Психолого-педагогічний супровід дітей з затримкою психічного розвитку

Діагностика емоційних особливостей молодших школярів із ЗПР зазвичай виявляється другорядним завданням при вивченні інших характеристик вказаної категорії дітей. В той же час дослідники відзначають значимі відмінності емоційних реакцій дітей із ЗПР і дітьми з нормальним рівнем розвитку. Е. Тяжесова виділяє слабку емоційну стійкість, порушення самоконтролю у всіх видах діяльності, агресивність поведінки і його провокуючий характер, труднощі пристосування до дитячого колективу, метушливість, часту зміну настрою, відчуття страху, фамільярність по відношенню до дорослого.

М. Вагнерова вказує на велику кількість реакцій, направлених проти волі батьків, часту відсутність правильного розуміння соціальної ролі і положення, на яскраво виражені труднощі в розрізненні найважливіших рис міжособистісних стосунків. В. Лебединський відзначає особливу залежність логіки розвитку дітей із ЗПР від умов виховання [15].

За О. Слєпович, проблеми у сфері соціальних емоцій: діти не готові до емоційно теплих стосунків з однолітками, у них можуть бути порушені емоційні контакти з близькими дорослими, вони слабо орієнтуються в морально-етичних нормах поведінки. Вказані особливості дітей із ЗПР створюють додаткові труднощі для діагностичної і коректувальної роботи з ними [19].

Виділяють такі особливості емоційно-вольової сфери дітей молодшого шкільного віку із затримкою психічного розвитку:

1. Діти із ЗПР мають труднощі у вербалізації своїх емоцій, настрою. Як правило, вони не можуть дати чіткий і зрозумілий сигнал про настання втоми, про небажання виконувати завдання, про дискомфорт та ін. Це може походити з кількох причин:

а) недостатній досвід розпізнавання власних емоційних переживань не дозволяє дитині «визначити» свої емоції;

б) у більшості дітей із ЗПР є негативний досвід взаємодії з дорослими, який перешкоджає прямому і відкритому переживанню свого настрою;

в) у тих випадках, коли власне негативне переживання усвідомлюється і дитина готова про нього сказати, часто йому недостатньо для цього словникового запасу і елементарного уміння формулювати свої думки;

г) нарешті, багато дітей із ЗПР, особливо обумовленою педагогічною занедбаністю, розвиваються поза культурою людських відносин і не мають яких би то не було зразків ефективного інформування іншої людини про свої переживання. Дітям, що нормально розвиваються, також властиве недостатнє уміння висловлювати свої переживання. Але у дітей із ЗПР ця недостатність виражена ще в більшій мірі.

2. Дітям із ЗПР властивий низький рівень стійкості уваги, тому необхідно спеціально організовувати і направляти увагу дітей.

3. Високий ступінь виснажуваності дітей із ЗПР може набувати форми як стомлення, так і надмірного збудження. У будь-якому випадку відбувається швидка втрата інтересу до роботи і зниження працездатності. Діти із ЗПР менш здібні до мобілізації сил, ніж ті, що нормально розвиваються. Крім того, така мобілізація може привести до ще більшого виснаження. Тому небажано примушувати дитину продовжувати діяльність після настання стомлення. Однак багато дітей із ЗПР легкої форми схильні маніпулювати дорослими, використовуючи власну стомлюваність як привід для уникнення ситуацій, що вимагають від них довільної поведінки, цілеспрямованості, доцільності дій, вживання вольових зусиль.

4. Надмірна збудливість у поєднанні з недоліками виховання часто зумовлює, особливо у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, бурхливі реакції на іноді незначні зауваження: дитина може падати на підлогу, бити ногами, голосно кричати, іноді дряпати себе, кусати.

Ці спільні риси можуть стати і орієнтиром при діагностиці затримки психічного розвитку (чим більше таких рис спостерігається у дитини, тим вірогідніше наявність у неї ЗПР), і критерієм ефективності корекційної роботи нарешті, є розуміння логіки поведінки цих дітей [20].

Діагностика затримки психічного розвитку

Батьки здебільшого звертаються до лікаря або психолога, коли дітям виповнюється 7-9 років, з проблемами шкільної неуспішності і дезадаптації, із загостренням колишніх або виникненням нових нервово-психічних розладів. Проте діагностика ЗПР і виявлення дітей «групи ризику» можливі набагато раніше в зв'язку з уповільненням темпів розвитку моторики, мови, несвоєчасністю зміни фаз ігрової діяльності, підвищеної емоційної і рухової збудливості, порушеннями уваги і пам'яті, при труднощах засвоєння програми підготовчої групи дитячого саду.

Основні діагностичні ознаки ЗПР (клініко-психологічні синдроми):

А. Незрілість емоційно-вольової сфери - синдром психічного інфантилізму: 1) переважання ігрових інтересів над пізнавальними, 2) емоційна нестійкість, запальність, конфліктність або неадекватна веселість і придуркуватість; 3) невміння контролювати свої дії і вчинки, некритичність, егоїзм; 4) негативне ставлення до завдань, що вимагають розумової напруги, небажання підкорятися правилам.

Б. Порушення інтелектуальної працездатності у зв'язку з дисфункцією вегетосудинної регуляції - синдром церебральної астенії (церебрастенічний синдром): 1) підвищена стомлюваність, 2) у міру стомлюваності - наростання психічної повільності або імпульсивності; погіршення концентрації уваги, пам'яті; немотивовані розлади настрою, сльозливість, примхливість тощо; млявість, сонливість або рухове розгальмування і балакучість, погіршення почерку; 3) підвищена чутливість до шуму, яскравого світла, задухи, головних болів; 4) нерівномірність навчальних досягнень.

В. Енцефалопатичні розлади: 1) неврозоподібний синдром (страхи, тики, заїкання, порушення сну, енурез та ін), 2) стійкі розлади поведінки - синдром підвищеної афективної та рухової збудливості; психопатоподібний синдром (емоційна вибуховість в поєднанні з агресивністю; брехливість, розгальмування потягів та ін.), 3) епілептиформний синдром (судомні напади, специфічні особливості афективної сфери та ін.), 4) апатико-адинамічний синдром (млявість, байдужість, загальмованість та ін.).

Г. Порушення передумов інтелекту: 1) недостатність тонкої моторики рук; порушення артикуляційної і графо-моторної координації (порушення каліграфії); 2) зорово-просторові порушення: нестійкість графічного образу цифр і букв, дзеркальність і перестановки їх при читанні і написанні; труднощі орієнтації в межах зошитового листа, 3) порушення звуко-буквеного аналізу та звукової структури слів, 4) труднощі засвоєння логіко-граматичних конструкцій мови, обмеженість словникового запасу; 5) порушення зорової, слухової, слухо-мовленнєвої пам'яті, 6) труднощі концентрації та розподілу уваги, фрагментарність сприйняття.

Відмінність від олігофренії: для ЗПР характерна не тотальність, а мозаїчність порушень мозкових функцій, тобто недостатність одних функцій при схоронності інших, невідповідність потенційних пізнавальних здібностей і реальних шкільних досягнень.

Важливою діагностичною ознакою для відмежування від олігофренії є можливість приймати і використовувати допомогу, засвоювати принцип вирішення заданої інтелектуальної операції і переносити його на аналогічні завдання.

Види корекційної допомоги: актуалізація мотиву дії, створення емоційних ігрових ситуацій; організація уваги і посилення мовного контролю, зменшення обсягу і темпу роботи. Довготривалі види допомоги: формування довільних форм діяльності, тренінг функціонально незрілих і ослаблених функцій (тонкої моторики, зорово-просторового та слухового сприйняття, слухо-мовленнєвої пам'яті, слухо-рухової та зорово-рухової координації та ін.).

Прогноз психічного розвитку та успішність навчання дітей в значній мірі визначаються ранньою діагностикою ЗПР, своєчасним лікуванням нервово-психічних розладів, організацією відповідних корекційно-розвиваючих заходів в дошкільному та шкільному віці, сприятливим психологічним кліматом в сім'ї.

Методи дослідження дітей з затримкою психічного розвитку

Методика «Коректурна проба»

Мета: визначити швидкість розподілу і переключення уваги, її обсяг і стійкість у дитини 5-7 років.

Обладнання: коректурна матриця з фігурами, олівець для дитини.

Інструкція: дитині пропонується розглянути таблицю з обличчями.

«Подивися на таблицю уважно. Тобі потрібно якнайшвидше закреслити різними способами три різні обличчя у всій таблиці».

Роботи припиняють, коли дитина закінчує переглядати 10-й рядок (усього переглянуто та оброблено 100 знаків). Фіксується час виконання завдання й кількість допущених помилок.

Інтерпретування результатів

Рівні:

Низький - завдання виконувалося більше 10 хв., помилки майже в кожному рядку, їх кількість більше 20;

Середній - витрачений час до 7 хв., помилок до 10;

Вище середнього - витрачений час до 6 хв., допущено 3-4 помилки;

Високий - витрачений час до 5 хв., допущено 1-2 помилки.

Методика «Запам'ятай та розстав крапки»

Р. Нємов

Мета: визначити об'єм уваги у дитини 5-7 років

Обладнання: 8 розрізних квадратів, на яких у певному порядку розставлені крапки, та які потім складаються у стопку від першого до восьмого, аркуш з порожніми квадратами, олівець.

Інструкція: «Зараз ми з тобою пограємо в гру на увагу. Я буду тобі одну за одною показувати карточки, на яких намальовані крапки, а потім ти сам будеш малювати ці крапки в порожніх клітинках у тих місцях, де ти бачив ці крапки на карточках».

Час показування однієї картки - 1-2 секунди, на відтворювання точок дитині дається не більше 15 сек.

Оцінювання результатів

Обсяг уваги дитини визначається кількістю крапок, які вона змогла правильно відтворити на будь-якій з карточок (вибирається та з них, на якій була безпомилково відтворена найбільша кількість крапок).

10 балів - дитина правильно за відведений час відтворила на карточці 6 і більше крапок;

8-9 балів - дитина безпомилково відтворила на карточці від 4 до 5 крапок;

6-7 балів - дитина правильно відтворила від 3 до 4 крапок;

4-5 балів - дитина правильно відтворила від 2 до 3 крапок;

0-3 бали - дитина спромоглася правильно відтворити на одній карточці не більше однієї крапки.

Висновки про рівень розвитку об'єму уваги дитини:

10 балів - дуже високий;

8-9 балів - високий;

6-7 балів - середній;

4-5 балів - низький;

0-3 бали - дуже низький.

Методика «Панель»

Є. Рогов

Мета: визначити рівень просторових уявлень та просторового орієнтування.

Обладнання: дошка з кількома заглибленнями певної форми і набір фігурок такої самої форми, що розпилені навпіл.

Хід дослідження.

Дитині демонструється дошка, що заповнена фігурками, дитина роздивляється, після чого фігурки висипають на стіл, дитина одержує дошку із завданням заповнити її фігурками.

Інструкція: «Подивись, як лежить фігурки, а тепер розкласти так само, як було».

Оцінювання результатів.

Повне самостійне виконання на рівні зорового орієнтування: дитина спочатку розглядає фігурки, шляхом зорового порівняння добирає відповідні до заглиблення частини і закладає їх у відповідне місце, або добирає зразу дві, тримає у руці і вкладає по одній. Таке виконання оцінюється вищою оцінкою - 4 бали.

Самостійне виконання завдання шляхом окремих проб. Поряд із зоровим співвіднесенням форми заглиблення і фігурки, дитина застосовує практичні дії - прикладає до заглиблення частини фігурок і з допомогою таких проб знаходить потрібні. Таке виконання оцінюється у 3 бали.

Завдання виконується після демонстрації зразка виконання (експериментатор вкладає сам одну чи дві фігурки). Таке виконання оцінюється у 2 бали.

Спільне з експериментатором виконання завдання. Дитина вкладає частину фігурки у відповідне заглиблення після того, як першу покладе експериментатор. Оцінка - 1 бал.

Методика «Які предмети сховані на малюнках?»

Р. Нємов

Мета: визначити рівень просторових уявлень та просторового орієнтування.

Обладнання: стимулюючий матеріал: 3 малюнка, на яких зображені накладені зображення.

Хід дослідження.

Дитині пояснюють, що будуть показані декілька контурних малюнків, в яких ніби «сховані» багато відомих предметів. Потім дитині демонструють малюнки і просять послідовно назвати окреслення всіх предметів, які заховані в трьох його частинах: 1, 2 і 3. Час виконання завдання обмежено однією хвилиною. Якщо за цей час дитина не змогла повністю виконати завдання, то його переривають. Якщо дитина справилася із завданням менше ніж за 1 хвилину, то фіксують час, витрачений на виконання завдання.

Оцінювання результатів:

10 балів - дитина назвала всі 14 предметів, окреслення котрих є на всіх трьох малюнках, менше ніж 20 сек.

8-9 балів - дитина назвала всі 14 предметів від 21 до 30 сек.

6-7 балів - дитина знайшла і назвала всі предмети за час від 31 до 40 сек.

4-5 балів - дитина вирішила задачу пошуку всіх предметів за час від 41 до 50 сек.

2-3 бала - дитина справилася із задачею знаходження всіх предметів за час від 51 до 60 сек.

0-1 бал - за час, більший ніж 60 сек., дитина не змогла вирішити задачу з пошуку і назвати всі предмети, які «сховані » в трьох частинах малюнка.

Висновки про рівень розвитку:

10 балів - дуже високий;

8-9 балів - високий;

6-7 балів - середній;

4-5 балів - низький;

0-3 бали - дуже низький.

Методика «Визначення типу пам'яті»

А. Лурія

Мета: визначити провідний тип пам'яті.

Обладнання: чотири ряди слів, записані на окремих карточках; секундомір.

Хід дослідження. Учню повідомляють, що йому буде прочитаний ряд слів, який він повинен намагатися запам'ятати і по команді експериментатора записати.

Читається перший ряд слів. Інтервал між словами при читанні - 3 сек.; записувати їх учень повинен після 10-секундної перерви після закінчення читання всього ряду; потім відпочинок 10 хв.

Запропонуйте учневі про себе прочитати слова другого ряду, які читаються протягом однієї хвилини, і записати ті, які він зумів запам'ятати. Відпочинок 10 хв.

Експериментатор читає учневі слова третього ряду, а досліджуваний пошепки повторює кожне з них і «записує» в повітрі. Потім записує на аркуші слова, які запам'ятав.

Експериментатор показує учневі слова четвертого ряду, читає їх йому. Досліджуваний повторює кожне слово пошепки, «записуючи » в повітрі. Потім записує на аркуші слова які запам'ятав. Відпочинок 10 хв.

Обробка та аналіз результатів.

Про домінуючий тип пам'яті досліджуваного можна зробити висновок, підрахувавши коефіцієнт типу пам'яті (С). С=а\10, де а - кількість правильно відтворених слів. Тип пам'яті визначається по тому, в якому із рядів було більше відтворених слів.

Для запам'ятовування на слух: машина, яблуко, олівець, весна, лампа, ліс, дощ, квітка, каструля, папуга.

Для запам'ятовування при зоровому сприйнятті: літак, груша, зима, свічка, поле, блискавка, горіх, сковорідка, качка.

Для запам'ятовування при моторно-слуховому сприйнятті: пароплав, слива, лінійка, літо, абажур, ріка, грім, ягода, тарілка, гусак.

Для запам'ятовування при комбінованому сприйнятті: потяг, вишня, зошит, осінь, торшер, галявина, гроза, гриб, чашка, курка.

Методика «Вивчення логічної і механічної пам'яті»

Л. Венгер

Мета: дослідження логічної і механічної пам'яті шляхом запам'ятовування двох рядів слів.

Обладнання: два ряди слів (в першому ряді між словами існує логічний зв'язок, а в іншому він відсутній), секундомір.

затримка психічний розвиток корекційний

Перший ряд: лялька - грати курка - яйце ножиці - різати кобила - сани книга - вчитель метелик - муха сніг - зима лампа - вечір зубна щітка - зуби корова - молоко	Другий ряд: жук - крісло компас - клей дзвіночок - стріла синиця - сестра лійка - трамвай ботики - самовар сірник - графин капелюх - бджола риба - пожежа пилка - яєчня

Обробка та аналіз результатів:

Об'єм логічної пам'яті	Об'єм механічної пам'яті
Кількість слів першого ряду (А)	Кількість слів, що запам'яталися (В)	Коефіцієнт логічної памяті С=В\А	Кількість слів другого ряду	Кількість слів, що запам'яталися (В)	Коефіцієнт механічної памяті С=В\А

Методика «Узагальнення понять»

Р. Нємов

Мета: дослідження логічного мислення.

Обладнання: набір близьких понять.

Хід дослідження.

Дітям дається завдання на узагальнення - пропонується «назвати одним словом» 10 рядів конкретних понять:

- шафи, ліжка, стільці;

- футболки, брюки, куртки;

- чоботи, туфлі, капці;

- підсніжники, лілії, троянди;

- дуби, ялинки, берези;

- ворони, лебеді, горобці;

- смородина, малька, полуниця;

- картопля, морква, помідори;

- яблука, груші, мандарини;

- червоний, синій, фіолетовий.

Обробка та аналіз результатів: якщо виконання завдання нижче 50% - результат свідчить про низький рівень розвитку логічного мислення, що може відповідати наявності ЗПР.

Методика «Четвертий зайвий»

Є. Рогов

Мета: об'єднання трьох предметів, що мають загальну суттєву ознаку, і виключення четвертого предмету як такого, що не має цієї ознаки.

Обладнання: 10 малюнків, на яких зображено 4 предмета.

Інструкція.

Серед цих чотирьох малюнків три підходять один до одного, вони мають щось спільне, схоже, а один не підходить до них, він цього спільного не має. Знайди цей предмет, відклади його і скажи, що спільного в трьох, які ти поєднав.

Можливі варіанти виконання

Правильне самостійне виконання обох завдань із словесним звітом. Оцінка 4 бали.

Правильне самостійне групування першого набору тільки після групування другого, правильне обґрунтування своїх дій. Оцінка 3 бали.

Виконання завдання лише за навідними запитаннями без самостійного пояснення принципу групування. Оцінка 2 бали.

Обробка та аналіз результатів

Повністю з поясненням завдання виконують діти з нормальним розвитком. Частина дітей виконує перше завдання після виконання другого (легшого). Так само виконують завдання і окремі діти із затримкою психічного розвитку. Іноді перший і другий рівень виконання завдання можуть показати і розумово відсталі діти, якщо такі види роботи проводилися з ними в спеціальному дитячому навчальному закладі чи вдома. Виконання завдання за навідними запитаннями та з участю дорослого властиве переважно розумово відсталим дітям, іноді дітям із затримкою психічного розвитку.

Методика «вивчення розуміння дітьми свого емоційного стану»

Є. Слєповіч

Мета: вивчення розуміння особистих емоцій у дітей із ЗПР.

Обладнання: кольорові олівці.

Хід дослідження.

Дітям пропонують згадати і намалювати ситуацію, коли вони почували здивування, страх, горе, радість.

Особливості виконання методики: для більшості дітей із ЗПР характерна маленька величина, схематичність малюнка, створення негативної кольорової гами, переважність тривожного емоційного фону настрою, що розуміється як наявність почуття покинутості, ворожості. Діти із ЗПР неточно розмежовують емоційні стани, частково вербалізують емоції, не розуміючи інструкції, переходять на малювання.

Методика «Вивчення сприйняття дітьми графічного зображення емоцій»

Є. Слєповіч

Мета: визначення емоцій.

Обладнання: картки з графічним зображенням емоцій.

Хід дослідження.

Дитині пропонують по одній карточці з графічним зображенням радості, горя, здивування, страху, гніву, з запитанням: «Яке це обличчя?»

Опрацювання результатів: виконання завдання нижче 50% результату свідчить про низький рівень здібностей розпізнавати емоції, що може свідчити про наявність ЗПР.

Особливості виконання методики. Діти із ЗПР з важко розпізнають графічне зображення, краще вербалізують емоцію радості, гірше - гніву, здивування.

Особливості корекційної роботи з дітьми, які мають затримку психічного розвитку

За умов адекватної та своєчасної корекції інтелектуальна діяльність дітей із ЗПР може досягати високого рівня компенсації. Коригуюче навчання таких дітей здійснюється у класах інтенсивної педагогічної корекції.

Уся навчально-виховна робота повинна ґрунтуватися на принципах корекційної педагогіки та розумінні першопричини відхилень у психічному розвитку цих дітей, повинна здійснюватися підготовка в особистісно-розвиваючій сфері дитини. Якщо правильно організувати підхід до кожної дитини, такі діти здатні на значний прогрес у знаннях, уміннях і навичках. Позитивна динаміка дає можливість дітям нормально адаптуватися в суспільстві.

Крім навчальної корекційної роботи повинна проводиться і лікувально-профілактична робота з цими дітьми. Вона складається з різних лікувально-фізкультурних занять.

Неодмінною умовою успішності корекційної роботи з дітьми є її ранній початок. Ознаки відставання дитини в психічному розвитку можна помітити вже на першому році життя, і чим старшою стає дитина, тим вони помітніші.

Ще однією умовою успішної корекції психічного розвитку дитини із ЗПР, тісно пов'язаною з першою, є комплексний підхід до її здійснення. Працюючи над усуненням певної вади в інтелектуальній діяльності учня, необхідно усвідомлювати тісний взаємозв'язок та взаємозалежність між окремими психічними функціями. Практично неможливо розділити розвиток сприймання, мислення, пам'яті та інших функцій, спочатку зайнявшись однією, а потім іншою. Чим би ми не займалися з дитиною, ми розвиваємо її психіку в цілому, тому що, сприймаючи річ, дитина тут же запам'ятовує її зовнішній вигляд, назву, дії з нею, осмислює її належність до певної групи вже відомих предметів.

Ланцюг формування вищих психічних функцій - уяви, мовлення, понятійного мислення і бере свій початок у чуттєвому пізнанні світу. Воно на все життя залишається основою побудови складної споруди, якою є людська психіка. У дітей із ЗПР ця основа слабка. Через це така важлива роль протягом усього шкільного навчання відводиться збагаченню знань та уявлень дітей про навколишній світ, осмисленню та систематизації цих знань та вмінь, які діти засвоюють (за умовами нормального розвитку) ще в дошкільному віці. При цьому важливо, щоб дитина активно діяла з предметами: спостерігала їх ознаки, порівнювала, знаходила спільне і відмінне за ними.

Отже, оволодіння дитиною із ЗПР здатністю мислити, мовленням, засвоєнням знань відбувається більш осмислено й систематизовано. У результаті і функції пам'яті (запам'ятовування та відтворення) стають більш продуктивними.

Важливою умовою успішності корекції психічного розвитку дітей із його затримкою є добір і поєднання відповідних видів діяльності в навчальному процесі та організації дозвілля. Щоб діти із ЗПР стали повноцінними учнями, їм треба пройти певний період формування навичок навчальної діяльності. Тому на початку навчання в цих дітей продуктивнішою є гра, яка сьогодні досить широко використовується.

Зрозуміло, що навчання не може будуватися тільки на ігровій діяльності дитини. Хоча ця діяльність легша і продуктивніша спочатку, але для подальшого розвитку дітей необхідно формувати і більш складні види діяльності. З огляду на це, залучення дітей до виконання суто навчальних завдань починається з перших днів роботи з ними. Воно бере початок з вироблення в них здатності виконувати певні правила поведінки на уроці, зосереджувати увагу на вимогах педагога. Через труднощі виконання навчальні завдання для дітей спочатку повинні бути простими, короткими, а перехід від однієї дії до іншої передбачає допомогу.

Важливою умовою успішної корекції розвитку дитини є підтримання її активності та інтересу до виконуваної справи. Збуджує інтерес тільки те завдання, яке дитина може свідомо і успішно виконувати. Водночас воно не повинно бути надто легким, таким, що не потребує жодних зусиль. Поступове нарощування складності завдань тренує інтелектуальні і вольові здібності дитини.

Для подолання пасивності дітей із ЗПР, яка становить серйозну перешкоду в корекційній роботі з ними, виняткове значення має позитивна оцінка їх діяльності. Слід мати на увазі, що пасивність цих дітей часто зумовлюється не тільки об'єктивною складністю для них певного завдання, а й невпевненістю у власних силах. Відстаючи в розвитку від своїх ровесників, вони вже встигли закріпити негативний досвід невдач, бо завжди були серед невмілих, гірших і в групі дитячого садка, і в масовій школі, де більшість з них починала навчатися. Кожен, кому доводилося працювати з такими дітьми, не раз переконувався, як під впливом доброзичливого ставлення, похвали, часом перебільшеної, дитина ставала вправнішою, кмітливішою і справді поліпшувала результати виконуваної роботи. Тому, яким би маленьким не був успіх дитини, він не повинен пройти непоміченим. Цим підтримується і розвивається впевненість, повага до себе, яку вона неодмінно захоче зберегти і намагатиметься утриматися на рівні зростаючих вимог до неї.

Отже, корекція ЗПР дітей потребує тривалої і системної роботи, яка охоплює всі види їх діяльності.

Тільки при суворому дотриманні таких підходів до процесу реабілітації даного контингенту дітей можливо добитися відновлення всіх сфер психічної діяльності, включаючи пізнавальну й емоційно-вольову, що і забезпечує повноцінну інтеграцію і функціонування дітей із ЗПР в соціумі.

Раннє втручання - запорука нормального розвитку дитини

Метою корекційно-психологічної роботи з молодшими школярами, відстаючими у розвитку, в умовах шкільного закладу є формування психологічного базису для повноцінного розвитку особистості кожної дитини. Важливо сформувати мислення, пам'ять, увагу, різні види сприймання, розвити зорові, слухові, моторні функції та міжсенсорні зв'язки, пробудити пізнавальну і творчу активність дитини. Необхідно створити умови для становлення основних видів діяльності.

Стратегії психологічного впливу обумовлюють такі умови розвитку, які дозволяють в повній мірі реалізувати можливості кожного школяра, приведуть в рух механізми, що лежать в основі формування центральних новоутворень дитини - молодшого школяра: компенсація порушень в пізнавальній та емоційно-вольовій сфері при диференційованому підході до навчання, навчання і виховання дітей із затримкою психічного розвитку. Організація корекційно-психологічної роботи із дітьми молодшого шкільного віку з затримкою психічного розвитку базується на наступних принципах.

Одним із вихідних принципів корекційно-пихологічної роботи з дітьми із затримкою психічного розвитку є принцип єдності діагностики і корекції.

Дошкільні групи для дітей із затримкою психічного розвитку є по суті діагностично-корекційні (І. Ільєнкова, 1984). Спостереження за динамікою розвитку дитини в умовах ціленаправленої корекції має важливе значення для виділення шляхів, методів конкретного змісту на різних етапах навчання і виховання [14].

При аналізі порушень на перший план виступає етіопатогенетичний підхід до аналізу порушень. Необхідно виявити принципи і механізми, які виявляють структуру дефекту при тому чи іншому варіанті затримки психічного розвитку. Глибоке різнобічне вивчення дитини є основою для вибору оптимального варіанту корекційної роботи [14].

Диференціальна діагностика будується з позиції системного підходу. Складність структури дефекту завжди виявляється взаємодією внутрішньо системних та міжсистемних порушень. Так, недоліки в розвитку сенсорної сфери у дітей із затримкою психічного розвитку проявляються не тільки в недоліках сенсорно-перцептивної діяльності. Труднощі засвоєння еталонних уявлень про колір, форму, величину, недостатність просторових та часових орієнтирів не забезпечують належної бази для розвитку мислення і мовлення [14].

Одним із основних принципів діагностики і корекції є принцип комплексного підходу. Тільки всебічне комплексне вивчення соматичного стану, слухової та зорової функцій, рухової сфери, пізнавальної діяльності, особистості, виявлення рівня розвитку мовлення, сформованості знань, умінь, навичок, дозволяють правильно кваліфікувати стан дитини, прогнозувати її подальший розвиток в умовах адекватної педагогічної корекції - тобто діагностичний комплекс повинен включати: медичне, психологічне, педагогічне обстеження дитини [14].

Згідно з концепцією Л. Виготського (1956), діагностика спирається на принцип динамічного вивчення про два рівні розумового розвитку дитини - актуальному і концептуальному, тобто про зони актуального і найближчого розвитку [14 ].

Важливим діагностичним принципом є принцип якісного аналізу результатів обстеження. Якісний аналіз включає в себе особливості відношення дитини до завдання (тобто особливості мотивації діяльності), засоби орієнтації в умовах завдання, розуміння та усвідомлення інструкцій, вміння контролювати себе, співпрацювати з дорослими [14].

Принципи корекційної роботи

Корекційна робота базується на таких принципах:

Принцип ранньої корекції - якомога раніше виявлення проблем дитини та організація колекційної роботи з ним в сенситивний період. Оптимальним є корекційне навчання і виховання, яке починається в ранньому та молодшому дошкільному віці, в період інтенсивного морфо-функціонального розвитку мозку. Саме в цей період закладається чутлива база пізнання, розвивається орієнтовно-дослідна діяльність, формуються механізми пам'яті та наглядного мислення. Це період формування комунікативних навичок та розвитку мовлення [14].

Принцип колективної направленості навчання та виховання означає необхідність спеціальної уваги до розвитку мовлення як основного засобу комунікації, а також ціленаправленого формування навичок спілкування з дорослими та однолітками. Навчання та виховання дітей із затримкою психічного розвитку здійснюється із позиції індивідуального та диференційованого підходу. Отож, з одної сторони необхідно врахувати індивідуально-типологічні особливості групи в цілому [14].

Основні задачі, які повинен вирішити психолог, працюючий з дітьми з затримкою психічного розвитку: поглиблення, всебічне вивчення дітей, виховання, навчання та корекційно-розвиваючий вплив. Важливим аспектом є також лікувально-профілактична робота.

Діти із затримкою психічного розвитку становлять найчисленнішу групу серед тих, які потребують спеціальної допомоги у процесі навчання та соціально-трудової адаптації.

Раннє втручання - ось що необхідно для нормального розвитку дитини. Медична наука сьогодення дає нам можливості для визначення вад розвитку ще на етапах внутрішньоутробного розвитку дитини. Медики можуть чітко визначити майбутню патологію нервової та психічної системи|, розпізнати хвороби обміну речовин майбутньої дитини, хворобу Дауна та ін.

Ранній вік дитини є найбільш відповідальним періодом формування систем та органів, а значить інтелекту, емоцій, мовлення та особистості в цілому. Саме пластичність мозку дитини раннього віку визначає потенційні можливості для подальшого виховання, навчання та корекції. Рання та адекватна допомога дитині дозволяє більш ефективно компенсувати порушення в її психофізичному розвитку і, тим самим, дає можливість попередити вторинні відхилення, які за словами Л. Виготського, дає первинний дефект. Ранній період розвитку в житті дитини є найбільш відповідальним, оскільки в цей час відбувається формування моторики, орієнтувально-пізнавальної діяльності і всіх вищих психічних функцій. При аналізі зрілості нервових структур доведено, що і серед здорових дітей існує певна нерівномірність показників дозрівання нервових структур [21].

Для організації ранньої допомоги дітям з відхиленнями в розвитку необхідно переслідувати наступні цілі: звернути увагу на сім'ю, в якій з'явилася дитина з обмеженими можливостями, необхідно стимулювати відповідальність батьків за догляд та виховання такої дитини, здійснювати практичний контроль медичного персоналу за даною дитиною, займатися розробкою різних методів раннього виявлення та діагностування психомоторних порушень та оцінки рівня розвитку дитини, здійснювати на практиці мультидисциплінарний підхід у наданні реабілітаційної допомоги дитині. Необхідно здійснювати конкретну психолого-педагогічну допомогу батькам дітей з порушенням розвитку у вигляді навчання, навичкам взаємодії з дитиною та методам корекційної роботи.

Корекційна програма пізнавальних процесів та емоційної сфери дітей молодшого шкільного віку із затримкою психічного розвитку віком від 3 до 5 років

Заняття 1 Мета: вчити проявляти зацікавленість, уважне ставлення один до одного. Розвивати основні пізнавальні функції (увагу, комунікативність), самоорганізацію та самоконтроль.

Обладнання: папір, фломастери, дошка, кольорова крейда.

Хід заняття

Діти сидять на стільчиках, які стоять по колу.

Вправа «Назви своє ім'я»

Діти передають один одному м'ячика, називаючи своє ім'я, розповідаючи про нього.

- Чому тебе так назвали?

- Які є пестливі форми твого імені?

Вправа «Хто відгадає?»

Оберіть із групи одну дитину і попросіть її по пам'яті описати будь-який предмет у кімнаті, так щоб інші діти його відгадали. При цьому не можна прямо дивитися на нього і називати.

Вправа «Передаємо радість»

Долоні «човником» - я передаю свою радість, хто отримає «радість», передає її іншому.

Вправа «Порівняй два малюнки»

Запропонувати учасникам два малюнки - потрібно визначити, що нового з'явилося, а чого бракує. Якщо для дітей ця вправа є складною, то потрібно виконати разом із психологом (у серії 6 парних малюнків).

Вправа «Добра тварина»

Мета: розвиток відчуття єдності.

Діти стають у коло і тримаються за руки.

- Ми з вами - одна велика добра тварина. Давайте послухаємо, як вона дихає. А тепер подихаємо всі разом: вдих - крок вперед, видих - крок назад. Наша тварина дихає рівно і спокійно. А тепер послухаємо, як б'ється її велике серце: стук - крок вперед, стук - крок назад і т.д.

- Дуже добре! Наше заняття закінчилося. Я вам дякую. Мені було приємно з вами познайомитися.

Заняття 2

Мета: розвиток зорової та слухової пам'яті, збагачення словникового запасу.

Розвиток здатності розуміти та виражати емоційний стан іншої людини.

Обладнання: піктограма «Радість».

Хід заняття

Привітаємось один із одним так, як ми вітаємо артистів на сцені (оплесками). Кожен із вас проспіває своє ім'я і отримає наше привітання. Артист може подякувати за аплодисменти (вклонитися, зробити реверанс або подякувати словами: «Я вас теж вітаю і люблю», «Радий вас бачити»).

Вправа «На одну букву»

Ведучий пропонує придумувати слова на одну букву. Діти по колу говорять кожен своє слово, не повторюючись. Виграє той, хто останнім назвав слово.

Вправа «Повтори за мною»

Ведучий відстукує ритм олівцем. Хтось із дітей повторює його. Якщо робить це правильно - діти піднімають великий палець вгору, якщо ні - опускають донизу.

Розгляд піктограми «Радість»

Подивіться на піктограму і скажіть, яке почуття на ній зображено? Як ви здогадались? Звичайно, очі трішки примружені, на обличчі посмішка.

Давайте разом покажемо почуття радості. Пропоную виконати гімнастику для обличчя - мімічну гімнастику. Зробимо вдих - видих, вдих - видих. Губи витягуємо дудочкою, тепер розтягуємо у посмішку. Ще раз. Вимовляємо звук «у», потім «и», знову «у» - «и». Чудово! Вдих - видих. Розслабили всі м'язи обличчя, посміхнулись один одному. Покажіть радість очами та посмішкою. Дякую!

Заняття 3

Мета: розвивати спостережливість, культуру спілкування і короткочасну пам'ять. Пошук шляхів до подолання страху. Розвиток емпатії, тренування у вербалізації почуттів.

Обладнання: піктограми, картинки з гри «Абетка настроїв», папір, олівці, м'яч.

Хід заняття

Я рада вас бачити! Наше привітання один одному буде у вигляді компліменту, який ми будемо передавати з рук у руки з м'ячем. (Мета - створення позитивного настрою).

Гра «Букви алфавіту»

Кожному учаснику пропонують присвоїти певну букву алфавіту. Психолог називає літеру, а та дитина, якій присвоєна ця літера, плескає в долоні один раз. При повторному виконанні додається присідання і так далі.

Завдання можна змінювати і ускладнювати.

Вправа «Що змінилося?»

Діти стоять у шерензі за зростом. Ведучий викликає двох і пропонує їм запам'ятати зовнішній вигляд кожного учасника (1-2 хв.). Після цього ведучі відвертаються, а учні в шерензі трохи змінюють свій зовнішній вигляд. «Ведучі» повертаються і, доповнюючи одне одного, вказують на те, що помітили.

Гра «Луна» (повторення чисел)

Учасники рухаються по колу, по черзі одне одному називають якісь числа, одночасно кидаючи м'яча, що треба спіймати. Хто не зміг повторити числа - вибувати із гри.

Вправа «Сонячний зайчик» (мета - зняття емоційної напруги).

Уявіть собі ласкавий сонячний промінчик-зайчик, який заглядає до кожного з вас в очі. Він ніжно торкається до носа, лоба, щічок. Спробуйте доторкнутися до зайчика, обережно, щоб не налякати його. Зайчик сів тобі на животик. Погладь його там, подякуй за його ніжність та ласку до тебе.

Заняття 4

Мета: розвивати спостережливість, стійкість уваги, короткочасну пам'ять, знайомство з почуттям здивування, закріплення мімічних навичок.

Обладнання: піктограми із зображенням емоцій радості, страху, здивування.

Хід заняття

Доброго дня! Розпочнемо заняття з вправи-гри «Слова, які допомагають». Ми з вами знаємо багато різних слів. А чи знаєте ви слова, які можна використати, щоб почувати себе добре, приємно? Це слова «доброго дня», «доброго ранку», «ми раді вас бачити». Давайте ми разом візьмемося за руки і голосно скажемо один одному: «Доброго дня. Я радий вас бачити» (Мета - створення відчуття групової єдності).

Розгляд вивчених карт настроїв. Проводяться вправи для розвитку міміки обличчя (брови вгору-вниз, брови зсунуті, очі широко відкрити, примружити).

- Яким емоціям відповідають ці вирази обличчя? Як ви здогадались? Дуже добре!

Ви знаєте, що люди часто переживають різні почуття: радість, сум, гнів. Сьогодні ми познайомимося з емоцією подиву, здивування. Найчастіше люди виражають її, коли бачать щось неймовірне, раптове, неочікуване. Емоція подиву швидко наступає і швидко проходить. Міміка здивування дуже емоційна і легко розпізнається: брови підняті, очі та рот широко відкриті, схожі на букву «о». Піктограма «Подив».

Вправа «Я - коректор»

Учасникам пропонують якомога швидше і максимально точно викреслити в тексті одну з букв, яка трапляється частіше від інших, наприклад, «а» або «о». успішність оцінюється за кількістю помилок і за часом виконання завдання.

Для розвитку та зміцнення навички переключення і розподілу уваги завдання можна змінювати: одну літеру закреслювати вертикальною лінією, іншу - горизонтальною. Варіантів модифікацій у цій вправі досить багато.

Вправа «Подив»

Одного разу хлопчик був у цирку і побачив, як фокусник посадив у валізу кицьку, а коли відкрив валізу, то звідти вискочило цуценя. (Діти демонструють, як хлопчик здивувався та описують його міміку: рот відкритий, брови і верхні повіки припідняті).

Діти сідають за столи: перед ними лежать папір і фломастери. Пропонуємо «оживити» кола, які намальовані на папері таким чином, щоб кожен чоловічок був здивований. А поки ви малюєте, подумайте, хто це може бути і що його чи її здивувало. (Це може бути домашнім завданням, про його виконання діти повідомлять наступного заняття).

Заняття 5

Мета: розвиток пам'яті, спостережливості, комунікативних навичок, знайомство з почуттям провини, сорому.

Хід заняття

Привіт усім! Я вас прошу показати мені свій сьогоднішній настрій. Передайте по колу мій комплімент «Ти найкращий!». Сьогодні ми поговоримо про ще одне почуття. Розгляньте цю картинку, спробуйте пояснити, що відчуває хлопчик. Що з ним сталося? (Відповіді дітей).

Вправа «Розкажи казку»

Учасники стоять у півоберта одне до одного (можуть сидіти на стільцях). Кожен по черзі розповідає казку з 15-20 слів з яскравими образами. Партнер уважно слухає і дослівно повторює казку. Потім вони міняються ролями.

Гра «Луна»

Учасники рухаються по колу і по черзі говорять слово визначеної тематики, кидаючи при цьому м'яча іншому учасникові. Той ловить м'яч, повторює сказане слово і кидає третьому учаснику, котрий, повторивши два вже відомі слова і додавши своє, кидає м'яча четвертому учаснику і так далі.

Вправа «Вовчику соромно»

Діти побудували з піску фортецю. Вовчику стало заздрісно, він підбіг до фортеці і ногою розвалив те, над чим діти довго трудились. Діти засмутились. Дехто заплакав. Тоді Вовчику самому стало соромно.

- Пропоную відтворити цю сценку пантомімою.

- Дуже добре! Ви правильно зрозуміли це почуття. До зустрічі.

Заняття 6

Мета: розвивати пам'ять (обсяг і швидкість запам'ятовування), спостережливість, увагу, почуття емпатії, виховувати впевненість у собі та позитивне мислення. Вчити виражати свої почуття словами.

Обладнання: ілюстрації до казок, паперові сердечка, сходинки на вершину, ромашка, різнокольорові половинки сердечок.

Хід заняття

- Доброго дня! Я дуже рада вас бачити!

Обмін привітаннями під час виконання вправи «Слова, які допомагають» (Які ви сьогодні чудові! Гарного вам дня! Приємного вам спілкування!)

Підійдіть до столу і виберіть краплю того кольору, який вам сподобався.

Вправа «Візуалізація»

Учасники стоять півколом біля психолога, який дає завдання.

Завдання 1. Зробіть паузи, уявіть число, яке необхідно запам'ятати.

Завдання 2. Уявіть, що воно горить жовтими неоновими цифрами на фоні темного неба (або інші подібні образи).

Завдання 3. Примусьте це число миготіти у своїй уяві на менше ніж 10 секунд.

Психолог називає ім'я учасника, який вимовляє «неонове» число (спочатку 1-2, потім 3-5 тощо).

Вправа «Я особливий»

Пригадаємо казку «Попелюшка». Герої казки: мачуха, дочки, Попелюшка, принц. Вам потрібно на своїх «східцях» відзначити, хто з героїв казки найбільше сподобався, і помістити його на верхню сходинку. Далі визначити, хто буде у вас на 2, 3-му місці. А хто зовсім не сподобався - на найнижчій сходинці. (Обговорення з дітьми їх вибору. Що особливого є в Попелюшці? Чи була вона щасливою? Хто любив Попелюшку?). На наступне заняття подумайте, що для вас означає щастя?

Зараз вам потрібно зробити власний вибір із членів нашої групи. Спочатку роблять свій вибір діти, які сидять праворуч від мене, а потім ті, що ліворуч. Подивимось, скільки у нас однакових взаємних виборів. Приємно йти поруч із другом, відчувати тепло долоні. Це тепло не лише руки, а тепло серця. Складіть до купи крапельки, які ви обрали на початку заняття. Якщо їх з'єднати, то у вас вийде сердечко, яке наповнене любов'ю один до одного. Чи є у нас сердечка одного кольору? Чудово! У вас уже двічі однаковий вибір! Вітаю!

Наступне завдання для пар дітей. Перед кожним із вас лежать маленькі паперові сердечка та стоїть скринька. Дивлячись у вічі один одному, ви будете говорити, чим особливий ваш друг і кидати сердечко в його скриньку.

Відповіді дітей.

Вправа «Інтерв'ю» (вибірково ставити дітям по одному запитанню):

- Що ти відчував, коли твоя скринька наповнювалась сердечками?

- Як інші діти показували тобі, що вони хочуть з тобою дружити?

- Хто тобі говорить, що ти чудовий, нaйкращий?

- Кому ти говориш, що він тобі подобається?

- Чому дуже важливо, щоб люди до тебе гарно ставилися?

Вправа «Передаємо ромашку»

Разом з цією ніжною квіткою ми передаємо один одному нашу ніжність, турботу, доброту. Дякую вам!

Заняття 7 Мета: розвивати спостережливість, стійкість уваги, логічне мислення, дати дітям поняття про досягнення успіху та його складові.

Обладнання: піктограми, зірка, «чарівна паличка».

Хід заняття

Доброго вам дня! Сьогодні ми розпочнемо заняття по-особливому. У нас є мікрофон і кожен може привітати всіх: розказати, який у нього настрій, як він розпочав день або щось смішне, чи проспівати нам пісеньку. Я розпочну говорити у мікрофон, а хто вже подумав, підходить за мікрофоном.

Вправа « Живий - неживий »

Учасники рухаються по колу, хтось один називає слово і м'яко кидає м'яч іншому. Якщо слово означає істоту, то учасник має спіймати м'яч правою рукою, а якщо неістота - лівою рукою. Живим вважається все, що росте і розвивається.

Гра «Перетворення»

Дітям роздають два набори картин: правильні і «зачаровані». На «зачарованих» зображені неправильні вчинки чи предмети. Завдання дітей «розчарувати» ці картинки. Зробити це просто: правильну картинку покласти поверх неправильної. (Після виконання вправи йде обговорення, чому і як потрібно змінити негативну поведінку).

Ви були гарними «чарівниками» і я хочу зробити кожному з вас подарунок. Я хочу подарувати вам букву, яка є у вашому імені. Напишу її «чарівною паличкою» кожному на долоньці, а ви мені на вушко скажете, яку букву я вам написала. Кожен із вас підійде до мене, щоб я могла з вами попрощатись.

Заняття 8

Мета: розвиток логічного мислення і мисленнєвих операцій (аналіз, співставлення, узагальнення, виділення спільних ознак), комунікативних навичок, навчання взаємодії.

Обладнання: піктограми, аркуші паперу з чорнильними плямами, олівці.

Хід заняття

Доброго дня! Привітаємося один із одним жестами. Чи зможемо ми розповісти жестами вірш або казку? Давайте спробуємо.

Вірш «Трамвайчик» (А. Камінчук)

Дінь-дзінь! - біжить трамвайчик,

У вагоні лис і зайчик,

Бегемотик, слоник, кролик,

Песик, вовчик, котик, кротик.

Не дивуйтесь! - каже зайчик. -

В зоопарк іде трамвайчик!

Діти самі домовляються, хто з них буде говорити, а хто показувати. Коли вони готові, дають про це знати жестом «хатка» - долоня до долоні.

Вправа «Скільки кубиків»

Учасникам роздають картки, на яких зображено різні фігурки з кубиків. Першим дають малюнок - еталон. Спираючись на логічне судження, учасники рахують кубики в зображених п'яти фігурах. Хто швидше від усіх правильно підрахує - вважається переможцем. Якщо у когось із учасників виникають труднощі, то можна скористуватися звичайними іграшковими кубиками, скласти з них фігуру, ідентичну тій, що на малюнку.

Зараз я вас запрошую до майстерні художника Плями. Він незвичайний художник: все, що малює, починає із чорнильної плями. (Дітям роздають листи з різнокольоровими плямами). Давайте допоможемо художнику домалювати його картини. Роздивіться уважно пляму, що вона вам нагадує, що можна підмалювати, щоб завершити образ предмета?

Вправа «Невидимка»

Якби у мене була шапка-невидимка, я б зробив… Вислуховують кожну дитину і визначають найцікавішу версію. Переможця нагороджують аплодисментами.

Корекційна програма розвитку пізнавальних процесів для дітей молодшого шкільного віку із затримкою психічного розвитку віком від 5 до 7 років

Заняття 1

Мета: розвивати основні пізнавальні функції (увагу, комунікабельність), вчити проявляти зацікавленість, уважне ставлення один до одного.

Обладнання: папір, фломастери, дошка, кольорова крейда.

Хід заняття

Діти сидять на стільчиках, які стоять по колу.

Доброго дня! Я рада вас бачити! Сьогодні ми з вами познайомимось за допомогою гри «Луна». Той, хто сидить праворуч від мене, називає своє ім'я і відплескує його долонями ось так: АН-ДРІЙ, АН-ДРІЙ, а ми дружно, як луна, за ним повторюємо. Далі своє ім'я відплескує АН-дрієва сусідка, що сидить праворуч, Оля. Ми повторюємо за Олею. Таким чином ми всі знайомимось.

Вправа «Передаємо радість» (долоні «човником» - я передаю свою радість, хто отримає «радість», передає її іншому).

Вправа «Геометричний диктант»

Зачитайте геометричні фігури. Учні запам'ятовують їхню послідовність і записують у зошиті:

коло, квадрат, ромб, коло, трикутник;

трикутник, коло, квадрат, ромб, трикутник;

ромб, квадрат, трикутник, ромб, коло.

Вправа «Назви антоніми»

Варіант слів: великий, піднімати, твердий, молодший, ворог, легко, голосно, сухий, високий, перемога.

Вправа «Добра тварина» (мета - розвиток відчуття єдності).

Діти стають у коло і тримаються за руки.

Ми з вами - одна велика добра тварина. Давайте послухаємо, як вона дихає. А тепер подихаємо всі разом: вдих - крок вперед, видих - крок назад. Наша тварина дихає рівно і спокійно. А тепер послухаємо, як б'ється її велике серце: стук - крок вперед, стук - крок назад і т.д.

Заняття 2

Мета: розвивати увагу, спостережливість, уміння адекватно виражати свій емоційний стан, вчити розуміти емоційні стани інших людей. Збагатити словник дітей лексикою відповідно до теми.

Обладнання: піктограма «Радість», фотографії веселих людей, папір, олівці.

Хід заняття

Доброго дня! Я дуже рада вас бачити! Давайте привітаємо один одного і пограємо у гру «Луна» (див. заняття 1).

Чудово! А зараз уявіть собі, що в моїх руках є чудова квітка! Пригадаємо, коли люди дарують один одному квіти? Ми будемо передавати її один одному разом з хорошим настроєм. (Діти можуть передавати квітку за власним вибором).

Знайомство з піктограмою «Радість»

- Діти, я задоволена нашим спілкуванням. Яка я зараз? Весела, рада, усміхнена. Так, я виражаю емоцію «радість». Вона легко впізнається. Коли людина радісна, усміхнена, щаслива, обличчя розквітає у посмішці, куточки губ відтягуються догори, від очей йдуть промінчики радості.

Вправа «Дзеркало»

Ви будете моїм дзеркалом, яке точно показує мої рухи та вираз обличчя.

Гра «Золоті краплинки»

Уявіть собі, що йде теплий дощик. З-за хмарки виглянуло сонечко і дощик став золотим. Підставимо обличчя під літній теплий дощик. (Діти відтворюють виразні рухи: голова закинута назад, губи посміхаються, обличчя розслаблене).

Гра «Не лови гав»

Учасники йдуть по колу, тримаючи одне одного за руки. Коли психолог командує «Стоп» - зупиняються, роблять п'ять оплесків, повертаються на 180 градусів і починають рух навпаки. Коли лунає інша команда, роблять чотири оплески і знову повертаються. Напрямок змінюється після кожного сигналу. Якщо дитина заплуталася і помилилася, вона виходить із гри і сідає на стілець у кімнаті, отримує 1 бал. Наступна дитина - 2 бали і так далі.

Гра «Чарівна паличка»

Кожен з вас може стати чарівником і зробити маленьке чудо: подумайте, що б ви хотіли зробити незвичайне, добре, цікаве? Хто зрадів би цьому диву? («Чарівником» стає той, кому психолог передасть «чарівну паличку»). Наприкінці гри діти вирішують, чиє «диво» їм найбільше сподобалося.

Вправа «Художники» (мета - рефлексія почуттів).

Уявіть, що ви художники. Вам потрібно намалювати «радість». Малюйте те, що вам хочеться.

Заняття 3

Мета: розвивати спостережливість, короткочасну пам'ять, знайомство з почуттям «страх».

Хід заняття

Сьогодні привітаємось по-особливому, кому як до вподоби: можна одним словом «Привіт», «Добридень», чи рухами (помахом руки, рукостисканням, реверансом, поплескуванням по плечі).

Ми знайомі з почуттям радості, то ж давайте зробимо один одному маленький подарунок - комплімент. Це такі слова, від яких стає приємно, тому що хтось у тобі побачив щось хороше. Це похвала якоїсь риси характеру, вчинку, зовнішності, речі або одягу.

Сподобались вам мої компліменти? А хто з вас може сказати комплімент? На наступне заняття підготуйте своїм друзям компліменти. А зараз подивіться на ці картинки і скажіть, які почуття переживають хлопчики? «Показ піктограми «Страх».

-- Вам було коли-небудь страшно? Хто може розказати, що вас налякало?

Відповіді дітей:

Кожен із вас переживав колись страх. Пригадаємо свої відчуття і покажемо їх. (Очі великі: «повні очі страху», або ще кажуть: «У страху великі очі». Рот відкритий. Руки ніби не допускають чи стримують когось).

Вправа «Термін»

Запишіть на однакових картках 7 термінів з теми (по одному на картці). Розкладіть їх, дайте учневі завдання запам'ятати, в якому порядку вони розміщені. Через 10 секунд перемішайте їх і попросіть дитину відновити все, як було.

Вправа «Хто більше?»

Попросіть учня розгорнути підручник. Запропонуйте один раз прочитати певний уривок чи правило, а потім відкласти книжку. Влаштуйте конкурс на найдовший дослівно відтворений уривок.

Граємо у гру «Добра тварина». А зараз ми перетворимось на дзвінкого струмочка, який біжить між камінням (притупуючи обходити стільці та вийти з групи).

До побачення. До зустрічі.

Заняття 4

Мета: розвивати спостережливість, стійкість уваги, оперативної і слухової пам'яті, знайомство з почуттям здивування, закріплення мімічних навичок.