Використання електронних освітніх ресурсів для формування риторичної компетентності майбутніх учителів у педагогічних коледжах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Житомирський державний університет імені І. Франка, м. Житомир, Україна

Бердичівський педагогічний фаховий коледж, м. Бердичів, Україна

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Київський університет імені Бориса Грінченка, м. Київ, Україна

КЗ «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя, Україна

Інститут післядипломної освіти

Використання електронних освітніх ресурсів для формування риторичної компетентності майбутніх учителів у педагогічних коледжах

Кучерук Оксана Анатоліївна - доктор педагогічних наук

професор, професорка кафедри

журналістики та дидактичної філології

Гилярська Ольга Іванівна - аспірантка, викладачка

Караман Ольга Володимирівна - кандидат педагогічних наук

професор, професорка кафедри української мови

Корицька Галина Романівна - кандидат філологічних наук, доцентка

завідувачка кафедри філософії та суспільно-гуманітарних дисциплін

Дика Наталія Михайлівна кандидат педагогічних наук, доцентка

завідувачка кафедри мовно-літературної освіти

Анотація

електронний освітній компетентність педагогічний

У статті досліджено проблему використання електронних освітніх ресурсів для формування професійно орієнтованої риторичної компетентності майбутніх учителів у педагогічних коледжах. Розглянуто професійно орієнтовану риторичну компетентність як таку, що дасть змогу майбутнім педагогам виявити себе переконливими мовцями й досягти успіху в професійній сфері. На основі аналізу теоретичних положень і синтезу різних наукових ідей уточнено сутність понять «професійно орієнтована риторична компетентність майбутнього вчителя початкових класів», «електронні освітні ресурси». Актуальність теми публікації підтверджено наведеними результатами анкетування викладачів педагогічних коледжів. За даними анкетування та індивідуального опитування таких викладачів з'ясовано реальний стан використання електронних освітніх ресурсів у професійній підготовці студентів педагогічних коледжів. Відповідно до визначених критеріїв дібрано загальнодоступні ЕОР, які мають потенційні можливості для риторичної підготовки майбутніх учителів. Визначено освітній потенціал окремих електронних ресурсів, доцільність їх використання для формування професійно орієнтованої риторичної компетентності студентів педагогічних коледжів. Представлено розробку персонального сайту «Майстерня педагогічної риторики», окреслено риторично-освітній потенціал блогу «Лінгвометодична майстерня українського філолога»; розглянуто інтерактивні вправи, розміщені на сайті leamingApps.org, що через змістове наповнення сприяють формуванню професійно орієнтованої риторичної компе тентності майбутніх учителів у педагогічних коледжах; а також описано ресурси AnswerGarden, Slido, WordArt, що допомагають викладачу підтримувати зворотний зв'язок зі студентами. Акцентовано на тому, що використання відповідних вправ та інших релевантних інструментів уможливлює розвиток у студентів риторичних знань, мовної свідомості, критичного мислення та здатності впливового мовлення, а також навичок медіаграмотності. Визначено перспективи дослідження проблеми використання електронних ресурсів під час професійної підготовки майбутніх учителів у педагогічних коледжах для формування конкурентоспроможного працівника освіти.

Ключові слова: професійно орієнтована риторична компетентність; педагогічна риторика; електронні освітні ресурси; майбутні вчителі; педагогічний коледж.

The use of electronic educational resources for the formation of rhetoric competence of future teachers in pedagogical colleges

Oksana A. Kucheruk Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Professor at the Department of World Literature and Methods of Teaching Philological Disciplines Zhytomyr Ivan Franco State University, Zhytomyr, Ukraine

Olha I. Hyliarska postgraduate student at the Department of Pedagogics Zhytomyr Ivan Franko State University, teacher of Pedagogical College, Berdychiv, Ukraine

Olga V. Karaman PhD of Pedagogical Sciences, Professor, Professor at the Ukrainian Language Department Borys Grinchenko Kyiv University, Kyiv, Ukraine

Halyna R. Korytska PhD of Philological Sciences, Associate Professor, Head of the Department of Philosophy and Publicly Humanitarian Disciplines

MI «Zaporozhzhia regional institute of postgraduate pedagogical education» ZRC, Zaporizhzhya, Ukraine

Natalia M. Dyka PhD of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Head of the Department Institute of Postgraduate Pedagogical Education Borys Grinchenko Kyiv University, Kyiv, Ukraine

Abstract

The article deals with the problem of using electronic educational resources for the formation of professionally oriented rhetorical competence of future teachers in pedagogical colleges. Professionally oriented rhetorical competence is considered as one that will allow future teachers to prove themselves as convincing speakers and achieve success in the professional activity. Having analyzed theoretical positions and synthesized various scientific ideas, the essence of concepts "rhetorical competence", "rhetorical competence of the teacher", "professionally oriented rhetorical competence of the teacher of primary school", "electronic educational resources" is specified. According to the questionnaire and individual survey of teachers of pedagogical colleges, the real state of using electronic educational resources in the process of professional training of students of pedagogical colleges has been clarified. The educational potential of separate electronic resources is determined, their review from the point of view of expediency of use for formation of professionally oriented rhetorical competence of future teachers in pedagogical colleges is carried out. The educational potential of individual electronic resources is determined, a review is made of them from the point of view of the appropriateness of their use for the formation of professionally oriented rhetorical competence of future teachers in pedagogical colleges. The development of the personal website "Workshop of pedagogical rhetoric" is presented, the rhetorical and educational potential of the blog "Linguistic-methodological workshop of the Ukrainian philologist" is revealed; considered interactive exercises posted on the website learningApps.org, which with semantic content help the formation of professionally oriented rhetorical competence of future teachers in teacher training colleges; and also describes the resources Answer Garden, Slido, WordArt, which help the teacher to maintain feedback with students. It is emphasized that the use of appropriate exercises and other relevant tools allows students to develop rhetorical knowledge, linguistic awareness, critical thinking and influential speech ability, as well as media literacy skills. Prospects for the study of the problem of using electronic resources in the professional training of future teachers in pedagogical colleges for the formation of a competitive educator are determined.

Keywords: professionally oriented rhetorical competence; pedagogical rhetoric; electronic educational resources; future teachers; pedagogical college.

Вступ

Постановка проблеми. У демократичному українському суспільстві посилюється роль засобів риторики в різних сферах. Відповідно у професійній освіті потрібно більше уваги приділяти формуванню риторичної компетентності майбутніх фахівців. Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про вищу освіту», Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI століття»), Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті, концепція «Нова українська школа» визначають стратегічні напрями вітчизняної освіти, орієнтують освітні заклади на покращення її якості, що потребує, зокрема, особливої риторичної підготовки педагога.

З огляду на сучасні освітні тенденції майбутній учитель має володіти теорією та практикою побудови професійно-педагогічного мовлення, з одного боку, на засадах істини, добра та краси, а з іншого - на основі інфомедійної грамотності, пов'язаної з використанням інформаційно-комунікаційних технологій та електронних освітніх ресурсів (далі - ЕОР). У сучасних умовах поступу цивілізації відповідні технології та ЕОР допомагають ефективно розв'язувати інформаційно-пошукові, когнітивні, комунікативні проблеми, тому є дієвими для формування нового покоління (з дивергентним мисленням, навичками цифрової самопрезентації, уміннями мовленнєвої взаємодії в цифровому соціумі та ін.), яке визначатиме майбутній розвиток держави, суспільства, освіти, науки. Це посилює актуальність використання електронних освітніх ресурсів у професійній освіті молодих педагогів. Зокрема важливого значення набуває застосування ЕОР у контексті риторичної підготовки здобувачів освіти, надто в карантинний період, час пандемії COVID-19 тощо, бо уможливлює продовження навчання в дистанційному чи змішаному форматі.

Відповідно до запитів сучасного суспільства й освіти особистість, яка зростає, має конструктивно й системно мислити, креативно виражати своє ставлення до світу, бути толерантною до думки іншого, готовою до гармонійної мовленнєвої взаємодії в режимі реального (офлайн) і цифрового (онлайн) спілкування. Одна з умов розв'язання цього завдання - наявність в освітніх працівників професійно орієнтованої риторичної компетентності. Завдяки володінню такою компетентністю педагог може презентувати себе як переконливого мовця і досягти успіху в професійній сфері та суспільному житті.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Науковці (Н. Голуб, С. Караман, Л. Мамчур та ін.) вказують на важливість формування риторичної компетентності вчителя, аргументуючи це тим, що існує необхідність переконливого мовлення в різних видах професійного, а також суспільного й міжособистісного спілкування, на що й орієнтує педагогічна риторика. Окрім того, Г. Клочек і О. Баранюк слушно зазначають, що сучасний спосіб навчання потребує гармонізації двох складників освітнього процесу - мистецтва слова, тобто риторики, та мистецтва застосування мультимедійних засобів [1, с. 28-29].

У добу цифрових технологій актуальності набуває термін «цифрова риторика». D. Eyman пояснює цей термін насамперед як застосування риторичної теорії до цифрових текстів [2, с. 52-60]. Загалом з розвитком цифрових технологій у науковців змінюється уявлення про форму, призначення й особливості риторики, зокрема як мистецтва впливового слова вчителя в умовах диджиталізації освітніх послуг. Сучасна педагогічна риторика має не лише впливати, переконувати, а й становити спосіб ефективної самопрезентації, спонукати до критичного мислення, інтеракції, творчої співпраці на засадах партнерства та інфомедійної грамотності.

За M. Kill, аналіз цифрової риторики відкриває цілу низку можливостей, щоб спонукати студентів гуманітарних спеціальностей бачити гуманітарні науки як такі, що уможливлюють їм робити значущі втручання у світ та реалізовувати стійкі зв'язки між їх гуманітарною підготовкою та участю в громадському житті. M. Kill під час вивчення студентами риторики приділяє увагу як аналізу, так і написанню статей, зокрема до Вікіпедії, наполягає як на інтерпретації, так і на критиці прочитаного чи почутого. Тому дослідниця переконана, що цифровий варіант не тільки розширив формальний діапазон, у якому ми складаємо повідомлення, але й розмив межу між носієм і текстом [3]. Варто зазначити, що M. Kill, по суті, розвиває ідеї R. Lanham, який у збірці «Електронне слово» через призму виживання гуманізму досліджує, як електронний текст перетворює структуру сучасного спілкування, розглядає вплив електронного тексту на риторичний дискурс та гуманітарну освіту [4].

J. Zappen вважає поняття цифрової риторики одночасно захоплюючим і клопітким. Захоплюючим, тому що цифрова риторика пропонує нові можливості для риторичних досліджень, а клопітким, оскільки виявляє труднощі та виклики адаптації риторичної традиції, якій понад 2000 років, до умов та обмежень нових цифрових медіа. J. Zappen зазначає, що вивчення нових цифрових медіа також спонукає дослідження цілей і результатів спілкування в цифрових просторах: не лише переконання, але й самовираження з метою вивчення індивідуальних, групових ідентичностей та участі і творчої співпраці для побудови спільнот [5, с. 319-323]. Відповідно до реалій сучасної освіти, у яких актуальним стало змішане навчання, ідеї цифрової риторики набувають засадничого значення для теорії і практики освіти загалом і педагогічного дискурсу, риторики педагогів зокрема. Очевидним стає, що при формуванні професійно орієнтованої риторичної компетентності майбутніх учителів актуально використовувати цифрову риторику для заохочення до творчої співпраці та сприяння розвитку академічних спільнот.

Розвиток сучасного суспільства, як стверджують О. Яценко, Л. Чумак, характеризується прискореним розробленням ІКТ та їх проникненням у всі сфери життя суспільства, зокрема в освітню. З огляду на це дослідниці здійснили порівняльний аналіз популярних навчальних середовищ візуального програмування (Alice, Google Blockly, Kodu, Scratch, Snap!) та дійшли висновку, що ефективними середовищами візуального програмування в навчанні майбутніх учителів початкової школи є Scratch та Scratchподібні середовища. Світова спільнота ввійшла в нову епоху, коли ринок праці більше не потребує працівників, які вміють лише відтворювати попередній досвід людства. Зростає попит на фахівців, зокрема й на педагогів, які здатні приймати нестандарті рішення, уміють працювати в змінюваних умовах та в інформаційному просторі [6, с. 219]. Для цього потрібні фахівці, у яких добре розвинене мислення, лідери думок. Саме на розвиток таких фахівців спрямовано вивчення риторики в закладах освіти, а доцільне використання електронних ресурсів освітнього призначення може допомогти в забезпеченні відповідного розвитку.

Виникає питання, як покращити якість професійно орієнтованої риторичної підготовки педагогів, зокрема в умовах диджиталізації освіти. Аналіз відповідних праць свідчить, що проблему застосування ЕОР з метою покращення якості, доступності, відкритості освіти досліджують K. Berzins і A. Hudson. Вони проаналізували платформу XCRI, дослідницьке програмне забезпечення (NVivo, Endnote, SPSS) та інші електронні ресурси (наприклад, щодо використання соціальних мережевих технологій, технологій мобільного телефону), що стосуються систем, які застосовуються як допоміжні для навчання, викладання, адміністрування чи управління [7, с.4]. У працях науковців (В. Биков [8], J. Zappen [5], І. Заярна [9], G. Roberts і S.de Freitas [10], Г. Корицька [11] та ін.) відповідно окреслено базові положення щодо використання хмарних сервісів в організації освітнього процесу, нові функції ІКТ в освіті, подано деякі методичні рекомендації щодо використання платформи Zoom, розкрито особливості застосування авторських навчальних матеріалів у дистанційній електронній освіті, визначено типи діяльності із комп'ютерно орієнтованими засобами навчання, а також інструментами інтернет-мережі (Google-документ, Google-презентація, Google-форма, Google-карта, генератор ребусів та ін.) тощо. Аналіз показав, що дослідники більшою мірою приділяють увагу таким ЕОР, як-от: електронний підручник, мультимедійна презентація, електронна бібліотека, навчальний курс на платформі Moodle, електронний освітній ігровий ресурс тощо.

Водночас аналіз наукових публікацій переконує, що потенціал електронних освітніх ресурсів для підготовки майбутніх учителів у педагогічних коледжах, особливо в роботі з формування професійно орієнтованої риторичної компетентності, враховується недостатньо. Тому актуальним є пошук і студіювання шляхів удосконалення інструментів підготовки майбутнього педагога через призму формування його професійно орієнтованої риторичної компетентності з використанням освітнього мультимедійного забезпечення.

Мета статті - дослідити, охарактеризувати види електронних освітніх ресурсів, які можуть використовуватись для формування професійно орієнтованої риторичної компетентності студентів педагогічних коледжів під час професійної підготовки. Завдання: уточнити сутнісні характеристики базових понять дослідження («професійно орієнтована риторична компетентність майбутнього вчителя початкових класів» і «електронні освітні ресурси»); з'ясувати реальний стан використання електронних освітніх ресурсів у професійній підготовці студентів педагогічних коледжів; описати ЕОР (освітній потенціал персонального сайту, блогу викладача, LearningApps.org, AnswerGarden, WordArt, Slido та ін.), що можуть застосовуватись для професійно-риторичної підготовки, - з власного досвіду формування професійно орієнтованої риторичної компетентності майбутніх учителів.

Методика дослідження

У методиці дослідження використано теоретичні та емпіричні методи: аналіз наукових праць з проблеми використання ЕОР для формування професійно орієнтованої риторичної компетентності майбутніх учителів у педагогічних коледжах; синтез навчально-методичних ідей щодо впровадження електронних освітніх ресурсів у професійну підготовку студентів педагогічних коледжів; анкетування викладачів педагогічних коледжів (25 осіб) щодо стану використання ЕОР у навчанні майбутніх учителів; інтерпретація результатів дослідження.

Ідея статті належить О. Гилярській: вона уточнила сутнісні характеристики базових понять дослідження, провела анкетування для з'ясування реального стану використання електронних освітніх ресурсів у професійній підготовці студентів педагогічних коледжів, розробила та експериментально апробувала окремі авторські інтернет-ресурси для формування професійно орієнтованої риторичної компетентності майбутніх учителів. О. Кучерук сформулювала мету, уточнила завдання, дібрала мережні ЕОР з риторичним контентом за попередньо визначеними критеріями та їх показниками, навела фрагменти власного досвіду риторичної підготовки майбутніх учителів. О. Караман провела опитування викладачів педагогічних коледжів з питань досліджуваної проблеми, здійснила остаточне редагування наукової публікації. Г. Корицька проаналізувала сайти з риторичним контентом, узяла участь в інтерпретації результатів дослідження. Н. Дика проаналізувала освітні платформи, які мають потенціал для риторичної підготовки майбутніх учителів.

Результати дослідження

Відповідно до концепції пропонованої публікації базовими для нас є такі поняття: «професійно орієнтована риторична компетентність майбутнього вчителя початкових класів» і «електронні освітні ресурси». З огляду на сучасні тенденції розвитку освіти студенти педагогічних коледжів мають оволодіти фаховими і ключовими компетентностями, однією з них є риторична компетентність, яку розглядаємо, з одного боку, як вищий вияв комунікативної, а отже, - ключову, а з іншого - як професійно орієнтовану. Зважаємо на те, що «в освітньо-риторичній практиці дуже часто поєднуються два модуси: мовленнєвий (монолог, діалог) і візуальний, співвідношення між ними формується відповідно до навчальних, виховних і розвивальних цілей, на основі інтеграції вказаних модусів будуються словесно-візуальні повідомлення у вигляді заголовка до піктограми, цитати-епіграфа до уроку, образної комп'ютерної презентації до навчально-виховної, дослідницької теми та ін. Мовленнєві й словесно-візуальні повідомлення в педагогічному дискурсі мають впливову силу насамперед завдяки метафоризації, риторичним фігурам, красномовним прикладам, переконливим аргументам, мультимедійним технологіям» [12, с.19].

Важливими для нас є ідеї Річарда Ленхема, який у згадуваній вище збірці «Електронне слово» зазначає: на відміну від друкованого тексту, що характеризується фіксованістю та авторитетністю, оцифрований текст є інтерактивним, динамічним, здатним поєднувати слово із зображенням та звуком. Класична риторика, як стверджує професор Р. Ленхем, а отже, і вся класична освіта, була побудована на одній домінувальній вправі - моделюванні. Ключовою формою було виголошення слова, і воно повторювалось знову і знову в усіх можливих формах та контекстах. Декламаціо, яким називали моделювання виступів, було в центрі західної освіти так само, як і комп'ютерне моделювання сьогодні. Світ електронного тексту відновив цю центральну роль у змодельованій реальності. Комп'ютер знову прийняв за основоположний освітній принцип візуалізацію досвіду; найголовніше, це візуалізувало світ праці. Сьогодні ми моделюємо все цифровим способом, і зазвичай візуально, перед тим, як будувати чи виготовляти [4, с. 47]. Електронне слово - це виклик нашим уявленням про ораторську культуру, академічне ораторське мистецтво. На основі аналізу ідей Річарда Ленхема робимо узагальнення, що електронний текст увиразнює, підсилює дію риторичного дискурсу, а отже, акцентуємо увагу на використанні електронних засобів для модернізації освітнього процесу, зокрема в педагогічному коледжі відповідно до предмета нашого дослідження.

Останнім часом широко розповсюдженою дискусією в науковому товаристві є проблема оновлення підготовки майбутніх учителів. С. Рябченко вважає, що набуття компетентної освіти під час навчання у ЗВО здійснюється відповідно до траєкторії професійно-методичного розвитку: інформація (формування базових знань) ^ навчання (відпрацювання способів діяльності на практичних заняттях з методів) ^ практика (педагогічна та освітня практика, навчальний курс та кваліфікаційна робота) ^ професійний саморозвиток на основі інноваційних та інформаційних навичок. Окреслена траєкторія вказує на перехід від знань до навичок, а потім до досвіду та компетентності [13, с. 103]. Крім того, Р. Вернидуб переконаний, що усвідомлення місії педагогічних освітніх закладів забезпечує розроблення оптимальних шляхів успішного реформування освітньої системи, саме ці заклади формують нового і відкритого до змін, креативного вчителя, здатного до проведення освітніх реформ [14, с. 15].

Сьогодні держава потребує розвитку особистості як унікальної та неповторної сутності, виховання громадянина як суспільної цінності та формування компетентнісного фахівця. За О. Дубасенюк, формування компетентнісного фахівця - це формування педагога-майстра, що передбачає актуалізацію професійних якостей [15, с. 27]. Однією з професійних якостей такого педагога, на наше переконання, має бути риторична компетентність. Не оволодівши риторичними знаннями і вміннями, не навчившись вправно володіти педагогічним словом, не маючи належного рівня риторичної компетентності, неможливо майстерно навчати, переконувати інших, висловлювати гарно, доречно власні думки, емоції, почуття. Професійно орієнтована риторична компетентність майбутнього вчителя - це основа його професіоналізму, лідерства. Тому науковці виявляють інтерес до цього питання. Зокрема В. Нищета вважає, що риторична компетентність містить сукупність знань про мову, мовлення, спілкування та комунікабельність (ініціативність, здатність до залучення до комунікації) [16, с. 95]. На його думку, «риторична компетентність - це вищий рівень комунікативної компетентності; володіння риторичними знаннями, уміннями й навичками, якостями особистості, що визначають здатність і готовність до ефективного й оптимального спілкування, реалізовані й закріплені в досвіді комунікативної й риторичної діяльності» [17, с. 59]. Цілком слушно Л. Мамчур розглядає мовно-риторичну компетентність як педагогічну майстерність учителя [18, с. 184]. Н. Голуб наголошує, що рівень риторичної компетентності студентів як майбутніх педагогів повинен бути показником професійно-методичної підготовки випускників, а головним компонентом навчання мають стати жанрово-стильові й риторичні вміння [19, с. 9]. Е. Івашкевич та Л. Примачок визначають комунікативну компетентність учителя як відповідне прагматичне використання фахівцями соціальних знань та соціального досвіду в контексті професійних відносин [20, с. 102]. Л. Башманівська пропонує концептуальну модель риторичної підготовки майбутнього вчителя-словесника, метою якої є формування його риторичної компетентності [21, с. 167]. Г. Калмиков вважає, що суб'єкти, які усвідомлюють своє професійне мовлення, чують, що говорять і як вони розмовляють один з одним; вони здатні приймати рішення про мовленнєві дії під час їх виконання і стосовно кожного компонента продукованого професійного дискурсу (слова, інтонації, виду речення та ін.), не очікуючи кінцевого результату та його збігу чи незбігу з поставленою метою [22, с. 156].

Важливо зрозуміти, що відповідно до концепції НУШ учитель початкових класів має великі можливості впливати на формування особистості підростаючого покоління, її світогляду, настроїв, цінностей, переконань та моралі. Реалізація цих можливостей залежить від рівня сформованості професійно орієнтованої риторичної компетентності педагога.

Вивчення наукових праць, присвячених окресленій проблемі, дає підстави для потрактування професійно орієнтованої риторичної компетентності майбутнього вчителя початкових класів як інтегрованого утворення, що складається з кількох структурних компонентів: мотиваційно-ціннісний компонент (цінності, мотиви щодо розвитку професійно орієнтованої риторичної компетентності, бажання самостійно поповнювати свої знання в галузі педагогічної риторики, прагнення до вдосконалення своїх знань і вмінь ораторської майстерності в професійній діяльності); професійно-когнітивний компонент (пов'язаний зі знаннями, які сприяють професійно орієнтованій риторичній діяльності, самоосвіті), діяльнісно-поведінковий компонент (практично-риторичні і комунікативно-риторичні вміння, досвід спілкування, здатність до активної й ефективної комунікації), морально-особистісний компонент (уможливлює будувати процеси комунікації з дотриманням етичних норм, базується на особистісних моральних якостях, етиці спілкування, емпатійному досвіді, рефлексії).

Значний потенціал для формування професійно орієнтованої риторичної компетентності майбутнього вчителя в педагогічних коледжах мають ЕОР. За В. Биковим, електронні освітні ресурси - вид засобів освітньої діяльності (навчання та ін.), що існують в електронній формі, є сукупністю електронних інформаційних об'єктів (документів, документованих відомостей, інструкцій, інформаційних матеріалів, процесуальних моделей та ін.), які розташовуються і подаються в освітніх системах на запам'ятовувальних пристроях електронних даних [23, с. 10]. Електронний освітній ресурс, як вважає З. Савченко, є інформаційним ресурсом, який зберігається в електронному чи комп'ютеризованому форматі і може бути досягнутий, знайдений та перетворений засобами електронної мережі або іншої електронної технології оброблення даних [24].

С. Литвинова, як і В. Биков, зазначає, що електронні освітні ресурси - це вид засобів освітньої діяльності, які існують в електронній формі, розміщуються і подаються в освітніх системах на запам'ятовувальних пристроях електронних даних, є сукупністю електронних інформаційних об'єктів (документів, документованих відомостей та інструкцій, інформаційних матеріалів, процесуальних моделей та ін.) [25, с. 201]. Це визначення візьмемо за основу щодо розгляду ЕОР.

Відповідно до завдань цієї публікації для виконання дослідження проведено опитування й анкетування викладачів трьох педагогічних коледжів (25 осіб) (КЗ «Бердичівський педагогічний коледж», ВКНЗ «Коростишівський педагогічний коледж імені І. Я. Франка», Прилуцький гуманітарно-педагогічний коледж ім. І. Я. Франка) щодо розуміння викладачами поняття електронних освітніх ресурсів, ефективності, активності їх використання під час професійної підготовки студентів педагогічних коледжів та розроблення власних ЕОР для формування риторичної особистості, яка володіє кількома компетентностями. Анкета передбачала відповіді на кілька запитань. Результати анкетування подано в таблиці 1.

За результатами аналізу першого запитання анкети, більшість (55%) викладачів педагогічних коледжів розуміють під ЕОР інформаційні, довідкові, навчальні матеріали, розроблені в електронній формі, але у визначеннях відсутні ключові словосполучення («засоби навчання», «засоби розвитку...», «засоби формування...», «навчально-виховні засоби, представлені на спеціальних носіях чи розміщені в комп'ютерних мережах», «освітні засоби, які відтворюються за допомогою електронних цифрових технічних інструментів»). Це демонструє недостатню обізнаність викладачів із теоретичними питаннями інформатизації освіти, сучасними тенденціями розвитку електронного навчання та про неусвідомлення основного практичного призначення ЕОР. 23% респондентів розуміють під ЕОР технічні засоби, називають, наприклад, комп'ютер, що підтверджує низький рівень теоретичних знань про сучасні засоби електронного навчання.

Таблиця 1. Результати анкетування викладачів

У відповідях на друге запитання анкети 98% респондентів зазначили, що використовують на заняттях у педагогічних коледжах електронні словники, відеоматеріали, мультимедійні презентації. Водночас отримані дані на це запитання свідчать про низький рівень обізнаності викладачів педагогічних коледжів з інноваціями у сфері електронної освіти та про нестачу практично спрямованих ЕОР в арсеналі дидактичних засобів у професійній підготовці студентів педагогічних коледжів.

Аналіз відповідей респондентів на третє питання свідчить, що 98% опитаних рідко використовують електронні освітні ресурси в професійній підготовці майбутніх учителів у педагогічних коледжах. Робимо припущення, що такі результати є показником недоступності ЕОР під час заняття (відсутність інтернету, відповідних технічних засобів, нестача достатньої кількості комп'ютерів у класі), низького чи середнього рівня ІКТ-компетентності викладачів педагогічних коледжів.

За результатами четвертого питання, більшість учителів (58%) користується ЕОР при підготовці до занять у педагогічних коледжах, але це переважно демонстраційний матеріал та електронні посібники. Вважаємо, що цих видів ЕОР недостатньо для використання у професійній підготовці майбутніх учителів у педагогічних коледжах. 40% викладачів пояснюють ЕОР як комп'ютерну техніку і технічні засоби, що є недостатнім для розуміння значення поняття «електронні освітні ресурси». Незначна кількість респондентів (2%) не відповіли. Такі висновки підтверджені й у відповідях на п'яте питання. 2% респондентів не відповіли - і ми робимо припущення, що не бажали давати відповіді чи не знали, що саме належить до ЕОР. За даними дослідження, на запитання, які відчуття виникають у викладачів, коли потрібно розібратися в застосуванні ЕОР під час підготовки до занять, більшість дають відповідь - цікавість, водночас 23% викладачів відповіли, що поряд із цікавістю відчувають і хвилювання, тривогу перед пізнанням нових ресурсів, і це є свідченням того, що викладачам не вистачає знань, практичних навичок, психологічної готовності для використання ЕОР.

У відповідях на шосте питання «Чи є у вас власні розроблені електронні освітні ресурси (сайти, блоги, електронні комплекси вправ, навчальні онлайнові курси риторичного спрямування та ін.)?» 69% опитаних відповіли, що мають власні мультимедійні презентації, вони рідко ними користуються, 10 % відповіли, що мають власні електронні комплекси вправ, що є свідченням низького рівня активності в застосуванні ЕОР у професійній підготовці майбутніх учителів у педагогічних коледжах.

Щодо останнього, сьомого, питання, респонденти переважно (62%) визнали, що їх не задовольняє власний рівень обізнаності та практичної готовності до використання ЕОР для професійної підготовки майбутніх учителів у педагогічних коледжах, а деякі респонденти зауважили, що цей рівень потребує постійного вдосконалення.

Результати анкетування переконують, що викладачі педагогічних коледжів мають приділяти більше уваги професійно-риторичному розвиткові, а саме: удосконаленню риторичної компетентності, активному використанню ЕОР на заняттях професійної підготовки майбутніх учителів у педагогічних коледжах. Хоча значна кількість опитаних викладачів зазначили, що використовують на заняттях ЕОР, зокрема риторичного спрямування (електронні словники, електронні посібники, відеоматеріали, презентації тощо), викладачам педагогічних коледжів необхідно зосередитися на практичних розробках, використанні інтерактивних вправ, ігор, коміксів, що стимулюватимуть мотивацію до навчання, саморозвиток майбутніх педагогів.

Поділяємо думку науковців (Л. Хоружа, В. Прошкін, О. Глушак), що сьогодні викладач має володіти такими вміннями, як використання ІКТ-технологій у професійній підготовці та створенні нових інформаційних ресурсів, їх доступність змінює традиційну модель навчального процесу, створює умови для розвитку багатокомпонентної освітньої моделі, інтерактивного віртуального середовища, переформовує технології взаємодії його суб'єктів [26, с. 305].

На наступному етапі дослідження визначено такі основні 4 критерії (та їх показники) добору ЕОР, зокрема тих, які є у відкритому доступі в інтернет-мережі:

цінність - сукупність ознак та властивостей, що визначають освітню цінність ресурсу для педагогічно-риторичної підготовки студентів (показники критерію: 1) відповідність тематики, 2) українськомовний формат інформації; 3) розвивальний потенціал, 4) навчальні можливості);

якість - сукупність ознак та властивостей, що визначають якість потенційного надання освітніх послуг (показники критерію: 1) якісний контент, 2) авторитетність, 3) естетичний дизайн);

спрямованість - сукупність ознак та властивостей, що визначають характер

спрямованості ресурсу (показники критерію: 1) інформування, 2) практична діяльність, 3) комунікація, 4) візуалізація, 5) інтеракція);

доступність - сукупність ознак та властивостей, що визначають доступність ресурсу у використанні (показники критерію: 1) стабільний URL, 2) простий інтерфейс, 3) постійний доступ, 4) можливість безкоштовного використання ресурсу).

Шляхом контент-аналізу інтернет-ресурсів відповідно до визначених критеріїв за допомогою методу експертного оцінювання (залучено 9 експертів-викладачів) дібрано загальнодоступні ЕОР, які мають потенційні можливості для риторичної підготовки й формування професійно орієнтованої риторичної компетентності студентів педагогічних коледжів під час професійної підготовки (табл. 1). Детальний опис методу експертного оцінювання пропонують сучасні дослідники М. Друшляк, О. Семеног., Н. Грона, Н. Пономаренко, О. Семеніхіна [27, с. 15-17].

Наведені в таблиці 1 ютуб-канали пропонують відеоконтент з актуальних питань риторики для широкого кола користувачів, які цікавляться питаннями: як подолати страх перед публічними виступами, який алгоритм побудови ефективного виступу, як тренувати мовленнєвий апарат і виробляти впевнений голос та ін.

Таблиця 1. Мережні електронні освітні ресурси з риторичним контентом

Блоги ораторських клубів, розвивальних шкіл містять інформацію про техніки публічних виступів, структуру розмови, а також практичні поради, як опанувати навички сторітелінгу, як відповідати на запитання під час виступу, як розвивати невербальні навички та ін. У блогах учителів подано статті про риторику й ораторське мистецтво в діяльності освітянина, про те, як уникати конфліктних ситуацій в роботі педагога, про викладання курсу «Риторика в початкових класах» тощо. Зазначені вебінари й онлайн-тренінги можуть бути використані як форми професійно-риторичної підготовки в умовах неформальної освіти. Наявні в інтернет-середовищі презентації, навчальні електронні книги з інтерактивним контентом, інфографіки з питань риторики можуть бути використані для легшого засвоєння тематичного матеріалу й стимулювання мотивації студентів до розвитку професійно орієнтованої риторичної компетентності. Статті в журналі «На урок» та на сайті «Освіторія Медіа» можуть вплинути на розвиток когнітивного складника професійно орієнтованої риторичної компетентності майбутніх учителів, зокрема збагатити їх знання про прийоми мистецтва педагогічної риторики. Безкоштовні навчальні онлайн-курси на освітніх платформах Prometheus, EdEra призначені для самоосвіти, вони містять рекомендації, вправи, які допомагають опанувати інструменти для підготовки до публічних виступів, набути навичок ведення конструктивного діалогу. Мультфільми й анімаційні відео містять контент про невербальну комунікацію, про сторітелінг, академічну доброчесність, відповідно їх можна використовувати на риторичних тренінгах. Інтерактивні онлайн - завдання з питань риторики, створені за допомогою цифрових сервісів LearningApps.org, Quizlet, мають мотивувально-практичне спрямування, їх можна використовувати для закріплення риторичного тезаурусу й розвитку практичних умінь студентів.

Загалом ситуація з ЕОР в інтернеті рухлива, з'являються нові види ЕОР, які мають потенційні можливості для формування професійно орієнтованої риторичної компетентності майбутніх учителів, що відображає тенденцію діджиталізації освіти в країні. З-поміж нових відповідних ресурсів мають місце й авторські ЕОР. Розглянемо їх детальніше. Під час відбору ЕОР ми враховували такі принципи: принцип відповідності ЕОР освітнім цілям педагогічно-риторичної підготовки майбутніх освітян, сучасним науковим знанням; принцип відкритого, оперативного, простого доступу до ЕОР; принцип ергономічності ресурсу (зручність, комфортність у використанні ЕОР); принцип забезпечення мобільності студентів і викладачів за допомогою ЕОР; принцип мотивації студентів до самостійного здобуття знань за допомогою ЕОР (наявність ігрових елементів, тестів, відео тощо); принцип інформаційності (представлення тематичних відомостей з питань педагогічно орієнтованої риторичної діяльності, а також соціокультурних знань); принцип інтерактивності (зокрема можливість зворотного зв'язку в межах ресурсу, взаємодії викладача і студента/ студентів під час використання ЕОР); принцип практичної значущості ЕОР (передбачає практичне застосування знань і вироблення вмінь); принцип можливості колективної роботи за допомогою ЕОР.

На основі аналізу теоретичних джерел, індивідуальних бесід із викладачами та врахування власного практичного досвіду використання ЕОР у професійній підготовці маємо підстави констатувати, що одним з найбільш поширених видів ЕОР у педагогічних коледжах є мультимедійна презентація, автором її може бути як викладач, так і студент. Відповідні презентації, створені за допомогою програми PowerPoint, сервісів Canva, Prezi чи спеціалізованих редакторів Macromedia Flash, Picasa, Photodex ProShow, завдяки мультимедійному забезпеченню занять професійно-риторичного спрямування, залежно від якості розроблення, можуть полегшити запам'ятовування тематичної інформації. Прикладом є електронна презентація нашої студентки К. Яриновської (https://cutt.ly/bVrgG1u), поширення презентації через мережу інтернет дає змогу швидко донести інформацію до цільової аудиторії. Використання такого виду ресурсів для професійно-риторичної підготовки може спонукати студентів педагогічних коледжів до тематичних роздумів, коментарів, а також надихати на створення власних презентацій з питань педагогічної риторики. Для того щоб презентації сприяли формуванню в майбутніх учителів професійно орієнтованої риторичної компетентності, їх контент варто наповнити відповідними риторично-педагогічними ситуаціями для обговорення на занятті, афоризмами культурних і громадських діячів для інтерпретації їх узагальнено-образного значення, риторичними текстами для аналізу.

Протягом останніх кількох років, як вважає В. Гринко, стрімкий розвиток цифрових технологій спричиняє безповоротний перехід від традиційних методів особистісного зростання до інноваційних з використанням сучасних цифрових інструментів, зокрема електронних сайтів соціальних мереж, що характеризуються потужним потенціалом об'єднання людей. Існує нагальна потреба в розвитку професійних навичок майбутніх учителів щодо впровадження електронних сайтів соціальних мереж для їх професійного зростання. Дослідниця додає, що навчальна аналітика впровадження електронних сайтів соціальних мереж як інструментів організації та реалізації освітньої діяльності в закладах вищої освіти дає змогу контролювати зміни в мотивації, уподобаннях та рівнях розвитку пізнавальних, творчих, комунікативних і спільних навичок майбутніх учителів [28, с. 64].

Значний освітній потенціал мають персональні сайти/блоги педагогічних працівників. У контексті нашого досвіду риторичної підготовки майбутніх учителів у педагогічних коледжах, як приклад, розглянемо сайт «Майстерня педагогічної риторики» (доступ до ресурсу - https://cutt.ly/NVrjFWh, автор О. Гилярська). Цей сайт створено з використанням сервісу Google-сайти і для ознайомлення з авторським спецкурсом «Професійно орієнтована риторична компетентність майбутніх педагогів», що передбачає створення умов з метою формування відповідної компетентності майбутніх учителів початкових класів. Зазначений сайт є освітнім інформаційним ресурсом, що має свою адресу, становить сукупність вебсторінок/ розділів («Цитати на щодень», «Досягнення студентів», «Комікси», «Публікації» та ін.) з продуманим дизайном, які знаходяться на одному сервері та містять інформацію про різні аспекти навчання педагогічної риторики. Провідними завданнями цього сайту є: 1) створення та підтримання іміджу автора-викладача, що закріплюється у свідомості користувачів сайту; 2) розвиток та мотивація професійної діяльності педагога; 3) презентація власного досвіду автора сайту з формування професійно орієнтованої риторичної компетентності студентів педагогічного коледжу.

Відповідно до завдань сайту в розділі «Навчальний інструментарій» уміщено професійно орієнтовані комунікативно-риторичні задачі, вправи для вираження студентами власних думок, почуттів, емоцій та стимулювання здобувачів освіти до критичного мислення, розвитку творчого мовлення, візуалізації думок. Наведемо приклад комунікативно-риторичної задачі:

Сергійко, учень 3-А класу, розчарований своїми результатами в навчанні, сумнівається у своїх здібностях, упевнений, що йому не вдасться зрозуміти матеріал з української мови, який пояснює Тетяна Михайлівна. Тому хлопчик говорить учителю: «Як Ви вважаєте, чи вдасться мені коли-небудь вчитися на відмінно?». Уявіть, що ви - вчитель 3 класу, що ви відповіли б учневі, який мріє навчатися добре. Побудуйте свою розповідь так, щоб вона була переконливою, озвучте її в аудиторії.

В основі наведеної задачі - проблемна педагогічна ситуація, на базі якої майбутній педагог навчається управляти освітнім процесом. Такі задачі концентрують у собі особливості освітнього процесу та педагогічного дискурсу, тому можуть забезпечити формування досвіду педагогічно-риторичної діяльності та розвиток професійно орієнтованої риторичної компетентності студентів.

На сайті, у розділі «Навчальний інструментарій», з-поміж низки вправ («Аргументи», «Доведення або спростування», «Вправний оратор», «Риторичний аналіз тексту», «Публічний виступ і слайд» та ін.) нетрадиційною є вправа «Комікси»:

Перегляньте відео наших старших партнерів із Житомирського державного університету імені Івана Франка, зокрема магістрантки І. Бобровської, за покликанням: https://cutt.ly/gVrlPQp. Створіть свої комікси за матеріалами педагогічної риторики.

Як результат виконання наведеної вправи - приклади студентських робіт (українською та англійською мовами), що наведені в такому розділі сайту, як «Комікси». Для їх створення студенти педагогічного коледжу переважно використовують сервіси Canva і Storyboard. Така вправа може допомогти закріпити вивчений матеріал шляхом образної візуалізації риторичних ідей, водночас вона має потенційні можливості для стимулювання навчально - пізнавальної мотивації здобувачів освіти.

Цікаві матеріали для риторичної підготовки майбутнього вчителя як лідера думок, що володіє мовною свідомістю, інфомедійною грамотністю, пропонуємо в авторському блозі «Лінгвометодична майстерня українського філолога» (фрагмент головної сторінки блогу подано на рис.1; доступ до ресурсу - https://cutt.ly/hVrxEYc). Зокрема користувачі блогу можуть переглянути дописи, ілюстративні матеріали, студентські відеоролики за темами: «Образ сучасного вчителя через призму риторики», «Жанри педагогічного мовлення», «Поради з ораторського мистецтва», «Педагогічна риторика в добу цифрових технологій», «Вчимося виступати публічно», «Що читають наші студенти?», «Управляємось у самопрезентації» «Відеовітання з Днем української писемності та мови» тощо. У рубриці «Допоміжні матеріали ПР» вміщено відеокейси для аналізу, у яких демонструється конкретна проблемна освітня ситуація, пов'язана з педагогічною риторикою. Наприклад, кейс «Представлення учнівського проєкту "Культурна спадщина журналістики Полісся": директор гімназії, класний керівник, учні»; кейс «Про виступи у форматі TED» (від Ігоря Хворостяного); кейс «Виступ на ТЕД: Кен Робінсон про те, що школа має виховувати, а не вбивати креативність і творчі здібності» та ін. Блог надає відкритий доступ до відповідних матеріалів. Про активність функціонування блогу свідчать такі статистичні дані: загальна історія переглядів - 13045 (на 16.09.2022 р.). Перевагами цього електронного ресурсу освітнього призначення також є те, що він уможливлює вибірково працювати з професійно орієнтованою інформацією, поєднувати репродуктивну стратегію навчання з діалоговою (у блозі передбачено фідбек - обмін коментарями) і творчою; орієнтує на розробку варіативних методик риторичної підготовки майбутніх учителів на основі використання представлених у блозі ідей, зразків виступів освітніх працівників, студентських самопрезентацій, відеопроєктів та ін.