Філософсько-правова концепція метафізичного вчення Володимира Соловйова
Філософсько-правова концепція Вол. Соловйова та її специфічні особливості. Сутність свободи й волі як формальних параметрів можливості стабільного існування людей. Грані застосування правової теорії філософа в межах його релігійно-метафізичного вчення.
| Рубрика | Философия |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.09.2015 |
| Размер файла | 77,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Важливо вказати й на той факт, що некласичні методологічні прийоми виявилися у Вол. Соловйова, насамперед, у тій теорії, що тривалий час по суті не досліджувалася чи то у силу політичного цензу (на батьківщині), чи то внаслідок висновків його коментаторів і послідовників відразу після смерті, - мова йде про філософсько-правову теорію Вол. Соловйова.
Наукова новизна дисертації визначається тим, що дослідження філософсько-правової теорії Вол. Соловйова проводиться в контексті його релігійно-метафізичного вчення, а також методологічних прийомів, використаних пізніше у некласичних філософських теоріях ХХ в., що дозволяє розглянути його філософсько-правове вчення принципово по-новому.
Наукова новизна отриманих результатів розкривається в таких положеннях:
- обґрунтовано, що у своїх основних ідеях і методологічних установках Вол. Соловйов передбачив основні філософські тенденції ХХ ст. Розуміючи свободу як фактор розкриття можливостей соціального існування людей у сфері правового мислення, Вол. Соловйов ще в XIX ст. застосовував для дослідження сутності права той же підхід (розуміння права через «опір» у соціальному середовищі), який у ХХ ст. використовував для розкриття сутності буття людини французький філософ Ж.-П. Сартр; у той же час, розуміючи свободу як можливість людського існування, Вол. Соловйов набагато раніше М. Хайдеггера використовував екзистенціальний підхід для осмислення буття;
- показано, що морально-метафізичне тлумачення уявлень Вол. Соловйова про право дозволяє встановити дві межі природного існування людей: нижню - як максимально можливу свободу конкретної людини у сформованих природних умовах і формах її існування та верхню - як мінімальний рівень спільної свободи людей у суспільстві, що орієнтує їх на спільне існування, або ту загальну мінімальну форму існування суспільства, у межах якої всі його члени однаково розуміють сутність блага для суспільства (у такому контексті нижня границя формує уявлення про природне право, а верхня - про позитивне);
- установлено, що основним принципом морального формування природного права в концепції Вол. Соловйова є принцип спільного співіснування людей у суспільстві (кожної конкретної людини й соціуму як єдиного цілого), тобто принцип єдності суспільства за нормою загального існування людей, і тому первинне право, що поєднує людей, - це їхнє право на спільне існування. Головним принципом і ознакою формування такого первинного (природного) права, згідно з Вол. Соловйовим, є принцип добра, або моральний принцип співіснування;
- обґрунтовано, що в концепції Вол. Соловйова необхідним елементом трансформації природного права у дійсне є розуміння; саме в такому герменевтичному тлумаченні розум стає найважливішою ланкою легітимації свободи й рівності та перетворення права в інструмент загального розуміння (тобто в дійсне право); показано, що дійсне право, за уявленнями Вол. Соловйова, тим і відрізняється від природного, що в ньому є присутнім елемент розуміння (право, якого не розуміють, не може служити інструментом реального суспільного устрою);
- виявлено, що критика відсторонених начал продумана Вол. Соловйовим як процедура пошуку родових основ або родових підстав сутності права та буття суспільства, до яких належить насамперед моральне начало. Таке розуміння процедури використання відсторонених начал дозволяє встановити, що Вол. Соловйов одним із перших увів у практику європейського філософського мислення елементи дискурсу колективного несвідомого і тлумачив їх як родове (відсторонене) начало (фактично ще до того, як аналогічні ідеї висловили творці ідеї колективного несвідомого);
- реконструкція методологічної бази вчення Вол. Соловйова в контексті некласичних філософських теорій ХХ ст. дозволяє встановити, що для рішення соціальних проблем він використовує не стільки класичні підходи до формування права й держави, скільки принципово нові - діахронічний, герменевтичний, екзистенціальний, феноменологічний та ін. У такому сенсі він зумів передбачити основні тенденції та методологічні установки некласичної філософії ХХ ст.; обґрунтовано, що Вол. Соловйов ще наприкінці XIX ст. розкрив основні параметри власного й невласного (соціального) буття людини, передбачивши ідеї екзистенціальних мислителів ХХ ст.
Джерелознавчу базу дослідження складають твори Вол. Соловйова, насамперед ті, що стосуються його моральної та політико-правової теорії («Виправдання добра», «Значення держави», «Право і моральність»), а також методологічні роботи «Критика відсторонених начал», «Духовні основи життя», «Росія і Всесвітня Церква» та ін. Важливими джерелами послужили загально-філософські дослідження Є.М. Трубецького, О.Ф. Лосева та філософсько-правознавчі праці В.С. Нерсесянца, оцінка та критика його творчості в класичних і сучасних дослідженнях.
Теоретичне і практичне значення дисертаційного дослідження. Отримані результати дослідження можуть бути використані в подальшій розробці як соціально-правового, так і релігійно-метафізичного аспектів вчення Вол. Соловйова, у теоретичному дослідженні історико-філософських проблем російської філософії кінця XIX ст., в аналізі сучасних глобальних процесів у світі, у розробці теоретичних, метафізичних та онтологічних підходів до сучасної методології, а також в лекційних курсах з історії російської і західноєвропейської філософії, філософії права, соціальної філософії та спецкурсах, присвячених творчій спадщині Вол. Соловйова.
Апробація результатів дослідження. Основні наукові положення дисертаційного дослідження були використані у викладанні курсів з філософії права в Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара. Отримані наукові результати і матеріали дисертаційного дослідження знайшли відображення в доповідях на українських і міжнародних наукових філософських конференціях: Міжнародній науково-теоретичній конференції «Феномен філософської критики в культурі російського Срібного століття», присвяченої сторіччю збірника статей про російську інтелігенцію «Віхи» (м. Київ, 27-28 лютого 2009 р.); Міжнародній науковій конференції «Проблема суб'єктивності у філософії та культурі російського Срібного століття» (м. Дрогобич, 7-9 травня 2009 р.); Міжнародній науковій конференції «Інтелігенція в умовах історичних викликів» (м. Сімферополь, 24-26 квітня 2009 г.), а також на методологічних семінарах і в доповідях на кафедрі філософії Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконане самостійно. Висновки й основні положення наукової новизни отримані автором самостійно.
Публікації. Основні положення наукового дослідження висвітлені в п'яти статтях без співавторів, опублікованих у фахових виданнях, затверджених ВАК України, а також у тезах, що опубліковані в матеріалах конференцій.
Структура дисертації зумовлена метою та логікою дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, семи підрозділів, висновків до розділів, загального висновку та списку використаних джерел (309 найменувань). Загальний обсяг дисертації 229 сторінок, із яких 208 сторінок основного тексту.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У Вступі обґрунтовано актуальність теми, показано зв'язок роботи з науковою темою кафедри філософії Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, визначено об'єкт, предмет, мету та завдання дослідження, розкрито теоретико-методологічні засади, сформульовано наукову новизну, вказано наукове та практичне значення дисертаційного дослідження.
Перший розділ «Теоретико-методологічні основи та джерелознавча база дисертаційного дослідження» присвячений розкриттю стану дослідження метафізичних та політико-правових ідей Вол. Соловйова його послідовниками, учнями та сучасними дослідниками. Зроблено аналіз джерелознавчої бази, теоретичних засад дисертаційного дослідження та використаних методологічних прийомів і методичних підходів.
У Підрозділі 1.1 «Огляд літератури за темою дослідження» проводиться аналіз дослідницької історико-філософської і сучасної літератури, що пов'язана із творчістю Вол. Соловйова, насамперед у метафізичному й соціально-правовому аспектах.
Вол. Соловйов у своїй творчості спирався на значну кількість джерел російської і західноєвропейської історико-філософської та художньої традиції, демонструючи при цьому блискучий талант перекладача. В історії вивчення творчості Вол. Соловйова (і зокрема його філософії права) можна виділити три періоди: дореволюційний; період, представлений авторами російського та західноєвропейського зарубіжжя (після 1917 р.); сучасний. Якщо в цілому виділити характеристичні аспекти нашого дослідження, то потрібно звернути увагу на наступні групи дослідників.
Значну кількість джерел становлять дослідження його епістолярної спадщини уже до 1917 р. Серед них можна виділити таких авторів, як В. Лесевич, О.І. Введенський, М.Я. Данилевський, А.А. Киреєв, Л.М. Лопатін, В.В. Розанов, Д. Самарін, М.М. Страхов, Є.Н. Трубецькой, С.М. Трубецькой, Г.Ф. Шершеневич та ін. Однак аналізом його теорії права в цей період займалися лише деякі дослідники (С.М. Булгаков, В. Гольцев, Н.М. Коркунов, І.В. Михайлівський, П.І. Новгородцев, Є.Л. Радлов, Ф.В. Тарановський, Є.М. Трубецькой, Є.В. Спекторський, Б.Н. Чичерін, Г.Ф. Шершеневич, О.С. Ященко та ін.).
Можна виділити також низку дослідницьких робіт або біографічних матеріалів про Вол. Соловйова, написаних у першій половині ХХ ст. (Н. Бердяєв, В.Л. Величко, В.Ф. Ерн, А.Ф. Коні, С.М. Лук'янов, К.В. Мочульський, В.Д. Спасович, Ф. Степун, С.М. Соловйов, С. Франк, та ін.); у тому числі й у російському зарубіжжі (С.І. Гессен, Г.Д. Гурвич, В.В. Зеньковський, М. Лазерсон, С.О. Левицький, М.О. Лоський, Г.В. Флоровський, Д. Чижевський та ін.).
У період після революції 1917 р., коли на батьківщині про великого філософа майже забули, за кордоном періодично виникав інтерес до його творчості в галузі політичної і правової теорії (дивись, наприклад, праці Н.Є. Алексєєва, А. Валицького, Г.Г. Гентцеля, Г.К. Гінса, Е. фон Гіппеля, Г. Гляйкснера, О. Кожева, Т. Котаро, К.Х. Шиля та ін.). У цей час спостерігався значний інтерес до творчості Вол. Соловйова за кордоном (В. Виник, Г. Гаут, Е. Звеєрде, Р. Марчич, М. Мікосіба, Н. Милошевич, Ф.М. Незеркотт, Дж. Саттон, Д. Серетті, А. Сімонс та ін.).
У новітній період дослідженням творчості тепер уже офіційно визнаного генія російської філософії в Росії займалися: В.Ф. Асмус, Д. Бєлкін, П.П. Гайденко, О.В. Гулига, О.Ф. Лосєв, М.В. Максимов Б.В. Марков, Н.В. Мотрошилова, В.Н. Порус, В.Ф. Пустарнаков, В.А. Смирнов, Е.Ю. Соловйов, С.С. Хоружий та ін. Добре відомий сучасний російський проект щодо вивчення творчості Вол. Соловйова - «Соловьевский семинар» під керівництвом М.В. Максимова.
Критикою метафізичних проблем творчості Вол. Соловйова займалися В.Н. Акулінін, В.Н. Волков, І.І. Євлампієв, В.В. Зеньковський, А.М. Конашкова, А.Ф. Лосєв, В.І. Моїсеєв, М.В. Максимов, А.В. Павленко, Є.А. Плеханов, Т.С. Проніна, Е.Н. Трубецькой, Р.Н. Холодов, А.В. Шуталєва та ін. Проблемами політичної і правової теорії Вол. Соловйова в Росії займалися В.Г. Графський, ігумен Веніамін (Новик), І.А. Ісаєв, В.Д. Курганська, Б.В. Межуєв, B.C. Нерсесянц, А.В. Поляков, В.І. Приленський, М. Сергєєв, Г.Ч. Сінченко та ін. Про використання різних методологічно-філософських підходів у творчості Вол. Соловйова писали В.П. Бабінцев, А.В. Брагін, І.І. Буличев, В.В. Воронков, М.В. Максимов, А.М. Конашкова, О.Н. Новосьолов, О.С. Осипова, Є.А. Плеханов, А.В. Шуталєва та ін.
Подобные документы
Особистість В.С. Соловйова та його творчість. Еволюція поняття "Софія" в поглядах філософа. Тема любові та вчення про "Вселенську теократію" в творчості мислителя. Загальні риси філософських пошуків мислителя та їхня роль в історії філософської думки.
реферат [56,2 K], добавлен 09.04.2015Цивілізація, як характеристика стану існування суспільства. Цивілізаційний підхід: парадигма філософсько-історичного пізнання. Вчення М.Я. Данилевського та його роль у формуванні цивілізаційного підходу. Цивілізаційна концепція історії А.Дж. Тойнбі.
дипломная работа [114,8 K], добавлен 02.06.2013Біографія Володимира Соловйова - яскравого представника релігійної філософії кінця ХІХ ст. у Росії. Періоди його творчості. Основні поняття та провідні ідеї його вчень. Місце православ'я та католицизму у роботах вченого. Його погляд на феномен ісламу.
курсовая работа [52,3 K], добавлен 18.06.2015Августин Блаженний як найбільший представник латинської патристики, одна із ключових фігур в історії європейської філософії й теології. Характеристика вчення Аврелія Августина як однієї із перших системних християнських державно-правових концепцій.
доклад [18,5 K], добавлен 28.10.2010Виникнення перших форм філософського мислення. Проблеми буття і людини у філософії давнього світу, зародження ідей права. Особливості античної правової культури. Космоцентричне обґрунтування права. Особливості філософсько-правової думки Середньовіччя.
реферат [35,9 K], добавлен 20.01.2011Основні сучасні концепції філософсько-економічної галузі соціальних досліджень, їх напрямки. Неолібералізм, концепція постіндустріального суспільства, філософія глобальних проблем та комунікативна парадигма філософування. Філософсько-економічні категорії.
реферат [17,3 K], добавлен 09.09.2009Історичні типи філософії права. Філософсько-правові вчення у Західній Європі у XV–XVIII ст. Філософсько-правові думки в період Відродження та Реформації: Н. Макіавеллі, М. Лютер, Ж. Боден. Ідеї Нового Часу та епохи Просвітництва: Г. Гроцій, Т. Гоббс.
контрольная работа [28,4 K], добавлен 20.05.2014Загальний огляд філософсько-теологічного вчення святого Томи Аквінського: метафізика, природа, картина світу, проблеми пізнання, етико-соціальна доктрина. Неотомізм як напрям релігійної філософії XX століття. Інтегральний гуманізм Жака Марітена.
реферат [42,1 K], добавлен 20.10.2012Життєвий шлях Конфуція. Конфуціанство - етико-політичне та релігійно-філософське вчення. Проблема людини в конфуціанстві. Конфуціанство в історії та культурі Китаю. Протистояння Мен-цзи і Сунь-цзи. Людина в поглядах Ван Янміна.
реферат [38,5 K], добавлен 12.05.2003Англійський філософ-матеріаліст Томас Гоббс, його погляди на державу, захист теорії суспільного договору. Погляди Т. Гоббса на право та законодавство, тенденція до раціоналізації державного механізму, політичної влади. Уявлення Гоббса про природу людини.
реферат [22,0 K], добавлен 28.10.2010
