Зміст та якість базової освіти як суттєвий чинник якості підготовки фахівців у сучасному технічному закладі вищої освіти
Тенденцій та причин збільшення тривалості шкільного навчання в Україні та країнах Європи. Актуальність STEM-орієнтованого підходу до навчання як напряму модернізації та інноваційного розвитку природничо-математичного, гуманітарного профілів освіти.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 18.01.2022 |
| Размер файла | 246,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зміст та якість базової освіти як суттєвий чинник якості підготовки фахівців у сучасному технічному закладі вищої освіти
Тетяна Хохлова, кандидат технічних наук, професор, директор, Навчально-науковий інститут інтегрованих форм навчання, Національна металургійна академія України
ЮРІЙ СТУПАК, кандидат технічних наук, доцент, кафедра теорії, технології та автоматизації металургійних процесів, Національна металургійна академія України
ГЕРМАН САВЧЕНКО, старший викладач, директор, коледж Національної металургійної академії України
TATYANA KHOKHLOVA, Doctor of Engineering, Professor, Director of the Educational-Scientific Institute of Integrated Education of the National Metallurgical Academy of Ukraine, Ukraine YURII STUPAK, Doctor of Engineering, Assistant Professor of the Sub-faculty of Theory, Technology and Automation of Metallurgical Processes of the National Metallurgical Academy of Ukraine, Ukraine HERMAN SAVCHENKO, Senior Teacher, Director of the College of the National Metallurgical Academy of Ukraine, Ukraine
CONTENT AND QUALITY OF BASIC EDUCATION AS AN ESSENTIAL FACTOR IN THE QUALITY OF PROFESSIONAL TRAINING IN A MODERN TECHNICAL INSTITUTION OF HIGHER EDUCATION
Summary. The article analyzes the most significant factors that affect the formation of professional competencies of university graduates of engineering specialties and employers' assessment of the quality of training of specialists in higher education institutions. We have analyzed the general trends and main reasons for increasing the duration of school education in Ukraine and Europe. The article analyzes the relationship between the difficulties that arise for students of certain specialties in the study of disciplines of the natural and mathematical cycle, a number of special university disciplines and the volume of study of the corresponding disciplines at school. We have noted the relevance of the STEM-oriented approach to education as a modern direction of modernization and innovative development of natural and mathematical and humanitarian education profiles. We have underlined the importance of professional integration of young professionals in industry and the prospects for the introduction of a dual form of education. Based on the analysis of employers' feedback on the quality of training of specialists with higher education, we have illustrated the need for constant feedback in order to adjust the content of university education. Using the results of a questionnaire (survey) of employers (enterprises of the metallurgical industry of Nikopol and region), we have proposed specific measures to implement the principle of unity and continuity of school, higher education and professional activities of graduates with the use of practical experience of educational activities of the Institute of Integrated Education and the College of the NMetAU. Based on positive practical results, we have shown the prospects of the proposed measures aimed at improving the quality of training of engineering specialists in a modern technical institution of higher education.
Key words: higher engineering education, professional education, dual form of education, professional competencies, employers'
requirements, duration of school education, natural and mathematical cycle of disciplines, retained knowledge, higher education standard
У статті проаналізовані найбільш суттєві фактори, що впливають на формування фахових компетентностей випускників вишів з інженерних спеціальностей та оцінку роботодавцями якості підготовки фахівців у вишах. Проаналізовано загальні тенденції та основні причини збільшення тривалості шкільного навчання в Україні та країнах Європи; зв'язок між труднощами, що виникають у студентів окремих спеціальностей при вивченні дисциплін природничо-математичного циклу та низки спеціальних дисциплін в університеті та обсягом вивчення відповідних дисциплін у школі. Зазначено актуальність STEM-орієнтованого підходу до навчання як сучасного напряму модернізації та інноваційного розвитку природничо-математичного, гуманітарного профілів освіти. Наголошено на важливості професійної адаптації молодих фахівців на виробництві та перспективності впровадження дуальної форми освіти. На основі аналізу відгуків роботодавців щодо якості підготовки фахівців з вищою освітою показано необхідність постійного зворотного зв'язку з метою коригування змісту навчання в університетах. З використанням результатів анкетування (опитування) роботодавців - підприємств металургійної галузі м. Нікополь та регіону запропоновані конкретні заходи щодо реалізації принципу єдності й наступності шкільної, вищої освіти та професійної діяльності випускників з використанням практичного досвіду освітньої діяльності Інституту інтегрованих форм навчання та коледжу НМетАУ На основі позитивних практичних результатів показано перспективність запропонованих заходів з підвищення якості підготовки фахівців з інженерних спеціальностей у сучасному технічному закладі вищої освіти. професійна освіта навчання гуманітарний
Ключові слова: вища інженерна освіта, професійна освіта, дуальна форма навчання, фахові компетентності, вимоги роботодавців, тривалість шкільного навчання, природничо-математичний цикл дисциплін, залишкові знання, стандарт вищої освіти
Мета: визначити ключові засади організації підготовки фахівців з інженерних спеціальностей, які забезпечували б формування фахових компетентностей майбутніх спеціалістів відповідно до вимог роботодавців та стандартів вищої освіти.
Постановка проблеми в загальному вигляді
До середини - кінця ХХ ст. вища інженерна освіта більш- менш встигала відповідати на виклики часу. Але в останні десятиліття, на жаль, вони дедалі частіше не здатна забезпечити якісну підготовку фахівців як для сучасної економіки, так і постіндустріального майбутнього. Давно стала нормою ситуація, коли підприємства та фірми вимушені витрачати час і кошти на донав- чання молодих фахівців, які не мають стійких сформованих професійних компетентностей зі спеціальностей.
На необхідності докорінної трансформації всіх рівнів освіти у зв'язку з прискоренням науково-технічного прогресу ще півстоліття тому наголошував у своїх роботах всесвітньо відомий американський соціолог та футуролог Елвін Тоффлер (Тоф- флер, 1999, 2004). Як не дивно, але й досі єдиного підходу до формування змісту навчання у вищій освіті так і не сформовано. Це спонукає освітніх контент-менеджерів в усьому світі до постійного пошуку таких нових і вдосконалення наявних моделей, які враховували б трансформації, що стрімко відбуваються в усіх сферах життя. Як наслідок, зміст навчальних планів та програм для освіти всіх рівнів уже не один десяток років є предметом обговорення серед освітян та цариною для експериментів чиновників від освіти не тільки в Україні.
Досвід роботи Інституту інтегрованих форм навчання (ІнІФН) та коледжу НМетАУ показав, що помітна кількість абітурієнтів, котрі приймаються на навчання (серед осіб, що приймаються на навчання до коледжу НМетАУ та Нікопольського факультету академії, є значна кількість таких, які закінчували навчальні заклади 10 та більше років тому), мають невисокий рівень підготовки з базових шкільних предметів. Основна проблема - низький рівень залишкових знань першокурсників, через що значна кількість аудиторних годин вимушено витрачається на відновлення знань, ніби і здобутих у школі, але значною мірою втрачених на момент початку навчання.
На думку авторів, однією із суттєвих причин такого стану справ є невідповідність змісту та якості базової освіти абітурієнтів, які вступають на навчання, змістові підготовки в закладах вищої освіти, де в умовах скорочення обсягів навчального навантаження дедалі важче забезпечити вимоги роботодавців до рівня підготовки фахівців. Це серйозна проблема майже для всіх технічних вишів, а пошук шляхів її розв'язання, включно з дуальним навчанням, упровадженням практико-орієнтованих методичних підходів, - актуальне завдання на найближчу перспективу.
Аналіз досліджень і публікацій
Достатньо широко актуальні проблеми сучасної освіти проаналізовані в роботі "Чотиривимірна освіта", яку видано Бостонським Центром пере- проєктування освітніх програм ще в 2015 р. (Fadel, Bialik & Trilling,
2015) . Її автори справедливо підкреслюють, що будь-яка програма освіти у ХХІ ст. повинна бути гнучкою та відкритою до постійного вдосконалення, але по-справжньому гнучку програму ніколи не буде закінчено й доведено до кінця з декількох причин. Основними серед них були вказані постійне зростання бази знань людства та неможливість урахувати різноманітні індивідуальні здібності окремих учнів (студентів), через що вкрай важливою для багатьох напрямів, у т. ч. поки не існуючих, є індивідуалізація навчання. Слід відмітити, що остання, як і інші шляхи вдосконалення якості освіти, зазначені авторами (Fadel, Bialik & Trilling, 2015), не тільки багато років активно вивчалася українськими дослідниками, але й утілена в основоположних законодавчих актах. Так, ще в 2017 році Законом України "Про освіту" (Закон,
2017) уведені такі категорії, як "індивідуальна освітня траєкторія учня", "індивідуальна програма розвитку", "індивідуальний навчальний план", які пізніше знайшли відображення у Законах України "Про фахову пере- двищу освіту" (Закон, 2019) та "Про повну загальну середню освіту" (Закон, 2020).
В Україні проблемам модернізації та розвитку системи освіти у ХХІ ст. присвячено чимало ґрунтовних досліджень, зокрема, В. Андрущен- ка, В. Бикова, М. Згуровського, І. Зя- зюна, В. Кременя, В. Лугового, Е. Лузік, В. Лутая, Н. Ничкало, С. Ніко- лаєнка, В. Огнев'юка, В. Олійника, О. Савченко, М. Ярмаченка та інших. Проаналізувавши чисельні праці з проблем оновлення освіти, ми взяли до уваги документи і роботи, у яких відведено ключове місце у контексті завдань даної статті, проблемам:
* особистісно орієнтовані аспекти сучасних педагогічних технологій, що базуються на компетентнісному підході (Хуторской, 2003; Зимняя, 2004; Луговий, Слюсаренко, & Таланова, 2012);
упровадження 12-річної школи та вплив тривалості шкільного навчання на подальші навчальні досягнення (А. Василюк, К. Гаращук, О. Локшина та ін.);
• питання розвитку професійно- технічної освіти в сучасних умовах (Н. Ничкало, С. Ніколаєнко, А. Беляева, Г Кругликов та ін.);
• забезпечення професійної підготовки студентів вищих навчальних закладів (О. Гаврилюк, І. Гаврик, І. Дичківська, О. Кияшко, Л. Кнодель та ін.);
окремі аспекти впровадження в Україні дуальної освіти (Дернова, 2014; Круглий стіл, 2018; Концепція,
Цілком логічною є поява в епоху Ренесансу серед традиційних предметів, що вивчалися здавна (читан- ня/письмо, арифметика, геометрія), нових, а саме біології, хімії та фізики разом з алгеброю та іншими дисциплінами, що надають інструменти для складних сучасних розрахунків. Час їхньої появи в "основному пакеті" шкільних предметів приблизно збігається з початком першої індустріальної революції у ХІХ ст., яка і була основною причиною стрімкого зростання "попиту" на відповідні знання.
До цих відносно сучасних галузей знань (дисциплін) сьогодні слід було б додати інформатику, яка з кінця 80 - початку 90-х років стала невід'ємною та обов'язковою складовою базової освіти вже на рівні початкової школи. Зазначені зміни в наборі актуальних шкільних дисциплін, зокрема збільшення їх кількості, на нашу думку, пов'язані, перш за все, з науково-технічним прогресом та бурхливим розвитком науки, техніки, виробництва. У цьому контексті слід відмітити один з актуальних сучасних напрямів модернізації та інноваційного розвитку природничо-математичного, гуманітарного профілів освіти, яким виступає STEM-орієнтований підхід до навчання (Дзябенко, Будник, 2019). Як зазначається у методичних рекомендаціях (Метод. рекомендації, 2017), такий підхід сприяє популяризації інженерно-технологічних професій серед молоді, підвищенню поінформованості про можливості їх кар'єри в інженерно-технічній сфері, формуванню стійкої мотивації у вивченні дисциплін, на яких ґрунтується STEM-освіта. У роботі О. Грицюка зазначається, що застосування STEM-технологій в освіті сприятиме подоланню низки суттєвих проблем, серед яких автором зазначені (Грицюк, 2019):
• неспроможність традиційної системи освіти задовольняти в повному обсязі вимоги і запити щодо підготовки робочої сили XXI ст. з боку держави і провідних технологічних компаній;
• надто низький рівень успішності в дисциплінах фізико-математичного профілю, а також відсутність здатності розв'язувати реальні проблеми, що потребують знань STEM-дис- циплін і застосування практичних
Роки
Рис. 2. Відносна кількість осіб, зареєстрованих для складання ЗНО у 2016-2019 рр. з мат ематики, фізики та хімії*
* - відтворено авторами за даними УЦОЯО (Офіційні звіти,https://testportal.gov.ua/ofzvit/)
Наведені узагальнення щодо важливості підвищення якості шкільної підготовки з дисциплін фізико-мате- матичного циклу підтверджують висновки Т. Ненастіної, котра у своїй роботі проаналізувала зв'язок між якістю шкільних знань з хімії та формуванням професійної компетентності у студентів під час навчання в університеп (Ненастіна, 2018). Було показано, що основні причини труднощів, які виникають у студентів окремих спеціальностей при вивченні курсу хімії та низки спеціальних дисциплін в університеті, пов'язані з малим обсягом годин для вивчення хімії у школі та, як наслідок, невеликою кількістю бажаючих складати іспити ЗНО з хімії. До цього можна лише додати, що аналогічна ситуація спостерігається також з фізики. Як свідчать дані звітів Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО), наведені на рис. 2, останнім часом спостерігається поступове зменшення відносної кількості випускників, котрі обирають ЗНО з хімії та фізики. Це цілком відповідає загальноукраїнському тренду щодо зниження інтересу потенційних абітурієнтів до інженерних спеціальностей.
Ще одним суттєвим фактором, який впливає на якість шкільної освіти, є її тривалість. Різке зростання світової економіки, особливо в останні десятиліття, підвищення частки наукомістких технологій в усіх галузях закономірно позначились на вимогах до кваліфікації персоналу. Тому йдеться про необхідність збільшення тривалості навчання (перш за все, шкільного) в усіх розвинених країнах, оскільки на здобування необхідних знань та компетентностей для подальшої освіти в коледжі (технікумі) або університеті стало бракувати часу. Цей процес бере початок з часів першої промислової (індустріальної) революції, корелюючи з темпами науково-технічного прогресу. Так, згідно з дослідженням В. Міронова, за період часу 1887-1987 рр. у дореволюційній Росії і пізніше в СРСР середня тривалість навчання населення зросла з 0,59 до 8,88 року, або майже у 15 разів (рис. 3) (Mironov, 1991).
Рис. 3. Збільшення середньої тривалості навчання населення в період з 1887-1987 рр. у царській Росії та СРСР (Mironov, 1991)
Подібні дані щодо тривалості шкільного навчання у країнах Європи наведені в роботах Штефана Томсена з Гановерського університету (Thomsen, 2015) та аналітичній статті О. Локшиної, яка проаналізувала також дані Європейської Комісії (ЄК) щодо тривалості обов'язкової освіти у країнах ЄС та Європи у 80-х рр. ХХ ст. - на початку ХХ ст. (Локшина, 2017; Key Data, 2012). На основі аналізу матеріалів ЄК учена зазначає, що 12-річна (і більшої тривалості) середня школа перетворилася на імператив у кордонах ЄС, не викликаючи сумнівів європейських суспільств. Тривалість шкільної освіти безпосередньо пов'язується з економічним і соціальним розвитком країни. Згідно з даними проведеного нею дослідження, тривалість повної середньої освіти у країнах ЄС та Європи у 2014/ 2015 н. р. становила не менше 12 років, у багатьох країнах - 13 років, а в окремих - навіть 14 (Ісландія, Латвія, Сполучене Королівство, Угорщина).
У тій же праці зазначається, що ".. аналіз не виявив жорсткої опозиції наукової спільноти зарубіжжя проти збільшення тривалості освіти, хоча у деяких дослідженнях йдеться про певні дискусійні моменти" (Key Data, 2012). Малася на увазі ситуація, коли скорочення тривалості навчання суттєво не впливало на подальшу кар'єру учнів (здобуття вищої освіти, роботи тощо). На тому, що збільшення тривалості навчання не розв'язує проблеми якості шкільної освіти, неодноразово наголошував А. Шур, котрий у своїх роботах вивчав причини і наслідки недосконалої методики викладання математики у школі, а також пропонував шляхи виправлення. Указуючи на резерви підвищення якості навчання у школі, він вважав вкрай важливими оптимізацію шкільного навчального навантаження, удосконалення методик та послідовності викладання дисциплін природничо- математичного циклу і вивільнення шкільних програм від зайвих, другорядних знань. Багато з його пропозицій залишаються актуальними, але, на жаль, незатребуваними і дотепер (Шур, 2010, 2012).
Загалом, згідно зі статистичними даними ООН, у країнах світу, що мають найвищий індекс людського розвитку (за версією ООН), середня тривалість навчання (перші 30 країн у рейтингу) складає 12,3 року (Human development indices and indicators,
2017) . У нашій державі в останні десятиліття мають місце аналогічні процеси. Так, урядовою постановою (Постанова, 1984) з 1986/87 н. р. в Україні термін навчання для загальноосвітніх середніх шкіл збільшений до 11-ти років, а вже за часів незалежності (2001) відповідними постановами цей термін навчання збільшений ще на рік (Постанови 2000, 2011). Через невдоволеність помітної частини громадськості, у т. ч. педагогічної, у 2010 році перехід до 12-річної школи призупинений, але на початку 2020-го його остаточно закріпили на законодавчому рівні (Закон,.
Критичні зауваження щодо недоцільності впровадження 12-річної школи в Україні лунають і дотепер, є небезпідставні думки про те, що проблему якості знань з природничо- математичних навчальних предметів це радикально не вирішує, але ж загальносвітовим тенденціям, на які ми вказали вище (Thomsen, 2015; Локшина, 2017; Key Data, 2012; Human development indices and indicators,, зростання тривалості шкільного навчання не суперечить.
У листопаді 2014 року в інформаційному агентстві "Укрінформ" відбулося відкрите обговорення про- єкту Концепції розвитку освіти на 2015-2025 роки, розробленого на замовлення Міністерства освіти і науки низкою громадських організацій та експертів (концепцію розроблено стратегічною дорадчою групою "Освіта" (СДГ "Освіта"), створеною в рамках спільного проєкту Міжнародного фонду "Відродження" та БФ "Інститут розвитку освіти" у липні 2014 р. для надання консультативної й експертної підтримки МОН в розробці Дорожньої карти освітньої реформи. Подібні групи працювали в той час і в інших міністерствах) (Відбулося..., 2014). Документом передбачені заходи з подальшого розвитку всіх рівнів освіти, у тому числі "нульовий" курс в університетах для осіб, які потребують підвищення якості середньої освіти для отримання доступу до вищої. Якщо взяти до уваги розглянуті на початку статті проблеми, ідея щодо "нульового" курсу є, на думку авторів, досить слушною. Про це свідчить багаторічний досвід діяльності підготовчих курсів та практика функціонування підготовчих відділень. Достатньо ґрунтовно особливості доуніверси- тетської підготовки старшокласників в Україні розглянуті в роботі Н. Му- ранової. Зважаючи на те, що кожний університет має свої особливості, авторка виділяє декілька різновидів (форм) довузівської підготовки, справедливо зазначаючи, що ефективною вона може бути лише за умов ".проєктування і побудови на основі систематичних досліджень ринку праці; обґрунтування цілей професійного самовизначення особистості; органічного поєднання організаційного ресурсу доуніверситетсь- кої фізико-математичної підготовки старшокласників із професійною підготовкою фахівців у ВНЗ; проведення систематичного моніторингу якості її функціонування" (Муранова, 2015, с. 44-45).
Чимало дослідників відмічає, що достатньо важливими чинниками якості підготовки фахівців у вишах є також формування їхньої професійної компетентності у процесі навчання і, як наслідок, професійної придатності до подальшої роботи за обраною спеціальністю. Так, наприклад, Л. Потапюк, пропонуючи основні шляхи підвищення професійної компетентності майбутніх фахівців, справедливо зазначає, що " .роботодавцю потрібен фахівець, який здатний максимально використовувати свій потенціал, мобільність, проявляти гнучкість, конкурентоспроможність та професійну компетентність." (Потапюк, 2018, с. 44).
Заслуговують на увагу пропозиції з формування професійної компетентності майбутніх інженерів- гірників, подані колективом авторів з Івано-Франківського НТУ нафти і газу. Вони пов'язують складність формування компетентності сучасних фахівців - інженерів-гірників з необхідністю поєднання глибоких фундаментальних знань, спеціальних знань з інженерної гірничої справи та інженерної творчості, а також підприємницьким мистецтвом (Озарко, Книш & Мойсеєнко, 2014).
Досліджуючи питання професійної підготовки майбутніх інженерів у Національному авіаційному університеті, А. Кокарєва підкреслює, що ". основна увага викладачів має приділятися розвитку особистості студента, його комунікативності, здатності здобувати і поглиблювати знання, мислити і працювати по-новому. Важливими завданнями . є інтеграція ВНЗ з науковими установами та виробництвом, що стимулюватимуть розвиток пріоритетних галузей у форматі "наука-підготовка-практи- ка-технології" (Кокарєва, 2017).
Як показує багаторічна практика, у т. ч. авторів статті, дуже важливим аспектом забезпечення запиту працедавців на кваліфікованих фахівців є питання їхньої професійної адаптації. Так, В. Бобрицька, розглядаючи педагогічні умови професійної адаптації фахівців з вищою освітою, слушно зазначає, що успішність адаптації значною мірою залежить від того, як вона сприймається фахівцем на осо- бистісному рівні, з урахуванням змінення комунікативної ситуації, підвищених навантажень, засвоєння нової соціальної ролі тощо. Підкреслюється, що молодий фахівець повинен культивувати такі якості, як витривалість, самоповага, упевненість та ін. (Бобрицька, 2015).
Для визначення ефективних шляхів підвищення якості підготовки фахівців немаловажним є тлумачення поняття якість освіти. У роботі Н. Батечко йдеться про те, що якість освіти, як частину власне системи освіти, що є відкритою, теж можна вважати відкритою системою (Батечко, 2017). Чисельні визначення (залежно від галузі) відкритих систем мають одну спільну рису - безперервний обмін речовиною, енергією або інформацією з навколишнім середовищем. І. Парубчаком, О. Смолінсь- кою та співавт. цей підхід щодо соціального управління в культурно-освітньому просторі університетів характеризується як екологізм, тому вважаємо обґрунтованим його застосування щодо якості освіти, оскільки ним логічно передбачене постійне коригування змісту (переліку ознак) з урахуванням змін у навколишньому середовищі (Parubchak, Smolinska & Marszalek-Kawa,
2018) . Що ж маємо на практиці? Н. Батечко слушно зазначає, що ".. .реалії сучасного розвитку вищої освіти України засвідчують про її закритий характер: вимоги до якості, формулюють і перевіряють переважно профільні міністерства (виконавці, а не реальні замовники освітніх послуг), які не завжди корелюють із реальними потребами відкритого ринку..." (Батечко, 2017, с. 10-11). Через це авторка робить логічний висновок про неможливість забезпечення належної якості освіти та запитів роботодавців за таких умов.
На думку багатьох вчених, позитивним зрушенням щодо забезпечення якості підготовки фахівців для промислових підприємств та відповідних вимог роботодавців є впровадження в Україні дуальної системи освіти, що введена з 2017 р. Законом України "Про освіту" як окрема форма (Закон, 2017). Уже у вересні 20І8 р. Розпорядженням Кабінету Міністрів України схвалено "Концепцію підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти" (Розпорядження, 2018), якою визначені три етапи її реалізації:
I етап - розроблення нормативно-правової бази для запровадження дуальної форми здобуття освіти в повному обсязі (2018 і 2019 рр.);
II етап - розроблення типових моделей дуальної форми здобуття освіти в закладах освіти, реалізація пілот- них проєктів моделей дуальної форми здобуття освіти, проведення оцінки ефективності (2019 і 2020 рр.);
III етап - створення кластерів дуальної освіти на базі конкурентоспроможних закладів освіти та зацікавлених роботодавців - підприємств, установ, організацій, у т. ч. тих, що належать до сфери управління органів державної влади (2020-2023 рр.). Пізніше (квітень 2019) затверджений і детальний план реалізації зазначених етапів концепції (Розпорядження, 2019).
У 2019 р. МОН України розробило й відкрило для громадського обговорення Положення про дуальну форму здобуття вищої та фахової передвищої освіти, запропонувавши надати свої пропозиції. У звіті про результати обговорення зазначалось, що ". Станом на 27.08.2019 року пропозиції та зауваження будуть узагальнюватися та . виноситися на обговорення робочої групи з реалізації І та ІІ етапів Концепції підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти у вищій та фаховій пере- двищій освіті. Після погодження остаточного змісту робочою групою, проект Положення буде направлено на погодження до зацікавлених Міністерств та відомств" (Офіційний сайт...).
На нашу думку, саме в цій площині повинна реалізовуватися стратегія подальшого розвитку інженерної освіти (як вищої, так і професійно-технічної) як така, що є найбільш наближеною до потреб споживачів освітніх послуг і через те здатна в найбільш повному обсязі задовольнити їх запити. При цьому повинні використовуватися елементи менеджменту якості освітніх послуг, перш за все, зворотний зв'язок з роботодавцями та врахування їхніх побажань щодо змісту інженерної освіти, але з певними застереженнями, про які йтиметься далі.
У жовтні 2018 р. у Верховній Раді України відбулося засідання круглого столу "Нова освіта для нової економіки", де серед цікавих думок щодо прискореної трансформації освіти в Україні висловлювалося чимало аргументів на користь саме такої (дуальної) форми підготовки сучасного фахівця (У Верховній Раді.., 2018). Чимало слушних пропозицій висловлено на іншому круглому столі - "Чи стане дуальна освіта "світлом в кінці тунелю" для закладів вищої та професійної (професійно-технічної освіти) в Україні?", проведеного в тому ж році (Круглий стіл.., 2018). Окремими учасниками вказаних заходів висувались ідеї про те, що впровадження дуальної форми освіти може перетворитися на "штампування кадрів під конкретного роботодавця", що треба обов'язково враховувати (наприклад, через зміст освітніх стандартів та відповідних навчальних планів).
Практичний досвід реалізації принципу єдності й наступності шкільної, вищої освіти та професійної діяльності випускників в Інституті інтегрованих форм навчання та Коледжі НМетАУ
З метою моніторингу рівня підготовки з базових шкільних предметів для подальшої актуалізації знань у 2017/18 та 2018/19 н. р. зі студентами початкових курсів навчання (спеціальність 136 - Металургія) проводилося експрес-тестування щодо наявності залишкових знань з математики, фізики та хімії. Згідно з теорією тестування (Аванесов 2002, 2005) розроблені комплекти завдань у тестовій формі, до яких увійшли завдання різних рівнів складності з відповідних дисциплін. Обов'язкові вимоги до кожного з них будь-якого рівня складності зводилися до такої формули. Те, про що запитують: а) повинні були вивчати в школі; б) обов'язково зустрінеться в теоретичних курсах з дисциплін, що формують спеціальні (фахові) компетентності. Результати тестування та окремі висновки з їх аналізу доведені до відома викладачів для врахування ними при викладанні відповідних дисциплін.
Для наступного завдання щодопідвищення якості підготовки фахівців, а саме аналізу потреб та вимог роботодавців, в ІнІФН (на Нікопольському факультеті НМетАУ) запропоновано і здійснено анкетування, яким було охоплено близько 10 провідних підприємств м. Нікополя (Zinchenko, Savchenko, Stupak & Bobkova, 2017). Питання анкети складалися з двох груп: перша - питання загальні, які можна охарактеризувати як "задоволеність споживачів"; друга - питання щодо наявності або відсутності тих чи інших компетенцій у випускників факультету. Найбільш поширені відповіді, отримані при анкетуванні від керівництва кадрових служб та провідних фахівців підприємств, і коментарі до них наведені в табл. 1.
Таблиця 1
Основні проблеми в підготовці фахівців та можливі причини їх виникнення (за результатами анкетування кадрових служб підприємств)
|
№ з/п |
Недоліки, на які було вказано роботодавцями* |
Шифр і вид компетентності** |
Можливі причини |
||
|
У закладах освіти |
На підприємствах |
||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
1 |
Недостатні навички комунікації та роботи в команді |
К04, К08 (загальні) |
1) Відсутність у навчальних планах підготовки молодших спеціалістів і бакалавр ів відповід ної(их) дисциплін(и); 2) відсутність навчальних завдань (курсові проекти тощо), які передбачали б «командну» роботу |
1) Недостатня е фективність менеджменту середньої ланки управління (рівень бригади , ділянки); 2) відсутність або «непомітність» на підприємстві дієвих стимулів щодо роботи в команд. |
|
|
2 |
Низький рівень ініціативності щодо власного вдосконалення |
К03, К08 (загальні) |
Відсутність у навчальних планах відповід них дисциплін, недостатня увага до відповідних питань у вивченні дисциплін, передбачених навчальними планами |
Відсутність або «непомітність» на підприємстві дієвих ст имулів щодо фахового вдосконалення та кар' єрного зростання і як наслідок - відсутність мотивації в молодих фахівців |
|
|
3 |
Слабкі здібності продукувати нові ідеї та пропозиції щодо вдосконалення технологій та обладнання |
К09, К12 (загальні) К18, К20 (фахові) |
У коледжі Відсутність у навчальних планах відповід них дисциплін. В академії Недостатня кількість часу для вивчення дисциплін: «Основи наукових досліджень за фахом» та «Основи технічної творчості» |
Відсутність або «непомітність» матеріального та ін. вид ів заохочення для винахідників та раціоналізаторів |
|
|
4 |
Недостатній рівень практичної фахової підготовки |
К05 (загальна) К17, К28 (фахові) |
1) Малий обсяг практик (за видами); 2) формальний характер виробничої практики ; 3) відсутність зв'язку тематики дипломних проектів з реальними проблемами виробництва |
Недостатня взаємодія з навчальним закладом щодо організації практики (як за формою, так і змістом) |
|
|
5 |
Недостатній (поверхневий) рівень теоретичних знань з основ спеціальності |
К03 (загальна) К17, К19 (фахові) |
1) Слабка шкільна підготовка та/або низький рівень остаточних знань з фундаментальних дисциплін (фізика, хімія, математика); 2) недостатня кількість часу для вивчення фахових дисциплін, в т. ч . через низький рівень остаточних знань |
Недостатність або відсутність стимулів до самовдосконалення для молодих фахівців, слабка залежність рівня оплати від фахової компетентності робітників |
Слід зауважити, що під час аналізу отриманих результатів (табл. 1) проведене зіставлення недоліків, на які було вказано роботодавцями та переліку загальних компетентностей випускника спеціальності "136 - Металургія", які зазначені в чинному стандарті вищої освіти України для цієї спеціальності (Стандарт, 2018). Зіставлення показало, що окремі загальні та фахові компетентності з переліку компетентностей (стовпчик 3, табл. 1) викликають зауваження роботодавців через їх недостатність у молодих фахівців. Через це виникають складнощі з досягненням програмних результатів навчання, на що і вказали роботодавці при анкетуванні. У стовпчиках 4 та 5 вказані можливі причини такого становища, установлені авторами.
Аналіз результатів експрес-тесту- вання та відгуків роботодавців щодо якості підготовки фахівців на Нікопольському факультеті НМетАУ дозволив сформулювати загальні методологічні підходи щодо коригування траєкторій навчання (залежно від спеціальності) з метою формування необхідних фахових компетентностей у майбутніх фахівців відповідно до вимог роботодавців та стандартів вищої освіти. Ці підходи полягають у наступному:
1) тестування зарахованих на навчання абітурієнтів з метою виявлення рівня підготовки (рівня залишкових знань) з математики, фізики та хімії та врахування результатів тестування при викладанні відповідних дисциплін, у т. ч. - зі збільшенням аудиторних занять у межах обсягу вибіркових дисциплін. У перспективі можливий варіант уведення "нульового курсу" для осіб з низьким рівнем залишкових знань;
2) забезпечення осіб з низьким рівнем залишкових знань з фундаментальних дисциплін методичними посібниками-довідниками для самостійної роботи;
3) укладання з працедавцями договорів про соціальне партнерство, типових договорів про здобуття вищої (Нікопольський факультет НМетАУ), фахової передвищої (коледж НМетАУ) освіти, у т. ч. за дуальною формою;
4) систематичний збір та аналіз відгуків/зауважень роботодавців щодо якості підготовки фахівців та внесення коректив до змісту підготовки фахівців;
5) підготовка за сприяння роботодавців навчально-методичних матеріалів (відеофільми, ілюстровані посібники тощо) з використанням як прикладів реально працюючих на підприємствах технологій та агрегатів;
6) формування пропозицій роботодавцям щодо проведення науково- дослідницьких робіт з удосконалення діючих технологій та агрегатів, у т. ч. із залученням студентів до виконання окремих робіт;
7) робота з роботодавцями щодо поліпшення умов організації практики, узгодження тематики дипломних проєктів, стимулювання студентів до покращення результатів навчання тощо.
Ураховуючи викладене, а також досвід роботи Інституту та Коледжу НМетАУ важливими завданнями для підвищення якості підготовки фахівців з інженерних спеціальностей у сучасному закладі вищої освіти є такі:
1) моніторинг та актуалізація знань з базових шкільних предметів (математика, фізика, хімія);
2) вивчення потреб та вимог потенційних роботодавців щодо обсягів знань і вмінь випускників;
3) імплементація дуальної форми освіти (чи окремих її елементів) як такої, що є дієвим засобом підвищення якості підготовки фахівців;
4) коригування змісту навчального процесу з урахуванням рівня залишкових знань осіб, прийнятих на навчання та вимог потенційних роботодавців.
Висновки та перспективи подальших досліджень
Основним результатом і досягненням у реаліях сьогодення слід вважати стабільний попит на фахівців, яких готують Нікопольський факультет НМетАУ та коледж НМетАУ В окремих випадках удалося навіть збільшити кількість студентів, навчання яких оплачують працедавці (контрактна форма).
Попередній аналіз досягнутих результатів показав перспективність розробленої методології та доцільність подальшої роботи з поліпшення якості підготовки фахівців і задоволення вимог стейкхолдерів.
Важливим аспектом, що потребує подальшої системної роботи, є підтримка постійного зворотного зв'язку з роботодавцями і розширення арсеналу заходів та засобів для врахування їх пропозицій (зауважень). У науково-методологічному напрямі для подальших досліджень представляє чималий інтерес проблема подолання об'єктивного протиріччя між постіндустріальним суспільством (відповідно й мисленням, орієнтацією сучасної науки на людину та її потреби) та індустріальним виробництвом й індустріально орієнтованою освітою.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Тоффлер, Э. (2004). Шок будущего. Москва : ООО "Издательство ACT".
2. Тоффлер, Э. (1999) Третья волна. Москва : оОо "Издательство ACT".
3. Fadel, Ch., Bialik, M., Trilling, B. (2015). Four-dimensional education. Boston : Center for Curriculum Redesign.
4. Про освіту. (2017). Закон України. Взято з https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/2145-19
5. Про фахову передвищу освіту. (2019). Закон України. Взято з https:// zakon. rada.gov.ua/laws/show/2745-19
6. Про повну загальну середню освіту. (2020). Закон України. Взято з https://zakon. rada. gov.ua/laws/show/ 463-20
7. Хуторской, А. В. (2003). Ключевые компетенции как компонент личностно-ориентированной парадигмы образования. Народное образование, 2, 58.
8. Зимняя, И. А. (2004). Ключевые компетентности как результативноцелевая основа компетентностного подхода в образовании. Москва : Ис- след. центр проблем качества подготовки специалистов.
9. Луговий, В. І., Слюсаренко, О. М., Таланова, Ж. В. (2012). Ключові поняття сучасної педагогіки: навчальний результат, компетентність, кваліфікація. Педагогічна і психологічна науки в Україні. Київ : Пед. думка.
10. Дернова, М. (2014). Дуальна модель вищої професійної освіти дорослих: європейський досвід. Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи, 2 (9), 137.
11. Матеріали круглого столу "Чи стане дуальна освіта "світлом в кінці тунелю" для закладів вищої та професійної (професійно-технічної освіти) в Україні?". (2018). Взято з http:// education-ua.org/ua/draft-regulations/ 1297-analitichnij-zvit-pro-kruglij-stil- chi-stane-dualna-osvita-svitlom-v- kintsi-tunelyu-dlya-zakladiv-vishchoji- ta-profesijnoji-profesijno-tekhnichnoji- osviti-v-ukrajini
12. Концепція підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти. (2018). Взято з https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/660- 2018-р
13. Положення про дуальну форму здобуття вищої та фахової передви- щої освіти. (2019). Взято з https:// mon. gov.ua/ua/news/mon-proponuye- dlya-gromadskogo-obgovorennya- proyekt-polozhennya-pro-dualnu- formu-zdobuttya-vishoyi-ta-fahovoyi- peredvishoyi-osviti-ta-tipovij-dogovir- pro-zdobuttya-vishoyi-fahovoyi- peredvishoyi-osviti-za-dualnoyu- formoyu
14. Dziabenko, O., Budnyk, O. (2019). Go-Lab Ecosystem: using Online Laboratories in a Primary School. 11th annual International Conference on Education and New Learning Technologies. Palma de Mallorca, Spain. EDULEARN19 Proceedings, ISBN 978-84-09-12031-4. Взято з https:/ /iated.org/edulearn/publications
15. Методичні рекомендації щодо впровадження STEM-освіти у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах України. (2017). Взято з https://ru.osvita.ua/legislation/ Ser_osv/56880/
16. Грицюк, О. С. (2019). Дослідження впливу стейкхолдерів на впровадження STEM-освіти в професійну підготовку студентів інженерних спеціальностей. Engineering and Educational Technologies, 7 (4), 57. DOI https://doi.org/10.30929/2307- 9770.2019.07.04.05
17. Ненастина, Т А. (2018). Оценка эффективности школьных знаний студентов по дисциплине "Химия". Інженерні та освітні технології, 1 (21), 28. DOI 10.30929/2307-9770.2018.21.04
18. Офіційні звіти Українського центру оцінювання якості освіти. Взято з https://testportal.gov.ua/ofzvit/
19. Mironov, B. N. ( 1 991 ) . The Development of Literacy in Russia and the USSR from the Tenth to the Twentieth Centuries. History of Education Quarterly, 31, 2, 229.
20. Thomsen, S. L. (2015). The impacts of shortening secondary school duration. Взято з https://wol.iza.org/ articles/impacts-of-shortening- secondary-school-duration/long
21. Локшина, О. І. (2017). Реформи з подовження тривалості шкільної освіти в країнах ЄС: з досвіду імплементації. Український педагогічний журнал, 3, 43.
22. Key Data on Education in Europe 2012 Edition. Brussels: EACeA; Eurydice; Eurostat. 2012. Взято з https://ec.europa.eu/eurostat/ documents/3217494/5741409/978-92- 9201-242-7-EN.PDF/d0dcb0da-5c52- 4b33-becb-027f05e1651f
23. Шур, А. Б. (2010). О преподавании элементов высшей математики в средней школе. VI Міжнар. конф. "Стратегія якості в промисловості і освіті". Дніпропетровськ-Варна.
24. Шур, А. Б. (2012). О математике для учащихся. Математика для чайников: не роскошь, а хлеб насущный. Взято з http://deming.ru/Statyi/ ShurBiblioteka.htm
25. Human development indices and indicators: 2018 statistical update. United Nations Development Programme. Взято з http: // hdr.undp.org/en/2018-update
26. Про дальше вдосконалення загальної середньої освіти молоді і поліпшення умов роботи загальноосвітньої школи. (1984). Постанова ЦК КПУ та РМ УРСР. Взято з http:// search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ KP840281.html
27. Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання. (2000). Постанова КМУ. Взято з http://search.ligazakon.ua/l_doc2. nsf/ link1/ ed_2007_04_13/KP001717.html
28. Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти. (2011). Постанова КМУ Взято з https://zakon. rada. gov.ua/laws/show/ 462-2011-п
29. Відбулося перше публічне обговорення проекту "Концепція розвитку освіти України на період 2015-2025 років". (2014). Взято з https:// www.kmu.gov.ua/news/247733378
30. Муранова, Н. П. (2015). Доунівер- ситетська фізико-математична підготовка старшокласників - важливий чинник їх цілісної підготовки до навчання у технічному університеті. Вісник Житомирського державного університету, 1 (79), 43.
31. Потапюк, Л. М. (2018). Формування професійної компетентності майбутніх фахівців технічного вишу. Інженерні та освітні технології, 1 (21), 40. DOI 10.30929/23079770.2018.21.06
32. Озарко, І. І., Книш, Л. О., Мойсеє- нко, Н. В. (2014). Формування професійної компетентності майбутніх інженерів-гірників. Вісник Житомирського державного університету, 3 (75), 78.
33. Кокарєва, А. М. (2017). Сучасний стан професійної підготовки інженерів в технічному університеті. Вісник Національного авіаційного університету, 10. DOI 10.18372/2411- 264X.10.12509
34. Бобрицька, В. І. (2015). Педагогічні умови професійної адаптації фахівців з вищою освітою. Освітологічний дискурс, 3 (11), 22.
35. Батечко, Н. (2017). Феномен якості освіти в сучасному науковому дискурсі. Освітологічний дискурс, 3-4 (18-19), 1.
36. Parubchak, I., Smolinska, O., Marszalek-Kawa J. (2019). Social Aspects of the Development of the Management Systems of Eastern European Universities in the Transformation Period. The New Educational Review, 58, 109. DOI 10.15804/tner.2019.58.4.08
37. Про схвалення Концепції підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти. (2018). Розпорядження Км України. Взято з https:// www.kmu. gov. ua/npas/pro- zatverdzhennya-planu-zahodiv-z- realizaciyi-koncepciyi-pidgotovki- fahivciv-za-dualnoyu-formoyu- zdobuttya-osviti
38. Про схвалення Концепції підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти. (2019). Розпорядження КМ України. Взято з https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/66O-2018-р
39. Офіційний сайт МОН України. Взято з https://mon.gov.ua/ua/news/ mon-proponuye-dlya-gromadskogo- obgovorennya-proyekt-polozhennya- pro-dualnu-formu-zdobuttya-vishoyi- ta-fahovoyi-peredvishoyi-osviti-ta- tipovij-dogovir-pro-zdobuttya- vishoyi-fahovoyi-peredvishoyi-osviti- za-dualnoyu-formoyu
40. У Верховній Раді відбувся круглий стіл на тему "Нова освіта для нової економіки". (2018). Взято з https://rada.gov.ua/fsview/163599.html
41. Аванесов, B. C. (2002). Композиция тестовых заданий. Москва : Центр тестирования.
42. Аванесов, В. С., Хохлова, Т. С., Ступак, Ю. А., Потап, О. Е. (2005). Педагогические тесты. Вопросы разработки и применения.. Днепропетровск : Пороги.
43. Zinchenko, S., Savchenko, G., Stupak, Y., Bobkova, L. (2017). Feedback with employers as an effective tool for improving the training of specialists in the university. V Міжнар. конф. "Актуальні питання освіти і науки", Харків.
44. Стандарт вищої освіти України для ступеня вищої освіти "Бакалавр" галузі знань "13 - Механічна інженерія" спеціальності "136 - Металургія". (2018). Взято з https://mon.gov.ua/ storage/app/media/vishcha-osvita/ zatverdzeni%20standarty/12/ 21/136- metalurgiya-bakalavr.pdf
REFERENCES
1. Toffler, Е. (2004). Shok budushhegho. Per. s anghl. Moskva : OOO "Yzdateljstvo ACT" (Future Shock).
2. Toffler, Е. (1999) Tretjja volna. Per. s anghl. Moskva : OOO "Yzdateljstvo ACT" (The Third Wave).
3. Fadel, Ch., Bialik, M., Trilling, B. (2015). Four-dimensional education. Boston : Center for Curriculum Redesign.
4. Pro osvitu. (2017). Zakon Ukrajiny. Retrieved from http s: // zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 (Law of Ukraine "On Education").
5. Pro fakhovu peredvyshhu osvitu. (2019). Zakon Ukrajiny. Retrieved from https://zakon. rada. gov.ua/laws/show/ 2745-19 (Law of Ukraine "On Professional Higher Education").
6. Pro povnu zaghaljnu serednju osvitu. (2020). Zakon Ukrajiny. Retrieved from http s: // zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 (Law of Ukraine "On Complete General Secondary Education").
7. Khutorskoj, A. V (2003). Kljuchevue kompetencyy kak komponent lychnostno-oryentyrovannoj paradyghmu obrazovanyja. Narodnoe obrazovanye, 2, 58. (Key competencies as a component of a personality- oriented education paradigm).
8. Zymnjaja, Y. A. (2004). Kljuchevue kompetentnosty kak rezuljtatyvno- celevaja osnova kompetentnostnogho podkhoda v obrazovanyy. Moskva : Yssled. centr problem kachestva podghotovky specyalystov. (Key competencies as an effective and targeted basis of the competencybased approach in education).
9. Lughovyj, V. I., Sljusarenko, O. M., Talanova, Zh. V. (2012). Kljuchovi ponjattja suchasnoji pedaghoghiky: navchaljnyj rezuljtat, kompetentnistj, kvalifikacija . Pedaghoghichna i psykhologhichna nauky v Ukrajini. Kyiv : Ped. dumka. (Key concepts of modern pedagogy: educational result, competence, qualification).
10. Dernova, M. (2014). Dualjna modelj vyshhoji profesijnoji osvity doroslykh: jevropejsjkyj dosvid. Osvita doroslykh: teorija, dosvid, perspektyvy, 2 (9), 137. (Dual model of higher professional education of adults: European experience).
11. Materialy krughlogho stolu "Chy stane dualjna osvita "svitlom v kinci tunelju" dlja zakladiv vyshhoji ta profesijnoji (profesijno-tekhnichnoji osvity) v Ukrajini?". (2018). Retrieved from http: //education-ua. org/ua/draft- regulations/1297-analitichnij-zvit-pro- kruglij-stil-chi-stane-dualna-osvita- svitlom-v-kintsi-tunelyu-dlya-zakladiv- vishchoji-ta-profesijnoji-profesijno- tekhnichnoji-osviti-v-ukrajini (Proceedings of the round table "Will dual education become a 'light at the end of the tunnel' for institutions of higher and vocational (vocational education) in Ukraine?").
12. Koncepcija pidghotovky fakhivciv za dualjnoju formoju zdobuttja osvity. (2018). Retrieved from https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/660- 2018-r (The concept of training speciali sts in the dual form of education).
13. Polozhennja pro dualjnu formu zdobuttja vyshhoji ta fakhovoji peredvyshhoji osvity. (2019). Retrieved from https://mon.gov.ua/ua/news/mon- proponuye-dlya-gromadskogo- obgovorennya-proyekt-polozhennya- pro-dualnu-formu-zdobuttya-vishoyi- ta-fahovoyi-peredvishoyi-osviti-ta- tipovij-dogovir-pro-zdobuttya- vishoyi-fahovoyi-peredvishoyi-osviti- za-dualnoyu-formoyu (Regulations on the dual form of higher and professional higher education).
14. Dziabenko, O., Budnyk, O. (2019). Go-Lab Ecosystem: using Online Laboratories in a Primary School. 11th annual International Conference on Education and New Learning Technologies. Palma de Mallorca, Spain. EDULEARN19 Proceedings, ISBN 978-84-09-12031-4. Retrieved from https://iated.org/edulearn/publications Metodychni rekomendaciji shhodo vprovadzhennja STEM-osvity u zaghaljnoosvitnikh ta pozashkiljnykh navchaljnykh zakladakh Ukrajiny. (2 01 7 ). Retrieved from http s: // ru.osvita.ua/legislation/Ser_osv/ 56880/ (Methodical recommendations on the introduction of STEM-education in secondary and out-of-school educational institutions of Ukraine).
15. Ghrycjuk, O. S. (2019). Doslidzhennja vplyvu stejkkholderiv na vprovadzhennja STEM-osvity v profesijnu pidghotovku studentiv inzhenernykh specialjnostej. Engineering and Educational Technologies, 2019, 7 (4), 57. DOI https://doi.org/10.30929/2307- 9770.2019.07.04.05 (Research of the influence of stakeholders on the introduction of STEM-education in the professional training of engineering students).
16. Nenastyna, T. A. (2018). Ocenka affektyvnosty shkoljnbikh znanyj studentov po dyscyplyne "Khymyja". Inzhenerni ta osvitni tekhnologhiji, 1 (21), 28. DOI 10.30929/23079770.2018.21.04 (Assessment of the effectiveness of school knowledge of students in the discipline "Chemistry").
17. Oficijni zvity Ukrajinsjkogho centru ocinjuvannja jakosti osvity. Retrieved from https://testportal.gov.ua/ofzvit/ (Official reports of the Ukrainian Center for Educational Quality Assessment).
18. Mironov, B. N. ( 1 991 ) . The Development of Literacy in Russia and the USSR from the Tenth to the Twentieth Centuries. History of Education Quarterly, 31, 2, 229.
19. Thomsen, S. L. (2015). The impacts of shortening secondary school duration. Retrieved from https:// wol.iza.org/articles/impacts-of- shortening-secondary-school- duration/long
20. Lokshyna, O. I. (2017). Reformy z podovzhennja tryvalosti shkiljnoji osvity v krajinakh JeS: z dosvidu implementaciji. Ukrajinsjkyj pedaghoghichnyj zhurnal, 3, 43. (Reforms to extend the duration of school education in EU countries: from the experience of implementation).
21. Key Data on Education in Europe 2012 Edition. Brussels : EACeA; Eurydice; Eurostat. 2012. Retrieved from https: //ec.europa.eu/eurostat/ documents/3217494/5741409/978-92- 9201-242-7-EN.PDF/d0dcb0da-5c52- 4b33-becb-027f05e1651f
22. Shur, A. B. (2010). O prepodavanyy alementov vbisshej matematyky v srednej shkole. VI Mizhnar. konf. "Strateghija jakosti v promyslovosti i osviti". Dnipropetrovsjk-Varna. (About teaching elements of higher mathematics in secondary school).
23. Shur, A. B. (2012). O matematyke dlja uchashhykhsja. Matematyka dlja chajnykov: ne roskoshj, a khleb nasushhnbij. Retrieved from http:// deming.ru/Statyi/ShurBiblioteka.htm (About math for students. Mathematics for Dummies: Not Luxury, but Daily bread).
24. Human development indices and indicators: 2018 statistical update. United Nations Development Programme. Retrieved from http:// hdr.undp.org/en/2018-update
25. Postanova CK KPU ta CM URSR "Pro daljshe vdoskonalennja zaghaljnoji serednjoji osvity molodi i polipshennja umov roboty zaghaljnoosvitnjoji shkoly". (1984). Retrieved from http:// search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ KP840281.html (Resolution of the Central Committee of the Communist Party and the Cabinet of Ministers of the Ukrainian SSR "On further improvement of general secondary education of youth and improvement of working conditions of secondary schools").
26. Pro perekhid zaghaljnoosvitnikh navchaljnykh zakladiv na novyj zmist, strukturu i 12-richnyj termin navchannja. (2000). Postanova KMU. Retrieved from http: // search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ ed_2007_04_13ZKP001717.html (Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine "On the transition of secondary schools to a new content, structure and 12-year term of study").
Подобные документы
Рівні підготовки фахівців. Сутність ступеневості вищої освіти. Нормативний, вибірковий компоненти змісту освіти. Складові державного стандарту освіти. Форми навчання: денна, вечірня, заочна. Ознаки громадсько-державної моделі управління освітою в Україні.
реферат [16,9 K], добавлен 18.01.2011Дослідження стану системи фінансування сфери вищої освіти, а також системи кредитування навчання. Оцінка проблеми відсутності комплексної системи забезпечення якості освіти в Україні. Шляхи досягнення ефективної міжнародної академічної мобільності.
статья [24,3 K], добавлен 22.02.2018Організація професійної підготовки майбутніх біотехнологів. Навчальні заклади України, що готують фахівців у даній сфері. Актуальність розвитку біотехнологічної освіти. Розвиток біотехнології як пріоритетного напряму розвитку української економіки.
курсовая работа [36,9 K], добавлен 26.08.2013Реформування системи вищої освіти в Україні та розробка перспективних моделей підготовки фахівців з кібербезпеки для розвитку вітчизняної системи вищої освіти. Організаційно-педагогічні засади навчання бакалаврів з кібербезпеки в університетах США.
статья [26,4 K], добавлен 18.07.2017Напрямки розвитку змістовної частини сучасної вузівської освіти. Принципи сучасної освіти: функціональна повнота компонентів змісту, диференціація та інтеграція змісту освіти. Загальна структура та вимоги до змісту освіти. Блоки підготовки фахівців.
реферат [17,4 K], добавлен 03.06.2010Роль освіти в розвитку партнерства України з іншими державами. Основні складові компетентнісного підходу до організації вищої освіти за спеціальністю "Банківька справа". Огляд сфери і предмету професійної діяльності, загального рівня підготовки фахівців.
научная работа [258,3 K], добавлен 20.09.2014Досвід профільної диференціації навчання в зарубіжних країнах. Профільна загальноосвітня підготовка в системі початкової та середньої професійної освіти. Основні етапи її модернізації. Апробація моделі допрофільної підготовки в системі гімназійної освіти.
дипломная работа [225,9 K], добавлен 19.09.2011Вдосконалення змісту освіти як актуальна педагогічна проблема. Державний стандарт базової і повної середньої освіти, структура профільного навчання. Основні напрями реформування змісту освіти. Перехід на новий зміст освіти при вивченні іноземної мови.
курсовая работа [55,7 K], добавлен 31.03.2014Специфіка освіти як соціального інституту. Болонський процес та реформування вищої освіти в Україні: ризики та перспективи. Якість освіти як мета реформування в контексті демократизації освітнього простору. Розширення масштабів підготовки спеціалістів.
дипломная работа [814,9 K], добавлен 23.10.2011Основні принципи Болонської декларації. Ступеневість та доступність вищої освіти у Великій Британії. Принципи організації вищої освіти у Франції. Цикли університетської освіти у Франції. Ступеневість освіти та кваліфікації у польській вищій освіті.
реферат [21,4 K], добавлен 29.09.2009
