Фінансування освітніх послуг у контексті гармонізації стандартів України та ЄС

По-третє, верхня і нижня межі вартості навчання з регіональною та галузевою диференціацією мають бути законодавчо встановлені. Звертаємося до досвіду Польщі, де встановлений Міністерством освіти цієї країни рівень вартості навчання не мають права збільшувати ні державні, ні приватні ЗВО [11]. Обґрунтованими вказані межі будемо вважати за умови визначення їх за такими критеріями: собівартість навчання для ЗВО, рентабельність галузі майбутнього працевлаштування (або дохідність бізнесу), рівень потреби у фахівцях для держави та бізнесу (дефіцит чи перевиробництво), а також бал незалежного тестування (а впродовж навчання - бал успішності). Останнє пояснюється тим, що, на нашу думку, більш успішні мають платити менше і навпаки. Це справедливо також і з економічної точки зору: адже менш успішні потребують більше затрат часу і енергії викладачів для додаткових консультацій, тестування, перевірок контролів усіх рівнів тощо.

По-четверте, - знову за досвідом Польщі - має бути чітко окреслений перелік послуг, за які університети не можуть вимагати жодної плати. Зрозуміло, що це стосується також усіх згаданих вище ФЕМ. На нашу думку, до цього переліку слід включити передусім такі: будь-які послуги, які раніше вже були враховані у визначенні собівартості; користування бібліотечним фондом; доступ до мультимедійної бібліотеки; отримання довідок з місця навчання; отримання консультацій у межах оплаченого навчального графіка тощо [11].

Комбіноване фінансування (КбФ) - це додаткові можливості покращити матеріальні умови навчання, якщо у цьому є потреба і є відповідні підстави. Зарубіжний досвід свідчить про багатоваріантність можливих джерел КбФ.

Одним з таких джерел є президентська стипендія у Азербайджані, яку призначають за особливі успіхи у навчанні за поданням ректора, і розмір якої досить суттєвий - 750 манатів (850 дол. США), особливо у порівняння зі звичайними стипендіями для студентів (від 30 до 75 дол. США). Аналогічною за змістом є міністерська стипендія у Польщі, державна стипендія або грант у Канаді (стипендії OSAP), Німеччині, Кіпрі та ін. Наголосимо, що ці стипендії призначаються студентам за особливі успіхи, незалежно від того, на яких початкових фінансових умовах вони навчаються [9-14].

Цікавим є досвід Іспанії, де студентам, які успішно склали сесію (їх частка складає 35-40% від усіх бажаючих її скласти), виплачують компенсацію (біля 5000 євро), тобто в 2,5 рази більше, ніж обов'язковий початковий внесок під час вступу до університету. Таку ж суму успішні студенти отримують після кожної сесії [15].

Другим важливим джерелом, яке використовується практично в усіх досліджуваних країнах, є стипендіальний фонд університету, який розподіляє ректор разом з органами студентського та аспірантського самоврядування за критеріями успішності в навчанні та рівня забезпеченості (соціальні стипендії).

У деяких країнах (Франція, Іран, Чехія та ін.) практикують часткову компенсацію необхідної суми для оренди житла, а також стипендію для людей з особливими потребами [10, 16-17].

Розвя'зання існуючого в Україні конфлікту між правами людини на духовний і фізичний розвиток та недостатніми можливостями щодо їх реалізації можливе за умови формування системи освіти з урахуванням її багатовекторності та багаторівневості. Процеси гармонізації стандартів України зі стандартами ЄС є сприятливим чинником для впровадження необхідних реформ, у т.ч. в освіті. Однак, для цього стандарти підготовки фахівців (що окреслюють зміст освітньої послуги) слід розробляти в узгодженні зі стандартами підготовки та умов праці викладачів (що гарантують якість та умови надання студентам освітньої послуги). Необхідна узгодженість між названими двома групами стандартів буде забезпечена шляхом створення відповідного ідеологічного (концептуального), маркетингового та правового підгрунтя, що має складатися з таких елементів:

1) стратегія інноваційного розвитку освіти; 2) порядок формування інфраструктури забезпечення інформаційної підтримки прийняття рішень; 3) критерії визначення доцільності вибору тієї чи іншої фінансово-економічної моделі надання / отримання освітніх послуг; 4) перелік і послідовність внесення поправок до законодавчої бази, мета яких - забезпечення ефективного функціонування кожної моделі, а також отримання додаткових можливостей фінансування освітніх послуг.

З метою усунення бар'єрів неплатоспроможності претендентів запропоновано імплементувати гармонізоване поєднання кількох фінансово-економічних моделей надання / отримання освітньої послуги. Державне фінансування пропонується для найбільш талановитих абітурієнтів, для яких мають бути розроблені спеціальні навчальні та мотиваційні програми. Бізнесове фінансування - це підготовка фахівців за кошти бізнесу на умовах тісної співпраці з ним. Кредитне фінансування є досить поширеною у світі і перпективною для України моделлю за умови, якщо держава буде гарантувати фінансову безпеку і кредитодавця, і кредитоотримувача. Самофінансування - це удосконалена модель популярного нині навчання на умовах контракту. Комбіноване фінансування є поєднанням запропонованих моделей з урахуванням конкретних для певного отримувача умов.

З огляду на диференційованість сегментів споживачів освітніх послуг, кожна із перелічених моделей має бути доступною для відповідного сегмента. З метою забезпечення можливості обґрунтованого вибору моделі, запропоновано критерії доцільності їх застосування. Перспективним напрямом досліджень автор вважає розроблення необхідного комплексу стандартів гармонізованих зі стандартами ЄС для ефективної імплементації запропонованих фінансово-економічних моделей.

Література

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України (ВВР). 1996. № 30. Ст. 141.