Школи могли користуватися підручниками, які затверджувало Міністерство народної освіти. Їх вибір був широкий - з усіх предметів існувало по декілька навчальних книг (учитель мав можливість їх вибирати). Однак їх якість досить часто не відповідала потребам навчального процесу. У багатьох випадках книжок не вистачало взагалі (наприклад, азбук, букварів та граматик). Аналіз змісту підручників початку ХХ століття доводить, що вони переважно були відірвані від реального життя. У післяреволюційний час через політизацію освіти, відсутність навчальної літератури викладання предметів українською мовою та самої української мови гальмувалося.

У третьому розділі „Особливості формування в учнів цілісної наукової картини світу в умовах комплексної системи навчання” охарактеризовано змістовий та процесуальний компоненти формування в учнів компонентів наукової картини світу у комплексній системі навчання (1920 - 1932 рр.) та проаналізовано навчально-методичне забезпечення цього процесу.

З'ясовано, що комплексна система навчання формувалася на ідеологічній, політичній, суспільно-корисній, трудовій спрямованості освіти, а навчальний матеріал відбирався залежно від ідеологічної чи суспільно-економічної доцільності та узгодження навчання з інтересами дитини, залученні учнів до активної навчальної роботи, поєднанні фізичної та розумової праці, самодіяльності тощо. За цією системою вчитель допомагав учням установлювати зв'язок навчальної праці з життям. Комплексні програми складалася із послідовно розташованих одна за одною комплексних тем, що поділялася на три частини: „Праця”(основна), „Природа”, „Суспільство”. У процесі проходження комплексів учні вивчали суспільно-корисну працю людей в різні історичні епохи, природничонаукові, технічні відомості, соціально-економічні та політичні форми й умови життєдіяльності людини, а також досліджували, виконували вправи, отримували узагальнені знання про навколишню дійсність. Навчальний процес у школах організовувався за певними темами й напрямами, а не за окремими дисциплінами, як у предметній системі. Основні напрями (природа, праця та суспільство) охоплювали все оточуюче дитину середовище і поєднували (інтегрували) знання різних наук довкола певного об'єкта трудової діяльності. У процесі вивчення трудової діяльності зникала ізольованість дисциплін, навчальний матеріал об'єднувався, пов'язувався із життям, узагальнювався й на основі цього формувалася в школярів цілісна наукова картина світу.

Доведено, що формуванню в учнів цілісної наукової картини світу сприяло використання дослідницьких методів: лабораторних робіт, методу проектів, дальтон-плану, екскурсій, самостійних досліджень, спостереження за довкіллям та впровадження інтегрованих дисципліни. Таким був курс суспільствознавства, що передбачав вивчення суспільного життя в його різноманітних (економічних, соціально-культурних і політичних) виявленнях і включав знання з таких навчальних предметів, як історія, економгеографія, політекономія, конституція та ін. Дослідницькі методи створювали умови для формування в дітей цілісної картини світу через відчуття взаємозв'язків між явищами, але їх використання не завжди було виправданим, ураховуючи, що школи мали старе устаткування і його було недостатньо - під час роботи виникали черги, частину дослідів неможливо було провести, що знижувало продуктивність праці школярів.

Установлено, що зміст освіти у школах України був різним і тому наукові картини світу в учнів відрізнялися. По-перше, в сільських школах вивчали особливості сільського життя та ведення сільського господарства, а в міських - розглядали організацію життя в місті, роботу заводів і фабрик, кустарне виробництво тощо. По-друге, зміст освіти залежав від того, яку з програм і який навчальний план обере для себе та чи інша школа. По-третє, кожна школа самостійно змінювала наповненість комплексів навчальним матеріалом та ознайомлювала дітей з місцевими уявленнями про життя, з умовами життя і праці в даному регіоні, з краєзнавчим матеріалом (матеріал розташовувався за принципом „від дитини до світу”). Навчання рідною мовою полегшувало поєднання наукової і побутової картин світу, однак перехід на українську мову був складним, оскільки бракувало навчально-методичного забезпечення й учителів.

Виявлено, що для отримання наукових знань вагоме значення належало навчальній літературі. Кожного року видавалася нова освітня література, і тому в школах її бракувало й належної якості вона не мала. У підручники першочергово включали матеріал, що задовольняв ідеологічні вимоги (вони постійно змінювалися), а потім змістове наповнення з дисципліни. Навчальні книги щорічно видавалися для кожного триместру. До них належали робочі книги, підручники, довідники, енциклопедії, література для комплексних тем, нариси з історії окремих наук, бібліотечка юного піонера тощо. Видавали також шкільну бібліотеку для вчителя та книгозбірню піонерського ватажка, в яких можна було знайти методики викладання окремих предметів і проведення лабораторних практикумів, інформацію з досвіду роботи (з педагогічної практики) тощо. Основними були робочі книги, а підручники та інша навчальна література визначалися як допоміжні. Навчальний процес не обмежувався роботою з підручником, а вимагав, щоб учні, працюючи над комплексними темами, використовували довідкову та додаткову літературу. Такий підхід до організації навчально-виховного процесу дав змогу поєднати отримані з навчальної літератури знання з життям, допомагав більш ефективно формувати в дітей цілісну наукову картину світу.

У розділі висвітлено, що в цей період прогресивні освітяни, незважаючи на певний тиск партійних та державних органів влади, підтримували комплексну систему навчання як таку, що значною мірою задовольняла потреби підготовки молоді до життя, розуміючи при цьому, що недоліків у комплексній системі навчання чимало і їх необхідно усувати. Однак центральна влада змусила Наркомос України на початку 30-х років затвердити навчальні плани початкової, семирічної і середньої школи на основі предметного викладання дисциплін. Відтоді в Україні була прийнята єдина для всього СРСР організація роботи навчальних закладів і система навчання в них.

У четвертому розділі „ Формування в школярів наукової картини світу в умовах предметної системи навчання (1932 - 1991 рр.)” розглянуто особливості концепцій змісту освіти, форм, методів і засобів формування в школярів наукової картини світу в зазначений період.

Визначено, що шкільні реформи цих років передбачали якісні й кількісні зміни змісту освіти як усієї шкільної системи, так і кожної окремої дисципліни. У першу чергу посилилася ідеологізація навчально-виховної роботи школи. Усі предмети вивчалися на основі діалектико-матеріалістичного вчення та партійних постанов. У цей період завершується централізація управління школою, продовжується ліквідація національної освіти, русифікація школи, введення єдиних для всього Радянського Союзу навчальних планів, програм, підручників, методичних рекомендацій, наочних посібників, матеріального забезпечення тощо. Відбуваються у цей період негативні зміни в змісті освіти: біологічні науки вивчаються на основі лисенківщини (з 1948 по 1960-ті роки), трудове навчання виключають із навчальних планів (з 1937 по 1954 рр.), має місце відхід від одинадцятирічної школи в 1964 році, третина телеуроків має ідеологічну основу тощо. Тільки з перебудовою країни поступово відходить у минуле єдиний зміст навчання та централізація шкільної системи, починає відроджуватися національна школа. Однак відсутність парадигми цілісного підходу до знань не давала можливості формувати в учнів цілісні знання.

За цей період формування в школярів наукової картини світу змінювалося через збільшення обсягу отримуваних наукових знань на основі розширення сітки шкіл, подовження терміну навчання, залучення дітей до навчання в початковій, неповній середній та середній школі.

Побудова шкільної освіти за предметною системою навчання, з однієї сторони, забезпечувала можливість підвищити обсяг наукових знань школярів, спростити організацію навчального процесу та написання навчальної літератури. З іншої, предметне навчання формувало однобічні знання, адже кожна навчальна дисципліна передбачала вивчення і узагальнення явищ, фактів, процесів тільки зі сторони своєї науки й ніяк не пов'язувала їх із трактуваннями інших наук. Тому в учнів формувалися фрагментарні частини наукової картини світу. Водночас підвищення рівня трудового і професійного навчання, упровадження інтегрованих предметів, реалізація міжпредметних зв'язків та організація узагальнюючих занять, включення у програми і підручники матеріалу з формування в учнів наукової картини світу забезпечили можливість в 60-80-х роках значною мірою покращити процес формування в учнів цілісної наукової картини світу.

З'ясовано, що для становлення в учнів цілісних знань у програму з фізики 1967 року уведено вивчення наукової картини світу, в школах з 1981-1982 навчального року активно впроваджені міжпредметні зв'язки - у навчальні програми було введено спеціальний розділ „Міжпредметні зв'язки”. Він допомагав учителям пов'язати нові навчальні теми з опорними, необхідними для здійснення взаємозв'язку основних понять навчального предмета із знаннями, які учні отримали раніше як у даному курсі, так і під час вивчення інших дисциплін. У школі узагальнювали та інтегрували отримані знання через трудове й виробниче навчання, зв'язок теорії із практичною діяльністю, об'єднання предметів, застосування технічних засобів навчання, телебачення тощо. При цьому, зазвичай, підкреслювалася необхідність формування в учнів сучасної наукової картини світу.

З'ясовано, що вагомими для формування в школярів картини світу були підручники. На початку 30-х років ХХ століття разом із переходом школи на предметну систему викладання роль підручників у навчанні значно підвищується й вони перетворюються на обов'язкову ланку успішної освіти. Однак у школах України відчувалася нестача достатньої кількості підручників до 70-х років. На забезпечення шкіл навчальною літературою досить суттєво впливала політизація освітньої галузі, а підручники з усіх без винятку шкільних дисциплін прославляли В.Леніна, Й.Сталіна, Л.Брежнєва, Жовтневу революцію, партію більшовиків, радянський спосіб життя тощо. У 80-х роках у зміст підручників починає вводитися матеріал з узагальнення вивченого матеріалу.

З 1986 року почав здійснюватися відхід від єдиної школи. Створено школи з поглибленим вивченням предметів фізико-математичного, суспільно-гуманітарного, хіміко-біологічного, художньо-музичного та інших циклів і напрямів, започатковувалися гімназії і ліцеї. Міністерство освіти УРСР видало начальні програми, у яких передбачено узагальнення отриманих знань, а в природничих звернуто увагу на формування уявлень про наукову картину світу. Відкриття нових закладів середньої освіти та вимога узагальнення знань дали змогу формувати більш цілісну наукову картину світу в учнів відповідно до їх здібностей.

У п'ятому розділі „Формування в учнів наукової картини світу в загальноосвітніх школах незалежної України” розглянуто організацію процесу формування наукової картини світу в загальноосвітніх навчальних закладах освіти незалежної України та перспективи вдосконалення цього процесу.

Після здобуття державного суверенітету шкільна освіта України змінила освітні орієнтири в організації роботи школи та побудові змісту освіти на підґрунті гуманізації, демократизації, національної та особистісної спрямованості. Навчальний процес будувався з урахуванням науково-технічного і технологічного розвитку, інтеграції та глобалізації соціальних, економічних та культурних процесів, нових вимог до інтелектуального розвитку суспільства, його вдосконалення через освіченість, професіоналізм, комунікабельність, які насамперед залежать від сформованості наукової картини світу як кожної окремої людини, так і суспільства загалом.

У підготовці підростаючого покоління до життя в школах почали приділяти увагу формуванню в учнів наукового світогляду. Програми більшості дисциплін передбачають надання учням узагальнених знань чи формування наукової картини світу.

Невід'ємною складовою реформи шкільної освіти стало прилучення учнів до національної історії, культури, традицій, звичаїв та побуту. Оновлення змісту шкільної освіти йшло через відродження культуротворчої функції школи: у зміст навчання введено інтегровані предмети „Рідний край”, „Етнографія і фольклор рідного краю”, „Народознавство”, „Я й Україна”, „Довкілля” та ін. В останні роки ХХ століття перебудовано зміст історичної й географічної освіти, рідної та державної мов і літератури, уведено інтегровані дисципліни. Позитивні наслідки є очевидними, адже загальноосвітня школа активно почала формувати мовну картину світу в учнів на підґрунті краєзнавства, що вербалізувало сприйняття школярами навколишньої дійсності на основі наукових знань.

На нашу думку, цілісну наукову картину світу потрібно формувати в початковій школі, а в подальшому - розширювати і поглиблювати її на основі систематизованих знань та використання їх на практиці. З цією метою доцільно вдосконалити структуру шкільного навчання таким чином : початкова школа - інтегроване навчання; основна школа -інтегровані блоки, а в подальшому - вивчення інтегрованих навчальних предметів; старша школа - вивчення профільно-інтегрованих дисциплін.

Аналізуючи досліджуваний період, встановлено, що зміст освіти розвивався завдяки реформуванню загальноосвітньої школи на основі відходу від уніфікації середньої освіти через збільшення кількості ліцеїв, гімназій, колегіумів та залученням до навчання всіх дітей. Так, якщо в 1914-1915 навчальному році в середніх класах навчалося 2,4% від усіх учнів, то в 2000-2001 - 15,5%. Середню освіту школярі на початку ХХ століття отримували за 8 років навчання, а в кінці - за 11. Відтак час здобуття середньої освіти збільшився на 27%. Охоплення дітей навчанням збільшилося з 33,3 % на початку століття до 98,0 % у кінці століття.

Ефективним шляхом диференціації навчання у старшій школі є профільне, яке забезпечує допрофесійну підготовку у тій галузі знань і діяльності, де школярі проявили стійкі інтереси і здібності. Однак вибірково-обов'язкові предмети і дисципліни державного компоненту, вивчалися учнями всього класу без урахування особистісних інтересів значної частини школярів. Розвиток шкільної системи навчання через створення закладів нового типу, профільного навчання мав позитивні наслідки для формування в учнів наукової картини світу з урахуванням індивідуальних потреб.

Оновлення змісту освіти, подолання недоліків у матеріально-технічному забезпеченні шкіл, розробка українських підручників і навчальних посібників, зорієнтованих на цінності вітчизняної та світової культури, підготовка вчителів до роботи в нових умовах, забезпечення закладів освіти програмами, навчальною літературою, що будувалася на нових принципах, наочними посібниками були пріоритетними у реформуванні шкільної системи. Водночас шкільне навчання, зокрема через запровадження інтегрованих курсів, перейшло на якісно новий рівень формування в учнів цілісної наукової картини світу.

Позитивні зрушення пов'язані зі створенням та оновленням навчально-методичної літератури, альтернативних підручників, оригінальних підручників і посібників нового покоління, навчально-книжкових комплектів тощо. Проте оновлений зміст освіти школярів не завжди своєчасно відображався в програмах і підручниках та забезпечувався новим поколінням підручників, навчальних посібників та дидактичних засобів.

Повільно впроваджувалися у навчальний процес телевізійні передачі, навчальні відеофільми, нові інформаційні технології навчання та більш широко запроваджувалися інформаційні програмні засоби в освітній процес (поповнення шкіл комп'ютерами, комп'ютерними версіями навчальних програм та електронних підручників, створення комп'ютерних класів тощо). Інформатизація освітньої системи давала змогу впроваджувати в навчальний процес значні за обсягом навчальні матеріали, реалізовувати вимоги принципів гнучкості, мобільності, унаочнення.

В останнє десятиріччя ХХ століття економічні негаразди призвели до падіння престижу освіти, а тому в частини школярів знизився інтерес до навчання, виникли проблеми з відвідуванням школи, з якістю роботи педагогічних кадрів, з матеріально-технічним оснащенням та навчально-методичним забезпеченням, трудовою підготовкою, професійним навчанням. Це негативно вплинуло на формування в учнів наукової картини світу та її цілісність.

Водночас можна стверджувати, що в 1991-2000 роках в загальноосвітніх школах України з'явилися нові можливості для формування в учнів цілісної наукової картини світу.

ВИСНОВКИ

1. Системний аналіз наукових, архівних джерел та нормативно-правових документів у галузі освіти виявив, що в ХХ столітті проблема формування наукової картини світу в підростаючого покоління була актуальною, оскільки людство оволоділо таким обсягом знань, що не відповідав можливостям повноцінного засвоєння без створення цілісних узагальнених уявлень про навколишній світ. Наявні суперечності щодо формування в учнів наукової картини світу в шкільній системі освіти досліджуваного періоду підтверджують доцільність дослідження. Це зумовило необхідність пошуку шляхів формування в молоді в процесі навчання в школі цілісної інтегрованої наукової картини світу, зокрема через аналіз історії розвитку шкільної освіти України в ХХ столітті.

2. Аналіз термінологічного поля свідчить, що наявні різнопланові трактування поняття „наукова картина світу”. Вивчення наукової літератури дало змогу зробити висновок про те, що, що наукова картини світу - це цілісні науково-обґрунтовані уявлення про світ як результат усвідомлення, упорядкування й узагальнення отриманих знань, що формують світосприйняття, світорозуміння й світовідчуття особистості та її взаємодію з навколишнім середовищем; це картина, що іманентно інтегрує сукупність знань, понять людини про навколишній світ та саму себе.

Результати проведеного дослідження дають можливість констатувати, що наукова картина світу:

- як соціально-педагогічний феномен має конкретно-історичний характер, про що свідчать її зміни залежно від рівня розвитку науки й суспільства;

- є концентрацією знань людини, і тому її формування можливе лише після оволодіння учнем певною сукупністю навчального матеріалу, що забезпечує комплексне осмислення навколишнього світу;

- являє собою синтез об'єктивного і суб'єктивного, зовнішнього та внутрішнього, теоретичного й емоційно-особистісного;

- є інтегратором наукових знань і на цій основі може виступати передумовою їх диференціації;

- є конкретно-індивідуальною і залежить від індивідуальних якостей особистості та рівня особистих знань;

- це лише частина картини світу людини, вихідний пункт для формування власного світогляду; вона діє лише на основі внутрішніх переконань особистості;

- це процес і результат формування наукового світогляду, ставлення до навколишньої дійсності, здобуття життєвого досвіду.

3. Аналіз шкільної освіти України ХХ століття забезпечив можливість визначити провідні тенденції та історико-педагогічні періоди формування в учнів наукової картини світу та її складових: мовної, природничої, фізичної, математичної, хімічної та інших картин світу.

4. Установлено, що наукова картина світу містить сукупність отриманих людиною знань про предмети, явища природи, суспільство і зберігає свою об'єктивну цінність у розвитку людської думки, є продуктом теоретичної й практичної діяльності людини та її творчості в наукових галузях і характеризується єдністю та багатогранністю вияву.

Обсяг наукової картини світу кожної особистості знаходиться в безпосередній залежності від наукової картини світу людського середовища. Чим вищий рівень його освіти, тим більш науковою і об'ємною буде картина світу суспільства. У свою чергу освітній рівень суспільства залежить від розвитку освіти, змісту навчання в загальноосвітній школі, охоплення навчанням дітей.

5. Методологічною основою феномену „наукова картина світу” є закони і категорії діалектики, теорія наукового пізнання, принципи історизму, науковості, об'єктивності, системності, гуманізації та демократизації навчального процесу.

Результати аналізу філософських та психолого-педагогічних досліджень дають змогу констатувати, що різні наукові картини світу з'являлися на основі узагальнених, теоретичних й емпіричних знань певної епохи і не завжди повністю відображали цілісний характер світу, а тому з часом змінювалися. Водночас зміна картин світу в кожний історичний період відкривала новий цикл наукового розвитку. Вона формувалася на основі уявлень людей про навколишній світ з об'єктивною точністю наявною в суспільстві конкретної епохи.

Доведено, що шкільна освіта є основним, базовим компонентом формування наукової картини світу людини. Її становлення відбувається складно й суперечливо, зумовлено впливом соціального й науково-технічного розвитку, є предметом ідеологічної, політичної й особистісне амбіціозної боротьби (через навчання поширюється вплив на школу й на суспільство).

6. Виявлено, що початок ХХ століття в Україні став періодом соціально-економічних зрушень, змін у суспільному житті, зростання авторитету й розширення просвітницької діяльності, пристосування освіти до нових економічних умов, введення обов'язкової загальнодоступної початкової освіти, розширення й демократизації середньої школи, навчання дітей рідною мовою. Значну частину навчального часу було спрямовано передусім на формування в учнів релігійної картини світу, а наукова являла собою обмежену природничо-наукову та суспільну картини світу, зміст яких не пов'язувався з рідним краєм і національною культурою.

У 1917-1920 рр. в Україні відбулася реформа освіти, вирішувалися питання організації й змісту навчання, пріоритетним завданням в розбудові освіти стало становлення національної безоплатної обов'язкової школи, а провідною ідеєю - побудова єдиної трудової школи.

Післяреволюційні роки характеризувалися активними пошуками створення нової шкільної національної системи, що ідейно і змістовно спрямовувалася на побудову радянської комуністичної спільноти на засадах класового і трудового підходу та марксистської методології. У цей період виникли нові типи навчальних закладів, упроваджувалися нові системи навчання, що наближали знання до життя школяра, змінювалися зміст, структура, форми, методи та засоби навчально-виховної роботи в школах. Це позитивно впливало на ефективність формування в учнів наукової картини світу. Радянська школа формувала в молоді марксистко-ленінський світогляд, який ототожнювали з науковим. Відповідно оволодіння школярами науковою картиною світу відбувалося на підґрунті марксистко-ленінського вчення без урахування інтересів особистості. Разом із тим марксистко-ленінський світогляд значною мірою був заідеологізований, відповідав партійним інтересам.

Після проголошення в Радянському Союзі «перебудови» в системі шкільної освіти започатковано демократичні зміни, а після здобуття Україною державного суверенітету діяльність загальноосвітніх закладів переорієнтовано з комуністичного виховання підростаючого покоління на національне та, відповідно, зміни принципів побудови змісту освіти. Основними визнано принципи: гуманізації, демократизації, національної та особистісної спрямованості. У цей час посилилась увага до формування в підростаючого покоління наукової картини світу.

7. Визначено, що формування наукової картини світу в школярів ґрунтується на теоретичних та методичних наукових засадах. Теоретичні засади об'єднують знання, які розкривають гносеологію формування наукової картини світу та використовуються в розв'язанні поставленої проблеми (принципи, форми, методи навчання тощо). Методичні засади репрезентують сукупність норм та орієнтирів, що зумовлюють відбір змісту освіти, організаційних форм, методів та засобів навчання учнів і знаходять відображення в навчальних планах, програмах, підручниках, посібниках та іншій методичній літературі. Виявлено, що формування в учнів наукової картини світу у загальноосвітніх навчальних закладах ХХ століття залежало від наступних чинників: ідеології держави, принципів організації та змісту освіти, системи навчання, активності основних суб'єктів навчального процесу, його навчально-методичного та матеріального забезпечення, наявності в учнів необхідних підручників, навчальних посібників, початкового навчання рідною мовою, підготовленості вчителів до формування в учнів наукової картини світу, застосування наочності, запровадження кінофікації, телебачення, комп'ютеризації, проектних методик, навчально-методичних комплектів, лабораторних та практичних робіт та інших чинників, що визначають якість та обсяг забезпечення навчальним матеріалом шкільних дисциплін.

8. Проведений аналіз засвідчив, що важливе значення щодо формування наукової картини світу в учнів має система навчання, за якою вибудовується діяльність школи (предметна чи комплексна), зміст освіти, навчальні плани та програми, зміст підручників і навчальних посібників. Якість засвоєння знань визначається наближеністю навчального процесу до наявної в дітей картини світу. Організація занять у школах за предметною чи комплексною системою навчання зумовлює формування в учнів наукової картини світу різного ступеню цілісності. Доведено, що переваги комплексної системи пов'язані насамперед із організацією навчального процесу за темами і напрямами. Напрями, покладені в основу побудови комплексної системи навчання (природа, праця та суспільство), охоплювали все навколишнє середовище. Отже, комплексна система фактично є міжпредметною й поєднує знання з різних наук довкола певного об'єкта трудової діяльності. Відтак зникала ізольованість дисциплін, навчальний матеріал інтегрувався, пов'язувався із життям, узагальнювався, і на цій основі в учнів формувалася цілісна наукова картина світу.

Формування в учнів наукової картини світу в умовах комплексної системи навчання відбувалося на підґрунті впровадження в навчально-виховний процес школи трудової діяльності та вивчення соціальних взаємостосунків людей на підґрунті ідеологічної, політичної, суспільно-корисної, трудової спрямованості навчальної діяльності.

Перехід до предметного викладання в школах негативно вплинув на формування цілісної наукової картини світу учнів, проте обсяг наукових знань у них значно збільшився. Для покращення ситуації щодо формування в учнів цілісних знань у ХХ столітті в школах почали широко запроваджувати міжпредметні зв'язки, інтеграційні процеси, різноманітні форми і методи навчання, що позитивно впливало на цілісність отримуваних учнями знань.

9. Виявлено, що якісні і кількісні характеристики сформованості наукової картини світу школярів протягом ХХ століття зумовлені змістом навчання, який визначався цілями, що відображалися в навчальних планах і програмах, а конкретизувався в навчально-методичній літературі, котра через фактичний матеріал допомагала реалізувати зміст освіти. Останній неодноразово вдосконалювався, а отже, вносилися відповідні зміни до навчальних планів та програм, підручників та посібників. Усе це позитивно впливало на формування в учнів природничо-наукової, соціальної, мовної, художньої, технічної та інших картин світу. Проведений історичний аналіз засвідчив, що в першій чверті ХХ століття можливості формування в підростаючого покоління наукової картини світу через зміст шкільної освіти були обмежені, оскільки незначна частина дітей відвідувала переважно початкові школи. У подальшому в системі освіти України відбулися суттєві зміни. Поступове подовження терміну обов'язкового навчання в школі (від обов'язкової чотирирічної початкової до середньої школи) дало змогу поглибити зміст освіти та збільшити обсяг знань учнів. Безумовно, це розширювало можливості формування в учнів наукових уявлень про світ, а отже, й їхню наукову картину світу. Аналіз змісту навчання, нормативно-правової бази школи, навчальних планів, програм, підручників, змісту кінофільмів та телепередач з фізики, хімії, природознавства й інших предметів засвідчив, що матеріал до них підбирався на основі формування в школярів певних світоглядних позицій. Зокрема, вся навчальна робота ідеологізувалася й пов'язувалася з практикою комуністичного будівництва. Для взаємозв'язку теоретичних знань з життям використовувались екскурсії, практичні, лабораторні та дослідницькі роботи.

У незалежній Україні основою відбору змісту навчальних предметів стали гуманістичні, цивілізаційні, культурологічні, людиноцентристські та інші принципи, а невід'ємною складовою реформи шкільної освіти цього періоду - залучення учнів до знань національної історії, культури, традицій, звичаїв та побуту в органічному взаємозв'язку із загальнолюдською культурою. Зміст освіти розвивався шляхом відходу від однакової освіти для всіх дітей через реформування загальноосвітньої школи та збільшення кількості ліцеїв, гімназій тощо. З'являються нові загальноосвітні заклади з поглибленим вивченням предметів фізико-математичного, суспільно-гуманітарного, хіміко-біологічного, художньо-музичного та інших циклів і напрямів, що надавало можливість значно розширити формування наукової картини світу кожного учня з урахуванням його здібностей.

10 З'ясовано, що процес розвитку і становлення наукової картини світу дитини продовжується протягом усього періоду навчання в школі, а його ефективність залежить від змісту освіти, матеріально-технічного оснащення, методів, засобів, форм навчальної роботи. Для успішного формування цілісної наукової картини світу доцільно подбати про їх удосконалення та оптимізацію, впроваджувати міжпредметні зв'язки й інтегровані навчальні курси, використовувати практичні методи - лабораторні та практичні роботи, екскурсії, працю на пришкільних ділянках тощо.

Визначено, що позитивно впливають на формування в учнів наукової картини інтегровані та практично орієнтовані трудове і виробниче навчання. Окрім цього, ефективність формування наукової картини світу залежить од відбору науково обґрунтованого навчального матеріалу, пов'язаного з навколишнім життям та національними традиціями, реалізації міжпредметної та внутрішньопредметної інтеграції, упровадження інтегрованих курсів, дослідницьких методів навчання, застосування в навчальному процесі сучасних технічних засобів навчання (телебачення, аудіо- та відеоматеріалів) тощо. Важливим для формування в учнів наукової картини світу є навчально-матеріальна база шкіл, розвиток нових інформаційних технологій навчання, широке запровадження інформаційних програмних засобів в освітній процес (поповнення шкіл комп'ютерами, комп'ютерними версіями навчальних програм, електронних підручників та навчальної літератури, а також створення комп'ютерних класів).

11. У подальшому позитивні наслідки для формування в учнів наукової картини світу зумовить розвиток шкільної системи навчання через створення закладів нового типу. Відхід від уніфікації освіти здійснюється й через упровадження вибірково-обов'язкових предметів із дисциплін державного компонента. Основою освітньої системи має стати загальноосвітня школа, що відповідатиме вимогам економічного розвитку країни, надаватиме учням глибокі знання з фундаментальних наук, загальнонаукову підготовку та формуватиме в них цілісну наукову картину світу.

Ефективним засобом формування цілісних наукових знань повинна стати введення інтегрованого навчання в початкових класах, інтегрованих дисциплін, реалізація міжпредметних зв'язків та організація профільної підготовки у старшій школі, оскільки вона забезпечує можливості отримання учнями знань з професійної підготовки в тій галузі знань і діяльності, до якої вони виявляють стійкі інтереси і здібності.

12. Проведене дослідження та зроблені висновки не вичерпують усіх проблем формування наукової картини світу школярів. До перспективних напрямів подальших досліджень належать теоретико-методичні засади формування наукової картини світу в сучасній загальноосвітній і вищій школі; упровадження в навчальний процес інтегрованих дисциплін, визначення структури навчальної інформації, оптимального співвідношення між наукою та змістом навчальної дисципліни в контексті забезпечення цілісності знань; підготовка вчителів до формування в учнів цілісної наукової картини світу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДОСЛІДЖЕННЯ

Монографії:

1. Кузьменко В. В. Формування наукової картини світу учнів: від витоків до сьогодення : монографія / В. В. Кузьменко. - Херсон : РІПО, 2007. - 600 с.

Навчально-методичні видання:

1. Кузьменко В. В. Підготовка студентів до формування в учнів наукової картини світу : навч.-метод. рекомендації. - Херсон : Вид-во ХДУ, 2004. - 48 с.

2. Навчальна програма спецкурсу “Формування в учнів наукової картини світу” / уклад. В. В. Кузьменко. - Херсон : Південноукр. регіональний ін-т післядипломної освіти пед. кадрів, 2005. - 14с. -(Рекомендовано науково-методичним центром вищої освіти МОН України).

3. Кузьменко В. В. Формування в учнів наукової картини світу (ХХ століття) : [навч. посіб. для студ. спец. «Педагогіка і методика середньої освіти. Трудове навчання»] / В. В. Кузьменко - Херсон : РІПО, 2006. - 222 с. - (Рекомендовано МОН України).

4. Кузьменко В. В. Формування полікультурної компетентності вчителів загальноосвітньої школи : [навч. посіб. для студ. спец. «Педагогіка і методика середньої освіти. Трудове навчання»] / В. В. Кузьменко, Л. А. Гончаренко ; за ред. В. В. Кузьменка. - Херсон : РІПО, 2006. - 92 с. (Вступ, розд.1, висновки). - (Рекомендовано МОН України).

5. Гончаренко Л. А. Розвиток полікультурної компетентності педагогів загальноосвітніх навчальних закладів : [навч. посіб. для студ. вищих навчальних закладів] / Л. А. Гончаренко, А. М. Зубко, В. В. Кузьменко ; за ред. В. В. Кузьменка. - Херсон : РІПО, 2007. - 176 с. - (Вступ, розд. 2, висновки). - (Рекомендовано МОН України).

6. Гончаренко Л. А. Підготовка вчителів до формування в учнів полікультурної картини світу : [навч. посіб. для студ. вищих навчальних закладів] / Л. А. Гончаренко, А. М. Зубко, В. В. Кузьменко ; за ред. В. В. Кузьменка. - Херсон : РІПО, 2009. - 196 с. - (Вступ, розд. 1, 2, 3). - (Рекомендовано МОН України).

Статті у фахових виданнях України:

1. Кузьменко В. В. Інтегративні процеси в розвитку освіти / В. В. Кузьменко // Збірник наукових праць. Педагогічні науки / Херсон. держ. ун-т. - Херсон, 2002. - Вип. 32. - С. 64-67.

2. Кузьменко В. В. До проблеми формування у школярів наукової картини світу / В. В. Кузьменко // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. - Вінниця, 2003. - Вип. 9. - С. 74-77.

3. Кузьменко В. В. Інтегровані навчальні курси як засіб формування наукового світогляду / В. В. Кузьменко // Збірник наукових праць. Педагогічні науки / Херсон. держ. ун-т. - Херсон, 2003. - Вип. 34. - С. 47-51.

4. Кузьменко В. В. Категорії “наукова картина світу” та “світогляд” у дослідженнях науковців ХХ ст. / В. В. Кузьменко // Науковий вісник Чернівецького університету. - Чернівці, 2003. - Вип. 177 : Педагогіка та психологія. - С. 86-91.

5. Кузьменко В. В. Підготовка майбутніх учителів до формування світогляду школярів / В. В. Кузьменко // Науковий вісник Чернівецького університету. - Чернівці, 2003. - Вип. 181 : Педагогіка та психологія. - С. 89-94.

6. Кузьменко В. В. Проблеми формування світогляду в педагогічній пресі (кінець ХХ - початок ХХ1 століття) / В. В. Кузьменко // Вісник Прикарпатського університету. Педагогіка. - Івано-Франківськ, 2003. - Вип. 9. - С. 160-166.

7. Кузьменко В. В. Історико-педагогічні аспекти використання підручників у школах України ( 1917 - 1932 роки ) / В. В. Кузьменко // Збірник наукових праць. Педагогічні науки / Херсон. держ. ун-т. -Херсон, 2004. - Вип. 37. - С. 25-33.

8. Кузьменко В. В. К. Д. Ушинський про роль міжпредметних зв'язків у формуванні в учнів картини світу / В. В. Кузьменко // Вісник Прикарпатського університету. Педагогіка. - Івано-Франківськ, 2004. - Вип. 10. - С. 176-181.

9. Кузьменко В. В. Міжпредметні зв'язки як засіб формування в учнів наукової картини світу в історії педагогічної думки / В. В. Кузьменко // Збірник наукових праць. Педагогічні науки / Херсон. держ. ун-т. - Херсон, 2004. - Вип. 36. - С. 35-39.

10. Кузьменко В. В. Трудова діяльність як інтегратор освітнього процесу шкіл 20-х років ХХ століття / В. В. Кузьменко // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. - К. ; Вінниця, 2004. - Вип. 4. - С. 151-156.

11. Кузьменко В. В. Відповідальне ставлення школярів до оволодіння знаннями як підґрунтя формування у них наукової картини світу / В. В. Кузьменко // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка. Серія: Педагогічні науки. - Полтава, 2005. - Вип. 6 (45). - С. 134-141.

12. Кузьменко В. В. Ідеї формування в учнів наукової картини світу у спадщині В. О. Сухомлинського / В. В. Кузьменко // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. - Вінниця, 2005. - Вип. 12. - С. 75-77.

13. Кузьменко В. В. Навчально-методичне забезпечення загальноосвітніх шкіл України у повоєнні роки / В. В. Кузьменко // Збірник наукових праць. Педагогічні науки / Херсон. держ. ун-т. - Херсон, 2005. - Вип. 38 - С. 13-20.

14. Кузьменко В. В. Нормативно-правове забезпечення навчально-виховного процесу шкіл України в повоєнні роки / В. В. Кузьменко // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. - Вінниця, 2005. - Вип.15. - С. 75-78.

15. Кузьменко В. В. Особливості організації навчання в загальноосвітніх закладах 20-х років ХХ ст. / В. В. Кузьменко // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка. Серія: Педагогічні науки. - Полтава, 2005. - Вип. 2 (41). - С. 22-31.

16. Кузьменко В. В. Питання формування в учнів наукової картини світу у творчому доробку В. О. Сухомлинського / В. В. Кузьменко // Збірник наукових праць. Педагогічні науки / Херсон. держ. ун-т. - Херсон, 2005. - Вип. 39. - С. 21-27.

17. Кузьменко В. В. Полікультурна освіта та її вплив на формування у школярів наукової картини світу / В. В. Кузьменко // Вісник Черкаського університету. Серія: Педагогічні науки / Черкас. Нац. ун-т ім. Б. Хмельницького. - Черкаси, 2005. - Вип. 72. - С. 120-126.

18. Кузьменко В. В. Роль комплексної системи навчання у формуванні цілісної картини світу школярів / В. В. Кузьменко // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. - Вінниця, 2005. - Вип. 13. - С. 114-119.

19. Кузьменко В. В. Творення української школи як передумова формування в учнів національної картини світу (ХХ ст.) / В. В. Кузьменко // Збірник наукових праць. Педагогічні науки / Херсон. держ. ун-т. - Херсон, 2005. -Вип. 40. - С. 90-96.

20. Кузьменко В. В. Формування в учнів чоловічих та жіночих гімназій наукової картини світу (кінець ХІХ - початок ХХ століття) / В. В. Кузьменко // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського. - Одеса, 2005. - Спец. вип. : Інтеграція ґендерного підходу в сучасну науку і освіту: результати та перспективи. - С. 84-88.

21. Кузьменко В. Формування картини світу учнів у системі національної педагогіки / Василь Кузьменко // Проблеми української народної педагогіки. Теорія і практика : зб. наук. статей. - Івано-Франківськ, 2005. - С. 149-156.

22. Кузьменко В. В. Формування в школярів наукової картини світу в трудових школах України / В. В. Кузьменко // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. - К. ; Вінниця, 2005. - Вип. 8. - С. 91-96.

23. Кузьменко В. В. Формування картини світу школярів у кінці ХІХ - на початку ХХ століття / В. В. Кузьменко // Молодь і ринок. - Дрогобич, 2005. - № 3 (13). - С. 65-69.

24. Кузьменко В. В. Формування у школярів технічної картини світу в процесі трудового навчання / В. В. Кузьменко // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. - К. ; Вінниця, 2006. - Вип. 9. - С. 144-148.

25. Кузьменко В. В. Забезпечення загальноосвітніх шкіл незалежної України навчальною літературою / В. В. Кузьменко // Збірник наукових праць. Педагогічні науки / Херсон. держ. ун-т. - Херсон, 2006. - Вип. 42. - С. 26-32.

26. Кузьменко В. В. Забезпечення учнів підручниками в повоєнне десятиріччя / В. В. Кузьменко // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. - Вінниця, 2006. - Вип. 16. - С. 288-292.

27. Кузьменко В. Самостійна робота школярів у процесі трудової підготовки як засіб формування цілісної наукової картини світу (20-ті роки ХХ століття) / Василь Кузьменко // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Серія: Педагогічні науки. - Полтава, 2006. - Вип. 4 (51). - С. 143-149.

28. Кузьменко В. В. Створення кабінетної системи навчання в загальноосвітніх школах України в 50-60-ті роки ХХ століття / В. В. Кузьменко // Збірник наукових праць. Педагогічні науки / Херсон. держ. ун-т. - Херсон, 2006. - Вип. 41. - С. 53-59.

29. Кузьменко В. В. Трудова підготовка як інтегратор освітнього процесу шкіл 20-х років ХХ століття / В. В. Кузьменко // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2006. - № 2. - С. 15-19.

30. Кузьменко В. Формування наукової картини світу учнів у трудових школах України в перші післяреволюційні роки / Василь Кузьменко // Інноваційні технології в професійній підготовці вчителя трудового навчання: проблеми теорії і практики : зб. наук. праць / Полтав. держ. пед. ун-т ім. В. Г. Короленка. - Полтава, 2006. - Вип. 1. - С. 270-275.

31. Кузьменко В. В. Вплив змісту навчання початкових народних училищ початку ХХ століття на формування у дітей наукової картини світу / В. В. Кузьменко // Збірник наукових праць. Педагогічні науки / Херсон. держ. ун-т. - Херсон, 2007. - Вип. 46. - С. 22-27.

32. Кузьменко В. Дослідницькі методи як складова трудової підготовки школярів / Василь Кузьменко // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Педагогіка. - Тернопіль, 2007. - № 8. - С. 212-215.

33. Кузьменко В. В. Можливості комплексної системи навчання щодо формування в учнів інтегрованої картини світу / В. В. Кузьменко // Вісник Житомирського державного університету ім. Івана Франка. - Житомир, 2007. - Вип. 36. - С. 79-81.

34. Кузьменко В. Спадщина В. О. Сухомлинського та формування у молодого покоління картини світу / Василь Кузьменко // Збірник наукових праць Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди. - Вип. 21 : Школа першого ступеня: теорія і практика. - Переяслав-Хмельницький, 2007. - С. 21-27.

35. Кузьменко В. В. Становлення змісту терміна “наукова картина світу” в природничих науках / В. В. Кузьменко // Збірник наукових праць. Педагогічні науки / Херсон. держ. ун-т. - Херсон, 2007. - Вип. 45. - С. 44-47.

36. Кузьменко В. В. Відвідування дітьми школи як першоджерело формування в них наукової картини світу / В. В. Кузьменко // Збірник наукових праць. Педагогічні науки / Херсон. держ. ун-т. - Херсон, 2008. - Вип. 48. - С. 21-29.

37. Кузьменко В. В. Історичний розвиток інтеграційних процесів у освіті як чинник змін у формуванні наукової картини світу школярів / В. В. Кузьменко // Збірник наукових праць. Педагогічні науки / Херсон. держ. ун-т. - Херсон, 2008. - Вип. 47. - С. 34-39.

38. Кузьменко В. В. Спадщина К. Д. Ушинського і формування наукової картини світу школярів / В. В. Кузьменко // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т. Г. Шевченка. Серія: Педагогічні науки. - Чернігів, 2008. - Вип. 56. - С. 100-102.

39. Кузьменко В. В. Сухомлинський про формування в школярів наукових поглядів на світ / В. В. Кузьменко // Наукові записки. Сер.: Педагогічні науки / Кіровогр. Держ. пед. ун-т ім. В. Винниченка - Кіровоград, 2008. - Вип. 78, ч. 1 : До 90-річчя від дня народж. В. О. Сухомлинського. - С. 76-80.

Статті у наукових збірниках і періодичних виданнях:

1. Кузьменко В. В. Формування картини світу у дітей засобами народного фольклору / В. В. Кузьменко // Таврійський вісник освіти / Південноукр. регіон. ін-т післядиплом. освіти пед. кадрів. - Херсон, 2003. - № 3. - С. 157-164.

2. Кузьменко В. В. Формування світогляду у дітей засобами української народної мудрості / В. В. Кузьменко // Таврійський вісник освіти / Південноукр. регіон. ін-т післядиплом. освіти пед. кадрів. - Херсон, 2003. -№ 2. - С. 22-30.

3. КузьменкоВ. В. Вплив прикладних мистецтв на процес формування картини світу / В. В. Кузьменко // Таврійський вісник освіти / Південноукр. регіон. ін-т післядиплом. освіти пед. кадрів. - Херсон, 2004. - № 1. - С.23 - 28.

4. Кузьменко В. В. Трудова спрямованість навчання кінця 20-х років ХХ століття як засіб формування у школярів цілісної картини світу / В. В. Кузьменко // Таврійський вісник освіти / Південноукр. регіон. ін-т післядиплом. освіти пед. кадрів. - Херсон, 2004. - № 4. - С. 15-19.

5. Кузьменко В. В. Формування наукової картини світу в учнів у процесі трудового навчання в 20-х роках ХХ ст. ) / В. В. Кузьменко // Таврійський вісник освіти / Південноукр. регіон. ін-т післядиплом. освіти пед. кадрів. - Херсон, 2004. - № 2. - С. 18-26.

6. Кузьменко В. В. Формування світогляду учнів у системі національної педагогіки / В. В. Кузьменко // Таврійський вісник освіти / Південноукр. регіон. ін-т післядиплом. освіти пед. кадрів. - Херсон, 2004. - № 3. - С. 20-26.

7. Кузьменко В. В. Використання кіноапаратів як засобу формування у школярів наукової картини світу (50-ті роки ХХ століття) / В. В. Кузьменко // Таврійський вісник освіти / Південноукр. регіон. ін-т післядиплом. освіти пед. кадрів. - Херсон, 2005. - № 4. - С. 42-48.

8. Кузьменко В. В. Формування наукової картини світу в школярів в умовах навчально-виховного процесу / В. В. Кузьменко // Таврійський вісник освіти / Південноукр. регіон. ін-т післядиплом. освіти пед. кадрів. - Херсон, 2005. - № 3. - С. 44-49.

9. Кузьменко В. В. Формування наукової картини світу школярів у 1918-1919 навчальному році / В. В. Кузьменко // Таврійський вісник освіти / Південноукр. регіон. ін-т післядиплом. освіти пед. кадрів. - Херсон, 2005. - № 1. - С. 9-16.

10. Кузьменко В. В. Формування полікультурного світобачення школярів у післяреволюційний період / В. В. Кузьменко // Таврійський вісник освіти / Південноукр. регіон. ін-т післядиплом. освіти пед. кадрів. - Херсон, 2005. - № 2. - С. 31-37.

11. Кузьменко В. В. Картина світу як основа становлення і розвитку у школярів об'єктивного світосприйняття / В. В. Кузьменко // Актуальні проблеми науково-методичного забезпечення освітньої практики в системі післядипломної педагогічної освіти : наук.-метод. зб. / за ред. М. М. Заброцького. - К. ; Житомир, 2006. - С. 169-175.

12. Кузьменко В. В. Підготовка вчителів як чинник формування наукової картини світу школярів / В. В. Кузьменко // Актуальні проблеми педагогіки: методологія, теорія і практика : зб. наук. праць. - Горлівка, 2006. - Вип. 3, ч. 1. - С. 9-14.

13. Кузьменко В. В. Трудове і виробниче навчання як провідна складова формування цілісної наукової картини світу школярів (кінець 50-х - 70-ті роки ХХ століття) / В. В. Кузьменко // Збірник наукових праць. Педагогічний альманах / Південноукр. регіон. ін-т післядиплом. освіти пед. кадрів. - Херсон, 2006. - Вип. 1. - С. 194-204.

14. Кузьменко В. В. Філософсько-культурологічні теорії формування картини світу людини / В. В. Кузьменко // Таврійський вісник освіти / Південноукр. регіон. ін-т післядиплом. освіти пед. кадрів. - Херсон, 2006. - № 1. - С. 5-13.

15. Кузьменко В. В. До проблеми формування в учнів наукової картини світу / В. В. Кузьменко // Таврійський вісник освіти / Південноукр. регіон. ін-т післядиплом. освіти пед. кадрів. - Херсон, 2007. - № 4. - С. 17-21.

16. Кузьменко В. В. Міжпредметні зв'язки як підґрунтя формування цілісної картини світу школярів / В. В. Кузьменко // Таврійський вісник освіти / Південноукр. регіон. ін-т післядиплом. освіти пед. кадрів. - Херсон, 2007. - № 3. - С. 5-9.

17. Кузьменко В. В. Психолого-педагогічні засади формування наукової картини світу особистості / В. В. Кузьменко // Таврійський вісник освіти / Південноукр. регіон. ін-т післядиплом. освіти пед. кадрів. - Херсон, 2007. - № 2. - С. 5-16.

18. Кузьменко В. В. Розвиток інтеграційних процесів як чинник формування наукової картини світу школярів. / В. В. Кузьменко // Збірник наукових праць. Педагогічний альманах / Південноукр. регіон. ін-т післядиплом. освіти пед. кадрів. - Херсон, 2007. - Вип. 2. - С. 242-248.

19. Кузьменко В. В. Вплив зміни змісту освіти у перші післяреволюційні роки на формування громадянської свідомості школярів України / В. В. Кузьменко // Збірник наукових праць. Педагогічний альманах / Південноукр. регіон. ін-т післядиплом. освіти пед. кадрів. - Херсон, 2008. - Вип. 3. - С. 183-191.

Матеріали конференцій, тези:

1. Кузьменко В. В. Вплив трудового навчання на становлення у школярів наукової картини світу / В. В. Кузьменко // Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи : матеріали ІІ міжнар. наук.-практ. конф. - Хмельницький, 2003. - С. 251-257.

2. Кузьменко В. В. Формування наукової картини світу учнів у процесі трудового навчання / В. В. Кузьменко // Зміст і технології шкільної освіти : матеріали звітної наук. конф. Ін-ту педагогіки АПН України, 30-31 берез. 2004 р. - К., 2004. - Ч. 2. - С. 35.

3. Кузьменко В. В. Управління процесом формування в учнів наукової картини світу засобами навчальних телепередач / В. В. Кузьменко // Наукові засади економіки та управління освітою : статті, доповіді Всеукр. наук.-теорет. конф. аспірантів та вчених, 14 квіт. 2004 р., м. Переяслав-Хмельницький. - К., 2004. - С. 73-75.

4. Кузьменко В. В. Інтеграція як інноваційний напрям процесу формування наукової картини світу школярів (друга половина ХХ століття) / В. В. Кузьменко // Актуальные вопросы развития инновационной деятельности : материалы Х междунар. науч.-практ. конф. : приложение к науч.-практ. дискуссионно-аналитическому сб. «Вопросы развития Крыма». - Симферополь, 2005. - С. 118-121.