Размещено на http://allbest.ru

Тема: Соціально-педагогічна профілактика агресивної поведінки підлітків в закладах освіти



ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. АГРЕСИВНА ПОВЕДІНКА ПІДЛІТКІВ ЯК СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА

1.1 Агресія та її типи. Особливості прояву агресії в підлітковому віці

1.2 Фактори та чинники формування агресії у підлітковому віці

РОЗДІЛ 2. ПРОФІЛАКТИКА АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ У ПІДЛІТКІВ

2.1 Дослідження рівня прояву агресивної поведінки підлітків

2.2 Соціально-педагогічна програма запобігання та обмеження агресивної поведінки підлітків

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

• 

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Розвиток сучасного суспільства характеризується змінами у соціальній, економічній, політичній, інформаційній галузях країни, що сприяє збільшенню кількості відхилень в особистісному розвитку та поведінці підлітків. Особливе занепокоєння викликають різноманітні прояви агресивної поведінки підлітків, які стали поширеним явищем у загальноосвітніх навчальних закладах.

Підлітковий вік характеризується як переломний, перехідний, критичний етап. У цей період відбувається становлення якісних новоутворень, трансформація взаємин з дорослими та однолітками, освоєння нових способів соціальної взаємодії, а також закладаються основи свідомої поведінки. Зміни, що відбуваються у фізіологічному та психічному розвитку підлітка, спричиняють появу певних поведінкових реакцій, які можуть впливати на формування у них агресії, негативізму, негативної конкуренції в навколишньому світі та мати негативні наслідки у навчальній діяльності, стосунках з друзями, батьками та вчителями.

Агресія як феномен, на сьогоднішній день, детально розроблена у працях Р. Аткінсона, А. Бандури, Л. Берковіца, К. Левіна, З. Фрейда, Х. Хекхаузена та ін. Серед вітчизняних та зарубіжних дослідників суттєву увагу агресії, зокрема у віковому аспекті, приділяли Р. Ардрі, Л. Божович, Л. Виготський, К. Лоренц, Н. Міллер, Р. Немов та ін.

Однак, питання профілактики підліткової агресії, на наш погляд, є недостатньо вивченим, тому сучасна наука та практика потребує додаткових напрацювань у цьому напрямку.

Зростання чисельності молоді, схильної до різних форм агресивної поведінки зумовлюють необхідність підготовки соціальних педагогів до професійної діяльності з попередження агресивної поведінки підлітків.

Таким чином, соціальний педагог, у процесі своєї професійної діяльності, повинен володіти теоретичними знаннями та практичними вміннями здійснення просвітницької, діагностичної, профілактичної та корекційної роботи з попередження агресивної поведінки підлітків. Його робота має здійснюватись у трьох напрямках: з підлітками, їх батьками та педагогічним колективом навчально-виховного закладу, а також носити послідовний та системний характер.

Отже, актуальність та практична й наукова значущість даної теми, пояснюється тим, що агресивна поведінка набуває стрімкого поширення серед підлітків в закладах освіти, здійснюючи істотний вплив на особистість дитини. І таким чином, потребує втручання соціальних фахівців, для попередження та подолання цього явища.

Мета дослідження: виявити відхилення у поведінці підлітків, зокрема схильність до прояву агресії в учнівському середовищі на сучасному етапі розвитку суспільства.

Об'єктом дослідження є: агресивна поведінка підлітків.

Предметом дослідження є: профілактика агресивної поведінки підлітків в закладах освіти.

В ході реалізації мети визначені такі завдання дослідження:

1) розкрити зміст поняття «агресія», визначити типи агресії та з'ясувати особливості поведінки сучасних підлітків;

2) окреслити фактори та чинники формування агресії у підлітковому віці;

3) визначити рівень прояву агресивної поведінки у підлітків;

4) скласти соціально-педагогічну профілактичну програму запобігання та обмеження агресивної поведінки у підлітків в закладах освіти.

Структура роботи включає вступ, два теоретичних розділи, висновки, список використаних джерел (46 найменувань) та додатки. Загальний обсяг роботи складає 42 сторінки.

РОЗДІЛ 1. АГРЕСИВНА ПОВЕДІНКА ПІДЛІТКІВ ЯК СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА

1.1 Агресія та її типи. Особливості прояву агресії в підлітковому віці

Агресія походить від латинського слова «aqqressio» - напад.

Значення цього слова, різні словники трактують, по - різному. У психологічному словнику під редакцією В.П Зипченко. і Б.Г. Мещерякової дається визначення: «Агресія - це будь-яка форма поведінки, спрямована на образу чи заподіяння шкоди іншій живій істоті, яка не бажає такого ставлення».

У словнику з соціальної педагогіки Л.В. Морданаєва використовується таке визначення агресії: «Агресія - це антисоціальна поведінка, яка порушує які-небудь соціальні або культурні норми, особливо правові» [1, с.231].

Отже, агресію слід розуміти як мотивовану деструктивну поведінку, що суперечить нормам співіснування людей, завдає шкоди об'єктам нападу, приносить фізичний шкоду або ж викликає психологічний дискомфорт.

Підліткова агресія може спричинюватися різними факторами, та мати різноманітні прояви. Серед форм агресивних реакцій підлітка, що зустрічаються в різних джерелах, необхідно виділити наступні:

Фізична агресія (напад) - використання фізичної сили проти іншої особи.

Непряма агресія - дії, які обхідними шляхами спрямовані на іншу особу (плітки, злісні жарти), так і ні на кого не спрямовані вибухи люті (лемент, тупання ногами, биття кулаками по столу, ляскіт дверима й ін.).

Вербальна агресія - вираження негативних почуттів як через форму (крик, сварка), так і через зміст словесних відповідей (погрози, лайка).

Схильність до роздратування - готовність до прояву при щонайменшому збудженні, запальності, різкості, грубості.

Негативізм - опозиційна манера поведінки, спрямована проти авторитету або керівництва. Може наростати від пасивного опору до активної боротьби проти сталих законів і звичаїв [13, с.80-87].

Також слід розрізняти агресію ворожу та інструментальну:

Ворожа агресія - проявляється тоді, коли головною метою агресора є заподіяння страждань жертви.

Інструментальна агресія - характеризується тоді, коли агресори нападають на інших людей, переслідуючи цілі, не пов'язані із заподіянням шкоди.

Цілі, що не передбачають заподіяння шкоди, що стоять за багатьма агресивними діями, включають примус і самоствердження. У разі примусу зло може бути заподіяно з метою вплинути на іншу людину або «наполягти на своєму».

З форм ворожих реакцій варто відзначити:

Образа - заздрість і ненависть до оточення, обумовлена відчуттям гіркоти, гніву на увесь світ за дійсні або навмисні страждання.

Підозрілість - недовіра й обережність стосовно людей, засновані на переконанні, що навколишні мають намір заподіяти шкоду [16, с. 256].

Тож, підліткова агресія може спричинюватися різноманітними та комплексними причинами та мати різні прояви.

Агресивні підлітки, при всій відмінності їх особових характеристик і особливостей поведінки, відрізняються деякими загальними рисами.

До таких рис відноситься: бідність ціннісних орієнтацій, їх примітивність, відсутність захоплень, вузькість і нестійкість інтересів, конфліктність, втрата контролю над собою, заздрісність, мстивість, непокірність, емоційна грубість, озлобленість, як проти однолітків, так і проти навколишніх дорослих.

Розкриття причин і характеру агресивності дітей і підлітків вимагає проведення певної класифікації.

У вітчизняній психології існує декілька типів класифікацій агресії. Деякі дослідники відхилень у поведінці, вважають за необхідне рахувати психофізіологічні відмінності дітей, інші - психосоціальний розвиток.

Так, В.К.Андрієнко, Ю.В. Гербєєв, І.А.Невській розрізняють важких підлітків:

з педагогічною занедбаністю - підлітки, в яких під впливом несприятливих умов сформувалося негативне ставлення до навчання, соціально цінних норм поведінки, які втратили почуття відповідальності за свої вчинки, зневірилися в собі;

з соціальною занедбаністю (етично зіпсованих) - підлітки, в яких під впливом несприятливих соціальних умов сформувалася нерозвинутість соціально-комунікативних якостей і властивостей особистості, низька здатність до соціальної рефлексії, труднощі в оволодінні соціальними ролями;

з крайньою соціальною занедбаністю - підлітки, в яких під впливом несприятливих соціальних умов сформувалася несформованість особистості як суб'єкта навчально-пізнавальної, ігрової та інших видів діяльності [31, с.352].

Л.М.Семенюк виділяє чотири групи підлітків, схильних до агресивної поведінки:

1. Підлітки із стійким комплексом аномальних, аморальних, примітивних потреб, що мають деформацію цінностей і відносин, які прагнуть до споживчого проведення часу.

2. Підлітки з деформованими потребами і цінностями, що володіють широким колом інтересів, відрізняються загостреним індивідуалізмом, охочі зайняти привілейоване положення за рахунок утиску слабких і молодших.

3. Підлітки, у яких присутній конфлікт між деформованими і позитивними потребами, що відрізняються однобічністю інтересів, пристосованістю, удаванням, брехливістю.

4. Підлітки, що відрізняються слабко деформованими потребами за відсутності певних інтересів і вельми обмеженим колом спілкування, що відрізняються безділлям, недовірливістю, боязкістю і мстивістю [15].

Отже, агресивна поведінка в цілому викликає стійке негативне ставлення суспільства і є серйозним бар'єром між особистістю і оточуючими її людьми. Вона виступає як соціально-педагогічна проблема, і потребує вирішення. Тому необхідним є попередження і запобігання її проявів у суспільстві, особливо у молодіжному середовищі.

1.2 Фактори та чинники формування агресії у підлітковому віці

Сучасний підліток живе в світі, складному за своїм змістом і тенденціям соціалізації. Це пов'язано, по-перше, з темпом і ритмом техніко-технологічного розвитку, який ставить до людей нові вимоги.

По-друге, з насиченим характером інформації, що глибинно впливає на підлітка, у якого ще не вироблено чіткої життєвої позиції.

По-третє, з екологічними і економічними кризами, що вразили наше суспільство. Це викликає у дітей відчуття безнадійності і роздратування. Особа дитини і підлітка формується не сама по собі, а в навколишньому середовищі.

Особливо важлива роль малих груп, в яких підліток взаємодіє з іншими людьми. Перш за все, це торкається сім'ї, яка виступає одним із факторів формування агресії у підлітків. Різні автори виділяють різні типи неблагополучних сімей, де з'являються діти з відхиленнями в поведінці. Ці класифікації не суперечать, а доповнюють, іноді повторюючи один одного [37, c. 128].

Л.С. Алексєєва розрізняє наступні види неблагополучних сімей:

1. Конфліктна - дитина не засвоює загальнолюдських норм та цінностей, у неї формуються суперечливі почуття до своїх батьків, а інколи навіть і вороже ставлення до них ;

2. Аморальна - характеризується відкиданням усяких моральних та етичних норм. ;

3. Педагогічно-некомпетентна - характеризується тим, що батьки мають низький рівень педагогічної культури;

4. Асоціальна - члени яких конфліктують з морально-правовими вимогами суспільства, схильні до правопорушень.

Г.П. Бочкарева. виділяє сім'ї:

1. З неблагополучною емоційною атмосферою, де батьки не тільки байдужі, але і грубі, неповажні по відношенню до своїх дітей;

2. У яких відсутні емоційні контакти між її членами, байдужість до потреб дитини при зовнішньо гарних відносинах. Дитина в таких випадках прагне знайти емоційно значущі відносини поза сім'єю;

3. З хворою етичною атмосферою, де дитині прищеплюються соціально небажані потреби і інтереси, вона залучається до аморального способу життя.

З.В. Баєрунас виділяє варіанти виховних ситуацій, які сприяють появі поведінки, що відхиляється:

1. Відсутність впливу свідомого виховного процесу на дитину;

2. Високий рівень придушення і навіть насильства у вихованні;

3. Перебільшення з егоїстичних міркувань самостійності дитини;

4. Хаотичність у вихованні через незгоду батьків [32].

А.Е. Лічко виділяє 4 неблагополучні ситуації в сім'ї:

1. Гіперопіка різних ступенів: від бажання бути співучасником всіх проявів внутрішнього життя дітей до сімейного тиранування;

2. Гіпоопіка, що нерідко переходить в бездоглядність;

3. Ситуація створення "кумира" в сім'ї - постійна увага до будь-якої забаганки дитини і непомірна похвала за найменші успіхи;

4. Ситуація створення "попелюшки" в сім'ї - з'явилося багато сімей, де батьки приділяють багато уваги собі і мало дітям [2, c. 40-46].

Також не слід залишати поза увагою той факт, в якій сім'ї виховується дитина: в повній чи неповній.

Американські дослідники Р. Берон та Д. Річардсон з'ясували, що частіше за все підлітки, що проявляють агресію по відношенню до інших, є вихідцями з неповних сімей, де їм приділялося мало уваги. Можна виділити певні особливості сімей, в яких є діти з агресивною поведінкою:

1. В сім'ях агресивних дітей зруйнована емоційна прив'язаність між батьками та дітьми, особливо між батьком та сином. Батьки відчувають скоріше скоріш вороже ставлення один до одного; не розділяють цінності й інтереси один одного;

2. Батьки часто самі демонструють моделі агресивної поведінки і заохочують в поведінці своїх дітей агресивні тенденції;

3. Матері агресивних підлітків часто демонструють байдужість по відношенню до соціальних ролей своїх дітей;

4. Часто моделі виховання батьків не співпадають з їхньою реальною поведінкою, батьки не дотримуються спільної лінії поведінки у вихованні дитини і їхні вимоги є взаємовиключними;

5. Основні виховні засоби, яких вживають батьки агресивних підлітків, - це: фізичні покарання; погрози; позбавлення привілеїв; введення обмежень і відсутність заохочень; часто ізолюють дітей; свідоме позбавлення любові і піклування в разі проступку.

6. Батьки агресивних підлітків не намагаються розібратись в причинах деструктивної поведінки своїх дітей, залишаючись байдужими до їх емоційного світу.

Окрім того, одним з найбільш впливових інститутів соціалізації в сучасному суспільстві є засоби масової інформації. Це радіо, інтернет-ресурси, телебачення, друковані джерела [5].

Постійне спостереження сцен насилля сприяє поступовій втраті емоційного сприйняття агресії і ознак чужого болю. Телевізійні сюжети, перенасичені сценами насилля і жорстокості, ведуть до зміни індивідуального образу реальності. Це означає, що підлітки, які часто спостерігають насилля, сприймають оточуючий світ як такий, що вороже налаштований по відношенню до них.

Варто звернути увагу на такий фактор, як Інтернет-простір, що сприяє формуванню агресивної поведінки підлітків. Оскільки цей ресурс зараз став більш доступним ніж раніше, підлітки проводять в Інтернет-мережі мало не весь свій вільний час. Різноманітні соціальні мережі стали невід'ємною частиною життя майже кожного сучасного підлітка [27].

Також можна виділити такі фактори, що впливають на формування агресивної поведінки у підлітків як: специфіка підліткового віку (акцентуації характеру, емансипація від впливу дорослих, групування з однолітками, максималізм та віра у свою невразливість; характеристики особистості підлітка; соціально-економічні та культурні особливості того суспільства, в якому він проживає [23].

Важливий вплив, на особистість підлітка здійснює коло його оточення.

Компанії однолітків, що стихійно складаються, об'єднують підлітків, близьких по рівню розвитку, інтересам. Існують особливі групи, для яких характерна установка на негайне задоволення бажань, на пасивний захист від труднощів, прагнення перекладати відповідальність на інших.

Для підлітків характерним є саме невміння змістовно проводити дозвілля. Час, що беззмістовно проводиться, штовхає підлітків на пошук нових "гострих відчуттів". І таким чином з'являється агресивна поведінка.

Серед різноманітних, взаємопов'язаних чинників, які обумовлюють виявлення агресії, можна виділити такі, як:

1. Індивідуальний чинник, який гальмує соціальну адаптацію індивіда;

2. Психолого-педагогічний чинник, що виявляється в дефектах шкільного і сімейного виховання;

3. Соціально-психологічний чинник, що розкриває несприятливі особливості взаємодії неповнолітнього зі своїм найближчим оточенням в сім'ї, на вулиці, в учбово-виховному колективі;

4. Особовий чинник, який, перш за все, виявляється в активно-виборчому відношенні індивіда, що шукає своє середовище для спілкування;

5. Соціальний чинник, що визначається соціальними і соціально-економічними умовами існування суспільства [15, c. 80].

Отже, на формування у підлітка агресивної поведінки впливає безліч факторів та чинників соціального середовища. В першу чергу це сім'я, як інститут первинної соціалізації дитини, оскільки діти завжди «виносять» з сім'ї модель спілкування і формування взаємовідносин. Також не слід забувати й власне про підлітковий вік, як одну з причин проявів агресії, ЗМІ та групу однолітків, яка оточує підлітка.

РОЗДІЛ 2. ПРОФІЛАКТИКА АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ У ПІДЛІТКІВ

2.1 Дослідження рівня прояву агресивної поведінки підлітків

На етапі експериментального дослідження, нашою метою було дослідження рівня прояву агресивної поведінки у підлітків за адаптованою методикою А. Басса - А. Дарки, яка складається з 75 тверджень.

Дана методика дозволяє визначити типові для підлітків форми агресивної поведінки, оцінити рівень прояву: фізичної агресії, вербальної агресії, непрямої агресії, схильності до роздратування, негативізму, образи, підозрілості, почуття провини.

Також опитувальник дозволяє розкрити аспекти мотиваційної сфери підлітка [32, c. 64].

При складанні опитувальника використовуються принципи:

- питання може відноситися тільки до однієї форми агресії,

- питання формулюються таким чином, щоб найбільшою мірою послабити вплив суспільного схвалення відповіді на питання.

За методикою А. Басса - А. Дарки, підліткам пропонуються 75 тверджень (на які опитуваний має дати відповідь “так” чи “ні”). Відповіді оцінюються за восьмизначною шкалою.

Нормою агресивності є величина її індексу, що дорівнює < 6 балів, а ворожості від 6 до 10 балів включно. При цьому звертається увага на можливість досягнення певної величини, що показує ступінь прояву агресивності [46, c. 296].

Індекс ворожості включає в себе 5 і 6 шкали, а індекс агресивності (як прямої, так і мотиваційної) включає в себе шкали 1, 3, 7.

Інструкція: Тест складається з ряду тверджень, що стосуються деяких життєвих ситуацій. Якщо Ви згодні з твердженням, то дайте відповідь “Так”, в іншому випадку - відповідь “Ні” ( Додаток А.).

Свою відповідь зафіксуйте у протоколі дослідження, поставивши хрестик у клітинку, що відповідає номеру судження. Відповіді необхідно дати на всі запитання. Бланк протоколу визначення рівня прояву агресивності у підлітків за методикою А. Баса - А.Дарки подано у таблиці 2.1.(Додаток Б.)

Успішність дослідження багато у чому залежить від того, наскільки уважно виконується завдання. Ні в якому разі не слід прагнути своїми відповідями, справити на когось краще враження, так як жодна відповідь не оцінюється як хороша чи погана. Не слід довго роздумувати над кожним запитанням. Постарайтеся якомога швидше вирішити, яка з двох відповідей здається Вам прийнятною.

Дана методика дає можливість охопити всі компоненти агресивної поведінки, а також вона є зрозумілою та її легко застосовувати в роботі з дітьми підліткового віку [24, c.254].

Експериментальне дослідження ми проводили на базі Кам'янець-Подільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 15. Дослідженням було охоплено 20 підлітків (10 дівчаток та 10 хлопчиків), що навчаються у 8 класі.

Перед процедурою опитування усі школярі були проінформовані про мету та тематику дослідження.

Кожному опитуваному було запропоновано інструкцію щодо вимог проходження методики та бланки для відповідей. Проведення всього опитування зайняло два уроки, тобто півтори години. Зібрані дані щодо визначення рівня прояву агресивності у підлітків за методикою А. Басса - А.Дарки подано у таблиці 2.1. (Додаток В.) .

Результати дослідження рівня прояву агресивності у підлітків за методикою А. Басса - А. Дарки показують, що:

1) фізична агресія у хлопців становить - 70%, що є свідченням високого рівня агресивної поведінки, норма - 30%; у дівчат - 50%, норма також 50%;

2) вербальна агресія у хлопців - 50%, що свідчить про підвищений рівень агресивної реакції, норма - 50%; у дівчат - 60%, також підвищений рівень агресивної реакції та 40% - норма;

3) роздратування у хлопців - 20% вище норми, норма - 80%, у дівчат - 40% вище норми, 60% - норма;

4) негативізм у хлопців - 0% підвищеного рівня агресивної реакції, 100% - норма; у дівчат також рівень агресії - 0%, та 100% у нормі;

5) образа у хлопців - 30 %, підвищений рівень агресивної реакції, 70% - у нормі; у дівчат - 30%, також підвищений рівень агресивної реакції, 70% у нормі;

6) підозрілість у хлопців - 60%, підвищений рівень агресивної реакції, у нормі - 40%; у дівчат - 50%, також підвищений рівень агресивної реакції та 50% у нормі;

7) непряма агресія прослідковується у 100 % хлопців, у дівчат - 80%, підвищений рівень агресивної реакції, у нормі - 20%;

8) почуття провини у хлопців - 80%, підвищений рівень агресивної реакції, у нормі - 20% хлопців; у дівчат - 50%, також підвищений рівень агресивної реакції, у нормі - 50% дівчат.

Середнє значення індексу ворожості (14,3%) не перевищило норму, а середнє значення індексу агресивності (19,8%) також норми не перевищило.

Також було виявлено, що в цьому віці у хлопців домінуючим видом агресивної реакції є - фізична агресія та негативізм, а у дівчат - непряма та вербальна агресія.

Таблиця 2.1

Результати дослідження рівня прояву агресивності у підлітків за методикою А. Басса - А. Дарки

Рівні прояву агресивності	Хлопці	Дівчата
фізична агресія	70%	50%
вербальна агресія	50%	60%
роздратування	20%	40%
негативізм	0%	0%
образа	30%	30%
підозрілість	60%	50%
непряма агресія	100%	80%
почуття провини	80%	50%

Результати дослідження показали, що у підлітковому віці є характерними різні прояви агресії: фізична, вербальна, непряма агресія, також роздратування, образа, підозрілість та почуття провини.

На основі отриманих даних ми склали діаграму:

Рис. 2.1.

За результатами дослідження можна зробити висновок, що підлітковий вік - період формування духовності, моральних принципів, фізичної активності. У свідомості підлітка відбуваються важливі зміни в розумовій активності, орієнтації особистісних цінностей, у поглядах на вимоги дорослих і стосунки з однолітками.

В цьому віці найчастіше загострюються міжособистісні конфлікти, часто виникає агресивна поведінка. Тому важливим є дослідження рівня агресії підлітків в навколишньому середовищі, а особливо в закладах освіти. Саме дана методика А. Басса - А. Дарки дозволяє оцінити ступінь рівня агресії та запобігти важчим її проявам.

2.2 Соціально-педагогічна програма запобігання та обмеження агресивної поведінки підлітків

• Здійснивши експериментальне дослідження рівня прояву агресивності у підлітків, яке підтвердило те, що у підлітковому віці є характерними різні прояви агресії, ми вважаємо за доцільне запропонувати програму соціально-педагогічного тренінгу з метою запобігання та обмеження агресивної поведінки у підлітків в закладах освіти.
• Метою програми є: знизити рівень агресивності; формувати вміння контролювати свою поведінку та адекватно реагувати на поведінкові прояви інших; аналізувати вчинки; прищеплювати навички емпатії, толерантного спілкування.
• Завдання:
• -формувати навички самоконтролю, адекватної самооцінки;
• -навчити замінювати негативні установки на позитивні;

- навчити опановувати учнів у ситуаціях, що провокують вибухи гніву;

-розвивати уміння контролювати свою поведінку;

-виробити здатність до емпатії, довіри, співчуття, співпереживання;

Структура програми:

Етап 1. Зняття психологічного дискомфорту (3 заняття)

Етап 2. Здобуття навичок розпізнавання та контролю агресії (4 заняття)

Етап 3. Формування навичок емпатії у спілкуванні (4 заняття)

Перелік методів і форм роботи, які будуть використовуватись під час занять: ігри, вправи, бесіди, інформаційні повідомлення, арт-терапевтичні вправи, мозковий штурм спрямовані на зниження рівня тривоги, конфліктності, розвиток комунікативних здібностей.

Форма проведення: групова (не більше 12 осіб)

Учасники: учні 8-9 класів

Обладнання: бейджики; плакати-заготовки для вправ; маркери; білий папір формату А4 і А2; кольоровий папір; ножиці; клей; кольорові журнали; іграшкові кубики.

Організація занять: програма розрахована на 11 занять; заняття проводяться раз на тиждень; тривалість кожного заняття - 40 хв.

Прогнозований результат: досягнення позитивних поведінкових змін, запобігіння агресивних проявів у стосунках, вміння контролювати свої емоції, прояв толерантності під час спілкування.

Етап 1. Зняття психологічного дискомфорту

ЗАНЯТТЯ 1

Мета: зняти стан психологічного дискомфорту; усвідомити те, що людина має прагнути до самовдосконалення; розвивати вміння правильно оцінювати себе і свої можливості.

Вправа «Давайте поговоримо»

Мета: з'ясувати причини, що викликають роздратування та гнів кожної дитини, скласти їхній перелік; розглянути ситуації, у яких це відбулося, налаштувати дітей на позитивне сприймання невдач.

Соціальний педагог: У житті кожної людини виникають ситуації, які її так дратують, що хочеться на когось накричати і навіть ударити. Чи траплялися з вами такі ситуації? Давайте поговоримо про це.

Учасників заохочують висловитися. Соціальний педагог стежить, щоб вони не давали критичних оцінок, а просто розповідали про ситуації).

Проективна методика «Малюнок людини»

Дітям пропонують зобразити на малюнку людину. Аналізуючи малюнок, соціальний педагог, психолог робить висновок про рівень агресії дитини.

Малюнок агресивної дитини символізує:

· голова - розум і контроль;

· тіло - почуття, пристрасть;

· шия - можливість контролю розуму над емоціями;

· руки - встановлення контакту з близькими людьми;

· ноги - опера в реальності й свобода пересування;

· очі - орган суми тривоги;

· вуха - можливість чути і слухати, сприймати інформацію на всю адресу;

· рот - можливість розмовляти, їсти та ображати.

Використання яскравих тонів свідчить про позитивний стан; поєднання червоного кольору з чорним - про агресивність. Запам'ятайте в дитини, кого вона зобразила, весело їй чи сумно.

Релаксація «Дихання на 7-11»

Соціальний педагог; Необхідно протягом 20 секунд дихати дуже повільно і глибоко. Якщо спочатку відчуєте труднощі, не напружуйтесь, а просто рахуйте до 7, коли вдихаєте; рахуйте до 11, коли видихаєте. (Вправа допомагає зняти фізичне напруження .)

ЗАНЯТТЯ 2

Мета: визначити поняття «гнів»; познайомитися з поведінкою людини у різних ситуаціях; позбутись негативних емоцій.

Бесіда «Чи корисний гнів?»

Гра «Жестовий етюд»

Дітям за допомогою жестів пропонують зобразити різні дії людини, тобто розіграти «жестовий етюд».

Соціальний педагог; Хто покаже, як він умивається зранку? (Після цих слів дехто з учасників починає відразу «вмиватися» - жестикуляційно імітує цей процес.)

Вправа «Рубання дров»

Соціальний педагог: Хто бачив, як рубають дрова? У якому положенні мають бути руки і ноги? Станьте так, щоб біля вас було трохи вільного місця. Зараз рубатимемо дрова. Поставте колоду на пеньок, підніміть уявну сокиру над головою й опустіть її, промовляючи: «Ха-ха!»

ЗАНЯТТЯ 3

Мета: визначити проблеми, які хвилюють підлітків; розкрити суть поняття «роздратування»; викликати бажання взаємодіяти з групою.

Методика визначення проблем у самосприйнятті дитини

Інструкція: Доповни речення на власний розсуд.

1. Я людина, яка…

2. Мені найбільше хочеться…

3. У моїй зовнішності мені…

4. Вважаю, що діти мене…

5. Найгірше, коли…

Бесіда про поведінку людей, яка викликає роздратування

Кожен учасник висловлюється по колу, обґрунтовуючи свою відповідь.

Релаксація «Зменшення об'єкта»

Соціальний педагог: Починаємо з глибокого дихання і розслаблення. Закрийте очі й уявіть, що ви говорите з людиною. Вона робить те, що викликає у вас злість. А тепер уявіть, що під час розмови людина зменшується, її голос слабшає, стає невпевненим. Зменшуйте її доти, доки вона не видасться вам не такою значною. А тепер поспостерігайте за вашою розмовою ніби збоку. Якою вам здається ситуація? Якщо ви закінчили свою вправу, кивніть головою. Поділіться своїм досвідом.

Етап 2. Здобуття навичок розпізнавання та контролю агресії

ЗАНЯТТЯ 1

Мета: провести корекцію поведінки за допомогою вправ та ігор; формувати навички контролю, вміння бачити позитивні і негативні сторони власних вчинків.

Бесіда «Агресивна енергія»

Кожній людині від природи дана агресивна поведінка. Однак люди використовують її по-різному: одні - щоб творити, і тоді агресивну енергію можна назвати конструктивною, інші - щоб знищувати чи руйнувати, і тоді їхня енергія є деструктивною.

Конструктивна енергія - це активність, прагнення до досягнень, захист себе та інших, завоювання волі та незалежності, захист власної гідності.

Деструктивна енергія - це насильство, жорстокість, злість, прискіпливість, самозвинувачення. Тому, щоб зрозуміти що з нами відбувається, дуже важливо розпізнавати свої агресивні імпульси, керувати ними і спрямовувати в бажане русло.

Вправа «Заміна негативних думок про себе на позитивні»

Соціальний педагог: Є безліч тверджень, що думка викликає певні психологічні та фізіологічні зміни в людині. Так, негативні думки пригнічують, а позитивні, навпаки, надихають. Ви, мабуть, і самі помітили: коли думаєш про можливу невдачу, вона може справді тебе спіткати. Якщо ти вважаєш, що непомітний і не вартий уваги, безталанний і нікому непотрібний, тебе справді не помічатимуть або погано ставитимуться. Усе залежить від твоїх думок, дій і почуттів.

Наші думки тісно пов'язані з позицією стосовно інших людей. Спробуйте визначитися з власною позицією.

Розгляд позицій: я «-», вони «+», я «+», вони «-», я «-», вони «-», я «+», вони «+».

Вправа «Міцне дерево»

Перевалюйтеся з носочків на п'ятки, при цьому плавно притискаючи останні до підлоги

Є доки не відчуєте легке напруження у ногах. Постійте кілька секунд, напруживши м'язи ніг, живота, грудей. Відчуйте себе незламним і твердим, як міцне дерево, коріння якщо входить глибоко в землю, здатне витримати будь-яку негоду. Нехай хтось легко штовхне вас у плече. Опирайтеся. Залишайтеся у цьому положенні, скільки захочете.

Розслабтеся і пройдіться. Зверніть увагу на свої відчуття.

ЗАНЯТТЯ 2

Мета: розкрити сутність поняття «злість»; сформувати вміння удосконалювати власні пріоритети поведінки і виражати свої відчуття.

Вправа «Малюємо злість»

Дітям пропонують намалювати на аркуші паперу свою злість так, як вони її уявляють, а потім знищити малюнок.

Міні - анкета «Як ти розумієш агресивність?»

- Яких людей ти вважаєш агресивними?

- Що ти зробив би, якби зустрівся з агресивною дорослою людиною?

- Чи вважаєш ти себе агресивним?

Релаксація «Ліфт»

Соціальний педагог: Ми починаємо поїзду ліфтом. Вдихніть носом. Коли ви видихаєте відчуваєте, як повітря починає свій шлях від живота. Знову вдихніть-повітря піднімається на один поверх вище (шлунок). Видихніть. Вдихніть ще раз і підніміть ліфт на наступний поверх(груди). Видихніть. А тепер можна вирушити на горище - до чола і щік. Відчуваєте, як повітря наповнює голову. Коли видихнете, то помітите, що напруження і хвилювання залишили ваше тіло.

ЗАНЯТТЯ 3

Мета: навчити методів релаксації, зняти відчуття тривоги, хвилювання, емоційного напруження.

Вправа « Як учитися на невдачах»

Соціальний педагог: Згадайте випадок, коли ви зазнали найбільшої, на вашу думку, невдачі, й проаналізуйте його за схемою:

- Опишіть випадок;

- Ваші думки та дії при цьому;

- Дії інших;

- Як склалися обставини;

- Чого ви боялися найбільше;

- Як ви вчинили б тепер.

Якщо ви відповіли на всі запитання, вітаємо: ви перетворили невдачу на досвід.

Колаж «Фігура монстра»

Вправа «Звільнення від думок»

Соціальний педагог; Сядьте зручно. Стежте за своїми думками. Дозвольте їм покинути вас і полетіти геть. Залишайтеся в такому стані доти, доки не почуватиметесь краще.

ЗАНЯТТЯ 4

Мета: самоаналіз поведінки; прояв особистісних рис учня; перевірка ступеня єдності та згуртованості групи.

Мозковий штурм «Мої досягнення»

Учасникам пропонується продовжити речення.

- Моє найбільше досягнення..

- Моє друге велике досягнення…

- Моє третє велике досягнення…

- Я неперевершений у…

- Я досить вправний у…

Релаксація «Мої цінні риси»

Соціальний педагог: Потрібно скласти перелік рис, які вирізняють вас з -поміж інших і можуть бути підставою, для того, щоб пишатись собою. Використовуйте її у хвилини, коли почуваєтеся особливо погано, переглядайте перелік ваших рис протягом кількох хвилин, намагаючись ілюструвати кожну з них прикладами.

Етап 3. Формування навичок емпатії у спілкуванні

Мета: навчання індивідуальних прийомів ефективного міжособистісного спілкування, засвоєння невербальних засобів спілкування, подолання психологічних бар'єрів.

ЗАНЯТТЯ 1

Мета: навчитись проявляти повагу до інших; згуртувати колектив; звернути увагу на позитивні якості кожного учня.

Вправа «Знаки уваги»

Діти роблять одне одному щирі знаки уваги. Можна відзначити особисті риси, вміння, зовнішність, поведінку тощо.

Вправа «Хто є хто?»

Соціальний педагог читає запитання, а діти письмово дають анонімні відповіді. Після цього їхні відповіді зачитуються вголос, а учасники намагаються відгадати, про кого йдеться. За кожну правильну відповідь дитина отримує 1 бал. Якщо хтось залишився не відгаданим, він відкриває своє авторство.

За результатами гри, можна визначити не тільки гравця, який вгадав найбільше авторів, а й того, чиє авторство впізнавали найчастіше або чиє взагалі не вгадали і з'ясувати причини.

Гра «Подарунки»

Кожен учасник отримує маленький аркуш, який підписує і передає по колу. На ньому діти мають написати, що вони хотіли б подарувати його власникові, загортають і передають далі. Гра триває доти, доки доки аркуш не дійде до свого господаря. Потім учні розгортають аркуші і зачитують, які подарунки вони отримали.

ЗАНЯТТЯ 2

Мета: розслаблення, зняття скутості і тривожності; підвищити здатність до комунікативного спілкування, взаємодопомоги, довіри.

Вправа «Нетрадиційні привітання»

Соціальний педагог пропонує учням вигадати нетрадиційні привітання: долонями, ступнями, плечима..Діти ходять по кімнаті, а при зустрічі одне з одним вітаються.

Вправа «Намалюй сусіда»

Матеріал: аркуші паперу, кольорові олівці.

Робота в парах «Тиск»

Соціальний педагог; Станьте один навпроти одного, піднесіть руки на рівні грудей і торкніться один одного долонями. Домовтеся, хто буде ведучим. Його завдання - натиснути на долоні партнера. Потім поміняйтеся ролями. Обміняйтеся між собою враженнями. Спробуйте не тиснути одне на одного, а реалізувати спільний рух долонями так, щоб між вами виникла дружня атмосфера.

Релаксація «Будь щирим»:

- Що у тебе було сьогодні головним?

- Коли ти був здивований?

- Наскільки ти був щирий у вираженні своїх думок?

ЗАНЯТТЯ 3

Мета: зміцнити дружні взаємостосунки з групою; розкрити власне «Я»; звернути увагу на внутрішній стан душі дитини.

Бесіда «Золоте правило спілкування: вчиняй з іншими так, як хочеш, щоб вчиняли з тобою»

Вправа «Розмова крізь скло»

Соціальний педагог: двох учасників розділяє скло. Розмовляти заборонено, тому що партнер все одно не чує. Не домовляючись із партнером про зміст розмови, треба передати через скло інформацію й отримати відповідь на неї. Після виконання завдання відбувається обговорення.

Робота в парах «Опора»

Учасники розділяються на пари і стають спинами одне до одного. Спочатку один спирається на іншого, а той тримає його стільки, скільки захоче. Потім партнери міняються. Далі обоє знаходять зручну точку зору опори й перекладають одне на одного вагу свого тіла. Наприкінці обговорюється, коли зручніше стояти, коли хотілось стояти довше, чому деякі учасники не виконали завдання?

Вправа «Листи друзям»

Соціальний педагог просить написати на аркуші паперу кожному з своїх друзів якийсь комплімент, те, що він справді цінує в своєму товаришеві.

ЗАНЯТТЯ 4

Мета: закріплення прийомів і методів самоконтролю та саморегуляції, способів взаємодії з людьми; оцінка власної поведінки; засвоєння здобутих умінь, навичок. психічний агресивний соціальний педагог

Проективне оцінювання «Я в минулому. Я зараз»

Матеріали: аркуші паперу, олівці.

Учасникам пропонують аркуш паперу, поділений навпіл. На одній половині потрібно записати характеристику себе в минулому, на іншій - на цей момент. Після закінчення вправи відбувається обговорення.

- Чи різняться ваші характеристики?

- Які позитивні риси ви б у собі виробили?

- Чи задоволені ви собою?

Вправа «Комплімент собі»

Соціальний педагог: Зараз ви маєте можливість похвалити себе під час занять. Розкажіть, що ви дізналися для себе нового, що вам сподобалося на заняттях. Чим більше ви знайдете в собі позитивного, тим краще. Це можуть бути вчинки, знання, ідеї, зовнішність.

Вправа «Колекція подарунків»

Матеріали: ватман, клей, ножиці, кольорові олівці, кольоровий папір.

Усім учасникам пропонується на згадку зробити один одному подарунки, створивши так звану колекцію подарунків. Діти малюють чи вірізають з кольорового паперу річ, яку вони хочуть подарувати, роблять напис, кому вона призначена, і наклеюють її на ватман.

Гра «Сполучна нитка»

Матеріали: клубок ниток.

Діти передають по колу клубок ниток, супроводжуючи висловлювання на кшталт: «Я вдячний тобі за те…» По закінченні потрібно натягнути нитку, заплющити очі й зануритись в стан, що сприяє сприйняттю себе, інших, світу.

Отже, профілактика агресивної поведінки неповнолітніх і запобігання їй стають не тільки соціально-значущими, а й психологічно необхідними [38, c.208-236].

Реалізація даної програми соціально-педагогічного тренінгу з профілактики та запобігання агресії підлітків в закладах освіти дасть змогу досягнути позитивних поведінкових змін, усунути агресивні прояви у стосунках, навчитись контролювати свої емоції, проявляти толерантність під час спілкування.



ВИСНОВКИ

Проаналізувавши матеріали роботи ми дійшли висновку про те, що на сьогоднішній день, в умовах кардинальних соціально-економічних перетворень у суспільстві, які негативно вразили дитяче та підліткове середовище, надзвичайно гостро постає проблема профілактики агресивної поведінки серед підлітків, особливо в закладах освіти.

Агресивна поведінка розглядається як специфічна форма дій і вчинків людини, яка характеризується демонстрацією переваги в силі чи застосуванням сили по відношенню до іншої людини або групи людей, яким вона прагне спричинити шкоду. Підліткова агресивність виступає як ознака внутрішньої емоційної нестабільності, наявність негативних переживань, один зі способів психологічного захисту.

Особливостями прояву агресивної поведінки є надлишок вільного часу, відсутність позитивно формуючих особистісних захоплень, підвищена тривожність, страх перед широкими соціальними контактами, егоцентризм, невміння знаходити вихід з важких ситуацій.

Особливо важлива роль малих груп, в яких підліток взаємодіє з іншими людьми. Перш за все, це торкається сім'ї, яка виступає одним із факторів формування агресії у підлітків. Також можна виділити такі фактори, як: специфіка підліткового віку (акцентуації характеру, бажання екстриму, емансипація від впливу дорослих, групування з однолітками, максималізм та віра у свою невразливість);соціально-економічні та культурні особливості того суспільства, в якому він проживає (цінності, норми, звичаї); негативний вплив зовнішніх чинників: ЗМІ, Інтернет, комп'ютерні ігри.

Чинниками, які обумовлюють виявлення агресії у неповнолітніх є: індивідуальний; психолого-педагогічний; соціально-психологічний; особовий та соціальний чинники.

В ході проведення дослідження ми досягли поставленої мети та виконали наступні завдання:

- Розкрили зміст поняття «агресія», визначили типи агресії та з'ясували особливості поведінки сучасних підлітків;

- Окреслили фактори та чинники формування агресії у підлітковому віці;

- Визначили рівень прояву агресивної поведінки у підлітків;

- Склали соціально-педагогічну профілактичну програму запобігання та обмеження агресивної поведінки у підлітків в закладах освіти.

Досліджуючи проблеми агресивності, можна сказати, що важливим етапом є здійснення соціально-педагогічної профілактики в закладах освіти для запобігання та обмеження цього явища серед підлітків.

Соціально-педагогічну профілактику слід розуміти як різновид професійної діяльності, яка спрямована на створення сприятливих умов соціалізації.

Школа виступає важливим соціальним інститутом, де дитина проводить велику кількість часу, тому необхідним є використання різноманітних форм та методів профілактичної діяльності саме в межах навчального закладу.

Проведене дослідження рівня прояву агресивності у підлітків за методикою А. Басса - А. Дарки, дозволило охопити всі компоненти агресивної поведінки. Результати дослідження показали, що у підлітковому віці є характерними різні прояви агресії: фізична, вербальна, непряма агресія, також роздратування, образа, підозрілість та почуття провини.

На основі проведеного дослідження, ми розробили програму соціально-педагогічного тренінгу з метою запобігання та обмеження агресивної поведінки у підлітків в закладах освіти. Реалізація даної програми дасть змогу досягнути позитивних поведінкових змін, усунути агресивні прояви у стосунках, навчитись контролювати свої емоції, проявляти толерантність під час спілкування.

Важливою ланкою у роботі з дітьми та підлітками стосовно соціально-педагогічної профілактики агресії в закладах освіти є особистісна зорієнтованість, яка полягає в тому, що у своїй діяльності соціальний педагог повинен спиратися на зону найближчого розвитку школяра і на його індивідуальні особливості. Саме комплексний системний підхід до цього складного соціально-педагогічного явища забезпечить профілактику виникнення агресії у неповнолітніх.

Підводячи підсумок, ми можемо сказати, що на сьогоднішній день, проблема профілактики агресивності неповнолітніх в закладах освіти, її діагностика у виховному процесі, пошук адекватних шляхів підвищення ефективності надання соціальної допомоги дітям та підліткам з проявами агресії є досить актуальною і потребує уваги.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андреєєв Ю. С. Агресивна поведінка підлітків : сутність, причини та види / Ю. С. Андрєєв // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 20. - Львів : ЛНУ, 2011. - 231 с.

2. Афанасьєва В. В. Профілактика та корекція агресивної поведінки підлітків у навчальному процесі / В. В. Афанасьєва // Соціальна педагогіка: теорія та практика, 2009. - № 1. - С. 47-52.

3. Афанасьєва В. В. Соціально-педагогічна профілактика агресивної поведінки підлітків на основі гуманізму / В. В. Афанасьєва // Соціальна педагогіка: теорія та практика, 2009. - № 4. - С. 40-46.

4. Баранова Н. Психокорекція агресивності та конфліктності у підлітків / Н. Баранова // Психолог, 2005. - №36. - С. 17-24.

5. Безпалько О. В. Соціальна педагогіка: схеми, таблиці, коментарі: навч. посіб. / О. В. Безпалько. - К. : Центр навчальної літератури, 2009. - 208 с.

6. Буянов М. И. Ребенок из неблагополучной семьи. Книга для учителей и родителей / М. И. Буянов. - М. : Просвещение, 1998. - 207 с.

7. Важковиховуваність сутність, причини, реабілітація: Метод. посібник для соц. пед. та практ. психол. освітн. закладів / За ред. О. М. Полякової. - Суми : Сум. ДПУ ім. А.С. Макаренка, 2007. - 344 с.

8. Вітюк О.Ю. Програма занять з корекції агресивності учнів 5-8 кл. / О.Ю. Вітюк // Практична психологія та соціальна робота, 2007. - №7. - С. 35-46.

9. Волянська О.В. Соціальна психологія / О. В. Волянська, А. М. Ніколаєвська. - К. : Знання, 2008. - 275 с.

10. Волянская Е. В. Социокультурная детерминация подростковой агрессии / Е. В. Волянская, В. Е. Пилипенко, Е. В. Сапелкина; наук. ред. В. Е. Пилипенко. - К. : ПЦ “Фолиант”, 2004. - 174 с.

11. Гильбух Ю.З. Психодиагностика в школе / Ю.З. Гильбух. - М. : Знание, 1990. - 80 с.

12. Гриднева Т.В. Агрессия у подростков / Т.В. Гриднева // Вестн. психосоц. и коррек.-реаб.работы, 2011. - №4. - С. 80-87.

13. Гурлєва Т.С. Дівчика-підліток: проблеми віку і профілактика важковихонуваності / Т.С. Гурлєва. - К. : ІЗМН, 1997. - 136 с.

14. Журавель Т.В. Використання інтерактивних методів та мультфільмів у профілактиці ризикованої поведінки / Т.В. Журавель, Т.Л. Лях, О.М. Нікітіна; за ред. Т.В. Журавель. - К., 2010. - 168 с.

15. Зайцева З.Г. Школа та важковиховувані підлітки: Книга для вчителя / З.Г. Зайцева. - К. : Радянська школа, 1991. - 80 с.

16. Звєрєва І.Д. Соціальна робота в Україні / І.Д. Звєрєва, Г.М. Локтінова. - К. : ЦНЛ, 2004. - 256 с.

17. Змановская Е. В. Девиантология: (Психология отклоняющегося поведения): Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. - 2-е изд., испр. / Е. В. Змановская. - М. : Издательский центр “Академия”, 2004. - 288 с.

18. Ілляшенко Т. Дитяча агресія - що це? / Т. Ілляшенко // Почат. шк., 2006. - №1. - С. 9-12.

19. Колісниченко Г. Корекція агресивної поведінки підлітків / Г. Колісниченко // Соціальний педагог, 2008. - №9. - С. 28-40.

20. Кон І. С. Психология ранней юности. Кн. для учителя / І. С. Кон. - М. : Просвещение, 1989. - 439 с.

21. Кочетов А. І. Работа с трудными детьми / А. І. Кочетов, Н.Н. Верцинская. - М. : Просвещение, 1996. - 160 с.

22. Крэйхи Б. Социальная психология агрессии / Б. Крэйхи. - Питер : серия “Концентрированная психология”, 2013. - 336 с.

23. Малишева І. Б. Фактори формування агресивних тенденцій підлітка [Електронний ресурс] / І. Б. Малишева // Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького. - Черкаси. - Режим доступу : http://s-journal.cdu.edu.ua/base/2008/v3/v3pp166-168.pdf.

24. Методика и технологии работы социального педагога / Под ред. М.А. Галагузовой, Л.В. Мардахаева. - М. : Педагогика, 2002. - 254 с.

25. Ми громадяни. Ми європейці [ Електронний ресурс ] : посібник з громадянської та європейської освіти. - Режим доступу : http://www.literacy.com.ua/index.php

26. Моргун В.Ф. Делинквентный подросток. Учебное пособие / В.Ф. Моргун, К.В. Седых. - Полтава, 1995. - 161 с.

27. Мукомел С. А. Дослідження впливу ЗМІ на формування агресивності та насильства дітей різних вікових періодів [Електронний ресурс] / А. С. Мукомел, А. П. Стромило. - Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/ portal/soc_gum/vchu/N119/N119p068-075.pdf.

28. Мухина В. С. Возрастная психология : феноменология развития, детств, отрочество: Учебник для студ. вузов - 5-е изд., стереотип / В. С. Мухина. - М. : Издательский центр “Академия”, 2000. - 456 с.

29. Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія / Л. Е. Орбан-Лембрик. - К. : Академвидав, 2005. - 448 с.

30. Оржеховська В.М. Про концепцію превентивного виховання дітей / В.М. Оржеховська // Практична психологія та соціальна робота, 1999. - №2. - С. 8-12.

31. Оржеховська В.М. Профілактика правопорушень серед неповнолітніх. Навчально-метод. посібник / В.М. Оржеховська. - К. : Освіта, 1996. - 352 с.

32. Охрімчук Р.М. Як працювати з агресивною дитиною: навч. метод. посіб. / Р.М. Охрімчук. - К. : ДЦССМ, 2004. - 64 с.

33. Подмазин С.І. Как помочь подростку с “трудным” характером / С.І. Подмазин, Є.І. Сибиль. - К. : НПЦ “Перспектива”, 1996. - 160 с.

34. Петрусь Н.Я. Агрессивный ребенок: особенности педагогического взаимодействия / Н.Я. Петрусь // Начальная школа, 2016. - №1. - С. 32-39.

35. Плескановська А. Попередження та корекція агресивності / А. Плескановська // Відкритий урок, 2011. - №4. - С. 26-32.

36. Психологічний словник / За ред. В.І. Войтка. - К. : Вища школа, 1992. - 471 с.

37. Ранняя профилактика отклоняющегося поведения / Под ред. А.В. Татенко, Т.Н. Титаренко. - К. : Радянська школа, 1989. - 128 с.

38. Рогов Є.І. Диагностика состояния агрессии у подростков / Є.І. Рогов // Настольная книга практического психолога : учеб. пособ.: в 2-х кн. / Є.І. Рогов. - М., 2000. - Кн.1. - С. 208-236.

39. Семенюк Л.М. Психологические особенности агрессивного поведения подростков и условия его коррекции: уч. пособие / Л.М. Семенюк. - М. : Московский психолого-социальный институт: Флинта, 1998. - 96 с.

40. Скрипченко О.Б. Вікова та педагогічна психологія: навч. посібник / О.Б. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. - К. : Просвіта, 2001. - 304 с.

41. Словарь по социальной педагогике / Под ред. Л.В. Мардахаева. - М. : “Академия”, 2002. - 368 с.

42. Смирнова Т.П. Психологическая коррекция агрессивного поведения детей. Серия “Психологический практикум” / Т.П. Смирнова. - Ростов н/Д : Феникс, 2004. - 160 с.

43. Сорочинський В.Є. Організація роботи соціального педагога / В.Є. Сорочинський. - К. : Центр навчальної літератури, 2005. - 265 с.

44. Соціальна педагогіка / за ред. А.Й. Капської. - К. : ДЦССМ, 2000. - 264 с.

45. Степанов В.Г. Психология индивидуального подхода к трудным учащимся / В.Г. Степанов. - М. : Просвещение, 1991. - 217 с.

46. Титаренко Т.М. Нарушение в развитии личности школьника: изучение и профилактика / Т.М. Титаренко. - М. : Высшая школа, 1989. - 296 с.



ДОДАТОК А

Опитувальник діагностики агресивнихта ворожих реакцій людини А. Баса - А. Дарки

Інструкція. Уважно прочитайте кожне висловлювання. Якщо воно підходить вам, поставте поруч знак "+", якщо не підходить, то "-".

1. Часом я не здатен перебороти бажання заподіяти іншим шкоду.

2. Іноді пліткую про людей, яких не люблю.

3. Я легко дратуюсь, але швидко заспокоююсь.

4. Якщо мене ласкаво не попросять, я не виконаю прохання.

5. Я не завжди отримую те, що мені призначено.

6. Я знаю, що люди говорять про мене за моєю спиною.

7. Якщо я не схвалюю поведінку друзів, я даю їм це відчути.

8. Коли мені доводилося обдурювати кого-небудь, я відчував нестерпні докори сумління.

9. Мені здається, що я не здатен вдарити людину.

10. Я ніколи не дратуюся настільки, щоби розкидатися речами.

11. Я завжди поблажливий до чужих недоліків.

12. Якщо мені не подобається встановлене правило, у мене виникає бажання порушити його.

13. Інші вміють майже завжди користуватися сприятливими обставинами.

14. Я тримаюся насторожі з людьми, які ставляться до мене дещо ліпше, ніж я очікував.

15. Я часто не погоджуюся з людьми.

16. Іноді мене обтяжують думки, яких я соромлюсь.

17. Якщо хтось першим ударить мене, я не відповім йому.

18. Коли я дратуюся, грюкаю дверима.

19. Я куди дратівливіший, ніж здається оточуючим.

20. Якщо хтось вдає із себе начальника, я завжди роблю йому наперекір.

21. Мене трохи засмучує моя доля.

22. Я гадаю, що багато людей мене не люблять.

23. Я не зможу втриматися від суперечки, якщо люди не згодні зі мною.