Формування вмінь невербальної комунікації з молодшими школярами майбутнього вчителя початкової школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний

університет імені Григорія Сковороди»

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ НЕВЕРБАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ З МОЛОДШИМИ ШКОЛЯРАМИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

ГРАЖЕВСЬКА ОЛЕКСАНДРА ЮРІЇВНА

Переяслав-Хмельницький - 2017

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, професор

ІГНАТЕНКО Наталія Вікторівна,

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний

педагогічний університет імені Григорія Сковороди»,

декан педагогічного факультету.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

ПЛАХОТНІК Ольга Василівна,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка, професор кафедри педагогіки;

кандидат педагогічних наук

СЕБАЛО Людмила Ігорівна,

Національний педагогічний університет

імені М.П. Драгоманова,

старший викладач кафедри педагогіки та методики початкового навчання.

Захист відбудеться «20» жовтня 2017 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 27.053.03 в ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» за адресою: 08401, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Сухомлинського, 30, зала імені В. О. Сухомлинського.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» (08401, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Сухомлинського, 30).

Автореферат розісланий «20» вересня 2017 р.

Анотація

Гражевська О.Ю. Формування умінь невербальної комунікації з молодшими школярами майбутнього вчителя початкової школи. - На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», Переяслав-Хмельницький, 2017.

У дисертації здійснено теоретичний аналіз досліджуваної проблеми формування вмінь невербальної комунікації з молодшими школярами в майбутнього вчителя початкової школи в процесі його професійної підготовки з урахуванням міждисциплінарного контексту. Окреслено чинники, що сприяють розвитку вмінь невербальної комунікації майбутнього вчителя початкової школи (мотиваційний, когнітивний, оцінний, поведінковий).

Розкрито зміст і структуру поняття «формування вмінь невербальної комунікації з молодшими школярами майбутнього вчителя початкової школи». Схарактеризовано сутність цього феномену, його структуру (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, емоційно-оцінний, поведінково-корекційний компоненти). Уточнено та аргументовано застосування критеріїв і показників, визначено рівні сформованості вмінь невербальної комунікації з молодшими школярами майбутнього вчителя початкової школи в умовах професійної підготовки до роботи в школах з інтегративною інклюзивною освітою.

Досліджено вплив педагогічних умов на формування вмінь невербальної комунікації з молодшими школярами майбутнього вчителя початкової школи в процесі оволодіння ними психолого-педагогічними й фаховими дисциплінами, при проходженні різних видів практики, виконанні самостійної роботи та проведенні виховних заходів, спрямованих на досягнення мети.

Розроблено, науково обґрунтовано й апробовано модель формування вмінь невербальної комунікації з молодшими школярами майбутнього вчителя початкової школи та доведено її ефективність у результаті впровадження розроблених навчальних предметів: «Невербальна комунікація», «Формування вмінь невербальної комунікації у студентів - майбутніх учителів початкової школи», а також проведено підсумковий зріз знань.

Ключові слова: комунікація, інклюзивна освіта, невербальна комунікація, невербальні вміння майбутнього вчителя початкової школи, професійна підготовка педагога у сфері невербальної комунікації, «мова тіла», віброрецепція, хеморецепція, шкірно-тактильна рецепція, багатоканальний вплив на людину, невербальний вплив, підсвідомий вплив, невербальна мотивація.

Аннотация

Гражевская А.Ю. Формирование умений невербальной коммуникации с младшими школьниками будущего учителя начальной школы. - На правах рукописи.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий государственный педагогический университет имени Григория Сковороды», Переяслав-Хмельницкий, 2017.

В диссертации осуществлен теоретический анализ исследуемой проблемы формирования умений невербальной коммуникации с младшими школьниками у будущих учителей начальной школы в процессе их профессиональной подготовки с учетом междисциплинарного контекста. Описаны базовые факторы, которые способствуют развитию умений в невербальной коммуникации будущих учителей начальной школы (мотивационный, когнитивный, оценочный, поведенческий).

Раскрыты содержание и структура понятия «формирование умений невербальной коммуникации с младшими школьниками будущего учителя начальной школы». Охарактеризована сущность феномена «умения невербальной коммуникации с младшими школьниками будущего учителя начальной школы», его структура (мотивационно-ценностный, когнитивный, эмоционально-оценочный, поведенчески-коррекционный компоненты). Уточнено и аргументировано применение критериев и показателей уровней сформированности умений в невербальной коммуникации будущего учителя начальной школы в условиях профессиональной подготовки к работе в школах с интегративным инклюзивным образованием.

Исследовано влияние педагогических условий на формирование умений невербальной коммуникации с младшими школьниками будущего учителя начальной школы в процессе овладения им психолого-педагогическими и профессиональными дисциплинами, при прохождении различных видов практики, выполнении самостоятельной работы и проведении воспитательных мероприятий, направленных на достижение цели.

Разработана, научно обоснована и апробирована модель формирования умений невербальной коммуникации с младшими школьниками будущего учителя начальной школы и доказана ее эффективность в результате внедрения разработанных учебных предметов: «Невербальная коммуникация», «Формирование умений невербальной коммуникации у студентов - будущих учителей начальной школы».

Ключевые слова: коммуникация, инклюзивное образование, невербальная коммуникация, невербальные умения будущего учителя начальной школы, профессиональная подготовка педагога в области невербальной коммуникации, «язык тела», виброрецепция, хеморецепция, кожно-тактильная рецепция, многоканальное влияние на человека, невербальное влияние, подсознательное влияние, невербальная мотивация.

Annotation

Grazhevska O. Y. Forming of abilities in non-verbal communication with the junior schoolchildren of future teacher of initial school. - On the rights of the manuscript.

Thesis for obtaining of scientific degree of candidate of pedagogical sciences by specialty 13.00.04 - theory and methods of professional education. - State Higher Educational Institution «Pereiaslav-Khmelnitskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University», Pereiaslav-Khmelnytskyi, 2017.

The theoretical analysis of the problem of non-verbal communication in the coordinates of the interdisciplinary research is carried out; significant attention of scientists to this phenomenon is shown. Factors that promote/prevent to development of abilities of non-verbal communication of the future teacher of primary school in the process of training is researched of such directions: motivational, cognitive, evaluation, behavioral are outlined. It is found that non-verbal communication is an invariant phenomenon that interprets as a means of expressional and emotional distinctiveness. The ability of non-verbal communication is considered as a form of activity in a problem searching, conscious and deliberate attempt to expand the boundaries of existing knowledge.

Maintenance and structure of concept «Forming of abilities of non-verbal communication of future teacher of primary school» are exposed. Components were defined (motivational-value, cognitive-operational, emotional evaluation, behavioral and correctional); criteria and their indicators: incentive (formation of significant value-systems, understanding) the meanings and role of non-verbal communication skills in professional activity of future teacher of primary school; content-procedural (the ability to actively non-verbal communication during professional activity, knowing the system of knowledge of non-verbal communication, formation of skills using of nonverbal communication); emotional-evolutional withrates (emotional responsiveness, focus on wide range of non-verbal means, readiness to the nonverbal communication with pupils ; reflective with rates (the ability to solve problematic situations by means of non-verbal communication; resistance to manipulative actions which undertaken through non-verbal means and incentives communicative reflective environment).

Meaning and structural components of non-verbal communication, which has a range of special spines, which distinguishes it from the verbal (different kind of sensor nature, independent of semantics, spontaneity and subconscious, independent of the language barriers, features of acoustic means, encoding features of psychophysiological mechanisms of perception) are defined.

Application of criteria and indexes is educed and argued, levels of formed of abilities in non-verbal communication of future teacher in the junior school in the conditions of professional preparation. According to identified criteria and indicators levels of non-verbal communication of the future primary school teacher are characterized: high, medium and low.

Scientifically the model of skills` formation non-verbal communication of future teacher in the primary school is grounded, which includes three blocks (theoretical and methodological, organizational-active, effective), each of which is distinguished with semantic content and means of implementation.

«Ability of nonverbal future teacher`s communication of primary school» is considered as possessions of system of mental, psychological and practical actions which directed to achieve clearly conscious purpose of communication; skills associated with perception, understanding and exchange of information between individuals of communication through non-verbal means of communication (kinesica, chrono-Proxemics, takesyka, chemoreceptor, etc.)

Formation of abilities of non-verbal communication of future primary school teachers promote main technologies - professionally designed classroom lessons: lectures, seminars, workshops on psycho-pedagogical subjects course «Nonverbal Communication» and a variety of teaching practice, independent work of students; technologies: diagnostics of emotional states; Prevention of communicative risks; Overcoming non-verbal barriers; Visualization; Work with a case; methods: contextual observation and self-observation in nonverbal communication; Formation of means of non-verbal communication; Application of non-verbal standards, external changes, conscious perception, working out (reflexion) of ritual behavior; providing emotional tone, case studies; techniques (identification, anticipation, emotional harmony and empathy, self-regulation), which promote the formation of non-verbal communication skills are defined.

The efficiency and expediency of implementation of the model of formation of skills of non-verbal communication with younger pupils of the future teacher of the primary school in the educational space of higher educational institutions is proved.

Pedagogical conditions that ensure the effectiveness of the process of formation of non-verbal communication skills of future teachers in primary school in terms of university education space are defined: value-semantic understanding of the objectives and importance of nonverbal communication in the educational space in the primary school (educational space of teachers and educational space of pupil); the gradual formation of non-verbal communication skills of the future school teachers of primary school in educational and disciplinary learning process at university; creating of developing educational and communicative and reflective environment which oriented to the formation of the components of the studied construct.

Key words: communication, inclusive education, non-verbal communication, non-verbal abilities of future teacher of initial school, professional preparation of teacher in the field of non-verbal communications, «language of body», vibro-reception, chemoreception, leather-haptic of reception, multichannel influence on a man, non-verbal influence, subconscious influence, non-verbal to motivation.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Важливим завданням нової української школи є гуманізація освітнього процесу, яка потребує переосмислення нині діючих підходів до фахової підготовки майбутнього вчителя початкової школи, створення умов для формування і всебічного розкриття його професійно-комунікативного потенціалу. Успішність професійної підготовки педагога залежить від рівня сформованості комунікативної компетентності, зокрема володіння вміннями не лише вербальної, а й невербальної комунікації. Необхідність оперування вміннями невербальної комунікації для вчителя початкової школи обумовлена широким упровадженням інклюзивної освіти в Україні, комплектуванням диференційованих класів у сучасних освітніх закладах, а також психологічними особливостями учнів початкової школи. Учені доводять, що діти молодшого шкільного віку сприйнятливіші до невербальної інформації, ніж дорослі (О. Бодальов, М. Вашуленко, О. Леонтьєв, О. Савченко, О. Ставицька та ін.). З огляду на це від учителя залежить «правильність» подачі не тільки вербальної, а й невербальної інформації, що суттєво підвищує ефективність суб'єкт-суб'єктної та полісуб'єктної взаємодії та створює атмосферу позитивного емоційного середовища (Н. Бутенко, Н. Волкова, Н. Ігнатенко, А. Піз, О. Петрова, В. Семиченко, Н. Чепелєва та ін.).

Коло наукових досліджень із проблем невербальних засобів комунікації достатньо широке. У міждисциплінарному контексті «невербальна комунікація» є предметом вивчення філософських, антропологічних, культурологічних, історичних, фізіологічних, лінгвістичних, соціологічних наук (Г. Байтендік, Н. Бернштейн, А. Гелен, В. Лекторський, А. Лосєв, М. Мосс, П. Флоренський та ін.).

У галузях педагогіки і психології теоретичні та прикладні аспекти невербальної комунікації в ситуаціях міжособистісної взаємодії вивчали Г. Балл, Ю. Ємельянова, Н. Ігнатенко, С. Максименко, О. Петрова, О. Плахотнік, Н. Пов'якель, В. Семиченко та ін.; комунікативні вміння вчителя досліджували О. Бодальов, В. Кан-Калик, О. Ковтун, Л. Мітіна, Т. Осадча, О. Савченко, Л. Себало, Г. Токмань, Л.Туміна та ін.; у психолінгвістиці цю проблему розглядали І. Горєлов, О. Єрмолаєва, В. Морозов, О. Реформатський, З.Чернишова, Л.Щерба та ін.; серед зарубіжних учених, котрі займалися дослідженням невербальної комунікації, виділяються М. Аргайл, І. Атватер, Р. Бердвістелл, Д. Гоулман, П. Екман, Д. Еффрон, Д. Наварро, А. Піз, Н. Фрідман, В. Фрізн, Р. Хорст та ін.

У сучасних наукових розвідках звернено увагу на здатність учителя початкової школи не тільки застосовувати засоби невербального спілкування у своїй професійній діяльності, а й володіти набором невербальних умінь, які суттєво підвищують ефективність освітнього процесу й позитивно впливають на міжособистісне спілкування на рівні «педагог-учень» (І. Ах'ямова, Н. Бутенко, Н. Волкова, З. Волоцька, Д. Гоулман, П. Екман, Н. Ігнатенко, Н. Крутова, М. Марусинець, А. Мельник, І. Пальшкова, О. Плахотнік, О. Савченко, В. Семиченко, О. Ставицька, Л. Туміна, Н. Фанькіна, Н. Чепелєва, О. Шапран та ін.).

Однак аналіз наукової літератури засвідчує, що досліджувана проблема у фаховій підготовці вчителів початкових класів не набула належної уваги. Залишається низка суперечностей, що стримує вирішення проблеми формування вмінь невербальної комунікації майбутнього вчителя початкової школи, а саме невідповідність між:

– необхідністю вчителя початкової школи володіти вміннями невербальної комунікації та неготовністю вищих навчальних закладів до забезпечення відповідних педагогічних умов для їх формування;

– наявністю комунікативно-експресивного ресурсу в освітньому середовищі вищих навчальних закладів та відсутністю достатньо напрацьованого методичного інструментарію для його реалізації в процесі здобуття професійної кваліфікації;

– необхідністю формування вмінь невербальної комунікації у студентів та недостатнім рівнем володіння викладачами технологіями цієї підготовки.

Актуальність проблеми та недостатній рівень її теоретичної та практичної розробленості зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Формування вмінь невербальної комунікації з молодшими школярами майбутнього вчителя початкової школи».

Зв'язок теми дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою наукової теми кафедри педагогіки ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» «Інноваційна підготовка майбутніх учителів до професійної діяльності» (державний реєстраційний номер 0112U004527).

Тему дисертації затверджено вченою радою ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» (протокол № 8 від 18.04.2013 р.) та узгоджено в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень із педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 3 від 25.03.2014 р.).

Мета дослідження - розробити й експериментально перевірити ефективність педагогічних умов формування вмінь невербальної комунікації з молодшими школярами майбутнього вчителя початкової школи в умовах професійної підготовки в контексті вимог нової української школи.

Завдання дослідження:

1. Здійснити аналіз основних наукових позицій і поглядів фахівців на проблему формування вмінь невербальної комунікації майбутнього вчителя початкової школи в теорії і практиці професійної освіти.

2. Розкрити зміст і структуру поняття «вміння невербальної комунікації майбутнього вчителя початкової школи», визначити й обґрунтувати критерії, показники та рівні сформованості вмінь невербальної комунікації з молодшими школярами майбутнього вчителя початкової школи в умовах нової української школи.

3. Визначити й обґрунтувати педагогічні умови формування вмінь невербальної комунікації з молодшими школярами майбутнього вчителя початкової школи.

4. Розробити, обґрунтувати та апробувати ефективність упроваджених педагогічних умов і моделі формування вмінь невербальної комунікації з молодшими школярами майбутнього вчителя початкової школи.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутнього вчителя початкової школи.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування вмінь невербальної комунікації з молодшими школярами майбутнього вчителя початкової школи в освітньому процесі вищого навчального закладу.

Методи дослідження: теоретичні: проблемний аналіз і синтез ідей, що допомагають розкрити сутність поняття «вміння невербальної комунікації» майбутніх учителів початкової школи в процесі професійної підготовки, узагальнення, конкретизація, абстрагування, моделювання процесу формування вмінь невербальної комунікації майбутніх учителів початкової школи - для концептуалізації основних положень; емпіричні: діагностичні методи (анкетування, тестування, бесіда, спостереження за особливостями спілкування студентів як зовнішніми проявами сформованості вмінь невербальної комунікації) - для виявлення рівнів сформованості вмінь невербальної комунікації майбутніх учителів початкової школи; описові методи та методи математичної статистики: статистична обробка результатів експерименту; експериментальні методи (констатувальний, формувальний, контрольний) - з метою перевірки якості дослідження.

Наукова новизна отриманих результатів:

- уперше обґрунтовано й апробовано педагогічні умови формування вмінь невербальної комунікації з молодшими школярами майбутнього вчителя початкової школи в процесі професійної підготовки в умовах вимог нової української школи (ціннісно-смислове розуміння цілей і значущості невербальної комунікації в освітньому просторі початкової школи; поетапне формування вмінь невербальної комунікації з молодшими школярами майбутнього вчителя початкової школи в освітньому процесі вищого навчального закладу; створення комунікативно-рефлексивного середовища, зорієнтованого на формування складників досліджуваного конструкту); визначено структуру невербальної комунікації майбутнього вчителя початкової школи (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, емоційно-оцінний, поведінково-корегувальний компоненти); структуровано, науково обґрунтовано й експериментально перевірено модель формування вмінь невербальної комунікації з молодшими школярами майбутнього вчителя початкової школи;

– уточнено критерії та рівні сформованості вмінь невербальної комунікації з молодшими школярами майбутнього вчителя початкової школи; удосконалено педагогічний інструментарій для їхньої успішної підготовки;

– подальшого розвитку набули технології та засоби підготовки майбутнього вчителя початкової школи до невербальної комунікації з молодшими школярами в умовах нової української школи.

Практичне значення отриманих результатів полягає в розробленні й упровадженні діагностувальної й експериментальної методик формування вмінь невербальної комунікації з молодшими школярами майбутнього вчителя початкової школи, навчально-методичного педагогічного інструментарію, навчального курсу «Невербальна комунікація» та навчальної програми «Формування вмінь невербальної комунікації у студентів - майбутніх учителів початкової школи».

Матеріали дослідження можуть бути долучені до методичного портфоліо для формування вмінь невербальної комунікації з молодшими школярами майбутнього вчителя початкової школи й використовуватися в процесі викладання навчальних дисциплін психолого-педагогічного та практико-зорієнтованого спрямування, при написанні навчальних програм, посібників, методичних рекомендацій із питань формування комунікативної компетентності, зокрема вербальних і невербальних умінь студентів в умовах розвитку інклюзивної освіти.

Результати дослідження впроваджено в освітній процес Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка № 24/12 від 02.02.2017 р.), ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» (довідка № 140 від 17.02.2017 р.), Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії Хмельницької обласної ради (довідка № 109/1 від 21.02.2017 р.), Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка № 06/12 від 20.03.2017 р.).

Апробація матеріалів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження обговорено на науково-практичних конференціях, семінарах, засіданнях різних рівнів: міжнародних - «Facultatea de pedagogie: traditie si modernitate. Dialogul generatiilor» (Chisinau, 03.06.2014., форма участі - заочна), «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору» (Київ, 20-22.11.2014 р., форма участі - заочна), «Регіональні культурні, мистецькі та освітні практики» (Переяслав-Хмельницький, 25-27.03.2015 р., форма участі - очна), «Проблеми сучасного підручника» (Київ, 15-16.10.2015 р., форма участі - заочна), «Освіта і здоров'я підростаючого покоління» (Київ, 26-28.04.2016 р., форма участі - заочна), «Модернізація педагогічної освіти: виклики ХХІ століття» (Київ, 28.01.2016 р., форма участі - очна), «Развитие науки в ХХІ веке» (Харьков, 16.06.2016 р., форма участі - заочна); «Інновації в сучасній науці» (Київ, 31.08.2016., форма участі - заочна); всеукраїнських - «П'яті педагогічні читання пам'яті М.М. Дарманського: проблеми освіти в контексті гуманізації суспільства» (Хмельницький, 02.04.2010 р., форма участі - заочна), «Інноваційні підходи до професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів» (Київ, 30-31.10.2014 р., форма участі - заочна), «Моделювання організаційних форм навчання в початковій школі у контексті компетентнісного підходу» (Переяслав-Хмельницький, 26.05.2015 р., форма участі - очна), «Реалії та перспективи євроінтеграційного розвитку післядипломної педагогічної освіти України» (Ужгород, 29-30.2015 р., форма участі - заочна).

Публікації. Основні положення та результати дослідження відображено у 8 наукових працях, із них - 4 статті в наукових фахових виданнях, 2 - у зарубіжних виданнях, 2 - у збірниках матеріалів конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (281 найменування, із них 39 - іноземними мовами), 8 додатків. Загальний обсяг дисертації - 290 сторінки, із них основного тексту - 176 сторінок. Робота містить 13 таблиць та 14 рисунків на 19 сторінках.

2. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, зазначено зв'язок роботи з науково-дослідницькими програмами, сформульовано мету й завдання дослідження, аргументовано його наукову новизну і практичне значення, поінформовано про апробацію й упровадження одержаних результатів.

У першому розділі - «Теоретичні основи невербальної комунікації майбутнього вчителя початкової школи як наукова проблема» - проаналізовано наукові доробки досліджуваної проблеми з позиції філософії, історії, культурології, соціологічних наук, педагогіки, психології, психолінгвістики і фізіології та ін.; визначено актуальність формування вмінь невербальної комунікації педагога з учнями в умовах інтеграції інклюзії в освітній процес початкової школи.

Поняття «невербальна комунікація» (відоме в зарубіжній літературі під терміном «nonverbal communication») увійшло в науковий обіг у другій половині ХХ ст. (Birdwhistell, 1970; Jandt, 1976, 1981; Key, 1982; Poyatos, 1983; Akert, Panter, 1988) і тяжіло до семіотики (Sebeok, 1976); до теорії знакових систем, до паралінгвістики (Колшанський, 1974, Миколаєва, Успенський, 1966) чи екстралінгвістичної комунікації (Trager, 1964; Горєлов, 1985 тощо). З'ясовано, що невербальна комунікація виходить за межі мовного спілкування, презентується як самостійна дефініція, що реалізується в інших системах і каналах передачі інформації - полісенсорній взаємодії людини із зовнішнім світом (за участю різних органів чуття: зору, слуху, віброрецепції, хеморецепції, шкірно-тактильної рецепції тощо). У такому контексті невербальна комунікація постає як складна багатоканальна й багаторівнева система впливу на людину різних видів інформації, які перебувають водночас у постійній взаємодії із семантикою слова.

Проаналізовано наукову літературу й досліджено, що проблема невербальної комунікації розглядалася з позиції різних учень: філософії (М. Бердяєв, М. Бубер, І. Зязюн та ін.), психології - експресивної та емоційної виразності (С. Геллерштейн, П. Якобсон та ін.); форми активності у проблемному пошуку, здатності свідомо й цілеспрямовано розширити навчальні межі знань у процесі комунікації (О. Асмолов, І. Атватер, А. Бодальов, І. Бех, Л. Виготський, Д. Гоулмен, В. Кан-Калик, О. Леонтьєва, В. Семиченко, К. Роджерс, Р. Хорест, П. Якобсон та ін.); педагогіки - комунікативної компетентності майбутнього фахівця та встановлення міжособистісної взаємодії в освітньому процесі початкової школи (В. Бондар, Н. Бутенко, М. Вашуленко, Б. Гершунський, О. Грива, А. Добрович, Н. Ігнатенко, Н. Іпполітова, О. Ковтун, О. Коропецька, Т. Ладиженська, М. Львов, А. Мурашов, Т. Ніколаєва, Л. Овсянецька, Т. Осадча, О. Плахотнік А. Погодіна, Л. Петровська, О. Савченко, Л. Сігаєва, З. Смелкова, В. Сухомлинський та ін.).

Констатовано, що вміння невербальної комунікації майбутнього вчителя початкової школи формуються в суб'єкт-суб'єктній та полісуб'єктній взаємодії в процесі розвитку комунікативної компетентності в когнітивній, мотиваційній, експресивній (емоційній) і предметно-практичній сферах педагогічної діяльності (Б. Гершунський, В. Золотухін, О. Клепцова, Б. Ріердон та ін.).

До чинників когнітивної сфери належать: необхідність застосування кінеcики під час спілкування; здатність до відтворення та наслідування невербальної поведінки педагога; розвиток та самовдосконалення індивідуальних засобів емоційної виразності, що ускладнюється частково сформованою здатністю до невербальної комунікації та недостатнім рівнем емпатії. Чинниками мотиваційної сфери невербальної комунікації майбутнього вчителя початкової школи є: активність студента, його бажання брати участь у різних видах діяльності, зокрема комунікативної з викладачами та однолітками; прагнення до використання експресивного мовлення, спрямованого на досягнення певних цілей спілкування; розширення знань та інтересів, пов'язаних із використанням «мови жестів»; потреба в самовдосконаленні засобів невербальної комунікації та використанні їх у різних видах професійної діяльності, де необхідно продемонструвати вміння чітко висловити свої думки (як вербально, так і невербально); упередити надмірне використання невербальних засобів, коли складно відрізники знаки пунктуації в «мові тіла» від «смислових повторювальних сигналів».

Емоційну сферу представлено відповідними чинниками: належною самооцінкою, соціальною активністю, упевненістю у своїх силах, що виражається в поміркованому використанні засобів невербальної комунікації (міміки, кінесики, проксеміки, такесики, просодики), здатністю володіти своїм емоційним станом та контролювати його. Закцентовано увагу на подоланні проблем, що виражаються у психічній неврівноваженості та характерних для неї змінах настрою (агресивності, невпевненості в собі, емоційній пригніченості, домінуванні негативних емоцій); необ'єктивній самооцінці, високому рівні тривожності.

Предметно-практична сфера комунікації вчителя початкової школи базується на таких чинниках: сформованість вербальних і невербальних комунікативних умінь, застосування їх відповідно до видів і форм професійної діяльності. Закцентовано, що при цьому необхідно упередити такі труднощі: недостатню сформованість комунікативних умінь і неналежний рівень прояву засобів експресивної виразності; низький рівень мотивації й готовності майбутнього вчителя початкової школи до такого виду комунікативної діяльності.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури доповнено та уточнено змістове навантаження поняття «невербальна комунікація майбутнього вчителя початкової школи»; визначено його сутнісні характеристики в диференціації з вербальною комунікацією: полісенсорну природу невербальної комунікації (реалізацію її одночасно через різні органи чуттів); еволюцію розвитку невербальних засобів комунікації; незалежність від семантики й мовних бар'єрів; особливості акустичних засобів кодування та психофізіологічних механізмів сприйняття (декодування мозком).

У контексті досліджуваної проблематики «вміння невербальної комунікації майбутнього вчителя початкової школи» розглядається як інтегрована система інтелектуальних, психологічних і практичних дій, спрямованих на досягнення чітко усвідомленої мети спілкування, сприйняття й розуміння інформації та обмін нею за допомогою невербальних засобів комунікації (кінесики, проксеміки, такесики, хеморецепції тощо).

Установлено, що вміння невербальної комунікації з молодшими школярами майбутнього вчителя початкової школи формуються й застосовуються в усіх видах професійної діяльності, що потребує системного підходу та спеціального їх формування у кожній сфері: мотиваційній, когнітивній, емоційній і предметно-практичній.

У другому розділі - «Дослідно-експериментальна робота стану сформованості вмінь невербальної комунікації з молодшими школярами майбутнього вчителя початкової школи» - представлено структуру й функції вмінь невербальної комунікації з молодшими школярами майбутнього вчителя початкової школи, їх критерії, рівні й показники; здійснено обробку результатів констатувального етапу експерименту.

З'ясовано, що для формування вмінь невербальної комунікації з молодшими школярами майбутнього вчителя початкової школи необхідно систематизувати їх структурні компоненти й функції. Структурними компонентами формування вмінь невербальної комунікації майбутнього вчителя початкової школи визначено: мотиваційно-ціннісну складову (усвідомлення значення невербальної комунікації як соціальної цінності в умовах розвитку нової української школи; прагнення до інтерактивної взаємодії в процесі інтерпретування навичок невербальної комунікації та комунікативної толерантності; ставлення до формування вмінь невербальної комунікації як до набуття професійної компетентності); когнітивну (оволодіння фаховими знаннями, вміннями й навичками з позиції комуніканта); емоційно-оцінну (оцінка себе як майбутнього вчителя; уміння об'єктивно визначати рівень сформованості невербальних умінь у процесі комунікативної взаємодії); поведінково-корегувальна (сформованість стилю толерантної невербальної комунікативної взаємодії з молодшими школярами майбутнього вчителя початкової школи для досягнення повного взаєморозуміння між комунікантами).

Дослідно-експериментальну роботу організовано в три етапи: 1 етап - пошуково-констатувальний; 2 - формувальний, 3 - аналітико-оцінний.

На першому - пошуково-констатувальному етапі - визначено стан сформованості вмінь і мотивацій до невербальної комунікації в майбутніх учителів початкової школи, рівень їхніх знань у цій галузі.

Критеріями сформованості досліджуваної якості визначено: спонукальний (сформованість ціннісно значущих установок; розуміння сутності та ролі вмінь невербальної комунікації у професійній діяльності майбутнього вчителя початкової школи); змістово-процесуальний (здатність до активної невербальної комунікації в процесі професійної діяльності, оперування системою знань із невербальної комунікації; сформованість умінь застосовувати засоби невербальної комунікації); емоційно-діяльнісний (емоційна чутливість; орієнтація на широке використання невербальних засобів; готовність до невербальної комунікації з молодшими школярами); рефлексивний (уміння вирішувати проблемні ситуації засобом невербальної комунікації; стійкість до маніпулятивних дій, які виконуються через невербальні засоби й стимули комунікативно-рефлексивного середовища). Відповідно до критеріїв та їх показників схарактеризовано рівні (високий, середній, низький) сформованості вмінь невербальної комунікації з молодшими школярами майбутнього вчителя початкової школи.

Визначено, що на констатувальному етапі експерименту високий рівень сформованості вмінь невербальної комунікації майбутнього вчителя початкової школи виявлено у студентів, яким притаманне чітке розуміння значущості невербальної комунікації для подальшої професійної діяльності, умотивованість щодо необхідності її формування; готовність до невербальної комунікативної взаємодії; успішна реалізація знань із невербальної комунікації в практичній діяльності із широким використанням невербальних засобів; вдале застосування вмінь невербальної комунікації як інструмента для розв'язання проблемних ситуацій; стійкість до маніпулятивних дій, що здійснюється через окремі засоби невербальної комунікації.

Середній рівень сформованості вмінь невербальної комунікації виявлено в майбутніх учителів початкової школи, яким притаманне загалом позитивне, але в окремих випадках невмотивоване ставлення до використання засобів невербальної комунікації у професійній діяльності; вони мали недостатні знання для усвідомлення значущості сформованих умінь невербальної комунікації для подальшої професійної діяльності, обмежений інтерес до застосування вищезазначених умінь для створення толерантного емоційно-комунікаційного освітнього середовища з молодшими школярами; частково ідентифікували протиріччя в подоланні невербальних бар'єрів у процесі міжособистісної комунікації; використовували інтуїтивну невербальну комунікацію, проявляючи безсистемність у протидії маніпуляціям, що здійснювалися через невербальні засоби комунікації.

Низький рівень сформованості вмінь невербальної комунікації встановлено у студентів із обмеженою або відсутньою мотивацією до формування вмінь невербальної комунікації у зв'язку з неусвідомленням її значення для подальшої професійної діяльності; їм притаманна пасивна невербальна комунікативність, низька чутливість до проявів невербальної комунікації, відсутність навичок застосування засобів невербальної комунікації у процесі роботи з учнями молодшого шкільного віку; невміння відрефлексовувати в процесі власної навчальної діяльності значущість видів невербальної комунікації в проблемних ситуаціях; низька стійкість до маніпулятивних дій, що реалізується через окремі невербальні засоби та стимули.

Сформованість умінь невербальної комунікації майбутнього вчителя початкової школи визначалася за діагностичними методиками: «Ціннісні орієнтації» (М. Рокич), експертна оцінка невербальної комунікації (A. Кузнецова), аудіовізуальна психодіагностика (В. Борисов, О. Ковальов, А. Ушатіков); за тестом на визначення знань із невербальної комунікації (В. Біркенбіл); за опитувальником виявлення емоційного інтелекту (Д. Люсіна).

Констатувальний експеримент проводився за участю диференційованої групи студентів спеціальності «Початкова освіта» у кількості 240 осіб, які були рівномірно розподілені між експериментальною і контрольною групами.

Діагностичне обстеження виявило, що більшість студентів мала недостатній рівень сформованості вмінь невербальної комунікації. Зокрема, із 240 студентів, які взяли участь в експерименті, високий рівень показали 6,6%, середній - 26,7%, низький - 66,7% майбутніх учителів початкової школи (рис. 1).

Рис. 1. Рівні сформованості вмінь невербальної комунікації з молодшими школярами в майбутніх учителів початкової школи на пошуково-констатувальному етапі експерименту.

Групи студентів, охоплені експериментом, не мали суттєвих відмінностей у розподілі за рівнями сформованості вмінь невербальної комунікації.

Зазначені показники дали підставу зробити висновок: уміння здійснювати невербальну комунікацію з молодшими школярами не є природним утворенням і вимагає спеціальних дій для формування. Розв'язання цієї проблеми вбачається у створенні певних педагогічних умов і розробленні моделі формування вмінь невербальної комунікації з молодшими школярами майбутнього вчителя початкової школи.

У третьому розділі - «Розроблення і впровадження моделі формування вмінь невербальної комунікації з молодшими школярами майбутнього вчителя початкової школи» - розроблено, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено ефективність моделі формування вмінь невербальної комунікації з молодшими школярами майбутнього вчителя початкової школи і окреслених педагогічних умов, здійснено обробку результатів формувальної дослідно-експериментальної роботи.

Розроблено модель формування вмінь невербальної комунікації майбутнього вчителя початкової школи, яку представлено як зінтегровану динамічну систему організації педагогічної освіти, спрямовану на формування вмінь невербальної комунікації майбутнього фахівця (рис. 2).

Теоретично обґрунтовано узгодженість усіх структурних компонентів моделі, сукупність її підходів, принципів, етапів і методик організації освітнього процесу для успішного формування вмінь невербальної комунікації майбутнього вчителя початкової школи.

Рис. 2. Модель формування вмінь невербальної комунікації майбутнього вчителя початкової школи.

Визначено, що модель спрямована на усвідомлення студентами значення невербальної комунікації для професійної діяльності через послідовно вибудувану в освітньому процесі педагогічного вищого навчального закладу систему формування комунікативних умінь студентів у єдності вербальної і невербальної складових; на збагачення та розширення практико-орієнтованих знань із невербальної комунікації, її видів і засобів; формування вмінь застосовувати нові знання в процесі невербальної комунікативної взаємодії в освітньому процесі вищого навчального закладу та початкової школи при проходженні різних видів педагогічних практик у школах і класах диференційованого навчання.

Окреслено педагогічні умови формування вмінь невербальної комунікації з молодшими школярами майбутнього вчителя початкової школи.

Перша педагогічна умова - ціннісно-смислове розуміння цілей і значущості невербальної комунікації в освітньому просторі початкової школи - реалізовувалася на заняттях із психолого-педагогічних та фахових дисциплін («Педагогіка», «Психологія», «Інклюзивна педагогіка», «Вікова психологія» та ін.).

Визначено, що підвищенню мотивації майбутніх учителів початкової школи до формування вмінь невербальної комунікації сприяло вивчення авторського навчального курсу «Невербальна комунікація», мета якого - формування у студентів наукових уявлень про невербальну комунікацію як необхідну професійну якість учителя початкової школи; гуманістична установка суб'єктам комунікативної взаємодії; формування вмінь невербальної комунікації з молодшими школярами майбутнього вчителя початкової школи для створення індивідуального портфоліо невербальної взаємодії.

Зміст курсу містить теоретико-методологічні основи невербальної комунікації (структуру, принципи, підходи), охоплює її засоби (кінесика, проксеміка, графеміка; зовнішній вигляд, такесика, ольфакторика, хронеміка, екстралінгвістика, просодика). Навчальна програма для студентів першого та другого курсів передбачає використання різних форм (лекційні, практичні, лабораторні, групові, індивідуальні заняття, навчально-ознайомча педагогічна практика, науково-дослідна й самостійна робота студента) та методів (проблемні, диференційовані, трансдисциплінарні навчальні завдання, тестування, евристичні диспути, дидактичні ділові та рольові ігри, проектне моделювання, кейс-стаді, контролю, самоконтролю, взаємоконтролю, самооцінювання та взаємооцінювання, рефлексії та ін.).

Реалізація другої педагогічної умови - поетапне формування вмінь невербальної комунікації з молодшими школярами майбутнього вчителя початкової школи в освітньому процесі вищого навчального закладу - реалізовувалася через створення розвивального навчального комунікативного середовища, зорієнтованого на формування складників досліджуваного конструкту; під час вивчення авторського навчального курсу «Невербальна комунікація» та в процесі проходження педагогічних практик, зокрема, у диференційованих класах шкіл з інтегрованою інклюзивною освітою. Активними методами навчання виступили: міні-тренінги («Мова твого тіла», «Прочитай мої думки»); ділові та рольові ігри; майстер-класи («Мистецтво говорити мовчки», «Пізнай співрозмовника» тощо). Під час проходження різних видів педагогічних практик ефективним виявилося проведення фрагментів навчальних занять та виховних заходів із подальшим їх аналізом; розв'язання імітаційних навчальних і психолого-педагогічних ситуацій («Говорять діти»); проведення міні-дискусій серед студентів («Засоби невербальної комунікації і творчість учителя», «Педагогічна оцінка аналізу невербального «репертуару» молодшого школяра», «Готовність учителя початкової школи до невербальної комунікативної взаємодії»); застосування технологій колективного аналізу («Учитель як еталон спілкування»); рольові та дидактичні ігри з демонстрації засобів невербальної комунікації, у т. ч. відеозаписи і мультимедія. Під час навчальних занять і різних видів практик проведено контроль і коригування навчальних досягнень студентів другого та третього курсів; проаналізовано рівень набуття ними індивідуального досвіду та професійних компетентностей із формування вмінь невербальної комунікації через застосування їх у професійній діяльності.

Реалізація третьої педагогічної умови - створення комунікативно-рефлексивного середовища в освітньому процесі ВНЗ - здійснювалася через рефлексивний практикум, зміст якого складали: рефлексивний тренінг, розвивальні вправи, завдання на моделювання та інтерпретування особистісних навчальних досягнень студентів з одночасним оволодінням цими засобами вербальної і невербальної комунікації, що розширювало й увиразнювало межі комунікативної професійної компетентності майбутнього вчителя початкової школи. Підтверджено ефективність рефлексивних технологій із формування засобів невербальної комунікації: діагностики емоційних станів; профілактики комунікативних ризиків; подолання невербальних бар'єрів; практичних методів - контекстного спостереження й самоспостереження в невербальному спілкуванні; формування засобів невербальної комунікації; застосування невербальних еталонів, зовнішніх змін, усвідомленого сприйняття, відпрацювання (відрефлексування) стандартної поведінки; забезпечення емоційного тону; доцільність прийомів - ідентифікації, антиципації, емоційного співзвуччя і співпереживання, саморегуляції, представлених в авторському навчальному курсі «Невербальна комунікація».

Після завершення формувального експерименту на аналітико-оцінному етапі дослідження проведено підсумковий зріз знань в експериментальній і контрольній групах з метою визначення ефективності впровадженої моделі та педагогічних умов формування вмінь невербальної комунікації з молодшими школярами майбутнього вчителя початкової школи (рис. 3).

Згідно з даними діаграми зіставлено результати контрольної та експериментальної груп і констатовано, що показники високого й середнього рівнів сформованості вмінь невербальної комунікації з молодшими школярами майбутнього вчителя початкової школи в експериментальній групі збільшилися відповідно на 10,9% і 21%. Натомість кількість студентів із низьким рівнем сформованості невербальних комунікативних умінь зменшилася на 31,9%. Суттєві відмінності спостерігалися між експериментальною і контрольною групами за всіма критеріями й показниками на користь експериментальних груп.

Рис. 3. Динаміка сформованості вмінь невербальної комунікації майбутнього вчителя початкової школи (%)

Одержані результати свідчать про дієвість та ефективність запропонованої моделі, результативність якої підтверджено якісними показниками та кількісною відмінністю результатів експерименту. Завдяки використанню статистичного методу кутового перетворення Фішера доведено ефективність і доцільність упровадження моделі формування вмінь невербальної комунікації майбутнього вчителя початкової школи, яку можна поширити для обміну позитивним досвідом серед фахівців нової української школи.

У дисертації подано наукове узагальнення й запропоновано новий підхід до розв'язання проблеми формування вмінь невербальної комунікації з молодшими школярами майбутнього вчителя початкової школи в процесі інтеграції інклюзивної освіти в нову українську школу. Результати наукового дослідження свідчать про досягнення мети, виконання поставлених завдань і є підставою для висновків.

1. Здійснено теоретичний аналіз проблеми формування вмінь невербальної комунікації з молодшими школярами майбутнього педагога в координатах міждисциплінарного дослідження; актуалізовано увагу вчених до питання формування вмінь невербальної комунікації з молодшими школярами майбутнього вчителя початкової школи в умовах інтеграції інклюзивної освіти в нову українську школу.

З'ясовано, що невербальна комунікація є інваріантним феноменом, який трактується як засіб експресивної та емоційної виразності у процесі взаємодії з молодшими школярами. Уміння невербальної комунікації розглядається як активна форма пошуку й розв'язання проблемної ситуації; свідома цілеспрямована спроба розширити наявні межі знань та вмінь у процесі формування комунікативної компетентності.

Розкрито зміст поняття «вміння невербальної комунікації», характеристики й сутнісні особливості якої принципово відрізняються від вербальної полісенсорною природою, незалежністю від семантики мови, мимовільністю й підсвідомістю дій, незалежністю від мовних бар'єрів, особливістю акустичних засобів кодування та психофізіологічних механізмів сприйняття. школа професійний вчитель освітній

Обґрунтовано, що формування вмінь невербальної комунікації майбутнього фахівця нової генерації сприяє підвищенню рівня його професійної компетентності, що є актуальним в умовах інтеграції інклюзивної освіти в загальноосвітню школу.

2. Розкрито сутність поняття «вміння невербальної комунікації з молодшими школярами майбутнього вчителя початкової школи» як інтегративного поняття, що охоплює: систему інтелектуальних, психологічних і практичних дій, спрямованих на досягнення чіткого усвідомлення мети спілкування; достатнє володіння технологіями; обробку (синтезування зворотнього зв'язку) й обмін інформацією між суб'єктами спілкування (комунікантами) за допомогою невербальних засобів комунікації (кінесики, хроно-проксеміки, такесики, хеморецепції тощо).

Визначено структурні компоненти формування вмінь невербальної комунікації: мотиваційно-ціннісний, когнітивний, емоційно-оцінний, поведінково-корегувальний.

Уточнено критерії та показники формування вмінь невербальної комунікації з молодшими школярами майбутнього вчителя початкової школи: спонукальний (сформованість ціннісно значущих установок; розуміння сутності та ролі вмінь невербальної комунікації у професійній діяльності майбутнього вчителя початкової школи); змістово-процесуальний (здатність до активної невербальної комунікації у процесі професійної діяльності, володіння системою знань із невербальної комунікації; сформованість умінь застосовувати засоби невербальної комунікації); емоційно-діяльнісний (емоційна чутливість, орієнтація на широкий спектр невербальних засобів, готовність до невербальної комунікації з молодшими школярами); рефлексивний (уміння вирішувати проблемні ситуації засобом невербальної комунікації; стійкість до маніпулятивних дій, які реалізуються через невербальні засоби і стимули комунікативно-рефлексивного середовища).

Схарактеризовано рівні сформованості вмінь невербальної комунікації з молодшими школярами майбутнього вчителя початкової школи.

3. Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови формування вмінь невербальної комунікації з молодшими школярами майбутнього вчителя початкової школи, що забезпечують високий рівень їхнього розвитку в освітньому середовищі вищого навчального закладу: ціннісно-смислове розуміння цілей і значущості невербальної комунікації в освітньому просторі початкової школи; поетапне формування вмінь невербальної комунікації майбутнього вчителя початкової школи; створення комунікативно-рефлексивного середовища, зорієнтованого на формування складників досліджуваного конструкту.