Експертне дослідження впливу інформаційно-психологічної складової в адаптивному навчанні фахівців державного управління у сфері охорони здоров'я

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика

Експертне дослідження впливу інформаційно-психологічної складової в адаптивному навчанні фахівців державного управління у сфері охорони здоров'я

Кошова Світлана Петрівна старший викладач кафедри управління охорони здоров'я

вул. Дорогожицька, 9, Київ



Анотація

У статті наведені результати вивчення теоретичних та практичних питань формування та експертного дослідження рівня впливу інформаційно-психологічної складової в адаптивному навчанні фахівців державного управління у сфері охорони здоров'я. Проаналізовано провідні принципи інформаційних та психологічної складових адаптивного навчання, пов'язані із змінами домінант в освітньому процесі вищої школи та особливостей мислення сучасних здобувачів вищої освіти сфер державного управління та охорони здоров'я, внаслідок глобалізації складових технічного прогресу, зокрема тотальної комп'ютеризації всіх сфер життя, зокрема, медицини та охорони навколишнього середовища, яка має найбільший вплив на сучасність. За таких умов повинно навчальне середовище освіти фахівців державного управління у сфері охорони здоров'я бути облаштоване за рахунок особливих методологічних та інших форм фахової підготовки через збільшення частки інформаційно-психологічної складової пов'язаних із застосуванням принципів навчання, які реалізуються на загальних засадах процесів адаптації у всіх формах їх прояву (соціальному, біологічному та психологічному). Зазначено, що проблема використання інформаційно - психологічних складових в адаптивному навчанні при підготовці майбутніх фахівців державного управління у сфері охорони здоров'я все ще залишається недопрацьованою. Одним зі шляхів її розв'язання може бути перехід від традиційно-предметного до адаптивного навчання таких студентів з добором провідних принципів адаптивного навчання з метою їх реалізації у фаховій підготовці майбутніх управлінців зазначеної галузі, зокрема, використання факторно-критеріальних (кваліметричних) чинників як цілісного уявлення процесу управління через систему взаємопов'язаних. інформаційно-психологічних складових в адаптивному навчанні фахівців. Показано, що застосування такої моделі експертного оцінювання та встановлення рівнів управління у сфері освітнього процесу навчальних закладів охорони здоров'я з використанням інформаційно-психологічної складової в адаптивному навчанні здобувачів вищої освіти дає в результаті цілісне уявлення процесу управління як системи взаємопов'язаних її складників.

Ключові слова: державне управління, сфера охорони здоров'я, адаптивне навчання, інформаційно-психологічна складова, факторно-критеріальна (кваліметрична) модель оцінювання.



Abstract

Koshova Svitlana Petrivna Senior Lecturer of the Department of Healthcare Management of the National Medical Academy of Postgraduate Education named after P. L. Shupik st. Dorogozhitskaya, 9, Kyiv

EXPERT STUDY OF THE INFLUENCE OF THE INFORMATION-PSYCHOLOGICAL COMPONENT IN THE ADAPTIVE PRIVATE NIFAHIVTSIV OF PUBLIC ADMINISTRATION IN THE SPHERE OF HEALTHCARE

The article presents the results of the study of theoretical and practical issues of the formation and expert research of the level of influence of the information and psychological component in the adaptive training of public administration specialists in the field of health care. The leading principles of informational and psychological components of adaptive learning, associated with changes in the dominants in the educational process of higher education and the peculiarities of thinking of modern applicants for higher education in the areas of public administration and health care, as a result of the globalization of the components of technical progress, in particular, total computerization of all spheres of life, in particular, medicine and environmental protection, which has the greatest impact on modernity. Under such conditions, the educational environment for education of specialists in public administration in the field of health care should be equipped with special methodological and other forms of professional training due to an increase in the share of the information and psychological component associated with the application of teaching principles, implemented on a general basis, adaptation processes in all forms of their manifestation. (social, biological and psychological). It is noted that the problem of using information and psychological components in adaptive learning in the preparation of future specialists in public administration in the field of health care is still unfinished. One of the ways to solve it can be the transition from traditional subject to adaptive teaching of such students with the selection of the leading principles of adaptive teaching in order to implement them in the professional training of future managers of this industry, in particular, the use of factor-criterial (qualimetric) factors as an integral representation of the process management through a system of interconnected. information and psychological components in the adaptive training of specialists. It is shown that the use of such a model of expert assessment and the establishment of management levels in the educational process of educational institutions of health care with the use of the information and psychological component in adaptive training of applicants for higher education results in a holistic view of the management process as a system of its interrelated components.

Keywords: public administration, health care, adaptive learning, informational and psychological component, factorial initial (qualimetric) assessment model.



Вступ

Постановка проблеми. За роки незалежності в Україні система охорони здоров'я постійно стикається з низкою проблем. На даний час у нашій державі відсутні обґрунтований план належного розвитку та напрямів діяльності сфери охорони здоров'я. Кількість та якість медичних спеціальностей не доведено до європейських стандартів, не впроваджено міжнародних програм навчання та освіти професійних кадрів для медичних установ, а їх підготовка не завжди відповідає викликам сьогодення. Останніми роками Україна, на-жаль, стала «донором» фахового медичного персоналу для значної кількості країн, кожного року втрачаючи більше 6 тис. фахових спеціалістів. Причому ця кількість вже не задовільняється щорічними випускниками вітчизняних вищих та спеціальних навчальних закладів сфери охорони здоров'я. Найбільше дефіцит кадрів позначився на службі невідкладної допомоги, фтизіатричній службі, рентгенслужба, паталого-анатомічна та дослідна лабораторна служби.

Укомплектованість лікарями на сучасному етапі складає 76%, третина працюючих - лікарі пенсійного віку [1]. За оцінкою вітчизняних та закордонних експертів, неефективним залишається управління галузі охорони здоров'я на всіх рівнях.

Сучасний стан в системі охорони здоров'я держави потребує термінового втручання в її організаційну діяльність з метою прискорення реалізації основних положень законодавчих актів України з питань захисту здоров'я нації. Забезпечення збереження належного стану здоров'я громадян, тим самим повинна бути перетворена на найважливіше завдання соціального та економічного напрямів політики розвинутої держави.

Реаліями сьогодення є активне впровадження інформаційно-психологічних компонентів та в адаптивних складових в освітній процес навчання у вищій школі, зокрема, у фахову підготовку майбутніх працівників державного управління у сфері охорони здоров'я. Загалом застосування цих компонентів та складових передбачають процес сприйняття навчальної інформації від різноманітних суб'єктів/об'єктів без урахування зв'язків між ними. Для нього характерні фрагментарність інформаційного потоку, алогічність, максимальна різнорідність інформації, яка потрапляє з високою швидкістю переключення між її фрагментами та відсутністю цілісної картини сприйняття навколишнього оточуючого середовища. Термін «адаптація» в науковій літературі вперше згадується у другій половині 18 ст. німецьким фізіологом Н. Аубертом (нім. - H. Aubert). Цю властивість людського організму він розглядав як здатність пристосування органів сенсорного відчуття людини до дії зовнішніх подразників. Але це трактування явища «адаптації» суто з точки зору позиції фізіології, а зазначена властивість притаманна не тільки суто біологічному існуванню людини. Наприклад, явища психологічної і соціальної адаптації.

Актуальними постають питання експертних досліджень впливу інформаційно-психологічної складової в процесі адаптивного навчання у вищій школі, зокрема, адаптивному навчанні фахівців державного управління у сфері охорони здоров'я. Ефективність процесу організації управління освітнім середовищем професійного розвитку вчителів залежить від багатьох зовнішніх і внутрішніх чинників, раціонального використання ресурсів, здійснення заходів, спрямованих на забезпечення можливості здійснення ефективної організації управлінської діяльності задля досягнення соціально значущих та особистісних цілей усіх задіяних в освітньому й управлінському процесах. Інструментарієм для вимірювання є факторно-критеріальні моделі дослідження інформаційно- психологічної складової в процесі адаптивного навчання у вищій школі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Адаптація проявляється під час особливої діяльності людини, що спричинена її мотивацією і потребами, які виникають у відповідній Психологічна діяльності на зміни навколишнього середовища. Серед них називають такі потреби: пізнавальну, емоційного контакту та потребу у сенсі життя [2]. Вищевказаний перелік орієнтувальних потреб пов'язаний з освітою, за допомогою якої здійснюється наукове пізнання явищ, відбувається адекватна оцінка емоційних станів оточуючих, а також співвіднесення власних цінностей із загальноприйнятими в суспільстві.

Педагогічні аспекти адаптації в літературних першоджерелах розглядають у контексті освітньої (педагогічної) адаптації. Під цим поняттям Д. Ловцов розуміє «цілеспрямований процес погодженої взаємодії суб'єктів навчання з урахуванням їх можливостей і дидактичного середовища, регульованого за допомогою спеціальних дидактичних засобів і методів» [3]. З такої самої позиції явище освітньої адаптації ґрунтовно розглядають як підхід до навчання в контексті практичних вимог до освітнього процесу, як процес пристосування до умов професійного становлення [4; 5; 6;], як пристосування студентів до інноваційних форм подачі навчального матеріалу в контексті дидактичної адаптації [7; 8], як складову адаптивних систем в освіті [9; 10; 3], як підхід до управління освітою [23]2, як процес входження у викладацьку діяльність [11; 12], як реалізацію адаптивної технології навчання [13]. Освітня адаптація у науково-педагогічній літературі також висвітлена як складова адаптивних платформ навчання, зокрема, віртуального характеру [12].

Дослідження теоретичних і практичних питань інформаційно -психологічної складової в адаптивному навчанні знайшли відображення у роботах значної кількості науковців. Дослідженню чинників групи теорій психологічного впливу були започатковані Г. Тардом, Г. Лебоном, Ф. Олпортом, В. М. Бехтерєвим та ін. Слід нагадати теоретичні та експериментальні теорії «групового тиску», а також проявів конформізму (М. Шериф та С. Аттт), «групової поляризації» (С. Московісі та М. Заволоні), прояву «дифузії відповідальності в групі» (М. Уоллача, Н. Коугана та Д. Бема), явища «зрушення до ризику» (Р. Броуна), процесу «створення іміджу» (В. М. Шепеля), теорії «атаки на свідомість» (В. Прокоф'єва). Увага досліджуваному питанню приділена і в роботах вітчизняних науковців Ю. Бабенко, Д. Прокоф'євої, М. Присяжнюка, Я. Жаркова, В. Толубко та ін.

На думку А. Калашнікової [14] «освітня адаптація» включає дидактичну адаптацію та адаптацію під час освітнього процесу до навчальної та пізнавальної діяльності. Ці два взаємопов'язаних процеси проходять із взаємним впливом зовнішніх та внутрішніх складових. При цьому дидактична адаптація передбачає домінування зовнішніх складників як особливостей дидактичної системи вищої освіти. Домінування внутрішніх складових характерне адаптації навчально - пізнавальної діяльності студентів до умов, які мають на меті професійне становлення майбутнього фахівця. Керуючись трактуванням різновидів категорії «адаптація», іноді вважають таке розмежування некоректним і висловлюють думку, що адаптивне навчання відбувається у навчальному середовищі, складники якого у процесі постійної взаємодії змінюються (при цьому відхиляється безпосереднє трактування освітньої адаптації як бінарної системи [11; 15].

Загалом для складових процесу інформаційно-психологічного впливу при адаптивному навчанні фахівців державного управління, зокрема, у галузі освіти та охорони здоров'я, є характерними загальновідомі закономірності, серед яких виокремлюються:

- спрямованість на психолого-емоційну сферу спільноти, її запити та очікування, оскільки його наслідки впливають на цілеспрямованість та силу факторів спонукання, індивідуальних побажань і особистісних прагнень;

- поведінкові та інші прояви під впливом емоційного оточення, які впливають на стан та внутрішні психологічні прояви, відношення та стосунки між членами суспільного колективу;

- вплив безпосередньо на комунікативні та поведінкові особливості, прояви специфічності у спілкуванні та взаємовідносинах, що дає можливість створювати в освітньому та управлінському колективах потрібні соціальні та психологічні умови, які виключають прояви дискомфорту, змушує членів колективу до співпраці та виключення можливостей створення конфліктних ситуацій;

- зміни, внаслідок психологічного впливу на інтелектуальну та пізнавальну освітню сферу особистості в проявах її уявлення, характерних особливостях сприйняття та оброблення нової інформації, і, як підсумок, створення, так званої «картина світу людини» [16, с. 297].

Для ефективної організації адаптивного навчання під час підготовки фахівців державного управління у сфері охорони здоров'я необхідним є аналіз даних проведених вже досліджень для добору та експертного дослідження інформаційних та психологічних складових адаптивного навчання та вивчення впливу на останній інформаційно-психологічної компоненти процесу навчання. Перелік таких складових у опублікованих дослідженнях різниться. У значній кількості досліджень роблять наголос на складовій «індивідуалізації» адаптивного навчання [17; 18; 19; 3; 20; 21]. У роботах [18; 19; 22] виокремлюють складову «активності» навчання. При цьому автори [18; 19] долучають до переліку складові «системності» та «послідовності», а [17; 19; 22] - складові «самостійності» та «диференціації». Окремо серед важливих інформаційно - психологічних складових адаптивного навчання також вважають: «варіативність методичного забезпечення» [18]; «сукупність фронтальних, групових та індивідуальних форм навчання» [22]; «соціально-особистісного розвитку», «культурно-історичного та ціннісного розвитку», «компетентнісного підходу» [21]; «контролю та самоконтролю», «функціонування при мінімальній інформації про учасників освітнього процесу», «нечутливості» [23]; «коригування мислення та діяльності студента» та «адаптивного управління інноваційними моделями організації навчання» [21]; «науковість», «динамічність» та «паритетність» адаптивного навчання [18]. На-жаль, належної на нашу думку, уваги не приділено складовим «стимулювання та мотивації» освітнього процесу.

Мета статті. Суттєві зміни у мисленні здобувачів вищої освіти спричинюють необхідність відповідних змін і в їх підготовці до майбутньої професійної діяльності. Саме на цьому наголошено у працях багатьох дослідників [24; 25; 26; 27]. Окреслена проблема щодо використання інформаційно-психологічних складових в адаптивному навчанні при підготовці майбутніх фахівців державного управління у сфері охорони здоров'я все ще залишається недопрацьованою. Одним зі шляхів її розв'язання може бути перехід від традиційно-предметного до адаптивного навчання таких студентів. Тому потрібним є добір провідних принципів адаптивного навчання з метою їх реалізації у фаховій підготовці майбутніх управлінців зазначеної галузі. Також потрібен теоретико-методологічний розгляд теоретичних та практичних питань експертних досліджень впливу інформаційно-психологічних складових в адаптивному навчанні фахівців державного управління у сфері охорони здоров'я з точки зору можливості використання факторно-критеріальних чинників як цілісного уявлення процесу управління через систему взаємопов'язаних. інформаційно-психологічних складових в адаптивному навчанні фахівців державного управління у сфері охорони здоров'я.

Методи дослідження передбачали використання загальноприйнятих наукових та окремих емпіричних прийомів суспільної науки, що засновані на дотримання вимог системного підходу. Також використані методи критичного аналізу опублікованих результатів досліджень в процесі дослідження впливу інформаційно-психологічної складової в адаптивному навчанні фахівців державного управління у сфері охорони здоров'я, логічного порівняння отриманих при цьому результатів, систематизації та узагальнення, що дало змогу досягти мети дослідження. Крім цього, у процесі роботи застосовувались такі загальні методи досліджень, як узагальнення та порівняння.



Виклад основного матеріалу

Виходячи з наведеного огляду, реалізація потреби експертного дослідження ефективності від впровадження інформаційно - психологічної складової в адаптивне навчання фахівців державного управління у сфері охорони здоров'я мотивує поведінку людини, спрямовану на дослідження і аналіз нових ситуацій у середовищі, що виникають як із появою нових суб'єктів, так і на основі емоційної оцінки їх зв'язків з іншими людьми, а також співвіднесення із загальними цінностями. Стверджують, що психологічна адаптація є процесом мотивації адаптивної поведінки людини, формування цілі і програми її реалізації, що виникають у відповідь на значущу новизну змін у навколишньому середовищі [28].

В залежності від реальності під соціальною адаптацією науковці вбачають різний її зміст. Водночас вони вважають, що соціальна адаптація охоплює всю сукупність видів діяльності, яка притаманна людині. Тобто структура та сутність адаптивної діяльності містить якісну оцінку ознак характеру і важливості змін; здійснення при цьому відповідної за необхідності корекції поведінкових особливостей особистості та поточного перетворення оточуючого середовища.

Тому соціальну адаптацію розглядають як вид взаємодії особистості з соціальним середовищем, в процесі якого узгоджуються вимоги і очікування учасників. Вона містить інші рівні взаємодії (біологічну і психологічну). На основі механізму адаптації у трьох її різновидах була сформована адаптаційно-розвивальна концепція соціалізації, яка дозволяє коригувати зміст і форми освіти як одного із механізмів соціалізації [11].

В літературі за проблемою розгляду наводиться поняття «педагогічна адаптація», під яким мають на увазі зміну структури якостей здобувачів освіти, їх інтелектуальної, емоційної, комунікаційної і практичної сфер активності відповідно до освітнього середовища, в якому вони знаходяться [28, с. 136]. Зміст складових ланцюга адаптації такий:

1) адаптація до пізнавальної діяльності, як до умови певного середовища (навчального). При цьому її результатом є формування якостей особистості;

2) цілеспрямоване формування якостей особистості відбувається в процесі його адаптації до освітнього середовища життєдіяльності;

3) основним засобом формування і розвитку особистості здобувача освіти є його перебування у спеціально створеному освітньому середовищі [29].

Тобто можна стверджувати, що це двосторонньо спрямований процес навчання, який направлений на трансформормування індивідуальних якостей та характеристик здобувача. При цьому він підлаштовується (проходить адаптацію) засобами дидактичного забезпечення навчального процесу під індивідуальні особисті особливості здобувача вищої освіти з метою досягнення найкращих ефективності та результативності навчання.

Процес формування освітньої адаптації, як свідчить практика, реалізується шляхом організації відповідного адаптивного навчання. Під загальним визначенням адаптивного навчання іноді розуміють явище з широким спектром впливу особистості на оточуюче її освітнє, соціальне, морально-етичне середовище, або навпаки - впливу зовнішніх і внутрішніх чинників на особистість» [17]. Адаптивне навчання у закладах вищої професійної освіти представляють собою діалектичну єдність двох процесів: адаптації здобувача вищої освіти до навчання й адаптації системи навчання до індивідуальних особливостей здобувача, що вбачає пристосування до сучасних вимог часу всіх елементів педагогічної системи: цілей, змісту, методів, способів, засобів освітнього процесу, форм його організації та діагностики результатів. Розглядаючи адаптивне навчання в контексті управління освітньою системою у закладах вищої освіти, визначають його основні функції. До них віднесені полегшення й стимулювання діяльності студентів у процесі фахової підготовки, максимально наближеної до професійної; створення інтелектуальної та емоційної атмосфери у процесі навчання через досвід; надання педагогічної допомоги та психологічної підтримки у розв'язанні проблемних, професійно значимих ситуацій інтерактивними, фахово-доцільними методами безпосередньої взаємодії учасників освітнього процесу [17].

Аналіз освітньої проблеми адаптивного навчання свідчить про наявність підстав для ідентифікації та характеристики освітньої адаптації у вищій школі, як бінарної системи. Тобто, поняття «адаптаційного» та «адаптивного» навчання повинні бути розмежовані. Під першим поняттям розуміють пристосування здобувача вищої освіти до навчання у виші, під другим - підлаштування всієї освітньої системи під здобувачів освітнього процесу. адаптивний навчання державний освіта

Експертне дослідження впливу інформаційно-психологічної складової в адаптивному навчанні фахівців державного управління у сфері охорони здоров'я як невід'ємної складової підготовки фахівців для неї, дає підстави стверджувати, що способи та види інформаційного впливу на психологію майбутнього спеціаліста можуть бути згруповані наступним чином:

- (1) вплив інформаційний та психологічний (інформаційно-психологічний);

- (2) вплив психогенних чинників;

- (3) психо-аналітичні складові впливу;

- (4) вплив психотропний та (V) психотронний;

- (5) нейролінгвістичний вплив.

Інформаційно-психологічний (1) характер впливу характеризується

особливостями впливу інформаційного потоку під час навчання, причому, психологічні особливості такого виду вплив мають за основну мету декларування конкретних ідей світогляду, суспільних поглядів та думок, уявлень, існуючих та/або доведених переконань, при одночасному формуванні у суб'єкта освітнього процесу позитивного або негативного ставлення, відчуттєвих емоцій, різноманітних почуттів, загальних психічних та психоемоційних реакцій.

Вплив на рівні психогенної дії (2) в таких випадках є наслідком фізичного впливу на мозок фізичного суб'єкта різноманітних фізичних факторів (звук, світло, освітлення, колір, температура, тиск тощо), а також шокового впливу умов середовища і певних подій емоційного характеру (як позитивного, так і негативного характеру). Внаслідок психогенного впливу фізична особа може втратити здатність до раціональних мислення та дій, може дезорієнтуватися в оточуючому просторі, може впасти в стан афекту або депресії, іноді можливі прояви паніки та, так званий, перехід у «стан ступору». Тому і використовується поняття психогенного негативного впливу під час якогось суспільного процесу, ут. ч. і освітнього. Це також притаманно стану окремих категорій працівників сфери охорони здоров'я, пов'язаного із виконанням ними професійних специфічного характеру

Вплив психо-аналітичний (3) характеризується впливом на людську підсвідомість засобами терапевтичного характеру, зокрема в гіпнотичному стані або у стані глибокого сну. Психотронним впливом (4) передбачений вплив на психічний стан людини, використовуючи лікарських препарати, різноманітних хімічних або біологічних форм. Психотропний вплив (5) має на меті вплив на свідомість людини завдяки інформаційному контакту через позачуттєве (неусвідомлене) сприйняття різного роду інформації.

Нейролінгвістичний вплив (6) - передбачає зміну в мотиваційній поведінці особи шляхом доведення до їхньої свідомості спеціалізованих лінгвістичних програм (різноманітні елементи лінгвістичного кодування).

Серед інформаційно-психологічних складових чинників впливу в адаптивному навчанні фахівців державного управління у сфері охорони здоров'я у їх складі чинники активності, самостійності, індивідуальності, систематичності та послідовності. На їх основі активність реалізується в діяльності (навчальній), кінцевим результатом якої є вміння не тільки розв'язання завдань за певним визначеним алгоритмом, але також індивідуальне самостійне конструювання алгоритму при виконанні поставлених професійних завдань. Складова самостійності проявляється у формуванні вмінь самостійно орієнтуватися в нових напрямках діяльності, самостійно мислити та вміти добирати порядок здійснення та відповідні алгоритми при виконанні нових завдань.

Реалізація адаптивного навчання фахівців державного управління у сфері охорони здоров'я, враховуючи складову індивідуалізації процесу навчання, ґрунтується на особливій взаємодії здобувача освіти та викладача у системі професійного навчання у вищій школі, при якому враховуються індивідуальні особливості здобувача. Такий підхід допомагає у процесі формування високого рівня інтелектуального розвитку студента.

Складова систематичності та послідовності забезпечує формування логічних, послідовних знань, вмінь і навичок не тільки в межах одного досліджуваного питання (теми), але впродовж вивчення наступних, не обов'язково логічно взаємопов'язаних програмою навчальної дисципліни. Також наведені складові адаптивного навчання фахівців державного управління у сфері охорони здоров'я, доцільно доповнити дидактичними складовими, які мають на меті продуктивність навчання з урахуванням індивідуальних можливостей здобувача вищої освіти. Проте їх реалізація має практичну ефективність лише при комплексній взаємній прив'язці до інших загальноприйнятих дидактичних складових.

Експертне оцінювання та опрацювання змісту, суті та особливостей застосування інформаційні технології як засіб адаптивного навчання фахівців державного управління у сфері охорони здоров'я, потребує дещо критичного підходу до трактування можливості Їх застосування, оскільки основою практичного запровадження є особистісна індивідуалізація здобувача вищої освіти, на базі якої конструюються індивідуальні освітні програми навчання фахівців досліджуваної галузі освіти. Тому застосування інформаційних технологій потрібно розглядати крізь призму необхідності застосування складових адаптивного навчання, причому його принципи ґрунтуються на основі індивідуалізації мислення та методологічного вміння адаптуватися (пристосуватися) під індивідуальні навчальні потреби кожного окремо здобувача вищої освіти.

Інформаційно-психологічні складові адаптивного підходу у навчанні фахівців державного управління у сфері охорони здоров'я базуються на системі загальних і спеціалізованих специфічних дидактичних складових, що мають чітко означені взаємні зв'язки. До найважливіших можна небезпідставно віднести складові індивідуалізації освітньої діяльності, науковості, системності, послідовності, самосвідомості та активності тощо. Далі можна розташувати складові динамічності, усвідомленої індивідуальної перспективи, варіативності можливих рішень, навчально-методичного забезпечення та паритетності відносин між учасниками освітнього процесу.

На нашу думку, є доцільним згрупування цих складових у, принаймні, три узагальнені групи: базові (1), які регулюють процеси адаптації в освітньому процесі підготовки фахівців державного управління у сфері охорони здоров'я; основні (2), що сприяють процесам адаптації здобувачів вищої освіти цієї галузі до спілкування, взаємних міжособистісних відносин, сприйняття сучасних інтерактивних методів та технологій фахової професійної підготовки фахівців державного управління у сфері охорони здоров'я; загальні дидактичні (3), які здійснюють регуляторний вплив на процеси освіти у вищій школі з одночасним засвоєнням знань, умінь і навичок та формуванням професійних фахових здібностей та здатності до їх застосування у власній практичній діяльності з управління у сфері охорони здоров'я.

Ці групи складових інформаційно-психологічного забезпечення в адаптивному навчанні фахівців державного управління у сфері охорони здоров'я повинні функціонувати в комплексі як єдина система.

В цій системі вони виконують наступні функції:

- формування вимог до освітньої та педагогічної взаємодії викладача і студента, здобувача вищої освіти;

- дотримання вимог дидактичного і психологічного забезпечення умов якісної реалізації адаптивних функцій процесу професійної підготовки майбутніх фахівців державного управління у сфері охорони здоров'я.

Таким чином, здійснення дій із реалізації основних принципів, що забезпечують адаптацію студентів у процесі вивчення змісту фахових дисциплін як відносно автономних (наприклад, методики навчання окремих дисциплін), регулюються загально дидактичними принципами предметного навчання.

Зокрема, загально дидактичний принцип індивідуального та диференційованого підходів до навчання, вимагає врахування індивідуальних здібностей кожного здобувача вищої освіти. Поряд з цим, фізіологічно та психологічно індивідуалізовані можливості, притаманні кожному з учасників навчального процесу у вищій школі, диференціювати зміст навчального матеріалу за його змістом, структурою та наповненням і рівнями можливості їх опрацювання та засвоєння (сприйняття/відтворення; усвідомлення/розуміння; осмислення, узагальнення/застосування знань, умінь і навичок тощо).

Як відомо, при оцінюванні будь-якого процесу, виду діяльності, явища застосовують елементи загальновідомого кваліметричного підходу, який має на меті кількісний опис характеристик рівня якості будь -яких предметів, об'єктів дослідження або процесів (кількісне оцінювання рівня якості) [30; 31; 15; 32].

На-сьогодні у сфері вищої освіти, у т. ч. і при експертизі рівня якості підготовці фахівців державного управління у сфері охорони здоров'я застосовується педагогічна кваліметрія, в якій використовуються методи загальноприйнятої кваліметрії [33]. В нашому випадку в галузі педагогічних вимірювань з метою кількісного оцінювання рівня якості психологічних, педагогічних та дидактичних об'єктів і учасників освітнього процесу за умов застосування методів загальної кваліметрії для кількісного оцінювання параметрів та характеристик педагогічних, психолого -педагогічних та дидактичних характеристик об'єктів та суб'єктів педагогічних вимірювань, за умов комплексного поєднання загальної кваліметрії, основ загальної та спеціалізованої педагогіки, математики, соціології та кібернетики.

Під час експертного дослідження впливу інформаційно-психологічної складової в адаптивному навчанні фахівців державного управління у сфері охорони здоров'я може бути використана факторно-критеріальна модель управління освітнім середовищем професійного навчання у відповідності до алгоритму, запропонованого у [6, с. 79], який включає наступні етапи:

1) виділення основних параметрів експертного оцінювання;

2) визначення сукупності факторів, необхідних для досягнення заданих параметрів;

3) визначення критеріїв, які характеризують вимоги до кожного з факторів;

4) визначення вагомості параметрів та їх характеристик, факторів впливу та критеріїв оцінки методом експертного оцінювання;

5) оформлюється та опис отриманої моделі у визначеному вигляді.

Для побудови факторно-критеріальної моделі виокремлюють параметри оцінювання, критерії експертного оцінювання, фактори, які можуть вплинути на експертів та ін. В якості параметрів беруться ознаки, які дають характеристику основних якостей об'єкта експертного оцінювання (його головні складники), які повинні відповідати основним цілям оцінюваного об'єкта, тобто, інформаційно - психологічні складові в адаптивному навчанні фахівців державного управління у сфері охорони здоров'я. (Фактор, як чинник, причина, умова будь -якого явища, процесу, повинен розкривати одиничний параметр; критерій; як ознака, що є основою визначення, ідентифікації, або класифікації максимально конкретизувати деталізацію обраного фактору; параметр - розмірне значення, яке дає характеристику об'єкта, який оцінюється експертами).

Для експертного добору параметрів оцінювання інформаційно-психологічні складові в адаптивному навчанні фахівців державного управління у сфері охорони здоров'я слід враховувати, що в ньому загалом виокремлюються три групи параметрів:

1) параметри діяльності навчального закладу державного управління у сфері охорони здоров'я;

2) параметри, що характеризують окремі залежності між керованою й керуючою системами;

3) параметрів, які характеризують саму систему управління навчального закладу державного управління у сфері охорони здоров'я. Ці параметри поділяються на більш конкретні, що дає можливість охопити всі напрями діяльності навчального закладу.

Параметри управління освітнім середовищем професійного розвитку викладачів мають відображати і діяльність, і систему управління в навчальному закладі державного управління у сфері охорони здоров'ям. Тому визначають дві групи параметрів управління освітнім середовищем, які характеризують систему управління; параметри, що його характеризують діяльність тощо (рис. 1).

Рис. 1 Параметри складових систему управління навчального закладу державного управління у сфері охорони здоров'я

Експертне оцінювання параметрів здійснюється за відповідними факторами і критеріями. За матеріалами наукових джерел нами складений робочий список факторів і критеріїв із застосуванням методу експертного оцінювання (вибір, ранжування). Усього в процедурі відбору брали участь 100 респондентів.

Для визначення вагомості (значущості) параметричних складових оцінювання також застосований експертний метод. Була створюють експертна група з фахівців-професіоналів в галузі державного управління у сфері охорони здоров'я (досвідчених викладачі, управлінці галузі за ієрархічними рівнями, науковці, вузькоспеціалізованих фахівців з суміжних галузей, а також зовнішнього оточуючого середовища навчального закладу. Група експертів використовували при оцінюванні метод Дельфі (який передбачає послідовне коректування отриманих результатів на базі та з врахуванням аргументів кожного окремого експерта на користь виставленої ним оцінки). При цьому можливе застосування будь-якого іншого методу експертного оцінювання (наприклад: рейтингування, соціологічних досліджень, бального оцінювання).

Оцінювання кожної факторної складової розраховували як суму добутків результатів оцінок за кожним обраним критерієм у відповідності із коефіцієнтами його вагомості, загальну оцінку кожної параметричної складової виводили як суму добутків результатів оцінювання по кожному фактору та відповідному до нього коефіцієнта вагомості, оцінювання по кожному об'єкту проводили за сумою отриманих оцінок за параметричними складовими.

При цьому під час проведення експертного оцінювання слід враховувати наступне. Будь-яка структуризація обраних для дослідження показників має відповідати та узгоджуватись із підсумковою результативністю певного виду управлінської діяльності в освітньому процесі або кінцевому рівню досягнення поставленої мети (бажаного визначеного результату), Оскільки тільки показник результативності діяльності свідчить про ступінь досягнення визначеної мети, що є, у свою чергу, показником рівня (якості, ефективності) використання інформаційно-психологічної складової в адаптивному навчанні фахівців державного управління у сфері охорони здоров'я. Для отримання остаточної експертної оцінки у проведеному дослідженні використовувалась методику [34], за якою середній рівень визначається 25- відсотковим відхиленням оцінки від середньої в загальному по діапазону отриманих значень оцінок, що дає практичну можливість встановлення рівнів управління у сфері освітнього процесу навчальних закладів охорони здоров'я з використанням інформаційно-психологічної складової в адаптивному навчанні здобувачів вищої освіти. Отримані результати показують, якщо загальна сума балів коливається в межах: 0-0,25 - рівень використання інформаційно- психологічної складової в адаптивному навчанні фахівців державного управління у сфері охорони здоров'я управління освітнім середовищем та професійного розвитку викладачів низький; 0,25-0,49 - рівень середній; 0,50-0,74 - рівень достатній; 0,75-1 - рівень високий.

Результати дослідження показують, що провідними принципами адаптивного навчання є загальні дидактичні. Як свідчить наведений вище аналіз, провідними принципами адаптивного навчання є принципи індивідуалізації, диференціації, системності, послідовності, активності та самостійності. Саме вони і реалізуються в моделі формування дослідницьких умінь здобувачів вищої освіти в умовах використання та впливу інформаційно-психологічної складової в адаптивному навчанні фахівців державного управління у сфері охорони здоров'я.

Проведене дослідження надалі потребує:

- сформувати загальну уяву про освітню складову «педагогічна (освітня) адаптація», як двоспрямований процес навчання, який з одного боку направлений на трансформацію якостей студентів, з іншого - підлаштований засобами дидактичного забезпечення під індивідуально-типологічні особливості студентів для досягнення ефективної результативності навчання;

- довести некоректність розведення понять «адаптаційне» та «адаптивне» навчання та дати їх загальне визначення;

- усвідомити адаптивне навчання як таку організацію навчального процесу, що здійснюється у середовищі, складники якого в процесі постійної взаємодії змінюють один одного;

- виокремити провідні принципи адаптивного навчання, до складу яких входять: індивідуалізація, диференціація, активність, самостійність, систематичність та послідовність.

Застосування факторно-критеріальної (кваліметричної) моделі експертного оцінювання та встановлення рівнів управління у сфері освітнього процесу навчальних закладів охорони здоров'я з використанням інформаційно - психологічної складової в адаптивному навчанні здобувачів вищої освіти дає в результаті цілісне уявлення процесу управління як системи взаємопов'язаних її складників. Виокремлення параметрів та факторів інформаційно -психологічних складових і визначення критеріїв ефективного управління адаптованим освітнім процесом професійного розвитку викладачів сприятиме оцінюванню ступеня реалізації мети досліджуваного освітнього процесу, відображеної в отриманні очікуваного результату - підвищенні ефективності складових управління освітнім середовищем професійного розвитку викладачів закладів вищої освіти в умовах адаптивного навчання фахівців державного управління у сфері охорони здоров'я. Предметом подальших досліджень може стати розроблення підходів реалізації відібраних принципів адаптивного навчання, що спрямовані на врахування і трансформацію мислення майбутніх фахівців державного управління у професійній підготовці та їх конкретизацію у системі навчально-пізнавальних завдань із фундаментальних навчальних дисциплін підготовки управлінців у сфері охорони здоров'я.



Висновки

У ході дослідження з'ясовано, що за умов адаптивного навчання фахівців державного управління у сфері охорони здоров'я проявляться різноманітні впливи, які мають особливу структуру, закони, принципи. Одні спричиняють певні зміни у формах людської активності (поведінці, діяльності, спілкуванні, вчинках), інші - у мотивації, пізнавальних процесах, ще інші - в емоційно-вольовій сфері особистості. Тому ключове значення у поліпшенні теоретичної та практичної складових суспільного буття має вивчення закономірностей, технологій, засобів і прийомів психологічного впливу на соціальну спільноту фахівців державного управління, професійні громади сфери охорони здоров'я.

Потужний розвиток інформатизаційних процесів у сфері управління може призводити до непередбачуваних наслідків. При цьому вплив інформаційної та психологічної складових відіграє роль своєрідного інструментарію адаптивного навчання фахівців державного управління у сфері охорони здоров'я, за допомогою якого здійснюється перебудова та вдосконалення професійних, соціальних, політичних, економічних та інші сфери суспільного громадського середовища, галузі державного управління у сфері охорони здоров'я із метою спрямувати та підвищити ефективність її розвитку.



Література

1. Реформа медичної освіти: що зміниться для студентів та лікарів. - URL: https://moz.gov.ua/article/reform-plan/reforma-medichnoi-osviti-scho-zminitsja-dlja-studentiv-ta- likariv-.

2. Полякова Г. А. Адаптивне управління навчальним процесом в умовах загальноосвітнього комплексу: автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.01 // Г. А. Полякова. - Київ, 2003. - 20 с.

3. Ловцов Д. А. Адаптивная система индивидуализации обучения // Д. А. Ловцов, В. В. Богорев // Педагогика. - 2007. - № 6. - С. 24-27.

4. Борогев В. В. Психолого-педагогические основы системы адаптивного обучения / В. В. Борогев // Наука и школа. - 2001. - № 2. - С. 12-15.

5. Сорочинська В. Є. Адаптація студентів вищих навчальних закладів: зарубіжна і вітчизняна практика / В. Є. Сорочинська // Серія: Педагогіка і психологія. Наукові записки ВДУ ім. М. Коцюбинського. - Вінниця. - 2013. - Вип. 40. - С. 383-386.

6. Штифурак В. С. Адаптація студентів-першокурсників в умовах вищого навчального закладу: автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.04 / В. С. Штифурак.: Луганськ, 1998. - 15 с.

7. Перетятько В. В. Рівень інтелектуального розвитку як складова дидактичної адаптації студента-першокурсника університету // В. В. Перетятько // Вісник Запорізького національного університету. - 2010. - № 2 (13) . - С. 223-226.

8. Плотнікова О. Б. Дидактична адаптація студентів першого курсу вищого педагогічного закладу (на матеріалі вивчення іноземної мови): дис. кандидата пед. наук: 13.00.09 / О. Б. Плотнікова: Національний педагогічний ун-т ім. М.П. Драгоманова. - Київ, 2001. - 152 с.

9. Беспалько В. П. Образование и обучение с участием компьютеров (педагогика третьего тысячелетия) / В. П. Беспалько. - Москва: изд. Московский психолого-социальный институт, НПО МОДЭК, 2002. - 352 с.

10. Иванов А. В. Адаптивные системы обучения / А. В. Иванов // Информационные технологии в образовании: международная конференция. - Москва, 2010. - URL: http://msk.ito.edu.ru/2010/section/64/2289/ index.html (дата звернення 10.05.2019).

11. Солодухова О. Г. Становлення особистості вчителя у процесі професійної адаптації: монографія / О. Г. Солодухова. - Донецьк: ТОВ «Лебідь», 1996. - 176 с.

12. Федорук П. І. Адаптивна система дистанційного навчання та контролю знань на базі інтелектуальних інтернет-технологій: монографія / П. І. Федорук. - Івано-Франківськ: Прикарпат. нац. унт ім. В. Стефаника, 2008. - 326 с.

13. Денисова И. Ю. Реализация адаптивной технологии обучения в информационной обучающей системе / И. Ю. Денисова, М. В. Баканова // Известия ПГПУ им. В.Г Белинского. - 2012. - № 28. - С. 749-752.

14. Калашнікова А. Адаптація до навчально-пізнавальної діяльності студентів як наукова проблема / А. Калашнікова // Серія: Педагогічні науки. Наукові записки. - 2012. - Вип. 107 (1). - С. 202-208.

15. Чайкіна Н. О. Специфіка професійної адаптації практичних психологів / Н. О. Чайкіна // Серія: Психологія. Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. - Харків. - 2010. - Вип. 44. - С. 174-177.

16. Тарас Е. Методы и приемы психологической войны / Е. Тарас. - Минск: Харвест, 2006. - 352 с.

17. Бондар В., Шапошнікова І. Адаптивне навчання студентів як передумова реалізації компетентнісного підходу до професійної підготовки вчителя / В. Бондар, І. Шапошнікова // Рідна школа. - 2013. - № 11. - С. 36-41.

18. Бояров Е. Н. Сущность адаптивного подхода к обучению педагогов в области безопасности жизни деятельности / Е. Н. Бояров // Народное образование. Педагогика: Гуманитарные, социально-экономические и общественные науки. - 2015. - С. 107-109.

19. Бунтури Ю. В. Адаптивное обучение, как одно из перспективных направлений в современной информационной обучающей системе / Ю. В. Бунтури, О. В. Канищева, Вовк М. А., Лютенко И. В.Бунтури, О. В. Канищева, М. А. Вовк, И. В.Лютенко // Інформаційні технології в економіці, екології, медицині та освіті. - 2017. - Вип. 2 (148). - С. 155-162.

20. Огієнко О. І. Інформаційні технології як засіб адаптивного навчання дорослих / О. І. Огієнко. - Київ: Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України, 2010. - № 6 (20). - С. 48-53.

21. Пішванова В. О. Принципи адаптивного нав-чання. Педагогічні науки: Вісник Запорізького національного університету. - 2015. - № 1 (24) . - С. 178-183.

22. Ловцов Д. А. Информационная теория эргасис-тем: Тезаурус / Д. А. Ловцов. - Москва: Наука, 2005. - 248 с.

23. Солона Ю. О. Адаптивне навчання як чинник інноваційних змін у фаховій підготовці майбутніх учителів біології / Ю. О. Солона // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. - 2019. - № 63. - Т. 2. - С. 165-171. DOI 10.32840/19925786.2019.63-2.32.

24. Літвінова М. Б. Методична система адаптивного навчання фізики у закладах вищої технічної освіти: дис. д-ра пед. наук: 13.00.02 / М. Б. Літвінова. - Центральноукраїнський державний педагогічний університет ім. В. Винниченка. Кропивницький, 2018. - 517 с.

25. Лозицкий В. Л. Феномен клипового мышления и информационно-комуникационные технологии в высшем професиональном образовании / В. Л. Лозицкий // Научные труды Республиканского института высшей школы. - 2016. - С. 375-379.

26. Нестерова Л. Ю. Развитие клипового мышления у студентов в системе высшего образования посредством опорных граф-схем / Л. Ю. Нестерова, С. В. Напалков // Вестник Нижегородского университета им. Н.И. Лобачевского. Серия: Социальные науки. - 2016. - № 4 (44) . - С. 207-215.

27. Семеновских Т. В. Феномен клипового мышления в образовательной вузовской среде / Т. В. Семеновских // Науковедение. Эдукология и педагогика. - 2014. - № 5 (24) . - С. 17-23.

28. Чистоклетов Л. Г. Інформаційно-психологічні впливи як невід'ємна складова парадигми інформаційної безпеки / Л. Г. Чистоклетов, В. Й. Шишко // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія психологічна. - 2012. - 2 (1) . - С. 183-194.

29. Шарко В. Д. Методична підготовка вчителя фізики в умовах неперервної освіти: монографія / В. Д. Шарко. - Херсон: ХДУ, 2006. - 400 с.

30. Азгальдов Г. Г. Теория и практика оценки качества товаров (основы квалиметрии) / Г. Г. Азгальдов. - Москва: Экономика, 1982. - 256 с.

31. Єльникова Г. В Моніторинг як ефективний засіб оцінювання якості загальної середньої освіти в навчальному закладі / Г. В. Єльникова, З. В. Рябова // Обрії. - 2008. - № 1 (26). - С. 5-12.

32. Єльникова Г. В. Технологія інструментарію кількісного вимірювання якості освіти в навчальному закладі / Г. В. Єльникова. - URL: https://chito.in.ua/tehnologiya-instrumentariyukilekisnogo-vimiryuvannya-yakosti.html (дата звернення: 22.04.2013).

33. Мартинець Л. А. Факторно-критеріальна модель як основа оцінювання параметрів управління освітнім середовищем професійного розвитку вчителів / Л. А. Мартинець // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах: зб. наук. пр. - Запоріжжя: КПУ, 2019. - Вип. 65. - Т. 1. - 140 с. - С. 9-14. DOI https://doi.org/10.32840/1992- 5786.2019.65-1.11.

34. Кыверялг А. А. Методы исследования в профессиональной педагогике / А. А. Кыверялг. - Таллин: Валгус, 1980. - 334 с.



References

1. Reforma medychnoi osvity: shcho zminytsia dlia studentiv ta likariv [Medical education reform: what to change for students and doctors]. (2018). moz.gov.ua. Retrieved from https://moz.gov.ua/article/reform-plan/reforma-medichnoi-osviti-scho-zminitsja-dlja-studentiv-ta- likariv- [in Ukrainian].

2. Poliakova, H.A. (2003). Adaptyvne upravlinnia navchalnym protsesom v umovakh zahalnoosvitnoho kompleksu [Adaptive management of the educational process in terms of the complex]. Extended abstract of candidate 's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

3. Lovtsov, D.A., Bogorev, V.V. (2007). Adaptivnaya sistema individualizatsiiobucheniya [Adaptive system of individualization of training]. Pedagogika - Pedagogy, 6, 24-27 [in Russian].

4. Borogev, V.V. (2001). Psikhologo-pedagogicheskie osnovysistemy adaptivnogo obucheniya [Psychological and pedagogical foundations of the adaptive learning system]. Nauka i shkola - Science and school, 2, 12-15 [in Russian].

5. Sorochynska, V.Ye. (2013). Adaptatsiia studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv: zarubizhna i vitchyzniana praktyka [Adaptation of students of higher educational institutions: foreign and domestic practice]. Seriia: Pedahohika i psykholohiia. Naukovi zapysky VDU im. M. Kotsiubynskoho - The Scientific Issues of Vinnytsia State M. Kotsyubynskyi Pedagogical University. Section: Pedagogics and Psychology, 40, 383-386 [in Ukrainian].

6. Shtyfurak, V.S. (1998). Adaptatsiia studentiv-pershokursnykiv v umovakh vyshchoho navchalnoho zakladu [Adaptation of freshmen in a higher education institution]. Extended abstract of candidate's thesis. Luhansk [in Ukrainian].

7. Peretiatko, V.V. (2010). Riven intelektualnoho rozvytku yak skladova dydaktychnoi adaptatsii studenta-pershokursnyka universytetu [The level of intellectual development as a component of didactic adaptation of a first-year student of the university]. Visnyk Zaporizkoho natsionalnoho universytetu - Bulletin of the Zaporizhia National University, 2(13), 223-226 [in Ukrainian].

8. Plotnikova, O.B. (2001). Dydaktychna adaptatsiia studentiv pershoho kursu vyshchoho pedahohichnoho zakladu (na materiali vyvchennia inozemnoi movy) [Didactic adaptation of first-year students of higher pedagogical institution (on the material of learning a foreign language)]. Candidate 's thesis. Kyiv: Natsionalnyi pedahohichnyi un-t im. M.P. Drahomanova [in Ukrainian].

9. Bespalko, V.P. (2002). Obrazovanie i obuchenie s uchastiemkompyuterov (pedagogika tretyego tysyacheletiya) [Education and training with the participation of computers (pedagogy of the third millennium)]. Moscow: izd. Moskovskiy psikhologo-sotsialnyy institut, NPO MODEK [in Russian].