Теоретико-методичні засади формування здатності до професійної творчості в майбутніх офіцерів Державної прикордонної служби України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора педагогічних наук

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ЗДАТНОСТІ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ТВОРЧОСТІ В МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

ДІДЕНКО Олександр Васильович

Луганськ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Державна прикордонна служба України.

Науковий консультант - доктор педагогічних наук, професор Сметанський Микола Іванович, Хмельницький інститут соціальних технологій Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», завідувач кафедри соціальної роботи.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Козяр Михайло Миколайович, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, ректор;

доктор педагогічних наук, професор Кічук Надія Василівна, Ізмаїльський державний гуманітарний університет, завідувач кафедри загальної та соціальної педагогіки;

доктор педагогічних наук, професор Кучерявий Олександр Георгійович, Донецький національний університет, завідувач кафедри педагогіки.

Захист відбудеться 17 грудня 2009 року о 13.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.053.01 у Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2, ауд. 376.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2).

Автореферат розіслано 16 листопада 2009 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Н. І. Черв'якова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

професійний вимога прикордонний творчість

Актуальність теми. На початку ХХI століття розробка проблеми творчості набуває особливої значущості. Вона все більшою мірою стає найважливішим чинником суспільного прогресу. Саме тому одним з пріоритетних напрямків державної політики сьогодні є стимулювання творчої праці, навчання та виховання молоді, розвиток у неї творчих здібностей і потенціалу. Все це безпосередньо стосується і професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників.

У Концепції розвитку Державної прикордонної служби України на період до 2015 року передбачено створення сучасного прикордонного відомства європейського типу, яке буде гарантовано забезпечувати захист національних інтересів на державному кордоні. Це зумовлює необхідність реформування системи професійної підготовки персоналу з урахуванням загальноєвропейських стандартів, впровадження освітніх технологій, що мають на меті забезпечення високого рівня компетентності та здатності офіцерів до професійної творчості.

Нормативно-правові документи, що регламентують професійну підготовку у Державній прикордонній службі України (ДПСУ), вимагають від офіцерів бути здатними до інноваційної діяльності, самостійності та нестандартності при прийнятті рішень, володіти широкою професійною компетентністю. Вони повинні бути готовими: здійснювати організацію охорони державного кордону на ділянці відповідальності та управління діями прикордонних підрозділів при проведенні спеціальних заходів щодо затримання правопорушників; аналізувати кримінологічну характеристику злочинності та виявляти причини й умови, які спричинили скоєння злочинів, розробляти та реалізовувати різноманітні заходи їх попередження; вміти працювати з людьми, виховувати підлеглих і виконувати інші завдання, які потребують творчого підходу. Крім того, практична діяльність офіцерського складу ДПСУ характеризується постійним безпосереднім контактом із потенційними порушниками державного кордону, високою самостійністю й автономністю підрозділів, необхідністю тісної співпраці та взаємодії з місцевим населенням. Доволі часто виникають нестандартні ситуації, що вимагають від офіцера - єдиного представника держави на кордоні - прийняття оперативних рішень і дій у непередбачених ситуаціях, умовах просторової та часової обмеженості. Отже, офіцер-прикордонник повинен бути професіоналом у різних видах діяльності.

На думку широкого кола дослідників, базовою детермінантою професіоналізму, яка сприяє самоактуалізації офіцера у професійній діяльності та визначає інноваційно-продуктивну спрямованість його особистості, є творчість. Без неї неможлива ефективна діяльність фахівця будь-якої сфери і, зокрема, офіцера при виконанні ним своїх обов'язків. Творче ставлення до управлінських рішень мобілізує знання і досвід офіцера, дає змогу йому з усіх можливих варіантів виконання завдань обрати найбільш оптимальний. Окрім прийняття офіцером рішень щодо виконання завдань, пов'язаних із охороною державного кордону, до актів творчості можна віднести розв'язання складних проблем повсякденної, службової та педагогічної діяльності, забезпечення боєздатності підрозділу, формування морально-психологічного клімату в підрозділі, вплив на поведінку окремих прикордонників тощо.

Узагальнення різних наукових поглядів і найбільш визнаних у сучасній науці концепцій творчості (Г. Альтшуллер, А. Бергсон, Д. Гілфорд, Б. Новіков, Я. Пономарьов, Е. Торренс) дає підстави трактувати її як продукування нових думок, почуттів або образів, які стають безпосередніми регуляторами подальших творчих дій. Йдеться про здатність особистості пропонувати оригінальні ідеї, відхилятись у разі потреби від традиційних схем мислення, швидко вирішувати проблемні ситуації та діяти у непередбачених умовах, вміти по-новому ставитись до звичного, типового, повсякденного. Передумовою творчого процесу є креативність як особистісна якість, що характеризує здатність до творчості.

Проблема формування здатності до творчості постійно привертала увагу науковців. У ракурсі нашого дослідження становлять інтерес праці Б. Ананьєва, В. Андрєєва, М. Бахтіна, М. Бердяєва, М. Вебера, Ж. Ламетрі, О. Леонтьєва, К. Платонова, В. Риндак та ін., в яких розглядаються філософські, соціологічні та психолого-педагогічні аспекти теорії творчості та її сутність.

Психологічні проблеми творчої діяльності та обдарованості дітей і молоді, соціально-психологічні аспекти проблеми обдарованості розглядають такі вчені, як В. Клименко, О. Лук, В. Моляко, В. Роменець та ін.

Дослідженню креативності як здатності до творчості, розробці показників, визначенню факторів, які або сприяють, або перешкоджають її розвитку, присвячено праці Д. Богоявленської, І. Калошиної, Я. Пономарьова, А. Хуторського та ін.

Проблеми розвитку творчих здібностей, залежність творчих досягнень індивіда від мотивації та активності розкрито у працях В. Дружиніна, Н. Кузьміної, Н. Лейтеса, М. Холодної, Д. Чернилевського та ін.

Формування здатності до професійної творчості неможливе без урахування її психологічних особливостей, структури та механізмів. Саме тому для розробки авторської концепції було використано ідеї класиків гуманістичної психології (Ш. Бюлер, А. Маслоу, Р. Мей, Г. Оллпорт, Е. Фромм), в яких розкрито особистісні характеристики, необхідні для творчості. Серед зарубіжних досліджень особливе місце займають праці Дж. Абра, Ф. Баррона, М. Воллаха, Д. Гілфорда, Т. Емебайл, А. Маслоу, С. Медніка, К. Роджерса, А. Розенберга, Р. Стенберга, Е. Торренса, в яких висвітлено різні аспекти креативності: природа виникнення, структурні компоненти, чинники впливу, взаємозв'язок із інтелектом та іншими властивостями людини, умови розвитку під час спеціально організованого навчання, методи діагностики тощо.

Для розв'язання проблеми формування здатності до творчості велике значення мають фундаментальні дидактичні дослідження А. Алексюка, Ю. Бабанського, В. Беспалька, В. Бондара, Дж. Брунера, Г. Ващенка, С. Гончаренка, В. Краєвського, І. Лернера, В. Лозової, М. Махмутова, В. Оконя, І. Підласого, М. Скаткіна та ін., у яких розкриваються особливості застосування педагогічних технологій, методів навчання, зокрема проблемних та евристичних, характеризуються закономірності та принципи навчання, подаються рекомендації щодо організації навчального процесу.

У контексті нашої дослідно-експериментальної роботи інтерес становили також праці про загальні та специфічні особливості творчої педагогічної діяльності, теоретичні та методичні основи формування творчої особистості, у тому числі суб'єктів учіння (В. Загвязинський, І. Зязюн, Н. Кічук, Ю. Кулюткін, О. Кучерявий, М. Поташник, С. Сисоєва та ін.).

У зв'язку зі специфікою дослідження суттєве значення мали праці, у яких розглядаються проблеми професійної підготовки курсантів вищих військових навчальних закладів (ВВНЗ) та особливості формування у них професійно значущих якостей, зокрема роботи В. Балашова, О. Барабанщикова, А. Видая, В. Кельбя, І. Новака, В. Чернявського та ін. Для обґрунтування сучасних вимог до професійної підготовки офіцерського складу ми спиралися на праці В. Афанасенка, Т. Олійник, О. Парубка, І. Платонова, С. Полторака, Є. Потапчука, О. Сафіна, І. Томківа та ін.

Особливий інтерес викликають зарубіжні дослідження, у яких здійснено спробу розв'язати проблему розвитку креативності у фахівців військової сфери. У навчальному процесі ВВНЗ провідних країн світу можна виокремити низку особливостей, серед яких - чітко виражена спрямованість на розвиток в офіцерів творчого мислення. У процесі підготовки офіцерів у Великобританії, Німеччині та Франції велика увага приділяється саме тим елементам професійної підготовки, які формують креативність. Йдеться, зокрема, про формування умінь продукувати оригінальні ідеї, творчо мислити, швидко оцінювати ситуацію, приймати рішення та діяти у непередбачених умовах, відступати у разі потреби від традиційних схем мислення тощо.

Результати аналізу наукових праць з проблеми розвитку творчої особистості у військовій сфері дозволили встановити, що їх предметом були: діагностика та педагогічні умови формування творчої активності курсантів ВВНЗ (Е. Варнавських та І. Желєзняк), умови розвитку креативності мислення в курсантів юридичних ВНЗ (І. Колобутіна), формування творчих якостей майбутніх офіцерів у процесі професійної підготовки (А. Машталір), акмеологічні умови розвитку професійної творчості військово-педагогічних кадрів ВВНЗ військово-технічного профілю (А. Меншиков), педагогічні умови розвитку творчих здібностей курсантів у процесі навчання англійської мови (І. Сніцар), розвиток креативності військових керівників в управлінському спілкуванні (Н. Чорноусенко).

Разом з тим комплексного дослідження формування здатності до професійної творчості в майбутніх офіцерів-прикордонників на сьогодні немає: не обґрунтовано концепцію та педагогічні умови формування цієї значущої для професійної діяльності здатності під час навчання у ВВНЗ, не розроблено модель і технологію її формування, критерії та показники сформованості, немає науково-методичного забезпечення реалізації технології формування здатності до професійної творчості в умовах реформування ДПСУ.

Натомість результати аналізу професійної підготовки майбутніх офіцерів у ВВНЗ свідчать, що у ній переважає авторитарний стиль управління діями курсантів. Вони навчаються в умовах чіткого розподілу обов'язків, високої регламентації життєдіяльності, суворого статутного порядку та взаємовідносин, інтенсивного фізичного навантаження, зазнають певних обмежень матеріально-економічного характеру, ізольовані від спілкування з рідними, близькими, друзями, перебувають в умовах примусового спілкування з обмеженим колом людей, повинні безумовно підпорядковуватись начальникам, дотримуватись як формальних, так і неформальних норм поведінки, обмежені у виборі та прийнятті рішень. Ці фактори не сприяють формуванню творчої особистості, здатної до саморозвитку, самовдосконалення, яка би прагнула творчо опанувати нові, потрібні для свого розвитку знання та уміння, а навпаки - знижують рівень самостійності курсантів при розв'язанні різноманітних завдань і привчають до шаблону, стримують самостійне прийняття рішень. Вплив негативних факторів посилюється недостатньою готовністю командування та науково-педагогічного складу створювати умови для вияву творчості у навчально-виховному процесі ВВНЗ.

Результати дослідно-експериментальної роботи, проведеної на великому емпіричному матеріалі, дали змогу виявити й інші проблеми: педагогічний процес у ВВНЗ переважно зорієнтований на підготовку офіцерів, які здатні вирішувати проблеми та завдання оперативно-службової діяльності на репродуктивному та алгоритмічному рівнях. Так, наприклад, результати аналізу відгуків на випускників Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (НАДПСУ) свідчать, що їм бракує ініціативності та здатності приймати відповідні до ситуації рішення (12,8 %), здатності продукувати нові ідеї щодо способів отримання оперативної інформації (10,2 %), уміння швидко вирішувати проблемні ситуації та впевнено діяти у непередбачених умовах (15,6 %), уміння успішно вирішувати нестандартні завдання (8,2 %), здатності виявляти творчий підхід при організації дозвілля та виховної роботи з персоналом (10,5 %).

Результати аналізу фундаментальних наукових праць, нормативно-правових документів та досвіду практичної діяльності дали можливість виявити суперечності процесу формування здатності курсантів до професійної творчості, зокрема між: зростанням вимог суспільства до якості професійної підготовки офіцерів-прикордонників, зумовлених особливостями охорони державного кордону в сучасних умовах, і відсутністю методологічної та методичної бази для забезпечення цих вимог; потенційними можливостями, які має сучасна вища військова школа для ефективного формування здатності до професійної творчості в майбутніх офіцерів, і недостатньою реалізацією цих можливостей на практиці; значними педагогічними резервами професійно спрямованих навчальних дисциплін щодо формування здатності до творчості та невідповідністю форм, методів і засобів організації навчального процесу; необхідністю оволодіння курсантами інформацією про сутність творчості, механізми та етапи її розвитку та саморозвитку і недостатньою наявністю й обсягом такої інформації у змісті відповідних навчальних дисциплін, спецкурсів тощо.

Отже, актуальність проблеми, необхідність подолання зазначених суперечностей, а також теоретична нерозробленість означеної проблеми зумовили вибір теми дисертаційного дослідження - «Теоретико-методичні засади формування здатності до професійної творчості в майбутніх офіцерів Державної прикордонної служби України».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до плану наукової і науково-організаційної діяльності Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького в рамках теми «Теоретичні основи формування творчої особистості майбутнього офіцера-прикордонника» (№ 208-0020 А), замовником якої є Департамент по роботі з особовим складом Адміністрації Державної прикордонної служби України, та науково-дослідної теми «Концептуальна модель формування творчості як професійної якості в майбутніх офіцерів Державної прикордонної служби України» (№ 209-1408 І).

Тему дисертації затверджено вченою радою Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (протокол № 3 від 28.11.2005) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 2 від 28.02.2006).

Мета дослідження полягає у теоретико-методичному обґрунтуванні концепції формування здатності до професійної творчості в майбутніх офіцерів Державної прикордонної служби України, розробці та експериментальній перевірці технології її реалізації у професійній підготовці.

Завдання дослідження:

1. На основі аналізу наукової літератури визначити педагогічну сутність поняття «професійна творчість офіцера-прикордонника».

2. Уточнити та охарактеризувати структуру здатності особистості офіцера-прикордонника до професійної творчості.

3. Здійснити аналіз нормативних джерел щодо особистісно-професійних вимог до офіцерів Державної прикордонної служби України та виявити особливості їх професійної творчості.

4. Проаналізувати стан професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників у педагогічній теорії та практиці у контексті формування в курсантів здатності до професійної творчості.

5. Визначити критерії та показники здатності до професійної творчості в майбутніх офіцерів-прикордонників, охарактеризувати рівні її сформованості.

6. Дослідити теоретичні засади та розробити концепцію формування здатності до професійної творчості в майбутніх офіцерів-прикордонників.

7. Розробити технологію формування здатності до професійної творчості в майбутніх офіцерів у системі професійної підготовки Державної прикордонної служби України та обґрунтувати педагогічні умови її реалізації.

8. Експериментально перевірити запропоновану концепцію та результативність технології формування здатності до професійної творчості в майбутніх офіцерів-прикордонників.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх офіцерів Державної прикордонної служби України.

Предмет дослідження - концептуальні засади, технологія формування здатності до професійної творчості в майбутніх офіцерів-прикордонників і педагогічні умови її реалізації.

В основу концепції формування здатності до професійної творчості в майбутніх офіцерів-прикордонників покладено нижченаведені положення.

Творчість при виконанні професійних обов'язків є обов'язковою умовою ефективної діяльності сучасного офіцера Державної прикордонної служби України. Професійна творчість офіцера-прикордонника є складним інтегративним процесом виконання ним службових обов'язків з охорони державного кордону на найвищому продуктивному рівні, тобто оригінально, по-новому, з оптимальним використанням набутих знань і досвіду й передбачає нестандартне використання методів, способів і засобів при вирішенні професійних завдань, уміння відступати у разі потреби від традиційних схем мислення, швидко вирішувати нетипові проблеми, складні завдання та впевнено діяти у непередбачених ситуаціях, по-новому ставитись до звичного, типового, повсякденного у найрізноманітніших умовах професійної діяльності.

Здатність офіцера-прикордонника до творчості є детермінантою творчого процесу. Вона є стійкою характеристикою особистості, її функціональною та інтегративною властивістю, яка охоплює мотиви, знання, уміння та навички і характеризується відповідним психічним і фізичним станом, що забезпечує успішне та продуктивне здійснення професійної діяльності.

Теоретичною основою формування здатності до професійної творчості в майбутніх офіцерів-прикордонників є положення про актуальний і потенційний рівень розвитку особистості, про можливість впливу на цю здатність шляхом спеціально організованого навчання. Формування здатності до професійної творчості у навчально-виховному процесі вищого військового навчального закладу буде результативним, якщо курсанти усвідомлять значущість своєї майбутньої професійної діяльності та будуть зацікавлені процесом і результатом свого професійного становлення.

Формування здатності до професійної творчості в майбутніх офіцерів-прикордонників здійснюється на засадах особистісного підходу (рівень сформованості творчості особистості та кількість творчих виявів визначаються не лише генетично, а залежать від середовища, в якому вона виховується); положенні про тісний взаємозв'язок навчання і розвитку (навчання спирається на досягнутий рівень розвитку і сприяє подальшому вдосконаленню курсанта, його переходу на черговий, вищий рівень; розвиток залежить від змісту та організації навчального процесу); проблемного, розвивального і контекстного навчання (широке застосування частково-пошукових та пошукових методів, інформатизація педагогічного процесу, моделювання майбутньої професійної діяльності), які формують інтерес до творчості та стимулюють її розвиток.

У практично-методичному контексті формування цієї якості реалізується шляхом упровадження у професійну підготовку курсантів технології формування здатності до професійної творчості, яка є сукупністю теоретичної та практичної діяльності науково-педагогічного та командного складу, спрямованих на розвиток особистості курсанта, а також системою, що охоплює усі компоненти педагогічного процесу, які поетапно впроваджуються у навчально-виховний процес вищого військового навчального закладу.

Основні положення представленої концепції стали підґрунтям для формулювання гіпотези дослідження, яка полягає в тому, що формування здатності до професійної творчості в майбутніх офіцерів-прикордонників у навчально-виховному процесі вищого військового навчального закладу буде результативним, якщо:

концептуальна модель цього процесу як науково-теоретична основа забезпечить реалізацію у професійній підготовці форм і методів проблемного і контекстного навчання;

у професійній підготовці курсантів буде створено ситуацію успіху при вирішенні навчальних оперативно-службових завдань;

технологія формування здатності до професійної творчості в курсантів буде реалізовуватись поетапно з дотриманням таких педагогічних умов:

на початковому етапі - розкриття творчого потенціалу майбутніх офіцерів і розвиток творчої спрямованості шляхом формування у курсантів чітких уявлень про сутність творчості та креативності, створення та підтримання сприятливого для формування творчої особистості соціально-психологічного середовища упродовж навчально-виховного процесу, забезпечення суб'єкт-суб'єктної взаємодії викладачів і курсантів як основи для наслідування творчої поведінки;

на перехідному етапі - формування в курсантів умінь використовувати варіативні способи розв'язання професійних ситуацій і подальший розвиток творчих здібностей шляхом застосування творчих завдань при викладанні спеціальних дисциплін; оптимальне використання евристичних та проблемних методів навчання з метою активізації навчально-пізнавальної діяльності курсантів;

на завершальному етапі - закріплення творчих професійних умінь і подальший розвиток творчої мотивації до професійної діяльності офіцерів Державної прикордонної служби України; стимулювання самостійної науково-дослідної роботи та творчої активності курсантів; упровадження тренінгових методик та професійних творчих завдань при формуванні здатності до творчості.

Методологічну основу дослідження становлять філософські положення теорії пізнання про єдність свідомості та діяльності у формуванні та розвитку особистості; ідеї про єдність теорії та практики й їх відмінність; базові положення про творчість як джерело розвитку та найвищу форму активності людини; ідеї діалектичного розвитку особистості через залучення її до різноманітних видів діяльності; особистісний, діяльнісний, акмеологічний і компетентнісний підходи до професійної підготовки майбутніх фахівців.

Дослідження здійснено на основі концепції безперервної і цілісної професійної підготовки кадрів у вищих військових навчальних закладах та побудовано з урахуванням положень Конституції, законів України, які регламентують професійну діяльність офіцерів Державної прикордонної служби України, військових статутів Збройних сил України, Концепції розвитку Державної прикордонної служби України на період до 2015 року, наказів і директив, у яких визначено вимоги до рівня професійної підготовки курсантів.

Теоретичною основою дослідження є наукові праці, присвячені філософським та психологічним засадам розвитку особистості (Б. Ананьєв, М. Бахтін, М. Бердяєв, О. Лазурський, А. Маслоу, К. Роджерс); висновки та положення теорії діяльності та розвитку особистості (К. Абульханова-Славська, Л. Виготський, П. Гальперін, Г. Костюк, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн); положення психології обдарованості та педагогіки творчості щодо шляхів і засобів формування творчої особистості (Г. Альтшуллер, В. Андрєєв, Н. Вишнякова, О. Лук, О. Матюшкін, В. Моляко, Я. Пономарьов, Н. Посталюк, С. Сисоєва, Б. Теплов та ін.); теоретичні узагальнення та провiднi ідеї педагогіки щодо формування та розвитку творчих здібностей (І. Лернер, О. Матюшкін, Ф. Ратнер, В. Риндак, М. Смульсон); принципи особистісно орієнтованого підходу в освіті (Г. Балл, І. Бех, С. Подмазін, В. Семиченко, І. Якиманська); ідеї акмеології та теорії компетентнісного підходу у фаховій підготовці (А. Деркач, Н. Бібік, Е. Зеєр, Н. Кузьміна, О. Овчарук, А. Хуторськой); положення про технології навчання у вищій освіті (В. Беспалько, А. Вербицький, І. Дичківська, І. Підласий, Д. Чернілевський); висновки та положення військової педагогіки та психології (О. Барабанщиков, М. Варій, Д. Іщенко, М. Нещадим, О. Сафін, Г. Темко, О. Тімченко, В. Ягупов).

Для досягнення поставленої мети, вирішення завдань і перевірки концепції використовувалися адекватні авторському задуму методи дослідження: теоретичні - ретроспективний і порівняльний аналіз філософських, психологічних і педагогічних праць із метою обґрунтування концепції формування здатності до професійної творчості в майбутніх офіцерів Державної прикордонної служби України; аналіз наукової літератури для уточнення сутності поняття професійної творчості та особливостей формування здатності до неї у курсантів; систематизація та узагальнення теоретичних положень для розробки структурних компонентів технології формування здатності курсантів до професійної творчості; моделювання та класифікація педагогічних процесів і явищ для прогнозування динаміки їх змін при побудові зазначеної технології; узагальнення й корекція теоретико-методичних позицій та експериментальних даних дослідження для наукового обґрунтування педагогічних умов формування здатності майбутніх офіцерів-прикордонників до професійної творчості; емпіричні - анкетування, письмове опитування, тестування, бесіди-інтерв'ю, педагогічне спостереження, аналіз результатів діяльності, метод експертних оцінок для діагностики стану сформованості здатності до професійної творчості в курсантів, виявлення недоліків у навчально-виховному процесі та факторів впливу на формування здатності до творчості; педагогічний експеримент для перевірки концепції, результативності технології формування здатності до професійної творчості в майбутніх офіцерів і педагогічних умов її реалізації; методи математичної статистики - для обробки даних педагогічного експерименту, перевірки вірогідності отриманих результатів дослідження.

Експериментальна база дослідження. Основною базою експериментальної роботи була Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, де перевірялась результативність процесу формування здатності до професійної творчості в майбутніх офіцерів-прикордонників упродовж 2004 - 2008 рр. Дослідженням також були охоплені Західне (м. Львів), Східне (м. Харків) та Північне (м. Житомир) регіональні управління Державної прикордонної служби України. Усього у різних видах дослідження брали участь 125 офіцерів регіональних управлінь Державної прикордонної служби України, 750 курсантів і 58 осіб науково-педагогічного складу Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, 200 курсантів Університету цивільного захисту України та Львівського державного університету безпеки життєдіяльності Міністерства надзвичайних ситуацій України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше визначено й обґрунтовано теоретико-методичні засади формування здатності до професійної творчості в майбутніх офіцерів Державної прикордонної служби України, а саме: розроблено концепцію формування здатності до професійної творчості в майбутніх офіцерів Державної прикордонної служби України; розкрито педагогічний контекст сутності поняття «професійна творчість офіцера прикордонника»; розроблено та експериментально перевірено технологію формування здатності до професійної творчості в майбутніх офіцерів-прикордонників у навчально-виховному процесі вищого військового навчального закладу; обґрунтовано педагогічні умови реалізації технології формування здатності майбутніх офіцерів Державної прикордонної служби України до професійної творчості, які впроваджуються поетапно (на початковому етапі - розкриття творчого потенціалу курсантів і розвиток творчої спрямованості шляхом формування у них чітких уявлень про сутність творчості та креативності; створення та підтримання сприятливого для формування творчої особистості соціально-психологічного середовища під час навчально-виховного процесу; забезпечення суб'єкт-суб'єктної взаємодії викладачів і курсантів як основи для наслідування творчої поведінки; на перехідному етапі - формування умінь використовувати варіативні способи розв'язання професійних ситуацій та подальший розвиток творчих здібностей шляхом застосування творчих завдань при викладанні спеціальних дисциплін; оптимальне використання евристичних методів і методів проблемного навчання для активізації навчально-пізнавальної діяльності курсантів; на завершальному етапі - закріплення творчих професійних умінь та розвиток творчої мотивації до професійної діяльності офіцерів Державної прикордонної служби України; стимулювання самостійної науково-дослідної роботи та творчої активності курсантів; упровадження тренінгових методик і професійних творчих завдань при формуванні здатності до творчості).

Удосконалено зміст, форми організації та навчально-методичне забезпечення формування у майбутніх офіцерів-прикордонників здатності до професійної творчості у процесі фахової підготовки у вищих військових навчальних закладах.

Дістали подальшого розвитку наукові уявлення про структуру здатності до професійної творчості як сукупності професійно-пізнавального, емоційно-мотиваційного та діяльнісно-творчого компонентів, особливості та методику її формування у курсантів; критерії, показники та рівні сформованості здатності до професійної творчості в майбутніх офіцерів-прикордонників.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в їх достатній готовності до впровадження в систему професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників. Розроблено науково-методичне забезпечення технології формування здатності до професійної творчості в майбутніх офіцерів (комплексно-цільова програма формування професійної творчості в майбутніх офіцерів-прикордонників, робоча навчальна програма та зміст авторського навчального курсу «Основи професійної творчості офіцера»), а також методичні матеріали для науково-педагогічного та командного складу щодо формування зазначеної здатності. Видано навчальні посібники «Актуальні проблеми військової педагогіки на сучасному етапі», «Конфліктологія. Лекційний курс», «Психологічна діагностика особистості прикордонника та прикордонних колективів» і навчально-методичний посібник «Психологія. Дидактичні матеріали».

Експериментально перевірена технологія формування здатності до професійної творчості в майбутніх офіцерів-прикордонників і науково-методичні матеріали щодо її впровадження можуть бути використані у професійній підготовці в НАДПСУ, у ВВНЗ Збройних сил України, ВНЗ правоохоронних органів та інших військових формувань, а також на курсах перепідготовки і підвищення кваліфікації офіцерських кадрів за умов її адаптації.

Результати дослідження можуть бути використані при створенні методичних посібників із військової педагогіки та психології, при організації сучасного навчально-виховного процесу у ВВНЗ України. Розроблений діагностичний інструментарій можна застосовувати у педагогічному моніторингу.

Обґрунтовані в дослідженні результати впроваджено у навчально-виховний процес Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (акт реалізації від 24.12.2008), Львівського державного університету безпеки життєдіяльності Міністерства надзвичайних ситуацій України (акт реалізації від 15.12.2008), Університету цивільного захисту України (акт реалізації від 15.12.2008); використано в діяльності Північного регіонального управління ДПСУ (акт реалізації від 9.02.2009), а також при проведенні наукових досліджень в Адміністрації ДПСУ (акт реалізації від 18.12.2008).

Результати дослідження включено у науково-методичні матеріали Департаменту по роботі з особовим складом, управління професійної підготовки Адміністрації Державної прикордонної служби України та враховано у навчально-виховному процесі Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького.

Особистий внесок здобувача. Усі висвітлені у дисертації наукові результати отримано автором самостійно. У навчальному посібнику «Актуальні проблеми військової педагогіки на сучасному етапі», написаному у співавторстві, особисто дисертанту належить визначення педагогічних основ професійної майстерності офіцерів-прикордонників. У навчальному посібнику «Конфліктологія. Лекційний курс» дисертантом розкрито особливості управління конфліктами у підрозділах Державної прикордонної служби України. У навчальному посібнику «Психологічна діагностика особистості прикордонника та прикордонних колективів» дисертанту належить обґрунтування вимог до професійно-психологічного добору кандидатів для проходження військової служби у Державній прикордонній службі України. У навчально-методичному посібнику «Психологія. Дидактичні матеріали» дисертантом систематизовано навчальний матеріал із загальної та військової психології у вигляді схем.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні, експериментальні та прикладні результати проведеного дослідження, його концептуальні положення й узагальнені висновки було представлено: на міжнародному науковому конгресі «Креативність і творчість» (Київ, 2009 р.); міжнародних науково-практичних конференціях: «Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи» (Хмельницький, 2005 р.), «Наука и образование - 2007» (Дніпропетровськ, 2007 р.), «Вища освіта України у контексті інтеграції до Європейського освітнього простору, моніторинг якості освіти» (Київ, 2007 р.), «Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми» (Вінниця, 2008 р.), «Вища освіта України у контексті інтеграції до Європейського освітнього простору» (Київ, 2008 р.), «Актуальні проблеми економічної безпеки та митної політики України» (Дніпропетровськ, 2008 р.); міжнародному науково-практичному семінарі «Розробка та реалізація систем управління якістю підготовки фахівців у вищій школі на основі компетентнісного підходу: теорія та практика» (Донецьк, 2009 р.); всеукраїнських науково-теоретичних конференціях: «Сучасні тенденції та перспективи розвитку освіти і науки у вищих навчальних закладах України» (Хмельницький, 2006 р.), «Сучасні психолого-педагогічні тенденції розвитку освіти у вищих навчальних закладах України» (Хмельницький, 2007 р.), всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до виховної роботи з особовим складом» (Хмельницький, 2004 р.), «Сучасний соціокультурний простір 2006» (Київ, 2006 р.), «Українська наука ХХІ століття» (Київ, 2006 р.); «Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів України» (Хмельницький, 2008 р.); міжвузівських науково-методичних конференціях: «Удосконалення педагогічної майстерності науково-педагогічного складу як основа підвищення якості підготовки фахівців» (Хмельницький, 2005 р.), «Шляхи підвищення ефективності навчання іноземної мови у вищому навчальному закладі» (Хмельницький, 2005 р.), «Проблеми якості практичної підготовки фахівців в умовах реформування системи вищої освіти» (Хмельницький, 2007 р.); міжвузівській науково-практичній конференції «Роль фахівців кінологічної служби ДПСУ в підвищенні ефективності протидії незаконній міграції, обігу наркотичних та вибухових речовин на державному кордоні України» (Хмельницький, 2006 р.); засіданнях вченої ради, кафедр педагогіки та психології, соціально-економічних дисциплін, міжкафедральних семінарах і нарадах НАДПСУ (2004-2009 рр.).

Публікації. Основні результати дослідження відображено у 45 публікаціях, з них - в 1 монографії, 3 навчальних та 1 навчально-методичному посібниках, 33 одноосібних статтях у наукових фахових виданнях, 7 - у збірниках матеріалів конференцій.

Дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук «Педагогічні умови професійного самовдосконалення майбутніх офіцерів» за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти захищено у грудні 2003 року в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, її матеріали у тексті докторської дисертації на використовувались.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел (497 найменувань, з них - 46 іноземними мовами), 20 додатків на 85 сторінках. Робота містить 24 таблиці, 5 рисунків. Загальний обсяг дисертації складає - 533 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми та представлено результати аналізу її розробленості у науковій літературі; визначено мету та завдання, об'єкт, предмет, сформульовано концепцію та гіпотезу, розкрито теоретичну та методологічну основу, обґрунтовано наукову новизну, представлено практичне значення роботи та особистий внесок автора, наведено відомості про апробацію та впровадження її результатів у практику.

У першому розділі - «Творчість як предмет філософських та психолого-педагогічних досліджень» - з'ясовано педагогічну сутність і зміст ключових понять, проведено аналіз еволюції уявлень про творчість у філософській, психологічній та педагогічній літературі, здійснено аналіз сучасних концепцій розвитку творчої особистості.

У результаті дослідження встановлено, що проблема розвитку творчої особистості є предметом вивчення вітчизняних і зарубіжних вчених, які працюють у галузі філософії, психології та педагогіки. На сьогодні склалися різні підходи до тлумачення таких понять, як «творчість», «креативність», «творче мислення», «творчий потенціал», «творча особистість», «креативна особистість», «творча діяльність», «творчі якості», «творче виконання службових обов'язків», «здатність», «готовність до творчості». Узагальнення результатів аналізу наукової літератури дозволило з'ясувати та уточнити їх сутність і зміст стосовно професійної підготовки майбутніх офіцерів. Так, зокрема, творчим можна назвати те виконання фахівцем професійних обов'язків, яке характеризується новизною, оригінальністю, високим рівнем ефективності при досягненні мети та передбачає оптимальне використання способів діяльності, набутих знань, досвіду, поєднання теорії з практикою та мислення з діями у найрізноманітніших умовах професійної діяльності.

Поняття «професійна творчість офіцера-прикордонника» на сьогодні не розкрито у психолого-педагогічних дослідженнях. З'ясування його сутності потребувало теоретичного аналізу наукової літератури, вимог нормативних актів та практичної діяльності офіцерів ДПСУ.

Результати аналізу історико-філософської літератури дали змогу встановити, що на сьогодні склалося декілька підходів до розуміння феномена творчості: онтологічний, соціологічний і гносеологічний. Ураховуючи їх, можна зробити висновок, що у філософії творчість трактують як духовно-практичну діяльність, результатом якої є створення оригінальних культурних, соціально значущих цінностей, встановлення нових фактів, відкриття нових закономірностей, а також методів дослідження і перетворення світу.

На різних етапах розвитку психології досліджувались: творчі компоненти інтелектуальних процесів (А. Біне, Ф. Бартлет, М. Вертгеймер, К. Дункер), психологічні механізми творчості (В. Клименко, В. Роменець), співвідношення здібностей та обдарованості (С. Грузенберг, Б. Теплов), теоретичні основи художньої та наукової творчості (Д. Богоявленська, І. Калошина, О. Потебня), психологічне забезпечення навчання обдарованих і талановитих дітей (В. Дружинін, Н. Лейтес, О. Лук), способи вирішення творчих завдань (Г. Альтшуллер, В. Моляко), проблемні ситуації, мотивація творчості (О. Матюшкін), продуктивне мислення (А. Брушлинський, К. Абульханова-Славська), творча особистість та її онтогенез (В. Давидов) тощо.

Творчість та її вияви привертали увагу багатьох зарубіжних учених. Концепція креативності як універсальної пізнавальної творчої здібності особистості стала популярною після оприлюднення праць Д. Гілфорда. На основі проведених досліджень Е. Торренс, а потім і Д. Саймонтон дійшли висновку, що розвиток креативності визначається не лише генетично, а й залежить від культури суспільства та середовища, в якому виховується особистість. Розробці методів навчання та освітніх програм, спрямованих на підвищення здатності до творчості, присвячені праці А. Осборна, С. Дж. Парнеса, Х. Хардінга. Зв'язок креативності та рис характеру досліджували А. Маслоу, К. Роджерс. Роль внутрішньої мотивації і креативності розглядає Т. Емебайл. На початку ХХІ ст. виникають теорії, які розглядали творчість як результат конвергенції когнітивних, конативних факторів і середовища (Т. Любарт).

В Україні психологічні питання творчості найбільш активно досліджували О. Потебня, В. Роменець, В. Моляко, В. Клименко та їхні наукові школи. Узагальнення позицій щодо сутності творчості дозволяє зробити висновок, що творчістю у психологічному контексті позначають все те, що має безпосередню причетність до створення чогось нового; власне процес такого створення; продукт цього процесу; його суб'єкт; обставини, в яких творчий процес відбувається; чинники, які його обумовлюють тощо. Вчені одностайні в тому, що творчість у тій чи іншій формі притаманна кожній людині.

Сучасні педагоги, які у теоретичній і практичній площині вивчають проблему творчості, ведуть пошук, спираючись на теоретичні розробки Н. Кузьміної, М. Махмутова, Я. Пономарьова, С. Сисоєвої, А. Хуторського та ін. У педагогіці досліджуються особливості навчально-виховного процесу, орієнтованого на формування творчої особистості, та умови, що забезпечують її розвиток як динамічного утворення й джерела суб'єктивності у її найвищому вияві - творчості. Дослідниками (В. Андрєєв, Н. Кічук, Н. Кузьміна, М. Махмутов, С. Сисоєва, А. Хуторськой) розроблено спеціальні програми та технології, призначені забезпечити повноцінний розвиток творчого потенціалу особистості, визначено методи і засоби активізації творчої діяльності та розвитку творчих можливостей молоді, а також удосконалено методики розв'язання творчих завдань тощо.

На основі аналізу педагогічної літератури з проблеми формування творчих якостей можна зробити висновок, що сучасний стан дослідження проблеми творчості характеризується в цілому зближенням двох підходів: процесуального (фази, стани, стадії та результати перетворення предмета творчості) та особистісного (дослідження суб'єкта творчості - його потреб, мотивів, знань, умінь, навичок, властивостей, самосвідомості, емоцій, почуттів).

Спроби розкрити сутність творчості сприяли виникненню значної кількості філософських, психологічних і педагогічних теорій та концепцій. Сучасні філософські концепції (Б. Новіков, І. Пригожин, О. Спіркін, Ф. Фукуяма), які пояснюють сутність творчості, базуються на припущенні, що її передумовою є такі якості матерії, як активність і відображення. Творчість ? найвища і специфічна форма розвитку. Філософи стверджують, що вона притаманна будь-якому виду діяльності. Основними формами творчості вважають науково-технічну, художню та соціальну. Яскравим прикладом, який об'єднує різні види творчості, є військова творчість.

Теоретичне вивчення проблеми дає підстави стверджувати, що на сучасному етапі розвитку психології склалося чотири основні концепції розвитку творчості. Відповідно до першої визначено, що високий рівень розвитку інтелекту передбачає високий рівень творчих здібностей, і навпаки. Суть другої полягає у твердженні: творчі здібності є складовою інтелектуальних, тому їх не треба виокремлювати як самостійний вид. Основною ідеєю третьої є те, що креативність - це самостійний чинник, який не залежить від інтелекту. Четверта концепція розглядає креативність як багатовимірне явище, що залежить від інтелектуальних, особистісних і соціальних чинників.

У науковій літературі для опису креативності найбільш поширеним є підхід, запропонований Р. Муні та А. Штейном. При цьому виокремлюється чотири основних аспекти креативності: процесуальний (креативність - це особливий різновид творчого мислення, високорозвинута уява, естетичне світосприйняття); результативний (креативність - це здатність створювати щось нове, незвичайне, оригінальне); соціальний (середовище формує вимоги до продукту творчості; креативність - це здатність продуктивно діяти в ситуаціях з високим ступенем невизначеності, де немає наперед відомих алгоритмів, що забезпечують успіх); особистісний (креативність як відкритість до нового життєвого досвіду, незалежність, гнучкість, динамічність, оригінальність, самобутність особистості).

Узагальнення теоретичного аналізу наукової літератури дозволило виявити особливості творчої особистості, які виявляються у характері (впевненість у власних силах, самостійність, сприйнятливість до нового і незвичайного, висока толерантність до невизначених і нерозв'язаних ситуацій, конструктивна активність у цих ситуаціях, активна позиція, рефлексія), здібностях (бачення проблем, розвиненість пам'яті, перенесення знань у нові ситуації, легкість асоціювання й уява, гнучкість, діалектичність і оригінальність мислення, прогнозування, критичність мислення), вольовій (здібність до саморегуляції, спрямованість на подолання труднощів, доведення ідеї до кінця) та емоційній (допитливість, здивування, натхнення) сферах. Спонукою до вияву цього комплексу особливостей творчої особистості є спрямованість особистості, яка передбачає інтерес до обраної діяльності, бажання пізнання та прагнення до самореалізації.

Таким чином, результати аналізу й узагальнення філософської та психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження дозволяють теоретично припустити можливість формування здатності до професійної творчості у майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі фахової підготовки.

У другому розділі - «Професійна творчість у діяльності офіцерів Державної прикордонної служби України» - досліджено сутність та особливості професійної діяльності офіцерів ДПСУ, проаналізовано особистісно-професійні вимоги, які висуваються до них, подано характеристику структурних компонентів здатності особистості до професійної творчості, визначено критерії, показники та рівні її сформованості в курсантів, узагальнено результати констатувального етапу експериментального дослідження та виявлено актуальні проблеми професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників.

На основі узагальнень результатів аналізу нормативних актів встановлено, що у структурі сучасної ДПСУ - правоохоронного органу спеціального призначення офіцер є визначальною фігурою, від рівня професійної підготовленості якого залежить надійна охорона державного кордону. Сьогодення висуває принципово нові вимоги до професійної діяльності офіцерів ДПСУ. Її сутність полягає у здійсненні функцій правоохоронного, спеціального та оборонного характеру, погоджених оперативно-пошукових, контрольних та режимних дій, що проводяться за єдиним задумом з метою недопущення порушень законодавства про державний кордон.

Професійна діяльність офіцерів-прикордонників відбувається в особливих умовах. Вона характеризується: постійним безпосереднім контактом з потенційними порушниками державного кордону; високою самостійністю й автономністю підрозділів; необхідністю співпраці та взаємодії з місцевим населенням; постійно зростаючими вимогами до паспортного контролю й ідентифікації осіб; наявністю ситуацій, що вимагають застосування зброї, технічних засобів охорони кордону та службових собак; правами щодо затримання порушників законодавства про державний кордон тощо. Діяльність сучасного офіцера-прикордонника вимагає неординарності, оригінальності, нешаблонності мислення, виявів розумної ініціативи, прийняття в умовах неповної та суперечливої інформації нестандартного, часто непередбаченого інструкціями рішення, використання творчо-рольових та ігрових елементів у оперативній діяльності. Отже, їй властивий творчий характер.

Результати аналізу реального стану оперативно-службової діяльності, сучасних умов охорони кордону, перспектив реформування ДПСУ, нормативних документів з професійної підготовки дали змогу зробити висновок, що зростання обсягів інформації, необхідність значного підвищення культурного та професійного рівня фахівців вимагають формування активної, ініціативної особистості - офіцера, що може самостійно, критично мислити, знаходити шляхи подолання труднощів реального життя, вміти розв'язувати проблеми, орієнтуватися в інформаційному просторі, мати високий рівень творчого потенціалу та виявляти творчий підхід до вирішення різнопланових оперативно-службових завдань. Результати дослідження свідчать, що серед професійно важливих якостей офіцерів-прикордонників, наявність яких обумовлює успішність виконання посадових обов'язків, здатність до творчості займає надзвичайно важливе місце.

У дослідженні також встановлено, що творчість може виявлятися в будь-яких сферах індивідуальності людини: мотиваційній, інтелектуальній, вольовій, емоційній, предметно-практичній, екзистенційній та саморегуляційній. Кожна з них має передумови для розвитку. Формування здатності до творчості є цілісним процесом, у якому необхідно передбачити розвиток кожної сфери.

На основі проведеного аналізу базових понять, загальних підходів до проблеми дослідження, вимог нормативно-правових документів професійну творчість офіцера-прикордонника визначено як складний інтегративний процес виконання службових обов'язків з охорони державного кордону на найвищому продуктивному рівні, тобто оригінально, по-новому, з оптимальним використанням набутих знань і досвіду. Це передбачає нестандартне використання методів, способів та засобів при вирішенні професійних завдань, вміння відхилятись у разі потреби від традиційних схем мислення, швидко вирішувати нетипові проблеми, складні завдання та впевнено діяти у непередбачених ситуаціях, по-новому дивитись на звичне, типове, повсякденне у найрізноманітніших умовах професійної діяльності.

Здатність офіцера-прикордонника до творчості є детермінантою творчого процесу. Вона є стійкою характеристикою особистості офіцера, її функціональною та інтегративною властивістю, яка охоплює мотиви, знання, уміння та навички і характеризується відповідним психічним і фізичним станом, що забезпечує успішне та продуктивне виконання професійної діяльності.