Специфіка формування та проявів регіонального політичного режиму у Львівській області

Згадане «вичікування» можна розцінювати як певну стратегію, яка дозволяла А. Садовому залишатися у «високій політиці», уникаючи ризиків падіння свого рейтингу в умовах політичної і соціально-економічної кризи. Рекламування ж «християнських цінностей», євроінтеграційного курсу, освоювання кредитних коштів на інфраструктурні проекти разом зі зміцненням іміджу «успішного управлінця» створювало для нього міцні стартові позиції на наступні президентські вибори [89]. Певним етапом у втіленні цієї мети можна розцінювати здобуття Політичною партією «Об'єднання «САМОПОМІЧ» парламентського статусу на позачергових виборах до Верховної Ради України VIII скликання у жовтня 2014 р. Партія, здобувши 10, 9% голосів виборців і створивши третю за чисельність депутатську фракцію, перетворилася на політичну силу загальнонаціонального масштабу. Партія перетнула 5% виборчий рубіж у 24 регіонах України, а найвищу підтримку отримала у Києві (21, 4% голосів) та у Львівській області (18, 8%) [91].

Зрозуміло, що за цих обставин «некерований» А. Садовий ставав «зайвим» для центральної влади як на загальнонаціональному, так і регіональному рівнях. Через це напередодні місцевих виборів 2015 р. з наміром завдати удару по електоральних ресурсах Політичної партії «Об'єднання «САМОПОМІЧ» за сприяння «Центру» була інспірована хвиля «недружніх» публікацій у центральних («5 канал», «Інтер», за якими стояли П. Порошенко, Д. Фірташ, С. Льовочкін [92]) та регіональних ЗМІ (інформаційна агенція «ZIK» П. Димінського та ін.). Враховуючи ж те, що на Львівщині партії А. Садового не могла створити конкуренції жодна політична сила (популярне ще декілька років тому ВО «Свобода» перетворилося після поразки на парламентських виборах 2014 р. на відвертого аутсайдера), офіційний Київ використав стратегію «клонування», створення антипода партії «Об'єднання «САМОПОМІЧ». Противагою А. Садовому, фактично інструментом для його усунення від політичних процесів [93], мав стати «технологічний проект Банкової» (М. Томенко) [94] у вигляді політичної партії «ГРОМАДСЬКИЙ РУХ «НАРОДНИЙ КОНТРОЛЬ» (створ. у 2015 р.), яку очолив народний депутат України львів'янин Д. Добродомов. До ядра партії увійшла низка народних депутатів з парламентської фракції «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА», які мали впливи у Львівському регіоні. Нова партія, як і «її зразок», тяжіла до Львова, приділяла особливу увагу проблемам пересічних громадян (протидія корупції, посилення ролі об'єднань громадян тощо). Подібною була і риторика, слогани: «Разом зробимо більше» («НАРОДНИЙ КОНТРОЛЬ»), «В єдності сила» («Об'єднання «САМОПОМІЧ»). Хоча активність (піар) партії Д. Добродомова була побудована на «розслідуваннях» і гучних викриттях» «команди Садового», це не ввело в оману жителів Львівщини. Згідно з опитуванням (липень 2015 р.) її готові були підтримати на місцевих виборах лише 2, 7% жителів Львова [93]. Не змогли створити конкуренцію А. Садовому й найбільш рейтингові претенденти на посаду голови міста Львова. За чинного мера були готові проголосувати 42, 5% жителів міста, за Д. Добродомова - 11, 7%, за представника БПП «СОЛІДАРНІСТЬ» О. Юринець - 2, 1% [93].

Місцеві вибори 2015 р. відобразили як у всій Україні, так і Львівській області процеси болісного розриву з попереднім режимом, що позначилося на зміні формальних суб'єктів політичного поля (у минуле пішли провідна політична сила, нав'язана «Центром» - ПАРТІЯ РЕГІОНІВ та її антипод - ВО «Свобода»), подальшій фрагментації політичних акторів регіону. Так, на виборах мерів міст області (9 міст обласного підпорядкування і 34 районного) більшість кандидатів взагалі прагнули не пов'язувати себе партійною належністю, через що інститут голів міст області значною мірою являв собою, умовно кажучи, «партію самовисуванців» (19 мерів), що, враховуючи практику політичних відносин, мало тимчасовий характер. «Об'єднання «САМОПОМІЧ», що підтверджувало її потужні позиції в області, як і провладна БПП «СОЛІДАРНІСТЬ», здобули по 5 голів міст [95].

Лише завдячуючи концентрації зусиль пропрезидентських політичних сил Львівщини, потужній підтримці з боку ЗМІ, чиннику суспільного очікування БПП «СОЛІДАРНІСТЬ» вдалося здобути непереконливу перемогу з-поміж 16 політичних суб'єктів на виборах до обласної ради VII скликання і отримати 20 мандатів депутатів (менш ніж 24% її складу [96]), що не забезпечувало досягнення домінуючого становища в інституції. «Непереконливим» виявився і список депутатів від БПП «СОЛІДАРНІСТЬ», нової партії в регіоні, в якому, окрім голови облдержадміністрації О. Синютки (№°1 у партійному списку), всі інші виявилися безпартійними (частково за рахунок колишніх членів партій національно-демократичного спрямування чи ПАРТІЇ РЕГІОНІВ). Незважаючи на те, що основу виборчого списку провладної партії становили державні чиновники різних рангів, представники бізнесу, він був далеким від списку, який би представляв провідних політичних акторів регіону. В умовах же прагнень елітних груп регіону «вести самостійну гру», а також «небажаного» для офіційної влади посилення впливів на Львівщині І. Коломойського (група «Приват»; ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ «УКРАЇНСЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ ПАТРІОТІВ - УКРОП») змушувало пропрезидентські сили дотримуватися коаліційної тактики [97]. Це і дозволило обрати головою облради висуванця від БПП «СОЛІДАРНІСТЬ» О. Ганущина (у минулому члена НРУ). На правах «коаліціанта» «Об'єднання «САМОПОМІЧ», друга за чисельністю фракція, «отримала» посаду першого заступника голови облради, низку з керівних посад в постійних комісіях ради.

До специфіки Львівської облради зразка 2015 р. належало те, що вона опинилася під значним неформальним впливом з боку ФПГ, пов'язаної з Б. і Я. Дубневичами, які, по суті, перетворилися на інструмент контролю президентської вертикалі над регіоном. Так, спікер облради і далі («на громадських засадах») виконував обов'язки помічника-консультанта народного депутата України Я. Дубневича. Окрім цього, незначне представництво від Львова БПП «СОЛІДАРНІСТЬ» вдалося «перекрити» за рахунок Пустомитівського і Городоцького районів області (підконтрольних Дубневичам До цих районів області можна з впевненістю добавити ще й Самбірський район, райдержадміністрацію якого очолив на початку 2014 р. помічник- консультант народного депутата України Я. Дубневича О. Домчак (з жовтня 2015 р. - депутат Львівської обласної ради).), які дали майже третину депутатського складу фракції, що разом з обранням «своїх» голів низки комітетів [38] в облраді давало підстави стверджувати про існування у складі ради потужної неформальної «групи Дубневичів». До речі, зв'язок «Ганущин-Дубневичі» вельми позитивно, враховуючи і лобіювання інтересів регіону на найвищому рівні, розцінював голова облдержадміністрації О. Синютка («я вдячний і людям, і бізнесменам, і народним депутатам. Ми фактично зуміли об'єднатись на Львівщині. І це багатьом не подобається. Ми домовилися - спочатку інтереси Львівщини, потім - свої власні»; О. Синютка [98]). Те, що «багатьом не подобалося» в нових стандартах взаємин між політичними акторами регіону (складової регіонального політичного режиму), в першу чергу стосувалося нерівномірного розподілу державного фінансування, адже упродовж 2015-2016 рр. майже третина (!) державних коштів, виділених на потреби Львівської області, освоювалася вузьким колом підприємств, пов'язаних з Б. і Я. Дубневичами [99; 100]. Однією з політичних сил, яка публічно виступала проти такої практики, була Політична партія «Об'єднання «САМОПОМІЧ», однак усунення її представників з керуючих органів облради (початок 2017 р.) послабило позиції партії у представницькому органі, який все більше почав нагадувати фрагментовану інституцію з нестійкою політичною конструкцією.

Таким чином, після місцевих виборів 2015 р., які істотно зміцнили в регіоні позиції пропрезидентських політичних сил, основою яких були облдержадміністрація та облрада, єдиною помітною інституцією, яка зберігала за собою певну автономність, залишалася Львівська міська рада на чолі з А. Садовим. Значна популярність останнього дозволили йому без особливих труднощів у черговий раз вибороти посаду мера Львова (у другому турі голосування він здобув на свою підтримку понад 60% голосів), а його політичній структурі - партії «Об'єднання «САМОПОМІЧ» (37, 5% депутатів [101]) зайняти домінуюче становище у міській раді. Отримані результати відкривали перед А. Садовим карт-бланш, сконцентрувати в своїх руках всю повноту влади у місті, що викликало певний ажіотаж серед опонентів, у ЗМІ, належних до прорезидентських політичних сил («загроза узурпації влади», «виклики демократичним засадам» [102]).

Високий статус останнього - належність до «Топ-10» українських політиків [103] давав йому можливість (принаймні потенційну) бути впливовим суб'єктом регіонального політичного режиму, впливати на постановку і ухвалення політичних рішень (на рівні міської чи обласної ради, Верховної Ради України). Однак ситуація для А. Садового різко погіршилася на зламі 2015-2016 рр., що пов'язувалося з реакцією центральної влади на дії Політичної партії «Об'єднання «САМОПОМІЧ» у Верховній Раді України, яка «не вписувалася» у пропрезидентський формат, а її вихід з парламентської коаліції створював прецедент до розпуску парламенту. Відмова «грати за правилами» реально загрожувала амбітному меру (як колись і Мик. Гориню) бути вилученим з політики. Нищівного удару репутації А. Садового, чим скористалися його політичні опоненти, завдала трагедія з людськими жертвами на Грибовицькому сміттєзвалищі влітку 2016 р., що, враховуючи «мандри» побутових відходів зі Львова по всій Україні, нагадувало «блокаду» [89], скоординовану з єдиного центру, з використанням різних сил і засобів (включаючи органи МВС, прокуратури, ЗМІ), спецоперацію, спрямовану на руйнацію політичного іміджу мера Львова на регіональному і всеукраїнському рівнях [104], створення умов для його відставки.

Найбільші дивіденди від розв'язання цієї проблеми прагнула отримати влада - Президент України П. Порошенко («львів'ян сам на сам з цією проблемою не залишимо» [105]), голова уряду В. Гройсман, які за будь-якої нагоди стверджували про можливість владнати ситуацію у Львові без «поганого господаря». Відверто позицію влади висловлював голова облдержадміністрації О. Синютка: «Досить знущатися над львів'янами на догоду своїм політичним амбіціям та виконувати замовлення на дестабілізацію ситуації в державі» [106]. У відповідь мер Львова не без успіху, розраховуючи на підтримку своїх прибічників (їхню реакцію на зовнішній тиск), звинувачував центральну владу країни у намірах блокування дій місцевого самоврядування, дестабілізації ситуації у Львові і області.

Загалом, ситуація навколо А. Садового та очолюваної ним політичної сили, які все більше входили у суперечність з «Центром», практично робило відкритою проблему щодо конфігурації головних політичних акторів у Львівській області, а отже, створювало високу ймовірність подальшої трансформації регіонального політичного режиму. Через це доводиться чекати наступних кроків політичних опонентів, які можуть піти або шляхом пошуків компромісу, або ж загострення відносин, що в руслі гібридного режиму вже було звичним для України.

Становлення незалежної України, процеси демократизації суспільно-політичного життя, політичної і етнічно-національної самоідентифікації, поглиблення ринкових відносин, політизація регіональних відмінностей, що відбувалися в руслі демократичного транзиту країни і супроводжувалися структурним і ідеологічним руйнуванням традиційних груп інтересів, існуючих у радянській політичній і економічній системах, появою нових політичних акторів, призвели до появи в країні нового феномену суспільно-політичного життя - регіональних політичних режимів, що було притаманним і Львівській області.

Базуючись на ідеї Т. Карозерса, можна стверджувати, що на Львівщині політичний режим на регіональному рівні нагадував модель «безплідного (безформного) плюралізму», ознаками якого були постійна зміна у владі антагоністичних політичних угруповань, існування «партій-одноденок», тимчасові політичні союзи. Наявний чинник фрагментації елітних груп разом з існуючими стандартами політичної культури, традицій суспільно-політичного життя, які унеможливлювали персоніфікацію політичної влади, вело до того, що політичні актори Львівщини в своїй діяльності, в якій завжди був високим рівень альтернативності та конкурентності, здебільшого дотримувалися стратегії «боротьби за правилами», «співтовариства еліт», прагнучи до отримання оптимального результату для учасників шляхом компромісу.

Причина цього полягала у тому, що Львівщина у роки незалежності України, маючи обмежені ресурси, залишалася практично відкритою для зовнішніх впливів, що створювало умови для постійного впливу/тиску з боку більш потужних політичних сил, які істотним чином впливали на здійснення політичних відносин в регіоні, конфігурацію політичних акторів, а зрештою, на формування і функціонування регіонального політичного режиму. Останнє, окрім вимушеного пристосування, включаючи політичну мімікрію», «імітацію лояльності» на нав'язуванні з «Центру» певні стандарти політичних відносин, створювало ґрунт, який сприяв об'єднанню політичної і бізнесової еліти Львівщини (включаючи і політичну мобілізацію) у протидії зовнішнім впливам, водночас, роблячи їх нестійкими, ситуативними. Разом з тим, специфіка регіону (рівень політичної культури, регіональної ідентичності, поширення базових демократичних цінностей, існування певного соціокультурного кордону по лінії «Свій-Чужий») була тим обмежуючим чинником, яка значною мірою нейтралізувала зовнішні впливи, включаючи і «витиснення» з регіону найбільш одіозних суб'єктів політичного життя, про що свідчила рекордна кількість призначень головних політичних акторів регіону - голів обласної державної адміністрації.

За роки незалежності України у Львівській області можна виокремити декілька різновидів існування регіонального політичного режиму, формування і функціонування якого/яких мали тісну прив'язку до політичної кон'юнктури в столиці, особливо, до персонального складу головних політичних суб'єктів країни - Президентів України. Їхня зміна, у свою чергу, вела до ротації регіональних політичних акторів різного рангу, зміни конфігурації місцевої багатопартійності, що унеможливлювало дотримання спадкоємності у регіональній політиці.

I. Розвиток політичних відносин у Львівській області у 1991-1997 рр., учасниками яких були «однорідні» політичні актори (серед них - Представник Президента України, голова Львівської обласної державної адміністрації, голова Львівської обласної ради, голова Львівської міської ради), належні до традиційних в регіоні національно-демократичних сил, сприяв утвердженню плюралістичного регіонального політичного режиму, в якому найбільш задіяними політичними стратегіями були такі, що нагадували «боротьбу за правилами», «співтовариство еліт». У цей період завершеного вигляду набули процеси інституалізації груп регіональної політичної еліти, які стверджували свій контроль над областю, користуючись основними каналами впливу - адміністративно-правовим, фінансово-економічним, інформаційно-ідеологічним. В цей час істотні зміни відбулися і в сфері органів місцевого самоврядування, які все більше перетворювалися з інститутів, що представляли інтереси територіальних громад, на репрезентантів груп регіональної політичної еліти, включаючи бізнес-середовище, інструмент лобіювання їхніх інтересів.

II. Формування і функціонування регіонального політичного режиму за привнесеними стандартами «Центру»: 1997-2004 рр. («м'який варіант»), 2010-2013 рр. («жорсткий варіант»). У цей час в практику «вживлювалася» традиція переходу в політичних стратегіях від «компромісних» до «силових» з використанням широкого спектра засобів адмінресурсу у боротьбі проти політичних конкурентів, спрямованих на їхнє повне усунення, що нагадувало стратегію «переможець отримує все». У добу президентства

Л. Кучми та В. Януковича провідними політичними акторами у Львівській області - головами обласних державних адміністрацій ставали, як правило, нетипові для регіону представники «партії влади», що вело до спроб уніфікації регіону, нав'язування певних моделей політичної поведінки і практики, зокрема, патронажно-клієнтельських «правил» у відносинах з «Центром». Характерним було й те, що в умовах гібридного політичного режиму діяльність голів Львівської облдержадміністрації все більше виходила за межі їхніх функціональних обов'язків і була спрямована на досягнення повного контролю над регіоном, утримання його «лояльності» щодо «Центру». Це здійснювалося з допомогою різноманітних інструментів, включаючи кадрову політику, застосування адміністративного тиску під час виборчих кампаній, вплив на формування складу органів місцевого самоврядування. «Втрата контролю» над регіоном, що перетворилося чи не на найголовніше призначення облдержадміністрації, її очільника, прогнозовано вела до суцільної ротації виконавчої гілки влади, тобто зміни головних політичних акторів, що руйнувало будь-яку спадкоємність у політичному процесі, підвалини сталого (тривалого у часі) регіонального політичного режиму.

У свою чергу, нав'язування політичних стандартів з боку Києва, включаючи і «призначенців», викликало наростаючу напругу серед політичних акторів регіону, головним чином між виконавчою владою та органами місцевого самоврядування, що досягало особливої гостроти на заключному етапі президентства Л. Кучми (2004 р.) та В. Януковича (2014 р.), коли провідні політичні актори області, система їхніх взаємовідносин входили в стадію політичної турбулентності.

ІІІ. 2005-2010, 2014-2017 рр. - політичні відносини у Львівській області після перемоги «помаранчевої революції» та Революції Гідності нагадували спроби втілення в практику «львівської версії» регіонального політичного режиму (на кшталт 1991-1997 рр.), однак через переважання централізаторських тенденцій «Центру» не знайшли своєї реалізації. Причиною цього були дії Президентів В. Ющенка та П. Порошенка, їхнє прагнення монополізувати політичний простір Львівщини, утвердити в ньому середовище з домінуючим політичним актором, що на практиці вело до зміни рівнів взаємодії суб'єктів політичного життя від «боротьби за правилами» чи «співтовариства еліт» до «переможець отримує все», що створювало нові поля напруги, не сприяючи формуванню стабільного, передбачуваного політичного процесу (стадія невизначеності). Перемога на місцевих виборах 2015 р. традиційних для Львівщини політичних партій національно-демократичного спрямування, пропрезидентських сил лише посилило загрозу «випробування владою», втрати через вимоги політичної доцільності плюралістичних тенденцій, які традиційно існували в політичному житті регіону, що разом зі зміною «правил гри» у взаємодії суб'єктів політики, поляризацією і посиленням конфлікту інтересів між елітними групами відкривало перспективу як чергової ротації регіональних політичних акторів, так і трансформації регіонального політичного режиму Львівщини.

Щодо перспектив утвердження у Львівській області чітко вираженого регіонального політичного режиму, то це залежить від успіху процесів демократизації суспільно-політичного життя країни, встановлення відповідальних і партнерський взаємин по лінії «Центр-Регіон». Новий шанс у гармонізації відносин останніх з' явився з початком втілення в практику державної регіональної політики, реформування принципів функціонування органів місцевої влади, зокрема, програм «Децентралізація та реформа місцевого самоврядування» (2014 р.), «Стратегія сталого розвитку «Україна-2020» (2014 р.), Закону України «Про засади державної регіональної політики» (2015 р.), які спрямовані на посилення координації і узгодження дій державних структур усіх рівнів і регіонального самоврядування, на державне сприяння і прискорене втілення в життя програм соціально-економічного розвитку місцевих громад. Зрозуміло, що ці заходи, передбачаючи втілення нового алгоритму взаємодії між владою, бізнесом, громадянським суспільством (відповідного суспільного договору), за рахунок отримання нових ресурсів і повноважень органами місцевого самоврядування, включаючи застосування принципів субсидіарної відповідальності як необхідного елементу в становленні багаторівневих політичних відносин, спрямовані на відхід від неефективної адміністративно-політичної моделі, яка існувала в країні, забезпечення сприятливого клімату на рівні регіону.

Література

1. Крюков О. І. Політико-управлінська еліта України як чинник державотворення: Монографія / за наук. ред. Е. А. Афоніна / О. І. Крюков. - К.: Вид-во НАДУ, 2006. - 256 с.

2. Регіональний портрет України / за заг. ред. Ю. Тищенко; укладачі:

С. А. Горобчишина,Т.В.Колосова,М.В.Лациба,К.А.Михайличенко,

О. І. Целуйко, О. А. Ярош. - К.: Український незалежний центр політичних досліджень, 2003. - 336 с.

3. Рейтинг інвестиційної привабливості регіонів / Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, КМІС. - К., 2013. - С.6-28 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.invest-lvivregion.com/ UserFiles/File/Rejting_invest.pdf

4. Кармазіна М. С. Політичний регіон: підстави формування та функціонування / М. С. Кармазіна // Наукові записки ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України. - 2016/1 (81). - С.4-23.

5. Карозерс Т. Конец парадигмы транзита / Т. Карозерс // Политическая

наука: сб. научн. трудов. - 2003. - №2. - С.42-65 [Електронний ресурс]. - Режимдоступу:

http://edu.kpfu.m/pluginfile.php/49090/mod_resource/content/1/%D0%9A%D0%9 0%D0%A0%D0%9E%D0%97%D0%95%D0%A0%D0%A1%20%D0%9A%D0 %9E%D0%9D%D0%95%D0%A6%20%D0%9F%D0%90%D0%A0%D0%90%D 0%94%D0%98%D0%93%D0%9C%D0%AB%20%D0%A2%D0%A0%D0%90% D0%9D%D0%97%D0%98%D0%A2%D0%90.pdf

6. Куценко О. Тенденции формирования и структура региональной элиты на Украине / О. Куценко // Этнические и региональные конфликты в Евразии / общ. ред. А. Зверева, Б. Коппитерс, Д. Тренин. - Книга 2. Россия, Украина, Белоруссия. - М.: Весь мир, 1997. - С.194-209 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://poli.vub.ac.be/publi/etni-2/kutsenko.htm

7. Десяті роковини першого демократичного скликання. Список депутатів обласної ради 1990-1994 рр. // Поступ. - 2000. - 27-28 травня [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://postup.brama.com/ 000527/92_10_1.html

8. Україна: політична історія ХХ століття. ХХ - початок ХХІ ст. / редрада.: В. М. Литвин (голова) та ін.; редкол.: В. А. Смолій, Ю. А. Левенець (співголови) та ін. - К.: Парламентське вид-во, 2007. - 1028 с.

9. Деревінський В. Економічні аспекти діяльності В. Чорновола у 1990-х

роках / В. Деревінський // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. - 2014. - Вип.19, ч.1. - С.219-224 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: file:///D:/Admin/Favorites/Downloads/Un_msm_2014_19(1)29.pdf

10. Камінський А. На перехідному етапі. «Гласність», «перебудова» і «демократизація» на Україні [з передмовою М. Прокопа] / А. Камінський. - Мюнхен: Український вільний університет, 1990. - 623 с.

11. Декрет Львівської обласної ради народних депутатів «Про владу». 26 квітня 1990 р. // Перші кроки незалежності «До 26-ї річниці прийняття Декларації про державний суверенітет України» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.archivelviv.gov.ua/materials/exhibitions/pershi-kroki-do-nezalezhnosti-do- 26-richnici-priinjattja-deklaraciji-pro-derzhavnii-suverenitet-ukrajini/3638/

12. Одушкін О. Регіональна аналітика. Огляд №17, червень 2004 року / Одушкін О. // Український незалежний центр політичних досліджень. - К., 2004. - 11 с.

13. Онисько Н. Кому належать львівські ЗМІ / Н. Онисько // Наші гроші. Львів. - 2013. - 29 серпня [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://lviv.nashigroshi.org/2013/08/29/komu-nalezhat-lvivski-zmi/

14. Адамович С. В. Соборність та регіональний розвиток у суспільно- політичному житті незалежної України / С. В. Адамович. - Івано-Франківськ: Місто НВ, 2009. - 884 с.

15. Семків В. Чорновіл. Ідея федералізму та її трансформації / В. Семків // ZBRUC. - 2014. - 24 грудня [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zbruc.eu/node/30884

16. Кобута С. «Галицька асамблея» 1991 року: політичний проект чи спроба регіонального співробітництва? / С. Кобута // Вісник Прикарпатського університету. Історія. - 2011. - Вип.19. - С.21-32.

17. Правляча еліта сучасної України. Аналітична доповідь. № 10. - Київ. - Січень 1998 / М. Шульга, О. Потєхін, Н. Бойко, О. Парохонська, Т. Шульга / Інститут соціології НАН України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://i-soc.com.ua/institute/elit.pdf

18. Закон Української РСР «Про місцеві Ради народних депутатів України та місцеве самоврядування» (1990 р.) // Верховна Рада України. Офіційний веб-портал [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/533-12/page

19. Татаренко Т. М. Регіональний фактор у політичному житті України (політико-правові аспекти): монографія / Т. М. Татаренко / НАН України, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2005. - 415 с.

20. Рибалка С. В. Політичні еліти регіонів: підходи до теоретичної ідентифікації / С. В. Рибалка // Грані. - 2012. - №9 (89). - С.95-99.

21. Призначення нового губернатора Львівщини не пов'язане із виборами 2015 року, тут вирішуються більш приземлені питання, - Андрій Дуткевич // OSP-UA.info. - 2013. - 4 березня [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://osp-ua.info/interview/9826-priznachennja-novogo-gubematora- lvivschini-ne-povjazane-iz-viborami-2015-roku-tut-virishuutsja-bils.html

22. Нестеренко К. Претенденти на губернаторський «трон». ЧАСТИНА

І: Захід / К. Нестеренко, А. Вацик // Уніан. - 2014. - 24 листопада [Електронний ресурс].- Режим доступу: https://www.unian.ua/politics/

1013204-pretendenti-na-gubernatorskiy-tron-chastina-i-zahid.html

23. Мокрик Д. Місцеві вибори: виборча система vs Львівська облрада / Д. Мокрик // Zaxid.net. - 2010. - 19 жовтня [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

https://zaxid.net/mistsevi_vibori_viborcha_sistema_vz_lvivska_oblrada_n1113788

24. Батенко Т. Давимука - представник Президента: Записки керівника

прес-служби. Частина ХХ / Т. Батенко // Поступ. - 2003. - 6 грудня [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://postup.brama.com/

dinamic/i_pub/usual.php?what=17326

25. Давымука Степан Антонович // Политическая элита украинских регионов. Интернет-проект Центра славянских исследований при Хоккайдском университете совместно с Центром социально-политических исследований (Фонд «Диалог», г. Киев) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://src-h.slav.hokudai.ac.jp/ukrregions/

26. Львівські обласну раду очолив Микола Горинь // Свобода. Український щоденник. - 1992. - 9 квітня [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1992/Svoboda-1992-068.pdf

27. Кисилівська Н. Микола Горинь, громадсько-політичний діяч, брат Богдана та Михайла Горинів / Н. Кисилівська // Укрінформ. - 2016. - 24 серпня [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/ rubric-society/2071333-mikola-gorin-gromadskopoliticnij-diac-brat-bogdana-ta- mihajla- goriniv .html

28. Батенко Т. Як знімали Миколу Гориня, або Мистецтво відставки: Записки керівника прес-служби. Частина ІІІ / Т. Батенко // Поступ. - 2003. - 19 липня [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://postup.brama. com/usual.php?what=12005

29. Львівська область. Історична довідка // Фонд державного майна

України[Електроннийресурс].- Режимдоступу:

http://www.spfu.gov.ua/ua/regions/lviv/region-history.html

30. Україна: рік після виборів. Львівська область / Львівське представництво Громадянської мережі ОПОРА [Неберикут О., керівник групи експертів] [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://parlament.org.ua/docs/uploads/doc/Lviv1.pdf

31. Аналіз списків кандидатів в депутати обласної та міських рад у

Львівській області // Вголос. - 2006. - 10 лютого [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://vgolos.com.ua/articles/ analiz_spyskiv_kandy-

dativ_v_deputaty_oblasnoi_ta_miskyh_rad_u_lvivskiy_oblasti_103358.html?print

32. Харченко Л. В. Політична культура регіональних політичних еліт: можливі підходи до вивчення (на прикладі Львівської області) / Л. В. Харченко // Стратегічні пріоритети. - 2007. - №4(5). - С.27-32.

33. Електоральні процеси України в регіональному вимірі: Буковина і Закарпаття: монографія / під ред. А. Круглашова і М. Токаря; [ред. кол.: М. Зан, М. Гуйтор, Ю. Остапець, Н. Ротар; відп. за вип. М. Токар]; НДІ політичної регіоналістики (Ужгород), НДІ європейської інтеграції та регіональних досліджень (Чернівці). - Ужгород: Поліграфцентр «Ліра», 2014. - 552 с.

34. Абросимов В. Западный «папа» неясной ориентации / В. Абросимов // Украина криминальная. - 2004. - 9 серпня [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://cripo.com.ua/index.php?sect_id=2&aid=2207

35. На Львівщині зареєстровано 63 мільйонери // Zaxid.net. - 2011. - 24

травня[Електроннийресурс].- Режимдоступу:

https://zaxid.net/na_lvivshhini_zareyestrovano_63_milyoneri_n1129828

36. Корнієнко В. О. Політико-культурні орієнтації владної еліти періоду становлення незалежності / В. О. Корнієнко, В. В. Добіджа [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ir.lib.vntu.edu.ua/bitstream/handle/ 123456789/11940/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D 1%96%D1%82%D0%B8%D 0%BA%D0%BE

37. Фурдычко Орест Иванович // Политическая элита украинских регионов. Интернет-проект Центра славянских исследований при Хоккайдском университете совместно с Центром социально-политических исследований (Фонд «Диалог», г. Киев) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://src-h.slav.hokudai.ac.jp/ukrregions/

38. Лобан Ю. Від Давимуки до Синютки. Градоначальники міста ЛОДАтова (ч.1) / Ю. Лобан // Форпост. Громадський портал Львова. - 2017. - 31 березня [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://forpost. lviv.ua/txt/vlada/2435-hradonachalnyky-mista-lodatova

39. Лобан Ю. Слідами колишніх «есдеків». Сергій Медведчук та Ігор Шурма / Ю. Лобан // Форпост. Громадський портал Львова. - 2017. - 27 квітня [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://forpost.lviv.ua/ txt/ personalii/3072-vchorashni-hospodari-lvivshchyny-slidamy-kolyshnikh-esdekiv

40. Сирцов О. Голова Львівської облради Михайло Сендак: Сергій Медведчук мене боїться й навіть не заходить до сесійної зали / О. Сирцов // Україна молода. - 2004. - 12 лютого [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.umoloda.kiev.ua/number/118/115/3715/

41. Балинський І. Чого очікувати від львівського губернатора під час президентських перегонів? / І. Балинський, Т. Кухар // Львівський портал. - 2004. - 10 серпня http://portal.lviv.ua/uncategorized/2004/08/10/155006

42. Янкив Мирон Дмитриевич // Политическая элита украинских регионов. Интернет-проект Центра славянских исследований при Хоккайдском университете совместно с Центром социально-политических исследований (Фонд «Диалог», г. Киев) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://src-h.slav.hokudai.ac.jp/ukrregions/

43. Останній бій олігарха / Вголос. - 2012. - 26 червня [Електронний

ресурс].- Режим доступу:http://vgolos.com.ua/articles/

ostanniy_biy_oligarha_106833.html?print

44. Маркітанов В. Регіональна політична еліта Львівщини: тенденції розвитку / В. Маркітанов // Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку. - 2009. - Вип. 21 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://vlp.com.ua/files/26_47.pdf

45. Яценко Д. У Львові буде референдум / Д. Яценко // Поступ. - 2002. - 15-16 січня [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://postup.brama.com/ 20115/3_2_3.html

46. Референдум про спеціальний статус Львова: хронологія подій // Поступ. - 2002. - 7 березня [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://postup.brama.com/dinamic/i_pub/usual.php?what=1038

47. Цибулько В. Битва за Львів. Президентські вибори дають старт

місцевим баталіям у Львові / В. Цибулько // Ліга. Блоги. - 2009. - 20 листопада [Електронний ресурс].- Режим доступу:

http://blog.liga.net/user/tsybulko/article/3332.aspx

48. Сендак Михаил Дмитриевич // Политическая элита украинских

регионов.Интернет-проектЦентраславянскихисследованийпри

Хоккайдском университете совместно с Центром социально-политических исследований (Фонд «Диалог», г. Киев) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http ://src-h.slav.hokudai.ac.jp/ukrregions/

49. «Наша Україна» - СДПУ(о) популярність проти ефективності // Вголос. - 2004. - 28 січня [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://vgolos.com.ua/articles/nasha_ukraina__sdpuo_populyarnist_proty_efektyvn osti_106364.html?print

50. Сендега Александр Степанович // Политическая элита украинских

регионов.Интернет-проектЦентраславянскихисследованийпри

Хоккайдском университете совместно с Центром социально-политических исследований (Фонд «Диалог», г. Киев) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://src-h.slav.hokudai.ac.jp/ukrregions/

51. Олександр Сендега. Неофіційна біографія // Вголос. - 2005. - 26 вересня [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://vgolos.com.ua/ articles/oleksandr_sendega_neofitsiyna_biografiya_104185.html?print

52. Романюк А. Львівщина: портрет на фоні президентських виборів- 2004 / А. Романюк, Л. Скочиляс, Ю. Шведа, М. Бучин, В. Варгас. - Львів: ЦПД, 2004. - с.96.

53. В області спостерігається перманентне протистояння між різними гілками влади // Galinfo. - 2007. - 16 травня [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

http://galinfo.com.ua/news/v_oblasti_sposterigaietsya_permanentne_protystoyann

ya_mizh_riznymy_gilkamy_vlady_22894.html

54. Чи є життя після Олійника? // Вголос. - 2005. - 22 липня

[Електронний ресурс].- Режим доступу: http://vgolos.com.ua/articles/

chy_ie_zhyttya_pislya_oliynyka_104532.html?print

55. П'єцух М. Петро Олійник: мою долю визначить Президент. Можу

бути й водієм / М. П'єцух // Україна молода. - 2005. - 13 грудня [Електроннийресурс].-Режимдоступу:

http://www.umoloda.kiev.ua/number/573/115/20748/

56. В РАИдержадміністраціях - ПЕКЛО // Вголос. - 2005. - 25 березня [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://vgolos.ua/articles/ v_rayderzhadministratsiyah__peklo_104977.html?print

57. Райони матимуть керівників, керівники матимуть райони... // Вголос. - 2005. - 22 лютого [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://vgolos.com.ua/articles/rayony_matymut_kerivnykiv_kerivnyky_matymut_ra yony_106266.html?print

58. В РАИдержадміністраціях - ПЕКЛО-3 // Вголос. - 2005. - 6 квітня

[Електронний ресурс].- Режим доступу: http://vgolos.com.ua/articles/

v_rayderzhadministratsiyah__peklo3_104975.html?print

59. Моніторинг виборчого процесу у Львівській області. Березень 2006 // Виборчий процес-2006 в Україні: політико-правові аспекти та регіональні особливості / укл. А. С. Романюк, Л. С. Скочиляс. - Львів: ЦПД ЛНУ ім. І. Франка, 2006 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://postua.info/an_zvit_2006/an_zvit_2006_content.htm

60. Сирцов О. Сам собі - губернатор Львівщини / О. Сирцов // Ua- reporter. - 2008. - 6 червня [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ua- reporter.com/novosti/31310

61. Яремчук В. Д. Міський політичний режим у Львові: внутрішні і зовнішні чинники формування та еволюції / В. Д. Яремчук // Наукові записки ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України. - 2016/1 (81). - С.88-109.

62. Кадрова чехарда на Львівщині // Вголос. - 2010. - 17 червня

[Електронний ресурс].- Режим доступу: http://vgolos.com.ua/articles/

kadrova_cheharda_na_lvivshchyni_112337.html?print

63. Політична карта Львівської області // Опора. - 2012. - 14 червня [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.oporaua.org/ novyny/1478-politychna-karta-lvivskoj i-oblasti

64. Політична карта Львівської області. Вибори Президента. 2014 //

ОПОРА[Електроннийресурс].- Режим доступу:

https://app.box.com/s/73cdownpsw0mb5agj sww

65. Возний А. Київ має шанс отримати підконтрольну Львівську обласну раду: список депутатів / А. Возний // Galinfo. - 2010. - 27 жовтня [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://galinfo.com.ua/ news/kyiv_maie_shans_otrymaty_pidkontrolnu_lvivsku_oblasnu_radu_spysok_de putativ_77086.html

66. Місцеві вибори 2010 р. // Центральна виборча комісія України. Офіційний веб-портал [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.cvk.gov.ua/pls/vm2010/wp001

67. Максимець Б. В. Вплив національної ідентичності на результати місцевих виборів початку ХХІ ст. в Україні / Б. В. Максимець // Грані. - 2013. - №10 (102). - С.40-45.

68. На Львівщині «Свобода» має 4 голови райрад, ПР - лише двох // Zaxid.net. - 2010. - 8 грудня [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zaxid.net/na_lvivshhini_laquosvobodaraquo_maye_4_golovi_rayrad_pr_nd azh_lishe_dvoh_n1118000

69. Опозиція на місцях готова співпрацювати з Партією регіонів, - експерт // Zaxid.net. - 2010. - 12 листопада [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zaxid.net/opozitsiya_na_mistsyah_gotova_spivpratsyuvati_z_par tiyeyu_regioniv_ndazh_ekspert_n1116020

70. Рогач А. Новим головою Самбірської районної ради став Геннадій

Миколайович Дейниченко / А. Рогач // Турка - перлина Карпат. - 2010. - 23 листопада [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://turka-

ua.net/news/2010-11-23-293

71. Львівщина придивляється до свого «блудного сина» // Укррудпром.

-2010.-22 квітня [Електронний ресурс].- Режим доступу:

http://www.ukrrudprom.com/digest/Lvvshchina_pridivlyatsya_do_svogo_bludnog o_sina.html

72. Нога Х. Костюк «більш своя людина» для влади, - політолог / Х. Нога // ZAXID.NET. - 2011. - 2 листопада [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

http://zaxid.net/news/showNews.do7kostyuk_bilsh_svoya_lyudina_dlya_vladipolitol

og&obj ectId=1240209

73. Львовскую ОГА возглавил человек, которого задерживали в обществе криминальных авторитетов // Досье. - 2013. - 18 марта [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dosye.com.ua/articles/2013-03- 18/lvovskuju-oga-vozglavil-chelovek-kotorogo-zaderzhivali-v-obwestve- kriminalnyh-avtoritetov/42400/

74. Лобан Ю. Від Давимуки до Синютки. Градоначальники міста ЛОДАтова (ч.3) / Ю. Лобан // Форпост. - 2017. - 19 квітня [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://forpost.lviv.ua/txt/vlada/2842-vid-davymuky- do-syniutky-hradonachalnyky-mista-lodatova-ch3

75. Інвестиції у Львівській області. Статистичний збірник. 2012 / Головна служба статистики України, Головне управління статистики у Львівській області. - Львів, 2013 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://lv.ukrstat.gov.ua/ukr/publ/2013/ZB062012Y13_1.pdf

76. Статистичний щорічник України за 2013 рік / Державна служба статистики України / за ред. Осауленко О. Г. - К., 2014. - 533 с.

77. Дем'янюк О. Недовіра Костюку - дубль перший / О. Дем'янюк // Поступ. - 2012. - 1 березня [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://postup.brama.com/usual.php?what=73428

78. Рак Р. На Львівщині змінилася влада / Р. Рак // ZBRUC. - 2013. - 4 березня [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zbruc.eu/node/2861

79. Колодію невигідно висловлювати Салу недовіру, - ЗМІ // Info. -

2013. - 4 листопада [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dyvys.info/ 2013/11/04/kolodiyu-nevyhidno-vyslovlyuvaty-salu-nedoviru-zmi/

80. Мокрик Д. «Всі пазли будуть складені» / Д. Мокрик // ZAXID.NET.

-2013.-3 листопада [Електронний ресурс].-Режимдоступу:

http://zaxid.net/news/showNews.do?vsi_pazli_budut_skladeni&objectId=1296623

81. Сало пообіцяв вивчити біографію Петра Колодія // ZIK. - 2013. - 7 листопада [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zik.ua/news/ 2013/11/07/salo_poobitsyav_vyvchyty_biografiyu_petra_kolodiya_438659

82. «Свобода» змушує своїх голів РДА звільнятися // За лаштунками. -

2014. -20 листопада[Електронний ресурс].-Режимдоступу:

http://zl.if.ua/svoboda-zmushue-svojih-holiv-rda-zvilnyatysya/

83. Мірошниченко І. Що «натворила» Ірина Сех / І. Мірошниченко // Українська правда. Блоги. - 2014. - 24 червня [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://blogs.pravda.com.ua/authors/miroshnychenko/ 53a932f5eed07/

84. Так не звільняли навіть за Януковича, - екс-голова Яворівської РДА // Galinfo. - 2014. - 26 жовтня [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://galinfo.com.ua/news/tak_ne_zvilnyaly_navit_za_yanukovycha__eksgolova_ yavorivskoi_rda_175002.html

85. Синютка Олег Михайлович. Председатель Львовской областной государственной администрации // LB.ua. - 2015. - 12 жовтня [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://lb.ua/file/person/3052_sinyutka_oleg_mihay lovich.html

86. Лобан Ю. Мільйонери від колії. Брати Дубневичі (ч.2.) / Ю. Лобан // Форпост: громадський портал Львова. - 2016. - 23 грудня [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://forpost.lviv.ua/txt/personalii/79-milionery-vid- kolii-braty-dubnevychi-

ch2?fb comment id=1173311072718512 1202442669805352#f15ee5d8b881144

87. Олег Синютка, голова Львівської облдержадміністрації. Президент має сентименти до Львівщини. Інтерв'ю // Укрінформ. - 2016. - 11 січня [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric- politycs/1941535-oleg-sinyutka-golova-lvivskoji-oblderjadministratsiji.html

88. Гройсману крісло віце-прем'єра запропонували після того, як від нього відмовився Садовий // 20 хвилин. - 2014. - 28 лютого [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://vn.20minut.ua/Podii/groysmanu-krislo-vitse- premera-zaproponuvali-pislya-togo-yak-vid-nogo--10318330.html

89. П'єцух М. Відсидітися у ратуші. Як Садовий загнав себе в пастку / М. П'єцух // Українська правда. - 2016. - 29 червня [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/articles/2016/06/29/7113126/

90. Альтернативним кандидатом на посаду Президента України став Садовий // Страйк. Перший соціальний портал. - 2014. - 20 травня [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://firstsocial.info/news/ alternativnim-kandidatom-na-posadu-prezidenta-ukrayini-stav-sadoviy

91. Позачергові вибори народних депутатів України. 2014 // Центральна виборча комісія. Офіційний веб-портал [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2014/wp302?PT001F01=910&pf7171=185

92. Жартовська М. Андрій Садовий: якби я сьогодні подав у відставку, у Львові була би біда / М. Жартовська // Українська правда. - 2015. - 12 січня [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/articles/ 2015/01/12/7054714/

93. Кравець Р. Битва за Львів. Приборкати амбітного Садового / Р. Кравець // Українська правда. - 2015. - 19 серпня [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/articles/2015/08/19/7078314/

94. Николай Томенко: «Премьер Тимошенко может набрать 226 голо

сов, и Яресько может, и Саакашвили тоже» // LB.ua. - 2015. - 9 листопада [Електроннийресурс].-Режимдоступу:

https://lb.ua/news/2015/11/09/320471_nikolay_tomenko_premer_timoshenko.html

95. Буковский Д. Новые феодалы: как разделилась страна после выборов / Д. Буковский, Е. Силенко, Ю. Васильченко, Ю. Вишневский // ДС. - 2015. - 28 листопада [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.dsnews.ua/politics/novye-feodaly-kak-razdelilas-strana-posle-vyborov- 28112015102100

96. Львівська обласна рада / Місцеві вибори 2015 р. // Центральна

виборча комісія. Офіційний веб-сервер [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://www.cvk.gov.ua/pls/vm2015/PVM057?PID112=12&PID

102=2962&PF7691=2962&PT001F01=100&rej=0&pt00_t001f01=100

97. Бортник Р. Новый политический баланс Украины: кто будет контролировать украинские регионы после местных выборов / Р. Бортник // Украинский институт анализа и менеджмента политики [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://uiamp.org.ua/novyy-politicheskiy-balans- ukrainy-kto-budet-kontrolirovat-ukrainskie-regiony-posle-mestnyh-vyborov

98. Лащук Т. Олег Синютка: «Я не бачу на сьогодні підстав

відсторонення Садового з посади мера» / Т. Лащук // LB.ua - 2017. - 1 квітня [Електроннийресурс].-Режимдоступу:

https://lb.ua/news/2017/04/01/362794_oleg_sinyutka_ya_bachu_sogodni.html

99. Онисько Н. БрАтИ по бюджету / Н. Онисько // Наші гроші. Львів. - 2016. - 15 листопада [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://lviv.nashigroshi.org/2016/11/15/braty-po-byudzhetu/

100. Лабойко О. району Дубневича дали майже чверть грошей, виділених усій Львівщині / О. Лабойко // ZAXID.NET. - 2016. - 24 березня [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zaxid.net/news/showNews.do? rayonu_dubnevicha_dali_mayzhe_chvert_groshey_vidilenih_usiy_lvivshhini_derz hfondom&objectId=1386777

101. Львівська обл., Львівська міська рада // Центральна виборча комісія. Місцеві вибори 2015. Офіційний веб-портал [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.cvk.gov.ua/pls/vm2015/PVM057?PID112=30&PID 102=3670&PF7691=3670&PT001F01=100&rej=0&pt00_t001f01=100

102. Садовий, депутати і узурпація VII скликання // Galinfo. - 2015. - 26 листопада [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://galinfo.com.ua/ articles/sadovyy_i_deputaty_i_uzurpatsiya_vii_sklykannya_212743.html

103. Топ-10 перспективных украинских политиков на 2016 год // РИАНОВОСТИ Украина. - 2016. - 2 січня [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://rian.com.ua/analytics/20160102/1002989885.html

104. Трепак В. Спецоперація «львівське сміття» / В. Трепак // Zaxid.net.

-2017.-20 червня [Електронний ресурс].- Режим доступу:

https://zaxid.net/spetsoperatsiya_lvivske_smittya_n1429207

105. Порошенко запевнив, що не кине львів'ян сам на сам зі «сміттєвою проблемою» // 112ua. - 2017. - 20 березня [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ua. 112.ua/golovni-novyni/poroshenko-zapevnyv-shcho-ne-kyne- lvivian-sam-na-sam-zi-smittievoiu-problemoiu-378895.html

106. П'єцух М. Скорені голодом та ігнором: як «самопоміч» йшла з

Банкової / М. П'єцух // Українська правда. - 2017. - 26 червня [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/ articles/2017/06/26/7147931/

Размещено на Allbest.ru