Підготовка до управлінської діяльності студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут вищої освіти

Академії педагогічних наук України

УДК 378.147:33

Підготовка до управлінської діяльності студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Курмишева Ніна Іванівна

Київ 2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Київському міжнародному університеті.

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор

АРТЕМОВА Любов Вікторівна,

Київський міжнародний університет,

завідувач кафедри педагогічної майстерності.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

СТРЕЛЬНІКОВ Віктор Юрійович,

Полтавський університет споживчої кооперації України, завідувач кафедри культурології та історії;

кандидат педагогічних наук, доцент

ЛЕВОЧКО Марія Теодозіївна,

Державна академія статистики, обліку та аудиту, доцент кафедри бухгалтерського обліку.

Захист відбудеться “26 січня 2010 р. о 16.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.456.02 в Інституті вищої освіти АПН України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9, 9-й поверх, зала засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту вищої освіти АПН України (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9).

Автореферат розіслано “26” грудня 2009 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої радиО. М. Олексюк

навчання управлінський економіст компетентність

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Вища освіта є фундаментом розвитку та прогресу суспільства. Формування ринкових відносин, становлення демократії в Україні зумовлюють цільові настанови вищої школи як соціальної системи та складової інфраструктури ринку праці. Зокрема, ідеться про задоволення потреб держави у фахівцях різних професій та рівнів кваліфікації, різноманітних освітніх потреб особистості заради її розвитку і самореалізації, а також забезпечення її конкурентоспроможності на ринку праці. На жаль, наша країна дістала в спадщину деформовані уявлення про професійну і трудову діяльність, місце і роль людини в економічній системі. Тим часом, становлення в Україні ринкової моделі господарювання потребує відмови від старих стереотипів у розумінні й реалізації принципів навчання. В сучасних кризових умовах, коли продуктивна зайнятість населення у світовому масштабі та в Україні стабільно звужується, і насамперед стосується молодих фахівців, постає нагальна потреба в докорінному поліпшенні професійної підготовки суб'єктів ринкової економіки, які є професійно компетентними, мають серйозну фахову підготовку і здатні здійснювати управлінську діяльність, що дасть змогу майбутнім економістам працювати з повною віддачею.

Закони України «Про освіту», «Про вищу освіту», Національна доктрина розвитку освіти у ХХІ ст. ставлять перед вищою школою завдання забезпечити підготовку конкурентоспроможних кваліфікованих фахівців, здатних до творчої активної діяльності, постійного професійного зростання, саморозвитку і самовдосконалення. Це обумовлює необхідність нових підходів до розвитку здібностей та інтересів студентської молоді, її суспільних цінностей. Актуальність цієї проблеми підвищується включенням вітчизняної вищої школи до Болонського процесу.

Аналіз психолого-педагогічної наукової літератури свідчить про те, що вища школа завжди приділяла належну увагу дослідженню проблеми професійної підготовки фахівців. Зокрема, загальні проблеми професійної підготовки розкрито у працях А. Алексюка, Л. Артемової, В. Беспалька, І. Беха, В. Лугового, Е. Лузік, В. Майбороди, О. Олексюк, О. Падалки та ін. Питання підвищення ефективності освіти і науки розглядали Г. Козлакова, В. Кремень, Н. Селезньова, В. Симонов, а вищої освіти - Н. Терентьєва, І. Тимошенко та ін.

У педагогічній теорії і практиці підготовка майбутніх економістів стає одним із пріоритетних напрямків удосконалення системи економічної освіти в Україні. Про вивчення її окремих аспектів ідеться в працях вітчизняних вчених: Л. Возняк, Н. Попадюк, В. Хапілової (соціальна психологія), О. Биконі, Л. Бойко, Т. Жижко, В. Жулевської, Н. Завидівської, О. Кукліна, О. Куліш, М. Левочко, В. Локшина, Г. Савченко, В. Стрельнікова, Г. Чаплицької та ін. (теорія і методика професійної освіти).

Значно вужче в науковій літературі розглядається питання підготовки фахівців до управлінської діяльності: Б. Гербатюк (гендерний підхід), Л. Влодарська-Зола (інженерів), О. Бойко (військових), І. Калінін, Г. Канюка, Л. Карамушка (керівників), Н. Коломінський, Я. Крушельницька (соціально-психологічні основи управління), В. Мусієнко-Репська (педагогічний самоменеджмент студентів). Варто зазначити, що набуття управлінських знань та вмінь спонукає студентську молодь до розширення знань та інтересів не тільки з фахових, але й соціально-гуманітарних дисциплін, зокрема психолого-педагогічних, де предметом діяльності є людина. Саме робота з людьми передбачена в будь-якій професії, на будь-якій посаді. Проте у професійній підготовці студентів економічних спеціальностей, як правило, на це мало звертають уваги, більше акцентуючи і зосереджуючись власне на професійних знаннях та вміннях майбутніх фахівців. Зокрема, на необхідність психолого-педагогічної підготовки вказують лише окремі дослідники: Г. Козлакова, Л. Кизименко, О. Романовський, М. Фоміна (для інженерів), В. Кручек (для аграріїв).

Проблема інтересів, їхнього розвитку, вдосконалення та використання висвітлюється у працях філософів (В. Андрущенко, Г. Гегель), соціологів (А. Здравомислов), психологів (Б. Ананьєв, Л. Божович, Л. Гордон, Г. Костюк, С. Рубінштейн та ін.), педагогів (М. Бєляєв, В. Іванов, Н. Морозова, О. Леонтьєв, Г. Щукіна та ін.). Пізнавальний інтерес, на якому ґрунтується активність і самостійність студента у навчанні, постає як вибіркове емоційно-пізнавальне ставлення особистості до предметів, явищ, подій навколишньої дійсності (Г. Гегель), як емоційно забарвлений інтелектуальний мотив (Ю. Трофімов). Без нього не може сформуватися інтерес до майбутньої професійної діяльності, зокрема управлінський інтерес у студентів-економістів, чия робота передбачає взаємодію фахівця галузі економіки з іншими людьми. На домінуючий пізна-вальний інтерес, що є основою професійного, вказують у своїх працях В. Іванов, Н. Морозова, В. Сахаров, Г. Щукіна. Навчальні інтереси, пов'язані з вибором конкретної професії, розглянуто в дослідженнях А. Голомштока, Л. Йовайші.

Аналіз соціологічних та психолого-педагогічних досліджень дає змогу констатувати, що проблема формування інтересу до управлінської діяльності у студентів економічних спеціальностей є новою для вітчизняної педагогічної науки і досліджувалась тільки частково, хоч і набуває все більшої актуальності. Є окремі праці, присвячені даній проблемі стосовно різних аспектів та щодо окремих навчальних дисциплін (М. Вачевський, В. Загривий, В. Дрижак, В. Корнєєв, О. Тополь та ін.). Це негативно позначається на діяльності економічних вищих навчальних закладів у цілому і на підготовці конкурентоспроможних висококваліфікованих фахівців зокрема.

Таким чином, актуальність і соціальна значущість проблеми, яка полягає у можливості творчого використання досвіду провідних дидактів, зумовила вибір теми дисертації: «Формування інтересу до управлінської діяльності у студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження здійснювалося в межах наукової теми кафедри педагогічної майстерності Київського міжнародного університету «Зміст і сучасні інтерактивні технології ступеневої освіти дітей і дорослих згідно з державними стандартами освіти в Україні» (державний реєстраційний номер 0104U006164).

Тему дослідження затверджено вченою радою Київського міжнародного університету (протокол № 6 від 31 січня 2004 року) та рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 4 від 28 квітня 2004 року).

У межах цих тем автор досліджувала проблему формування інтересу до управлінської діяльності у студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичне обґрунтування й експериментальна перевірка педагогічних умов формування інтересу до управлінської діяльності студентів економічних спеціальностей.

Поставлена мета зумовила необхідність вирішення таких завдань:

Проаналізувати сучасний стан проблеми дослідження у педагогічній теорії і практиці.

Уточнити зміст дефініцій «управління», «інтерес до управлінської діяльності», «управлінський інтерес»; змістову сутність інтегральної компетентності майбутнього фахівця економічної сфери.

Обґрунтувати педагогічні напрями та умови формування інтересу до управлінської діяльності у студентів економічних спеціальностей.

Розробити критерії, показники й рівні сформованості інтересу до управлінської діяльності у студентів.

Експериментально перевірити методику формування інтересу до управлінської діяльності студентів економічних спеціальностей.

Об'єкт дослідження: професійна підготовка студентів економічних спеціальностей у вищих навчальних закладах.

Предмет дослідження: формування інтересу до управлінської діяльності у студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів.

Методи дослідження:

- теоретичні: аналіз наукових праць і нормативно-правових документів, включаючи вивчення програм, з метою з'ясування стану розробленості проблеми дослідження; вивчення й узагальнення передового педагогічного досвіду, аналіз та узагальнення зібраної інформації для визначення педагогічних умов формування інтересу до управлінської діяльності у студентів економічних спеціальностей; систематизація, класифікація, індукція, дедукція, моделювання, порівняння результатів дослідження для розроблення та експериментальної перевірки методики формування інтересу до управлінської діяльності у студентів економічних спеціальностей.

- емпіричні: спостереження, тестування, анкетування для отримання первинного емпіричного матеріалу; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний), якісний аналіз і статистична обробка результатів дослідження для підтвердження висунутої гіпотези.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:

- розроблено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено методику формування інтересу до управлінської діяльності студентів економічних спеціальностей;

- визначено нові можливості поєднання змісту психолого-педагогічного навчального матеріалу з економічним для формування у інтересу до управлінської діяльності у студентів економічних спеціальностей, розвитку їхньої суспільної активності, ділових якостей та ініціативи;

уточнено зміст понять:

- «управління», суть якого визначається як процес спеціально організованої діяльності керівника, що забезпечує упорядкований, планомірний і цілеспрямований вплив на підлеглих, сприяє активній співпраці всіх членів колективу для задоволення інтересів і потреб працівників, а також для досягнення поставлених виробничих цілей;

- «інтерес до управлінської діяльності», що розглядається як емоційно забарвлене, позитивне і вибіркове ставлення студентів до менеджменту, пов'язане з постійним прагненням розширювати свої знання і вміння, що в свою чергу вимагає певних вольових зусиль для оволодіння майбутньою професією;

- «управлінський інтерес», який є різновидом професійного інтересу і формується на основі інтересу до управлінської діяльності;

набули подальшого розвитку:

- педагогічні умови формування інтересу до управлінської діяльності у студентів економічних спеціальностей (встановлення міждисциплінарних зв'язків; створення і забезпечення мотиваційного компонента; організація інтерактивних форм навчально-пізнавальної діяльності студентів); види компетентностей майбутнього фахівця економічної сфери.

Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дослідження використано при підготовці навчально-методичних комплексів із таких дисциплін: «Психологія і педагогіка», «Філософія і психологія підприємництва», «Психологія управління» (підготовлено навчальну програму з дисципліни «Психологія і педагогіка», уточнено і доповнено зміст лекційних курсів, упроваджено дидактичні матеріали для семінарських і практичних занять, які забезпечують формування інтересу до управлінської діяльності у студентів; розроблено методичні вказівки з курсів «Психологія і педагогіка» для практичних занять та самостійної роботи студентів, «Філософія і психологія підприємництва» для самостійної роботи студентів, а також навчально-методичний посібник «Філософія і психологія підприємництва»).

Висновки і рекомендації стосовно дослідження, розроблені методичні вказівки, навчально-методичний посібник можуть бути використані у практиці роботи вищої школи.

Упровадження результатів дослідження здійснювалося у: ПВНЗ «Європейський університет», Полтавській філії (довідка № 893 від 19 вересня 2008 р.), ПВНЗ «Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління» (довідка № 59 від 22 вересня 2008 р.), Київському міжнародному університеті (довідка № 059 від 16 лютого 2009 р.), Полтавській державній аграрній академії (довідка № 7-01-91 від 26 червня 2009 р.), Державному економіко-технологічному університеті транспорту (довідка № 2/21.4-992 від 08 жовтня 2009 р.).

Апробація результатів дослідження здійснювалась шляхом участі в науково-практичних конференціях різних рівнів:

міжнародних: «Україна в євроінтеграційному процесі: проблеми і перспективи» (Київ, 2006); «Теорія та методика фундаментальних дисциплін у вищій школі» (Кривий Ріг, 2008);

всеукраїнських: «Магістратура на сучасному етапі розвитку освіти в Україні» (Київ, 2006, 2008); «Теорія і практика запровадження засад Болонського процесу в Україні» (Київ, 2009);

міжвузівських: «Магістратура: навчальна та наукова робота» (Київ, 2003); «Магістратура: теорія і практика» (Київ, 2004) та на Вчених радах і засіданнях кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Полтавської філії Європейського університету протягом 2006-2009 рр.

Публікації. Основні положення і висновки дисертації знайшли відображення у 13 одноосібних наукових та науково-методичних працях, у тому числі: 7 статей у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 стаття в іншому науковому виданні, 1 - у збірнику матеріалів конференції, 2 методичні вказівки, робоча програма з дисципліни «Психологія і педагогіка».

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, 10 додатків та списку використаних джерел (350 найменувань, із них 20 - іноземною мовою). Загальний обсяг дисертації становить 276 сторінок, з яких 180 - основного тексту. Праця містить 17 таблиць, 12 рисунків, 2 формули.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт, предмет, мету та завдання дослідження, сформульовано методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення роботи; подано відомості про апробацію та впровадження результатів.

У першому розділі -- «Теоретичні основи формування інтересу у студентів до управлінської діяльності» -- було проаналізовано компетентісний підхід у контексті професійної підготовки студентів вищих навчальних закладів, стан вивчення питання управлінської діяльності в науковій літературі, психолого-педагогічні особливості формування пізнавальних інтересів студентів.

Компетентність розглядається як комплексна характеристика особистості, яка включає знання, уміння і навички, набуття реального досвіду людини, що забезпечує їй успішне виконання будь-якої діяльності протягом життя. Професійна компетентність (за Е. Ісламгалієвим) властива висококваліфікованому професіоналу-фахівцю, здатному максимально реалізовувати себе в конкретних видах трудової діяльності, швидко адаптуватися й ефективно діяти у мінливих умовах ринку. Зроблено висновок про те, що усі компетентності взаємообумовлюють і доповнюють одна одну, перебуваючи у взаємозалежності.

Наголошується, що вивчення питання управлінської діяльності та ролі людини в ній є однією з центральних наукових проблем сьогодення. Це підтверджується численними дослідженнями В. Афанасьєва, Г. Ганнта, М. Кабушкіна, Н. Коломінського Н. Нижник, Ю. Палехи, Ф. Харіса, Ф. Хмеля, Р. Шакурова, та ін. Нині її актуальність обумовлена компетентнісним підходом до підготовки майбутніх фахівців економічної сфери у вищих навчальних закладах України.

З психолого-педагогічної точки зору сформульовано визначення управління як процесу спеціально організованої діяльності керівника, що забезпечує упорядкований, планомірний і цілеспрямований вплив на підлеглих і сприяє активній співпраці всіх членів колективу з метою досягнення поставлених цілей.

Науковці визначають інтереси як інтелектуально-емоційний вияв потреб людини (І. Васильєв, К. Гельвецій, П. Гольбах, Т. Єгоров, О. Ковальов, С. Рубінштейн, Ю. Трофімов та ін.); як категорію педагогічної науки (Й. Герберт, У. Джеймс, Я. Коменський, Г. Костюк, Н. Морозова, О. Нечаєв, Д. Писарєв, К. Ушинський, Г. Щукіна та ін.); як біологічну даність (Дж. Дьюї); як динамічний багатоплановий процес (соціологи А. Здравомислов та ін.; психологи Б. Ананьєв, М. Бєляєв, Л. Божович, Л. Виготський, Л. Гордон, Г. Костюк, К. Платонов, С. Рубінштейн, Б. Теплов та ін.; педагоги М. Добринін, В. Іванов, О. Леонтьєв, Н. Морозова, Г. Щукіна;).

Наявність різних поглядів свідчить про багатогранність цього явища, складну психологічну структуру, чим зумовлюється сила його впливу на розвиток особистості. Формування пізнавального інтересу відбувається поетапно: виникнення мимовільної уваги і позитивних емоцій; проникнення в сутність явищ, поява інтелектуальних емоцій; активне розуміння предмета вивчення. Ґрунтуючись на позиціях провідних науковців (В. Афанасьєв, В. Ковальов, В. Сахаров, О. Тополь та ін.), професійний управлінський інтерес розглядається як сталий інтерес особистості до управління як виду діяльності, до структури якого входять емоційний, вольовий та інтелектуальний компоненти.

Знання інтересів майбутніх фахівців економіки дало змогу зробити припущення про результативність їхньої фахової діяльності, стан розвитку інтересу в період навчання і виявити відповідність сучасної професійної підготовки майбутніх економістів вимогам ринку праці.

У розділі акцентовано увагу на тому, що систематичний аналіз психолого-педагогічного змісту та структури менеджменту потребує досліджень, які б визначили місце психологічних і педагогічних компонентів та їхніх функцій у загальній системі та процесі управління.

Психолого-педагогічні науки є важливою складовою управлінської діяльності, адже в умовах зростання глобальної конкуренції найважливішим фактором стають висококваліфіковані, високоморальні фахівці з розвинутою мотивацією. Саме мотиви спонукають будь-яку особистість до діяльності, а усвідомлені мотиви виявляються в інтересах.

Інтерес до управлінської діяльності розглядається як емоційно забарвлене, позитивне і вибіркове ставлення студентів економічних спеціальностей до менеджменту, пов'язане з постійним прагненням розширювати свої знання і вміння, що у свою чергу вимагає певних вольових зусиль для оволодіння майбутньою професією. Управлінський інтерес - це професійний інтерес, сформований на основі інтересу до управлінської діяльності. Формування інтересу до управлінської діяльності студентів економічних спеціальностей є проблемою новою у педагогіці, що не знайшла належного відображення в психолого-педагогічній літературі.

У другому розділі -- «Педагогічні умови формування у майбутніх економістів інтересу до управлінської діяльності» -- висвітлено організацію експериментального дослідження, проаналізовано зміст програм вищих навчальних закладів, визначено основні педагогічні умови формування управлінських інтересів.

Гіпотеза дослідження полягає в припущенні, що ефективне формування інтересу до управлінської діяльності у студентів досягається завдяки визначенню «управлінського» змісту психолого-педагогічних знань, а також педагогічних умов формування інтересу до управлінської діяльності у студентів економічних спеціальностей. Це передбачає: теоретичне обґрунтування основних змістових напрямів та умов формування інтересу до управлінської діяльності у студентів економічних спеціальностей; застосування системи психолого-педагогічних, навчально-пізнавальних і творчих завдань, інтерактивних методів і прийомів організації практичної діяльності студентів на заняттях із психолого-педагогічних дисциплін; адекватне поєднання змісту психолого-педагогічного навчального матеріалу з економічним, зокрема який стосується управління; формування в студентів економічних спеціальностей позитивного ставлення до педагогічного навчального процесу як підготовки до майбутньої практичної управлінської діяльності.

Відібрані для проведення експериментальної роботи групи студентів відрізнялися специфікою підготовки до навчання у вищих навчальних закладах, напрямами підготовки (0501 «Економіка і підприємництво», 0502 «Менеджмент»), але характеризуються подібністю основних параметрів: рівнем навчально-виховної роботи, загальною підготовкою студентів, рівнем успішності із гуманітарних, загальноекономічних та вибіркових дисциплін.

У дослідженні взяли участь 369 студентів економічних спеціальностей Інституту економіки та нових технологій, м. Кременчук Полтавської обл. (з 2005 р. його перейменовано в Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління) та Європейського університету Полтавської філії (в тому числі 224 студенти експериментальних та 145 юнаків і дівчат контрольних груп). Дослідно-експериментальна робота тривала впродовж 2004-2009 років і включала чотири етапи. На першому етапі здійснено теоретичний аналіз філософської, соціологічної, психолого-педагогічної та економічної літератури, проведено констатувальний експеримент і попереднє вивчення проблеми стосовно практики роботи вищих навчальних закладів. На другому етапі відбувалося ознайомлення із навчальними програмами психолого-педагогічних дисциплін та менеджменту на предмет обґрунтування педагогічних умов формування інтересу до управлінської діяльності студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів, розроблено методику експерименту та укладено методичні вказівки з курсу «Психологія і педагогіка» для практичних занять та самостійної роботи студентів. На третьому етапі проводилося дослідження ефективності змісту і умов формування інтересу до управлінської діяльності у студентів економічних спеціальностей. На четвертому - апробація результатів дослідження у практиці вищої школи, формулювання висновків та рекомендацій; розроблено навчальну програму з курсу «Психологія і педагогіка», методичні вказівки та навчально-методичний посібник з курсу «Філософія і психологія підприємництва»; уточнено змістову сутність складових інтегральної компетентності майбутнього фахівця економічної сфери (професійної, методичної, соціальної та особистісної компетентності).

У дисертаційному дослідженні визначено такі напрями формування інтересу до управлінської діяльності: 1) суб'єктивний - вивчення мотивації та морально-професійних якостей студентів, їх розвиток; 2) освітній - вивчення основних психолого-педагогічних понять і категорій, сутності і принципів організації роботи з людьми; 3) професійний - вивчення можливостей використання психолого-педагогічних знань у майбутній професійній діяльності. У межах кожного напряму вивчалися компоненти інтересу (мотиваційний, пізнавальний та вольовий) та рівні його сформованості (високий, середній, низький).

У процесі розробки дослідних завдань враховувалися новизна проблеми, умови і методики викладання психолого-педагогічних дисциплін, специфічні особливості цієї роботи. Ми виходили також з того, що на сучасному етапі у вищих навчальних закладах, зокрема у Кременчуцькому університеті економіки, інформаційних технологій і управління та в Європейському університеті, Полтавській філії, викладачі-економісти читають переважно фахові дисципліни, в тому числі загальноекономічного циклу, а викладання психолого-педагогічних курсів здійснюють викладачі-педагоги гуманітарних дисциплін. Тому останнім доводиться опановувати і такі економічні дисципліни, як менеджмент, маркетинг, фінанси, встановлювати їхні зв'язки із основними засадами педагогічної науки.

Ознайомлення з навчальними програмами психолого-педагогічних дисциплін і менеджменту різних вищих навчальних закладів показало, що міжпредметні зв'язки між ними є досить тісними (15-20% спільних понять), хоч і належать дисципліни до різних циклів. Завдання полягало в тому, щоб вибудувати систему знань студента як складне єдине ціле, що сприятиме формуванню інтересу до управлінської діяльності.

Необхідними педагогічними умовами, що забезпечують ефективність формування управлінських інтересів, є: 1) встановлення міждисциплінарних зв'язків; 2) створення і забезпечення мотиваційного компонента; 3) використання інтерактивних методів навчання. Вивчення циклів дисциплін згідно з вище означеними умовами дає змогу формувати професійну компетентність студентів. Вирішальними складниками її є: засвоєння теоретичного матеріалу; розвиток пізнавального і професійного інтересу, зокрема до управлінської діяльності; здатність майбутнього фахівця діяти в різних практичних ситуаціях. Психолого-педагогічні дисципліни поряд із фаховими поглиблюють теоретичні знання, сприяють виробленню практичних умінь і навичок, пов'язаних із діяльністю управлінця.

Важливою рисою навчального процесу у вищій школі є фахова спрямованість викладання гуманітарних дисциплін, яка забезпечує взаємозв'язок дисциплін усіх блоків, конкретизацію наукових понять і законів на навчальному матеріалі предметів загальноекономічного та спеціального блоків, як про це свідчить аналіз робочих програм. Відтак, під час роботи зі студентами знання з гуманітарних і природничо-наукових дисциплін було підкріплювалися прикладами і фактами фахового характеру, пов'язувалися із майбутньою професійною діяльністю студентів-економістів, що зумовлювало виникнення і формування пізнавальних інтересів майбутніх фахівців-економістів. Одночасно навчальний матеріал предметів загальноекономічного та спеціального циклів збагачувався загальними теоретичними положеннями основ психолого-педагогічної науки. Отже, використання міжпредметних зв'язків є однією із найважливіших умов становлення у студентів пізнавального інтересу, на основі якого відбувається формування інтересу до управлінської діяльності, що врешті-решт дає змогу досягти істотного підвищення якості загальної і фахової підготовки студентів економічних вищих навчальних закладів.

Аналіз соціально-економічних та психолого-педагогічних досліджень дав змогу охарактеризувати підходи до трактування мотивацій як одного з вирішальних чинників, що забезпечують ефективність управлінської діяльності, з таких позицій: 1) емоційна корекція поведінки особистості (О. Запорожець, Н. Коломінський, О. Леонтьєв); 2) регулювання спонукальних стимулів людини (Л. Довгань, В. Немцов, Г. Сініок); 3) внутрішні цінності особистості (Л. Макрідіна, Н. Нижник, Ю. Шаров).

Комплекс підібраних та розроблених дискусій і диспутів, інтелектуальних та ділових ігор було використано як для комунікативного вправляння студентів, так і для формування майбутнього фахівця з економіки. Студенти засвоювали основні правила спілкування, потрібні для роботи з людьми та в майбутній професійній діяльності. Внаслідок стимулювання інтересу учасників до навчального процесу зростала ефективність засвоєння знань і умінь студентів, вироблення практичних педагогічних навичок. Майбутні економісти вчилися практично уявляти завдання і засвоювати окремі методи управління; швидко приймати виважені рішення; здобувати навички інтелектуальної конкуренції в умовах, наближених до реальної ситуації; перевіряти нові ідеї щодо обраних методів і принципів управління.

Оскільки головним засобом активізації особистості студента була навчальна діяльність, то формування інтересу студентів до управлінської діяльності здійснювалося при вивченні психолого-педагогічних дисциплін. Для цього було перебудовано методичні основи навчання майбутніх економістів завдяки застосуванню комплексів сучасних методів і прийомів набуття знань, спрямуванню процесу навчання на розвиток управлінських інтересів, творчої особистості, на підвищення її загального культурного рівня та розвиток емоційно-вольової сфери. Отже, управлінське мислення студентів формується в процесі економічної освіти.

У третьому розділі -- «Експериментальне дослідження формування інтересу до управлінської діяльності у студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів» -- було визначено рівні та розкрито методику формування інтересу до управлінської діяльності у студентів, проаналізовано результати дослідно-експериментальної роботи.

У розділі обґрунтовано методику діагностування процесу формування інтересу до управлінської діяльності у студентів економічних спеціальностей: критерії, показники, рівні, напрями. За критерії було обрано ставлення: 1) до себе; 2) до інших людей; 3) до професійної діяльності. Ставлення до себе досліджувалося через мотивацію, ціннісні орієнтації студентів та самооцінку особистості. Ставлення до інших людей розглядалося через вивчення особистісних якостей майбутнього фахівця, реалізація яких зумовлена суспільними потребами. Ставлення до професійної діяльності визначалося через такі показники: ставлення студентів до професійної підготовки, ставлення до обраної професії, встановлення рівня їхньої поінформованості про місце психолого-педагогічних знань у специфіці діяльності менеджменту, прагнення студентів до самореалізації. Названі критерії було покладено в основу виокремлення трьох рівнів сформованості інтересу до управлінської діяльності у студентів: високий, середній, низький, яким було надано певні якісні характеристики. Виявлено, що переважна частина студентів, залучених до констатувального експерименту, належить до низького рівня сформованості інтересу до управлінської діяльності (60,9% у контрольних та 60,7% у експериментальних групах).

Об'єктами нашого дослідження було обрано ІІ курс економічного факультету Кременчуцького університету економіки, інформаційних технологій і управління, спеціальності «Облік і аудит», «Менеджмент організацій», «Маркетинг» та студентів І, ІІІ та V курсу Європейського університету Полтавської філії, спеціальності «Фінанси», «Маркетинг». «Менеджмент організацій», «Менеджмент ЗЕД». Було визначено, що ставлення студентів до професійної підготовки не відповідає результатам їхніх екзаменаційно-залікових сесій. У системі інтересів особистості важливе місце посідають ціннісні орієнтації, що свідчить про усвідомлення студентами можливості й необхідності свого якісного зростання.

Зміст формувального експерименту вибудовувався нами відповідно до мети дослідження з урахуванням результатів констатувального експерименту. Враховуючи, що пізнавальний компонент інтересу студентів формується в процесі оволодіння знаннями з основ наук, значну увагу в експериментальній роботі було приділено удосконаленню «управлінського» змісту психолого-педагогічних дисциплін: мотивації навчання, реалізації вольового компонента, виробленню основних якостей управлінця (комунікабельність, організаторські здібності, вміння контролювати себе тощо). Було розроблено робочу програму з «Психології і педагогіки», що відповідала завданню формування інтересу до управлінської діяльності у студентів економічних спеціальностей, тривав пошук можливих міжпредметних зв'язків.

Умовою формування стійкого інтересу до управлінської діяльності виступає реалізація його вольового компоненту. Тому на заняттях використовувалися завдання різного рівня складності, які вимагали від студентів самостійності, вольових зусиль і свідчили про активність особистості в оволодінні про-фесійно важливими знаннями та вміннями. Окрім цього майбутнім фахівцям пропонувалося об'єктивно оцінювати свої відповіді і можли-вості, особисті професійно важливі якості та ін. Наше завдання при проведенні лекцій полягало у якнайповнішому використанні змісту навчального матеріалу, доповненні змісту підручними цікавими відомостями з інших джерел, у доборі форм, методів і прийомів навчання, заохочення студентів до самостійного здобування знань, умінь і навичок. Для розвитку пізнавального інтересу було використано цікаві психологічні тести, несподівані випадки із життя і дослідницької діяльності вчених, що пробуджують цікавість до психолого-педагогічних дисциплін. Ефективними стали вправи з тренування пам'яті. Семінарські заняття мали переважно форму ділових та інтелектуальних ігор, дискусій, диспутів та інших інтерактивних технологій з метою підвищення якості психолого-педагогічних знань, а також формування у студентів інтересу до управлінської діяльності. Та головним елементом розробленої технології було систематичне дидактичне тестування. В кінці кожного виконаного тесту студенти його оцінювали, і це давало нам уявлення про формування їхньої самооцінки. Така робота привчала студентів сумлінно готуватися до занять, швидко знаходити правильні відповіді, оперативно виконувати творчі завдання. Самооцінка студентів свідчила про поступове зростання її адекватності у кожного члена групи і колективу в цілому.

Розроблена, теоретично обґрунтована і експериментально перевірена методика формування інтересу до управлінської діяльності у студентів економічних спеціальностей дала змогу стверджувати, що результати експериментальної роботи залежать: а) від методів і прийомів творчого і практичного спрямування, застосованих під час викладання даних дисциплін; б) від адекватного поєднання змісту психолого-педагогічного навчального матеріалу з економічним, зокрема тим, що стосується процесу управління, від рівня використання міжпредметних зв'язків; в) від змісту і рівня продуманих самостійних та домашніх завдань для студентів-економістів, переважно творчого чи практичного характеру, що більшою мірою стимулювало формування інтересу до управлінської діяльності. Розроблені критерії дали змогу визначити рівень поінформованості студентів про психолого-педагогічний зміст, характер діяльності у сфері економіки і менеджменту зокрема, мотивацію вибору, цінності менеджера, успішність з дисциплін різних циклів тощо.

Після застосування розробленої педагогічної технології було проведено підсумковий заключний зріз і здійснено порівняльний аналіз результатів (табл.1).



Таблиця 1

Результати експериментальної роботи (у %)

Напрями формування інтересу до управлінської діяльності	Експериментальна група	Контрольна група
	Рівні сформованості
	Високий	Середній	Низький	Високий	Середній	Низький
	Конст. дані	Контр. дані	Конст. дані	Контр. дані	Конст. дані	Контр.дані	Конст. дані	Контр.дані	Конст. дані	Контр.дані	Конст. дані	Контр.дані
Суб'єктивний	15,2	22,8	41,5	49,1	43,3	28,1	15,9	17,9	41,4	44,1	42,7	38,0
Освітній	-	32,6	19,2	42,0	80,8	25,4	-	20,7	17,9	22,8	82,1	56,5
Професійний	12,5	20,1	29,9	37,1	57,6	42,8	12,4	15,2	29,7	31,0	57,9	53,8
Середній показник (приріст)	9,2	25,2 +16,0	30,2	42,7 +12,5	60,7	32,1 -28,6	9,4	17,9 +8,5	29,7	32,6 +2,9	60,9	49,5 -11,4

Встановлено, що кількість студентів з низьким рівнем сформованості інтересу до управлінської діяльності в експериментальних групах знизилася з майже у два рази. Натомість збільшилася кількість студентів, що відповідає середньому (на 12,5%) та високому (на 16,0%) рівням сформованості інтересів. У контрольній групі відбулися не настільки значні зміни: студентів з низьким рівнем зменшилося з на 11,4%, а середнього і високого рівнів збільшилося на 2,9% та 8,5% відповідно.

У результаті обчислень за допомогою t-критерію Ст'юдента встановлено, що для умови 1 (суб'єктивний напрям) t₁=3,0, для умови 2 (освітній напрям) t₂=4,5, для умови 3 (професійний напрям) t₃=3,0. Оскільки t₁> t_x, (= 2,0, при p<0,05), робимо висновок, що різниця між результатами у контрольній та експериментальній групах на контрольному етапі дослідження істотна. Різниця у показниках експериментальних і контрольних груп підтверджує вірогідність висунутої наукової гіпотези і доводить ефективність запропонованої методики.

Водночас, розкриті межі для подальшої творчої роботи викладача психолого-педагогічних дисциплін з метою формування управлінських інтересів у студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичні узагальнення і дано нове вирішення актуального завдання, що виявляється у розробленні та науковому обґрунтуванні основних форм та педагогічних умов формування у студентів економічних спеціальностей інтересу до управлінської діяльності. Отримані у процесі дослідження дані підтвердили гіпотезу, покладену в його основу, а реалізовані мета і завдання дає змогу зробити такі висновки і рекомендації.

1. На основі аналізу філософської і психолого-педагогічної літератури виявлено, що ця проблема стосовно студентів економічних спеціальностей на часі є не достатньо дослідженою. Лише окремі науковці вказують на необхідність психолого-педагогічної підготовки в економічних вищих навчальних закладах. На основі компетентісного підходу теоретично обґрунтовано важливість формування інтересу до управлінської діяльності; визначено, що реалізація психолого-педагогічних засад у навчально-виховному процесі сприяє підвищенню ефективності професійної підготовки майбутніх економістів, їхньої компетентності, а відтак і конкурентоспроможності на українському та світовому ринках праці. Встановлено, що одним із шляхів здійснення цього завдання є формування управлінського інтересу майбутніх фахівців економічної сфери.

2. Уточнено сутність понять «управління», «інтерес до управлінської діяльності», «управлінський інтерес» у такій редакції:

Управління - процес спеціально організованої діяльності керівника, що забезпечує упорядкований, планомірний і цілеспрямований вплив на підлеглих, сприяє активній співпраці всіх членів колективу з метою як задоволення інтересів і потреб працівників, так і досягнення поставлених виробничих цілей.

Інтерес до управлінської діяльності - емоційно забарвлене, позитивне і вибіркове ставлення юнаків і дівчат до менеджменту, пов'язане з постійним прагненням поглиблювати свої знання і поліпшувати вміння, що, у свою чергу, вимагає певних вольових зусиль для оволодіння майбутньою професією.

Управлінський інтерес - це професійний інтерес, сформований на основі інтересу до управлінської діяльності.

Визначено, що інтерес до управлінської діяльності майбутнього економіста становить діалектичну єдність мотиваційно-ціннісних орієнтацій молодої особистості. Така позиція ґрунтується на ставленні до людини як найвищої цінності і виявляється у ставленні майбутнього фахівця економічної сфери до обраної професії, до себе та до інших.

У структурі інтегральної компетентності майбутнього фахівця економічної сфери вказано на взаємообумовленість і встановлення системних взаємозв'язків між видами ділової компетентності: 1) професійною, яка включає теоретичні знання, уміння застосовувати їх у практичній діяльності, здатність до творчої активної діяльності; 2) методичною, що передбачає здатність фахівця до самоорганізації та до самостійного прийняття рішень; 3) соціальною, яка ґрунтується на здатності до ефективної взаємодії і конструктивного спілкування; 4) особистісна, що проявляється в адекватній самооцінці, моральних та трудових якостях фахівця, здатності до соціальної та професійної адаптації, а також до постійного саморозвитку і самоосвіти.

Уточнено змістову сутність основних видів компетентностей: у рамках професійної компетентності введено як один із важливих її елементів «здатність до творчої активної діяльності», а в рамках розгляду особистісної компетентності «відповідальність» замінено на «моральні і трудові якості», що є значно ширшим поняттям і не виключає відповідальності.

3. Визначено напрями формування інтересу до управлінської діяльності: 1) суб'єктивний - вивчення мотивації та морально-професійних якостей студентів, їх розвиток; 2) освітній - вивчення основних психолого-педагогічних понять і категорій, сутності і принципів організації роботи з людьми; 3) професійний - вивчення можливостей використання психолого-педагогічних знань у майбутній професійній діяльності. У межах кожного напряму вивчалися компоненти інтересу (мотиваційний, пізнавальний та вольовий) та рівні його сформованості (високий, середній, низький).

Виявлено і обґрунтовано основні педагогічні умови формування інтересу до управлінської діяльності у студентів економічних спеціальностей, якими є: 1) використання міждисциплінарних зв'язків, що сприяє формуванню у студентів інтегрованих знань з фаху; 2) створення і забезпечення мотиваційного компонента, що передбачає орієнтацію на інтерес до управлінської діяльності, на реалізацію особистісних здібностей, якостей і можливостей студентів, на рівень їхньої самостійності й активності; 3) організація інтерактивних технологій навчально-пізнавальної діяльності студентів, що ґрунтується на співпраці викладача і студента.

4. Здійснено педагогічну діагностику сформованості інтересу до управлінської діяльності у студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів. Відповідно до розроблених і обґрунтованих критеріїв (ставлення до себе, до інших людей та до професійної діяльності) виокремлено три рівні сформованості інтересу до управлінської діяльності у студентів: високий, середній та низький, яким було надано певні якісні характеристики. Результати констатувального експерименту засвідчують домінування у респондентів низького рівня (60,9% у контрольних та 60,7% у експериментальних групах) сформованості інтересу до управлінської діяльності.

5. Розроблення експериментальної методики ґрунтувалося на визначенні основних напрямів формування інтересу до управлінської діяльності: суб'єктивного, освітнього та професійного. У межах кожного напряму вивчалися мотиваційний, пізнавальний та вольовий компоненти інтересу за рівнями сформованості (високий, середній, низький), що забезпечило відображення якісної та кількісної характеристики даного особистісного новоутворення.

Проведене дослідження підтвердило гіпотезу, що ефективне формування інтересу до управлінської діяльності досягається внаслідок визначення «управлінського» змісту психолого-педагогічних дисциплін та педагогічних умов формування інтересу до управлінської діяльності у студентів економічних спеціальностей.

Отримані дані формувального експерименту засвідчили динамічні зміни сформованості інтересу до управлінської діяльності у студентів: кількість студентів експериментальних груп високого рівня зросла на 16,0%, середнього - на 12,5%, тоді як респондентів низького рівня зменшилося на 28,6% (для контрольних груп динаміка становить +8,5%, +2,9%, -11,4% відповідно).

Дослідно-експериментальна робота не претендує на повноту охоплення проблеми та її вичерпне розв'язання. Перспективи подальшого вивчення цієї проблеми криються в теоретичному обґрунтуванні таких питань: розробка теорії та методичних основ інтеграції психолого-педагогічних знань у професійній підготовці майбутніх фахівців економічної сфери; впровадження орієнтованих на менеджмент підручників та навчально-методичних посібників з дисциплін усіх циклів для розв'язання проблеми формування інтересу до менеджменту студентів у процесі їхньої професійної підготовки.

Дослідження дало можливість сформулювати рекомендації для Міністерства освіти і науки України, вищих навчальних закладів економічного профілю з метою підвищення рівня професійної підготовки фахівців економічної сфери та їхньої конкурентоздатності на ринку праці:

оскільки вища освіта є фундаментом розвитку суспільства і економічно розвиненої країни, домагатися, щоб найбільш цінною якістю підготовки фахівця (в тому числі економічної сфери) була його компетентність;

реалізовувати визначені педагогічні умови формування інтересу до управлінської діяльності у студентів економічних спеціальностей у процесі викладання дисциплін психолого-педагогічного спрямування;

орієнтувати на управлінську діяльність увесь цикл гуманітарних дисциплін, передусім таких, як філософія, ділова українська та іноземна мови, історія української культури, соціологія тощо;

відшукувати і впроваджувати у практику роботи вищих навчальних закладів раціональні засоби економічної підготовки викладачів дисциплін гуманітарного циклу.

Із розв'язанням вказаних проблем пов'язується подальше вдосконалення професійно-освітньої системи підготовки студентської молоді економічних вищих навчальних закладів до виконання майбутніх посадових функцій у нових ринкових умовах розвитку українсько-європейського суспільства.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Курмишева Н.І. Взаємозв'язок педагогічної, навчальної та професійної підготовки у підвищенні ефективності формування управлінських інтересів / Н.І. Курмишева // Вісник Київського міжнародного університету. - 2005. - Вип. 7. - С. 116-127.

Курмишева Н.І. Ділова гра як засіб формування професійних інтересів / Н.І. Курмишева // Вісник Київського міжнародного університету. - 2006. - Вип. 8. - С. 174-185.

Курмишева Н.І. Організація та методика викладання психолого-педагогічних дисциплін з метою стимулювання інтересів студентів до управлінської діяльності / Н.І. Курмишева // Вісник Київського міжнародного університету. - 2008. - Вип. 11. - С. 116-127.

Курмишева Н. Мотивація і результативність навчання майбутніх економістів: тотожність чи розбіжності? / Н. Курмишева // Вища школа. - 2008. - №1.- С. 75-81.

Курмишева Н. Творчий потенціал студентів-економістів як один із чинників їхньої конкурентоспроможності / Н. Курмишева // Вища школа. - 2009. - №3. - С. 74-80.

Курмишева Н.І. Проблема компетентісного підходу у підготовці майбутнього фахівця / Н.І. Курмишева // Вісник Київського міжнародного університету. - 2009. - Вип. 12. - С. 69-80.

Ярошенко Н.І.* Психолого-педагогічні аспекти дослідження управлінських інтересів майбутніх менеджерів та їх соціальне значення / Н.І. Ярошенко // Вісник Київського міжнародного університету. - 2004. - Вип. 4. - С. 285-296.

Курмишева Н.І. Взаємозв'язок інтересу студентів до навчання з інтересом до управлінської діяльності / Н.І. Курмишева // Теорія та методика навчання фундаментальних дисциплін у вищій школі: зб. наук. праць. - Кривий Ріг: Видавничий відділ НМетАУ, 2008. - Вип. 5. - С. 235-239.

Курмишева Н. Дискусія і диспут як засоби формування професійних умінь / Н. Курмишева // Вища школа. - 2007. - №1. - С. 26-32.

Курмишева Н.І. Філософія і психологія підприємництва: навч.-метод. посіб. / Н.І. Курмишева. - Полтава: Оріяна, 2008. - 178 с.

Методичні вказівки з курсу «Психологія і педагогіка» для практичних занять та самостійної роботи студентів денної та заочної форм навчання всіх спеціальностей / Укладач Н.І. Ярошенко. - Кременчук, Інститут економіки та нових технологій, 2003. - 58 с.

Методичні вказівки з курсу «Філософія і психологія підприємництва» для самостійної роботи студентів усіх форм навчання / Укладач Н.І. Курмишева. - Європейський університет, Полтавська філія, 2008. - 35 с.

Робоча програма з дисципліни «Психологія і педагогіка» для напрямів 0501 «Економіка підприємництва», 0502 «Менеджмент» / Укладач Н.І. Курмишева. - Полтава: Європейський університет Полтавська філія, 2008. - 34 с.

АНОТАЦІЇ

Курмишева Н.І. Підготовка до управлінської діяльності студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Інститут вищої освіти АПН України - Київ, 2009.

Дисертацію присвячено питанням теорії і практики формування інтересу до управлінської діяльності у майбутніх економістів під час вивчення психолого-педагогічних дисциплін у вищих навчальних закладах.

На основі аналізу психолого-педагогічної та соціально-економічної літератури уточнено зміст понять: управління, інтерес до управлінської діяльності, управлінський інтерес; змістову сутність основних видів ділової компетентності майбутнього економіста; визначено критерії, показники та рівні сформованості інтересу до управлінської діяльності. Педагогічними умовами ефективного формування такого інтересу у студентів є використання міждисциплінарних зв'язків, створення і забезпечення мотиваційного компонента, організація інтерактивних технологій навчання. Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічну технологію ефективного формування інтересу студентів до управлінської діяльності у процесі вивчення дисциплін психолого-педагогічного спрямування, визначено нові можливості поєднання змісту психолого-педагогічного навчального матеріалу з економічним (зокрема того, що стосується процесу управління) для формування у майбутніх економістів управлінських інтересів, розвитку їх суспільної активності, ділових якостей та ініціативи. Підготовлено методичні рекомендації щодо підвищення ефективності формування інтересу до управлінської діяльності у студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів.

Ключові слова: інтерес, мотивація, навчальна діяльність, психолого-педагогічні дисципліни, студент, управлінська діяльність, управлінський інтерес, ціннісні орієнтації.

Курмишева Н.И. Подготовка к управленческой деятельности студентов экономических специальностей высших учебных заведений. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Институт высшего образования АПН Украины - Киев, 2009.

В диссертации исследуется проблема формирования интереса к управленческой деятельности студентов экономических специальностей вузов; теоретически обоснованы и экспериментально проверены концептуальные положения о формировании интереса к управленческой деятельности у будущих экономистов при изучении психолого-педагогических дисциплин в вузах.

На основе анализа литературных источников уточнена психолого-педагогическая сущность понятий «управление», «интерес к управленческой деятельности», «управленческий интерес», смысловая сущность основных видов компетентностей будущих экономистов. Показано, что важной чертой процесса формирования такого интереса является сознательный и целенаправленный характер управленческой деятельности. Исследование доказало, что управление происходит, основываясь на психологическом анализе и педагогическом такте, а психолого-педагогические науки - основа управленческой деятельности, так как в условиях глобальной конкуренции важнейшим фактором являются высокоморальные специалисты с высокой мотивацией.