Політичні погляди Платона і Аристотеля як вершини давньогрецької філософської і політичної думки, етапи їх формування та головний зміст. Політичний прагматизм Ніколо Макіавеллі, його історична роль. Значення ідеї Ш. Монтеск'є про розподіл влади.

Становлення та основні етапи розвитку теорії як економічної науки. Предмет політичної економії та його еволюція. Етапи розвитку політичної економії: школи меркантилізму, фізіократів, класична, марксизм, неокласична економічна теорія, маржиналізм.

Розгляд методів підготовки та проведення масових заходів, що регламентується ЗУ "Про збори, мітинги, демонстрації, ходи і пікетування" і встановлює загальні нормативні рамки цього виду політичної активності в залежності від професіоналізму організаторів.

Суть проблем ефективності соціальної політики як фактора демократичних трансформацій суспільства. Значення глобальної політики в рамках діяльності ООН. Подолання глобальних розривів в економічному, політичному, культурному та соціальному розвитку країн.

Аналіз основних теоретичних підходів зарубіжних та вітчизняних вчених відносно проблеми загрози демократії. Вивчення сутності та причин ідеологічних перекручувань. Внутрішні дилеми, які характеризують сучасну демократію. Загрози демократії в Україні.

Історико-політичний досвід світової цивілізації та національних суспільств. Ідеологія і її функції. Принципи найбільш поширених ідеологій: лібералізму, консерватизму, марксизму, соціалізму, фемінізму, екологізму, комунітаризму, націоналізму і лівацтва.

Досліджено термін "технології", його походження та тлумачення різними авторами. Вказано, що кожна галузь знань, яка займається вивченням людини та її поведінки, розробляє свої технології, які належать до соціальних. Розмежування соціальних технологій.

Дослідження особливостей дотримання принципу гендерної рівності під час виборчого процесу. Механізми, які дають змогу забезпечити рівні умови участі у виборах та рівні можливості бути обраними до представницьких органів влади для чоловіків та жінок.

Моделі взаємодії громадянського суспільства і держави в історії політичної думки. Інституціональні складові громадянського суспільства та способи його взаємодії з державою у процесі формування політичних відносин на новій демократичній основі в Україні.

Особливість здійснення впливу на органи державної влади та місцевого самоврядування. Характеристика інституціональної плюралістичної та корпоративної моделей політичного лобізму. Дослідження соціальних, економічних, регіональних та іноземних лобістів.

Аналіз моделей політичного лобізму: інституціональної плюралістичної, інституціональної корпоративної, неінституціональної корпоративної, квазіінституціональної корпоративної. Висвітлено проблеми та особливості їх функціонування в Україні та світі.

Національна топоніміка та символічна реальність української нації. Визначення особливості символіки, що відображає історію України. Розвиток демократії та вироблення цілеспрямованої політики щодо використання політичної, військової, державної символіки.

Основні напрями контртерористичної діяльності Організації Об’єднаних Націй як найбільшої і головної міжнародної організації миролюбних держав світу. Визначення головних завдань протидії тероризму на міжнародному рівні і захист прав і свобод громадян.

Раціоналізація політики як тенденцій, що виявляються в епоху глобалізації. Розвиток процесу послаблення зв’язків особистості з політичним середовищем. Роль демократії як безпосередньої участі громадян у прийнятті важливих політико-управлінських рішень.

Загальна суспільна згода щодо необхідності протидії "русскому миру" серед українських громадян, пропозиції щодо шляхів здійснення такої протидії. Завдання послідовного здійснення деколонізації в Україні як ключового напряму протидії "русскому миру".

Аналіз причин та наслідків палестино-ізраїльського конфлікту. Використання методу превентивних цільових операцій в антитерористичній боротьбі. Забезпечення внутрішньої та зовнішньої законності ліквідації терористів. Оцінка діяльності спецслужби Мосад.

Характеристика основних напрямів державної політики у сфері безпеки в період дії надзвичайного стану. Дослідження заходів безпеки посилюються за рахунок надання додаткових повноважень органам публічної влади та підвищеного контролю за громадянами.

Актуальні питання діяльності громадсько-політичних об’єднань в Україні. Дослідження проявів громадянської активності та її ролі у формуванні державної політики. Світові тенденції розвитку демократичного врядування. Механізми реалізації громадянськості.

Встановлення етапів реформування федеративних відносин. Характеристика конституційних змін 2006, 2009 року та політичного контексту реформ. Аналіз проблем і дисфункцій в системі німецького федералізму, що знайшли прояв до і після об’єднання Німеччини.

Проблема реформування федеративної системи в об’єднаній Німеччині. Реформа компетенції між федерацією і землями. Основні структурні проблеми і суперечності в системі німецького федералізму. Етапи реформування системи влади в об’єднаній Німеччині.

Дослідження політичної віри як чинника демократизації суспільства. Особливості її формування в умовах становлення і подальшої зміни тоталітарного та авторитарного суспільств. Основні вектори впливу віри на процес трансформації політичних режимів.

Визначення та опис найгостріших викликів вітчизняного сьогодення, що пов’язані із триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України. Напрями трансформації системи публічного управління сферою охорони здоров’я України.

Визначено особливості функціонування політичних партій України. Наявність політичних партій як ознака високого розвитку суспільства та наявності в ньому громадянської культури й толерантності. Формування сприятливих правових та політичних умов в державі.

Порівняння напрямів політологічних досліджень феномену політичної конкуренції вітчизняними та зарубіжними науковцями у сучасній політичній науці. Застосування методів нової політичної економії до політичної конкуренції. Моделі політичної конкуренції.

Початок формування та основні етапи становлення громадянського суспільства у країнах Європи та Америки, його зміст та головні риси. Поняття та низка специфічних ознак правової держави. Співвідношення та основні напрямки формування об’єктів дослідження.

Концептуалізація поняття "пропаганди" в науковому, політичному і соціальному дискурсі сьогодення. Аналіз позитивістського, психоаналітичного і соціологічного підходів до визначення поняття "політична пропаганда": антропологічно-особистісний контекст.

Розгляд основних характеристик політичної пропаганди і її відмінностей від суто пропаганди. Виокремлення основних особливостей позитивістського, психоаналітичного і соціологічного підходів до її визначення. Вплив даних підходів на сучасну політичну науку.

Теоретичний аспект проблеми визначення конфліктів. Відмінність між поняттями "протиріччя", "криза", "конфлікт". Напрямки розв'язання суперечності та протиріччя. Зниження ймовірності переростання конфлікту у відкрите зіткнення чи насильницьку боротьбу.

Регіоналізм як феномен сучасної світової політики. Характер регіональної політики в об’єднаній Європі. Національна регіональна політика. Регіональна політика Європейського Союзу щодо територій країн-членів. Особливості концепції "Європи регіонів".

Ідеї вітчизняних науковців щодо визначення змісту поняття "м’яка сила". Можливості реалізації політичної влади. Сучасні демократичні цінності України. Особливості публічної дипломатії, доцільність реалізації "м’якої сили" України через її культуру.