Зимовий відпочинок в Українських Карпатах

Як видно з пояснювальної записки до балансу, основне джерело поповнення основних виробничих фондів - власні капіталовкладення підприємства, тобто:

1) фонд розвитку виробництва;

2) амортизаційний фонд.

Перейдемо до аналізу показників використання основних виробничих фондів.

Основним вартісним показником є показник фондовіддачі або рівень використання основних фондів К_В, що виражається обсягом послуг за рік у грошовому вираженні Q на 1 грн. або 100 грн. основних фондів:

КВ = Q/Ф,	(2.6)

де Q - обсяг реалізації послуг за рік у грошовому вираженні,

Ф - середньорічна вартість основних фондів.

Обрахуємо фондовіддачу по ТзОВ «Скорзонера» за 2003 р. та за 2004 р.:

1) обсяг від реалізації послуг підприємством «Скорзонера» становив:

Q ₂₀₀₃ = 7362 тис. грн., Q ₂₀₀₄ = 8257 тис. грн.;

2) середньорічну вартість основних фондів приймемо як середнє арифметичне між вартістю основних виробничих фондів на початок і кінець року, тобто:

Ф = (Ф_поч + Ф_кін)/2, (2.7)

де Ф - середньорічна вартість основних фондів,

Ф_поч - вартість основних фондів на початок року,

Ф_кін - вартість основних фондів на кінець року.

Розрахуємо середньорічну вартість основних фондів у 2003 році:

Ф₂₀₀₃ = (18399 + 18734,5) / 2 = 18566,8 (тис. грн.)

Розрахуємо середньорічну вартість основних фондів у 2004 році:

Ф₂₀₀₄ = (18734,5 + 19083,7) / 2 = 18909,1 (тис. грн.)

Тоді:

К_{В 2003} = 7362 : 18566,8 0,40;

К_{В 2004} = 8257 : 18909,1 0,44.

В економічних розрахунках і практичній діяльності туристичних підприємств також застосовується показник фондомісткості, що є величиною, оберненою фондовіддачі. Показник фондомісткості визначається відношенням середньорічної вартості основних виробничих фондів до обсягу послуг в грошовому вираженні і показує розмір основних фондів у гривнях, що припадають на 1 грн. або 1000 грн. послуг.

Таким чином: ₂₀₀₃ = 1 : 0,40 2,5;

₂₀₀₄ = 1 : 0,44 2,3.

Показник фондовіддачі необхідно розглядати у взаємозв'язку з показником фондоозброєності, що характеризує забезпеченість підприємства основними фондами й показує співвідношення між обсягом основних фондів і чисельністю працівників. Для того, щоб зростала фондоозброєність, темп зростання основних фондів повинен випереджати темп зростання чисельності працівників.

Фондоозброєність «V» визначається відношенням середньорічної вартості основних виробничих фондів Ф до середньоспискової чисельності працівників основної діяльності «Т», тобто:

V = Ф/Т	(2.8)

та виражається в гривнях вартості фондів на одного працівника.

Чисельність по ТзОВ «Скорзонера» за 2003 рік склала 257 осіб, а за 2004 року - 267 осіб.

Таким чином:

V₂₀₀₃ = 18566,8 : 257 72,2 (тис. грн. на одного працівника);

V₂₀₀₄ = 18909,1 : 260 72,7 (тис. грн. на одного працюючого).

Складемо зведену таблицю, що характеризує показники використання основних фондів ТзОВ «Скорзонера» в 2003-2004 рр.

Таблиця 2.8

Аналіз показників використання основних виробничих фондів по ТзОВ «Скорзонера» за 2003 - 2004 рр.

Найменування показників	Розмір показника	Абсолютна зміна	Індекс динаміки +,- ()
	2003 р.	2004 р.
1. Обсяг від реалізації послуг, тис. грн.	7362	8257	+ 895	1,12
2.Чисельність, осіб	257	260	+ 3	1,01
3.Середньорічна вартість основних фондів, тис. грн.	18566,8	18909,1	+342,3	1,02
Показники використання основних фондів
1. Фондовіддача	0,40	0,44	+ 0,04	1,1
2. Фондоємність	2,5	2,3	- 0,2	0,92
3. Фондоозброєність, 1000 грн. на одного працюючого	72,2	72,7	+ 0,5	1,01

Таким чином, показники використання основних фондів підтверджують раціональність їхньої структури і використання. Збільшення фондовіддачі на 12% (індекс динаміки 1,12), збільшення фондоозброєності на 1% (індекс динаміки 1,01), збільшення середньорічної вартості основних фондів свідчать про придбання основних фондів.

Безумовно, придбання нової техніки потребує нових знань, підготовлених спеціалістів, її освоєння займає певний час. У ТзОВ «Скорзонера» складаються всі передумови для подальшого росту обсягів послуг, і, відповідно, зростання доходів: придбавається техніка, спеціалісти проходять відповідне навчання.

Продовжуючи аналіз показників фінансово-економічної діяльності ТзОВ «Скорзонера», звернемося до факторного аналізу - методики комплексного системного вивчення і виміру впливу факторів на величину результативних показників. Одним із прийомів проведення факторного аналізу є прийом, суть якого - виключення впливу всіх факторів на величину результативного показнику, крім одного. Використовуючи даний прийом, визначимо вплив кожного фактору на прибуток від реалізації на основі таблиці 2.9.

Таблиця 2.9

Факторний аналіз прибутку

№ п/п	Показники	код рядку	2003 рік (х0)	2004 рік (х1)	зміна Дх
1	Виручка від реалізації послуг без урахування ПДВ, акцизного збору та ін. вирахувань із доходу (В)	035	7362	8257	895
2	Собівартість наданих послуг (С)	040	6955	7801	846
3	Інші операційні доходи (ІОД)	060	2,3	2,7	0,4
4	Адміністративні витрати (АВ)	070	0,18	0,2	0,02
5	Витрати на збут (ЗВ)	080	1,7	1,9	0,2
6	Інші операційні витрати (ІОВ)	090	2,05	2,3	0,25
7	Інші фінансові доходи (ІФД)	120	4,17	4,7	0,53
8	Інші доходи (ІД)	130	2,05	2,3	0,25
9	Фінансові витрати (ФВ)	140	6,1	6,9	0,8
10	Податок на прибуток (ПНП)	180	101,4	113,6	12,2
11	Чистий прибуток (ЧП)	220	304,09	340,8	36,71

В нашому випадку факторний показник на прибуток (результативний показник) можна подати у вигляді:

П = В - С + ІОД - АВ - ЗВ - ІОВ + ІФД + ІД - ФВ - ПНП,	(2.9)

де В - виручка від реалізації послуг без урахування ПДВ, акцизного збору та ін. вирахувань із доходу;

С - собівартість наданих послуг;

ІОД - інші операційні доходи;

АВ - адміністративні витрати;

ЗВ - витрати на збут;

ІОВ - інші операційні витрати;

ІФД - інші фінансові доходи

ІД - інші доходи;

ФВ - фінансові витрати;

ПНП - податок на прибуток.

Як відомо, розмір виручки від реалізації залежить від таких факторів, як ціна наданих послуг, питома вага кожного виду послуг в загальному обсязі реалізації та кількості реалізованих послуг. Таку залежність можна записати у вигляді наступної формули:

В = N * ПВ * Ц,	(2.10)

де N - обсяг реалізації послуг;

ПВ - показник структури наданих послуг;

Ц - ціна послуг.

Факторну модель собівартості наданих послуг можна подати у вигляді виразу:

С = N * ПВ * Вз,	(2.11)

де ПВ - показник структури наданих послуг;

N - обсяг надання послуг;

В_З - змінні витрати на надання однієї послуги.

Використовуючи дані звіту про фінансові результати, визначити вплив усіх перерахованих факторів на фінансовий результат неможливо, оскільки нам невідомі ні питома вага наданих послуг, ні їх обсяг, ні ціна, ні собівартість одиниці. Але знаючи середній індекс цін, можна визначити вплив на розмір чистого прибутку зміни цін, обсягу наданих послуг. Звіти про фінансові результати досліджуваного підприємства в 2003 та в 2004 роках подаються в додатках 3 і 4.

Візьмемо до уваги, що ціни на послуги ТзОВ «Скорзонера» у 2004 році зросли в середньому на 10%, тобто індекс цін (І_ц) склав 1,1.

Визначимо вплив факторів на зміну виручки від реалізації. Загальну зміну виручки від реалізації знаходимо за формулою:

ДВзаг = В1 - В0,	(2.12)

де В₁ - виручка від реалізації у звітному (2004) році ,

В₀ - виручка від реалізації у базисному (2003) році.

Розраховуємо загальну зміну виручки від реалізації:

ДВ_заг = 8 257 - 7 362 = 895 (тис. грн.),

тобто за звітний період виручка від реалізації послуг збільшилась на 895 тис. грн. Ця зміна є результатом двох факторів: ціни реалізації й обсягу реалізованих послуг (з урахуванням структури). Розрахунок впливу цих факторів можна визначити наступним чином:

ДВц = В1 - В1 : Іц,	(2.13)

де В₁ - виручка від реалізації у звітному (2004) році,

І_ц - індекс цін.

Розраховуємо вплив ціни реалізації й обсягу реалізованих послуг (з урахуванням структури):

ДВ^ц = 8 257 - 8 257 : 1,1 = 8 257 - 7 506, 36 = 750, 64 (тис. грн.);

ДВ_NПВ = В₁ : І_ц - В₀ = 8 257 : 1,1 - 7 362 = 7 506,36 - 7 362 = 144,36 (тис. грн.)

Таким чином, зростання цін сприяло збільшенню виручки від реалізації на 144,36 тис. грн., а збільшення обсягу випуску - на 750,64 тис. грн.

Аналогічно розраховуємо вплив факторів на зміну собівартості реалізованих послуг:

ДСзаг = С1 - С0,	(2.14)

де С₁ - собівартість наданих послуг у звітному році;

С₀ - собівартість наданих послуг у базисному році.

Розрахуємо вплив факторів на зміну собівартості реалізованих послуг:

ДС_заг = 7 801 - 6 955 = 846 (тис. грн.)

Припустимо, що собівартість одиниці послуг змінилась тільки за рахунок зовнішніх факторів, а саме за рахунок загальної зміни цін, тоді:

ДСц (Взм) = С1 - С1 : Іц.	(2.15)

Розраховуємо зміну собівартості одиниці послуг за рахунок загальної зміни цін:

ДС_ц (В_зм) = 7 801 - 7 801 : 1,1 = 709,18 (тис. грн.)

Розраховуємо зміну собівартості одиниці послуг за рахунок зміни обсягу реалізованих послуг:

ДСNПВ = С1 : Іц - С0 = ДСзаг - ДСц (Взм)	(2.16)

ДС_NПВ = 846 - 709,18 = 136,82 (тис. грн.).

Таким чином, за рахунок збільшення обсягу випуску собівартість послуг збільшилась на 136,82 тис. грн., за рахунок зміни - на 709,18 тис. грн.

Як бачимо з розрахунків, зміна цін вплинула на прибуток у складі двох показників: виручки та собівартості. Причому вплив зміни цін на розмір чистого прибутку у складі виручки і собівартості мають різноспрямований характер: зростання виручки від реалізації сприяє зростанню чистого прибутку, а зростання собівартості сприяє зменшенню прибутку. Враховуючи це, вплив зміни цін на розмір чистого прибутку можна визначити наступним чином:

ДПц = ДВц - ДСц (Взм).	(2.17)

Розраховуємо вплив зміни цін на розмір чистого прибутку:

ДП_ц = 750,64 - 709,18 = 41,46 (тис. грн.).

За рахунок збільшення цін чистий прибуток підприємства збільшився на 41,46 тис. грн.

Тепер розрахуємо вплив інших факторів на зміну розміру чистого прибутку.

Вплив зміни розмірів адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат на зміну величини чистого прибутку.

При визначенні впливу даного фактору слід врахувати, що він є фактором зворотного впливу по відношенню до прибутку, тому в розрахункову формулу додаємо знак „-”.

ДПр = - [(AВ1 + ЗВ1 + ІОВ1) - (AВ0 + ЗВ0 + ІОВ0)],	(2.18)

де П_р - зміна чистого прибутку за рахунок зміни величини вказаних витрат.

В нашому прикладі цей вплив склав:

ДП_р = - [(0,2 + 1,9 + 2,3) - (0,18 + 1,7 + 2,05)] = - (4,4 - 3,93) = - 0,47 (тис. грн.).

Перевитрати по непрямих витратах призвів до зниження прибутку у звітному році на 0,47 тис. грн.

Вплив зміни величини доходів на зміну величини чистого прибутку.

Розрахунок впливу даного фактору на зміну розміру прибутку визначаємо за формулою:

ДПД = (ФД1 - ФД0) + (ІФД1 - ІФД0) + (ІОД1 - ІОД0),	(2.19)

де ДП_Д - зміна чистого прибутку за рахунок зміни суми доходів.

ДП_Д = (2,3-2,05) + (4,7 - 4,17) + (2,7 - 2,3) = 0,25 + 0,53 + 0,4 = 1,18 (тис. грн.)

Розмір чистого прибутку збільшився за рахунок збільшення суми доходів на 1,18 тис. грн.

Вплив зміни величини фінансових витрат на зміну величини чистого прибутку.

Для розрахунку цього фактору використовуємо формулу:

ДПФВ = - (ФВ1 - ФВ0),	(2.20)

де ДП_ФВ - зміна чистого прибутку за рахунок зміни розміру фінансових витрат.

ДП_ФВ = - (6,9 - 6,1) = - 0,8 (тис. грн.),

тобто чистий прибуток знизився за рахунок збільшення суми понесених фінансових витрат на 0,8 тис. грн.

Вплив величини сплаченого податку на прибуток

ДППНП = - (ПНП1 - ПНП0),	(2.21)

де ПНП - зміна чистого прибутку за рахунок зміни величини сплаченого податку на прибуток;

ДП_ПНП = - (113,6 - 101,4) = - 12.2 (тис. грн.)

Збільшення величини сплаченого податку на прибуток призвело до зниження чистого прибутку на 12,2 тис. грн.

Таблиця 2.10

Зведена таблиця впливу факторів на чистий прибуток звітного періоду

Показники	Сума, тис. грн.
Зміна цін	41,46
Обсяг реалізованих послуг	144,36
Обсяг виробленої послуг	- 136,82
Адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати	- 0,47
Доходи (фінансові, операційні та інші)	1,18
Фінансові витрати	- 0,8
Податок на прибуток	- 12,2
Всього	36,71

Перейдемо до факторного аналізу впливу окремих показників на фінансові результати

Розглянемо показники, що впливають на фінансові результати підприємства. До них належать показники прибутковості, що показують, наскільки ефективно використовувались усі ресурси, які забезпечили отримання фірмою прибутку, а також показники рентабельності.

Відношення прибутку до власного капіталу характеризує прибутковість власного капіталу:

Коефіцієнт прибутковості власного капіталу =	(2.22)

Середній розмір власного капіталу визначається як середньоарифметичне значення статутного капіталу (р. 300 ф. №1), пайового капіталу (р. 310 ф. №1), додатково вкладеного капіталу (р. 320 ф. №1), іншого додаткового капіталу (р.330 ф. №1), резервного капіталу (р. 340 ф. №1), нерозподіленого прибутку (р. 350 ф. №1), нарахованих учасниками дивідендів (р. 590 ф. №1) на початок та кінець звітного періоду.

Обчислимо середній розмір власного капіталу досліджуваного підприємства «Скорзонера» у 2003 році:

(20891,4 + 36795,7 ) : 2 = 28843,55 (тис. грн.)

У 2004 році цей показник становить:

(36795,7 + 2158) : 2 = 19476,85 (тис. грн.)

Тоді коефіцієнт прибутковості власного капіталу у 2003 році дорівнює:

К_{приб 2003} =

Коефіцієнт прибутковості власного капіталу у 2004 році становить:

К_{приб 2004} =

Отже, впродовж досліджуваного періоду коефіцієнт прибутковості власного капіталу підприємства покращився.

Розглянемо показники ефективності використання активів.

Вимірювачем ефективності використання всіх активів підприємства (рентабельність виробництва) є співвідношення чистого прибутку і середньої суми активів:

Коефіцієнт прибутковості активів =	(2.23)

Цей показник показує, скільки прибутку приносить кожна гривня, вкладена в актив.

У 2003 р. на досліджуваному підприємстві цей показник становив:

Коефіцієнт прибутковості активів = = 0,009.

У 2004 р. даний коефіцієнт становить:

Коефіцієнт прибутковості активів = = 0,013.

Перейдемо до аналізу фінансової стійкості досліджуваного підприємства.

Важливим завданням аналізу фінансового стану є дослідження абсолютних показників фінансової стійкості підприємства. Найбільш загальним показником фінансової стійкості є надлишки та нестатки джерел засобів для формування оборотних активів, що розраховується як різниця величини джерел засобів і відповідної величини запасів і витрат. Загальна величина запасів і витрат підприємства дорівнює підсумку розділу II активу балансу.

Під час аналізу використовують декілька показників, що відображають різний ступінь охоплення засобів, показаних у балансі.

Перший показник -- наявність власних обігових коштів; визначається як різниця величини джерел власного капіталу та величини необоротних активів:

зимовий відпочинок карпати буковель

ОКВЛ = ДВЛК-АН,	(2.24)

де ОК_ВЛ -- власні обігові кошти;

Д_ВЛК - джерела власного капіталу (розділ І пасиву балансу);

А_Н - необоротні активи (розділ І активу балансу).

У 2003 році обігові кошти досліджуваного підприємства були:

ОК_ВЛ = 36795,7 - 30595,9 = 6199,8 (тис. грн.)

У 2004 році сума обігових коштів ТзОВ «Скорзонера»

ОК_ВЛ = 22158 - 19107,3 = 3050,7 (тис. грн.)

Другий показник -- наявність власних і довгострокових зобов'язань джерел формування запасів і витрат (Д_влк), отримується збільшенням попереднього показника на суму довгострокових кредитів і позикових засобів:

ОКВЛД = (ДВЛК + ДК) - АН,	(2.25)

де Д_к -- довгострокові зобов'язання.

У 2003 році

ОК_{ВЛД 2003} = (36795,7 + 80,4) - 18737,5 = 18138,6 (тис. грн.)

У 2004 році

ОК_{ВЛД 2004} = (37768 + 120,0) - 19107,3 = 18780,7 (тис. грн.)

Третій показник -- загальна величина головних джерел формування запасів і витрат; дорівнює сумі попереднього показника та величини короткострокових кредитів і позикових засобів:

ОЗ = (Двлк + Дк + Ккр) - Ан,	(2.26)

де ОЗ -- загальна величина джерел формування запасів і витрат;

К_кр -- короткострокові кредити і позикові засоби.

У 2003 році

ОЗ = (36795,7 + 80,4 + 275) - 18737,5 = 18413,6 (тис. грн.)

У 2004 році

ОЗ = (37768 + 120,0 + 248) - 19107,3 = 19028,7 (тис. грн.)

Кожний із наведених показників наявності джерел формування запасів і витрат має бути зменшений на суму іммобілізації обігових коштів у складі інших дебіторів та інших оборотних активів.

Цим трьом показникам наявності формування запасів і витрат відповідають три показники забезпеченості запасів і витрат джерелами їх формування. Це:

- надлишок (+) або нестаток (-) власних обігових коштів:

?ОЗвл = ОЗвл - А0,	(2.27)

де ОЗ_вл - власні обігові кошти.

ОЗвл = р. 380 ф. 1 - р. 080 ф. 1,	(2.28)

де А_о -- матеріальні оборотні засоби;

А₀ = р. 100 ф. 1

?ОЗ_{вл 2003} = (36795,7 - 18737,5) - 11801,4 = 18058,2 - 11801,4 = 6256,8 (тис. грн.)

?ОЗ_{вл 2004} = (37768 - 19107,3) - 11600 = 7060,7 (тис. грн.)

- надлишок (+) або нестаток (-) власних і довгострокових зобов'язань джерел формування запасів і витрат:

?ОЗвлд = ОЗвлд - А0,	(2.29)

де ОЗ_влд - власні обігові кошти і довгострокові позикові джерела формування запасів.



ОЗвлд = (р. 380 ф. 1 - р. 080 ф. 1) + р. 480 ф. 1,	(2.30)

?ОЗ_{влд 2003} = ((36795,7 - 18737,5) + 80,4) - 11801,4 = 18138,6 - 11801,4 =

= 6337,2 (тис. грн.)

?ОЗ_{влд 2004} = ((37768 - 19107,3) + 120) - 11600 = 7180,7 (тис. грн.)

- надлишок (+) або нестаток (-) загальної величини головних джерел формування запасів і витрат:

?ОЗ = ОЗ - А0,	(2.31)

де ОЗ - загальна величина основних джерел формування запасів.

ОЗ = р. 380 ф. 1 + р. 480 ф. 1 + р. 500 ф. 1 - р. 080 ф. 1,	(2.31)

?ОЗ₂₀₀₃ = (36795,7 + 80,4 + 593,7 - 18737,5) - 11801,4 = 6930,9 (тис. грн.)

?ОЗ₂₀₀₄ = (37768 + 120 + 595,8 - 19107,3) - 11600 = 7776,5 (тис. грн.)

Розрахунки трьох показників забезпеченості запасів і витрат джерелами їх формування дають змогу класифікувати фінансові ситуації за ступенем їх стійкості.

При ідентифікації типу фінансової ситуації використовують тримірний показник.

Можливе визначення чотирьох типів фінансових ситуацій:

1. Абсолютна стійкість фінансового стану, яка задається такими умовами:

(1, 1, 1)

Ця ситуація, якщо виразити її через тримірний показник, буде 1,1,1.

2. Нормальна стійкість фінансового стану підприємства, яка гарантує його платоспроможність:

(0, 1, 1)

3. Нестійкий фінансовий стан пов'язаний з порушенням платоспроможності, за якої ще існує можливість установлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних засобів і збільшення обігових коштів, а також додаткового залучення довгострокових кредитів і позикових засобів.

(0, 0, 1)

Фінансова нестійкість вважається у такій ситуації допустимою, якщо величина короткострокових кредитів і позикових засобів, що залучається для формування запасів і витрат, не перевищує сумарної вартості виробничих запасів, готової послуг і товарів (найбільш ліквідної частини запасів і витрат), тобто якщо виконуються такі умови:

-- виробничі запаси плюс готова продукція і товари (за собівартістю) більші або дорівнюють короткостроковим кредитам і позиковим засобам, які беруть участь у формуванні запасів і витрат;

-- вартість незавершеного виробництва плюс витрати майбутніх періодів менші або дорівнюють сумі позикових і довгострокових джерел формування запасів і витрат.

Якщо ці умови не виконуються, то фінансова нестійкість є ненормальною (передкризовою).

4. Кризовий фінансовий стан, при якому підприємство перебуває на межі банкрутства, -- грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення і дебіторська заборгованість підприємства не покривають навіть його кредиторської заборгованості:

(0, 0, 0)

За даними, наведеними вище, фінансовий стан підприємства характеризується як абсолютно стійкий. На кінець 2004 року порівняно з 2003 роком мало місце збільшення джерел власного капіталу і довгострокових зобов'язань, запасів і витрат.

Аналіз показників фінансової стійкості безпосередньо пов'язаний із вивченням стану запасів і витрат, які є одними із важливих факторів стійкості фінансового стану. Ґрунтовно оцінити стан запасів і витрат можна за допомогою показників господарсько-фінансової діяльності підприємства. Але, щоб поглибити аналіз залишків обігових активів, необхідно використати інформацію про запаси і витрати, які відображаються у первинному бухгалтерському обліку. Такий аналіз дає змогу виявити невикористані товарно-матеріальні цінності (залежалі матеріальні цінності), а також понаднормативні запаси матеріальних цінностей.

Рівень ліквідності активів пов'язаний із часом, необхідним для перетворення їх у грошові засоби. Чим менше часу необхідно для перетворення даного виду активів у гроші, тим вища його ліквідність.

Залежно від ступеню ліквідності, тобто швидкості перетворення у грошові засоби, активи підприємства поділяють на такі групи:

- Найбільш ліквідні активи (Л1) - до них належать усі статті грошових засобів підприємства і короткострокові фінансові вкладення (надійні цінні папери);

- швидко реалізовувані активи (Л2) - дебіторська заборгованість та інші оборотні активи (у випадку, коли виявлено іммобілізацію за статтями за статтями інших дебіторів та інших оборотних активів, підсумки швидко реалізовуваних зменшуються на цю величину);

- Повільно реалізовувані активи (Л3) - статті розділу ІІ активу «Запаси», а також статті «Довгострокові фінансові вкладення» та «Розрахунки із засновниками» з розділу І активу балансу;

- важко реалізовувані активи (Л4) -- статті розділу І активу «Основні засоби і вкладення» за винятком статей, включених до попередньої групи.

Наводимо розрахунок по даних групах на досліджуваному підприємстві.

І. Найбільш ліквідні активи.

Л1 = ряд. 220 ф. 1 + ряд. 230 ф. 1	(2.32)

Л1 _{2003 р.} = 1558,9 тис. грн.

Л1 _{2004 р.} = 49 тис. грн.

ІІ. Швидко реалізовувані активи.

Л2 = ряд. 130 ф. 1 + ряд. 140 ф. 1 + ряд. 150 ф. 1 + ряд. 160 ф. 1 + + ряд. 170 ф. 1 + ряд. 180 ф. 1 + ряд. 190 ф. 1 + ряд. 200 ф. 1 + + ряд. 210 ф. 1	(2.33)

Л2_{2003 р.} = 478,5 + 4,6 + 3340,7 + 549,9 = 4373,7 (тис. грн.)

Л2_{2004 р.} = 416 + 5 + 3120 + 2,7 + 510 + 100 = 4153,7 (тис. грн.)

ІІІ. Повільно реалізовувані активи.

Л3 = ряд.100 ф.1 + ряд.110 ф.1 + ряд.120 ф.1 + ряд. 250 ф. 1 + + ряд. 270 ф.1	(2.34)

Л3 _{2003 р.} = 11801,4 + 5549,9 = 17351,3 (тис. грн.)

Л3 _{2004 р.} = 11600 + 6100 = 17700 (тис. грн.)

ІV. Важко реалізовувані активи.



Л4. = ряд. 080 ф. 1	(2.35)

Л4 _{2003 р.} = 18737,5 (тис. грн.)

Л4 _{2004 р.} = 19107,3 (тис. грн.)

Зобов'язання підприємства можна згрупувати наступним чином:

1. Найбільш термінові зобов'язання (П1). До них відносять кредиторську заборгованість за придбані товари, роботи, послуги:

П1 = р. 530 ф. 1	(2.36)

П1₂₀₀₃ = 1418,1 (тис. грн.)

У 2004 р. П1 згідно даних фінансової звітності не було.

2. Короткотермінові пасиви П2. До цієї групи короткотермінові позикові засоби, поточні зобов'язання по розрахунках та інші поточні зобов'язання. Інакше кажучи, до цієї групи належать статті ІV розділу пасиву балансу за вирахуванням кредиторської заборгованості.

П2 = р. 620 ф. 1 - р. 530 ф. 1	(2.37)

П2₂₀₀₃ = 5145,3 - 1418,1 = 3727,2 (тис. грн.)

П2₂₀₀₄ = 3122 (тис. грн.)

3. Довгострокові пасиви П3. Ця група пасивів представлена довгостроковими зобов'язаннями підприємства, відображеними в ІІІ розділі пасиву балансу.

П3 = р. 480 ф. 1	(2.38)

П3₂₀₀₃ = 80,4 (тис. грн.)

П3₂₀₀₄ = 120,0 (тис. грн.)

4. Постійні (стійкі) пасиви - це статті І розділу пасиву балансу П4.

П4 = р. 380 ф. 1	(2.39)

П4₂₀₀₃ = 36795,7 (тис. грн.)

П4₂₀₀₄ = 37768,0 (тис. грн.)

Для визначення ліквідності балансу ТзОВ «Скорзонера» необхідно зіставити підсумки наведених груп по активу й пасиву. Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо додержуються наступні нерівності:

Л1 ? П1

Л2 ? П2

Л3 ? П3

Л4 ? Л4.

Як бачимо, на досліджуваному підприємстві ці умови виконуються, отже баланс ТзОВ «Скорзонера» є абсолютно ліквідним (див. Додаток 5).

Господарська діяльність ТзОВ «Скорзонера» являє собою безперервний процес: влітку ТзОВ «Скорзонера» будується і приймає туристів, а взимку - експлуатує комплекс і готується до літа. Завдяки масованій рекламі влітку 2005 р. в ТК «Буковель» приїхало в 4-4,5 разу більше відпочиваючих, ніж минулого, 2004 року.

На завершення характеристики економічної діяльності досліджуваного підприємства доречно зазначити, що за чотири роки свого існування ТзОВ «Скорзонера» сплатило в Івано-Франківський обласний бюджет понад 7,3 млн. грн. підприємство також виділило на соціально-економічний розвиток Поляницької сільської ради понад 400 тис. грн., а Яремчанській та Надвірнянській міськрадам - відповідно 135 і 68 тисяч. Усього ж «Скорзонера» надала спонсорської допомоги майже на 1,2 млн. грн. Окрім того, досліджуване підприємство профінансувало на 158 тис. грн. реконструкцію діючої лінії електропередач для потреб жителів сіл Поляниця, Яблучниця й Татарів. Отже, роботу ТзОВ спрямовано не лише на надання турпослуг чи розвиток гірського туризму, але и на соціальний розвиток с. Поляниці, де розташований ТК «Буковель», а ще на забезпечення належної життєдіяльності дотаційних закладів та окремих малозабезпечених осіб.

Власне, жителі прилеглих до ТК територій уже відчули всю соціальну значущість туристичного сервісу «Буковеля», адже у службі експлуатації комплексу знайшли місце праці 60 поляничан, понад 50 яремчанців та інших жителів району. Як було показано вище, у ТзОВ «Скорзонера» трудиться 287 осіб, а місячний оклад (за двотижневим робочим графіком) становить у середньому 600 грн. Про соціально-економічне значення «Буковеля» свідчить те, що протягом 2003--2004 рр. рекреаційні заклади Яремчанської міської ради прийняли у туристів узимку у 2,5 разу більше, ніж попередніми роками, саме завдяки забезпеченню відпочивальників атракціями на «Буковелі». До речі, бюджет села Поляниця на 95 відсотків складається з надходжень від товариства «Скорзонера» (у 2004 р. він зріс втричі проти 2003 р.) Програма фірми щодо соціального розвитку цього села передбачає забезпечення газифікації та додаткового електропостачання населеного пункту, впорядкування його центральної частини. Як свідчить проведений економічний аналіз господарської діяльності ТзОВ «Скорзонера», аналізоване підприємство ефективно займається наданням послуг з організації відпочинку гірськолижників та інших туристів, маючи для необхідну інфраструктуру, до якої належать обладнані на сучасному рівні гірськолижні траси загальною протяжністю 20 км з бугельними та крісельними витягами, снігові гармати, 25 двоповерхових дерев'яних котеджів на 4 номери кожен, ресторан з національною кухнею, колиба та кафе на схилах; сауна, більярд та ін. Загалом туристичний комплекс «Буковель» має готельно-номерний фонд на 300 місць, чотири пасажирські канатні дороги та 14 кілометрів облаштованих лижних трас. Все це, а також продумана маркетингова політика обумовило високі показники фінансово-господарської діяльності досліджуваного підприємства.

3. ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Згаданий в попередньому розділі дипломної роботи мастер-план розвитку туристичного комплексу «Буковель» передбачає поступове перетворення комплексу у великий регіональний курортний оздоровчо-рекреаційний центр. «У цій перспективі центр надаватиме послуги зимових та літніх атракцій одночасно вже 25 тисячам прихильників гірського відпочинку на 600-гектарній площі, а його готельно-житлова інфраструктура стане спроможною приймати відразу 10 000 відпочивальників» [20, c.11].

3.1 Проблеми туристичного комплексу «Буковель»

Спочатку коротко розглянемо проблеми розвитку зимового відпочинку в Карпатському регіоні в цілому. Однією з них, як вже йшлося вище, є невідповідність між високими цінами на послуги та низькою якістю обслуговування гостей. Слід зазначити, що завдяки застосуванню найсучасніших за світовими стандартами технологій облаштування трас ця проблема на «Буковелі» усунута, як це було зазначено вище.

Серйозною проблемою зимового відпочинку в Карпатах є також погана забезпеченість безпеки лижників під час катання. «За даними Головного управління МЧС України в Закарпатській області, з майже 60 діючих підйомників більшість функціонує з порушенням правил експлуатації. Зокрема, майже на всіх не діють системи аварійної зупинки на випадок обриву троса. А безліч прокатних пунктів Закарпаття пропонують туристам списану гірськолижну екіпіровку» [41, c.D5].

Окрему проблему являє собою стан гірськолижних трас. Вони не маркіровані знаками безпеки, та і на турбазах немає інформації, що застерігала би про особливості даної траси. Недивно, що для багатьох недосвідчених або занадто азартних лижників відпочинок закінчується на лікарняному ліжку.

До речі, добитися кваліфікованої меддопомоги на трасі теж нелегко -- під'їзні дороги такими можна назвати лише умовно. Наприклад, до однієї з найпопулярніших у туристів трас на полонині Драгобрат «швидка» з розташованого в 18 кілометрах селища Ясиня доїжджає за дві години. Така сама ситуація виникне в разі потреби з прибуттям пожежних машин. На Драгобраті вже побудували близько сорок готелів і мотелів, але система зв'язку і сповіщення про надзвичайні ситуації, зовнішнє пожежне водопостачання, пожежне депо і під'їзні дороги з твердим покриттям відсутні.

За безпеку відпочиваючих згідно із законом відповідають місцеві органи влади і господарі турбаз. Однак ні ті, ні інші належних заходів щодо її забезпечення за звичай не приймають. В цьому зв'язку високий рівень безпеки відпочиваючих у «Буковелі» виглядає як відчутна конкурентна перевага даного курорту.

Перейдемо безпосередньо до конкретних проблем досліджуваного туристичного комплексу.

Серйозною проблемою ТзОВ «Скорзонера» є невирішеність земельних питань. Йдеться про те, що пропозиції товариства по оренді землі не були схвалені Івано-Франківською обласною радою. Внаслідок цього фірма «Скорзонера» та Івано-Франківська обласна адміністрація ведуть пошук компромісу щодо непорозуміння з компенсацією лісовтрат.

Суперечка виникла ще на початку квітня 2005 р. «Перевірка КРУ щодо використання земель на території Поляницької сільської ради, де розташований «Буковель», встановила, що втрати сільсько- та лісогосподарського виробництв значно перевищують ті 5 млн. 195 тис. грн., які сплатила «Скорзонера». За оцінкою експертів, слід доплатити ще 11 млн. 696 тис. грн.» [47, c.2].

Керівництво фірми не погодилося з цією претензією та запропонувало провести повторну експертизу в одному з ліцензованих та авторитетних київських інститутів. Після цієї експертизи представники ТзОВ «Скорзонера» та Івано-Франківської обласної адміністрації обіцяли сісти за стіл переговорів. При цьому керівник фірми наголошував, що вона робила все законно, без порушень. Величезна ж сума доплати за лісовтрати могла опосередковано виплисти з того, що «всупереч генплану забудови села, 42 гектари земель виділили під індивідуальну забудову» [47, c.2]. Серед власників цих ділянок, державні акти на право власності на які було видано без рішень сільради, є працівники правоохоронних органів. При цьому ділянки були продані за вкрай символічні суми.

«Це заважає розвиватися курорту, оскільки ділянки розташовані в тих місцях, які згідно з генпланом Поляниці, були призначені для рекреаційних цілей. Органи прокуратури… тепер намагаються через суд повернути землю в державну власність. Можливо, декому із впливових осіб це не вподоби» [47, c.2], - вважають спостерігачі.

Скандал навкруг земель ТК «Буковель» несприятливо впливає на інвестиційну привабливість досліджуваного підприємства. Як висловився керівник курорту О. Шевченко, інвестиції надходять «від конкретних людей, від конкретних банків, які ризикують вкладати кошти у такі проекти, окупність яких 15-17 років… щоб у щось інвестувати, треба мати куди. Тобто треба мати приватну землю. Як що ми сьогодні інвестуємо з ризиком, що нам не дадуть землю в приватну власність (…), то теоретично ми не маємо куди інвестувати. А з іншого боку, при такому ризикованому полі, яке склалось в останній рік,… я не думаю, що будь-хто з розумних інвесторів буде вкладати свої кошти» [31, c.5].

«…Те, що замість запланованих 420 мільйонів для освоєння в цьому році цифра знизилася до 170 мільйонів, свідчить про побоювання інвесторів. І вони нібито готові перенести проект до сусідніх областей, бо прикарпатці не сприймають їх у туристичній галузі як стратегічного інвестора.» [12, c. 11].

Ускладнює ситуацію й те, що з ініціативи Івано-Франківської обласної адміністрації комісія Держкомзему проводила вже не вперше перевірку законності відводу земель товариству «Скорзонера» з точки оцінок земель, які на думку обласної влади є заниженими. У провину товариству ставили також недораховані суми, що воно нібито мало сплатити організації «Карпатгеодезкартографія», яка нарахувала їх незаконно і сама проходить зараз по кримінальній справі. Проведена перевірка не змогла встановити суму, яку нібито становить борг «Скорзонери», однак створення навколо неї несприятливої атмосфери заважає інвестиціям, відлякує інвесторів.

До проблем, що стримують розвиток досліджуваного туристичного комплексу слід віднести такі фактори, як недосконалість сучасного законодавства, недостатність державної підтримки, недостатній розвиток транспортної і технологічної інфраструктури сільських туристичних центрів, недостатнє просування агро туристичних продуктів на вітчизняному й міжнародному туристичному ринках.

3.2 Перспективи розвитку туристичного комплексу «Буковель»

Керівництво туристичного комплексу «Буковель» стверджує, що воно має найбільший лижний проект у світі та готово інвестувати 2 млн. євро, якщо влада допоможе з приватизацією землі [47, c.2], а до 2010 року «Скорзонера» розраховує вкласти в розвиток «Буковеля» близько 250 млн. євро [13].

Мастер-план розвитку туркомплексу виконали австрійська фірма Plan-Alp і канадська Ecosign. Впровадження накресленої в мастер-плані широкої програми послуг для зимового й літнього відпочинку уможливить прийом туристів протягом усього року. Для цього заплановано такі профілі спеціалізації турів:

- оздоровчо-спортивний - гірськолижний та санний слалом, сноуборд, кільцеві лижні маршрути;

- пригодницький (екстремальний) - подорожі на снігових мотоциклах (скутерах), верхова їзда й кінні мандри, кінно-санні прогулянки, вело- й мотомаршрути, рафтинґ, пара планеризм, альпійські гірки;

- екскурсійно-пізнавальний - піші й автобусні кільцеві екомаршрути визначними місцями краю та пам'ятками природи. Для реалізації проекту багатопрофільного турсервісу заплановано цілу низку нових забудов.

Крім того, для перетворення туристичного комплексу «Буковель» в курорт заплановано спорудження нових інженерних комунікацій, доріг, цілої мережі готелів, котеджових містечок, закладів харчування, соціально-комерційних об'єктів новітнього еврорівня на території с. Поляниці. Задумано звести ще 26 канатних доріг і облаштувати 116 кілометрів лижних трас. Планується також замінити перший бугельний витяг, двомісний підйомник у «Буковелі» на 4-місні суперсучасні витяги, а також розширити площу комплексу до 550 гектарів. «Це буде нове місто в горах, в якому зможе проживати одночасно 10 тис. туристів» [13, с.3], - стверджує керівник туристичного комплексу. Передбачається, що окупність проекту складе 15-17 років [22 с.4].

Багато з того, що входить у плани ТзОВ «Скорзонера», вже будується. «Це, наприклад, мости, вартістю в 700-800 тис. грн., чи озеро з підігрівом, вартістю в 3 млн. грн. і об'ємом у 10 тис. куб. м, трубопровід якого будується таким чином, щоб озеро наповнювалося водою без електроенергії» [44, c.8]. У планах керівництва туристичного комплексу спорудження аквапарку, фітнес-центру і багато іншого. Загалом весь відпочинковий комплекс має становити 500 га [44, c.8].

На окрему увагу заслуговує питання вдосконалення системи безпеки на курорті. На один схил тут припадає по два рятувальники, які забезпечені усім необхідним інвентарем. Товариство «Скорзонера» купує кілька спеціальних снігових мотоциклів, щоб моментально реагувати на будь-які нестандартні ситуації, надавати необхідну допомогу, рятувати людям життя. «Скорзонера» веде переговори з кількома страховими компаніями, щоб кожен клієнт товариства, переступивши поріг «Буковелю», був застрахований. 2005 року ТзОВ «Скорзонера» закупило захисне обладнання - сітки, мати, вказівники.

В результаті реалізації проекту, розрахованого на три-п'ять років на території Поляницької сільради буде створено ще майже 3000 робочих місць, значно зростуть надходження до бюджету, покращиться розвиток капітального будівництва, харчової, машинобудівної, деревообробної та інших галузей промисловості області, оскільки ТзОВ «Скорзонера» працює тільки з місцевою сировинною базою і місцевими будівельними організаціями, використовує місцевий ринок праці. Таким чином, перспективи розвитку курорту «Буковель» є навіть визначальними для майбутнього економіки й соціальної сфери Івано-Франківщини.

Розглядаючи перспективи туристичного комплексу «Буковель», його керівництво планує за 3-4 роки побудувати ще 100 кілометрів трас. Всі вони будуть осніжені, збалансовані, пов'язані. «Не знімаючи лиж, люди без жодних проблем зможуть з одного витягу переїжджати на інший. Буде можливість запаркуватись, взяти на прокат чи придбати найсучасніше обладнання, що, до речі, досить суттєво з точки зору безпеки. Якщо людина бере собі таке обладнання, вона убезпечує від різних травм.» [31, c. 5].

Керівники «Скорзонери» «мають намір об'єднати в єдине «золоте кільце» весь комплекс: від «Буковеля» - до «Бистриці», і тоді, вважають вони, це буде справжній надсучасний курорт, що зможе претендувати на те, щоб увійти в сотню найкращих зимових курортів світу. «Потенційно тут може бути вкладено в усю туристичну інфраструктуру до одного мільярда євро». [12, c. 10]. Для керівництва ТК «Буковель» важливою є тільки системна позиція, тільки прогнозований рух».

Відповідно до генплану розвитку курорту в «Буковелі» буде введено багато атракцій: фітнес-центри, боулінґ-клуби та ін. Інфраструктура, що розбудовується, передбачає прийом до 12 тисяч чоловік, які зможуть розташуватись в готелях, невеликих котеджах або в 3-4-кімнатних апартаментах з власними кухнями для людей, які хочуть відпочивати по-сімейному і не користуватись ресторанною їжею. Уже в найближчій перспективі в туристичному комплексі «Буковель» буде створено сучасний водолікувальний центр з мінеральними водами, які зараз досліджуються в Одеському інституті курортології. Керівництво курорту сподівається, що він стане альтернативою вже існуючим курортам такого типу, як Трускавець, Моршин. В «Буковелі» будуть лікувати шлунок, нирки, підшлункову залозу.

На зиму 2005-2006 рр. «Скорзонера» запланувала залучити до обслуговування комплексу 350-400 чоловік, ще тисяча працівників працює на будівництві. Однією з найбільш відчутних проблем діяльності ТзОВ «Скорзонера», що займається розвитком курорту «Буковель», є проблема кваліфікованих кадрів. Тому керівництво ТзОВ «Скорзонера» намагається домовитись із мерією Яремчі, з чиновниками обласного центру про відкриття відповідні закладів із підготовки кадрів такого профілю. Відпочинково-туристична галузь - найперспективніша для Івано-Франківщини і її треба розвивати.

Крім діяльності самого ТзОВ «Скорзонера», розвиток «Буковелю» пов'язаний з форсуванням зеленого туризму в Яремчанському та в сусідніх районах Івано-Франківської області. Йдеться про те, що відпочиваючи можуть зупинятися на проживання в агрооселях і приїжджати на власному транспорті в «Буковель» для того, щоби кататися на лижах.

Організація відпочинку в агрооселях - це послуга, до складу якої можуть входити:

* надання в користування відпочиваючим кімнат;

* годування стравами місцевої кухні;

* ознайомлення з підсобним господарством;

* ознайомлення з природними, рекреаційними, історико-архітектурними, культурно-побутовими та іншими особливостями місцевості;

* надання інших послуг за бажанням відпочиваючих.

Така послуга надається власником господи та членами його сім'ї, що здійснюють ведення особистого підсобного господарства. Таким чином, пов'язаний зі зростанням туристичного комплексу «Буковель» розвиток зеленого туризму - це ще й реальний засіб самозайнятості, тож «Буковель» сприяє появі перед мешканцями гірських місцевостей нових перспектив розв'язання проблеми зайнятості, покращення добробуту їх родин, повноцінно використовуючи природний, етнографічний та історико-культурний потенціал місцевості, в якій вони проживають.

«Чимало горян вибудовує нові помешкання лише для того, щоб приймати туристів, котрі кататимуться на лижних трасах, споруджених ТзОВ «Скорзонера». Районна преса рясніє дискусіями щодо того, бути чи не бути туризмові в Карпатах; і на користь того, що «бути», висловлюються пересічні селяни, які вже часто-густо продають і свої наділи, і худобу, аби лише обслуговувати туристів» [46, c.43].

Як наголошував один із керівників Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні, «розвиток сільського туризму може вирішити і вже вирішує проблеми, які роками накопичуються у селі. Це, у першу чергу, питання зайнятості, підвищення поінформованості сільського населення, збереження культурної спадщини, розвитку народних промислів тощо» [14, c. 2].

Для організації відпочинку в агрооселях потенційні господарі повинні мати безпечні та комфортні умови для проживання відпочиваючих у житловому приміщенні, що належить господарю на правах приватної власності, знаходиться в сільській місцевості та пристосоване для проживання туристів. Слід зазначити, що для мешканців наближених до туристичного комплексу «Буковель» сіл, які бажають організувати відпочинок для гостей Карпат у власних агрооселях Державна служба зайнятості проводить навчання з нормативно-правових, економічних засад підприємницької діяльності у цій галузі.

Цивілізований розвиток сфери сільського зеленого туризму неможливий без застосування сучасних маркетингових методів визначення та гарантування якості продукту. Тож Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні має наміри ввести серед власників агросадиб добровільну систему категоризації сільської нічліжної бази. Пілотний проект з такою метою вже почав реалізуватися в Івано-Франківській області.

Однією із складових цієї системи є її екологізація. Екологічне маркування стосується дбайливого ставлення власників агросадиб до довкілля та традиційних методів господарювання. Розроблена Спілкою та її партнерами і введена в дію восени 2004 року добровільна система екологічного маркування «Зелена садиба» базується на найкращих європейських аналогах та враховує специфіку умов господарювання в Україні. В перспективі назріває необхідність об'єднання різних європейських систем як категоризації місць розміщення, так і екомаркування в одну міжнародну, що значно спростить проблему орієнтування у великій кількості різних знаків, а також підвищить авторитет єдиного знаку на міжнародному рівні.

Що стосується перспектив розвитку розваг туристів, то ТзОВ «Скорзонера» планує спільні проекти щодо виступів у «Буковелі» естрадних зірок. Досліджуване підприємство буде залучати партнерів - відомі торгові марки.

Ще одним перспективним напрямком діяльності досліджуваного туристичного комплексу є розвиток розваг для туристів як у зимній, так і в літній період. Ці розваги будуть ґрунтуватися на національних традиціях. Так, улітку передбачається надавати гостям «Буковеля» такі послуги, як катання на конях, а взимку - на санях. Перспективи розвитку туристичного комплексу «Буковель» пов'язані також з впровадженням популярних агротуристичних продуктів, пов'язаних з національною кухнею, проведенням фестон (вечорниці, народні обряди).

В перспективі передбачається також відвідування туристами українських національних свят, ознайомлення їх з місцевими звичаями святкування Різдва, Великодня, виходу на полонину тощо.

Цікавими для туристів будуть також оздоровчі заходи (сауни з фіточаями, масажі), збір ягід і грибів та кваліфікований туризм (піші, кінні прогулянки). Варто також поширювати форми пізнавального туризму (відвідування народних умільців, домашніх музеїв).

Таким чином, перед туристичним комплексом «Буковель», розглянутим у цій дипломній роботі, відкриваються широкі перспективи. Їх досягнення матиме значний ефект як для соціального розвитку регіону, так і для економіки України в цілому.

ВИСНОВКИ

Зимовий туризм у Карпатах відіграє важливу роль у розвитку туристично-рекреаційної діяльності в Україні. В Українських Карпатах традиційно відомі такі його центри:

- Славська і Розлуцька зони у Львівській області;

- Воловецька, Рухівська, Ясинянська у Закарпатській області;

- Ворохтянська зона в Івано-Франківській області.

Перспективними зонами можуть бути Підбузька, Підгородецька, Турківська, Бориславська гірські зони.

Останніми роками центром зимового відпочинку в Українських Карпатах стало село Поляниця Івано-Франківської області, поблизу якого у 2001-2003 роках ТзОВ «Скорзонера» спорудило зимовий гірськолижний курорт Буковель.

Туристична зона, в якій розташований комплекс, є унікальною за своїми природнокліматичними умовами. Гори, що обступили «Буковель», закривають його від холодних зимових вітрів, що створює комфортні умови для відпочинку.

Товариство «Скорзонера» розгорнуло готельно-житлову інфраструктуру, будівництво атракцій для зимового й літнього відпочинку в горах, реалізацію власних і презентацію регіональних як традиційних видів, так і новинок туристичного сервісу, експлуатацію об'єктів рекреаційного призначення.

Поряд з готелем обладнано гірськолижні траси (20 км) з бугельними та крісельними витягами, обладнаними сніговими гарматами, освітленням трас, 25 двоповерхових дерев'яних котеджів на 4 номери кожен, ресторан з національною кухнею, колиба та кафе на схилах; сауна, більярд.

Туристичний комплекс «Буковель» має готельно-номерний фонд на 300 місць, чотири пасажирські канатні дороги та 14 кілометрів облаштованих лижних трас. З 2004 року тут діє інфраструктура, завдяки якій можна надавати послуги одночасно чотирьом тисячам відпочиваючих. Також проведено капітальну реконструкцію дев'яти кілометрів під'їзних шляхів на території Поляниці на загальну суму 4,5 мільйона гривень тощо.

В «Буковелі» запроваджено сучасну карткову електронно-пропускну систему й цілодобово чергує власна рятувальна служба. На ТК спорудили новітню систему снігонапилення і придбали спеціалізовану техніку для впорядкування гірських схилів.

Як показано в дипломній роботі, серйозною проблемою сучасного стану організації зимового відпочинку в Українських Карпатах є невідповідність між високими цінами за туристичні послуги та недостатньою якістю обслуговування. В досліджуваному туристичному комплексі вдалося уникнути цієї проблеми завдяки забезпеченню такого стану гірськолижних трас, рівню безпеки лижників, послуг із проживання й харчування, який відповідає сучасним світовим стандартам. Ціни ж на послуги ТК «Буковель» є дійсно високими, однак і попит на них упродовж зимового сезону високий.

Керівництво фірми «Скорзонера» намагається розширити число відпочиваючих. На початку зимового сезону 2005-2006 рр. (до 1 листопада 2005 р.) підприємство «Скорзонера» проводило акцію, згідно з якою туристам надавалася знижка до 70%. Мета цієї акції полягала в тому, щоби забезпечити можливість тим людям, які не можуть собі дозволити відпочинок за високу вартість взимку, придбати влітку абонемент зі знижкою 70-80%, а восени - 50-60%. Завдяки цьому людина може собі завчасно розпланувати свій відпочинок, забезпечити проживання. В жовтні 2005 р. найдешевшими квитками були тижневі, місячні - дорожчі. Є також квитки з відкритою датою на весь сезон. Таким чином товариство дає можливість споживачам забезпечити собі відпочинок в «Буковелі» за зниженими цінами. Крім того, регіонально розпродуючи абонементи через торгові мережі своїх партнерів, «Скорзонера» дає змогу людям придбати їх без черг, приїхати на «Буковель» і не стояти в черзі тут.

Поряд з ціною важливу роль у маркетинговій політиці досліджуваного підприємства відіграє реклама. Створено Інтернет-сайт www.bukovel.com, на якому подається рекламна інформація. Тут іде формування іміджу фірми, формування уявлення про її діяльність, про умови катання на гірських лижах на «Буковелі». Туристи можуть одержати інформацію про умови комфортного відпочинку, які пропонуються їм на гірськолижному курорті. Для більшого залучення туристів «Скорзонера» випускає буклети, пов'язані з її проектами.

Проведений в дипломній роботі економічний аналіз діяльності ТзОВ «Скорзонера» свідчить, що в цілому фінансовий стан досліджуваного підприємства послідовно покращується. Водночас це покращення відбувається недостатніми темпами, тому для його прискорення необхідно вжити деяких заходів, що пропонуються в третьому розділі цієї дипломної роботи.

Діяльність ТК «Буковель» має важливе соціально-економічне значення для регіону. У службі експлуатації комплексу працюють 60 поляничан, понад 60 яремчанців та інших жителів району. Всього ж у ТзОВ «Скорзонера» трудиться 287 осіб, а місячний оклад (за двохтижневим робочим графіком) становила в 2005 році у середньому 600 гривень.

Показники використання основних фондів підтверджують раціональність їхньої структури і використання. Фінансовий стан підприємства характеризується як абсолютно стійкий. На кінець 2004 року порівняно з 2003 роком відбулось збільшення джерел власного капіталу і довгострокових зобов'язань, запасів і витрат.