Місцями для відпочинку гірськолижників славиться також Закарпаття. Мешканці Ужгорода, що захоплюються гірськими лижами, проводять вихідні дні на схилах уздовж дороги від обласного центру до Ужоцького перевалу. Тут різними підприємствами і установами встановлено більше два десятків малих лижобуксирів, створено бази відпочинку. В селі Костріна спортивна школа організовує заняття на схилах, обладнаних великим лижобуксиром.

Найдовший буксирувальний підйомник (1 350м) в Україні встановлений в селі Подобовець, що знаходиться біля автодороги, яка сполучає Рахів з Ужгородом. Лижобуксир обслуговує різноманітну за рельєфом гірськолижну трасу на схилах гори Рапецька, що відрогом спускається з вершини Великий Верх (1300 м). Тут гірськолижники можуть розміститися в приватних садибах, а також на турбазі «Плай» у Воловці. Крім того, для гірськолижного катання освоєна вершина Гемба ( 1 497 м) Боржавського гірського масиву, з якої у північному напрямі спускаються два великі відроги до села Пилипець. Тут прокладено траси протяжністю до 3--4 км.

В районі притулку «Бескид», що знаходиться в 10 км від Подобовця, турбаза «Карпати» встановила великий 1 000-метровий лижобуксир. Крім цієї турбази, гірськолижники можуть розташуватися у приватних садибах в селі В. Студене. На схилах працюють і малі лижобуксири. В околицях притулку розміщено кілька трас спусків тривалістю більше кілометра.

Із трас Рахівського району найбільшу цікавість для гірськолижників викликає спуск біля села Богдан. На схилі, в 12 км від Рахова, встановлено 1 000-метровий лижобуксир. Рельєф траси різноманітний, з крутими ділянками. Гірськолижники, що відпочивають на турбазі «Тиса», катаються на горі Мензул, де встановлено 800-метровий лижобуксир, а також направляються у притулок «Перелісок» (висота 1 000 м, розташований у 15 км від міста), де діє короткий лижобуксир. На цих трасах сніг добре зберігається до квітня.

Що стосується цін на послуги, пов'язані з зимовим відпочинком у Закарпатті, то вони є порівняно високими, як і на гірськолижних курортах Львівської області. Причина цього полягає у високому попиті. Як зазначають спостерігачі, місця в готелях і будинках відпочинку на новорічно-різдвяний період 2005-2006 рр. почали активно розкуповувати ще влітку, і бачачи такий попит, їх власники підняли ціни майже вдвічі [41, D5]. При цьому сервіс і стан лижних трас залишається невисоким, ціни ж - вищими, ніж на лижних курортах Словаччини та Австрії.

Так, переночувати в сільській хатині біля витягу коштує 100 грн. з особи, а одномісний номер у готелі або турбазі з новорічною програмою - 1,5 тис. грн. Доба в двохмісному номері без харчування коштувала у період зимових свят 2005-2006 рр. в середньому близько 260 грн., в котеджі - 200 дол. [41, D5].

«Найбільш «туристичними» на Івано-Франківщині є Верховинський район і територія Яремчанської міської ради - Яремче, Ворохта, Яблуниця, Поляниця, де пік сезону припадає на зиму і пов'язаний з традиційним тут гірськолижним відпочинком» [33,с.195]. Найбільш високогірний в українських Карпатах лижний об'єкт -- полонина Драгобрат. Він знаходиться на висоті більше 1300 м над рівнем моря, і сніг тут тримається з листопада до травня. Популярні лижні курорти знаходяться також поблизу Рахова, Мукачева і Сваляви на Закарпатті. В Івано-Франківській області своїми трасами славляться Косівський і Верховинський райони. Цей вид спорту і відпочинку стає дедалі популярнішим в Україні, тому інфраструктура стрімко розвивається. «Відомим центром підготовки збірних команд України із зимових видів спорту є селище Ворохта» [42,с.8].

Всього на Яремчанщині приймають гостей 5 готелів, 2 готельні комплекси, 1 гірськолижний курорт, 1 спортивно-оздоровча база, 2 учбово-спортивні бази, 8 закладів санаторно-оздоровчого та лікувального напрямку, 2 лікувально-оздоровчі комплекси, 9 дитячих будинків відпочинку, 6 баз відпочинку, 1 будинок відпочинку, З комплекси відпочинку, 2 приватних пансіонати, 7 гостинних дворів, 31 приватна садиба [5,с.131].

Окрім туристичного комплексу «Буковель» в селі Поляниця, потужною рекреаційною базою володіє готель «Піги» в селі Татарів, в номерах якого є ванні кімнати, супутникове телебачення, відео, телефон. В готелі діють ресторан, прокат гірськолижного спорядження, автостоянка з охороною.

Готель «Піги» має 26 місць. Готель збудований у старовинному гуцульському стилі, відреставрований в 1999 році. Розташований на березі річки Прут неподалік від найвищої гори українських Карпат - Говерли. В ресторані - європейська і національна кухня. Пропонуються пішохідні і кінні прогулянки в гори. Відстань до гірськолижних витягів туристичного комплексу "Буковель" - 14 км, до витягів в Яблуниці - 12 км, у Ворохті - 5 км.

Інший сучасний готель «Руслана» розташований в селищі Ворохта. В його номерах також є ванні кімнати, супутникове телебачення, телефон. В готелі здійснюється прокат велосипедів, спальних мішків, палаток та гірськолижного спорядження, автостоянка з охороною. Кількість місць у готелі 24 місця. Приватний готель "Руслана" включає 5 дерев'яних будиночків. Один з будиночків є пристосованим для руху інвалідних візків. У селищі Ворохта розташований 2-х кілометровий оглядовий крісельний витяг до лижного стадіону в урочищі П'ятихатки, звідки можна полюбуватися величним краєвидом Говерли (2061 м) і Петроса (2020 м). Відстань до комплексу "Буковель" - 20 км, до гірськолижних витягів в Яблуниці - 18 км, до трас в селищі Ворохта - 2 км.

База відпочинку «Карпати» в Яремчі розрахована на 150 місць. В її номерах є ванні кімнати, кабельне телебачення, телефон. В готелі працюють ресторан, бар, бенкетний зал, дискотека, З конференц-зали з фуршетним залом, басейн, сауни, тенісний корт, більярд, проводяться лікувально-профілактичні процедури, є солярій. Неподалік готелю сувенірний ринок та знаменитий водоспад на річці Прут. Пропонується широка екскурсійна програма. Відстань до комплексу "Буковель" - 32 км, до гірськолижних трас в Яблуниці - ЗО км, до трас Ворохти - 30 км.

До місць відпочинку гостей Прикарпаття належать також розташовані в місті Яремче, санаторій «Яремче», приватні пансіонати «Первоцвіт», «Джерело», приватна база «У Галини», гостинний двір «Красна садиба», готель «Водограй». Серед інших гостинних закладів варто згадати готельний комплекс «Лісова пісня» в урочище Маркова (роздоріжжя Гута-Росільна), с. Дзвиняч Богородчанського району; готельно-ресторанний комплекс «Лісова казка» в селі Лісна Слобідка Коломийського району, готель «Писанка» в Коломиї, готелі «Аускопрут» і «Надія» в Івано-Франківську, а також чимало приватних садиб в селах Поляниця, Яблуниця, Татарів, Микуличин, в Яремне, у Ворохті та в Коломиї. Загалом у регіоні Буковеля може одночасно розміститись в готелях, турбазах та приватних садибах до 10 000 відпочиваючих.

Історико-культурні та природні ресурси Карпатського регіону сприяють розвитку в ньому сільського туризму. Він розвивається як у відомих відпочинкових і оздоровчих місцевостях, так і у гірських селах з традиційним побутом. Його інфраструктурну основу складають кілька сотень агроосель - переобладнаних або спеціально збудованих садиб для прийому туристів, а також котеджі, пансіонати та міні-готелі.

Таким чином, зимовий відпочинок в Українських Карпатах відіграє велику роль як для оздоровлення гостей Карпат, так і для соціально-економічного розвитку регіону та України в цілому, забезпечуючи створення нових робочих місць у регіоні з традиційним надлишком трудових ресурсів та надходження в бюджети різних рівнів. Водночас доводиться визнати, що туристично-рекреаційний потенціал зимового відпочинку використовується недостатньо. Зокрема Івано-Франківська область, на відміну від Львівської і Закарпатської областей, які славляться своїми цілющими курортами, до певної міри відоме лише своїми гірськолижними базами Яремча і Ворохта [33, с.193].

2. ХАРАКТЕРИСТИКА ТА СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ ЗИМОВОГО ВІДПОЧИНКУ В ТУРИСТИЧНОМУ КОМПЛЕКСІ «БУКОВЕЛЬ»

2.1 Загальна характеристика ТК «Буковель»

Серед гірських комплексів України помітне місце займає територія поблизу Яблуницького перевалу і зокрема туристичний комплекс "Буковель", що знаходиться біля підніжжя однойменної гори в селі Поляниця Яремчанської міської ради на висоті 900 м над рівнем моря на березі річки Прутець за 30 км від Яремчі та за 110 км від Івано-Франківська. Туристична зона, в якій розташований комплекс, є унікальною за своїми природнокліматичними умовами.

Відпочинок на гірському курорті «Буковель» корисний для людей різних вікових категорій і стану здоров'я, тому що гірський клімат позитивно впливає на імунну систему і відновлює можливості організму загалом.

Гори, що ніби обступили "Буковель" з усіх сторін, закривають його від холодних зимових вітрів, що створює комфортні умови для відпочинку. Завдяки вдалому розташуванню й унікальним кліматичним умовам сніг тут випадає рано й у великій кількості, що в поєднанні з раціональною і ефективною роботою із снігоопилення й підготовкою трас забезпечує чудовий сніговий покрив, що зберігається з листопада до середини травня.

Туристичний комплекс «Буковель», що є об'єктом дослідження в даній дипломній роботі, спеціалізується на наданні й розвитку туристичних послуг у регіоні, зокрема на організації відпочинку туристів-гірськолижників. Весь комплекс перебуває у власності ТзОВ «Скорзонера», яке було зареєстроване в 2000 році на території села Поляниця з метою вибудувати серед карпатських лісів туристичний комплекс [46, c.40]. Засновниками ТзОВ «Скорзонера» є луцьке ТзОВ «Мавекс» та івано-франківська фірма «Галичина-цукор», які володіють відповідно 75 та 25 відсотками підприємства [12, c.40]. Основний інвестор - «Приватбанк».

Загальний обсяг інвестицій за рахунок як кредитів, так і власних активів ТзОВ «Скорзонера», освоєних у рамках реалізації проекту «Буковель» становить майже 150 млн. грн.

Восени 2005 року була проведена сертифікація ТК «Буковель», за результатами якої комплексу присвоєно категорія «три зірки».

Експлуатацією ТК «Буковель» займаються дві фірми. Сфера діяльності ТзОВ «Скорзонера» охоплює облаштування лижних трас, витягів (підйомників), спорудження пасажирських канатних доріг, будівництво котеджів для розміщення гостей, капітальну реконструкцію під'їзних шляхів на території Поляниці, створення системи централізованого водопостачання й очистки стічних вод, ліній електропередач, засобів лінійного та мобільного зв'язку, інших комунікацій.

Друга фірма - ТзОВ «ПАРКТУР» - займається експлуатацією готельно-житлової інфраструктури ТК «Буковель», організацією зимового й літнього відпочинку, реалізацією різних видів туристичного сервісу, експлуатацією об'єктів рекреаційного призначення.

Такі об'єкти ТК «Буковель», як ресторан "Козачок" на 200 місць, де готують вишукані страви, колиби мережі ресторанів "КОЗИРНА КАРТА", піццерія «Фелічіта», «Скорзонера» здає в оренду однієї з київських фірм, яка й займається організацією харчування відпочиваючих.

Розглянемо організаційну структуру туристичного комплексу «Буковель». Структура організації - це логічні взаємовідносини рівнів управління та функціональних областей, побудовані у формі, яка дозволяє ефективно досягти цілей організації. Схема організаційної структури досліджуваного комплексу наведена в додатку 6 даної дипломної роботи.

Як видно зі схеми, структура управління туристичним комплексом є штабною (лінійно-функціональною). За такої структури управління першому (лінійному) керівникові належить основна роль в розробці конкретних питань і прийнятті відповідних рішень. Допомогу йому надає спеціальний апарат управління, що складається з функціональних підрозділів (управлінь, відділів). Такі підрозділи проводять свої рішення або через вищого керівника, або (в межах спеціальних повноважень) прямо доводять їх до спеціалізованих служб або окремих виконавців на нижчому рівні.

До функціональних служб туристичного комплексу належать:

· Фінансовий відділ,

· Будівельне управління,

· Туристичний відділ,

· Юридичний відділ.

Перевагами даної структури є наступне:

1. Висока компетентність спеціалістів, які відповідають за виконання окремих функцій;

2. Розширення можливостей лінійних керівників у питаннях стратегічного управління виробництвом через передачу окремих функцій спеціалізованим ланкам;

3. Підвищення ефективності управління там, де завдання є повсякденними і повторюються;

4. Легко реагує на потреби практики щодо створення нових підрозділів.

Будівництво й функціонування ТК «Буковель» являє собою важливий чинник соціально-економічного розвитку регіону. По-перше, спорудження об'єктів інфраструктури комплексу (дороги від села до комплексу, ЛЕП, інших комунікацій) має значення не тільки для туристичного сервісу, а й для побуту самих мешканців села Поляниця. По-друге, ТзОВ «Скорзонера» платить сільській раді Поляниці десятки тисяч гривень у місяць у вигляді податку на землю. По-третє, і це мабуть найважливіше, «чимало мешканців села працюють у «Буковелі», тобто створені робочі місця для тих, хто роками був безробітним і виживав за рахунок збирання ягід та грибів або за рахунок виїзду на сезонні сільськогосподарські роботи на схід чи південь України» [46, c.41].

Про позитивний вплив функціонування ТК «Буковель» на соціально-економічний розвиток регіону свідчать наступні цифри. В минулому бюджет села Поляниця був 30 тис. грн., зараз він становить близько 200 тис. грн. Сільський бюджет на 95% складається з надходжень від товариства і збільшився у 5 разів у порівнянні з 2001 роком. За період діяльності товариства було сплачено податків та зборів до місцевого, регіонального та державного бюджетів, без урахування податку на додану вартість на суму 7 млн. 300 тис. грн.; крім того, надано 410 тис. спонсорської допомоги на соціально-економічний розвиток села Поляниця; профінансовано в сумі 158 тис. грн. реконструкцію діючої лінії електропередач для потреб жителів сіл Поляниця, Яблуниця, Татарів» [46, c.41].

2.2 Інфраструктура ТК «Буковель»

Величезне значення для задоволення потреб туристів, а отже для розвитку туристичного бізнесу, має соціально-економічна інфраструктура туристичної галузі. Автори посібнику «Менеджмент туристичної галузі» розрізняють інфраструктуру загальну і туристичну. «Загальна інфраструктура охоплює всі елементи, які існують незалежно від туристичного руху: засоби зв'язку, комунікації підприємств торгівлі й культури, комунальне господарство. У багатьох випадках загальна інфраструктура служить цілям задоволення потреб туристів. Але при цьому необхідний додатковий розвиток інфраструктури в туристичних цілях. У цілому туристичний попит забезпечується на основі використання двох видів ресурсів: природних і створених людиною» [54, c.111].

Для підвищення прибутку від надання туристичних послуг товариство «Скорзонера» створило готельно-житлову інфраструктуру, будівництво атракцій для зимового й літнього відпочинку, реалізацію власних і презентацію як традиційних для цього регіону видів, так і новинок туристичного сервісу, експлуатацію об'єктів рекреаційного призначення.

«За чотири роки діяльності товариство ввело в дію на території села Поляниця цілісний туристичний комплекс з поетичною назвою «Буковель», з готельно-номерним фондом на 300 місць, з пасажирськими канатними дорогами та 14-ма кілометрами облаштованих лижних трас. Також проведено капітальну реконструкцію дев'яти кілометрів під'їзних шляхів на території Поляниці на загальну суму 4,5 мільйона гривень, створено систему централізованого водопостачання й очистки стічних вод, протягнуто лінію електропередач, задіяно засоби лінійного та мобільного зв'язку, підведено i інші комунікації, необхідні для життєдіяльності комплексу» [20, c.11]. Таким чином, внаслідок зусиль керівництва туристичного комплексу забезпечено його транспортну доступність.

Загальна протяжність трас гірськолижного курорту «Буковель» становить нині 20 000 м. На гірських схилах поблизу комплексу обладнано гірськолижні траси трьох категорій складності:

- Траси легкої складності, призначені для новачків;

- Траси середньої складності для досвідчених лижників;

- Складні траси для експертів і спортсменів.

Майже всі траси обладнано пристроями для осніження. Одна з трас освітлюється.

Лижні траси розташовані на схилах гір Буковель (висота 1127 м), Чорна Клева (1237 м), Довга (1372 м), Бульчинеха (1160 м). Поблизу нижніх станцій підйомників розміщені пункти прокату, камери схову, медпункти, місця паркування автомобілів, пункти інформації, каси, лижна школа, магазин спорядження, піццерія, колиба.

На території готельного комплексу «Буковель» знаходяться рецепція, ресторан, сауна з двома парними, басейном, турбосолярієм і масажною кімнатою, фітнес-центр, ігровий зал, паркування.

Для підйому лижників на вершини споруджено 7 канатних доріг та 5 мультиліфтів.

На території курорту «Буковель» працюють два прокатні пункти, розташовані в районі нижніх станцій бугельного й двохкрісельного підйомників. Вони обладнані камерами схову, роздягальнями, душовими кабінами, санвузлами, ski-сервісними центрами. Спорядження у прокатних пунктах оновлюється щороку й може порадувати не тільки новачків. У другій половині сезону проводиться розпродаж прокатного спорядження.

В «Буковелі» даються напрокат такі види спорядження:

* гірські лижі, сноублейди (більше 2000 комплектів): лижі Salomon 2005-06 (кросмакс V 12, Екіп СЦ, Екіп 3 V Рейс, Стріттрейсер 10, Тенейті Ган, Скрамблер 8, Сіам 7, Стріттрейсер 800, Раш 7, Сіам 400), лижі Rossignol 2004-05 (Оверсайт 9 S, Оверсайт 9 X, Бандит 2, Бандит 1, Сапфір);

* бігові лижі: Rossignol для класичної й вільної ходи

* сноуборди: Salomon, Rossignol у загальній кількості більше 200 комплектів, з яких 70 підліткових комплектів;

* сноутюби: надувні камери SUNKID (Австрія) з пластиковим дном, у тому числі й дитячі.

* сноумобілі: двомісні потужністю 45 кінських сил.

На «Буковелі» є спортивні магазині «Sport & Fun», які пропонують покупцям товари, потрібні для активного відпочинку. Відвідувачі цих магазинів мають можливість безкоштовно опробувати лижі сезону 2005-2006 років перед купівлею.

На курорті надаються такі види ski-сервісу:

- установка кріплень на лижі й сноуборди (безкоштовно, якщо комплект придбано в магазинах ТК «Буковель»);

- верстатне заточування кантів;

- шліфування й відновлення ковзаючої поверхні;

- гаряче наплавлення парафіну;

- Ремонт гірськолижного спорядження різного ступеню складності.

На досліджуваному курорті діє висококваліфікована лижна школа, де туристи можуть знайти для себе відповідну групу й курс гірськолижної підготовки. Інструктори з гірськолижного катання розробляють для гостей курорту індивідуальну програму й показують їм найкращі спуски.

Програма навчання охоплює десять рівнів:

К1 - початківці. Перший день на лижах - прямі спуски - плуг

К2 - повороти плугом

К3 - покращення техніки повороту плугом

К4 - їзда по косій - повороти упором

К5 - повороти упором - введення в карвінг

К6 - покращення техніки поворотів упором (робота палками)

К7 - вивчення поворотів на паралельних лижах

К8 - карвінг для підготовлених

К9 - катання по пересіченій місцевості (бугриста траса, глибокий сніг)

К10 - технічні й спортивні програми змагань.

На «Буковелі» працює й дитяча школа, яка обслуговує дітей віком від 4 до 12 років. Крім того, висококваліфіковані інструктори із сноубордингу навчають відпочиваючих безпечно й правильно оволодіти технікою катання на сноуборді.

Забезпечення безпеки відпочивальників є одним із пріоритетів діяльності ТзОВ «Скорзонера». «Лижників інструктують професіонали, функціонує своя рятувальна служба, на трасах - захисні сітки, лижі в прокаті - лише нові (після двох років експлуатації їх списують)» [43, c.2].

Загальна транспортна потужність всіх підйомників становить 14000 осіб/год. (рік тому вона була 6900 осіб/год.). Довжина підготовлених ратраками трас дорівнює 20 000 м (рік тому 14 000 м), всі траси з'єднані між собою.

Велику увагу приділяє ТзОВ «Скорзонера» обладнанню систем осніження. Нині 19 500 м (95%) трас обладнано снігогенеруючими системами (минулого сезону було обладнано тільки 8 000м трас).

Розглянемо технічні параметри кожного з підйомників.

1) Бугельний підйомник (г. Буковель 1127 м)

Довжина
Нижня станція	859 м
Верхня станція	1090 м
Перепад висот	231 м
Довжина трас	2000 м
Транспортна потужність (осіб/год	700

2) 2-крісельний підйомник (г. Буковель 1127 м)

Довжина	1127 м
Нижня станція	889 м
Верхня станція	1110 м
Перепад висот	238 м
Довжина трас	3500 м
Транспортна потужність (осіб/год.)	1000

3) 4-крісельний підйомник (г. Чорна Клева 1241 м)

Довжина	1700м
Нижня станція	895 м
Верхня станція	1237 м
Перепад висот	342 м
Довжина трас	5000 м
Транспортна потужність (осіб/год.)	2400

4) 3-крісельний підйомник (г. Бульчинеха 1160 м)

Довжина	1200 м
Нижня станція	1014 м
Верхня станція	1160 м
Перепад висот	146 м
Довжина трас	2500 м
Транспортна потужність (осіб/год.)	1000

5) Бугельний підйомник (г. Бульчинеха 1160 м)

Довжина	1000 м
Нижня станція	896 м
Верхня станція	1014 м
Перепад висот	118 м
Довжина трас	1000 м
Транспортна потужність (осіб/год.)	1000

6) 4-крісельний підйомник (г. Чорна Клева 1241 м)

Довжина	859 м
Нижня станція	931 м
Верхня станція	1112 м
Перепад висот	181 м
Довжина трас	2500 м
Транспортна потужність (осіб/год.).	1000

7) 4-крісельний підйомник (г. Довга 1372 м)

Довжина	1024 м
Нижня станція	1152 м
Верхня станція	1372 м
Перепад висот	220 м
Довжина трас	6500 м
Транспортна потужність (осіб/год.)	1000

8) Мультиліфти

Довжина	250 м
Перепад висот	18 м
Довжина трас	1000 м
Транспортна потужність (осіб/год.)	400

Придбавши "дистанційний" абонемент, туристи можуть відкривати турнікети, не виймаючи його з кишені.

Завдяки вдалому розташуванню і сприятливим природнім умовам сніг тут випадає рано і в дуже великих кількостях. В поєднанні з раціональною та ефективною роботою по підготовці трас, снігове покриття є відмінним і зберігається аж до кінця квітня.

Добре налагоджена інфраструктура ТК «Буковель» зумовила те, що під час зимового сезону 2004-2005 років його відвідало 180 тисяч лижників [47, c.2].

Перейдемо до розгляду стану послуг із харчування на досліджуваному курорті. До послуг відпочиваючих ТК "Буковель" - ресторан "Козачок" на 200 місць, де готують вишукані страви національної та європейської кухні. Всі страви готуються на відкритому вогні. В ресторані діє дисконтна картка "КОЗИРНА КАРТА".

На другому поверсі ресторану знаходиться лаунж-бар, відвідувачі якого можуть скуштувати коктейль, подихати ароматами кальяну.

Окрім ресторану, на території ТК "Буковель" діють колиби мережі ресторанів "КОЗИРНА КАРТА". Етимологічно слово «колиба» означає хатинку пастухів на полонині. З давніх часів, навесні, щойно з'являлася у горах соковита трава, пастухи виганяли овець на полонину, де поселялись на все літо. Спали біля ватри, а працювали в восьмикутному дерев'яному будиночку з вогнищем посередині, де дим виходив в отвір в центрі стрімкого даху. Пастухи доїли овець, робили з овечого молока сир, варили кашу з кукурудзяного борошна на сметані. З часом архітектура пастушої хатинки стала традиційною формою для корчми в гуцульських селах. Там готують банош - з овечим сиром - бринзою, деруни зі шкварками, м'ясо, запечене в горщечках та багато інших страв гуцульської кухні.

Гості, яким до душі традиційна італійська кухня, можуть відвідати піццерію «Фелічіта».

Крім того, «Скорзонера» вже профінансувала дослідження на своїй території трьох свердловин мінеральної води, яка за цілющими властивостями подібна до трускавецької [43, c.2].

На окрему увагу заслуговують умови проживання відпочиваючих у ТК «Буковель».

Біля підніжжя г. Буковель знаходиться готельний комплекс з комфортабельними номерами.

До послуг туристів є також 25 дерев'яних котеджів, в яких є 98 номерів, з них 56 двомісних, 40 трьохмісних, 2 двокімнатні люкси. В номерах - санвузол, супутникове телебачення, телефон, міні-бар, діє мобільний зв'язок.

Як висловився керівник курорту «Буковель», проживання на курорті - «200 ліжко-місць - відповідного рівня і вони зараз просто не можуть бути дешевшими. Тому проживати на території «Буковеля» будуть люди заможні і середнього достатку. Для решти населення в навколишніх селах ми набрали ще 200 ліжко-місць, де люди погодились приймати наших туристів від 20 гривень за добу» [31, c. 5].

У процесі забудови території для розвитку комплексу «Буковель» застосовано найсучасніший європейський підхід до проектування й будівництва такого роду об'єктів. Це відображено в мастер-плані, що його виконали австрійська фірма «Plan-Alp» та канадська «Ecosign», і в тому, що вже втілено в життя відповідно до цього плану.

Впродовж вільного від катання часу туристів та їх дітей розважає група аніматорів.

В ТК «Буковель» є конференц-зал на 80 місць, в якому можна проводити ділові зустрічі.

Під час святкування Нового Року та Різдва працівники туристичного комплексу «Буковель» влаштовують святкові вечері під супровід місцевих музик з дотриманням гуцульських традицій, невід'ємною частиною яких є шашлик з барана, бануш, мариновані гриби. Народні танці, пісні, забави, дівчата та парубки в національних костюмах залишають у серцях гостей незабутнє враження на все життя. Також у Буковелі організовують святкові заїзди (Паска, Івана Купала, Спаса та ін.), гуцульські забави, автобусні екскурси, шашлик на полонині, походи по гриби, ягоди та до мінеральних джерел; здійснюють організацію відпочинку на замовлення прихильників екстремальних видів спорту, для любителів пива та ін.

2.3 Маркетингова політика ТзОВ «Скорзонера»

Туризм за своїми основними характеристиками не має якихось принципових відмінностей віл інших форм господарської діяльності. Тому всі істотні положення сучасного маркетингу можуть бути застосовані і в туризмі.

Водночас туризм має свою специфіку, яка відрізняє його не тільки від торгівлі товарами, але і від інших форм торгівлі послугами. Тут має місце торгівля як послугами, так і товарами (за оцінками фахівців, частка послуг туризму складає 75%, товарів - 25%), а також те, що туристичні послуги споживаються клієнтами туристичних фірм в місці їх виробництва [52, c. 20].

У традиційному виробництві, де існує конкретний результат праці, поняття маркетингу має більш конкретний зміст. В туризмі результат діяльності зводиться до туристичного продукту. Згідно з зі ст. 1 Закону України «Про туризм», «туристичний продукт - попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов'язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об'єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо)» [1]. До туристичних послуг належать готельні, транспортні, екскурсійні, перекладацькі, побутові, комунальні, посередницькі та інші.

ТзОВ «Скорзонера» створює такі види туристичного продукту:

послуги, пов'язані з організацією катання на гірських лижах (користування трасами, витягами, допомога інструкторів, що пересуваються на снігоходах, транспортування травмованих);

розміщення гостей для відпочинку й ночівлі в котеджах;

харчування туристів (зокрема фаст-фуд);

послуги із страхування туристів-гірськолижників;

послуги з прокату лиж і ski-сервісу;

обмін валюти;

телефон;

пошта;

послуги побутового обслуговування

Туристичному продукту, разом із загальними специфічними характеристиками послуг, властиві свої особливості:

1. Це комплекс послуг і товарів, що характеризується складною системою взаємостосунків між різними компонентами.

2. Попит на туристичні послуги надзвичайно еластичний по відношенню до рівня доходу і цін, але багато в чому залежить від політичних і соціальних умов.

3. Споживач, як правило, не може побачити турпродукт до його споживання, а саме споживання в більшості випадків здійснюється безпосередньо на місці виробництва туристичної послуги.

4. Споживач долає відстань, що відділяє його від продукту і місця споживання, а не навпаки.

5. Турпродукт залежить від таких змінних, як простір і час, для нього характерні коливання попиту.

6. Туристичний продукт створюється зусиллями багатьох підприємств, кожне з яких має власні методи роботи, специфічні потреби і різні комерційні цілі.

7. Не може бути досягнута висока якість туристичних послуг за наявності навіть незначних недоліків, оскільки обслуговування туристів складається з багатьох дрібниць.

8. На якість туристичних послуг мають вплив зовнішні чинники, що мають форс-мажорний характер (природні умови, погода, політика в області туризму, міжнародні події і т.д.).

Ці специфічні особливості туристичного продукту мають істотний вплив на маркетинг в туризмі. Деякі автори вкладають в поняття маркетингу в туризмі глобальний зміст: «Туристичний маркетинг - це систематична зміна і координація діяльності туристичних підприємств, а також приватної і державної політики в області туризму, яка здійснюється за регіональними, національними або міжнародними планами. Мета таких змін полягає в тому, щоб якнайповніше задовольняти потреби певних груп споживачів, враховуючи при цьому можливості отримання відповідного прибутку.» [52, c. 22-23].

Важливу роль у маркетингу відіграє ціноутворення. Будучи лише однією із складових маркетингу, ціна виконує виключно важливу функцію, яка полягає в отриманні виручки від реалізації. Саме від цін кінець кінцем залежать досягнуті комерційні результати, а правильно вибрана цінова стратегія має довготривалий і вирішальний вплив як на конкурентоспроможність продуктів, так і на діяльність підприємства. Крім цього ціна є чинником, що має велике значення для споживачів. Вона служить засобом встановлення певних відносин між фірмою і клієнтами і допомагає створенню про неї певного уявлення, яке може мати значний вплив на її подальший розвиток. І, нарешті, ціна - найсильніша зброя в боротьбі з конкурентами на ринку.

У туристській сфері фірми прагнуть перевершити конкурентів шляхом максимального підвищення якості якісних характеристик своєї діяльності. Якщо таке підвищення розглядається споживачами як цілком допустиме, то підприємство може з успіхом уникнути конкурентної боротьби. Саме така ситуація на сьогоднішній день існує в ціноутворенні ТзОВ «Скорзонера».

Прикладом ціноутворення в досліджуваному туристичному комплексі є встановлення тарифів на послуги з підйому гірськолижників підйомниками на зиму 2005-2006 рр. Ці тарифи подано в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Тарифи на зиму 2005-2006 рр., грн.

опція	«Економ»	«Вік-енд»	«Святковий»
1	2	3	4
1 підйом (канатні дороги, бугель)	10	12	14
1 підйом (мультиліфти)	5	6	7
2 години (канатні дороги, бугель)	35	48	60
Половина дня (канатні дороги, бугель)	60	70	85
1 день (канатні дороги, бугель)	100	110	120
3 дні (канатні дороги, бугель)	240	290	320
4 дні (канатні дороги, бугель)	290	-	-
7 днів (канатні дороги, бугель)	-	-	620

В «Буковелі» «запроваджено сучасну карткову електронно-пропускну систему й цілодобово чергує власна рятувальна служба. На ТК спорудили новітню систему снігонапилення і придбали спеціалізовану техніку для впорядкування гірських схилів» [20, c.11].

На початку сезону цього року (до 1 листопада 2005 р.) підприємство «Скорзонера» проводило акцію, згідно з якою туристам надавалася знижка до 70%. Умови акції відповідно до різних пакетів послуг показано в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Знижки на послуги ТзОВ «Скорзонера» в 2005 р., грн.

	«Економ»	«Вік-енд»	Термін дії
Пакет «Тривалий 50» (50 підйомів)	Номінальна вартість	500	600
	Акційна вартість	200	250	1 місяць
Пакет «Тривалий 100» (1050 підйомів)	Номінальна вартість	1000	1200
	Акційна вартість	310	410	1 місяць
Пакет «Сезонний 100» (100 підйомів)	Номінальна вартість	1000
	Акційна вартість	450	Весь сезон

Мета цієї акції в тому, щоби забезпечити можливість тим людям, які не можуть собі дозволити відпочинок за високу вартість взимку, придбати влітку абонемент зі знижкою 70-80%, а восени - 50-60%. Завдяки цьому людина може собі завчасно розпланувати свій відпочинок, забезпечити проживання. В жовтні 2005 р. найдешевшими квитками були тижневі, місячні - дорожчі. Є також квитки з відкритою датою на весь сезон. Таким чином товариство дає можливість споживачам забезпечити собі відпочинок за зниженими цінами. Крім того, регіонально розпродуючи абонементи через торгові мережі своїх партнерів, «Скорзонера» дає змогу людям придбати їх без черг, приїхати на «Буковель» і не стояти в черзі тут.

Поряд з ціною важливу роль у маркетинговій політиці досліджуваного підприємства відіграє реклама.

Реклама - це неособистісні форми комунікації, здійснювані за допомогою платних засобів розповсюдження інформації, з чітко вказаним джерелом фінансування [49, c. 167].

На думку фахівців, рекламу можна розглядати як форму комунікації, яка намагається перекласти якість товарів і послуг, а також ідеї на мову потреб і запитів споживачів. Реклама - найбільш дійовий інструмент в спробах фірми донести інформацію до своїх клієнтів, модифікувати їх поведінку, привернути до запропонованих послуг, створити позитивний імідж самого підприємства, показати його суспільну значущість. Тому ефективна рекламна діяльність - найважливіший засіб досягнення цілей стратегії маркетингу в цілому і комунікаційної стратегії зокрема.

Фірми підходять до проведення реклами по-різному. В дрібних фірмах рекламою звичайно займається один з працівників відділу збуту. Великі фірми створюють відділ реклами. Начальник відділу підпорядковується директору по маркетингу. У функції рекламного відділу входять розробка бюджету реклами, затвердження оголошень і планів заходів, що представляються рекламним агентством.

Туристська фірма, як і будь-яке підприємство не може обійтись без реклами як самої фірми, так і її товарів і послуг. Розглянемо застосування реклами в туристській фірмі «Скорзонера». Керівництво фірми поки що не може дозволити собі створити цілий маркетинговий відділ, тому маркетингом в фірмі займається один співробітник. Він відповідає за розміщення рекламних звернень на телебаченні, в газетах, а так само в Internet. Отже, розглянемо, яку рекламу використовує туристська фірма «Скорзонера» для просування свого продукту.

У сьогоднішньому світі за умов глобальної комп'ютеризації просто необхідно використовувати сучасні технологічні ресурси. Одним з таких ресурсів є всесвітня мережа «Internet». Сьогодні Internet - це найлегший спосіб отримання інформації з будь-якої точки земної кулі. Зараз жодна туристська фірма не може обійтися без Internet. Погода, ціни, опис готелів, умови укладення договорів, документи необхідні для отримання візи - все це можна знайти на сайтах різних туристських кампаній. «Скорзонера» не є виключенням. На своєму сайті, який знаходиться за адресою www.bukovel.com, фірма розмістила саме ту інформацію, яка може знадобитися туристу, тобто інформацію про саму фірму, про траси і підйомники, які вона пропонує, про послуги, які фірма надає і так далі.

Рекламне звернення на сайті www.bukovel.com має інформативний характер. Тут іде формування іміджу фірми й коректування уявлень про діяльність фірми. Тут йде формування іміджу продукту, а саме катання ні гірських лижах на «Буковелі». Туристи можуть одержати інформацію про умови комфортного відпочинку, які пропонуються їм на гірськолижному курорті. Потрібно відзначити, що «Скорзонера» випускає буклети, пов'язані з її власними проектами для більшого залучення туристів до даних послуг. Всі буклети віддруковані в друкарні на хорошому, якісному папері, що показує пошану до клієнтів. Крім цього всі буклети барвисто оформлені. В буклетах переважає блакитний колір, який асоціюється зі снігом, з зимою. В рекламних буклетах зоровий ефект забезпечується за рахунок фотографій. Фотографії відтворюють атмосферу відпочинку на «Буковелі». Саме вони дають потенційному клієнту головне уявлення про те, що його чекає, наприклад, спуск на лижах з гір, обід у колибі, відпочинок у котеджі і так далі. В буклетах подається об'єктивна інформація про пропоновані послуги з виділенням специфіки і потенційних можливостей, які матимуть клієнти.

Практично всі рекламні буклети випускаються двома мовами: українською та російською (для російськомовного населення та для іноземних туристів з близького зарубіжжя).

Крім рекламних буклетів, всесвітньої системи Internet туристська фірма «Скорзонера» розміщує свою рекламу на телебаченні і в друкованих виданнях. Телебачення має широку нагоду мати цілеспрямовану дію і викликати бажану у відповідь реакцію глядацької аудиторії. Телебачення забезпечує широке охоплення потенційних гостей курорту. Так, для просування святкової програми «Новий рік у «Буковелі» була дана реклама на телебаченні, на вихідні дні, в період показу цікавих програм і художніх фільмів на каналі «Інтер», коли максимальне число потенційних клієнтів були біля своїх телевізорів. На рекламу даного проекту було виділене 3% від передбачуваного прибутку, тому програма рекламувалася по телебаченню і в газеті «Західний кур'єр», яка має спеціальний розділ, присвячений туризму. Рекламне звернення, поміщене в цій газеті, був простим, коротким, та водночас привертало увагу читачів. Через свою оперативність, повторюваність, широке охоплення ринку преса є одним з найефективніших засобів розповсюдження реклами, тому «Скорзонера» частіше за все користується послугами преси для рекламування своїх послуг.

В таблиці 2.3 подається розподіл рекламних витрат ТзОВ «Скорзонера» між носіями реклами у 2005 році.

Таблиця 2.3

Розподіл рекламних витрат між носіями реклами

Рекламні заходи	Вартість	Кількість	Сума витрат
1. Виготовлення буклетів	25 грн. за 1 шт.	2000 шт.	50 тис. грн.
2. Рекламний ролик на ТБ	300 грн. за 1 місяць	Протягом року	3,6 тис. грн.
3. Реклама в Інтернеті	20 грн. за добу	Протягом трьох місяців	1,8 тис. грн.
8. Реклама в газеті	15 грн.	Щотижня протягом року (52 номери)	0,78 тис. грн.
Всього			56,18 тис. грн.

рис. 2.1. Розподіл витрат на рекламу туристичного комплексу «Буковель»

Розподіл рекламних витрат ТзОВ «Скорзонера» у 2005 році по місяцях року показано на рисунку 2.2.



Рис. 2.2. Розподіл рекламних витрат ТзОВ «Скорзонера» у 2005 році по місяцях

Як бачимо, найбільші витрати на проведення рекламних заходів припадають на зимові місяці, оскільки профіль «Буковелю» - гірськолижний курорт. Також чимала суми припадають на осінні місяці, коли ставиться мета пригорнути увагу туристів, які тільки планують вибрати місце для відпочинку взимку. Водночас керівництво туристичного комплексу ставить за мету більш активне надання туристичних послуг улітку, тому і на літні місяці відводяться певні суми витрат на рекламу. Найменша рекламна активність спостерігається навесні, в цей час рекламні повідомлення подаються здебільшого з метою залучити туристів не зараз, а у ближчому майбутньому.

Важливим чинником в рекламі є фірмовий стиль організації.

Фірмовий стиль - це набір колірних, графічних, словесних, друкарень дизайнерських постійних елементів, що забезпечують візуальну і смислову єдність товарів (послуг), всієї інформації, що виходить від фірми, її внутрішнього і зовнішнього оформлення [52, c. 467].

ТзОВ «Скорзонера» розробила свій власний фірмовий стиль, який дозволяє споживачу швидко і безпомилково знайти продукт фірми, дозволяє фірмі з меншими витратами виводити на ринок свої нові продукти, і який підвищує ефективність реклами. Елементами фірмового стилю є:

· Товарний знак;

· Фірмовий шрифтовий напис (логотип);

· Фірмовий блок;

· Фірмове гасло (слоган);

· Фірмовий колір.

В додатку 7 представлений логотип «Буковеля», який має рекламні функції й функцію гарантії якості.

Цей логотип наноситься на фірмові бланки, конверти, проспекти, буклети, папки, виставкові стенди, а так само використовуються при зовнішній рекламі і телерекламі. Логотип «Буковеля» має певне забарвлення: або чорний напис на синьому тлі, або чорний напис на червоному тлі. Колір залежить від того, на яку колірну поверхню буде наноситься логотип. Колір робить логотип привабливішим, краще запам'ятовується.

Поряд з логотипом можна зустріти і фірмовий слоган ТзОВ «Скорзонера»: «Буковель - гірськолижний курорт № 1 в українських Карпатах».

Отже, з викладеного видно, що туристська фірма «Скорзонера» активно просуває свої послуги за допомогою різних видів реклами. Однак ми розглянули лише окремі види реклами. Але треба зазначити, що «Скорзонера» користується і іншими видами реклами, такими як аудіовізуальна реклама, рекламні листівки, зовнішня реклама, поштова реклама тощо.

Поряд з рекламою важливу роль у маркетингу відіграє стимулювання збуту. Відмінність між ними полягає в їх методах звернення й цінності, яку вони додають продукту чи послузі. Тоді як реклама займається створенням іміджу, і їй на це потрібний час, управління каналами збуту займається стимулюванням, що веде до негайної дії, переважно - до продажу. З іншого боку, вони виконують спільні завдання, які полягають у збільшенні кількості споживачів і більшому використанні туристичного продукту споживачами.

ТзОВ «Скорзонера» реалізує туристичний продукт за допомогою прямих агентів. Так, в Івано-Франківській області його прямими агентами є туристичні підприємства «Банзай тревел”, «Маратон», «Сьорфінг», «Оле-тур». В Тернопільській області реалізацією туристичного продукту ТзОВ «Скорзонера» займаються Обласна туристична агенція «Галінтур», Тернопільське бюро подорожей та екскурсій, фірма «Золота Липа», фірма «Поділля тревел». Крім того, туристичний продукт «Скорзонери» розповсюджується за допомогою прямих агентів і в інших областях України.

Отже, маркетинг забезпечує не тільки ефективне задоволення потреб ринку, але і успіх ТзОВ «Скорзонера» в конкурентній боротьбі. Зростання комерціалізації туристської діяльності призвели до необхідності скорішого впровадження основних елементів маркетингу в практику роботи ТзОВ «Скорзонера». Як відомо, туризм має певні особливості, пов'язані з характером туристичних послуг, формами продажу тощо. Тому для того, щоб реально застосовувати маркетинг як надійний інструмент досягнення успіху на ринку, фахівцям цього туристичного підприємства необхідно володіти його методологією і умінням застосовувати її залежно від конкретної ситуації. Співробітники ТзОВ «Скорзонера» намагаються застосовувати маркетинг в своїй діяльності, вивчаючи попит і пропозицію на конкретні туристські послуги, формуючи ціни на новий проект, рекламуючи свої послуги і так далі. І тут маркетинг виступає як компас, який дозволяє вести діяльність фірми до наміченої мети більш безпечним шляхом, але товариству «Скорзонера» бракує спеціалізованого відділу служби маркетингу. Для кращого просування фірми і підкорення нових рубежів, на мій погляд, створення такого окремого самостійно функціонуючого органу допоможе довго займати лідируюче положення в даному секторі ринку.

2.4 Характеристика економічної діяльності ТзОВ «Скорзонера»

Важливими показниками ефективності господарсько-фінансової діяльності є показники рентабельності. Рентабельність характеризує економічну ефективність діяльності підприємства. Економічна ефективність -- відносний показник, що порівнює отриманий ефект із витратами чи ресурсами, використаними для досягнення цього ефекту.

Існує кілька коефіцієнтів рентабельності, використання кожного з яких залежить від характеру оцінки ефективності господарсько-фінансової діяльності підприємства. Від цього в першу чергу залежить вибір оціночного показника (прибутку), використаного в розрахунках. Найчастіше використовується чотири різних показники: валовий прибуток (ряд. 050 форми № 2), операційний прибуток (ряд. 100 форми № 2), прибуток до оподатковування (ряд. 170 форми № 2), чистий прибуток (ряд. 220 форми № 2).

Визначимо рентабельність продажу (реалізації туристичних послуг). Вона визначається за формулою:

Rпродажу =	(2.1)

Розраховуємо рентабельність реалізації туристичних послуг у 2003 р. за допомогою формули (2.1):

R_{продажу2003} = = 0,04 або 4,0%

R_{продажу2004} = = 0,041 або 4,1%.

Як бачимо, рентабельність продажу послуг у 2004 р. зросла на 0,1% порівняно з 2003 р.

Рентабельність послуг туристичного підприємства характеризує витрати на виробництво послуг.

Вона обчислюється за формулою:

Rпослуг =	(2.2)

Цей показник дозволяє визначити відносну величину прибутку, одержаного на кожну гривню, що була вкладена у виробництво послуг даним туристичним підприємством.

Розрахуємо рентабельність послуг на досліджуваному підприємстві в 2003 році:

Рентабельність послуг₂₀₀₃ = = 0,058 або 5,8%

Розрахуємо рентабельність послуг на досліджуваному підприємстві в 2003 році:

Рентабельність послуг₂₀₀₄ = = 0,0582 або 5,82%

Таким чином, рентабельність послуг підприємства зросла на 0,02%.

Тепер обчислимо рентабельність виробництва досліджуваного підприємства. Вона визначається за формулою:

Rп-ства==	(2.3)

Розраховуємо рентабельність виробництва досліджуваного підприємства в 2003 р.:

R_{п-ства 2003} = або 1,6%.

Розраховуємо рентабельність виробництва досліджуваного підприємства в 2004 р.:

R_{п-ства2004} = або 1,8%

Таким чином, рентабельність виробництва досліджуваного підприємства в зросла в 2004 р. порівняно з 2003 р. на 0,2%.

Проведений аналіз рентабельності за даними балансу свідчить, що в цілому фінансовий стан досліджуваного підприємства послідовно покращується. Водночас це покращення відбувається недостатніми темпами, тому для його прискорення необхідно вжити деяких заходів, що пропонуються в третьому розділі цієї дипломної роботи.

Наявність робочої сили на досліджуваному підприємстві та її розподіл показано в табл. 2.4.

Таблиця 2.4

Розподіл робочої сили ТзОВ «Скорзонера»

Напрями використання персоналу	Склад працівників (осіб)	Структура (%)
1. Управління	14	4,9
2. Надання спортивно-оздоровчих послуг (інструктори, працівники пунктів прокату)	220	76,6
3. Будівельні й ремонтні роботи (в т.ч. обслуговування та ремонт системи сніговапилення і техніки для впорядкування гірських схилів)	39	13,6
4. Обслуговування й ремонт побутового устаткування	14	4,9
Загальна чисельність працівників	287	100

Розглянемо рівень витрат на оплату праці в ТзОВ «Скорзонера» (табл. 2.5).

Таблиця 2.5

Витрати на оплату праці в ТзОВ «Скорзонера» в 2004 р.

Групи працівників	Кількість працівників	Середньомісячні витрати на оплату праці 1 працівника, тис. грн.	Річні витрати на оплату праці даної групи, тис. грн.
1. Управління	14	0,8	134,4
2. Надання спортивно-оздоровчих послуг (інструктори, працівники прокату)	220	0,6	1584,0
3.Будівельні й ремонтні роботи	39	0,65	304,2
4.Обслуговування й ремонт побутового устаткування	14	0,35	58,8
Загальна чисельність працівників	287	2,4	2081,4

Структуру витрат на оплату праці різних груп працівників показано в діаграмі на рис. 2.2.

Рис.2.2. Структура витрат на оплату праці працівників підприємства ТзОВ «Скорзонера»

Важливою частиною аналізу господарської діяльності ТзОВ «Скорзонера» є аналіз стану й використання основних фондів підприємства. Розпочнемо цю частину аналізу з аналізу динаміки і структури основних виробничих фондів. Облік основних виробничих фондів у ТзОВ «Скорзонера» ведеться за амортизаційними групами, тому структуру основних фондів розглянемо за кожною з них.

Таблиця 2.6

Структура основних виробничих фондів ТзОВ «Скорзонера» за 2003 та 2004 рр. (за початковою вартістю)

Групи основних виробничих фондів	Величина показнику (тис. грн.) на кінець звітного періоду	Структура фондів ()	Зміна структури +,- ()
	2003	2004	2003	2004
І. Будівлі, споруди, підйомники	12052	12017	64,33	62,77	- 1,6
ІІ. Автомобільний транспорт, турис-тичне споряджен-ня, меблі	4523	4995,7	24,14	26,10	+ 1,96
ІІІ. Устаткування, силові машини	2159,5	2131	11,53	11,13	- 0,4
Разом	18734,5	19143,7	100	100	Х

Дані таблиці 2.6 свідчать, що структура основних виробничих фондів ТзОВ «Скорзонера» постійно змінюється: підприємство прагне придбавати сучасне устаткування для надання туристичних послуг, що користуються попитом.

У ТзОВ «Скорзонера» найбільшу питому вагу мають основні фонди першої групи - будівлі, споруди і передатні пристрої.

Особлива увага за останній час приділяється придбанню автомобільного транспорту, снігових мотоциклів (скутерів) і парапланів - їх питома вага в цілому за 2004 рік зросла на 1,96%. Це найбільш активна частина основних фондів, і збільшення її питомої ваги свідчить про підвищення ефективності капіталовкладень, служить показником поліпшення структури основних фондів. Збільшення вартості основних фондів другої групи свідчить про технічне переозброєння досліджуваного туристичного підприємства.

Проведемо аналіз динаміки основних фондів ТзОВ «Скорзонера» за 2003-2004 роки. Вартість основних фондів визначається за формулою:



ФОФ= Фпоч + ( Фзапр - Фвиб),	(2.4)

де Ф_ОФ - вартість основних фондів на кінець звітного періоду;

Ф_поч - вартість основних фондів на початок періоду;

Ф_вв - вартість запроваджених у дію протягом періоду основних фондів;

Ф_виб - вартість основних фондів, які вибули протягом цього ж періоду.

Таблиця 2.7

Аналіз динаміки основних виробничих фондів по ТзОВ «Скорзонера» за 2003 - 2004 рр. (за початковою вартістю)

Найменування показників	Розмір показника (тис. грн.)	Абсолютна зміна +,- (тис. грн.)	Індекс динаміки +,- ()
	2003	2004
1. Вартість основних фондів на початок періоду	18399	18734,5	+ 335,5	+ 1,8
2. Вартість запроваджених у дію основних фондів	302	295	- 7,0	- 2,3
3. Вартість OФ, які вибули	33,5	54,2	+ 20,7	+ 61,8
4. Вартість ОФ на кінець періоду	18734,5	19083,7	+ 349,2	+ 1,9

Отже, в цілому по ТзОВ «Скорзонера» вартість запроваджених у дію основних фондів перевищила вартість тих, що вибули. Безумовно, високий показник вибуття основних фондів свідчить про заміну застарілого обладнання, а сума запроваджених основних фондів - про придбання сучасного устаткування для надання туристичних послуг.

Для характеристики стану основних фондів у такому випадку може бути застосований коефіцієнт оновлення основних фондів, що визначається як відношення нововведених основних фондів до загального їхнього обсягу на кінець даного періоду і обчислюється за формулою:



Коновл = ФВВ / ФОФ * 100,	(2.5)

де Ф_ВВ - вартість основних фондів, запроваджених у дію протягом року,

Ф_ОФ - вартість основних фондів на кінець звітного періоду.

Розрахуємо коефіцієнт оновлення основних фондів ТзОВ «Скорзонера» в 2003 р.:

К_{оновл 2003} = 302 / 18734,5 *100 = 1,61%

Розрахуємо коефіцієнт оновлення основних фондів ТзОВ «Скорзонера» в 2004 р.:

К_{оновл 2004} = 295 / 19083,7 *100 = 1,55%

Отже, коефіцієнт оновлення основних фондів ТзОВ «Скорзонера» склав за 2003 р. - 1,61%, а за 2004 р. - 1,55%. Коефіцієнт оновлення свідчить про стан основних фондів. У ТзОВ «Скорзонера» проводиться певна робота з поліпшення стану основних фондів.