Основи Бартенієфф: аналітичний підхід до педагогіки сучасного танцю

Харків

BARTENIEFF FUNDAMENTALS: ANALYTICAL APPROACH TO THE CONTEMPORARY DANCE PEDAGOGY

The article is devoted to the author's system of movement's analysis of the German dancer Irmgard Bartenieff. The contents, the orientation and the structure of Bartenieff Fundamentals are analyzed. The schematic representations of the system elements are presented and the features of its application in the pedagogy of the modern dance are revealed.

In the world of the foreign dance pedagogy, the application of the Bartenieff Fundamentals as the basic technique of any dance direction is an effective practice of transforming the performing technique into the art of dance creation through the constantly changing conscious, productive and expressive movements. But in the Ukrainian professional system of modern dance instructing, it has not been properly applied.

In the course of the study of the Bartenieff Fundamentals, it was defined that it is a somatic discipline, which analyses the process of forming the new neuromuscular connections. During the physical activity, influence the emotional and physical well-being. Generalizing and further expressing positive body changes is due to the Lively Interplay between the Internal Connectivity and the Outer Expressivity. Besides, the contents of the Total Body Connectivity and the Basic Six movement exercises are explained. The examples of their application in the training are introduced. It is proved that the movement initiates and changes the emotional feelings. That is why the motive elements changing, that is, the Body level neuromuscular patterning, the efforts, the shapes and the space create different moods and dynamic expressions. It demonstrates the possibility of the individual movement quality, the personal artistic manner of performance and even your own choreographic dancing in the process of the Bartenieff contemporary dance mastering.

It is proved that when improving the quality of the choreographers 'professional training according to the international standards, it is recommended to introduce the Bartenieff Fundamentals in the course of modern dance training. It will help the student to develop himself in accordance with the modern world tendencies of the professional performing skills, that is, the critical thinking, the individual experience, physical state, dancing skills and expressiveness.

Key words: Bartenieff Fundamentals, expressive movement, motion analysis, pedagogical techniques, dance pedagogy, choreographic education, contemporary dance.

Постановка проблеми

Шлях до європейської та світової інтеграції зумовлює необхідність інтенсивних змін культурної парадигми в теорії та практиці вітчизняної хореографічної освіти. Нинішній етап розвитку сучасного хореографічного мистецтва підвищує вимоги до якості професійної підготовки танцівників і хореографів. В умовах реформи вищої освіти, де набувають актуальності університетські програми з академічної мобільності, спостерігається невідповідність між змістом вітчизняних та зарубіжних освітніх та навчальних програм, а також педагогічними підходами до їх реалізації.

Сучасні тенденції розвитку зарубіжної танцювальної педагогіки спрямовані не на засвоєння конкретної техніки танцю, а на навчання основам виконання якісного руху, а саме технікам м'язового зусилля, розширенню діапазону рухових патернів, що дає змогу танцювальному руху бути більш вільним, легким і продуктивним. Уже через сформовані вміння якісного та усвідомленого виконання рухів можна розвити й навіть сконструювати власну техніку танцю, свій особистий концепт. Так, наприклад, запровадження різних соматичних практик на заняттях у провідних трупах сучасного танцю, таких як Танцювальний Театр Вупперталь П. Бауш (The Tanztheater Wuppertal Pina Bausch), Нідерландський Театр Танцю І. Кіліана (Nederlands Dans Theater / Jiri Kylian), Танцювальна Компанія Батчева О. Нахаріна (Batsheva Dance Company / Ohad Naharin), сприяло відходу від авторитарного стилю проведення занять з класичного танцю, модерну або контемпорарі й дало можливість хореографам та виконавцям осмислити рух та по-іншому вибудувати індивідуальну якість руху, надати поштовх народженню нової хореографічної мови.

Слід зазначити, що різні соматичні рухові практики (практики Ф. Александера (F.M. Alexander), М. Фельденкрайза (Moshe Feldenkrais), М. Тодда (Mabel Todd), І. Бартенієфф (Irmgard Bartenieff), Ш. Сельвер (Charlotte Selver), М. Трагера (Milton Trager), Г. Александер (Gerda Alexander), І. Рольф (Ida Rolf)), які раніше розвивалися паралельно із сучасним танцем (Eddy, 2009: 9), зараз педагоги долучають до танцювальної практики як невід'ємну частину навчальних програм танцювальної освіти Англії, США та Європи. Отже, рухова практика «Основи І. Бартенієфф» є одним із фундаментальних напрямів соматичних практик.

На відміну від зарубіжної педагогіки, українська система навчання сучасному танцю у вищій школі формується на основі історичного досвіду хореографічної педагогіки балету та народно-сценічного танцю, де авторитарна практика виховання ідеалізованого танцювального тіла ґрунтується на основі дисципліни та чіткої ієрархії. Незалежно від того, що зміст навчання сучасному танцю полягає у вивченні танцювальних напрямів, технік та стилістики відомих європейських та американських хореографів, система навчання та манера викладання танцювальних дисциплін залишаються авторитарною. Студент прагне вибудувати постанову свого корпусу, позицій, поз, манеру виконання танцювальних рухів відповідно до естетичних цінностей та стилю викладання педагога. В результаті цього орієнтація студента на зовнішньо-естетичну та технічну складові частини навчання приводить до формування, як правило, болючого фізичного й психологічного навантаження в прагненні досягнути ідеалізованої фізичної форми, технічних здібностей та статусу. Хоча така форма навчання дає можливість танцівникам набувати швидкості, витривалості і впевненості, проте багаторазове повторення не сприяє критичному мисленню й рідко сприяє розумінню на більш ніж поверхневому рівні. Слухати своє тіло, ставити питання, аналізувати та досліджувати повний спектр рухових варіантів - це ті професійні компетенції, якими повинен володіти сучасний виконавець, якщо він мріє професійно реалізуватись (працевлаштуватись) у танцювальній трупі сучасного танцю.

Це актуалізує дослідження змісту системи «Основи Бартенієфф» та їх практичного використання на заняттях рухових дисциплін вищої хореографічної освіти.

Аналіз досліджень

Незважаючи на актуальність проблеми, теоретичні і практичні аспекти Основ Бартенієфф (далі - BF) ще не були об'єктом окремого дослідження в Україні. Проте окремі аспекти соматики танцю розглядались у наукових публікаціях Т Павлюк «Соматичні практики у сучасній бальній хореографії» (2018 рік), де авторка розглядає розвиток соматичних практик у США в контексті сучасної бальної хореографії, та Н. Чілікіної «Проблематика сучасної хореографічної освіти» (2015 рік), де дослідниця надає загальну характеристику соматичного підходу до навчання хореографа як одного з напрямів розвитку сучасної хореографічної освіти.

До найбільш ґрунтовних робіт, предметом яких є практичне використання BF у хореографічній педагогіці, можна віднести працю П. Хакні (Hackney, 2000), написану за досвідом практичної роботи з І. Бартенієфф наприкінці 1960-х і протягом 1970-х років, де П. Хакні узагальнює та систематизує практику BF; низку публікацій К. Уіттіє (Whittier, 2006, 2013), адже авторка науково обґрунтовує використання BF в практиці балетної педагогіки задля розширення виразного діапазону та зміцнення зв'язків із тілом. К. Валь (Wahl, 2019) у своїй книзі привносить сучасний досвід використання BF у вищій школі. У статті М. Едді (Eddy, 2009: 5-27) описується BF як один із фундаментальних напрямів соматичних практик, підкреслюється важливість формування в танцювальної діяльності тілесного мислення та розуміння взаємозв'язків тіла.

Мета статті - розкрити зміст системи «Основи Бартенієфф» та обґрунтувати необхідність її застосування в системі фахової підготовки хореографа сучасного танцю в Україні.

Виклад основного матеріалу

Основи Бартенієфф - це розширення системи аналізу рухів Р Лабана (LMA) з позицій кінезіологічного функціонування тіла. Це практичний інструмент становлення й удосконалення функціональних і виразних рухових вмінь. Практика BF вимагає використання глибоких м'язів, контролю дихання для збільшення сили та потоку руху, чіткої просторової орієнтації, тобто усвідомлення того, де ініціюється рух у тілі, як він послідовно проходить від однієї частини тіла до іншої. Вона зміцнює внутрішнє здоров'я організму як у повсякденному житті, так і у висококваліфікованому русі. Саме тому система LMA-BF використовується як практика фізіологічної та емоційної корекції і реабілітації в медицині, спорті, психології (танцювально-рухова терапія), безумовно, у світовому сучасному хореографічному мистецтві як унікальний підхід до розуміння руху й шляху до творчості.

П. Хакні вважає, що BF - це підхід до базових тренувань тіла, який стосується формування патернів (шаблонів) зв'язків в організмі відповідно до принципів ефективного руху, який функціонує в контексті, який заохочує самовираження й повне психофізичне залучення (Hackney, 2000: 33). Іншими словами, BF як соматична дисципліна, досліджує процес формування нервово-м'язових зв'язків, які під час фізичної активності впливають на емоційне й тілесне самовідчуття; досліджує зв'язки з тілом як саморозуміння для подальшого ефективнішого узагальнення й самовираження набутих позитивних змін у тілі. Метою такого дослідження є жвава взаємодія між внутрішньою зв'язаністю та зовнішньою виразністю (Hackney, 2000: 36-37). Внутрішнє з'єднання та зовнішня виразність (експресивність) перебувають у постійному взаємозв'язку одна з одною, і цей зв'язок постійно змінюється. Це творчий процес.

Рис. 1 Схематичне зображення творчого процесу

Рис. 2 Схематичне зображення Основ Бартенієфф