"Газові війни" Російської Федерації та України 2006 та 2009 років: візії української суспільно-політичної думки

Размещено на http://allbest.ru

Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України

«Газові війни» Російської Федерації та України 2006 та 2009 років: візії української суспільно-політичної думки

Павло Артимишин кандидат історичних наук

молодший науковий співробітник відділу новітньої історії України

Анотація

«Газові війни» Російської Федерації та України 2006 та 2009 років: візії української суспільно-політичної думки

Павло Артимишин кандидат історичних наук молодший науковий співробітник відділу новітньої історії України Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України

Проаналізовано візії української суспільно-політичної думки щодо «газових війн» 2006 р. та 2009 р., що виникли між Російською Федерацією (РФ) та Україною. З такою метою досліджено підходи до цієї проблеми представників політичного, медійного, експертного середовищ, а також результати соціологічних моніторингів, які в цілому відображають оцінки пересічного населення.

Стверджено, що розпочавшись із нібито суто економічної пропозиції російської сторони щодо підняття ціни на газ для України до ринкового рівня, насправді дії РФ мали політичну мету - покарати Київ за його зволікання у переговорах відносно створення спільного з росіянами консорціуму з розвитку української газотранспортної системи і проєвропейський курс України, розпочатий «помаранчевими», та дискредитувати українську сторону як країну-транзитера, щоби привернути увагу європейців до реалізації Росією кількох проектів із будівництва газотранспортних потоків в обхід України, які стали б альтернативою, а то й заміною українського. У висновках зазначено, що загалом, попри те, що «газові війни» 2006 р. та 2009 р. продемонстрували готовність РФ використовувати власні енергетичні ресурси заради досягнення геополітичних цілей, в Україні цю кризу почасти розглядали в контексті внутрішньої політичної боротьби.

Попри наявність поглядів щодо засудження неринкових дій Росії та початку курсу диверсифікації енергетичної системи України, переважно суспільна дискусія розгорталася навколо критики, насамперед, української влади, неефективними діями якої, мовляв, і скористались у РФ. Як не парадоксально, але навіть пересічне населення винним у паливній кризі вважало, якщо не винятково офіційний Київ, то обидві сторони, рідше - тільки Росію.

Ключові слова: «газові війни» 2006 р. і 2009 р., українська суспільно-політична думка, Російська Федерація, Україна.

Новітня російська агресія проти України, що розпочалася навесні 2014 р. з анексії Криму й окупації частини Донбасу і триває досі, спонукає українських науковців до аналізу не лише цих трагічних подій, а й їх витоків та передумов. У цьому контексті надзвичайно важливе не лише дослідження цих процесів, а їхнє сприйняття українською громадськістю, зокрема політичним, медійним, експертним середовищами та пересічними українцями. енергетичний криза газовий росія політичний

Перші спроби наукової рефлексії досліджуваної тематики вже здійснено в історіографії. Андрій Мартинов і Степан Віднянський простежили еволюцію зовнішньої політики України щодо Російської Федерації упродовж пострадянського періоду, зокрема зосередили увагу на енергетичному аспекті відносин офіційних Києва та Москви¹. Юридичний аспект російсько-українських «газових війн» розглядав Олександр Задорожній Віднянський С. В., Мартинов А. Ю. Еволюція зовнішньої політики України (1991-2006 рр.). Український історичний журнал. 2006. № 4. С. 32-51; Віднянський С. В., Мартинов А. Ю. Зовнішня політика України: еволюція концептуальних засад та проблеми реалізації. Український історичний журнал. 2011. № 4. С. 55-76. Задорожній О. В. Міжнародне право в міждержавних відносинах України і Російської Федерації 1991-2014. Київ: К. І. С., 2014. 960 с.. Григорій Перепелиця Перепелиця Г. М. Українсько-російські відносини: в пошуку стратегії України у відносинах з Російською Федерацією. Зовнішня політика України - 2006: стратегічні оцінки, прогнози та пріоритети: щорічник / під ред. проф. Г. М. Перепелиці. Київ, 2007. С. 129-154., Олег Романчук Романчук О. Газпром як основна політична зброя Кремля. Універсум. 2009. № 1-2 (183-184). Січень-лютий. С. 18-24. та Ярослав Чорногор вивчали російсько-українські «газові протистояння» у вимірі енергетичної безпеки сучасної Європи Чорногор Я. Російсько-український газовий конфлікт у січні 2009 року в контексті енергетичної безпеки сучасної Європи. Дослідження світової політики: зб. наук. праць. Київ: [б. в.], 2009. Вип. 49. С. 217-225.. А Михайло Станчев, Юрій Фельштинський Фельштинський Ю., Станчев М. Третя світова: Битва за Україну. Київ: Наш формат, 2015. 465 с. та Януш Буґайскі Bugajski J. Russia's Pragmatic Reimperialization. Зовнішні справи. 2009. № 2. Лютий. С. 44-45. аналізували їх у контексті реалізації Кремлем загального політичного курсу, спрямованого на «прагматизацію» своєї зовнішньої політики на світовій політичній арені, т. зв. «підняття Росії з колін», на які її, мовляв, поставили внаслідок розпаду Радянського Союзу в 1991 р., і в цілому боротьбу проти однополярної геополітичної системи, очолюваної Сполученими Штатами Америки (США). Однак попри вже наявні доробки, досі поза увагою інтелектуалів залишаються рецепції українською громадськістю відповідних процесів, попри те, що саме такий підхід дозволяє краще зрозуміти, з якими установками представники українського політикуму, мас-медіа, експертного кластеру та, зрештою, пересічного населення підходили до цих подій, що не менш важливе (якщо не цінніше) за просту ретрансляцію їхнього перебігу.

Мета статті - дослідити візії української суспільно-політичної думки щодо «газових війн» 2006 р. і 2009 р. між РФ та Україною. Для цього проаналізовано підходи до цієї проблеми представників політичного, медійного, експертного середовищ, а також результати соціологічних моніторингів, які в цілому відображають оцінки пересічного населення цього питання.

Після перемоги на президентських виборах 2004 р. в Україні лідера «помаранчевої» опозиції В. Ющенка й від часу його інавгурації, що відбулася 23 січня 2005 р., між офіційним Києвом і Москвою у сфері співпраці розпочався період, який дослідник О. Задорожній влучно схарактеризував часом «прояву невідповідності двосторонніх міжнародно-правових інструментів потребам двосторонніх відносин», коли при декларованому стратегічному партнерстві сторони перебували у стані перманентної «холодної» гібридної війни Задорожній О. В. Міжнародне право в міждержавних відносинах... С. 151.. Один із найяскравіших прикладів цього - два великих газових конфлікти, що спалахнули між Україною та РФ на початку 2006 р. і 2009 р. через рішення російської сторони перекрити газопостачання до України, а через українські терени - його транзит до європейських партнерів.

Розпочавшись із нібито суто економічної пропозиції російської сторони щодо підняття ціни на газ для України до ринкового рівня (упродовж 1995-2004 рр. зберігалася на рівні 50 дол. за 1 000 м³ - нижчої за ринкову ціну суми, яка була своєрідною «пільгою» для України, щоб заохочувати останню до активнішої співпраці з Москвою Фельштинський Ю., Станчев М. Третя світова... С. 120-152.), насправді дії РФ, на думку «ББС Україна» й «Української правди» («УП»), мали політичну мету - покарати Київ за зволікання у переговорах щодо створення спільного з росіянами консорціуму з розвитку української газотранспортної системи (ГТС) і проєвропейський курс України, розпочатий «помаранчевими»; а також бажання РФ, дискредитувавши українську сторону як країну-транзитера, привернути увагу європейців до реалізації Росією кількох проектів із будівництва газотранспортних потоків в обхід України, які стали б альтернативою, а то й заміною українського Газотранспортний консорціум ударить по наших кишенях, вважають соціалісти. Українська правда. 2002. 21 червня. URL: http://www.pravda.com.ua/news/2002/06/21/2989464/ (дата звернення: 08.06.2017); Зануда А. 20 років україно-російських газових відносин: хочеш миру - готуйся до війни. BBC Україна. 2013. 7 лютого. URL: http://www.bbc.com/ukrainian/ multimedia/2013/02/130207_ukraine_russia_gas_history_new_az.shtml (дата звернення: 08.06.2017).

* У договорі від 4 січня 2006 р. сторони домовилися, що Україна отримуватиме «коктейль» російського та туркменського газу за ціною 95 дол. за 1 000 м³ на перше півріччя 2006 р., при виконанні посередницьких між «Газпромом» і «Нафтогазом» функцій у питаннях постачання газу компанією «РосУкрЕнерго», а в угоді від 19 січня 2009 р. між «Газпромом» та «Нафтогазом» усувались будь-які посередники, зокрема і «РосУкрЕнерго», прописувалась базова ціна на газ для України на рівні 450 дол. за 1 000 м³ при введені принципу залежності блакитного палива від цін на газойл і мазут на світових ринках та принципу «бери або плати» (take-or-pay), згідно із яким українська сторона зобов'язувалася закупляти в Росії щорічно як мінімум 41,6 млрд м³ газу, затверджувалася на 2009 р. знижка у 20 % на оплату газу, а ціна за транзит палива українською територією встановлювалась на рівні 1,7 дол. США на 100 км³. Перепелиця Г. М. Українсько-російські відносини... С. 139; Романчук О. Газпром як основна політична зброя Кремля. С. 18-24..

Врешті, хоч обидва конфлікти вдалося вирішити внаслідок підписання відповідних угод, однак реакція на них в українському суспільстві не вщухала ні під час їхнього перебігу, ні після підписання газових домовленостей*.

Газове протиріччя рубежу 2005-2006 р. одержало різні оцінки українського політикуму. Президент України В. Ющенко вважав, що події на газовому ринку засвідчили готовність «Газпрому» відстоювати не лише російські економічні, а й політичні інтереси, якщо цього потребуватиме керівництво РФ¹¹.

Водночас українське Міністерство зовнішніх справ (МЗС) у спеціальній заяві назвало російську поведінку на ринку енергетики «шантажем», який «може призвести до дестабілізації економіки України та зриву поставок російського газу споживачам в країнах Європейського Союзу (ЄС)» Голотюк И. МИД Украины расценил позицию России в вопросе цены на газ как шантаж. Факты и комментарии. 2006. 4 января..

Натомість, на думку тодішнього українського прем'єр-міністра Ю. Єхануро- ва, перша «газова війна» була дещо нелогічною, адже реальних суттєвих причин для її розгортання Росією не існувало, оскільки і Москва, і Київ були зацікавлені в якнайшвидшому переході сторін на ринкову форму відносин у газовій сфері, а єдиним об'єктом суперечок фактично була лише необгрунтовано завищена ціна на газ, запропонована РФ Голотюк И. МИД Украины расценил позицию России в вопросе цены на газ как шантаж. Факты и комментарии. 2006. 4 января.. Разом із цим під час виступу в залі Верховної Ради України (ВРУ) 10 січня 2006 р. прем'єр назвав дії Росії в газовому конфлікті намаганням «перекреслити перспективу України, як незалежної держави» Виступ Єханурова Ю. І. (прем'єр-міністр України). Стенограма засідання Верховної Ради України. 10 січня 2006 р. URL: http://static.rada.gov.ua/zakon/skl4/8session/ STENOGRV10010608_59.htm (дата звернення: 09.06.2017)..

Перша «газова війна» знайшла відгуки й у стінах українського парламенту. Члени пропрезидентської фракції «Наша Україна» (НУ) підтримували позицію української влади під час переговорів із російськими візаві, а виникнення кризової ситуації на ринку пов'язували суто з політикою Росії, яку розцінювали наслідком спроб російських «імперських потуг безнадійно відновити статус регіонального геополітичного лідера» Яворівський С. «Братній спорт», або Газова довбня проти дулі... Так! Захід. 2005. № 5. Грудень. С. 1; Яворівський С. Політики гарячкують. Виборцям холодно. Так! Захід. 2006. № 9. Лютий. С. 1.. Водночас «нашоукраїнці» відзначали негативну участь у цих подіях української опозиції (насамперед, «Блоку Юлії Тимошенко» (БЮТ), «Партії регіонів» (ПР), «Народного блоку Литвина» та Комуністичної партії України (КПУ)), які начебто консультували під час газового конфлікту російських партнерів не на користь України та періодично їздили до Москви в ролі «політичних маріонеток» заради координації дій із «дискредитації помаранчевого руху» Виступ Оробця Ю. М. (фракція «Наша Україна»). Стенограма засідання Верховної Ради України. 10 січня 2006 р. URL: http://static.rada.gov.ua/zakon/skl4/8session/STENOGR/10010608_59.htm (дата звернення: 10.06.2017); Виступ Оробця Ю. М. (фракція «Наша Україна»). Стенограма засідання Верховної Ради України. 11 січня 2006 р. URL: http://iportal.rada.gov.ua/meeting/ stenogr/show/2013.html (дата звернення: 10.06.2017); Ганущак О. Паралельні лінії не перетинаються. Так! Захід. 2006. № 7. Січень. С. 1; ТЛЯ розповзається Україною. Так! Захід. 2006. № 9. Лютий. С. 2; Ющенко В. А. Недержавні таємниці: нотатки на берегах пам'яті. Харків: Фоліо, 2014. С. 421-422..

Депутати низки інших, прихильних до президентської адміністрації, міжде- путатських об'єднань також позитивно оцінювали дії української влади та «Нафтогазу» під час перипетій газових протиріч, наголошуючи, що українському уряду вдалося подолати кризу у відносинах між Україною та Росією з позицій ринкової економіки та прагматизму Виступ Коваля В. С. (фракція НРУ). Стенограма засідання Верховної Ради України.

10 січня 2006 р. URL: http://static.rada.gov.ua/zakon/skl4/8session/STENOGR/10010608_59. htm (дата звернення: 25.05.2016); Виступ Поровського М. І. (фракція партії «Відродження»). Стенограма засідання Верховної Ради України, 10 січня 2006 р. URL: http://static.rada.gov. ua/zakon/skl4/8session/STENOGR/10010608_59.htm (дата звернення: 25.05.2016); Виступ Юхновського І. Р. (блок «Наша Україна»). Стенограма засідання Верховної Ради України.

11 січня 2006 р. URL: http://iportal.rada.gov.ua/meeting/stenogr/show/2013.html (дата звернення: 25.05.2016)..

Разом із цим для них «газова війна» видавалася закономірним наслідком неналежної політики української влади з диверсифікації газового ринку України, що зробило її залежною від російської «газової голки» та змушувало йти на часто невигідні компроміси Виступ Костенка Ю. І. (Український народний блок Костенка і Плюща). Стенограма засідання Верховної Ради України. 10 січня 2006 р. URL: http://static.rada.gov.ua/zakon/skl4/8session/ STENOGR/10010608_59.htm (дата звернення: 25.05.2016); Виступ Хмари С. І. (Український народний блок Костенка і Плюща). Стенограма засідання Верховної Ради України. 10 січня 2006 р. URL: http://static.rada.gov.ua/zakon/skl4/8session/STENOGR/10010608_59.htm (дата звернення: 25.05.2017)..

При цьому, на думку українських соціалістів О. Мороза та М. Рудьковсько- го, газові домовленості 2006 р. були «формою капітуляції української сторони зі збереженням обличчя» Виступ Мороза О. О. (фракція СПУ). Стенограма засідання Верховної Ради України. 10 січня 2006 р. URL: http://static.rada.gov.ua/zakon/skl4/8session/STENOGR/10010608_59.htm (дата звернення: 10.06.2017); Панченко Ю. Перемир'я. Товариш. 2006. 10-12 січня. № 3(793). С. 1-2.. При цьому в Соціалістичній партії України (СПУ) засуджували ті політичні сили, які за допомогою «дешевих популістських демаршів» і критики української влади, замість бажаної підтримки в час газових проблем, прагнули зміцнити позиції серед електорату Криворучко В. «А у нас в России газ. А у вас? - А у нас газопровод. Вот!». Товариш. 2006. 5-9 січня. № 1-2(791-792). С. 1-2; Криворучко В. Піар-відставка. Товариш. 2006. 13-16 січня. № 4(794). С. 1-2; Олександр Мороз: «Люди побачили, хто є хто». Товариш. 2006. 13-16 січня. № 4(794). С. 1-2; Мороз О. Зупинити газову кризу! Товариш. 2006. 5-9 січня. № 1-2(791-792). С. 2..

Соратники Тимошенко із БЮТ, які після відставки Юлії Володимирівни із прем'єрської посади у вересні 2005 р. фактично перейшли в опозицію до команди президента, назвали результати січневих газових переговорів втягненням України в «боргову яму», підіграванням «імперіалістичній стратегії Москви», відданням Української держави через створення «міжнародної напівкримінальної структури “РосУкрЕнерго”» на поталу «владних магнатів Росії», при цьому левову частку вини за такий стан справ «бютівці» покладали саме на українську виконавчу владу Виступ Білоруса О. Г. (фракція БЮТ). Стенограма засідання Верховної Ради України. 10 січня 2006 р. URL: http://static.rada.gov.ua/zakon/skl4/8session/sTENOGR/10010608_59. htm (дата звернення: 11.06.2017); Виступ Тарана В. В. (фракція «БЮТ»). Стенограма засідання Верховної Ради України. 10 січня 2006 р. URL: http://static.rada.gov.ua/zakon/ skl4/8session/STENOGR/10010608_59.htm (дата звернення: 11.06.2017); Дацюк С. Ще одна криза. Наша Батьківщина. 2006. 12 січня. № 2(24). С. 5; Луценко І. Війна продовжується. Наша Батьківщина. 2006. 12 січня. № 2(24). С. 5; Мотика С. Кому, хто і як зрадив. Наша Батьківщина. 2006. 19 січня. № 3(25). С. 1, 3..

У той же момент спікер ВРУ В. Литвин назвав підсумки газових домовленостей між «Газпромом» і «Нафтогазом» «оборудками», у яких прописали низьку транзитну ціну, вигідну для Росії, встановлену аж на 5 років, та водночас на постачання газу для України, визначену лише на півроку, без жодних гарантій на непідвищення ціни вже в найближчій перспективі Виступ Литвина В. М. (голова Верховної Ради України). Стенограма засідання Верховної Ради України. 10 січня 2006 р. URL: http://static.rada.gov.ua/zakon/skl4/8session/ STENOGR/10010608_59.htm (дата звернення: 11.06.2017)..

Представники «антипомаранчевих» опозиційних сил (насамперед, фракції «Регіонів України», КПУ, Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) (СДПУ(о)) та «Єдиної України»), звинувачували у виникненні «газової війни» 2006 р. не Росію, а офіційний Київ, вважаючи справжньою причиною розгортання українсько-російського протиріччя неготовність «помаранчевої» влади до опалювального сезону та нефаховість у її роботі Виступ Самофалова Г. Г. (фракція «Регіони України»). Стенограма засідання Верховної Ради України. 10 січня 2006 р. URL: http://static.rada.gov.ua/zakon/skl4/8session/ STENOGR/10010608_59.htm (дата звернення: 11.06.2017); Янукович В. Ф. Как Украине жить дальше. Статьи, выступления, размышления. Киев: Б. в., 2008. С. 11-12..

Так, народні депутати І. Шурма та Н. Шуфрич із фракції СДПУ(о) звинуватили команду В. Ющенка в ухваленні в газовій угоді 2006 р. підвищення ціни на газ, яка періодично могла змінюватись у більшу сторону, при одночасному закріпленні вартості транзиту блакитного палива українською територією на рівні, нижчому за середньоєвропейський Виступ Шурми І. М. (фракція СДПУ(о)). Стенограма засідання Верховної Ради України.

10 січня 2006 р. URL: http://static.rada.gov.ua/zakon/skl4/8session/STENOGR/10010608_59.htm (дата звернення: 11.06.2017); Виступ Шуфрича Н. І. (фракція СДПУ(о)). Стенограма засідання Верховної Ради України. 10 січня 2006 р. URL: http://static.rada.gov.ua/zakon/skl4/8session/ STENOGR/10010608_59.htm (дата звернення: 11.06.2017)..

Члени «Регіонів України» назвали газове непорозуміння результатом небажання української влади «відділити власні особисті зобов'язання України перед США, русофобства зовнішньополітичного відомства і керівників «Нафтогазу» від потреб українців», а саму угоду від 4 січня протрактували як «злочинну», адже вона, мовляв, несла економічні збитки українському населенню та промисловості Виступ Броннікова В. К. (фракція «Регіони України»). Стенограма засідання Верховної Ради України. 10 січня 2006 р. URL: http://static.rada.gov.ua/zakon/skl4/8session/ STENOGR/10010608_59.htm (дата звернення: 11.06.2017)..

У КПУ оцінили газові протиріччя 2006 р. як наслідок суперечок між олігархічними кланами обох держав і результат «антинародної політики» В. Ющенка, спрямованої на якнайшвидший вступ до Організації Північноатлантичного договору (НАТО) і Світової організації торгівлі (СОТ) замість розвитку взаємовигідних відносин із країнами-членами Єдиного економічного простору (ЄЕП) та Співдружності незалежних держав (СНД), а газову угоду, укладену 4 січня, - як чергове підняття ціни на газ Виступ Матвєєва В. Г. (фракція КПУ). Стенограма засідання Верховної Ради України. 10 січня 2006 р. URL: http://static.rada.gov.ua/zakon/skl4/8session/STENOGR/10010608_59. htm (дата звернення: 11.06.2017); Виступ Новака В. М., народного депутата України (фракція КПУ). Стенограма засідання Верховної Ради України. 10 січня 2006 р. URL: http://static.rada. gov.ua/zakon/skl4/8session/STENOGR/10010608_59.htm (дата звернення: 11.06.2017); Виступ Родіонова М. К. (фракція КПУ). Стенограма засідання Верховної Ради України. 10 січня 2006 р. URL: http://static.rada.gov.ua/zakon/skl4/8session/STENOGR/10010608_59.htm (дата звернення: 11.06.2017); Дзюба В. Чи можливе «шампанське без газу»? Комуніст. 2006. 13 січня. № 4(840). С. 1, 4; Каненська Я. Газові війни: національний інтерес біля розбитого корита. Комуніст. 2006. 4 січня. № 1(838). С. 2; Петро Симоненко: «Газові домовленості» - це звичайна змова «газових баронів». Комуніст. 2006. 13 січня. № 4(840). С. 1; Прозорий натяк. Комуніст. 2006.

4 січня. № 1(838). С. 3.. Подібної думки дотримувалися у Прогресивній соціалістичній партії України (ПСПУ), очолюваній Н. Вітренко, на думку якої, «паливні війни» спровокував Київ власним пронатівським курсом і відвертою демонстрацією недружніх відносин до Росії Наталия Витренко: Украине выгодно дружить с Россией, а не воевать с ней. Досвітні огні. 2006. Січень. № 1(212). С. 1.. Народні ж депутати від «Єдиної України» заявили, що новий договір із «Газпромом» - це «зрада національних інтересів України, її народу» та створення проблем для функціонування українських підприємств Виступ Губського Б. В. (фракція «Єдина Україна»). Стенограма засідання Верховної Ради України. 10 січня 2006 р. URL: http://static.rada.gov.ua/zakon/skl4/8session/ STENOGR710010608_59.htm (дата звернення: 11.06.2017)..

Загалом перша «газова війна» для більшості опозиційних політиків видалась не приводом задуматися над необхідністю реформувати функціонування газової та ГТС в Україні й реконструювати українсько-російські відносини на засадах рівних прав та обов'язків партнерів, а можливістю вкотре поставити на порядок денний питання про відправлення українських урядовців у відставку та нагодою дискредитувати «помаранчевих» напередодні виборів до парламенту в березні 2006 р.

По-різному зображували газову кризу 2006 р. й українські медіа. На думку журналістів періодичних видань націоналістичного спрямування, зокрема «Нації і держави» та «Шляху перемоги», конфлікт за постачання російського блакитного палива до України був спровокований «Газпромом» із подачі Кремля, щоб «не дозволити Україні вирватися зі своїх пазурів», «знищити Україну як незалежну державу» та «відновити нову химерну імперію» Буга Р. Про газ та про нас. Нація і держава. 2006. 3-17 січня. № 1(113). С. 2; Заява блоку «Наша Україна». Нація і держава. 2006. 3-17 січня. № 1(113). С. 1; Провід ОУН (р). Ні - московському реваншу! Шлях перемоги. 2006. 18 січня. Ч. 3(2693). С. 2..

У «Високому замку» («ВЗ») в контексті дій Росії у газовій сфері взимку 2006 р. говорили і про «газову атаку Путіна», і «шантаж», і «тиранію», і «брутальну демонстрацію сили» Воронич А. Газова атака Путін - «шантаж і тиранія». Високий замок. 2006. 5-11 січня. № 1(3164). С. 4.. Основними мотивами такої поведінки росіян у виданні називали й бажання Росії продемонструвати країнам ЄС важливість своїх позицій у місцевій геополітиці, й наміри заблокувати вступ України до ЄС та НАТО, і прагнення заволодіти українськими ГТС, та, зрештою, планування політичного реваншу після Помаранчевої революції проросійської опозиції в Україні Пукіш-Юнко І. «Українська влада недооцінила брутальності режиму Путіна». Високий замок. 2006. 5-11 січня. № 1(3164). С. 4.. Однак головним переможцем першої «газової війни», на переконання журналістів газети, стали не сторони конфлікту, а створена фірма-посередник «РосУкрЕнерго» та групи, причетні до неї Федів Л. Війна закінчилася. Перемога за «РосУкрЕнерго». Високий замок. 2006. 5-11 січня. № 1(3164). С. 1, 4; Федів Л. Російсько-азійський мікс, зате по 95. Наразі. Високий замок. 2006. 10 січня. № 2(3165). С. 5..

Команда «Експресу» стверджувала, що російський «газовий шантаж» - це, насамперед, «геополітичний конфлікт між Україною і Росією та початок нового стратегічного наступу Російської імперії на цілу Європу» Стецишин О., Ганус А. Як виграти у Росії? Експрес. 2006. 5-12 січня. № 1(2617). С. 1-2.. Разом із цим, кореспонденти газети не поділяли тріумфальних заяв української влади щодо газового договору 2006 р., вважаючи його надто збитковим для України і водночас прибутковим для «Газпрому» Єдін О. Україна проти «Газпрому»: хто переміг? Експрес. 2006. 10-11 січня. № 2(2619). С. 5..

Такої ж думки дотримувались і в «УП», де назвали українсько-російські домовленості «хитрими», наслідком яких стало залучення до ринку газу «РосУкрЕнерго», яка, будучи дочірньою компанією російського газового монополіста, через власне посередництво забезпечувала йому ще більші прибутки Бондаренко Д. Що стоїть за новітніми «газовими цифрами»? Українська правда. 2006. 4 січня. URL: http://www.pravda.com.ua/articles/2006/01/4Z3046366/ (дата звернення: 12.06.2017); «Нафтогаз» і «Газпром» хитро домовилися. Українська правда. 2006. 4 січня. URL: http:// www.pravda.com.ua/news/2006/01/4/3046265/ (дата звернення: 12.06.2017)..

Кореспонденти «Дзеркала тижня» («ДТ») також засудили спроби РФ накинути «газовий зашморг» Україні, який суперечив стратегічним відносинам обох країн, водночас відзначаючи в цій ситуації прорахунки української влади, зокрема опозиції, які продемонстрували нездатність об'єднати суспільство та політикум «перед обличчям реальної зовнішньої загрози», наслідком чого став не дуже вигідний для держави газовий договір Фіалко А. Європейський вибір: випробування газом. Дзеркало тижня. 2006. 20-27 січня. № 2.. Водночас газові протиріччя видавалися журналістам хорошим приводом для початку реформування системи енергетики і переходу на альтернативні джерела палива Рожен О. Росіяни подарували нам національну ідею. Дзеркало тижня. 2006. 13-20 січня. № 1..

У газеті «День» наголошували й на неринковості дій «Газпрому» на енергетичному ринку, і на непрозорості досягнених українсько-російських домовленостей, у самому тексті яких було чимало неточностей Княжанський В. Труба: Історія та істерія. День. 2006. 13 січня. № 1..

У виданні пов'язували розгортання паливної «війни» з бажанням РФ дискредитувати «помаранчеву» команду, особливо напередодні березневих виборів до парламенту, у яких Кремль робив ставку на проросійську опозицію в Україні Гузенко Н. Отже, усі проти всіх?День. 2006. 13 січня. № 1; Жлуктенко В. Здвиг по газу. День. 2006. 13 січня. № 1..

В «Урядовому кур'єрі» («УК»), репрезентуючи офіційні позиції центральних органів виконавчої влади, вважали, що конструктивна позиція уряду дозволила підписати газовий компроміс від 4 січня 2006 р., завдяки якому Україні вдалось уникнути правового вирішення газового протистояння із РФ у судах і водночас надалі отримувати газ за досить низькою ціною, що створило хороші умови для початку політики диверсифікації джерел постачання енергоносіїв Вентиль - не для політичного тиску. Урядовий кур'єр. 2006. 4 січня. № 1(3166). С. 1; Газовий конфлікт з продовженням. Урядовий кур'єр. 2006. 11 січня. № 4(3169). С. 1-2; Неринкові методи Росії. Урядовий кур'єр. 2006. 4 січня. № 1(3166). С. 3; «Сила нашої позиції в тому, що на нашому боці правда». Урядовий кур'єр. 2006. 4 січня. № 1(3166). С. 2-3; Чепіжко В. Газовий компроміс. Урядовий кур'єр. 2006. 5 січня. № 2(3167). С. 2..

Видання «Голос України» («ГУ») - пресовий майданчик для парламентських політичних сил, зокрема й опозиційних до президента та уряду, - поряд із публікаціями про принципову позицію української влади у відстоюванні власних національних інтересів, містив і матеріали, у яких президента та уряд звинувачував у крадіжці газу, підпорядкуванні своїх дій геополітичним позиціям США, які нібито цю кризу й придумали та втілили в життя, та у непрофесійній дипломатії, що спричинила введення в українсько-російські відносини на ринку газу посередників і вищих цін на газ Коктейль для перемир'я. Голос України. 2006. 6 січня. № 3(3753). С. 2; Писанська В. Війна розпочалася. Голос України. 2006. 4 січня. № 1(3751). С. 3; Стадільна Я. Без переможців. Але і без переможених. Голос України. 2006. 5 січня. № 2(3752). С. 1, 3; Стадільна Я. До протистояння підключається Європа. Голос України. 2006. 4 січня. № 1(3751). С. 1, 3..

Натомість у «Фактах і коментарях» («ФіК») утримались від конкретних оцінок, подаючи лише інформацію про перебіг «газової війни», переговори між «Газпромом» і «Нафтогазом», коментарі учасників конфлікту та роздуми і прогнози експертів, які коливались від тез про те, що різке підняття вартості блакитного палива суттєво вдарить по українській економіці, до переконань, що дії Росії можуть посприяти подальшому зближенню України та ЄС Артазей А. В ближайшие пять лет Россия будет продавать Украине газ по 230 долларов, а Украина - покупать по 95 долларов за тысячу кубометров. Факты и комментарии. 2006.

5 января; Газовый конфликт между Киевом и Москвой может поспособствовать сближению Украины с Европой. Факты и комментарии. 2006. 6 января; Существенное повышение цены на газ повлечет за собой рост стоимости других видов топлива. Факты и комментарии. 2006.

6 января..

Медіа, наближені до опозиційних ПР і КПУ, були значно категоричнішими та гострішими у критиці саме української влади. Так, у тижневику «2000» причинами газової кризи називали саме нефаховість української сторони, перманентні протиріччя всередині «помаранчевої» команди та її бажання розіграти карту «наступу російського імперіалізму» для згуртування власного електорату напередодні парламентських виборів 2006 р., що, натомість, закінчилося укладенням невигідного для України договору Лозунько С. Газовая война: Ющенко против Тимошенко. Еженедельник «2000». 2006. 13-19 января. № 1-2(301). B1; B4..

У газеті «Сегодня» передумовою для жорсткої позиції Росії із перекриття газового вентиля вважали вибір офіційним Києвом курсу на суто єв- роінтеграцію, яка, мовляв, була не цілком економічно вигідною для України Панченко А. Обезгаженная Украина. Сегодня. 2006. 3 января. № 1(2242). С. 2; Попов А. Газовый конфликт: история, последствия и вариванты выхода. Сегодня. 2006. 3 января. № 1(2242). С. 3; Чаленко А. «Газовая война» в украинском Интернете: «Шантаж Путина» или «тупик Ющенко». Сегодня. 2006. 4 января. № 2(2243). С. 2; Чаленко А. Нардепы считают: все дело в политике. Сегодня. 2006. 3 января. № 1(2242). С. 2.. Прикметно, що і результат газових переговорів 2006 р. для кореспондентів видання - це, насамперед, успіх «Г азпрому» та провал української дипломатії, наслідком якого мало стати прямо пропорційне різке підняття суми доходів російської сторони й вартості газу для населення і промислових підприємств в Україні вже з початку 2006 р. Романцов М. Добазарились: газосмешение - не грех. Сегодня. 2006. 5 января. № 3(2244). С. 1-2..

Подібно характеризувала першу «газову війну» і «Комсомольська правда в Україні» («КпУ»), де стверджували про згубний для української політичної ситуації та місцевого індустріального сектора вплив газового протиріччя, спровокованого, насамперед, «антиросійською позицією Києва» Хрусталев А. Газовый кризис - чья взяла? Комсомольская правда в Украине. 2006. 10 января. № 2(2283/23679). С. 2; Хрусталев А. Чем закончилось газовое противостояние между Украиной и Россией? Комсомольская правда в Украине. 2006. 5-12 января. № 1/1(2283/23678). С. 2.. Такої ж думки дотримувались і в «Донецькому кряжі», де на прикладі конкретних промислових підприємств Сходу України демонстрували можливі матеріальні втрати для економіки внаслідок підписаної угоди, водночас вважаючи їх вигідними для В. Ющенка, адже вони дозволили консолідувати всі президентські сили під лозунгом «газового патріотизму» Иванов А. Победа? Передышка? Поражение? Донецкий кряж. 2006. № 1(1951). 6 января; Сычев И. Игра без противогаза. Донецкий кряж. 2006. 13 января. № 2(1958).; Сычев И. Владимир Бойко: «Страну пора выводить из кризиса». Донецкий кряж. 2006. 6 января. № 1(1951)..

У газеті «Русский вестник» («РВ») не лише регулярно саме Україну звинувачували в постійних несплатах боргів за отриманий газ. Частина критики лунала на адресу «Газпрому», який начебто створив для української «проєвропейської та русофобської» сторони комфортні умови, погоджуючись на встановлення для неї нижчих за ринкові ціни на газ навіть після 2006 р. Беспалько Т. Прощание с Украиной. Русский вестник. 2008. Июнь. № 6(117). С. 5; Ребров И. Михаил Леонтьев: «Разыгрывается сценарий “наглый нищий”». Русский вестник. 2008. Апрель. № 4(115). С. 5; Сычев И. Вязанки дров - в костер раздора. Русский вестник. 2006. Февраль. № 2(89). С. 2..

Незважаючи на біполярні думки, спільним було переконання, що досягнені у 2006 р. українсько-російські домовленості - це лише тимчасовий недовготривалий стан речей й остаточному вирішенню «газового» питання вони не допомогли, тому загроза рецидиву протистояння на паливному підґрунті надалі актуальна - повторно виникла вже у 2009 р.

Реакція української політичної верхівки на нове паливне протистояння вкотре оголила протиріччя, які накопичились серед «помаранчевої» команди після 2005 р., а об'єктом критики знову стала не російська сторона, а насамперед український уряд та «Нафтогаз».

Різниця між ситуаціями 2006 р. і 2009 р. полягала тільки в тому, що якщо 2006 р. у центрі критики опинилася команда президента В. Ющенка, то в 2009 р. - Ю. Тимошенко, яка наприкінці 2007 р. вдруге стала прем'єр-міністром.Наприклад, якщо, з одного боку, український глава В. Ющенко та його оточення вважали другу «газову війну» побічним ефектом слабкої позиції Європи щодо Росії, яка, поступово розпочавши власну політику «взяття реваншу за втрату впливу на пострадянському просторі», не зустріла суттєвого спротиву зі сторони країн Заходу, то, з другого боку, різко засудили Ю. Тимошенко в підписанні газового договору 2009 р. як невигідного для України, що було рівнозначним «зраді національних інтересів» Української держави Виступ Кендзьора Я. М. (депутатська група «За Україну»). Стенограма засідання Верховної Ради України. 13 січня 2009 р. URL: http://iportal.rada.gov.ua/meeting/stenogr/show/606.html (дата звернення: 12.06.2017); Виступ Стецьківа Т. С. (фракція «НУ-НС»). Стенограма засідання Верховної Ради України. 13 січня 2009 р. URL: http://iportal.rada.gov.ua/meeting/stenogr/ show/606.html (дата звернення: 12.06.2017); Загроза державності. Наша Україна. Захід. 2009. 20 лютого. № 2(97). С. 1-2; Україна в небезпеці. Наша Україна. Захід. 2009. 30 січня - 5 лютого. № 1(96). С. 1; Звернення Президента України Віктора Ющенка до Українського народу. Наша Україна. Захід. 2009. 30 січня - 5 лютого. № 1(96). С. 1. Ющенко В. А. Недержавні таємниці: нотатки на берегах пам'яті. Харків: Фоліо, 2014. С. 458; Ціни стрибатимуть цілий рік? Наша Україна. Захід. 2009. 30 січня - 5 лютого. № 1(96). С. 3; Ющенко: Газовый контракт с РФ унижает Украину. Подробности (Интер). 2009. 7 июля. URL: https://podrobnosti.ua/614017- juschenko-gazovyj-kontrakt-s-rf-unizhaet-ukrainu.html (дата звернення: 12.06.2017)..

Лідер націоналістичного Всеукраїнського об'єднання (ВО) «Свобода» О. Тягнибок назвав газовий договір, підписаний 19 січня 2009 р., програшем України у війні з Росією, перемогою, організованою Москвою та її агентами, «антиукраїнської істерії всередині країни» та Європі й «обкладенням України 10-річною даниною московським ханством» Олег Тягнибок: «Московське ханство обклало Україну 10-річною даниною». Кримська світлиця. 2009. 30 січня. № 5(1523). С. 1-2..

Із критикою угоди 2009 р. виступила і команда «ПР» на чолі з В. Януковичем, яка звинуватила Ю. Тимошенко, як і всю «помаранчеву» владу, у корумпованості, «безвідповідальності та авантюризмі», що призвели до поступового втрачання Україною статусу держави-транзитера, «холодної і голодної зими» для українського населення та «перетворення відносин із РФ в джерело вкрай небезпечної напруги» Виступ Януковича В. Ф. (фракція Партії регіонів). Стенограма засідання Верховної Ради України. 13 січня 2009 р. URL: http://iportal.rada.gov.ua/meeting/stenogr/show/606.html (дата звернення: 12.06.2017); Янукович: «Тимошенко проиграла все». Сегодня. 2009. 21 января. № 9(3142). С. 2..

Члени СПУ чергову паливну кризу назвали «Холодною війною-2», яка значно погіршила репутацію як Росії, так і України й дестабілізувала і до цього ненай- кращу політико-економічну ситуацію в останній Димченко В. Танці на трубі. Товариш. 2006. 13-16 січня. № 4(794). С. 1-2; Кравченко Д. За ціною не постояла? Товариш. 2009. 22 січня. № 5(1194). С. 1-2; Кравченко Д. Холодна війна-2. Товариш. 2009. 13-14 січня. № 2(1190). С. 1-2; Ларіна Т. Перші плоди газової кризи. Товариш. 2009. 13-14 січня. № 2(1190). С. 2.. Лідерка ПСПУ Н. Вітренко про- трактувала «паливну війну» 2009 р. як «газовий садизм українських параноїків» Газовый садизм украинских параноиков. Заявление Председателя ПСПУ, Премьер-министра оппозиционного Правительства народного спасения Наталии Витренко от 9 января 2009 года. Досвітні огні. 2009. Січень. № 1-2(368-369). С. 1..

Представники української компартії винними в розгортанні газової кризи вважали «помаранчевих націоналістів», які, мовляв, разом із «газовими баронами», «олігархічними групами» та США профінансували «газовий вертеп» 2009 р., що призвів до «чергового загострення відносин з Росією», «загрози соціально-економічної катастрофи» та «розпалювання ворожнечі між єдино корінними українським і російським народом» Васильєва Є. Із «дубиною» на «медведя». Комуніст. 2009. 14 січня. № 2(1146). С. 1-2; Васильєва Є. Хто й чому дахує «РосУкрЕнерго». Комуніст. 2009. 28 січня. № 6(1150). С. 1-2; Виступ Симоненка П. М. (фракція КПУ). Стенограма засідання Верховної Ради України. 13 січня 2009 р. URL: http://iportal.rada.gov.ua/meeting/stenogr/show/606.html (дата звернення: 12.06.2017); Влада не керується інтересами своєї країни! Комуніст. 2009. 23 січня. № 5(1149). С. 4; Петро Симоненко: «Ющенко перетворює Україну на країну-ізгоя». Комуніст. 2009. 14 січня. № 2(1146). С. 1; Синєокий В. Шоу з бульбашками. Комуніст. 2009. 28 січня. № 6(1150). С. 2..

Натомість спікер парламенту В. Литвин позитивно оцінив результати московських переговорів, які, на його думку, закінчили газові протиріччя та розпочали застосування Україною «здорового економічного прагматизму» у сфері енергетики Біттнер О. Україна має демонструвати здоровий економічний прагматизм. Урядовий кур'єр. 2009. 20 січня. № 8(3914). С. 2..

Соратники Юлії Володимирівни акцентували на стабілізаційній позиції українського уряду на чолі з Тимошенко, який, на їхнє переконання, зумів за складних умов відсутності транзиту газу із Росії через українську територію до країн ЄС продовжити постачання газу для європейських партнерів за рахунок власних запасів із газових сховищ України. Та наголошували, що саме в нових угодах 2009 р., які скасовували у сфері українсько-російських газових відносин участь будь-яких посередників, створювались нові можливості для безпосередніх переговорів між Україною та РФ Виступ Соболева С. В. (фракція БЮТ). Стенограма засідання Верховної Ради України. 13 січня 2009 р. URL: http://iportal.rada.gov.ua/meeting/stenogr/show/606.html (дата звернення: 12.06.2017)..

Втім, лише обговоренням другої «газової війни» справа у стінах парламенту не обмежилася. З метою «об'єктивної оцінки взаємин, які склалися між Україною і Росією» на рубежі 2008-2009 рр. та «об'єктивної оцінки інститутів і людей, які несуть відповідальність за те, щоб ці стосунки були прогнозовані і результативні» народні депутати підтримали постанову про утворення відповідної ТСК, результати роботи якої відіграли не останню роль під час і після відкриття кримінальної справи проти Ю. Тимошенко та її засудження до семи років ув'язнення Печерським судом м. Києва в жовтні 2011 р. уже за президентства В. Януковича Виступ Литвина В. М. (голова Верховної Ради України). Стенограма засідання Верховної Ради України. 13 січня 2009 р. URL: http://iportal.rada.gov.ua/meeting/stenogr/show/606.html (дата звернення: 12.06.2017); Постанова Верховної Ради України «Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування стану функціонування газотранспортної системи України та забезпечення газом споживачів у 2008-2009 роках». Відомості Верховної Ради. 2009. № 25. Ст. 316; Тимошенко засудили до семи років позбавлення волі. Ліга. Новости. 2011. 11 жовтня. URL: http://news.liga.net/ua/news/politics/546445-timoshenko-zasudili-do-semi- rok-v-pozbavlennya-vol.htm (дата звернення: 13.06.2017)..

В українських медіа на «газову війну» також була неоднозначна реакція. Націоналістичні видання «Нація і держава» та «Шлях перемоги» вбачали в черговій «газовій війні» вияв ширшої російської інформаційної кампанії, розгорненої РФ проти України з метою впливу на настрої українського електорату напередодні президентських виборів 2010 р. на користь відповідних «антипомаранчевих» проросійських сил, що, втім, аж ніяк не сприяло покращенню репутації РФ у Європі як надійного постачальника газу Підмочена репутація. Шлях перемоги. 2009. 21 січня. № 3(2848). С. 3; Сватко Я. Війна у новому вимірі. Шлях перемоги. 2009. 21 січня. № 3(2848). С. 3.. Водночас не оминула критики націоналістів й українська влада, чиє підписання газової угоди протрактували як «повну капітуляцію перед Росією і нехтування українськими інтересами» Геварин В. Газ здали, черга за вугіллям? Шлях перемоги. 2009. 28 січня. № 4(2849). С. 2; Діяк І. Нова енергетична криза. Нація і держава. 2009. 20 січня. № 3(271).С. 1,4; Мартинюк В. Газова перемога чи газова поразка? Шлях перемоги. 2009. 21 січня. № 3(2848). С. 2; Мартинюк В. Криза з жіночим обличчям. Шлях перемоги. 2009. 28 січня. № 4(2849). С. 1-2; Сидоржевський М. Газовий спектакль за сценарієм Кремля. У головних ролях - ... . Нація і держава. 2009. 20 січня. № 3(271). С. 3..

Подібно «газову війну» подавала і «Кримська світлиця» («КС»), журналісти якої одностайно підтримували українську владу, вважаючи газовий тиск Росії на Україну та Європу суто політичним рішенням, «чистим божевіллям», «газо- мором», який став реакцією Кремля на політику демократизації України та її європейської інтеграції Борщевский С. Ціна на газ - не долари, не гривні. Кримська світлиця. 2009. 3 січня. № 1(1514). С. 2; Новодворська про газовий конфлікт: одні чекісти вкрали щось у інших. Кримська світлиця. 2009. 9 січня. № 2(1516). С. 3; Україна використовує для власних споживачів виключно газ із власних запасів. Кримська світлиця. 2009. 9 січня. № 2(1516). С. 1-2; 7 січня, на Різдво, Росія припинила постачання газу в Європу через територію України. Кримська світлиця. 2009. 9 січня. № 2(1516). С. 1; The Times: «Політика Путіна в газовому конфлікті - чисте божевілля». Кримська світлиця. 2009. 16 січня. № 3(1518). С. 1-2.. Притому умови угоди від 19 січня у «КС» оцінили як «здачу прем'єр-міністром Тимошенко енергетичних інтересів України північному сусіду [РФ - П. А.]» Газ є, питання залишаються. . Кримська світлиця. 2009. 23 січня. № 4(1520). С. 2..

У газетах «День» і «ДТ» припускали, що газовий конфлікт був «викидом негативних емоцій» російської влади щодо України, яка накопичувалася після Помаранчевої революції, внаслідок чого по українській стороні відкрили «енергетичний вогонь, прагнучи не лише уразити ідеологічного опонента, а й випробувати в польових умовах європейського континенту енергетичну зброю». У той же момент, на думку аналітиків видання, у створенні конфліктної ситуації частково винна й українська сторона, яка, фактично не займаючись диверсифікацією власної енергосистеми, на початок 2009 р. виявилася вкрай вразливою до чергового газового шантажу зі сторони Росії, ставши зручною мішенню для її атак Єрьоменко А. Дружба глибокої заморозки. Дзеркало тижня. 2009. 16-23 січня. № 1; Мостова Ю. Про вартість помилок і ціну незалежності. Дзеркало тижня. 2009. 16-23 січня. № 1; Ромашова Н. Про стратегію. День. 2009. 13 січня. № 1; Черковець О. «Газовий бліцкриг» не вийшов. День. 2009. 14 січня. № 2; Сівець М. Потреба в транспарентності. День. 2009. 13 січня. № 1; США закликають до негайного відновлення поставок газу до України та Європи. Дзеркало тижня. 2009. 16-23 січня. № 1..

Подібні позиції займали й «ВЗ» та «Експрес», у яких закриття газового вентиля Росією засуджувалось, трактувалося як «атака кремлівського “ведмедя”», однак висловлювалась і невпевненість у тому, що підписаний за результатами переговорів «Газпрому» та «Нафтогазу» договір був цілком вигідним для України Васюнець Н. Де була Тимошенко? Експрес. 2009. 13-14 січня. № 3(4385). С. 4; Воронович З. По скільки ж купуватимемо газ? Високий замок. 2009. 20 січня. № 7(3901). С. 1, 3; Воронович З. Хваляться трофеями. І мовчать про втрати.. Високий замок. 2009. 21 січня. № 8(3902). С. 1-2; Ганус А. Ця загадкова «формула». Експрес. 2009. 22-29 січня. № 8(4393). С. 1, 3; Коваленко І. Газова війна: перемога чи поразка? Експрес. 2009. 20-21 січня. № 7(4391). С. 1-2; Єрьомін А. Хто володіє інформацією. Той виграє газову війну? Високий замок. 2009. 17-19 січня. № 6(3900). С. 2; Коваленко І. Що ж вона наобіцяла? Експрес. 2009. 22-29 січня. № 8(4393). С. 4..

В «Українському тижні» («УТ») позицію президента та прем'єр-міністра України вважали «більш-менш консолідованою», «ефективною» і «злагодженою», що дозволило закінчити «паливну війну» із відносним успіхом - угодою, у якій хоч і прописували підвищення ціни на газ, однак загалом вперше впроваджувалося формульне ціноутворення, прив'язане до об'єктивних ринкових процесів, що відтепер дозволяло економістам прогнозувати коливання цін на газ згідно з атмосферою на ринку палива, а не політичними взаєминами між Києвом і Москвою Газова війна: переможці й переможені. Український тиждень. 2009. 23-29 січня. № 3(64). С. 9; Дорогою ціною. Український тиждень. 2009. 23-29 січня. № 3(64). С. 8; Холодна війна. Український тиждень. 2009. 9-15 січня. № 1-2(62-63). С. 8-10..

«УК» також підтримав позицію Кабінету Міністрів України (КМУ). У газеті російську сторону звинуватили в політизації суто економічної складової українсько-російських відносин, при цьому наголошуючи на «конструктивній та плідній» діяльності української влади та «Нафтогазу» в цій ситуації й запевняючи, що і європейські партнери, які також стали жертвою газового конфлікту, перебували на проукраїнських позиціях та засуджували неринкові дії РФ Беба П. Газове дежа вю. Україна і надалі займатиме конструктивну позицію. Урядовий кур'єр. 2009. 9 січня. № 1(3907). С. 3; Газ піде. Газпром чекає сигналу. Урядовий кур'єр. 2009. 10 січня. № 2(3908). С. 3; НАК «Нафтогаз України» обурена заявами ВАТ «Газпром». Урядовий кур'єр. 2009. 9 січня. № 1(3907). С. 2; Україна і надалі займатиме конструктивну позицію. Урядовий кур'єр. 2009. 9 січня. № 1(3907). С. 2.. Водночас газовий договір від 19 січня 2009 р. у газеті представлено, слідом за трактуваннями Ю. Тимошенко, як «надзвичайно вигідний компроміс задля збереження добрих відносин України та Росії» і свідчення того, що Україна залишилася надійним партнером для країн ЄС Компроміс задля добрих відносин. Урядовий кур'єр. 2009. 20 січня. № 8(3914). С. 2; Медуниця М. Юлія Тимошенко: Україна залишається надійним партнером. Урядовий кур'єр. 2009. 21 січня. № 9(3915). С. 1-2; Юлія Тимошенко: «Я горда, що Україна з газової кризи вийшла переможцем». Урядовий кур'єр. 2009. 22 січня. № 10(3916). С. 1-2..

Газета ж «ГУ» відображала думки всіх парламентських фракцій, що варіювалися від тверджень про «грамотну та продуману політику» уряду Ю. Тимошенко, яка домоглася вигідного для України переходу на європейську формулу ціноутворення на ринку газу, до тез про «явний програш» української делегації та її неспроможність «відстояти національні інтереси України» Павленко С. Європейська формула ціноутворення - лише на користь. Голос України. 2009. 21 січня. № 9(4509). С. 3; Писанська В. А пани грають у покер... Голос України. 2009. 16 січня. № 6(4506). С. 6; Стадільна Я. Переможці чи переможені? Голос України. 2009. 22 січня. № 10(4510). С. 1, 6; «Українська політична еліта має продемонструвати консолідовану позицію». Голос України. 2009. 9 січня. № 1(4501). С. 3.. У «ФіК» другу «газову війну» назвали спробою Росії через тиск на Україну впливати і на ЄС у питаннях формування цін на енергоносії та будівництва обхідних газових шляхів і водночас критикували й газову угоду 2009 р., яка встановлювала для України ціни на газ дорожчі, ніж для інших, значно віддаленіших від Росії, країн у Європі Артазей А. Заместитель главы НАК «Нефтегаз Украины» Игорь Диденко: «Мы гарантируем транзит газа в Европу, однако ноль транспортировать нельзя. «Газпром» закрыл все шесть газопроводов в Украину». Факты и комментарии. 2009. 9 января; Василишин Ю. Алексей Миллер: «С учетом 20-процентной скидки цена газа для Украины в первом квартале составит 360 долларов за тысячу кубометров». Факты и комментарии. 2009. 21 января..