Формування вмінь іншомовного професійного спілкування майбутніх офіцерів у вищих військових навчальних закладах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

УДК 355.231: 811.111

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Формування вмінь іншомовного професійного спілкування майбутніх офіцерів у вищих військових навчальних закладах

13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

Брик Тетяна Олександрівна

Харків-2009

Дисертацією є рукопис.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Кузнецова Олена Юріївна, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, завідувач кафедри теорії та практики англійської мови;

кандидат педагогічних наук, доцент Глазкова Ірина Яківна, Бердянський державний педагогічний університет, доцент кафедри іноземних мов для неспеціальних факультетів інституту філології.

Захист відбудеться «28» травня 2009 року о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.053.06 у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди за адресою: 61002, м. Харків, вул. Артема, 29, ауд. 216.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 2, ауд. 215-В).

Автореферат розісланий «25» квітня 2009 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О.В. Попова

Загальна характеристика роботи

Актуальність та доцільність дослідження. Соціально-економічна ситуація, що склалася в країні, визначила нові принципи функціонування всіх ланок вітчизняної системи освіти, у тому числі й військової, котра переживає період радикальних змін, детермінованих реаліями часу. Зміни в політичному, соціальному, культурному, економічному житті країни й усього світового співтовариства потребують високої ефективності навчання та виховання офіцерських кадрів у цілому і підготовки до військово-професійної діяльності зокрема. Завданням професійної освіти стає не тільки формування професійних знань, умінь та навичок, але й формування орієнтації на подальше підвищення своєї професійної компетенції, розвиток уміння спілкуватися, використовуючи слово як засіб комунікації для вирішення професійних завдань в умовах розширення міжнародних зв'язків. Тому стає актуальною проблема підготовки майбутніх офіцерів до іншомовного професійного спілкування.

З огляду на провідну концепцію професійної освіти на сучасному етапі розвитку суспільства - концепцію неперервного навчання, «навчання впродовж життя» (так звану концепцію LLL - lifelong learning) - можна стверджувати, що здійснити підготовку компетентного, успішного, конкурентноспроможного спеціаліста військової сфери - майбутнього офіцера - можливо лише за умови сформованості в нього культури іншомовного професійного спілкування, що вимагає оволодіння відповідними вміннями.

Оволодіння вміннями іншомовного професійного спілкування дозволить українському офіцерові, випускникові вищого військового навчального закладу (ВВНЗ), повною мірою використовувати можливості сучасних іншомовних інформаційних джерел для підвищення свого професійного рівня, бути повноправним учасником діалогу із зарубіжними колегами; за необхідності реалізувати свій професійний потенціал за кордоном.

Питання підготовки майбутніх офіцерів у ВВНЗ досліджувалися О. Барабанщиковим, О. Євсюковим, Т. Ісаєнко, І. Кравченком, О. Керницьким, О. Кириченком, Д. Коваленком, С. Левченком, О. Марченко, Я. Подоляком, Ю. Чуєвим, В. Ягуповим.

Вирішенню проблеми формування вмінь іншомовного професійного спілкування майбутніх офіцерів у процесі їхньої професійної підготовки сприятиме звернення до наукових праць, у яких досліджуються питання культури професійного спілкування (С. Амеліна, Н. Волкова, С. Гончаренко, В. Грехнєв, В. Гриньова, В. Соколова, Л. Сохань, та інші).

У ракурсі вирішення поставленої проблеми викликають інтерес дослідження О. Бойка, Н. Бориско, В. Бухбиндера, Т.Ваколюк, В.Євтушка, Г. Китайгородської, С. Кожушко, Н. Логутіної, Л. Морської, В. Стасюк, О. Тарнопольського, які проводились у процесі інтенсивного навчання іноземної мови, зокрема під час підготовки курсантів ВВНЗ (Т. Ваколюк, В. Євтушок).

Водночас відсутні спеціальні праці, присвячені проблемі формування вмінь іншомовного професійного спілкування майбутніх офіцерів у вищих військових навчальних закладах.

Актуальність поставленої проблеми поглиблюється суперечностями, які було виявлено в ході дослідження:

· між потребою суспільства в офіцерах високої кваліфікації та реальним станом їхньої підготовки у вищих військових навчальних закладах;

· між потребою оволодіння майбутніми офіцерами вміннями іншомовного спілкування, зумовленою сучасними світовими інтеграційними процесами, та нерозробленістю науково-методичного забезпечення їх формування.

Актуальність, недостатня теоретична й методична розробленість окресленої проблеми, визначені суперечності зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Формування вмінь іншомовного професійного спілкування майбутніх офіцерів у вищих військових навчальних закладах».

Зв'язок теми з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане згідно з темою науково-дослідної роботи кафедри загальної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Тему дослідження «Формування вмінь іншомовного професійного спілкування майбутніх офіцерів у вищих військових навчальних закладах» затверджено вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (протокол № 4 від 30 жовтня 2007 р.) і узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології України (протокол № 10 від 18 грудня 2007 р.).

Мета дослідження - з'ясувати вплив педагогічних умов успішності формування вмінь іншомовного професійного спілкування майбутніх офіцерів у ВВНЗ на якість їхньої професійної підготовки.

Відповідно до мети дослідження сформульовано такі завдання:

1. На основі аналізу наукової літератури розкрити сутність вихідних дефініцій дослідження, визначити особливості іншомовного професійного спілкування майбутніх офіцерів.

2. Науково обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови формування вмінь іншомовного професійного спілкування майбутніх офіцерів.

3. Уточнити критерії та показники успішності формування вмінь іншомовного спілкування майбутніх офіцерів.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх офіцерів у ВВНЗ.

Предмет дослідження - забезпечення педагогічних умов формування вмінь іншомовного професійного спілкування курсантів у ВВНЗ у процесі професійної підготовки.

Гіпотеза дослідження - формування вмінь іншомовного професійного спілкування майбутніх офіцерів буде ефективним, якщо в процесі професійної підготовки забезпечити: 1) позитивну мотивацію оволодіння курсантами вміннями іншомовного спілкування (професійно-пізнавальний інтерес, позитивне ставлення до навчання, потреба в професійному самовдосконаленні) на основі формування усвідомлення їх значущості для професії офіцера та стимулювання навчально-пізнавальної діяльності; 2) організацію діалогічної взаємодії суб'єктів навчального процесу з обміну інформацією професійного характеру шляхом застосування інтерактивних форм і методів навчання.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять положення теорії пізнання про діяльність та її соціальну природу; особистість як сукупність усіх суспільних відносин; концептуальні положення про єдність свідомості та діяльності (Б. Ананьєв, Л. Виготський, В. Дружинін, Г. Костюк, О. Леонтьєв, Р. Немов, С. Рубінштейн); положення про діалог як оптимальний чинник пізнання й спілкування (М. Бахтін, В. Біблер, О. Бодальов, В. Кан-Калік, С. Курганов); принцип міжпредметних зв'язків, який передбачає інтеграцію гуманітарних і фахових навчальних дисциплін, що вивчаються у ВНЗ (І. Звєрєв, А. Єрьомкін, В. Максимова); наукові праці, присвячені організації навчального процесу у ВВНЗ (О. Барабанщиков, І. Біжан, В. Вдовюк, О. Євсюков, І. Кравченко, О. Керницький, С. Левченко, Б. Ломов, О. Марченко, М. Нещадим, В. Ткаченко, В. Ягупов та інші); дослідження вчених з проблем професійного іншомовного спілкування (В. Бухбиндер, І. Глазкова, Ю. Жлуктенко, Г. Китайгородська, О. Кузнєцова, Н. Логутіна, Л. Морська, Є. Пассов, С. Ніколаєва, Г. Рогова, В. Скалкін та інші), наукові праці з проблеми професійної підготовки фахівців (А. Алексюк, А. Бойко, В. Гриньова, В. Євдокимов, О. Коваленко, В. Лозова, О. Попова, І. Прокопенко, О. Романовський, В. Сластьонін, М. Сукнов, А. Троцко та інші).

Законодавчу базу дослідження становили нормативні документи в галузі освіти, законодавчі акти та нормативні документи України, зокрема Національна доктрина розвитку освіти в Україні, Закон про Збройні Сили України, Воєнна доктрина України, Концепція виховної роботи у Збройних Силах та інших військових формуваннях України.

Перевірка висунутої гіпотези дослідження, вирішення поставлених завдань здійснювалися шляхом застосування комплексу методів педагогічного дослідження:

· теоретичних: вивчення, аналіз та узагальнення наукової літератури з метою ознайомлення зі станом досліджуваної проблеми; систематизація, порівняння, узагальнення науково-теоретичних даних з огляду на проблему формування вмінь іншомовного спілкування майбутніх офіцерів;

· емпіричних: спостереження, бесіди, анкетування, тестування, педагогічне прогнозування, вивчення документації, педагогічний експеримент для виявлення результативності експериментальної роботи;

· методів математичної статистики для кількісного та якісного аналізу емпіричних даних.

Експериментальною базою дослідження був Харківський університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.

Наукова новизна і теоретичне значення отриманих результатів дослідження полягають у тому, що:

· уперше теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови, які сприяють формуванню вмінь іншомовного професійного спілкування: 1) забезпечення позитивної мотивації оволодіння курсантами вміннями іншомовного спілкування (професійно-пізнавальний інтерес, позитивне ставлення до навчання, потреба в професійному самовдосконаленні) на основі формування усвідомлення їх значущості для професії офіцера та стимулювання навчально-пізнавальної діяльності; 2) організація діалогічної взаємодії суб'єктів навчального процесу з обміну інформацією професійного характеру шляхом застосування інтерактивних форм і методів навчання;

· уточнено сутність поняття «професійне іншомовне спілкування майбутніх офіцерів» як взаємодію педагога і курсантського колективу, змістом якої є обмін професійно значущою інформацією; поняття «вміння іншомовного професійного спілкування» як умінь одержувати відповідну іншомовну інформацію за професійних тем з подальшим її використанням для професійного самовдосконалення, компетентно висловлювати свою думку в ході вербальної і невербальної взаємодії з іншими суб'єктами в процесі професійної діяльності; критерії і показники успішності формування вмінь іншомовного спілкування майбутніх офіцерів: мотиваційний (позитивне ставлення до оволодіння вміннями іншомовного професійного спілкування, професійно-пізнавальний інтерес); змістово-операційний (знання норм сучасної іноземної мови (лексичних, граматичних тощо), фахової термінології; уміння використовувати мовні засоби відповідно до мети, умов, ситуації спілкування; володіння вербальною і невербальною технікою спілкування; уміння використовувати екстралінгвістичні засоби спілкування; уміння використовувати результати іншомовного професійного спілкування в процесі навчання фахових дисциплін); рефлексивний (рефлексивні вміння, адекватність самооцінки);

· подальшого розвитку дістали теоретичні положення щодо формування вербальної техніки та вмінь іншомовного професійного спілкування майбутнього офіцера.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що педагогічні умови формування іншомовного професійного спілкування майбутнього офіцера експериментально перевірені та дозволяють реалізувати їх для підвищення якості підготовки курсантів у вищій військовій школі.

Матеріали дослідження впроваджено в педагогічний процес Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (акт про провадження № 41/33/390 від 05.11.2007), Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (акт про провадження № 03-059 від 08.04.2008); Харківського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою Харківської обласної ради (акт про провадження № 01-13/16 від 03.03.2009).

Теоретичні положення та практичні напрацювання можуть бути використані під час проведення аудиторних та позаудиторних занять з курсантами вищих навчальних закладів та студентами при підготовці до майбутньої професійної діяльності, у розробці навчальних програм, створенні навчальних посібників, у процесі написання дипломних і курсових робіт курсантами, а також у процесі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, у перепідготовці та підвищенні кваліфікації офіцерських кадрів.

Вірогідність та обґрунтованість результатів дослідження забезпечено застосуванням комплексу методів, адекватних об'єкту, предмету, меті, гіпотезі та завданням дослідження; методологічною і теоретичною обґрунтованістю його позицій; узагальненням результатів експериментальної роботи, можливістю відтворення експерименту, обробкою даних за допомогою методів математичної статистики.

Апробація результатів дослідження здійснювалася через публікацію матеріалів дисертації, а також у виступах на II Науково-практичній конференції Харківського університету Повітряних Сил ім. І. Кожедуба (Харків, 2006), Міжнародній науково-практичній конференції «Модернізація освіти: пошуки, проблеми, перспективи» (Київ - Переяслав-Хмельницький, 2006), Третій науковій конференції Харківського університету Повітряних Сил ім. І. Кожедуба, (Харків, 2007), Другій Міжнародній науково-практичній конференції «Модернізація освіти: пошуки, проблеми, перспективи» (Масандра, 2007), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Виховання майбутнього педагога на основі національної культури і вічних духовних цінностей : історія та перспективи розвитку» (Харків, 2007).

Публікації. Основні результати дослідження викладено в 17 одноосібних публікаціях: із них - 13 статей у провідних фахових виданнях, 4 - у матеріалах наукових конференцій.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (192 найменування, з них 22 - іноземною мовою). У тексті міститься 11 таблиць, 19 додатків, 6 рисунків, 10 формул. Загальний обсяг дисертації становить 236 сторінок, з них основного тексту - 160 сторінок.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано вибір теми та її актуальність, ступінь її розробленості, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, гіпотезу, методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення результатів, доведено вірогідність та обґрунтованість одержаних результатів, наведено відомості про апробацію та впровадження отриманих результатів дослідження.

У першому розділі - «Формування вмінь іншомовного професійного спілкування майбутніх офіцерів як науково-педагогічна проблема» - розкрито сутність понять «іншомовне професійне спілкування» та «уміння іншомовного професійного спілкування майбутніх офіцерів», обґрунтовано педагогічні умови формування умінь іншомовного професійного спілкування.

Реалізація мети і завдань дослідження вимагала розкриття мети і особливостей професійної підготовки майбутнього офіцера в сучасному ВВНЗ. Вивчення законодавчої бази сучасної освіти військових, аналіз наукових праць з проблем військово-професійної підготовки фахівців у процесі навчання у ВВНЗ (О. Барабанщиков, О. Євсюков, Т. Ісаєнко, І. Кравченко, О. Керницький, О. Марченко, Я. Подоляк, Ю. Чуєв, В. Ягупов та інші) дозволили з'ясувати, що її стратегічною метою є формування творчої особистості офіцера з високою культурою праці й спілкування. Виявлено, що особливості професійної підготовки майбутніх офіцерів зумовлюються підпорядкованістю цілей і завдань військової служби соціальному замовленню суспільства; екстремальністю умов виконання професійних обов'язків; колективним характером військової служби і безпосередньою взаємодією військовослужбовців у процесі діяльності і спілкування.

Результатом професійної підготовки є готовність до професійної діяльності, яка виявляється як особливий особистісний стан, що передбачає наявність у майбутнього офіцера мотиваційно-ціннісного ставлення до професійної діяльності, володіння знаннями, способами й засобами досягнення її цілей, сформованість особистісних якостей для ефективного здійснення професійної діяльності.

З огляду на зазначені особливості професійної підготовки майбутніх офіцерів та світові інтеграційні процеси всіх сфер суспільної життєдіяльності зроблено висновок, що одним із важливих компонентів професійної підготовки сучасного офіцера є формування вмінь іншомовного професійного спілкування (ІПС).

Аналіз наукових праць (С. Амеліна, М. Васильєва, Н. Волкова, В. Грехнєв, Н. Логутіна, В. Полторацька та інші), присвячених проблемам культури спілкування, та вивчення практичного досвіду в цій сфері дозволили уточнити зміст поняття «професійне спілкування» як системи комунікативних норм, умінь і прийомів, яка реалізується в процесі міжсуб'єктної взаємодії фахівця і є фактором, що супроводжує його професійну діяльність. Мову професійного спілкування розглянуто як лінгвістично організовану систему мовлення, що використовується представниками певної галузі для спілкування в ситуаціях, котрі безпосередньо пов'язані з винятково професійними аспектами трудової діяльності (Н. Логутіна).

На основі вивчення наукової літератури в дослідженні виявлено основні функції професійного спілкування, а саме: інформаційну (обмін, передача і прийом інформації у формах повідомлення думок, поглядів, задумів, рішень учасників спілкування; набуття індивідуального соціального і професійного досвіду в процесі спілкування); організаційну (засвоєння норм соціально-типової поведінки, взаємне орієнтування й узгодження дій під час організації спільної діяльності); експресивну (виявлення змісту взаємодії, взаємопізнання і взаєморозуміння партнерами один одного, зміни поведінки, особистісних мовленнєвих якостей партнера, його намірів, установок, дій, здійснення впливу на аудиторію, створення психологічного фону взаємодії через породження емоційних переживань і станів).

Іншомовне професійне спілкування вимагає оволодіння такими вміннями: суто комунікативними, уміннями говоріння, сприйняття мови на слух, читання, письма, які дозволяють одержувати відповідну іншомовну інформацію на професійні теми з подальшим її використанням для професійного самовдосконалення, компетентно висловлювати свою думку в ході вербальної і невербальної взаємодії з іншими суб'єктами в процесі професійної діяльності.

Як доведено психологічною наукою (Д. Кікнадзе, О. Ковальов, Н. Кузьміна, О. Леонтьєв, А. Маркова та інші), успішність формування будь-якої людської, у тому числі професійної, якості особистості визначається її мотиваційною сферою (потребами, інтересами, ставленням до діяльності тощо). Утім у процесі пілотажного дослідження, у якому брали участь 219 курсантів Харківського університету Повітряних Сил ім. І. Кожедуба, було з'ясовано, що значна кількість майбутніх курсантів (70,6 % з 219 осіб) не усвідомлюють необхідності і значущості вмінь ІПС для майбутньої професійної діяльності. Лише 14 % курсантів постійно цікавляться питаннями пошуку резервів удосконалення професійного спілкування, взаємодії та взаємостосунків з командирами та товаришами; близько 47 % майбутніх офіцерів не вважають це питання актуальним, бо надають перевагу опрацюванню навчальної інформації за допомогою читання. Майже 28 % курсантів не цікавляться питаннями формування комунікативних умінь, думаючи, що кризові економічні фактори у вітчизняній військовій системі є для них основною перешкодою, котра стримує прояв їхньої професійної активності. Було також з'ясовано, що більшість курсантів відчувають труднощі в конкретизації поняття «вміння ІПС», помилково вважають, що цей термін є синонімом поняття «вміння усного спілкування». Крім того багато випускників шкіл, які вступають до ВВНЗ, мають низький рівень іншомовної підготовки, що викликає значні труднощі в навчанні іноземної мови і, як наслідок, знижує професійно-пізнавальний інтерес до оволодіння вміннями ІПС. Більшість курсантів ВВНЗ (майже 86 %) характеризуються недостатнім рівнем професійно-пізнавального інтересу до тих дисциплін, що не є профільними в їхній професійній підготовці, у тому числі до навчання іноземної мови.

Це дало підстави для визначення першої умови формування вмінь ІПС у процесі професійної підготовки майбутніх офіцерів: забезпечення позитивної мотивації оволодіння курсантами вміннями іншомовного спілкування (професійно-пізнавальний інтерес, позитивне ставлення до навчання, потреба в професійному самовдосконаленні) на основі формування усвідомлення їх значущості для професії офіцера та стимулювання навчально-пізнавальної діяльності.

Основою обґрунтування другої умови формування вмінь ІПС у процесі професійної підготовки майбутніх офіцерів є методологічне положення, сформульоване Б. Ломовим, згідно з яким специфіку спілкування як особливого роду людської активності складає те, що в ньому реалізуються стосунки «суб'єкт ? суб'єкт» або «суб'єкти ? суб'єкти».

Аналіз наукових праць з досліджуваної проблеми (Н. Бориско, Т. Ваколюк, Г. Китайгородської, Л. Морської, О. Пометун, В. Стасюк, О. Тарнопольського та інших) дозволяє дійти висновку про доцільність використання інтерактивного (інтерактивний - здатний до взаємодії, діалогу) навчання для формування ІПС майбутніх офіцерів, оскільки таке навчання відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх його суб'єктів. Це - співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де викладач і студент (курсант) є рівноправними, рівнозначними суб'єктами. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання ситуацій професійної діяльності, використання рольових ігор, спільне обговорення і вирішення проблем на основі аналізу обставин та відповідної ситуації.

Доведено, що використання інтерактивного навчання для навчання іноземних мов дозволяє курсантам швидко досягати взаєморозуміння, дає змогу відчути себе рівноправним учасником професійного діалогу, висловлювати свої думки за допомогою засобів мови. Також у ході застосування інтерактивних форм і методів відбувається активне формування техніки вербального та невербального спілкування, яка посідає важливе місце в ІПС, оскільки розвиток комунікативних якостей мовлення (правильність, чистота, точність, багатство і різноманітність лексики, образність, виразність, дохідливість, стислість) дозволяє передавати у зв'язній та послідовній формі певну кількість інформації за допомогою слова, сприяє формуванню вмінь ІПС.

Однак, результати пілотажного дослідження дозволяють стверджувати, що в сучасних ВВНЗ можливості інтеракції, тобто динамічної взаємодії між учасниками навчального процесу винятково з моделями комунікації, стосунками і рольовими припущеннями як ефективного засобу формування вмінь ІПС, використовуються недостатньо.

Наведені положення дозволили сформулювати другу педагогічну умову формування вмінь ІПС у процесі професійної підготовки майбутніх офіцерів як організацію діалогічної взаємодії суб'єктів навчального процесу з обміну інформацією професійного характеру шляхом застосування інтерактивних форм і методів навчання.

У другому розділі - «Експериментальна перевірка педагогічних умов формування вмінь іншомовного професійного спілкування майбутніх офіцерів» - розкриваються загальні питання організації та проведення педагогічного експерименту, аналізуються його результати.

З метою перевірки гіпотези щодо педагогічних умов формування вмінь ІПС майбутніх офіцерів було проведено педагогічний експеримент, у якому брали участь 255 курсантів 1-2 курсів Харківського університету Повітряних Сил ім. І. Кожедуба. іншомовний професійний спілкування офіцер

Згідно з програмою експерименту було утворено три експериментальні групи Е₁ (60 осіб), Е₂ (60 осіб), Е₃ (60 осіб) і контрольну групу К (75 осіб). Експериментальна робота мала варіативний характер, що передбачало перевірку визначених умов окремо або в поєднанні. Перша умова реалізовувалася в усіх експериментальних групах, в експериментальних групах Е₂ і Е₃ забезпечувались обидві з визначених умов, але в групі Е₃ при реалізації другої умови додатково використовувалися інтерактивні можливості комп'ютера. Кількість сформованих експериментальних груп зумовили завдання, зміст і методику формувального експерименту.

На констатувальному етапі експерименту було проведено діагностування курсантів експериментальних і контрольної груп згідно з визначеними критеріями успішності формування вмінь ІПС майбутніх офіцерів (мотиваційний, змістово-операційний, рефлексивний).

За даними проведеного пілотажного дослідження та констатувального етапу експерименту з'ясували причини недостатнього рівня сформованості в курсантів мотивів, що спонукають майбутніх офіцерів до оволодіння вміннями ІПС.

Отримані в процесі пілотажного дослідження дані дали змогу визначити основні шляхи формування позитивної мотивації оволодіння курсантами вміннями ІПС, тобто реалізації першої з визначених умов, а саме: організацію інформаційно-роз'яснювальної роботи, спрямованої на усвідомлення курсантами значущості оволодіння вміннями ІПС для професійного становлення, та створення ситуацій успіху в процесі навчання.

Курсантам постійно надавали інформацію, що містила переконливі докази того, що володіння вміннями ІПС є важливим критерієм професійної компетентності сучасного офіцера; створювали неочікувані ситуації, що породжували подив, емоції, інтерес до оволодіння іншомовними знаннями і вміннями, спонукали до дискусії. Для цього пропонували завдання, які надавали можливість курсантам висловити власні думки, відстоювати власну позицію («Я вважаю, що…», «Що нового я внесу у свою професію», «Ваш ідеал сучасного офіцера», «Роздуми про себе у своїй професії»). Виконання таких завдань сприяло усвідомленню курсантами значущості оволодіння вміннями ІПС, їх особистісно-професійної значущості, професійно-пізнавального інтересу тощо.

Зокрема, для формування мотивів ІПС у майбутніх офіцерів запровадили також заходи, що передбачають безпосереднє ознайомлення з реальним процесом професійної діяльності (наприклад, перегляд фільму «Миротворчі операції для підтримання миру під егідою ООН», бесіда на тему «Участь у програмі «Партнерство заради миру» з Північно-Атлантичним союзом»); заходи професійної спрямованості («Історія нашого ВНЗ», «Мій ВНЗ - найкращий», «Як ми вивчаємо англійську мову»).

Для створення ситуацій успіху курсантам надавали педагогічну підтримку, яка здійснювалася на всіх етапах процесу навчання в різних формах (індивідуальній, фронтальній і груповій), мала різноманітний характер (превентивний, оперативний, безпосередній, опосередкований), при цьому шляхи її здійснення мали різні види (заміщення, заклик до наслідування, співробітництво, ініціювання, випередження). Одним з варіантів реалізації надання педагогічної підтримки курсантам стала низка навчальних заходів, покликаних адаптувати навчальний процес до можливостей і потреб кожного курсанта. Під час навчальних занять створювали сприятливу емоційно-психологічну атмосферу за допомогою сумісних переживань, позитивного оцінювання професійних якостей курсантів, заохочення обраного напряму діяльності спілкування або способу виконання завдання. Це допомагало курсантам позбутися невпевненості в собі, подолати мовні бар'єри та психологічні бар'єри спілкування.

Результати реалізації першої з визначених умов формування вмінь ІПС у професійній підготовці майбутніх офіцерів виявилися в поінформованості курсантів відносно необхідності володіння всіма засобами та стилістичними ресурсами мови, вироблення індивідуального стилю спілкування; появі професійно-пізнавального інтересу.

Під час використання інтерактивних методів і форм навчання було застосовано професійно спрямовану систему завдань, яка формувала потребу курсантів у здійсненні навчально-професійної, комунікативної діяльності, сприяла постійному, наполегливому та планомірному коригуванню, поповненню курсантського професійно-пізнавального досвіду. При цьому прагнули, щоб у курсантів розвинувся автоматизм володіння мовними зразками та готовими фразами (вміння починати, продовжувати та закінчувати бесіду, уловлювати хід думок співрозмовника та швидко реагувати на них). Спочатку на занятті виконувалися нескладні вправи, які привчали курсантів цілеспрямовано та дисципліновано працювати. Потім вправи ускладнювалися.

Для розвитку вербальної техніки на заняттях використовували розповідь, коментар, пояснення (термінів, правил тощо), оцінні судження (мотивація оцінки знань, поведінки, позааудиторної діяльності курсантів). Діалогічну вербальну техніку використовували з курсантами в різного роду бесідах професійного спрямування.

На заняттях використовували мовленнєві вправи, вправи з керованим використанням матеріалу розмовних та фахових текстів, вправи «питання-відповідь», вправи «опис», вправи на вираження ставлення та оцінки, переказ, аудіювання, різні види діалогів та рольові ігри, які виявилися ефективними для формування зазначених умінь ІПС курсантів.

У процесі забезпечення другої умови широко застосовували ділові ігри, (наприклад, «Миротворчі переговори», «Управління польотом»), тренінги («Пізнай свого партнера», «Культура спілкування» та інші), метод моделювання ситуацій, парну роботу, які виявилися ефективними для формування вмінь ІПС.

Застосування курсантами мовленнєвих умінь і навичок у навчально-професійному діалозі та в змодельованих ситуаціях, що відбивають реальну професійну діяльність офіцера, сприяло формуванню особистості з конструктивним діалогічним мисленням, яка шанує не тільки свою власну думку, але й думки інших; здатної реалізувати свої здібності не лише в індивідуальній професійній діяльності, але й у груповій. Для розвитку творчих можливостей курсантів у ході організації та проведення рольових ігор прагнули обмеженості в керівництві, що виражалося в лаконічності всіх наказів та розпоряджень. Це давало можливість яскравіше виявитися фантазії та творчості майбутніх офіцерів, було стимулом для курсантської активності, а деяка нестача ігрових засобів, ігрового матеріалу ставала поштовхом для експромту.

У парну роботу залучали «сильного» та «слабкого» курсантів. «Сильні» курсанти брали «шефство» над «слабкими» та допомагали їм краще виконувати завдання викладача, пояснюючи те, що залишилося для них незрозумілим та надаючи необхідні підказки. У результаті «слабкі» курсанти відчували себе більш упевнено, в них з'явилася мотивація до формування вмінь ІПС.

Завдання на формування вміння говорити включали в себе ситуації, у яких потрібно було відреагувати на висловлення співбесідника, висловити свою думку, зробити припущення, поставити запитання або відповісти на нього тощо. Курсантам пропонувалася різноманітна робота з діалогами: скласти діалог, розіграти діалог за ролями тощо (наприклад, «Брифінг з іноземними колегами», «Телефонний дзвінок до оперативного пункту»).

У процесі навчання використовували вправи, які розвивали в курсантів уміння розуміти будь-яку нову комбінацію навчально-професійної інформації. Для цього на заняттях їм пропонували прослухати інформацію після попереднього ознайомлення з текстом та довести її правдивість, процитувавши відповідне твердження з тексту. Майбутніх офіцерів заохочували брати участь у складанні діалогів та розігруванні їх за ролями. У формуванні вмінь говоріння та слухання велику роль відігравала мовленнєва практика, яку забезпечувала професійна рольова гра. У процесі гри викладач пропонував курсантам взяти одну з характерних для спілкування у військовій сфері роль та поводитися відповідно до заданих умов ситуації спілкування (роль підлеглого, командира, колеги з підрозділу) Педагогічно доцільно організована ігрова частина заняття містила в собі стимули для саморозвитку.

Велике значення в розвитку вмінь ІПС на основі мовленнєвих вправ мало керування висловленням за допомогою опор, серед яких можна виділити: вербальні - текст, мікротекст, план; ілюстративні - кінофільм, серія малюнків, фото. У ролі адекватних вправ для розвитку вмінь ІПС курсантів використовувалися вправи з керованим використанням матеріалу розмовних текстів. Формуванню вмінь ІПС сприяло виконання курсантами завдання «Лист закордонному колезі», що водночас позитивно впливало на розвиток у них професійно-пізнавального інтересу.

Використання інтерактивних можливостей комп'ютера (група Е₃) полягало в організації: 1) ведення діалогу курсанта з машиною за розгалуженою програмою з різними методичними завданнями на різних етапах формування вмінь ІПС (читання - формування орієнтовної основи дій, лексичних, граматичних навичок, аудіювання тощо); 2) залучення курсантів до здійснення сумісних навчальних проектів; 3) комп'ютерного управління навчальною діяльністю курсантів на основі особистісно-орієнтованого підходу (шляхом створення бази даних, закладених в індивідуальну модель курсанта). У роботі додержувались певних вимог, які визначали корисність роботи курсанта-користувача в режимі діалогу, як-от: гнучкість діалогу (адаптованість системи до вимог користувача); ясність діалогу (можливість зрозуміти алгоритм роботи програми за допомогою надання системою структурованого списку своїх функцій); стандартизація діалогового інтерфейсу (схожість з існуючими навчальними програмами).

Нами використовувались такі форми інтерактивного навчання з використанням комп'ютера, як ділові ігри, захист творчих завдань (методика динамічного стереотипу), але найбільш перспективним виявився метод проектів. Наприклад, курсантам був запропонований проект під умовною назвою “Bank of Scientific News and Innovative Ideas” («Банк наукових новин та інноваційних ідей»). Реалізація даного проекту передбачала опрацювання тем модулів, що мають професійну спрямованість. Виконання цього проекту мало інтегративний характер, заснований на вивченні не тільки суто мовленнєвого, але й фахового блоку. Курсантам пропонувалося впродовж вивчення окремих тематичних модулів через інформаційні мережі зібрати інформацію іноземною мовою, яка відповідала їх змісту з подальшим обговоренням з іншими курсантами.

На контрольному етапі було проаналізовано результати варіативного експерименту. Було встановлено, що забезпечення (окремо або в різних сполученнях) визначених педагогічних умов формування вмінь ІПС впливає на якість професійної підготовки майбутніх офіцерів: підвищився рівень професійно-пізнавального інтересу; розширилися знання норм сучасної іноземної мови та фахової термінології; рівень сформованості вмінь використовувати мовні засоби відповідно до мети, умов, ситуації спілкування, володіння вербальною і невербальною технікою спілкування; умінь використовувати екстралінгвістичні засоби спілкування; рефлексивні вміння, адекватність самооцінки.

Більшість курсантів групи Е₃ (89,7%) виявили глибокий і стійкий інтерес до пошуку і вивчення іншомовних джерел, які мали для курсантів професійну значущість. Така інтеракція курсанта, викладача і комп'ютера сприяла, з одного боку, розвитку вмінь ІПС, з іншого, - майбутнім офіцером усвідомлювалось використання інноваційних підходів у професійній діяльності як особистісно необхідна норма поведінки і спілкування. У курсантів спостерігалась висока емоційна зануреність у пошукову діяльність та ІПС. Цього не спостерігали при реалізації програми експерименту в інших експериментальних та контрольній групах.

Узагальнені результати експериментальної перевірки впливу педагогічних умов формування вмінь іншомовного професійного спілкування майбутніх офіцерів на якість їхньої професійної підготовки подано в таблиці.

Таблиця. Результати експериментальної перевірки впливу педагогічних умов формування вмінь іншомовного професійного спілкування майбутніх офіцерів на якість їхньої професійної підготовки (приріст у %)

Висновки

1. З'ясовано, що особливості професійної підготовки майбутніх офіцерів зумовлюються підпорядкованістю цілей і завдань військової служби соціальному замовленню суспільства; екстремальністю умов виконання професійних обов'язків; колективним характером військової служби і безпосередньою взаємодією військовослужбовців у процесі діяльності і спілкування. Ці особливості та світові інтеграційні процеси всіх сфер суспільної життєдіяльності зумовлюють необхідність оволодіння майбутніми офіцерами в процесі їхньої професійної підготовки вміннями іншомовного професійного спілкування.

2. Виявлено основні функції професійного спілкування (у тому числі іншомовного професійного спілкування), а саме: інформаційну (обмін, передача і прийом інформації у формах повідомлення думок, поглядів, задумів, рішень учасників спілкування; набуття індивідуального соціального і професійного досвіду в процесі спілкування); організаційну (засвоєння норм соціально-типової поведінки, взаємне орієнтування й узгодження дій під час організації спільної діяльності); експресивну (виявлення змісту взаємодії, взаємопізнання і взаєморозуміння партнерами один одного, зміни поведінки, особистісних мовленнєвих якостей партнера, його намірів, установок, дій, здійснення, впливу на аудиторію, створення психологічного фону взаємодії через породження емоційних переживань і станів).

Установлено, що уміння іншомовного професійного спілкування (суто комунікативні уміння, уміння говоріння, сприйняття мови на слух, читання, письма) дозволяють одержувати відповідну іншомовну інформацію на професійні теми, використовувати її для професійного самовдосконалення, компетентно висловлювати свою думку в процесі вербальної і невербальної взаємодії з іншими суб'єктами у процесі професійної діяльності.

3. У дисертації обґрунтовано та експериментально перевірено, що процес формування вмінь іншомовного професійного спілкування майбутніх офіцерів у процесі їхньої професійної підготовки може бути успішним за таких педагогічних умов: 1) забезпечення позитивної мотивації оволодіння курсантами вміннями іншомовного спілкування (професійно-пізнавальний інтерес, позитивне ставлення до навчання, потреба в професійному самовдосконаленні) на основі формування усвідомлення їх значущості для професії офіцера та стимулювання навчально-пізнавальної діяльності; 2) організація діалогічної взаємодії суб'єктів навчального процесу з обміну інформацією професійного характеру шляхом застосування інтерактивних форм і методів навчання.

Експериментально встановлено, що оволодіння курсантами ВВНЗ уміннями іншомовного професійного спілкування в процесі професійної підготовки сприяє активній пізнавальній позиції майбутнього офіцера в педагогічному процесі на всіх його етапах; допомагає створювати позитивні мотиви учіння; закладає умови для творчого розвитку та самовираження курсанта; сприяє оволодінню культурою навчальної праці.

Варіативність експериментальної роботи дозволила дослідити вплив визначених умов (окремо і в сполученні) на якість професійної підготовки майбутнього офіцера. В експериментальних групах зафіксовано значно вищу позитивну динаміку всіх показників за визначеними критеріями, ніж у контрольній групі (так, кількість курсантів з високим рівнем сформованості вмінь іншомовного професійного спілкування за мотиваційним критерієм у експериментальних групах у середньому збільшилась на 26,3 %, тоді як у контрольній групі цей показник складає 6,3 %, за змістово-операційним критерієм - на 14 % і на 6,6 %, за рефлексивним - на 23,3 % і на 1,4 % відповідно), що свідчить про ефективність експериментальної роботи. Установлено, що забезпечення визначених умов окремо або в різних сполученнях дозволили отримати майже однакову позитивну динаміку всіх досліджуваних показників, хоча курсанти групи Е₃, де забезпечувались обидві умови з додатковим використанням комп'ютерних технологій, виявили більш стабільні результати в навчальній діяльності. Це доводить доцільність і необхідність для формування вмінь ІПС у майбутніх офіцерів використання інтерактивних можливостей комп'ютерних технологій.

4. Уточнено критерії і показники успішності формування вмінь іншомовного спілкування майбутніх офіцерів: мотиваційний (позитивне ставлення до оволодіння вміннями іншомовного професійного спілкування, професійно-пізнавальний інтерес); змістово-операційний (знання норм сучасної іноземної мови (лексичних, граматичних тощо), фахової термінології; уміння використовувати мовні засоби відповідно до мети, умов, ситуації спілкування, володіння вербальною і невербальною технікою спілкування; уміння використовувати екстралінгвістичні засоби спілкування; рефлексивний (рефлексивні вміння, адекватність самооцінки).

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми. Подальших наукових пошуків потребує виявлення засобів формування вмінь ІПС у процесі позааудиторних занять та на заняттях із самопідготовки курсантів з урахуванням специфіки військової підготовки.

Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях

Статті в наукових фахових виданнях

1. Брик Т. О. Вербальна техніка особистості як педагогічна проблема / Т. О. Брик // Наукові записки кафедри педагогіки Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна: зб. наук. праць. Вип. 16. - Харків: «Основа» ХНУ, 2006. - С. 34-40.

2. Брик Т. О. Формування комунікативного підходу при вивченні курсантами іноземної мови / Т. О. Брик // Теорія та методика навчання і виховання: зб. наук. праць - Харків: Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди, 2006. - Вип. 17. - С. 14-20.

3. Брик Т. О. Спілкування як педагогічна категорія. / Т. О. Брик // Наукові записки кафедри педагогіки Харк. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна: зб. наук. праць Вип. 17. - Харків: «Основа» ХНУ, 2006. - С. 120-125.

4. Брик Т. О. Звукове оформлення мови як важливий чинник формування вербальної техніки особистості / Т. О. Брик // Наукові записки кафедри педагогіки Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна: зб. наук. праць. Вип. 19. - Харків: «Основа» ХНУ, 2007. - С. 42-48.

5. Брик Т. О. Роль пізнавального інтересу у формуванні вербальної техніки. / Т. О. Брик // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: зб. наук. праць - Запоріжжя: Запор. обл. ін-т післядипл. освіти, 2007. - Вип. 42. - С. 69-72.

6. Брик Т. О. Особливості розвитку іншомовного професійного спілкування курсантів / Т. О. Брик // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: зб. наук. праць - Запоріжжя: Запор. обл. ін-т післядипл. освіти, 2007. - Вип. 47. - С. 47-50.

7. Брик Т. О. Формування вербальної техніки курсантів у процесі навчання. / Т. О. Брик // Освітянські обрії: реалії та перспективи: зб. наук. праць - К.: Ін-т проф.-тех. освіти, 2007. - № 1. - С. 185-187.

8. Брик Т. О. Засоби формування вербальної техніки курсантів. / Т. О. Брик // Наук. записки кафедри педагогіки Харк. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна: зб. наук. праць Вип. 18. - Харків: «Основа» ХНУ, 2007. - С. 105-110.

9. Брик Т. О. Особливості мовлення як важливі чинники формування вербальної техніки особистості / Т. О. Брик // Теорія та методика навчання та виховання: зб. наук. праць - Харків: Харк. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди, 2007. - Вип. 19. - С. 21 26.

10. Брик Т. О. Лінгвістичні аспекти використання статистичного методу при визначенні рівня сформованості вербальної техніки курсантів / Т. О. Брик // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: зб. наук. праць - Запоріжжя: Запор. обл. ін-т післядипл. освіти, 2007. - Вип. 45. - С. 64-69.

11. Брик Т. О. Формування мовленнєвих навичок курсантів при вивченні іноземної мови / Т. О. Брик // Вісник Харківської державної академії культури: зб. наук. праць - Харків: ДАК, 2008. - Вип. 23. - С. 256-262.

12. Брик Т. О. Методика оцінки тестової форми навчання / Т. О. Брик // Пошуки важелів підвищення якості наукової освіти: зб. наук. праць - Харків: СТИЛЬ-ІЗДАТ, 2008. - С. 23-29.

13. Брик Т. О. Сутність професійного спілкування / Т. О. Брик // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: зб. наук. праць - Запоріжжя: Запор. обл. ін-т післядипл. освіти, 2008. - Вип. 49. - С. 41-44.

Матеріали конференцій

14. Брик Т. О. Формування комунікативного підходу курсантів при вивченні іноземної мови / Т. О. Брик // Друга наукова конференція Харківського університету Повітряних Сил ім. І. Кожедуба: матеріали наук. конф. (15-16 лютого 2006 р) /. Харк. ун-т Повітр. Сил. - Х.: ХУПС, 2006. - С. 134-135.

15. Брик Т. О. Педагогічний такт і стиль спілкування / Т. О. Брик // Модернізація освіти: пошуки, проблеми, перспективи: матеріали наук.-практ. конф. (22-25 травня 2006 р.) - К., 2006. - С. 20-21.

16. Брик Т. О. Формування вербальної техніки курсантів у процесі навчання / Т. О. Брик // Модернізація освіти: пошуки, проблеми, перспективи: матеріали наук.- практ. конф. (28-31 травня 2007 р.) - Массандра, 2007. - С. 18-20.

17. Брик Т. О. Невербальні засоби спілкування як допоміжний фактор формування вербальної техніки особистості / Т. О. Брик // Інноваційно-інформаційні технології в освіті та управлінні: матеріали наук.- практ. конф. (28-31 жовтня 2007 р.) - Трускавець, 2007. - С. 7-9.

Анотація

Брик Т.О. Формування вмінь іншомовного професійного спілкування майбутніх офіцерів у вищих військових навчальних закладах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. - Харків, 2009.

Дисертаційна робота є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми формування вмінь іншомовного професійного спілкування майбутніх офіцерів. Теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування вмінь іншомовного професійного спілкування майбутніх офіцерів у вищому військовому навчальному закладі (забезпечення мотиваційної сфери особистості курсантів, спрямованої на формування усвідомлення ними значущості оволодіння вміннями іншомовного спілкування та професійно-пізнавального інтересу; організацію діалогічної взаємодії суб'єктів навчального процесу з обміну інформацією професійного характеру шляхом застосування інтерактивних форм і методів іншомовного навчання), експериментально доведено їх ефективність. Дістали подальшого розвитку теоретичні положення щодо формування вербальної техніки та вмінь іншомовного професійного спілкування майбутніх офіцерів.