Ідеї націоналізму Сціборського й Старосольського

Таким чином, можна констатувати що погляди на націю М.Сціборського містять агресивність та певну авторитарність. Це можна зрозуміти, адже він акцентував свою увагу на фашизмі виділяючи і його сильні сторони і погані для розвитку нації. Нація перша за все повинна містити в собі ідею і розповсюджувати цю ідею по всій території, яка займається цією нацією. Также важливим чинником в нації відіграє держава і політика держави.

ВИСНОВКИ

Узагальнюючи фактичний матеріал можемо констатувати, наступні позиції:

1.Поняття “нація” вперше використовується у Давньому Римі. Впродовж тривалого часу його змістовне навантаження змінювалося. В Римі ним позначали - варварів, які мали спільних богів, культуру та мову. У Середні Віки цей термін використовувався у декількох значеннях, які не зважди були пов?язані з сучасним розумінням. В сучасній науці виокремлюють декілька підходів до розуміння поняття “нація” кожен з яким має свої переваги та недоліки. Умовно можна виділити наступні підходи: веберівське розуміння нації, комунікативна теорія, етатиська теорія, етніциська теорія, конструктивістська теорія.

Веберівське розуміння нації наголошує на тому, що нація формується тоді коли наявні об?єктивні, суб?єктивні ознаки та спільні політичні інститути.

Комунікативна теорія наголошує на тому, що нація формується під впливом вироблення спільних комунікативних навичок. Тобто коли культура перетворюється на певні символи, які легко передаються та сприймаються населенням. Крім того, базовим є поняття компліментарності. Воно проявляється в особливих почуттях до своєї культури та спільноти.

Етатиська теорія, розроблена британським соціологом Е. Гіденсом, передбачає формулу нація-держава. Тобто нацією визнається усе населення країни. При цьому варто наголосити, що такий підхід найбільше критикований.

Етніциське розуміння представлене Е. Смітом, К. Вокером та іншими, наголошує, що нація формується на етнічній основі. Таким чином, її розглядають як подальший розвиток етносу. Конструктивістські теорії наголошують на тому, що нація є штучно сконструйованою спільнотою, яка формується під впливом ряду факторів.

2. В Україні поняття «націоналізм» з'являється у ХІХ століття, але широких обертів набирає вже на початку XX століття. Спочатку воно ототожнювалося з певними почуттями, культурною ідентичністю або ж діяльністю, спрямованою на захист політичних та культурних прав нації. Про це писали М.Драгоманов, І.Франко, Б.Грінченко та інші представники української інтелігенції. Та вже у ХХ столітті з'являється дещо нове, відмінне від попереднього розуміння даної ідеології. В Україні цей новий погляд на націоналізм відображається в творах М.Міхновського. А згодом до звичного раніше «націоналізму» починають приписуваний термін «буржуазний», себто через поширення серед люду шовіністичних поглядів. Але найбільш завершених, радикальних форм він набуває у творчості Д. Донцова.

Україський націоналізм виникає та посилюється під впливом поразки Визвольних Змагань - невдалої спроби реалізувати державність. По суті український націоналізм мав два головних завдання. По-перше, проаналізувати причини поразки української державності. По-друге, підготуватися до спроби створення української держави у майбутньому. Тому його й проголошують батьком українського націоналізму.

3. Теорія нації В. Старосольського є нетиповою для подібних теорій українських мислителів. Більшість з них були представниками етніцістського підходу, в той час як він прихильник конструктивістського підходу. Критично аналізуючи існуючі на той час теорії нації він рішуче виступає проти так званих атомістичних теорій. Такі теорії ми можемо ототожнити з сучасними етнцістськими теоріями. Аналізуючи «об?єктивні» риси нації він робить висновок, що вони не можуть вважатися такими. До прикладу критикуючи антропологічні ознаки нації він зауважує, що вони можуть змінюватися впродовж віків. Крім того не існує жодного випадку існування етнічно чистих націй. Усі вони є до певної міри змішаними. Крім того є чимало випадків коли відомі діячі культури етнічно не були представниками нації. Такими прикладами можна вважати Шандора Петефі, Александра Дюма та багатьох інших.

Не можна вважати об?єктивною ознакою нації й мову. Існує багато випадків коли нація використовує декілька мов, або навпаки різні нації використовують одну мову. Культура та традиції так само не можуть вважатися ознаками нації, адже вони можуть змінюватися протягом століть. Крім того, автор наводить приклад коли поляки, які були поділені серед трьох держав мали дуже різну культуру, але вважалися однією нацією.

4. Переходячи до свого розуміння поняття нація, В. Старосольський змушений був повернутися до «об?єктивних» ознак нації та визнати, що попри критику вони мають велике значення для нації. Таким чином, його теорія є досить суперечливою. Націю ж він трактував як психолого-політичну спільноту. Відтак ми можемо розглядати її як конструктивістську теорію. Дуже цікавим є його погляд на демократію як необхідну передумову формування нації. Саме демократія відіграла провідну роль у виникненні нації. Завдяки їй відбувається синтез дворянської та народної культури та формування на цій основі спільної народної культури.

5. Переходячи до оцінки теорії націократії М. Сціборського зазначимо, що вона поєднує у собі елементи націогенезу та проблему визначення оптимального політичного режиму. Загалом автор не розкриває проблему розуміння нації, походження українців, або ознак української нації. Він більше зосереджений на обгрунтуванні політичного режиму, який, на його думку, здатний якомога повніше забезпечити умови для розвитку нації. Критикуючи демократію (лібералізм), соціалізм та комунізм, він наголошує, що кожен з них має ряд недоліків. Наприклад, демократія (лібералізм) наголошуючи на поняттях свобода не зважають на таке поняття як рівність. З часом його розвиток призводить до наростання суперечностей між декларованими гаслами та реальністю. Подібне стається й з соціалізмом та комунізмом. З усіх проаналізованих ним режимів - найбільш прихильно автор ставиться до фашизму. Наголосимо, що праця вийшла у 1922 р., а отже фашисти не були скомпроментовані війною.

Якщо ж визначити риси націократії то вона має багато спільних рис з фашизмом. Саму націократію він визначав як режим панування нації у своїй державі. Як у й фашизмі, соціально-економічна основа націократії повинна грунтуватися на синдикалізмі. Держава повинна була стати головною цінністю та запорукою розвитку нації. Пізніше М. Сціборський наголошував на тому, що націократія та фашизм є абсолютно різними явищами, але мусимо визнати, що ідеологія італійського фашизму все ж мала певний вплив на його погляди.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андерсон Б. Уявлені спільноти. Міркування щодо походження й поширення націоналізму [Електронний ресурс] / Бенедикт Андерсон. - Режим доступу : http://litopys.org.ua/

2. Баган О. Націоналізм і націоналістичний рух. Історія та ідеї / О.Баган. - Дрогобич : Видавнича фірма «Відродження», 1994. - 192 с.

3. Білинський А. Світ і ми / Андрій Білинський. - Мюнхен-Чікаго : Орлик, 1963. - 348 с.

4. Винайдення традиції / За ред. Ерика Гобсбаума і Теренса Рейнджера / Пер. з англ. Микола Климчук. - К. : Ніка-Центр, 2005. - 448 с.

5. Вокер К. Коли сформувалася нація? / Коннор Вокер // Націоналізм. Антологія. 2-ге вид. / Упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. - Київ : «Смолоскип», 2006 - С. 301-307.

6. Дністрянський С. Загальна наука права і політики / С.Дністрянський. - Прага, 1923. - 238 с.

7. Дойч К. Народи, нація та комунікація / Карл Дойч // Націоналізм. Антологія. 2-ге вид. / Упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. - Київ : «Смолоскип», 2006 - С. 317-332.

8. Згурська В.Л. Концепція нації і держави Володимира Старосольського / Валентина Леонідівна Згурська // автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук. : спец. 23.00.01 «Теорія та історія політичної науки» / - К.: 2008. - 37 с.

9. Касьянов Г. Методологія та методика історичних досліджень [Електронний ресурс] / Георгій Касьянов // Український історичний журнал. - Режим доступу: http://histans.com/JournALL/journal/1998/2/3.pdf

10. Касьянов Г. Теорії нації та націоналізму [Електронний ресурс] / Георгій Касьянов. - Режим доступу : http://litopys.org.ua/

11. Коваль Р. Нове про Миколу Сціборського [Електронний ресурс] / Роман Коваль. - Режим доступу : http://nezboryma-naciya.org.ua/

12. Ковальчук В. Світ та тіні Дмитра Донцова / Володимир Ковальчук // Газета «День». - 2008. - № 146. - С.24-25

13. Кравченко Б. Соціальні зміни і національна свідомість в Україні XX століття / Б. Кравченко. - К. : Основи, 1997. - 423 с.

14. Лисяк-Рудницький І. Між історією і політикою / Іван Лисяк-Рудницький. -Мюнхен : Сучасність, 1973. - 441 с.

15. Ляшук Л. Нація як спільнота в соціологічній спадщині В. Старосольського [Електронний ресурс] / Людмила Ляшук. - Режим доступу : http://esnuir.eenu.edu.ua/bitstream/123456789/1521/1/L%D1%96ashuk-2.pdf

16. Мельник А. Житомирський - органський полк. Микола Сціборський [Електронний ресурс] / Андрій Мельник. - Режим доступу : http://historical-club.org.ua/

17. Міхновський М. Десять заповідей. Кодекс честі свідомого українця [Електронний ресурс] / Микола Міхновський. - Режим доступу : http://dnevnik. bigmir.net/

18. Міхновський М. Самостійна Україна / Микола Міхновський. - К. : Діокар, 2003 - 80 С.

19. Мирон-Орлик Д. Про чистоту нації [Електронний ресурс] / Дмитро Мирон-Орлик. - Режим доступу : http://politiko.ua/blogpost21631

20. Мороз В. У пошуках українського Піночета [Електронний ресурс] / Валентин Мороз. - Режим доступу : http://rid.org.ua/?p=211

21. Націоналізм. Антологія. 2-ге вид. / Упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. - Київ. : «Смолоскип», 2006 - С.

22. Олещук К.М. Розуміння нації С. Дністрянського в контексті розвитку соціологічної думки кінця ХІХ початку ХХ століття [Електронний ресурс] / К.М. Олещук. - Режим доступу : http://www.sworld.com.ua/konfer30/909.pdf

23. Рог В. Слово про Миколу Сціборського / Віктор Рог // Національний пріоритет. - 2011. - № 2. - С. 15-16

24. Сетон-Вотсон Г. Старі й нові нації / Г?ю Сетон-Вотсон // Націоналізм. Антологія. 2-ге вид. / Упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. - Київ. : «Смолоскип», 2006. - С. 290-293.

25. Симонс-Симонолевич К. Поняття нації: спроба теоретичного пояснення / Константин Симонс-Симонолевич // Націоналізм. Антологія. 2-ге вид. / Упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. - Київ. : «Смолоскип», 2006. - С. 283-289.

26. Сміт Е. Нації та націоналізм у глобальну епоху [Електронний ресурс] / Ентоні Сміт. - Режим доступу : http://litopys.org.ua/

27. Старосольський В. Теорія нації [Електронний ресурс] / Володимир Старосольський. - Режим доступу : http://litopys.org.ua/

28. Сціборський Микола. Націократія [Електронний ресурс] / Микола Сціборський. - Режим доступу : http://ukrlife.org/main/evshan/natiocracy.htm

29. Сціборський М. Конституція Української Держави. Проект Основного Закону від ОУН для України [Електронний ресурс] / Микола Сціборський. - Режим доступу : http://www.socialnacionalist.org.ua/

30. Тучапський П. Національні погляди Драгоманова / Павло Тучапський // Філософська і соціологічна думка. - 1991. -№ 9. - С.151-165.

31. Українська державність у ХХ столітті / [О.Дергачов, Є.Бистрицький, О.Білий та ін. ; за ред. О.Дергачова. - К. : «Політична думка», 1996. - С. 41-51.

32. Червак Б. Уроки націоналізму. Від Міхновського до Сціборського [Електронний ресурс] / Богдан Чарвак. - Режим доступу : http://www.ukrlife.org /main/evshan/lessons3.htm

33. Червак Б. Україна не для українців? / Богдан Червак // Українська правда. - 2009. - 6 травня. - С. 7.

34. Чубенко П. Шлях до серця України [Електронний ресурс] / Петро Чубенко. - Режим доступу : http://bandera.lviv.ua/

35. Шамрай В. Проект української конституції Миколи Міхновського / В. Шамрай // Юридичні науки. - 2008. - №79. - С. 37-41.

36. Шкварець В. Микола Міхновський як речник самостійницької течії українського національно визвольного руху / В.Шкварець, М. Шитюк, Ю.Губенко // Проблеми вивчення історії Української революції 1917-1921 років. - К. : Інститут історії України НАН України, 2009. - Вип. 4. - С. 265-276.

Размещено на Allbest.ru