Главная Коллекция "Otherreferats" Педагогика Проблеми формування іншомовної комунікативної компетентності фахівців служби цивільного захисту

Проблеми формування іншомовної комунікативної компетентності фахівців служби цивільного захисту

Розгляд професійної підготовки майбутніх фахівців сфери цивільного захисту. Виявлення гальмівних чинників впливу на формування та розвиток комунікативної функції під час професійної підготовки. Мовленнєва підготовка фахівців цивільного захисту.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 28.10.2024
Размер файла 67,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ СЛУЖБИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Шестопалова Світлана, Шестопалов Дмитро

Анотація

підготовка цивільний захист професійний

Стаття присвячена проблемам формування іншомовної комунікативної компетентності фахівців служби цивільного захисту. Здійснено детальний аналіз вітчизняних наукових джерел досліджуваної теми, стандартів вищої освіти на різних рівнях, Національної рамки кваліфікацій. На прикладі зазначених нормативних документів показано, що комунікативний компонент, а саме - комунікативна компетентність, є складовою професійної компетентності досвідчених висококваліфікованих фахівців. Розглядаючи професійну підготовку майбутніх фахівців сфери цивільного захисту, наголошено, що одним із пріоритетних завдань навчання є формування професійно значущих умінь і навичок, зокрема комунікативних. Виділено гальмівні фактори, які впливають на формування та розвиток комунікативної функції під час професійної підготовки, що можуть завадити професійній діяльності у майбутньому. Доведено, що державний службовець, виконуючи свої безпосередні службові обов'язки, має суміщати комунікативні здібності та іншомовні знання, успішно ними послуговуватися у своїй професійній діяльності. Це сприятиме процесу формування іншомовної комунікативної компетентності, оскільки оволодіння засобами іншомовного спілкування відбувається під час здійснення мовленнєвої діяльності за реальних професійних обставин. Водночас зазначено, що фахівці служби цивільного захисту мають бути спроможними не лише поєднувати спеціальні фахові знання та вміння, знання англійської мови та комунікативні здібності, а й бути у постійному стані балансування між ними, враховуючи значення мовних одиниць у своєму спілкуванні, щоб забезпечити високий рівень виконуваної роботи у своїй професійній діяльності. Підкреслено, що від рівня сформованості іншомовної комунікативної компетентності фахівців значною мірою залежить успішність розв'язання професійних завдань.

Ключові слова: професійна компетентність, комунікативна компетентність, іншомовна комунікативна компетентність, проблеми формування іншомовної комунікативної компетентності, служба цивільного захисту, державний службовець.

Annotation

ISSUES OF FOREIGN LANGUAGE COMMUNICATIVE COMPETENCE FORMATION OF CIVIL PROTECTION SPECIALISTS

Shestopalova Svitlana, Shestopalov Dmytro

The article is devoted to the issues of foreign language communicative competence formation of civil protection service specialists. In order to conduct this research, a detailed analysis of important domestic scientific sources of the topic, standards of higher education at different levels, and the National Framework of Qualifications was carried out. The example of these regulatory documents shows that the communicative component, namely communicative competence, is a component of the professional competence of experienced highly qualified specialists. Considering the professional training of future specialists in the field of civil protection, it is emphasized that one of the priority tasks of training is the formation of professionally significant abilities and skills, in particular, communication skills. Inhibiting factors affecting the formation and development of the communicative function during professional training, which may become an obstacle during professional activity in the future, are identified. It is proven that a civil servant, performing his direct official duties, must combine communicative abilities and foreign language knowledge, and successfully use them in his professional activity, which will contribute to the process of formation of foreign language communicative competence, since mastering the means of foreign language communication occurs during the implementation of speech activities in real professional circumstances. At the same time, the authors emphasize that specialists of the civil protection service must be able not only to combine special professional knowledge and skills, knowledge of the English language and communication skills, but also to be in a constant state of balancing between them, taking into account the importance of linguistic units in his communication, in order to ensure a high level of work performed in his professional activity. It is emphasized that the success of solving professional tasks largely depends on the level of formation of foreign language communicative competence of specialists.

Key words: professional competence, communicative competence, foreign language communicative competence, problems of foreign language communicative competence formation, civil protection service, civil servant.

Постановка проблеми

У сьогоденні знання англійської мови є тією важливою компетенцією, якою повинні володіти та послуговуватися фахівці публічних сфер суспільного життя. Якщо розглядати поширення та вживання іноземних мов у міжнародному політичному полі впродовж досить тривалого проміжку часу, то з упевненістю можна стверджувати, що англійська посідає чільне місце серед інших мов, тобто є основною мовою міжнародного спілкування. З огляду на це зрозуміло, що іншомовне навчання фахівців публічних сфер діяльності є вимогою часу, поштовхом до підвищення ефективності співпраці із закордонними країнами-партнерами з метою реалізації суспільно важливих проєктів [1].

Європейський та євроатлантичний курс України закріплений у Конституції України, а віднедавна підкріплений ухваленим Верховною Радою законопроєктом України № 9432 «Про застосування англійської мови в Україні», згідно з яким англійській надається статус однієї з мов міжнародного спілкування на всій території України. У Законі визначено перелік осіб, які повинні володіти англійською мовою, якщо вони претендують на зайняття окреслених у документі посад. У статті 3 чітко сформульовано зобов'язання щодо володіння англійською мовою для фахівців служби цивільного захисту (далі - працівники ДСНС, рятувальники) [2].

Можливість вивчати англійську мову гарантується державою, надаються всі необхідні умови на всіх рівнях освіти: від загальних закладів середньої освіти до закладів вищої освіти. Результатом іншомовного навчання є сформована іншомовна комунікативна компетентність, яка розглядається як комплексне поняття вищого рівня порівняно з компетенцією [1].

Якщо йдеться про фахівців служби цивільного захисту та іншомовне навчання, ми розуміємо під цим саме професійно-орієнтоване навчання, тому опанування англійської відбуватиметься відповідно до потреб професійної діяльності. Оскільки однією з основних цілей навчання англійської є формування іншомовної комунікативної компетентності, уміння практичного використання мови у професійній сфері, процес навчання у цьому разі має як комунікативно, так і професійно спрямований характер. Результативність комунікації під час професійної діяльності залежить від правильно вибраних засобів спілкування [3].

Отже, викладання англійської мови фахівцям будь-якої сфери діяльності націлене на формування його іншомовної комунікативної компетентності, здатності та готовності до здійснення іншомовного спілкування на достатньому для виконання функціональних обов'язків рівні у своїй професійній діяльності. Однак у сучасних дослідженнях науковців не досить повно висвітлюється інший бік зазначеного питання, а саме - проблеми та гальмівні фактори, які можуть негативно вплинути на процес формування іншомовної комунікативної компетентності фахівців служби цивільного захисту під час іншомовного навчання та здійснення професійної діяльності, на чому вважаємо доцільно зосередити увагу у цій розвідці.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Результатом професійної підготовки майбутніх працівників ДСНС є сформованість таких значущих якостей, як мобільність, високий професіоналізм, цілеспрямованість, відповідальність, креативність, комунікативність, тобто здатність до налагодження контактів як із підлеглими та колегами, так і з іноземними партнерами та огранізаціями в іншомовному середовищі. Складові професійної підготовки та її комунікативний компонент у своїх працях розглядають Г. Васянович [4], М. Козяр [5] та І. Коваль [5], М. Коваль [6] та І. Коваль [6]. Враховуючи той факт, що вимогою сьогодення для сучасних державних службовців є спроможність спілкування не тільки державною, а й іноземними мовами, питання формування іншомовної комунікативної компетентності є надзвичайно актуальним. Тема формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх фахівців цивільного захисту, що розглядається як орієнтир на подальше підвищення професійної компетентності, описується у науковому дослідженні М. Козяра [7] та Н. Вовчастої [7].

Професійна підготовка, яка представлена сформованими відповідними знаннями уміннями та якостями, необхідними для виконання службових обов'язків, є основою характеристики кваліфікації фахівця, тобто його професійної компетентності. Професійну компетентність державного службовця та її складові, зокрема, також досліджують А. Мудрик [8], В. Волик [9].

Питання іншомовної комунікативної компетентності піднімають у свої працях Г. Дивнич [1] та Г. Салащенко [3]. Саме проблеми формування іншомовної комунікативної компетентності безпосередньо фахівців служби цивільного захисту у своїх наукових роботах розглядають П. Волянський [10], О. Євсюков [10], А. Терент'єва [10], О. Повстин [11]. Зазначені дослідники розкривають можливі проблеми як на етапі професійної підготовки, так і під час виконання беспосередніх службових обов'язків у разі здійснення комунікації.

Представники державної служби загалом, фахівці служби цивільного захисту зокрема, виконуючи свої безпосередні службові обов'язки, повинні бути спроможними поєднувати комунікативні здібності та іншомовні знання, і це сприятиме процесу формування іншомовної комунікативної компетентності. З огляду на це ми звернулися до наукових розвідок таких науковців, як О. Повстин [12], М. Козяр [12], Б. Попадич [13], Н. Самолюк [14], С. Наход [15]. Опанування «hard skills» та «soft skills» є обов'язковим атрибутом будь-якого представника державної служби. Проте вочевидь існує проблема у поєднанні та встановленні балансу між отриманими знаннями та вміннями й навичками, що сприяють успішній самореалізації та досягненню успіху в професійній діяльності. Маємо чимало наукових доробок щодо питання формування, розвитку та удосконалення іншомовної комунікативної компетентності, що є доцільним з огляду на європейську та євроатлантичну інтеграцію України. Але зазначимо, що все ж таки є фактори, які уповільнюють процес формування іншомовної комунікативної компетентності як інструмента професійного розвитку фахівців служби цивільного захисту. Вважаємо, варто розглянути та проаналізувати проблеми, які можуть виникнути під час іншомовного навчання та завадити формуванню досліджуваного явища.

Мета статті - розкрити питання виникнення можливих проблем під час формування іншомовної комунікативної компетентності фахівців служби цивільного захисту.

Методи дослідження

Під час проведення наукової розвідки з метою окреслення проблем формування досліджуваного явища використовувалися такі загальнонаукові методи дослідження, як аналіз та синтез. Теоретичний аналіз допоміг дослідити та вивчити перелік вітчизняних наукових джерел, нормативних документів. Завдяки методу синтезу зібрано набір компонентів професійної компетентності, серед яких наголошено саме на комунікативному. Зазначене дало можливість встановити зв'язок цієї складової з іншомовною комунікативною компетентністю. За допомогою методу системного аналізу виокремлено серед переліку проблем саме ті, які стосуються формування іншомовної комунікативної компетентності.

Виклад основного матеріалу

Головна мета фахівця будь-якої галузі діяльності в державній чи приватній сферах - досягнути максимальної ефективності, результативності, що багато в чому визначається його професіоналізмом, який своєю чергою формується на основі освіти, досвіду, особистих та ділових якостей. Поєднуючись, ці ознаки становлять професійну компетентність фахівця, яка пов'язана зі змістом його діяльності.

Досліджуючи феномен професійної компетентності державного службовця, вчена А. Мудрик описує її структурний зміст, наповнений такими компонентами, як «емоційно-регулятивний (визначає здібності фахівця до саморегуляції, самоконтролю, передбачає володіння уміннями й навичками управління емоційною сферою, різними технологіями подолання професійної деструкції), поведінково- діяльнісний (представлений психологічними характеристиками, що відображають спрямованість особистості, її ставлення до діяльності, до себе, розвиток вольових рис), комунікативний (визначається як система знань, мовних і немовних умінь, навичок спілкування), соціально-психологічний (передбачає здатність державного службовця ефективно взаємодіяти з колегами як на рівні формальних, так і неформальних стосунків), спеціально-професійний (репрезентований такими характеристиками як професійні знання, здібності, вміння, що пов'язані з фаховою спрямованістю особистості)» [8]. Одним із компонентів професійної компетентності визначено комунікативний. Зазначена структура дуже вдало співвідноситься з професійною діяльністю служби цивільного захисту, тому пропонуємо розглянути погляди науковців на місце комунікативної складової у професійній підготовці майбутніх фахівців цієї сфери зайнятості.

Заслуговує на увагу думка дослідника Г. Васяновича, а саме, що основним напрямом професійного зростання майбутніх офіцерів цивільного захисту є комунікативна підготовка. Науковець зауважує, що «завдяки набутій комунікативності особистість “опредмечує''” власні світоглядні цінності, забезпечує можливості бути почутою, визначає комунікативний зв'язок між учасниками спілкування, надає йому духовного спрямування і краси» [4]. Експериментатори М. Козяр та І. Коваль до компонентів професійної готовності майбутніх рятувальників відносять особистісно-комунікативний, стверджуючи, що «цей компонент включає також врівноваженість, впевненість, взаєморозуміння, комунікативні навички, тобто, особистісні якості рятувальників, необхідні для професійного виконання службових обов'язків в екстремальних умовах» [5]. «Професійна компетентність кожного фахівця формується у процесі навчальної й практичної діяльності, і проявляється в поєднанні з їх цінностями, оскільки лише за умови ціннісного відношення й особистісної зацікавленості відбувається становлення професіонала» - вважають М. Коваль та І. Коваль. На їх погляд, однією з умов забезпечення успішного становлення майбутнього рятувальника є «цілеспрямоване формування та розвиток професійно важливих якостей майбутніх рятувальників (цілеспрямованості, впевненості в собі та своїх професійних діях, швидкої орієнтації в ситуаціях невизначеності, комунікативності, відповідальності, готовності до ризику, високого рівня саморегуляції тощо)» [6].”

Отже, з огляду на проведений вище аналіз вітчизняної літератури одним із пріоритетних завдань удосконалення навчання майбутніх працівників ДСНС є формування у них професійно значущих умінь і навичок, зокрема комунікативних.

Комунікативна складова професійної компетентності - це здатність фахівця застосовувати на практиці набуті знання і вміння спілкування у своїй сфері та на займаній посаді, тобто маємо справу з комунікативною компетентністю, яка є системою внутрішніх ресурсів особистості та сприяє успішній самореалізації та досягненню професійного успіху. Інакше кажучи, це здатність державного службовця «влитися» у професійну діяльність, застосовуючи комунікативні знання, уміння, навички і здібності з метою забезпечення її ефективності та результативності.

Обговорюючи тему формування комунікативної компетентності, ми не можемо не дослідити виникнення можливих проблем, які можуть виявитися гальмівними факторами у становленні, функціонуванні та перспективі розвитку професіоналізму державного службовця.

П. Волянський, О. Євсюков, А. Терент'єва зазначають, що «однією з найважливіших особливостей професійної діяльності державних службовців у сфері цивільного захисту є її спрямованість на підготовку, прийняття та реалізацію управлінських рішень». Серед проблем, які перешкоджають розвитку досвідченого управлінця, науковці виділяють «недостатню орієнтацію системи професійного навчання щодо розвитку лідерських якостей державних службовців», а це є гальмівним чинником у виконанні широкого кола завдань та повноважень, які вирішуються за допомогою «технологічних функцій», і однією з головних є інформаційно- комунікаційна функція [10].

У своїй науковій праці О. Повстин поряд з питанням стосовно недостатньої підготовки фахівців у закладах вищої освіти до управлінської діяльності вказує на не менш вагому проблему щодо налагодження професійної комунікації в різних обставинах із членами колективу та представниками інших організацій. До комплікацій, що ускладнюють процес комунікування, дослідниця відносить недоліки в «управлінні власною комунікативною діяльністю; комунікативному регулюванні взаємодією під час ліквідації надзвичайних ситуацій і рятування людей; координації заходів із вищим керівництвом і співпраці з партнерами під час вирішення повсякденних професійних завдань і в екстремальних обставинах» [11]. Тобто, отримавши повну фахову підготовку, працівники ДСНС часто є непідготовленими до налагодження ефективних взаємостосунків із колегами та підлеглими, тому допускають серйозні прогалини в організації професійної взаємодії, неспроможні виконувати службові функції та поставлені завдання. У цьому разі йдеться про налагодження контактів як зі співробітниками місцевої служби, так і з закордонними колегами.

Якщо ми проаналізуємо стандарти вищої освіти таких спеціальностей, як 261 «Пожежна безпека» (рівні освіти - бакалавр, магістр, доктор філософії) [16-18] та 281 «Публічне управління та адміністрування» (рівні освіти - бакалавр, магістр) [19-20], то комунікативний компонент у професійній підготовці посідає відчутне місце. Переглянемо вибірково, яким чином на кожному з рівнів освіти проявляється ця комунікативна складова (табл. 1).

З огляду на зазначені стандарти вищої освіти зауважимо, що закладам вищої освіти потрібно приділяти належну увагу процесу формування та розвитку комунікативного компонента в навчанні. У такому разі проблем в організації професійної взаємодії, які впливають на якість виконуваної роботи, можна буде уникнути.

У зазначених стандартах вищої освіти простежується здатність спілкування не тільки державною, а й іноземною мовами, тому формування комунікативної компетентності ототожнюємо з формуванням іншомовної комунікативної компетентності. Вітчизняні науковці М. Козяр та Н. Вовчаста звертають увагу на необхідність іншомовної підготовки та зазначають, що «завданням вищої професійної освіти є не лише формування фахових знань, умінь та навичок, а й закладення курсу на подальше підвищення своєї професійної компетентності, розвиток уміння спілкуватися, використовуючи слово як засіб комунікації для розв'язання поставлених завдань в умовах співпраці та розширення міжнародних зв'язків.

Таблиця 1

Комунікативний компонент у професійній підготовці

Рівень освіти

Загальні та спеціальні (фахові) компетентності

Результати навчання

261 «Пожежна безпека»

Бакалавр

Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово. Здатність спілкуватися іноземною мовою. Навички міжособистісної взаємодії.

Здатність організовувати та проводити навчання населення з питань пожежної безпеки

Навчати працівників об'єкта і населення з питань забезпечення пожежної безпеки; проводити заняття з особовим складом підрозділу; доносити до фахівців і нефахівців інформацію, ідеї, проблеми, рішення та власний досвід у сфері професійної діяльності.

Вільно володіти державною мовою у соціальній і професійній сферах; демонструвати культуру мислення та виявляти навички організації культурного діалогу

Магістр

Здатність спілкуватися іноземною мовою. Здатність зрозуміло і недвозначно доносити власні знання, висновки та аргументацію до фахівців та нефахівців

Спілкуватися іноземною мовою в науковій, виробничій та соціально-суспільній сферах діяльності.

Володіти навичками публічних виступів, дискусій, проведення навчальних занять.

Доносити професійні знання, власні обґрунтування і висновки до фахівців пожежно- рятувальних формувань і широкого загалу

Доктор філософії

Здатність здійснювати науково-педагогічну діяльність у вищій освіті у сфері пожежної безпеки

Вільно презентувати та обговорювати з фахівцями і нефахівцями результати власних досліджень, наукові та прикладні проблеми у сфері пожежної безпеки державною та іноземною мовами, оприлюднювати результати досліджень у наукових публікаціях у провідних наукових виданнях

Бакалавр

Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово. Здатність спілкуватися іноземною мовою. Навички міжособистісної взаємодії.

Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня.

Здатність до соціальної взаємодії, до співробітництва й розв'язання конфліктів

Застосовувати норми та правила професійного спілкування українською мовою.

Уміти усно і письмово спілкуватися іноземною мовою

Магістр

Здатність до професійного спілкування іноземною мовою. Здатність налагоджувати соціальну взаємодію, співробітництво, попереджати та розв'язувати конфлікти. Здатність представляти органи публічного управління у відносинах з іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, громадськими об'єднаннями, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності, громадянами та налагоджувати ефективні комунікації з ними

Уміти здійснювати ефективну комунікацію, аргументувати свою позицію, використовувати сучасні інформаційні та комунікаційні технології у сфері публічного управління та адміністрування на засадах соціальної відповідальності, правових та етичних норм. Спілкуватися іноземною мовою на професійну тематику, обговорювати проблеми публічного управління та результати досліджень. Представляти органи публічного управління й інші організації публічної сфери та презентувати для фахівців і широкого загалу результати їх діяльності

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2025, ООО «Олбест» Все наилучшее для вас