Теоретико-методичні засади професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов засобами інформаційно-комунікаційних технологій

Размещено на http://allbest.ru

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Г. С. СКОВОРОДИ

УДК [378.147:81'243]:004

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора педагогічних наук

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Костікова Ілона Іванівна

Харків - 2009

Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди, Міністерство освіти і науки України.

Науковий консультант:доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України Євдокимов Віктор Іванович, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, перший проректор, завідувач кафедри теорії і методики професійної освіти.

Актуальність дослідження. Сьогодні в Україні триває процес швидкого наповнення вищої освіти інформаційно-комунікаційними технологіями, що викликає необхідність якісної оцінки сучасних підходів до освітнього процесу з погляду їхньої адекватності новим життєвим реаліям ХХI століття, адже «інформаційно-комунікаційні технології є тим технологічним базисом, на якому потрібно забезпечувати всім громадянам нашої країни рівний доступ до знань» (В. Г. Кремень).

Серед чинників, які зумовлюють необхідність перегляду пріоритетів у системі професійної підготовки вчителів іноземної мови, можна виокремити дві групи. По-перше, це системні трансформації в міжнародній освіті. Процеси реформування системи освіти, що відбуваються зараз не тільки в Україні, але й у США та країнах Західної Європи, визначають необхідність переосмислення ролі майбутнього вчителя в новому столітті. Другу групу чинників у галузі національної освіти становлять соціально-педагогічні зміни, пов'язані з уведенням нових державних освітніх стандартів, переходом на новий зміст і структуру освіти.

Проблема професійної підготовки майбутніх учителів досліджувалася в різноманітних аспектах у працях Г. Г. Асєєва, В. П. Беспалька, І. М. Богданової, А. Ф. Горбатюка, С. Р. Доманової, В. І. Євдокимова, В. М. Кухаренка, Ю. І. Машбиць, О. Е. Мещерякової, Л. І. Морської, Н. І. Муліної, В. Ф. Паламарчук, О. А. Палія, О. М. Пєхоти, І. Ф. Прокопенка, Є. С. Полат, Ю. Ф. Реви, І. В. Роберт, В. А. Садикової, І. В. Синельник, О. В. Собаєвої, П. В. Стефаненко, О. Ю. Трутнєва, Т. В. Чепрасової, С. І. Шевченко та інших. Сучасні дослідження спрямовані переважно на вивчення окремих напрямів підготовки вчителів засобами інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), проте обґрунтування ефективності професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов засобами ІКТ ще не було предметом спеціального педагогічного дослідження. Роботи вчених з окремих напрямів використання ІКТ не об'єднані в систему, не розроблено єдиної концепції підготовки вчителів, не здійснено всебічного теоретичного та методичного аналізу професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов засобами ІКТ.

Аналіз тенденцій розвитку вищої освіти, теоретико-методичних робіт сучасних дослідників і власного досвіду викладацької діяльності дозволив виявити суперечності, що існують сьогодні у сфері досліджуваної проблеми:

1.На рівні концептуалізації освітньої діяльності:

- між досить високим рівнем світового комунікаційного суспільства, розробленістю теорії інформатизації вищої освіти, засадами особистісного підходу в педагогіці та недостатньою визначеністю ролі й місця ІКТ у національному освітньому процесі, у процесі підготовки вчителів іноземних мов;

- між створенням єдиного освітнього простору засобами ІКТ як чинника інтеграції й розвитку української освіти для ліквідації відставання України від міжнародних досягнень у підготовці вчителів, необхідністю здійснення індивідуалізації, диференціації підготовки вчителів, що відображається в об'єктивній потребі студентів у різноманітних засобах навчання, самостійному виборі предметів для вивчення, спираючись на свої особистісні життєві інтереси, професійні плани й перспективи й неспроможністю традиційної підготовки забезпечити такі потреби;

- між сучасними уявленнями європейської спільноти, Болонської конвенції про педагогічну діяльність, професію вчителя, розвиток інформаційно-комунікаційної культури майбутніх учителів і традиційним розумінням функції вищого навчального педагогічного закладу, професіоналізму вчителя іноземних мов;

- між необхідністю ліквідації сформованих стереотипів, зміни поглядів на підготовку вчителя як постійну й незмінну систему, упровадженням сучасних засобів перепідготовки вчителів, підготовки вчителів для одержання другої освіти, розвитку дистанційної підготовки студентів з особливими фізичними потребами й неспроможністю традиційної підготовки забезпечити такі заходи.

2.На рівні визначення мети підготовки майбутніх учителів:

- між державним замовленням, об'єктивною потребою суспільства у висококваліфікованих учителях іноземних мов із вільним володінням ІКТ і неспроможністю традиційної підготовки забезпечити таку потребу;

- між сучасними вимогами до рівня педагогічних, психологічних, соціальних знань, інтегративних умінь, навичок, реалізації різних методик, методів, прийомів, способів мовної діяльності згідно з рекомендаціями Ради Європи в галузі вивчення й викладання мов і традиційною методикою викладання іноземних мов без застосування ІКТ.

3.На рівні визначення змісту та технологій підготовки:

- між необхідністю створення науково обґрунтованої системи інформаційно-комунікаційного навчання іноземних мов, уявленням про сутність ІКТ і недостатнім відбиттям технологій у змісті підготовки, неналежним інформуванням про використання технологій у предметному навчанні, нерозробленістю адекватних технологічних прийомів, методик упровадження технологій у підготовку майбутніх учителів іноземних мов;

- між накопиченим міжнародним потенціалом інформаційно-комунікаційних ресурсів з іноземної мови та практично їх повній незатребуваності в традиційній методиці викладання іноземних мов і професійній підготовці вчителів іноземних мов в Україні в цілому.

Актуальність, виявлені суперечності, недостатній рівень теоретичної дослідженості й практичної розробленості зазначеної проблеми, відсутність системного наукового аналізу підготовки майбутнього вчителя іноземної мови засобами ІКТ зумовили вибір теми дисертації: «Теоретико-методичні засади професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов засобами інформаційно-комунікаційних технологій».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи є складовою частиною комплексної програми «Розвиток новітніх педагогічних технологій навчання та виховання цілісної творчої особистості» Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, що виконується за тематикою «Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх і вищих закладах» (РК № 1-200199U 004104) у межах загальноукраїнської тематики науково-дослідницької роботи з педагогічних наук АПН України № 3.9 «Особистісно-орієнтовані технології підготовки вчителів». Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (протокол № 5 від 23.12.2004) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 7 від 25.09.2007).

Мета дослідження - виявити вплив реалізації засобів ІКТ на ефективність професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов.

Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:

1. Проаналізувати сутність засобів ІКТ у професійній підготовці майбутніх учителів іноземних мов.

2. Схарактеризувати методологічні засади професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов засобами ІКТ.

3. Теоретично обґрунтувати концепцію професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов засобами ІКТ.

4. Розробити й експериментально перевірити модель професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов засобами ІКТ.

5. Обґрунтувати сутність інформаційно-навчального середовища як необхідної умови успішного функціонування запропонованої моделі професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов.

6. Визначити особливості дидактичних принципів і функцій методичної підготовки майбутніх учителів іноземних мов засобами ІКТ.

7. Виявити особливості використання дистанційної форми організації навчання майбутніх учителів іноземних мов у процесі професійної підготовки.

8. Розробити науково-методичне й організаційно-методичне забезпечення процесу професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов засобами ІКТ.

9. Визначити критерії та показники рівнів сформованості професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов засобами ІКТ.

Об'єкт дослідження - процес професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов у вищих педагогічних навчальних закладах.

Предмет дослідження - теоретико-методичні засади професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов засобами ІКТ.

Концепція дослідження. Концепція ґрунтується на різних аспектах професійної підготовки. Методологічний аспект зумовлений необхідністю концептуального обґрунтування нових технологій у підготовці вчителя. Методологічна обґрунтованість використовуваних засобів є важливою, адже йдеться про системну організацію педагогічних, психологічних, соціальних знань, умінь, навичок, реалізації різних методик, методів, прийомів підготовки засобами ІКТ. Дидактичний аспект відображає педагогічні основи підготовки вчителів засобами ІКТ. Сучасні дидактичні форми підготовки вчителів іноземної мови засобами ІКТ досить різноманітні, а їх освоєння постає як важливе науково-педагогічне завдання. Нормативно-правовий аспект відображає необхідність адекватного правового супроводу підготовки вчителя засобами ІКТ, відповідно до якого підготовка вчителя засобами ІКТ повинна розглядатися як частина існуючої традиційної підготовки, крім того нормативно-правові акти повинні чітко визначити роль і статус підготовки студентів засобами ІКТ у педагогічній практиці. Фінансово-економічний аспект свідчить про істотну економію коштів з використанням нових технологій під час дистанційної підготовки. Соціальний аспект орієнтує на ліквідацію відставання України від міжнародних досягнень у підготовці майбутніх учителів. Підготовка вчителя та створення єдиного освітнього простору засобами ІКТ мають винятково важливе значення як чинник розвитку української освіти в цілому, інтеграції її в світовий освітній простір. Світоглядний аспект пов'язаний із необхідністю ліквідації сформованих стереотипів, зміни поглядів на підготовку вчителя як усталену й незмінну систему.

Концепція професійної підготовки вчителя вимагає наукового підходу до проектування моделі зазначеної підготовки. У моделі враховуються всі компоненти професійної підготовки майбутнього вчителя. Сама модель є послідовністю компонентів, які є взаємно залежними для створення системної цілісності, відтак ефективність запропонованої моделі в цілому залежить від належного функціонування її елементів. Пропонується модель професійної підготовки вчителя іноземних мов засобами ІКТ, яка включає три основні взаємопов'язані компоненти - мотиваційно-цільовий, змістово-організаційний, контрольно-оцінювальний.

Загальна гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що ефективність професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов можна суттєво підвищити, якщо в процесі підготовки студентів реалізувати ідеї впровадження засобів ІКТ на основі сучасних досліджень, які забезпечують наукову базу системи професійної підготовки вчителя та засновуються на методологічному обґрунтуванні системного, особистісного, діяльнісного, компетентнісного, комунікативного підходів.

Загальну гіпотезу конкретизовано в часткових припущеннях, які передбачають, що підвищення ефективності підготовки майбутніх учителів іноземних мов засобами ІКТ є можливим, якщо:

- протягом усіх років навчання майбутніх учителів реалізується наступність процесу підготовки студентів з урахуванням соціально-економічних тенденцій інформатизації і комп'ютеризації суспільства й освіти;

- концепція та модель підготовки студентів базуються на виявленні суттєвих положень впровадження засобів ІКТ і відбивають мету та завдання підготовки, компоненти процесу підготовки, критерії, показники, рівні сформованості готовності майбутніх учителів до подальшої професійної діяльності;

- створюється визначальна педагогічна умова ефективного функціонування розробленої моделі підготовки вчителів, яка передбачає наявність інформаційно-навчального середовища;

- процес підготовки студентів здійснюється відповідно до особливостей дидактичних принципів і функцій методичної підготовки, використання дистанційної форми організації навчання, розвитку особистісної (мотивація, ініціативність, саморозвиток), фахової (сформованість рівня засвоєння та якість знань, умінь, навичок), коригувальної (уміння коригувати, здатність до самооцінки) готовності студентів;

- розроблюється науково-методичне й організаційно-методичне забезпечення процесу підготовки студентів засобами ІКТ;

- здійснюється перехід від традиційної (без системного використання засобів ІКТ) підготовки студентів до підготовки майбутніх учителів засобами ІКТ.

Методологічною й теоретичною основами дослідження є методологічні фундаментальні філософські ідеї, положення, підходи загальнонаукової та конкретнонаукової методології, а саме: особливості системного (В. П. Беспалько, В. О. Сластьонін), особистісного (І. Д. Бех, О. М. Пєхота, С. І. Подмазін), діяльнісного (Л. С. Виготський, С. Л. Рубінштейн), компетентнісного (О. І. Локшина, О. В. Овчарук), комунікативного (І. О. Зимня, О. О. Леонтьєв, Б. Ф. Ломов), синергетичного (В. С. Білоус, В. Г. Буданов, Д. С. Чернавський) підходів щодо ефективності професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов засобами ІКТ.

Теоретичною основою є система ідей, концепцій, основних понять, висновків, результатів досліджень щодо:

- професійної підготовки майбутніх учителів (праці О. А. Абдулліної, А. М. Бойко, В. І. Бондар, І. В. Бужиної, В. К. Буряка, В. М. Гриньової, М. І. Жалдак, М. В. Кларіна, О. Ю. Кузнєцової, В. І. Лозової, В. Г. Пасинок, М. К. Подберезського, Г. В. Троцко, В. О. Яковлєва);

- використання інноваційних технологій (праці Г. Г. Асєєва, В. П. Беспалька, І. М. Богданової, А. Ф. Горбатюка, В. І. Євдокимова, Ю. І. Машбиць, О. Е. Мещерякової, В. Ф. Паламарчук, О. М. Пєхоти, І. Ф. Прокопенка, І. В. Роберт, С. О. Сисоєвої, Н. Т. Тверезовської);

- професійної підготовки вчителів іноземних мов через формування й розвиток професійно-педагогічної компетентності (праці В. В. Баркасі, О. Б. Бігич, С. В. Будак, О. І. Буркової, В. О. Калініна, Н. Б. Козлової, Г. В. Мельниченко, Л. Т. Тишкової, О. Н. Трегубової, Я. О. Черньонкова);

- упровадження ІКТ (праці І. Є. Булах, С. Р. Доманової, С. І. Карп, О. В. Кохан, В. М. Кухаренка, Л. І. Морської, Н. І. Муліної, Є. С. Полат, Е. П. Протасеня, В. Г. Редько, Ю. Ф. Реви, І. В. Синельник, О. В. Собаєвої, П. В. Стефаненко, С. І. Шевченко, Ю. С. Штеменко).

Для вирішення висунутих завдань і перевірки гіпотези використовувалися методи дослідження:

теоретичні: аналіз, порівняння, систематизація поглядів учених на різні аспекти досліджуваної проблеми, аналіз наукової психолого-педагогічної літератури, історико-логічний аналіз, аналіз нормативної документації - для визначення мети, предмета, гіпотези, завдань дослідження; аналіз власної діяльності, метод наукового моделювання - для створення моделі підготовки майбутніх учителів іноземних мов засобами ІКТ;

емпіричні: для експериментальної перевірки ефективності підготовки майбутніх учителів іноземних мов засобами ІКТ - діагностичні: анкетування, тестування, інтерв'ю, опитування, бесіда, дискусія; обсерваційні: самоспостереження, спостереження; прогностичні: шкалування, ранжирування, експертні оцінки, дослідна робота; педагогічний експеримент і статистичний аналіз його результатів із метою виявлення ефективності пропонованої моделі підготовки майбутніх учителів;

методи математичної статистики: критерій Пірсона, дисперсійний аналіз - для статистичної обробки та порівняльної характеристики результатів традиційної й дослідної підготовки, з'ясування кількісних залежностей між явищами та процесами, які вивчалися.

Дослідження проводилося протягом 2000-2009 років.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що:

- уперше схарактеризовано провідні методологічні підходи (системний, особистісний, діяльнісний, компетентнісний, комунікативний, синергетичний) щодо професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов засобами ІКТ; обґрунтовано концепцію професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов засобами ІКТ, яка передбачає поступовий перехід до інноваційної системи підготовки (визначено теоретико-методологічне ядро цілісності концепції, виявлено соціально-економічні, фінансові, світоглядні, дидактичні чинники, які заважають ефективній підготовці, обґрунтовано необхідність комплексного, системного впровадження засобів ІКТ у процес підготовки від її мети до кінцевого результату); розроблено й експериментально перевірено модель професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов (визначено специфіку розробленої моделі як сполучення нових і традиційних педагогічних технологій, що передбачає зміну не тільки змісту підготовки, а й мети, завдань, компонентів усього процесу підготовки засобами ІКТ); обґрунтовано сутність інформаційно-навчального середовища як визначальної умови успішного функціонування пропонованої моделі професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов, яке включає інформаційно-змістову та програмно-технічну частини, самих користувачів; визначено сутність апаратних і програмних засобів ІКТ, що формують навички аудіювання (на основі прослуховування автентичних аудіотекстів апаратними засобами комп'ютера, відео-, вебкамери), читання (автентичні матеріали Інтернету апаратними засобами комп'ютера, клавіатури, миші, принтера, сканера), письма (написання есе, творів, рефератів апаратними засобами комп'ютера, клавіатури, миші), фонетики (формування вимови, інтонації з автентичних зразків програмними засобами комп'ютерних навчальних програм, тренажерів), лексики (поповнення активного й пасивного словників сучасної іноземної мови програмними засобами комп'ютерних навчальних програм, комп'ютерних словників, комп'ютерних енциклопедій, баз даних, теле-, відеоконференцій, вебпроектів, чатів, форумів), граматики (доповнення граматичних правил формами мультимедійної наочності програмними засобами комп'ютера, комп'ютерних навчальних програм, тренажерів, тестових середовищ) у професійній підготовці майбутніх учителів іноземних мов; визначено особливості базових (наочність, свідомість, систематичність і послідовність, міцність, доступність, зв'язок теорії з практикою, науковість) і специфічних для комп'ютерної лінгводидактики принципів (інтерактивність, адаптивність, дружній інтерфейс), принципів використання комп'ютера як найсучаснішого технічного засобу навчання (зумовленість, необхідність, інформативність, надійність), а також функції викладача, які здатний виконувати комп'ютер (інформативна, тренувальна, контролююча, управлінська, організаційна); визначено навчальні функції, що виконує комп'ютер (машина-тренажер, машина-репетитор, машина-модулятор); здійснено класифікацію та каталогізацію педагогічних програмних засобів з іноземних мов (опис, характеристика, рекомендації до застосування); обґрунтовано вимоги до методики створення мультимедійних навчально-методичних комплексів для дистанційного вивчення іноземної мови (особливості навчання з ґрунтовними методичними вказівками за змістом, дистанційні послуги тощо); розроблено науково-методичне й організаційно-методичне забезпечення процесу професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов засобами ІКТ (авторські монографії, навчальні посібники, методичні рекомендації, мультимедійні навчальні посібники); окреслено перспективні тенденції підготовки вчителів засобами ІКТ (розширення міжнародної навчальної, дослідницької діяльності засобами ІКТ, моніторинг англомовних інформаційних ресурсів, упровадження дистанційного навчання іноземної мови тощо);

- уточнено критерії (особистісна, фахова, коригувальна готовність) і показники (мотивація, розвиток і саморозвиток, ініціативність; рівень засвоєння знань, умінь, навичок, якість знань, умінь, навичок; уміння здійснювати корекцію та здатність до самооцінки) рівнів сформованості готовності професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов засобами ІКТ; зміст основних термінів дослідження («технологія», «інформаційно-комунікаційні технології», «комп'ютерна лінгводидактика», «професійно-педагогічна підготовка вчителя» тощо);

- набуло подальшого розвитку обґрунтування форм (аудиторна, позаудиторна; індивідуальна, парна, групова; класна, самостійна, дистанційна) і напрямів (навчально-виховна, науково-дослідна робота, педагогічна практика) професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов засобами ІКТ.

Практичне значення одержаних результатів засвідчує:

- розробка й упровадження авторських мультимедійних навчальних посібників, що дає змогу ефективніше організувати аудиторне й самостійне опанування навчального матеріалу студентами факультетів іноземної філології за тематичними блоками з практики англійського усного та писемного мовлення впродовж усього періоду підготовки студентів згідно з вимогами чинної Програми: «Людина» (1 курс) - «Знаменитості»; «Англомовний світ та Україна» (2-3 курси) - «Сучасний Лондон», «Загадковий Стоунхендж»; «Сучасне життя» (2-3 курси) - «Класичний живопис», «Новітній кінематограф»; «Професійно-педагогічна діяльність» (4-5 курс) - «Сучасна освіта»;

- авторська розробка науково-методичного забезпечення процесу професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов факультетів іноземної філології з фахових дисциплін у вигляді навчальних посібників з ділової англійської мови «English for Economics, Marketing, Management», рекомендованого МОН України, «English for management and marketing. Student's Book», з теорії та практики перекладу «Теорія та практика перекладу», з історії мовознавства «Вивчення іноземних мов: від історії до сучасності», з методики використання засобів ІКТ в навчальній діяльності «Підготовка вчителя іноземної мови: методичні засади інформаційно-комунікаційних технологій», з курсу інформаційних технологій (фаховий модуль) «Засоби інформаційно-комунікаційних технологій у підготовці вчителя іноземної мови», «Дистанційна підготовка майбутніх учителів іноземних мов», методичних рекомендацій з методики викладання англійської мови «Методика викладання англійської мови», з ділової англійської мови «Маркетинг та менеджмент. Ділова англійська мова», програми курсу «Інноваційні підходи до викладання іноземної мови»;

- поліпшення процесу перепідготовки вчителів іноземних мов у системі післядипломної освіти з використанням матеріалів монографій «Підготовка майбутнього вчителя іноземної мови засобами інформаційно-комунікаційних технологій», «Теоретико-методичні засади комп'ютерної лінгводидактики»;

- упровадження організаційно-методичного забезпечення процесу педагогічної практики в загальноосвітніх школах для майбутніх учителів іноземних мов у вигляді навчальних посібників з країнознавства «Focus on the English-speaking Cities. English Student's Book», з англійської мови «Англійська мова. 6 клас: Збірник завдань для тематичного оцінювання навчальних досягнень».

Положення, висновки й рекомендації, розроблені на основі узагальнення дослідницьких матеріалів, впроваджено в процес професійної підготовки майбутніх учителів Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (довідка № 04-12/273 від 20.05.2008), Харківського гуманітарно-педагогічного інституту (акт № 349 від 12.05.2008), Херсонського державного університету (довідка № 07-12/936 від 29.05.2008), Криворізького державного педагогічного університету (довідка від 30.04.2008), Ніжинського державного університету імені М. Гоголя (довідка № 116-01/04 від 18.03.2008), Маріупольського державного гуманітарного університету (довідка № 216/01-20/05 від 17.02.2008). Навчально-методичні посібники для навчання іноземної мови студентів упроваджувалися в навчальному процесі в Харківській державній академії фізичної культури (акт від 23.01.2008), Харківському гуманітарно-технічному інституті (акт від 29.04.2008). Навчальні посібники для навчання іноземної мови школярів упроваджено в ЗОШ м. Харкова № 136 (довідка № 314 від 23.05.2008), № 18 (довідка від 25.04.2008), № 57 (довідка від 20.05.2008), № 126 (довідка від 22.04.2008).

Практичні результати дослідження можуть бути використані вченими, педагогами, методистами в процесі викладання філологічних, педагогічних, методичних курсів на факультетах іноземної філології у педагогічних вищих навчальних закладах, застосовуватися в підготовці спецкурсів, спецсемінарів, підручників, методичних посібників і рекомендацій, проектуванні мультимедійних навчальних посібників нового типу, при написанні курсових, дипломних, магістерських робіт, застосовуватися в дистанційному навчанні, на курсах підвищення кваліфікації вчителів іноземної мови, у післядипломній педагогічній освіті, у школах із поглибленим вивченням іноземної мови, гімназіях, ліцеях, у загальноосвітніх школах.

Вірогідність одержаних результатів дослідження забезпечено методологічним, теоретичним обґрунтуванням його вихідних позицій; відповідністю розроблених положень сучасному рівню та тенденціям розвитку педагогічної науки й вищої освіти; використанням комплексу взаємопов'язаних методів дослідження щодо його об'єкта, предмета, мети, гіпотези, завдань; комплексним аналізом теоретичного й емпіричного матеріалу; репрезентативністю вибірки; використанням методів математичної статистики опрацювання одержаних даних; результатами експериментальної роботи; можливістю відтворення педагогічного експерименту в нових умовах зі студентами інших груп факультетів іноземної філології педагогічних вищих навчальних закладів; широкою апробацією результатів дослідження.

Апробація результатів дисертації здійснювалася на 16 міжнародних науково-практичних конференціях, читаннях, конгресах, а саме: «Інноваційні підходи до навчання іноземних мов та культур у новому тисячолітті» (Дніпропетровськ, 2002); «Функціональний опис штучної мови та її одиниць» (Ялта, 2004); «Сучасні проблеми науки та освіти» (Алушта, 2005); “Проблеми загальної, германської, романської та слов'янської стилістики» (Горлівка, 2005); «Дні науки 2005» (Дніпропетровськ, 2005); «Ціннісні парадигми освіти в контексті євроінтеграції» (Харків, 2005); «Болонський процес: модернізація змісту природничої педагогічної освіти» (Полтава, 2005); «Державне адміністрування і місцеве самоврядування» (Харків, 2005); «Сучасні проблеми науки та освіти» (Сімеїз, 2006); «Особистісно орієнтовані педагогічні технології у початковій освіті» (Тернопіль, 2006); «Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти на сучасному етапі» (Харків, 2006, 2007); «Вища освіта України в контексті інтеграції до європейського освітнього простору» (Київ, 2006, 2007, 2008); «Актуальні питання іншомовної підготовки майбутніх фахівців в умовах кредитно-модульної системи навчання» (Харків, 2008).

Результати дисертації апробовано також на 13 всеукраїнських науково-практичних конференціях, семінарах, курсах: «Contemporary Approach to English Language Teaching» (Харків, 2001); TESOL National Ukraine Conference `TEFL Innovation and Challenges' (Вінниця, 2003); «Слов'яни: історія, мова, культура» (Дніпропетровськ, 2005); «Освіта України у ХХІ сторіччі» (Харків, 2005); «Проблеми реформування магістратури в світлі концепції Болонського процесу» (Київ, 2005); «Розвиток англомовної комунікативної компетенції студентів» (Харків, 2005); «Вища освіта України у ХХІ сторіччі» (Харків, 2006); «Гармонізація розвитку вищої освіти в умовах Болонського процесу» (Переяслав-Хмельницький, 2006); «Методологія сучасних наукових досліджень» (Харків, 2006); «Проблеми сучасного підручника» (Київ, 2006); «Актуальні проблеми гуманітарних та соціальних наук» (Харків, 2007); «Культура, свідомість, мова в інформаційному суспільстві» (Харків, 2007); «Методичні та психолого-педагогічні проблеми викладання іноземних мов на сучасному етапі» (Харків, 2008).

Кандидатська дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук захищена у 2000 році, її матеріали й результати в тексті докторської дисертації не використовувалися.

Публікації. Результати дослідження надруковано в 62 одноосібних працях. Загальний обсяг робіт - 111,4 друкованих аркушів. Зокрема: 2 монографії, 8 навчальних посібників, 5 методичних рекомендацій, 22 наукові статті у фахових виданнях ВАК України, 10 статей у наукових збірниках і 15 тез у матеріалах конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Робота складається зі вступу, п'яти розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (590 найменувань, із них - 60 іноземними мовами), 4 додатків на 72 сторінках. Загальний обсяг дисертації 544 сторінки, з них основного тексту - 400 сторінок, загальна кількість таблиць - 23 (на 7 стор.), загальна кількість рисунків - 11 (на 2 стор.).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження й окреслено стан вивченості проблеми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет дослідження, сформульовано концепцію дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичне та практичне значення, визначено методи дослідження, схарактеризовано вірогідність результатів дослідження та їх апробацію.

У першому розділі - «Теоретичні засади дослідження проблеми використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій» - схарактеризовано й проаналізовано генезу й сучасний стан ІКТ і нової галузі наукових досліджень - комп'ютерної лінгводидактики; визначено зміст основних понять сфери ІКТ; окреслено стан дослідженості проблеми підготовки майбутніх учителів іноземних мов засобами ІКТ.