Удосконалення звукової культури мовлення дітей дошкільного віку засобами інформаційно-комунікаційних технологій

IMPROVING OF CHILDREN'S SPEECH CULTURE OF PRESCHOOL AGE BY MEANS OF INFORMATION AND COMMUNICATION TECHNOLOGIES

The article is devoted to the research of the problem of improving the sound culture of speech ofpreschool children by means of information and communication technologies. The analysis of the scientific and pedagogical literature which covers various aspects of sound culture of speech in children ofpreschool age is carried out; the influence of information and communication technologies on the improvement of sound culture of speech ofpreschool children is highlighted. It is noted that the education of sound culture of speech - one of the important areas of speech development in preschool children. Indicators of sound culture of speech are phonetic and orthoepic correctness of speech, clear diction, intonational expressiveness. We understand the phenomenon of "sound culture of speech" as the correct and clear pronunciation of all sounds of the native language in accordance with phonetic and orthoepic norms, correct diction, tempo, timbre and strength of voice, speech breathing, intonational expressiveness of speech, developed phonemic hearing. It is noted that the study of the sound system of language (phonetics) is carried out in the articulatory (physiological), acoustic (physical) and functional (linguistic) areas. While working with children, the educator should develop the articulatory apparatus of children, get acquainted with the structure of the speech apparatus, develop speech breathing, phonemic hearing, work on the intonational expressiveness of speech. The typical shortcomings of the formation of the correct sound culture of speech ofpreschool children are characterized. The expediency of using online platforms for improving the sound culture of speech, creating presentations in classes with children is outlined.Examples are available on the online platform LearningApps.org. exercises that help improve the sound culture of speech. The advantages of using digital services in working with children are noted. It is indicated that the usage of digital online resources in working with children to improve correct pronunciation, increases their cognitive activity, improves mental processes such as memory, thinking, imagination, attention, speech, forms strong-willed feelings, desire to achieve more.

Key words: sound culture, language culture, articulation exercises, didactic exercises, preschool children, information and digital technologies, online learning platforms.

Постановка проблеми

У сучасних реаліях модернізації системи дошкільної освіти України існує нагальна проблема забезпечення якості та ефективності освітньо-виховного процесу, пошук ефективних шляхів педагогічного впливу на особистість дитини. Повноцінний та всебічний розвиток дитини дошкільного віку неможливий без формування мовленнєвої компетентності, виховання мовної культури, вивчення її фонетичної будови, володіння артикуляційним, дихальним, голосовим апаратом. Культура мови - це не лише правильне вживання слів у реченні, висловлюванні відповідно до мовних норм і правил, а й дотримання норм звуковимови (фонетики), наголосу, точність, ясність, чистота, багатство і доречність мовлення, дотримання правил мовленнєвого етикету.

Виховання звукової культури мовлення - один із важливих напрямів мовленнєвого розвитку дитини дошкільного віку. Показниками звукової культури мовлення є фонетична та орфоепічна правильність мовлення, чітка дикція, інтонаційна виразність.

Мовлення дитини не є вродженим, воно формується у ранньому дошкільному віці, в період активного пізнання нею довколишньої дійсності. Правильна звуковимова є свідченням повноцінного розвитку дитини, її інтелекту. Завдання педагогів, батьків полягає у тому, щоб допомогти дитині опанувати звуковою культурою мовлення, оскільки чисте, виразне, правильне мовлення дитини сприяє успішній соціалізації, вираженню власних думок, почуттів, формуванню емоційної сфери.

На сьогодні спостерігається не зовсім втішна ситуація. З кожним роком зростає кількість дітей, які мають порушення звуковимови. Дослідження учених (В. Литвиненко, І. Марченко, Ю. Рібцун, О. Трифонова, М. Шеремет та ін.), свідчать про те, що близько 50 % дітей дошкільного віку не оволодівають на достатньому рівні звуковою культурою мовлення, мають відхилення у мовленнєвому розвитку, що негативно впливає на процес подальшого шкільного навчання, призводить до дисграфії та дислексії. Зважаючи на це, основним завданням мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку є формування культури мовлення, що включає чітку артикуляцію звуків рідної мови, фонетичну та орфоепічну правильність мовлення, мовленнєве дихання, силу голосу, темп мовлення, фонематичний слух.

Аналіз досліджень

Проблемі формування звукової культури мовлення дітей присвячені наукові дослідження О. Аматьєвої, А. Богуш, В. Боровової, С. Дубовик, М. Савченко, Є. Соботович, О. Трифонової, М. Чередніченко, М. Шеремет та ін. Ученими визначено вікові періоди та етапи становлення звукової культури мовлення у дітей; схарактеризовано методи, прийоми та засоби виховання звукової культури мовлення дітей раннього та дошкільного віку. Проте не зважаючи на численні дослідження науковців, проблема удосконалення звукової культури мовлення дітей дошкільного віку засобами інформаційно-комунікаційних технологій є недостатньо розкритою, що й визначає її актуальність.

Мета статті є висвітлення впливу інформаційно-комунікаційних технологій на удосконалення звукової культури мовлення дітей дошкільного віку.

Виклад основного матеріалу

Формування правильної звуковимови - один із важливих напрямів мовленнєвого розвитку дитини. Звук є невід'ємною частиною мовлення дитини. Діти від народження реагують на різноманітні звуки, які чують в довколишньому середовищі. Ми живемо у світі наповненому різноманітними звуками. За допомогою звуків дитина вчиться спілкуватися, передає свої враження, емоції, почуття.

Звуки мовлення - це матеріальні знаки, що виражають основну комунікативну функцію мови в артикуляційно-акустичному та функціональному аспектах. Одиницею фонетики є звук, одиницею фонології - фонема. Фонеми реалізуються у звуках мовлення.

Учені (А. Богуш, Н. Гавриш), звуки мовлення визначають як вимовно-слухові елементи, що відокремлюються у слові в процесі його послідовного членування як мінімальні одиниці (далі неподільні) і займають мінімальний відрізок часу (Богуш, Гавриш, 2007: 265). Артикуляція звуків - це сукупність рухів і правильне положення мовних органів, необхідних для утворення звука мови. Вивчення звукової системи мови (фонетики) здійснюється в таких напрямах:

- артикуляційному (фізіологічному) - звуки вивчаються як наслідок певних рухів мовних органів. Вони створюються коливаннями повітря та роботою органів артикуляційного апарату;

- акустичному (фізичному) - звуки вивчаються з погляду їх звучання і залежать від коливання голосових зв'язок. Акустичними ознаками звука є висота, інтенсивність, довгота;

- функціональному (лінгвістичному) - вивчення ролі звукової сторони мови в процесі комунікації з погляду творення та розрізнення слів (Богуш, 2005: 590).

На думку В. Борової звукова культура мовлення - це правильна артикуляція та вимова звуків, слів і фраз рідної мови; володіння мовним диханням, фонематичним слухом, інтонаційною виразністю мовлення (Борова, 2002: 7-8).

О. Трифонова феномен «звукова культура мовлення» розуміє як правильну і чітку артикуляцію та вимову звуків, слів і фраз рідної мови; володіння мовним диханням, певний рівень розвитку фонематичного слуху та інтонаційної виразності мовлення. Чинниками звукової культури мовлення виступають: чітка артикуляція звуків рідної мови, фонематична (правильна звуковимова) та орфоепічна правильність мовлення, мовне дихання, дикція, сила голосу, темп мовлення, тембр, фонематичний слух, засоби інтонаційної виразності (Трифонова, 1998). У дослідженні слідом за науковцями поняття «звукова культура мовлення» розуміємо як правильну й чітку вимову всіх звуків рідної мови відповідно до фонетичних та орфоепічних норм, правильна дикція, темп, тембр та сила голосу, мовне дихання, інтонаційна виразність мовлення, розвинений фонематичний слух.

Відповідно до чинних програм закладів дошкільної освіти («Українське дошкілля», «Дитина», «Впевнений старт та ін.), Базового компонента дошкільної освіти (2021 р.) діти 3-4-х років повинні оволодіти усіма складниками звукової культури мовлення, а саме: чіткою артикуляцією звуків рідної мови, дикцією, силою, темпом та тембром голосу, фонетичною та орфоепічною правильністю мовлення, мовним диханням, фонематичним слухом, засобами інтонаційної виразності. Основними завданнями вихователя в роботі з дітьми щодо виховання звукової культури мовлення є: розвиток артикуляційного апарату, ознайомлення з його будовою, розвиток мовного дихання, фонематичного слуху, інтонаційної виразності мовлення, робота над усвідомленням звукового складу рідної мови.

Суттєвою причиною, яка ускладнює процес опанування дітьми звуковою культурою мовлення, є недосконалість мовленнєвого слуху, зокрема фонетичного, до складу якого входить: фізичний слух - здатність сприймати мовлення в різних діапазонах гучності; фонетичний - уміння розрізняти і відтворювати всі звуки мовлення; звуковисотний слух - відчуття різної висоти тону; тембровий слух - пов'язаний з відчуття мовного тембру; почуття ритму - інтуїтивне відчуття наголосу в мовленні (Вашуленко, 2011: 42).

До основних причин, які негативно впливають на засвоєння дитиною правильної вимови звуків є: вікові, чи фізіологічні порушення; патологічні вади мовлення спричинені педагогічною занедбаністю; вроджені або набуті в процесі життя вади мовленнєво-рухового апарату. Перші дві категорії розладів правильної звуковимови можна усунути, якщо забезпечити в ЗДО правильне, чітке, бездоганне мовлення педагогів та людей, які оточують дитину (Трифонова, 2004: 17). Наслідуючи взірцеве мовлення дорослих, дитина буде слідкувати за власним мовленням, дотримуватися правильної, чіткої звуковимови, користуватися голосовим апаратом (говорити не надто голосно і не надто тихо), розвивати слухове сприймання, яке є важливим компонентом у формуванні звукової правильності мовлення. Маючи добре розвинуте слухове сприймання дитина оволодіває вмінням чути та диференціювати різні звуки, виробляє певний темп мовлення, правильну інтонаційну вимову слів.

Серед вагомих чинників, які сприяють ефективності виховання правильної звукової культури мовлення в дітей на думку А. Богуш є: розвиток на різних етапах дитинства слухового і мовленнєворухового аналізаторів; гігієна нервової системи, охорона органів слуху, мовлення, носоглотки; розвиток фонематичного слуху; змістовність життя дітей у дошкільному закладі освіти; активна мовленнєва практика дітей; спільна робота закладу дошкільної освіти і сім'ї у вихованні звукової культури мовлення; правильне мовлення оточуючих (Богуш, 1992: 276).

На сьогодні, важливою умовою успішного виховання у дітей дошкільного віку звукової культури мовлення є використання інформаційно-комунікаційних технологій.

Проблема ефективності впровадження інформаційно-комунікаційних технологій (далі ІКТ) у роботу з дітьми дошкільного віку знайшла відображенням у наукових працях В. Бикова, Ю. Горвиць, Н. Кириченко, С. Сисоєвої, С. Співаковського, О. Цимбалюк та ін. Учені одностайні в тому, що використання ІКТ в освітньому процесі закладів дошкільної освіти позитивно впливає на рівень розвитку пізнавальної активності дітей, сприяє підвищенню зацікавленості до навчання, розвиває мислення, мовлення, пам'ять, уяву, увагу тощо.

Крім того, на необхідності й доцільності використання інформатизації дошкільної освіти наголошено у нормативно-правових документах, зокрема, Законі України «Про освіту» (2017р.), «Базовому компоненті дошкільної освіти» (2021 р.) та ін. Так, у Законі України «Про освіту» інформаційно-комунікаційна компетентність визначається однією з ключових компетентностей. У Базовому компоненті дошкільної освіти (варіативний складник) уведено освітній напрям «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі. Комп'ютерна грамота» (БКДО: 2021). У ньому зазначено, що у дитини дошкільного віку потрібно сформувати вміння використовувати інформаційно-комунікаційні та цифрові технології для задоволення індивідуальних та освітніх потреб.

Таким чином, перед педагогами ЗДО постала необхідність оволодіння цифровими інструментами та активне використання їх в освітньо-виховному процесі з дітьми дошкільного віку. Зацікавленість дітей цифровими технологіями створює підвищену мотиваційну й пізнавальну активність, сприяє кращому засвоєнню освітнього матеріалу. Цифрові онлайн платформи містять елементи новизни, несподіванки, у них використовуються засоби заохочення, які так подобаються дітям.

Використання педагогами у роботі з дітьми мультимедійних презентацій робить заняття емоційно забарвленим, інформативним; сприяє унаочненню матеріалу; розвиває допитливість, кмітливість, зосередженість; забезпечує високу пізнавальну активність. Крім того, мультимедійні презентації надають можливості здійснювати віртуальну взаємодію користувача з об'єктами або процесами пізнання, створюють інформаційний і візуальний образ об'єкту, який розглядається (Пометун, Пироженко, 2004). Використання на занятті муьтимедійних презентацій, що супроводжється звуквим оформленням, викликає у дітей позитивні емоції, підвищує пізнавальний інтерес. Діти чують правильне мовлення, можуть здійснювати звуконаслідування, милуватися музичним супроводом, що дозволяє педагогу створити сприятливий емоційний фон на занятті.

Найбільш доступними та поширеними цифровими онлайн платформами для створення презентацій є програма PowerPoint, Canva, Prezi та ін. Корисними онлайн сервісами у роботі з дітьми є Kahoot, StoryJumper, Slidestory, StoryBird та ін.

Так, онлайн сервіс Kahoot дає змогу вихователю у роботі з дітьми створювати інтерактивні навчальні ігри, як-от: вікторини, обговорення, опитування, виявляти рівень обізнаності дітей із тою чи тою темою, розуміння та засвоєння матеріалу дітьми.

StoryJumper - це інструмент, який дозволяє писати та ілюструвати розповіді, створювати власні книги з цікавими кольоровими ілюстраціями. Сервіс має велику колекцію фонів, літературних героїв, різноманітних інструментів для оформлення книг.

За допомогою онлайн сервісу Slidestory можна створювати мультимедійні розповіді, оповідання, використовуючи слайд-шоу поряд із голосовою розповіддю. Історії можуть бути просто із зображень або складатися з комбінацій, включаючи зображення, відео, аудіозапис. Корисним у роботі з дітьми є онлайн сервіс StoryBird, який дозволяє створювати власні історії за допомогою ілюстрацій і тексту розповіді.

Таким чином, використання цифрових онлайн ресурсів у роботі з дітьми дошкільного віку має ряд переваг, зокрема: забезпечує демонстрацію різних об'єктів за допомогою мультимедійного проєктора; дозволяє показ у збільшеному вигляді; об'єднує аудіо-, відеота анімаційні ефекти в єдину презентацію; сприяє унаочненню інформації; забезпечує показ динамічних процесів та ін.

У процесі проходження здобувачами освіти третього року навчання освітньо-професійної програми 012 «Дошкільна освіта. Логопедія в закладах дошкільної освіти» педагогічної практики поряд з дидактичними іграми на формування та вправляння дітей у правильній звуковимові, виразності вимови слів, уміння виділяти та диференціювати звуки використовували онлайн платформу LearningApps.org. Зазначена онлайн платформа дозволяє створювати для дітей дошкільного віку цікаві й доступні для їхнього сприймання інтерактивні вправи та завдання.