Українська освіта в умовах російської війни: випробування, новий досвід, перспективи

На окупованих територіях Донецької та Луганської областей продовжують діяти деякі університети, дипломи яких не визнавалися у світі, тому частина абітурієнтів вступали в російські університети. У 2021 р. Росія почала визнавати дипломи, видані в так званій «ДНР».

В окупованому Криму вже у 2014 р. система освіти мала перейти на російські стандарти. З освітніх програм було вилучено вивчення української літератури та історії України. Крім цього, було здійснено перехід з 12-бальної системи оцінювання на 5- бальну. Українські підручники були вилучені з використання, а замість них впроваджувалися російські підручники. Замість історії України на території анексованого півострова вивчають історію Росії за єдиними затвердженими у Росії підручниками. У 2021 р. у Криму закінчили школу 10,5 тис. учнів.

Освіта внутрішньо переселених дітей, молоді, дорослого населення. Питання організації навчання у новому 2022/2023 навчальному році. Міністр освіти та науки Сергій Шкарлет 18 серпня 2022 р. повідомив: «Для убезпечення всіх учасників освітнього процесу під час правового режиму воєнного стану МОН 25 лютого 2022 року рекомендувало в усіх закладах освіти оголосити канікули щонайменше на два тижні. ...Бойові дії в окремих регіонах продовжуються, і наше головне завдання - зберегти життя кожного громадянина нашої держави. Водночас ми відстежуємо і бачимо, що є регіони, в яких ситуація більш спокійна, і вони можуть продовжити освітню діяльність».

У зв'язку з тим, що в частині регіонів України зберігається реальна загроза для життя та здоров'я мирних мешканців, а в більшості регіонів по кілька разів на день оголошується повітряна тривога, після завершення канікул рекомендовано організовувати роботу закладів освіти з урахуванням конкретної ситуації:

- тимчасове призупинення освітнього процесу (виконання працівниками закладів освіти заходів та завдань, що визначені військово-цивільною адміністрацією);

- організація освітнього процесу за дистанційною формою навчання (за погодженням з військово-цивільною адміністрацією).

Для учнів закладів загальної середньої освіти з числа тимчасово внутрішньо переміщених осіб (ВПО) (особи, які внаслідок агресії РФ евакуйовані з місця постійного проживання) навчання також може бути організовано за заявою одного з батьків за індивідуальною формою: екстернатною, сімейною (домашньою). Учні з числа внутрішньо переміщених осіб можуть тимчасово відвідувати (за заявою одного з батьків) заклади загальної середньої освіти за місцем тимчасового перебування.

Рекомендовано також у різних варіантах використовувати наявні електронні ресурси, зокрема: Всеукраїнську школу онлайн, регіональні платформи, ресурси закладів освіти, у тому числі приватної форми власності, про які раніше інформувало Міністерство освіти і науки України. З цією метою місцеві органи управління освітою зобов'язані поширювати цю інформацію та допомагати в забезпеченні підключення до дистанційної форми навчання здобувачам освіти, у тому числі з числа внутрішньо переміщених осіб. Особливу увагу необхідно приділяти дітям з особливими освітніми потребами. Запропоновано розглянути питання щодо можливості надання таких послуг дистанційно, у тому числі для внутрішньо переміщених осіб.

З урахуванням досвіду роботи спеціальних закладів освіти для дітей з особливими освітніми потребами для реалізації індивідуального навчального плану, надання порад батькам та перевірки виконаних завдань педагогам (вчителям, спеціальним педагогам (вчителям-дефектологам, вчителям-логопедам) рекомендовано використовувати такі засоби комунікації:

- розміщення завдань та методичних рекомендацій на сайті закладу;

- створення груп із батьками, учнями у соціальних мережах (Viber, Telegram, WhatsApp тощо);

- використання електронних платформ (ZOOM, Google Clasroom тощо);

- проведення скайп-конференцій;

- спілкування в телефонному режимі;

- листування через електронну пошту тощо.

МОН України особливо наголошує на необхідності психологічної підтримки дітей. Низку відповідних матеріалів, що постійно поповнюється, розміщено на сайті Міністерства, чимало ресурсів пропонується громадськими організаціями в мережі Інтернет. У квітні 2022 р. МОН України направляє керівникам департаментів (управлінь) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій, закладам освіти методичні рекомендації «перша психологічна допомога. Алгоритм дій». Зокрема, психологи і педагоги - автори цих та інших рекомендацій, що допоможуть у найскладніший час та будуть необхідні у післявоєнний період.

У закладах профтехосвіти: теоретичну частину освітньої програми після завершення канікул рекомендовано організувати з використанням технологій дистанційного навчання, що не передбачає відвідування закладів освіти її здобувачами та педагогічними працівниками.

Для проведення практичної частини (виробничого навчання та виробничої практики) задіяти навчальні майстерні, лабораторії, полігони, а також робочі місця на підприємствах для проходження практики. У разі, якщо виробничу практику здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти неможливо організувати у звичайному режимі, необхідно створити умови для її проходження з використанням технологій дистанційного навчання.

Практичну частину підготовки, яку неможливо виконати, перенести на період після закінчення воєнного стану. Для учнів першого-другого курсу можливе перенесення годин теоретичного та практичного навчання на наступний навчальний рік.

Коледжам та університетам після завершення канікул також рекомендовано здійснювати освітній процес з урахуванням безпекової ситуації в регіонах, де ситуація дозволяє розпочати освітній процес у дистанційному чи змішаному форматі.

Поряд із цим рекомендовано забезпечувати особливі умови навчання (встановлення індивідуального графіка навчання, надання академічної відпустки тощо) для тих здобувачів освіти, які перебувають в лавах ЗСУ або в підрозділах територіальної оборони, займаються волонтерською діяльністю, і внести зміни до затвердженого графіка освітнього процесу з урахуванням поточних змін.

У зв'язку із введенням воєнного стану МОН України рекомендувало тимчасово призупинити освітній процес у закладах дошкільної, загальної середньої і професійної (професійно-технічної) освіти й оголосити канікули щонайменше на два тижні. Наголосимо, що під час оголошених канікул оплата праці працівників закладів освіти має здійснюватися відповідно до норм чинного законодавства.

Освітній омбудсмен С.Горбачов опублікував рекомендації щодо того, як дітям-переселенцям продовжити навчання у закладах освіти (Освітній омбудсмен України, 2022). Зокрема він привернув увагу до того, що кожна дитина, яка вимушена була залишити дім та евакуюватися в інші регіони України, має право здобувати загальну середню освіту за формою, яка для неї є найбільш безпечною.

У роз'ясненні освітнього омбудсмена наголошується, що існує кілька способів того, як дитина-переселенець може продовжити навчання:

- вона має можливість здобувати освіту за дистанційною формою в закладі освіти, в якому навчалася раніше. Навіть якщо заклад освіти було зруйновано - він може організовувати дистанційне навчання для всіх здобувачів;

- якщо в закладі освіти, у якому навчалася дитина, не організовано дистанційне навчання, вона може продовжити навчання в іншому закладі - за її новим місцем перебування.

Для цього один із батьків, опікунів чи інших законних представників, родичів повинен подати до закладу освіти відповідну заяву про зарахування (її скановану копію чи фотокопію). Заява подається будь-яким способом: особисто або електронною поштою, через месенджер або іншим зручним способом для заявника. Якщо у законних представників є свідоцтво про народження дитини чи свідоцтво її навчальних досягнень - бажано додати до заяви скановані копії чи фотокопії цих документів.

Для прийняття управлінських рішень з метою кращої організації освітнього процесу для дітей-переселенців, для держави дуже важливо володіти статистичними даними, скільки здобувачів освіти продовжили навчання, де вони перебувають, з яких причин не продовжили навчання. Тому важливо, щоб місцеві органи освіти об'єднаних територіальних громад вели окремий облік та формували реєстр здобувачів освіти за місцем їх перебування (навчання). У цих реєстрах мають бути такі дані: прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дату народження, місце проживання (перебування), місце навчання (заклад освіти), попереднє місце проживання (перебування), попереднє місце навчання (заклад освіти), форму здобуття освіти, належність дитини до категорії осіб з особливими освітніми потребами. Докладніше про організацію освітнього процесу - у відповідному наказі МОН України від 28 березня 2022 року №274 - «Про деякі питання організації здобуття загальної середньої освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні».

Українська освіта біженців за кордоном. Військовий стан в Україні з 24 лютого 2022 р. спричинив динамічне зростання кількості українських біженців та мігрантів до країн Європейського Союзу. Особливої актуальності набуло завдання здобуття освіти на батьківщині, що є можливим лише за умови використання онлайн-інструментів для дистанційного навчання.

Ключовим гаслом у країнах ЄС є інклюзія для всіх верств населення, враховуючи вільний та відкритий доступ до освітніх послуг. Інклюзія для всіх означає адаптацію та трансформацію освітньої політики країни знаходження до потреб різноманітного суспільства з урахуванням специфічних проблем і потреб різних груп населення й особливо українських біженців. Дії, спрямовані на допомогу біженцям та мігрантам в інтеграції, не повинні здійснюватися за рахунок заходів, спрямованих на користь іншим уразливим або знедоленим групам населення чи національним меншинам. Навпаки, вони сприяють тому, щоб політика країни та освітні послуги ставали ще більш інклюзивними в цілому.

Головною структурою, що займається питаннями біженців у світі є Управління Верховного комісара ООН, Агентство ООН у справах біженців, - це глобальна організація, яка присвячує свою діяльність порятунку життів, захисту прав та побудові кращого майбутнього для біженців, вимушено переміщених громад та осіб без громадянства. Управління Верховного комісара ООН координує міжнародні зусилля, спрямовані на захист людей, змушених залишати свої оселі через конфлікт або переслідування; надає таким особам життєво необхідну допомогу: житло, продукти харчування, воду, а також захищає їхні фундаментальні права (UNHCR Україна, nd).

Серед багатьох питань, пов'язаних з підтримкою біженців, освіта була, є і надалі залишається одним з пріоритетних завдань. Доступ до освітніх послуг біженців потребує забезпечення умов, необхідних у країні перебування та врахування особистого ставлення до подолання бар'єрів і викликів на шляху отримання освіти. Одним з негативних чинників є те, що частина біженців мають недостатньо або зовсім не мають досвіду онлайн-навчання. Якщо майже всі вони і мають мобільні пристрої, то не знають і не вміють їх використовувати в освітніх цілях.

У країнах Європейського Союзу було створено електронну платформу EPALE (European Commission, ndb) та запущено новий реєстр освітніх та навчальних кадрів Erasmus+ для підтримки українських біженців організаціями, що надають допомогу у здобутті освіти українським біженцям, які рятуються від російської агресії. Реєстр охоплює освіту дорослих, професійно-технічну освіту та підготовку кадрів, а також загальну освіту на дошкільному, початковому та середньому рівнях (включаючи дошкільну освіту та опіку). Реєстр пропонує викладачам, тренерам та іншим працівникам освіти та експертам, які готові провести час за кордоном в освітніх та навчальних організаціях, що працюють з українськими біженцями та шукають осіб з відповідними навичками для їх підтримки, зареєструвати свій профіль. За цим профілем освітні та навчальні організації можуть шукати фахівців, які їм потрібні (European Commission, 2022) (рис.1).



Рис. 1. Скріншот сторінки Європейської Комісії «Виїзд з України: підтримка в освіті» (Європейська Комісія, nd).

Європейська Комісія пропонує низку заходів, спрямованих на реалізацію цих ініціатив:

- фінансує шкільну, професійну освіту і навчання, а також дошкільну освіту та догляд за дітьми через фонди згуртованості ЄС, програму Erasmus+ і Європейський корпус солідарності;

- створює групи освітньої солідарності ЄС для України для визначення потреб українських дітей і підтримки держав-членів, які їх приймають, навчання на рівних умовах і допомоги в обгрунтуванні освітньої політики;

- надає доступ до навчальних матеріалів українською мовою і пропонує онлайн- ресурси і курси для вчителів через School Education Gateway (Шкільний освітній шлюз);

- підтримує вчителів біженців шляхом доступу до програм ЄС та обмінів у спільноті eTwinning.

Європейський дослідницький простір для України - це «єдине вікно» для інформаційних і допоміжних послуг дослідникам в Україні та дослідникам, які виїжджають з України. Портал об'єднує ініціативи на рівні ЄС, за певною країною, а також від неурядових груп. Його мета - допомогти постраждалим дослідникам знайти житло і роботу, сприяти визнанню їхніх дипломів, а також пропонує інші послуги (Рис. 2.). Портал почав працювати в наявній мережі EURAXESS, що підтримує дослідників. Він об'єднує понад 600 центрів і 43 національні портали в країнах-членах ЄС і країнах, асоційованих з програмою «Горизонт Європа».

Рис. 2. Скріншот сторінки Європейського дослідницького простору для України (European Commission, nda)

Інші ініціативи ЄС спрямовані на забезпечення доступу до програми Science4- Refugees («Наука для біженців») у рамках ініціативи EURAXESS, яка надає біженцям можливість стажування, роботи на неповний і повний робочий день, а також доступ до Європейської дослідницької спільноти і програми MSCA - «Дослідники, які зазнають ризику».

Багатьом біженцям не вистачає цифрових навичок для пошуку та використання освітніх інструментів і ресурсів, а багато з них мають обмежений доступ до комп'ютерів чи мобільних пристроїв. Обмежений доступ до Інтернету також може бути перешкодою, оскільки більшість людей користуються платними мобільними підписками та мають доступ лише при підключенні до безкоштовного бездротового з'єднання. Багато ресурсів передбачають володіння базовим рівнем англійської мови, адже бракує варіантів перекладу на найпоширеніші мови біженців. За результатами останніх досліджень (Witthaus, 2019), біженці висловлюють бажання здобувати освіту за підтримки фасилітаторів, що допомагають їм інтегруватись до освітніх процесів університетів інших країн. Крім того, спостерігається потреба підтримки місцевих громадських організацій та освітніх установ, бібліотек, навчальних спільнот (очно та онлайн), що в цілому позитивно впливає на завершення навчання (Witthaus, 2019).

Приплив біженців до країн Європи за останні роки зумовив широкий спектр освітніх ініціатив щодо допомоги у забезпеченні зв'язку зі своєю батьківщиною та отримання доступу до офіційної освіти та роботи. Онлайн-освіта у формі мобільних додатків, відкритих освітніх ресурсів та відкритих онлайн-курсів, таких як MOOCs (Massive Open Online Courses) відкриває гнучкі можливості навчання різних категорій українських біженців. Це особливо актуально для пошуку притулку, котрий іноді може тривати до двох років, під час якого доступ до формальної освіти зазвичай утруднений.

В останні роки запропоновано багато інноваційних проєктів та ініціатив як реакція на приплив біженців до Європи. Для прикладу схарактеризуємо наступні ініціативи:

Kiron Open Higher Education -- громадська організація (Німеччина), що пропонує навчальні курси на базі MOOC для біженців та шукачів притулку з можливістю отримати визнання кредитів в університеті-партнері, що уможливлює відкриття шляху до університету. Вони пропонують гнучку комбінацію онлайн-самонавчання та онлайн-співробітництва. Такий підхід став досить затребуваним для біженців з академічним досвідом і хорошими належними навичками самостійного навчання (рис. 3, 4).

Університет для біженців, створений Італійським міжнародним телекомунікаційним університетом UNINETT UNO, надає стипендії біженцям для навчання за онлайн-програмами. Подібні пропозиції доступні в кількох інших європейських університетах;



Рис. 3. Скріншот сторінки Відритого університету Kiron Campus (nd)

MOONLITE - поточний проєкт Erasmus+, що вивчає використання MOOC та іншої відкритої онлайн-освіти та визначає можливості та перешкоди у визнанні навчання на основі MOOC для студентів-біженців.

Країни ЄС також здійснюють широкомасштабні дослідження щодо потреб в онлайн-ресурсах, необхідних для здобуття освіти біженцями. Наголосимо також на цінності досліджень Moocs inclusion, присвяченого вивченню стану ресурсів MOOC та безкоштовного цифрового навчання для інтегрування мігрантів і біженців у країни ЄС, здійснене Генеральним директоратом Європейського дослідницького центру (DG JRC).

Водночас варто виокремити мапу інтегрування біженців, розроблену громадською організацією Європейською асоціацією університетів (EUA). Вона охоплює інтерактивний перелік університетів, що пропонують конкретні підходи до розв'язання проблем біженців. Університети, включені до цієї мапи, можуть заповнити онлайн- опитувальник з деталями своїх ініціатив, що відображається позначкою на інтерактивній мапі. Сьогодні на мапі представлено 350 освітніх установ з 32 країн ЄС (EUA,nd) (рис.4).

Рис.4. Інтерактивна мапа онлайн-можливостей отримання навчання в університетах країн ЄС (Європейська асоціація університетів) (EUA,nd)

Безумовно, що освітні онлайн-ресурси мають сприяти біженцям у здобутті освіти. Водночас зазначимо, що варто поєднувати онлайн-можливості з підтримкою місцевих громад і закладів освіти країни перебування. Адже основним пріоритетом для більшості біженців є створення безпечної соціальної мережі у новій освітній спільноті, а онлайн-навчання може сприяти інтегруванню до освітньої та суспільної життєдіяльності.

Можливості здобуття освіти українськими біженцями у Республіці Польща. За даними ЮНЕСКО та Управління Верховного комісара ООН у справах біженців у Польщу прибуло близько 2 490 000 біженців, з яких 160 000 - навчаються у польських школах, а ще 700 000 потребують навчання (UNESCO, 2022).

12 березня 2022 р. президент Польщі Анджей Дуда підписав новий законодавчий акт, що регулює статус та надання допомоги українським біженцям в Польщі. Відповідно до чинного законодавства було встановлено легальне перебування в цій країні впродовж 18 місяців з польським державним реєстраційним номером (PESEL), а також передбачено повний доступ до ринка праці та медичної допомоги, одноразову фінансову допомогу в розмірі 300 злотих для біженців, підтримку домогосподарств, які приймають біженців (40 злотих на день протягом максимум 60 днів), доступ до багатьох соціальних пільг, доступних громадянам Польщі.

Рис. 5. Статистичні дані кількості дітей з України, які відвідують школи та дитячі садки м. Варшава

Польський уряд у 2022 р. уряд виділив додаткові кошти з державного бюджету на навчання українських школярів шляхом збільшення дотацій органам місцевого самоврядування, зокрема було виділено понад 180 млн польских злотих на навчання українских дітей-біженців. Ці кошти дозволять школам запропонувати учням близько 3 млн додаткових годин занять. Організовано також додаткові підготовчі заняття для українських учнів 1-8-х класів.

Міністерство національної освіти Польщі підготувало інформацію польською та українською мовами для батьків дітей, які приїжджають з України: як записати дитину до школи та які права мають їхні діти. Було створено лінію довіри для польських громадян, які навчаються в Україні, та для українців, які приїжджають до Польщі та розроблено інформаційні листівки для студентів та науковців.

30 березня 2022 р. національної освіти Польщі оголосило про створення спеціального чат-бота в рамках #SzkoJaDlaWas, що дозволяє україномовним біженцям отримувати актуальну інформацію українською мовою про систему освіти, доступні варіанти навчання та процедури подання документів.

Наведемо один з багатьох прикладів підтримки освіти українських біженців у Польщі. За даними управління освіти м. Варшава, з початку війни столиця прийняла до своїх дитячих садків, початкових і середніх шкіл понад 18 000 дітей і підлітків з України (Рис.5).

Управління освіти м. Варшава постійно розміщує інформацію щодо можливостей здобуття та продовження навчання українських, зокрема - дистанційного навчання в українській системі освіти (Рис. 6, 7).

Рис. 6. Скріншот сторінки Управління освіти міста Варшава

Для батьків та учнів на цій сторінці можна знайти:

- поради щодо зарахування дітей та підлітків до закладів освіти Варшави;

- посібник для ознайомлення українських біженців з польською системою освіти;

- офіційний список українських онлайн-шкіл і платформ, де можна продовжити навчання дистанційно;

- поради щодо надання психологічної допомоги дітям і підліткам та підтримки їх після пережитої психологічної травми;

Рис. 7 Скріншот веб-сайту Управління освіти міста Варшава

- функціонування освітнього процесу у спеціальних школах Варшави;

- діяльність Української суботньої школи у Варшаві.

Для українських та польських вчителів тут розміщено:

- навчальні матеріали та рекомендації щодо підтримки дітей та підлітків у кризових ситуаціях, допомоги після психологічних травм, подолання стресу;

- банк пропозицій щодо роботи для вчителів з України.

Разом із Польським центром міжнародної допомоги започатковано також проєкт «Готівка за роботу». Завдяки йому до кінця червня в комунальних школах і дитсадках працевлаштовано 200 українських вчителів, які приїхали під час війни. Вони працюють помічниками вчителів та допомагають українським дітям інтегруватися в польські заклади освіти. Витрати на працевлаштування українських вчителів на цьому етапі проєкту здійснюють американські донори з організації CARE (nd).

Союз польських митрополій у співпраці з Управлінням освіти міста Варшава та з ініціативи Фундації «Я люблю Польщу» підготували польсько-український посібник «Познайомтеся та побудуйте стосунки», що постійно доповнюється новими темами. Він призначений для родин, які приймають у себе біженців або організовують вільний час для українських дітей. Підручник можуть використовувати вчителі як додаткове джерело інформації, що дозволяє дітям вивчати мову та отримувати цікаві відомості про Польщу й Україну (Рис. 8.).

Рис. 8 Скріншот сторінки польсько-український посібника «Познайомтеся та побудуйте стосунки»(2022)

13 квітня 2022 р. у Палаці молоді Варшави відбулось відкриття Центру дистанційного навчання українських дітей. Кімнати обладнані ноутбуками з українською клавіатурою, всі мають навушники, тут є швидкісний інтернет. Діти мають можливість щодня з 9.00 до 13.30 навчатись дистанційно в своїх школах, або приєднавшись до онлайн-шкіл, що надали відкритий доступ для навчання під час війни. Такі пункти планують відкрити в різних районах Варшави, там діти зможуть не тільки навчатись дистанційно, а й вивчати польську та англійську мови, отримати консультації психолога та ін.

Центр освіти і розвитку дітей та молоді з України у Варшаві (Otwarcie Centrum Edukacji i Rozwoju dla uchodzcow, 2022) було відкрито 15 червня 2022 р. Відкриття Центру стало можливим завдяки співпраці Alior Bank із столицею Варшави та ЮНІСЕФ (UNICEF Polska). Приміщення центру адаптовано для дистанційного та стаціонарного навчання учнів на 120 робочих місць, оснащених комп'ютерами. Заклад здійснює освітню та професійну підтримку дітям та матерям з України, для яких проводяться психологічні консультації, організовані і проводяться уроками польської мови (Centrum Edukacji i Rozwoju, nd).

Рис. 9 Творчі заняття з дітьми у Центрі освіти і розвитку м. Варшава

В центрі для українських дітей та їхніх сімей безкоштовно надаються такі послуги: психологічна допомога, вивчення польської та англійської мови, гуртки для дітей молодшого і старшого шкільного віку, анімації для дітей та підлітків. Тут також працює освітній інформаційний пункт, де можна достати необхідну інформацію про освіту у Варшаві, комп'ютерні зали з швидкісним доступом до інтернету, кінотеатральні, музичні, художні та конструкторські студії для дітей різного віку (Рис. 9, 10).

Рис. 10 Урок польської мови у Центрі освіти і розвитку м. Варшава

Організація освіти для українських біженців у Нідерландах під час російської війни.

З перших днів масштабного вторгнення РФ в Україну європейська спільнота відкрила свої двері для українців, які вимушено залишили свої домівки і потребували порятунку від російської агресії. ЄС видав оперативні вказівки щодо імплементації Рішення Ради ЄС 2022/382, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України (стаття 5 Директиви 2001/55/ЄС) та має наслідком запровадження тимчасового захисту (2022/C 126 I/01). Таким чином, держави-члени ЄС надають доступ до своєї системи освіти особам віком до 18 років, які користуються статусом тимчасового захисту, на тих умовах, що й їхні громадяни та громадяни ЄС.

У Нідерландах сьогодні діє потужна система підтримки українських біженців - дітей та їхніх батьків, які вимушені були залишити свої домівки. Українські освітяни, урядові і громадські організації України і Нідерландів, українська діаспора та приватні особи цієї країни надають підтримку та спрямовують свої зусилля для того, щоб надати можливість дітям з України продовжити навчання.

За даними Укрінформ (nd) Королівство Нідерланди, що посилається на NOS (nd), надало притулок близько 60 тис. українських біженців, які є офіційно зареєстрованими (статистика на кінець травня 2022 р.). Громадяни України можуть отримати тимчасовий захист у Нідерландах згідно з Директивою Європейського Союзу про тимчасовий захист. Платформа пропонує опративну інформацію та пропозиції влади, неурядових організацій, компаній і приватних осіб.

Освітня спільнота Нідерландів з розумінням ставиться до труднощів, з якими стикаються учні та студенти-біженці. Потужну підтримку надає Університетський фонд біженців UAF (Universitair Asiel Fonds, nd), що був заснований 1948 році, коли було жорстоко придушене студентське повстання в Празі. Фонд сприяє створенню необхідних умов учням і студентам-біженцям для продовження навчання. У співпраці з навчальними закладами викладачами та вчителями розроблено траєкторії навчання для студентів та учнів для переходу на нідерландську систему освіти та надано відповідні рекомендації, що реалізується у формі навчальних курсів, наставницьких програм, інформації щодо фінансової підтримки та навчальних ресурсів. Разом з навчальними закладами Нідерландів фонд також здійснює:

- керівництво та фінансову підтримку учнів і студентів - біженців;

- визначення та спрямування траєкторій навчання;

- проведення тренінгів для студентів та викладачів.

Діти, які щойно прибули до Нідерландів і не володіють голландською мовою, можуть відвідувати школи з метою вивчення голландської мови.

Рис. 11. Скріншот сторінки Університетського фонду біженців UAF

Навчальні заклади Нідерландів мають певні особливості з урахуванням віку дітей. Для дітей віком до 12 років створено покращені умови включення в освітній процес. Навчання здійснюється у спеціальних школах або у звичайних початкових школах зі спеціальними класами. На веб-сайті організації LOWAN (nd) можна знайти огляд шкіл, які пропонують такі можливості. Батьки можуть зареєструвати своїх дітей у цих закладах освіти. Для дітей віком від 12 до 18 років створюються міжнародні проміжні (адаптаційні) класи у звичайних загальноосвітніх школах, в які батьки можуть зареєструвати своїх дітей.



Рис. 12. Скріншот сторінки організації LOWAN (nd)

На урядовому порталі Нідерландів (Rijksoverheid, nd) міститься детальна інформація про можливості біженців з України щодо здобуття освіти. Для доступу біженців до освітніх послуг підготовлено «Навчальний посібник для дітей та молоді з України» (Рис.13).

Рис.13. Інформаційна сторінка та посібник для біженців з України на Урядовому порталі Нідерландів (Rijksoverheid, nd)



Рис. 14. Скріншот сторінки освітнього проєкту School To Go

Керівникам шкіл, радам та муніципалітетам Нідерландів запропоновано інструменти для здобуття освіти, розміщення пе-дагогічного персоналу, фінансування та нагляду з метою створення необхідних умов для продовження навчання дітей та молоді з України. Розроблено також детальні кроки створення тимчасових навчальних закладів.

Серед прикладів - School To Go - освітній проєкт, що реалізовується українськими волонтерами за підтримки компанії Soficreo (Рис. 14). Створення школи для дітей з України в рамках цього проєкту є оперативною реакцією на початок російської війни проти України. Як вважають автори та учасники проєкту, головна місія школи - це навички, розуміння, творчість та мудрість. Саме у школі будються взаємовідносини, що допомагають дітям зростати та вчитися мислити. Команда викладачів та психологів забезпечує професійну підготовку та психологічну підтримку учнів, незалежно від того, де вони перебувають та куди планують їхати. Метою SchoolToGo є те, щоб кожна українська дитина за допомогою платформи потрапила до класу з україномовними вчителями та однокласниками й не відчувала себе самотньою. Педагогічні працівники намагаються так організовувати дидактичний процес, щоб українські учні оволодівали знаннями на одному рівні з їхніми однолітками в інших країнах.

Завдяки співпраці Міністерства освіти, науки і культури Нідерландів та Міністерства освіти і науки України українські та нідерландські освітяни на сайті https://www.refugeehelp.nl українські діти та їхні батьки можуть у електронній бібліотеці Інституту модернізації змісту освіти (https://lib.imzo.gov.ua) знайти українські шкільні підручники у форматі PDF.

Найбільша видавнича група в Нідерландах Noordhoff, підтримуючи Україну та розуміючи, що дуже важливо допомагати учням і студентам продовжувати навчання та забезпечувати доступ до навчальних матеріалів рідною мовою та за державною програмою, створила сайт, де можна завантажити цифрові копії понад 300 безкоштовних українських книг для учнів початкової та середньої школи, рекомендованих Міністерством освіти і науки України.

Рис. 15. Скріншот сторінки «Українських навчальних матеріалів» видавничої групи в Нідерландах Noordhoff

Усі ці навчальні матеріали, підручники та книги надані українським освітнім видавництвом «Ранок», що вирішило зробити свій каталог доступним з метою надання допомоги українським дітям у продовженні навчання в інших країнах Європи, зокрема Нідерландах.



Рис.16. Скріншот сторінки онлайн-школи для українських біженців у Нідерландах

Noordhoff - це група освітніх видавців, що об'єднали свої зусилля з Європейською асоціацією видавців освіти. Видавництво пропонує не тільки друковані навчальні матеріали, а й цифрові рішення і послуги для всіх, хто навчається, від початкової школи до професійної освіти. «Українські навчальні матеріали на даний момент є найефективнішою допомогою українським дітям у здобутті освіти. Ми сподіваємося, що вони охоплять багато шкіл та вчителів у Нідерландах, які приймають нових учнів з України до своїх класів», - зазначив Тако Морелісс, головний виконавчий директор видавничої групи Noordhoff Infinitas Learning.

Рис.17. Скріншот сторінки онлайн-школи для українських біженців у Нідерландах



Рис.18. Скріншот сторінки онлайн-школи для українських біженців у Нідерландах

Сьогодні у Нідерландах працюють українські школи як повного, так і вихідного дня. Серед них: Українська школа в Гаазі «Веселка»; Українська школа в Амстердамі «Джерело»; Українська школа у Роттердамі «Дзвіночок»; Українська школа в Ейндхо- вені «Вулик»; Українська школа в Утрехті «Барвінок»; Українська школа у Гронінгені «Світлячок». Створені освітні осередки мають власні сайти та сторінки у мережі Фейсбук, що відкриті для українських дітей та їхніх батьків. У школах також діють бібліотеки, творчі та літературні гуртки. Ці освітні заклади працюють за підтримки посольства України та громадських організацій української діаспори. У місті Утрехті також розпочала роботу Міжнародна школа Ithaka ISK на потреби дітей з України

Для того, щоб учні з України могли навчатися рідною мовою з українськими вчителями, створено окремий підрозділ. Україномовна школа налічує вісім класів, де навчаються діти від 12 до 17 років, з якими працюють викладачі з України та місцеві педагоги.



Рис.19. Скріншот сторінки онлайн-школи для українських біженців у Нідерландах

Навчальний заклад для українських дітей також відкрито в місті Дордрехт. Тут можуть навчатися 120 учнів. Серед них мешканці Київської, Житомирської, Харківської, Одеської, Миколаївської та Івано-Франківської областей. З більш детальною інформацією можна ознайомитися на сайті МОН України (2022). Уроки проводять українські вчителі. Поряд з обов'язковими шкільними предметами за програмою МОН України, діти вивчають сценічну майстерність, проєктний менеджмент та основи соціального підприємництва (Волошина, 2022).

Портал Освіторія інформує, що з кожних трьох українських дітей лише одна дитина нині живе вдома. Решту через війну вивезли до іншого регіону країни чи за кордон (Мірошкіна, 2022а). За даними МОН України, в інших країнах зараз перебувають 672 тис. українських школярів. Біженцями в цьому дослідженні називають не лише тих дітей, батьки яких отримали відповідний статус, а всіх, хто через війну опинився в чужих країнах.

Найбільше таких дітей у Польщі, Німеччині, Чехії, Молдові, Угорщині, Словаччині, Румунії. Зокрема, у Польщі проживає 200 тис. українських школярів, з яких 75 тис. навчаються в місцевих школах. Загалом учні разом із батьками виїхали до 44 європейських країн, а також до США, Канади, Австралії, Японії. Утім, точної статистки щодо школярів за кордоном немає. Тож найперше, що пропонують аналітики: зібрати дані про кількість таких дітей. Статистику можна просити в урядів держав, де вони перебувають. А українські школи за кордоном можуть опитувати батьків щодо їхніх планів на наступний навчальний рік.

Проблем з доступом до середньої освіти здебільшого не виникає. У країнах Європейського Союзу школярі-біженці мають право отримати її безоплатно за місцем тимчасового перебування. Є два варіанти навчання в новій країні: разом із місцевими дітьми; із дітьми-емігрантами з різних країн. Це адаптивні класи в місцевих школах або в спеціальних навчальних центрах. Учні опановують місцеву мову, знайомляться з особливостями життя в країні, місцевими традиціями, отримують психологічну підтримку. В основному учні стикаються з такими проблемами: мовний бар'єр, академічна різниця, нестача підготовлених кадрів.

Мовний бар'єр: школярі, які не знають місцевої мови, мають навчатися саме в адаптивних класах. Але не скрізь вони є. Наприклад, у Польщі підготовчі класи з вивченням польської мови більшість шкіл просто не має змоги відкрити: бракує приміщень та вчителів. У зв'язку з цим з кожних десяти українських дітей, які навчаються в Польщі, лише одна дитина потрапляє в адаптивний клас. Решта навчаються разом з польськими дітьми без знання мови. Є країни, в школах яких можна обрати англомовні програми. Але якщо вони навіть добре володіють англійською мовою та успішно навчаються, незнання державної мови країни перебування може гальмувати їхнє інтегрування. Серед шляхів вирішення цієї проблеми - мовні літні табори, в яких діти мають змогу вивчати мову країни перебування. Наприклад, уряд Ірландії відкрив «літні школи» для тисяч українських школярів, щоб вдосконалити англійську мову (мовлення, читання та письмо) та допомогти їм інтегруватися. У Польщі літні школи з фізики та математики для українських учнів проводяться польською та українською мовами. Є також країни, в яких створено так звавні інтеграційні/адаптаційні класи, де учні навчаються разом з дітьми з країн перебування, і яким надається підтримка на місцевому рівні. Прикладом цього є Польща, Бельгія, Данія, Франція, Литва та Словаччина. В Італії здіснюється інтеграція дітей, які оволодівають базовими знаннями з італійської мови. Влада зауважувала, що не потрібно витрачати на це зайві ресурси, якщо учні перебувають у країні тимчасово. Справжнє залучення до шкільного життя та опанування італійської мови для українських дітей планується починати з 1 вересня для тих дітей, які залишаються в країні.

Академічна різниця зменшує шанси на майбутнє дітей, які переїхали у випускний рік. Наприклад, у Польщі 7 тис. із 75 тис. учнів з України довелося складати іспити після завершення базової школи. На початку занять у лютому-березні учні навіть знали, що буде таке випробування. Адже в Україні випускним класом (для здобуття базової освіти) є 9-й клас, а в Польщі -- на рік раніше. Такою ж проблемою є складання тестів з польської мови, яку учні мають знати так само, як і польські учні. Тому учні з України не можуть отримати високі бали. Вступна кампанія також стала випробуванням для українських випускників, хоча частина з них вступили на навчання, більшість з яких - до приватних навчальних закладів, де умови вступу для біженців були пом'якшені. Слід зазначити, що, у Польщі існує конкуренція при вступі до ліцеїв, оскільки закінчення ліцею надає перевагу до вступу до університету. Більш реальним для біженців є вступ до професійної школи, де вони можуть оволодіти спеціальністю і мають перспективу на ринку праці.

Нестача підотовлених педагогічних кадрів - проблема, до якої не були готові країни, в які виїхали українські біженці. Не всі вчителі місцевих шкіл вміють працювати з іншомовними дітьми, до того ж вони не володіють українською мовою. Тому школи опинились у ситуації, коли у класи, починаючи з 24 лютого 2022 р. було зараховано українських дітей, а спеціальних програм не було розроблено. Тому в країнах поступово розроблялися програми для підвищення кваліфікації вчителів, а також залучалися асистентами вчителів українських фахівців (педагогів та психологів). Для українських біженців також створено центри освіти на громадських засадах. Так міністерства освіти Франції, Австрії, Чехії, Данії,

Німеччини, Греції надають освітянам матеріали з докладною інформацією, як подолати мовний бар'єр, як розмовляти з дітьми про війну та як здійснювати психологічну підтримку. У Словаччині для вчителів на цю тему провели ще й вебінари та подкасти. У Польщі українцям (навіть без педагогічної освіти) пропонують працювати помічниками вчителів, щоб перекладали дітям навчальний матеріал, у цій країні підготовлено підручники для вивчення польської мови як іноземної. У Латвії українським вчителям не потрібно проходити атестацію, якщо вони працюватимуть тільки з українськими школярами. У Румунії запропоновано, щоб з українськими школярами працювали студенти педагогічних університетів і інститутів, аткаж вчителі пенсійного віку.

Діяльність НАПН України в умовах російської агресії

Національна академія педагогічних наук України, якій в березні цього року виповнилося 30 років здійснює винятково важливі державні функції щодо науково-методичного забезпечення розвитку освіти, прогнозування розвитку педагогічної науки, розвитку педагогічних субдисциплін, зокрема філософії освіти, компаративістики, андрагогіки, педевтології, психопедагогіки, а також військової педагогіки і психології. Безумовно, в умовах війни значення таких досліджень набуває особливої гостроти й актуальності.

Основні напрями діяльності НАПН України в умовах війни:

- науковий супровід реалізації державної політики у сфері освіти в умовах російської війни проти України і післявоєнного часу;

- здійснення практико-орієнтованих досліджень для потреб воєнного часу;

- розширення експертно-аналітичної діяльності вчених НАПН України в умовах воєнного стану;

- оперативна підготовка науково-методичних і практичних рекомендацій педагогічним працівникам закладів освіти в умовах російської агресії;

- інформування органів державної влади та управління, працівників закладів освіти та здобувачів освіти щодо діяльності в надзвичайно складних умовах руйнування і розбалансування освітньої сфери, а також необхідності її стабілізації і післявоєнного відновлення;

- підготовка пропозицій до проєктів актів законодавства України щодо відновлення і розвитку різних сфер освіти і науки у повоєнний час;

- психологічна підтримка різних категорій населення в умовах російської агресії; розширення волонтерської діяльності вчених всіх інститутів і центрів НАПН України;

- системна співпраця з МОН України, виконання програми спільних дій НАПН України і МОН України на 2021-2023 роки.

З початком повномасштабного воєнного вторгнення російської федерації на територію України та оголошенням воєнного стану, введеного і продовженого указами Президента України (від 24 лютого 2022 р. № 64, від 14 березня 2022 р. № 133, від 17 травня 2022 р. № 341, від 12 серпня 2022 р. № 573) та затверджених відповідними законами України (від 24 лютого 2022 р. № 2102-ІХ, від 15 березня 2022 р. №2119-IX, від 22 травня 2022 р. № 2263-IX, від 15 серпня 2022 р. № 2500-ІХ), Національною академією педагогічних наук України здійснено організаційні заходи з метою забезпечення функціонування наукових установ академії в умовах війни, спрямування їх діяльності на підвищення спротиву українського народу російському агресору, наближення перемоги у війні, ефективне післявоєнне відновлення України на інноваційній, високотехнологічній основі.

У перші дні війни:

- оприлюднено заяву керівництва НАПН України про категоричне засудження злочинної агресії російської федерації (НАПН України, 2022);

- підготовлено листи-звернення до міжнародної наукової спільноти про події в Україні у зв'язку з агресією рф;

- одержано листи підтримки від міжнародних партнерів та іноземних членів академії, зокрема від: * іноземного члена НАПН України громадянина росії Ігоря Смірнова про підтримку народу України (НАПН України, 2022a); * ректора Сілезького університету Ришарда Козьолека (Польща) на адресу НАПН України про солідарність з Україною (НАПН України, 2022d); * Сенату Гданського університету щодо солідарності з Україною (НАПН України, 2022b); * академічної спільноти Польщі у зв'язку з агресією росії проти України (НАПН України, 2022c); * іноземного члена НАПН України П'єра Лена (Франція) до президента НАПН України Василя Кременя про підтримку України (Пресслужба НАПН України, 2022a); * почесного доктора НАПН України Умберто Нуно Лопес Мендес де Олівейра (Португалія) на підтримку українських вчених, українського народу і України (Пресслужба НАПН України, 2022); * почесного доктора НАПН України пана Морітца Ґунцінґера (ФРН) (НАПН України, 2022d) та ін.

24 березня 2022 р. проведено засідання Президії НАПН України, на якому розглянуто питання «Про роботу відділень та наукових установ НАПН України в умовах воєнного стану».

Висловлено безумовну підтримку керівництву держави, Президенту України Володимиру Зеленському та Збройним Силам України, їх зусиллям, спрямованим на захист суверенітету і територіальної цілісності України, вшановано пам'ять тих, хто віддав за неї життя, та засвідчено глибоке переконання у здобутті перемоги українського народу.

Засуджено військову агресію російської федерації проти України, постійне і грубе порушення принципів та норм міжнародного права щодо гарантій суверенітету і територіальної цілісності України як незалежної держави, жорстоке поводження з мирним населенням, зокрема дітьми, що призводить до численних людських жертв, та, незважаючи на складну ситуацію, висловлено непохитну віру у переможне завершення війни.

Прийнято рішення, що в умовах порушення російською федерацією загальновизнаного міжнародного права вчені - громадяни цієї країни та Республіки Білорусь, які явно або мовчазно підтримали військові дії агресора, не можуть бути частиною цивілізованого академічного світу та іноземними членами, почесними докторами НАПН України, реалізовувати будь-які спільні проєкти. Ураховуючи це, НАПН України звернулася із заявою українською та англійською мовами до міжнародної наукової спільноти про припинення будь-якої співпраці з такими російськими і білоруськими вченими, науковими колективами та розірвання з ними грантових угод.

Роботу вчених НАПН України, крім виконання планових завдань, зорієнтовано на забезпечення активної участі у відсічі російській агресії, координацію діяльності працівників академії, спрямовану на розв'язання актуальних проблем наукового супроводу реалізації державної освітньої політики, розвиток фундаментальних і прикладних досліджень та експериментальних розробок у галузі освіти, педагогіки і психології в умовах воєнного стану і післявоєнного часу.

На засіданні Президії НАПН України 21 квітня 2022 р. та на спільному засіданні президій НАН України та НАПН України 4 травня 2022 р. директором Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, членом-кор. М.М. Слюсаревським представлено науково-аналітичну доповідь «Соціально-психологічний стан українського суспільства в умовах повномасштабного вторгнення: нагальні виклики і відповіді».

У доповіді наголошується, що повномасштабне вторгнення військ російської федерації в Україну 24 лютого 2022 р. спричинило низку гострих викликів соціально-психологічному стану українського суспільства. Ці психологічні виклики поділяються на чотири групи: 1) виклики українцям як спільноті; 2) виклики ментальному здоров'ю особистості; 3) виклики психологічному благополуччю та розвитку дитини; 4) виклики українським психологам як фаховому співтовариству.

Презентовано психологічно обґрунтовані способи реагування на такі спричинені війною виклики, як потреба актуалізації національної групової ідентичності; доцентрові і відцентрові тенденції суспільної згуртованості; завищені суспільні очікування; наслідки колективної психотравматизації; ризики надмірної трудової зайнятості та незайнятості громадян, волонтерської та приймальної діяльності; формування в біженців психологічного синдрому неповернення; поширення деструктивних емоційних станів; стресогенні трансформації особистісної картини світу; інтенсифікація та поляризація міжособового спілкування; ризиковані форми інформаційної поведінки; посттравматичні стресові розлади; розлади та деструктивні способи соціальної адаптації; руйнування або докорінна зміна освітнього середовища; соціальні й ментальні ризики сирітства та усиновлення; брак необхідних компетентностей та надійного методичного інструментарію; незавершена інституціоналізація стандартів психологічної допомоги; непристосованість практик психологічного консультування до ретіальних систем комунікації; низький рівень психологічної культури населення; відсутність єдиного координаційного центру, чітко вибудованої вертикалі надання психологічної допомоги. На частину цих викликів суспільство вже дало гідну відповідь. В обґрунтуванні інших відповідей провідну роль має взяти на себе фахове співтовариство українських психологів, ядром якого є колективи наукових установ психологічного профілю НАПН України. Доповідь направлено органам державної влади до відома та можливого використання в роботі.

24 травня 2022 р. проведено загальні збори НАПН України, на яких розглянуто найважливіші аспекти і підсумки діяльності академії, її Президії, відділень та наукових установ у 2021 р., визначено завдання академічного колективу на 2022 р. в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення України.

Загальними зборами НАПН України: * завершено процедуру виведення із складу академії іноземних членів - громадян російської федерації та Республіки Білорусь, які не засудили акти агресії проти України цих країн, шляхом виключення із складу академії, керуючись відповідними нормами Статуту НАПН України (нагадаємо, що члени НАПН України ще декілька років тому вийшли із складу російської академії освіти); * окреслено невідкладні завдання та ключові напрями відновлення освітньої сфери України у повоєнний час, з- поміж яких:

- розв'язання актуальних проблем наукового супроводу реалізації державної політики у сфері освіти, розвитку фундаментальних і прикладних досліджень та експериментальних розробок у галузі освіти, педагогіки і психології в умовах воєнного стану і післявоєнного часу;

- забезпечення практико-орієнтованих результатів наукових досліджень, актуальних для сьогодення;

- розширення експертно-аналітичної діяльності щодо стану всіх рівнів і ланок освіти, забезпечення оперативної підготовки практичних рекомендацій 7 для інформування органів влади, закладів освіти, освітян, здобувачів освіти, усіх громадян в складних умовах руйнування і розбалансування освітньої сфери та необхідності її стабілізації і післявоєнного відновлення;

- активізація участі вчених НАПН України у процесах експертизи і опрацювання проєктів актів законодавства щодо відновлення і розвитку сфер освіти і науки, інших ланок суспільного життя;

- розвиток євроінтеграційної діяльності академії, її членів, колективів наукових установ;

- провадження процесів реформування НАПН України, у тому числі забезпечення актуалізації тематики наукових досліджень і розробок, посилення новизни, відповідності назрілим практичним потребам розвитку освітньо-наукової сфери і суспільства в цілому, скорочення термінів виконання, оптимізація складу виконавців, співпраця із споживачами наукової продукції всіх форм власності тощо.

Вчені НАПН України активно долучилася до реалізації Указу Президента України «Питання Національної ради з відновлення України від наслідків війни» від 21 квітня 2022 р. № 266/2022. У рамках робочої групи «Освіта і наука» сформовано, обґрунтовано та узагальнено пропозиції для робочих підгруп «Освіта» та «Наука»; виокремлено нагальні проблеми і виклики у сферах освіти і науки, обґрунтовано шляхи їх розв'язання і подолання, запропоновано ідеї щодо вирішення поля проблем та викликів у сферах «Освіта» (для сфер аналізу «Дошкільна освіта», «Загальна середня освіта» (повна загальна середня освіта (навчально-методичне забезпечення); повна загальна середня освіта (профільна середня освіта), «Професійна та фахова перед-вища освіта», «Вища освіта» та «Наука»; здійснено SWOT-аналіз зібраних рішень (ідей) до окреслених проблем у зазначених сферах, який уможливив візуалізацію сильних і слабких сторін, ризиків і можливостей щодо повоєнної розбудови освіти різних категорій населення та розвитку науки в Україні.

На засіданні Президії НАПН України 28 липня 2022 р. затверджено заходи академії щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання в системі освіти України до 2025 року відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України «Про деякі питання національно-патріотичного виховання в закладах освіти України та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства освіти і науки України від 16 червня 2015 р.» від 6 червня 2022 р. № 527.