Тенденції професійної підготовки експертів у галузі освіти у Балканських країнах

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Ілона Тригуб

Анотація

У статті проаналізовано тенденції професійної підготовки експертів у галузі освіти у Балканських країнах: Болгарії, Румунії та Угорщині. Визначено спільні тенденції у професійній підготовці експертів у галузі освіти у балканських країнах: спрямованість на забезпечення якості освіти; підготовка / навчання у рамках післядипломної освіти; основні форми підготовки семінари та конференції; обрання кандидатів у експерти у галузі освіти з числа досвідчених освітян зі стажем та досвідом роботи; врегулювання професійної діяльності експертів у галузі освіти Кодексом етики; міжнародне співробітництво із забезпечення якості освіти.

Ключові слова: експерт у галузі освіти; країни Східної Європи; якість освіти.

Сучасна освіта,перебуваючи під впливом модернізаційних процесів пов'язаних з курсом на євроінтеграцію, потребує підвищення рівня якості надання освітніх послуг як одного з ключових показників розвитку суспільства. Це, у свою чергу, актуалізує необхідність залучення професійних експертів у галузі освіти до експертного супроводу забезпечення якості освіти (Ognevyuk V., Sysoieva S., 2015).

Аналіз наукових праць, у яких розкриваються питання експертизи у галузі освіти, дозволяє визначити такі напрями дослідження з теми, як-то: дослідження структури експертизи в освіті (С. Д. Бешелєв, В. А. Бухвалов, Я. Г. Плінер); теорії експертного оцінювання педагогічних явищ та процесів (В. С. Черепанов); науково методичне забезпечення експертної діяльності (О. М. Касьянова, В. А. Ясвін); експертизи інновацій (Л. М. Ващенко, Т. Г. Новікова, В. Ф. Паламарчук, П. Чудакова); експертизи ефективності управління навчально-виховним процесом (А. М. Єрмола); підходи до визначення компетенцій експерта (А. І. Кочетов, Н. В. Крапухіна, С. В. Пронічкін); експертна діяльність у вищій освіті (М. В. Михайліченко); педагогічна експертиза (Л. М. Петренко) та ін. Недостатня розробленість питання професійної підготовки експертів у галузі освіти в Україні актуалізує потребу вивчати досвід країн Європейського Союзу, зокрема балканських країн, та використання кращих практик в українській освіті.

Проблема професійної підготовки фахівців у країнах Східної Європи стала об'єктом наукових досліджень таких учених: в Україні Т. М. Десятов, Г. Заскалєта, А. В. Каплун, Т. Є. Кристопчук; в Болгарії Ж. Атанасов, Н. Веліков, М. Гавізов, П. Кандєв, Н. Чолаков; в Угорщині В. Гоммонай, Ж. Куті, П. Медєші, М. Ніколов; у Румунії М. Пальчук та ін.

Метою статті є аналіз тенденцій професійної підготовки експертів у галузі освіти у балканських східноєвропейських країнах, що входять до Європейського Союзу (Республіці Болгарії, Румунії та Угорщині).

Досвід Болгарії. Сучасна освітня політика у балканських країнах формується у відповідності до змін у соціальній, економічній, технологічній та інформаційній сфер суспільства (Сапожников С. В., 2012, с. 27). Забезпеченням якості освіти у Болгарії займається кілька організацій: Національна рада наукових дослідників (служить як консультативний орган міністра при проведенні національної політики у сфері наукових досліджень (Сисоєва С. О., Кристопчук Т. Є., 2012, с. 28); Національне агентство з оцінки й акредитації (яке присуджує ступінь доктора філософії, схвалює, оцінює і дає рекомендації до навчальних програм і планів вищих навчальних закладів (Заскалєта С. Г., 2013).

Розглянемо діяльність Агентства детальніше. Національне агентство з оцінки й акредитації (The National Evaluation and Accreditation Agency - далі NEAA) створене у 1996 р. і є повноправним членом Європейської асоціації із забезпечення якості у вищій освіті (The European Association for Quality Assurance in Higher Education, далі ENQA з 2014 р. ( ENQA full members [Електронний ресурс]). післядипломний освіта професійний навчання

NEAA є незалежним спеціалізованим органом для оцінки, акредитації та моніторингу якості у вищих навчальних закладах та наукових організаціях, спрямованим на підвищення рівня їх викладання та рівня наукових досліджень, а також їх розвитку як наукової, культурної та інноваційної організації (NEAA [Електронний ресурс]). Агентство фінансується коштом державного бюджету та оплати вишами процедури акредитації. Міністерство освіти регулярно повідомляє про результати кожної процедури, проведеної агентством, широкій громадськості, шляхом публікації результатів процедур на веб-сайті агентства (ENQA full members [Електронний ресурс]).

Організаційними одиницями агентства є (NEAA [Електронний ресурс]): Президент, Віце-президент, Рада з акредитації, Генеральний секретар, Постійний комітет з акредитації після моніторингу та контролю, Постійні комітети за напрямками вищої освіти (складаються з експертних груп з 3 7 чоловік, залежно від складності процедур, до складу яких входять: науковці, студенти, роботодавці, міжнародні експерти тощо (ENQA full members [Електронний ресурс])), Спеціалізована адміністрація та Генеральна адміністрація. У Болгарії діють такі комітети за напрямами вищої освіти як (NEAA [Електронний ресурс]): постійні комітети з економічних наук та управління; з природничих наук, математики та обчислювальної техніки; з аграрних наук та ветеринарної медицини; з соціальних наук, права та національної безпеки; з технічних і військових наук; з педагогічних наук; з охорони здоров'я і спорту; з гуманітарних наук і мистецтва.

Експертами NEAA можуть стати призначені фахівці для участі у процедурах акредитації та оцінки від вищих шкіл і коледжів у країні, Академії наук, Спілки вчених, Аграрної академії, заочного та національного представництва Рад Студентів, бізнес-структур, Болгарської торгово-промислової палати тощо. Кандидати, які відповідають вимогам можуть також бути призначеними після надання електронної заявки в NEAA. В силу своїх повноважень, прописаних Законом «Про вищу освіту», Рада з акредитації в NEAA формує банк експертів для зовнішнього оцінювання з-поміж експертів з Болгарії, експертів-представників студентства та аспірантів, міжнародних експертів (NEAA [Електронний ресурс]).

Болгарські експерти повинні відповідати наступним вимогам: бути хабілітованими спеціалістами; мати досвід роботи у галузі освіти, наукових досліджень; поважати вчених і викладачів в академічному товаристві; володіти організаційними та управлінськими навичками в науковій діяльності та при створенні / впровадженні систем забезпечення якості; брати участь у наукових та спеціалізованих радах Вищої атестаційної комісії; мати глибокі знання з нормативних положень вищої освіти та акредитаційної практики NEAA; добре знати тенденції розвитку вищої освіти, науково-дослідної діяльності та забезпечення якості у розвинених країнах Європи та світу; бути здатними працювати в команді, бути об'єктивними, дотримуватися правил конфіденційності.

Загалом, експертні групи у постійних комітетах є тимчасовими органами. Голова і члени підписують контракти. Процедури акредитації NEAA є ідентичними до процедур, які проводяться всіма повноправними членами ENQA (Criteria System for Institutional Accreditation оf Higher Schools, 2011). Отже, професійної підготовки експертів у галузі освіти у Болгарії не проводять. Кандидатів у експерти обирають зпоміж компетентних фахівців з досвідом роботи та прагненням працювати на покращення рівня якості болгарської освіти.

Досвід Румунії. На початку 1990 року у Румунії були створені перші приватні університети, що сприяло стрімкому збільшенню кількості вищих навчальних закладів, факультетів, програм досліджень / спеціалізацій. Це, у свою чергу, вплинуло на прийняття закону, який посилаючись на необхідність акредитації вищих навчальних закладів і визнання їх дипломів, сприяв створенню Національної ради академічної оцінки та акредитації (1993 2006 рр.). Провідною метою діяльності Ради стала оцінка, організаційна та програмна акредитації (ARACIS [Електронний ресурс]).

Завдячуючи приєднанню Румунії до Болонського процесу, за яким Європейський простір вищої освіти потребував нового підходу до концепції та процедури оцінки якості та контролю у 2005 р. утворилося Агентство по забезпеченню якості у вищій освіті (The Romanian Agency for Quality Assurance in Higher Education Agentia Romana de Asigurare a Calitatii in Invatamantul Superior, далі ARACIS; повноправний член ENQA з 2009) (ENQA full members [Електронний ресурс]). ARACIS стало виконувати функції колишньої Національної ради академічної оцінки та акредитації Румунії.

Згідно із румунським законодавством, ARACIS є юридичною, фінансово незалежною й автономною державною установою національного інтересу, основне завдання якої полягає у забезпеченні та підвищенні якості у системі вищої освіти Румунії. ARACIS несе відповідальність як за акредитацію, так і за контроль якості у сфері вищої освіти. Основними видами діяльності агентства є (ENQA full members [Електронний ресурс]): оцінка (на постійних умовах і за запитом); відгук; аудит; акредитація. Агентство здійснює свою діяльність відповідно до кращих міжнародних практик для забезпечення якості та оцінки румунської вищої освіти у рамках Європейського простору вищої освіти.

До Ради ARACIS входять (ARACIS [Електронний ресурс]): Президент, Віце-президент, Генеральний секретар, Директор Департаменту якості зовнішньої оцінки, співробітники відділу якості зовнішньої оцінки, Директор департаменту акредитації, співробітники відділу акредитації, керівник комісії з етики, керівник Консультативної комісії, керівник дистанційного навчання. Спеціальностями комісій ARACIS визнано: точні науки та природничі науки; гуманістичні науки й теологія; судові науки; соціальні та політичні науки; адміністративні й освітні науки та психологія; економічні науки; мистецтво, архітектура; фізичне виховання і спорт; сільське господарство і ветеринарна медицина; інженерні науки; здоров'я; дистанційне навчання; інституційна оцінка управлінської та фінансової діяльності Комісії; Комісія роботодавців.

У нормативно-правових документах, що регламентують діяльність ARACIS, прописано, що одним із завдань ARACIS є розробка Кодексу професійної етики експертів з оцінки та акредитації (Code of ethics, 2013). У 31 статті закону охарактеризовано процедуру акредитації, яка передбачає (Law on the approval of the Government Emergency, 2006):

призначення ради експертів з оцінки та акредитації відділом акредитації; виїзні перевірки діяльності вищих навчальних закладів у відповідності із чинними стандартами; підготовку доповіді про оцінку експертами;

перевірку звітів експертів відділом акредитації агентства щодо забезпечення якості; представлення агентством заявки на акредитацію установи в Міністерство освіти та науки.

У відповідності з правовими нормами з контролю якості у сфері вищої освіти, Рада ARACIS веде Національний реєстр експертів із зазначенням їхніх вчених звань, імен та прізвищ, університетських досліджень, наукового досвіду, досвіду роботи, вагомих публікацій з оцінки якості та експертизи за останні 5 років, знання мов та місця роботи (ARACIS [Електронний ресурс]).

Таким чином, у Румунії питанням забезпечення якості освіти займається Агентство по забезпеченню якості у вищій освіті. Діяльність румунського Агентства суголосна з досвідом інших східноєвропейських агентств: експерти відбираються з поміж професійних освітян, які не потребують додаткової професійної підготовки.

Досвід Угорщини. Впровадження системи забезпечення якості вищої освіти в Угорщині було розпочато у 90-х рр. під впливом загальноєвропейських процесів. З набуттям незалежності в Угорщині розпочалося комплектування новітнього масиву нормативно-правових актів щодо вищої освіти (Шеломовська О., 2012, с. 92). Відповідно до Закону Угорщини «Про вищу освіту» функцію зовнішньої системи управління якості виконує Угорська акредитаційна комісія вищої освіти (The Hungarian Accreditation Committee Magyar Felsooktatasi Akkreditacios Bizottsag, далі HAC), заснована у 1993 році (стала повноправним членом ENQA у 2002 р.). HAC це незалежна професійна організація, яка фінансується Міністерством людських ресурсів (80%) та платою вищими навчальними закладами за проведення акредитації (близько 20%) (ENQA full members [Електронний ресурс]).

HAC має таких повноправних членів-делегатів: 9 з Міністерства національних ресурсів, 3 з конференції Угорських ректорів, 2 з угорської Академії наук, ще 2 від релігійних закладів, які мають свої власні вищі навчальні заклади, 1 від Угорської академії мистецтв, 2 членів релігійних, юридичних осіб, що підтримують вищий навчальний заклад, 1 учасник від Національної спілки докторантів (HAC [Електронний ресурс]).

Президент призначається з-поміж 18 членів міністром за узгодженням із президентом Угорської академії наук. Президент і члени отримують листи про призначення строком на шість років. Закон передбачає функціонування фінансової наглядової ради та Міжнародної консультативної ради (була з моменту створення НАС). Секретаріат має штат з 15 осіб, вони включають в себе: Генерального секретаря, його заступника, фінансового директора, шість співробітників за програмами, п'ять адміністративних співробітників та ІТ-спеціаліста. Співробітники за програмами працюють в експертних комітетах (НАС [Електронний ресурс]), які експертують: сільськогосподарські науки; гуманітарні науки; бізнес та управління, економічні науки; теологію; мистецтво; медицину; спорт; інженерну справу і технології; закон; військові науки; засоби масової інформації та комунікативні дослідження; політологію і соціологію; природничі науки.

Кодекс етики описує цінності, принципи і правила поведінки, яких необхідно дотримуватися членам НАС. Усі експерти у своїй діяльності мають керуватися принципами законності, незалежності, об'єктивності, неупередженості, прозорості, підзвітності (особистої відповідальності), готовності та високого професіоналізму, відкритістю до інновацій, узгодження точок зору в експертній групі (НАС [Електронний ресурс]).

Члени НАС повинні повністю дотримуватися і виконувати відповідні закони та інші правові акти, що регулюють роботу НАС; не «представляти» свого роботодавця (якщо член є співробітником вищого навчального закладу або іншої організації, він / вона не можуть бути незалежними у своїй експертизі); прагнути до об'єктивності у прийнятті рішень і висловлюванні думок, тобто формулювати їх на наявних фактичних даних і точній інформації; робити неупереджені заяви та висловлювати нейтральну думку (не діяти на користь навчального закладу і не дискримінувати його); прагнути до максимальної прозорості (тобто діяти згідно із прийнятими нормативно-правовими актами, правилами, процедурами, професійними вимогами та принципами); нести персональну відповідальність за свої заяви та думки; давати експертні висновки та робити заяви, засновані на чисто професійних міркуваннях (членство в HAC наділяє її членів безсумнівним професійним престижем, який не можна позиціонувати як певну силу / владу.

Окрім того, члени-експерти повинні бути успішними у своїй дисципліні або галузі (або, у разі членів, що працюють в ненауковій сфері, у своїй професії) і їх досвід повинен включати знання з питань щодо забезпечення якості та оцінки вищої освіти); бути відкритими для нових ініціатив у відповідь на соціальні та регіональні зміни у потребах користувачів; за можливості, члени повинні сприяти здоровій конкуренції між вищими навчальними закладами та освітніми програмами; адекватно оцінювати часто різні точки зору всіх сторін (вищих навчальних закладів, студентів, роботодавців тощо) і прагнути їх гармонізувати; постійно покращувати свої навички, стежити за вітчизняними та міжнародними подіями у сфері вищої освіти, ділитися своїми знаннями та досвідом з іншими країнами-членами та зацікавленими колегами, якщо це можливо; робити все можливе, щоб розвивати культуру якості в сфері вищої освіти, а також збільшувати свою обізнаність і визнання в суспільстві; підтримувати всі заходи та події, які сприяють цим цілям; забезпечити ретельність, надійність і об'єктивну природу оцінок, ефективність роботи комітету, обґрунтований характер заяв і їх пояснення, дотримання термінів, зазначених у правилах процедури (HAC [Електронний ресурс]).

Діяльність Агентства з контролю якості, загалом, полягає у здійсненні оцінки на вимогу органів освіти, університетів і коледжів, нових освітніх програм, призначення університетами та коледжами професорів. Оцінка програм проводиться кожні 5 років і включає самооцінку вищих навчальних закладів, виїзд зовнішніх експертів та підготовку їх доповіді (відгуку), яка публікується на сайті агентства (ENQA full members [Електронний ресурс]).

Завдання та повноваження HAC визначені Законом Угорщини «Про вищу освіту», постановою Кабінету Міністрів про HAC, установчими документами та Статутом. Відповідно до Закону Угорщини «Про вищу освіту» HAC має такі завдання (Боркач Є. І., 2012, с. 136): бере участь у розробці принципів політики забезпечення якості та наглядає за процесом її реалізації; виконує завдання підтвердження якості, пов'язані із заснуванням та діяльністю вищих навчальних закладів; робить пропозиції щодо системи вимог до викладачів університетів; наглядає за гармонізацією галузевої системи забезпечення якості з нормами Європейського простору вищої освіти; на запит вищого навчального закладу проводить експертну оцінку рівня підготовки, наукової та мистецької діяльності; проводить експертну оцінку при започаткуванні процесу ліцензування бакалаврської, магістерської, докторської підготовки; на запит вищого навчального закладу проводить експертну оцінку при присудженні викладацьких звань; готує й оприлюднює список експертів вищої освіти; кожні вісім років проводить перевірку наявності умов підготовки, наукової та мистецької діяльності у вищому навчальному закладі, у ході якої вивчає належне функціонування у закладі програми забезпечення якості та виконання розпоряджень щодо її підвищення. Таким чином, завдання поставлені перед НАС є такими ж, як і в інших східноєвропейських агентств по забезпеченню якості вищої освіти, вже розглянутих нами.

На основі акредитаційної експертизи НАС робить пропозицію міністру щодо діяльності закладу. НАС представляє інтереси забезпечення якості всієї угорської вищої освіти, а не окремих закладів. Її члени та експерти відстоюють інтереси не окремих закладів, а спільні акредитаційні цінності (Боркач Є. І., 2012, с. 137).