Сутнісні характеристики принципу "політичної доцільності". Визначено вплив його реалізації на буття правових цінностей та норм у процесі розбудови української держави. Особливості прийняття політичних рішень на основі принципу "політичної доцільності".

Використання інституційного підходу для вивчення громадянського суспільства. Значення громадських організацій, профспілок, ЗМІ, церкви і політичних партій в протестних подіях "Помаранчевої революції". Аналіз змін громадянського суспільства після Майдану.

Визначення основ реалізації національного порядку денного через призму напрямків світового розвитку. Аналіз трансформаційної ролі національних політичних процесів під впливом зовнішніх факторів, що спричинює потужне транскордонне пересування капіталу.

Аналіз легітимності різних варіантів урядових рішень щодо виборів і референдумів в умовах глобальних пандемічних обмежень. Виявлення ролі легітимувальних чинників у виборчому процесі (довіри, явки виборців, ефективності дій уряду, спостереження).

Розгляд основних аспектів політичних еліт, виявлення генералізованого впливу еліт на політичні системи та на їх розвиток. Аналіз особливостей формування правового порядку у контексті різноманітних політичних устроїв. Спільні риси соціальної елітарності.

Систематизація громадських організацій та політичних партій, які мали вплив на діяльність українських добровольчих формувань "Азов", "Айдар", "Правий сектор". Класифікація військових підрозділів, що брали участь у Антитерористичній операції в Україні.

Вплив громадянського суспільства на ефективність інформаційної політики держави в період повномасштабної агресії. Дослідження передумовою становлення та характеристика сучасних механізмів взаємодії інституцій держави та громадянського суспільства.

Показано вплив децентралізації публічної влади на ставлення громадян до Євросоюзу з метою оцінити, чи існує потенційний компроміс між "локалізмом" та "европеїзмом". Децентралізацію у ЄС розглядають як один із сприятливих наслідків європейського проекту.

Сукупність тенденцій вертикальної взаємодії між державою та суспільством. Причини, що зумовлюють низький рівень довіри та делегітимацію сучасної влади. Головні комунікативні технології впливу засобів масової інформації на формування громадської думки.

Геополітична складова енергетичної політики Росії. Особливості трансформації впливу енергетичного фактору на зовнішню політику. Аналіз тенденцій співпраці Росії з країнами-транзитерами. Місце та роль її геостратегічних орієнтирів в енергетичній політиці.

Визначення та аналіз ролі релігійних рухів у довготривалому арабо-ізраїльському конфлікті. Ознайомлення з головними чинниками міжцивілізаційного характеру згаданого протистояння. Дослідження та характеристика позиції прибічників ісламського табору.

Геополітичне становище України, її участь в європейській політиці. Аналіз взаємовідносин України з державами СНД. Визначення принципів політики України щодо СНД, мотивів її виходу із Співдружності, обґрунтування права участі в ряді структур організації.

Аналіз впливу засобів масової інформації на виборчий процес в Україні, яка пережила за останні роки суттєві революційні зміни та політичні реформи. Роль телебачення, радіо, газети і соціальних мереж у формуванні виборчих уподобань та поведінки виборців.

Дослідження впливу засобів масовоїінформації на електорат, а також маніпуляція медіа, як технологія, яка впливає на процеси програмування електорату. Опис феномену ЗМІ крізь призму пріоритетів філософії. Засоби масової інформації у політичному процесі.

Визначення та аналіз ролі засобів масової інформації у процесах формування національної свідомості громадян України. Характеристика напрямів діяльності органів державної влади щодо забезпечення повноцінного функціонування засобів масової інформації.

Наявність політичних партій, які беруть на себе відповідальність у сфері реалізації інтересів громадян - одна з умов розвитку демократичних процесів у будь-якій державі. Інститут депутатської фракції як представництво політичної партії в парламенті.

Вплив імперської державної традиції на зміст, напрями, мету модернізації у сучасній Росії. Історичні фактори формування імперської свідомості російських еліт і росіян як пануючого етносу, що зумовили складання імперського характеру російської державності.

Місце і роль української інтелігенції у формуванні консолідуючої ідеї в суспільстві. Реальний вплив інтелігенції на практику вітчизняного державотворення. Характер ставлення інтелігенції до владних структур та її взаємовідносини з офіційною владою.

Політична реклама як маніпулятивний чинник делегітимаційного процесу. Основні концепції щодо впливу інформаційно-маніпулятивних технологій на політичну свідомість. Легітимаційні процеси, які спрямовані на подолання дисбалансу між владою та суспільством.

Інформаційна складова збройної агресії, розв’язаної проти України та її вплив на політичний процес у державі. Приклади застосування найбільш ефективних технологічних прийомів впливу на масову аудиторію: упровадження чуток, провокація, дезінформація.

Порівняльний аналіз революційних процесів в Україні й Польщі в контексті впливу на них мас і ролі політичного лідерства. Основні причини, з яких Польща просунулася набагато далі України стосовно побудови демократичного європейського суспільства.

Аналіз впливу соціальних комунікацій на революції, зокрема й на хід подій, що призвели до Революції Гідності у кінці листопаду 2013 р. Розгляд ролі телебачення, мережі Інтернет, інших інформаційних засобів на розвиток подій, формування моделі суспільства.

Теоретичні засади менталітету та взаємозв'язок і взаємодія ментальності і політичної культури. Світоглядні, нормативно-ціннісні, практично-поведінкові та інституційні компоненти політичної культури. Розкриття суті і особливостей української психіки.

Визначення напрямків взаємодії органів державної влади й місцевого самоврядування з молодіжним рухом з урахуванням синтетичних принципів та підходів. Підвищення ефективності впливу молодіжного руху на формування та реалізацію урядової політики України.

Історія розвитку націоналізму та його доктрини. Самовизначення як механізм стабілізації етнополітичної ситуації. Особливості зовнішньої політики держави (на прикладі України). Аспекти відносин ЄС, США, країн Латинської Америки та Афро-азійського блоку.

Аналіз впливу карантинних обмежень введених внаслідок пандемії COVID-19 на прекаризацію соціально-політичних груп. Вплив пандемії COVID-19 на трансформацію політичну сферу в сучасному світі. Проблеми економічної та соціально-політичної нерівності.

Результати парламентських виборів в Угорщині 2022 р. Тип партійної системи. Зміни ідеологічної конфігурації, пов'язані з утворенням ліволіберальної коаліції "Об'єднані за Угорщину", зі зміною ідеології партії "Йоббік" і появою партії Батьківщина.

Позиції євроскептичних партій, які входять до Європейського Парламенту, щодо питань розширення Європейського Союзу. Оцінка рівня їх впливу на прийняття відповідних рішень у Європарламенті. Аналіз громадської думки та ставлення до цього в державах-членах.

Взаємодія складових ідей та чинники, які вплинули на формування плюралістичної демократії, де різноманітні політичні сили та громадянські групи мають можливість здійснювати визначальну роль для прийняття рішень і виконання функцій державної влади.

Характеристика особливостей політичних партій в чеських землях (1848-1900) та аналіз впливу, який вони здійснили на суспільний розвиток. Аналіз особливостей формування політичних партій Чехії, елітарності політичних партій на початковому етапі створення.