Мифологическое изображение и символическое значение змеи в древнегреческой, индуистской, эламской и японской мифологиях. Значение змеи в фольклоре и литературе. Использование образа змеи в скульптурных аллегориях. Символ змеи в психологии и медицине.

Репрезентация божественных признаков в концепте "число", представленная такими когнитивными признаками как "слеза", "святилище", "голубка". Вербализация концепта в религиозной символике. Сакральное в Нартском эпосе, связанное с числом "двенадцать".

Православный храм как святыня и символ. Особенности культуры христианского мира. Проблема условности в православном храме. Основные функции религии. Понятие и виды церковности искусства. Православный храм как памятник и хранитель русского искусства.

Классификация цветов и особенности их восприятия. Цветовые символы в христианской религии, значение основных цветов. Сущность красного цвета с точки зрения эмоционального и психофизического воздействия на человека. Символика иконописи христианства.

Число как ядро функционально-семантической категории квантитатива. Мифические символы, вбирающие духовную информацию. Отображение при помощи чисел пространственно-временных характеристик картины мира. Числительные, употребляемые в эпическом дискурсе.

Содержание символов в текстах во имя Пресвятой Девы Марии и богословское осмысление икон и рядов пятиярусного иконостаса. Икона раскрывается через тексты - гимны праздника. Особенности связи между гимнографией и классическим пятиярусным иконостасом.

Символический обмен в его связи со "смертью" и загадкой дара. Первичность сакральной жертвы, не выступающей предметом обмена (с богами, мертвыми), но инспирирующей "состояние энтузиазма" и обуславливающей (вторичную) ценность обмениваемых вещей.

Рассмотрение особенностей использования христианской числовой символики новгородским архиепископом В. Каликой в раскрытии идеи о мысленном рае. Изучение сакрального смысла чисел девять и десять, необходимость перечисления в произведении ангельских чинов.

Холистический взгляд на человека в буддизме. Исследование особого языка символов, употребляемых в буддийском учении для всестороннего описания человека (физиологической и духовной составляющих) в рамках характерного для буддизма подхода к личности.

Дослідження ролі, місця та взаємозв’язку символу і сакрального в естетиці. Розуміння естетичного процесу та художньої творчості. Теургічна творчість та її зв'язок з символічним сприйняттям світу. Концепції символізму та теургії у творчості Платона.

Розглянуто символіку образу Христа у Страсних циклах Олени Кульчицької, Осипа Сорохтея, Остапа Лозинського. Увагу зосереджено на тому, як митці інтерпретували образ Христа та яку ідею закладали у тематику. Інтерес суспільства до релігійної тематики.

Огляд символічного аспекту ікони "Преображення Господнього" в контексті східної традиції християнського вчення - ісихастської антропології. Іконографічний сюжет Преображення як "топографічної мапи", основні етапи на шляху до духовного вдосконалення.

Розкриття духовно-релігійної метафорики, що наповнює архітектуру сакральних споруд світових релігій (Християнство, Іслам, Іудаїзм). Дослідження змістового навантаження їх окремих форм і деталей в контексті канонічних та сакрально-релігійних вимог.

Отношение березы к зодиакальному знаку Рака. Трансляция силы и подвижной зыбкой энергии Луны. Благоволение березы, по народным поверьям, к детям, девушкам и беременным женщинам. Целительная сила березового сока. Предания и легенды, связанные с дубом.

Изучение зарождения послепленного иудаизма и формирования теократического общества в Израиле. Репатриация иудейского народа из Вавилонского изгнания. Синагога как институционализация еврейских обычаев чтения Торы и молитвы при Храме Ездры и Неемии.

Поява прецедентів об'єктивного висвітлення соціальної позиції протестантів у медіа після подій на Майдані та з початком війни на Донбасі. Взаємодія українських протестантів із суспільством. Осмислення протестантами себе як компоненти суспільної синергії.

Синкретизм поганських та християнських вірувань в українському фольклорі. Український фольклор на язичницькій основі та особливості його розвитку задовго до прийняття християнства. Особливості світорозуміння людини часів Київської Русі та християнства.

Аналіз народної релігії та православ’я. Дослідження з’єднання політеїстичних релігійних уявлень язичництва з монотеїстичними віруваннями християн православного напряму. Сутність терміну "народне християнство". Концептуалізація значення народної релігії.

Характер взаємозв'язку між конфесійним релігійними синкретизмом та синкретичною релігійністю. Причини, які обумовлюють синкретичний характер еволюції релігії. Формулювання принципів вивчення генези та становлення дзен-буддизму як синкретичного процесу.

Проведение исследования истории происхождения термина "синоптический" с точки зрения Евангелия. Употребление терминов понятных римскому читателю. Особенность подтверждения отцов Церкви авторством Марка. Характеристика отношения Христа к Иудейской вере.

Литературные взаимоотношения между тремя Евангелиями Нового Завета: от Матфея, Марка, Луки. Схожесть Евангелий по структуре, содержанию, языку. Теории решения синоптической проблемы: двухдокументная, Фаррерская, угловая гипотезы, первоначальное Евангелие.

Серед нетрадиційних вірувань, чиї прибічники інтелектуально-духовні пошуки зводять до філософського осмислення трансцендентного, чільне місце посідають і синтетичні неорелігії. До них належать Церква єднання (Церква уніфікації), Віра Багаї та ін.

Характеристика нових релігійних течій й рухів. Синтетичні релігії у догматиці та культовій практиці. Очищення "крові світу" шляхом її вивільнення від сатанинського начала за допомогою обряду "осолення" приміщень. Оригінальність віровчення багаїзму.

"Біле Братство" як складне релігійне явище, прояви зовнішнього життя. Обрання ключовою постаттю культу "живого бога" М. Цвігун. Важливий принцип релігії багаї, основні постулати. Церква як об’єднання, в якій поєднано риси східних релігій та християнства.

Синто как языческая религия, распространенная на территории современной Японии, история ее зарождения и развития, соотношение с буддизмом. Роль синтоизма как идеологической основы японского государства, его мифология и особенности ритуалов, храмы.

Изучение истории зарождения и этапов развития синтоизма - сугубо национальной религии, характерной только для японцев. Буддизм в истории синтоизма. Мифология и ритуалы. Основные отличия синто от конфуцианства и буддизма. Догматика, храмы и духовенство.

История языческой религии синто, ее формирование и значение для японского народа. Особенности национальной мифологии и роль выполнения ритуалов, основные элементы храмовой символики и религиозная идеология. Отношение духовенства к существованию синто.

Исследование особенностей синтоизма, определение его места и значения в социальной и духовно-нравственной сфере японского общества. Философия и мифология синтоизма, как расовой религии. Описание ее основных форм и культа. Синтоизм в современной Японии.

История языческой религии синто, ее формирование и значение для японского народа. Особенности национальной мифологии и роль выполнения ритуалов, основные элементы храмовой символики и религиозная идеология. Отношение духовенства к существованию синто.

Анализ зарождения синтоизма, его учение и распространение, а также традиции, обряды и становление как государственного культа. Крупные праздники синтоизма и храмы. Распространение неосинтоистских направлений и совокупность четырех религий в Японии.