Дослідницький компонент у професійній підготовці здобувачів зі спеціальності 012 Дошкільна освіта: сучасні тенденції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дослідницький компонент у професійній підготовці здобувачів зі спеціальності 012 Дошкільна освіта: сучасні тенденції

Любов Лохвицька

кандидат педагогічних наук,

доцент

Університет Григорія Сковороди в Переяславі (Україна)

АНОТАЦІЯ

Вступ. У статті обґрунтовано актуальне завдання змінних процесів в українській освіті, що своїм змістом має імплементацію стандартів європейського освітнього простору. Окреслено потребу вдосконалення професійної підготовки фахівців зі спеціальності 012 Дошкільна освіта і підвищення рівня їх конкурентноздатності на ринку праці. Розкрито сутність дослідницького компонента як детермінанти у професійній підготовці здобувачів освіти задля забезпечення ними в майбутньому якості дошкільної освіти відповідно до соціальних запитів суспільства.

Мета полягала у з'ясуванні теоретичного підґрунтя впровадження дослідницького компонента в освітньому процесі підготовки фахівців педагогічної сфери (зокрема, дошкільної освіти) на основі вивчення літературно-джерельної бази та проведенні аналізу кваліфікаційних (магістерських) робіт здобувачів другого рівня освіти ОПП зі спеціальності 012 Дошкільна освіта Університету Григорія Сковороди в Переяславі.

Методи дослідження: теоретичні - аналіз, систематизація і узагальнення науково-джерельної бази дослідження у ході визначення актуальності наукової проблеми та її осмислення; порівняння, конкретизація і синтез наукових позицій задля окреслення базису професійної підготовки фахівців дошкільної освіти в різних країнах; емпіричні - описова статистика, обробка та аналіз даних кваліфікаційних (магістерських) робіт здобувачів освіти другого рівня за ОПП зі спеціальності 012 Дошкільна освіта під час з'ясування реального стану досліджуваного явища.

Результати. Встановлено, що в 2022-2023 навчальному році в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі всі кваліфікаційні (магістерські) роботи (n=66) виконані відповідно до освітніх тематичних напрямів Державного стандарту дошкільної освіти - Базового компонента дошкільної освіти (2021), вміщують опис проведеної дослідно-експериментальної роботи і мають методичні рекомендації щодо її впровадження в практику роботи ЗДО.

Висновки. Доведено значущість реалізації дослідницького компонента у становленні фахівця дошкільної освіти, що задовольняє сучасні вимоги суспільства; наголошено, що професіоналізм фахівців педагогічної сфери (зокрема, дошкільної освіти) полягає у спрямуванні своїх зусиль на проведення науково-дослідницької роботи як одного зі складників освітнього процесу. Перспективою стане розробка та апробація освітнього компонента (чи модуля) "Європейські стандарти у формуванні дослідницького компонента у здобувачів освіти", який доцільно імплементувати в освітній процес закладу вищої освіти і окреслити параметри для визначення його результативності.

Ключові слова: здобувачі освіти, професійна підготовка, дошкільна освіта, дослідницький компонент, кваліфікаційна (магістерська) робота.

ABSTRACT

The Research Component in the Professional Training of Students of Specialty 012 Preschool Education: Modern Trends

Liubov Lokhvytska

Ph.D. in Pedagogy

Associate Professor

Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav (Ukraine)

Introduction. The current task of changeable processes in Ukrainian education which content is the implementation of the standards of the European educational space is justified in the article. The author outlined the need to improve the professional training of specialists on specialty 012 Preschool Education as well as the increase their level of competitiveness in the labor market. The essence of the research component as a determinant in the professional training of students is revealed in order to provide them with the quality of Preschool Education in the future in accordance with the social demands of the society.

The goal is to study out the theoretical basis for the introduction of the research component in the educational process of training specialists in the pedagogical field (in particular, Preschool Education) based on the study of the references and the analysis of qualification (Master's) theses of students studying after EPP of specialty 012 Preschool Education (Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav).

Methods of the Research: theoretical - analysis, systematization and generalization of the scientific and resource base of research in the course of determining the relevance of a scientific problem and its understanding; comparison, specification and synthesis of scientific positions in order to outline the basis of professional training of Preschool Education specialists in different countries; empirical - descriptive statistics, data processing and analysis of qualification (Master's) theses of students studying after EPP of specialty 012 Preschool Education during the clarification of the real state of the phenomenon under investigation.

The Results. It was established that in the 2022-2023 academic year at Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav, all the qualification (Master's) theses (n=66) were completed in accordance with the educational thematic directions of the State Standard of Preschool Education - Basic Component of Preschool Education (2021), contain the description of the conducted research and experimental work and have methodical guidelines for its implementation in the practical work of preschool education institutions.

Conclusions. It was proved the significance of the implementation of the research component in the formation of a specialist in Preschool Education in accordance with the modern requirements of the society. It was emphasized that the professionalism of specialists in the pedagogical field (in particular, Preschool Education) consists in directing their efforts to conduct scientific research as one of the components of the educational process. The perspective will be the development and approval of the educational component (or the module) "European standards in the formation of the research component of the students", which should be implemented in the educational process of the higher education institution and outline the parameters for determining its effectiveness.

Key words: students, professional training, preschool education, research component, qualification (Master's) work.

Вступ

професійна підготовка дошкільна освіта

На сучасному етапі реформування української освітньої галузі актуальним завданням є “приведення внутрішніх систем забезпечення якості освіти до Європейських стандартів (European Standards and Guidelines)” (EDUCATION 4.0: Ukrainian sunrise, 2022). Процес входження до стандартів Європейського освітнього простору безпосередньо накладає відбиток на підготовку майбутніх фахівців у системі вищої освіти, що відображається на результатах їх конкурентоспроможності на ринку праці. Сьогодні трансформація університетської освіти має ґрунтуватися на “гармонізації вітчизняного та європейського освітніх просторів”, що продукуватиметься через індикатори (сформовані ключові компетентності) професійного становлення випускників закладів вищої освіти (EDUCATION 4.0: Ukrainian sunrise, 2022; Proposal for a Council Recommendation on Key Competences for LifeLong Learning, 2018; Council Recommendation on Key Competences for LifeLong Learning, 2018).

Модернізація освітнього процесу у вищій освіті передбачає наповнення всіх складників (навчального, практичного, дослідницького) сучасним змістом, реалізація якого забезпечується впровадженням сучасних технологій, що сприяє формуванню в студентів не лише знань і низки навичок для ефективного виконання в майбутньому професійних обов'язків, а й особистісному зростанню (Becher, 2022; Cornalli, 2018; Van Eeden et al., 2021; Бадер, 2020; Ковшар, 2020; Товканець, 2018). Питання удосконалення професійної підготовки фахівців у системі педагогічної університетської освіти є предметом вивчення науковцями різних країн світу (Bellei & Munoz, 2021; Brown et al., 2017; Khandaker, 2021; Li & Boon, 2021; Manning et al., 2017; Putcha et al., 2018), оскільки домінувальною тенденцією на ринку праці є вимога роботодавців стосовно претендентів, щоб вони не лише мали ґрунтовну теоретичну підготовку, а були здатними генерувати нові ідеї і впроваджувати їх у практичну діяльність. Саме дослідницький компонент у професійній підготовці сприятиме забезпеченню високого рівня конкурентоспроможності фахівця (Castro-Rodriguez, 2022; Ferrero, 2020).

У межах окресленої наукової проблеми посилену увагу викликають різні аспекти підготовки здобувачів спеціальності 012 Дошкільна освіта, тому що дослідно-експериментальна робота в закладах дошкільної освіти (далі по тексту - ЗДО) загалом створює первинну фундаментальну основу забезпечення якості освіти відповідно до соціальних запитів суспільства (Barker et al., 2022; Carmel et al., 2021; Karnaukhova et al., 2022; Алексєєнко-Лемовська, 2017). Задля успішності цього процесу має бути підготовлений кадровий потенціал для ЗДО згідно із сучасними вимогами.

На сьогодні в Україні затверджені нові Професійні стандарти - це стандарт “Вихователь закладу дошкільної освіти” (2021) і стандарт за професією “Керівник (директор) закладу дошкільної освіти” (2021), у яких окреслені вимоги до професійної готовності фахівців дошкільної освіти відповідно до соціальних запитів і сучасних вимог. Серед останніх - формування вмінь добирати, аналізувати і використовувати матеріал для проведення дослідно- експериментальної роботи в ЗДО, розвиток здатності опрацьовувати отримані результати та здійснювати їх екстраполяцію.

Зважаючи на те, що нинішні завдання трансформаційних процесів у системі вищої педагогічної освіти полягають у впровадженні стандартів європейського освітнього простору, переосмисленні сутності різних складників організації освітнього процесу, то значна увага відводиться посиленню саме дослідницького компонента щодо рівня професійної підготовки випускника та якості виконання ним професійних функцій. З огляду на зазначене, актуальним є з'ясування сучасних тенденцій у забезпеченні дослідницького компонента у професійній підготовці здобувачів зі спеціальності 012 Дошкільна освіта. Об'єкт дослідження - професійна підготовка здобувачів зі спеціальності 012 Дошкільна освіта. Предмет дослідження - реалізація дослідницького компонента у професійній підготовці здобувачів зі спеціальності 012 Дошкільна освіта (на основі аналізу кваліфікаційних (магістерських) робіт). Мета наукового пошуку полягає у з'ясуванні теоретичного підґрунтя впровадження дослідницького компонента в освітньому процесі підготовки фахівців педагогічної сфери (зокрема, дошкільної освіти) на основі вивчення літературно-джерельної бази та проведенні аналізу кваліфікаційних (магістерських) робіт здобувачів другого рівня освіти ОПП зі спеціальності 012 Дошкільна освіта Університету Григорія Сковороди в Переяславі.

Теоретичні основи дослідження

На основі опрацювання результатів психолого-педагогічних досліджень можна стверджувати, що питання професійної підготовки фахівців дошкільної галузі перебувають в полі зору багатьох українських і зарубіжних науковців. Причому досліджувалися різні аспекти, зокрема, система формування ціннісно-смислових орієнтацій майбутніх вихователів ЗДО (Бадер, 2020); фахова підготовка майбутніх вихователів до формування екологічно доцільної поведінки у дітей дошкільного віку (Іванчук, 2021); підготовка майбутніх фахівців дошкільної освіти засобами інтерактивних та продуктивних технологій (Ковшар, 2020); підготовка майбутніх вихователів до психолого-педагогічного супроводу розвитку дітей раннього віку (Karnaukhova et al., 2022); формування професійної культури у майбутніх вихователів ЗДО (Коновалова, 2018); підготовка майбутніх вихователів до формування рухової компетентності дітей дошкільного віку (Левінець, 2022).

Вивчення наукових джерел досліджуваної проблеми показало, що питання оптимізації стану професійної підготовки фахівців дошкільного профілю є актуальними для освітніх систем різних країн світу. Зокрема, досліджувалися:

* особливості і наслідки змішаного професійного навчання у становленні майбутнього фахівця для роботи в закладах дошкільної освіти в США (Barker et al., 2022);

* можливості культивування у здобувачів освіти в Ізраїлі прагнення до отримання ефективних здобутків у професійній діяльності та розширення власного “професійного простору” (professional space) на основі сформованої високої мотивації (Carmel et al., 2021);

* шляхи формування високого професіоналізму у “кандидатів на посаду вихователя” стосовно організації освітнього процесу з дітьми раннього і дошкільного віку на основі впровадження в США стандарту National Association for the Education of Young Children (NAEYC, 2012) (Brown et al., 2017);

* специфіка впровадження Cross-Disciplinary Preschool Education Master Degree (CDPEM) program для професійного розвитку фахівців дошкільної галузі в Китаї (Li & Boon, 2021);

* посилення ефективності підготовки дошкільних фахівців у Бангладеш і формування в них професійної компетентності на основі впровадження тренінгів і модулів та проведення експертизи готовності до виконання посадових обов'язків (Khandaker, 2021);

* взаємозв'язок між отриманою кваліфікацією фахівця- дошкільника та наданням якісних освітніх послуг (Manning et al., 2017)

Проведений аналіз літературно-джерельної бази щодо місця і ролі дослідницького компонента в процесі підготовки фахівців освітнього профілю, і, передусім, дошкільної освіти, дає підстави зазначити на його вагомості в осмисленні світовою науковою спільнотою (Brown et al., 2017; Castro-Rodriguez, 2022; Cornalli, 2018; Ell et al., 2019; Ferrero, 2020; Li & Boon, 2021; Авшенюк, 2017; Алексєєнко-Лемовська, 2017; Товканець, 2018). Саме по собі проведення дослідницького пошуку у професійній педагогічній діяльності є показником оновлення змісту освітніх послуг та підвищення якості освіти загалом.

Дослідницький компонент сприяє організації науково- пізнавальної діяльності, підвищуючи готовність здобувачів освіти до застосування вольових зусиль, виявлення критичності мислення, стимулювання прагнення до поглиблення знань, формування умінь і навичок та підвищення рівня професійної готовності (Becher, 2022; Bellei & Munoz, 2021; Cornalli, 2018). Спрямованість на науковий пошук активізує формування вмінь самостійно здобувати потрібну інформацію, орієнтуватися у застосуванні отриманих знань, творчо виконувати поставлені дослідницькі завдання. Поєднання з навчальною діяльністю створює умови для розвитку активної дослідницької позиції у здобувачів освіти, сприяє продукуванню ними власного творчого потенціалу та накопиченню вмінь критично опрацьовувати науково-джерельну базу, робити аналіз, формулювати висновки, оформляти та захищати наукові проєкти (роботи) (Castro-Rodriguez, 2022; Ell et al., 2019; Ferrero, 2020; Li & Boon, 2021; Van Eeden et al., 2021).

The external strategies are cultivation of research ability and internship as well as participation in universities joint projects (Зовнішніми стратегіями є розвиток дослідницьких здібностей та стажування, а також участь у спільних проєктах університетів) (Li & Boon, 2021: 25).

Як зауважили Castro-Rodriguez (2022) і Ferrero (2020), у процесі професійної підготовки у здобувачів освіти формуються вміння цілеспрямовано виконувати наукове дослідження, що своєю чергою розвиває в них інформаційні, аналітико-синтетичні, діагностичні, прогностичні, пошуково-перетворювальні і креативні дії на основі практичного застосування отриманих знань під час проведення теоретичних і емпіричних розвідок.

Результати проведеної дослідницької роботи оприлюднюються на наукових заходах, що проходять у різних форматах.

University research seedbed is a learning community whose purpose is to encourage the research culture and the training of competencies in its members (Університетське дослідницьке середовище - це навчальна спільнота, метою якої є заохочення дослідницької культури та навчання компетенцій своїх членів) (Castro-Rodriguez, 2022).

Отже, дослідницький компонент у системі університетської освіти визнано значущим і обов'язковим для ефективної підготовки майбутніх фахівців до їх професійної діяльності. Його змістова наповнюваність є трискладниковою:

* теоретична підготовка - ознайомлення з колом актуальних завдань у галузі і озброєння принципами наукового підходу щодо їх постановки, оцінювання й вирішення, вивчення наукових (психологічних, педагогічних та методичних) першоджерел; розвиток інтересу та прагнення до наукової діяльності, самостійності та критичності мислення;

* практика - поєднання освітнього процесу з формуванням умінь і навичок дослідника; формування вмінь творчо використовувати результати наукових досліджень на практиці;

* науково-дослідницька робота - формування вмінь самостійного проведення наукового дослідження (виокремлення наукової проблеми, використання дослідницьких методів, розробка етапів наукового пошуку, опрацювання отриманих результатів тощо); вивчення освітнього процесу з формуванням умінь і навичок дослідника.

Дослідництво може мати різні види: >наукова робота з метою створення нового продукту; >впровадження (внесення) лише окремих елементів нового і прогресивного в освітній процес; > репродуктивне науковтілення положень з метою перевірки їх достовірності.

Узагальнення викладеного вище репрезентуємо у вигляді схеми (див. Рис. 1. Взаємозв'язок складників дослідницького компонента).

Рис. 1

Взаємозв'язок складників дослідницького компонента у професійній підготовці

Зазначені складники, які умовно подані на Рис. 1, реалізуються в організації освітнього процесу для здобувачів освіти за спеціальністю 012 Дошкільна освіта. Дослідницький компонент у професійному становленні фахівця дошкільної освіти є одним із обов'язкових у їх навчальній діяльності і характеризується багатогранністю застосування у закладі вищої освіти. Саме проведення дослідно-експериментальної роботи здобувачами освіти як синергетики пізнавальної і наукової сприяє формуванню дослідницьких умінь, розвитку наукових інтересів і забезпечує природний перехід до її реалізації, що є однією з умов професійної підготовки. Таким чином, підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі дошкільної освіти полягає у розвитку в них здатності до здійснення самостійного наукового дослідження з проблем навчання, розвитку і виховання дітей, що виникають в практиці роботи закладів дошкільної освіти.

Варто окреслити значення дослідницького компонента у становленні фахівця у двох площинах: професійному зростанні і особистісному рості. По-перше, дослідницький компонент у професійній підготовці майбутнього фахівця забезпечує його професійне зростання, оскільки особистість прагне до самоосвіти з метою пошуку нової інформації. Це сприяє розширенню діапазону знань, самовдосконаленню в розвитку здатності організовувати освітній процес, налагоджувати співпрацю з іншими його суб'єктами, що забезпечує самореалізацію в професійній діяльності. По-друге, дослідницький компонент є суб'єктивною категорією освітнього процесу, що включає готовність і вмотивованість майбутніх фахівців на основі здобутих знань, умінь та навичок до творчого і самостійного здійснення наукового пошуку. Це продукує забезпечення особистісного росту здобувачів освіти і посилення їх власних позицій як конкурентноздатних на ринку праці у найближчій перспективі.

Методи дослідження

Задля реалізації поставленої мети були застосовані такі методи: у ході обґрунтування актуальності наукової проблеми, її осмислення та вивчення теоретичні - аналіз, систематизація і узагальнення науково-джерельної бази дослідження; порівняння, конкретизація і синтез наукових позицій щодо професійної підготовки фахівців дошкільної освіти в різних країнах; та емпіричні - описова статистика, обробка та аналіз даних кваліфікаційних (магістерських) робіт здобувачів освіти другого рівня за ОПП зі спеціальності 012 Дошкільна освіта під час визначення реального стану досліджуваного явища.

Основу склали наукові позиції Castro-Rodriguez (2022) і Ferrero (2020) щодо доцільності створення в університетах дослідницького середовища. Безпосередньо з виконавцями кваліфікаційних (магістерських) робіт не контактували, аналізували лише створений ними продукт - подану на захист роботу. Це дало змогу отримати фактичні результати у досягненні поставленої мети дослідження і усунути будь-які зовнішні впливи.

Вибірка

До проведення дослідження було взято кваліфікаційні (магістерські) роботи здобувачів освіти другого рівня за ОПП спеціальності 012 Дошкільна освіта, які навчалися на денній і заочній формі в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі протягом 2021-2023 навчальних років (випуск зима 2023 р.). Всього 66 робіт.

Дослідження проходило в період вересня 2022 - січня 2023 і полягало в зборі емпіричних даних, їх опрацюванні та кількісному й якісному аналізі через здійснення описової статистики кваліфікаційних (магістерських) робіт здобувачів другого рівня освіти спеціальності 012 Дошкільна освіта.

Результати дослідження

Дослідницький компонент в освітньому процесі університетської системи освіти має місце впродовж усього часу здобуття освіти. Забезпечення професійної підготовки фахівців дошкільної освіти передбачає залучення їх до дослідницької діяльності як на першому (бакалаврському) рівні, так і на другому (магістерському) рівні. В Університеті Григорія Сковороди в Переяславі розроблено низку засадничих положень, що регламентують здійснення здобувачами освіти відповідних рівнів наукової роботи. Зважаючи на те, що першою “пробою” є виконання студентами навчального завдання - курсової роботи, відбувається формування дослідницьких умінь з вирішення проблем розвитку, навчання і виховання дітей (Положення про курсову роботу Університету Григорія Сковороди в Переяславі, 2021). Обов'язковим є дотримання “Положення про академічну доброчесність в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі” (2021). Залучаються здобувачі освіти до різноманітних наукових зібрань (гуртків, проблемних груп), до участі в круглих столах, семінарів (вебінарів), конференцій тощо, що дозволяє оприлюднювати результати власної дослідно-експериментальної роботи (Положення про студентський науковий гурток та проблемну групу Університету Григорія Сковороди в Переяславі, 2021).

Обов'язковим складником здобуття освіти на другому (магістерському) рівні є виконання кваліфікаційної (магістерської) роботи, що фактично продукує результати теоретичної підготовки здобувачів, їх здатність застосовувати дослідницькі вміння, творчо використовуючи напрацювання науковців і практиків, і вивчати змінюваність в освітньому процесі (Положення про кваліфікаційні (випускні) роботи Університету Григорія Сковороди в Переяславі, 2021). Відповідно до поставленої мети презентованого дослідження з'ясовувалась специфіка змісту кваліфікаційних (магістерських) робіт здобувачів другого рівня освіти ОПП зі спеціальності 012 Дошкільна освіта.

Основними маркерами у проведенні аналізу описової статистики були освітні тематичні напрями та компетентності в межах кожного з них, що визначені у Державному стандарті дошкільної освіти - Базовому компоненті дошкільної освіти (2021). Кількісні результати тематичного розподілу виконання кваліфікаційний (магістерських) робіт здобувачами спеціальності 012 Дошкільна освіта репрезентовано в таблиці 1.

Таблиця 1

Кількісний аналіз виконання кваліфікаційних (магістерських) робіт здобувачами спеціальності 012 Дошкільна освіта n=66

Освітній напрям за Базовим компонентом (2021)	Формування компетентностей у дошкільників	Кількісний показник тематичної кваліфікаційної (магістерської) роботи, у %
особистість дитини	особистісна компетентність; фізична, здоров'язбережувальна	15.15
дитина в сенсорно- пізнавальному просторі	предметно-практична, технологічна, пізнавальна, логіко-математична, дослідницька	18.18
дитина в природному довкіллі	природничо-екологічна	4.55
гра дитини	ігрова	6.06
дитина в соціумі	соціальна, громадянська	24.24
мовлення дитини	комунікативна, мовленнєва, літературно-художня	22.73
дитина у світі мистецтва	мистецько-творча, образотворча, музична, театралізована	9.09

На підставі поданих даних (табл. 1.) можемо стверджувати, що захищені кваліфікаційні (магістерські) роботи за тематикою охопили весь спектр визначених в Базовому компоненті дошкільної освіти (2021) освітніх напрямів, щоправда розподіл виявився нерівномірний. Найбільша кількість робіт - 24.24% стосувалася досліджень за освітнім напрямом “Дитина в соціумі”, що охоплює формування соціальної і громадянської компетентності у дошкільників. Наприклад, це такі теми: “Формування у дітей старшого дошкільного віку етичної поведінки під час використання дитячої літератури”, “Формування навичок соціальної поведінки дітей старшого дошкільного віку засобами сюжетно-рольової гри”, “Моральне виховання дітей старшого дошкільного віку засобами мультфільмів у співпраці закладу дошкільної освіти і сім'ї”, “Формування ціннісного ставлення до родини засобами української народної казки у дітей старшого дошкільного віку”, “Становлення соціальних взаємин у дітей 6-го року життя засобом комп'ютерних ігор”, “Формування морального ставлення один до одного у старших дошкільників засобом сюжетно-рольових ігор”, “Формування соціальної компетентності у дошкільників шляхом використання соціально-орієнтованих технологій” та ін. Отже, проблеми, що зумовлені соціальними змінами, які відбуваються в українському суспільстві, знаходять шляхи вирішення у науковому пошуку здобувачів освіти.

Значна кількість кваліфікаційних (магістерських) робіт - 22.73% присвячена дослідженню мовлення дітей, зокрема, формуванню комунікативної, мовленнєвої і літературно-художньої компетентності. Для прикладу подаємо такі теми: “Формування у дітей старшого дошкільного віку знань про речення у процесі підготовки до навчання в школі”, “Формування мовленнєвої культури у дітей старшого дошкільного віку в процесі роботи з сюжетними картинами”, “Ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з алегоричними образами байок”, “Розвиток активного словника дітей 4-го року життя у процесі ознайомлення з довкіллям”, “Формування у дітей 5-го року життя інтересу до книги і читання”, “Розвиток мовлення дітей середнього дошкільного віку засобами казкотерапії”, “Формування комунікативної компетентності дітей старшого дошкільного віку в грі”, “Збагачення словника дітей 5-го року життя у процесі образотворчої діяльності” та ін. Це засвідчує, що здобувачі освіти мали значний інтерес до вивчення особливостей різних аспектів мовлення дошкільників.

Дослідницька увага спрямовувалася на реалізацію завдань сенсорно-пізнавального розвитку дітей (18.18%) і формування в них предметно-практичної, технологічної, пізнавальної, логіко- математичної і дослідницької компетентностей. Це, наприклад, роботи на такі теми: “Формування пізнавальної активності в старших дошкільників у предметно-практичній діяльності”, “Формування пізнавального інтересу в дітей 5-го року життя засобами дидактичних ігор”, “Формування у дітей молодшого дошкільного віку сенсорних уявлень про кольори засобами дидактичних ігор”, “Розвиток логіко-математичних здібностей дітей середнього дошкільного віку шляхом впровадження інноваційних технологій”, “Розумовий розвиток дітей старшого дошкільного віку в експериментальній діяльності” та ін. Дослідження за окресленим освітнім напрямом забезпечують застосування низки методичних порад у практиці роботи ЗДО.

Щодо освітнього напряму “Особистість дитини”, то маємо 15.15% підготовлених кваліфікаційних (магістерських) робіт, у яких розкрито формування в дошкільників особистісної компетентності, фізичної і здоров'язбережувальної. До прикладу, це такі теми: “Розвиток креативності в дітей старшого дошкільного віку в процесі сюжетно-рольової гри”, “Розвиток творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку у процесі театралізованої діяльності в ЗДО”, “Розвиток уяви дітей старшого дошкільного віку засобами імаготерапії”, “Формування навичок самообслуговування у дітей молодшого дошкільного віку засобами ігротерапії”, “Фізичний розвиток дітей третього року життя засобами етнопедагогіки”, “Педагогічні умови підвищення рухової активності дітей старшого дошкільного віку під час проведення днів здоров'я”, “Виховання безпечної поведінки дітей старшого дошкільного віку в процесі ознайомлення з правилами дорожнього руху” та ін. Актуальність вивчення зазначеної наукової проблематики зумовлена сучасними потребами практики дошкільної освіти.

Дещо менша кількість робіт здобувачів - 9.09% присвячена вивченню освітнього напряму “Дитина у світі мистецтва” в аспекті формування в дошкільників мистецько-творчої, образотворчої, музичної і театралізованої компетентності. Наприклад, це такі теми досліджень: “Формування інтересу у дітей старшого дошкільного віку до народної музичної творчості”, “Роль музичного фольклору в національному становленні старших дошкільників”, “Розвиток художньо-творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку в образотворчій діяльності”, “Розвиток творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку в декоративній аплікації”, “Активізація творчого самовираження старших дошкільників через інтеграцію образотворчого мистецтва та музики” та ін. У всіх роботах запропоновано методичні рекомендації для підвищення ефективності освітнього процесу в ЗДО за означеним напрямом.

Невелика кількість кваліфікаційних (магістерських) присвячена вивченню гри дитини і формуванню ігрової компетентності - 6.06%. Наводимо приклади: “Формування ігрових вмінь і навичок дітей 3-го року життя засобами предметно-розвивального середовища”, “Оптимізація успішної адаптації дітей раннього віку до умов закладу дошкільної освіти ігровими технологіями”, “Директивна і недирективна ігротерапія у психічному розвитку дітей дошкільного віку в умовах груп зі змішаним віковим складом” та ін. Зважаючи на те що, ігрова діяльність є провідною в дошкільному дитинстві, то виникає потреба в нарощуванні досліджень за цим освітнім напрямом.

Найменше робіт (4.55%) виконано за тематикою освітнього напряму “Дитина в природному довкіллі”. Як приклад наводимо такі: “Формування у дітей старшого дошкільного віку дбайливого ставлення до природи під час прогулянок та екскурсій”, “Формування екологічної культури дітей старшого дошкільного віку засобами ігрової діяльності”, “Формування у дітей старшого дошкільного віку ціннісного ставлення до краси природи засобами українського фольклору” та ін. З огляду на зазначене, варто посилити увагу на збільшення кількості наукових розвідок, що спрямовані на формування природничо-екологічної компетентності в дошкільників.

Таким чином можемо зробити висновування: отримані

результати дають підтвердження, що здобувачі освіти за спеціальністю 012 Дошкільна освіта у кваліфікаційних (магістерських) роботах виявили здатність до генерування нових дослідницьких ідей у межах окреслених у Базовому компоненті дошкільної освіти (2021) освітніх напрямів; запропонували для впровадження в практику ЗДО методичні рекомендації з метою підвищення якості дошкільної освіти і надання освітніх послуг та довели професійну готовність щодо проведення психолого- педагогічних досліджень в галузі дошкільної освіти.

Дискусії

Предмет репрезентованого дослідження передбачав реалізацію дослідницького компонента у професійній підготовці здобувачів зі спеціальності 012 Дошкільна освіта (на основі аналізу кваліфікаційних (магістерських) робіт), що дало змогу з'ясувати теоретичне обґрунтування і практичне втілення в освітньому процесі магістратури Університету Григорія Сковороди в Переяславі. Висловлюючи суголосність до наукових позицій Castro-Rodriguez (2022), Ferrero (2020), підкреслюємо потребу створення в університетах “дослідницького середовища” для “відпрацювання” (вправляння) навичок проведення науково- дослідної роботи і забезпечення таким чином дослідницького компонента у професійному становленні фахівців дошкільної освіти. Зазначене має безпосередній зв'язок із пошуком рішення щодо розв'язання такої важливої проблеми як подолання розриву між наукою/дослідженнями, освітою і громадськістю/запитами соціуму (Becher, 2022; Ell et al., 2019; Li & Boon, 2021; Manning et al., 2017; Товканець, 2018). Зважаючи на це, дискусійними лишаються такі питання:

1) які механізми і технології підвищення формування дослідницького компонента у професійній підготовці фахівців дошкільної освіти;

2) як найоптимальніше здійснити перевірку рівня сформованості навичок дослідно-експериментальної роботи у здобувачів освіти.

Окреслене ставить низку подальших завдань у вивченні сутності дослідницького компонента у професійному становленні фахівця дошкільної освіти.

Висновки

Взявши за основу, що одним з пріоритетних завдань в освітній політиці української держави є прийняття, імплементація і входження до стандартів Європейського освітнього простору, у презентованому дослідженні увагу сконцентровано на потребі підготовки у системі вищої школи фахівців нової генерації (Proposal for a Council Recommendation on Key Competences for LifeLong Learning, 2018; Council Recommendation on Key Competences for LifeLong Learning, 2018). Сучасний фахівець дошкільної освіти має бути здатен до конкуренції на ринку праці, продукувати в своїй професійній діяльності нові ідеї, забезпечуючи “примноження інтелектуального капіталу та зростання наукоємності” (EDUCATION 4.0: Ukrainian sunrise, 2022). Саме в цьому полягала актуальність проведеного дослідження, що закумулювало в собі виконання двокомпонентної мети:

(1) на основі вивчення літературно-джерельної бази з'ясовано, що важливим питанням у професійному становленні фахівця дошкільної освіти є реалізація дослідницького компонента, що задовольняє сучасні вимоги суспільства. Світова спільнота науковців активно працює над тим, щоб поліпшити програми вищої школи задля формування у здобувачів освіти вмінь проводити дослідницьку роботу (проєкти) на практиці. Професіоналізм фахівців педагогічної сфери (зокрема, дошкільної освіти) полягає не лише в усвідомленні ними та втіленні у професійній діяльності актуальних завдань в сфері освіти, а й у спрямуванні своїх зусиль на проведення науково-дослідницької роботи як одного зі складників освітнього процесу;

(2) підготовка фахівців дошкільної освіти, що відбувається

в ході реалізації Стандарту вищої освіти для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти за ОПП спеціальності 012 Дошкільна освіта, передбачає захист кваліфікаційної (магістерської) роботи. На підставі проведеного аналізу

встановлено, що в 2022-2023 навчальному році в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі всі кваліфікаційні (магістерські) роботи виконані відповідно до освітніх тематичних напрямів Державного стандарту дошкільної освіти - Базового компонента дошкільної освіти (2021), вміщують опис проведеної дослідно- експериментальної роботи і мають методичні рекомендації щодо її впровадження в практику роботи ЗДО.

Перспективи подальших наукових пошуків вбачаються у розробці та апробації освітнього компонента (чи модуля) “Європейські стандарти у формуванні дослідницького компонента у здобувачів освіти”, який доцільно імплементувати в освітній процес закладу вищої освіти і окреслити параметри для визначення його результативності.

ДОТРИМАННЯ ЕТИЧНИХ СТАНДАРТІВ

Етичні схвалення. У процесі проведення дослідження дотримано відповідних етичних норм і правил. Всі процедури відповідали етичним стандартам інституціонального та/або національного дослідницького комітету, а також Хельсинської декларації 1964 р. та її пізнішим поправкам або відповідним їй етичним стандартам. Експертизу дослідження було проведено Комітетом з етики наукових досліджень Університету Григорія Сковороди в Переяславі (Україна).

Фінансування. Для проведення дослідження не було отримано жодної фінансової допомоги ні від юридичних, ні від фізичних осіб, коштів грантів чи іншої підтримки.

Конфлікт інтересів. Автор не має потенційного конфлікту інтересів, які можуть вплинути на рішення про публікацію цієї статті. Автор підтверджує, що не пов'язаний із жодною організацією чи компанією, яка має будь-який фінансовий або нефінансовий інтерес до матеріалів дослідження, які обговорюються в цій статті.

Авторський внесок. Дослідження здійснене самостійно.

Згода на публікацію. Автор схвалює остаточний зміст статті після її рецензування й погоджується на опублікування в остаточному варіанті рукопису. Стаття не подавалася в інші журнали для розгляду й публікації.

Open Access. This article is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0).

Література

Авшенюк, Н.М. (Наук. ред.). (2017). Зарубіжний досвід професійної підготовки педагогів: аналітичні матеріали. Київ: ДКС “Центр”.

Алексєєнко-Лемовська, Л.В. (2017). Вектори наукових досліджень у галузі дошкільної освіти. Людинознавчі студії. Серія “Педагогіка”, 4/36, 4-14. https://doi.org/10.24919/2313-2094.4736.98220 Бадер, С.О. (2020). Система формування ціннісно-смислових орієнтацій майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти у фаховій підготовці.

Дис. д-ра пед. наук. Державний заклад “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”. Старобільськ.

Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція). (2021). Наказ МОН України № 33 від 12.01.2021. Отримано з https://mon.gov.ua/storage/app/ media/rizne/2021/12.01/Pro_novu_redaktsiyu%20Bazovoho%20komponenta%20 doshkilnoyi%20osvity.pdf

Іванчук, С.А. (2021). Готовність майбутніх вихователів до формування екологічно доцільної поведінки у дітей дошкільного віку як результат фахової підготовки. Духовність особистості: методологія, теорія і практика, 3(102), 123-135. https://doi.Org/m.33216/2220-63m-2021-102-3-123-135

Ковшар, О.В. (Наук. ред.). (2020). Підготовка майбутніх фахівців дошкільної освіти засобами інтерактивних та продуктивних технологій. (Колективна монографія). Кривий Ріг: КДПУ

Коновалова, К.І. (2018). Формування професійної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти у процесі фахової підготовки. Дис. канд. пед. наук. Одеса.

Левінець, Н. (2022). Підготовка майбутніх вихователів до формування рухової компетентності дітей дошкільного віку. Preschool Education: Global Trends, 1, 128-147. https://doi.org/10.5281/zenodo.6981465

Положення про академічну доброчесність в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі. (2021). Затверджено 30.08.2021 р., протокол № 1. https://drive. google.eom/file/d/1C-QWFITG-iKJvmq65C6ZpRwc9aIRLrr_/view

Положення про кваліфікаційні (випускні) роботи Університету Григорія Сковороди в Переяславі. (2021). Затверджено Вченою радою 30.08.2021 р., протокол № 1. Отримано з https://drive.google.eom/file/d/1jqigBIsIfGVT_M_ QTzXXMUEgzbEgtbol/view

Положення про курсову роботу Університету Григорія Сковороди в Переяславі. (2021). Затверджено 30.08.2021 р., протокол № 1. https://drive.google.com/file/ d/11DvjBCQjsd9n141u9s9rZpZmD-cMb5Uz/view

Положення про студентський науковий гурток та проблемну групу Університету Григорія Сковороди в Переяславі. (2021). Затверджено

30.08.2021 р., протокол № 1. https://drive.google.eom/file/d/0B2vG16zGit

ImYmNxNmdBVnJrZnZab0NydHFxSmg2N0NoUHFz/view?resourcekey=0- qCEcofXuYiJ8Kcx7kR0rMA

Професійний стандарт “Вихователь закладу дошкільної освіти”. (2021). Наказ Міністерства економіки України № 755-21 від 19.10.2021 р. Отримано з https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-profesijnogo-standartu-vihovatel- zakladu-doshkilnoyi-osviti

Професійний стандарт за професією “Керівник (директор) закладу дошкільної освіти”. (2021). Наказ Міністерства економіки України № 620-21 від

28.09.2021 р. Отримано з https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-

profesijnogo-standartu-kerivnik-direktor-zakladu-doshkilnoyi-osviti

Товканець, Г.В. (Ред.). (2018). Педагогічна освіта і професійна підготовка в сучасному соціокультурному середовищі. (Монографія). Мукачево: Редакційно-видавничий центр МДУ.

Barker, K.S., Kim, Do-H., & Pendergraift, E. (2022). “It Felt Good to Be Included”: A Mixed-Methods Study of Pre-Kindergarten Teachers' Experiences with Professional Learning. Early Childhood Education Journal, 50, 593-604. https:// doi.org/10.1007/s10643-021-01175-4

Becher, A. (2022). When context meets knowledge in university professional education: organizational factors influencing coherence in teaching and social work. Higher Education, 83, 577-595. https://doi.org/10.1007/s10734-021-00680-0 Bellei, C., & Munoz, G. (2021). Models of regulation, education policies, and changes in the education system: a long-term analysis of the Chilean case. Journal of Educational Change. https://doi.org/10.1007/s10833-021-09435-1 Brown, C.S., Cheddie, T.N., Horry, L.F., & Monk, J.E. (2017). Training to Be an Early Childhood Professional: Teacher Candidates' Perceptions about Their Education and Training. Journal of Education and Training Studies, 5(6), 177-186. https:// doi.org/10.11114/jets.v5i6.2308

Carmel, R., Rozenberg, K., Hammer, D., Pasternak, I., Yaish, D.B., & Hachmon, M. (2021). Exploring Predictors for New Kindergarten Teachers' (NKTs') Integration in the Workplace. Early Childhood Education Journal. https://doi.org/10.1007/ s10643-021-01276-0

Castro-Rodriguez, Y. (2022). Systematic Review of University Research Hotbeds as a Training Intervention. Propositos Y Representaciones. Journal of Educational Psychology, 10(2), E873. https://doi.org/10.20511/pyr2022.v10n2.873 Cornalli, F. (2018). Training and Developing Soft Skills in Higher Education. 4th International Conference on Higher Education Advances (HEAd'18) (pp. 961-967). Universitat Polit'ecnica de Val'encia, Val'encia. http://dx.doi. org/10.4995/HEAd18.2018.8127

Council Recommendation of 22 May 2018 on Key Competences for LifeLong Learning.

(2018). (Text with EEA relevance) (2018/C 189/01). Official Journal of the European Union. Retrieved from: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/ PDF/?uri=CELEX:32018H0604(01)&rid=7

EDUCATION 4.0: Ukrainian sunrise. (2022). Програма великої трансформації освіта 4.0: Український світанок. Міністерство освіти і науки України. Отримано з https://mon.gov.ua/storage/app/media/news/2022/12/10/Osvita- 4.0.ukrayinskyy.svitanok.pdf

Ell, F., Simpson, A., Mayer, D., Davies, L. McL., Clinton, J., & Dawson, G. (2019). Conceptualising the impact of initial teacher education. Australian Educational Researcher, 46, 177-200. https://doi.org/10.1007/s13384-018-0294-7 Ferrero, M. (2020). Can Research Contribute to Improve Educational Practice?

The Spanish Journal of Psychology, 23, E33. https://doi.org/10.1017/SJP.2020.24 Karnaukhova, A., Polovina, O., Harashchenko, L., Kondratets, I., & Ponomarenko, T. (2022). Training future pre-school professionals in psycho-pedagogical support for early childhood development. Eduweb - Revista de tecnologia de information y comunicacion en education, 16(3), 190-204. https://doi.org/10.46502/issn.1856- 7576/2022.16.03.14

Khandaker, R. (2021). Professional Training: Crucial Need to Enhance the Efficacy of Preschool Teachers in the Context of Bangladesh. Open Access Library Journal, 8, E7880. https://doi.org/10.4236/oalib.1107880 Li, F., & Boon, Ng.S. (2021). A Case Study of Professional Growth of Cross- Disciplinary Preschool Education Master Students. Southeast Asia Early Childhood Journal (Special Issue), 10, 25-39. https://doi.org/10.37134/saecj.vol10.sp.3.2021 Manning, M., Garvis, S., Fleming, C., & Wong, T.W.G. (2017). The Relationship Between Teacher Qualification and the Quality of the Early Childhood Care and Learning Environment. Campbell Systematic Reviews.

Proposal for a Council Recommendation on Key Competences for LifeLong Learning. (2018). Commission Staff Working Document Accompanying the Document

SWD/2018/014 final - 2018/08 (NLE). Retrieved from: https://eur-lex.europa.eu/ legal-content/EN/TXT/?uri=SWD:2018:0014:FIN

Putcha, V., Neuman, M., Zaplotynska, O., & Sofiy, N. (2018). Supporting the Early Childhood Workforce at Scale: Preschool Education in Ukraine. Washington, D.C.: Results for Development.

Van Eeden, E., Eloff, I., & Dippenaar, H. (2021). On Responses of Higher Education and Training With(in) Society Through Research, Teaching, and Community Engagement. Educational Research for Social Change, 10(1), 1-15. http://dx.doi. org/10.17159/2221-4070/2021/v10i1a

References

Aleksieienko-Lemovska, L.V. (2017). Vektory naukovykh doslidzhen u haluzi

doshkilnoi osvity [Vectors of Scientific Research in the Field of Preschool Education]. Liudynoznavchi studii. Seriia “Pedahohika” - Human Studies. Series of “Pedagogy”, 4/36, 4-14. https://doi.org/10.24919/2313-2094.4/36.98220 [in Ukrainian].

Avsheniuk, N.M. (Nauk. red.). (2017). Zarubizhnyi dosvid profesiinoi pidhotovky pedahohiv: analitychni materialy [Foreign Experience of Professional Training of Teachers: Analytical Materials], Kyiv: DKS “Tsentr” [in Ukrainian].

Bader, S.O. (2020). Systema formuvannia tsinnisno-smyslovykh oriientatsii maibutnikh vykhovateliv zakladiv doshkilnoi osvity u fakhovii pidhotovtsi [The system of formation of value-semantic orientations of future teachers of preschool education institutions in professional training]. Doctor's of Ped. Sciences Thesis. Derzhavnyi zaklad “Luhanskyi natsionalnyi universytet imeni Tarasa Shevchenka”. Starobilsk [in Ukrainian].

Barker, K.S., Kim, Do-H., & Pendergraft, E. (2022). “It Felt Good to Be Included”: A Mixed-Methods Study of Pre-Kindergarten Teachers' Experiences with Professional Learning. Early Childhood Education Journal, 50, 593-604. https:// doi.org/10.1007/s10643-021-01175-4

Bazovyi komponent doshkilnoi osvity [The Basic Component of Preschool Education]. (2021). MON Ukrainy. Nakaz № 33 vid 12.01.2021. Retrieved from https:// mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2021/12.01/Pro_novu_redaktsiyu%20 Bazovoho%20komponenta%20doshkilnoyi%20osvity.pdf [in Ukrainian].

Becher, A. (2022). When context meets knowledge in university professional education: organizational factors influencing coherence in teaching and social work. Higher Education, 83, 577-595. https://doi.org/10.1007/s10734-021-00680-0

Bellei, C., & Munoz, G. (2021). Models of regulation, education policies, and changes in the education system: a long-term analysis of the Chilean case. Journal of Educational Change. https://doi.org/10.1007/s10833-021-09435-1

Brown, C.S., Cheddie, T.N., Horry, L.F., & Monk, J.E. (2017). Training to Be an Early Childhood Professional: Teacher Candidates' Perceptions about Their Education and Training. Journal of Education and Training Studies, 5(6), 177-186. https:// doi.org/10.11114/jets.v5i6.2308

Carmel, R., Rozenberg, K., Hammer, D., Pasternak, I., Yaish, D.B., & Hachmon, M. (2021). Exploring Predictors for New Kindergarten Teachers' (NKTs') Integration in the Workplace. Early Childhood Education Journal. https://doi.org/10.1007/ s10643-021-01276-0

Castro-Rodriguez, Y. (2022). Systematic Review of University Research Hotbeds as a Training Intervention. Propositos Y Representaciones. Journal of Educational Psychology, 10(2), E873. https://doi.org/10.20511/pyr2022.v10n2.873

Cornalli, F. (2018). Training and Developing Soft Skills in Higher Education. 4th International Conference on Higher Education Advances (HEAd'18) (pp. 961-967). Universitat Politecnica de Valencia, Valencia. http://dx.doi. org/10.4995/HEAd18.2018.8127

Council Recommendation of 22 May 2018 on Key Competences for LifeLong Learning.

(2018). (Text with EEA relevance) (2018/C 189/01). Official Journal of the European Union. Retrieved from: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/ PDF/?uri=CELEX:32018H0604(01)&rid=7

Ell, F., Simpson, A., Mayer, D., Davies, L. McL., Clinton, J., & Dawson, G. (2019). Conceptualising the impact of initial teacher education. Australian Educational Researcher, 46, 177-200. https://doi.org/10.1007/s13384-018-0294-7

EDUCATION 4.0: Ukrainian sunrise. (2022). Prohrama velykoi transformatsii osvita 4.0: Ukrainskyi svitanok. Ministerstvo osvity i nauky Ukrainy [The Great Transformation Program Education 4.0: Ukrainian sunrise. Ministry of Education and Science of Ukraine]. Retrieved from https://mon.gov.ua/storage/app/media/ news/2022/12/10/Osvita-4.0.ukrayinskyy.svitanok.pdf [in Ukrainian].

Ferrero, M. (2020). Can Research Contribute to Improve Educational Practice? The Spanish Journal of Psychology, 23, E33. https://doi.org/10.1017/SJP.2020.24

Ivanchuk, S.A. (2021). Hotovnist maibutnikh vykhovateliv do formuvannia ekolohichno dotsilnoi povedinky u ditei doshkilnoho viku yak rezultat fakhovoi pidhotovky [Readiness of future educators for the formation of environmentally friendly behavior in children of preschool age as a result of professional understanding]. Dukhovnist osobystosti: metodolohiia, teoriia i praktyka - Personal Spirituality: Methodology, Theory and Practice, 3(102), 123-135. https://doi.org/10.33216/2220-6310-2021-102-3-123-135 [in Ukrainian].

Karnaukhova, A., Polovina, O., Harashchenko, L., Kondratets, I., & Ponomarenko, T. (2022). Training future pre-school professionals in psycho-pedagogical support for early childhood development. Eduweb - Revista de tecnologia de information y comunicacion en education, 16(3), 190-204. https://doi.org/10.46502/issn.1856- 7576/2022.16.03.14

Khandaker, R. (2021). Professional Training: Crucial Need to Enhance the Efficacy of Preschool Teachers in the Context of Bangladesh. Open Access Library Journal, 8, E7880. https://doi.org/10.4236/oalib.1107880

Konovalova, K.I. (2018). Formuvannia profesiinoi kultury maibutnikh vykhovateliv zakladiv doshkilnoi osvity u protsesi fakhovoi pidhotovky [Formation of Professional Culture of Future Educators of Preschool Education Institutions in the Process of Professional Training]. Dys. hand. ped. nauk - Diss. Ph.D. Ped. of Science. Odesa [in Ukrainian].

Kovshar, O.V (Ed.). (2020). Pidhotovka maibutnikh fakhivtsiv doshkilnoi osvity zasobamy interaktyvnykh ta produktyvnykh tekhnolohii [Training of Future Specialists in Preschool Education by Means of Interactive and Productive Technologies]. Kryvyi Rih: KDPU [in Ukrainian].

Levinets, N. (2022). Pidhotovka maibutnikh vykhovateliv do formuvannia rukhovoi kompetentnosti ditei doshkilnoho viku [Preparation of Future Educators for the Formation of Motor Competence of Preschool Children's]. Preschool Education: Global Trends, 1, 128-147. https://doi.org/10.5281/zenodo.6981465 [in Ukrainian].