Казкотерапія і бодинаміка у підтримці дітей з підвищеною тривожністю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Казкотерапія і бодинаміка у підтримці дітей з підвищеною тривожністю

Олена Монке

Державний Заклад “Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського” Одеса (Україна)

Fairytale-Therapy and Bodydynamics Supporting Children with Increased Anxiety

Olena Monke

DSc. in Pedagogy,доктор педагогічних наук,

Associate Professorдоцент

State Establishment “South Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushynsky”, Odesa (Ukraine)

ABSTRACT

Objective. The article is devoted to the topic of fairy-tale therapy and body dynamics in working with children with increased anxiety.

Goal. There is a theoretical justification of the effectiveness of the use of fairy-tale therapy as an art therapy method and body dynamics as a modern method of body-oriented psychotherapy aimed at correcting the anxiety of adults and children, in particular preschool children.

Materials & Methods. Systematic review and content analysis of studies on the therapy of anxiety in children and adults - in order to study the characteristics of the action of the presented means. Studies that had a reduction in anxiety symptoms with art therapy and body-oriented therapy as the primary outcome measure were included. Publications in Ukrainian, English and Russian languages were included.

Results. According to the theories of C. Spielberger, anxiety is distinguished as a state (temporary experience) and anxiety as a personality trait (permanent character trait). The essence of situational and personal anxiety is characterized. It is pointed out the danger of ignoring personal anxiety, which can become established as a stable personality trait and lead to the appearance of neurotic behavioral reactions, fears, low self-esteem, etc. Research findings suggest that art therapy can be effective in treating anxiety in adults because it can improve stress regulation, cognitive regulation, and emotion regulation. However, research into the effectiveness of art therapy for the treatment of anxiety in adults is in its infancy and development. Instead, in the correction of children's anxiety, one of the safest and most interesting methods of art therapy and art pedagogy is fairy-tale therapy, which through a fairy tale allows you to understand and discuss with the child the reasons for his anxiety and fears, and to process his internal problems through his own emotional state. Today, this method is quite effectively used for the purpose of therapeutic influence, in solving educational, diagnostic, correctional, psychoprophylactic tasks. In addition, psychological and art-pedagogical practice testifies to the effectiveness of the integration of body dynamics in fairy-tale therapy when working with anxious children.

The essence of fairy-tale therapy and body dynamics, which in their interaction effectively help children experiencing very serious states of anxiety, is shown. The ways of working with children's anxiety in the writings of modern teachers, psychologists, art therapists, etc. are analyzed. Ways of integrating fairy-tale therapy and body dynamics in working with anxious children are highlighted.

Fairy-tale therapy and body dynamics in their interaction make it possible to resist the negative influences of the modern world even more effectively. They make it possible to more effectively overcome the manifestations of both situational and personal anxiety in children.

Conclusions. Fairy-tale therapy, supported by body dynamics techniques, is an effective tool for psychological self-help, and serves to acquire the skills of emotional self-regulation of the individual. If the skills are regularly practiced with the child in a stable state, then in a state of stress they can come in handy and provide the child with significant support.

Key words: fairy tale therapy, body dynamics, anxiety, preschool children, adults.

АНОТАЦІЯ

Вступ. Сьогоднішні реалії, спричинені війною невідворотно змушують нас жити в постійному відчутті тривоги, страху, невизначеності, безпорадності і пригніченості. Сучасні дослідження засвідчують, що негативний досвід війни живе в тілі; в усіх вікових групах досліджуваних виявлено субклінічно виражену тривогу, так званий межовий стан, панічну поведінку, що включає не тільки панічні напади, а й тривогу та психосоматичні симптоми; Зазначається, що терапевтична підтримка й тепле людське спілкування здатні змінити те, як дитина переживає досвід війни, та повернути їй відчуття захищеності.

Узвичаєний спосіб лікування тривожності є когнітивно-поведінкова терапія та фармакотерапія. У клінічній практиці пацієнтам із тривогою в якості додаткового методу підтримки пропонується арт-терапія, оскільки, загальноприйняте лікування не є достатньо ефективним. Арттерапія відкриває безкінечні можливості для вивільнення й трансформації образів, на яких значною мірою базуються травматичні спогади особистості. Мистецтво, творчість, які лежать в основі арттерапії несуть в собі ефективні можливості зцілюючого впливу на особистість, допомагають впоратися з тривогою, подолати наслідки стресу. Тілесно-орієнтована психотерапія у поєднанні з арт-терапевтичними інструментами надає ще більше можливостей у роботі з тривожністю, здійснює як дбайливий коригувальний вплив, так і призводить до інтенсивних та глибоких трансформаційних переживань. Арт-терапія, в якому б вигляді вона не проводилася (цілеспрямовано або спонтанно) є творчим процесом, що тісно пов'язаний з тілесним станом у найширшому розумінні. Саме емоційне переживання новизни, уникнення шаблонів, бачення і розуміння чогось по-новому несе в собі неабиякий терапевтичний потенціал. Метою статті є теоретичне обґрунтування ефективності використання казкотерапії, як арттерапевтичного методу, і бодінаміки як сучасного методу тілесно-орієнтованої психотерапії, спрямованих на корекцію тривожності дорослих і дітей, зокрема дітей дошкільного віку.

Методи та методики дослідження. Систематичний огляд та контент-аналіз досліджень щодо терапії тривожності у дітей і дорослих - з метою вивчення характеристики дії представлених засобів. Були включені дослідження, які мали зменшення симптомів тривожності засобами арттерапії і тілесно- орієнтованої терапії як основний показник результату. Були включені публікації українською, англійською і російською мовами.

Результати. Відповідно теорії Ч. Спілбергера розрізняють тривогу (як стан, тимчасове переживання), і тривожність (як властивість особистості, стійка риса характеру). Охарактеризовано сутність ситуативної та особистісної тривожності. Вказується на небезпеку ігнорування особистісної тривожності, яка може закріпитися як стійка риса характеру та призвести до появи невротичних поведінкових реакцій, страхів, низької самооцінки тощо. Результати досліджень свідчать про те, що арттерапія може бути ефективною при лікуванні тривоги у дорослих, оскільки це може покращити регуляцію стресу, когнітивну регуляцію та регуляцію емоцій. Проте дослідження ефективності арт-терапії для лікування тривоги у дорослих перебувають на початковому етапі розвитку. Натомість, дослідження ефективності арттерапії у корекції тривожних станів у дітей засвідчили свою ефективність досить давно. Так, у корекції дитячої тривожності одним із найбезпечніших і найцікавіших методів арт-терапії та арт-педагогіки є казкотерапія, яка через казку дозволяє зрозуміти та обговорити з дитиною причини її тривоги та страхів, і переробляти свої внутрішні проблеми через власний емоційний стан. Сьогодні цей метод досить ефективно використовується з метою лікувального впливу, при вирішенні освітніх, діагностичних, корекційних, психопрофілактичних завдань. Крім того, психологічна арт-терапевтична та арт-педагогічна практика свідчить про ефективність інтеграції бодинаміки в казкотерапію при роботі з тривожними дітьми. Показано суть казкотерапії та бодинаміки, що у своїй взаємодії ефективно допомагають дітям, які переживають дуже серйозні стани тривоги. Проаналізовано способи роботи з дитячою тривожністю у працях сучасних педагогів, психологів, арт-терапевтів тощо. Висвітлено шляхи інтеграції казкотерапії та бодинаміки в роботі з тривожними дітьми. Висвітлено, як казкотерапія та бодинаміка у своїй взаємодії дозволяють ще ефективніше подолати прояви як ситуативної, так і особистісної тривожності у дітей.

Висновки. Казкотерапія, підкріплена техніками бодинаміки, є ефективним засобом психологічної самодопомоги, слугує набуттю навичок емоційної саморегуляції особистості. Якщо ці навички регулярно практикувати з дитиною в її стабільному стані, то в стані стресу вони можуть стати в нагоді і надати дитині значну підтримку.

Ключові слова: казкотерапія, бодинаміка, тривожність, діти дошкільного віку, дорослі. казкотерапія бодинаміка тривожність

Вступ

Потреба у безпеці є однією з найважливіших базових потреб особистості. Наразі ця потреба під загрозою. Сьогоднішні реалії, спричинені війною невідворотно змушують нас жити в постійному відчутті тривоги, страху, невизначеності, безпорадності і пригніченості. Перманентне відчуття страху, тривоги спричиняє зміну емоційних реакцій навіть на звичайні події. А втім, дорослим слід пам'ятати, що від їх реакції на певні події залежить рівень травмованості, зокрема тривожності дітей. І треба вміти справлятися зі своїм страхом, зокрема і для того, щоб убезпечити свою дитину. На жаль, сьогодні кількість дорослих і дітей, які відрізняються підвищеним неспокоєм, емоційною нестійкістю, тривожністю занадто велика. Так, у дослідженні українських науковців С. Кузікова, В. Зливков, С. Лукомська (2022) “Вікові особливості переживання травм війни: Інтегративний підхід” в усіх вікових групах досліджуваних виявлено “субклінічно виражену тривогу, так званий межовий стан”, панічну поведінку, що включає не тільки панічні напади, а й тривогу та психосоматичні симптоми, (головні болі, болі в животі, спині), які більше властиві молоді та особам до 40 років (Кузікова та ін., 2022: 69). Тому проблема емоційних порушень, їх своєчасна корекція особливо актуальна. Американська психологиня, засновниця та директор центру арттерапії Emerald Sketch, президент Нью-Йоркської асоціації арттерапії Ніколь Портер Віллкокс зазначає, що негативний досвід війни живе в тілі. І, хоча, змінити того, що сталося ми не можемо, однак, терапевтична підтримка й тепле людське спілкування здатні змінити те, як дитина переживає досвід війни, та повернути їй відчуття захищеності (Віллкокс, 2022)

Узвичаєний спосіб лікування тривожності є когнітивно- поведінкова терапія та фармакотерапія. Зауважимо, що у клінічній практиці пацієнтам із тривогою в якості додаткового методу підтримки надається арттерапія, оскільки, загальноприйняте лікування не є достатньо ефективним для великої групи пацієнтів. Як зазначає Н-П. Віллкокс (2022), арттерапія відкриває безкінечні можливості для вивільнення й трансформації образів, на яких значною мірою базуються травматичні спогади особистості. Тобто, мистецтво, творчість, які лежать в основі арттерапії несуть в собі ефективні можливості зцілюючого впливу на особистість, допомагають впоратися з тривогою, подолати наслідки стресу. Тілесно-орієнтована психотерапія у поєднанні з арт-терапевтичними інструментами надає ще більше можливостей у роботі з тривожністю, здійснює як дбайливий коригувальний вплив, так і призводить до інтенсивних та глибоких трансформаційних переживань. Арттерапія, в якому б вигляді вона не проводилася (цілеспрямовано або спонтанно) є творчим процесом, що тісно пов'язаний з тілесним станом у найширшому розумінні. Саме емоційне переживання новизни, уникнення шаблонів, бачення і розуміння чогось по-новому несе в собі неабиякий терапевтичний потенціал.

Метою статті є теоретичне обґрунтування ефективності використання казкотерапії, як арттерапевтичного методу, і бодинаміки як сучасного методу тілесно-орієнтованої психотерапії, спрямованих на корекцію тривожності дорослих і дітей, зокрема дітей дошкільного віку.

Методи та методики дослідження

Систематичний огляд та контент-аналіз досліджень щодо терапії тривожності у дітей і дорослих - з метою вивчення характеристики дії представлених засобів. Були включені дослідження, які мали зменшення симптомів тривожності засобами арттерапії і тілесно- орієнтованої терапії як основний показник результату.

Психологічні теорії тривожності демонструють багатогранність її проявів, і описані в наукових дослідженнях (Фрейд, 2001; Spielberger, Gorsuch & Lushene, 1970). Розробку проблеми тривожності знаходимо і в сучасних наукових розвідках (Вольнова & Дьоміна, 2020; Козлюк & Руденко, 2017; Омельченко & Кісарчук, 2008; Карпенко & Ревть 2022; Abbing et al., 2018; Twenge, 2000 та ін.).

У психології одним із перших, хто зробив спробу прояснити природу тривоги був З. Фрейд. Він розглядав тривогу з позиції “Я”, визначаючи її як специфічну відповідь на індивідуально важливу загрозу, фактично - як страх будь-якої втрати (Фрейд, 2001). Тривожність вчений визначав як емоційне переживання негативного характеру, пов'язане з почуттями невизначенності і безпорадності. Також він розділяв феномени “страх” і “тривога”: відчуття страху формується під впливом зовнішньої небезпеки, тоді як джерелом невротичної тривоги є внутрішні суб'єктивні переживання (цит. за Іванова, 2020).

Один з універсальних методів визначення тривожного стану є тест на тривожність Спілбергера - Ханіна (Spielberger et al., 1970). Ця діагностика дозволяє диференційовано вимірювати тривожність і як особистісну властивість, і як стан, пов'язаний із поточною ситуацією. Тест допомагає визначити вираженість тривожності у структурі особистості. В його основі лежить опрацьована методика з опитувальником, пристосованим як до самостійної оцінки, так і до клінічної діагностики. Завдання дозволяють визначити наявність тривожності, сприяють виявленню особливостей її виникнення і прояву. Ч.Д. Спілбергер під час розробки тесту розвинув теорію “Personality and Learning Theory” британського психолога

Р.Б. Кеттела (Cattell, 1983). У її основі було закладено чітке розмежування хронічних (постійних) та тимчасових тривожних станів. Ч. Спілбергер склав детальний опис станів тривожності. STAI (State-Trait Anxiety Inventory) вимірює два типи тривожності: реактивний (ситуативний) - SA (S-турбота за Спілбергером). Виявляється у формі страху, нервозності, дискомфорту. SA характерна для психологічних розладів, патологій та захворювань. Реактивне занепокоєння виявляється у почуттях від передбачуваних, тимчасових загроз. Особистісний - TA (Т - тривога у класифікації автора тесту виявляється у відчуттях стресу, занепокоєння, дискомфорту. Стурбований стан, з яким людина стикається щодня. Відчуття та почуття у типових ситуаціях) (Spielberger, 1970). Ю. Ханін адаптував методику Спілбергера для використання у професійному спорті. Застосування адаптації не обмежилося спортом, тест набув широкого поширення в інших сферах (Шкала тревоги Спилбергера-Ханина, н.д.; Spielberger et al., 1970).

Отже, відповідно теорії Ч. Спілбергера (Spielberger et al., 1970), розрізняють тривогу як стан (тимчасове переживання) і тривожність як властивість особистості (стійка риса характеру). Подібні висновки роблять й інші науковці. Г. Гулько (2017) зазначає, що у більшості випадків, при формулюванні суті поняття “тривога” автори спираються на визначення Ч. Спілбергера, який використовував це слово для опису неприємного за своїм емоційним забарвленням стану, що характеризується суб'єктивним відчуттям занепокоєння, похмурих передчуттів, а на фізіологічному рівні пов'язаний із активізацією автономної нервової системи (Гулько, 2017: 17-20).

Результати

Визначаючи тривожність як психологічну особливість людини, що виражається в постійному неспокої і передчутті небезпеки, дослідники. розділяють її на 2 види: ситуативну і особистісну. Зазначимо, що ситуативна тривожність час від часу виявляється у кожної людини. Тобто така тривожність породжена певною ситуацією, відіграє важливу роль своєрідного мобілізуючого механізму, включаючи в особистості певні аспекти зібраності, готовності виконати своє завдання правильно. На фоні ситуативної виокремлюють особистісну тривожність. Вона може виявлятися як особистісна якість, що схиляє людину до постійного життя у тривозі. Для дитини з особистісною тривожністю характерні настороженість, пригніченість настрою, у неї утруднені контакти з довколишнім світом. Якщо ігнорувати протікання особистісної тривожності, то вона закріплюється в стереотипі “я-поганий, і світ поганий”.

Як зазначають Е. Хендріксен (Хендриксен, 2021), Є. Тараріна (Тарарина, 2020), тривога і неспокій здатні знищити дитячу самооцінку і впевненість у собі. За умови частого зіткнення дитини з тривожними ситуаціями тривожність формується та закріплюється як стійка властивість особистості. У дітей проявляються такі поведінкові реакції:страхи, звички невротичного характеру,односторонні захоплення та схильності до фантазування та повторення “ритуальних” дій, вербальна та невербальна агресія щодо оточуючих у ситуаціях, що викликають тривогу, гостре реагування на невдачу, відмова від тієї чи іншої діяльності, у якій відчувають ускладнення, тихий глухий голос, можливе заїкання. Їхнє мовлення може бути як занадто швидким, квапливим, так і сповільненим, ускладненим. Зазвичай, виникає тривале збудження: дитина осмикує руками одяг, чимось маніпулює. Означені маніпуляції знижують у дітей емоційну напругу, заспокоюють. З огляду на означену проблему, Е. Хендріксен склала список із п'яти порад, які допоможуть впоратися з дитячою тривожністю (Монке & Сєбова, 2022). Реалізацію запропонованої стратегії дій щодо дитячої тривожності, але крізь призму поєднання казкотерапії і бодинаміки розглянемо згодом у цій статті.

Насамперед зазначимо, що у сучасній психолого- педагогічній науці все більше зростає інтерес до артпедагогічних та арттерапевтичних методів виховання і зцілення особистості за допомогою творчості. Дослідники (Abbing et al., 2018) виокремлюють три різні типи арттерапії: (1) використання творчості як приємної та розслаблюючої діяльності; (2) використання мистецтва для вираження (неусвідомлених) когнітивних патернів, як інструмент проникнення; (3) використання процесу створення мистецтва як свідомого вираження важких емоцій і (травматичних) спогадів.

У дослідженнях, присвячених означеній проблемі припускається, що арттерапія може сприяти зменшенню тяжкості симптомів тривоги, оскільки здатна:викликати розслаблення,

стимулюючи рухливий стан розуму, ймовірно, призводить до зниження рівня кортизолу а, отже, до зменшення та регуляції стану стресу та тривоги (Sandmire et al., 2012); арттерапія перетворює несвідоме на усвідомлене, і тим самим створює можливості для дослідження емоцій і когнітивних здібностей, сприяє когнітивній регуляції (Yu et al., 2016); створює безпечне середовище для свідомого вираження (важких) емоцій і спогадів, що схоже на експозицію, пригадування та емоційне дистанціювання, що, можливо, призводить до кращої регуляції емоцій (Abbing et al., 2018).

Як зауважують автори статті “Ефективність арт-терапії для лікування тривоги у дорослих: систематичний огляд рандомізованих і нерандомізованих контрольованих досліджень” (Abbing et al., 2018), арттерапія може бути ефективною у лікуванні тривоги дорослих, оскільки вона може покращити регуляцію стресу, когнітивну регуляцію та регуляцію емоцій. Однак, враховуючи невелику кількість досліджень, вчені зробили висновок, що дослідження ефективності арттерапії для лікування тривоги у дорослих знаходяться на початковому етапі та у стадії розвитку (Abbing et al., 2018). Дослідниками було визначено три підходи до арттерапії: (1) використання мистецтва як релаксаційної діяльності, що веде до зменшення стресу; (2) використання процесу створення мистецтва як свідомого шляху до проживання важких емоцій і (травматичних) спогадів, що призводить до кращої регуляції емоцій;

(3) використання мистецтва як самовираження, з метою отримання розуміння (несвідомих) когнітивних моделей; що призводить до кращої когнітивної регуляції (Abbing et al., 2018).

Можливим поясненням сказаного може бути те, що стан, подібний до трансу, виникає під час творчості через тактильний і візуальний досвід, а також повторювану м'язову діяльність, притаманну створенню мистецтва. Учені зазначають, що гіпотетичні механізми впливу мистецтва і творчості вказують на те, що симптоми тривоги і тривожності можуть зменшитися, оскільки арттерапія здатна підтримувати регуляцію стресу (через індукцію релаксацію, імовірно, порівняну з усвідомленістю, регуляцію емоцій (через створення безпечних умов для вираження та дослідження емоцій) та когнітивної регуляції (оскільки мистецька робота відкриває можливості для дослідження (несвідомих) когніцій). Усі ці типи регуляції сприяють кращій саморегуляції (Abbing et al., 2018).

Процес створення мистецтва може сприяти стану усвідомленості, яка в свою чергу посилює саморегуляцію і є модератором між силою подолання та психічною симптоматикою. Все це допомагає подолати тривогу і тривожність. Пацієнти вчаться виражати емоції ефективніше, оскільки арттерапія дозволяє їм вербалізувати свої почуття (Abbing et al., 2018). Зв'язок між арттерапією та регуляцією емоцій підтверджується багатьма дослідженнями, які також виявляють значне ефективне короткочасне відновлення настрою за допомогою мистецтва, засноване на двох стратегіях регуляції емоцій: очищення від негативних почуттів і стратегія відволікання: розгортання уваги, що зосереджується на позитивних або нейтральних емоціях, щоб відволіктися від негативних (Abbing et al., 2018).

У корекції дитячої тривожності одним із найбезпечніших і цікавих методів арттерапії і артпедагогіки є казкотерапія, яка через казку дозволяє зрозуміти і обговорити з дитиною причини її тривожності, страхів, і переробити її внутрішні проблеми через власний емоційний стан. Цей метод сьогодні досить ефективно використовується з метою терапевтичного впливу, у вирішенні виховних, діагностичних, корекційних, психопрофілактичних завдань. Суть казкотерапії як універсального методу в роботі педагога, психолога, вихователя, арттерапевта в тому, що казка це завжди перенос казкових смислів в реальність. За словами О. Тараріної (Тарарина, 2022), казка є певним мостом, по якому на особливому поїзді, доставляються в нашу реальність - напряму в несвідоме певні речі, які іншим чином, ніж чудесним поїздом казки, метафори туди дістатися не можуть. Оскільки людина своєю свідомістю чинить опір, то використання казки, метафори є тим обхідним шляхом, який дозволить перехитрити нашу підсвідомість, для того щоб було легше сприйняти особливі і важливі для людини смисли (там само). Наприклад, якщо тяжкі життєві обставини в реальному житті, з якими людина не може впоратися самотужки приводять її до психолога, то це означає, що в цій своїй реальності людина ніби вже програла, і в її реальності вже є проблема, з якою вона не впоралася. Але, коли ми говоримо про казку, притчу, метафору, то ми маємо на увазі, що існує інша реальність. Коли дитині розповідають казку, то вона “обростає казковим простором, ніби коконом. Відразу включається уява і все це малює. І це і є та казкова реальність, яка означає, що людина ще не програла” (там само).

Е. Хендріксен (Хендриксен, 2021) склала список із п'яти порад, які допоможуть впоратися з дитячою тривожністю. Розглянемо їх:

(1) . Складіть план. Іноді діти забувають, що вони мають можливість впоратися з будь-яким завданням. Тут важливо допомогти дитині усвідомити, що вона здатна самостійно вирішити будь-яке відповідне її віку завдання. На жаль, реалії війни і пов'язані з цим складні життєві обставини, негативно впливають на дітей і позбавляють або ускладнюють можливості усвідомлення позиції “Я можу. Я впораюсь. Це в моїх силах”. Але навіть слова підтримки, промовлені на рівні усвідомлення і віри в дитину - це те, на що дорослий повинен спрямувати свій фокус уваги, розмовляючи з нею, підбадьорюючи її. Наприклад, під час розповідання дітям казок, або в сторітелінгу ми можемо використовувати формулювання: подивись як ти гарно впорався! подивись як у тебе все гарно вийшло! ти зміг, ти змогла! Якщо дитина висловлює своє занепокоєння і звертається з якоюсь тривогою до вас, проговоріть: “Схоже, ти дуже хвилюєшся через А”. Це дає можливість уникнути глухої ситуації, що виникає після фрази “тут нічого боятися” (цит. за Монке & Сєбова, 2022). І тут ми можемо показати дитині вже готовий план на певну ситуацію завдяки казкотерапії. Слід підібрати авторську чи народну казку, або спеціальну (психологічну, терапевтичну, психокорекційну і т. ін.), або самим скласти таку казку разом з дітьми.

(2) . Навчіть дитину відповідати своїй тривожності. Іноді діти не усвідомлюють, що тривожність це лише одна сторона діалогу. Але вони можуть відповісти своєму занепокоєнню, щоб відчути себе впевненіше (Хендриксен, 2021). Для цього запропонуйте дитині обрати ім'я своїй тривожності. Наприклад, “неспокійна Ліза (Аня, Андрійко)” або навіть намалюйте персонажа, який сидить на плечі дитини (цит. за Монке & Сєбова, 2022) і відображає цю тривогу. Те саме ми можемо робити і зі страхом. Ми пропонуємо дитині його назвати, дати йому ім'я намалювати його, установити з ним діалог. І тоді свідомість дитини починає переважати над цим підсвідомим імпульсом, що породжує тривожність, і у дитини з'являється можливість його контролювати. Дорослі діти навіть можуть вписувати готові репліки в свою роботу: я можу помилятися, всі мають право на помилку, я сильніша(ий) за мою тривогу, я можу впоратися з будь-якою перешкодою. Це приклади фраз, які можна прописувати, малювати, промовляти разом з дітьми. Адже. коли дитина зіштовхується зі складними життєвими обставинами, то ці фрази вилітають з її голови. І саме дорослий повинен допомогти дитині: багато раз повторити їх, щоб дитина могла ніби доторкнутися до них і відчути (Хендриксен, 2021; Тарарина, 2020).

(3) . Поясніть, що будь-яка буря рано чи пізно стихне (Хендриксен, 2021). Хвилювання спричиняє неприємні фізичні відчуття - підвищене серцебиття, бурчання в шлунку. Такі відчуття можуть посилити стресову ситуацію. Неприємні відчуття можуть змусити дитину подумати “зі мною щось не так”. Навчіть дитину не боятися цих фізичних відчуттів (цит. за Монке & Сєбова, 2022). Навмисне викликайте в дитині ці відчуття. Ви можете бігати з дитиною сходами і тоді дитина зрозуміє що часте серцебиття - це те що відбувається в різних обставинах життя, а не тільки тоді, коли дитина переживає. Або попросіть дитину сфокусуватися на тих відчуттях, які вона має (від 30 секунд до 1 хвилини). Потім зверніть увагу дитини на те, як швидко вона приходить в норму, наприклад, як швидко заспокоюється серцебиття після того як вона побігала по сходах. Можна використовувати фрази: “Так, твоє серце зараз дійсно сильно й часто б'ється, але ти відчуваєш одне й те ж саме, і коли ти злякався, і коли ти побігав по сходах. Ти помітив як швидко ти приходиш в себе? Так само швидко ти прийдеш в себе, коли станеться те, що викликає твою дитячу тривогу”. Дорослий називає її. Тобто ми беремо симптоми, які дитина відчуває, наприклад під час повітряної тривоги, розкладаємо їх на маленькі частини, і проживаємо їх в низькій дозі, даючи дитині пережити досвід того, як вона з цим справляється (Тарарина, 2020). Це все, як зауважує вчена, зазвичай використовується у корекційній роботі з особливими дітьми, і дає значні результати. Артерапія в роботі з особливими дітьми сприяє ефективному емоційному реагуванню, полегшує процес комунікації для замкнених сором'язливих дітей, які слабко орієнтовані на спілкування, бо мають певні обмежені можливості, створює сприятливі можливості для довільності і здатності до саморегуляції, надає додаткового впливу на усвідомлення дитиною почуттів і емоцій, і завжди підвищує самоцінність. Однак, сьогодні всі наші діти так чи так є особливими, і потребують особливих рекомендацій. Використання арттерапії сьогодні - це гарантія, що дорослі зроблять все можливе, щоби самооцінка дитини не страждала (Татарина, 2020).

(4) . Позбавте дитину від марних ритуалів (Хендриксен, 2021). Якщо у дитини є низка дивних традицій, скажімо, вона може почистити зуби, тільки включивши/вимкнувши воду рівно чотири рази, або миє руки занадто довго прийшовши додому з вулиці, значить прийшов час експерименту. Запропонуйте дитині дізнатися, що станеться без дотримання ритуалу. Запропонуйте дитині перед тим, як з'їсти цукерку розрізати її на 4 частини. Або, одягаючи штанці підстрибнути 3 рази. Приготуйтеся до сліз. Будьте суворими, але водночас підтримайте дитину, адже “ритуал” для неї вкрай важливий (цит. за Монке & Сєбова, 2022). Як радить О. Тараріна (Тарарина, 2022), навіть в нестабільні періоди (війна, втрата, розлука, будь-яка складна ситуація) слід усвідомлено привносити в режим дитячого дня те, що ніби вибиває її з ритму. Але робити це в маленькій дозі, як щеплення, як гомеопатію, ніби промовляючи до дитини: дивись, світ може не відповідати нашим очікуванням, світ може проявлятися по-різному. Тобто ми робимо дитині щеплення через несподіванку, інновацію, заради отримання нею відчуття, що світ різний, мінливий. Але з-за того, що світ мінливий, ти не повинен (не повинна) всередині себе переживати (Тарарина, 2020; Хендриксен, 2021). Таким чином, ми прищеплюємо дитині надзвичайно важливу навичку: не розгубитися, завдяки розумінню і усвідомленню, що світ може бути нестабільним, і це нормально.

(5) . Дайте дитині виговоритися. Хоча б кілька хвилин на день давайте якнайменше вказівок. Опрацювання ситуацій - найкращий спосіб подарувати дитині почуття впевненості у своїх силах (цит. за Монке & Сєбова, 2022).

Казкотерапія, як один із найефективніших видів артпедагогіки у контексті подолання тривожності дозволяє дитині засвоїти основні механізми пошуку та прийняття рішень. Казка - це універсальна мова, яку розуміють діти будь-якого віку. Зміст казки завжди звернено відразу до двох шарів психіки дитини: до свідомої психіки, яка відстежує зміст казки, і до несвідомої, яка проживає цю казку, сприймає її кожною клітинкою тіла, пропускаючи через всі органи чуття. Дитина уявляє образи, чує звуки, які тут описуються, вона відчуває казку. Казка допомагає дитині знайти ті ресурси, які їй необхідні для подолання різних складних життєвих ситуацій. У процесі слухання, вигадування та обговорення казки у дитини розвиваються фантазія, творчість. Дослідження засвідчують, що при вигадуванні казок діти з високим рівнем тривожності найчастіше вигадують незворотний сюжет (події зазвичай відбуваються у лісі). Діти із середнім рівнем тривожності використовують сюжети перевтіленням, змінами в образі героя, часто на шляху героїв їхньої казки зустрічаються перепони та присутні помічники. Діти з низьким рівнем тривожності обирають сюжети у змісті, яких програється цінність відносин (дружніх, родинних) (Монке & Сєбова, 2022).

На думку української казкотерапевта Р Ткач (2012), для того, щоби казка чи історія набула певної сили для дитини необхідно дотримуватися певних правил створення казки. Казка повинна в чомусь бути ідентичною проблемі дитини, але ні в якому разі не мати з нею прямої схожості. Казка повинна пропонувати заміщаючий досвід, використовуючи який дитина може зробити новий вибір у вирішенні своєї проблеми. Або дорослий повинен допомогти їй у цьому.

У роботі з тривожними дітьми слід дотримуватися кількох правил:

(1) . У читанні або розповіданні казки треба передавати справжні емоції і почуття. Тривожні діти особливо чутливі до нещирості, награності, внутрішнього роздратування, вони вимагають абсолютної, тотальної чесності дорослого. Під час читання або розповідання треба сидіти так щоб дитина могла б бачити обличчя дорослого і спостерігати за жестами мімікою, виразом очей. Для тривожної дитини дуже важливий контакт зчитування емоцій, дитина буквально проростає всередину розповідача і це допомагає дитині як би перейняти у дорослого його відчуття внутрішнього спокою.

(2) . Не можна допускати довгих пауз під час розповідання казки тривожним дітям. Ситуація повинна містити актуальну для дитини проблему, зашифровану в метафоричному ряді казки.

(3) . Ситуація і питання повинні бути побудовані так, щоб спонукати дитину самостійно будувати і прослідковувати причинно- наслідкові зв'язки (Ткач, 2012; Тарарина, 2020). Адже, незважаючи на те, що дитина в стані тривоги її розумовий процес цілком здоровий. І коли ми запрошуємо дитину в казці до думання, в неї ніби запускається новий простір всередині. Підключаючи в цей момент і навчання, і виховання ми створюємо більший простір всередині дитини, де тривоги й страхи можуть розряджатися (Ткач, 2012; Тарарина, 2020).

Як зауважує Р Ткач (2008), у казці, яка будується за певними правилами, ми демонструємо дитині новий досвід, нові перспективи, нове життя. Схема терапевтичної казки, її алгоритм вкладається у п'ять абзаців. “Жили-були” - це справжня ситуація, яка описує саму дитину як персонажа казки і знайоме, від початку звичне їй середовище, у якому вона жила раніше. “І ось одного разу” - це проблема, яка трапляється у житті дитини. “Через це” - як змінюється життя персонажа казки у зв'язку з проблемою. “Ось тоді” - що робить персонаж, щоб вирішити проблему, що виникла, який досвід він отримує. “З того часу” - це вже щасливе завершення казки (Ткач, 2008). Обов'язкова умова - терапевтична казка для дітей повинна мати щасливий кінець. Діти за своєю природою налаштовані на те, що все має бути добре. Дитина тільки тоді зможе рухатися вперед, коли вона бачить попереду світло: промінчик надії, ситуацію для неї безпечну, щасливий фінал. В інших умовах у дитини не буде стимулу рухатися вперед, залишати свою раковину чи кокон” (цит. за Монке & Сєбова, 2022).

Отже, за допомогою казкотерапії дорослі можуть і підняти назовні, і обговорити з дитиною причини її тривожності, боязкості невпевненості, допомогти дитині переробити її проблеми через власний емоційний фон. Казка допомагає діагностувати, виховувати і розвивати. Вона формує у дитини модель світу, виховує душу підвищує рівень її свідомості. Слухання казки відображає образ, або модель нової поведінки в свідомості дитини. А обговорення казки, найбільш важливих моментів, які торкнулися серця дитини активізує енергію для втілення цієї моделі.

Психологічна і артпедагогічна практика засвідчує ефективність інтеграції бодинаміки в казкотерапію під час роботи з тривожними дітьми. Бодинаміка, як один із наймогутніших засобів тілесної- орієнтованої терапії ніби вказує, що ніколи не пізно мати щасливе дитинство (Ярлнес & Марчер, 2010). За допомогою бодинаміки можна “добрати” необхідні для життя навички і ресурси, які не добрали в дитинстві із-за тривог і стресів. Європейська концепція бодинаміки як одного із найновіших напрямів тілесно орієнтованої терапії виділяє основні 7 структур розвитку психічного простору людини, а саме: структура існування (2 триместр і 3 міс вагітності); структура потреби (формується з 1 місяця до 1,6 років дитини); структура автономії (від 8 міс до 2,6 років) структура волі (2-4 роки), структура любові і сексуальності (3-6 років), структура думок (5-8 років), структура солідарності (7-12 років) (Ярлнес & Марчер, 2010).

У контексті досліджень, що пов'язані з практикою і результатами використання арттерапії і бодинаміки в роботі з травмою О. Вознесенська “Арттерапія спільнот:мистецтво як засіб подолання колективної травми” (2020); О. Прянічнікова “Використання засобів арттерапії в методі emdr під час роботи з травмою у дітей, що мають порушення або несформованість мовлення” (2020); О. Скнар “Ресурси тіла і тілесна палітра емоцій” (2020); О. Скнар “Виклики війни: ідентичність та інструменти роботи психолога (тіло як ресурс)” (2022) та ін. можемо зробити висновок про інтеграцію бодинаміки в казкотерапію, що матиме ще більший ефект в роботі з дитячою тривожністю. Пояснимо це на прикладі активації однієї із 7 структур бодинаміки - структурі: потреби. Основне завдання цієї потреби:брати, притягувати,

засвоювати. Як наголошує О. Тараріна, оскільки наш простір сьогодні живе в стані втрати, то ми повинні активізувати і у дітей, і у дорослих три відчуття притягування, утримування, засвоєння (Тарарина, 2022). З метою активізації цієї структури інсценуємо з дітьми заздалегідь підібрану казку, зокрема казку, в якій персонаж долає певні перешкоди для отримання чогось. Як-от, за допомогою інтерактивної книжки казок “Абетка хоробрості” Н. Чуб (2015), або збірки казок з наскрізним персонажем “Сім казок для дорослих і дітей” О. Монке (2018), або книги “50 цілющих казок для дітей”

Р Ткач (2018) та ін. Завдання дорослого через казку і рух відновити в психічному стані дитини структуру потреби: брати, притягувати і присвоювати. Тобто дитина робить зусилля, активізує свій рефлекс притягування чогось, тим самим активізуючи структуру, що формувалася з 1 місяця до 1,6 років. Під час розповідання тривожним дітям терапевтичних казок дорослий використовує (провокує, інсценує) низку рухів і емоційних станів у дітей (разом з дітьми): притягування відтягування, супротив, володіння, радість від володіння. Як зазначає О. Тараріна, тривожна дитина зцілюється тоді, коли вона максимально віддзеркалена дорослим, коли вона бачить що дорослий в неї включений (Тарарина, 2022). І це значить, що дитина може розслабитися, тому що є більша сила, яка зараз відкрита для дитини. І дитина в цю більшу велику силу може розрядити свою тривогу (Тарарина, 2022).

Проблема тривожної дитини у якої порушена структура потреби, тобто наявні реакції типу: “я все втратила”, або “у мене все забрали” означають “я страждаю, але не можу попросити. Я все сама”. Оскільки дитина з цим сама впоратися не може, то у неї з'являються або психологічні, або соматичні проблеми. І одна із найважливіших реакцій, яку ми розвиваємо в дитині під час тілесних ігор в бодитерапії і казкотерапії - це вміння просити, вміння просити про допомогу. Структура потреби дитини зцілюється завдяки казкотерапії і бодинаміці тоді, коли у неї формується відчуття-реакції: “Я розумію свої потреби; я можу попросити; я можу самостійно задовольнити деякі свої потреби; я можу відкласти задоволення деяких своїх потреб; я можу відчувати насиченість, задоволення і радість”. Так само з метою зниження тривожності у роботі не тільки з дітьми, а й з дорослими ми можемо використовувати прості і водночас могутні практики заземлення на відпрацювання тих навичок, які переживалися у період формування структури потреб: повзання і лазіння (на боку, на животі, спині, з перехрещеними ногами, з закритими очима і т. ін.), перекочування, катання, завертання та ін. Так, наприклад, можна взяти казку “Колобок” і котитися або перекочуватися разом з Колобком. А розповідаючи казку про Гусінь і Метелика відпрацьовувати завертання (сповивання) і гойдання, що дає заспокоєння дитині з надмірною тривожністю.

Дискусії

Ця стаття можебутиорієнтиромдля організації

цілеспрямованої корекційно-педагогічної роботи з тривожними дітьми засобами казкотерапії і бодинаміки в їх взаємодії. Перспективу подальшоїроботи вбачаємовподальшому

дослідженні ефективності казкотерапії і бодинаміки у підтримці дітей з надмірною тривожністю; розробленні інтегрованих технік казкотерапії і бодинаміки для дітей дошкільного віку з надмірною тривожністю.

Висновки

Отже, казкотерапія і бодинаміка у своїй взаємодії дозволяють ще ефективніше протистояти негативним впливам сучасного світу. Вони дозволяють ефективніше долати прояви як ситуативної, так і особистісної тривожності у дітей. Створюючи казку разом з дорослим, проговорюючи її вголос, здійснюючи казку тілесно дитина в безпечному середовищі ідентифікує себе з головним героєм (навіть якщо це казкова тварина або явище природи), набуває сили та інших позитивних якостей цього героя, відкриває в собі ресурс, що притаманний їй від початку. Поступово дитина навчається усвідомлено використовувати своє тіло і включати його для того, щоб допомогти самій собі впоратися зі своєю тривожністю. З розширенням діапазону психологічного ресурсу дитина стає сильнішою, ніж її травматичний досвід. Казкотерапія, підкріплена техніками бодинаміки, - є дієвим інструментом психологічної самодопомоги, і слугує набуттю навичок емоційної саморегуляції особистості. Якщо навички регулярно відпрацьовувати з дитиною в стабільному стані, то в стані стресу вони можуть стати в нагоді та надати дитині значну підтримку.

ДОТРИМАННЯ ЕТИЧНИХ СТАНДАРТІВ

Етичні схвалення. У процесі проведення дослідження дотримано відповідних етичних норм і правил. Всі процедури відповідали етичним стандартам інституціонального та національного дослідницького комітету, а також

Хельсинської декларації 1964 р. та її пізнішим поправкам або відповідним їй етичним стандартам. Експертизу дослідження було проведено та схвалено Комітетом з етики наукових досліджень Державного закладу “Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського”, Одеса (Україна).

Фінансування. Для проведення дослідження не було oтримaнo жодної фінансової допомоги ні від юридичних, ні від фізичних осіб, коштів грантів чи іншої підтримки.

Конфлікт інтересів. Автор не має потенційного конфлікту інтересів, які можуть вплинути на рішення про публікацію цієї статті. Автор підтверджує, що не пов'язаний із жодною oргaнізaцією чи кoмпaнією, яга мaє будь-який фінансовий або нефінансовий інтерес до матеріалів дослідження, які обговорюються в цій статті.

Авторський внесок. Дослідження здійснене самостійно.

Згода на публікацію. Автор схвалює зміст статті й погоджується на її опублікування. Стаття не представлена в інші журнали для розгляду й публікації.

Відкритий доступ. Ця стаття ліцензується відповідно до Creative Соттош АКгіЬШіоп 4.0 Ійетайопаї License (СС BY 4.0).

Література

1. Віллкокс, Н-П. (2022). Травми війни у дітей американці лікують арттерапією. URL:https://svoboda.ua/34200/2022/travmi-vijm-u-ditej-amerikanri-likuyut-artterapiyeyu

2. Вознесенська, О.Л. (2020). Арттерапія спільнот: мистецтво як засіб подолання колективної травми. Л.А. Найдьонова, О.Л. Вознесенська, О.М. Скнар (Ред.), Простір арттерапії: творчість як задзеркалля реальності: матеріали XVII Міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції (м. Київ, 27-29 лютого 2020 р.) (с. 18-23). Київ: фОп Назаренко Т.В.

3. Вольнова, Л.,& Дьоміна, Г.(2020). Чинники виникнення та посилення

4. проявів тривоги у дітей дошкільного віку. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія: Психологічні науки, 9(54), 32-45. https://dci. org/10.31392/NPU-nc.series12.2020.9(54).03

5. Гулько, Г.О. (2017). Психологічні чинники актуалізації особистісних властивостей тривожного спектру в ситуації досягнення. Дис. канд. психол. наук. Київ.

6. Іванова, Т. (2020). Тривога як психологічний феномен. Вісник Львівського університету.Серія Психологічні науки, 6,72-78. https://dci.

7. о^/10.30970/2522-1876-2020-6-11

8. Карпенко, О., & Ревть, А. (2022). Особливості тривожності дітей дошкільного віку: теоретичні аспекти. Людинознавчі студії, 46, 36-41. https://dci. о^/10.24919/2413-2039.13/46.5

9. Козлюк, О.А., & Руденко, Н.М. (2017). Особливості розвитку тривожності дошкільників у системі дитячо-батьківських взаємин. Проблеми сучасної психології. Збірник наукових праць КПНУ імені Івана Огієнка, 36, 131-145.

10. Кузікова, С., Зливков, В., & Лукомська С. (2022). Вікові особливості переживання травм війни: Інтегративний підхід. Науковий вісник ХДУ Серія Психологічні науки, 2, 64-70. https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2022-2-9.

11. Монке, О.С., & Сєбова, Ю.Г. (2022). Інтеграція засобів артпедагогіки в подоланні тривожності дітей дошкільного віку. Актуальні проблеми дошкільної освіти: теорія та практика: матеріали ІІ Всеукраїнської конференції здобувачів вищої освіти і молодих учених (м. Одеса, 4 листопада 2022 року). (Вип. 2, с. 53-58). Одеса: Лерадрук.

12. Монке, Олена (2018). Сім казок для дорослих і дітей. Черкаси: Видавництво: “Черкаський ЦНІІ”.

13. Омельченко, Я., & Кісарчук, З. (Ред.). (2008). Психологічна допомога дітям з тривожними станами. Київ: Шкільний світ.

14. Прянічнікова, О. (2020). Використання засобів арттерапії в методі EMDR під час роботи з травмою у дітей, що мають порушення або несформованість мовлення. Л.А. Найдьонова, О.Л. Вознесенська, О.М. Скнар (Ред.), Простір арттерапії: творчість як задзеркалля реальності: матеріали XVII Міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції (м. Київ, 27-29 лютого 2020 р.) (с. 82-83 ). Київ: ФОП Назаренко Т.В.

15. Скнар, О. (2022). Виклики війни: ідентичність та інструменти роботи психолога (тіло як ресурс). Простір арт-терапії, 7(31), 89-100.

16. Тарарина, Е. (2020). Исцеление искусством. Практикум по оказанию помощи жертвам насилия. М.: Вариант. 170 с.

17. Тарарина, Е. (2022) Сказкотерапия и бодинамика в поддержке детей с повышенной тревожностью. URL: https://vtkosnova.com/m_bo

18. Ткач, Р.М. (2008). Сказкотерапия детских проблем. СПб.: Речь; М.: Сфера. 118 с.

19. Ткач, Р.М. (2012). Казкотерапія дитячого горя. О.В. Уваркіна, О.П. Симоненко, & О.П. Ємельянова (Укл.), Єдність навчання і наукових досліджень - головний принцип університету: Збірник наукових праць звітно-наукової конференції викладачів університету за 2011 рік, 9-10 лютого 2012 року (Част. 2, с. 213214). Київ: Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова.

20. Ткач, Р.М. (2018). 50 целебных сказок для детей. М.: Институт общегуманитарных исследований.

21. Хендриксен, Э. (2021) Социальная тревожность. Как перестать избегать общения и избавиться от неловкости. М.: Бомбора.

22. Фрейд, З. (2001). Запрещение, симптом и страх. В.М. Астапов (Сост), Тревога и тревожность: хрестоматия. Санкт-Петербург: Питер.

23. Чуб, Н. (2015). Азбука храбрости. М.: Виват.

24. Шкала тревоги Спилбергера - Ханина, STAI. URL: https://psytests.org/anxiety/stai.html

25. Ярлнес, Э., & Марчер, Л. (2010). Модель BodyKnot. Инструмент для личностного развития, коммуникации и разрешения конфликтов. В.Б. Березкина-Орлова (Ред.), Телесная психотерапия. Бодинамика (пер. с англ. А. Чумакова) (с. 272-297). М.: АСТ.

26. Abbing, A, Ponstein, A, van Hooren, S, de Sonneville, L, Swaab, H, & Baars, E. (2018). The effectiveness of art therapy for anxiety in adults: A systematic review of randomised and non-randomised controlled trials. PLoS ONE 13(12). https://doi.org/10.1371/journal.pone.0208716

27. Cattell, Raymond B. (1983). Structured personality-learning theory: A wholistic multivariate research approach (Centennial psychology series). Praeger (January 1, 1983). 466 p.

28. Sandmire, D.A., Gorham, S.R., Rankin, N.E., & Grimm, D.R. (2012). The Influence of Art Making on Anxiety: A Pilot Study. Art Therapy, 29(2), 68-73. https://doi. org/10.1080/07421656.2012.683748

29. Spielberger, C.D., Gorsuch, R.L., & Lushene, R.E. (1970). Manual for the state- traitanxiety inventory. Palo Alto, California: Consulting Psychologists Press. URL: https://www.researchgate.net/publication/235361542_Manual_for_the_State- Trait_Anxiety_Inventory_Form_Y1_-_Y2

30. Twenge, J.M. (2000). The age of anxiety? The birth cohort change in anxiety and neuroticism, 1952-1993. Journal of Personality and Social Psychology, 79(6), 1007-1021. https://doi.org/10.1037/0022-3514.79.6.1007 Yu, Y.Z., Yu, Ming C., Yue, M., Hai, Li J., & Ling, L. (2016). House-Tree-Person drawing therapy as an intervention for prisoners' prerelease anxiety. Social Behavior and Personality: An international journal, 44(6), 987-1004. https://doi. org/10.2224/sbp.2016.44.6.987

References

1. Abbing, A, Ponstein, A, van Hooren, S, de Sonneville, L, Swaab, H, & Baars, E. (2018). The effectiveness of art therapy for anxiety in adults: A systematic review of randomised and non-randomised controlled trials. PLoS ONE, 13(12). https://doi.org/10.1371/journal.pone.0208716

2. Cattell, Raymond B. (1983). Structured personality-learning theory: A wholistic multivariate research approach (Centennial psychology series). Praeger (January 1, 1983). 466 p.

3. Chub, N. (2015). Azbuka hrabrosti [The alphabet of courage]. M.: Vivat.

4. Frejd, Zigmund (2001). Zapreshchenie, simptom i strah. In V.M. Astapov (Ed.), Trevoga i trevozhnost [Anxiety and restlessness]. St. Peterburg: Piter.

5. Hendriksen, E. (2021). Socialnaya trevozhnost. Kak perestat izbegatobshcheniya i izbavitsya ot nelovkosti [Social Anxiety. How to stop avoiding communication and get rid of awkwardness]. M.: Bombora.

6. Hulko, H.O. (2017). Psykholohichni chynnyky aktualizatsii osobystisnykh vlastyvostei tryvozhnoho spektru v sytuatsii dosiahnennia [Psychological factors of actualization of personal properties of the anxiety spectrum in the situation of achievement]. PhD Thesis. Kyiv [in Ukrainian].

7. Ivanova, T. (2020). Tryvoha yak psykholohichnyi fenomen [Anxiety as a psychological phenomenon]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia Psykholohichni nauky - Bulletin of Lviv University. Series Psychological sciences, 6, 72-78. https://doi. org/10.30970/2522-1876-2020-6-11 [in Ukrainian].

8. Karpenko, O., & Revt, A. (2022) Osoblyvosti tryvozhnosti ditei doshkilnoho viku: teoretychni aspekty [Features of preschool children's anxiety: theoretical aspects]. Liudynoznavchi studii - Humanities studies, 46, 36-41. https://doi. org/10.24919/2413-2039.13/46.5 [in Ukrainian].

9. Kozliuk, O.A.,& Rudenko, N.M. (2017). Osoblyvosti rozvytku tryvozhnosti

10. doshkilnykiv u systemi dytiacho-batkivskykh vzaiemyn [Peculiarities of preschoolers' anxiety development in the system of child-parent relationships]. Problemy suchasnoi psykholohii: zbirnyk naukovykh prats KPNU imeni Ivana Ohiienka - Problems of modern psychology. Collection of scientific works of Ivan Ohienko Kyiv Polytechnic National University, 36, 131-145 [in Ukrainian].

11. Kuzikova, S., Zlyvkov, V., & Lukomska, S. (2022). Vikovi osoblyvosti perezhyvannia travm viiny: Intehratyvnyi pidkhid [Age-related peculiarities of experiencing war trauma: An integrative approach]. Naukovyi visnyk KhDU Seriia Psykholohichni nauky - Scientific Bulletin of KSU Series Psychological Sciences, 2, 64-70. https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2022-2-9 [in Ukrainian].