Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки,молоді та спорту України

Державний вищий навчальний заклад «Запорізький національний університет»

Звіт про проходження педагогічної практики

Виконала: студентка 4 курсу 4826-А групи

Голокоз Ольга Миколаївна

Зміст

1. Звіт про проходження педагогічної практики

2. Урок №1: Вища нервова діяльність

2.1 Мета

2.2 Методи і методичні прийоми

2.3 Хід уроку

2.3.1 Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів

2.3.2 Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів

2.3.3 Повідомлення теми, мети і завдань уроку

2.3.4 Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу

2.3.5 Закріплення нових знань

2.3.6 Узагальнення і систематизація знань

2.3.7 Підбиття підсумків уроку

2.3.8 Домашнє завдання

2.4 Самоаналіз проведеного уроку

3. План-конспект позакласного заходу з біології та основ здоров'я

3.1 Сценарій заходу

3.2 Аналіз вчителя біології: Грибченко Ю.О.

3.3 Самоаналіз позакласного біологічного заходу

4. Позакласний виховний захід на тему «Що я знаю про СНІД»

4.1 Хід заняття

5. Аналіз проведеного виховного заходу, завучем Сідоренко І.С.

6. Самоаналіз позакласного виховного заходу

Використана література

1. Звіт про проходження педагогічної практики

Я, Голокоз Ольга Миколаївна, проходила педагогічну практику у Південній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів.

Першочерговим кроком у підготовці до практики була участь у настановній конференції з питань педагогічної практики. На цій конференції я отримала чіткі завдання щодо проходження практики, ознайомилася з правилами і нормами оформлення документації.

По прибутті в школу я ознайомилася зі школою, її директором та з вчительським колективом, бібліотекарем, психологом, техпрацівниками школи, завгоспом, робітниками шкільної їдальні та учнями школи.

Кабінет біології обладнаний технічними засобами, наочністю, навчальними приладами на достатньому рівні і дозволяє проводити уроки згідно всіх вимог. У кабінеті міститься комплект демонстраційних макетів для вивчення тем по будові органів рослин (квітка, листок, плоди та ін.), набір опудал птахів, набори заспиртованих препаратів тваринних тканин, органів, цілих тварин. В наявності є необхідна кількість таблиць і плакатів по всіх розділах біології (відчувається недостача наочних матеріалів лише по систематиці рослин). Забезпеченість спеціальними приладами, зокрема, мікроскопами не задовольняє потреб у цих приладах. Є також лаборантська кабінету біології, де є можливість готуватись до уроків, лабораторних і практичних робіт по біології.

Кабінет географії знаходиться на другому поверсі школи, в ньому в достатній мірі наявні методичні посібники, науково-популярна література, різні види наочності, зокрема таблиці, плакати, карти та інше. Також у кабінеті обладнаний куточок погоди, де учні можуть відмічати зміни погоди. Також тут виставлена колекція гірських порід і мінералів. Для зберігання цієї та іншої наочності у кабінеті є шафи та стелажі.

На стінах кабінету географії знаходяться карти і схеми, зокрема фізична карта України, фізична карта світу. Є група стендів, які висвітлюють природу і географію Рівненської області для забезпечення краєзнавчого принципу навчання.

У школі регулярно випускаються стінгазети «Меридіан» та «Юний біолог», де висвітлюється цікава та актуальна інформація.

Таким чином, матеріально-технічна база школи і кабінету біології дозволяє проводити уроки на задовільному рівні.

За мною був закріплений 9 клас, який розміщувався у кабінеті біології та географії. Насамперед я познайомилася з кожним учнем класу, їх успішністю, класний керівник дав коротку характеристику кожного учня. Я відвідала 5 уроків з біології та 12 уроків у інших вчителів. Також відвідувала виховні заходи, які провів класний керівник. Навчально-виховна робота у 9 класі проводиться з урахуванням багатьох аспектів, зокрема, із отриманням учнями базової середньої освіти і вибором багатьма з них майбутньої спеціальності. Також слід враховувати підлітковий вік учнів, що також глибоко впливає на проведення навчально-виховної роботи з учнями класу.

Під час проходження педагогічної практики була виконана значна за обсягом навчальна, виховна і позакласна робота, яка проводилась згідно індивідуального плану. Мною було проведено уроки з біології та валеології. Біологія проводилась у 7 та 9 класах, валеологія - у 6 і 8 класах. Учні добре сприйняли тимчасову заміну вчителя і сумлінно ставились до навчання, готувались до уроків, використовували додаткову літературу і джерела. За рівнем підготовки класи відрізняються; наприклад, 6 клас дуже добре готувався до уроків, а 9 клас набагато гірше за інших. Посередньо можна охарактеризувати 7 клас, в якому деякі учні маючи значні здібності до біології не готувались до уроків та ігнорували зауваження. Всі заплановані уроки були проведені, проте з підготовкою до деяких з них виникали труднощі. Виникали певні труднощі при поданні матеріалу у 9 класі в темах «Вища нервова діяльність»; учні погано орієнтувалися у новому матеріалі, що було пов'язано з низьким рівнем засвоєння попередніх тем курсу. Довелось витратити додатковий час на повторення попередніх тем. Також важко було розкрити тему «Система органів розмноження» (9 клас), у зв'язку з бурхливою реакцією учнів при викладі нового матеріалу і обговорення теми. Доводилось витрачати багато часу на угамування учнів класу і встановлення дисципліни та порядку.

При проведенні уроків валеології помітних труднощів не виникало, за винятком недостатньої оснащеності кабінету валеології і відсутності наочності. Учні дуже добре вели себе на уроках, що пояснювалося їх зацікавленістю матеріалом курсу та вдалим використанням проблемних ситуацій і моделювання рішень виходу з них.

Широко використовувалась уся різноманітність дидактичних засобів і прийомів, поєднання різних підходів до учнів. Для того, щоб навчити учнів самостійно оволодівати знаннями, застосовувались індивідуальні завдання, які ставились як перед усім класом, так і перед організованими групами. Це дозволило максимально активізувати увагу учнів до предмету і викликати в них зацікавленість у його вивченні.

Велика увага була приділена слабким учням, відмінникам та тим, хто виявляв підвищений інтерес до біології чи валеології. Перш за все, були виявлені слабкі учні у кожному класі і на протязі всього проходження виробничої (педагогічної) практики проводилася з ними посилена робота по вивченню складного для них матеріалу. Також проводився постійний контроль їх поточних знань, виконання домашніх завдань, виконання лабораторних робіт та ін. Всі ці заходи дозволили значно підвищити рівень знань слабких учнів, особливо, по ключових темах.

Приділялась увага і відмінникам та учням із здібностями до біології та валеології. Зокрема, таким учням пропонувались завдання підвищеної складності та творчі завдання, які стимулювали учнів до пошукової роботи, роботи із додатковою літературою і т.п. Також учні брали участь у роботі біологічного гуртка, багато дітей цікавляться природою рідного краю, рослинами і тваринами, які оточують їх. Виявлені здібності необхідно активно розвивати та покращувати, допомагати учням отримувати знання високого рівня. Такі задачі стояли перед біологічним гуртком, на заняттях якого учні ще більше зацікавлюються біологією.

У закріпленому за мною 9 класі проводилась вся необхідна виховна та позакласна робота, яка була передбачена у індивідуальному плані. Учні свідомо та активно поставились до проведення виховних годин, були на них присутні у повному складі, приймали активну участь у підготовці та проведенні їх. Все це додатково підвищувало загальний рівень розвитку учнів, мотивувало навчальну діяльність та підвищувало громадську активність учнів клас. Проведення виховної роботи було б просто неможливим без активної підтримки класного керівника, яка впевнено і наполегливо доносить до дітей почуття колективізму, обов'язку, власної гідності. Основною формою виховної роботи були виховні години.

Отже, провівши кілька уроків, я зрозуміла, що працюючи більше та ще й в індивідуальному плані, можна досягнути набагато кращих результатів. В загальному рівень знань учнів високий. Діти полюбляють уроки біології та географії, з цікавістю відвідують уроки основ здоров'я та екології, у них дуже добре розвинена уява. Сказати, що з якогось предмету вони не мають достатніх знань, я не можу, бо в кожного предмету у них є певний баланс знань і я задоволена, що мені випала можливість проходити педагогічну практику саме в цих класах і викладати саме цей предмет. Адже, стараючись розповісти їм щось цікаве, нове, даючи їм цікаві завдання з біології, географії, основ здоров'я, екології я збагачувала і свої знання, свій словниковий запас. Мені самій було цікаво шукати в журналах, книгах, довідковій літературі щось нове, і розповідати дітям те, чого вони ще не знають.

У класах в усіх дітей були нові підручники, які відповідали програмі школи. Також учні на уроках біології, основ здоров'я та основ безпеки життєдіяльності використовували спеціально розроблені робочі зошити на друкованій основі. Це полегшувало роботу на уроках і сприяло оптимізації часу.

Під час проходження педагогічної практики були проведені усі уроки біології, географії, основ здоров'я, основ безпеки життєдіяльності, екології, гурткове заняття, позакласний захід та виховні години, які передбачалися у календарному плануванні. Кількість уроків і виховних годин відповідали кількості уроків запланованих у планах. Уроки були проведені відповідно до теми і на всіх уроках було досягнуто мети.

Студент-практикант використала комплексний підхід у вихованому заході. Ґрунтується на діалектичній взаємозалежності педагогічних явищ і процесів. Втілення його в життя передбачає: єдність мети, завдань і змісту виховання; єдність форм, методів і прийомів виховання; єдність виховних впливів школи, сім'ї, громадськості, засобів масової інформації, вулиці; врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів; єдність виховання і самовиховання; постійне вивчення рівня вихованості учня і коригування виховної роботи. Даний виховний захід проведений студенткою був проведений навідмвнно.

Кожен тиждень у 9 класі проводився виховний захід, який був запланований на початку практики. Теми до виховних заходів підбирати потрібно так, щоб дітям було цікаво слухати, і щоб в них містився повчальний для дітей зміст, розвивати мовлення, мислення, пам'ять, увагу; виховували повагу до старших, до вчителів, любов і розуміння до батьків, бережливе ставлення до звичаїв народу і природи, працездатність; збагачували словниковий запас учнів.

На кожному із виховних заходів учні показали свої набуті знання, уміння й навички, на протязі всього навчального процесу я перш ніж провести виховну годину, підбирала відповідні матеріали і добре продумувала заняття.

Діти з радістю брали участь у таких заходах, старалися як найоб'єктивніше висловити свою думку з того чи іншого приводу. Вивчення чогось нового завжди приносило учням радість і нові знання. Учні люблять пізнавати нові знання, бо вони їм легко запам'ятовуються.

Взагалі у всіх класах, де я проходив практику всі учні вчаться добре. Але є учні, які потребують індивідуального підходу. Це пояснюється тим, що вони рідко відвідують школу. І тому я старався проводити з ними додаткові заняття, на яких пояснював пропущений чи незрозумілий матеріал по даному предмету.

Майже усі уроки я проводила з використанням технічних засобів навчання.

Використання засобів наочності допомагало кращому сприйманню і засвоєнню навчального матеріалу. Адже те, що можна побачити власними очима запам'ятовується краще і на довше, ніж те, про що лише говориш. Учням краще й цікавіше сприймається новий матеріал, коли на уроці присутня цікава наочність.

Один раз, під час проходження практики, скликалися загальношкільні батьківські збори. На цих зборах я провела бесіду з батьками, які цікавилися успішністю своїх дітей, а також про поведінку учнів у школі. З деякими батьками я провіела індивідуальну бесіду, щодо їхньої дитини. Завжди при зустрічі з батьками я старалася бути привітливою, чого і навчала своїх учнів, говорити про дитину більш приємного, а погане сказати так, щоб батькам не було соромно за свою дитину, наголошувала на що потрібно звернути більшу увагу при навчанні дитини. Після роботи з батьками дитина покращувала свої успіхи у навчанні.

Клас активний, дисциплінований, чемний, їм цікаво працювати, дізнаватися щось нове для себе. Коли я проводивла заняття, то помічала, як вони мене уважно слухають, запитують про все що їм не зрозуміло.

Усі діти ретельно відвідували заняття їм було цікаво вивчати і поглиблювати знання.

Перш ніж розпочати вивчати новий матеріал, я завжди повторювала з учнями те, що вони вивчали на минулих заняттях.

Під час проведення заняття особливих труднощів не було. Перш ніж провести урок, його потрібно скласти і підготувати до його проведення. Тому я завжди планую свою роботу з учнями. Я вважаю, що на уроці діти повинні бути завжди зайняті, тобто працювати (слухати, давати відповіді на запитання). І плануючи на кожний день свою роботу з учнями я старалася цього дотримуватися.

У школі під педагогічної практики відбулося два засідання вчителів старших класів. Кожний вчитель виступав з доповіддю на різні теми, які стосувалися школи. З доповіддю про забезпечення вчителів наочними посібниками, а також і підручниками, виступила і я. Усі уважно вислухали, а директор школи пообіцяв розглянути це питання детальніше.

Протягом проходження практики я відвідувала уроки. Кожний урок був записаний з поурочними планами та розкладом. Порядковий номер уроку, число, місяць, теми уроків і домашнє завдання щоденно записувались у журналі.

Під час проходження педагогічної практики в Південній ЗОШ І-ІІІ ступенів, я ознайомилася з такими документами: правила внутрішнього розпорядку школи; книга ведення обліку для дітей шкільного віку та особові справи учнів класу, планування і звітність учителя; плани виховної роботи і плани роботи гуртка для учнів, книга педрад.

Практика в школі допомогла мені здобути практичні уміння і навички. Я вчилася проводити уроки різних типів, використовуючи інноваційні методи навчання: урок-диспут, виховний захід у формі усного журналу.

При проведенні уроків особливих труднощів не було.

Педагогічна практика поглибила і закріпила мої знання здобуті в школі з фахових педагогічних дисциплін, виробила вміння проводити навчально-виховну роботу з дітьми старшого шкільного віку, дала можливість випробувати себе в ролі класного керівника.

Під час проходження педагогічної практики в Південній ЗОШ І-ІІІ ступенів, я зрозуміла, що набуті знання в інституті я радо можу використовувати в майбутньому. Практика моя пройшла добре і дуже швидко. Школа, в якій я проходила практику, відповідала усім вимогам щодо проходження практики. Працівники і учні, з якими я зустрічалася під час проходження практики, показали себе з кращої сторони.

Підводячи підсумки я можу сказати, що я задоволена практикою, тому що краще ознайомилася із своєю майбутньою професією, дізналася багато нового, цікавого, набула і розширила свій педагогічний досвід.

2. Урок №1: Вища нервова діяльність

2.1 Мета

Освітня. Почати формувати знання учнів про вищу нервову діяльність людини; розкрити поняття «нижча нервова діяльність», «вища нервова діяльність - ВНД», «психічна діяльність»; встановити зв'язок між ВНД і психікою; визначити значення фізіології вищої нервової діяльності та психології для діяльності людини і людства в цілому.

Розвиваюча. Розвивати уміння учнів вибирати головне у матеріалі, який вивчається, уміння порівнювати та робити відповідні висновки.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до власного організму та оточуючих людей, поводити себе відповідно вихованій та порядній людині.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Місце уроку в навчальній темі. Перший у темі.

2.2 Методи і методичні прийоми

1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.

Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.

2. Репродуктивний.

Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.

Прийоми навчання: постановка взаємопов'язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

4. Візуальний: складання схем.

5. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв мязки: історія, психологія, медицина.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, м\м дошка.

Основні поняття та терміни: рефлекс, рефлекторна дуга, нижча нервова діяльність, вища нервова діяльність, психічна діяльність, психіка.

2.3 Хід уроку

2.3.1 Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів

Повторення знань (у формі бесіди) про роль аналізаторів у пізнанні навколишнього світу, у формуванні поведінки, у пристосуванні людини до навколишніх умов.

- Що таке рефлекси, яке їхнє значення?

- Яку роль відіграє зір?

- Яке значення слуху?

- Чи відіграє нюх якусь роль?

2.3.2 Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів

Неосяжні межі світу, в якому ми живемо, неосяжна його різноманітність. Вічний у своєму розвитку, він виявляється невичерпним джерелом пізнання. Нескінченний в своїх проявах, він ставить перед розумом безліч загадок. Поглянь навколо себе, але не так як дивиться людина, байдужа до див природи. Так ви нічого незвичайного не помітите. Подивіться на світ поглядом, який вміє дивуватися. Як і раніше перед нами стоять загадки пізнання - великі та малі. Але саму велику загадку сформулювали ще давні греки, написавши на одному зі своїх храмів: “Пізнай самого себе” І людина пізнає. Пізнає власну історію, мову, біологічну природу. Але цей авторитете був би неповним без тих штрихів, які вносить в нього психологія.

- Що являє собою ця наука?

- Що таке психіка? (Це наші відчуття, пам'ять, увага, мислення, емоції... Це - внутрішній світ людини).

- Результатом діяльності якого органу являється психіка згідно науковим даним?

Озирніться навкруги - все, що нас оточує і що вважається справою рук людини, насправді є результатом діяльності мозку. Всі наукові відкриття і досягнення техніки, всі великі шедеври мистецтва - продукти роботи мозку людей, також як і наші маленькі справи, помилки, навички. Від мозку залежить геніальність і обдарованість, кохання, дружба, страждання та щастя.

- Яке значення має психіка для життя організму? (Психіка - спеціальний апарат для відображення реальності а пристосування організму до оточуючого середовища.) “Відображення” - це “рефлекс” (лат.)

- Які види рефлексів наявні у людини? (Безумовні та умовні. Сукупність безумовних та умовних рефлексів тварин та людини становлять вищу нервову діяльність людини - ВНД.

Таким чином метою нашого уроку буде: встановити зв'язок між ВНД і психікою, їх значення в житті людини.

2.3.3 Повідомлення теми, мети і завдань уроку

Тема уроку: вища нервова система.

Мета уроку: вивчення всіх відділів ВНС.

Завдання уроку: навчитися розпізнавати відділи ВНС.

2.3.4 Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу

1. Історія розвитку рефлекторної теорії:

- ХVІІ ст. - Р.Декарт (фр.) “людина - це машина”;

- ХVІІ ст. - Я.Проказка (чех.) “рефлекси здійснюються нервовою системою;

- ХІХ ст. І.М.Сєченов (рос.) - “Всі акти свідомого і несвідомого життя - за способом походження є рефлекси” - 1863 р. “Рефлекси головного мозку”.

- 1849 - 1936 рр. - науковий подвиг І.П.Павлова;

2. Поняття про нижчу та вищу нервову діяльність.

Нижча нервова діяльність - це рефлекторна регуляція фізіологічних функцій організму. Вона вроджена і називається ще безумовнорефлекторна діяльність.

Вища нервова діяльність - це:

- функції кори великого мозку та підкіркових ядер;

- нерозривна єдність безумовно-та умовнорефлекторної діяльність;

- психічна діяльність, що зумовлює рефлекторну регуляцію взаємовідношень організму з навколишнім середовищем, тобто поведінку людини;

- фізіологічна основа психічних процесів;

- сукупність взаємопов'язаних

3. Подібності та відмінності між вищою нервовою та психічною діяльністю.

Психіка - це:

- особлива сторона життєдіяльності людини та її взаємодії із навколишнім середовищем;

- здатність активного відображення дійсності;

- сукупність душевних процесів і явищ (сприйняття інформації, об'єктивні відчуття, емоції, пам'ять…).

Психіка формується на основі сигнальної взаємодії організму із довкіллям. Вона проявляється у вигляді відчуттів, сприйняття, уявлень, думок, почуттів.

Подібність: фізіологія ВНД та психології тісно пов'язані, оскільки мають

один об'єкт дослідження - головний мозок, тобто обидві пов'язані з головним мозком.

Відмінність: ВНД контролює фізіологічні процеси, що відбуваються у головному мозку під час сприйняття і відтворення інформації.

4. Фізіологія ВНД і психологія

Психологія - наука, що вивчає роботу мозку, яка проявляється у вигляді уявлень, образів, емоцій, мотивів. Вона вивчає яким чином під впливом умов життя, навчання і виховання формується особистість людини.

5. Методи вивчення ВНД і психіки: самоспостереження, об'єктивне спостереження, природний експеримент, науковий експеримент, тестування.

Осмислення об'єктивних зв'язків і взаємозалежностей у матеріалі.

Таким чином, завданням вищої нервової діяльності є пізнання фізіологічних процесів, що відбуваються у головному мозку під час сприйняття, переробки і відтворення інформації, навчання, емоційних і різноманітних поведінкових реакцій.

2.3.5 Закріплення нових знань

бесіда

- Із чого складається нервова система?

- Яке значення вона має для організму людини?

- Що шкодить нервовій системі?

Що треба робити для її зміцнення?

СК (самоконтроль) - робота в зошитах

2.3.6 Узагальнення і систематизація знань

Дати відповіді на запитання:

- що об'єднує фізіологію ВНД і психологію (об'єкт вивчення - мозок);

- чим ці науки відрізняються? (робота мозку розглядяється в різних аспектах. Фізіологи вивчають роботу мозку на різних структурних рівнях. Психологи вивчають результати цієї роботи: образи, ідеї, уява, пам*ять, увага, емоції...);

- доведіть, що без розвитку цих наук неможливий прогрес медицини, педагогіки, філософії, соціології, кібернетики (всі ці науки розбираються з мозком по-своєму. Кібернетика дала їм спільну мову, що стала ніби есперанто біології, щедро обдарувала новими ідеями, фактами, задумками - і все заради процвітання людства.

2.3.7 Підбиття підсумків уроку

Виберіть правильну відповідь (одну або кілька)

1. Виберіть складові центральної нервової системи:

а) головний мозок;

б) спинний мозок;

в) черепно-мозкові нерви;

г) спинномозкові нерви.

2. Виберіть складові периферичної нервової системи:

а) головний мозок;

б) спинний мозок;

в) черепно-мозкові нерви;

г) спинномозкові нерви.

3. Виберіть шлях збудження по чутливому нерву:

а) до нервового центру;

б) від нервового центру;

в) до нервового центру та від нього.

4. Виберіть шлях збудження до центру та від нього:

а) чутливий;

б) руховий;

в) змішаний.

5. Назвіть складові центральної і периферичної нервової системи та встановіть зв'язок між ними.

2.3.8 Домашнє завдання

с.220-225,прочитати і коротко законспектувати.

2.4 Самоаналіз проведеного уроку

Зміст уроку відповідав вимогам програми. Зміст і структура уроку сприяли формуванню логічних умінь : аналізувати ,узагальнювати ,порівнювати ,робити висновки ,загально навчальні уміння :працювати з малюнками, таблицями, підручником.Мцжпредметні зв мязки: історія, психологія, медицина.

Були вірно визначені і реалізовані основна навчальна, виховна і розвивальна цілі . Були враховані вікові і психолого-фізіологічні особливості класу, індивідуальні особливості конкретних учнів .

Я гадаю що вибраний мною тип уроку є доцільним. Зміст уроку був оптимально визначений, відповідав вибраним цілям і завданням, типу уроку. На моєму уроці найбіль суттєвим було повністю розкрити тему, зацікавити учнів даним уроком. Всі етапи структури уроку були розкриті.

Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності; методи стимулювання і мотивації навчальної діяльності; методи контролю і самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності. Мені вдалося ефективно використати наявне в кабінеті обладнання. Були застосовані ілюстрація, демонстрація, ТЗН. У мене на уроці домінували фронтальні і індивідуальні форми навчання. Була встановлена організація навчально-пізнавальної діяльності учнів. Я пояснювала - всі мене слухали, коли я запитувала - діти підіймали руки і відповідали. Діти працювали з підручником, а потім відповідали на запитання. Учні аналізували малюнки, також я звертала їх увагу на знаходження най головного. З учнями я проводила термінологічну роботу: проговорення термінів уголос; робота над засвоєнням орфографії нових біологічних термінів; виявлення змісту термінів (семантика, смислове значення); запис терміну на дошці та в зошитах учнів; вправи на взаємозв'язок терміну і поняття; морфологічний і фонетичний аналіз термінів; використання термінів у різних навчальних ситуаціях. учень мотивація пізнавальний виховний

На уроці під час перевірки переважали завдання репродуктивного і продуктивного рівня. Я використовувала бесіди під час пояснення. Під час контролю і корекції знань, умінь і навичок Я використовувала індивідуальний і диференційований підхід.

На уроці учні добре відповідали. Я об'єктивно, з коментарями та у відповідності до критеріїв оцінювались знання за роботу на уроці. Мої оцінювальні судження співпадали з державними вимогами, які висуваються до усних і письмових відповідей .

Вірно визначались обсяг та складність домашнього завдання. Домашнє завдання було диференційоване.Я розповідала учням як тереба виконувати домашнє завдання, що треба спочатку уважно прочитати,а потім відповідати на запитання.

На своїх уроках я намагаюсь користуватися активними методами роботи, тому що активність - це психічна якість, риса характеру людини, яка виражається в посиленій діяльності. Ця якість не вроджена і не постійна, а може динамічно розвиватися, прогресувати і регресувати під впливом сімґї, школи, праці, товаришів та інших соціальних факторів. Найголовніше, що на кожному уроці необхідна пізнавальна активність, а вона залежить тільки від учителя, від його уміння активізувати учнів. Активні методи спонукають дітей до старанного навчання. При активних методах всі на уроці працюють інтенсивно, з цікавістю та бажанням: слухають - думаючи, спостерігають - думаючи, читають - думаючи, виконують завдання - думаючи… Головне, що активні методи допомагають старанності всіх учнів: сильним, кмітливим, допитливим, слабким, безвільним, ледачим…

3. План-конспект позакласного заходу з біології та основ здоров'я

Тема: «Подорож в країну Вітамінію»

Напрямок: виховання здорового способу життя, позакласна робота з біології та основ здоров'я.

Форма проведення: біологічна вистава.

Вік: учні 6-9 класів.

Мета заходу:

- формування в учнів життєвих компетенцій за змістовою лінією «Ціннісне ставлення до себе і свого здоров'я»;

- розглянути зміст понять «вітіміни», «гіповітаміноз», «гіпервітаміноз»;

- з'ясувати роль вітамінів для нормальної життєдіяльності організму, їх вміст у харчових продуктах.

- виховувати в учнів пізнавальний інтерес та артистичні здібності.

Попередня підготовка: проведення заходу потребує попередньої підготовки учнів: вони вчать текст ролі, готують плакати, емблеми, білети для глядачів. Захід проводиться старшими учнями для молодших (котрі є глядачами). Суть його полягає в ознайомленні молодших школярів із важливістю вітамінів для нормальної життєдіяльності організму та їхнім вмістом у харчових продуктах. Для старших учнів така форма проведення служить для закріплення отриманих знань.

Обладнання: плакати із зображеннями продуктів, в яких містяться вітаміни, відповідно кожному вітаміну.

3.1 Сценарій заходу

Ведучий: Будь ласка, підніміть руки ті з вас, які любили раніше, або люблять і зараз читати казки. Сьогодні я пропоную вам помандрувати у чарівний світ казки. Ми завітаємо в казкову країну. Згодні? Називається ця країна Вітамінія. Але спочатку я розповім вам один цікавий випадок. У 1881 році російський лікар М.І.Лунін провів цікавий дослід. Він узяв дві групки тваринок і почав їх… годувати. «Що ж тут незвичайного?», - скажете ви. А ось що. Першу групку тварин він годував не природною, а штучною їжею. Він добув із молока необхідні речовини - білки, жири і вуглеводи, також додавав воду і мінеральні солі і цією їжею годував тварин. Через деякий час тваринки захворіли. Вони поступово слабли, ставали все більше млявими і зрештою загинули. Другу групу тварин вчений годував справжнім молоком - і вони лишалися цілком здоровими. Лунін вирішив, що в природніх продуктах містяться ще якісь невідомі речовини, яких немає у штучній їжі. Що ж це за речовини? Тільки через 30 років вчені змогли дати відповідь на це запитання. Цими речовинами виявились вітаміни - з ними ми сьогодні і познайомимось. Отже, рушаємо в країну Вітамінію! Закрийте очі, проводимо телепортацію. (Ведучий перегортає листки з малюнками лицевою стороною до глядачів.) Ми вже знаходимось у цій країні. А ось і її жителі. («Вітаміни» входять і сідають у свої «будиночки».) Давайте з ними познайомимось:

- Я - вітамін А.

- Я - вітамін С.

- Я - вітамін Д.

- Я - вітамін Е.

- А нас - ціла велика родина - вітаміни групи В. Нас дуже багато: В1, В2, В3…, аж до В12. Але зараз вдома лише декілька.

Ведучий: Ви погляньте, тут є лікарня, а в ній - лікар. Пане лікарю, то виявляється, що жителі Вашої країни хворіють?

Лікар: Ні, наші жителі не хворіють, але до нас привозять хворих із інших країн і ми їх лікуємо.

Ведучий: Які ж хвороби ви лікуєте?

Лікар: Рахіт, цинга, бері-бері, куряча сліпота та ряд інших. Ці хвороби викликають гіповітамінозами - тобто недостатність вітамінів в організмі.

Ведучий: Це напевне, дуже серйозні хвороби, розкажіть нам про них, будь ласка. Ви дуже розумна людина, якщо вмієте виліковувати від таких важких хвороб, і Ви робите дуже гарну справу, рятуючи від них людей. Ми вас дуже просимо - розкажіть, як Ви це робите.

Лікар: Що Ви, що Ви! Я зовсім не головний у цій справі. Я лише даю певні поради і рекомендації, а основну роль у процесі лікування відіграють вітаміни. Тож нехай вони самі розкажуть вам про це, а я із задоволенням буду вашим екскурсоводом.

Ведучий: Добре. Ми завітаємо в гості до кожного з вітамінів і ближче познайомимось із ними.

Лікар: Спочатку ми підемо в гості до вітаміну А. Вітаміне А, розкажи, будь ласка, нашим гостям трішки про себе.

- Я - вітамін А. Я знаходжуся в різних продуктах рослинного і тваринного походження. Рослинного: морква, шпинат, абрикоси, червоний перець, квасоля, цибуля, гарбуз, укроп, петрушка, яблука, обліпиха, кавун, диня, виноград. Як бачите, я полюбляю жовті і червоні кольори. Тваринного: риб'ячий жир, вершкове масло, яєчні жовтки, печінка, нирки, риба і риб'яча ікра. Я допомагаю організму рости і розвиватися, також забезпечую людині нормальний зір. Якщо мене не вистачає в організмі, то у дітей сповільнюється процес росту, шкіра стає сухою, пошкоджуються оболонки всіх органів, а також настає захворювання «куряча сліпота» - коли люди погано бачать увечері.

Лікар: Дякую за розповідь. А тепер ходімо до наступного будиночка.

- Я - вітамін Д. Я знаходжуся в основному у продуктах тваринного походження: риб'ячий жир, печінка, ікра риб, жовток яйця, масло, молоко і молочні продукти, дріжджі; гарбуз, петрушка. А також я можу сам утворюватися у шкірі людини під дією сонячного світла. Я регулюю обмін речовин в організмі. Якщо мене не вистачає, то розвивається хвороба «рахіт» - всі м'язи стають дуже слабкими, живіт відвисає і стає великим, кістки стають м'якими і не можуть тримати тіло, тому ноги викривлюються, кістки черепа не стають міцними і тому голова росте великою, болять м'язи і суглоби.

Лікар: Дякую, вітаміне Д, за розповідь. А зараз я запрошую вас завітати в гості до вітаміна С.

Ведучий: Чекайте-чекайте, здається, це ім'я мені знайоме. Я чув про вітамін С одну дивну історію - коли він урятував життя багатьох людей. Це було давно, у XV столітті. В експедиції мореплавця Христофора Колумба захворіло багато моряків: ясна у них набрякали і кровоточили, зуби випадали, були крововиливи під шкірою, загальний стан організму швидко гіршав. Корабельний лікар не міг їх вилікувати. Матроси відчували швидку смерть. Вони попросили Колумба висадити їх на острові, мимо якого пропливали, аби вони могли вмерти на суші. Христофор Колумб зробив це. Коли ж він повертався назад, то вирішив знову відвідати острів, аби поховати останки своїх вірних матросів. Якими ж були його здивування і радість, коли він побачив усіх їх живими і здоровими! Матроси повернулися на корабель, а острів назвали островом Порятунку. І ніхто не знав, що врятував людей не острів, а інший, таємний рятівник, - вітамін С, який містився у плодах, що їх їли моряки. Пане лікарю, чи правдива ця історія?

Лікар: Так, це правда. А тепер ходімо ж у гості до цього відважного вітаміна.

- Я - вітамін С. Я знаходжуся в основному у рослинній їжі: ягоди шипшини, чорна смородина, капуста, помідори, лимони, апельсини, перець, кріп, морква, буряк, квасоля, чорна горобина, горох, картопля, обліпиха, гарбуз, цибуля, виноград, яблука, персики, кавун, диня, полуниця, петрушка, щавель, укроп. Зовсім трохи - нирках і печінці. Я посилюю обмін речовин, впливаю на утворення і становище тканин тіла людини, посилюю активність захисних частинок, які є в крові людини - вони захищають увесь організм від шкідливих мікробів і різних хвороб. Крім того, я роблю ще безліч інших справ. Якщо мене не вистачає, то стінки кровоносних судин стають крихкими і легко ламаються, в тілі виникають крововиливи, знижується тиск крові, погіршується загальний стан організму і розвивається хвороба цинга. Цинга раніше називалася Скорбутом, тому мене іще називають протискорбутним вітаміном, або ж «аскорбінова кислота».

Лікар: Дякую за розповідь. А зараз подивіться на фотографію цього чоловіка, якого вилікував наш хоробрий вітамін. (Показує малюнок.)

Ведучий: А ось, я бачу, такий красивий вітамін. Завітаймо до нього.

- Я - вітамін Е. Мене називають вітаміном краси. Я знаходжуся у рослинних оліях (наприклад, соняшниковій або оливковій), у насінні яблук, у горіхах, в яєчному жовтку, печінці, незбираному молоці, в пшениці та її проростках, вівсянці, в зелені та в бобових рослинах. Якщо мене не вистачає, у людини слабнуть і руйнуються м'язи, шкіра стає в'ялою і покривається темними плямами; також людина стає нервовою, дратівливою, швидко втомлюється, у неї хворіють серце і печінка.

Лікар: Дякую, вітаміне Е. А тепер рушаймо до дружної родини вітамінів групи В.

- Я - вітамін В1. Я знаходжуся у висівках рису і пшениці, дріжджах, бобових і зернових культурах, деяких овочах і фруктах - шпинат, капуста, цибуля, морква, яблука,горіхи, апельсини, сливи, хлібобулочні вироби, а також у печінці, м'ясі, рибі і яйцях. Я посилюю процеси обміну речовин. Якщо мене не вистачає, то спостерігаються порушення в нервовій діяльності: людина стає нервовою, боязливою, їй часто щось ввижається, вона втрачає пам'ять і розум. Крім того, виникає захворювання «бері-бері» - руйнуються м'язи і руйнується серце.

Лікар: так-так, я пам'ятає хворих із такою хворобою; в основному це були жителі тихоокеанських островів, основною їжею яких був очищений рис, а вітамін В1, як він уже сказав, містить у висівках. Саме дослідження цієї хвороби і поклали початок вивченню вітамінів та їх впливу на організм.

- Я - вітамін В2. Я знаходжуся в дріжджах, яєчному жовтку, молочних продуктах, м'ясі великої рогатої худоби, рибі, нирках, печінці і зовсім трохи - в хлібобулочних виробах, овочах і фруктах (капуста, укроп, петрушка, горох, гречка та інші крупи). Я посилюю обмін речовин та енергії і ріст організму. Якщо мене не вистачає, то пошкоджуються різні внутрішні органи і очі, з'являються ранки на шкірі, особливо на обличчі і на руках, язик стає яскраво-червоним, на ньому з'являються тріщини.

- Я - вітамін В5. Я знаходжуся в печінці, нирках, м'ясі, молоці і молочних продуктах, яйцях, риб'ячій ікрі, зернобобових культурах, висівках і дріжджах, у цвітній капусті та петрушці. Я посилюю обмін речовин і енергії. Якщо мене не вистачає, то виникає хвороба «пелагре», при якій з'являються ранки на обличчі і на руках, спостерігаються нудота і розлади кишечника, язик стає червоний і блискучий, з тріщинами; людина втрачає пам'ять, їй починає щось ввижатися, вона втрачає розум і стає недоумкуватою.

- Я - вітамін В12. Я знаходжуся в основному у тваринних продуктах - печінка, нирки, м'ясо, молоко, яйця, риба, сир, а також - у морській капусті, бобових культурах. Я посилюю утворення крові і виконую ще й іншу роботу. Якщо мене не вистачає, то розвивається хвороба «недокрів'я, або малокрів'я», при якій спостерігається порушення утворення крові; затримується ріст і розвиток людини, порушується діяльність нервової системи.

Ведучий: Яка нова і цікава інформація! Вислухавши ці розповіді, ми так зрозуміли, що потрібно якомога більше вживати в їжу вітамінів. Чим більше, тим краще. Так?

Лікар: Це не зовсім так. Ви правильно зрозуміли, що вітаміни дуже важливі для життя організму і при їх недостачі виникає ряд серйозних порушень. Але не слід вживати їх занадто багато, тому що це може призвести до гіпервітамінозу - це хвороби, які виникають внаслідок надлишкової кількості вітамінів в організмі. Для прикладу, я розкажу вам таку історію: екіпаж одного корабля, який вирушив у плавання в полярні води, весь загинув. Оскільки свідків не лишилося, причина смерті не встановлена точно, але є версія, що смерть екіпажу настала після того, як команда поїла печінку впольованого білого ведмедя або кита. У печінці цих тварин дуже багато вітаміну А. Його там настільки багато, що досить з'їсти 100г печінки, як виникає отруєння. А якщо з'їсти 500г цієї печінки, то настане смерть. Отже, як бачите, надлишок вітаміну також викликає порушення обміну речовин і навіть смерть.

Ведучий: Дякую, що попередили нас про цю небезпеку. Тепер, діти, вам зрозуміло, чому батьки так хвилюються, аби маленькі діти не наїлися багато аптечних горошин-вітамінок? Це небезпечно для життя! Пане лікарю, я хочу з'ясувати ще одне питання: ми часто зустрічаємося з тим, що людині не вистачає якогось вітаміну в організмі. Але, разом з тим, вона у достатній кількості вживає ті продукти, в яких він міститься. Як же це пояснити?

Лікар: Ви не врахували того, що при приготуванні їжі і зберіганні продуктів багато вітамінів, на жаль, гинуть. Я передбачив це ваше запитання і запросив до нас нашого знаменитого шеф-кухаря, переможця змагань по кращому зберіганню вітамінів. Він розповість вам про те, як приготувати їжу і не втратити вітамінів.

- Я -шеф-кухар. Я розкажу вам, як зберегти вітаміни при приготуванні їжі.

Вітамін А при варінні зберігається, але гине при сушінні і довгому зберіганні.

Вітаміни групи В - при високій температурі половина їх гине, тому більшість продуктів, у яких вони знаходяться, слід їсти сирими (молоко, яйця, овочі).

Вітамін С - 1)руйнується, якщо стикається з повітрям, тому чистити і різати овочі слід перед самим варінням, а не наперед; 2)руйнується при високій температурі на повітрі - тому слід варити під закритою кришкою; 3)руйнується при стиканні з металом - тому не можна варити овочі у алюмінієвому посуді, треба в емальованому; 4)вітамін С руйнується, якщо довго зберігати готову їжу - тому їжу слід їсти свіжою, а не залишати надовго.

Дотримуйтеся цих порад і ви збережете вітаміни у ваших продуктах.

Лікар: Дякую за розповідь.

Ведучий: Сьогодні ви розповіли нам багато нової і цікавої інформації. Ми її не забудемо, правда ж, діти?

Вітамін С: Ми запрошуємо вас приходити іще до нашої країни. Тепер ви знаєте, де нас можна знайти. Отже, коли буде потрібно, приходьте, ми завжди вам допоможемо.

Вітамін D: А щоб ви не забули, де нас шукати, ми подаруємо вам ось цю таблицю-карту, у якій записані наші імена і де нас шукати у разі виникнення якоїсь хвороби.

Лікар: Вітаміни - ніби люди. Як декілька людей можуть жити в одному будинку, так і декілька вітамінів можуть бути в одному продукті. Наприклад, у моркві є аж три вітаміни - А, С і В1. А ну ж бо, перевіримо, як ви запам'ятали своїх нових знайомих, чи пам'ятаєте, де їх шукати?

Ведучий: Подивіться уважно на свої білети. Що ви бачите? Які вітаміни є у тих овочах чи фруктах, зображення яких ви тримаєте в своїх руках? (Далі діти по черзі називають свій «білет» і вітаміни, які є у ньому.)

Яйце - А, Д, Е, В1, В2, В5, В6, В9, В12.	Апельсин - С, В2, В9.
Печінка - А, Д, Е, В1, В2, В5, В6, В9, В12, С.	Морква - А, С, В6, В9.
Молоко - А, Д, Е, В2, В5, В6, В9, В12.	Червоний перець - А, С, Е.
Риба - А, В1, В2, В6, В9.	Яблуко - А, С, Е, В1, В2, В6.
М'ясо - В1, В2, В6, В9, В12.	Квасоля - А, С, В, Е.
Шпинат - С, А, Е, В1, В2, В5, В6, В9.	Цибуля зелена - А, В, С.
Петрушка - С, А, Е, В1, В2, В5, В6, В9.	Капуста - А, С, В1, В6, Е.
Брокколі - С, А, Е, В1, В2, В6.	Помідор - А, С, В1, В2.
Горох - С, А, Е, В1, В2, В5, В6, В9.	Банан - А, С, В6, В9.
Соя - А, Е, В2, В6, В9, В12.	Слива - С, В1, В2.
Виноград - А, В1, В2, В6, С.	Огірок - А, С, В1, В2.
Гарбуз - С, А, Д, група В (В9 та ін.)	Груша - С, В1, В2.
Кавун і диня - С, А, група В (В9 та ін.)	Лимон - А, С, В2.

Ведучий: Добре, гарно запам'ятали. Бачу, не забудете, де живуть ваші друзі. А тепер давайте подякуємо вітамінам і панові лікарю за їхні розповіді.

Лікар: приходьте ще до нашої країни. Сьогодні ви познайомилися з деякими її жителями, але це ще не всі. Деякі в цей час лікували хворих - але ви можете познайомитися з ними наступного разу.

Ведучий: От і все на сьогодні, друзі. Закінчилася наша подорож. Сподобалися вам наші нові друзі? Як їх звати? Запам'ятали, де вони живуть? А ось цю таблицю карту, яку подарували нам вітаміни, ми прикріпимо у кабінеті, аби ви могли будь-коли її прочитати. Дякую за увагу. До побачення.

3.2 Аналіз вчителя біології: Грибченко Ю.О.

Новий матеріал викладався дуже жваво, викладач активізував діяльність учнів шляхом привернення їх уваги до обговорення зазначеної теми.

У цілому можна сказати, що студент показав себе висококваліфікованим фахівцем. Уміє володіти класом, тримати увагу учнів, активізувати їх діяльність, викликати зацікавленість до матеріалу, який викладається. Стиль, манера спілкуватись, зовнішній вигляд - все казало про те, що студент відмінно підготувався до заняття. У свою чергу учні теж показали себе з найкращої сторони. Вони були дисципліновані , відчувалася повага до практиканта і одне до одного .

На заході і учні, і студент отримали задоволення від спілкування. Крім того, школярі дізналися багато нового і корисного.

3.3 Самоаналіз позакласного біологічного заходу

Зміст заходу відповідав вимогомпрограми . Відповідність віковим особливостям, запитам, інтересам даного дитячого колективу. Участь школяра у виборі теми. Захід сприяв формуванню логічних, загальнонавчальних і спеціальних умінь. Міжпредметні зв'язки здійснювалися між біологією,психологією ,ботанікою .

Я гадаю що вірно були визначені і реалізовані навчальні, виховні й розвивальні цілі. Були враховані вікові і психологічні особливості класу, індивідуальні особливості конкретних учнів . Учні брали участь у підготовці заходу(розподіл доручень, розподіл ролей, участь у оформленні, залучення до технічної підтримки заходу).

Зміст заходу був оптимально визначений і відповідав вибраним цілям і завданням. Головним і найбільш суттєвим у змісті заходу було важливість вітамінів у життєдіяльності і розвитку організму . Толерантність і демократичність взаємостосунків педагогів і дітей, членів ради справи і учасників заходу. Точність і організованість початку. Ефективність оформлення. Підготовка учнів до активного сприймання нової інформації. Змістовність заходу, достовірність, науковість, емоційна насиченість фактичного матеріалу, зв'язок з життям, опора та життєвий досвід учнів. Доцільність відбору методів і методичних прийомів. Роль педагога у проведенні заходу. Раціональне використання ТЗН. Увага, зацікавленість, дисциплінованість дітей. Все що я планувала в сценарію було реалізовано.

Були поєднанні групові і індивідуальні форми навчання. На заході переважали завдання продуктивного і творчого рівня. Мені вдалося зацікавити і організувати роботу класу. На даному заході я відчувала доброзичлива атмосфера і партнерство між учнями класу. На уроці і учні, і я отримали задоволення від спілкування. Крім того, школярі дізналися багато нового і корисного .

4. Позакласний виховний захід на тему «Що я знаю про СНІД»

Мета: сформувати у підлітків розуміння власної відповідальності за ризик інфікування ВІЛ та ІПСШ; сприяти зміні мотивації статевої поведінки підлітків на користь репродуктивного здоров'я та індивідуального захисту від ВІЛ; систематизувати знання про шляхи передачі ВІЛ; навчити оцінювати конкретні ситуації; формувати вміння підлітків робити усвідомлений вибір на користь здорового способу життя.

Дидактичні матеріали: плакат «СНІДу -- ні», м'ячі, пам'ятки для учнів, анкета «Шляхи передачі ВІЛ».

Ресурсне забезпечення: аркуші паперу формату А2 і А4, скоч (або цінники), стікери, двосторонній скоч, олівці, ручки, фломастери, маркери, малюнки квіток, картки з написами «так», «ні».

4.1 Хід заняття

1.Повторення правил роботи.

Учні висловлюють свої пропозиції щодо проведення уроку: правило піднятої руки, активність, лаконічність та добровільність виступу, гарний настрій тощо.

2.Гра-масаж «Дощик».

Діти стають колом і попередньому роблять масаж, промовляючи: «Хмари-хмари, дощик-дощик (гладять та злегка постукують по спині), пішов град (сильніше стукають по спині)». Розвертаються і повторюють вправу.

3.Вправа «Ваші очікування».

Діти повідомляють про те, що вони хочуть почути на занятті. Прикріплюють свої побажання на стікерах на пісочний годинник.

4. Інформаційне повідомлення «Вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) та синдром набутого імунодефіциту (СНІД)»

Як відомо, СНІД - одна з найважливіших проблем, з якою людство зіткнулося у XX ст. і ввійшло у XXI ст.

Стрімко зростає кількість інфікованих, хворих і померлих від СНІД людей. Багато про СНІД уже відомо, але щодня з'являється нова інформація. Водночас накопичено певний багаж знань, використання якого коли й не зупинить поширення хвороби, то хоча б загальмує його.

- Давайте визначимо поняття, які будуть використовуватися на занятті.

- Як розшифровуються скорочення ВІЛ і СНІД? (тренер пише на аркуші слова, а потім їх розшифрування).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тренер послідовно пояснює, що означають поняття «вірус» (збудник захворювань), «імунодефіциту» (відсутність захисної реакції системи організму, яка має забезпечувати захист від мікроорганізмів, що спричиняють хвороби), «синдром» (ряд ознак (симптомів), які вказують на наявність певної хвороби чи стану), «набутого» (такого, що з'явився протягом життя, а не від народження), «імунного» (стосується імунної системи, яка забезпечує захист людини від мікроорганізмів, що спричиняють хвороби), «дефіциту» (брак чогось, у даному випадку - захисної реакції імунної системи людини на наявність в організмі шкідливих вірусів, мікробів).

- СНІД є кінцевою стадією захворювання людини, викликаного ВІЛ.

- Трохи історії. Перші випадки захворювання на СНІД було діагностовано 1981 року у США. Спочатку хвороба видавалася вельми загадковою, У Франції, як тільки з'явилися перші повідомлення про таємничу хворобу, сформували групу дослідників для її - вивчення під керівництвом ученого-вірусолога Люка Монтеньє». За два роки (починаючи з 1981 р.) було з'ясовано загальну картину хвороби, знайдено її збудника - вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), розроблено методи, за допомогою яких виявляють вірус хвороби в організмі людини встановлено механізм негативної дії вірусу на організм. Уперше ВІЛ було виділено та ідентифіковано у 1983 р. французькими вченими на чолі з Монтеньє в Пастерівському інституті в Парижі. Водночас про факт відкриття вірусу, котрий спричиняє СНІД, повідомили американські вчені з Національного інституту здоров'я на чолі з Робертом Галло.

ВІЛ -- це вірус імунодефіциту людини, який розвивається та розмножується в організмі людини і призводить до повної втрати захисних сил організму та розвитку СНІД.

Як уже зазначалося, СНІД - це синдром набутого імунодефіциту, тобто хвороба імунної системи, викликана вірусом. Віруси є збудниками багатьох хвороб, наприклад, грипу, герпесу, деяких видів раку. ВІЛ, як і інші віруси, є мікроорганізмом, що його неможливо побачити за допомогою звичайного мікроскопа. Для своєї життєдіяльності вірус має проникнути в живу клітину У випадку ВІЛ - в імунну клітину людини.

Віруси, в тому числі й ВІЛ, виявляються за допомогою спеціальних методів дослідження крові. Коли вірус з'являється в організмі, імунна система починає виробляти в імунних клітинах специфічні білки - антитіла, які борються з вірусом. Наявність антитіл у крові людини свідчить про те, що в її організм потрапила інфекція. Але слід знати, що з моменту проникнення ВІЛ в організм минає від 2 до 12 тижнів, протягом яких організм продукує достатню кількість антитіл, аби їх уже можна було виявити в крові. В цей період (його ще називають «вікно») вірус неможливо виявити в організмі, оскільки він ще не накопичився в достатній кількості. Тому людям, що проходять тестування на ВІЛ, рекомендують за наявності негативного результату повторити аналіз через три місяці.

Носії ВІЛ упродовж тривалого часу можуть виглядати і почуватися здоровими, хоча відразу після інфікування спостерігаються симптоми, що нагадують гостре респіраторно-вірусне захворювання або застуду. Потім настає прихований період, коли вірус себе не проявляє. Цей період може тривати роками. Весь цей час ВІЛ-інфікована людина почувається добре і, не підозрюючи, що в неї ВІЛ-інфекція, може інфікувати інших. Та з часом імунна система дедалі більше ослаблюється, а вірус сильнішає. Минають роки, і людина врешті захворює на СНІД, що через деякий час призводить до смерті. Дуже часто головною причиною смерті є навіть не СНІД, а інші інфекції, з якими ослаблений ВІЛ-інфекцією організм не в змозі боротися.