Використання технічних засобів навчання на уроках німецької мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи застосування технічних засобів навчання на уроках іноземної мови у старшокласників

1.1 Аналіз поняття «технічні засоби навчання»

1.2 Види технічних засобів та їх дидактичні можливості на уроках з іноземної мови

1.3 Комп'ютер на уроці іноземної мови як один із технічних засобів навчання

2. Організація навчальної діяльності з використанням технічних засобів на старшому етапі на уроках німецької мови

2.1 Методика використання технічних засобів навчання

2.2 Експериментальне дослідження ефективності використання технічних засобів навчання для оптимізації навчального процесу з німецької мови

Висновки

Список використаних джерел

технічний засіб урок мова

Вступ

Розвиток науки і техніки дав учителям та учням нові форми комунікації, нові типи вирішення абстрактних і конкретних завдань, перетворюючи вчителя з авторитарного транслятора готових ідей у натхненника інтелектуального та творчого потенціалу учня. Для цього вчителю необхідно використовувати весь спектр педагогічних методів, прийомів та засобів навчання. Зі всієї різноманітності засобів навчання можна виділити технічні засоби, можливості яких допомагають збудити і підтримувати пізнавальні процеси учнів, поліпшують наочність навчального матеріалу, роблять його доступнішим, забезпечують найбільш точну інформацію про вивчаєме, явище чи предмет, інтенсифікують самостійну роботу і дозволяють вести її в індивідуальному темпі. Цьому компоненту процесу навчання посвятили свої наукові дослідження: Л.В. Занков, Л.С. Виготський, Л.П. Прессман, П.І. Підкасистий.

Використання технічних засобів навчання (ТЗН) на уроках іноземної мови уже давно є звичним явищем у практиці вчителів. Необхідність застосування ТЗН, які як аудіовізуальні засоби можуть впливати на різні органи чуття, безперечна. ТЗН дозволяють вийти за рамки классу: зробити видимим те, що неможливо побачити неозброєним оком, імітувати будь-які ситуації. При цьому залишається проблемою масове використання ТЗН в сучасній школі і причин цьому явищу кілька: недостатнє матеріальне-технічне оснащення шкіл, особливо на селі, небажання вчителів витрачати час на підготовку ТЗН для використання на уроках, неможливість використовувати ТЗН під час навчального процесу через технічну непідготовленість самих вчителів.

Все вищезазначене визначає актуальність курсової роботи з теми: «Використання технічних засобів навчання на уроках іноземної мови на старшому етапі ЗНЗ». Тема, обрана нами є актуальної також виходячи з того, що із невпинним розвитком науки і техніки постійно з'являються нові технічні засоби навчання. Їхнє використання у викладанні іноземної мови підвищує зацікавленість та мотивацію учнів, допомагає організувати самостійну роботу школярів, виходячи з рівня їхніх знань та навичок.

Об'єкт дослідження - навчальний процес з іноземної мови у ЗНЗ.

Предмет дослідження - технічні засоби у навчальному процесі з іноземної мови.

Метою нашого дослідження є визначення інтенсифікації процесу навчання німецької мови за допомогою сучасних технічних засобів.

Відповідно до теми і мети курсової роботи були визначені такі завдання дослідження:

1. дати визначення та проаналізувати поняття «технічні засоби навчання»;

2. охарактеризувати види технічних засобів та їх дидактичні можливості на уроках з іноземної мови;

3. проаналізувати можливості комп'ютера як одного з технічних засобів навчання на уроках з іноземної мови;

4. розглянути методику використання технічних засобів навчання в навчально-виховному процесі;

5. організувати та провести експериментальне дослідження ефективності використання технічних засобів навчання для оптимізації навчального процесу з німецької мови;

6. проаналізувати дані та результати дослідження, зробити відповідні висновки.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: науково обґрунтовані та експериментально перевірені методичні умови проведення уроків по формуванню знань з іноземної мови у старшокласників, розширені межі технічних засобів навчання на уроках з іноземної мови.

Теоретична та практична значущість дослідження полягає в тому, що проаналізовані види ТЗН та визначені можливості їх застосування у процесі навчання іноземної мови, сформульовані вимоги до вчителя щодо застосування ТЗН на уроках з іноземної мови; застосовані та удосконалені технології формування знань з іноземної мови за допомогою ТЗН у старших школярів, які приймали участь в експерименті.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновку, списку використаної літератури та додатків.

У вступі обґрунтовані актуальність даної проблеми, розкрито об'єкт і предмет дослідження, визначені мета, завдання та гіпотеза курсової роботи, з'ясовані наукова новизна та теоретично - практична значущість.

У першому розділі ми проаналізуємо теоретичні основи застосування технічних засобів навчання на уроках іноземної мови у старшокласників.

У другому розділі розкриємо суть емпіричного дослідження навчальної діяльності з використанням технічних засобів на старшому етапі на уроках німецької мови. Організаційною базою дослідження послужив ЗНЗ №____ м. ____________, ______________ області. Всього дослідженням було охоплено 24 старшокласники.

У висновку ми підведемо підсумок всієї роботи.

_______________ матеріал вмістимо у додатки.

Обґрунтованість і достовірність отриманих результатів дослідження забезпечується вибором наукової методології, використанням досягнень психолого-педагогічних наук, комплексним використанням емпіричних і теоретичних методів, адекватних предмету, меті і завданням дослідження, репрезентативністю вибірок і дослідно-експериментальних даних, поєднанням якісного і кількісного аналізу.

1. Теоретичні основи застосування технічних засобів навчання на уроках іноземної мови у старшокласників

1.1 Аналіз поняття «технічні засоби навчання»

Процес навчання передбачає перетворення обґєкта вивчення та перетворення досвіду учня, здійснюваного на основі перетворення обґєкта вивчення. Усе це приводить до необхідності виділення в обґєкті вивчення предмета вивчення і предґявлення його учням. Елемент дидактичної системи, який відповідає на запитання "Чим, за допомогою чого вчити?" допомагає учителеві виділити і предґявити учням для засвоєння предмет вивчення, і є засобом навчання.

Якщо необхідно здійснити перетворення якогось реального обґєкта вивчення, то дуже часто вчитель задовольняється візуальною інформацією. Якщо обґєкт вивчення безпосередньо не наявний, то доводиться описувати його відповідними поняттями і категоріями. Отже, засоби навчання дають можливість описати обґєкт вивчення або одержати його замінник (модель), виділити предмет вивчення і предґявити його для засвоєння. Такими засобами є підручник, слово вчителя, наочні засоби, технічні засоби навчання, компґютер, роздатковий матеріал.

Технічні засоби навчання - сукупність технічних пристроїв з дидактичним забезпеченням, що застосовуються в навчально-виховному процесі для пред'явлення і обробки інформації з метою його оптимізації [8, 21]. ТЗН об'єднують два поняття: технічні пристрої (апаратура) і дидактичні засоби навчання (носії інформації), які за допомогою цих пристроїв відтворюються.

Технічні засоби навчання pастосовують як окремо, так і в комплексі -- одночасно або послідовно поєднують різні за навчальними й виховними можливостями засоби перед поясненням, під час пояснення чи повторення навчального матеріалу.

Технічні засоби навчання розрізняють:

- за особливостями використовуваного матеріалу (словесний, образотворчий, конкретні мовні одиниці та схематичний показ);

- за видом сприйняття (зорові, слухові, наочно-слухові, аудіо, візуальні та аудіовізуальні);

- за способом передачі матеріалу (за допомогою технічної апаратури чи без неї -- традиційним способом; в статиці чи динаміці; готові таблиці та матеріали для їх складання; картини, моделі, кінокадри, плівки);

- за організаційними формами роботи з ними (фронтальна -- на основі демонстраційних засобів та індивідуальна -- на основі розданого учням образотворчого матеріалу).

Особливу групу засобів навчання складають лінгафонні пристрої (мовні лабораторії), а також комп'ютери [9, 34].

Кодо-, епі- і діапроекції мають значні зображувальні можливості, легко керовані і тому дуже зручні для використання у навчанні. Особливо великі можливості аудіо-, кіно- та відео техніки. Сучасний навчальний процес важко уявити без їх застосування, оскільки вони дають можливість показати динаміку, рух, зміну, процес перебігу явища вивчення, виділити предмет вивчення і предґявити його для засвоєння. Ними є підручник, слово учителя, засоби наочності, технічні засоби навчання компґютер, і роздатковий навчальний матеріал. Використовуючи названі засоби так, щоб один доповнював інший, можна досягнути високого результату навчання.

Компґютер (як засіб навчання) має багато рис засобів навчання описаних вище видів, але відрізняється від них тим, що дає можливість вести своєрідний діалог "учень -- компґютер", що є безцінним в організації та сприйманні навчальної інформації та здійсненні контролю й оцінюванні знань.

Нові перспективи використання ТЗН, наприклад їх поєднання з комп'ютерами, створюють умови для накопичення і зберігання значних масивів навчальної інформації, оперативного її застосування, для вироблення нових форм спілкування вчителя і учнів, а також для самостійної роботи учнів.

Функції ТЗН в навчально-виховному процесі різноманітні. Вони взаємодоповнюючі, взаємообумовлені, і виділення їх досить умовне. Не всі функції можуть бути властиві тому або іншому ТЗН в повному об'ємі [10, 98].

Перша з функцій ТЗН - комунікативна, функція передачі інформації.

Друга - управлінська, передбачаюча підготовку завдань учням до виконання, і організацію їх виконання (відбір, систематизація, впорядковування інформації), отримання зворотнього зв'язку в процесі сприйняття і засвоєння інформації і корекцію цих процесів.

Третя - кумулятивна, тобто зберігання, документалізація і систематизація навчальної і навчально-методичної інформації. Це здійснюється через комплектування і створення фоно- і відеотек, накопичення, збереження і передачу інформації за допомогою сучасних інформаційних технологій.

Четверта - науково-дослідна функція, пов'язана з перетворенням інформації, яка отримана за допомогою ТЗН учнями з дослідницькою метою і з пошуком варіантів використання технічних засобів навчання і виховання педагогом, моделюванням вмісту і форм подачі інформації.

Одним з вирішальних факторів ефективного використання засобів інформаційних технологій у навчально-виховному процесі є знання і вміння вчителя, що застосовує ці технології, раціонально поєднуючи їх з традиційними.

Вмонтування інформаційних технологій у педагогічний процес не повинно звести нанівець наявні досягнення в галузі психології, педагогіки і методик навчання різних дисциплін, завдати збитків культурним надбанням, національним традиціям.

Учитель повинен враховувати і негативні наслідки комп'ютерного навчання. Інформаційні процеси завдають шкоди здоров'ю особистості. Захоплення комп'ютерами нерідко призводить до серйозної розбалансованості учнівської психіки, втрати зору. Обмежується спілкування учнів з друзями, батьками, іншими людьми. Втрачається інтерес до книги. До того ж мова комп'ютера завжди однакова. На відміну від мови вчителя вона не збуджує почуттів, не формує світогляду.

Водночас, деякі вчені висловлюють припущення, що педагогічне засвоєння електронних засобів, глибока інформатизація педагогічної діяльності можуть фундаментально змінити дидактичні концепції. Якщо у сучасному процесі навчання головною ланкою є "учитель-учень", то в інформаційно-комунікативній моделі навчання головною ланкою може стати "інформаційна система - учень".

В умовах цієї парадигми освіти вчитель найчастіше виступає у ролі організатора всіх видів діяльності учня як компетентний консультант і помічник. Його професійні вміння повинні бути спрямовані не просто на контроль знань та умінь школярів, а на діагностику їх діяльності та розвитку. Це значно складніше, ніж традиційна освіта.

Проблема полягає в тому, щоб надати вчителю методологію вибору, та механізм реалізації відібраного вченими змісту освіти в реальному навчальному процесі як з урахуванням інтересів та здібностей учнів, так і особистої творчої індивідуальності. Окремі форми і методи навчання повинні поступитися цілісним педагогічним технологіям загалом і технології навчання - зокрема.

1.2 Види технічних засобів та їх дидактичні можливості на уроках з іноземної мови

Існує декілька класифікацій технічних засобів навчання. До них відносяться:

1) класифікація за функціональним призначенням (характеру вирішуваних навчально-виховних завдань);

2) класифікація за принципом роботи;

3) класифікація за родом навчання;

4) класифікація за логікою роботи;

5) класифікація за характером дії на органи чуття;

6) класифікація за характером пред'явлення інформації [15, 56].

Класифікація за функціональним призначенням. ТЗН підрозділяють на:

1) технічні засоби передачі навчальної інформації;

2) технічні засоби контролю знань;

3) тренажери;

4) технічні засоби навчання і самонавчання;

5) допоміжні;

6) комбіновані - технічні засоби, що поєднують функції різного призначення [15, 58].

Технічні засоби передачі інформації, діапроектори, графопроектори, магнітофони, радіоустановки, музичні центри (аудіосистеми), відеомагнітофони, комп'ютери і тому подібне. Відмінною особливістю всіх цих технічних пристроїв є перетворення інформації, записаної на тому або іншому носієві, в зручну для сприйняття форму програвачі, радіовузли, кінопроектори і кіноустановки, телевізори [19, 118].

Технічні засоби контролю об'єднують всілякі технічні пристрої і комплекси, що дозволяють за певною програмою і заданими критеріями з тією або іншою мірою достовірності оцінювати міру засвоєння навчального матеріалу з іноземної мови [21, 28]. З цією метою використовуються як старі модифікації пристроїв типа «АМК-2», так і новітні комп'ютерні технології. Контролюючі ТЗН бувають індивідуальні і групові. Вони відрізняються типом навчальних програм і методом введення відповіді учнів. По мірі складності ТЗН контролю знань варіюються від простих карт, касет і квитків автоматизованого контролю до спеціальних комп'ютерних програм. Проте застосування цих пристроїв, як показала практика, доцільно лише у вузьких межах і не може замінити безпосередні контакти вчителя з учнями під час аналізу і оцінки результатів їх роботи.

Технічні засоби навчання і самонавчання забезпечують пред'явлення навчальної інформації учням по певних програмах, закладених в технічні пристрої, і самоконтроль засвоєння знань. Такі програми подають навчальний матеріал у вигляді невеликих доз, після кожної з яких слідує контрольне питання [20, 63]. Швидкість засвоєння матеріалу встановлюється залежно від індивідуальних можливостей, потреб і здібностей школяра. Навчальні програми бувають лінійні, розгалужені і комбіновані. Лінійні програми не залежать від правильності відповіді по кожній порції матеріалу. Розгалужені програми дають можливість просуватися по ним лише за умови правильної відповіді. Якщо відповідь помилкова, учня повертають програмою до попереднього матеріалу до тих пір, поки не будуть ліквідовані виниклі пропуски в знаннях і не отримані правильні відповіді при кожному з пред'явленних перевіряючих питань. Комбіновані програми, як ясно з їх назви, поєднують обидва варіанти.

Тренажерні технічні засоби - спеціалізовані навчально-тренувальні пристрої, які призначені для формування первинних умінь і навичок. Використання тренажерів у навчанні засноване на застосування спеціально розроблених програм дій, що складаються на основі процесу моделювання освоюваної діяльності [10, 104].

Допоміжні технічні засоби об'єднують засоби малої автоматизації (механізації) і апарати, використовувані для допоміжних цілей: рухомі стрічкові класні дошки, пристрою для переміщення карт, плакатів; пристрою дистанційного керування комплексами ТЗН і затемненням наочних кабінетів; радіомікрофони, мікрофонну дротяну техніку, підсилювачі, поліекрани, електронні дошки тощо [10, 98].

До комбінованих технічних засобів (універсальним), що виконують декілька функцій, відносяться лінгафонні пристрої, замкнуті навчальні телевізійні системи, комп'ютерні системи [7, 81].

Класифікація за принципом пристрою і роботи. ТЗН бувають механічні, електромеханічні, оптичні, звукотехнічні, електронні і комбіновані.

Класифікація за родом навчання. Виділяють технічні пристрої індивідуального, групового і потокового (для великих груп учнів) користування.

Класифікація за логікою роботи. ТЗН можуть бути з лінійною програмою роботи, тобто не залежати від зворотного зв'язку, і з розгалуженою програмою, що забезпечує різні режими роботи залежно від якості і об'єму зворотного зв'язку.

Класифікація за характером дії на органи чуття виділяють візуальні, аудіозасоби і аудіовізуальні ТЗН.

Класифікація за характером пред'явлення інформації. ТЗН можна розділити на екранні, звуковіх і екранно-звукові засоби.

Екранні засоби: транспаранти, діапозитиви, діафільми, дидактичні матеріали для епіпроекції [12, 49].

Транспарант є екранним засобом зорової наочності, ефективним завдяки своїм високим демонстраційним властивостям: фронтальності, контрастності, яскравості тощо. Інформацію з екрана учні розглядають емоційно, що сприяє зосередженню їх уваги на об'єктах вивчення, а це важливо для інтенсифікації, підвищення ефективності навчального процесу.

Особливо цінними з погляду дидактики є динамічні транспаранти з переставними деталями, завдяки яким учні сприймають не готовий матеріал, а активізують свою пізнавальну діяльність. Зміст і логічна побудова схематичного динамічного зображення полегшують перехід від чуттєвого сприйняття до абстрактного мислення.

Динамічні транспаранти можуть бути представлені серією рисунків-накладок на прозорих плівках, набором окремих накладних деталей, поєднанням зображень на прозорій основі та накладних деталей, стаціонарними динамічними моделями для демонстрації на графопроекторі.

Діафільми і діапозитиви, на відміну від динамічних транспарантів, у яких використовується і мовний, і зображувальний матеріал, будуються на зображеннях. Основою зорового ряду в них є малюнок.

Проектування кадрів діафільму, діапозитивів забезпечує крупноформатне, чітке, яскраве зображення, що полегшує сприйняття матеріалу, дає яскравіше уявлення про предмет, явище, ситуацію. Екран, що світиться, концентрує увагу учнів на зображенні, розвиває спостережливість, стимулює пізнавальну діяльність. Субтитри (міжкадровий текст), запитання і відповіді визначають методику їх використання у навчальному процесі.

Друковані засоби& таблиці, картки для складання таблиць, картини, роздавальний образотворчий матеріал [12, 53].

Таблиця передбачає не просто показ матеріалу, але й його групування, систематизацію. Дидактична функція демонстраційних таблиць полягає в тому, що вони дають учням орієнтири для застосування правил. Їх найчастіше використовують при вивченні складних тем.

Демонстраційні картки подають матеріал частинами, відображають одне й те саме явище багаторазово, полегшуючи запам'ятовування конкретного матеріалу.

Картини використовують як засіб розвитку мовлення учнів. Вони стимулюють їх уяву, використовуються для подальшого розвитку сюжету чи відновлення того, що відбувалось раніше.

Роздавальний образотворчий матеріал призначений для самостійної індивідуальної роботи і використовується на етапі формування навичок. Специфічна його особливість -- лексичний коментар на основі малюнка. Яскравість, якісне поліграфічне виконання малюнків -- найважливіша вимога до роздавального образотворчого матеріалу.

Компакт-диски і аудіокасети є головними засобами слухової наочності. Сприяють виробленню літературної вимови, наголосу, інтонації тощо. Покликані полегшувати засвоєння складних щодо орфографії слів, виділених у підручнику для запам'ятовування [25]. При їх компонуванні максимально використовують дидактичний матеріал підручника, озвучуючи тексти, вправи, пов'язані з формуванням навичок правильної вимови. У звукових посібниках доцільно використовувати додатковий матеріал -- вправи з наголошування і вимови, віршові тексти. Аудіозаписи найчастіше використовують при засвоєнні важких слів. На уроках розвитку зв'язного мовлення озвучують окремі фрагменти літературних творів, розширюючи уявлення учня про емоційне забарвлення тону, можливості інтонації.

Наочно-слухові (аудіовізуальні) засоби навчання: діафільми із звуковим супроводом, кінофільми та кінофрагменти. Діафільми із звуковим супроводом поєднують два основних засоби створення ситуації -- зображення і слово, їм властива мобільність: звуковий супровід можна підключати і відключати, використовувати вибірково, повторювати потрібну частину фонограми [26, 41]. Кінофільми і кінофрагменти забезпечують динаміку зображення, синхронну подачу зображення і звуку, доповнюють мовленнєвий ряд музичним супроводом. Кінофільми забезпечують звуковий коментар, поєднують зорове сприйняття із слуховим. Методика роботи з ними передбачає уважне ставлення до дикторського тексту, що стимулює учнів до пошуку нових мовних засобів, які доповнюють мовний ряд кінофільму [26, 43].

При використанні аудіовізуальних засобів навчання на уроках слід враховувати пізнавальні закономірності навчальної діяльності учнів, їх підготовленість до сприймання і засвоєння навчального змісту аудіовізуальними засобами. Важливо забезпечити органічне поєднання їх зі словами вчителя, іншими засобами навчання, відповідність між змістом і навчально-виховним завданням уроку, застосування різних методичних прийомів, спрямованих на розвиток пізнавальних можливостей учнів.

При підготовці і проведенні уроку з використанням технічних засобів навчання необхідно: детально проаналізувати зміст і мету уроку, зміст і логіку навчального матеріалу; визначити обсяг та особливості знань, які повинні засвоїти учні (уявлення, факти, закони, гіпотези), необхідність демонстрування предмета, явища або їх зображення; відібрати і проаналізувати аудіовізуальні та інші дидактичні засоби, визначити їх відповідність змісту і меті уроку, можливе дидактичне призначення; з'ясувати, на якому попередньому пізнавальному досвіді відбуватиметься вивчення кожного питання теми; визначити методи і прийоми для активної пізнавальної діяльності учнів, досягнення ними міцного засвоєння знань, умінь і навичок.

1.3 Комп'ютер на уроці іноземної мови як один із технічних засобів навчання

У сфері освіти комп'ютери використовують як об'єкт вивчення; як засіб навчання, як складову системи управління народною освітою та як елемент методики наукових досліджень. Школа покликана сформувати в учнів комп'ютерну грамотність, ознайомивши їх з напрямами застосування комп'ютерів, використовувати їх можливості.

Використання комп'ютерів у навчальному процесі з вивчення іноземної мови відбувається за багатьма напрямами:

-- як засіб індивідуалізації навчання. За допомогою завдань та індивідуальної роботи учня з комп'ютером досягають значних успіхів у засвоєнні матеріалу. Адже комп'ютер фіксує всі етапи його роботи, оцінює її. Вчитель має змогу будь-коли проаналізувати його дії.

-- як джерело інформації. Через комп'ютер можна отримувати величезну кількість інформації, яку вчитель може використовувати в навчальному процесі. Але комп'ютерна інформація не повинна замінювати підручник, книги, інші джерела знань.

-- як засіб оцінювання, обліку та реєстрації знань. Для цього використовують програми з контрольними та екзаменаційними питаннями, відповідями на них та нормативами оцінювання кожної відповіді. Комп'ютер не тільки оцінює відповіді, а й видає рекомендації щодо виправлення помилок.

-- як засіб творчої діяльності учня. Сучасне програмне забезпечення комп'ютерів дає змогу творчо працювати учням на уроках іноземної мови:

-- текстовий редактор -- замінює друкарську машинку, маючи значно більше функцій (вибір шрифту, його розміру, кольору, розміщення друкованого тексту, корекція написаного, заміна блоків тексту);

-- як засіб заохочення до навчання в ігровій формі. Робота на комп'ютері стимулює успішне виконання навчального завдання, як дослідницький пошук, тип мислення; забезпечує тренінг у певному виді діяльності [28].

Застосування у навчальному процесі інформаційних технологій (IT) сприяє підвищенню об'єктивності контролю знань учнів на уроках іноземної мови -- на 20--25%, прискорює накопичення активного словникового запасу з іноземних мов у 2--3 рази. Вони дають змогу включити до навчальних планів лабораторні заняття з використанням комп'ютерних моделей, які імітують функціонування дуже дорогого, унікального обладнання, недоступного для навчальних закладів.

Основні види комп'ютерних навчальних програм:

-- комп'ютерний підручник -- програмно-методичний комплекс, що забезпечує можливість самостійно засвоїти навчальний курс або його розділ. Поєднує в собі особливості підручника, довідника, задачника та лабораторного практикуму;

-- контролюючі програми -- програмні засоби, призначені для перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок;

-- тренажери -- засоби формування та закріплення навичок, перевірки досягнутих результатів;

-- ігрові програми -- забезпечують додаткові до навчальних програм дидактичні можливості [19, 125].

Нове покоління комп'ютерів, застосування оптоволоконного зв'язку обумовили появу та розвиток електронних систем навчання: бази даних, бази знань (мультимедіа, гіпермедіа, інтермедіа та мережевих технологій).

Бази даних. Вони містять різноманітну статистичну, текстову, графічну та ілюстративну інформацію у необмежених об'ємах з обов'язковою її форматизацією. Їх використовують для оперативного пошуку необхідної інформації, відсутньої в підручниках, посібниках [9, 79].

Гіпермедіа-технології надають можливості для роботи з текстами через виділення ключових об'єктів (слів, фраз, малюнків), організацію перехресних посилань між ними.

Мультимедіа-технології (багатоваріантне середовище) пов'язані зі створенням мультимедіа-продуктів: електронних книг, мультимедіа-енциклопедій, комп'ютерних фільмів, баз даних тощо. Вони поєднують анімацію, текстову, графічну, аудіо- та відеоінформацію, обсяг якої становить сотні мегабайт. Комп'ютер дає змогу учням, не виходячи із класу (з дому), бути присутніми на лекціях видатних учених, педагогів, стати свідками історичних подій минулого і сучасності, відвідувати музеї та культурні центри світу. За допомогою мультимедіа-технологій створено «електронну книгу» -- навчальний засіб, озвучені сторінки якого відображаються на екрані дисплея, комп'ютерні дидактичні та розвиваючі ігри, які сприяють розширенню кругозору учнів, стимулюють пізнавальний інтерес, формують необхідні уміння та навички.

Робота в комп'ютерних мережах сприяє підвищенню грамотності, розвитку мови, інтересу до навчання. Завдяки доступу до професійних банків і баз даних учні отримують інформацію про розвиток наукових проблем, беруть участь у діяльності дослідницьких колективів [25]. Впровадження комп'ютерів як важливого засобу навчання на уроках з іноземної мови пов'язане з багатьма проблемами -- матеріальними і психологічними, змінює мислення дитини, особливості її спілкування з учителем. Окрема проблема -- готовність учителів до роботи в таких умовах.

Інформатизація навчання потребує від учителів та учнів комп'ютерної грамотності, що передбачає:

-- знання основних понять інформатики та комп'ютерної техніки;

-- знання сучасних операційних систем та їх основних команд;

-- знання сучасних операційних середовищ загального призначення та їх функцій (Norton Commander, Windows);

-- уміння працювати хоча б в одному текстовому редакторі;

-- опанування алгоритмів, мов, пакетів програмування;

-- використання прикладних програм утилітарного призначення [21, 37].

Робота учнів з комп'ютерною технікою як одним із засобів ТЗН забезпечує:

-- підвищення інтересу й загальної мотивації до навчання завдяки новим формам роботи і причетності до пріоритетного напряму науково-технічного прогресу;

-- індивідуалізацію навчання: кожен працює в режимі, який його задовольняє;

-- об'єктивність контролю;

-- активізацію навчання завдяки використанню привабливих і швидкозмінних форм подачі інформації, змаганню учнів з машиною та з собою, прагненню отримати вищу оцінку;

-- формування вмінь та навичок для різноманітної творчої діяльності;

-- виховання інформаційної культури;

-- оволодіння навичками оперативного прийняття рішень у складній ситуації [21, 39].

З метою впровадження новітніх освітніх технологій навчання прийнято відповідну державну Програму комп'ютеризації навчальних закладів.

2. Організація навчальної діяльності з використанням технічних засобів на старшому етапі на уроках німецької мови

2.1 Методика використання технічних засобів навчання

У школі для вивчення іноземної мови на кожного учня відводиться в середньому 1-1,5 хвилини з урок. Застосування ТЗН дозволяє збільшити час активної роботи в 10-15 разів. Урок з застосуванням ТЗН - це якісний тип уроку. Але слід пам'ятати, що дуже важливим є застосування ТЗН тільки тоді, коли це необхідно. Застосування ТЗН не має бути тривалим, бо обривається контакт між учнями та вчителем, що знижує ефективність роботи.

У школі найчастіше можуть використовувати телевізор, комп'ютер чи кіноапарат, а можливо й проектор, які допомагають продемонструвати кадри, діафільми, фільми, уривки з кіно. Для слухових вправ найширше використовують знову ж таки комп'ютер, телевізор, а також найвагоміше місце посідає магнітофон на дисках чи касетах. Звичайно можна інколи й поєднати ці ТЗН, якщо це доцільно [23].

До візуальних засобів навчання ставиться така загальна вимога: вони повинні однозначно представляти предмет і дії. Динаміка фільмів наближає учнів до життєвих ситуацій, сприяє розвитку мовлення. Фільми мають бути доступні як за темою, так і за завданням, і тривати 3-5 хвилин в середньому [20, 68].

Записи, озвучені фільми чи діафільми на іноземній мові виконують дві функції. По-перше, вони являються засобом для оволодіння аудіювальними навичками, як особливим видом комунікативної діяльності, яка може відбуватися навіть при прослуховуванні радіопередач або переглядів кінофільму чи телепередач на англійській мові. Тут вони можуть використовуватися в рамках програми навчання аудіювання.

По-друге і аудіовізуальні засоби дають можливість учнів слухати вимову не тільки свого вчителя, а й вимову інших людей, в різному виконанні, як чоловіком, так і жінкою, дитиною, чи старшою людиною в рамках єдиного стандарту вимови. Діти також можуть зрозуміти, що їхня вимова, якщо вона є гіршою, ніж у вчителя, може покращитися, а також діти зрозуміють, що слід не просто імітувати за вчителем, а пробувати додавати свої емоції у власні висловлювання.

В результаті в учнів виробляється інстинкт сприймати інформацію на слух, який дозволяє розуміти мову різних людей, а значить спілкуватися по справжньому. Отже, використання ТЗН є необхідним у навчанні аудіювання.

Також за допомогою таких засобів можна демонструвати в будь-яких умовах і для будь-якої кількості вчителів кращі зразки педагогічної праці, зафіксовані на аудіовізуальних посібниках.

Особливого значення в сучасному педагогічно світі почали набувати інформаційні технології. Сучасні інформаційні технології зосереджуються в таких засобах: електронна пошта, CD-ROM, Інтернет, комп'ютеризоване викладання мов, телеконференції і таке інше - все це можна необхідно застосовувати [15, 72].

Якщо вчитель хоче щоб його вважали таким, який іде в ногу з розвитком новітніх технологій. То він обов'язково повинен бути ознайомлений і використовувати Word Wide Web (www), що має безкрайню й найсвіжішу інформацію будь-якої теми, також CD-ROM - мульдимедійні та корисні для практичних занять або для того, щоб представити інформаційні зв'язки у привабливішому вигляді. Хоча використання таких технологій більш доречніше при вивченні англійської мови в старших класах, а також в вищих навчальних закладах.

Ключовими цілями інтеграції інформаційних технологій до системи вивчення іноземних мов є впровадження ефективного дослідження і спілкування, а також професійного і особистого розвитку, старшокласників, вчителів, забезпеченню зв'язків між аудиторною роботою і реальним життям, досягнення балансу між оволодінням фактичними знаннями і практичними навичками і вміннями, а також прищеплювати старшокласникам навичок ефективного навчання і креативного мислення.

Методика використання ТЗН на уроках залежить від обраної викладачем методики подачі навчального матеріалу. З іншого боку, різні види ТЗН по різному впливають на методику викладання. Отже, має місце взаємний вплив - загальної методики вивчення матеріалу на методику застосування ТЗН і навпаки [12, 57].

Ефективному застосуванню ТЗН передує ретельна підготовка. Вона передбачає підбір та виготовлення дидактичних матеріалів (слайдів, кадро- та діафільмів, відеофрагментів, магнітофонного звукозапису, файлів на дискеті для мультимедійної проекції тощо), визначення та підготовку умов демонстрації, аналіз та вибір методичних прийомів та послідовності демонстрації. В робочому плані викладача це відображається відповідними помітками.

Використання ТЗН в організаційно-вступній частині заняття вважається дієвим засобом підготовки аудиторії до сприйняття складної теми, загострення уваги на актуальності питань, що розглядаються, тобто формуванні мотивації глибокого вивчення теми. На цьому етапі доцільно показувати слайди із зазначеною темою і переліком питань для вивчення [5, 61].

Ефективною є також методика демонстрації на початку занять кіно- відеофільмів. Завдяки сильному емоційному впливу демонстрація фільмів одразу налаштовує слухачів на робочий лад, скорочує до мінімуму момент необхідної психологічної адаптації, дає зорову основу для подальших логічних пояснень викладача. Для фільмів-введень найбільш підходять такі матеріали, які можуть служити самостійним джерелом інформації і у викладенні конкретних питань здатні замінити викладача. По можливості слід уникати показу на початку заняття кадрів, що несуть значне емоційне навантаженням.

Застосування ТЗН в кінці уроку за змістом є прийомом протилежним попередньому. Він спрямований на систематизацію та закріплення навчального матеріалу, на загострення уваги слухачів на його ключових моментах або для швидкої і твердої зміни думки про неправильно засвоєний матеріал [6, 48]. Для реалізації цього прийому можуть використовуватись будь-які ТЗН, але найбільш доцільними є візуальні засоби. Пояснення завдання для самостійної роботи також значно оптимізується завдяки застосуванню ТЗН, особливо коли до вивчення пропонується досить багато першоджерел.

Демонстрація відеоматеріалів на цьому етапі занять також може спрямовуватись на показ практичної значущості питань, що розглядаються, передового досвіду роботи. Для цього показу доречними є навіть емоційно насичені кадри.

Застосування ТЗН у процесі опитування учнів спрямоване на формування вміння школяра використовувати дидактичний матеріал для доказовості логічності своїх тверджень. Ефективність цього прийому значною мірою залежить від проблематичного характеру матеріалів, що пропонуються для обговорення [8, 29]. Його доцільно поєднувати з елементами ситуативно-проблемного навчання.

Застосування ТЗН у процесі викладу нового матеріалу дозволяє використовувати інформацію як зорову опору, що допомагає найбільш повно засвоювати навчальний матеріал [6, 53]. Важливо, щоб демонстрація дидактичних матеріалів органічно поєднувалась з їх поясненням, щоб вона стала наочним аргументом слів викладача. Застосування ТЗН може здійснюватись також з метою актуалізації опорних знань та мотиваційно-пізнавальної діяльності.

Використання кіно- відеофільмів на цьому етапі є найбільш ефективним у методичному розумінні. Ефективне застосування фільмів на заняттях вимагає планування їх демонстрації у відповідності з поставленими цілями. Однією з найважливіших методичних вимог є необхідність вступного і заключного слова викладача до і після демонстрації фільму, відповідного коментованого супроводу.

Незалежно від обраної методики застосування ТЗН у роботі із слайдами слід пам'ятати:

слайд не є самодостатнім джерелом інформації, і для повного її засвоєння потрібні пояснення викладача;

під час підготовки до уроку необхідно чітко визначити послідовність демонстрації слайдів та розробити необхідні коментарі;

для сприйняття будь-якого, навіть найпростішого зображення потрібен час. Тому після проектування кожного слайда перед початком пояснення, вчитель повинен зробити паузу;

необхідно максимально повно використовувати можливість їх повної заміни. Зображення на екрані повинно з'являтись лише в той момент, коли воно необхідне, а якщо потреби в цьому немає - проектор слід вимкнути або прикрити слайд непрозорим папером [8, 33].

Вагомою складовою в застосуванні ТЗН є питання належного оформлення дидактичних матеріалів з урахуванням психофізіологічних можливостей людини. При підготовці дидактичних матеріалів слід керуватись деякими принципами, найважливішими з яких є:

1) принцип лаконічності, який означає, що зображення повинно вміщувати тільки необхідні елементи, що служать меті точного розуміння суті. Як правило, на слайді розміщують один об'єкт. У виняткових випадках можуть бути представлені два об'єкти, які викладач відкриває і пояснює по черзі, а потім порівнює. Недопустимо розміщувати на слайді багато інформації (особливо це стосується таблиць) - вони погано читаються. Краще розбити інформацію на декілька логічно завершених частин і демонструвати їх на окремих слайдах. При розміщенні текстової інформації необхідно пам'ятати, що людина сприймає зорову інформацію зліва направо та зверху вниз. Форма представлення інформації повинна відповідати рівню знань учнів;

2) принцип уніфікації вказує на раціональний підхід до розмірів, шрифтів, кольорів, з допомогою яких створюється зображення. Розмір робочого скла більшості графопроекторів дорівнює 285Ч285 мм, що дозволяє розміщувати інформацію як у горизонтальному, так і вертикальному форматі. Однак горизонтальне розміщення більш сприятливе для зору.

Різнобарвність шрифтів робить текст важким для сприйняття. Всі шрифти прийнято поділяти на три великих групи: серіфні, несеріфні і шрифти вільного накреслення. Дослідження в галузі аналізу ефективності їх використання вказують на приблизно однаковий рівень читабельності шрифтів перших двох груп і набагато нижчий - читабельності "екзотичних". При цьому рекомендується використовувати не більше двох шрифтів, які не мають тонких ліній. Також слід уникати виготовлення слайдів рукописним способом. Розмір шрифту повинен бути таким, щоби букви було чітко видно з останнього ряду в класі.

У різних дослідженнях зазначається доцільність використання кольору для виділення ключових моментів навчального матеріалу. Також важливим фактором при підготовці слайдів є вдало підібрана кольорова гама. Доцільно дотримуватись наступних правил:

не слід використовувати більше чотирьох різних кольорів на одному слайді;

необхідно враховувати психологічний вплив кольорів:

стимулюючі (теплі) відтінки діють як подразники (червоний, оранжевий, жовтий);

дезінтегровані (холодні) відтінки - приглушують збудження (фіолетовий, синій, голубий, синьо-зелений);

статичні (заспокійливі) відтінки врівноважують, відволікають від збуджуючих кольорів (зелений (чистий), жовто-зелений, пурпуровий);

глухі відтінки не викликають збудження, допомагають зосередитись (сірий, білий, чорний);

тепло-темні (коричневі) відтінки пом'якшують, стабілізують збудження, діють інертно (коричнево-землистий, темно-коричневий);

холодні темні відтінки ізолюють, приглушують збудження (темно-сірий, темно-синій, темно-зелено-синій);

3) принцип звичних асоціацій полягає у використанні у графічних слайдах тих символів та позначень, які звичні для даної тематики і викликають стереотипну реакцію в класі. Цей принцип є загальним для графічної навчальної інформації, і необхідно, по можливості, створювати зображення не з допомогою абстрактних умовних знаків, а малюнків їх символів, якось пов'язаних з відображеними явищами чи процесами [7, 101].

Найбільш поширеним прийомом композиції навчального графічного слайда є симетричність відносно вертикальної осі або середнього елемента зображення.

Асиметричні композиції також можуть використовуватись, але тільки в тому випадку, коли форма об'єктів підкреслює їх зміст.

2.2 Експериментальне дослідження ефективності використання технічних засобів навчання для оптимізації навчального процесу з німецької мови

Для ілюстрації ефективності застосування ТЗН на уроках з вивчення іноземної мови ми провели дослідження на базі ЗНЗ №____ м. ____________, ______________ області. В якому прийняли участь 24 учні 9 класу.

Дуже цікавою і захоплюючою є тема «Wanderschaft», при вивченні якої не обійтися без ТЗН. Адже щоб діти дійсно гарно засвоїли матеріал, запам'ятали та усвідомили його, розповіді надто мало. Можна використати безліч ТЗН: комп'ютер, телевізор, діапроектор, мультмедійний екран, магнітофон, відео-, аудіакасети, CD-ROM, по можливості Інтернет.

Можна проводити безліч видів роботи.

Проілюструємо це на прикладі уроку, де застосовані різноманітні ТЗН.

План-конспект уроку з німецької мови по темі: «Подорож до Німеччини. Їдемо в місто Ульцен»

Мета:

Формування базових компетенцій: самоорганізація, сомоосвіта, комунікативність, інформаційність.

Розвиток мовних здібностей школярів на основі повторення раніше вивченого мовного матеріалу.

Розвиток здібностей школярів використовувати іноземну мову як інструмент спілкування в діалозі культур сучасного світу.

Навчання навичкам аудиювання тексту з опорою на наочність.

Використовувати лексику в мовленні, виділяти головне, класифікувати, узагальнювати.

Підготовка до монологічного висловлювання про місто Ульцен з опорою на мультимедійну презентацію.

Завдання

Освітні:

формування і розвиток інформаційної компетентності;

формування і розвиток комунікативної компетенції, необхідної для комунікативно-прийнятного спілкування на іноземній мові з представниками зарубіжних країн;

розвиток фонемного слуху учнів, розвиток уміння аудиювання мовлення диктора і мовлення однокласників, розвиток уваги учнів.

розширення знань школярів про Німеччину.

Виховні:

уміння надати допомогу співвітчизникам при спілкуванні з іноземцями;

виховання пошани і толерантного відношення до культури іншого народу;

виховувати взаємодопомогу і уміння працювати в команді;

виховання естетичного сприйняття.

Розвиваючі:

розвивати творчі здібності учнів, навички самостійної роботи;

розширення загального кругозору і міжкультурної компетенції підлітків;

підвищення мотивації до вивчення німецької мови.

Тип уроку:

урок із застосуванням сучасних комп'ютерних технологій.

Форми організації роботи на уроці:

фронтальна, індивідуальна, групова.

Матеріальне забезпечення уроку:

комп'ютер

відеопроектор

інтерактивна дошка

магнітофон

карта Німеччини

конверти із завданнями

комплект робочих листків для уроку

ілюстрований матеріал для вікторини.

Хід уроку

I. Вступна частина (Einfuhrungsphase).

Атематична бесіда.

Слайд № 1

Учитель: Guten Tag, liebe Кinder! Ich begrьsse Euch wieder herzlich Wie geht's euch? Was gibt es Neues? Schцnes Wetter heute, nicht wahr?

(Можливі відповіді учнів)

Учень:Das Wetter ist wunderbar, drinnen und draussen.

Учитель: Und gestern? Wie war das Wetter gestern?

Учень: Es hat geregnet gestern.

Учитель: Und vorgestern?

Учень: Vorgestern war kдlter als gestern

Учитель: Und morgen? Wie wird das Wetter morgen sein?

Учень: Morgen wird das Wetter wдrmer als gestern.

Учитель: Und ьbermorgen?

Учень: Ich weiss nicht genau

Учитель Учень

За кожну правильну відповідь учень отримує золотий талер (за абсолютно правильну відповідь - 1 бал ) або срібний талер (за відповідь з незначною помилкою- 0,5 балу), а в кінці уроку учень підсумовує свою кількість балів за них виставляється оцінка.

Діалогічне мовлення: Warum nдmlich Deutsch?

Слайд № 2

Учитель:

Wiesst ihr dass in Europa man mehr als 100 Sprachen spricht.

Die Deutsche Sprache ist als dritte offizielle Europasprache neben Englisch und Franzцsisch festgelegt. Heute lernen 20 Мillionen Menschen Deutsch als Fremdsprache. Also warum lernt ihr Deutsch? Учні відповідають (Die mцglichen Anrworten der Schьler):

Ich meine, dass als Kultursprache und Handelssprache Deutsch immer wichtiger wird.

Ich finde,die Fremdsprachekenntnisse helfen im Beruf,darum muss man Fremdsprache lernen. Ich mцchte in einer deutschen Firma arbeiten und viel Geld verdienen.

Meine Meinung nach, es gibt neue Perspektiven im Berufsleben

Ich mцchte einen deutschen Brieffreund haben,auf Deutsch korrespondieren und einmal Deutscland besuchen.

Es lohnt sich Dteusch zu lernen denn Deutschland und andere deutschsprachige Lдnder sind die Lдnder der hohen Kultur.

Ich mцchte deutsche Literatur im Original lesen;

Erlich gesagt,ich mцchte in einem deutschsprachigen Land studieren.

Тренування у виразах оцінки. Активізація фраз - кліше. Після кожного висловлювання діти передають по колу таблички з літерами «О»- Optimist, «Р» - Pessimist, «S» - Skeptiker.

Na, also. Hier sind die Optimisten. Die Optimisten sagen: “ Ich glaube ja.” Da sind die Pessimisten. Die Pessimisten sagen: “ Ich glaube nein.” Dort sind die Skeptiker. Die Skeptiker sagen: “Wie man's nimmt. Vielleicht.”

Слайд № 3

Учитель: Ihr wisst, dass unsere Schule eine Partnerschule in Deutschland hat.In diesem Jahr und zwar im September waren bei uns die Schьler aus Theador-Heuss Raelschule zu Besuch. Gestern habe ich einen Brief aus Uelzen bekommen.Unsere Freunde aus Deutschland laden uns in Uelzen ein. Haben Sie Lust auf Uelzen?

Uelzen liegt in Deutschland. Dieses Land ist sehr attraktiv fьr die Touristen. Was wissen wir ьber die BRD?

Слайд № 4

Wo liegt Deutschland?

Deutschland liegt in Mitteleuropa

An welche Lдnder grenzt Deutschland?

Deutschland grenzt an neun Nachbarstaaten: Dдnemark im Norden, die Niederlanden, Belgien, Luxemburg, Frankreich im Westen, die Schweiz und Хsterreich im Sьden, die Tschechische Republik und Polen im Osten.

Aus wie viel Bundeslдndern besteht Deutschland?

Deutschland besteht aus 16 Bundeslдndern

Wie heisst die Hauptstadt von Deutschland?

Die Hauptstadt von Deutschland ist Berlin

Wie sind die Staatsfarben Deutschlands?

Die Staatsfarben Deutschlands sind schwarz -rot-gold

Was ist im Staatswappen Deutschlands?

Im Staatswappen Deutschlands ist ein Bundesadler

Wie heissen die grцssten Stдdte der BRD?

Die grцssten Stдdte der BRD sind Berlin, Mьnchen,

Dresden,Kцln, Dьsseldorf, Hamburg

Wie heissen die grцssten Flьsse in Deutschland?

Die grцssten Flьsse in Deutschland sind die Elbe

die Donau, der Rhein und der Weser.

Wir bereiten uns auf eine Deutschlandreise vor

Слайд № 5

Клас ділиться на 2 групи. Групам дається завдання: вибрати і обгрунтувати яким видом транспорту вони відправляться в подорож. Група складає міні-повідомлення і кожен член групи висловлюється.

Womit kann man nach Deutschland reisen?

Welche Verkehrsmittell braucht man fьr die Reise? (Man kann mit dem Flugzeug, mit dem Zug, mit dem Schiff, mit dem Auto reisen)

Wohin mцchtet ihr reisen?

Welche Stдdte habt ihr als Reiseziel gewдhlt?

Слайд № 6

1 група

Конверти з опорною схемою (Додаток № 2: підручник, Schritte 4 Tabelle 3 Reisevorbereitungen).

Конверт №1

Дієслова - beschliessen/ fahren / vorbeifahren / wдhlen / bestellen/ packen/ vorbereiten/ kennen lernen/ mitnehmen

Іменники - die Eisenbahn/ der Zug/ das Reiseziel/ die Fahrkarte/ die Reisetasche / die Reise /neue Menschen/ die Kleidungsschtьcke/ die Kleinigkeiten/ die notige Lebensmittel/

Прикметники/ прислівники - billig/teuer/gut/interessant

Можливі відповіді учнів:

Wir haben heute beschlossen, nach Deutschland zu reisen. Wir fahren mit der Eisenbahn. Die Reise mit dem Zug ist billiger als mit dem Flugzeug. Wir wдhlen Hannover und Uelzen als Reiseziel. Wir bestellen die Fahrkarte und beginnen Reisetaschen zu packen. Man muЯ

Kleidungsschtьcke und tausende Kleinigkeiten einzupacken Wir nehmen... mit. Wir mьssen sich auf die Reise gut vorbereiten….

2 група

Конверт №2

Дієслова - beschliessen/ fahren / wдhlen / bestellen/ packen/ vorbereiten/ sparen / mitnehmen

Іменники - das Flugzeug / die Zeit/ das Reiseziel/ die Flugkarte / die Reisetasche / die Reise / die Kleidungsschtьcke/ die Kleinigkeiten/ die notige Lebensmittel/

Прикметники/ прислівники - billig/teuer/gut/ schnell

Wir haben heute auch beschlossen, nach Deutschland zu reisen. Wir wollen mit dem Flugzeug reisen. Wir wдhlen zuerst Hamburg und dann Uelzen als Reiseziel. Wir bestellen die Flugkarte und beginnen Reisetasche zu packen. Wir nehmen Kleidungsschtьcke und tausende Kleinigkeiten mit. Wir mьssen sich auf die Reise gut vorbereiten…

Слайд №7

Учитель:.

Also, liebe Freunde,unsere Reise nach Uelzen beginnt, aber natьrlich in Gedanken.

Auf die Pдltze! Fertig!Los!

(слайд на вокзалі + аудіо об'ява на вокзалі/ аеропорту про відправлення потягу, літака)