Особливості навчання англійської мови старшокласників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

Особливості навчання англійської мови старшокласників



АНОТАЦІЯ

В курсовой роботі «Особливості навчання англійської мови старшокласників» обґрунтовані стратегічні напрями розвитку сучасної шкільної англомовної освіти учнів старшої школи; розглянуті методологічні основи системи навчання; окреслені лінгводидактичні засади рівневого навчання англійської мови; з'ясовані науково-теоретичні підходи до конструювання змісту уроків і до побудови елективних курсів англійської мови; освітлені інформаційно-комунікаційні технологій у процесі навчання, досліджені найбільш адекватні сучасним цілям і завданням англомовної освіти критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, cхарактеризовані особливості організації самостійної роботи старшокласників з англійської мови.

Ключові слова: англійська мова, комунікативний метод, інформаційні технології, портфоліо, елективні курси, профільне навчання.



SUMMARY

In the course paper “Peculiarities of teaching English language to high school students”, the development of the modern school English education of high school students is directly primed; reviewed the methodological foundations of the training system; christened linguo-didactic ambush of the equalizer of the English language; z'yasovanie scientific-theoretical approach to constructing a change of lessons and to encourage elective courses in English language; Ovnitleni іnformatsky-Komunikatsіnіnі-nibeanist in the process of hogannya, doslіdzhenі ades, we are convincing the tsіlyami of the Anglomovnoye of the crib, the scope of the science.

Keywords: English language, communicative method, information technologies, portfolio, elective courses, specialized training.



ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ ШКІЛЬНОЇ АНГЛОМОВНОЇ ОСВІТИ У СТАРШИХ КЛАСАХ

1.1 Місце англійської мови у системі сучасної освіти

1.2 Психологічні особливості старшокласників і роль мотивації у процесі навчання англійської мови

1.3 Формування професійного самовизначення старших школярів у процесі профільного навчання англійської мови

1.4 Теоретико-методологічні підходи до побудови змісту уроку англійської мови в педагогічній науці

РОЗДІЛ 2. ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ УЧНІВ СТАРШОЇ ШКОЛИ

2.1 Урок англійської мови у старшій школі

2.2 Застосування комунікативного підходу щодо викладання англійської мови

2.3 Роль елективних курсів у профільному навчанні англійської мови

2.4 Культурологічне спрямування навчальної діяльності

2.5 Використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі навчання англійської мови учнів старшої школи

2.6 Мовне портфоліо як нова форма оцінювання навчальних досягнень старшокласників з англійської мови

2.7 Самостійна робота старшокласників з англійської мови

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



ВСТУП

Важливим успіхом вивчення англійської мови є розуміння того, що мова найкраще засвоюється тоді, коли учням пропонується індивідуальна методична увага й участь, які ґрунтуються на врахуванні психологічних індивідуальних властивостей особистості, забезпечення навчального процесу видами діяльності, що сприяють вивченню та використанню англійської мови.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ

У курсовой роботі розглянуті індивідуальні психологічні особливості старшокласників і роль їх мотивації у процесі навчання англійської мови; теоретично та практично обґрунтовано методи профільного навчання старшокласників як ключового напрямку модернізації та удосконалення системи освіти України; висвітлено доцільність використання новітних іноваційних методів активізації пізнавальної діяльності учнів старшої школи на уроках англійської мови; розглянуті ефективні шляхи навчання; організація навчального процесу на уроці; вміння вчителя враховувати реальне засвоєння матеріалу кожним учнем.

МЕТА Й ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Основною метою і завданням дослідження є розгляд особливостей навчання англійської мови старшокласниками з урахуванням їх інтелентуальних здібностей на прикладі інтерактивних методів навчання, які сприяють активізації пізнавальної діяльності учнів, направлені на формування в учнів комунікативної компетенції, розвиток вміння вільно спілкуватися, формулювати та відстоювати власну думку, дискутувати, давати оцінку життєвим явищам, вирішувати проблеми сучасності, висловлювати щодо них власне ставлення. Завдяки вдало підібраним завданням, учні мають більше можливостей для дослідницької діяльності, що передбачає самостійність та розвиток креативного мислення та інтелектуальних і творчих здібностей учнів.

ОБ'ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ

Об'єктом дослідження є розкриття найважливіших параметрів індивідуальності старшокласників, які впливають на характер оволодіння ними англійської мови.

ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ

Методологія вивчення англійської мови учнями старшої школи з урахованням їх психологічних особливостей.

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Теоретичною та методологічною основою роботи є розробки вітчизняних і зарубіжних вчених в галузі вивчення англійської мови учнями старшої школи та їх значнення в житті молодого покоління країни.

НАУКОВА НОВИЗНА ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

Новизна одержаних результатів полягає у використанні психологічних особливостей старшокласників, їх можливостей у навчанні англійської мови для отримання небачених раніше успіхів у розвитку особистості.

ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

Новизна одержаних результатів полягає у поєднанні новітних інтерактивних технологій навчення англійської мови та психологічних особливостей старшокласників, як благодатного ґрунту, для отримання успіхів у особистому та соціальному житті сучасної молоді.

СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота містить такі складники: титульний аркуш, анотація, зміст, вступ, основна частина, висновки, список використаних джерел.

Загальна кількість сторінок роботи - 40.

Кількість сторінок основного тексту роботи - 30 .

Кількість використаних джерел - 31.



РОЗДІЛ 1. СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ ШКІЛЬНОЇ АНГЛОМОВНОЇ ОСВІТИ У СТАРШИХ КЛАСАХ

1.1 Місце англійської мови у системі сучасної освіти

У системі сучасної освіти англійська мова займає особливе місце завдяки її соціальній, пізнавальній та розвивальній функціям як подальшого засобу спілкування, пізнання навколишнього світу, розширення його меж. Вивчення англійської мови є потужним інструментом особистісної соціалізації, самовираження, інтелектуального, емоційного та морального розвитку.

Інтернаціоналізація всіх сфер суспільного життя робить необхідним оволодіння англійською мовою з практичної точки зору. Крім виховної та розвиваючої функції англійської мови, як самостійної виховної та особистісно-розвивальної системи, вона використовується в усіх освітніх системах в єдиному процесі розвитку навчальної мотивації, пам'яті, інтелектуальної компетентності, самостійності та ініціативи. Ця діяльність у рамках навчально-виховного процесу в школі має ознаки цілісності (мова - сукупність мовленнєвих дій) та організованості (взаємодія видів мовленнєвої діяльності), тісно пов'язана зі змістом навчання і має ряд особливостей.

Вивчення англійської мови принципово відрізняється від навчання інших предметів. Оскільки механізм цього процесу завжди індивідуальний для кожного учня, необхідно якомога ефективніше організувати діяльність школярів. А це стає можливим завдяки оптимальному управлінню пізнавальною та навчальною діяльністю, пов'язаною з пізнанням індивідуальних особливостей старшокласників.

Засвоєння мови орієнтується не тільки на діяльність і спілкування, тобто на співрозмовника і не тільки на картину світу, тобто на свідомість, а й на індивідуальність учня. Це пов'язано з рядом особистих моментів. До них відносяться мотивація, проблеми самоідентичності та групової ідентичності тощо. Окремим питанням є ставлення людини до мови та її позитивні чи негативні настанови говорити цією мовою. Таким чином, психолого-педагогічна проблема вивчення англійської мови є багатокомпонентним інтегрованим комплексом, що охоплює практично всі індивідуальні, особистісні, суб'єктивні та активні прояви поведінки школяра. Для цього закладено основні функції навчання англійської мови:

1) забезпечити завершення англомовної загальноосвітньої підготовки випускників школи;

2) підтримувати самовизначення старшокласників і визнавати роль цієї мови в плануванні майбутнього;

3) закласти основу для використання англійської мови в трудовій діяльності після закінчення школи;

4) націлити і підготувати старшокласників до безперервної англомовної професійної підготовки, де англійська мова може бути метою кар'єри або засобом оволодіння іншим предметом.

Профільне навчання англійської мови ставить перед учнем цілі щодо подальшої діяльності (навчання або роботи), пов'язаної з використанням цієї мови як предмета майбутньої діяльності або як засобу професійного спілкування. Професійна освіта, таким чином, - це не просто поглиблене вивчення предмета, а насамперед спеціальна система заходів щодо практичного застосування англомовних знань і вмінь учнями старшої школи [21]. Сучасна методика викладання англійської мови у старших класах формулює п'ять основних цілей: практичну, виховну, освітню, розвивальну і професійно спрямовану. Практичною метою навчання англійської мови визнається формування англомовної комунікативної компетентності - це здатність успішно вирішувати завдання взаєморозуміння та взаємодії з носіями мови, відповідно до норм і культурних традицій в умовах прямого та опосередкованого спілкування [10].



1.2 Психологічні особливості старшокласників і роль мотивації у процесі навчання англійської мови

Питання врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів є однією з найактуальніших проблем навчання англійської мови. У цьому контексті все більшого значення набуває питання внутрішнього потенціалу особистості. Дослідження вчених (В. О. Артемов, Б. В. Беляєв, І. О. Зимня та ін.) дозволили з'ясувати ступінь і характер зв'язку між успішністю навчання та особистісно-психологічними особливостями учнів, виявивши основні параметри особистості, які впливають на засвоєння англійської мови.

Успішне вивчення англійської мови на різних вікових етапах залежить від домінування різноманітних факторів у структурі володіння англійською мовою. Старшокласники - продукт сучасного життя і водночас складний, цікавий і суперечливий. Мислення учня старшої школи набуває особистісно-емоційного характеру, а інтелектуальна діяльність - особливого емоційного забарвлення, пов'язаного із його самовизначенням, бажанням розвивати свою життєву філософію. У цьому віці вдосконалюються комунікативні навички, спостерігається підвищення самоконтролю й саморегуляції. Центральним психологічним процесом підліткового віку є розвиток впевненості в собі. На цій основі здійснюється становлення характеру старшокласників, проявом якого є професійне самовизначення.

Психологічні особливості формування характеру старшокласника відображаються на всій його навчальній діяльності. На заняттях старшокласники вирізняються позитивним мисленням, схильністю до логічного впорядкування і систематизації, самостійного пошуку шляхів орієнтування в матеріалі та теоретичних узагальнень. У цьому віці учням важливо не засвоювання окремих фактів, деталей й подробиць, а розуміння сутності своєї діяльності, загальної схемі і конкретних дій. Такі форми навчальної діяльності, в яких він задовольняє свої вимоги, не тільки цікавіші для старшокласників, а й продуктивніші. Навпаки, ті форми роботи, які обмежують його діяльність механічним повторенням і запам'ятовуванням, зустрічають його активний внутрішній опір і тим самим виявляються малопродуктивними.

Поряд із зростаючою інтелектуальною допитливістю учні старших класів відчувають неприйняття до форм роботи, в яких бракує інформації - це багаторазове повторення вже відомого, сугубо формальне перетворення змісту. Їм імпонує така організація спілкування в класі, коли відбувається вибір з різних точок зору, порівняння альтернативних підходів, захист та аргументація власних точок зору. Єдиний спосіб викликати у підлітка глибоку емоційну і моральну реакцію - це подати знайому проблему, яка змушує задуматися і зробити власні висновки. У таких ситуаціях особистісного самовираження виникає мовленнєва задача, а також комунікативні мотиви, що забезпечують активну участь людини в спілкуванні [10].

Однією з найважливіших сторін інтелектуального розвитку старшокласника є інтенсивне інтелектуальне дозрівання, в якому провідну роль відіграє розвивальне мислення. Центральним у пізнавальному розвитку старшокласників є формування словесно-логічного мислення. Відбувається перехід до вищих рівнів абстрактного і загального мислення. Наукові поняття стають не тільки об'єктами дослідження, а й інструментами пізнання. Учні цього віку можуть свідомо оволодівати логічними операціями (аналіз, синтез, порівняння, роздум, абстрагування, конкретизація, узагальнення). Вони розвивають індивідуальні когнітивні стилі для вирішення пізнавальних і практичних завдань, зокрема формують індивідуальні риси мислення, такі як глибина, гнучкість, широта, усвідомленість, незалежність, критичність тощо.

Старшокласники характеризуються вищим рівнем комунікативних здібностей. В їх мовленні проявляються здатність аналізувати, порівнювати, узагальнювати, робити висновки та прогнозувати. Усе це передбачає, з одного боку, необхідність у відповідних мовних матеріалах та використанні в навчальному процесі автентичних письмових та усних текстів. З іншого боку, це вимагає нових навичок англійської мови, які не були сформовані на початкових рівнях освіти, які забезпечують уміння спілкуватися в організованій формі, наприклад, розмові, що гарантує виконання регулятивної та узагальнюючої функцій.

Для оволодіння англійською мовою важливішою є внутрішня мотивація, яка в свою чергу поділяється на комунікативну, лінгвопізнавальну й інструментальну (Г. В. Рогова). Комунікативна мотивація - це бажання учнів спілкуватися англійською мовою в усній і письмовій формах, лінгвопізнавальна - позитивне ставлення та володіння мовним матеріалом, інструментальна - позитивне сприйняття учнем тієї чи іншої форми роботи. Мотиваційний аспект є найважливішим для активізації всіх психологічних процесів (мислення, сприймання, розуміння, засвоєння англомовного матеріалу). Для цього необхідно підвищувати рівні мотивації, заохочувати розвиток знань та інтелектуальної діяльності учнів, зрештою підвищувати ефективність процесу навчання. Мотивація до вивчення англійської мови формується змістом навчального матеріалу, організацією навчальної діяльності, використанням колективних форм навчальної діяльності та комп'ютерних технологій, форм оцінювання знань тощо.

Чим доцільніше і своєчасніше вчитель зуміє розпорядитися усіма видами мотивації і формами їх втілення, тим успішніше і ефективніше буде засвоєння учнями мови [21].

1.3 Формування професійного самовизначення старших школярів у процесі профільного навчання англійської мови

Закладаючи основи спілкування, англійська мова, як навчальний предмет, має великий потенціал, щоб орієнтувати старшокласників у світі професій та сприяє розвитку важливих особистих якостей. Такі можливості цього предмета зумовлені кількома причинами.

По-перше, вивчення англійської мови можна розглядати з точки зору навчання комунікативним діям і навичкам спілкування. Ця здатність лежить в основі організації виробництва і громадської думки, сфери управління і обслуговування, усіх форм освіти, сімейних відносин, мистецтва і спорту. Тому опанування основ спілкування англійською мовою вважається своєрідною основою для професійного становлення особистості школяра.

По-друге, англійську мову можна і потрібно використовувати для профорієнтаційної роботи з учнями. Попутно вирішуються завдання, пов'язані з професійним становленням особистості.

По-третє, професійне викладання англійської мови визначається характером міждисциплінарних зв'язків цього предмета з науковим, фізико-математичним і гуманітарним циклами.

Тому профільно-орієнтоване навчання англійської мови має базуватися на врахуванні потреб учнів при вивченні цього предмета, які визначаються особливостями обраної професії чи спеціальності, диктуються характерними рисами обраних ними професій або спеціальностей та вимагають вивчення і, зрештою, володіння мовою.

Англійська мова є дисципліною, яка набуває все більшого соціального та професійного значення, що створює виклик для мовної підготовки випускників шкіл. Сьогодні існує багато професій, які прямо чи опосередковано пов'язані зі знанням англійської мови. Практика профорієнтаційної роботи використовує структуру професійного самовизначення, так звану формулу вибору професії. Вона складається із трьох компонентів: «хочу», «можу» і «потрібно». Відповідно до цієї формули, незалежно від профілю навчання у старшій школі, учні повинні враховувати її при виборі професії:

1) особисті бажання, цілі, інтереси, прагнення - «хочу» (I want);

2) особисті навички: рівень знань, умінь, здібностей, психологічні особливості, стан здоров'я - «можу» (I can);

3) потреби ринку праці та можливості працевлаштування персоналу, соціально-економічні проблеми міст (регіонів), тенденції та прогнози розвитку світової економіки потребу ринку праці в кадрах і можливість працевлаштування, соціально-економічні проблеми середи існування, тенденції у світовій економіці та прогнози - «потрібно» (it is necessary).

Якщо старшокласники зуміють поєднати всі три складові формули, їхній вибір професії буде успішним. Іншими словами, завдання полягає в тому, щоб знайти професію, яка буде цікавою і привабливою для учнів, відповідала б їхнім навичкам та використовувала вимоги ринку праці.

1.4 Теоретико-методологічні підходи до побудови змісту уроку англійської мови в педагогічній науці

Викладання англійської мови у старшій школі використовує наступні дидактико-методичні підходи до навчання англомовного спілкування: * Традиційний підхід. * Комунікативно-діяльнісний підхід. * Особистісно орієнтований підхід. * Компетентнісно спрямований підхід. * Рівневий підхід. * Профільно орієнтований підхід.

Усі вони впливають на різні аспекти змісту уроку: формування його цілей і завдань; вибір мовного матеріалу; вибір форми і методу роботи на уроці; контролю рівня сформованості вмінь і навичок англомовного спілкування; рівень взаємодії учня та вчителя; рефлексію навчального процесу на різних етапах уроку.

* Традиційний підхід значною мірою передбачає репродуктивний характер вивчання англійської мови і базується на пасивно-споглядальному методі засвоєння англомовного матеріалу, коли учень є об'єктом впливу, а не активним учасником навчального процесу. Такий підхід зумовлює використання у змісті уроків вправ і завдань, які насамперед сприяють формуванню та застосуванню граматичних явищ перекладу. Теми уроків підбираються з урахуванням середнього рівня освіти учнів класу, часто без урахування індивідуальної траєкторії мовного розвитку учня. Мовлення вчителя на уроці домінує над мовленням учня. Спілкування зазвичай відбувається в авторитарному стилі вчителя. На сучасному етапі розвитку навчання англійської мови у школі цей підхід втратив свою актуальність.

* На зміну йому приходить комунікативно-діяльнісний підхід, який відповідає соціальним потребам сучасного суспільства. Підхід до комунікативної діяльності передбачає органічне засвоєння правил подолання англомовних явищ. Це відбувається одночасно з набуттям комунікативної та мовної функцій. Такий підхід визначився в результаті досліджень зарубіжних вчених, зокрема І. О. Зимної, Ю. І. Пассова, Г. В. Рогової, С. П. Шатілова та інших, у галузі лінгвістики та психології.

* Особистісно орієнтований підход до організації навчання англійської мови передбачає самоконтроль, взаємоконтроль, рефлексію власної дії учнів, взаємонавчання, взаємопідтримку. Учні є рівноправними партнерами вчителя у проведенні англомовної комунікативної діяльності. На уроках створюються ситуації вибору з різними видами англомовної мовленнєвої діяльності, використовуються проблемні завдання різної складності, а індивідуальна діяльність учнів розрахована на усвідомлене засвоєння ними мовленнєвого продукту.

* Компетентнісно спрямований підхід розширює практичну складову мети навчання англійської мови у старшій школі: у процесі навчання мови учні формують комунікативні компетенції, за допомогою яких формуються ключові, а також професійні компетентності з метою виконання завдань соціальної та професійної взаємодії в різноманітних сферах життя. Як відомо, базові компетентності формуються за допомогою всіх освітніх предметів. Проте англійська мова в її становленні та розвитку відіграє особливу роль через свою «мультипредметність». Сфера загальнокультурного розвитку компетентності та успішного функціонування в суспільстві формується під час роботи з англомовними текстами, відображає актуальні соціокультурні реалії суспільного життя та розвиває вміння використовувати ці тексти для створення власних мовленнєвих продуктів.

* Рівневий підхід передбачає поділ англомовного навчання у сучасній старшій школі на два рівні: стандартий та профільний. Кожен із зазначених рівнів суттєво впливає на зміст уроків, оскільки профілізація ефективно забезпечує не лише загальноосвітній рівень викладання англійської мови (рівень стандарту), але й засвоювання навчального матеріалу підвищеної складності (профільний рівень), активно впроваджує диференційоване та модульне проблемне та проектне навчання, інтенсивно використовує міжпредметні зв'язки, активізує самостійну пізнавальну діяльність учнів, застосовує новітні інформаційні технології, адаптуючи старшокласників до їхніх інтересів та майбутніх професійних потреб.

* Профільно орієнтований підхід має структурувати зміст занять з англійської мови в старшій школі з урахуванням принципів та особливостей навчання за профілями освіти. Форма роботи на уроці визначає організацію англомовного спілкування на основі профільно-орієнтованого лінгвістичного матеріалу, який забезпечує формування основи технічної комунікаційної компетенції англійською мовою [16].

Висновки першого розділу.

Старший шкільний вік - це час для свідомого переосмислення школярами свого місця та ролі в сучасному світовому просторі, адже це життєвий етап самовизначення. Англійська мова сприяє загальній освіті старшокласників і допомагає їм розвивати свої знання для підготовки до подальшої професійної діяльності. Стратегія розвитку англомовної освіти у старшій школі може бути успішно реалізована, якщо методи, форми та засоби навчання будуть систематизовані та застосовані в навчальному процесі. Аналіз відповідної наукової літератури дозволяє підсумувати, що до побудови змісту уроку досить поширеним є системний підхід до вивчення англійської мови.



РОЗДІЛ 2. ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ УЧНІВ СТАРШОЇ ШКОЛИ

2.1 Урок англійської мови у старшій школі

Кожен урок англійської мови будується з урахуванням усіх підходів, принципів та технік навчання, як загальнодидактичних, так і методичних, тому їх використання є засобом створення атмосфери доброзичливості та розуміння. Саме в такій атмосфері відбувається продуктивне засвоєння навчального матеріалу та формування й розвиток умінь і навичок їх практичного застосування, збагачення соціального та комунікативного досвіду школярів, активізація пізнавальної діяльності та мотивації навчання в учнів.

Будь-яка діяльність успішна, якщо вона вмотивована, тобто заснована на внутрішніх мотивах, на усвідомленні її доцільності. Вчитель може забезпечити мотивацію учнів в клаасі шляхом цікавого матеріалу, методикі роботи з навчальними матеріалами, створення життєвих ситуацій спілкування, формулювання проблемних завдань.

Загальновідомо, наскільки важливий для успішного навчання хороший емоційний стан на уроці. Тому до уроку висувається і така вимога як його емоційність. Цьому мають сприяти всі аспекти навчання, як педагогічні, психологічні (гарний, оптимістичний настрій, доброзичливість, артистизм педагогів), так і методичні (цікавість роботи, її новизна, доступність для учнів, доброзичлива атмосфера спілкування).

Уроки повинні бути побудовані так, щоб вони були достатньо цікавими для учнів, але не надто тривалими для будь-якої роботи. Це допомагає позбавити клас від нудьги та одноманітності. Тому ще однією вимогою до уроку є його динамічність, часта зміна типів та методів роботи. У старших класах динамізм виражається в ускладненні розумових завдань, пов'язаних з темами і текстами.

Наступна вимога до уроку є інтенсивність навчальної діяльності всіх учнів класу. Кожна хвилина уроку повинна бути використана із максимальною користю.

Наступна важлива вимога до уроку є його англомовний режим. На кожному етапі шкільного курсу учитель повинен проводити його лише англійською мовою. Він повинен використовувати строго відібрані мовні матеріали. Для кожного уроку цей матеріал має бути зрозумілим учням, навіть якщо вони його ще не вивчили.

Англійську мову слід використовувати як засіб спілкування не лише під час виконання вправ, а й у природних ситуаціях, наприклад, пояснення відсутності учня, запізнення на урок тощо. Наполегливість учителя у дотриманні цієї вимоги сприяє розвитку в учнів умінь і навичок аудіювання, правильного ставлення до уроків англійської мови як часу природного спілкування цією мовою.

Ефективність уроку залежить від його плану. Учитель повинен логічно вписати даний урок у комплекс уроків, ретельно підібрати мовний, текстовий та тематичний матеріал, продумати всі кроки переходу від одного етапу до іншого, передбачити методичні прийоми, режими роботи, підібрати допоміжні матеріали.

Плануючи урок, вчителю слід особливо ретельно продумати перший етап. Від того, наскільки яскраво і нешаблонно він розпочне урок, наскільки невимушено введе своїх учнів в атмосферу спілкування англійською мовою, залежатиме загальний успіх уроку та психологічний настрій класу.

При плануванні уроку учитель повинен визначити приблизний час для кожного виду діяльності на уроці. Більше часу слід приділяти умовному спілкуванню та комунікативним вправам. Кожен етап уроку повинен передбачати перехід від простих виразів до більш складних, які б наближались до реального мовного спілкування.

Правильне планування уроків вимагає постійної творчої діяльності вчителя, ретельного аналізу матеріалу уроку та передбачення труднощів його засвоєння. Вчитель повинен завжди аналізувати свою діяльність. Це його шлях професійного розвитку, який формує в ньому правильний підхід до аналізу своїх уроків та уроків колег, що є важливою частиною міжособистісного професійного спілкування, накопичення колективного позитивного досвіду. Вчитель повинен вміти аналізувати свої майбутні уроки (прогностична аналітика). Крім того, він повинен розвивати вміння аналізувати свій урок в ході його проведення (поточний аналіз). Це пов'язано з аналізом учбових ситуацій, що виникають на уроках, вмінням щось перебудувати відповідно до цих ситуацій. Нарешті, вчитель повинен вміти здійснювати аналіз проведеного уроку (ретроспективний аналіз). У ході такого аналізу він співвідносить те, що планувалося, і те, що вийшло на уроці, визначає успіхи і невдачі, свою діяльність, та діяльність учнів, шукає причину неврахування якихось факторів у плануванні уроку.

Педагогічна майстерність - це найвищий рівень педагогічної діяльності, що виявляється в творчості вчителя, в постійному вдосконаленні мистецтва навчання, виховання й розвитку людини. Комунікативні здібності відіграють найголовнішу роль у діяльності вчителя мови. Мовний артистизм - це яскравий прояв у мовленні особистості педагога, уміння творити в мові, викликаючи в учнів емоційно-чутливі відгуки. Це його енергетика, інтенсивність, асоціативність, виразність, тонке й доречне використання вербальних і невербальних засобів [17].

2.2 Застосування комунікативного підходу щодо викладання англійської мови

Комунікативна форма навчальної діяльності найбільш характерна для старшої школи, де учні мають достатній рівень навчального досвіду, що дає їм можливість на належному рівні виконувати творчі види діяльності, характерні для реальних соціально-комунікативних умов англомовного спілкування.

Суть комунікативного викладання англійської мови полягає в тому, що учні зосереджуються безпосередньо на живому спілкуванні. За допомогою різноманітних розмовних практик вони взаємодіють між собою та викладачем і вчаться висловлювати свої думки та розуміти співрозмовника.

Термін «комунікативна компетенція» виник відповідно лінгвистичної компетенції Ноама Хомського, під якою розуміється здатність розмовляючего створювати граматично правильні структури.

Комунікативна компетенція включає:

- відсутність мовного бар'єру і страху спілкування;

- уміння висловлювати свої думки без попередньої підготовки;

- здатність донести інформацію до співрозмовника, незважаючи на лексичні чи граматичні обмеження;

- розуміння коли і як використовувати мовні конструкції;

- уміння слухати мовлення та розуміти співрозмовника, наприклад, розрізняти офіційне та неофіційне мовлення.

Навчально-виховний процес базується на таких дидактико-методичних принципах:

1. Принцип мовної спрямованості або комунікативних навичок. Навчання спрямоване власне на спілкування, яке є умовою постійного практичного використання мови в реальних ситуаціях.

2. Принцип інтерактивності. Навчання відбувається переважно в групах. Це пов'язано з тим, що саме у груповій взаємодії учні формують загальну інформацію про спільні напрями навчання. Дослідження показують, що групова робота не тільки підвищує мотивацію учнів, але й покращує успішність.

3. Принцип індивідуалізації. Кожна людина має свої індивідуальні особливості, які впливають на її навички спілкування і успішність оволодіння англійською мовою. Ці особливості слід враховувати в процесі навчання.

4. Принцип функціональності. Граматичні структури та мовні ресурси представлені з точки зору їх практичного застосування.

5. Принцип контекстуальної обумовленості. Саме контекст, обставини дають змогу розпізнати кожну нову словникову одиницю, надати їй значення та запам'ятати. Довготривала пам'ять неможлива без механічного заучування слів, фраз, граматичних форм і речень. Контекст дозволяє правильно зрозуміти кожне слово, кожне речення через контекстуалізацію та пов'язання його значення зі значенням оточуючих одиниць.

6. Принцип новизни. Розвиток нових мовних навичок (правильне використання граматичних структур, перефразовування, комбінування тощо) спирається на вже набуті знання та вміння.

Усі вище зазначені принципи взаємопов'язані. Реалізація кожного з них приводить до певного підвищення якості навчання, але значно ефективнішим є впровадження всієї методичної системи в цілому.

Найпоширенішим засобом реалізації комунікативного навчання англійської мови є постійна розмовна практика на уроці у вигляді інтерактивних вправ:

- дискусії: групові обговорення на актуальні повсякденні теми та реальні життєві проблемні ситуації, які зацікавлюють слухачів, спонукають їх до обговорень та пошуку компромісів;

- драматизація або рольові ігри: розігрування різноманітних ситуацій якомога реалістичніше, при цьому учасники беруть на себе соціальні ролі, які відповідають змодельованим ситуаціям, наприклад: на шопінгу (продавець-покупець), в банку (оператор-клієнт), на прийомі в лікаря (лікар-хворий), на митниці (митник-пасажир), під час розслідування злочину (полісмен-свідок-підозрюваний);

- монологи: пояснення, спогади, розповіді, доповіді;

- діалоги або полілоги: інтерв'ю, робота в парах або командах;

- гейміфікація: один із основних видів застосування ігор в освіті, де елементи гри використовуються для неігрової діяльності. Гра легко занурює в поточний стан, тому всі люблять перевтілення. Гра має право на прогрес та на помилки і це вмикає мотивацію. Тому комунікативний метод навчання англійської мови старшокласників полягає в розвитку їхньої особистості, підготовці до міжкультурного спілкування, розширенні можливостей самоосвіти для задоволення особистих інтересів у вивченні мови [12].

2.3 Роль елективних курсів у профільному навчанні англійської мови

Елективні курси або курси за вибором - обов'язкові навчальні курси, що включені до профілю навчання, які розширюють і поглиблюють зміст певного шкільного предмета, і обираються учнем самостійно відповідно до його інтересів, схильностей і потреб.

Мета елективних курсів з англійської мови у старшій школі - розширити знання, розвинути спеціальні навички та вміння, познайомити з новими галузями науки в рамках обраного профілю, зосереджити на індивідуалізацію навчання та соціалізацію учнів, підготувати до свідомого й відповідального вибору майбутньої професійної діяльності, пов'язаної зі знанням англійської мови.

Відповідно до цілей і завдань професійної освіти у старшій школі елективні курси виконують такі основні функції:

Поглиблюють профільні курси з урахуванням освітніх пріоритетів школи або групи учнів із метою засвоєння предмета на рівні, необхідному для складання екзамену до вищого навчального закладу.

Розвивають зміст одного з базових курсів, вивчення якого здійснюється на мінімальному загальноосвітньому рівні, що дозволяє підтримувати вивчення відповідних предметів на профільному рівні та обраних навчальних предметів на професійному рівні.

Сприяють задоволенню широкого кола пізнавальних інтересів у різних сферах людської діяльності. Кожна зазначена функція може бути провідною, але, як правило, її слід виконувати комплексно.

Оскільки елективні курси обираються самими учнями, вони повинні відповідати їхнім інтересам, потребам, навчальним цілям і мотивації вибору курсу. Основними мотивами вибору елективних курсів у старшій школі, які слід враховувати при розробці та впровадженні, є:

1) підготовка до державних екзаменів із профільних предметів;

2) здобуття знань і навичок, набуття методів роботи для вирішення практичних життєвих завдань, відхід від традиційного шкільного «академізму»;

3) можливість успішної кар'єри, просунення на ринку праці;

4) підтримка навчення базових курсів;

5) професійна орієнтація;

6) інтеграція наявних уявлень у цілісний світогляд тощо.

На профільному рівні умовно розрізняють два типи елективних курсів: предметні і міжпредметні.

Завдання предметних елективних курсів полягає в поглибленні та розширенні знань з предметів базового навчального плану школи.
Зокрема, мета елективних курсів з англійської мови спрямовані саме на те, щоб дати учням можливость розширити свій кругозір у сфері англомовної філології, реалізувати свій інтерес до цього предмету, розглянути свої кар'єрні прагнення на практиці та підтвердити свій вибір. Основна спрямованість елективних курсів полягає в їх внутрішньопрофільній спеціалізації. Прикладами назв предметних елективних курсів можуть бути: «Ділова англійська», «Розмовляй добре англійською», «Цікава граматика англійської мови», «Британія у світі», «Перехрестя двох культур», «Культурні та історичні віхи у становленні та розвитку англійської мови».

Міжпредметні елективні курси з англійської мови спрямовані на ознайомлення учнів із унікальними явищами, такими як мова і мовлення, історією їх розвитку, їх ролі у житті та культурі людини у формі популярної науки; допомогу їм знайти себе у світі сучасних професій, пов'язаних зі знанням англійської мови та володінням нею; познайомити старшокласників з особливостями типових видів діяльності; синтезом оволодіння англійською мовою та інтеграцією знаннями з предметів, що відповідають найпоширенішим професіям. Такими міжпредметними елективними курсами можуть бути: «Англійська мова і основи лінгвістики», «Англійська мова і основи зарубіжної літератури», «Англійська мова та основи перекладу», «Англійська мова та туристична індустрія», «Англійська мова та країнознавство», «Англійська мова та інформатика», «Біологія (хімія) англійською мовою».

Програма профільного навчання англійської мови передбачає додаткові елективні курси за вибором: «Туристична сфера». «Соціолінгвістика». «Лінгвокраїнознавство». «Культура і мистецтво».

Елективні курси можкть відрізнятися своїми цілями і змістом, але в усіх випадках вони мають відповідати запитам учнів, ялі їх обирають. У цьому контексті елективні курси повинні бути спрямовані на вирішення наступних завдань:

- сприяти самовизначенню учнів та вибору їхньої подальшої професійної діяльності;

- створювати позитивну навчальну мотивацію за допомогою запланованих профілів;

- ознайомити школярів з основними видами діяльності даного профілю;

- активізувати пізнавальну діяльність учнів;

- удосконалити інформаційні та комунікативні навички.

Результативність елективніх курсів буде досягнута лише тоді, коли учням буде надано можливість свідомо обирати елективні курси.

Елективні курси надають чудові можливості вчителям англійської мови для здійснення профільно-орієнтованої поглибленої мовної освіти старшокласників [16].

2.4 Культурологічне спрямування навчальної діяльності

Поняття культурологічної компетентності передбачає інтеграцію особистості до загальнокультурного світу цінностей, де вона може реалізувати себе в подальшій професійній діяльності: з вузької сфери освітних ситуацій вона виходить в широку сферу культури. Відповідно до цього ствердження визначено чотири типи культури будь-якої особистості:

1. Культура ерудита, де домінує пізнавальна діяльність, накопичення знань.

2. Культура практика, завдяки якій переважає трансформаційна діяльність, де сучасне обладнання та технічний рівень визначають рівень культури робочого місця.

3. Культура мораліста, в якій переважає ціннісна поведінка.

4. Культура комунікабельної людини, в якій переважає спілкування в усій сукупності проявів життєвої активності особистості.

Культурологічна освіта повинна розвивати в учнів такі комунікативні навички:

- адекватно реагувати на мовленнєві та немовленнєві коди свого англомовного співрозмовника. Під цим поняттям розуміються якості особистості, що забезпечують ефективність її комунікативної діяльності, насамперед у спілкуванні з іншими людьми та в діяльності з партнерами по спілкуванню;

- орієнтуватися в міжкультурних ситуаціях під час спілкування, передбачати можливі культурні перешкоди та долати труднощі, пов'язані з ними;

- долати міжкультурні непорозуміння та конфліктні ситуації під час спілкування у формі міжкультурного діалогу;

- порівнювати значення культурологічних процесів і явищ у різних культурах;

- толерантно ставитися до інших культур, поважаючи їх особливості, навіть якщо вони відрізняються або суперечать вашій власній культурі;

- доцільно добирати для спілкування лексичні одиниці, що містять елементи національної культури відповідно до умов комунікації та розпізнавати їх в усному та письмовому мовленні;

- адекватно використовувати вербальні культурологічні знання в контексті міжкультурного англомовного спілкування, особливо враховуючи його мету і соціальні обставини, включаючи характеристики партнера по спілкуванню;

- прогнозувати можливу вербальну та невербальну поведінку співрозмовника та дати йому змогу діяти належним чином.

Загальноєвропейські рекомендації щодо викладання мови визначають чотири сфери, пов'язані з основними цілями навчально-виховного процесу:

- особистісну (сферу власних інтересів), де галузь навчання є приватною. Центром цієї сфери є дім, родина та друзі;

- публічну, в якій суб'єкти навчання діють як члени спільноти загалом або окремої організації та беруть участь у різних видах діяльності з різними цілями;

- професійну, в якій суб'єкт навчання виконує службові або професійні обов'язки;

- освітню, в якій суб'єкт навчання бере участь в організованому освітньому процесі, особливо в конкретному навчальному закладі.

У процесі навчання англомовного спілкування ці сфери взаємопроникають і тому не вважаються автономними. Таким чином вони доповнюють один одного і служать різним потребам людини в житті. Важливою частиною цього є спілкування, яке відбувається в рамках конкретної теми.

Набуття культурологічних знань повинно має бути невід'ємною частиною англомовного спілкування старшокласників. Вона передбачає: знання загальноприйнятих в країні норм поведінки та культурних реалій, зосереджених на темах та явищах, характерних для історії, культури, повсякденного життя спільноти.

Зрештою, ті, хто вивчає англійську мову і культуру, повинні засвоїти тезу «Те, що дозволено сказати в колективі друзів, не прийнято в оточенні офіційних, державних або старших представників суспільства». Лексичний фон мови, як правило, тісно пов'язаний з усіма цінностями духовної культури суспільства, тому навіть слова далекі від національних особливостей, слід використовувати в мові з обережністю.

Крім того, лексика, що містить елементи національної культури, також може бути виражена фразеологізмами, яких також слід уникати в навчанні англомовного спілкування. Оскільки люди, які вивчають певну мову з іншим мисленням, не завжди повністю усвідомлюють ситуацію, в якій уживається той чи інший фразеологізм. Правильне їх тлумачення і відповідна реакція можуть бути дуже важливими, наприклад, під час різноманітних офіційних, ділових чи культурних зустрічей.

Таким чином, тенденція до культурного оновлення змісту навчання англомовного спілкування, особливо на старшому ступені загальноосвітніх навчальних закладів, призвела до необхідності відтворити зв'язок між мовою та культурою та включити культурні об'єкти та явища у всі його компоненти. Культурологічна спрямованість їх змісту, насиченість інформацією про історію, побут і культуру народу - мотивує старшокласників до праці, забезпечує зростання інтересу до комунікативної діяльності, мотивовує поведінку і на цій основі сприяє підвищенню ефективності та результативності навчання [16].

2.5 Використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі навчання англійської мови учнів старшої школи

Сучасний процес інформатизації освіти - це використання інформаційно-комунікаційних технологій під час вивчення англійської мови в школі для формування комунікативних навичок, розвитку творчих можливостей і здібностей учнів, створення умов для самоосвіти. Сьогодні вчителі мають справу з новим поколінням учнів, де різноманітні технології стали невід'ємною частиною їх повсякденного життя. Тому вчителі повинні враховувати цей факт і структурувати процес вивчення англійської мови з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Це дає змогу застосовувати широкий спектр автентичних матеріалів і завдань, а також численні методичні розробки для вчителів. Інформаційно-комунікаційні технології дають змогу моделювати умови комунікативної діяльності, набувати мовних навичок, індивідуалізувати та диференціювати навчання, підвищувати інтерес і мотивацію учнів до навчання.

Спілкування в англомовному середовищі, наданому Інтернетом, дозволяє учням потрапити в реальну ситуацію. Вони вчаться приймати рішення щодо широкого кола завдань, які є значущими, реалістичними, цікавими та дієвими, а також реагувати на них спонтанно та належним чином. Це заохочує створення унікальних виразів, а не формальне маніпулювання мовними формулами [27].

Робота учнів в Інтернеті охоплює декалька видів діяльності:

а) роботу з інформацією по тій чи іншій темі, що вивчається;

б) самостійну навчальну діяльність з метою поглиблення знань у певній галузі, заповнення прогалин, підготовки до іспитів тощо;

в) освітню діяльність в рамках дистанційного навчання.

Методичні переваги вивчення англійської мови з використанням мультимедійних засобів полягають у тому, що цей метод має вищий рівень інтерактивності навчання, підбирає рівень і темп виконання завдань, покращує швидкість засвоєння граматичних структур, збільшує словниковий запас, показує, що його можна накопичувати. Поєднання тексту, графіки, відео, нерухомих зображень і голосових записів може стимулювати майже всі почуття учнів і створювати віртуальну реальність спілкування. Показано, що використання мультимедійних матеріалів і комп'ютерних мереж скорочує час навчання майже на третину, а одночасне використання зображень, тексту та звуку покращує рівень пам'яті на 30-40%.

Як інформаційна система Інтернет надає користувачам різноманітну інформацію та ресурси. Основні послуги включають електронну пошту, відеоконференції, телеконференції, можливість публікувати власні наукові роботи на освітніх сторінках та отримувати відгуки з усього світу, створювати власну домашню сторінку та розміщувати її на веб-сервері, доступ до джерел інформації. Учні можуть створювати проекти за обраними темами, створювати веб-сайти, писати статті та реферати.

Інтернет-бібліотеки відіграють дуже важливу роль в освіті. Вони пропонують можливість знайти найрідкісніші книги. Не меншою популярністю користуються електронні словники, які не тільки допомагають шукати певні слова чи вирази, але й здатні виконувати інші функції.

Комп'ютерні технології дозволяють учню створювати власний мікросвіт. Використання різноманітних освітніх сайтів, можливість навчання письма та усного мовлення, навчання мови за участю Інтернету дозволяє зробити та реалізувати раціональний вибір найкращих варіантів навчання з точки зору обґрунтованого витрати часу [30].

Зрозуміло, що навчання з мультимедійними технологіями вимагає великої підготовки викладача. Він повинен вміти користуватися різноманітними програмами: графічними, flesh-анімації, web-редактора, програмами для створення презентацій, програмами для роботи зі звуком та відео. Все залежить від того, в якому вигляді подається інформація. З цією метою існує багато підручників великих зарубіжних видавництв, які мають Інтернет-сайти для вчителів, де публікуються додаткові матеріали, які можна використовувати, а також йдеться про педагогічно-методичні комплекси цих видавництв:

1. Pearson Longman.

2. Oxford University Press/

3. Cambridge University Press/

4. Thomson.

5. Express Publishing.

6. Сайті про відомих людей створив С. Бенвілл (Sean Banville), англійський фахівець у галузі англійської мови. Цей сайт містить плани уроків із біографіями та особистою інформацією про знаменитостей минулого та сьогодення, зокрема політиків, художників, музикантів, письменників, композиторів та вчених. Тобто, матеріали на сайті підходять для досліджень на різні теми. Усі вправи можна виконувати онлайн (при роботі на комп'ютерному курсі). На цьому сайті також розміщені ключі (відповіді) до учнівських завдань. Таким чином, вчителю запропоновано велику кількість вправ репродуктивного і продуктивного характеру, з яких необхідно взяти лише ті, які відповідають поставленим цілям на конкретному уроці. При цьому варто також ураховувати мовний рівень учнів, їхні індивідуальні особливості та інтереси.

Той самий автор (С. Банвіл) пропонує ще один сайт для вчителів - Breaking News (http://www.breakingnewsenglish.com/), який містить плани уроків із соціальних і політичних питань [21].

Таким чином інформаційно-комунікаційні технології дозволяють моделювати умови комунікативної діяльності, оволодівати мовними навичками, індивідуалізувати і диференціювати навчання, підвищувати інтерес і мотивацію учнів до англійської мови.

2.6 Мовне портфоліо як нова форма оцінювання навчальних досягнень старшокласників з англійської мови

Нові вимоги сучасної системи освіти висуваються не тільки до процесів і методів навчання, а й до видів і форм контролю. Контроль здібностей учнів є обов'язковим у системі навчання будь-якого предмета. Метод мовного портфоліо є одним із подібних нноваційних методів.

Мовний портфоліо («English Language Portfolio»), розроблений Лінгвістичним Комітетом Ради Європи, був презентований в Україні у 2003 році після його запуску у 15-ти країнах Європейського Союзу.

Завдання створення мовного портфоліо - навчити студентів самостійно вивчати англійську мову протягом життя, реально оцінювати свій мовний рівень і демонструвати його в умовах продовження навчання або работи.

Загальноєвропейські рекомендації щодо викладання мов пропонують три важливі компоненти мовного портфоліо:

- мовний паспорт;

- мовну біографію;

- досьє.

Мовний паспорт («Language Passport») містить фотографію, особисту інформацію про студента, критерії для оцінювання успішності студента та унікальний сертифікат про знання англійської мови на основі рівнів, визначених загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти.

Другим обов'язковим компонентом мовного портфоліо є англомовна біографія («Language Biography»), яка допоможе поставити проміжні цілі, перевірити власний успіх у навчанні та задокументувати свій рівень мови та міжкультурного спілкування. Мовна біографія включає: план роботи з предмета по темі, сертифікат про оцінку вчителем рівня володіння учнем англійської мови та сертифікат про самооцінку власних досягнень учня. Це дозволяє розвинути об'єктивну самооцінку.

Досьє (Dossier) це збіник усіх виконаних робіт, які учень вважає цінними для себе і які відображають його досягнення: контрольні роботи, листи, творчі завдання, проекти, доповіді, дипломи, свідотства, сертифікати. Відбір може проводитися протягом одного року або впродовж усіх років навчання.

Окрім освітніх функцій, мовний портфоліо виконує також соціальну функцію. Це означає, що кожна людина може мати при собі документ, який містить запис і документальне підтвердження того чи іншого рівня володіння англійською мовою, і подати заявку на навчання або роботу в інщий країні.

Таким чином, за допомогою мовного портфоліо процес впровадження європейських стандартів оцінювання учнів спрощується, в тому числі під час початкових або підсумкових іспитів, які проводяться відповідно до стандартів загальноєвропейського рівня.

Підхід до створення мовного портфоліо буде різним залежно від етапу навчання, рівня володіння предметом, вимог до створення, віку учня тощо. Школярі вчаться об'єктивно оцінювати свої здібності, знаходити шляхи подолання труднощів та досягнення кращих результатів. Відповідальність за їх навчальну діяльність і працю стає все більш усвідомленою. Робота з портфоліо покращує навички учнів, наприклад, здатність аналізувати виконану роботу, бачити власні успіхи та розуміти, чому вони зазнали невдачі. Цей метод спонукає учнів свідомо підходити до вивчення англійської мови, чітко визначаючи цілі та досліджуючи шляхи їх досягнення. англомовний освіта мотивація портфоліо

Портфоліо ведеться весь час, поки учні вивчають предмет. Так, учні самі можуть порівняти свій рівень знань у різних класах, згадати вивчене, порівняти свої інтереси в різному віці та зрозуміти розвиток свого рівня знань. Цей метод відкриває можливість диференційованого підходу до навчання, оскільки кожен, хто володіє портфоліо, обирає складність матеріалу. Пріоритет цього методу полягає в тому, щоб дати можливість учням бути творчими та розвивати свої інтереси під час вивчення англійської мови [3].