Розвиток творчих здібностей дітей у нетрадиційних формах музичної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД №14

ДОСВІД РОБОТИ

на тему: «Розвиток творчих здібностей дітей у нетрадиційних формах музичної діяльності»

музичного керівника

Вовни Лілії Володимирівни

Тернопіль - 2014



Анотація

Тема досвіду: «Розвиток творчих здібностей дітей у нетрадиційних формах музичної діяльності».

Об'єкт досвіду: Вовна Лілія Володимирівна, музичний керівник, стаж роботи 15 років, спеціаліст вищої категорії.

Адреса досвіду Тернопільський дошкільний навчальний заклад №14.

Вивчення та оформлення досвіду: 2013 - 2014 рр.

Вовна Л.В. впроваджує елементи Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі», здійснює роботу за такими основними напрямками:

- виховання інтересу до різних видів музичної діяльності;

- формування музично-ритмічних здібностей, розвиток музично- ритмічного мислення;

- перетворення виконавства на активну форму творчої діяльності;

- розвиток інтересу до активної гри на музичних інструментах;

- формування досвіду музичних вражень, розвиток мислення, бажання слухати найкращі зразки світової класичної музики;

- формування умінь творчо використовувати накопичений досвід у взаємодії з навколишнім середовищем.

Вовна Л.В. веде пошукову роботу щодо втілення в навчально-виховний процес нових форм і методів музичного виховання, які забезпечують розвиток не окремих сторін музичної діяльності, а формування особистості дошкільника загалом.

Музичний керівник ґрунтовно та всебічно проаналізувала та узагальнила свою роботу з дошкільниками з розвитку творчих здібностей дітей у нетрадиційних формах музичної діяльності. Матеріали досвіду містять методичні рекомендації з розвитку креативності засобами музики для музичних керівників та вихователів, перелік етапів розвитку творчої активності дітей, план роботи з розвитку творчих здібностей дітей у нетрадиційних формах музичної діяльності, поради з питань здійснення творчого музикування за концепцією Карла Орфа, цикл тематичних та комплексних музичних занять для старших дошкільників.

У творчому доробку представлено детальний опис змісту музично- дидактичних ігор у різних вікових групах, вправи для формування ритмічної, інтонаційної, координаційної основи музичних здібностей дітей, зокрема: рух під музику, аудіо записів, рух у супроводі гри муз керівника на музичному інструменті, гру не перкусійних інструментах, ритмічне промовлення віршів.

Досвід містить практичні матеріали та власні розробки занять нетрадиційного змісту, конспекти театралізованих дійств, музично-тематичних вечорів із застосуванням творчих завдань, музичні загадки, ребуси, фотоматеріали.

З метою навчання дітей творчо виявляти себе у різних видах музичної діяльності, Лілія Володимирівна представляв план роботи музично-драматичного гуртка «Маленькі артисти». Під час розучування ролей особливу увагу звертає на осмислення дітьми змісту твору, спонукає до творчої самостійності, формує здатність до імпровізацій. Музичний керівник доводить, що керівництво педагога полягає не тільки у використанні методів та прийомів, що активізують творче виявлення дітей, а й у співтворчості з ними у процесі виконання творчих завдань.

О.І. Мохорук

Узагальнений досвід музичного керівника Вовни Л.В. може використовуватись у навчально-виховній практичний діяльності як такий, що містить креативні педагогічні ідеї, які мають прикладне значення.

музичний виховання дидактичний гра



Відгук про педагогічну діяльність музичного керівника ТДНЗ № 14 Л.В. Вовни

Вовна Лілія Володимирівна прийнята на посаду музичного керівника дошкільного навчального закладу № 14 у 2006 році, та продовжує тут свою трудову діяльність. Вона є фахівцем з музичного виховання, закінчила ТДПУ у 1998 році.

Проявила себе як висококваліфікований спеціаліст, який досконало володіє методикою музичного виховання, добре обізнана з основами педагогіки, психології, дитячої та вікової фізіології, враховує індивідуальні та вікові особливості кожної дитини, втілює в практику роботи інноваційні освітні методики та технології, вносить пропозиції щодо вдосконалення навчально-виховного процесу. Понад 6 років працює над темою: «Розвиток творчих здібностей дітей у нетрадиційних формах музичної діяльності».

Систематично та цікаво проводить колективні перегляди занять, розваг, дні відкритих дверей для батьків, вистави, концерти, семінари. Має високий рівень професійної компетентності та особистісного потенціалу, уміє розкрити творчий потенціал кожної дитини. Вихованці Вовни Л.В. неодноразово займали призові місця на міських конкурсах художньої самодіяльності.

Музичний керівник чітко виконує посадову інструкцію, правила внутрішнього трудового розпорядку, інструкції з техніки безпеки.

Розпорядження адміністрації виконує добросовісно, вчасно та точно.

Вовна Л.В, має високу працездатність, вимоглива до себе, комунікабельна, доброзичлива. Користується авторитетом у батьків та працівників дошкільного навчального закладу.



План роботи

План з розвитку творчих здібностей дітей у традиційних та нетрадиційних формах музичної діяльності на 2013 - 2014 навчальний рік

№	Зміст роботи	Вікова група	Термін виконання	Відповідальний
1.	Обстеження музичних здібностей дітей	усі вікові групи	вересень- жовтень	Вовна Л.В.
2.	Виготовлення наочності для розвитку творчих здібностей дітей	усі вікові групи	протягом року	Вовна Л.В.
3.	Виготовлення саморобних дитячих інструментів для здійснення музичної діяльності дітей за принципом Карла Орфа	середні, старші групи	протягом року	Вовна Л.В.
4.	Фестиваль дитячої творчості «Не бійся мріяти та фантазувати» (танцювальні вигадки дітей)	старша група	вересень	Вовна Л.В. Кошло Н.Д.
5.	Свято театралізованої гри	середня група	вересень	Вовна Л.В.
6.	Музично-дидактична гра «Годинник музичних настроїв	старша група	жовтень	Вовна Л.В.
7.	Драматизація казки «Круть і Верть»	молодша група	жовтень	Вовна Л.В.
8.	Музично-екологічна казка «Подорож до Екотопчика»	старша група	листопад	Вовна Л.В. Крашівська Т.В.
9.	Музична сценка «3 моху виткнувся грибок»	молодша група	листопад	Вовна Л.В. Лузан Т.П.
10.	Музично-тематична розвага «Ой, хто, хто Миколая любить»	старші групи	грудень	старші групи Шамлі Н.Р.
11.	Музично-дидактична гра «Чий це голосок»	середня група	грудень	Вовна Л.В.
12.	Театральна гра-вистава за участю дітей та дорослих «Пригоди у лісі»	старші групи	січень	Вовна Л.В. Шамлі Н.Р.
13.	Драматизація казки «Пан Коцький»	старша група	січень	Вовна Л.В.
14.	Театрально-ігрова вистава «Карлсон повертається»	середня група	лютий	Вовна Л.В. Руда О.В.
15.	Музично - тематична розвага «Стрітення»	усі вікові групи	лютий	Вовна Л.В.
16.	Літературно-музична композиція «Ми онуки твої, Тарасе»	старша група	березень	Вовна Л.В.
17.	Драматизація казки «Колобок»	молодша група	березень	Вовна Л.В.
18.	Музично - тематична розвага «Свято сміху»	старша група	квітень	Вовна Л.В.
19.	Музична розвага «Великодній передзвін»	середня група	квітень	Вовна Л.В. Гуменюк Л.І.
20.	Музично-дидактична гра «Склади пісеньку просту»	старша група	травень	Вовна Л.В.
21.	Літературна вікторина з використанням елементів театралізації	усі вікові групи	травень	Вовна Л.В.



Розвиток творчих здібностей дітей у нетрадиційних формах музичної діяльності

Серед багатьох видів мистецтва музика займає особливе місце в естетичному, художньому вихованні і у всій системі всебічно і гармонійно розвиненої людини. Дошкільнята проявляють особливу любов до музичного мистецтва і можуть бути задіяні в посильну для їх віку діяльність, метою якої є розвиток інтересу до музики, вірного сприймання її змісту, структури, форми, а також пробудження потреби постійного спілкування з нею і бажання творчо проявити себе у цій сфері. Важливим завданням музичного виховання є розвиток творчого відношення до музики, розкриття творчого потенціалу дітей, формування у них здатності до самостійної музичної діяльності, формування у дітей бажання слухати музику, імпровізувати поспівки, створювати певні образи у музичних іграх, хороводах, застосовуючи нові поєднання знайомих танцювальних рухів, музикувати на інструментах. Це одна з форм вираження потреби дітей у музичній діяльності.

Як інтегрований предмет музика в дитячому садку органічно поєднує в собі такі доступні дітям види музичної діяльності як слухання музики, співи, рухи під музику, гру на дитячих музичних інструментах. Переконалася, що широке і повсякденне залучення дітей до різноманітних видів музичної діяльності - обов'язкова умова розвитку в них творчих здібностей. Тому намагаюся, щоб творчий підхід до сприйняття музики, самостійна творча діяльність були присутні у всіх елементах музичних занять, в тому числі і у нетрадиційних формах музичної діяльності дітей, які займають значне місце у моїй повсякденній роботі. Стараюся подавати традиційні види музичної діяльності у нетрадиційних формах. Музичні загадки, кросворди, ребуси, слухання творів, які не включені до програми, допомагають досягнути поставлених завдань:

- розвивати метро-ритмічне чуття, увагу, уяву;

- формувати у дітей вміння визначати настрій музичного твору;

- самостійно придумувати коротенькі пісеньки;

- виховувати бажання слухати музику, добирати різні слова для передачі її настрою;

- розрізняти музичні звуки за висотою;

- формувати уявлення дітей про музичні регістри (високий, середній, низький);

- виховувати естетичний смак, любов до класичної музики.

Для розвитку творчих здібностей дітей надаю перевагу ігровим прийомам, які забезпечують зв'язок пізнавальної діяльності з ігровою. Враховуючи обмежені властивості ігрової сфери і вольових зусиль дитини, намагаюся будувати навчання так, щоб воно викликало в дітей позитивні емоції і сприймалося як гра.

Музичні ігри-заняття відрізняються від традиційних музичних занять більш ігровою насиченістю змісту. Кожна гра-заняття має проводитися в єдиному ігровому ключі, тобто охоплювати різні види ігор: дидактичні, рухливі, театралізовані. Структурні елементи такої гри- заняття пов'язані між собою за допомогою теми чи персонажу. Музично- дидактичні ігри об'єднують всі види музичної діяльності: спів, слухання, рухи під музику, гру на музичних інструментах. Головне їх завдання - формувати у дітей в доступній ігровій формі музичні здібності, допомогти їм розібратися в співвідношенні звуків по висоті, розвинути у них почуття ритму, тембровий і динамічний слух, спонукати до проявів творчості із застосуванням одержаних знань. Музично-дидактичні ігри в різних вікових групах за змістом можуть бути схожими, а за глибиною пізнавального матеріалу - відмінними. Музична гра - кульмінація, емоційна вершина музичного заняття. Важливо не позбавляти малюків цієї радості, не обмежувати можливості кожної дитини побути у головній ролі. Якщо дошкільники активні у грі, це свідчить про їх психологічний комфорт, відчуття повноти життя, емоційне та фізичне благополуччя. Важливо, щоб солістом був не лише дорослий, а й дитина - учасник гри, бо це розвиває творчі здібності, формує впевненість дитини у своїх силах. Стараюся часто використовувати різноманітні дидактичні ігри: «Співанкова квіточка», «Годинник музичних настроїв», «Кого зустріла в лісі Оленка», «Музичний квартет», «Бубон і брязкальце», тощо.

Однак не слід акцентувати увагу тільки на ігрових методах роботи. Це призведе до зниження рівня музичного розвитку дітей, що негативно впливатиме на якість засвоєння певних умінь та навичок. Тому ігри- заняття треба розглядати як одну із складових частин усього музично- розвиваючого комплексу, що ставить за мету не тільки задовільнити потребу дітей у грі, а й навчити їх під час її проведення певних навичок та вмінь.

Ігровий момент повинен супроводжувати і проведення нетрадиційних занять з музичного виховання. Сама назва відображає неординарний підхід до організації цих занять. Вони можуть мати гнучку структуру, охоплюючи не всі види музичної діяльності, так звані домінантні заняття (наприклад, в центрі уваги окремого заняття - танці, співи або слухання музики); 2-3 основних види (слухання-співи, співи-гра на дитячих музичних інструментах); нетрадиційні види (ознайомлення з елементами нотної грамоти, слухання музичної казки); тощо. Заняття такого плану дають поштовх до творчого розвитку дітей, оскільки дошкільнята мають змогу більше часу приділити тому чи іншому виду музичної діяльності, глибше осмислити його. Домінантне заняття можна поєднати з елементами комплексного. Наприклад, під час слухання - розгляд картини живопису чи слухання поезії, що відповідає змісту музики. В результаті цього у дітей накопичується художній досвід, на основі якого виховуються музично-слухові уявлення.

Головна мета музичного виховання дитини - це розвиток її творчих здібностей, тому не слід інтенсивно використовувати гру на всіх етапах розучування матеріалу, оскільки це не сприяє розвитку творчих навичок, знань та вмінь. Так, на етапі ознайомлення з новим музичним явищем можна провести музично-дидактичну гру. Етап розучування та закріплення пісні чи танцю теж можна збагатити ігровими прийомами. А найскладніші для дітей види музичної діяльності - слухання музики та гра на інструментах - потребують більш «серйозного» підходу, тому, можливо, краще впроваджувати гру лише на етапі закріплення.

Починаючи з молодшої групи, варто організовувати комплексні заняття з використанням засобів образотворчого мистецтва та художнього слова. Ці заняття доцільно проводити тоді, коли діти здобули певні знання і можуть самостійно відтворити у своїй естетичній діяльності запропоновану тему. У таких заняттях я використовую широкий комплекс навчально-виховних впливів, куди входять різні види мистецтва: музика, живопис, художнє слово. Комплексне заняття складається з кількох взаємозв'язаних частин, що впорядковуються певній меті. Мета комплексних занять полягає в тому, щоб донести до дітей навчальний матеріал якомога повніше, як можна більше розкрити їх творчі здібності, асоціативне мислення. Пропоную елементи зображувальних комплексних занять:

- слухання: Чайковський «Вальс квітів». Після слухання запропонувати дітям виконати аплікацію з квітів;

- слухання: Гріг «Ранок» і малювання ранкового пейзажу.

Також елементом комплексного заняття є художньо-мовна діяльність, тобто поєднання поезії з прослуханим чи виконаним музичним твором.

На сучасному етапі розвитку дошкільної освіти музичне виховання потребує вагомих змін. Зокрема, традиційна практика організації музичних занять збагатилася впровадженням педагогіки Карла Орфа. Як відомо, його концепція визначає пошук і об'єднання формувальних ситуацій у єдину систему, де активною ланкою виступає співтворчість дитини та педагога. Тобто йдеться не про разові виховні впливи та заходи, а про цілісну, педагогічно спрямовану систему знань у сфері музичного мистецтва.

Пропоноване моделювання процесу ґрунтується на розмаїтті музичних звуків та на широкому спектрі їх використання у різних видах та змісті музичної діяльності дітей на занятті. Це забезпечує поступове введення дітей у метро ритм, стимулює розвиток їхньої пізнавальної активності. Вся здійсню вальна робота ґрунтується на ігрових завданнях, поєднує в собі дитячий фольклор, класичну та сучасну музику, інноваційні технології ознайомлення з ними.

Карл Орф пропонує розглянути музичне виховання ширше, ніж просто традиційне залучення дітей до виконання і слухання музики професійної. Діти повинні не тільки слухати і відтворювати складену іншими музику, але, і у першу чергу, створювати і виконувати свою дитячу елементарну музику.

Ця система побудована на елементарному музикуванні, де провідну роль відіграє ритм і музично-ритмічне виховання. Вправи, засновані на метричній структурі слова, мовленні, мелодико-інтонаційному проголошенні.

Найбільший вплив на дитину у цій системі чинить музично- театралізована гра, в якій поєднано спів, мовлення, жест, гра на музичних інструментах. Діти мають можливість на кожному занятті проявити своє внутрішнє «я», не підкоряючись загально - прийнятим шаблонам, створювати та втілювати художні образи, постійно граючись.

Гра на дитячих (придбаних чи саморобних) музичних інструментах в ансамблі та оркестрі - один з найулюбленіших для дітей видів музичної діяльності. Вона підвищує інтерес дошкільнят до музичних занять, сприяє розвиткові музичної пам'яті, уваги, допомагає долати надмірну сором'язливість, скутість. У ній розвиваються і реалізуються природні музичні здібності та виконавські здатності всіх дітей, незалежно від рівня обдарованості; проявляються індивідуальні риси кожного виконавця: воля, емоційність, зосередженість. Така гра є чудовою формою залучення дітей до спільного елементарного музикування.

На найпершій стадії свого використання дитячі музичні інструменти мають бути іграшками. Музичні іграшки збуджують творчу думку дитини, допомагають зрозуміти, звідки беруться звуки. А найголовніше - вони зручні для використання в різноманітних забавах малечі. їх можна озвучити найпростішими інструментами, які виготовляють самі діти з усього, що можна знайти у побуті й пристосувати для звукоутворення. Мета такої інструментальної гри - імпровізаційне розважальне звуконаслідування.

Інструментальна гра в її елементарно-імпровізаційному вигляді є органічною частиною дитячої музичної культури. Власне, інструменти си не найпривабливіша для дітей музична галузь. Адже дитина й саму музику асоціює з інструментом, а не зі співом. Отже, саме інструмент є для неї символом музики.

Навчання дошкільнят гри на саморобних інструментах я проводила організовано і послідовно. Знайомство з ними я здійснювала організовано на музичних заняттях і в ході індивідуальної роботи. Я використовувала різні методичні прийоми: показ ілюстрацій, музичних іграшок; використання музично-дидактичних ігор; слухання музики в запису, і т.д. З багатьма інструментами я ознайомлювала дошкільнят на своїх музичних заняттях з урахуванням їхніх вікових особливостей. З рештою інструментів, які використовуються в оркестрі, у невеличких ансамблях та в деяких музичних іграх, я ознайомлювала індивідуально. Навчання я здійснювала і у вільний від занять час.

У цій роботі, зокрема, мені знадобилися народні поспівки, потішки, пісеньки. Вони допомагають розвивати у дітей мелодійний слух, чуття ритму, голос, здатність порівнювати і розрізняти звуки за висотою і тембром. Для правильної організації роботи я дотримувалась таких принципів:

- урахування жанрового розмаїття музичних творів;

- використання іграшок-саморобок у різних видах дитячої музичної діяльності;

- забезпечення максимальної активності дітей на всіх етапах - під час виготовлення музичних інструментів, навчання гри на них та виконавства;

- співробітництво дітей один з одним та дорослим;

- урахування підготовленості та зацікавленості самих вихователів;

- залучення батьків до виготовлення саморобних музичних інструментів.

Спонтанні ігри з музичними інструментами також сприяють розвитку творчої активності дітей.

Я також широко використовувала саморобні музичні інструменти. Найперше уявлення про виразність різних тембрів діти одержать, якщо спробують озвучити за допомогою цих інструментів якусь казочку. При цьому діти самі повинні вибрати інструмент для озвучення певного персонажу. Інсценування казки супроводжується різними шумовими звуками: Мишка-шурхунчик, Жабка-йогуртова коробочка з розрізаним дном, Зайчик-ксилофон, Ведмідь-барабан, і т.д.

Цікавою формою творчої роботи з саморобними музичними інструментами є одночасний спонтанний звуко-шумовий супровід виконуваного на фортепіано яскравого образного музичного фрагмента. Діти спочатку прослуховують твір, а потім я їм пропоную імпровізувати акомпонемент. При цьому я звертаю увагу дітей на те, що шумовий акомпонемент має «прикрасити» музику, відповідати їй за звучанням, а не збивати її. Працюючи за системою Карла Орфа, я ставила перед собою такі завдання:

- ознайомлення дошкільнят із різновидами музичних звуків та методикою їх відтворення;

- формування пізнавальної компетентності за допомогою мовленнєвих ігор, фольклорних зразків;

- збагачення емоційно-чуттєвого та когнітивного досвіду дітей шляхом впровадження інноваційних форм організації роботи: імпровізацій, психогімнастики, пальчикової гімнастики, арт-терапії;

- розвиток мовлення та формування культури мови дитини.

Вводячи в музичні заняття педагогічні прийоми Карла Орфа, я мала на меті збагачувати словник вихованців, розвивати у них відчуття краси авторських музичних творів, народної пісні. Творча рухова та мовна активність дошкільнят, елементарний інструментальний супровід співу (на дитячих музичних інструментах), відтворення різноманітними звуками ритму музичних фраз та характеру музики, імпровізація, виконання фрагментів казок із використанням музичних інструментів (класичних та саморобних) - ось деякі варіанти реалізації зазначених вище завдань.

Окрім роботи за принципами педагогіки Карла Орфа у своїй роботі я використовую ще ряд музично-педагогічних систем 20 століття а саме: система музично - ритмічного виховання Еміля Жак - Далькроза. Його система музично - ритмічного виховання передбачає: ритмічну гімнастику, музично - пластичні імпровізації. Швейцарський педагог вважав ритм провідним виховним чинником. В основі його педагогічної системи лежить імпровізація як метод осягнення музики та музичного виховання.

Важливе місце у моїй педагогічній діяльності займає музично - виховна концепція Золтана Кодая. Для неї характерні опора на національну інтонаційно - ладову і метро - ритмічну основи, розвиток співацько-хорових традицій європейської музичної педагогіки, прагнення розширити музичну грамотність дітей, орієнтація на масове музичне виховання.

Золтан Кодай вважав, що не існує немузикальних дітей, а немузикальні дорослі - це ті, чия музикальність у дитинстві не була помічена і розвинена. Саме практика музикування найкраще розвиває ладовий слух, що є фундаментом музикальності. Тому головним видом музичних занять педагог вважав хоровий спів, зокрема спів народних пісень, які вважав рідною музичною мовою дитини. Таким чином впровадження у роботу з дітьми основних принципів та методів системи музичного вихованні Золтана Кодая, орієнтованої на масове музичне виховання, дає змогу розширити музичну грамотність дітей з акцентом на національну інтонаційно - ладову та метро - ритмічну основи, гармонійно та послідовно розвивати не лише музичність дітей, а й їхню загальну культуру.

На гармонійний розвиток дитини особливим чином впливають заняття з музичної казкотерапіії. Вони стимулюють творчі здібності дитини, сприяють розвитку та функціонування у неї:

- пізнавальних процесів та пізнавальні здібності дитини;

- емоційної та вольової сфер;

- комунікативно - мовленнєвої сфери;

- морально - естетичних потреб

Музика і казка, які поєднуються на заняттях з музичної казкотерапії, пробуджують уяву дитини, збагачують її новими смислами,образами та уявленнями, підтримують чутливу душу кожної дитини. На таких заняттях дитина вчиться імпровізувати: створювати новий танок, відповідати своїм тілом на музичні імпульси, втілювати в музичних рухах образи казкових персонажів.

У своїй діяльності я активно використовую драматизацію казки що сприяє руховій активності дитини: жестами та мімікою вона може зобразити того чи іншого казкового персонажа.

Сприймання казки та музики потребують від дитини уваги, пам'яті, волі, навичок слухання та зосередження. Дитина привчається до повної зосередженості, напрацьовує вміння прислухатися до себе, пізнає свій духовний світ, розвиває власну інтуїцію.

Одним із перспективних напрямків оздоровчої робот из дітьми є музикотерапія. Її використання на музичних заняттях дає мені змогу:

- зміцнити психофізичне здоров'я дітей;

- корегувати поведінку дітей, зокрема гіперактивних та неконтактних;

- активізувати у дітей емоційну чуйність;

- розвивати комунікативні, соціальні навички.

Музична терапія в активні формі містить:

- інструментальну музикотерапію;

- вокалотерапію;

- кінезотерапію.

На музичнову занятті з елементами музикотерапії «Подорож до Екотопчика» я використала низку прийомів і форм музикотерапевтичної роботи:

- ритмомовлиннєву гру;

- запис звуків природи;

- пластичну імпровізацію;

- вправу на регуляцію м'язевого тонусу;

- спів;

- пальчикову гру;

- релаксаційну вправу.

Ритмомовленнєві ігри дали мені змогу розвивати у дітей відчуття ритму та темпу, виховувати чітку дикцію та виразне мовлення.

Слухання звуків природи розвиває у дітей увагу та уяву, а також заспокоює та врівноважує їх.

Вправи на регуляцію м'язового тонусу спрямовані на тренування навичок довільно напружувати і розслабляти певні групи м'язів, що поліпшує здатність керувати власним тілом, зберігати рівновагу і координувати свої рухи.

Спів справляє значний терапевтичний вплив на дитячий організм, адже під час співу відбувається:

- акустичний масаж внутрішніх органів;

- стимуляція мозкової діяльності;

- стабілізація нервової системи.

Під час пальчикових ігор діти розвивають дрібну моторику, а це позитивно впливає на розвиток уваги, мислення, мовлення, координації.

У цілому використання музикотерапії дає мені змогу привчити дітей до застосування нескладних, але ефективних оздоровчих вправ, які знадобляться їм також у повсякденному житті.

Одним із видів нетрадиційних занять є святкові ранки і розваги. При їх організації я спираюсь на самобутні національні особливості музичної культури України, на її культурно-регіональні традиції та обряди. Дитячі ранки та розваги є результатом творчих виявлень дітей. Тут діти можуть реалізувати свої здібності, розкрити в повній мірі свою фантазію, уяву. Ранки та розваги можуть проводитися у формі концертів, драматизацій, різноманітних конкурсів, творчих змагань. Метою таких заходів є: поглибити навички виразного читання віршів, злагодженого виконання таночків, художнього виконання пісень. Під час проведення ранків та розваг у дитячому колективі створюється веселий настрій, дружня атмосфера творчої взаємодії між дітьми.

Однією з форм нетрадиційних музичних занять, які я здійснюю, є індивідуальна робота з дітьми низького рівня музичного розвитку. Мета таких занять - підняти їх до середнього рівня розвитку з музичного виховання, виявити та розвинути їх творчі здібності, «підвищити» почуття впевненості в собі. Завдяки використанню нетрадиційних форм музичних занять у моїх вихованців помітно зріс:

- музичний інтерес, потяг до музики, пізнавальна активність;

- інтерес до слухання музики, музикування на різних музичних інструментах;

- емоційність, рухова пластичність, звукообразність музичних уявлень.

У музичній діяльності творчість може проявлятись по-різному, а прийоми активізації дитячої творчості дуже різноманітні. Та я вважаю, що найважливішим є те, що потрібно тонко відчувати, бачити кожну дитину, розвивати її здібності, творчу обдарованість, підвищувати культурний рівень для того, щоб діти отримували радість від своїх досягнень у музиці.

Керівництво педагога полягає не тільки у використанні методів та прийомів, що активізують творчі виявлення дітей, а й у співтворчості з ними в процесі виконання творчих завдань. Це позитивно впливає на розвиток творчих дитячих виявлень.



Робота з батьками

Музика в житті малюків

Консультація для батьків дітей раннього та молодшого дошкільного віку

У дитини одним із перших формується слуховий аналізатор, тож музика найраніше серед усіх видів мистецтв стає доступною для сприйняття дитини. Приємні, злагоджені звуки потрібні для гармонійного фізичного та інтелектуального розвитку дитини і у лоні матері, і після народження. Вони сприятливо діють на настрій дитини, викликають у неї відчуття задоволення.

Благодатні звуки

Медики стверджують, що нестача у житті сучасних дітей благодатних звуків викликає хвороби. Дзюркіт струмка, шелест листя, щебетання птахів та багато інших звуків, серед яких людина жила впродовж тисячоліть, сьогодні змінилися на гул реактивних літаків, гуркотіння автомобілів та побутової техніки. Дитина частіше чує постріли, лайливі слова, зойки жаху з телевізору, ніж ніжний спів матері. Прикро, але батьки зазвичай не надають цьому значення, вони просто не знають, що благодатні звуки природи та музики мають величезний вплив на організм на фізіологічному рівні.

Доведено, що музика може заспокоювати чи збуджувати нервову систему, прискорювати чи уповільнювати роботу серця та дихання, нормалізувати артеріальний тиск, підвищувати рівень ендорфіну (речовини, яка виробляється в мозку і сприяє підвищенню життєвого тонусу людини, усуненню больового синдрому), регулювати температуру тіла, активізувати імунітет, стимулювати вироблення гормонів, що блокують стрес.

Вплив музики на психологічний стан людини

Музика має потужний психологічний вплив на людину. З огляду на це важливо звернути увагу, яку музику слухають батьки та їхні діти. Збуджуюча, гучна музика, що виражає агресивний настрій, позбавляє людину -- і дорослого, і дитину -- стану врівноваженості, спокою, а за певних умов, наприклад, на рок-концертах, спонукає до руйнівних дій. Особливо протипоказана така музика гіперактивним, розгальмованим дітям зі слабким контролем -- вона підсилює негативні прояви у їхній поведінці.

Спокійна музика дарує відчуття радості, любові; здатна гармонізувати емоційний стан і дорослого, і маленького слухача. Таку музику можна використовувати перед сном, щоб допомогти дитині заспокоїтися і розслабитися. Коли дитина ляже у ліжко, батьки можуть увімкнути спокійну, тиху, мелодійну, м'яку музику та попросити дитину заплющити очі, уявити себе в лісі, на березі моря, у саду або в будь-якому іншому місці, яке викликає позитивні емоції. Потрібно звернути увагу дитини на те, як розслабляється і відпочиває кожна частина її тіла.

Інтонація мовлення

Інтонація мовлення людини також надзвичайно потужно впливає на свідомість: і того, хто сприймає це мовлення, і того, хто, власне, говорить. Внутрішній стан, думки, ставлення до світу ми втілюємо в інтонації свого мовлення. А те, що ми говоримо, і як це вимовляємо відповідно накладає відбиток на психологічний стан слухача, впливає на наші стосунки з ним. Наприклад, грубий, різкий голос дорослого може викликати у дитини сильний переляк і стан заціпеніння. Постійно роздратований, незадоволений голос породжує у слухача відчуття, що його не люблять і не цінують як особистість. Натомість навіть відмова, виголошена дитині спокійним, м'яким, немов співчуваючим голосом, допомагає дитині легше примиритися з незадоволеністю її бажання.

Домашні музичні заняття

Усі чинники, про які йшлося, певною мірою впливають на розвиток власне музичних здібностей дитини. Батькам слід знати, що музичні здібності у дитини можуть виявлятися дуже рано, проте якщо ви не помічаєте особливих їхніх проявів -- однозначні висновки про їх відсутність теж не варто робити. Лише систематична турбота батьків про прилучення дитини до музики зможуть закласти в ній «ядро» музичності. Для цього батькам потрібно набратися терпіння. Раджу приділяти музичному розвитку дитини хоча б 3-5 хвилин на день, і результат не забариться.

Нагадаю про те, що найважливіше завдання для дорослих -- навчити дитину уважно слухати музику. Окрім того, потрібно дбати й про розвиток у дитини співочих навичок, уміння ритмічно рухатися під музику.

Більшість батьків не мають музичної освіти, та це й не обов'язково. Достатньо вміти чисто співати, правильно інтонувати мелодії, виразно виконувати танцювальні рухи. Вдома можна повторювати репертуар, з яким дитину ознайомлюють у дитячому садку. Крім того, на домашніх музичних заняттях є можливість ознайомлювати дітей з новими музичними творами, які знають батьки. Але потрібно зважити на те, що ці твори мають бути зрозумілими дітям.

Дитина дуже емоційно реагує на голос і рухи своїх батьків, із задоволенням наслідує їх. Збагатити уяву дитини про звукову палітру музики допоможуть також різноманітні музичні інструменти (наприклад, бубон, барабан, трикутник). З часом батьки зможуть укомплектувати оригінальний домашній оркестр із простих музичних інструментів; влаштувати імпровізований виступ такого оркестру перед гостями та родичами, або навіть залучити і їх до спільного музикування. Така творчість принесе неабияке задоволення насамперед дитині.

Усі батьки хочуть угледіти у своїй дитині хоча б маленький паросток майбутньої талановитої особистості. Крім того, усі хочуть бачити свою дитину доброю, чуйною, такою, що розуміє і цінує красу навколишнього світу. Ці чудові людські риси можна виховати за допомогою мистецтва. Тож раджу батькам не втрачати дорогоцінного часу і почати сіяти зернини творчості у своїх дітях уже з раннього віку. З музикою робити це -- суцільне задоволення!

Роль родини в музичному розвитку дитини

Консультація для батьків дітей старшого дошкільного віку

При народженні кожна дитина має тонкий музичний слух і добре відчуття ритму. Втім, якщо ці здібності не розвивати, з часом вони згасають. На думку дослідників, саме завдяки музичному слуху та відчуттю ритму малюки здатні сприймати мовлення людей. Із суцільної мішанини звуків вони з часом починають виокремлювати слова, упізнаючи їхні ритмічні схеми. Усього за кілька місяців у пам'яті малюків накопичуються сотні слів: ритмічно-звуковисотно-інтонаційно організованих звукових елементів.

Малюки ростуть, йдуть до дитячого садка. У цей час розвивати їхні розумові здібності, збагачувати палітру емоційності, зміцнювати духовне та психічне здоров'я та навіть формувати теплі, довірливі стосунки з однолітками, педагогами та батьками можна за допомогою свідомого навчання музики.

Співпраця педагогів та батьків

У нашому дитячому садку ми регулярно проводимо «Дні відкритих дверей», коли батьки мають змогу стати безпосередніми учасниками освітньо-виховного процесу, побачити, як музичний керівник працює з їхніми дітьми, як зацікавлює їх, як прищеплює любов до музики. Проте роботи у цьому напрямку лише музичного керівника дитячого садка не достатньо. Він є лише помічником у вихованні дитини, яка вчиться, насамперед, у батьків -- бо вони є первинною основою її знань, свідомості та буття. Тож запорукою успіху у вихованні дітей є співпраця педагогів та батьків.

Отже, батьки мають спонукати своїх дітей до музичної творчості, брати разом з ними участь у різних творчих заходах, влаштовувати родинні свята, вечори розваг, створювати імпровізовані оркестри. Якщо дитина захотіла влаштувати самодіяльний концерт удома -- батькам варто натхненно підтримати цю ідею.

Родинні свята

Родинні свята узагалі мають велику силу. День Матері, День Батька, Дні народження, які супроводжуються піснями, танками, віршами, не лише згуртовують родину, а й допомагають сформувати у дитини ціннісні поняття, розкривати її творчі здібності. Батькам слід прищеплювати своїм дітям любов до Батьківщини, шанобливе ставлення до ветеранів війни, літніх людей, співчуття до людей з обмеженими можливостями. А музика у цьому лише допомагатиме.

Музичні враження

Ми пропонуємо батькам також відвідувати разом з дитиною концерти, театральні вистави, переглядати дитячі телепередачі, які сприяють наповненню духовного світу дитини, розширенню її світогляду, ознайомленню з традиціями, святами, казками українського народу. Збагатити дітей музичними враженнями допоможуть, зокрема, такі телепередачі, як «Крок до зірок», «Срібний апельсин», «Уроки тітоньки Сови», «Веселі нотки».

Проте найліпшим прикладом для своїх дітей є самі батьки. Вони є основним джерелом, звідки дитина бере зерна істини. А проаналізувати рівень зацікавленості батьків музичним розвитком своєї дитини можна за допомогою анкетування (див. Додаток).

Музика має великий вплив на формування свідомості дитини, її духовного світу, сприймання навколишнього світу. Будь-яке музичне спілкування з дитиною слід будувати на спільній діяльності, партнерстві, де ведучий -- дорослий, а партнер-учасник -- дитина.

Любов до музики, прищеплена в дитинстві, може стати міцною основою подальших досягнень та успіхів дитини. Раннє навчання музики відкриває широкий шлях до інтенсивного розвитку сенсорних здібностей, створює надійний фундамент для становлення й подальшого розвитку всіх пізнавальних процесів, гармонійного поєднання емоційного і раціонального, духовного життя людини у майбутньому.

Тож завжди кажемо батькам: «Підтримайте свою дитину, допоможіть їй розкрити себе, адже, як стверджував Василь Сухомлинський, музичне виховання -- це не виховання музиканта, а, передусім, виховання людини».

Запитання для батьків щодо музичного розвитку їхньої дитини

Чи вважаєте музичне виховання важливим у розвитку вашої дитини? Чому?

Чи слухаєте разом з дитиною музику (у живому виконанні, аудіозаписі, відеозаписі)?

Чи берете участь у святах, розвагах, що проводять у дошкільному закладі? Якщо ні, то чому?

Чи співаєте разом зі своєю дитиною вдома (колискові, забавлянки, жартівливі пісні)?

Чи імітуєте голоси героїв під час читання з дитиною казок, чи озвучуєте їхній спів?

Чи музикуєте з дитиною? Якщо так, які музичні інструменти використовуєте -- іграшкові чи справжні?

Чи підтримуєте дитячу ініціативу у танцювальних рухах? Як саме?

Чи влаштовуєте вдома імпровізовані танцювальні виступи у власноруч виготовлених костюмах?

Чи підтримуєте дитячу ініціативу у створенні музично-ігрових ситуацій (гра в музичне заняття, концерт, театр тощо)?

Чи готуєте разом з дитиною музичні номери, виступи-сюрпризи до родинних свят, приходу друзів?

Чи ділитеся з дітьми власними талантами і вміннями? Якщо ні, то чому?

Як часто відвідуєте професійний театр разом з дитиною? Чи обмінюєтеся враженнями?

Чи поєднуєте діяльність дитини в побуті з творчістю? Як саме?

Яким чином підтримуєте музичні інтереси вашої дитини?

Чи підтримуєте розмову з дитиною, коли вона ділиться своїми музично-естетичними враженнями?

Чи маєте вдома мистецьке середовище? Яке воно?

Чи збираєте музичну фонотеку для слухання й танцювально-ігрової діяльності дитини (музичні казки, дитячі пісні, дитячі балети й опери, інструментальні п'єси, сучасну естрадну музику тощо) та відеотеку.

Музикуємо разом!

Діти до п'яти років зазвичай займаються музикою разом з батьками: дорослі захоплюються і радіють спільному музикуванню не менше, ніж маленькі вихованці. Втім, такі заняття не є обов'язковими.

Позитивні моменти спільних занять дітей із батьками:

Присутність батьків на музичних заняттях та їхня безпосередня участь у творчому процесі має низку позитивних моментів. Насамперед, спільні заняття корисні тим, що дають змогу дітям відчути себе на одному рівні з дорослими. Формується простір для довіри: можна не боятися помилитися і разом від душі посміятися над спільною помилкою. Співпраця, співтворчість та взаємовиручка -- головні поняття, які діти пізнають у процесі таких занять. За цих умов досить легко «народжуються» креативні ідеї і непомітно долаються труднощі.

Окрім того, спільне музикування допомагає і вдома. Якщо дитина не може виконати певне завдання самостійно -- підзабула вивчений на занятті музичний фрагмент, не в змозі його правильно відтворити, -- батьки можуть допомогти дитині пригадати потрібний музичний фрагмент, підказати, як правильно його виконувати тощо.

Виконання домашнього завдання -- музикування на музичних інструментах -- у тандемі з батьками завжди є більш продуктивним і якісним: дитина довше фокусує свою увагу на складних завданнях, а дорослий -- завжди напоготові, щоб відкоригувати правильність їх.

Намагайтеся вчитися разом із дитиною

Не порушуйте творчий процес дитини своїми зауваженнями та настирними порадами

Привчайте дитину не боятися складних завдань, а знаходити різні та неочікувані варіанти їх вирішення

Сприймайте виконання спільного завдання з дитиною не як батьківське зобов'язання, а як творчість

Ініціюйте домашні музикування

Виявляйте щиру зацікавленість та захоплення від спільного музикування

Створюйте під час спільного музикування невимушену і творчу атмосферу

Перетворюйте навчання та музикування на музичних інструментах у захоплюючу гру

Будьте у спільному музикуванні з дитиною співучасником процесу, а не ментором

Помилки батьків та способи їх виправлення

Утім, варто зауважити, що присутність на занятті батьків не завжди позитивно впливає на якість та продуктивність заняття. І це насамперед пов'язано з поведінкою дорослих. Буває так, що надмірно активна їх участь, авторитарний тон та імпульсивність, різкі рухи і бажання зробити за дитину все правильно заважають дитині виявляти власні вольові якості, самовиражатися. Такі бездумні вчинки батьків порушують і духовні процеси, які відбуваються у внутрішньому світі дитини під час музикування, і хід самого заняття. Тому ми завжди радимо батькам:

· бути терплячими;

· підтримувати своїх дітей навіть тоді, коли вони не зовсім чітко виконують певне завдання;

· давати дітям право на помилку і самостійне її виправлення;

· намагатися концентрувати слухову увагу дитини невимушено;

· діяти «спільно» з музикою, яку виконує дитина.

Музикування -- це вільний процес, у якому кожен з учасників виявляє свої здібності та можливості. У підсумку треба оцінювати не те, чи правильно заграла дитина, а те, чи зіграла вона від душі, музикально. У дитячій пам'яті закарбовується насамперед естетичне задоволення від виконуваної музики, радість власного відкриття, а не похвала батьків за формальне точне відтворення певного музичного фрагмента.

Робота педагога з батьками

Я часто проводжу індивідуальні бесіди з батьками щодо особливостей темпераменту, здібностей та перспектив виховання дитини; надаю їм необхідні методичні рекомендації щодо отримання позитивного результату від домашнього музикування; даю поради, як розвивати музичні здібності дитини, виховувати у неї естетичне сприйняття музики.

Окрім того, я завжди пояснюю батькам, що навчальний процес не повинен обмежуватися лише заняттями у садочку, особливо коли мова йде про музичне виховання. Тому спонукаю батьків і поза заняттями наповнювати дитину музичними враженнями -- відвідувати різноманітні культурно-мистецькі заходи, слухати музику вдома тощо.

Після індивідуальних бесід батьки зазвичай переоцінюють власну поведінку на заняттях, усвідомлюють свої помилки, роблять висновки щодо завдань спільного музикування з дитиною вдома тощо. Втім, найвагомішим результатом є те, що батьки починають активніше брати участь у проектах садочку-- ознайомлюються зі звучанням музичних інструментів, слухають виступи запрошених музикантів-інструменталістів, а також із задоволенням відвідують разом із дітьми концерти фортепіанної, органної, клавесинної музики. Відтак діти відчувають не лише радість від музики, а й щастя родинної єдності. Спільні заняття з батьками дають змогу компенсувати нестачу спілкування у повсякденному житті і перетворити музикування на цікаве і корисне заняття.

Мовленнєві та музично-рухові вправи за системою Карла Орфа

Уже декілька років я використовую на музичних заняттях елементи системи музичного виховання Карла Орфа (Carl Orff). Це дає змогу оптимально поєднувати кілька видів діяльності дошкільників: логоритміку, спів, рух та гру на музичних інструментах. Така синкретична діяльність дуже подобається дітям і, водночас, розвиває їхній творчий потенціал, адже діти не лише слухають чи виконують музичні п'єси, а й самі творять музику. Принаймні цього прагнув сам Карл Орф. Він написав багато вправ, пісень, ігор, у процесі виконання яких дозволена творча свобода -- варіаційність та імпровізація.

Працювати за системою музичного виховання Карла Орфа я почала з розучування з дітьми мовленнєвих та музично-рухових вправ. Сутність цих вправ за Карлом Орфом -- у декламації віршів або прози під супровід:

-- «озвучених» жестів -- плескання, виляскування тощо;

-- голосових звукових ефектів -- кряхтіння, шепотіння, цокання язиком тощо;

-- ритмічного акомпанементу шумових музичних інструментів. За аналогією до текстів орфівських мовленнєвих вправ я вирішила підібрати власний літературний матеріал -- лічилки, дражнилки, заклички, потішки, казки тощо. Зосередили увагу на тих творах, до яких було найлегше підібрати супровід.

Такі вправи доступні дітям і молодшого, і старшого дошкільного віку. Проте зазвичай молодші дошкільники супроводжують текст вправ рухами, запропонованими вихователем або музичним керівником, а старші -- підбирають супровід самостійно.

Забавлянки

Використання рухових елементів під час мовленнєвих вправ допомагає навчити дітей зображати музичні звуки, плескаючи у долоні, виляскуючи пальцями, тупаючи ногами тощо. У дітей формуються швидкість реакції, терплячість, кмітливість, адже потрібно і дочекатися моменту вступу своєї «партії», і, власне, не прогавити цей момент. Крім того, поєднання слів і рухів сприяє ще й ліпшому запам'ятовуванню текстів дітьми, формуванню у них чіткої дикції.

Таким чином добре знайомі забавлянки зазвучали

І так:

Комар, комар, комаруха (плесканняу долоні)

Кусай, кусай поза вуха. (виляскування пальцями)

Комар, комар, комарай, (плесканняу долоні)

Біжи швидше, утікай -- (виляскування пальцями)

Д-з-з-з! (плесканняу долоні)

Ой, без дуди, без дуди (плесканняу долоні)

Ідуть ніжки не туди. (тупання ніжками)

А як дудочки почують: (плесканняу долоні)

Ду-ду-ду, ду-ду-ду. (імітування гри на дудочці)

Самі ніженьки танцюють. (тупання ніжками)

Ду-ду-ду, ду-ду-ду. (імітування гри на дудочці)

Старші дошкільники часто виявляють ініціативність і самостійність у підборі жестово-ритмічного супроводу до запропонованого тексту. Наприклад, вірш-забавлянку Платона Воронька «Кожушок» діти декламують так:

Йшов сніжок на торжок, (тупання ніжками)

Продавати кожушок.

Кіт купив того кожуха, (виляскування пальцями)

Загорнувсь по самі вуха.

Як забіг у нім до хати, (частіше тупання ніжками)

Хутро стало розтавати. (струшування «води» з рук)

Сів Воркотик за мішком (плескання по колінах)

Тай умився кожушком. (імітування умивання)

З особливим захопленням дошкільники розігрують казки, супроводжуючи свої дії «озвученими» жестами та грою на шумових музичних інструментах. Добираючи той чи той спосіб озвучення персонажу, діти через звуки вчаться передавати його характерні риси, настрій та особливості поведінки.

Казка «Курочка Ряба»

Жили собі Дід (тупання ногами)

та Баба, (шаркання ногами)

і була в них Курочка Ряба. (гра на шумовому інструменті «куд-ку-дах»)

Знесла Курочка яєчко (глухий сплеску долоні)

не простеньке, а золотеньке.

Дід бив-бив -- не розбив, (стукання паличками по дерев'яній поверхні)

Баба била-била -- не розбила. (частіше стукання паличками

по дерев'яній поверхні)

Бігла мишка, (шелестіння папером)

хвостиком зачепила,

яєчко упало (стукання дерев'яним молоточком по дерев'яній поверхні)

і розбилось. (сплеск у долоні)

Дід плаче, (стукання по трикутнику)

Баба плаче, (частіше стукання по трикутнику)

а Курочка кудкудаче: (гра на шумовому інструменті «куд-ку-дах»)

«Не плач, Діду, не плач, Бабо. (гра на дзвіночках)

Я знесу вам інше яєчко, (глухий сплеску долоні)

не золоте, а просте. (гліссандо на металофоні)

Ось і казочці кінець,

а хто слухав -- молодець. (оплески)

Система музичного виховання Карда Орфа містить такі елементи:

· мовленнєві вправи

· музично-рухові вправи

· гру на елементарних музичних інструментах

· елементарний музичний театр

Озвучення казки за допомогою вказаних прийомів допомагає сором'язливим дітям стати сміливішими і рішучішими; мовчунам -- виступити у ролі казкарів- оповідачів тощо. У цілому збагачується інтонаційне мовлення дітей, їхня діяльність набуває ознак невимушеності, емоційності.

«Безкінечні» ігри

Для поліпшення настрою дошкільників, активізації у них позитивних емоцій я використовую також перлини народного гумору -- так звані «безкінечні» ігри. Наприклад, такі:

Сів Карпо на колоду ( плескання по колінах)

Та й упав у воду. (гра на тарілочках)

Викис, вимок, виліз, висох.

Знову сів на колоду та й упав у воду і т. д. (гра на тарілочках)

Відомо, що у пам'яті зберігається лише 10 відсотків того, що ми просто чуємо, а решта 90 відсотків -- того, що ми робимо. Ось чому дуже важливо вводити у процес музичної діяльності дошкільників активну дію, рухи, жести. Я на своєму досвіді переконалася, що мовленнєві та музично-рухові вправи за системою музичного виховання Карла Орфа -- чи не найбажаніший для дітей засіб відкриття світу музики, оволодіння грою на елементарних музичних інструментах, активізації потреби фантазувати і творити.

Фрагмент заняття з використанням елементів системи музичного виховання Карла Орфа

для дітей старшого дошкільного віку

ПІДГОТОВЧА РОБОТА:

на екскурсіях у природу, прогулянках діти спостерігали за змінами у природі, за дощем, вітром; слухали звуки природи -- спів пташок, дзюрчання струмочка, шум дерев тощо; відтворювали звуки природи у рухах, «озвучених» жестах; вивчали мовленнєві ритмічні вправи, виконували творчі завдання.

РЕКВІЗИТ:

бубни; металофон; дзвіночки; трикутник; дерев'яні палички; саморобні маракаси, наповнені різними матеріалами.

Муз. Кер.: Погодьтеся, діти, сьогодні чудовий ранок. Сонечко ніби кличе вийти на вулицю і погратися. Ну що ж, не гаятимемо часу, підемо на лісову галявину, щоб відчути чарівну красу весняного лісу, прислухаємося до ніжного голосу Весни.

Звучить лірична музика. Діти стають довкола музичного керівника.

Він читає текст, а діти одночасно виконують рухи.

По-весняному гріє сонечко і розкидає своє проміннячко на кожну гілочку, на кожну квіточку.

Подув теплий вітерець і захитав дерева, затремтіло ще зовсім молоде листячко.

Аж ось з горбочка побіг струмочок. (простягають руки до сонечка)

Чуєте його пісеньку? (повільно біжать, зупиняються,

Раптом щось зашаруділо, гойдаються)

І виліз їжачок. (лопочуть язиками)

Вибрались з-під кори жучки (лопочуть язиками)

і бджілки. («чмихають» носиками)

Ліс наповнився пташиним співом. (видають звуки «ж-ж-ж», «дз-дз

А ось подивіться -- перші весняні дз»)

квіти. (імітують голоси птахів)

Вони ніжно підіймають свої тендітні (піднімають руки догори)

голівки, (піднімають голівки догори)

Розправляють свої пелюсточки (голосно вдихають носиками

і ловлять перший сонячний повітря)

промінчик.

Ви відчуваєте?... Уся галявинка наповнилася чарівним ароматом Весни, природа ніби ожила...

«Танок квітів» (див. «Музичний керівник» № 2 за 2011 рік).

Музичний керівник (грає на металофоні): Ой, діти, раптом дощик пішов.