Критерії та показники добору цифрової платформи електронного навчання для закладу загальної середньої освіти
Організація функціонування закладу загальної середньої освіти в надзвичайних умовах. Добір цифрової платформи з управління навчальною діяльністю для реалізації електронного дистанційного навчання. Показники добору програмних засобів закладом освіти.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.05.2023 |
| Размер файла | 90,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Національна академія педагогічних наук України, радник Ректора ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПН України
Комунальний заклад «Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Житомирської обласної ради
Криворізький державний педагогічний університет
КРИТЕРІЇ ТА ПОКАЗНИКИ ДОБОРУ ЦИФРОВОЇ ПЛАТФОРМИ ЕЛЕКТРОННОГО НАВЧАННЯ ДЛЯ ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
Олійник Віктор Васильович доктор педагогічних наук, професор, Грабовський Петро Петрович кандидат педагогічних наук, старший викладач
Коновал Олександр Андрійович доктор педагогічних наук, професор
м. Київ, м. Житомир, м. Кривий Ріг
Анотація
освіта цифровий платформа дистанційний
Дана стаття присвячена одній з актуальних проблем сьогодення - організації функціонування закладу загальної середньої освіти в надзвичайних умовах (військовий стан, пандемія COVID-19), зокрема добору цифрової платформи з управління навчальною діяльністю (LMS) для реалізації електронного дистанційного навчання. На основі проведеного аналізу наукових досліджень і публікацій, доступних цифрових інструментів освітньої взаємодії обґрунтовано та описано критерії і показники добору потрібних програмних засобів закладом освіти. Визначено, що для оцінки LMS потрібно застосовувати такі критерії: технологічний, експлуатаційний, функціональний. Відповідними показниками є вид LMS (за моделлю організації діяльності - серверна чи хмарна), масштабованість та еластичність, інтеграція із додатками сторонніх розробників, безпека та конфіденційність, оновлення програмного засобу; спеціалізація LMS (з урахуванням особливостей діяльності виду закладу освіти, для якого розроблявся програмний засіб), доступні групи користувачів, їх максимальна кількість, оплата за використання, мова інтерфейсу, обмеження обсягу файлового сховища або завантажуваних файлів, наявність технічної підтримки та довідкових матеріалів; кількість доступних функціональних можливостей та якість їх реалізації розробником програмного засобу. Значущість запропонованих критеріїв та показників підтверджена за допомогою методу експертного оцінювання та відповідних розрахунків із застосуванням методів математичної статистики (критерій Пірсона), а також функцій додатку Microsoft Office Excel (CHISQ.TEST). Подальші дослідження означеної проблеми можуть стосуватися уточнення алгоритму оцінювання LMS за обґрунтованими критеріями та відповідними показниками для добору необхідного програмного засобу для реалізації електронного дистанційного навчання педагогічними працівниками закладу загальної середньої освіти.
Ключові слова: цифрові інструменти освітньої взаємодії; цифрова платформа; критерії; показники; заклад загальної середньої освіти.
Annotation
CRITERIA AND INDICATORS FOR THE SELECTION OF A DIGITAL PLATFORM FOR E-LEARNING AT THE SECONDARY SCHOOL
Viktor V. Oliynyk Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Member of National Academy of Educational Sciences of Ukraine (Academician), Rector's Advisor SIHE "University of Educational Management" of the NAES of Ukraine, Kyiv, Ukraine
Petro P. Hrabovskyi PhD of Pedagogical Sciences, lecturer Communal Institution "Zhytomyr Regional Institute of Postgraduate Pedagogical Education" of Zhytomyr Regional Council, Zhytomyr, Ukraine
Oleksandr A. Konoval DrS (in Education), Professor, Professor at the Department of Physics and Methods of its Teaching Kryvyi Rih State Pedagogical University, Kryvyi Rih, Ukraine
This article is devoted to one of the urgent problems of today - the organization of the functioning of a general secondary education institution in emergency conditions (martial law, the COVID-19 pandemic). In particular, it concerns the selection of a digital learning management platform (LMS) for the implementation of electronic distance learning. Based on the analysis of scientific research and publications, available digital tools of educational interaction, the criteria and indicators for the selection of the necessary software by the educational institution are substantiated and described. In particular, the following criteria should be used to evaluate LMS: technological, operational, functional. Relevant indicators are the type of LMS (according to the model of the organization of activities - server or cloud), scalability and elasticity, integration with third-party applications, security and privacy, software updates; LMS specialization (taking into account the specifics of the activity of which type of educational institution the software tool was developed), available user groups, their maximum number, payment for use, interface language, limitation of the volume of file storage or downloadable files, availability of technical support and reference materials; the number of available functionalities and the quality of their implementation by the developer of the software tool. The importance of the proposed criteria and indicators was confirmed using the method of expert evaluation and relevant calculations using methods of mathematical statistics (Pearson's criterion), as well as the functions of the Microsoft Office Excel application (CHISQ.TEST). Further studies of the specified problem may relate to the refinement of the LMS evaluation algorithm based on justified criteria and relevant indicators for selecting the most effective software tool for the implementation of electronic distance learning by teaching staff of a general secondary education institution.
Keywords: digital tools for educational interaction; digital platform; criteria; indicators; institution of general secondary education.
Постановка проблеми
Трендом розвитку сучасного суспільства є цифровізація всіх сфер його життєдіяльності. Зокрема реформування освіти передбачає здійснення цифрової трансформації - комплексної роботи щодо побудови екосистеми цифрових рішень, зокрема створення безпечного електронного освітнього середовища, забезпечення необхідної цифрової інфраструктури закладів та установ, підвищення рівня цифрової компетентності їх працівників та інших учасників освітнього процесу, а також автоматизації збору і аналізу відповідних даних [1].
Разом з тим, запровадження військового стану на території У країни у лютому 2022 року обумовило необхідність впровадження в закладах вищої освіти (ЗВО), а також загальної середньої освіти (ЗЗСО) електронного навчання (E-learning - навчання за допомогою Інтернет і мультимедія [2] - [4]). Оскільки, згідно наказу № 274 МОН України, місцеві органи управління у сфері освіти мають "організувати та забезпечити здобуття загальної середньої освіти для її здобувачів за будь -якою формою, що може забезпечити заклад освіти та є найбільш безпечною для них" [5]. Водночас, для ЗЗСО Міністерством освіти і науки України у 2020-2022 роках було розроблено методичні рекомендації щодо організації дистанційного навчання у школі у надзвичайних умовах, зокрема воєнного стану [6] та пандемії COVID-19 [7].
Важливим цифровим інструментом освітньої взаємодії під час E-learning є система управління навчальною діяльністю (Learning Management System, LMS). Зазначений програмний засіб є відповідною цифровою платформою для реалізації у закладі освіти електронного дистанційного навчання - "різновид дистанційного навчання, за яким учасники навчально-виховного процесу здійснюють переважно індивідуалізовану навчально-виховну взаємодію як асинхронно, так і синхронно в часі, переважно і принципово використовуючи електронні транспортні системи доставки засобів навчання та інших інформаційних об'єктів, медіа навчальні засоби та інформаційно-комунікаційні технології" [8, с. 86]. Після аналізу наукових робіт [9] - [11] термін LMS можна визначити як спеціалізований програмний засіб, призначений для створення навчального контенту та забезпечення доступу до нього, а також організації взаємодії учасників освітнього процесу та його менеджменту і моніторингу.
Зокрема відповідно до методичних рекомендацій МОН України [7] для закладів ЗЗСО рекомендувалось застосовувати такі найбільш відомі та доступні LMS, як-от Moodle та Google ClassRoom. Разом з тим, зазначені цифрові інструменти розроблялися насамперед для ЗВО, що вплинуло на функціональні можливості, особливості використання та інтерфейс цих програмних засобів. Водночас існує значна кількість інших LMS, серед яких наявні застосунки вітчизняного та іноземного виробництва, що призначені для закладів загальної середньої освіти. Тому наразі, коли E-learning стає невід'ємною складовою організації освітнього процесу у ЗЗСО, доцільно застосовувати в таких закладах спеціалізовані LMS, добір яких є актуальною проблемою сьогодення.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Теоретичні, методологічні, практичні аспекти реалізації електронного дистанційного навчання в закладах вищої освіти, системи післядипломної педагогічної освіти (ППО), ЗЗСО представлені в наукових дослідженнях численної когорти вітчизняних та зарубіжних учених: Т. Андерсона (Anderson Т.), Т. Бейтса (Bates Т.), Ю. Богачкова, В. Бикова, Д. Гарісона (Garrison D.), В. Кухаренка, Н. Морзе, О. Овчарук, В. Олійника, Є. Полат, Є. Смирнової-Трибульської та інших. Зокрема у публікаціях [12] - [14] науковцями проаналізовано функціональні можливості різних LMS (ATutor, eFront, Moodle та інші), описано застосування цих засобів в організації освітнього процесу. Водночас роботи [15] - [22] стосуються реалізації дистанційної форми навчання у ЗВО, ЗЗСО. Зокрема і під час пандемії COVID19 із використанням LMS Moodle та Google ClassRoom.
Разом з тим, у 2020-2021 роках працівниками Інституту обдарованої дитини та Інституту цифровізації освіти Національної академії педагогічних наук (НАПН) України було проведено дослідження проблем та потреб учителів щодо організації дистанційного навчання під час карантину, спричиненого пандемією [23] - [25]. На основі відповідей респондентів (педагогів, учнів та їх батьків), які брали участь у відповідних опитуваннях, зроблено висновок про те, що використання цифрових інструментів у ЗЗСО під час Elearning є недостатньо ефективним через наступні психологічні та технологічні причини: емоційне напруження та підвищене навантаження на педагогів та здобувачів освіти, їх низький рівень самоорганізації, особливо в учнів середньої школи; недостатній доступ учасників освітнього процесу до цифрових пристроїв та швидкісного Інтернету; відсутність єдиної навчальної платформи, яку б використовували педагоги ЗЗСО, що ускладнює діяльність учнів та їх батьків. Зокрема серед цифрових інструментів, що використовувались учителями у 2020 та 2021 роках для здійснення дистанційного або змішаного навчання [25] та належать до LMS, зазначені такі: Google Apps for Education (ClassRoom), "Мій клас", Edmodo, Moodle, Microsoft Teams (перелік програмних засобів наведений за спаданням, останні три обрали 4 % респондентів). Крім того, на початку 2021 року спостерігалось значне зменшення кількості користувачів Google Apps for Education та застосування педагогами для проведення занять таких ресурсів, як-от: "Всеукраїнська школа онлайн", "Всеосвіта", "На урок" та ін.
Із зазначеними даними корелюються результати опитування, що проводилось у 2021 році у комунальному закладі "Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти" Житомирської обласної ради (КЗ "Житомирський ОІППО" ЖОР) під час підвищення кваліфікації педагогічних працівників регіону (учителів різних предметів, керівників та їх заступників; загальна кількість ~700 осіб) щодо застосування LMS у своїй професійній діяльності. Відповідні дані наведені в таблиці 1. Аналіз зміни відповідей респондентів з часом (початок і кінець 2021 року) дозволяє зробити висновок про зменшення кількості користувачів Google ClassRoom (на ~9 %) та збільшення педагогів, які обрали такі LMS української розробки, як-от Human, "Нові знання" та "Єдина школа" (загалом на ~13 %).
Таблиця 1
Використовувані LMS слухачами КЗ "Житомирський ОІППО" ЖОР
|
Назва |
Відсоток на початку 2021 |
Відсоток на кінець 2021 |
|
|
ClassRoom (Google Workspace for Education або особистий акаунт) |
~49 |
~40 |
|
|
Moodle |
~5 |
~5 |
|
|
Edmodo |
~2 |
~4 |
|
|
Мій клас |
~20 |
~18 |
|
|
Human |
~5 |
~10 |
|
|
Нові знання |
~4 |
~9 |
|
|
Єдина школа |
~0-1 |
~4 |
|
|
Інше (зокрема і ті хто не використовує LMS) |
~14 |
~10 |
Зазначене дозволяє зробити висновок про поступове збільшення застосування педагогічними працівниками цифрових засобів, розроблених вітчизняними виробниками, що призначені для реалізації освітнього процесу в ЗЗСО за дистанційною формою. Разом з тим, наявна значна кількість LMS обумовлює складність здійснення вибору потрібної працівниками закладу загальної середньої освіти. Це підтверджують зміни відповідей респондентів щодо використовуваних цифрових платформ. Тому необхідно уточнити комплекс показників, що характеризуватимуть LMS, визначити на їх основі відповідні загальні критерії, які забезпечили б здійснення ефективного вибору потрібного цифрового засобу працівниками ЗЗСО (учителями, керівниками).
Метою дослідження є визначення та обґрунтування комплексу критеріїв і відповідних показників добору цифрової платформи - LMS для закладу загальної середньої освіти для реалізації електронного дистанційного навчання.
Методика дослідження
Для досягнення означеної мети застосовувались теоретичні та емпіричні методи дослідження. Зокрема здійснено аналіз відповідних законодавчих, нормативно - правових, наукових та методичних літературних джерел, що розглядається; пряме та побічне спостереження за процесом організації електронного дистанційного навчання в ЗЗСО в умовах пандемії та воєнного стану, узагальнено відповідний досвід педагогічних працівників; за допомогою експертного оцінювання обґрунтовано важливість визначених на основі аналізу критеріїв та показників добору LMS. Крім того, застосовувались засоби математичної статистики для опрацювання отриманих результатів здійсненого опитування.
Під час експертного оцінювання визначених критеріїв та показників використали таку шкалу: значущий (так) - 4; частково значущий (більш так, ніж ні) - 3; урівноважено значущий (і так, і ні) - 2; частково негативно значущий (більш ні, ніж так) - 1; не значущий (ні) - 0.
Визначення необхідної кількості експертів здійснили із застосуванням формули В. С. Черепанова (детальний опис відповідних математичних розрахунків представлено в роботі автора [26, с. 118]). Уточнено, що для проведення експертної оцінки із довірливою ймовірністю а є [90%; 95%] із використанням описаної вище шкали достатньо 16 осіб.
Аналіз значущості визначених показників і критеріїв добору LMS для ЗЗСО здійснювали із застосуванням методики О. В. Смирнова. Суть зазначеної методики полягає в обчисленні відносної частоти вибору експертами оцінки значущості критерію (показника) за формулою (1): досліджуваного критерію (показника) [26, с. 117]. Тож якщо v є (0,5; 1], то відповідний критерій
де u - відносна частота обраного показника; n - кількість експертів; T - максимальна оцінка відповідно до застосованої шкали; xi - оцінка і-тим експертом значущості досліджуваного критерію (показника) [26, с. 117]. Тож якщо----uО--(0,5; 1]--то відповідний-- критерій (показник) є значущим при здійсненні добору LMS для ЗЗСО. Достовірність?висновку підтверджували за допомогою критерію Пірсона (ч2). Відповідні розрахунки здійснювали, використовуючи статистичну функцію Microsoft Office Excel CHISQ.TEST (для російськомовного пакету Microsoft Office ХИ2.ТЕСТ). Для використання зазначеної функції вхідні дані формувалися за зразком, представленим у таблиці 2. Де по, пі, П2, пз, П4 колонки "Отримана частота" є кількість експертів, які обрали відповідну оцінку із можливих. Значення колонки "Очікувана частота" розрахували, користуючись наступними міркуваннями: якщо вибір відповідної оцінки значущості досліджуваного критерію і-тим експертом відбувається випадково, то ймовірність цього буде становити
1. Частота вибору цієї оцінки відповідно буде дорівнювати п * Ѕ.
Таблиця 2
Діапазон вхідних даних для використання функції CHISQ.TEST
|
Оцінка вагомості критерію (показника) |
Частота |
||
|
Отримана |
Очікувана |
||
|
0 |
no |
п 5 |
|
|
1 |
Пі |
п 5 |
|
|
2 |
П2 |
п 5 |
|
|
3 |
Пз |
п 5 |
|
|
4 |
П4 |
п 5 |
Отже, колонка "Очікувана частота" представляє розподіл найбільш статистично ймовірних відповідей експертів, який не дозволяє зробити висновок про значущість чи незначущість досліджуваного критерію (показника), оскільки респонденти робили свій вибір випадково, а не на основі власних суджень про певний критерій (показник). Тому якщо значення функції CHISQ.TEST буде менше 0,1, то із довірливою ймовірністю більше 90% можна стверджувати про достовірність відповідного висновку зробленого з огляду на значення о, розрахованого за допомогою формули 1.
Результати дослідження
У сучасних тлумачних словниках поняття "критерій" визначається як мірило (підстава) взяте за основу для оцінки, визначення або класифікації чогось; а "показник" - свідчення, доказ, ознака, якість, властивість чогось.
Досліджуючи найбільш використовувані у закладах загальної середньої освіти LMS (ClassRoom, "Мій клас", Edmodo, Moodle, Microsoft Teams, Human та інші), здійснюючи пряме та побічне спостереження за процесом організації електронного дистанційного навчання у цих закладах у надзвичайних умовах (пандемія, воєнний стан) визначили перелік відповідних ознак та властивостей, що дозволяють зазначені програмні засоби певним чином класифікувати. Зокрема серед цих LMS є такі, що доступні на платній або безоплатній основі. Зазвичай педагогічні працівники ЗЗСО, здобувачі освіти та їх батьки надають перевагу саме безоплатним програмним засобам.
Крім того, LMS можуть мати певну спеціалізацію - за своїм функціоналом, наявними групами користувачів, їх загальною кількістю, можуть бути орієнтованими на потреби певного виду навчального закладу (ЗВО, ЗЗСО) або інших установ чи комерційних організацій для здійснення підвищення кваліфікації їх працівників. Наразі LMS для ЗВО є значно більше ніж для ЗЗСО, проте спостерігається поступова переорієнтація розробників (зокрема і вітчизняних) на ці заклади з огляду на існуюче соціальне замовлення. Звісно, застосування ClassRoom, Moodle, що першочергово орієнтовані на ЗВО, у ЗЗСО є можливим, проте перевагу слід надавати програмним засобам відповідно до виду закладу освіти. Зокрема навіть з огляду на те, що такі LMS, як правило, дозволяють батькам дитини моніторити її освітню діяльність, що відповідає принципам нової української школи.
Крім того, важливими характеристиками LMS є мова інтерфейсу, наявність технічної підтримки з боку розробника та довідкових матеріалів щодо використання програмного засобу; безпека та конфіденційність розміщених даних як персональних (учасників освітнього процесу), так і відповідних дидактичних матеріалів тощо; наявність мобільного додатку для зручності використання на смартфонах та планшетах; а також те, чи розробник продовжує підтримку свого проєкту, здійснює зміни функціоналу відповідно до поточних трендів застосування такого програмного забезпечення.
Разом з тим, важливою властивістю певної LMS є наявні функціональні можливості відповідних груп користувачів - адміністрації закладу, педагогічних працівників, здобувачів освіти, їх батьків. Зокрема стосовно організації освітнього процесу, його моніторингу, підготовки, демонстрації, опрацювання навчального контенту, реалізації дистанційної форми навчання у синхронному режимі, спілкування представників груп користувачів, відстеження особистих результатів діяльності, здійснення електронного документообігу, організації соціальної мережі закладу, взаємодії з програмними засобами інших розробників тощо.
Водночас у працях науковців [9] - [11] відслідковується думка про те, що наразі відбувається перехід до наступного покоління цифрового навчального середовища NGDLE (Next Generation Digital Learning Environment) - повністю адаптованої екосистеми цифрових засобів для підтримки діяльності суб'єктів освітнього процесу. Крім того, на думку дослідника M. Feldstein [10] цей термін описує те, що має настати після ери LMS. Тому функціональні можливості сучасних LMS постійно розширюються для того, щоб відповідати наявним потребам та забезпечити їх трансформацію в актуальні програмні засоби нової ери.
Крім того, важливою характеристикою LMS є її вид за моделлю організації діяльності - серверна чи хмарна. Для реалізації першої із зазначених необхідна наявність у навчального закладу відповідного матеріально -технічного забезпечення (сервера, якісного та швидкісного каналу доступу до Інтернету тощо), висококваліфікованих працівників, які забезпечать розгортання та безперебійну роботу програмного засобу. Тому у ЗЗСО зазвичай обирають LMS другого виду, що можна використовувати за принципом хмарного сервісу з відповідними перевагами та недоліками, основні з яких - повний контроль функціонування програмного засобу з боку розробника (власника) та висока ймовірність зміни умов використання в будь-який час. Разом з тим масштабованість та еластичність (стосуються задоволення можливих та поточних потреб апаратних ресурсів відповідно до кількості одночасних користувачів), обмеження щодо завантажуваних файлів та розміру відповідного сховища теж є важливими характеристиками LMS.
Проаналізувавши властивості відповідних програмних засобів, публікації науковців, зокрема роботи [9] - [22], що стосуються досліджуваної проблеми, добір LMS для закладу загальної середньої освіти для реалізації електронного дистанційного навчання пропонуємо здійснювати за допомогою таких критеріїв:
- технологічного, під яким розуміємо сукупність ознак та властивостей, що стосуються необхідної\доступної інфраструктури фізичного зберігання та функціонування програмного засобу;
- експлуатаційного, під яким розуміємо сукупність ознак та властивостей, що стосуються загальних умов користування відповідним програмним засобом, зокрема мови інтерфейсу, оплати тощо;
- функціонального, під яким розуміємо сукупність ознак та властивостей, що стосуються безпосередньої організації, здійснення освітнього процесу за дистанційною формою навчання, його моніторингу, а також підготовки відповідного навчального контенту та ін.
Значущість визначених критеріїв досліджували за допомогою експертного оцінювання (детальний опис представлено у розділі "Методи дослідження"). Добір експертів (20 осіб) здійснювався з числа науково-педагогічних працівників, ІТспеціалістів закладів системи ЗЗСО, ППО, які безпосередньо беруть участь в організації та реалізації дистанційного навчання з урахуванням їх рівня професійної, зокрема цифрової компетентності, об'єктивності, діловитості, зацікавленості. Результати вибору експертами відповідної оцінки, згідно використовуваної шкали, для визначених критеріїв та числові значення проведених розрахунків за допомогою формули 1 представлені у таблиці 3. Ці дані дозволяють зробити висновок про значущість запропонованих критеріїв, оскільки всі значення о належать проміжку (0,5; 1]. Для оцінки довірливої ймовірності а достовірності зробленого висновку застосували статистичну функцію Microsoft Office Excel CHISQ.TEST. Відповідно для першого критерію б?99,76%. для другого - б?90,84%, для третього - б?100%. Ці значення задовольняють умові а ? 90%. Отже, висновок експертного оцінювання щодо значущості запропонованих критеріїв добору LMS для ЗЗСО є достовірним.
Подобные документы
Ступені загальної середньої освіти і навчання іноземних мов. Психолого-педагогічна характеристика школярів на середньому етапі навчання. Розробка практичних рекомендацій щодо розвитку комунікативних навичок у школярів за допомогою діалогічного мовлення.
курсовая работа [56,1 K], добавлен 30.11.2015Дистанційне навчання, визначення та мета. Задачі дистанційного навчання. Перелік існуючих програмних платформ дистанційного навчання. Сутність безперервної освіти. Шляхи її реалізації. Технології мережі Інтернет. Безперервність і різноманітність освіти.
реферат [30,6 K], добавлен 25.04.2015Особливості формування студентського контингенту навчального закладу вищої фізкультурної освіти. Прийом слухачів на підготовче відділення. Права і обов’язки студента вищого навчального закладу. Організація виховного процесу у вищому закладі освіти.
реферат [12,0 K], добавлен 03.01.2010Три рівні загальної середньої освіти в Україні: початкова, базова та повна. Види органів управління освітою: центральні та місцеві. Ліцензування та реєстрація шкіл. Контроль за педагогічними працівниками. Ознаки сучасної політики фінансування освіти.
курсовая работа [950,8 K], добавлен 16.03.2014Еволюція педагогічної науки. Закони перебігу педагогічних інновацій та етапи їх функціонування, методологічні вимоги до них. Практичні основи педагогічних інновацій та нововведень в системі середньої загальної освіти. Інноваційні технології навчання.
курсовая работа [56,5 K], добавлен 29.12.2013Організаційні основи загальної середньої освіти в Україні. Проміжне зовнішнє незалежне тестування, причини та необхідність його запровадження, шляхи реалізації та перспективи розвитку. Методи педагогічного контролю у системі середньої освіти України.
курсовая работа [55,0 K], добавлен 05.08.2011Вдосконалення змісту освіти як актуальна педагогічна проблема. Державний стандарт базової і повної середньої освіти, структура профільного навчання. Основні напрями реформування змісту освіти. Перехід на новий зміст освіти при вивченні іноземної мови.
курсовая работа [55,7 K], добавлен 31.03.2014Сучасні інформаційні та телекомунікаційні технології, що дозволяють навчатись на відстані без безпосереднього контакту між викладачем і учнем. Організація та розвиток дистанційної освіти в країнах ЄС. Структура вікна електронного навчального курсу.
курсовая работа [521,2 K], добавлен 21.04.2016Технології розробки та впровадження систем дистанційного навчання у вищій школі. Аналітичний огляд функціональних можливостей сучасних систем дистанційного навчання, їхні переваги та недоліки. Засоби організації електронного дистанційного навчання.
статья [140,2 K], добавлен 24.11.2017Суть контролю навчання як дидактичного поняття. Сутність принципу наочності. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти. Рівні навчальних досягнень. Стратегічні пропозиції та різновиди зовнішнього оцінювання.
курсовая работа [58,2 K], добавлен 24.10.2010
