Етносоціальна установка у структурі міжособистісної взаємодії

nґ = n₁ +n₂ - 2. (3)

Критерій Фішера (ц*) використовувався для співставлення двох вибірок за частотою накрапляння на певний ефект. Критерій оцінює достовірність різниці між процентними частками вибірок, у яких зареєстровано певний ефект. Сутність кутового перетворення Фішера полягає у перетворенні процентних часток у величини центрального кута, який вимірюється в радіанах. Більшій процентній долі буде відповідати більший кут ц, а меншій частині - менший кут, але співвідношення тут не лінійне:

ц = 2 x arcsin (vP) (4)

При збільшенні розходження між ц₁ та ц₂ і збільшені чисельності вибірок значення критерію збільшується. Чим більша величина ц*, тим більш ймовірно, що розходження достовірні.

ц* = (ц₁ - ц₂ ) х v (n₁ х n₂) х (n₁ + n₂) (5)

де

ц₁ - кут_, який відповідає більшій 5 частці;

ц₂ - кут, який відповідає меншій % частці;

n₁ - кількість спостережень у вибірці 1;

n₂ - кількість спостережень у вибірці 2;

ц*_кр = 1,64 (p?0,05); 2,31 (p?0,01)

Математична обробка даних проводиласяз використанням електронних таблиць Microsoft Exel та на основі пакету програми Statistica 95.



Висновки до розділу 2

1. Теоретичний аналіз феномену міжособистісної взаємодії в умовах поліетнічного середовища показав доцільність його дослідження через вивчення системи етносоціальних установок представників етноконтактних груп. Таке дослідження вимагає визначення особливостей процесуальних, інтерпретаційних, оцінних та конативних компонентів етносоціальних установок.

2. Розмаїття підходів до вивчення етносоціальної установки неминуче призводить до неузгодженості в методологічних принципах її дослідження. Відсутність чіткої несуперечливої методологічної бази спричиняє концептуальну неузгодженість результатів та висновків, що загалом призводить до знецінення даних емпіричних досліджень щодо ролі етносоціальної установки у структурі міжетнічної взаємодії.

3. Теоретичний аналіз та загальна методологічна база дослідження, що ґрунтується на визначенні ролі кожного структурного компоненту міжособистісної взаємодії, дозволили обрати як детермінанту її характеру етносоціальні уявлення, етносоціальні стереотипи, етносоціальні установки. Для з'ясування характеру міжособистісної взаємодії були обрані такі показники - тип міжособистісних стосунків (владний-лідируючий, незалежний-домінуючий, прямолінійно-агресивний, недовірливий скептичний, покірний-сором'язливий, залежний-слухняний, співпрацюючий-конвенційний, відповідальний-щиросердний), тенденції поведінки людини в реальній групі (залежність-незалежність, товариськість-нетовариськість, прийняття боротьби-уникнення боротьби), форми поведінки в конфліктних ситуаціях (суперництво, пристосування, компроміс, уникнення, співробітництво).

4. При доборі методик дослідження ми насамперед, керувалися концептуальною обумовленістю методу, а також критеріями високої валідності та надійності, які забезпечувались підбором методик, спрямованих на одержання якісних та кількісних характеристик процесу міжособистісної взаємодії в умовах поліетнічного середовища.

5. На основі полі варіативності одержаних у такий спосіб емпіричних даних можна найбільш адекватно дослідити вплив етносоціальних установок представників молоді етнічних груп Закарпаття на особливості міжособистісної взаємодії.



3. Етносоціальні установки молоді Закарпатської області у структурі міжособистісної взаємодії

3.1 Особливості етносоціальних установок молоді Закарпатської області

Як зазначалось у розділі 1, у багатьох підходах підкреслюється факт об'єднання людини з іншими людьми та соціальними групами через соціальну ідентичність. Дослідники визначають соціальну ідентичність як символічний засіб об'єднання з одними і віддалення від інших [1; 5; 14; 21; 22; 38; 47; 81; 85; 159; 205].

Соціальна ідентичність входить у структуру генералізованих, значимих відносин особистості через ціннісно-смислове ототожнення з позицією в соціальному просторі. Смислоутворююча функція соціальної ідентичності надає їй особистісної значимості.

Соціальна ідентичність формується як наслідок двох процесів: об'єднання і диференціації, у ході яких людина визначає, хто з інших має тотожні, а хто протилежні позиції.

М. Бревер вважає, що мати соціальну ідентичність -- це значить вийти із соціальних відносин і долучитися до них [67]. Він припускає, що соціальна ідентичність являє собою сприйняття себе як унікальної одиниці й відповідає груповій взаємозалежності. М. Бревер вважає, що люди, які формувалися в умовах тісних зв'язків із групою (колективом), виявляють значну тенденцію до асиміляції, і, навпаки, індивіди, становлення яких проходило в індивідуалістичній культурі, більш схильні до процесів диференціації [67].

С. Московічі, вивчає соціальну ідентичність у контексті теорії соціальних уявлень. Ідентифікація людини з групою передбачає формування, з одного боку, колективної свідомості, а з іншого - групових уявлень. Тому соціальна ідентичність виступає як категоріальна система знань суб'єкта про своє місце в соціальному оточенні [110].

С. Московічі вводить поняття ідентифікаційної матриці як моделі організації свідомості індивіда. Це специфічна категоріальна система знань суб'єкта, основу якої складає система ідентичностей: загальнолюдська, статева, релігійна й інші. Розподілом інформації в ідентифікаційній матриці керує провідна ідентичність або група ідентичностей. Вони визначають погляд людини на світ та особливості її сприйняття. Ідентичність, що є провідною, організує відповідну ієрархію і порядок ідентичностей в ідентифікаційній матриці суб'єкта.

Згідно з метою та моделлю емпіричного дослідження та спираючись на теоретичні положення про зв'язок параметрів етнічної ідентичної та особливостей етносоціальних уявлень, ми повинні були сформувати три групи респондентів із вираженою етнічною ідентичністю - групу етнічних меншин (різнонаціональну), групу етнічних росіян, групу етнічних українців. Процедура побудови означених груп відбувалася за допомогою двох методик - «Тесту двадцяти тверджень» М. Куна і Т. Макпартленда та «Діагностичного тесту ставлень» (ДТС) Г.У. Солдатової [159].

На першому етапі формування груп за допомогою «Тесту двадцяти тверджень» М. Куна і Т. Макпартленда нами було сформовано три групи по 25 осіб. У групи залучалися лише ті респонденти, які мали в ідентифікаційній матриці етнічну ідентичність. Усього на першому етапі було опитано 81 особа: за самовизначенням росіяни - 19, етнічні меншини - 27, українці - 35.

Відзначимо, що в ідентифікаційну матрицю багатьох респондентів, незважаючи на те, що вони визначили власну етнічну належність, конструкти приналежності до етнічної групи не ввійшли.

На другому етапі формування груп за допомогою тесту «Діагностичного тесту ставлень» (ДТС) Г.У.Солдатової був визначений рівень ідентичності кожного респондента. «Тест ставлень» (ДТС) був застосований як більш чутливий інструмент, який, на відміну від „Тесту двадцяти тверджень» М. Куна і Т. Макпартленда, дозволяє не тільки визначати наявність етнічної ідентичності у респондента, але й встановити рівень її сформованості та вираженості.

Рівень ідентичності (І) для кожного респондента окремо і середнє значення для всієї вибірки:

D - D_{» Я»} = І (Ідентичність) (6)

де

D - спрямованість (діагностичний коефіцієнт) - характеризує знак та величину загальної орієнтації суб'єкта у ставленні до об'єкта.

D - спрямованість стереотипу стосовно власної етнічної групи;

D_{» Я»} - спрямованість стереотипу стосовно власного «Я»;

І 0 високий рівень ідентифікації;

І низькій рівень ідентифікації.

Значення І змінюється від 1.2 до -1.2:

І = 1.2 - дуже низький рівень ідентифікації, вважає себе набагато гіршим за типового представника своєї етнічної групи;

І=0 - нормальний (високий) рівень ідентифікації,

І=-1.2 - дуже низький рівень ідентифікації, вважає себе набагато кращим за типового представника своєї етнічної групи).

До груп залучалися лише ті респонденти, у яких показник ідентичності І був розташований в інтервалі від - 0,5 до 0,5.

У результаті застосування тесту ДТС було сформовано три групи для подальшого дослідження:

Після формування груп для дослідження нами спочатку було визначено місце етнічної ідентичності у структурі ідентифікаційної матриці молоді та пов'язаних з нею етносоціальних уявлень, які можуть впливати на зміст і процес міжособистісної взаємодії, яка розгортається в умовах поліетнічного середовища. Для вирішення цього завдання нами був використаний «Тест двадцяти тверджень» М. Куна і Т. Макпартленда.

За допомогою «Тесту двадцяти тверджень» М. Куна, Т. Макпарленда ми вирішили такі завдання нашого дослідження:

- визначили групу ідентичностей, які домінують у колективній ідентифікаційній матриці респондентів кожної групи;

- визначили місце, яке займає етнічна ідентичність у структурі колективної ідентифікаційної матриці респондентів кожної групи;

Респондентам пропонувалося дати двадцять відповідей на запитання «Хто Я?».

У нашому дослідженні процедура класифікації отриманих від респондентів самоописів здійснювалася за показниками, запропонованими Н.Л. Івановою [67]:

- особистісні якості (добрий, щирий, наполегливий та ін.);

- навчальна належність (студент, учень);

- родинна належність (дочка, син, брат, ім'я та ін.);

- етнічна ідентичність (українець, росіянин, румун, угорець, поляк та ін.);

- статеворольова ідентичність (хлопець, юнак, дівчина тощо);

- локальна, місцева ідентичність (мукачівець,закарпатець);

- релігійна ідентичність (християнин, католик, мусульманин, віруючий);

- громадянство (громадянин України);

- професійна ідентичність (продавець, офіціант, економіст тощо);

- діяльність (працює, вчиться, грає);

- спілкування (люблю спілкуватися, дискутую, конфліктую);

- самооцінка (сумлінний студент, турботливий син, ледачий чоловік);

- опис своїх фізичних даних, зовнішності (сильний, гарний, привабливий);

- глобальне, екзистенційне «Я» (людина, моя сутність).

Додатково проводився аналіз ідентичності відповідно до шести узагальнених показників.

Фізичне «Я» - характеристики, пов'язані з уявленнями про свої психофізичні дані, наприклад, високий, красивий.

Актуальне «Я» - характеристики, пов'язані з уявленнями про те, якою людина бачить себе тепер.

Соціальне «Я» - характеристики, пов'язані із соціальним статусом, груповою приналежністю, наприклад, школяр, член родини.

Діяльнісне «Я» - характеристики, пов'язані з уявленнями про свої конкретні заняття, наприклад, люблю вирощувати квіти.

Комунікативне «Я» -- характеристики, пов'язані зі спрямованістю на спілкування і взаємодію, наприклад, у мене багато друзів.

Рефлексивне «Я» - характеристики, пов'язані із самоцінкою своїх особистісних якостей, соціальних потенцій.

Кожен респондент назвав від 11 до 25 слів. Була визначена процентна частка кожної категорії у загальній ідентифікаційній матриці.

Отримані дані за основними категоріями представлені у таблицях 3.1 та 3.2.

Таблиця 3.1

Розподіл ідентифікаційних категорій в колективних ідентифікаційних матрицях респондентів

№	Ідентифікаційні категорії	росіяни	Етнічні меншини	Українці
		%
1	особистісні якості	3,12	24,13	3,22
2	навчальна належність	12,07	22,64	23,45
3	родинна належність	23,84	12,12	22,76
4	етнічна ідентичність	18,25	1,48	2,80
5	статево-рольова ідентичність	21,86	5,22	12,84
6	локальна, місцева ідентичність	1,22	4,18	0,21
7	релігійна ідентичність	6,21	-	-
8	громадянство	-	1,05	1,02
9	професійна ідентичність	2,10	2,11	3,12
10	діяльність	2,84	4,01	5,64
11	спілкування	3,92	5,21	6,12
12	самооцінка	4,28	17,35	18,12
13	опис своїх фізичних даних	0,18	0,27	0,65
14	екзистенціальне «Я».	0,11	0,23	0,05

У відповідях респондентів другої групи у структурі ідентифікаційної матриці виявлена така ієрархічність самовизначень. Перше місце у представників закарпатських меншин займають визначення, що ввійшли до категорії «родинна належність» - «син, «донька», «мати» тощо. На другому місці знаходяться статево-рольові установки - «чоловік», «жінка». Третє місце посідають визначення, що ввійшли до категорії «етнічна ідентичність» - «румун «, «словак « тощо. Останні місця посідають категорії «екзистенціальне «Я» та «опис своїх фізичних даних».

У відповідях першої групи у структурі ідентифікаційної матриці виявлена така ієрархічність самовизначень. Перше місце у представників російської етнічної групи займають визначення, що ввійшли до категорії «особистісні якості» - «добрий», «веселий», «щирий» тощо. На другому місці знаходяться визначення, що увійшли до категорії «навчальна належність» - «студент» тощо. Третє місце посідають визначення, що ввійшли до категорії «самооцінка» - «сумлінний студент», «турботливий син» тощо. Останні місця займають категорії «екзистенціальне «Я» та «етнічна ідентичність».

У відповідях респондентів третьої групи у структурі ідентифікаційної матриці виявлена така ієрархічність самовизначень. Перше місце у представників української етнічної групи займають визначення, що ввійшли до категорії «навчальна належність» - «студент» тощо. На другому місці знаходяться визначення, що увійшли до категорії «родинна належність» - «син, «донька», «мати» тощо. На третьому місці знаходяться визначення, що ввійшли до категорії «самооцінка» - «гарний друг», «вихована дівчина» тощо. Останні місця займають категорії «екзистенціальне «Я» та «локальна, місцева ідентичність».

Зазначимо, що у групах етнічних росіян і українців визначення, які поєднуються в категорію «релігійна належність», не трапляються.

Для з'ясування статистично значущих відмінностей частоти використання самохарактеристик певної категорії ми застосували кутове перетворення Фішера - критерій ц. Результати порівняння наведені у таблиці 3.3.

Аналіз ідентифікаційних матриць показує, що у групах порівняння існують статистично значущі відмінності у співвідношенні ідентифікаційних категорій. Можна виділити показники, що більше виражені в одній групі порівняно з іншою: наприклад, родинна, статево-рольова, етнічна, та локально-місцева ідентичності більш виражені у групі етнічних меншин, проте у групі росіян переважає персональна (особистісні якості, самооцінка) ідентичність.

Відзначимо, що статистично значущих відмінностей між групами порівняння не виявлено лише за декількома категоріями. Так, між групами етнічних меншин та етнічних росіян Закарпаття статистично значущих відмінностей не знайдено між ідентифікаційними категоріями - «професійна ідентичність», «опис своїх фізичних даних», «екзистенціальне «Я».

Між групами етнічних росіян та етнічних українців статистично значущих відмінностей не виявлено за п'ятьма ідентифікаційними категоріями - «навчальна належність», «громадянство», «релігійна ідентичність», «спілкування», «самооцінка».

Між групами етнічних меншин та етнічних українців статистично значущих відмінностей не виявлено за такими ідентифікаційними категоріями - «особистісні якості», «родинна приналежність», «екзистенціальне «Я».

Отже, загальним висновком із порівняння основних етноконтактних груп Закарпаття може бути констатація того факту, що система ідентичностей груп порівняння будується на відмінних ціннісно-культурних засадах.

Таблиця 3.2

Статистична значущість відмінностей категоріального розподілу в ідентифікаційних матрицях респондентів (критерій ц - кутове перетворення Фішера)

№	Ідентифікаційні категорії	Росіяни-етнічні меншини	Росіяни-українці	Етнічні меншини українці
		критерій ц - Фішера
1	особистісні якості	26,99**	25,77**	0,24
2	навчальна належність	11,33**	0,74	12,54**
3	родинна приналежність	12,41**	10,96**	1,06
4	етнічна ідентичність	25,66**	3,57**	22,74**
5	статево-рольова ідентичність	20,57**	10,52**	9,99**
6	локальна, місцева ідентичність	7,65**	12,38**	5,39**
7	релігійна ідентичність	20,23**	-	20,95**
8	громадянство	8,25**	0,11	8,42**
9	професійна ідентичність	0,03	2,46**	2,67**
10	діяльність	2,59**	2,95**	5,86**
11	спілкування	2,49**	1,52	4,22**
12	самооцінка	17,78**	0,78	19,25**
13	опис своїх фізичних даних	0,77	2,22*	3,18**
14	екзистенціальне «Я».	1,19	1,98*	0,90

* - позначені статистично значущі відмінності при р ? 0,05

** - позначені статистично значущі відмінності при р ? 0,001

На наступному етапі нами було досліджено ставлення респондентів до власної етнічної групи та до груп росіян, етнічних меншин, українців (основні етнічні групи, що мешкають в Закарпатті - угорці, румуни, словаки, поляки, німці, молдавани тощо).

Для реалізації поставленого завдання було застосовано такі методики - модифіковану методику Д. Катца і К. Брейлі та ДТС («Діагностичний тест ставлень»). За допомогою методики Д. Катца і К. Брейлі ми здійснили змістовний аналіз когнітивного та емоційно-оцінного компонентів етносоціальної установки.

Процедура модифікованого варіанту методики Д.К атца і К. Брейлі передбачає отримання від респондентів неструктурованої якісної інформації, тому запитання ставляться у відкритій формі. Респонденту пропонується написати п'ять основних якостей характерних представників свого етносу та стільки ж характеристик представників інших етносів (у нашому дослідженні групи етнічних меншин оцінювали росіян та українців, росіяни - етнічних меншин та українців, українці - етнічних меншин та росіян). Обробка результатів проводилася методом контент-аналізу, одиницею якого були обрані якості та гнізда синонімів, тобто групи понять, близьких за змістом [126]. Нами була використана класифікація якостей, запропонована В.Н. Панфьоровим [126].

Отримані результати представлені у таблицях 3.5, 3.6, 3.7.

Розглянемо спочатку особливості когнітивного та емоційно-оцінного компонентів етносоціальної установки респондентів стосовного свого народу.

У таблиці 3.3 наведені дані розподілу якостей, наданих етнічними росіянами представникам своєї етнічної групи.

Таблиця 3.3

Розподіл якостей, наданих етнічними росіянами представникам своєї етнічної групи

№	Категорія	Кількість якостей	Значення у відсотках	Значущість категорії
1	Емоційно-вольові якості	232	21,85	2
2	Розумові якості	73	6,87	6
3	Стиль поведінки	54	5,08	7
4	Ставлення до праці	106	9,98	5
5	Ставлення до людей	295	27,78	1
6	Ставлення до себе	177	16,67	3
7	Соціальні характеристики	125	11,77	4

Як видно з таблиці 3.3, категорія «ставлення до людей» у групі росіян, як і в групі етнічних меншин Закарпаття, є провідною в оцінці представників власної етнічної групи. Але змістовне наповнення категорії якостями відрізняється. Якщо росіяни характеризували представників власного етносу переважно за допомогою якості «доброта» та її синонімів, то етнічні меншини за допомогою якості «гостинність» та її синонімів - хлібосольство, щедрість. Також до категорії ввійшли визначення, що якісно характеризують ставлення до людей узагалі - шляхетність, ввічливість, дружелюбність, та до старших за віком, зокрема - повага, шанобливе, уважне ставлення. Усього було названо 295 якостей, що відповідає 27,78%.

Після якостей, що визначають ставлення до людей, ідуть емоційно-вольові характеристики - вольові, сміливі, рішучі, сильні, безстрашні, мужні, зухвалі, темпераментні, запальні, емоційні. Усього було названо 232 якості, що відповідає 21,85%.

Третьою, за частотою згадування у групі етнічних росіян, стала категорія, що визначає ставлення до себе. До цієї категорії увійшли такі якості як горді, самолюбні, самовпевнені тощо. Усього було названо 177 якостей, що відповідає 16,67%.

До четвертої, за частотою використання категорії, ввійшли якості, що належать категорії «соціальні характеристики». Ця категорія виявилася найбільш амбівалентною. До неї увійшли якості, які, з одного боку, характеризують цю групу як роз'єднаних, розрізнених, а з іншого боку - як релігійних, дружніх та згуртованих. Усього було названо 125 якостей - 11,77%. Причина неоднорідності характеристик групи як єдиної етнічної «одиниці» може бути пояснена історичними чинниками. Наступними за частотою згадування були якості, що характеризують ставлення до праці. Це такі якості, як хазяйновиті, корисливі, винахідливі. Усього було названо 106 якостей, що відповідає 9,98%.

Наступними за частотою згадування були якості, що характеризують розумові здібності. Згадувалися такі якості, як розумні, талановиті, хитрі, обдаровані. Усього було названо 73 якостей, що відповідає 6,87%.

Останню позицію займають якості, що належать до категорії «стиль поведінки» - незалежні, пунктуальні, адаптивні, волелюбні. Усього 54 якості - 5,08%.

Узагальнюючий аналіз співвідношення позитивних і негативних визначень когнітивного та емоційно-ціннісного спрямування етносоціальної установки стосовно етнічної інгрупи дозволив визначити їхнє ставлення до представників власної етнічної групи як позитивне. Так, змістовне наповнення когнітивного компоненту є когнітивно складним, а емоційно-ціннісний компонент характеризується переважно позитивним ставлення.

У таблиці 3.4 наведені дані розподілу якостей, наданих етнічними меншинами представникам своєї етнічної групи.

Таблиця 3.4

Розподіл якостей, наданих етнічними меншинами представникам своєї етнічної групи

№	Категорія	Кількість якостей	Значення у відсотках	Значущість категорії
1	Вольові якості	75	8,48	5
2	Розумові якості	159	17,99	3
3	Стиль поведінки	202	22,85	2
4	Ставлення до праці	123	13,91	4
5	Ставлення до людей	255	28,85	1
6	Ставлення до себе	44	4,98	6
7	Соціальні характеристики	26	2,94	7

Як видно з результатів, наведених у таблиці 3.4 представники цієї групи схильні описувати представників власного етносу передовсім через якості, що визначають ставлення до людей. Найчастіше згадувалася такі якості, як доброта і близькі якості-синоніми - дружелюбність, доброзичливість, добродушність, чуйність, щедрість, гостинність, великодушність, миролюбність, сердечність та ін. Усього було названо 255 якостей, що відповідає 28,85%.

Після якостей, що визначають ставлення до людей, ідуть ті, що визначають загальний стиль поведінки - поведінкові характеристики: чесність, порядність, вірність, відкритість, комунікабельність, безкорисливість, обережність, довірливість тощо. Усього було названо 202 якості, що відповідає 22,85%.

На третьому місці, за частотою використання, є якості, що характеризують розумові здібності, такі, як розум, обдарованість, талановитість, оригінальність, дотепність, винахідливість, спритність тощо. Усього було названо 159 якостей, що відповідає 17,99%.

До четвертої, за частотою використання групою, ввійшли якості, що характеризують ставлення до праці. Зазначимо, що ця категорія у групі етнічних меншин виявилася найбільш амбівалентною. З одного боку, згадувалися позитивні якості, такі, як працьовитість, працездатність, діловитість, а з іншого, респонденти називали безладність, безвідповідальність, пасивність. Усього було названо 123 якості (38 - негативних і 24- позитивні якості), що відповідає 13,91%, причому частка негативних якостей складала 61,29%, а частка позитивних якостей - 38,7.

Наступними за частотою згадування були вольові характеристики, такі як терплячі, терпимі, наполегливі, сміливі, рішучі, стійкі, витривалі, вольові, слабохарактерні. Усього було названо 75 якостей, що відповідає 8,48%.

Якості, що характеризують ставлення до себе - горді, самолюбні, упевнені в собі, красиві, зайняли шосту позицію, що може свідчити про типову установку на «інших» зі незначною вираженістю установки, спрямованої на «себе» [126]. Усього було названо 44 якості, що відповідає 4,98%.

Останню позицію займають якості, що належать до категорії «соціальні характеристики» - патріотизм, колективізм, націоналізм. Усього було названо 26 якостей, що відповідає 2,94%.

Узагальнюючий аналіз співвідношення позитивних і негативних визначень когнітивного та емоційно-ціннісного спрямування етносоціальної установки групи етнічних меншин стосовно етнічної інгрупи дозволив визначити їхнє ставлення до представників власної етнічної групи як амбівалентне. Так, змістовне наповнення когнітивного компоненту є когнітивно складним, а емоційно-ціннісний компонент характеризується великою амплітудою реагування - від украй негативного ставлення до некритично позитивного.

У таблиці 3.5 наведені дані розподілу якостей, наданих українцями представникам своєї етнічної групи.

Таблиця 3.5

Розподіл якостей, наданих українцями представникам своєї етнічної групи

№	Категорія	Кількість якостей	Значення у відсотках	Значущість категорії
1	Емоційно-вольові якості	34	4,04	7
2	Розумові якості	118	14,01	4
3	Стиль поведінки	143	16,98	3
4	Ставлення до праці	185	21,97	2
5	Ставлення до людей	219	26,01	1
6	Ставлення до себе	59	7,01	6
7	Соціальні характеристики	84	9,98	5

За результатами контент-аналізу, представленими у таблиці 3.5, можна констатувати, що, як і в представників етнічних груп Закарпаття та росіян, провідною категорією в оцінці представників власної етнічної групи є категорія «ставлення до людей». Зазначимо, що, на відміну від росіян, які визначають ставлення до людей насамперед через характеристики доброти, і групи етнічних меншин, які визначають ставлення до людей насамперед через характеристики гостинності, українці ставлення до людей визначають, насамперед через якість «миролюбність» та її синоніми - дружність, ввічливість, душевність, співчутливість тощо. Усього було названо 219 якостей, що відповідає 26,01%.

Після якостей, що визначають ставлення до людей, ідуть якості, що визначають ставлення до праці: хазяйновиті, працелюбні, економні, наполегливі тощо. Поряд з позитивними якостями респонденти згадували і негативні якості - безініціативність, лінощі, марнотратство. Усього було названо 185 якостей, що відповідає 21,97%.

На третьому місці, за частотою використання, є якості, що характеризують стиль поведінки - врівноважені, помірковані, терплячі, веселі, невибагливі тощо. Усього було названо 143 якості, що відповідає 16,98%.

До четвертої, за частотою використання групою, ввійшли якості, що характеризують розумові здібності - розум, кмітливість, мудрість, допитливість тощо. Усього було названо 118 якостей, що відповідає 14,01%.

Наступними за частотою були соціальні характеристики, такі, як патріотичні, релігійні, конформні, підлеглі тощо. Усього було названо 84 якості, що відповідає 9,98%.

Якості, що характеризують ставлення до себе, зайняли шосту позицію. Категорія «ставлення до себе» виявилася найбільш амбівалентною. З одного боку, називалися такі якості щедрі, довірливі, горді, самолюбні, упевнені в собі, а з іншого, називалися такі якості як заздрісність, нещирість, образливість, невпевненість, залежність. Усього було названо 59 якостей (29 - негативних і 30 - позитивних якостей), що відповідає 7,01%.

Останню позицію займають якості, що належать до категорії «вольові якості» - наполегливість, упертість, витривалість тощо. Усього було названо 34 якості, що відповідає 4,04%.

Узагальнюючий аналіз співвідношення позитивних і негативних визначень когнітивного та емоційно-ціннісного спрямування етносоціальної установки українців стосовно етнічної інгрупи дозволив визначити їхнє ставлення до представників власної етнічної групи як нейтральне. Так, змістовне наповнення когнітивного компоненту є когнітивно складним, а емоційно-ціннісний компонент характеризується переважно емоційно незабарвленими визначеннями.

Аналіз результатів, отриманих за методикою Д.Катца і К.Брейлі, дозволяє зробити висновок, що між трьома групами респондентів (росіяни, етнічні меншини, українці) існує різниця у когнітивному та емоційно-оцінному компоненті етносоціальної установки, спрямованої на власну етнічну спільноту.

Для з'ясування кількісних відмінностей між групами порівняння та з'ясування різниці у змістовному наповненні виокремлених категорій ми застосували критерій ц - кутове перетворення Фішера (дані наведені у таблиці 3.6).

Як видно з таблиці 3.6, майже за всіма категоріями у групах порівняння зафіксована статистично значуща різниця. Не зафіксовано статистично значущих відмінностей між групами етнічних меншин Закарпаття та етнічних росіян за категорією «ставлення до людей», між групами етнічних росіян та етнічних українців за категоріями «ставлення до людей», «ставлення до себе», між групами етнічних меншин Закарпаття та етнічних українців за категоріями «ставлення до людей» та «соціальні характеристики». Зазначимо, що за категорією «ставлення до людей» між групами порівняння не зафіксовані статистично значущі відмінності, тобто представники всіх етнічних груп, характеризуючи свою групу, визначають за єдиною системою цінностей, які займають у їхній свідомості однаково високе значення.

Таблиця 3.6

Статистична значущість відмінностей когнітивного та емоційно-оціночного компонентів етносоціальної установки у групах порівняння (критерій ц - кутове перетворення Фішера)

№	Категорія	Росіяни- етнічні меншини	Росіяни-українці	Етнічні меншини-українці
		критерій ц - Фішера
1	Емоційно-вольові якості	8,38**	3,87**	12,31**
2	Розумові якості	7,59**	2,25*	5,13**
3	Стиль поведінки	11,90**	3,06**	8,55**
4	Ставлення до праці	2,67**	4,39**	7,21**
5	Ставлення до людей	0,52	1,32	0,86
6	Ставлення до себе	8,59**	1,78	6,62**
7	Соціальні характеристики	7,81**	6,19**	1,25

* - позначені статистично значущі відмінності при р ? 0,05

** - позначені статистично значущі відмінності при р ? 0,001

Після визначення когнітивного та емоційного-ціннісного компонентів етносоціальної установки респондентів стосовно власного етносу ми визначили особливості етносоціальних установок стосовно контактних аутгруп у кожній з груп респондентів.

У відповідях опитаних росіян зміст когнітивного й емоційно-оцінного компонентів установки, спрямованої на опис найбільш характерних якостей, властивих представникам як етнічних меншин, так і українського етносу, має негативне спрямування. Розподіл на позитивні і негативні якості є досить умовним. Однак, якщо зробити підсумок всіх названих якостей за двома групами: одна група - позитивні якості, а інша група - негативні якості, то негативні якості переважають.

За результатами контент-аналізу, можна констатувати, що респонденти росіяни, характеризуючи як представників етнічних меншин, так і української етнічних груп, найчастіше застосовують визначення, що поєднуються в категорією «ставлення до людей».

Ставлення представників етнічних меншин Закарпаття до людей росіяни визначають через якість «зверхність» та її синоніми. Також часто застосовуються такі характеристики, як гордий, улесливий, нав'язливий. Серед названих якостей використовувалися й такі, як підлість, лицемірство, хитрість, жадібність, злість, мстивість, агресивність, войовничість, але зустрічається і гостинність. Усього названо 24,22 % від загальної кількості. Позитивні - 11,12 %, негативні - 88,88%.

Натомість ставлення українців до людей росіяни визначають насамперед через якість «миролюбність» та її синоніми - дружність, ввічливість, душевність, співчутливість тощо. Тобто можна констатувати, що гетеростереотип росіян про українців збігається з автостереотипом українців за категорією «ставлення до людей».

Друге місце, за частотою використання (20,56%) росіянами в характеристиці групи етнічних меншин Закарпаття, посідає категорія «розумові якості». Характерними для них, на думку опитаних росіян, є наприклад такі якості, як дурні, забиті, тупі, нецивілізовані, обмежені, малоосвічені, відсталі. Позитивні якості, від усіх названих «розумових якостей», складають 2,49%, негативні - 97,51%.

Третє місце (16,36%), за частотою використання росіянами в характеристиці кримських татар, посідає категорія «стиль поведінки» - нечесність, непорядність, невірність, нещирість, нахабність. Позитивні якості - 4,15 %, негативні - 95,85 %.

Якості, що визначають ставлення до праці, посіли четверте місце (15,25%). Найчастіше використовувалися такі характеристики як працьовиті, не ледачі, працездатні. Усі названі якості характеризують ставлення до праці етнічних меншин Закарпаття позитивно.

Серед якостей, що визначають соціальні характеристики, були названі такі, як згуртовані, дружні, злодійкуваті, фанатичні, незалежні (10,88%). Варто зазначити, що в соціальних характеристиках спостерігається конфесіональний негативізм.

Якості, що визначають ставлення до себе, посідають шосте місце (8,54%) в описі росіянами. Респонденти росіяни характеризують представників етнічних меншин як, самовпевнених, з гонором і почуттям власної гідності тощо. З названих якостей позитивні складають 64,28%, негативні - 35,72%.

Серед якостей, що визначають емоційно-вольові характеристики, були названі такі як зухвалі, фанатичні, уперті, наполегливі, непокірливі, боязкі, педантичні тощо (4,19%). Співвідношення негативних і позитивних якостей, що визначають емоційно-вольові характеристики таке: позитивні якості складають 73,80%, негативні - 26,2%.

Характеристика росіянами представників українського етносу має свої особливості. Змістовне наповнення виокремлених категорій суттєво відрізняється від характеристик, наданих представникам етнічних меншин.

Окрім категорії «ставлення до людей» (25,12%), яка є провідною в характеристиці росіянами як українців, так і етнічних меншин Закарпаття, за всіма іншими категоріями спостерігаються суттєві розбіжності.

Другою, за частотою використання росіянам в описі представників українського етносу, є категорія «ставлення до праці» (23,71%). Найчастіше називалися такі якості, як працелюбність, наполегливість, сумлінність. Але ця категорія має і негативний полюс - найбільш часто росіяни визначали українців як лінивих та безвідповідальних. Співвідношення негативних і позитивних якостей відповідно 53,6 і 42,4%.

Третьою, за частотою використання росіянами в описі українців, є категорія «розумові якості» (17,25%). Найчастіше використовувалися такі характеристики, як розум, дурість, кмітливість, талановитість, наївність, мрійливість. Співвідношення негативних і позитивних якостей, що визначають розумові якості, таке: позитивні якості складають 43,80%, негативні - 56,20%.

Наступною категорією, що застосовується росіянами в характеристиці українців, є категорія «стиль поведінки» (13,98%). Найчастіше використовувалися такі характеристики, як брехливість, нещирість, врівноваженість, веселість, життєлюбність, оптимізм. Позитивні якості - 56,70 %, негативні - 43,30 %.

Серед якостей, що визначають емоційно-вольові характеристики українців, були названі такі, як уперті, наполегливі, непокірливі, витривалі, помірковані, терплячі (8,98%).

Якості, що визначають ставлення до себе посідають шосте місце в описі росіянами українців (6,74%). Респонденти росіяни характеризують українців як самозакоханих, романтичних, самовпевнених, егоцентричних.

Найменше росіяни в описі українців використовують якості, що входять до категорії «соціальні характеристики» (4,22%). Найбільш уживаними якостями є такі- патріотичні, конформні, адаптивні, підлеглі.

На підставі даних, отриманих у вибірці, можна сказати, що зміст когнітивного й емоційно-оцінного компонентів етносоціальної установки у росіян стосовно представників етнічних меншин Закарпаття та українського етносів характеризується вираженою амбівалентною спрямованістю. Найбільш амбівалентними етносоціальними установками росіян стосовно закарпатців виявилися установки, що характеризують їхнє ставлення до людей, а стосовно українців - установки, що характеризують ставлення до праці.

Далі розглянемо зміст когнітивного й емоційно-оцінного компонентів етносоціальної установки етнічних меншин Закарпаття, спрямованої на опис найбільш характерних якостей, властивих представникам російської та української етнічних груп.

Ставлення росіян до людей етнічні меншини Закарпаття визначають через якість «зверхність» та її синоніми. Зазначимо, що етносоціальні уявлення за категорією «ставлення до людей» стосовно представників російського етносу багато в чому відтворюють етносоціальні уявлення представників російського етносу стосовно етнічних меншин Закарпаття за цією ж категорією. Часто застосовуються такі характеристики як єхидний, глумливий, заздрісний та егоїстичний. Приписуються також такі якості, як підлість, лицемірство, хитрість, жадібність, злість, агресивність, войовничість. Але розподіл позитивних і негативних визначень, які складають зміст етносоціальних уявлень етнічних меншин стосовно представників російського етносу, більшою мірою тяжіє до негативного полюса. Позитивні - 6,34 %, негативні - 93,66%.

Натомість ставлення українців до людей представники етнічних меншин Закарпаття визначають насамперед через якість «доброзичливість» та її синоніми - ввічливість, комунікабельність, дружність тощо.

Друге місце, за частотою використання представниками етнічних меншин в характеристиці росіян, посідає категорія «ставлення до себе» (22,16%). Респонденти характеризують росіян як самозакоханих, самодостатніх, егоцентричних та егоїстичних тощо. Позитивні якості складають 35,52%, негативні - 64,48%.

Якості, що визначають ставлення росіян до праці, посіли третє місце (18,69%). Найчастіше використовувалися такі характеристики, як ледачі, незграбні, марнотрати, безініціативні, амбіційні, заповзяті.

Серед якостей, що визначають соціальні характеристики росіян, представниками етнічних меншин були названі такі, як невихованість, патріотизм, шовінізм, «байдужі до чужої культури», «загарбники», етноцентричні, правопорушники, грубі (12,02%).

П'яте місце, за частотою використання в характеристиці росіян, посідає категорія «стиль поведінки» (11,35%). Найчастіше називаються такі якості, як нахабність, зухвалість, ненадійність, брехливість, зговірливість, розкутість. Також часто використовуються такі визначення, як «невдахи» і «п'яниці». Позитивні якості - 8,25 %, негативні - 91,75 %.

Серед якостей, що визначають емоційно-вольові характеристики (7,21%) представників російського етносу представниками етнічних меншин Закарпаття були названі такі якості, як зухвалі, нігілістичні, макстималістичні, непослідовні, тощо.

Найменш уживаними характеристиками, що надавали росіянам, виявилися якості, що входять до категорії «розумові якості» (4,45%). Характерними для росіян, представники етнічних меншин вважають, є такі якості, як здібність, талановитість, оригінальність, наївність.

Етносоціальні установки представниками етнічних меншин стосовно представників української етнічної групи мають свої особливості. Змістовне наповнення виокремлених категорій суттєво відрізняється від характеристик, наданих представникам російського етносу.

Другою, за частотою використання після категорії «ставлення до людей» в описі представників українського етносу, є категорія «ставлення до праці» (22,12%). Найчастіше називалися такі якості як працелюбність, хазяйновитість, майстерність, відповідальність, заповзятість, лінощі.

Третьою, за частотою використання в описі українців, є категорія «стиль поведінки» (20,65%). Найчастіше використовувалися такі характеристики, як оптимізм, врівноваженість, веселість, дружність, життєлюбність тощо. Позитивні якості - 66,60 %, негативні - 33,40 %.

Четвертою, за частотою використання представниками етнічних меншин Закарпаття при описі українців, є категорія «соціальні характеристики» (12,47%). Найбільш уживаними якостями є такі адаптивні, свідомі, виховані, толерантні тощо.

П'ятою за частотою використання в описі українців, є категорія «розумові якості» (9,31). Найчастіше використовувалися такі характер-ристики, як освічені, помірковані, розумні, здібні, винахідливі, кмітливі. Співвідношення негативних і позитивних якостей, що визначають розу-мові якості, таке: позитивні якості складають 89,85%, негативні - 10,15%.

Наступною категорією, що застосовується представниками етнічних меншин Закарпаття в характеристиці українців, є категорія «емоційно-вольові якості» (5,62%). Найчастіше вони характеризують українців як упертих, наполегливих, витривалих, терплячих, врівноважених, радісних.

Якості, що визначають ставлення до себе, посідають останнє місце в описі українців (3,97%). Респонденти представниками етнічних меншин Закарпаття характеризують українців як невпевнених, безхарактерних, поступливих тощо.

На підставі даних, отриманих у вибірці, можна сказати, що зміст когнітивного й емоційно-оцінного компонента етносоціальної установки у представників етнічних меншин Закарпаття стосовно росіян носить негативний характер, а стосовно українців - загалом нейтральний із тяжінням до позитивного полюса.

Далі розглянемо зміст когнітивного й емоційно-оцінного компонентів етносоціальної установки українців, спрямованої на опис найбільш характерних якостей, притаманних представникам російської та групи етнічних меншин Закарпаття.

З аналізу результатів можна констатувати, що респонденти українці, характеризуючи представників російської та етнічних груп Закарпаття, так само, як росіяни і етнічні групи Закарпаття, найчастіше застосовують визначення, що поєднуються в категорією «ставлення до людей».

Ставлення росіян до людей, українці визначають найчастіше через якість «зверхність» та її синоніми. Зазначимо, що такий розподіл визначень українців збігається з визначеннями, що надають росіянам і представники етнічних меншин. Також часто українці застосовують такі характеристики, як егоїстичні, підлі, жадібні, агресивні та хитрі. Розподіл позитивних і негативних визначень, які складають зміст етносоціальних уявлень українців, так же як і представники етнічних груп Закарпаття стосовно представників російського етносу, більшою мірою тяжіє до негативного полюса. Позитивні - 34,42 %, негативні - 65,58%.

Ставлення етнічних груп Закарпаття до людей українці визначають насамперед через якість «хитрість» та її синоніми - підступність, нещирість, улесливість, нав'язливість, «собі на думці». Також слід зазначити, що трапляється певна кількість позитивних якостей. Українці вважають представників етнічних груп Закарпаття вихованими, ввічливими, набожними, гостинними тощо. Позитивні - 31,33 %, негативні - 68,67%.

Друге місце, за частотою використання українцями в характеристиці, представників етнічних груп Закарпаття, посідає категорія «ставлення до праці» (20,64%). Найчастіше використовувалися такі характеристики, як працелюбні, працездатні, ретельні, охайні. Поряд з цим називаються такі якості, як необов'язкові, корисливі. Позитивні - 72,13 %, негативні - 27,87%.

Третє місце, за частотою використання українцями в характеристиці представників етнічних меншин Закарпаття, посідає категорія «стиль поведінки» (17,88%). Найчастіше називається така якість, як образливість. Також часто використовуються, з одного боку, такі якості, як нахабність та зухвалість, зарозумілість, а з іншого - комунікабельність та привітність. Позитивні якості - 47,24%, негативні - 52, 76%.

Четверте місце посіла категорія «соціальні характеристики» (11,13%). Серед якостей, що характеризують представників етнічних груп Закарпаття за цією категорією, українцями найчастіше називались такі, як згуртовані, віруючі, залежні.

Якості, що об'єднані категорією «розумові якості», посіли п'яте місце (10,79%). Характерними для них, на думку опитаних українців, є такі якості, як допитливість, мудрість, цікавість, обмеженість. Позитивні якості, від усіх названих «розумових якостей», складають 56,19%, негативні - 43,51%.

Серед якостей, що визначають емоційно-вольові характеристики (8,16%) представників етнічних меншин Закарпаття, українцями були названі такі, як уперті, цілеспрямовані, наполегливі, розважливі, запальні тощо. За цією категорією ставлення українців до представників етнічних груп Закарпаття характеризується найбільшою амбівалентністю. Співвідношення негативних і позитивних якостей, таке: позитивні якості складають - 50,80%, негативні - 49,20%.

Якості, що визначають ставлення до себе, посідають сьоме місце в описі українцями (7,82%). Респонденти українці характеризують представників етнічних груп Закарпаття як самозакоханих і самодостатніх тощо. Позитивні якості складають 64,28%, негативні - 35,72%.

В етносоціальній установці українців щодо росіян спостерігаються такі особливості.

Друге місце, за частотою використання українцями в характеристиці росіян, посідає категорія «ставлення до себе» (21,44%). Респонденти укра-їнці (так само, як і представники етнічних груп Закарпаття ) характери-зують росіян як, самозакоханих, безтурботних, егоцентричних та неохай-них. Із названих якостей позитивні складають 25,12%, негативні - 74,88%.

Якості, що визначають ставлення росіян до праці, посіли третє місце в етносоціальних установках українців (так само, як і представників етнічних груп Закарпаття ) (19,03%). Найчастіше використовувалися такі характеристики, як ледачі, несумлінні, нехазяйновиті, марнотрати, безініціативні.

Четверте місце, за частотою використання українцями в характеристиці росіян, посідає категорія «стиль поведінки» (13,55%). Найчастіше називаються такі якості, як зухвалість, непоміркованість, зговірливість, співчутливість, відкритість, розбещеність. Респонденти також відмічають схильність росіян до надмірного вживання алкоголю - «п'яниці», «алкоголіки», «п'янь». Позитивні якості - 8,25 %, негативні - 91,75 %.

Якості, що об'єднані категорією «розумові якості», посіли п'яте місце (12,11%). Характерними для росіян, українці вважають такі риси, як обдаровані, освічені, талановиті.

Шосте місце посіла категорія «соціальні характеристики» (6,12%). Серед якостей, що визначають соціальні характеристики росіян, українцями були названі такі, як шовінізм, націоналізм, колективізм.

Серед якостей, що визначають емоційно-вольові характеристики (3,62%) представників російського етносу, українцями були названі такі якості, як розкутість, азартність, веселість, оптимістичність, песимістичність, мрійливість, тощо.

На підставі даних, отриманих у вибірці, можна сказати, що зміст когнітивного й емоційно-оцінного компонента етносоціальної установки в українців стосовно росіян носить амбівалентний характер, а стосовно представників етнічних груп Закарпаття - загалом нейтральний із тяжінням до позитивного полюса. Зазначимо, що смислові значення позитивних і негативних якостей, наданих українцями росіянам, переважно є дуже близькими, а натомість їхні емоційні параметри є протилежними, наприклад: гордість-зверхність, упевненість-нахабність, упевненість-самовпевненість, самодостатність-самозакоханість.

Отже, змістовний аналіз етносоціальних уявлень дозволив виявити основні відмінності між етноконтактними групами Закарпаття.

Зміст когнітивного й емоційно-оцінного компонентів етносоціальної установки у росіян стосовно представників етнічних груп Закарпаття та українського етносів характеризується вираженою амбівалентною спрямованістю; у представників етнічних груп Закарпаття стосовно росіян носить негативний характер, а стосовно українців - загалом нейтральний із тяжінням до позитивного полюса; в українців стосовно росіян носить амбівалентний характер, а стосовно представників етнічних меншин Закарпаття - загалом нейтральний із тяжінням до негативного полюса.

Таким чином, отримані нами дані збігаються з усталеним у етнопсихологічній літературі уявленням про розподіл векторів оцінювання власної та чужої етнічної групи за принципом «ми» і «вони»: «ми» - кращі, а «вони» - гірші: «ми» - талановиті, обдаровані, розумні, а «вони» -дурні, обмежені, відсталі. Тривале життя за принципом: «хто кращий?», на думку Л.Н. Гумільова, є однією зі стійких форм міжетнічних контактів у поліетнічному середовищі [85].

Отже, отримана за методикою Д. Катца і К. Брейлі неструктурована інформація найбільш релевантна думкам респондентів, що, без сумніву, є значною перевагою методу. Сукупність усіх реакцій на стимул, яким виступає етнонім, дозволив провести якісний аналіз когнітивної і емоційно-ціннісної складових етносоціальної установки.

Таким чином, узагальнюючи результати дослідження, спрямованого на вивчення змісту і спрямованості установки представників етнічних груп Закарпаття, росіян, українців стосовно власного етносу і етноконтактних етносів, можна зробити такі висновки:

- виявлена позитивна спрямованість установки стосовно власного етносу, однак величина загальної емоційної спрямованості різна і залежить від етнічної належності;

- спрямованість установки стосовно етноконтактних груп у респондентів трьох груп має суттєві відмінності у когнітивному та емоційно-ціннісному компонентах;

- когнітивна і емоційна амбівалентність є однією з визначальних характеристик етносоціальних установок.

Інтерпретуючи отримані результати, ми схильні вважати, що детермінація змісту етносоціальних установок є складною, полімодальною і багатоаспектною.

Зміст етносоціальних установок визначається причинами соціального, історичного, політичного та культурного характеру. Ми поділяємо думку Ш.А. Надірашвілі, який вважає, що знак установки стосовно соціальних об'єктів (позитивний, негативний або нейтральний) виявляється в усіх компонентах: пізнавальний компонент характеризується прийняттям або неприйняттям; емоційний компонент - приємністю - неприємністю; поведінковий компонент - тенденцією доброзичливого або ворожого ставлення [116].

Зазначимо, що в науковій літературі представлені й інші варіанти визначення причин певної спрямованості установки. Так, на думку Л.Н. Гумільова, психологічна сумісність-несумісність, або «компліментарність» (позитивна або негативна), окреслюються підсвідомим відчуттям взаємної симпатії (антипатії), що визначає розподіл на «своїх» і «чужих» [80].

П.А. Віхалемм, вважає, що спрямованість установки переважно визначається впливом засобів масової інформації [41].

Відповідно до іншої точки зору, негативна спрямованість носить насамперед соціально-економічний, а не етнічний характер [123].



3.2 Параметри міжособистісної взаємодії молоді етноконтактних груп Закарпатської обл.

Для вивчення особливостей міжособистісної взаємодії у поліетнічному середовищі необхідно дослідити відмінності компонентів системи ставлень та характер стосунків етноконтактних груп.

Ми використали методику Q-сортування В. Стефансона, яка дозволяє встановити основні тенденції поведінки респондентів. Для поглиблення та деталізації поведінкових тенденцій визначених методикою Q-сортування В. Стефансона, ми застосували методику ДМС Т. Лірі. За її допомогою ми дослідили характерні особливості міжособистісних стосунків представників основних етнокотнактних груп Закарпаття, а для з'ясування типових способів реагування на конфліктні ситуації, які визначають характер стосунків, нами використовувалася методика К. Томаса.

За допомогою методики Q-сорторування В. Стефансона ми визначали основні тенденції поведінки респондентів:

– залежність - незалежність,

– товариськість - нетовариськість,

– прийняття боротьби - уникнення боротьби.