Модель та експериментальна методика правового виховання дітей

Виклад основного матеріалу

Для усебічного розвитку дитини і поглиблення її морально-духовних почуттів необхідні знання, які б дозволили формувати усвідомлене ставлення до явищ суспільного довкілля. Проте тут, як і в процесі інформативності, є свої вікові межі, які визначають, наскільки дитина певного віку може усвідомлювати й емоційно переживати сприймане. Це особливо важливо для формування морально-правових уявлень у процесі правового виховання дітей, оскільки деякі соціальні почуття повною мірою недоступні дошкільнику (почуття обов'язку, справедливості, національної гордості, патріотизму тощо). Важливим також є те, що доступні знання повинні не тільки нести інформацію, але і бути емоційно забарвлені почуттями і викликати морально-правові почуття, чого вимагають особливості соціально-емоційного розвитку дітей 6-7 років. Тому в побудові моделі та експериментальної методики правового виховання дітей набули актуальності морально-правові уявлення, які слугували їм у виробленні духовних ціннісних сенсів, здатності сприймати й оцінювати власні дії і вчинки інших з позицій норм права, враховувати думки, бажання, потреби інших людей, діяти справедливо, самостійно, з почуттям власної гідності тощо.

Аналіз підходів до трактування поняття моделі та експериментальної методики правового виховання дітей дозволяє узагальнити його таким чином: метод пізнання якостей об'єкта за допомогою моделей; містить створення моделей та дії з ними, які уможливлюють процес дослідження окремих сторін, якостей і властивостей об'єкта або його прототипу (О. Карпенко) [4, с. 36]; який ґрунтується на абстрактно-логічному мисленні й передбачає можливість побудови абстрактних моделей, які б логічно визначали межі дослідження елементів системи (С. Беленко) [2, с. 102]; метод теоретичного і практичного дослідження об'єкта шляхом конструювання й вивчення моделі, яка імітує суттєві властивості оригіналу, здатна заміщувати об'єкт таким чином, щоб використання моделі надавало нову інформацію про об'єкт (В. Штофф) [5, с. 274].

Мета статті полягає в розкритті моделі та експериментальної методики правового виховання дітей. Головним завданням побудови цієї моделі було роз'яснення значення морально-правових норм і правил поведінки та важливості їх дотримання у своїй поведінці та діяльності дітей.

У широкому розумінні модель - це образ або прообраз (умовний або мисленнєвий), що виглядає як опис, схема, зображення, графік, план, карта тощо, яку використовують за певних умов «замінником» певного об'єкта, явища, процесу. У педагогічній енциклопедії модель (франц. modele, від лат. modus - міра, зразок, норма) трактується як: «система об'єктів або знаків, що відтворює окремі істотні властивості системи-оригіналу; вона є узагальненим відображенням об'єкта, результатом абстрактного педагогічного досвіду, а не безпосереднім результатом експерименту» [2, с. 323].

У дослідженні здійснено моделювання процесу правового виховання дітей 6-7 років для його пізнання й відтворення суттєвих властивостей об'єкта, а також визначення його адекватності досліджуваним аспектам з урахуванням основних принципів моделювання - наочності, визначеності, об'єктивності [2; 3; 4]. З огляду на це, модель процесу правового виховання дітей 6-7 років розуміємо як загальну схему процесу виховання з відповідними складниками (мета, завдання, етапи, зміст, форми і методи), яка дозволяє виокремити необхідні для вивчення сторони об'єкта, відображає необхідні для вивчення об'єкта зв'язки у вигляді визначеної і наочної форми (рис. 1.), зручної для аналізу і висновків [3].

Відповідно до розробленої моделі процес правового виховання дітей здійснювався за трьома етапами: і) інформаційно-збагачувальним (ознайомлення дітей із міжнародними документами із захисту прав людини; уточнення і розширення уявлень дітей про власні права та обов'язки); 2) емоційно-особистісним (формування у дітей уявлень про морально-правові цінності і норми, усвідомлення прав і свобод як важливої обов'язкової умови спільної життєдіяльності людей у суспільному довкіллі); 3) поведінково-корегувальним (усвідомлення дітьми прав і свобод як регулятора людських взаємин у суспільному довкіллі, формування соціально-правових умінь і навичок дотримання і виконання суспільно-прийнятих правил).

Результатом реалізації моделі правового виховання дітей 6-7 років у взаємодії сім'ї та закладів освіти є підвищення рівня правової вихованості дітей 6-7 років завдяки ефективному функціонуванню сімейного та освітньо-правового розвивального середовища освітнього закладу. Пропонована модель має допомогти вихованцям сформувати пізнавальний інтерес щодо власних прав і обов'язків та усвідомлення їх важливою умовою спільної життєдіяльності людей у соціумі.

Для забезпечення змістово-методичних засад моделі (рис. і) було розроблено методику правового виховання дітей 6-7років у взаємодії сім'ї та закладів освіти. Насамперед на пропедевтичному етапі було розроблено програму «Свої права знаємо й про обов'язки не забуваємо» для дітей 6-7 років, у якій викладено зміст правових уявлень дітей та форми і методи експериментальної методики. Програма охоплювала такі розділи: «Права маленької людини» (право на життя, на ім'я, сім'ю, житло, харчування, власне майно, на захист від фізичного і психічного насильства, на власну думку, на свободу, гідність і рівність); «Права маленького громадянина» (право на громадянство, на захист від експлуатації, від виконання роботи, яка шкодить здоров'ю, право брати участь у житті суспільства), «Соціальні і культурні права дітей» (особливі права дітей-сиріт і дітей з інвалідністю, право на об'єднання, на захист від економічної експлуатації; право на освіту, медичне обслуговування, працю, гру і дозвілля).

Завданнями програми «Свої права знаємо й про обов'язки не забуваємо» визначено такі:

• ознайомити дітей з поняттями «право» і «обов'язок», з документами, які визначають права дитини (Конституція України, Декларацією прав людини, Конвенцією ООН про права дитини);

• формувати уявлення дітей про власні права і обов'язки, права інших людей, розуміння права як цінності, як важливої умови життєдіяльності людей і регулятора їхніх взаємин у суспільстві;

• пояснювати необхідність дотримання просоціальних норм і правил поведінки, закріплювати отримані знання у повсякденній життєдіяльності в сім'ї та закладі освіти, поступово накопичуючи досвід дотримання прав і обов'язків та правомірної поведінки у соціумі;

• формувати у дітей почуття власної честі і гідності, правдивість, доброзичливість, справедливість, відповідальність, усвідомлення своїх прав і свобод;