Формування пізнавальних інтересів в учнів початкової школи у процесі навчально-ігрової діяльності

Ускладнення, з якими стикаються діти із затримкою психічного розвитку КГ в аналізі зразка конструкції, що виготовляється, у плануванні своєї діяльності, здійсненні самоконтролю, звітуванні про виконану роботу, а також важливість цих розумових дій не тільки для розвитку пізнавального інтересу, але і для навчання в цілому, викликають необхідність спеціальної роботи, спрямованої на формування вказаних умінь.

Узагальнюючи вищевикладене, слід підкреслити, що зіставлення результатів констатуючого й контрольного експериментів показало, що за час проведеної корекційної роботи в молодших школярів із ЗПР в експериментальній групі вдалося значно підвищити рівень розвитку пізнавального інтересу.

Для проведення формуючого експерименту був розроблений і застосований на практиці методичний комплекс. Основний акцент при проведенні занять у процесі формуючого експерименту був зроблений на розвиток пізнавального інтересумолодших школярів експериментальної групи засобами дитячої пізнавального інтересу . Результати проведеного контрольного експерименту показали, що при цілеспрямованій, систематичній роботі з розвитку навчально-ігрової діяльності в молодших школярів із ЗПР активно розвиваються всі компоненти пізнавального інтересу.

Висновки до розділу 2

Підсумовуючи результати експериментального дослідження пізнавального інтересумолодших школярів із затримкою психічного розвитку, можна зробити наступні висновки.

1. З метою глибшої оцінки стану розвитку пізнавального інтересумолодших школярів із затримкою психічного розвитку, виявлення основних недоліків цього процесу та шляхів його вдосконалення нами було розроблено механізм оцінювання рівня розвитку пізнавального інтересу у цієї категорії дітей. Для опису якості розвитку пізнавального інтересузастосовувався комплексний критерій, що містив комбінацію п'яти основних показників: успішність, час, інтерес, кількість спроб і допомога. За їх допомогою можна виявляти й описувати якісні розходження в рівні пізнавального інтересу. Кожна з цих характеристик фіксувала певний рівень розвитку та була використана в діагностичних цілях як основний показник.

2. За рівнем розвитку пізнавального інтересудіти із затримкою психічного розвитку до початку шкільного навчання помітно відстають від своїх однолітків з нормальним розвитком. Це відставання виявляється в несформованості багатьох сторін образної сфери: недостатньої зацікавленості в розв'язанні розумових завдань, більшої кількісті часу, спроб і допомоги з боку експериментатора. Важливо, що під впливом зовнішнього стимулювання (питань дорослого й організованих ним в окремих випадках практичних дій) завдання розв'язуються успішніше. До кінця 4 класу помітно простежується тенденція вдосконалення й розвитку образної сфери пізнавальної діяльності учнів із затримкою психічного розвитку. Однак, діти із ЗПР пізніше, ніж діти з нормальним розвитком, оволодівають уміннями мислити образами без спирання на предметну дію, їм складніше здійснювати розумові операції наочного змісту.

4. Учням із затримкою психічного розвитку малодоступне самостійне розв'язання завдань без опори на наочність, оперування диференційованими загальними уявленнями. Виконуючи завдання на рівні пізнавального інтересумолодші школярі із ЗПР демонструють недостатнє володіння елементарними розумовими операціями аналізу та синтезу. У них знижений інтерес до розв'язання матричних завдань; суттєво відстає регуляційний компонент розумової діяльності: їм складно самостійно зосередитись на завданні, спланувати свої дії, проконтролювати правильність їх виконання, знайти помилки. Під час зовнішнього стимулювання з боку експериментатора, але без спирання на дію, дітей задовольняє будь-який результат і при цьому вони виявляють досить низьку успішність. Отже, система діагностичних завдань і методика проведення експерименту свідчить при несформованість операцій мислення у дітей із затримкою психічного розвитку молодшого шкільного віку на елементарній образній основі без опори на практичні дії.

5. Аналіз даних контрольного дослідження показав, що спеціально розроблена корекційна методика з розвитку пізнавального інтересузасобами поетапного формування різних видів дитячої пізнавального інтересу , а саме навчально-ігрової діяльності за зразком, за заданою темою або за умовами, за моделями й вільне навчально-ігрової діяльності, виявилась ефективною. Наприкінці корекційного навчання в дітей експериментальної групи було сформовано значно вищі рівні пізнавального інтересу, ніж у дітей, які не брали участь в експерименті.

6. У результаті корекційних занять у молодших школярів із ЗПР експериментальної групи сформовано компоненти пізнавального інтересу: уміння подумки аналізувати зорово сприйнятий предмет, його властивості, вичленовувати частини, знаходити різні відношення між цими частинами, абстрагувати то одні, то інші ознаки предметів; співвідносити вимоги завдання з даними умовами; використовувати образи предметів і порівнювати їх із ситуацією. У ході засвоєння дітьми експериментальної групи відношень частина - ціле при відпрацюванні способів дії з засобами виконання зовнішніх предметних дій - деталями конструктора, що виконують функції відтворення заданих об'єктів - зразків, а також розчленуванні їх на частини і з'єднання в ціле відбувається ефективне формування пізнавального інтересу. Унаслідок корекційного впливу діти експериментальної групи спроможні самостійно розв'язувати різноманітні наочні завдання, аналізувати їх умови і знаходити способи їх розв'язання на рівні пізнавального інтересу.

7. Отримані результати свідчать про те, що для переходу дітей із ЗПР на більш високі рівні розвитку пізнавального інтересуважливо використовувати систематичні заняття з навчально-ігрової діяльності, де б діти отримували наочно-практичні завдання (навчально-ігрової діяльності за зразком), що постувово ускладнюються й переходять у наочно-образну форму (навчально-ігрової діяльності за умовами, моделями). У зв'язку з цим значно підвищується рівень образності думки, який забезпечує більш міцний, усвідомлений зв'язок практичних дій, чуттєвого досвіду та мислительної діяльності.

8. Виявлені взаємозв'язки пізнавального інтересуз конструкторською діяльністю відкривають нові перспективи в діагностиці й корекції як пізнавального інтересу, так і пізнавального інтересу дітей молодшого шкільного віку із ЗПР. Необхідність удосконалення процесу розвитку пізнавального інтересумолодших школярів із ЗПР з урахуванням вікових особливостей вимагає, перш за все, інтенсифікації образної діяльності, поглиблення якості чуттєвого сприйняття, активізації здатності утворювати яскраві суб'єктивні образи та уявлення й оперувати ними. Цьому значною мірою має сприяти більш раціональне та систематичне використання потенціалу пізнавального інтересу .

ВИСНОВКИ

Проведене теоретичне та експериментальне дослідження особливостей пізнавального інтересудітей молодшого шкільного віку із ЗПР підтвердило основні положення висунутої гіпотези й дозволяє зробити наступні висновки:

1. На підставі аналізу психолого-педагогічних джерел з проблеми дослідження з'ясовано, що змістом пізнавального інтересує оперування образами, які виступають наочною опорою для формування поняття. Образи виконують свою особливу функцію в пізнанні та теоретичному й практичному перетворенні дійсності, забезпечуючи створення образу навколишнього світу в його реальних (а не абстрактно ізольованих) зв'язках і відносинах, багатих на фактичний зміст, наповнених для суб'єкта особистісним змістом і значущістю. Мислення в образах є складним психічним процесом, у якому представлені результати безпосереднього сприйняття реального світу, їхньої понятійної обробки й перетворення подумки цих результатів під впливом вимог завдання, суб'єктивних рис особистості, особливостей її минулого досвіду, навчальних інтересів і намірів. Розробка структури психологічної моделі розвитку пізнавального інтересумолодших школярів із ЗПР дала можливість установити, що цей процес відбувається виключно в конкретній цілеспрямованій діяльності й лише за умови цілісного корекційного впливу, який має об'єднувати би весь спектр образної підготовки у процесі пізнавального інтересу .

2. З метою глибшої оцінки стану розвитку пізнавального інтересумолодших школярів із ЗПР, виявлення основних недоліків цього процесу та шляхів його вдосконалення нами було розроблено механізм оцінювання рівня розвитку пізнавального інтересув дітей із ЗПР. Для опису якості розвитку пізнавального інтересузастосовувався комплексний критерій, що містив комбінацію п'яти основних показників: успішність виконання експериментальних завдань, час, який витрачали досліджувані на розв'язання завдань, інтерес до процесу й результату власної діяльності, спроби на рівні наочно-дійового й пізнавального інтересу, допомога експериментатора. Апробація цих показників показала, що вони досить надійні та валідні. За їх допомогою можна виявляти й описувати якісні розходження в рівні пізнавального інтересумолодших школярів із затримкою психічного розвитку, розумово відсталих і з нормальним розвитком. Кожна з цих характеристик фіксує певний рівень розвитку й може бути використана як основний показник у діагностичних цілях.

3. Виявлено, що більшість учнів молодших класів із ЗПР мають недостатній рівень розвитку пізнавального інтересу. Це виявляється, у першу чергу, у несформованості основних передумов пізнавального інтересу, а саме: у недостатньому володінні розумовими діями під час виконання наочно-практичних завдань, у труднощах переносу засвоєного наочно-дійового досвіду на інший матеріал, потребі ґрунтовнішої допомоги у процесі виконання завдання (повторення умов завдання, додаткові установки на зосередження й стимулювання до діяльності).

4. Дослідження стану пізнавального інтересумолодших школярів із ЗПР з'ясувало несформованість операцій мислення, які здійснюються на елементарній образній основі без опори на практичні дії. Недоліки пізнавального інтересупомітні вже на етапі переходу до оперування умовами завдання у внутрішньому плані, що виявляється в недостатній сформованості аналітико-синтетичної діяльності, особливо в наочному плані; несформованості образів-уявлень, що ускладнює оперування ними; потребі допомоги у вигляді виділення умов завдання, під час розв'язання завдань; частому зісковзуванні на рівень наочно-дійового мислення.

5. На основі узагальнення даних про особливості формування пізнавального інтересумолодших школярів із ЗПР було апробовано та експериментально підтверджено ефективність спеціальної формуючої методики. У результаті цілеспрямованого корекційного впливу на наочно-практичні й наочно-образні форми мислення шляхом поетапного формування пізнавального інтересу , у дітей молодшого шкільного віку із ЗПР були сформовані операції аналізу й синтезу в плані практичних дій; уміння подумки аналізувати сприйнятий предмет, подумки оперувати узагальненим образом, тобто здійснювати з ним різноманітні розумові перетворення, виконувати дії побудови й застосування образів, які відображають зв'язки й відношення реальних об'єктів; здатність планувати свої дії подумки, яка дає можливість планувати різні шляхи досягнення мети, вивчати й обирати різні способи виконання завдання.

6. Доведено, що для формування пізнавального інтересув молодших школярів із ЗПР потрібно проводити цілеспрямовану корекційну роботу зі створення для цього достатнього підґрунтя. Воно забезпечується формуванням умінь розв'язувати різні завдання в практичному плані, за допомогою предметних дій. Для цього доцільно використовувати потенціал дитячої пізнавального інтересу , яка виявляється ефективним засобом подолання недоліків у розвитку сприйняття, наочно-дійового та пізнавального інтересу, адже у процесі предметно-практичної діяльності створюються сприятливі умови для комплексного впливу на весь перебіг психофізичного розвитку дитини.

7. Необхідність удосконалення процесу розвитку пізнавального інтересумолодших школярів із ЗПР з урахуванням реалій сучасності вимагає перш за все інтенсифікації образної сфери, поглиблення якості чуттєвого сприйняття, активізації здатності утворювати яскраві суб'єктивні образи та уявлення й оперувати ними. Цьому значною мірою має сприяти більш раціональне й систематичне використання потенціалу пізнавального інтересу. Подальша розробка питань формування пізнавального інтересумолодших школярів із ЗПР має бути пов'язана з виявленням і науковим обґрунтуванням організаційно-педагогічних та психологічних умов розвитку різних видів дитячої пізнавального інтересу .

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування пізнавального інтересумолодших школярів із ЗПР. Подальша перспектива її розробки полягатиме у визначенні особливостей розвитку та розробці методики формування повноцінного чуттєвого пізнання, наочно-дійового мислення в дітей дошкільного віку із ЗПР, розвитку наочних форм мислення засобами різних видів дитячої пізнавального інтересу , сформованість яких є підґрунтям для словесно-логічного мислення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аснін В.А. Про розвиток наочно-дійового мислення у дитини // Праці республіканської наукової конференції з педагогіки і психології. - Т. 2. Психологія. - К., 1941. - С.119-127.

2. Барташнікова І.А., Барташніков О.О. Розвиток наочно-образного та логічного мислення у дітей 5-7 років. - Тернопіль: Богдан, 1998. - 89 с.

3. Батюк Н.О. Формування образного мислення молодших школярів на уроках музики: Автореф. дис… канд. пед.наук. - К., 2003. - 19 с.

4. Вимірювання інтелекту дітей: Посібник для психолога-практика / За ред. Ю.З. Гільбуха. - К.: РОВО «Укрвузполіграф», 1992. - 133 с.

5. Вісковатова Т.П. Проблема генезису, діагностики і психолого-педагогічної корекції ЗПР у дітей: Дис….док. психол. наук. - К.- 1997.- 562 с.

6. Возрастные и индивидуальные особенности образного мышления учащихся / Под ред. И.С. Якиманской. - М.: Педагогика, 1989. - 224 с.

7. Волков Н.Н. Восприятие предмета и рисунка. - М.: АПН РСФСР, 1950. - 507 с.

8. Воспитание детей дошкольного возраста / Под ред. Л.Н. Проколиенко. - К.: Рад. шк., 1990. - 368 с.

9. Воспитание детей с задержкой психического развития в процессе обучения. / Под ред. Т.А. Власовой, В.И. Лубовского, Н.А. Цыпиной. - М.: Педагогика, 1981. - 120 с.

10. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте. Психологический очерк. Книга для учителя. - 3-е изд. - М.: Просвещение, 1991. - 93 с.

11. Выготский Л.С. Мышление и речь: Психологические исследования. - М.: Лабиринт, 1996. - 416 с.

12. Выготский Л.С. Основы дефектологии. - СПб.: Изд-во «Лань», 2003. - 656 с.

13. Затримка психічного розвитку в дітей: Методичні рекомендації / Уклад.: Т.Д. Ілляшенко, М.В. Рождественська. - К.: ІЗМН, 1996.- 95 с.

14. Зламанюк Л.М. Розвиток образного мислення старшокласників у процесі вивчення природничо-наукових дисциплін. - Кривий Ріг, 2003. - 22 с.

15. Ілляшенко Т.Д., Бастун Н.А., Сак Т.В. Діти із затримкою психічного розвитку та їх навчання. - К.: ІЗИН., 1997. - 128 с.

16. Кулачківська С.Є., Ладивір С.О. Я - дошкільник: Вікові та індивідуальні аспекти психічного розвитку. - К.: Нора-прінт, 1996. - 108 с.

17. Максименко С.Д. Розвиток психіки в онтогенезі: В 2 т. / С.Д.Максименко. - К.: Форум, 2002. - Т.2: Моделювання психологічних новоутворень: генетичний аспект. - 318 с.

18. Марченко І.С. Формування творчого зв'язного мовлення у дошкільників із затримкою психічного розвитку. - К.: КНТ, 2006. - 92 с.

19. Мислення в діяльності молодших школярів / За ред. Г.С. Костюка, Г.О. Балла. - К.: Рад. шк., 1981. - 155с.

20. Нікітін Б.П. Сходинки творчості або розвиваючі ігри. - К.: Рад. шк., 1991. - 144 с.

21. Обухівська А.Г. Методика діагностики відхилень у розумовому розвитку молодших школярів та старших дошкільників. - К., 1998. - 144 с.

22. Обухівська А.Г. Продуктивність научуваності старших дошкільників з різним станом розумового розвитку. // Психологія. Збірник наукових праць. Випуск 3 (6). - К., 1999. - С. 328-333.

23. Питання психології мислення і мови. / Ред. кол.: Г.С. Костюк. - К.: Рад. шк., 1959. - 212 с.

24. Праці республіканської наукової конференції з педагогіки і психології. / За ред Г.С. Костюка. - К.: Рад. шк., 1941. - С. 110-134.

25. Савчин М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія: Навчальний посібник. - К.: Академвидав, 2005. - 360 с.

26. Сак Т.В. Особливості формування причиново-наслідкового мислення у дітей із ЗПР: Дис…. канд. психол. наук. - К. - 1997. - 141 с.

27. Сак Т.В. Психолого-педагогічні основи управління учбовою діяльністю учнів із затримкою психічного розвитку у школі інтенсивної педагогічної корекції. - К.: Актуальна освіта, 2005. - 246 с.

28. Синьов В.М., Капустін А.І. Про корекційну роль використання образної наочності в старших класах допоміжної школи // Дефектологія. - 1978. - №2. - С.42-48.

29. Смислова І.Ю. Вивчення рівня розвитку сприймання як передумови розвитку образного мислення в дошкільників із ЗПР // Актуальні проблеми практичної психології. Збірник наукових праць. - Херсон, Персей, 2005. - С. 169 - 171.

30. Смислова І.Ю. До питання діагностики образного мислення у молодших школярів із затримкою психічного розвитку // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі, науково-методичний збірник. Випуск 7. - Київ, 2004. - С. 187 - 190.

31. Смислова І.Ю. Оперування образами, як показник розвиненості образного мислення // Вісник ЛНПУ імені Тараса Шевченка. - Луганськ, 2005. - № 13 (93). - С. 174 - 178.

32. Смислова І.Ю. Особливості процесу інтеріоризації в дошкільників із ЗПР // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Том 8, випуск 2. - Київ, 2006. - С. 310 - 314.

33. Смислова І.Ю. Особливості формування образного мислення у дошкільників із затримкою психічного розвитку // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі, науково-методичний збірник. Випуск 5. - Київ, 2004. - С. 302 - 304.

34. Смислова І.Ю. Про можливості формування образного мислення дошкільників із ЗПР засобами конструювання // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Корекційна педагогіка та психологія. Випуск 3. - Київ, 2005. - С. 222 - 228.

35. Смислова І.Ю. Розвиток пізнавальних процесів шестирічок із ЗПР // Імідж сучасного педагога. Спеціальна педагогіка: реалії та перспективи. - Полтава, 2004. - № 8 - 9 (47 - 48). - С. 59 - 61.

36. Смислова І.Ю. Характеристика образного мислення дошкільників із затримкою психічного розвитку // Materiaіy II Miкdzynarodowej naukowe-praktycznej konferencji "Wyksztaіcenie i nauka bez granic - '2005" Tom 20. Psychologia i socjologia. - Przemyњl: Sp. Zoo. "Nauka i studia". - 2005. - С. 17 - 20.

37. Смислова І.Ю. Характеристика сфери образів-уявлень у дошкільників із затримкою психічного розвитку // Материалы к 1 Крымской конференции. - Сімферополь, 2005. - С. 203 - 207.

38. Сохина В.П. Формирование процессов зрительного анализа формі у детей

39. Тарасюк С.О. Психодіагностика комунікативної діяльності підлітків із затримкою психічного розвитку. // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського державного університету: серія соціально-педагогічна. Вип.УІІ, -2007. - С. 323-325.

40. Тарасюк С.О., Киричук О.В. Комунікативна діяльність учнів із ЗПР в контексті суб'єктивно-вчинкової парадигми. // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського державного університету: серія соціально-педагогічна. Вип.УІІ, - 2007. - С. 163-165.

41. Ужченко І.Ю. Дослідження особливостей наочно-образного мислення у молодших школярів із ЗПР // Збірник наукових праць ЛНПУ. - Луганськ, 2007. - С. 10 - 18.

42. Ужченко І.Ю. Дослідження особливостей становлення наочно-образного мислення у молодших школярів із ЗПР // Збірник наукових праць. - Херсон, 2007. - С. 201 - 207.

43. Ужченко І.Ю. Характеристика конструкторської діяльності дітей молодшого шкільного віку із ЗПР // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського державного педагогічного університету. - Кам'янець-Подільський, 2007. - С. 392 - 394.

44. Хоменко К.Е. Виникнення пізнавального інтересу у дитини (В зб. Праці республіканської наукової конференції з педагогіки і психології. Т. 2. Психологія. - К. - 1941.- С.128-134.

45. Шулдік Г.О., Шулдік Н.В. Психологія мислення. - К.: Інтелект, 1999. - 170 с.

46. Якимчук Б.А. Образне мислення в процесі розв'язання творчих задач з креслення: Дис…. канд. психол. наук. - К., 1998. - 191 с.

ДОДАТОК А

Субтест кубики Кооса з Шкали вимірювання інтелекту Векслера

Наочні завдання кольорових прогресивних матриць Дж. Равена в модифікації Т.В. Розанової, серії А, Ав, В

Прогресивні матриці Дж Равена, серії С, Д, Е

Размещено на Allbest.ru