цінність мають архітектурні ансамблі та історичні споруди Ужгорода, Виноградова, Мукачева, Долини, Берегова, Чернівців, Дрогобича, Самбора, Коломиї. До пам'яток садово-паркового мистецтва, що перебувають під охороною держави, до ХVII-XVIII ст. належать Виноградівський, Самбірський, Міженецький (Старосамбірський район) та ін., а з унікальних пам'яток ХІХ ст. - парк санаторія «Карпати» (Свалявський район), Чертизький (Ужгородський район), Чернівецького університету, Вишневський (Самбірський район) та ін.

На окрему увагу заслуговує Манявський Скит у с. Манява Богородчанського району. За вірогідними джерелами у Скиті похований гетьман України І. Виговський (1664 р.). Протягом 1970-1980 рр. тут були проведені значні реставраційні роботи. Після цього Скит був оголошений історико-архітектурним заповідником. Тепер в ньому розташований Хрестовоздвиженський монастир УПЦ КП.

На території Карпат збереглись руїни Старостинського замку в м. Галичі, феодальних замків на Дністрі, в смт. Чернелиці і с. Раковці Городенківського району та с. Пнів на Надвірнянщині. Справжніми шедеврами української архітектури є дерев'яні храми Гуцульшини, зокрема хати-гражди, які також представлені в скансенах - музеях під відкритим небом у Києві, Львові та в с. Крилос Галицького району.

Одним з найбільш своєрідних музеїв Карпат є музей "Писанка" в м. Коломия. В музеї туристи можуть ознайомитися з унікальним видом народного мистецтва, одним із найяскравіших та найзагадковіших проявів таланту і глибини пам'яті народу. Традиція розпису писанки сягає дохристиянських часів. З поширенням християнства писанка стала символом Христового Воскресіння. Малювання писанок на Гуцульщині відбувалося за нормами суворого ритуалу. Малюючи писанку, писанкарка промовляла молитву. Чарівну силу писанок помножувало ще й освячення їх разом з пасками. Наші предки щиро вірили, що дім, в якому є освячена писанка, захищений від усього лихого, і, крім того, в нього ніколи не вдарить блискавка.

Цінні історико-культурні пам'ятки містить Музей народного мистецтва Гуцульщини й Покуття ім. Й. Кобринського в м. Коломия. Музей, який засновано в 1926 році, є одним із найстаріших музеїв декоративно-прикладного мистецтва на Україні. Колекцію музею складають понад 22 тисячі експонатів. До неї входять мистецькі твори з різьби по дереву, обробки металу та шкіри, ткацтва, вишивки, писанкарства, унікальними є колекції з археології, нумізматики, етнографії, сакрального мистецтва, колекція живопису. Постійно діюча експозиція музею дає можливість шанувальникам народного мистецтва пізнати глибинні традиції і культуру Гуцульщини.

Відділом Коломийського музею є Косівський музей народного мистецтва Гуцульщини й Покуття. В його експозиції увагу туристів привертають твори народного декоративно-ужиткового мистецтва ХІХ-ХХ століть, які мають господарсько-побутове призначення - черпаки, коновки, пастівники, кептарі та кожухи, тайстри, пояси-череси, свічники, глечики та миски, які відзначаються вишуканими формами, оригінальним декоруванням.

Івано-Франківський краєзнавчий музей знайомить відвідувачів з цінними археологічними знахідками від перших поселень людини в межиріччі Дністра і Прута до подальших культур мідної, бронзової доби та залізного віку. Унікальні експонати розповідають про період української державності часів Київської Русі та Галицько-Волинського князівства. В експозиції представлені саркофаг Ярослава Осмомисла, срібні гривні, фрагменти золотих прикрас, вироби галицьких ремісників, ікони та ювелірні вироби ХІІ-ХІХ ст., колекції стародруку, зброї та нумізматики.

Івано-Франківський художній музей є скарбницею сакрального образотворчого і народного мистецтва краю. Його збірка складається з унікальних пам'яток галицького іконопису й барокової скульптури, тут представлена творчість класиків західноукраїнського малярства, роботи польських, австрійських, німецьких та італійських майстрів ХVІІІ-ХХ століть.

Карпати і Прикарпаття зокрема - важливий центр розвитку народного мистецтва. Створені тут історичні та ліричні пісні, коломийки, гаївки відомі далеко за межами краю. Своєрідні народні легенди і усні перекази, казки й міфи відтворюють давній світ народних уявлень і вірувань. Рахви й шкатулки, топірці й писанки, ліжники й вишиванки, кахлі й кептарі, череси й ґердани, створені місцевими умільцями, викликають загальне захоплення.

Розглядаючи історико-культурні ресурси Карпатського регіону, слід згадати імена видатних людей, що пов'язали з ним свою долю. Нащадки не забувають великих князів Ярослава Осмомисла і Данила Галицького, народних ватажків Олексу Довбуша і Муху. На теренах нашого краю міцнів могутній дух великого церковного й культурного діяча Андрея Шептицького. Тут зростав і виховувався визначний провідник Організації Українських Націоналістів Степан Бандера. Тут розквітла літературна творчість Василя Стефаника, Марка Черемшини, Леся Мартовича, Гната Хоткевича. Із цим краєм пов'язана художня діяльність Івана Франка, Лесі Українки, Михайла Коцюбинського, Ольги Кобилянської. Тут розвивався талант Ірини Вільде і Мирослава Ірчана, Романа Іваничука і Романа Федоріва, Дмитра Павличка і Степана Пушика. У Коломиї розпочинав створення театру нового типу Лесь Курбас.

Навесні 1915 р. в околицях гори Маківки українські січові стрільці вели важкі бої проти російської армії. Цвинтар полеглих у цих боях стрільців знаходиться близько вершини гори Маківки, на її південних схилах. Тут створено меморіальний комплекс. В різних карпатських містах і селах споруджено символічні могили українських січових стрільців.

Характеризуючи історико-культурні ресурси Карпатського регіону, неможна залишити поза увагою пам'ятки Другої світової війни, пов'язані з героїчною боротьбою українського народу проти загарбників, з бойовими діями Української повстанської армії та Червоної армії.

Яскравими прикладами боротьби проти фашистських окупантів стали рейди партизанських з'єднань С.А. Ковпака, Н.І. Шукаєва, М.І. Наумова, дії партизанського загону А.Б. Тканка. Одна з пам'яток - музей в Яремчі, присвячений партизанам-ковпаківцям, які здійснили мужній рейд у тил ворога в Карпатах. Пам'ятники радянським воїнам - героям Другої світової війни встановлені і в інших селах і містах Карпат.

До пам'ятників Другої світової війни належить також меморіал українців, загиблих від рук НКВС і похованих у Дем'яновому лазі поблизу Івано-Франківська, Тут на початку літа 1941 р. опричники з НКВС намагалися заховати 532 трупів безневинно замордованих наших краян. 29 жовтня 1989 р. у Дем'яновому Лазі відбулося урочисте перепоховання жертв сталінських репресій 1941 р. Щороку поблизу меморіалу відбуваються панахиди на честь жертв репресій.

Ще одне місце, що не може залишити байдужим жодного національно свідомого українця - пам'ятник Степану Бандері в с. Старий Угринів Калуського району Івано-Франківської області.

Поряд з пам'ятками, пов'язаними з іменами видатних історичних осіб, до історико-культурних ресурсів належить народне мистецтво. Його цікава складова - виробництво сувенірів. Унікальне й самобутнє мистецтво Гуцульщині, своєю чарівною силою вабить людей з усього світу. Вироби народних майстрів Гуцульщини вже більше 100 років прикрашають десятки музеїв Європи й Америки. Червоно-золотаві писанки, іграшки з сиру, шкатулки, тарелі роботи різьбярів по дереву, вироби з кераміки, шкіри, металу сьогодні знає весь світ. Туристи можуть вибрати собі щось із цих різноманітних сувенірів на сувенірних ринках у Косові та в Яремчі.

Отже, підсумовуючи викладене, доходимо висновку про те, що Українські Карпати - це край, багатий рекреаційними ресурсами, пам'ятками історії і архітектури. На їх базі можна розвивати всі складові рекреаційної індустрії: кліматолікування, туризм, гірськолижний туризм, санаторно-курортне оздоровлення. Важливе місце поміж ними посідає зимовий відпочинок, а під час його проведення - екскурсійна діяльність.

1.4 Соціально-економічні умови розвитку зимового відпочинку

Розпочинаючи розгляд соціально-економічних умов розвитку зимового відпочинку в Карпатському регіоні, слід відзначити, що це один з старих освоєних районів України, має надзвичайно вигідне географічне положення, яке в поєднанні з багатою природно-ресурсною базою, значним трудовим потенціалом дозволили командно-адміністративній системі здійснювати екстенсивне нарощування промислових потужностей, сільськогосподарського виробництва.

За цієї системи роками ігнорувались соціальні пріоритети, екологічні блага та рекреаційні цінності регіону, що призвело до формування структури господарського комплексу, в якому домінуючу роль відіграють природо експлуатуючі галузі матеріального виробництва.

Надмірна експлуатація природних ресурсів фактично склала економічне ядро регіону. Орієнтована на внутрішні ринки колишнього Союзу, регіональна економічна система виявилась нежиттєздатною в кризових умовах. Внаслідок того назріла потреба в її докорінній реконструкції, пошуку нових перспективних напрямків економічного росту, розвитку окремих регіонів (областей) на основі туризму, як екологічно чистого і надзвичайно привабливого сектора економіки.

Розумною альтернативою подальшій промисловій ескалації може служити економічно, соціально та екологічно обґрунтоване освоєння рекреаційного потенціалу Карпатського регіону. Тут зосереджені найбільші на Україні запаси мінеральних вод усіх відомих типів, значні поклади лікувальних грязей та озокериту, які є основою розвитку санаторно-курортної справи. Сприятливий клімат, мальовничі природні ландшафти (полонини, гори, річки, ліси), багата історико-культурна спадщина сприяють створенню сучасної туристичної індустрії в краї.

Не менш важливо і те, що вигідний геополітичний фактор зможе активізувати інтеграцію рекреаційної системи регіону в Європейський рекреаційний простір.

Перейдемо до розгляду транспортної доступності місць зимового відпочинку в Карпатах. Гірські райони вкриті густою мережею асфальтових доріг, які з'єднують села з районними центрами. Через карпатські села проходять такі дороги загальнодержавного значення, як траси Івано-Франківськ -- Ужгород, Чернівці -- Ужгород тощо. Через річки побудовано міцні, залізобетонні мости, що мають велику пропускну потужність [21, с.162].

Традиційні дерев'яні містки з поручнями і кладки будують і зараз на невеликих річках і потоках. Значного поширення набули підвісні мости над бурхливими ріками. В наш час основним видом транспортного сполучення у Карпатах є автобусні перевезення пасажирів. Автобусні лінії зв'язують гуцульські села і містечка з обласними центрами. Поряд з ними важливе місце в транспортному сполученні відіграє залізничний транспорт. По Карпатському регіону пролягає залізниці Львів -- Рахів та Львів - Ужгород (2 лінії). Райцентр Косів Івано-Франківської області зв'язаний повітряною лінією із Львовом і Івано-Франківськом.

Для багатьох гостей Карпат шлях до гір проходить через Львів. Доїхати до Львова гості можуть поїздами (в дужках вказані ціни на квитки в плацкарті і в купе): Київ--Львів (35; 53 грн.), Київ-Ужгород (27; 40), Харків--Трускавець (24--28; 36--42 грн.), Сімферополь--Львів (50; 75), Донецьк--Львів (44; 67), Черкаси- Львів (27; 40), Солотвино--Львів (20; 28), Суми-Львів (32--37; 48), Запоріжжя-Львів (39; 50), Херсон-Львів (37; 55), Москва-Львів (130; 230) [8,D5].

Популярний гірськолижний курорт Українських Карпат -- cело Славське, розташоване у 120 км від Львова. Славське відомо як один із найбільш облаштованих гірськолижних комплексів. На горі Тростян (1 230 м), у 4 км від центру Славського, обладнано багато протяжних трас, прокладена найдовша в Україні канатно-крісельна дорога (2 700 м). Крім того, на горі працюють сім довгих і чотири малих лижобуксири. Гірськолижники розміщуються на багаточисельних базах відпочинку й спортивних базах. Турбаза «Джерела Карпат», що має власні малі лижобуксири, організує комплексне обслуговування туристів-гірськолижників. Освоєно схили гори Менчул, де перші два підйомники близько тридцяти років тому встановив Львівський політехнічний інститут. Прекрасна траса спускається з гори Менчул до села Грабовець.

Гірськолижники, що приїхали у Славське, можуть зупинятися у приватних садибах. У святкові дні вартість проживання збільшується у 2-4 рази. Розглянемо для прикладу умови зимового відпочинку садибі «У Ігоря». Так, чотирьохмісний номер у цій садибі в період різдвяних канікул 2006 р. коштував 2800 грн. або 400 грн./добу з особи (влітку - 120 грн.), двохмісний номер - 1750 грн. або 250 грн./добу (влітку - 80 грн.). В котеджі - чотири двохмісні й два чотиримісні номери з номери з євроремонтом і телевізором. Вигоди - на поверсі. У дворі є мангал і стоянка для авто. Година в сауні з басейном коштує 100 грн., дві години - 160 грн. Для гірськолижного спорядження є спеціальні сушарки. Їду можна замовляти на кухні. Орієнтовна вартість дворазового харчування - 25-30 грн. [8, D5].

Комплекс славської гірськолижної бази «Динамо» складається з двох готелів. Два корпуси першої розташовані в центрі селища. Для послуг гірськолижників тут є їдальня на 100 місць, конференц-зал на 50 місць, спортзал, дві сауни, кафе, бар, російський більярд, тренажерний зал, настільний теніс. Другий корпус розташований на горі Тростян. Крім нього, є ще два комфортабельні котеджі на 10 місць. На гору гостей за 7 грн. доставить готельний транспорт. До 20 січня 2006 р. одноденне перебування п'яти осіб у трьохкімнатному номері коштувало 550 грн., 3-4 осіб у двохкімнатному - 500 грн., двох осіб в однокімнатному номері - 310 грн. Місце в номері на четвертому поверсі - 60 грн., на третьому - 75, на другому - 35 грн. Проживання в будинку - 55 грн./добу, в номері люкс - 90, в котеджі - 600 грн. Одна година в спортзалі - 30 грн. Піднятися на гору витягом коштує 2,5-4,5 грн. Трьохразове харчування на нижній базі - 18 грн./добу, в будинку - 200 грн. Зберігання спортінвентарю - 1 грн./добу.

В головному корпусі бази відпочинку «Байка» 6 люксів і 10 напівлюксів, у дерев'яному котеджі - по два люкси і напівлюкси. В сімейному котеджі дві спальні й кімната з комином. В номерах - сучасні меблі з дерева - кольоровий телевізор, холодильник, телефон, санвузол. Проживання у святкові дні в люксі коштує 255 грн./добу для одного, для двох - 280 грн., для трьох - 375 грн., для двох дорослих і дитини - 355 грн. Однокімнатний напівлюкс для одного - 195 грн./добу, для двох - 220 грн./добу. Сімейний котедж - 475 грн./добу. Година сауни з басейном - 35 грн., більярд - 20 грн./добу, прокат лиж - 30 грн./день, санок - 15 грн., тенісний корт - 40 грн./год., тенісний корт (без ракеток) - 20 грн.

Недалеко від Славського, в селищі Тисовець розташована велика гірськолижна база з готелем. Траса довжиною 1 300 м обладнана крісельною дорогою (1,5 км) й двома великими лижобуксирами. На базі споруджений трамплін для стрибків на лижах, прокладені слаломні траси зі штучним пластмасовим покриттям літніх тренувань.

У Львівській області гірськолижники тренуються також у районі Турка, де встановлений 400-метровий лижобуксир на слаломній горі з штучним покриттям для літніх тренувань.