Основи релігієзнавства

1. Надприродні властивості якихось предметів.

2. Надприродну спорідненість між групами (родами) людей і якимись видами тварин або інколи рослин.

3. Здібність людей за допомогою певних дій, обрядів, церемоній впливати на речі, явища, рослини, тварини інших людей, а також богів і духів.

4. Всезагальну одухотвореність природи безликим все проникаючим духом або такими ж духами.

5. Те, що предметами, тваринами, рослинами, людьми управляють духи або душі, які існують самостійно і можуть тимчасово вселятися в якесь тіло або річ.

35. Фетишизм - це віра в:

1. Надприродні властивості якихось предметів.

2. Надприродну спорідненість між групами (родами) людей і якимись видами тварин або рослин.

3. Здібність людей за допомогою певних дій, обрядів, церемоній впливати на речі явища, рослини, тварини, інших людей, а також богів і духів.

4. Всезагальну одухотвореність природи безликим всепроникаючим духом (духами).

5. Те, що предметами, тваринами, рослинами, людьми управляють духи або душі, які існують самостійно і можуть тимчасово вселитися в якесь тіло або річ.

36. Анімізм - це віра в:

1. Надприродні властивості якихось предметів.

2. Надприродну спорідненість між групами (родами) людей і якимись видами тварин або рослин.

3. Здібність людей за допомогою певних дій, обрядів, церемоній впливати на речі, явища, рослини, тварини, інших людей, а також богів і духів.

4. Всезагальну одухотвореність природи безликим всепроникаючим духом (духами).

5. Те, що предметами, тваринами, рослинами, людьми управляють духи або душі, які існують самостійно і можуть тимчасово вселитися в якесь тіло або річ.

37. Магія - це віра в:

1. Надприродні властивості якихось предметів.

2. Надприродну спорідненість між групами (родами) людей і якимись видами тварин або рослин.

3. Здібність людей за допомогою певних дій, обрядів, церемоній впливати на речі, явища, рослини, тварини, інших людей, а також богів і духів.

4. Всезагальну одухотвореність природи безликим всепроникаючим духом (духами).

5. Те, що предметами, тваринами, рослинами, людьми управляють духи або душі, які існують самостійно і можуть тимчасово вселитися в якесь тіло або річ.

38. Анімантізм - це віра:

1. Надприродні властивості якихось предметів.

2. Надприродну спорідненість між групами (родами) людей і якимись видами тварин або рослин.

3. Здібність людей за допомогою певних дій, обрядів, церемоній впливати на речі, явища, рослини, тварини, інших людей, а також богів і духів.

4. Всезагальну одухотвореність природи безликим всепроникаючим духом (духами).

5. Те, що предметами, тваринами, рослинами, людьми управляють духи або душі, які існують самостійно і можуть тимчасово вселитися в якесь тіло або річ.

39. В основі всіх ранніх форм релігії лежить:

1. Страх.

2. Уособлення.

3. Емпіричний досвід людей.

4. Пошук природних причин, того що відбувається.

5. Збагнення людьми різниці між своїм тілом і свідомістю.

40. Не були притаманні давньогречеській релігії і міфології:

1. Монотеїзм.

2. Політеїзм.

3. Уявлення про існування верховного і підлеглих богів.

4. Віра в загробне життя.

5. Детально розроблений культ.

41. Давні греки вважали верховним богом:

1. Аполлона - покровителя мистецтва.

2. Афіну - богиню війни, охоронницю міст і країн.

3. Зевса - громовержця.

4. Артеміду - богиню мисливства.

5. Гермеса - бога торгівлі.

6. Афродіту - богиню любові і красоти.

42. Не були притаманні давньоримській релігії і міфології:

1. Монотеїзм.

2. Політеїзм.

3. Уявлення про існування верховного і підлеглих богів.

4. віра в загробне життя.

5. Детально розроблений культ.

43. Давні римляни вважали верховним богом:

1. Сатурна - бога сівби.

2. Марса - бога війни.

3. Юпітера - бога неба, клятв і договорів.

4. Діану - богиню мисливства.

5 Венеру - богиню любові і красоти.

44. Не були притаманні давньославьянській релігії і міфології:

1. Монотеїзм.

2. Політеїзм.

3. Уявлення про існування верховного і підлеглих богів.

4. Віра в загробне життя.

5. Детально розроблений культ.

45. Давні слов'яни вважали верховним богом:

1. Сварога - бога небісного світла.

2. Матір - землю - богиню родючості.

3. Стрибога - бога вітрів.

4. Перуна - творця молнії.

5. Волоса - бога худоби.

46. Християнство виникло в:

1. Епоху кроманьйонця.

2. Давній Греції.

3. Ізраїлі.

4.Давньому Римі.

5. Київській русі.

47. Християнство розповсюджували:

1. Кроманьйонці.

2. Давні греки.

3. Євреї.

4. Раби Давнього Риму, які повірили в месії - небісного спасителя.

5. Варвари.

48. Християнство - релігія:

1. Політеїстична.

2. Національна.

3. Яка має єдиний організаційний центр.

4. Яка звертається лише до певних верств населення.

5. Монотеїстична і світова.

49. Верховним богом в християнстві (за виключенням деяких сект) вважається:

1. Ієгова.

2. Бог - батько.

3. Бог - син.

4. Бог дух святий.

5. Троїця, що виступає втрьох іпостасях: бог - батько, бог - син, бог - святий дух.

50. Віровчення християнства було сформовано:

1. Платоном.

2. Філоном Олександрійським.

3. Сенекою.

4. Представниками патристики.

5. Двома першими вселенськими соборами Нікеєвським (325) і Константинопольським (381).

51. Священною книгою християн є:

1. П'ятикниж'є Мойсея (Тора).

2. Другозакон'є.

3. Книга Екклесіаста.

4. Новий Заповіт.

5. Біблія яка містить Старий заповіт і Новий заповіт.

52. Формальною причиною розколу християнства на православ'я і католицизм стало:

1. Розкол Римської імперії на Східну (Візантію) і Західну.

2. Неможливість керування християнством з єдиного центру.

3. Різне тлумачення догмату про троїцю (православні вважають, що бог-дух святий виходить від бога-батька, а католики - від бога-батька і від бога-сина).

4. Невизнання Візантією в 1054 р. вимоги папи Льва ІХ про передачу йому території в південній Італії яку начебто подарував йому римський імператор Константин (306-337).

5. Невизнання православними непогрішимості римських пап в питаннях віри.

53. В православ'ї не є таїнством обряд:

1. Хрещення.

2. Миропомазання.

3. Причащання.

4. Покаяння.

5. Шанування христа.

54. В православ'ї не є таїнством:

1. Вінчання.

2. Священство.

3. Єлеосвящення.

4. Культ реліквій.

5. Покаяння.

55. В православ'ї вважається таїнством:

1. Молитва.

2. Культ ікон.

3. Поклоніння хресту.

4. Покаяння.

5. Культ реліквій.

56. В православ'ї таїнством є:

1. Культ мощей.

2. Культ святих місць.

3. Молитва.

4. Культ реліквій.

5. Культ ікон.

57. В православ'ї не відносяться до двонадесятих свят свято:

1. Народження богородиці.

2. Введення у храм богородиці.

3. Благовіщення богородиці.

4. Апостолів Петра і Павла.

5. Успеніє богородиці.

58. В православ'ї не відноситься до двонадесятих свят свято:

1. Ільї Пророка.

2. Різдво Христове.

3. Сретення господнє.

4. Хрещення господнє.

5. Пасха.

59. В православ'ї до двонадесятих свят не відноситься свято:

1. Преображеніє.

2. Вхід господинь в Єрусалим.

3. Вознесіння господнє.

4. Троїця.

5. Петрів день.

60. В православ'ї до двонадесятих свят не відноситься свято:

1. Воздвиження Хреста господнього.

2. Народження богородиці.

3. Святого Миколая.

4. Хрещення господнє.

5. Вознесіння господнє.

61. Головним святом в православ'ї є:

1. Народження богородиці.

2. Різдво Христове.

3. Пасха.

4. Троїця.

5. Хрещення господнє.

62. Православні не постяться:

1. Завжди.

2. По середам і п'ятницям кожної неділі.

3. В дні багатоденних постів великого Петрівського, Успенського, Рождественського.

4. В день «утинання голови» Іоанна Хрестителя в свята воздвиження Хреста господнього.

5. В крещенський сочельник.

63. Системі організації і управління сьогоднішній православній церкви притаманні:

1. Єдиний центр управління.

2. Відсутність центрального адміністративного апарату у кожній автокефальній православній церкві.

3. Виборність священослужителей всіх санів.

4. Поєднання світської і релігійної влади.

5. Наявністю в кожній автокефальній православній церкви ієрархічно побудованого церковного апарата і адміністративного ділення.

64. Католицизм:

1. Визнає джерелом своєї віри тільки священий переказ (Біблію).

2. Вважає, що бог-дух святий виходить від бога-батька.

3. Визнає лише рай і ад.

4. Визнає джерелом своєї віри Біблію, постанови вселенських соборів і послання римських пап.

5. Заперечує шанування хреста, ікон, мощей, реліквій, святих мучеників.

65. Своєрідно здійснюються в католицизмі загальні для християнства таїнства і культи:

1. Молитва.

2. Вінчання.

3. Хрещення, миропомазання, причащання.

4. Єлеосвящення.

5. Шанування хреста.

66. В католицизмі:

1. Священнослужителям надається право вступити в шлюб.

2. Заперечується догмат про запас у священнослужителів добрих справ - божественної благодаті, яку вони можуть розподіляти серед мирян.

3. Заперечується чернецтвом.

4. Заперечується існування чистилища.

5. Церква жорстко централізована, має єдиний центр і єдиного голову.

67. Протестантизм виник:

1. Як одна з сект православ'я.

2. Як одна з сект.

3. Як незалежна від християнства конфесія.

4. Внаслідок перемоги реформації в XVI - XVIIст.ст. ідеологом якої був М.Лютер.

5. Внаслідок повернення частини християн до першоначального, чистого християнства.

68. Протестантизм:

1. Визнає папу римського головою своєї церкви:

2. Зберігає культ ікон.

3. Зберігає культ святих.

4. Зберігає культ мощей.

5. Визнає джерелом своєї віри тільки «священий переказ» (Біблі.).

69. Основним догматом протестантизму є спасіння через:

1. Посередництво церкви.

2. Особисту віру.

3. Пожертвування на користь церкви.

4. Чернецтво.

5. Виконання обрядів.

70. Протестантизм визнає таїнство:

1. Миропомазання.

2. Покаяння і шлюбу.

3. Хрещення і причащання.

4. Священство.

5. Єлеосвящення.

71. В культ протестантизму включається:

1. Поклоніння іконам, зображенням Ісусу Христа.

2. Шанування святих місць.

3. Проповіді, спільні молитви, співи псалмів.

4. Шанування діви Марії.

5. Шанування святих, мучеників.

72. В лютеранстві:

1. Зберігається складна церковна ієрархія як в католицизмі.

2. Пастор обирається общиною (конгрегацією).

3. Пастор запрошується общиною, але вона не може його змістити.

4. Пастор особисто керує конгрегацією.

5. Відсутній єдиний організаційний центр.

73. Англіканство:

1. Визнає верховенство римських пап над своєю церквою.

2. Визнає непогрішимість римських пап в питаннях віри.

3. Визнає католицький догмат про рятівну роль церкви і протестантське вчення про спасіння особистою вірою.

4. Ліквідувало зовнішню обрядову сторону католицизму.

5. Ліквідувало церкву як державний апарат.

74. Кальвінізм:

1. Не визнає принцип незалежності общин віруючих від світської влади.

2. Зберіг католицький культ.

3. Визнає догмат про абсолютну предвизначеність, згідно з яким бог ще до створення світу передвизначив одних людей до спасіння і вічному блаженству, а інших - до загибелі і мук аду.

4. Не визнає вчення, згідно з яким людина не може знати, чи обрана вона богом свідоцтвом її обраності.

5. Має єдиний організаційний центр.

75. Старообрядництво:

1. Є протестантською сектою.

2. Є православною сектою.

3. Підтримало церковні реформи патріарха Нікона.

4. Добивається оновлення релігії і культу.

5. Відкидає православні свята.

76. Старообрядництву не притаманні:

1. Визнання Біблії джерелом своєї віри.

2. Наявність загального центру і керівництва.

3. Визнання правильними лише книги і ікони «старого письма».

4. Двуперсне хрещення і написання ім'я сина божого «Іісус».

5. Шанування чотирьох і шести кінцевого хреста.

77. Духобори:

1. Відносяться до протестантської секти.

2. Відносяться до православної секти.

3. Визнають джерелом своє віри в Біблію.

4. Визнають ікони, таїнства, священників.

5. Обирають вождів - керівництво своєї секти.

78. Секта істинно-православної церкви:

1. Заперечує віровчення православ'я і православну обрядність.

2. Заперечує православну церкву як таку, продалася антихристу.

3. Не пропагує близький кінець світу.

4. Не визнає культ сім'ї Романових.

5. Не створює домашні церкви, катакомбні церкви і монастирі.

79. Секта істинно православних християн:

1. Визнає православну церкву.

2. Визнає інститут священства.

3. Відкололася від православної церкви, яка підтримала злочинну колективізацію.

4. Заперечує Біблію, православну обрядність.

5. Засуджує об'єкт безшлюбності, мовчання.

80. Секта молокан:

1. Не визнає Біблію як джерело своєї віри.

2. Визнає православну обрядність і свята.

3. Має єдиний організаційний центр і єдине керівництво.

4. Алегорично тлумачить Біблію і християнську обрядність.

5. Не пропагує швидке приближення тисячолітнього царства, пришестя Вілії і Енохи.

81. Баптизм:

1. Не поділяє всі догмати християнства.

2. Вимагає хрещення людини в немовлячому віці.

3. Не визнає Пасху, престольні свята.

4. Зберігає всі таїнства.

5. Має єдиний організаційний центр і єдине керівництво.

82. Для баптизму не характерне:

1. Хрещення людини в свідомому віці шляхом занурення у воду.

2. Відмова від шанування ікон, хреста, святих.

3. Зберігання від всієї християнської обрядності лише обрядів, хрещення, хлібоперемолення і рукоположення.

4. Визнання ролі церкви як посередника між богом і людьми.

5. Обирання общиною пресвітера, який і очолює общину і керує її діяльністю.

83. Адвентисти:

1. Не визнають Біблію джерелом своєї віри.

2. Святкують Пасху і престольні свята.

3. Визнають лише щотижневе свято суботу і день жнива, який випадає на останню суботу вересня.

4. Визнають безсмертя душі.

5. Зберігають християнський культ.

84. Для адвентистів не характерно:

1. Збереження обрядів причащання і хрещення (здійснюються над дорослими).

2. Активна місіонерська діяльність.

3. Віра в близьке пришестя Ісуса Христа, який повинен встановити тисячолітнє царство і здійснити над грішниками останній суд.

4. Наявність єдиного організованого центру і єдиного керівництва.

5. Сплата членами секти частини свого заробітку, активна місіонерська діяльність.

85. Секта «Свідки Ієгова»:

1. Не визнає Біблію джерелом своєї віри.

2. Визнає божественну сутність Ісуса Христа, безсмертя душі, культ святих, ікони, духовенство, церкву.

3. Визнає, що Христос для іскупління слухняних богу людей вмер на Христі.

4. Визнає єдиним богом бога Ієгову.

5. Не має єдиного організаційного центру.

86. Секта п'ятидесятників:

1. Визнає церковні обряди, хрест.

2. Засновується на міфі проте. що на 50-ий день після Пасхи на апостолів зійшов дух святий, свідоцтвом чого стали глосополії.

3. Не хрестить дорослих людей шляхом занурення в воду.

4. Не визнає обряд хрещення духом святим.

5. Має загальний організаційний центр і єдине керівництво.

87. Уніатству не властиве:

1. Об'єднання православної церкви з католицької під владою римського папи.

2. Визнання непогрішимості римського папи в питання віри.

3. Святкування християнських свят.

4. Християнська обрядність.

5. Сектантство.

88. Ісламу (мусульманству) не притаманні риси:

1. Віра в єдиного у всемогутнього бога Аллаха і Мухаммеда як його посланника.

2. Бути національною релігією.

3. Віра в фаталістичне предвизначення Аллахом долі людини.

4. Віра в безсмертя душі загробне життя, страшний суд, священну війну за віру Газават (джихад).

5. Богоданість Корану, який був переданий Аллахом пророку Мкхаммеду через ангела Джабрайла.

89. Культ ісламу не включає:

1. Намаз (щодня п'ятиразова молитва).

2. Читання Корану.

3. Паломництво, культ Кааби і мазарів.

4. Поклоніння іконам.

5. Хадж.

90. Мусульмани не святкують:

1. Щотижневе свято неділю.

2. Ураза-байрам.

3. Курбан-байрам.

4. Мовлюд,

5. Мирадж і Ашура.

91. Сунна не включає:

1. Коран і Шаріат.

2. Мусульманський переказ.

3. Переказ Корану.

4. Збірник розповідей (хадісов) про життя Мухаммеда.

5. Вислови Мухаммеда по різним випадкам життя.

92. Шаріат не включає:

1. Коран.

2. Мусульманське законодавство.

3. Норми, що регулюють шлюбно-сімейні громадянські, побутові відносини.

4. Норми, що регулюють уголовні взаємовідношення мусульман.

5. Умови діяльності духовного суду.

93. Визнають Сунну повністю:

1. Шиїти.

2. Сунніти.

3. Ісмалоїти.

4. Едіти.

5. Мутазіати.

94. Буддизм виник в:

1. Японії.

2. Китаї.

3. Тібеті.

4. Давній Індії.

5. Монголії.

95. Буддизм:

1. Заперечує, що основою всього існуючого є непізнаваєме неперсонвфіціроване духовне начало - Будда в собі.

2. Не визнає величезну кількість богів - будд і ботісатв.

3. Не вважає головним богом Будду Шакья-муні.

4. Має віровчення, яке викладається лише в усних міфах.

5. Має віровчення, яке викладене в Тіпітакі (соккристське - Тріпітака).

96. Буддизм:

1. Не розподіляє потойбічний світ на рай і пекло.

2. Визнає перевтілення душ, щаблі якого визначаються кармою, тобто відплатою за вчинки в попередніх перевтіленнях.

3. Визнає, що переселення душі залежить від обрядів жертвувань і заклинань.

4. Заперечує існування людської душі.

5. Не визнає потойбічний світ, в якому перебувають душі, що закінчили ланцюгом перевтілень і досягли нірвани.

97. Згідно буддизму благородною не є істина:

1. Життя є страждання.

2. Причиною страждання є бажання.

3. Кожна жива істота має провину і повинна примиритися з стражданнями, що дісталися на її долю.

4. Щоб звільнитися від страждань людина повинна подавити в собі бажання, пристрасті.

5. Щоб подавити в собі бажання і звільнитися від страждань, людина повинна додержуватися моральних принципів «благородного восьмирічного шляху».

98. Згідно буддизму не включає в моральні принципи «благородного восьмирічного шляху»:

1. Кожна людина повинна прагнути досягти нірвани.

2. Любов до всього живого.

3. Ахінаса, тобто утримання від заподіяння болю і зла будь-яким живим істотам.

4. Праведні погляди, прагнення, речи, поведінка, зусилля.

5. Смирення і непротивлення злу.

99. Буддизм не визнає:

1. Механізацію молитв і заклинань.

2. Дзул-хурал-покаяння за погане походження з домашньою худобо.

3. Найдан-хурал, тобто шанування найданів (отшельників, які возведені в ранг богів).

4. Шанування бодисатів, талісманів.

5. Шанування хреста.

100. Іудаїзм:

1. Є світовою релігією.

2. Визнає священою книгою Біблію, тобто старий і Новий Заповіти.

3. Додержується догмату про святу Троїцю.

4. Є релігія євреїв.

5. Визнає Талмуд писаним законом.

101. Іудаїзм не характеризується:

1. Вірою в богообраності єврейського народу.

2. Культом єдиного бога Яхве.

3. Культом Іісуса Хреста.

4. Догматом про приход месії.

5. Вірою в безсмертя душі і загробну відплату.

102. До іудейського культу не входить:

1. Молитва.

2. Медуза і цицит.

3. Капорес, лулав і ташлих.

4. Кошер, треф і омовлення.

5. Шанування діви Марії.

103. Іудеї не святкують:

1. Пасху.

2. Шебоут (пьятидесятницю).

3. Різдво Христове.

4. Суккот.

5. Судний день (іом-капур) рош-гашан.

104. До релігій «Нового віку» не належать:

1. Церква уніфікації.

2. Церква «Організація діти бога».

3. Буддизм.

4. Рух Хара Кришни.

5. Церква Саєнтології.

105. Сучасним нетрадиційним релігіям не притаманні:

1. Зв'язок з вже існуючими релігіями.

2. Міфічність осіб, що їх засновували.

3. Те, що вони поповнюються молодими людьми віком від 18 до 24 років, доля яких в чомусь не склалася, які мають як правило непогану освіту і не мали поважних матеріальних скрут.

4. Ретельно організована система вербовки.

5. Детально розроблений культ.

106. Засновником церкви уніфікації був:

1. Сен Мун.

2. Давид Бьорг.

3. А.С. Бхактиведента Свами.

4. Махараджи Джи.

5. Л.Р. Хаббарт.

107. Церква уніфікації відноситься до:

1. Християнства.

2. Ісламу.

3. Буддизму.

4. Нетрадиційних культів християнської орієнтації.

5. Індуїзму.

108. У «Божественному принципі» викладано віровчення:

1. Церкви уніфікації.

2. Організації «діти богва».

3. Дзен-буддизму.

4. Руху Харе Кришни.

5. Церкви саєнтології.

109. В судженнях «Люди недосконалі тому що з-за гріха Єви Адам не міг мати досконале потомство, а Іісус Христос не встиг вступити в шлюб і привести таке потомство, тому що був розп'ятий. Тому місія створення досконалого потомства покладена на третього Адама» виражається сутність віровчення:

1. Церкви уніфікації.

2. Організації «діти бога».

3. Дзен-буддизму.

4. Руху харе Кришни.

5. Церкви саєнтології.

110. Засновником організації «діти бога» був:

1. Сен Мун.

2. Давид Борг.

3. А.С. Бхактиведанти Свами.

4. Махараджи Джи.

5. Л.Р. Хаббарт.

111. Церква «організація діти бога» відноситься до:

1. Християнства.

2. Ісламу.

3. Буддизму.

4. Нетрадиційних культів християнської орієнтації.

5. Нетрадиційних культ східної орієнтації.

112. В «Листах МО» викладено віровчення:

1. Церква уніфікації.

2. Організації «діти бога».

3. Дзен-буддизму.

4. Руху Харе Кришни.

5. Церкви Саєнтології.

113. В судженні «Якщо ви любите інших, то ви проявляєте до них божественну любов і тим самим виражаєте любов до бога» є вищим принципом:

1. Церква уніфікації.

2. Організації «діти бога».

3. Дзен-буддизму.

4. Руху Харе Кришни.

5. Церкви Саєнтології.

114. Дзен-буддизм відноситься до:

1. Індуїзму.

2. Ісламу.

3. Нетрадиційних культів східної орієнтації.

4. Іудаїзму.

5. Синтоїзму.

115. Аутотренінг як засіб досягнення саторі (просвітлення) використовується:

1. Церквою саєнтології.

2. Організацією «діти бога».

3. Дзен-буддизмом.

4. Іудаїзмом.

5. Синтоїзмом.

116. Рух Хара-Кришни відноситься до:

1. Індуїзму.

2. Буддизму.

3. Ісламу.

4. Нетрадиційних культів східної орієнтації

5. Іудаїзму.

117. Засновником кришнаїтства був:

1. Сен Мун.

2. Давид Борг.

3. А.С. Бхактиведанта Свами.

4. Махараджи Джи.

5. Л.Р. Хаббарт.

118. Судження «Ми живемо в вік богині Калі (богині відплати), в епоху родорів, занепаду релігії. Насувається світова катастрофа, коли бог Кришна появиться в образі вершника Калки, щоб знищити зло і здійснити спасіння» виражає сутність віровчення:

1. Церкви уніфікації.

2. Організації «діти бога».

3. Дзен-буддизму.

4. Кришнаїтства.

5. Церкви саєнтології.

119. Засновником церкви саєнтології був:

1. Сен Мун.

2. Давид Борг.

3. А.С. Бхактиведанта Свами.

4. Махараджи Джи.

5. Л.Р. Хаббарт.

120. Методи психотерапевтичного впливу на людину використовує:

1. Церкви уніфікації.

2. Організації «діти бога».

3. Дзен-буддизму.

4. Рух Харе Кришни..

5. Церква саєнтології.

121. Судження «Психіка людини є особлива душа, титана - особливий дух, який після смерті переселяється в іншу людину і несе на собі весь тягар психологічних травм, що одержані у попередніх перевтіленнях, і звільнитися від цих травм можна шляхом психофізіологічних сеансів с «Е - вимірювачем»» виражає сутність віровчення:

1. Церкви уніфікації.

2. Організації «діти бога».

3. Дзен-буддизму.

4. Кришнаїтства.

5. Церкви саєнтології.

122. Релігія не виконує функцію:

1. Світоглядну.

2. Оціночну.

3. Пізнавальну і методологічну.

4. Моральну.

5. Розробки життєво важливих проблем людського буття.

123. Релігія ніколи не була:

1. Фактором, що консолідує етнічні спільності.

2. Фактори, що сприяє політичному і державному об'єднанні народів.

3. Ідеологічним виправданням прогресивних рухів.

4. Фактором розвитку наукових досліджень.

5. Фактором розвитку мистецтва і духовності.

124. Фактором, що консолідував давньославянські племена в українську націю виступили:

1. Православ'я.

2. Католицизм.

3. Протестантизм.

4. Уніатська церква.

5. Вільнодумство і атеїзм.

125. Український народ в певний час під прапором боротьби з Брестською унією боровся проти:

1. Православ'я.

2. Католицизм.

3. Протестантизм.

4. Поневолення України панською Польщею.

5. Вільнодумства і атеїзму.

126. В сучасній Україні:

1. Не спостерігається релігійний ренесанс.

2. Релігія продовжує виховувати духовність (внутрішню моральну переконаність).

3. Спостерігається тенденція компромісу науки і релігії.

4. Релігійна тема домінує в мистецтві.

5. Церква становиться центром розвитку освіти і науки.

127. Вільнодумство і атеїзм в Давньому Єгипті і Давньому Вавілоні засновувалися на аргументації:

1. Логічній.

2. Науковій.

3. Моральній.

4. Соціальній.

5. Нігілістичній.

128. Атеїзм Геракліта засновувався на:

1. Етичній аргументації.

2. Соціальній аргументації.

3. Прагненні протиставити релігійному світогляду світогляд матеріалістичний.

4. Нігілізмі.

5. Научній аргументації.

129. Етичне обґрунтування вільнодумства і атеїзму в античні часи висунули:

1. Геракліт.

2. Платон.

3. Аристотель.

4. Епікур і Лукрецій Кар.

5. Сократ.

130. В епоху середньовіччя:

1. Релігія стала безроздільно пануючим світоглядом.

2. Атеїзм пропагували представники патристики.

3. Атеїзм пропагував Фома Аквінський.

4. Атеїзм пропагували послідовники концепції двоїстості істини.

5. Всі представники науки були атеїстами.

131. В епоху Відродження:

1. Релігія була безроздільно пануючим світоглядом.

2. Відбувається масове розповсюдження вільнодумства і атеїзму.

3. Вільнодумство і атеїзм засновувалися лише на соціальній орієнтації.

4. Вільнодумство і атеїзм засновувалися на нігілізмі.

5. Вільнодумство і атеїзм став засновуватися на науковій аргументації і прагненні протиставити християнському ідеалу людини ідеал людині, яка високо цінить земні радощі.

132. Новий час - це епоха:

1. Безроздільного панування релігії.

2. Безроздільного панування атеїзму.

3. Боротьби з релігією як оплоту феодалізму.

4. Пошуків компромісу релігії і науки.

5. Вирішення проблем екзогетики (тлумачення Біблії).

133. Свободи совісті, тобто право людини вірити в будь-яку релігію або бути атеїстом, мотивувалася тим, щоб створити умови:

1. Розвитку всіх релігійних конфесій в якійся країні.

2. Розвитку атеїзму.

3. Розвитку конфесій, що панують в державі.

4. Запобігання і вирішення соціальних конфліктів на релігійному ґрунті.

5. Досягнення фактичної рівності людей.

134. Свободу совісті проголосили:

1. Давні греки як свободу різних народів сповідати свою релігію.

2. Давні римляни з тих же мотивів.

3. Феодальне суспільство.

4. Французька буржуазія XVIII ст..

5. Комуністи.

135. В Україні свобода совісті забезпечується:

1. Діяльністю церквей і сект.

2. Постановами уряду.

3. Указами президента.

4. Законом України «Про свободу совісті і релігійні організації».

5. Конституцією України і Законом України «Про свободу совісті і релігійні організації».

136. Свобода совісті в Україні означає:

1. Право громадян по релігійним мотивам відмовлятися від конституційних обов'язків.

2. Відділенням церкви від держави, школи від церкви.

3. Рівноправність віруючих і невіруючих перед законом.

4. Рівність різних конфесій.

5. Створенням на Україні помісної православної церкви.

137. Відокремлення в Україні церкви від держави означає, що:

1. Держава не втручається (в межах закону) в діяльність релігійних організацій, не фінансує їх.

2. Релігійні організації на свій розсуд можуть виконувати державні функції.

3. Релігійні організації можуть приймати участь в діяльності політичних партій, надавати їм фінансову підтримку.

4. Всі релігійні організації і релігійні конфесії і напрямки рівні перед законом.

5. Релігійні організації можуть висувати кандидатів в державні органи.

138. Відокремлення в Україні школи від церкви означає, що:

1. Вводиться обмеження на ведення наукових досліджень по їх сумісності або несумісності якоїсь релігії або атеїзму.

2. Освіта носить світський характер і забороняються всякі обмеження по включенню результатів наукових досліджень в учбові програми освітніх закладів по їх сумісності або несумісності якоїсь релігії або атеїзму.

3. Громадяни України за власним бажанням мають право вільно обучатися релігійному віровченню.

4. Доступ громадян до різних видів освіти незалежно від їх відношення до релігії.

5. Релігійні організації мають право створювати учбові заклади. Їх викладачі зобов'язані виховувати своїх слухачів в дусі поваги і терпимості до інших релігій.

139. Релігійні організації в Україні не мають право:

1. Власності на культові будови або культове майно.

2. Юридичної особи, навіть коли вони зареєстровані в державних органах.

3. Власності на об'єкти виробничого, соціального і благодійного призначення і інше майно, що необхідне для забезпечення їх діяльності.

4. На заснування підприємств засобів масової інформації на якихось особливих умовах.

5. Фінансові і релігійні пожертвування і не оподаткування їх і інших доходів.

140. Свобода культів в Україні означає, що релігійні організації не мають право:

1. Використовувати і утримувати доступні місця релігійних зборів, а також місця паломництва.

2. Здійснювати релігійні обряди у культових спорудах, прилеглих до них територіях, місцях паломництва, кладовищах, квартирах і домах громадян.

3. Проводити в громадських місцях процесії, богослужіння, релігійні збори без дозволу виконкомів місцевих рад.

4. Проводити релігійні обряди в лікарнях, домах для престарілих і інвалідів, місцях позбавлення волі на прохання громадян, що знаходяться в них, або по власній ініціативі.

5. Здійснювати благодійну і культурно-просвітницьку діяльність.

141. Держава:

1. Здійснює контроль за виконанням законодавства про свободу совісті через місцеві ради.

2. Не фінансує державний орган у справах релігії при Раді Міністерств України.

3. Не притягує до відповідальності громадян і осіб, що винні у порушенні законодавства про свободу совісті.

4. Покладає контроль над додержанням законодавства про свободу совісті на церковні організації.

5. Покладає функцію надзору за додержанням законодавства про свободу совісті на прокуратуру.

Размещено на Allbest.ru